| Сторінки (1/36): | « | 1 | » |
До сліз знайома вже картина,
Занепадає Україна.
Держава,що колись була багата,
Прийнявши в керівництво супостата,
Зникає помаленько,потихенько......
А він радіє з цього,що вмирає ненька,
З насмішкою веде дебати,
Як неньку-Україну врятувати,
Зарадити чим,майже знищеній державі,
Допомагають в цьому,активісти браві.
Усе вони спроможні"парішати",
Народом вміють гарно керувати,
Та чи це варто ось такої втрати?
Чи варто втратити країну,
Для нас усіх одну єдину.
Ми в цій країні народились і зростали,
Цінити і любити обіцяли,
Що сталося тепер?
Чому так щиро ми на розтерзання її віддали.......?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013
Я не люблю когда со мной играют,
Сначала лезут в душу,потом в неё плюют,
Своими сказками мне серце истезают,
Хоть знаю точно,безпринцыпно врут.
Нет,я не верю в горы золотые,
Я знаю жизнь,я ей почьти жила,
Не верю в обещанья,
Ведь они пустые...
Наверно,смысла в этой жизни я пока-что не нашла.
Хоть,вроде всё есть,
Но чего-то не хватает,
Быть-может просто сказки по душе?
Быть-может нравится когда со мной играют?
Нет,что-то я в себе запуталась уже,
И вроде не глупа,
И не совсем наивна.
Довольно обожглась,пережила немало,
Так что-же происходит в моей нелепой жизни?
То оставляю всё как есть,
То начинаю всё сначала...
А может правда,всё начать с нуля?
Да,смысла в этой жизни,я пока-что не нашла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013
Кто мы,в этом жестоком бренном мире?
Зачем живём?
И почему явились,вдруг,на свет?
Испортить жизнь,да,это в нашем стиле.
На всё способен глупый человек.
Им движет жажда власти,
Месть,насилье,жестокость,грубость...
Всё не перечесть,
Лишь единицы только,что-то мыслят,
И принимают мир таким,как есть.
Не красят красками цветными
Свои неисчеслимые пороки,
Не украшают бубенцами
Свои никчёмные дела.
Берут они от жизни все уроки,
И учатся беречь её сполна.
Они не предадут и не обманут,
Утешат-если больно,
А грустно-разсмешат,
Такие люди,жалеть себя не станут
А вот других,и пожалеют,и простят,
И как-бы больно не было на серце,
И как-бы их не била эта жизнь
С улыбкой на губах все испытанья встретят
И на пощёчину судьбы,теплом души ответят,
Протянут руку помощи,и скажут:
"-Ты крепись...
Не стоит унывать и горько плакать,
Жалеть себя не надо и грустить,
Что б не случилось вдруг с тобой,
На этой-вот планете
Всё с гордостью прими,
Ведь это твоя жизнь!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013
Важкі часи настали,для країни
В якій я народилась і живу,
Де не зупиниш погляд
Лиш руїни,ти бачиш,
На привеликий жаль,не в сні,а на яву.
Держава наша,майже занепала,
Занедбані поля,що маками цвіли...
Раніше,у дитинстві,вмить згадалось,
З барвистих квітів,ми вінки собі плели.
Босоніж,по квітучій ниві,готові були бігати весь день,
Які ж тоді ми всі були щасливі,
А що тепер.....бур*ян росте лишень....
Не тільки про поля,моя ведеться мова,
На що не глянь,до чого не торкнись,
Все знищують,а чи збудують знову?
Навряд,уже не буде як колись.
Уже ніяк не буде,а навіщо?
Напевне так влаштовує усіх.
Залишиться з країни попелище
Із"мертвих"сіл,занедбаних доріг,
Ми не почуєм більше співу пташки,
Їх майже не залишилось уже.
Відчуємо нарешті всі,як важко
Та соромно тоді буде,
За цю зруйновану країну,
Яку,іще не пізно врятувати,
Якщо зібратись воєдинно...
Лиш тільки рук не опускати....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013
Мої вірші,не дуже хороші,
Але я їх від серця пишу,
Мене не цікавлять ні слава,ні гроші,
Тому що,вірші я дуже люблю.
