Мирослав Гончарук-Хомин

Сторінки (2/144):  « 1 2 »

Перша власна поетична збірка! Запрошую!

Доброго    дня,    шановний    друже))
Минулого    тижня    світ    побачила    моя    перша    поетична    збірочка    «Патетично    «Майже    все…»»    В    її    підтримку    було    організовано    Інтернет-поетичні    читання    з    допомогою    моїх    друзів    з    Києва,    Львова,    Тернополя,    Вінниці,    Ужгорода,    Житомира,    які    прочитали    по    одному    моєму    віршику    із    збірочки    –    вийшло    доволі    цікаво    і    своєрідно.    Був    би    дуже    вдячний    тобі    за    проявлене    бажання    з    цим    ознайомитись    по    ссилочкам    (на    жаль,    у    одну    усе    не    вмістилось)

http://vk.com/wall9385236_1317

http://vk.com/wall9385236_1318

Там    же    можна    скачати    і    примірничок    моєї    збірочки    «Патетично    «Майже    все…»».
Радо    прийму    будь-які    коментарії,    зауваження    та    побажання    -    мені    і    людям,    які    прийняли    участь    у    цьому    маленькому    проекті,    було    б    дуже    приємно,    тому…
ДИВІТЬСЯ,    ЧИТАЙТЕ,    КОМЕНТУЙТЕ    і    ДІЛІТЬСЯ)))

З    вдячністю    та    повагою,
Мирослав    Гончарук-Хомин    та    друзі)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2012


Перша власна поетична збірочка…

Доброго  дня,  шановний  друже))
Минулого  тижня  світ  побачила  моя  перша  поетична  збірочка  «Патетично  «Майже  все…»»  В  її  підтримку  було  організовано  Інтернет-поетичні  читання  з  допомогою  моїх  друзів  з  Києва,  Львова,  Тернополя,  Вінниці,  Ужгорода,  Житомира,  які  прочитали  по  одному  моєму  віршику  із  збірочки  –  вийшло  доволі  цікаво  і  своєрідно.  Був  би  дуже  вдячний  тобі  за  проявлене  бажання  з  цим  ознайомитись  по  ссилочкам  (на  жаль,  у  одну  усе  не  вмістилось)

http://vk.com/wall9385236_1317

http://vk.com/wall9385236_1318

Там  же  можна  скачати  і  примірничок  моєї  збірочки  «Патетично  «Майже  все…»».
Радо  прийму  будь-які  коментарії,  зауваження  та  побажання  -  мені  і  людям,  які  прийняли  участь  у  цьому  маленькому  проекті,  було  б  дуже  приємно,  тому…
ДИВІТЬСЯ,  ЧИТАЙТЕ,  КОМЕНТУЙТЕ  і  ДІЛІТЬСЯ)))

З  вдячністю  та  повагою,
Мирослав  Гончарук-Хомин  та  друзі)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375029
рубрика: Анонс, Лірика
дата поступления 02.11.2012


Тримаю штурвал – то ж не похитнеш!. .

Впираюся  в  мачту  –  то  ж  не  розвернеш
Корабель  мій  крізь  синього  моря,
За  мною  віра  і  сила  теж,
Капітаном  в  команді  –  воля…

Тримаю  штурвал  –  то  ж  не  похитнеш,
Не  такі  я  проходив  шторми,
У  бочках  вино  й  свобода  без  меж,
Дев’ятий  вал  в  нас  повторний…

Вдивляюся  в  компас  –  єдиний  маршрут,
Не  озираюся  шляху  позаду,
Мене  попереду  люди  ждуть,
Й  підтримка  мого  екіпажу…

Прямую  на  захід  –  прямо  за  горизонт,
І  хоч  штиль  нам  диктує:  «Не  встигнеш»,
Надією  благословенний  мій  борт,
То  ж  побачимось  десь  на  тижні…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2012


Наповнений ціанідом і цинізмом…

Наповнений  ціанідом  і  цинізмом,
Пройдешній  день  старого  сонця,
За  кожну  душу  –  віддається  тризвук,
У  кожного  життя  конкретна  порція…

Спустошений  прощенням  і  прощанням,
Закріплений  побитий  Прометей,
І  без  очей  зісталося  зізнання,
Коли  мене  судили  між  людей…

Відкритий  вітром  і  чужим  ключем,
Нахабно  так  відверто  прямо  в  душу,
Нехай  терпіть  –  не  краще  із  речей,
Однак  пробачень  я  просить  не  мушу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2012


Приємно? Правда? Коли кровоточить…

Я  через  сотні  прожитих  днів,
Дивуюся  людській  похоті,
Здається,  виросли  і  дорослі  вже,
А  в  двадцять,  б**ть,  кризи  совісті?

Полагоди  свій  телеграфний  зв'язок,
Якщо  такий  ще  існує,
До  людських  принципів,  ти  ж  не  пророк,
Необґрунтована  гордість  всує…

Закрий  свого  рота  і  помовчи,
Нахабне  «піддате»  створіння,
Ти  в  цьому  житті  руйнуєш  мости,
В  наступнім  –  потонеш  з  безсилля…

Графітових  стержнів  температури
Згорають  нервові  клітини,
Моєї  щирості  людської  натури,
Як  суєш  кинджалом  у  спину…

Приємно?  Правда?  Коли  кровоточить,
І  руки  у  теплій  крові,
Умийся,  хоча  егоїзм  не  відмочиш
В  брехливій  нахабній  відмові…

Набрався?  Напився?  Столике  творіння!
Досхочу?  Колотить  чи  дуже  погано?
То  моє  чуття,  моє  приміріння,
Що  радієм  в  душу,  мов  в  рану…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2012


Безмежність не очікує вечері…

Воланд  не  запрошує  у  гості,
Лиш  на  постійне  місце  проживання…
І  як  там  мама  й  відчай  хай  не  просять,
Він  сценарист  останнього  прощання…

Безмежність  не  очікує  вечері,
Чи  спокою  старечім  в  теплім  ліжку,
Безмежність  –  протяг  у  забуті  двері,
Яким  хворіє  кожен  рано,  а  чи  пізно…

Вічність  не  писатиме  тобі  листи,
Вона  редактор  світу  існування,
Гранітних  пам’яток  притерті  вже  рядки,
І  добре  лиш,  що  не  пішов  останнім…  

Примружені  життя  запалі  очі,
І  стриманість  очікувань  старечих,
Знайомства  з  невідомим  опів  на  другу  ночі,
І  звільнення  від  остраху  й  приречень…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2012


Минулося…Залишився лиш дощ…

Минулося…Залишився  лиш  дощ,
Що  холодом  так  стукає  у  скроні,
Трамваї  слів  і  діалоги  площ,
І  сірі  поїзда  завжди  невтомні…

Минулося…Розїхались  вітри,
Хоча  обом  нам  вертатися  на  захід,
Твої  вагони  вже  з  годину  як  пішли,
А  я  своїх  чекаю,  хоча  вони  й  не  варті…

Минулося…Між  нами  кілька  діб,
Заплаканих  очей  і  погляд  ночі,
І  я  малюю  щастя  на  стіні,
Дитяче,  невід’ємне  і  пророче…

Минулося…Замало  часу  нам,
Ми  розвертаєм  свої  циферблати,
Любов  пересилаємо  конвертами  вітрам,
У  нас  її  від  щирості  багато…

Минулося…Притихли  телефони,
Ми  відключаємо  на  ніч  свої  звязки,
У  будні  дні  для  нас  багато  втоми,
А  у  ночі  себе  ми  хочемо  знайти…

Минулося…Ще  декілька  хвилин,
І  ми  напишем  вкотре  свою  пам'ять,
Свої  віршів,  пісень  нові  рядки,
І  щирі  вже  оновлені  зізнання…

Минулося…Однак  ще  повернеться,
Між  наших  днів  лише  короткі  паузи,
У  твоїх  снах  -  це  щастям  озоветься,
У  моїх  снах  –  обіцянками  правди…

Минулося…Залишився  лиш  дощ,
Що  холодом  так  стукає  у  скроні,
Трамваї  слів  і  діалоги  площ,
І  сірі  поїзда  завжди  невтомні…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2012


В моєму плацкарті не гасне світло…

В  моєму  плацкарті  не  гасне  світло,
Дешевий  купив  я  білет,
Похмурі  пасажири  й  сльози  діток,
Яких  лякає  за  вікном  нічний  портрет…

В  моєму  плацкарті  прокурений  тамбур,
Зачовгані  фрази  й  слова,
Знайомі  дебати  підлітків  про  «Marvell»,
А  від  дорослих  –  болить  голова…

В  моєму  плацкарті  не  так  вже  й  затишно,
В  четвертій  із  Львова  заходять  знайомі
На  дві-три  години  поспати  так  нишком,
А  потім,  щоб  я  прокидався  у  втомі…

В  моєму  плацкарті  вертаюсь  додому,
Крізь  довгі  тунелі  й  короткі  перони,
Крізь  вицвілі  штори,  дзвінки  телефону,
Крізь  хміль  і  крізь  роздум  знайомої  мови

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2012


Філософія незнайомих…

Нічним  незнайомцем  по  автостраді,
Піднятий  вітром,  забутий  мороком,
Крізь  сонце  Ікаром  у  древній  Елладі,
Запрошеним  гостем,  нежданим  ворогом…

Нічним  пілігримом  маскуючись  тінню,
Вендета  сховає  знайоме  обличчя,
Довірений  совістю  й  власним  сумлінням,
На  роздоріжжі  свого  протиріччя…

Нічним  перехожим  –  мов  страх  Трансільваній,
Лякаєш  питанням  чужих  породіль,
Ти  просто  не  звідси  –  душевно  ти  дальній,
Для  них  неопізнанний  дволикий  звір…

Нічним  незнайомцем  –  у  день  автостопом,
Будуєш  далеко  десь  нове  життя,
На  трасах  доріг,  у  каві  й  знайомих,
Залиш  попередній  свій  спосіб  буття…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368473
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2012


Розрахуй мене, Цуккі…

Розрахуй  мене,  Цуккі,
За  десять  повних  Блек  Джека,
Мої  сірі  стіни  прикуті,
Між  них  п’яна  моя  планета…

Розрахуй  мене,  Цуккі,
У  мене  почався  невроз,
Зв’язаний,  збитий  в  спокуті,
І  за  вікном  -  меланхолія  й  дощ…

Розрахуй  мене,  Цуккі,
Чи  мені  чекати  до  завтра?
З  вірою  про  відсутність
П’яного  бога-мавра?

Розрахуй  мене,  Цуккі,
Я  мав  бути  вдома  о  шостій,
В  мені  досі  цей  хміль  присутній,
Вимиваючи  мозок  із  кості…

Розрахуй  мене,  Цуккі,
Я  втомився  й  не  маю  сил,
Ти  послухав  мене  у  скруті,
З  мене  –  вдячність  й  десяток  пив…

Розрахуй  мене,  Цуккі,
Чуєш,  в  мені  доста  етилу  й  крові,
Щоб  самому  дійти  додому,
І  покаятись  в  п’яній  розмові…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2012


Потерпи мене, я знаю, що упертий…

Потерпи  мене,  я  знаю,  що  упертий,
Я  знаю,  що  важкий  характером  бува,
Але  для  тебе  я  –  відкритий  і  відвертий,
Лише  до  твоїх  слів  вразлива  ця  душа…

Потерпи  мене,  я  знаю,  що  неправий,
Як  переконую  тебе  щоночі  у  словах,
Я  просто  вірю  їм,  для  мене  –  це  насправді,
Я  просто  вірю  їм…довірлива  душа…

Потерпи  мене,  я  знаю,  що  не  легко,
Я  часом  сам  себе  дивую  маргіналом,
Хоча  б  до  п’ятниці,  на  вихідних  поверну
Твоє  терпіння…і  в  нас  ще  спільні  справи...

