dope69

Сторінки (1/33):  « 1»

невже ніколи

Невже  ніколи  та  нікому
не  пощастить  так  як  хотілося  б  мені
Невже  весь  світ  немов  у  комі
А  так  хотілося  би...жить

Йти...високо,  у  гори,  побачити  там  себе
І  ти,  там  зі  мною,  я  падаю  ніц  я  усе,  я  усе
І  я  гори
І  небо
І  море
Я  ти
Йти...високо,  у  гори,  і  щоб  зі  мною  поруч  ти...

Невже  ніколи  та  нікому
не  пощастить  так  як  хотілося    б  мені
Невже  цей  шлях,  цей  шлях  додому
Яким  я  йду...куди  же  він  мене  привів

Не  треба  слів,  твоїх,  пустих  цих  речень
Бо  не  для  мене  кажеш  їх,  для  себе,  ти
Не  треба  цих  обіймів,  поцілунків,  заперечень
У  гори,  високо,  іти,  іти,  іти...

Невже  так  просто  все  насправді
Чому  ж  слова  тоді  крихкі  як  лід
Але  мені  так  важко,  складно,  тяжко
Як  риба  під  водою,  я  без  кисню  і  я  бюсь  об  лід

Я  бачу  руки,  наші  руки,  що  втомились
Триматись  догори,  просити  щось  згори
І  опустити  їх  туди,  де  народились
всі  наші  сумніви,  якими  дихають  ці  дні

Невже  ніколи  та  нікому
не  пощастить  розбачити  свій  сплін
Відволіктися,  подивитися  навколо
побачити  когось,  щоб  тільки  бути  не  одним

Невже,  невже,  але  я  знаю  —  все  буде  добре
Я  так  боюся  просто  зараз,  бо  ще  не  звик
Я    засинати  з  думкою  що  вже  нас  не  є  двоє
Що  я  один,  один,  один...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384136
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.12.2012


Речі, про які не говорять

Речі,  про  які  не  говорять…

Я  тебе  люблю
А  ти  мовчиш  –  
Це  речі,  про  які  не  говорять

Хоробрість,  відвага,  
Сміливість,  пил  –  
Це  речі,  про  які  не  говориш

Розкажи  мені…про  Австралію
Як  в  Ред  Лайтс:  «Ю  кент  дінай  йерселф»

Розкажи  мені…про  Австралію
Якщо  не  можеш  про  інше.  Мовчиш.
Мовчи.
Чи  не  мовчи
...

Це  речі  про  які  не  говорять…

Я  йду,  якщо  не  хочеш
Зупини  –  
Але  це  речі,  про  які  не  говорять

Які  десь  у  середині,  начебто  й  живуть
Але  як  їм  потрапити  на  волю?

Ти  з  радістю  кажеш  й  розповідаєш  про  те
Як  щось  було,  як  щось  буде
Про  те  та  про  інше…

А  про  це,  ти  не  можеш
Ну  не  можеш  й  все
Це  речі,  про  які,  мені  розкажуть  інші

Австралія,  ти  ж  звідти
Ти  звідусіль
Ти  там  і  тут,  ти  що  треба  від  болю

Я  тебе  люблю
А  ти  мовчиш
Очами  розумієш  –  але  не  говориш

Кап-кап
Ген-ген  усюди,  усюди  дощ
А  це  дивно,  бо  вже  на  дворі  грудень

Кап-кап
З  усіх  річок
Повиходили  води
Мене  штормить,  я  усюди,  я  буря

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382195
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2012


янголи-демони

У  житті  де  ми  янголи  й  демони
Ти  будеш  не  першим,  ти  будеш  останнім
І  мов  залізними,  холодними  клемами
Триматимеш  серце,  що  рветься  кохати

А  я?

Наляканий,  зломлений,  втомлений
Дай  мені  руку,  бо  мені  помирати
Я  не  знаю  для  кого  був  створений
Може  для  тебе,  бо  тебе  хочу  кохати

У  житті  де  ми  люди  та  люди
Ти  треба  поруч,  ти  треба  усюди
Щоб  залізними,  холодними  клемами
Тримав  серце,  що  рветься  до  демонів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369914
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2012


З ПЕРЕГОНІВ

Ти  повернулася  з  перегонів
Тіло  палає,  люба,  тіло  палає
Ти  втомлена  й  тіло  вогнем,  і  ти  готова  була  вже  віддатися  з  головою
Але  ти  дружиш  з  головою…
А  тіло  палає,  люба,  тіло  палає

Нащо  тобі  ті  слова?
Нащо  тобі  захисток?  Маленька  криївка  у  лісі.
Вилазь,  люба,  бо  тіло  палає

З  перегонів,  з  перегонів
Сідай  за  кермо  свого  боліда
Фест-кар,  щоб  швидко-швидко
Й  їдь  до  свого  любчика,  до  потойбіччя
Газ  до  кінця
Світло  ліхтаря
«До  тебе  я  їду,  до  тебе  їду  я»
А  тіло  палає.  Співай.

