| Сторінки (1/31): | « | 1 | » |
Я цю осінь зустріла першою
Відчинила невчасно всі вікна,
На столі запалила 3 свічки
Говорили ми з нею про Ніцше.
Ми читали з нею про кішок
Я з цитатами Блока марудилася,
А вона готувала какао –
Лікувала мене від застуд моїх.
Я зустріла цю осінь першою
Вона теж його пам’ятала,
Дарувала мені його ритміку
І поїла солодким какао.
10.08.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407066
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2013
За моїм вікном вже майже весна. Через 2 години прийде довгоочікуваний світанок. Рідний мій, хороший мій хлопчику. Стільки часу минуло з того дня коли на календарі був лютий 2013. Що розказати тобі сьогодні. Який ти у мене? Певно сіроокий, з рум*яними щічками і щирим серцем.
Сьогодні мені всього лиш 21. У голові стільки думок та натхнення. Стільки паланів та ще не пройдених доріг. Щастя моє, цей рік видався для мене таким різним. Я відчула таку палітру почуттів та емоції. Мій світ став зовсім інший. В той час, коли ти будеш це читати я напевно вже буду врівноваженою і десь до нудоти стабільною. Не вір мені, не вір, що я завжди робила все правильно, керувалася розумом і маминими порадами. Я була далеко не зразковою.
Не слухай нікого, йди по житті впевнено і не шкодуй ні про що. Ти просто забов*язаний бути щасливим. Бо я тебе тим щастям проклинаю. Ти народжений від великої і зовсім не банальної любові.
Що там у тебе зараз, школа, університет, робота? Ти все робиш правильно. Бо ти мій. Ти найкращий.
Не закривай своє серце від любові. Там для неї завжди має бути місце.
Навіть якщо боляче. Навіть якщо не готовий.
Кохай її. Нехай у душі живе віра.
Любий мій хлопчику, я так вірю в тебе. Ти зараз у моєму майбутньому. Впевнений і самодостатній. Будь мужнім, ніжним та врівноваженим, саме таким має бути чоловік. І завжди пам*ятай: дорогу здолає, той хто йде. Не бійся помилятися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407064
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.03.2013
Ніколи не думала, що так буває
та сталося.
Ти просто не хочеш мене
відчувати?
В душі щось зламалося?
Замерзли очі, душа, холодне тіло.
Ми отримали все, що маємо, все
чого разом колись хотіли.
В полі один не воїн, а одна тим більше.
Ти просив забрати тебе, коли була найрідніша.
Давай свою руку швидше: годинник
безслідно зникає.
Ти просто будь трохи теплішим, як склянка
гарячого/чорного чаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405104
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2013
Ми всі шаблони, люди під копірку,
З пап*є маше, із фарби чи пробірки.
Ми просто світу вдалий плагіат,
Як піаніст, що грає на роялі,
Чи просто пише паліндроми вдалі.
Ми просто граємо. Один спектакль.
Сьогодні автор ти, а завтра декорація.
Ти за кулісами навчися жити так,
Щоб шум чужих думок у голові,
Не зруйнував амбіції, градації.
Ми всі шаблони, люди під копірку
З пап*є маше...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2013
Він просто найкращий. Ні ви не подумайте, він найкращий чоловік у всьому світі. Саме про такого мріє кожна дівчина. Я це знаю напевно. Його очі, то цілковита безодня, а руки…коли він обіймає мене я знову згадую як була маленькою, а проблеми йдуть від мене далеко, далеко. Мені важливо кожного дня відчувати його підтримку. Я знаю, що для нього я ніколи не буду тією повсякденністю.
Він те, що я шукала у своєму житті. Врівноважений до шаленості, такий витривалий. Я захищена, захищена його постійністю.
Він емоційний. Мені саме такий він і потрібний. Його очі і наша спільна віра. Його правильно сказане слово. Надихає мене, коли зовсім безсила, жаліє коли аж занадто погано.
Знаю про нього все. Так приємно коли поруч з такою людиною ти можеш просто…просто помовчати. Коли він гріє мої долоні, мені заздрить уся слабка стать. Бо він вражає своєю над ідеальність. Якби в житті на мене зрушилася тисяча проблем, він був би поруч.
Якби ви знали який він у мене. Я завжди буду брати з нього приклад, бо його досвід і поради, то неоціненний шматочок мого життя. А коли він гладить моє волосся, я розумію на скільки ми рідні, і мені здається, що я чую як стукотить наше спільне серце.