Потерпи  мене,  за  всі  слова,  вірші,  пісні,
За  квіти,  що  самотньо  в  мене  в’януть,
Потерпи,  я  все  віддам  тобі…
Реальністю  буденні  мрії  стануть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2012


По вітру попіл життя…

По  вітру  попіл  життя,
Стоїш  пропахнутий  димом,
Чужих  цигарок,  і  чуття
Пульсує  у  скронях  мов  стимул…

По  хвилям  водою  думок,
Тонеш  в  широкому  морі
Чужих  сподівань  і  пліток
Чужої  надії  і  болі…

По  людях  словами  розмови,
Ростеш  нерозділений  часом,
Чужої  згоди  й  відмови,
Забутим  знаменником  «власний»…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2012


Життя в парадоксах, не в – paradise-ах…

Життя  в  парадоксах,  не  в  –  paradise-ах,
Хвилини  чекання  терпіння  не  варті,
Замучені,  стомлені,  послані  до  біса,
Такі  от  теперішні  людські  стандарти…

Життя  в  обіцянках,  що  не  exist-ують,
В  промовах,  у  щирості  не  реальній,
Феномен  –  що  совість  чомусь  не  бастує,
Відсутнє  бажання  –  старання  всі  марні…

Життя  десь  в  майбутнім,  надія  у  дітях,
А  ми  так  і  будем  стоять  на  колінах?
Приречені  поділом  й  соціально  відсутні,
Щоденні  податки  лиш  згадують  ім’ям…

Життя  в  парадоксах  –  життя  України,
Заслуга  пройдешніх  –  надбання  майбутнім,
Протерта  свідомість  у  всіх  все  єдино,
І  ти  споглядаєш  все  мовчки  присутнім…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2012


Якби тобі моїх ідей…

Якби  тобі  моїх  ідей,
Ти  б  теж  була  неадекватна,
Мільйони  створених  речей,
Мільйони  створених  й  не  вартих…

Якби  тобі  моїх  віршів,
То  ти  б  повірила  в  кохання,
Мільйони  зайвих  щирих  слів,
Мільйони  зайвих  у  зізнанні…

Якби  тобі  моїх  чуттів,
Тих,  що  я  сам  не  розумію,
Мільйони  не  забутніх  днів,
Мільйони  днів  живу  в  надії…

Якби  тобі  себе  віддать,
Хіба  б  не  прийняла  у  руки,
Мільйони  спроб  подарувать,
Мільйони  спроб,  щоби  відчути…

Якби  тобі  я  міг  сказать,
Як  люблю  твоє  існування,
Мільйони  хвиль  моїх  мовчать,
Мільйони  зустрічей  й  бажання…

Якби  тобі  моїх  думок,
Ти    бачила  б  мене  крізь  зорі,
Мільйонний  зроблений  вже  крок,
Мільйонний  подих  у  розмові…

Якби  тобі  моїх  ідей,
Ти    б  теж  була  неадекватна,
Мільйони  створених  речей,
Мільйони  створених  й  не  вартих…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2012


Хочеш, не хочеш – забудеш…

Хочеш,  не  хочеш  -  вернешся,
В  житті  всім  властиво  вертатись,
Додолу  впадеш  –  підведешся,
Якщо  не  навчився  здаватись…

Хочеш,  не  хочеш  –  прощаєш,
Життя  всіх  нас  учить  прощатись,
Ти,  може,  високо  літаєш,
Тоді  тобі  довше  вертатись…

Хочеш,  не  хочеш  –  а  віриш,
В  житті  мільйони  конфесій,
Якщо  щирий,  то  маєш  довіру,
А  занадто  –  то  ранки  депресій…

Хочеш,  не  хочеш  –  забудеш,
Хоч  в  житті  немає  вторинних,
Повторних  ідей  поцілунки,
І  стриману  думку,  що  винний…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2012


Ми з тих, хто завжди йде за горизонт…

Ми  з  тих,  хто  завжди  йде  за  горизонт,
За  компасом  ідей  своїх  на  північ,
У  нас  з  собою  тисячі  розмов,
У  нас  з  тобою  у  кишенях  вічність…

Ми  з  тих,  хто  завжди  віднайде  терновий  шлях,
Хіба  нам  вперше  відчай  дивувати?
За  нами  пройдені  і  Бостон,  і  Канзас,
Нас  доганяють  миті  й  циферблати…

Ми  з  тих,  хто  все  ж  колись  вертається  додому,
У  кожного  знайомий  Мартен  Іден,
За  келихом  вина  і  кухлем  рому,
Розказуєм  про  шквальний  вічний  вітер…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2012


Так мало днів, а відчай не попросить…

У  світі  справ  ми  викроєні  часом,
Прошиті  почуттями  знов  і  знов,
Не  навчені  -  не  зупинити  вчасно,
Навіщо  нам  розлука  і  любов…

Залишилась  лиш  кава  на  сніданок,
Його  холодна  і  знайома  кружка,
Німим  й  беззвучним  проходить  твій  світанок,
І  шепчеш  ти:  «Лишень  б  він  повернувся…»

За  тисячі  й  мільйони  чужих  миль,
Роками  вже  розведені  дороги,
Крізь  океан  і  відчай  його  хвиль,
Ти  пишеш  їй  щоночі  при  нагоді…

«Ти  знаєш,  сонце»,  -  починаєш  смс,
А  потім  стримуєш  себе,  чи  дійсно  варто,
У  неї,  певно,  новий  вже  бойфренд,
І  виключаєш  свій  зв'язок  до  завтра…

Вона  все  молиться  на  ніч  й  чекає  звістки,
Лишень  йому  присвячені  всі  сни,
Побачаться  у  нім  –  він,  певно,  віщий,
Коли  в  реальності  не  можна  віднайти…

Вони  обох  шалено  й  щиро  люблять,
Бажаю  щастя  їм  навзаєм  у  віршах,
Лишень  у  сумнівах  своє  кохання  гублять,
І  ширшає  між  ними  відстань  й  страх…

То  ж  не  мовчіть,  не  стримуйте  емоцій,
Пишіть,  дзвоніть,  телефонуйте  їм  щодня,
Бо  мало  днів,  а  відчай  не  попросить,
І  краще  щастя,  аніж  каяття…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2012


Ти повертайся, дозволь мені напитися весною…

Ти  повертайсь,  дозволь  мені  дивитись  за  тобою,
Хоча  б  цей  день…
Ти  повертайся,  дозволь  мені  напитися  весною
Твоїх  пісень…

Тебе  тут  мало,  шукають  очі,
Бажання  чесні,  вуста  дівочі,
Тебе  тут  мало,  ти  повертай  скоріш…

Ти  відгукнись,  дозволь  мені  почути  голос  твій,
Хоча  б  на  мить…
Ти  відгукнись,  дозволь  мені  забрати  твій  лиш  біль,
Життя  простить…

Не  відпускай,  дзвони  мені  щоранку  кожен  день,
Усе  життя…
Не  відпускай,  дзвони,  телефонуй  мені  у  Відень,
Ти  ж  моя…

Тебе  тут  мало,  шукають  очі,
Бажання  чесні,  вуста  дівочі,
Тебе  тут  мало,  ти  повертай  скоріш…

Ти  відшукай,  буваю,  що  я  плутаюсь  в  думках
Твоїх-своїх…
Ти  відшукай,  у  тобі  –  стільки  слів,  у  мене  –  справ,
Чужих,  але  моїх…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2012


Пора вже поміняти простирадла…

Пора  вже  поміняти  простирадла,
І  відчуттів  чужих  розплести  все  ж  вінки,
Хвала  зі  мною  залишилась  правда,
А  при  тобі  –  відчуження  і  сни…

Пора  б  вже  поміняти  адресат,
І  їздити  по  іншому  маршруту,
Не  виривати  в  долі  чорних  карт,
Не  пліткувати  і  не  збирати  бруду…

Пора  вже  говорити  лиш  на  «Ви»,
У  псевдозреченні  пустому  від  поваги,
Палити  спогади,  писать  нові  листи,
Триматись,  вірити  і  уникать  зневаги…

Пора  вже  поміняти  дещо  світ,
Наставити  зелених  ліхтарів,
Щоби  в  кінці  своїх  прожитих  літ
Ти  пам’ятати  ілюзії  всіх  днів…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2012


Запамятай, вічність ніколи не залишає на чай…

Запамятай,  вічність  ніколи  не  залишає  на  чай,
Не  грає  з  тобою  у  схованки  чи  Блек  Джека,
Вічність  –  це  мачуха,  а  це  -  зазвичай  печаль,
Це  як  повії  із  совістю  звикати  до  нового  чоловіка…

Запам’ятай,  вічність  ніколи  не  запитає  двічі,
У  неї  така  манера  –  взагалі  рідко  питати,
Наколотить  усім  проблем  на  наступне  моє  сторіччя,
А  ви  люди  учіться  молитись,  вірити  і  страждати…

Запам’ятай,  вічність  ніколи  персонально  не  просить,
Анонімно  забирає  знайомих  і  тих,  хто  більш  треба,
Ти  дякуй,  стоячи  на  колінах,  що  тебе  ще  на  світі  носить,
Мамина  гостра  й  нестримна  в  тобі,  дитино,  потреба…

Запам’ятай,  вічність  не  веде  у  сутичках  діалогу,
Вона  скоріше  все  ж  всесильний  інтраверт,
Педант,  що  логарифмом  розраховує  твою  тривогу,
Письменник,  що  патетично  опише  твою  смерть…

Запам’ятай,  вічність  надто  велика  й  невтомна,
Щоб  звертати  увагу  на  тебе  –  всього  із  нервів  і  мінералів,
Вічність  єдина,  її  розуміння  бездонне,
А  ти  у  нікчемних  своїх  22  від  всього  в  житті  тікаєш…

Запам’ятай,  вічність  –  це  виклик,  опонент  твоєї  дуелі,
За  нею  пішли  Шоу,  усміхнений  Твен  і  серйозний  Діккенс,
Передчасно  пішли,  а  ти  патетично  мрієш,  щоб  тихо  в  постелі?..
Але  вічності  теж  потрібен  спокій,  вона  теж  свариться  з  часом,
Вічність  –  це  Ти,  це  пам'ять,  сльоза,  розірвані  сни  і  парад  твоїх  ізотопів,
З  якими  ти  мрієш  одначе  залишитись  під  своїм  Парнасом….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366389
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2012


Ця осінь починається із довгих рукавів…

Ця  осінь  починається  із  довгих  рукавів,
Тепліших  шарфиків  і  холоду  на  скронях,
Ця  осінь  змінить  все,  і  як  ти  того  не  хотів,
Вона  залишиться  бажанням  у  долонях…

Дарма,  що  молодий  і  не  вдягаєшся  тепліше,
Мовляв,  допоки  задано  –  до  того  буду  жити,
Старі  трамваї,  сни,  не  актуальні  і  пожовтілі  афіші,
Нові  знайомства  і  прохання  відпустити…

Ця  осінь  починається,  як  завжди,  сумно,
Пропиті  алкоголем  вихідні,
Цієї  осені  за  безцінь  продаватиму  безумство,
І  попрощавшись  відпущу  замкнуті  дні…

Ця  осінь  ще  насправді  дуже  молода,
Цнотлива  й  незбагненно  незворотня,
Цієї  осені  віддам  тобі  свої  слова,
І  мрій,  яких,  на  жаль,  не  відбулося…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2012


Це добре, що у кожного триптих…

Це  добре,  що  у  кожного  своє,
Життя,  пергамент,  радості  і  муки,
Свої  стрічки,  свої  пісні  та  не  стає
На  всіх  любові,  бо  на  всіх  –  розлуки…

Це  добре,  що  у  кожного  свій  час,
Хвилини  радості,  мовчання,  сподівання,
Секунди  гордості,  що  світ  лишив  для  нас,
Століття  вірності  й  роки  розчарування…

Це  добре,  що  у  кожного  свій  шлях,
Розведені  і  сплетені  дороги,
Чужі  стежки  і  кілометри  сірих  трас,
Які  вертають  нас  додому  при  нагоді…

Це  добре,  що  у  кожного  життя,
Таке  не  схоже,  різне  й  не  зібране
В  сукупності  миnтєвостей  буття,
У  смокінгах,  краватках  й  джинсах  рваних…

Це  добре,  що  не  разом  різні  люди,
Для  кожного  у  долі  крок  спіралі,
Розжарені  вольфрамом  і  в  простуді,
Знайомі,  близькі  і  вже  зовсім  дальні…

Це  добре,  що  у  кожного  триптих,
І  кожен  молиться  своєї  серед  ночі,
Для  когось  світ  у  темряві  затих,
Для  когось  світ  відкрив  маленькі  очі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012


Ти думаєш, що «хитро видуманий»…

Ти  думаєш,  що  «хитро  видуманий»,
Що  цей  пропитий  згубний  світ  тебе  не  зловить…
Ну  що  ж,  поки  кури  у  підїзді  стримано,
А  там  запитаєш  чи  штатна  матерія  вийти  дозволить…

Ти  думаєш,  що  ти  «особливого  вартий»,
Що  в  світі  немає  такого  ще  Кельвіна  Клайна,
Змирись  мінералів  створіння  нахабне,
Й  молись,  щоб  у  долі  на  тебе  -  червона  лиш  карта…

Ти  думаєш,  що  ти  «не  такий  як  усі,  а  талант»
Що  мірятись  можеш  із  Клептоном,  Кінгом,  Маккартні,
Заїжджений  ти,  мелодії  твої  не  варті
Вінілу  пластинок,  що  ти  їх  в  дитинстві  збирав…

Ти  думаєш,  що  ти  «неповторна  самовладна  особа»,
Що  з  фатумом  ти  на  ти,  що  ділите  землю  вітчизни,
Так  от  –  я  сьогодні  чув  його  завжди  гідну  промову,
Доживеш  ще  до  осені,  а  там  кредитори  й  самотній  період  кризи…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012


Ніколи не бути останнім запрошеним гостем…

Це  життєвий  принцип:
Ніколи  не  бути  останнім  запрошеним  гостем,
Ніколи  не  залишати  на  завтра,
І  вірити,  що  в  тебе  попросять…

Це  життєве  кредо:
Вірити  в  холодні  знайомі  дружні  руки,
Дихати  ворогу  неначе  близькому  в  спину,
Робити  вигляд,  що  ти  простив,  бо  ти  і  справді  далі  полинув…

Це  життєва  правда:
Завжди  учись  навіки  гранітно  прощати,
Готовий  будь  із  близьким  терпимо  прощатись,
Ніколи  не  допускай  протяг  у  хворій  душі…

Це  життєва  молитва:
Твоя  мама  за  тебе  щоденно,  щоніч  і  щомиті,
У  світі  сімя  –  це  багатство,  але  ще  сліпі  трохи  діти,
І  ніколи,  ніколи  не  злися  на  рідних  своїх  батьків…

Це  життєве  гасло:
Тобі  ще  далеко,  у  світі  мільйон  ліхтарів,
Наймайся,  борись,  відпускай  і  завжди  сподівайся,
Бо  хто  зна,  скільки  у  тебе  залишилось  днів…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2012


Ми крайні із тобою маргінали…

Ми    крайні    із    тобою    маргінали,
Ніяких    середин,    ніяких    сигм,
Між    нами    рельси,    поїзда    і    шпали,
Між    нами    здогадки    і    відчаї    причин…

Ми    крайні    із    тобою    з    радикалів,
Валентністю    захоплені    від    Бога,
Ми    –    відчайдушні    творчі    екстремали,
І    нас    роз’єднує    лиш    почуття    тривоги…

Ми    крайні    із    тобою    з    надто    щирих,
Відчутних    і    відвернених    від    долі,
Захоплених    й    кохано-безневинних,
Між    квітами    і    хмарами    у    полі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2012


Скажи мені, чи Ти спокійно спиш…

Скажи  мені,  чи  Ти  спокійно  спиш,
Як  за  вікном  аборти  і  повії,
Скажи  мені,  чому  Ти  все  мовчиш,
Коли  від  раку  помирають  в  безнадії...