Люблю я писати про землю,
Про ніжну небесну блакить,
Про сонце,про життя і про матір,
Про все,що на серці лежить.
І нехай знаменита не стану,
Не будуть вірші мої друкувать,
Та я собі обіцяю,що буду завжди їх писать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013
Мабуть вже пізно починати все спочатку,
Я марно,тільки гаю час.
Даремно думаю"Все зміниться на краще"
Не дасть мені життя останій шанс.
Не подарує доля вже свою прихильність
Напевне вдосталь я її розчарувала,
Коли була можливість все змінити
Я натяки безжально руйнувала,
Ігнорувала всі її дарунки,
Не помічаючи як боляче роблю...
Терпіння луснуло,вона сказала:
"-Досить!Не маю я до тебе вже жаллю!
Не варто більше плакати,благати,
Повір,це вже тобі не допоможе..."
Та я благаю,щоб надії не втрачати,
Благаю і моллю,востаннє...
Може не пізно ще спочатку все почати,
Прихильність долі знов завоювати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2013
Осмыслить жизни всей круговорот
Нам не хватает времени и силы,
Бросали нас,бросали мы,
Любили нас и мы любили.
Нам говорили нежные слова
Мы слушая,внимали их со вздохом,
От этих слов кружилась голова,
Казалось нет счасливей нас пред Богом.
Но иногда,в кромешной суете,задумавшись,
Ошибки вспоминая,анализируем мы жизненный сюжет,
Что было бы,если б она была другая,
Поменьше фальши,больше тёплых слов,
Ну и вокруг любовь,любовь,любовь....
Об этом можно говорить не уставая,
Если б хоть что-то в жизни изменить,
Она совсем тогда была другая.
Но несмотря на мысли в суете,
На то,что быть могло,но не сложилось,
Мы благодарны всё-равно судьбе,
За то что всё-же наше серце билось,
За те эмоции,что каждый день и час,
Пусть не всегда хорошие,пусть чуточку пустые,
Но всё-ж,они переполняли нас,
Мы радовались с ними и грустили.
И что-б не думали мы в суете...
Мы благодарны всё-равно судьбе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2013
Если где-то мне скажет кто-то,
Что жизнь воистинну прекрасна,
Я отвечу конечно так-же,
Но душа всё расценит иначе.
Она скажет"Да что за сказки,что за бред вы сейчас несёта?
Разве можно назвать прекрасной ту жизнь
Которой вы живёте?
Разве вдоволь у вас терпенья,
К тому что вас сегодня окружает?
К тем законам,поверте-волчьим,
"Кто не живёт-тот выживает"
И довольны вы этой жизнью?
Всё в ней устраивает вас?
А сколько"пашут"за границей,
Там,за грошы,что б жить у нас,
Иначе трудно,невозможно практически,нормально жить,
Ну разве-что,сводить концы-с концами,
Существовать,но не прожить...."
Она может ещё о многом расказать,
Но мы знаем сами,
Не живём мы нормальной жизнью,
Только сводим концы-с концами....
Если где-то мне скажет кто-то,
Что жизнь воистинну прекрасна,
Я конечно отвечу так-же,
Но душа всё расценит иначе..........
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2013
Чомусь так важко на душі
І серце мов вогнем палає,
Переламалось щось в мені,
Боротись сили вже немає.
Здається все втрачає сенс,
І навкруги панує пустка,
Все що оточує мене вмить розбивається на друзки.
І не зібрати бите скло,
І не сцілить глибокі рани,
Я наче в темряві живу
Навряд чи світло знову стане.
Розчарування-лиш воно,володар мій у ці хвилини,
Та рветься з пустки все одно моє єство,
Воно єдине,ще вірить у спасіння душ,
Воно ще вправі щось змінити.
Зібратись з силами лишень,
Весь біль на тлін перетворити,
І як би важко не було,
Спочатку починати жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2013
Каждый человек-индивидуальность,
И каждый по-своему,единый экзэмпляр.