Зранку він готує мені смачні грінки з апельсиновим джемом і ароматну каву з корицею, а ввечері ми вкотре сперечалися про те хто вдома має готувати сніданок.
Він просто мій найкращий і найрідніший,
…………………. бо він мій брат якого у мене, на жаль, ніколи не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403205
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.02.2013
Дивно чомусь писати про ці всі речі коли тобі всього лиш 21, а може коли мені аж 21.
Протягом останніх 4-х років я думала, ні я була просто переконана що моє призначення це обрати правильну професію, поставити собі високу планку і крок за кроком йти до тієї високої мети.
Все змінилося. Не важливо рік тому, вчора, чи сьогодні. Просто все змінилося. Звісно, я хочу зайняти гідне місце у цьому суспільстві, але зараз не про це. Мої роздуми будуть дуже банальні, майже жіночі. У світі напевно тисячі таких жіночих думок, перетворююся у стандартну. Хочу бути домом для нього, створити сім’ю і бути підтримкою для людини, яка триматиме мене за руку. Моє призначення у житті розчинитися у тому, кого кохаю до нестями. Головне не стати для нього затертою платівкою.
У своїй професії я відображу свої сублімовані ілюзії. Не буде нічого нового все буде аж занадто просто. Сяду в одній редакції одного міста і буду вдавати з себе одного з журналістів. І це у мене вийде дуже вдало. Але практика + знання дадуть мені можливість дійсно реалізуватися творчо. Народжу для нього сина з очима кольору щастя. Тепер я точно знаю, що наше щастя треба народити. Інколи буду вдавати з себе щасливу інколи просто буду найщасливішою.
Потім буде все за планом: моїм призначенням стане створення світу для них обох. Для двох найкоханіших чоловіків у Всесвіті. Для нього Я буду малювати нове суспільство, те у якому він перестане думати і просто буде зі мною щасливим. Там буде віра і світло а щастя…воно буде там, як повітря: постійно і всюди, його можна буде різати шматками, як мамин смачнючий бісквіт.
Все змінилося. Не важливо рік тому, вчора, чи сьогодні. Просто все змінилося.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403204
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.02.2013
Дай мені фарби різного кольору!
Малюю я щастя у всіх його проявах.
Пів кроку до вчора з сьогодні римується,
Давай свій мольберт і побігли на вулицю.
Нехай всі подумають: «От навіжені!»,
Ми просто щасливі, ми просто блаженні.
Давай кляті фарби…
9.02.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2013
Прийшла додому-змила з себе втому.
Така солодка і ванільна ніч.
В обіймах втишилась, забула я про сон і….
Ніч. Музика. Нестримний крик. Мовчить.
Прийшла статичною. На тілі пальців дотик
У вухах дихання солодке та п’янке.
Все зупинилось. Стихло. Рано-вранці.
Всі клятви…Щастя день новий несе.
Все зупинилось…?
04.02.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402066
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2013
Пережити б життя, а далі вже якось буде…
Рідна курва, загублена за лабіринтом життя.
Ви не знаєте, люди, як його рідні руки,
Мають запах тепер її, не мого плеча.
Стихло все. Джаз не грає у вухах,
І повітря солодке я більше шматками не їм.
Ти залиш мені щось таке гіркувато-тЕрпке,
Я приправи додам, кориці і може ваніль?
Пережити б ж и т т я, а далі вже якось буде,
Передумати б ніч, а там…придумаю щось…
9.11.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2012
Такі врівноважені сонні очі.
Сто років самотності.
Щасливий до рідного болю
Вітаю. Живи, як хочеться.
Вона в цьому світі не гірша, не краща.
Мрії ламаються, ми з нею різні.
І знову з фінішу наші життя починаються.
Банальні рими в гримучих тактах
Біль зніме рукою…
Ти знаєш, я знову навчилася жити
Окремо з тобою.
8.11.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2012
Вона була рідною та не коханою,
Грішною курвою з душею рваною
Тихо сиділа на узбіччі життя,
Чекала на втому, емоцій буття.
Вона була чорною, білою, сірою.
З очима зеленими, з віями-інієм
Торкалася пальцями ребер й душі,
Хотілось їй тиші, сидіти в тишІ.