Скажи  мені,  чому  Ти  поглядом  униз,
Коли  у  Лівії  від  голоду  всі  пухнуть,
Ти  давиш  совість  прожилками  сліз,
Та  в  серці  глухо,  темно  й  не  відчутно....

Скажи  мені,  чому  понурий  Ти,
Коли  не  вистачає  так  ще  декілька  цигарок,
А  в  Пакистані  сотні  дітовбивств,
І  матері  лиш  труни  дістають  у  спадок...

Скажи  мені,  чому  не  плачеш  Ти,
Хіба  так  важко  видавить  сльозу,
Як  безневинних  б’ють  заржавілі  «мєнти»,
І  як  за  гроші  все  не  ті  ідуть  в  тюрму...

Скажи  мені,  хіба  Тобі  не  жаль,
Голодних  змучених  людей  урбаністичних,
І  їхній  хтивий  водевіль  страждань,
І  їхнє  п’янє  каяття,  мов  грішних...

Скажи  мені..хоч  краще  ти  мовчи,
А  встань  і  вже  почни  Ти  щось  міняти,
Допоки  Ти  ще  можеш  підвестись,
Допоки  сам  Ти  не  почав  страждати...

18  вересня,  2012р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2012


Із мене буде ретроград із перспектив…

Із  мене  буде  ретроград  із  перспектив,
А  в  старості  педант  й  спокійний  бассет,
І  вибач  мамо,  що  зтер  «Backspace’ом»  див,
Що  інтегралом  пронизали  серце  Ваше...

Із  мене  виросте  майбутній  Бернард  Шоу,
Як  чоловік  я  починаюся  з  краватки,
Із  даних  мною  слів  і  ворогам  промов,
З  коханої  дружиною  загадки...

Із  мене  виросте  герой  часів  майбутніх,
Хоч  на  Печоріна  я  ззвоні  і  не  схожий,
Бальзаковських  пригод  в  мені  присутніх
Я  не  цураюся,  бо  ти  простиш  все,  Боже...

Із  мене  виросте,  як  з  Вас,  майбутній  світ,
І  добре  б  не  згубити  пунктуацій,
Прохання  мам  і  татовий  привіт,
В  моменти  створення  двоматричних  формацій...

Із  мене  буде  щиро  вдячний  син,
Коханий  чоловік  й  спокійнинй  тато,
Дай  Бог  минуть  відчуження  причин,
Дай  Бог  зустріть  Вам  щирості  багато...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2012


В моєму житті занадто мало речей…

В  моєму  житті  занадто  мало  речей,
Занадто  багато  причин  і  якраз  в  міру  гостей…

В  моєму  житті  занадто  тісно  думкам,
Занадто  просторо  тривогам  і  трохи  місця  би  снам…

В  моєму  житті  занадто  швидко  час,
Занадто  повільно  слова  і  трохи  віршів  про  нас…

В  моєму  житті  занадто  багато  ночей,
Занадто  мало  днів  і  трохи  не  той  Прометей…

В  моєму  житті  занадто  чого  не  так,
Занадто  сильних  чуттів  і  надто  теплий  коньяк…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2012


Хотілося б купити трохи часу…

Хотілося  б    купити  трохи  часу…
Щоби  батьки  ішли  пізніш  дітей,
Щоб  не  навідалась  скорбота  їм  невчасно,
Щоб  все  ішло  природою  речей…

Хотілося  б  купити  трохи  часу…
І  трохи  грошей  для  операції  на  серці,
Щоб  він  із  нею  попрощавсь  завчасно,
А  не  вмирать,  коли  вона  в  істериці…

Хотілося  б  купити  трохи  часу…
Щоб  він  з  саркомою  не  вмер  в  свої  дванадцять,
Щоби  пожив,  щоби  душа  не  згасла,
Щоби  дожив  до  повних  вісімнадцять…

Хотілося  віддати  свого  часу…
Роздати  людям,  що  їм  його  бракує,
На  мене  стане  ще  у  мої  двадцять,
На  мене  чорний  ангел  не  вартує…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2012


Пропахлий димом і «Джонні Уокером»…

Пропахлий  димом  і  «Джонні  Уокером»,
Чужим  подихом,  потом  і  фразами,
Усі  ми  сходимо  з  розуму
Ненавистю,  страхом,  відразами…

Забутий  совістю  –  знайдений  гордістю,
Запрошений  осінню  на  чай,
На  скронях  ураження  просіддю,
А  серце  травмує  печаль…

Молитвою,  спогадом,  відчаєм,
Пульсуючий  в  венах  зв'язок,
Поза  зоною  –  не  від  зустрічей,
Пам'ять  сварок,  побитих  чашок…

Поза  шлюбом,  поза  відношенням,
Поза  правдою,  лиш  у  повістях,
Травмують  ферменти  відчуження,
Лікують  плацебо  оточення…

Пропахлий  димом  і  «Джонні  Уокером»,
Не  пив,  не  курив  і  не  пробував,
Усі  ми  сходимо  з  розуму,
Та  я  від  бортів  не  відштовхував…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2012


Геністейном по венах…

Геністейном  по  венах,
Ізотопом  по  крові,
Розливається  відчай,
Спонукаючи  болі…

Рентгеном  по  тілу,
Грейом  у  душу,
З  надією  віри,
У  Бога  попрошу…

Землею  по  праху,
Квітками  по  долі,
До  нових  побачень,
У  рідному  колі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2012


Я обманювать, друже, не стану…

Я  обманювать,  друже,  не  стану,
Навіщо  чужі  пороки?
Відчутніше  щастя  обране
В  неповних  двадцять  два  роки…

Я  просити,  друже,  не  буду,
Ти,  знаєш,  що  ти  мені  треба,
І  довше  проходить  застуда,
Та  ширшає  коло  потреби…

Я  молитись,  друже,  не  хочу,
Втомився  від  сотень  конфесій,
В  людині  зістатись  пророчим  –
Найважча  з  моїх  професій…

Я  терпіти,  друже,  втомився,
Хоча  поважаю  Стуса,
І  знаєш…я  вчора  напився,
А  сьогодні  знову  боюся…

Я  вірити,  друже,  стараюсь,
Сам  створюю  декілька  див,
Прощаю  усім  –  не  прощаюсь,
За  вітром  полечу  без  крил…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2012


Чи знаєш, як плаче прийомна дитина…

Чи  знаєш,  як  плаче  прийомна  дитина,
Коли  йде  назад  в  інтернат?
Чи  знаєш,  як  плаче  мати  за  сином,
Якщо  не  вернути  назад?

Чи  знаєш,  як  плаче  птаха  за  морем,
Коли  помирає  в  польоті?
Чи  знаєш,  як  плачуть  Бескидські  гори,
За  братом,  що  вмер  на  флоті?

Чи  знаєш,  як  плаче  твоя  весна,
Проводжаючи  своє  небо?
Чи  знаєш,  як  плаче  мама  сама,
Коли  вона  тобі  більше  не  треба?

Чи  знаєш,  як  плаче  в  куточку  син,
Чужим  покараний  словом?
Чи  знаєш,  як  плаче  в  відсутності  сил
Терпіти  коханий  відмову?

Чи  знаєш,  як  плаче  моє  імя,
За  теплим  твоїм  волоссям?
Чи  знаєш,  як  плаче  чуже  немовля,
Що  вижить  йому  вдалося?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363929
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2012


Усвідомлюєш і…

Усвідомлюєш  і…живеш,
А  значить,  що  справді  бачиш,
Подертих  кишень  без  меж,
І  щирих  очей,  що  плачуть…

Усвідомлюєш  і  …кохаєш,
Без  пояснення,  без  утоми,
У  ліжку  його  втішаєш,
І  зранку  ховаєш  норми…

Усвідомлюєш  і…терпиш,
Мовчати  навчений  словом,
І  дякуєш,  що  відвертий,
Жалієш,  що  ненадовго…

Усвідомлюєш  і…  малюєш
Чужих  очей  коридори,
Своїх  ознак  натавруєш,
На  совісті  спільної  мови…

Усвідомлюєш  і…живеш,
А  значить  не  просто  існуєш,
Відчуваєш,  чекаєш  без  меж,
А  значить  відверто  цінуєш

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2012


Поміняйте свою валентність…

Поміняйте  свою  валентність,
Свої  електрони  ближче,
Ендорфінів  включіть  залежність,
Подивіться  на  небо  ширше…

Відрізняйте  своє  і  біле,
Чужі  ноти  й  чужі  думки,
Старих  новин  буревії,
Нових  стежок  рядки…

Уточняйте  наближення  часу
Пунктуальністю  орфографій,
Не  буває  у  світі  одразу,
Поважайте  чужих  парафій…

Придивляйтесь  у  писане  слово,
Прислухайтесь  до  рідної  мови,
Сьогодні    -  ти  ходиш  навколо,
А  завтра  –  у  центрі  розмови…

Відчувайте  свої  ізотопи,
І  совісті  вижаті  струми,
Танець  душі  і  відсотки,
І  звуків  порваті  струни…

Поміняйте  свою  валентність,
Наберіть  кількасот  номерів,
Ваша  гідність  і  ваша  щедрість  –  
Квінтесенція  прожитих  днів…
М.Г.-Х.


12  вересня  2012р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363733
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2012


Я відповім тобі, друже, чесно…

Я  відповім  тобі,  друже,  чесно,

У  мене  інша  «політика  партій»,

Якщо  кохати  –  то  тільки  відверто,

Якщо  любити  –  то  знати,  що  вартий...

 

Я  відповім  тобі,  друже,  щиро,

Мені  резону  брехати  немає,

Нехай,  хто  любить  –  буде  щасливий,

А  хтивий  характер  –  нехай  страждає...

 

Я  відповім  тобі,  друже,  прямо,

Бо  не  люблю  кривити  душею,

Слова  як  сніг  весняний  втікають,

А  почуття  –  ти  залиш  із  нею...

 

Я  відповім  тобі,  друже,  вкотре,

Нехай  би  ти  спокійніше  прожив,

Сліз  і  нервів  -    із  мене  досить,

Ключем  її  ти  квартиру  відкрив...

 

М.Г.-Х.