Не убивай в себе,через обидную реальность
Частички жизни,
Свой единый дар,где ты единственная в своём роде,
И в этом мире бренном такая только ты,
Не убивай в себе оригинальность,
Поверь,сквозь бури повседневной суеты,
Увидишь ты когда-то,как банально-глупо,
Звучали реплики твои:
Ты говорила-жизнь тебе постыла,
Ты обещала-счёты с ней свести,
Но почему?
Разве всегда так плохо было?
И в жизни не было ни счастья,ни любви?
Ни радости,ни вдохновенья,обьятий нежных,тёплых слов?
Не верю,нет,да хоть убей меня.
Я знаю,что была любовь,
Пусть превратилась в разочарованье,
Ну ничего,значит была не так сильна.
Всё впереди,только желанье,
Ведь для того нам жизнь-то и дана.
Для каждого она готовит испытанья,
И все должны их до конца пройти,
Не падать духом,не терять сознанья,
А вдруг споткнёшся,подниматся и идти,
Идти вперёд и видеть пред собою цели
Старатся в жизнь их воплатить,
Тогда увидишь насколько всё прекрасно,
И вот тогда,проснётся,в тебе желанье жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2013
Давай о жизни мы с тобой поговорим.
Ведь говорят,что люди в жизни не встречаются случайно,
А у меня наоборот,
Кто мимо проходил и просто задержался,так,на чай.
А кто-то для того,чтоб просто всё разрушить,
Чтоб растоптать и без того нарушенный покой,
Что-бы спокойно плюнуть прямо в душу
И разорвать уют недрогнувшей рукой.
Разбить и без того изтерзаное серце
И в грязь втоптать надежды вялый блик,
Ну а потом смотреть,как будешь ты вертется
И сможешь-ли сдержать в себе от боли крик.........
Но можете поверить,я не сдамся,
Вы не увидите ни капли слёз моих
И как бы трудно не было держатся,
Вы можете в глаза мне разсмеятся,
Я доказать смогу,что вы не правы,
И сколькоб вы не лили в душу мне"отравы",
Она останется чиста и безупречна,
Пусть даже ваши козни длятся вечно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2013
Не спи,не май страху,прокинся,
Усе мине,добро і зло.
Його не втримаєш у клітці,
Жахлива сутність одного
Апокаліпсична
Ховає сутність другого.
Мабуть немає більше світу,
О Боже,згублений навік.
Є спогади,лише вони спасенні
Живеш ти ними в забутті,
Егоїстична думка губить,
Травмує,ранить в суєті.
Творіння вищі мають жити,
Як ми не можем,хай вони
Лаштують все навіки по новому,
Агонію страху хай проженуть,
Бажання радості пробудять
І долю кращу підберуть.
Реалії огидли до безумства,
мИ сутність втратили свою,
Нестримна і пуста лиш думка
Триває вічно,ранить без жаллю.
Самотні люди стали,та примхливі
А раптом пропаде усе,
Мотивів є багато,
Обпеклись ми вдосталь,
Тільки й лишається чекати
Нових причин на те,
щОб обернулася земля й повстала,
Створивши нам барєр новий,
Твердою бути перестала
І нам усім продиктувала нові закони,ритм новий,
І ми не зможем більше жити,
Забиті в кут,забувши про добро,
Ламати все,не вміючи творити,шукаймо ж спосіб вижити
Або"підем на дно"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2013
Хіба я можу тебе забути?
Ти серце полонив моє.
Хіба я можу тебе забути?
Ні,я боюся втратити тебе.
Чекаю зустрічі з тобою,
Лише тобою я живу.
Хіба я можу тебе забути?
Якщо я сильно так люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2013
Спросили б раньше,верю ль я в любовь,
Сказала б сразу,без капельки сомненья
-Не верю,нет,её не существует.
Сейчас спросите,дам такой ответ
-Люблю,боготворю,ревную.
Люблю я каждой клеточкой души
И жду я с умиленьем,каждой встречи.
Тебя хочю,тобой одним живу.