Губами торкалась гарячих повік
Повія…Ти був би її чоловік…
Так краще…схилилась в глибокій покорі
До болю пронизане серце, тобою.
29.10.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374378
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2012
Варшавські ночі теж холодні
Та рівновага поруч гріє…
Відлік від гріха. Так дивно дякувати тобі за присутність. Варшавські ночі теж холодні, знаєш… Рятує плед з банальним написом Made in Poland, пластмасова чашка під колір нігтів зі звичною 3 в 1. Хоча останнім часом люблю чорну, не розчинну…з твоїх долонь. З часу появи твоїх долонь почала думати, що можливо дійсно живу якось «не по стандарту»…віра і світло.
Тепер точно впевнена, що є люди життя яких написано маслом. Я ж своє писала дешевою фарбою з Андріївського узвозу.
Але ж я вірю. А це вже щось. Вірю. Але у що? Дивно вірити у трикутник. Кричу на кожному розі: «Я вірю…у трикутник».
Шкода, що не вмію малювати, тоді б отією дешевою фарбою намалювала б райдугу.
30 жовтня 2012-10-07
Варшава
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369228
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.10.2012
Дарую тобі цю варшавську ніч
Таку пусту, безглузду і холодну.
Хай забере все з ліжка потойбіч,
Бо те, що відчуваю вже не модно.
Все інше, все інакше, чуєш ти?
Задуманий, інакший перехожий.
Ти руку не пускай мою, не йди.
Бо я без тих твоїх долонь не можу.
Варшава
30 жовтня 2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2012
Ти залишив в моєму ліжку…
Чуєш?
Ти залишив в моєму ліжку…
Душу.
Лягаю з нею спати, поруч
Колись хотіла, зараз просто мушу.
ЇЇ цілую на ніч, роздягаю.
Лягаю поруч, прокидаюсь зранку.
Цікаво, хто для неї я – дружина?
Чи просто всіми проклята коханка.
Ти залишив в моєму ліжку…
Чуєш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2012
Солоне щастя бігло по обличчю,
Їжак без неї щастя будував.
І щира посмішка яка її так личила…
Відкрила свій мольберт 4А.
В кохання вічне
Вона вже не вірила,
Бо впевнена, що може краще так.
Ти розфарбуй її життя у інше щось.
Слова у вухах: «Катя, це етап».
Ти забери у мене все що маю я
І віршів більш не хочу я писать.
Бо мрія є, я хочу просто стихнути…
Бо в ньому вся, бо зараз я пуста.
Шукала сенс, знайшла і просто кинула.
Їжак без неї будував свій дім,
Свої емоції, все те, що таке рідне їй.
Дарую іншій. Я дарую їй.
Як хочу загорнутися в обійми ті.
Вже не як жінка, не коханка. Ні!
Як рідна, та що зрозуміє все, щоб не забув,
Що я була твій дім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2012
їжак захистив себе шепотом
бонд замінивши на мальборо
скучила...то щось більше є
щастя крихке..криштальне
ти бережи її чуєш ти?
щастя таке коротке
вірою треба вінчатися
тсссс, ти мовчи хороший мій
прОклятий щастям вічним ти
ну посміхнись, сіроокий,
ти обіймай мене часом бо...
добре все буде згодом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2012
У думках по лезу бритви бігала,
Відчувала себе дикою твариною.
Від його думок і дій залежала
З власними гріхами – аномією.
Взяла в руки аркуш білий, сірий.
Розірвала на мілкі шматочки.
Вона ж з пристрастю без розуму любила.
І хотіла…так синочка, дочку.
Як мальберт, така наївна, чиста.
Заливала фарби всі водою.
Пензликом малюючи намисто.
Прокидаюся в твоїх обіймах, соня)))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2012
Емоційна зупинка,
Купує квиток,
Але миттю сідає у човен.
Кави більше не вип’є,
Бо багато чуток
Ви налийте її алкоголю.
Сміх не сміх,
Млява щиріст.ь
І не відповідей ні питань
Ідеальні усі, окрім……
Милість літає, мов птах.
В голові щось римує:
Все за так, просто так.
Через призму ілюзій…
Вона, креслить щастя.
Натягаючи посмішку,ніби вінок
І танцює в зеленому рясті.
Все. За все і про всіх
Зупинилася в втомі
Вона – огидна собі.
Посміхається щиро.
Заплющила
Вдома.
Але вже без його руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335415
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2012
Руйнувалася, як особистість,
Шукаючи кнопку самознищення.