Електрика.  Вогонь
Тіло  палає,  люба,  тіло  палає
Шалені  думки  розгалужують  реальність
Вони  ще  пов’язані  з  тією  ж  людиною
Пальці  вологі
Ночі  сумні
Тіло  палає,  падає
А  ти  мовчи  як  мовчиш.

Ти  повернулася  з  перегонів.
Закривавлена
Розбита  
Кості,  м'ясо,  і  щоночі
Дурієш  з  кимось.  Якого  кольорі  цього  «когось»  очі?
Воно  тебе  любить,  воно  тобою  керує,  воно  тебе  забирає
А  тіло  палає,  люба,  тіло  палає
(Дай  мені  ще  про  це  сказати,  слухай,  ну!)

Ти  ще  пахнеш  мною
Мій  одяг  ще  теплий  від  твого  поту
На  знімках  ти  посміхаєшся,  а  мене  там  немає
Мене  ніхто  вже  не  тримає,  «стрибай!»,  ніхто  не  тримає
Луною
На  усіх  аркушах  твої  телефони
Монотонно  наступні  рядки
Тіло  згоріло.  Ало?  Гудки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369007
рубрика: Вірші, Білий вірш
дата поступления 06.10.2012


осінь осінь осінь осінь

осінь  осінь  осінь  осінь
осінь  осінь  осінь  осінь
осінь  осінь  дощик  осінь
осінь  осінь  осінь  осінь

осінь
осінь  осінь  осінь
осінь  лисття  осінь  осінь
осінь  осінь  осінь  осінь

осінь  осінь
піть  нє  бросім

http://vk.com/video73743003_163312553

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362955
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 08.09.2012


меланхолік

Квіти
В  жовтім  полі
Радіти
Бо  щастя  у  долонях
Твоєю  рукою
Залишиться…
Удвох  
Ми  удвох.
Останній  крок  вже  зроблено
Удвох
Ми  удвох.
Квіти  в  жовтім  полі
Багато  їх.  Я  меланхолік.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362081
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.09.2012


EL PASADO

меня  тебе  не  хватает
тебя  мне  не  хватает
я  постоянно  путаюсь
кому  кого  тебя  меня  кого
О  этот  чертов  русский  язык
а  далі  українською
моєю  неровною  рукою
о  двадцять  третій  тридцять  
після  сумного  кіна,  на  аркушах  луною.


PS  EL  PASADO  -  "минуле"  у  перекладі  з  іспанської,  є  таке  кіно  артгаусне.  надихнуло

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360435
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.08.2012


ОТ І КІНЕЦЬ

От  і  кінець
Життя  стає  без  сенсу  на  кілька  днів
Робити  вигляд,  що  все  добре  не  буду
Подумають,  що  я  здурів
Я  зичу  щастя
Й  щастя  буде
Лиш  треба  забути


От  і  кінець  
Стаю  біля  брам,  біля  брам
Що  за  ними  –  не  знаю,  щось  там  є,  є  щось  там
От  і  кінець
Як  виявилося  не  боляче
Не  важко,  ні
Лишень  забути  треба  все
За  ці  короткі  дні

От  і  кінець
Чи  радіти  
Чи  пити
Відчепити
Себе  від  тебе
Тебе  від  себе
Нас.

Підкошуються  ноги  
й  тремтить,  так,  трохи  
у  грудях  те
що  любить  ще.  Досить.

Знаю,  я  знаю
але  якщо  так  не  можна
чого  ж  тоді  роблять  так
і  чого  ж  я  неспроможна
зробити  так  само?
Мамо,  о  мамо
Знаю,  я  знаю
Все  я  це  добре  знаю.