Надеюсь это будет длится вечно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389910
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.01.2013
Щось хочу написати,та дарма,
Не можу підібрати теми,
Про"Кінець світу"може,про права
Чи про глобальні,світові проблеми,
Ні,щось не тямить голова,
Думки приходять тільки хаотичні,
Усе в тумані,лиш слова,
Слова,що не складаються у вірші,
А може написати про любов?
Про неї варто говорити вічно.
Але нажаль,одні слова
Приходять в душу хаотично.
Вже стільки накипіло,що дарма
Я пробую зібрать усе в єдине ціле,
Щоб донести до читача,все,що у серці наболіло....
Я стільки хочу розказати,та дарма,у голові лише слова,слова,слова......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2013
Немає сил дивитись на нікчемне,занедбане,знедолене життя.
Комусь дарує доля щастя вдосталь,
Комусь негоди й забуття,
Комусь преречено творити і стати впізнаним навік,
Комусь злидарюванню покоритись
І доживати свій нікчемний вік.
Хоч всі ми люди творчі та натхненні,
В усіх є шарм,родзинка і талант,
Нажаль не в змозі всі в собі його відкрити,
Не кожному дається шанс.
А може шанс в усіх є?
Та натхнення не вистачає,для фатальних рішень,
Тому що досконально ми не знаєм
Чи знайдем долю,чи її скалічим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2012
Я не підбурюю,не зву,не придрікаю,
Не натякаю ні на що,
Лиш свою думку сповідаю,
Душі своєї крик
...Не Бог я ж,не пророк.
Ми бачим всі,стабільності немає,
Немає сенсу щоб творить,
І це байдуже існування не надає потреби жить,
Кругом проблеми,заздрощі,насилля.
Це все,що нас оточує,
Що розум в хаос всмоктує,
Затягує в рутину,
Ми перед цим безсилі.
А хочеться,так хочеться
Майбутнього безхмарного,
Прожити в щасті й радості
Цей свій нікчемний вік,
І не просити милості,не плакати від заздрощів,
Не клясти свою долю,
Не опускать повік.
Допоки жити будемо,про це ми будем мріяти,
І вірити й надіятись,
Що прийде час,коли-
Проблеми всі в минулому навік залишим ми.
І будемо відроджувать усі забуті істини,
Усі зусилля вложемо,
Знайдемо сенс.щоб жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2012
Зачем на судьбу нам сетовать,
Зачем проклинать себя
И что-то,кому-то советовать,
Не ощющая,не любя,
Не думая и даже не пытаясь,
Действительно,хоть чем нибуть помочь.
Так просто,лишь расслабится стараясь
Кому-то рушить жизнь,надеясь на "авось",
И в ожиданьи благодарносьти изсохшие от жажды губы грызть.
От жажды ощющений,надежды что ты нужен,
Ещё кому-то нужен...
Ведь в этом смысл,что б жыть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383810
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.12.2012
...Вся суматоха жизни скучной
Где нет веселья и тепла,
Где все друг к другу равнодушны,
Где нет на счастья ни добра.
Всё так постыло,до безумства,
До боли в сердце и душе...
Нам время выбивает медленно чечётку
Тик-так,уже...тик-так,уже...
-Всё,хватит,поиграли и довольно.
В политику,в любовь,в судьбу.
Закончилась эпоха глупости-
Нам повторяет,как в бреду.
-Довольно,хватит.прекратите,
Мир не выдерживает вас!!!
Вы в пропасть совести летите
И падая,в который раз,всё начинаете сначала,
Играя с жизнью в чехарду,
Стараетесь обманом глупы,
Разрушить мир-не зная почему.
Зачем ломать,то,что смогли построить?
Уничтожать зачем,уставы,быт?
Разве нельзя просто с честью и совестью,
Без выходок глупых...
Просто жить!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383791
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.12.2012
Коли болить душа,коли ятряться рани,
Коли підступно закрадається печаль
І омивають росами тумани
Розбите серце,втрачене,нажаль.
На світ ти глянеш іншими очима,
Сумними,мокрими від сліз,
За це,що пташку у долонях ти не втримав
І журавля у небі не зберіг.