10  вересня,  2012р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2012


Попрощайся зі мною, розлуко…

Попрощайся    зі    мною,    розлуко,
Попереду    –    кріплені    гори,
Шалених    вітрів    буревії,
І    тихе    безкрає    море…

Попрощайся    зі    мною,    самотність,
Ти    вся    залишишся    вчора,
Моїх    відвертих    слів    ночі,
І    тиха    щира    розмова…

Попрощайся    зі    мною,    горе,
Тебе    в    сирітстві    покину,
Грати    у    своїм    театрі,
Впираючись    другові    в    спину…

Попрощайся    зі    мною,    люде,
Сірих    ознак    плітки,
На    мене    ще    стане    і    буде,
Мені    ще    далеко    іти…

Привітайся    зі    мною,    щастя,
Я    тебе    так    довго    шукав,
Я    знав,    що    усім    воздасться,
У    кожного    свій    конклав…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012


Побажай фортуни моїм кораблям…

Побажай  фортуни  моїм  кораблям,
Їх  чекає  далекий  Бостон,
Поставлю  друзям  і  рому  вітрам,
І  в  море  піду  о  шостій…

Побажай  наснаги  моїм  бортам,
І  віщу  зірку  Аврори,
Свій  західний  шлях  –  не  зміню,  не  віддам,
Крізь  штиль  пронесу  і  крізь  шторми…

Побажай  тверезості  новій  команді,
Й  не  дуже  вибагливих  хвиль,
Щоб  сонце  на  сході  –  позаду  насправді,
Щоб  вірний  орієнтир…

Побажай  щастя  й  перехрести,
Ми  всі  повертаємось  з  часом,
Я  –  юнга,  дивлюсь  на  чужі  береги,
Й  сумую  за  своїм  Парнасом…

М.Г-Х.,  8  вересня  2012р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012


Ти знаєш, я вже старий екстраверт…

Ти  знаєш,  я  вже  старий  екстраверт,
В  мені  вже  стільки  вкладено  всього,
Що  не  лякає  підсвідомість  й  смерть,
І  я  у  пошуках  ще  відчаю  свого…

Ти  знаєш,  що  курації  років
У  цьому  світі  не  пройшли  задарма,
Пігулками  прожитих  уже  днів,
Я  лікував  свою  юнацьку  карму…

Ти  знаєш,  що  зневаги  відчуттів,
Мов  кремінь  висікають  душу,
І  якби  я  вернутися  хотів,
Та  моє  море  уже  таврує  сушу…

Ти  знаєш,  я  вже  новий  поліглот,
Серед  всіх  мов  я  виберу  єдину,
Топив  слова  за  корабельний  борт,
Впираючись  у  дружню  сильну  спину…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2012


Сьогодні я родив в собі людину…

В  мені  сьогодні  знов  родилось  слово,
Я  знов  навчився  все  усім  прощать,
Дослухати  фінансову  промову,
Довідатись  чи  в  брата  в  школі  «пять»…

В  мені  сьогодні  знов  родилась  совість,
Я  знов  навчився  з  нею  говорить,
Мої  вірші  –  осіння  сива  повість,
Твої  пісні  –  то  поклик,  щоб  творить…

В  мені  сьогодні  знов  душа  родилась,
Сховавши  ліки  в  старий  свій  буфет,
Я  знову  попросив  й  мені  відкрились
Чужі  чуття  –  я  значить  екстраверт…

Сьогодні  я  родив  в  собі  людину,
Таку  знайому,  та  нині  не  чужу,
Я  з  нею  шаленітиму  від  дива,
Від  почуттів,  від  радості  -  до  сну…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2012


У поклику, у вірі, у образі…

У    поклику,    у    вірі,    у    образі,
У    відповідь,    як    заперечення    собі,
У    пошуках,    у    дотику,    у    фразі,
У    імені,    яке    дано    мені...

У    відчаї,    у    муках,    у    сльозах,
У    погляді,    що    змучився    чужим,
У    римах,    у    словах    і    у    віршах,
У    попіл    і    у    жар,    а    значить    в    дим...

У    людях,    у    чуттях    і    у    знайомих,
У    твердих    кроках    дорослих    вже    синів,
У    вікнах,    коридорах    і    прийомних,
У    справах    незакінченних    років...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2012


Чужим богам – чужих вітрів…

Чужим  богам  –  чужих  вітрів,
Своїх  небес  не  так  багато,
Свідомістю  подружніх  снів,
Крізь  відчай,  щоб  не  відчувати…

Чужим  словам  -  чужих  пісень,
Своїх  ідей  тамуєм  морем,
Прожитий  через  совість  день,
Здається  надто  вже  прозорим…

Чужим  чуттям  –  чужих  думок,
Своїх  дітей  сумують  очі,
Навчивсь  робити  перший  крок,
Та  погляд  мучить  серед  ночі...

Я  попрошу  тобі  життя,
Я  поділюсь  своїм  терпінням,
Вночі  болить  все  ж  голова,
Через  дискусії  з  сумлінням…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2012


На заході покинутий Канзас…

На  заході  покинутий  Канзас,
І  море,  що  здається  океаном,
Цей  світ  давно  пробачив  щиро  нас,
Та  я  чомусь  все  залишаюсь  п’яним…  

На  заході  покинуті  стежки,
Знайомі,  що  вже  близькі  наче  друзі,
Арктичні  ще  суворіші  вітри,
І  замість  вибачень  –  заїжджені  «excuse  me»…

На  заході  –  покинуті  слова,
І  віра  в  перспективу  на  майбутнє,
І  хоч  болить  від  перельотів  голова,
На  сході  все  ж  знайоме  й  незабутнє...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2012


Ти так хотів навчитися мовчати…

Картини  Далі  залишились  удома,
Малюєш  свій  сюррелізм,
Твій  тонкий  подих,  твоя  вечірня  втома,
Захований  в  кишені  героїзм.

Пр:
Ти  так  хотів  навчитися  мовчати,
Лежати  й  рахувати  ті  зірки,
Забути  ту  межу  –  де  не  прощати,
І  впевненним  спокійно  далі  йти

Не  хочеться  тікати  в  невідоме,
Не  віриться  у  чистоту  речей,
Час  змінює  тебе,  а  ти  –  свідомість
Уривками  пожовтілих  статтей.

Пр:
Ти  так  хотів  навчитися  мовчати,
Лежати  й  рахувати  ті  зірки,
Забути  ту  межу  –  де  не  прощати,
І  впевненним  спокійно  далі  йти


Знайомі  Джонні  Деппа  фільми,
Хотів  би  я  каліфорнійських  мрій,
Та  рідні  погляди  вже  змученно  не  винні
Крізь  попелу  зруйнованих  подій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2012


До себе Ти у розпачі понісся…

Коли  набридне  Вам  розводити  руками,
Коли  дощі  омиють  Вашу  душу,
Замучені  і  стомлені  вітрами,
До  Бога  повернетесь  через  «мушу»…

Коли  засмучені  від  поглядів  тверезих,
Коли  крізь  спрагу  пробиває  жаль,
Забудете  знайомих  і  далеких,
До  мами  Ви  повернете  печаль…

Коли  від  полум’я  все  ж  заніміють  руки,
Коли  тетануси  по  тілу  пробіжать,
Набриднуть  Вам  фальшиві  їхні  муки,
До  друга  повернетесь,  щоб  вітать…

Коли  від  говору,  від  сліз  і  від  журби,
Від  скрипу  петель  на  двірних  завісах,
На  грудях  знак  примятої  біди,
До  себе  Ти  у  розпачі  понісся…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360716
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2012


Не бійся залишатися чужим…

Не  бійся  залишатися  чужим,
Чужих  свої  все  ж  трохи  інше  судять,
Знайшовши  час  й  десятків  два  причин,
Ти  зрозумій,  що  з  тебе  будуть  люди…

Не  бійся  залишатися  чужим,
Чужих  не  так  мішають  із  юрбою,
Коли  своїх  творінь  крізь  в  попіл  в  дим,
Чужих  віршів  цитують  до  двобою…

Не  бійся  залишатися  чужим,
Ідейним  змістом  дещо  ближче  вовка,
Людей  ти  не  злякаєш  поміж  тим,
А  лиш  утвердишся,  бо  ще  дорога  довга…

Не  бійся  залишатися  чужим,
В  чужих  чомусь  такі  знайомі  очі,
Крізь  тисячі  розведених  вітрин,
Ти  відіб’єшся  в  погляді  дівочім…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2012


Та кожен лист – це кожного душа…

Пишіть  листи  чужим  й  знайомим  людям,
Пишіть  у  ніч  –  просторніше  думкам,
Пишіть  у  прозі,  у  віршах  надійним  друзям,
Колись  вони  вночі  відпишуть  вам…

Пишіть  листи  як  чуєте  потребу,
Сховатися  від  голосів  людей,
Пишіть  собі,  і  відсилайте  в  небо,
Щоби  вони  вернулись  до  дітей…

Пишіть  листи  додому  мамі  з  татом,
Пишіть  так  щиро,  мов  говорите  вживу,
Не  забувай,  ти  мій  молодший  брате,
Хоч  стрічок  вісім  надіслати  на  весну…

Пишіть  листи  як  чуєте  бажання,
Віддатися  в  обійми  крізь  слова,
Нехай  у  нім  прощання  чи  зізнання,
Та  кожен  лист  –  це  кожного  душа…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2012


Поплач мені у долоні-родись у моїх віршах

Поплач  мені  у  долоні,  
Родись  у  моїх  віршах,
Постукай  мені  у  скроні,
Поцілуй  мене  на  вітрах.

Відчуй  у  моїх  обіймах,
Вернись  у  моїх  чуттях,
Кухня  як  завжди  спільна,
А  відчай  -  це  завжди  страх.

Зупинись  у  моєму  часі,
Відірвись  від  своєї  води,
Не  говори  мені:  "Нізащо",
Я  не  скажу  тобі:  "Завжди".

Поплач  мені  у  долоні,
Побудь  у  моїх  думках,
Ти  підеш  -  а  я  в  полоні,
І  вже  відчувається  страх...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2012


Давай я відшукаю наший поїзд…

Давай  я  відшукаю  наший  поїзд…    (А.О…як  всеціло  незбагненній  та  щиро  натхненній  присвячується)

Давай  я  відшукаю  наший  поїзд,
Де  джазу  стукіт  мелодії  коліс,
Поміж  дощів  усе  широким  полем,
Стежками  вибачень  додому  нас  привіз

Давай  я  відшукаю  наш  перон,
Минулі  припорошені  вагони,
Сьогоднішні  слова  як  фаетон
Написаний  задля  твоєї  згоди…

Давай  я  відшукаю  тих  листів,
Які  писав  тобі  колись  у  коледж,
Коли  я  вірою  окрилений  хотів,
Щоб  кілометри  слів  тікали  поруч…

Давай  я  відшукаю  твої  сни,
В  які  я  часто  стукав  серед  ночі,
Щоби  вуста  твої  могли  знайти,
Моїх  творінь  сумні  та  щирі  очі…

Давай  я  відшукаю  ті  книжки,
В  яких  ховав  свою  бездонну  тишу,
Коли  твоїх  пісень  примружені  рядки
Боявсь,  що  назавжди  мене  залишуть…

Давай  я  відшукаю  талий  сніг,
З  яким  ми  разом  зустрічали  весну,
Єдиною  сімєю  на  поріг,
Виходили  із  посмішкою  чесно…

Давай  я  відшукаю  старий  дім,
В  якому  ми  тинялись  по  квартирах,
Де  обіцявши,  що  за  все  я  відповім,
З  тобою  ми  творили  своє  диво…

Давай  я  відшукаю  наші  ігри,
Настільні  як  наскельні  дощечки,
Де  вечорами  наші  рідні  стіни,
І  граються  маленькі  діточки

Давай  я  відшукаю  старих  друзів,
З  якими  досі  незнайомий  був,
Щоб  клаптями  асфальт  жеврів  на  смузі,
І  знала  б  ти,  що  мрій  я  не  забув…

Давай  я  відшукаю  наших  діток,
Серед  дорослих  трохи  вже  батьків,
Лиш  по  твоїх  очах  й  моїх  повіках,
І  вірою  в  закоханість  вітрів…

Давай  я  віднайду  тобі  себе,
А  ти  мені  лиш  трохи  допоможеш,
Мої  полотна  пам'ять  все  ж  затре,
Та  я  створю  тобі  нових,  бо  скажеш:  «Зможеш…»
́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2012


Нас врятує двадцять восьмий трамвай…

Нас  врятує  двадцять  восьмий  трамвай,
Що  прямує  по  нашім  маршруту,
Від  нічних  перемог  і  зізнань,
Від  чужих  помилок  і  спокути...

Нас  врятує  сімнадцятий  рейс,
На  який  по  життю  я  спізнився,
Що  додому  під  стукоти  рельс,
Я  вертавсь  і  в  дорозі  молився...

Нас  врятує  попутне  таксі,
Від  романтик  дощу  у  дорозі,
Старий  паб,  де  збирались  усі,
Коли  друг  наш  стояв  на  порозі...

Нас  врятує  миттєвість  весни,
Позолочені  осені  риси,
Неопізнанне  літо  краси,
Відчайдушні  зимові  туристи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358887
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2012


Чужа і свій…

Я  скоро  подзвоню  тобі  у  ніч,
Щоби  почути  подих  твій  знайомий,
Щоб  кілометри  наших  пройдених  доріг,
Закінчились  життям  у  твоїм  лоні…

Я  скоро  напишу  тобі  листа,
Подякую,  що  ти  мені  не  дзвониш,
У  тебе  чоловік  і  вже  сімя,
Та  син  чомусь  стає  на  мене  схожим…

У  нього  лиш  твої  знайомі  вії,
Ховають  очі,  що  мої  від  темноти,
Спустошені,  глибокі  і  в  надії
Мрійливого  освідчення  весни…

У  нього  вилиці  й  мої  тривожні  губи,
Розгублені  не  у  своїх  речах,
Хворіє  часто  він  не  від  застуди,
Читаючи  вірші  у  батьківських  листах…

Нехай  не  вдалося  –  свої  перони  ближче,
Стараюся  у  думці  розколоти  світ,
Я  прихилю  до  нього  небо  нижче,
Якби  пустила  ти  до  себе  на  поріг…

Я  скоро  прочитаю  смс,
В  якому  просиш  ти  не  турбувати,
Нехай  мій  образ  у  тобі  давно  вже  щез,
Та  очі  синові  ще  будуть  пам’ятати

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2012


Я вже по-новому дивлюся у життя…

Я  вже  по-новому  дивлюся  у  життя,
Спокійно  та  упевнено  крокую,
Розгадую  загадки  небуття,
І  рідше...набагато  рідше  вже  сумую...