От  і  кінець
Подорож  варта  цієї  безодні  пустої
Вогонь  був  у  крижах,  а  зараз  в  долонях
Самотні  й  холодні
Години  сьогодні
А  ночі  нестерпні
Нестерпні  й  порожні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359602
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2012


ПОСТРІЛ

Руки  тягнуться  до  скронь
Аж  ось  чується  «Вогонь»

Ген-ген  зшивається  небосхил
Ген-ген  зшивається  небосхил

Чи  варто  тиснути  чи  ні
Аж  ось  чується  «Відійди»

Ген-ген  зшивається  небосхил
І  крила,  крила,  сотні  крил

Ти  кажеш  –  ти  любиш…
Мовчки  посміхнеться,  відійде
Пістолет  наведе
Натисне  й  все
А  ти  любиш
Любиш
Любиш

Ген-ген  зшивається  небосхил
Ген-ген  зшивається  небосхил

Ти  кажеш  –  тобі  так  треба…
Посміхнеться,  не  зрозуміє
Горизонт  тьм’яніє  
В  очах  темнішає
З  кожним  вбивством  розумнішає
Бабах
Шат  мі  даун
Бабах
Зет  омфул  саунд

Ген-ген  зшивається  небосхил
Дорога  далека,  підіймається  пил
Нічого
Нічого
Нічого  не  бачу
Неначе  ти?
Юначе?  
Опусти,  не  стріляй.
Ай…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356338
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2012


БЛАКИТНИЙ РАНОК

Ти  прокидаєшся  зранку
Блакитні  фіранки
Зі  стелі  –  гуп-гуп
То  сусіди  –  туп-туп

А  поруч  нікого
Холоднеє  ліжко
Нічого  дурного
В  голові
Тишком-нишком
Народжується  думка  -  
Чи  вставати
Чи  ще  рано
Й  помирає  вона  так  само
Зухвало

Ти  прокидаєшся  о  сьомій
У  блакитній  комі
І  кави  вже  немає
І  ніхто  там  не  чекає

І  поруч  нікого
Холоднеє  ліжко
Нічого  простого
В  голові
Ніжно-ніжно
Народжується  думка  –
Розправити  крила
Летіти.

Все  що  треба  тобі  –  це  чиїсь  поруч  груди
Щоб  лежати  на  них,  щоб  не  дівалися  нікуди
Все  що  треба  тобі  –  це  щоб  за  вікном  вічно  грудень
Щоби  поруч  хтось  там  був,  це  є  щастя  атрибути

Все  що  треба  тобі,  в  цей  синій  ранок
Не  чіпати  тих  фіранок
Не  чіпай  же  тих  фіранок
Відкрити  очі  й  посміхнутись
Щоб  все  було,  були  звуки
Щоби  поруч  були  груди
І  вічний  грудень

Сніг

Прокидатися  так  зранку
Засинати  на  підлозі
Мати  чаю  філіжанку
і  тебе
на  порозі

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356332
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2012


ВІДЛЮБИЛОСЯ

Я  настільки  втомлююся,  що  не  помічаю,  що  ти  поряд
Що  не  помічаю  твій  одяг
Я  не  помічаю,  як  ти  мене  не  помічаєш

Продовжуєш  іньорувати,  мандрувати
Своїми  світами,  іншими
Як,  в  принципі,  ти  завжди  це  робиш

У  мене  рот  вже  не  у  слині
Твій  запах  не  нагадує  більш  свіжої  дині
Перестиглий  кавун
Замість  в  любові  в  серці  чавун
Тяжкий.

Відлюбилося  –  мрію  це  сказати  й  зруйнувати  мости
Чи  збудувати  мости
Чи  гасати  з  мостів
Пів…
Лише  півхвилини  мені  треба,  щоб  сказати,  що  я  люблю

Чи  любив

Моя  найголовніша  помилка  була  в  тому
Що  я  з  самого  початку  плекав  вишню  твоїх  губ  
Ніч  твого  волосся,  таємницю  твоїх  очей,  оксамит  твого  голосу  мов  однолюб
Але  з  сокирою,  з  сонцем,  з  відгадкою,  з  ножицями  –  щоб  зруйнувати  все  це
Допоки  воно  ще  плекається
(це)
Заздалегідь  знав,  що  нічого  не  вийде
(це)
Й  досі  себе  цим  жалію
(це  все)
Бо  треба  жаліти
Жаліти  треба  вміти

Наступні  слова  хотілося  б  щоб  вони  були  тобою  почуті
Бо  вони  немов  кайдани  горло  моє  роблять  скутим
Мої  очі  вже  шукають  інше  волосся
Вже  інші  руки
Вже  інші  звуки
А  ти  стаєш  привидом
Примарою

Що  вам  ця  жінка?  