Спокутуєш усе життя нікчемне,
Те,що накоїв ти колись.
Хоч підіймаєш зараз очі в небо,благаєш-
"-Боже,зупинись,для мене досить
Це страшна спокута,я хочу жити,а не існувать!"
Та марно все,на тобі пута,кайдани немов дзвоники дзвенять.
"-Ти сам себе одів в кайдани,
На себе пута натягнув.Тепер ти хочеш повернути
Усе,що втратив,що забув?
Це немажливо,нереально,все,що оточує тебе
Вже накопиченне роками.
І біль твоя,не зникне,а зросте!"
"-Так що-ж мені робити Боже?
Скажи і я усе зроблю,щоб жити в злагоді з собою,
Щоб не померти від жаллю
За цим,що мріяв ще зробити,
За цим,що досягти хотів,
Повір,що я хотів лиш жити,
Я зла нікому не зробив."
У відповідь ти чуєш тишу,
До болю так знайому вже.
В розгубленості,ти не знаєш що робити
І як розрадити себе.
Ти допомоги прагнеш,та спасіння,
Ти хочеш кращого життя.
Нажаль,повір,це не можливо,
Твоя дорога в забуття,
Усі шляхи ведуть в нікуди,
Тебе нема уже ніде
І долі кращої не буде,
Надіятися досить вже.
Прийми цей хрестй,неси його сумлінно
Не озираючись назад
І знаючи,що це спокута за провини
Хай твої рани не болять,
Хай чітко бється твоє серце і заспокоїться душа.
Усім призначена така дорога.
Усі підем ми в забуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351051
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2012
Почему так жесток мир?
До чего докотился свет?
Хочешь жить ты спокойно,но,
В этом мире и жизни то нет,
Так существование одно.
Лишь название,что ты живёшь,
Оглянись вокруг,увидешь сам,
Что везде лишь подлость и лошь.
Окружает тебя тьма,только ты зацыклился на ней
И не замечаешь ничего,кроме игры теней.
Всё в тумане,во мгле,в пылу.
Но тебе наплевать уже,
Тебя вовлекло в игру и она тебе по душе,
Ну а может я не права?
Может рано ещё судить?
Может соберёшь ты силы все,громко крикнув-
"-Я хочю жить!"-
И в мгновенье разгонишь тьму,
Снимишь пелену с глаз,
С увереностью скажешь-
"-Я готов!"-Не бросая на ветер фраз.
Вот тогда ты сломаешь быт,воздвигая новый мир.
Мир,где горя и слёз нет,
Мир,где можно действительно жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351036
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.07.2012
Як хочеться,піднявши очі в небо,
Молити Бога про прощення та опіку,
Просити милості за всі наші провини,
Щоб ми могли й насправді краще жити.
Щоб оглядаючись назад,не було смутку,
За ті роки,що так безбарвно пролетіли.
За це що ми хотіли ще зробити,
Та по причинах, різних, не зуміли.
Як хочеться відчути радість долі,
За наші щирі,відчайдушні вчинки,
За це,що не байдужі ми до світу,
Ми прагнемо у ньому щось змінити.
Як хочеться,упавши в рясні трави,
Відчути,рідної землі тепло та щедрість,
Радіти кожній хвильці існування,
Даруючи всім щирість та відвертість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344288
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2012
Пляшите черти,на моей могиле,
Пляшите,пойте,смейтесь до упаду.
Вы думаете я о вас забыла,
Вы думаете,подлость безвозвратна?
Нет,не надейтесь,не теште самолюбье,
Я это всё так просто не оставлю,
Востану я как демон с приисподни,
Молить пощады вас,чертей заставлю.
Зря вы затеяли со мной игру на выживанье,
Я сильная,я вам смогу протистоять,
Забрать вы можете лишь-только слёзы,
Но душу вам,поверьте,не отнять.
Я знаю,что наступит час отмщенья
И по заслуге каждому воздастся......
Сейчас пляшите,пойте,веселитесь,
Ещё не долго будете смеяться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338008
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.05.2012
....Лиш тільки біль,
Лиш біль і смуток,
Мов струни мою душу рве.