Я  вже  по-новому  дивлюся  на  цей  світ,
Що  лиш  вчорашні  породжував  проблеми,
У  радості  народжень  й  смерті  бід,
Я  все  частіше  відхиляюся  від  теми…

Я  вже  по-новому  дивлюся  свої  сни,
Яке  це  щастя,  що  вони  лиш  мої,
Мініатюрні  в  почуттях  твої  думки,
Все  заграють  з  моїм  просторим  морем…

Я  вже  по-новому  дивлюся  в  твої  очі,
Твоя  краса  зів’яне  восени,
І  є  ще  на  поміж  вас  рудоволосі,
З  ґрунтовнішим  поясненням  весни…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2012


А ти усміхнений ідеш проти потоку…

Не  бійся  залишатися  щасливим,
В  самотності  крізь  декілька  років,
Не  те,  що  не  було  в  житті  вродливих,
А  ти  і  так  вже  передчасно  посивів.
Не  важко  залишатися  самотнім,
Упевненний,  що  совість  ще  своя,
І  хоч  тебе  лякають  дещо  ночі
Відсутністю  фальшивого  тепла.
Будь  впевненним,  що  варто  далі  йти,
Закрити  очі  і  зціпивши  зуби,
Бо  поглядом  оцінюєш  плітки,
І  хочеться  кричати  цим  Іудам.
Мовчи...Твоє  мовчання    -  ти,
Ще  переповненний  і  досі  незбагненний.
Вони  покриють  мороком  пітьми,
А  ти  у  відповідь  усміхнешся  смиренно,
І  крокуватимеш  крізь  зведені  стежки,
Прошиті  долею  і  совістю  нівроку,
Вони  залишаться  у  мороках  пітьми,
А  ти  усміхнений  ідеш  проти  потоку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356524
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2012


Я зрозумів, мені чогось бракує…

Я  зрозумів,  мені  чогось  бракує,
Що  я  так  часто  прокидаюсь  у  ночі,
А  за  вікном  –  спокійні  старі  туї,
І  вітер  їм  насвистує  пісні.

Я  зрозумів,  чогось  не  вистачає,
Коли  дивлюся  поглядом  униз,
Пятнадцять  поверхів  я  пролітаю,
В  останньому  напишуть  епікриз.

Я  зрозумів,  в  житті  чогось  замало,
Коли  у  шторм  далеко  так  заплить,
Не  те,  щоби  мене  сирени  звали,
Мені  прибій  залишив  лише  мить.

Я  зрозумів,  що  дещо  пропустив,
Або  не  те  мені  попалось  в  руки,
І  в  пошуках  нових  буденних  див,
Я  буду  пробувать    нові  безсонні  муки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2012


Не дочекаєшся, повір…

Не  дочекаєшся,  повір,
Тому  прошу,  щоб  не  чекала,
Я  між  зацькованих  зневір,
А  ти  мені  життя  вертала...

Не  дочекаєшся,  повір,
Тому  прошу  тебе  –  не  треба,
Я  між  людей  самотній  звір,
А  ти  мов  лебідь  –  чиста  й  щедра.

Не  дочекаєшся,  повір,
Навіщо  гаяти  години,
Роки  розлук  і  псевдовір,
І  дивлячись  мені  у  спину.

Не  дочекаєшся,  повір...
Та  я  хотів,  щоб  ти  чекала,
І  хоч  говорю  інших  слів,
Та  мені  так  тебе  замало...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356094
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2012


Я не вмію прощатись… Навіщо?

Бєлому,  Ольчі,  Надюшці,  Ромео,  Валері,  Юрі  та  Ігорю...вірним  друзям,  з  якими  я  ніколи  не  попрощаюсь...

Я  не  вмію  прощатись...  Навіщо?
Шукати  тебе  своїм  поглядом  віщим...
Я  ж  нікому  тебе  не  віддам!

Я  не  вмію  прощатись...Навіщо?
У  тебе  весілля,  у  мене  навчання  ще...звісно
я    ж  нікому  тебе  не  віддам...

Я  не  вмію  прощатись...Навіщо?
Роздуми  наші  –  не  бачились  майже  вічність...
Я  нікому  тебе  не  віддам...

Я  не  вмію  прощатись...Навіщо?
Твої  магніти  у  кухні  –  і  ти  здаєшся  вже  ближче...
Я  нікому  тебе  не  віддам...

Я  не  вмію  прощатись...  Навіщо?
Потреба  в  тобі  з  кожним  роком  все  вище...
Я  нікому  тебе  не  віддам!

Я  не  вмію  прощатись...Навіщо?
Побачимось  осінню...Чи  знаєш,  напевно,  вже  в  січні...
Я  нікому  тебе  не  віддам!

Я  не  вмію  прощатись...не  треба,
Однак,  коли  в  мене  буде  така  потреба,
Я  ховатимусь  в  зграї  й  спускатиму  погляд  униз...
Підійди,  прихились,  обійми,
Поцілуй,  приведи  на  той  берег  знайомий  лиш    нам
І  скажи:  «Я  нікому  тебе  не  віддам...»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2012


Щомиті вірити, щомиті зустрічатись…

Поринути  б  без  подиху  вагань,
Та  все  чомусь  тримає  це  тяжіння,
До  твоїх  уст  й  забутих  вже  прощань,
У  радісне  й  знайоме  божевілля.

Поринути  б  без  каплі  сподівань,
А  лише  так  –  щоби  тобі  віддатись,
І  розстеливши  килимом  зізнань
Щомиті  вірити,  щомиті  зустрічатись.

Поринути  б  без  крихти  співчуття,
Щораз,  сьогодні  і  уже  назавжди,
Віддавши  тобі  крила  в  це  життя,
Чекатиму,  самотнім  тут  зіставшись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355117
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2012


Пішов останній наш Богдан (світлій памяті Богдана Сильвестровича)

Пішов  останній  наш  Богдан,
Зістались  зовсім  інші  люди,
В  мовчанні  слів  й  німих  пошан
Таких  немає  більш...й  не  буде.

Пішов  великий  наш  творець,
І  сиротою  став  театр,
Трагедії  твоїх  сердець,
Нарешті  ти  зустрінеш  матір.

Пішов  знайомий  всім  Богдан,
Залишив  віру  у  Остапа,
Незіграних  ролей  всім  нам,
І  мудрий  сивий  погляд  тата...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2012


Самотність (Покинутий Брюссель як чиста меланхолія…)

В  останній  час  так  хочеться  палити,
Стріляти  цигарки  у  небуття,
А  потім  голосно  і  до  безтями  пити,
Щоб  вже  колись  допити  це  життя…

Шукати  в  поглядах  німих  повій,
Спітнілих  від  екстазу  й  п’яних  з  горя,
Шукати  погляд  твій,  йому  сказати:  «Стій»,
Й  брехать  собі,  що  в  тебе  є  ще  воля…

А  там  десь  вдалині  покинутий  Брюссель,
Такий  як  у  піснях  Вакарчука,
За  океанами  фальшивий  Твій  готель,
Де  завжди  Ти  і  не  сама…

Прим’ятими  купюрами  купуєш  мрій,
Своїх  небес  лишилось  небагато,
Малюєш  на  снігу  чужих  подій,
Що  призвели  колись  до  смерті  брата.

Не  гріх  -  залишитись  одним,
І  жаль  –  залишитись  заочно,
І  як  піде  на  це  хоч  тисячі  причин,
Віддам  тобі  своє  життя  самотнє…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2012


Своїх небес лишилось небагато…

Своїх  небес  лишилось  небагато,
Малюнки  брата  і  ще  двійко  див,
Знесилений  і  сонний  погляд  тата
На  те  як  жив  його  лиш  син  і  як  творив.

Своїх  небес  у  нас  не  відбереш,
Як  на  війні  прошиті  темні  стіни,
Та  дякувать  батькам  –  душа  навстеж,
А  значить  радість  в  гості  -  точно  нині.

Своїх  небес  у  нас  ще  зовсім  трохи,
Як  латками  закрили  хмари  світ,
Я  відіп’ю  із  келиха  тривоги,
І  вирушу  у  новий  свій  похід…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2012


Ти знаєш, напиши мені листа…

Ти  знаєш,  напиши  мені  листа,
Таких  коротких,  але  щедрих  вісім  стрічок,
Щоб  в  мене  знову  заболіла  голова
Від  твоїх  слів  й  чужих  для  мене  звісток.

Ти  знаєш,  напиши  мені  листа,
Заклей  в  конверт  мені  знайому  душу,
Щоб  я  вернув  в  незаймані  міста,
Куди  як  тінь  вернутися  я  мушу.

Ти  знаєш  напиши  мені  листа,
Чорнило  щоб  розтануло  слізьми,
Я  прочитаючи  розведені  слова,
Чекатиму  твої  нові  листи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2012


Вдівець (буденна історія…)

З  Вісконсина  давно  прибув  літак,
І  голова  болить  від  солей  брому,
Хотів  би  вірити,  що  з  потойбіччя  знак,
Однак  це  ніч  нашіптує  лиш  втому.

Ти  завжди  повертаєш  до  речей,
З  яких  так  сіро  складаються  ці  будні:
Купив  синочку  в  школу  вже  портфель,
Взуття  на  виріст,  щоб  було  у  грудні.

Усе  як  є…Лиш  фото  у  книжках,
Щоб  не  питався  син,  якою  була  мама…
Вдівець?  Ще  ні  –  лиш  просто  одинак,
Вона  жива…Вона  лишень  омана…

Вона,  здавалось,  прожила  лиш  день,
А  потім  між  людей  «як  по  руках»,
Годуєш  однорічного,  вона  в  готель  –  
По  старих  клієнтів  адресах.

І  ти  чекав  й  вдивлявсь  у  мокрі  шибки,
Як  поверталася  до  тебе  уночі,
Її  «солодких  снів»  вже  так  набридло,
Що  врешті  ти  покинув  уві  сні…

З  тобою  син  і  ти  щасливий  батько,
Хоч  одинак,  та  майже  як  вдівець,
Вона  без  совісті  телефонує  часто,
Щоб  повернутися  й  змінити  ваш  кінець…

P.S.
Ніколи  не  вертайся  у  минуле,
Тебе  вже  там  давно  ніхто  не  жде,
Коханки  щиро  скажуть,  що  забули,
А  «мертвих  душ»  назад  не  повернеш….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2012


Між нами – тисячі доріг…

Між  нами  –  тисячі  доріг,
І  довгі  кілометри  долі,
Прийду  листом  на  твій  поріг,
Й  покину  сном,  де  наші  ролі.

Між  нами  –  тисячі  стрічок,
І  сірі  телеграфні  гори,
Ти  –  шум  тих  тисячі  річок,
Які  течуть  у  моє  море.

Між  нами  –  тисячі  віршів,
Написаних  тобі  напам’ять,
А  я  у  пошуках  мостів,
Що  сходяться  у  час  зізнання.

Між  нами  –  тисячі  проблем,
І  хмурі  зведені  причини,
Та  є  лиш  ніч  і  з  нею  день,
Який  твоє  вікно  відчинить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2012


Тобі як цензору пишу свої вірші… (подружці присвячено)

Тобі  як  цензору  пишу  свої  вірші,
Принаймні,  ти  так  думаєш…(буває)
Мовчать  мої  сором’язливі  дні,
І  сніг  вже  за  вікном  кудись  тікає.

Тобі  як  подружці  розказую  святе,  
Ти  думаєш,  що  щиро  довіряю…
Я  повертаю  знову  в  своє  «Вар’єте»,
Сценарієм  своїм  тебе  вітаю.

Тобі  як  дівчині  здаюся  дещо  кращим,
Ніж  той,  який  в  мені  насправді  спить,
Я  не  відкриюся  тобі  ніколи  і  нізащо!
Хіба  що  поглядом  ти  спробуєш  відкрить…

Тобі…Скажу  сьогодні  «Добрий  ранок»,
Як  в  кожен  твій  послідуючий  день,
Я  вірю  в  те,  що  кожен  свій  світанок,
Ти  зустрічатимеш  із  ніжністю  пісень…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2012


Я не прошу тебе…й твоїх чуттів

Я  не  прошу  відписувать  вірші,
Черкни  сухих  стрічок  своєї  прози,
Лиш  не  пиши:  «…ось  так  було  завжди»,
Збреши  мені:  «Без  тебе  я  не  в  змозі…»

Я  не  чекаю  твоїх  відкритих  слів,
Нехай  і  далі  буде  все  омана,
Вже  вмилися  словами  твоїх  днів
Моя  любов,  відчуження  й  пошана.