Це не раціо, не емоціо…
Занадто багато пристрасті.
В голові мала власні думки
«Всі проблеми…сказав…без тебе»
Одного весняного вечора,
Варто ступити у небо.
Перенощик інфекцій кохання
На пальцях рук моїх
Потонулау власних бажання…
…і далі тону.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333204
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2012
Людина з посмішкою впала на коліна
Знов пілвелася…
…крок ступила,
Знов…
Така циклічність забирає вічність
Як перефраз,що знищує любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2012
Подихи, порухи, сніг сипле за шибкою
Солодко, солоно аби не притомно
Словом у голову, знову емоції
Чого ж відчувати мені так не хочеться.
Мріями, крахом, ванільною пудрою
З золота в срібло, все міддю заплутано
Жила б у Сахарі, стала б я страусом.
В бетон не сховаєш усі свої жалості.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2012
Поцілую тебе терпко
У малинові вуста.
Я віднині не вестанка,
Чуєш, милий, я не та.
Трунок виноградний терпкий
Легко і зі смаком п”ю
Розлучаюсь дуже легко
Обіцянок не даю.
Не сумую за минулим
У майбутнє не дивлюсь
Ні, тебе я не забула,
Просто згадувать боюсь.
Небо, зорі і тумани
Не навіюють жалю,
Все в минулому, коханий.
Повертатись не люблю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2012
…пиши …. тобі моє натхнення…
Просто одного разу не натиснувши стоп життя повернуло зовсім в інший бік. Абсолютно змінило всі полюси. Він тоді просто подарував її натхнення, щось безповоротнє, зовсім інше. Прокидаючись поруч вона не тямила себе від щастя, бо те Щастя і спало поруч неї. Вона втрачала здоровий глузд. Було занадто страшно аби просто мовчати. Стільки емоцій водночас…її відчуття просто не витримували.
Тепер та маленька дівчинка знала як це бути беззахисною…і що таке буря емоцій. Не розказали її в університеті тільки одного…що робити далі… Ніхто окрім нього не сприймав її щастя. Їм, взагалі було байдуже…аби тільки всі страждали.
Коли ж вона зрозуміла, що шалена, то було щось фейеричне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332933
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.04.2012
Вона просто стояла на березі своєї поразки. Це було у її душі. Те місце куди вона приходила аби більше не жити. Бажання повертатися не було. Хотілося у обійми найріднішого. Але для чого, аби знову зробити боляче рідній душі? Вона зупинилася...ще крок і не буде нічого, у її голові Судний день. Знала, що тільки його рука допоможе. Затремтіла.
«Сьогодні на вулиці дуже щиро»,-згадала репліку ще однієї безталанної душі. «Кохаєш ти його, творча моя, все інше для натхнення». Та кому потрібна та творчість і те кляте натхнення. Біля нього відчувала себе слабкою. Хотілося просто і банально загорнутися у його тіло. Цінувала у ньому ніжністьі часом жорстоку щирість. Його критику дуже цінувала, хоча слухаючи її, душа згорталася у колючий згорточок. Вчилася заново, як маленька, говорити правду, не завуальвувати відповідь і не вживати розумних слів. Він говорив, що все просто і треба відчувати душею.
Стоячи там, на межі зі своєю дурістю, вона вперше заплакала від того, що була засильна. Знала,що приречена, знала, що ніколи вже не поверне тих вечорів. Переконувала себе: він не пробачить, а якщо і так то кожної миті у їх голові буде якась метушня. Разом вони зробили крок. О, яка вона була тоді щаслива, обіймаючи його, кохаючи, і кохаючись разом.
Все було занадто утопічно, оксиморонно, чи як там ще. Можна було просто жити, забути про всі перестороги і просто бути поруч. Це було найважливіше бути поруч, але тільки не на березі її поразки, тільки не там
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332349
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.04.2012
Зараз маю такий емоційний стан, що вбийте мене. Те що я готова постелитися там де ти впадеш, о ще біда тай годі. Розчарована у власно збудованому світі? Ні я до щастя і шаленства закохана до нестями тобою зачарована. Все, що у моєму житті сталося за весь цей час…я тобі багато чим завдячую. Багато було змінено моїх пріоритетів. Говорили про ксенофобію. От тобі моя ксенофобія Я БОЮСЯ БУТИ ТВОЄЮ СІРОЮ БУДЕННІСТЮ. Мені важливо кожного дня відчувати твою долоню. Я знаю, що з часом я буду тією святковою повсякденністю.