Лиш тільки біль,господар і прибуток
Закрався в серце ледь живе
І рани гоїтись не хочуть
На тілі прикрості і зла,
Щось темні ангели пророчуть,
А я від болю як трава,
Що під палючим сонцем сохне
І плаче,проситься,кричить:
-Води!!!Води!!!
Та теплі роси не хочуть спрагу погасить.
Немов тенетами окута,благаю й я:
-Повірте і простіть....
Але лиш біль,лиш біль і смуток зі мною поруч у цю мить.
І не зарадити,не змити образу,вїлася вона
Відлік часу не зупинити
Щоб повернутися назад,
Хоч на секунду,хоч на хвильку,
Щоб встигнути змінити все,
Але нажаль,це не можливо.
Життя минає,біль росте......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2012
Забути усе що було.
Забути усе що минає,
Розправити крила й летіти
Туди,де розпачу немає,
У край,де надія й добро,
Де люди, як люди,не "звірі"
Де сльози не миють лице
Через утрачені надії.
Туди,де счастя через край,
Туди,де ніжність По-під вінця,
Але нажаль...Але на жаль....
Ця перевернута сторінка
Всі мрії вбиті вже давно
Нема надії на спасіння,
До дна вже випите вино,
Із цвітом вирване коріння.
І крик душі,і біль надій
Як ехо відбивається у скронях.
Нема надій,немає мрій,
І мертва птаха у долонях.
У боротьбі добра і зла
На жах весь світ перетворився,
Та й світу того вже нема,він у сльозах моїх втопився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331940
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2012
.....Сльози і відчай,сум і печаль,
Це доля зла,це тавро,це печать,
Штамп на товар,а товаром є ми,
Нас продають наче речі,душать морально,
Фізично цькують,
Спалюють душі мов впечі.
Кажуть одне,друге роблять потім,
Розумом нашим торгують,
Манять спочатку майбутнім новим,
Потім "фундамент"руйнують.
Ми-ж наче вівці в отарі йдемо
За ватажками своїми,
Вірим в життя,думаєм,що живемо,
Незвиртаючи уваги на руїни.....
Можу зробити діагноз простий,
Скажу що було,що буде,
Повстанемо ми за устрій новий
І переможем,ми-ж сильні,
Ми-ж Люди.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2012
-Простите,девушка,я где-то вас встречал,
....Глаза,улыбка,милая фигура,
....Прекрастно все,вас хоть на пъядестал.
А как зовут вас?Света,Вика,может Нюра?
-Вы обознались,извените,я спешу.....
-Ну и иди...Че смотриш...Дура.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330074
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.04.2012
...Ты хочеш расказать мне о любви?
А разве знаеш ты,что это значит?
Ты чувствуеш всю боль души,
Ты слышиш как израненое сердце плачет?
Ты разве видиш слезы на глазах
Когда словами больно раниш ушы,
Когда с улыбкой на губах
Ты убиваеш мою сущьность,
...Нет,недостоен ты меня,
Вообще ты никого не стоиш,
Но почему тогда меня,так сильно беспокоиш?
Ни спать ни есть я не могу,
Когда не вижу тебя рядом,
Я существую,не живу,
Пока не удостоюсь взгляда
Твоих прекрастных серых глаз,
Твоей улыбки не увижу.
Я не могу понять себя,люблю я, или ненавижу.
Скажи мне,кто ты,ангел злой,или заблудший гнусный демон?
Сначала ты приносиш боль,потом жалееш так несмело,
Ласкаеш нежно,а потом,рвеш на куски изнеженное тело,
Прошу,скажи,ну как понять тебя,
Проникнуть как,в твою больную душу?
Чтоб с корнем вырвать то в тебе,
Что мир мой постоянно рушит,
Что истребляет нашу жизнь,что убивает наше счастье,
Я не могу так больше жить....
Во мраке сумерек и с жаждой страсти,
Во власти демона,с мечтой о рае.
Прошу скажи,ну что тебе со мною рядом не хватает?