Я  не  питаю,  скільки  їх  було,
Таких  як  я  скалічених  красою,
І  хоч  ти  сієш  поміж  нами  сіре  зло,
Ми  все  одно  зістанемось  з  душою.

Я  не  прошу  тебе…й  твоїх  чуттів,
Нехай  вони  залишаться  при  тобі,
Широкий  світ  для  марнування  днів,
Короткий  час  для  руйнування  волі.́́́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2012


Не часто в путь беру друзей…

Не  часто  в  путь  беру  друзей,
Не  потому,  что  не  люблю,
А  чтобы  быть  трезвей.

Знакомый  вой  и  когти  ярких  глаз,
И  слышен  плач  –  
Так  молятся  за  нас.

Пусть  позади  глотают  пыль,
А  впереди  нас  –  белый  пепел,
Но  знаем  мы,  что  значит  штиль,
А  также  верим  в  добрый  ветер.

Мятежен  путь,  глаза  пропахли  пылью,
Рассказы  в  ночь,  что  скоро  станут  былью.

Игра  с  огнем,  дорога  только  круче,
И  если  «завтра»  стоит  быть,  то  только  снова  лучшим.  

Пусть  позади  глотают  пыль,
А  впереди  нас  –  белый  пепел,
Но  знаем  мы,  что  значит  штиль,
А  также  верим  в  добрый  ветер.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352594
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.07.2012


У тебе, певно, не один псевдонім…

У  тебе,  певно,  не  один  псевдонім,
Ім’я  ж  твоє…Знайоме  і  просте,
Від  щирості  не  відчуваєш  втоми,
Дитина  ти…Дитяче  все  твоє…
У  тебе,  певно,  черпають  тематик,
На  нові  ще  не  писані  вірші:
Закриті  сни  й  любові  математик,
І  ті,  знайомі  на  слуху  усім,  пісні…
У  тебе,  певно,  дуже  добрі  очі,
Коли  словами  віруєш  у  світ,
Чужих  стрічок  цитуючи  щоночі,
Я  деколи  заучую  твої…
У  тебе,  певно,  не  один  псевдонім,
Цікаво,  як  ти  пишеш  смс:
«Чудовий  вірш,  аж  стукає  у  скроні…
З  повагою  і  вірністю…А.S.»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352395
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2012


Які проблеми, якщо такі ще гори?. .

Які  проблеми,  якщо  такі  ще  гори?
Бескидів  нерозвідані  стежки,
Карпатів  грім  і  тих,  що  біля  Сколе,
І  Шипота  відлуння  німоти.

Які  фінанси,  допоки  вітер  свище,
В  Боржавських  вже  проходжених  хребтах,
Покинуті  хрести,  де  небо  вище,
Де  хмари  розмежовують  літа…

Які  забиті  пам’яттю  кредити?
Як  залізниця  і  вночі  не  спить,
Було  б  що  на  квиток  і  трохи  випить,
А  далі  ми  іще  навчимся  жить….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2012


Не часто бачу свого малого… (меншому брату)

Не  часто  бачу  свого  малого,
Як  мало  йому  в  житті  цім  треба,
Поміч  брата  і  трішки  від  Бога,
Ось  і  вся  його  потреба.

Він  мене  зустрічає  завше,
На  своєму  синьому  велосипеді,
І  я  питаю:  «Ну  як  там,  в  школі»,
А  він  мені:  «Та  так  як  в  тебе»…

Буває  прихожу  додому  пізно,
А  він  вже  сопе  в  своїй  постелі,
Книга  збоку  й  малюнки  різні,
Петрик  П’яточкін  на  каруселі.

Я  хочу  так  навчитися  в  нього,
Дивитися  в  світ  його  очима,
А  він  мені:  «Миро,  їй  Богу,
Яка  велика  ти  ще  дитина»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2012


Лиш не кричіть мені услід «Постій»…

Лиш  не  кричіть  мені  услід  «Постій»,
Коли  я  з  вітром  вибіжу  за  двері,
І  не  тому,  що  жду  від  Вас  подій,
А  лиш  тому,  що  травлена  вечеря.

Не  треба  слів  на  фотографії  тих  днів,
Коли  здавалося,  що  завтра  –  це  майбутнє,
Пройшли  роки  –  я  трохи  посивів,
Однак  все  зайве  у  мені  відсутнє.

Я  знаю,  що  породите  плітки,
І  Ваші  люди  шепчуться  так  злісно,
Мені  без  Вас  ще  й  так  далеко  йти,
А  що  говорять?  То  хай  їм  буде  тісно.

Лиш  не  кричіть  мені  услід  «Вернись»,
Ранковий  сніг  розтане  на  порозі,
Життя  колись  усіх  нас  все  ж  простить,
Лиш  совість  втримати  ще  треба  бути  в  змозі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2012


…у нас закладено… (символічна абстракція)

...у  нас  закладено…(символічна  абстракція)
…у  нас  закладено  стільки  терпіння,  що  гуголи  нейронів  сторіччями  можуть  передавати  струм  наших  аритмій,  безболісно  перетворюючи  їх  при  цьому  у  гіперполяризаційні  імпульси…
…у  нас  закладено  стільки  совісті,  що  перечитуючи  сотні  збірок  чужих  віршів,  стилістика  яких  зовсім  чужа  для  нас  і  навіває  дивним  «кубізмом»,  ми  усе  одно  розкажемо  друзям,  як  воно  нам  сподобалось…
…у  нас  закладено  стільки  тепла  випромінюваного  серцем,  що  резистори  гордості  щодня  горять  не  витримуючи  опору  наших  істинних  почуттів,  при  цьому  повністю  перечеркуючи  закони  Ома  для  повного  електричного  кола…
…у  нас  закладено  стільки  любові,  що  хочеш  не  хочеш,  а  колись  вона  відгукнеться  ехом  знайомих  пісень  та  кадрами  старих  мультфільмів,  відчиняючи  рідні  двері  у  минуле  дитинство…
…у  нас  закладено  стільки  співчуття,  що  наших  сліз  вистачить,  щоб  заново  наповнити  Ніл,  коли  країни  помиратимуть  від  засухи  і  стільки  ж  віри  у  чудо,  щоб  зробити  ту  воду  прісною…
…у  нас  закладено  стільки  правди,  що  одначе  вона  порве  сіті  власного  егоїзму,  прослизне  крізь  заїжджені  статуси  і  зґвалтовані  почуття,  і  примусить  нас  відповідати  перед  самим  собою…
…у  нас  же  закладено  стільки  добра,  що  ми  можемо  творити  казки,  писати  їх  як  реалістичні  романи,  переконуючи  читача  у  відсутності  в  них  сюрреалізму,  і  наявності  не  промоченого  сльозами  хепі-енду,  а  виточеної  чіткої  і  логічно  доконаної  кінцівки…
…у  нас  стільки  всього  закладено,  що  ми  йдучи  темними  вулицями  не  боїмося  побитих  ліхтарів,  чи  тих,  хто  стоїть  під  ними,  втратили  виваженість  часу,  забули,  про  справжню  мету  виправданого  страждання...  ми  чекаємо…та  у  нас  не  закладено  вічного  життя,  лишень  терпіння…озирайтесь  і  дивуйте…бо  те,  що  закладено  у  Вас  –  це  істинне  чудо…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349026
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.07.2012


Моя мала не плач за мною…

Заїжджені  в  перонах  дні,
Дешеві  номери  в  готелях,
По  радіо  –  твої  пісні,
І  завжди  прим’яті  постелі.

Напевно,  скоро  я  піду,
Моя  мала  не  плач  за  мною,
І  хоч  ніколи  не  вернусь,
Та  завжди  буду  із  тобою…

Заховані  у  пристрасть  сни,
Годинника  в  тональність  ноти,
Лиш  не  кажи  мені  «завжди»,
Бо  в  мене  з  вічністю  супротив

Напевно,  скоро  я  піду,
Моя  мала  не  плач  за  мною,
І  хоч  ніколи  не  вернусь,  
Та  завжди  буду  із  тобою…

Відчужені  німі  слова,
У  полум’ї  колишні  тіні,
І  знов  прийшла  моя  весна,
Із  новим  чистим  вже  сумлінням.

Напевно,  скоро  я  піду,
Моя  мала  не  плач  за  мною,
І  хоч  ніколи  не  вернусь,  
Та  завжди  буду  із  тобою…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2012


Запах урану у нашім повітрі…

Запах  урану  у  нашім  повітрі,
Уражені  сили  стихій,
Зима  вже  чомусь  приходить  у  квітні,
Ти  –  свідок  й  причина  подій.

Прикрита  брехнею  пелена  правди,
Перетворені  в  радій  думки,
Холодним  дощем  припікаються  рани,
Й  самотні  крізь  степу  хрести.

Руйнуємо  нині  своє  сьогодення,
Спалюєм  в  попелі  «завтра»,
Ти  дивишся  в  сонце  –  грізне  і  темне,
З  надією  жити?  Варто!

Дитячі  будинки  затоплені  з  часом,
Проігноровані  сни,
Немає  нічого  з  прикметником  «власне»,
Відлунням  у  вічність  «завжди»…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2012


А потім ввічливо… «Прости»

Минулі  сни  і  почуття,
Закохана  відсутність  мрії,
Уже  всі  сказані  слова,
То  ж  я  мовчатиму  в  надії.

Забуті  осені  слова,
Прошиті  долею  листи,
Ти  мов  кричала:  «Я  не  та»,
А  потім  ввічливо…  «Прости»

І  вже  був  зведений  курок,
Та  фотографія  на  склі,
Навчивсь  робити  перший  крок,
Та  важко  дихать  у  пітьмі.

Забуті  осені  слова,
Прошиті  долею  листи,
Ти  мов  кричала:  «Я  не  та»,
А  потім  ввічливо…  «Прости»

Якби  ти  лиш  знала,  що  буде  сьогодні,
Прожив  би  для  тебе  вчорашній  той  день,
І  погляд  замріяний  на  підвіконні,
Тобі  відгукнеться  ехом  пісень.
Ти  часто  не  віриш,  що  все  повернеться,
Ховаєшся  в  тінь  ти  від  тяги  речей,
Лишень  озернися,  бо  він  тебе  кличе,
Він  лиш  тобі  подарує  цей  день.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2012


Відколи я вернувся в світ…

Відколи    я    вернувся    в    світ,
 Я    став    позбавлений    спокою,
 Крізь    пелену    пройдешніх    бід    –    
 І    щось    не    так    вже    з    головою.

 Мені    лишень    всього    ось    двадцять,
 А    про    сім’ю    уже    думки,
 Про    сина    і    подружнє    щастя,
 І    про    батьківські    голоси.

 Я    не    скажу,    що    вже    дорослий,
 Бо    досі    вірю    в    чудеса,
 Однак    думки    зайшли    у    гості,
 А    на    дворі    уже    весна.

 Мабуть,    мої    інстинкти    сплять,
 Бо    переконаний    доречно,
 Що    я    віддав    би    Вам    життя
 Від    одинокості    відречень.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348108
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2012


Я часто бачу уві сні дуель…

Я  часто  бачу  уві  сні  дуель,
В  якій  безпомічно  я  вбитий,
І  не  тому,  що  я  не  бачив  ціль,
А  лиш  тому,  що  я  не  вмію  мстити.

Я  часто  бачу  уві  сні  похід,
Скелясті  і  аж  сині  темні  гори,
Де  друг  зривається  і  я  за  ним  услід,
Лечу  униз  в  незвідані  простори.

Я  часто  бачу  уві  сні  любов,
Що  п’є  п’янкий,  але  отруйний  трунок,
І  по  моїх  судинах  він  мов  дощ,
Вже  розливається  від  зустрічей  тих  суму.

Я  часто  бачу  уві  сні  дітей,
Які  не  по  вині  своїй  так  рано  помирають,
Я  віддаю  їм  свою  дюжину  сердець,
Аби  хвороби  не  косили  їх  мов  в  зграї.

Я  часто  бачу  уві  сні  себе,
Ще  молодий  та  змучений  роками,
На  одрі  я  прощальних  вже  пісень,
А  поруч  ті  –  із  ким  діливсь  серцями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2012


Занапастив себе чуттєвістю думок…

Занапастив  себе  чуттєвістю  думок,
Похвальною  як  на  людей  стабільністю  життя,
Бажанням,  щоб  робити  перший  крок,
І  гідністю,  що  завше  лиш  моя.

У  цьому  світі  так  вже  не  живуть,
У  совісті  вмирають  «динозаври»,
І  радує,  коли  не  сам  –  а  вб’ють,
Бо  відданість  тоді  не  так  страждає.

Пробиті  груди  жалом  співчуття,
Хоча  давно  вони  уже  камінні,
Та  серце,  що  у  них  все  калата,
Боїться  дзвону  почуттів  у  Відні.