Зараз у тебе багато чого вдається твій погляд поруч, а рука завжди гріє мою долоню. Ти те, що я шукала у своєму житті. Врівноважений до шаленості, такий витривалий. Я захищена, захищена тобою.
Ти емоційний. Мені такий потрібний Твої сльози-це та відвертість яку я шукала всі свої 20 років незалежності. Твої очі і твоя віра. Твоє правильно сказане слово. Надихаєш, коли зовсім безсила, жалієш коли аж занадто погано.
Колись ти сказав, що я тобі нічого не дала. Потім вибачився, сказав, що під емоціями. Я віддала тобі свою ніжність, присвятила тобі свою творчість, подарувала тобі своє натхнення і огорнула тебе своєю особистістю. Часто така тобою натхненна.
Я щиро вірю, що мої обійми тебе врівноважують. Боже, як я в це вірю!!! Не засмучуйся, малий, ти такий у мене хороший))) Я не знаю, як тобі допомогти. Часто відчуваю свою провину. Сьогодні відчувала ту провину. Халепа…я й зараз її відчуваю. За той відведений нам з тобою період я щаслива. Вдячна, що ти такий зараз емоційно-стабільний.
Я поруч з тобою, якщо ти так захочеш! Я маю стільки слів і стільки не можу сказати, не можу пояснити…суцільні слова…емоції…буремність мої почутів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332348
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.04.2012
Твоє кохання пахне гліцеседом
В прострації я вимкнула думки
Змінити все аби не впасти в небо
А потім серце на смітник: «Ти йди!»
В твоїх губах сховався цілий Всесвіт
В твоїх очах я загубила все
А сніг все йшов, ми не стояли поруч
Аби ж з весною я знайшла себе.
Що загубила? Вам не зрозуміти.
Очима дивитесь на мене знов
А я у втомі загубила пристрасть.
Лишились кава,зошит і любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2012
Кохаєм, плачем, знову пробачаєм
Сумуєм, мрієм, скаржимся на все
А дощ все йде, бурхливо б’ється
в шибку
Надворі темно: де коханий, де?
Прийде під ранок
Втомлений і грішний
Пропало все кохання, почуття
А ти сьогодні знов самотня
в ліжку
Бо він пішов до іншого життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2012
Напівзалежна у напівсвіті
Закохана в власну залежність
Вона любила його по-іншому
Бо він її протилежність.
Обіцяючи рай для нього,
У власному рідному пеклі
Даруючи ніжність рук своїх
Чи щось не зовсім конкретне.
Готувала для нього каву емоцій
З пристрастю й чимісь солодким
Спалюючи душу пекла свого
Аби разом не були в болоті.
Писала слова на папері в клітинку
В блокноті формату А5
Хотіла до нього в п’яти по верхівку
Кохатись чи щось зовсім інше
Але дякувала йому за все
Бо він давав її більше.
4.12.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2012
Я прогавила емоційну зупинку
Зачинила не вчасно всі двері
У свою особисту стабільність
У театрі сиджу, у портері.
Добираю емоцій на флешку
У думках все тримаю за руку
Наливаю у склянку «Кагору»
Так стабільно і так розкуто.
Трикімнатна чужа квартира
Все ж за містом, але зовсім поруч
Біля тебе весь світ забутий
Ми творили наш Всесвіт власноруч.
29.11.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2012
Дістала з шафи чистий білий аркуш
Душа так спритно скочила з вікна
Я завтра йду сама гуляти парком
Там буду тільки я і самота
Прийшла під ранок загубивши вірність
Так спритно земля рухнула з під ніг
Хотіла так побути в чистій тиші
Аби не бачити чужих і їх
Всі грають роль
Вона згубила шарф свій
Ходила світом вперта і чужа
Вона кохала сильно й до нестями
Але у всьому є в житті межа.
7.12.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2012
Живучи майже поруч
У безмежжі із простором
Цілував пальці рук моїх
Не римуючи з досвідом.
Просто, легко і з пристрастю
Загубившись в прострації
За межею думок моїх
В нас своя дислокація.
Ті,що падають вгору
Не бояться розбитися,
Моя втомо, натхненна
В поєднанні із пристрастю.
11.02.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2012