Быть может виновата я что так люблю тебя безумно,
Не замечаю никого в этом ничтожном мире шумном,
Среди бушующих огней цивилизации постылой,
Хочу я быть всегда твоей,хоть быть с тобой невыносимо...
...Ты хочеш расказать мне о любви?
Я знаю это чувство,но не ты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329189
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.04.2012
....В наш час і вірші і казки
Усім набридли,відійшли в минуле,
Але ж колись,в старі часи,
Вони наставниками були.
Лише згадати,як колись,
При світлі лампи мерехткому,
Бабусі наші і батьки,
Ледь-ледь утамувавши втому,
Читали нам,старі книжки.
Ми тихо слухали і уявляли,
Немов оті герої,ми.
Як "Попелюшка",думали про принца,
Мов "Василиса" від "кощія " утікали,
І мов "мандруючий солдат" у всьому світі побували.....
Так було легко на душі,
Так серце радісно співало.
Все було щиро
І здавалось,так буде вічно.....
Та нажаль,пройшли часи,
Пройшло натхнення,
Тепер,у наше сьогодення
Вже не цінуєм ми книжки.
Вони забуті,десь лижать у скрині
Обгорнуті у павутиння,
Чекають,може хтось згадає,
Візьме до рук,перечитає,
І вмить відчує,як колись,
При світлі лампи мерехткому,
Ледь-ледь утамувавши втому,
Читала мати на ніч казку,даруючи тепло і ласку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2012
Навіщо плакати від болю
Якщо ти сам його приносиш,
Навіщо жалітись на долю
Ти сам її такою робиш.
Всі твої вчинки незбагненні,
Вони не йдуть ні в які рамки,
Думки і дії хаотичні доводять душу до нестями,
Усе що може бути вічним
Ти бєш,ламаєш,ріжеш,нищиш.....
Навіщо ж плакатись на долю?
Ти вчинками її калічиш.
Задуматись не має часу
Руйнуєш все не вміючи творити,
Навіщо ж плакатись на долю
Не прагнучи її змінити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012
Коли приходить вечір на поріг
І сутінки вкривають небо,
Я залишаюся на самоті
І думаю про те,що треба,змінити щось в своїм житті.
Усе що було,все не так,
До чого прагнула,не склалось
І мрії мої не збулись.
Усе чого я так бажала,
Чого хотіла так колись.
Зі мною в ці хвилини пустка,
Життя моє втрачає сенс
Воно розбилося на друзки,
Та і життям це не назвеш.
А може спробувати знову?
Почати знов усе спочатку?
Все те що сталось, що було,
Залишити лише на згадку,
Зібрати все розбите скло
Свого життя невдалого й лихого
І десь далеко віднести,
Щоб не скалічити нового.
Десь викинуть далеко,
Щоб воно,не влізло в тіло зранене й болюче,
Щоб не застряло у душі
Нагадуючи про журбу і кручі,
Про те,що так і не збулось,
Про те,що досі ще не склалось,
Про те занедбане життя
Яке в душі навік закарбувалось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012
Вся суматоха жизни скучной
Где нет веселья и тепла,
Где все друг к другу равнодушны,
Где нет ни счастья,ни добра.
Все так постыло,до безумства,
До боли в сердце и душе.
Нам время отбивает медленно чечетку,
Тук-тук уже,тук-тук,уже....
Все хватит,поиграли и довольно
В политику,в любовь,в судьбу,
Закончилась эпоха глупости,
Нам повторяет как в бреду,
Довольно заигрались,прекратите!
Мир не выдерживает вас,
Вы в пропасть совести летите
И падая в который раз,все начинаете сначала,
Играя с жизнью в чехарду
Стараетесь обманом грубым
Разрушить мир,Незная почему.
Зачем ломать,то что смогли построить?
Уничтожать зачем,уставы,быт?
Разве нельзя просто с честью и совестью,
Без выходок глупых,действительно жить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327999
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.04.2012
Мы разучились жить,мы разучились верить
Мы разучились о чем то мечтать,
За то умеем деньгами мерить и оценивать только в деньгах.