Такі  як  я  вертаються  в  життя,
Що  вже  давно  позбавило  спокою,
Бо  часом  дуже  добре  постраждать,
Щоби  наповнити  сумління  чистим  болем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2012


Стрічки минулих днів…

Стрічки  минулих  днів,
Вогні  забутих  вулиць,
Чуття  твоїх  років
Відлунням  промайнули.

Скрижалі  твоїх  слів,
Вірші  твоєї  згуби,
Відчуження  хотів  –  
Воно  вже  бється  струмом.

Умови  твоїх  справ,
Сонети  твоїх  буднів,
Коли  хотів  –  страждав,
Весну  чекав  у  грудні.

Відлуння  твоїх  дій,
Оцінка  сірих  мас,
Вони  казали:  «Стій»,
А  ти  все  спиняв  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2012


Політизовані проблеми інформацій…

Політизовані  проблеми  інформацій,
Зґвалтовані  від  сірості  роки,
Зацьковане  життя  –  як  привід  праці
Подальшого  покращення  весни.

Відчужені  у  темінь  рідні  очі,
Кривавість  пам’яті  у  відчаї  чуттів,
Сп’янілий  сон  у  погляді  дівочім,
Тверезий  шум  збудованих  мостів.

Відкриті  навстіж  у  минуле  двері,
Причинені  ворота  в  майбуття,
Ключі  від  входів,  що  ідуть  за  нею,
Замки  від  виходів  –  там  де  була  вона.

Від  щирості  вже  хочеться  палити,
Від  радості  –  забутися  б  мені,
А  загалом  –  мені  ще  довго  вчитись,
Як  правильно  писати  Вам  вірші…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2012


Давно вже так не падав в дикий хміль…

Давно  вже  так  не  падав  в  дикий  хміль,
Коли  сорочку  рву  на  мокрих  грудях,
Коли  я  сам  в  театрі  ставлю  водевіль,
І  п’ю  й  пустошу  сам  себе  на  людях…

Давно  так  ця  душа  не  виривалась  в  небо,
Не  розпліталась  в  пелені  вітрів,
І  совість  не  тримала  безпомічні  потреби,
І  десь  подівся  фальші  негатив…

Нарешті  я  пожив  своїм  життям,
Хоча  й  недовгі  бути  ті  години,
Та  практику  пройдешнього  життя
Я  втілю  в  світ  в  безвихідні  хвилини.

Нехай  тепер  мене  цькує  самотність,
Я  щиро  подивлюся  в  очі  їй,
У  тих  очах  –  терниста  чорна  точність,
А  я  навчився  тамувати  біль.

Я  проживу  своє  життя  в  короткий  день,
Як  це  навчись  робити  я  віднині,
Мій  світ  змінивсь  –  я  вивчив  тих  пісень,
Що  їх  співа,  коли  прощають  винних…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2012


Про щиру пару… (Я. Б. та Т. В. присвячується)

Дивлюсь  на  цю  знайому  щиру  пару,
Що  у  літах  все  ближчають  мені,
Що  їх  тіла,  як  сонце  у  заграву,
Плекають  словом  все  мої  пісні.

Я  заздрю  їм  -  бо  щастю  завжди  заздриш,
Ховєшся  від  цього  у  словах,
І  хоч  так  є,  та  в  серці  сподіваюсь,
Що  в  них  все  краще  тільки  ще  бува.

Із  часом  все  міняються  резони,
Вона  -  доросліше,  а  він  -  все  старий  друг,
Я  з  щастям  провожаю  їх  перони,
І  з  вірою,  що  омине  буденних  мук.

Нехай  вони  не  часто  так  зі  мною,
У  серці  я  молюсь  про  їхній  день,
Нехай  їх  щастя  не  пройде  стороною,
Бо  їхній  дім  для  мене  все  навстеж...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2012


Я розіллю між друзів старий джин…

Я  розіллю  між  друзів  старий  джин,
Промовлю  тост  в  дорогу  на  прощання,
І  ми  підем  –  у  світ  чудес  і  див,
У  світ  пригод  й  любові  без  зітхання.

Ми  викроєм  собі  свої  стежки,
Сховаєм  шрам,  що  різали  напам’ять,
Повернемось,  але  вже  повні  сил,
Щоб  розділити  знов  момент  прощання.

Лиш  по  очах,  що  зберегли  свій  тон,
Впізнаю  я  своїх  братів  породи,
Серед  яких  мовчали  в  унісон,
І  між  яких  гарчали  задля  згоди.

Роки  пройдуть  –  волосся  посивіє,
Загояться  рубці,  і  плечі  вже  сутулі,
І  втретє  ми  зберемось  в  нашу  дію,
Щоби  чекати  тих,  хто  ще  мандрує…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2012


В дорозі - зібраний і мовчазний…

В  дорозі  -  зібраний  і  мовчазний,
В  житті  –  як  збитий  з  пантелику,
Як  рідний  брат,  та  все  чужий,
І  мов  знайшов…  та  вже  відвикнув.


В  полоні  –  хмурий  і  спокійний,
А  між  людьми  –  веселий  птах,
В  дорозі  –  совісті  я  вірний,
Гітару  у  чохол,  а  душу  у  рюкзак.

В  житті  –  не  звик  я  вартувати,
В  дорозі  –  хай  іду  дощем,
Собі  під  ніс  буду  співати,
Стареньких  слів  і  нових  тем.

І  у  містах  багато  шуму,
Кричать  розклеєні  чуття,
А  у  палатці  і  без  струму
Ніч  розвінчає  це  буття.


В  дорозі  –  зібраний  і  мовчазний,
В  житті  –  як  збитий  з  пантелику,
Між  вами  я,  мов  відставний,
А  між  полів  не  чути  крику…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2012


Закінчивши уривки публікацій…

Закінчивши  уривки  публікацій,
Покину  я  не  початі  вірші
З  метою  створення  двоюрідних  формацій,
Верлібрів  без  закінчень  у  кінці…

Роздавши  суть  своїх  поезій
Чужим  закинутим  стежкам,
Я  відпущу  цей  дух  обмежень,
Що  заважав  по  вечорам.

Розвівши  голоси  руками,
Я  витру  мамину  сльозу,
Волосся  розпущу  вітрами,
І  щирість  в  світ  я  віддаю.

Зламавши  грати  сірих  стін,
Зап’ю  вологості  самотність,
У  старій  фляжці  –  свіжий  джин,
У  новім  світі  –  стара  точність.

Відчувши…ось  у  чому  правда,
Бо  я  раніш  не  відчував,
Закриюсь  світлом,  що  недавно,
В  своїй  долоні  я  ховав…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2012


Другові… (Я. Б. присвячується)

Мій  милий  щирий  друже,
Забув  до  тебе  хто  я,
У  відчаї  відчужень
Характер  -  з  криці  зброя.
У  днях  буденних  томних,
Крізь  сірість  стін  років
Ти  висічеш  невтомно;
«Зроби,  бо  так  хотів».
Триматимеш  за  руку
У  горах  серед  слів
Бо  дружба  –  запорука
Канату  наших  днів.
Коли  дійде́м  до  краю
І  схилимся  униз,
Тобі  тоді  зізнаюсь  -
Без  тебе  я  б  тут  щез…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2012


Прости мене… (від імені чоловіка)

Не  звик  просити  я  собі  пробачень,
Та  коли  совість  мене  душить  уночі,
Відкриюсь  я,  немов  іконам  завше,
І  хоч  не  вмію  я  –  в  короткому  вірші.
Вже  місяці  відколи  ми  не  разом,
Напевно,  час  для  тебе  стер  вже  образ  мій,
Та  краще  я  скажу  так  твердо  і  відразу,
Час  не  змінив  моїх  колишніх  почуттів.
І  ти,  напевно  посміхаючись  читаєш,
Мої  дитячі,  що  писав  тобі,  рядки,
Не  ймеш  їм  віри,  і  як  тепер  не  бачиш,
Що  я  не  звик  без  тебе  в  світ  іти…
Не  обіцяю  я  тобі  нічого,  
Бо  твій  лиш  сміх  стирає  чіткість  слів,
Я  попрошу  частиночку  від  Бога,
Щоб  була  ти  щаслива  навесні…
І  що  ж…Нехай  мене  ніколи  не  пробачиш,
Назад  не  приймеш  в  тендітний  мікросвіт,
Ти  знай,  що  я  набрав  у  серце  гарту,
Щоби  чекать  тебе,  де  вічності  бракує  слів…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2012


Я розчохлю свій старий Ibanez…

Я  розчохлю  свій  старий  Ibanez,
Протру  той  пил  скуйовджених  років,
Відкриє  пам'ять  двері  все  навстеж
Заходьте  всі  –  хто  був  і  хто  хотів.
По  струнам  пробіжать  знайомі  ноти,
Акорди  диких  не  зацькованих  пісень,
Мелодії  романсів  й  жарти  цноти,
І  соло-партії  на  кожний  будний  день.
Згадаю  я,  як  тепло  починались
Ті  репетиції  в  доросле  вже  життя,
Коли  ми  бавились  і  наче  діти  грались,
А  нам  за  двері  стука  майбуття.
Ми  грали  так,  неначе  це  востаннє,
Немов  на  сцену  завтра  не  зійти,
Що  чорна  тінь  нас  сирістю  застане,
Зупинить  і  поманить  в  нікуди.
Ми  виросли…Професії  по  віку,
Малюк  з  дружиною  щовечора  мене
Чекає…Та  удома  я  для  втіхи
Все  ж  розчохлю  свій  старий  Ibanez…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346353
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2012


Прости мене… (від імені жінки)

Прости  мене…Із  совістю  в  полоні,
Я  вкотре  ночі  серед  дня  не  сплю,
Я  серденько  віддам  в  твої  долоні,
Лише  пробач,  я  ж  так  тебе  люблю.
Я  прихилю  до  тебе  свої  дні,
І  подарую  всі  свої  хвилини,
Лише  пробач  мені  минувші  ті,
Немов  без  щастя  змарновані  години.
Лишень  прийми…Дозволь  щоби  з  тобою
За  руки  взялись  щирі  почуття,
Віддам  тобі  увесь  цей  світ  весною,
Я  вже  пройшла  крізь  своє  каяття…
Прости  мені…Дозволь  тебе  торкатись,
І  відчувати  подих  знов-знов,
Пробач  й  прийми,  не  хочу  я  прощатись,
Візьми  собі  у  руки  цю  любов…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2012


Так часто мені сниться лазарет… (особисте)

Так  часто  мені  сниться  лазарет,
Де  я  стою  у  білому  халаті,
І  наді  мною  журно  в’ється  смерть,
І  стогін  й  крик  у  проклятій  палаті.
Я  рятував  зацьковані  життя,
Шунтуючи  безмежні  тромби  болю,
У  відчаї  вустами  каяття,
Я  попрошу  сестру:  «Побудь  зі  мною…»
Тетануси,  інфаркт,  інсульти  й…плач,
І  їхніх  матерів  німі  прокльони,
Не  рятівник  говорять,  а  палач,
Ви  думаєте  я  не  молюсь  на  ікони?
Я  звикнув,  що  по  лікті  у  крові,
Бо  тиск  судин  при  смерті  слава  Богу,
Що  в  ампутованих  фантомні  часті  дні,
Бо  бачу  в  них  не  відчай,  лиш  –  тривогу.
Я  вірую  у  кожне  їх  життя,
Коли  діагноз  цей  для  них  неначе  вирок,
Нема  приречених,  і  в  кожного  своя
До  раю  стежка  вистелена  дивом.
Я  дарував  би  всім  ремісії  в  роки,
Я  б  лікував  запущені  гангрени,
Щоби  в  дітей  іще  були  батьки,
А  в  них  щоб  були  внуки  достеменно.
Ніхто  б  не  помирав  у  мене  на  столі,
Бо  лікувати  я  навчився  навіть  словом,
Реакція  на  теплі  світлі  дні,
Не  алергією,  а  лиш  мажорним  тоном.
Так  часто  мені  сниться  лазарет,
А  потім  я  у  поспіх  прокидаюсь,
Вдягну  халат,  і  в  білий  йду  намет,
Де  з  вірою  лікую,  молю  й  каюсь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2012


Черствий ром на полиці…

Черствий  ром  на  полиці,
Забуті  у  книгах  вірші,
Твоя  правда  омита  у  криці,
Слова  і  замучені  дні.

Кошмари  літньої  ночі,
І  хочеш  повірити  в  Бога,
Однакові  очі  дівочі,
Не  біль,  та  на  серці  тривога.

Доля  омита  сльозами,
Вибір  довірений  рому,
Завжди  залишусь  між  Вами,
Хоча  й  не  поверну  додому.

Виткані  горем  обличчя,
Заховані  в  пам'ять  роки,
Спустошена  щастя  криниця,
Забуті  й  пропиті  шляхи.

Зневіра  людському  слову,
Любов  до  вовчого  лігва,
Вони  не  картавлять  цю  мову,
А  виють  на  місяць  привітно.

Пропалені  сльозами  вії,
Додолу  направлений  погляд,
Дощі  омивають  мрії,
А  сонце  спалює  здогад.