Все в валюте,все в доларах,евро
Кто сколько стоит,кому сколько дать
А ведь душу за деньги не купиш,
Ведь не сможеш ты цену назвать.
А быть может,души больше нету,
Ничего и не стоит она,
Нет души и нет человека
Разве сложно это понять.
Разве трудно поверить,что кто-то
Не умеет вот-так-вот жить
Ведь за деньги не купишь совести
И себя ты не сможеш купить.
Это пафос что все продается,
Это фарс что продажны все,
Если в теле еще сердце бется
Значит есть еще силы в душе.
Значит можно начать все сначала
Поменять все уставы и быт
И не думать что все пропало,
Знать,что можем мы просто жить.
Не молить судьбу о пощаде,
Как милостыню щастья не просить.
Осознать лишь нужно,что мы люди,
Что мы все пред Господом равны,
По одой земле мы ходим,
Одинаково видим сны
И нет разницы между нами...
Возможностям разума нет границ
Ведь не оцениш разум деньгами,
Не хватит денежных едениц!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327993
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.04.2012
Мабуть не варто сумувати,
Не варто плакати від смутку,
Те що сталось,мало статись,
Те що було,мало бути.
Хоч завдано багато болю
І рани гоїтись не хочуть,
Не згадуй краще про погане,
А думай, тільки про хороше
Я знаю,важко біль терпіти,
Коли він розїдає тіло,
Коли до серця підступає,
Коли холоне кров у жилах,
Немов змія підступна й люта
У серце випуска отруту...
Здається,сили вже немає
І рветься з уст останій подих...
Ти з дня на день кінця чекаєш,
Бо відчуваєш,він підходить.
Все ближче й ближче,
Все чіткіше....
Вже чути кроки,чути подих.
Куди тікати?Себе питаєш,
Та відповіді не знаходиш.
А відповідь,вона так близько
Лиш тільки б не втрачати сили.
Лиш тільки б з думкою зібратись,
Щоб знов розпрямувати крила,
Щоб знов піднятися на ноги
І з гордісттю іти й надалі.
Забути лихо і негоди
І відректися від печалі.
Почати жити по новому,
Знайти, що втрачено й забуто.
Зібравшись накінець з думками
Сама висмоктуєш отруту,
Сама собі ти гоїш рани
І серце зболене лікуєш,
Зірвавши з себе сіть обману
Всі сили темряви руйнуєш.
Знаходиш сенс в житті,
І знаєш,для чого дійсно варто жити.
Що ти,така,одна єдина,
Навчилась з долею миритись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2012
Уходя-уходи,
Возвращатся несмей!
Я о нас постараюсь забыть.
Пусть останусь одна
Все еще впереди,
Лучше так уж,чем брошеной быть.
Покидал ты меня,возвращался назад
И на все у тебя был ответ.
Не могу больше,все,
Пусть останусь одна!
Нету силы,нет слов и терпения нет.
Как ты мог поступать так?
Проходя сквозь меня
Душу рвал,сердце бил на осколки.
Как ты мог поступать так?
Я любила тебя.
А теперь на душе"воют волки".
Ничего,все пройдет,все почьти позади,
Заклинаю тебя-Уходя-уходи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327532
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.04.2012
Закрадається сум і печаль
У серце зранене,ледь живе
Так жити хочеться,та нажаль
Вже пізно думати про це
Надія втрачена давно,
Немає ніяких надій,
І рветься серце і плаче воно
У країні розбитих мрій.
У країні де радості й сміху нема,
Де не знають про почуття
Там де небо із смутку,
Озера із сліз
І земля із розбитиго скла.
Тамуючи подих ти робиш крок,
Щоб пройти по землі крихкій
Та марно усе,ти застряг на завжди
У країні розбитих мрій.....
І з відчаю навколішки упавши,
Ти просиш допомоги,та дарма.
Немає нікого,навкруги тільки пустка
Та й сил вже благати нема.
Змирившись з долею такою
Остані спогади розвій
Ти став примарою,таких тут сотні,
У країні розбитих мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2012