Черствий  ром  на  полиці,
Розлите  між  друзями  горе,
Комусь  я  захочу  відкриться,
Коли  поговорю  з  морем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2012


Я скоро поміняю адресат…

Я  скоро  поміняю  адресат,
Бо  ті  листи,  що  я  в  душі  друкую,
Вертаються  до  мене  без  огляд,
Лише  конверти  наповнюються  сумом.
Пустує  дім,  якому  я  писав,
Вірніше  –  в  ньому  уже  нові  люди,
Твій  чоловік  і  декілька  малят,
І  палиш  ти  вірші  моєї  згуби.
І  пошта  уже  більш  мене  нервує,
Щоб  я  їм  за  повернення  платив,
Бо  мої  марки  ніхто  вже  не  штампує,
Як  ті,  що  клеєні  із  почуттів  і  див.
І  радять,  щоб  е-мейлом  скористався,
Що  так  скоріш  й  надійніше  бува,
Та  їхній  кегль  стандартно  озивався,
Коли  рука  пером  закохана  моя.
Я  скоро  поміняю  адресат,
На  нашу  стару  обшарпану  квартиру,
Вона  покинута,  та  стіни  у  літах
Вночі  читають  це  всміхаючись  так  щиро.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2012


У зграї значно легше вити…

У  зграї  значно  легше  вити,
Однак  якщо  ти  одинак  –  
Тобі  з  вовками  тут  не  жити,
У  тебе  свій  північний  знак.
Не  хочеш  бути  вожаком,
І  альфа  постать  не  до  речі,
І  непогано  б  –  чужаком,
Та  очі  батьківські  старечі.
І  ти  б  пішов  з  цієї  зграї,
Щоби  на  бачити  б  її,
Бо  погляд  серце  вовче  крає,
І  виєш  дико  у  пітьмі.
Та  ти  ділив  із  нею  місяць,
Ти  віддавав  останній  світ,
І  ти  чекатимеш…та  вічно  –  
Тебе  вона  пустила  вслід…
Відтоді  ходиш  наче  вбитий,
І  погляд  знизуєш  униз,
У  зграї  значно  легше  вити,
Та  ти  до  відчаю  гарчиш…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2012


Душа моя для тебе все навстеж…

Ти  знаєш…за  тобою  я  сумую,
Хоч  не  пишу  тобі  у  пелені  образ,
Я  подихом  тебе  щоніч  вартую,
І  поглядом  твоїм  молюсь  щораз.
Нехай  назавше  ти  закрила  двері,
Я  на  порозі  під  сивим  тим  дощем,
Що  в  ньому  ми  купались,  наче  в  небі
Зустрілись  лебеді  навіки  відтепер.
Я  не  прошу  тебе  –  бо  я  втомивсь  просити,
Тікати  геть  без  відповіді  знов,
Хіба  ж  ти  не  могла  мене  простити,
Мою  тобі  довіру  і  любов?
Напевно,  так  судилося  мені,
Шукати  втіхи  між  чужої  згуби,
А  потім  знов  писать  тобі  вірші,
Тобі…з  якою  більше  я  не  буду.
А  так  хотів…Так  хочу…Чи  не  варто,
Бо  це  лишень  гріховне  полотно,
Тебе,  напевно,  інший  хлопець  жартом
Вже  веселить…коли  я  лиш  пішов.
Чекатиму…хоча  чого  чекати?
Бо  ти  ж  услід  мені  не  повернеш,
Так  як  не  падали  мої  червоні  карти,
Душа  моя  для  тебе  все  навстеж…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2012


Та я і далі сплю в її чужій постелі…

З  тривогою  зайшовши  в  мої  двері,
Ти  посміхаючись  відвідала  мене,
Та  я  і  далі  сплю  в  її  чужій  постелі,
Бо  мою  пам'ять  назад  не  повернеш.
Ти  мовчки  дивлячись  в  мої  мов  рідні  очі,
Шептала  щось  про  рідний  наш  вагон
У  поїзді,  де  виключають  світло  поміж  ночі,
Щоб  ми  разом  зливались  в  унісон.
Та  до  твоїх  доріг  тепер  вертаю  рідко,
І  хоч  з  душею  зустрічає  твій  перон,
Та  є  вона…котру  я  бачу  влітку  –  
Її  маршрут  міняє  мій  жетон.
Ти  часто  відкриваєшся  мені  за  свою  біль,
Й  не  по  роках  страждання,
За  що  з  тобою  я…Листи  ж  пишу  я  їй,
Мов  подружці  й  мов  першому  коханню.
І  віриш  ти,  ти  знаєш  –  не  покину,
Бо  надто  я  ціную  теплоту,
Та  станеться  –  і  я  вночі  полину,
До  неї,  кого  наче  б  й  не  люблю.
Чекатимеш  і  все  не  знаєш  правди,
Нехай  тобі  її  ніколи  не  скажу,
Бо  ми  є  тут  –  ми  не  химерні  маври,
Що  балують,  а  потім  заграють.
Вона  ж…Завжди  буде  зі  мною,
Я  знов  вертатиму  до  теплих  її  губ,
І  не  шукаючи  у  пристрастях  спокою,
Я  буду  зраджувать  себе  в  полоні  згуб.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2012


Хотів би вірити, що вирок у хворобі…

Хотів  би  вірити,  що  вирок  у  хворобі,
Що  все,  для  чого  мовчки  я  терпів,
Приховане  у  почуттях  тривоги,
Моїх  дітей,  дружини  і  батьків.
Хотів  би  вірити,  що  вирок  той  –  діагноз,
Чи  дифтерійний  круп,  чи  може  рак  легень,
Що  не  чекать,  а  знати  твердо  завше,
Що  завтра,  як  не  жарт,  останній  день.
Хотів  би  вірити,  що  лікарі  не  винні,
Що  тямили  і  навіть  помогли,
Що  маску  Гіппократа  в  білій  глині,
Зняли  із  мене  не  від  їх  добра  чи  їх  вини.
Хотів  би  вірити,  що  мій  кінець  невчасний,
Що  літ  від  осені  ще  міг  би  попросить,
Вона  як  подружка  не  крикнула  б:  «Ні  за  що!»
Бо  я  у  юності  навчив  її  любить.
Не  вірю  я…Бо  дотик  не  хвороби,
Діагнозу  листки  й  не  лікарі,
Це  така  дивна  незнайома  втома,
Мене  зустріла  у  двадцятій  тій  весні.
Коли  почав  завчасно  сподіватись,
Надмірно  думати  і  глибоко  тужить,
Мені  й  самому  з  подихом  не  ясно,
Як  час  трима  мене  ще  тут  пожить…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2012


Хотів би без надії сподіватись…

Хотів  би  без  надії  сподіватись,
Бо  теж  родивсь  на  берегах  Случа,
Хотів  так  мріяти  і  так  поневірятись,
Та  час  сховав  минулі  каяття.
У  світлі  дум,  у  мороці  припущень,
У  загадках  спрацьованих  людей
Я  б  виростив  в  душі  не  мертву  пустку,
А  сад  грайливих  і  спокусливих  вишень.
Я  б  в  даль  ішов  –  для  того,  щоб  вертатись
В  знайомий  дім  моїх  грайливих  снів,
Щоб  знову  на  порозі  спотикатись,
Щоб  свої  вірили  й  чужі  казали:  «Вмів».
Мій  ранок  був  скупаний  у  росах,
Сльозами  не  вмивався  мій  же  день,
Я  б  з  потом  жаль  зіставив  на  покосах,
І  ввечері  співав  старих  пісень.
Хотів  би  без  надії  сподіватись,
Та  можу  лиш  з  надією  любить
Своє  життя  і  тих,  хто  вмів  віддатись,
Коли  мені  украй  хотілось  жить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2012


Моє життя… (приурочується 15. 06. )

Моє  життя  чомусь  не  розквітає,
Хоча  його  плекаю  як  дітей,
Ніхто  не  скаже,  що  відверто  знає,
Ким  був  колись,  і  хто  я  став  тепер.
Моє  життя  мов  згублена  ікона,
Що  в  чудотворі  плаче  по  ночам,
Моє  життя  –  це  ночі  по  вагонам,
Я  стукіт  рельс  нікому  не  віддам.
Моє  життя  –  це  ночі  у  розлуках,
Це  –  світлі  ранки  і  голодні  дні,
Це  –  порваті  гітарні  струни  й  звуки,
Що  мовби  склом  скрегочуть  уві  сні.
Моє  життя  –  це  пошуки  знайомих,
Це  –  згадки  друзів  і  помсти  ворогів,
Моє  життя  немов  вечірня  втома,
Що  настає  від  плідних  щедрих  днів.
Моє  життя  –  моя  відсутність  вдома,
Дзвінки  від  мами  з  татом  і  своїх,
Моє  життя  –  Єсеніна  два  томи,
Що  під  подушкою  ховаю  як  мої.
Моє  життя  –  це  сили,  щоб  прощати,
Забути  тих,  хто  щедро  обіцяв,
Моє  життя  –  терпіти  і  страждати,
Любов  і  віра  –  це  лише  мій  конклав.
Моє  життя  проходить  у  сторіччя,
В  яке  я,  певно,  рано  ще  попав.
Моє  життя  –  це  спогади  й  обличчя,
Що  пам’яттю  на  серці  карбував.
Моє  життя  проходить  не  зі  мною,
Моє  життя  десь  паралельно  йде,
А  я  все  жду  і  поглядом  з  тобою
Вдивляюсь  в  час,  який  мене  зітре.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2012


Хіба я не писав тобі вірші…

Хіба  я  не  писав  тобі  вірші,  
Хіба  обоє  ми  не  плакали  в  подушку,
Хіба  не  пили  ми  з  тобою  наші  дні,
Як  п’ють  щасливі  люди  свою  душу.
Хіба  для  тебе  я  був  замалим,
Чи  зростом,  чи  душею,  а  чи  в  мрії,
Я  би  підріс,  та  ти  спалила  в  дим
Усі  мої  слова  і  всі  надії.
І  попіл  ще  не  встиг  я  рознести,
А  ти  у  серце  стукала  мов  в  камінь,
І  як  я  не  палив  свої  мости,
Вітри  мені  вертають  наші  далі.
Хіба  я  не  творив  тобі  добро,
Чи  у  вікно  не  стукав  спозаранку?
Та  очі  ці  завмерли  мовби  скло,
Не  буде  більш  у  них  мого  світанку.
Ну  що  ж…Я  ж  з  совістю  не  сплю,
Не  п’ю  із  гордістю  свої  же  старі  сни,
Не  палю  з  жалем,  лиш  в  море  я  спішу,
Мій  корабель  віднайде  свої  береги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2012


А ти мовчи у всій своїй красі…

У  полум’ї  холодного  мовчання,
Коли  вся  правда  –  як  лезо  у  душі,
Я  відповім  на  всі  твої  зізнання,
Мов  криками,  що  виють  в  вишині.
Я  відповім,  бо  я  втомивсь  писати,
Ти  ж  навіть  не  читаєш  ті  листи,
В  які  виписую  Петрарки  я  цитати,
Щоб  з  розуму  тебе  колись  звести.
Я  відповім  собі,  бо  завше  ти  мовчиш,
Ти  криєшся  і  хочеш  відпустити,
Мій  шлях  пройшов  через  чужі  свічки,
А  я  не  дихаючи  йшов,  щоб  не  гасити.
Чи,  може,  ні?  І  я  навчусь  мовчати,
Якщо  страждать  написано  на  склі,
Я  розіб’ю  шибки,  так  щоби  не  збирати,
А  ти  мовчи  у  всій  своїй  красі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2012


Нехай ні краплі я не знаю в Пікассо…

Нехай    ні    краплі    я    не    знаю    в    Пікассо,
Мольберт    мені    не    розповість    про    дні,
І    кажуть    всі    –    духовне    полотно,
А    я    мовчу    –    куди    ж    судить    мені.
Я    в    музиці    не    брав    високі    ноти,
Що    контр-альт,    що    контрабас    –    усе    одно,
І    джазу    не    ставав    я    у    супротив,
Хоча    мій    блюз    давно    мене    знайшов.
Я    не    писав    вірші,    я    лірики    не    слухав,
Висоцький    –    був    єдиний    наш    поет,
І    ямб-хорей    мені    давно    вже    не    по    духу,
Я    старі    спогади    ховаю    у    конверт.
Та    знаєш    час,    що    криється    в    повітрі,
Весною    вирієм    вертається    у    стрій,
Той    час,    коли    закоханість    –    це    діти,
Коли    прощаєшся,    вертаєш,    кажеш    «Стій!»
Той    час,    коли    лише    блакитне    небо,
Де    сірості    в    природі    не    бува,
Той    час    прийшов,    лише    відкрити    треба
Вже    дещо    поіржавілі    серця.
Той    час    ,    де    ти    завжди    митець,
Ти    музикант,    художник    і    поет,
Де        думка    витанцьовує,    мов    герць,
А    тіло    подається    у    квік-степ.
Він    завжди    поруч,    тут…
До    нього    лише    руку    протягни,
Відчуй    ти    гріх    її    мов    трунок    уст,
Й    у    щасті    ти    її    приспи…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2012