Шамотіння  снігопаду,  снігопаду  шамотіння
Тебе  забути,  відлюбити  –  треба  для  цього  мати  вміння
Таке,  мов  бачити  влітку  сніг

Дивно,  вже  кінець  літа,  а  ночі  такі  ж  короткі  й  дико  самотні
Дико  самотні
Дико  самотні
Дико  самотні  .

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352934
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2012


САМЕРТАЙМ

Бувай.  Але  пам’ятай,  що  я  любитиму  тебе  вічно.  

У  мене  відчуття  зара’,  що  я  знов  на  випускному  балі.  В  мене  така  моднява  зачіска,  коротка  сукенька,  червона  помада,  нігті  -  до  блиску.  Я  зняла  підбори  й  курю  з  колежанками  на  дворі  –  так  ми  ховаємося  від  вчителів.  Хтось,  здається  Віта,  взяла  з  собою  домашнього  винця  –  осьо  ми  й  попиваємо  його  між  затяжками,  бо  цигарка  теж  одна  на  всіх.  Нас  четверо  –  я,  Христя,  Віта  та  Роксана.  Дівчата  сміються  й  кажуть  що  саме  сьогодні  треба  загуляти  з  хлопцями  й  втратити  цноту.  Я  червонію,  але  після  кількох  ковтків  погоджуюся  з  подругами.  Віта,  старша  за  нас  на  рік,  сміється,  мов  «я  вже  своє  відгуляла».  Роксана  та  Христя  в  шоці  –  «як  так?  ти  вже  не  в  дівках  ходиш,  а  нам  нічого  не  кажеш?».  Починається  бурхливе  обговорювання  особистого  Вітиного  життя.  Мені  не  дуже  цікаво  і  я  допиваю  вино  зі  своєї  склянки  й  дивлюся  на  небокрай  –  там  сонце  зникає  за  багатоповерхівками,  вже  вечоріє.  Я  жива.

Слухай,  тільки  не  роби  істерик!  Все  добре.

Мене  переповнює  електрика.  Мені  здається,  що  якщо  вимкнути  світло,  то  можна  навіть  буде  побачити  як  з  мене  вилітають  іскри.  Я  горю,  любий,  я  горю.  Як  тоді,  коли  ти  вперше  оволодів  моїм  тілом.  Коли  зірвав  з  мене  увесь  одяг.  Я  ще  пам’ятаю  з  яким  шумом  розсипалися  по  підлозі  ґудзі  з  моєї  сорочки,  і  як  тоді  не  прокинулася  моя  бабця  –  я  не  уявляю.  От  нам  пощастило,  бо  галасу  було  б…  Але  твої  руки,  ніжні,  але  такі  сильні,  такі  величезні,  вони  мене  заспокоїли  й  я  просто  віддалася  їм,  тобі.  Я  нічого  не  контролювала  –  я  повністю  була  під  твоєю  владою.  А  ти,  ти  ліпив  з  мого  тіла  жінку,  давав  мені  відчути  таку  насолоду,  таке  бажання  любити,  жити,  бути,  яке  було  зі  мною  увесь  цей  час  та  яке  я  зараз  потрохи  втрачаю.  Бо  усьому  є  свій  кінець.  Нема  полум’я,  яке  б  світилося  вічно.

Я  сумуватиму.  

Колись  я  прокидалася  щодня  дуже  рано  –  десь  о  п’ятій  чи  четвертій.  Це  було  улітку  й  вже  світало.  Я  стояла  напіводягнена  на  балконі,  лише  у  трусиках,  як  ти  любиш,  й  зустрічала  сонце.  Небокрай  спочатку  був  темним,  потім  світлішав  й  набував  гарних,  дивовижних  кольорів  й  відтінків  синього,  блакитного,  рожевого  й  жовтого.  А  ці  антени  та  дроти  на  дахах  інших  будівель  все  це  мене  спочатку  дратувало,  бо  здавалося  що  воно  знищує  красу  цієї  події,  а  потім  я  зрозуміла,  що  це  частина  світанку.  Така  собі  гармонія  незрозумілих  речей,  які,  на  перший  погляд,  неможливо  поєднати.
Як  ми  з  тобою.  Як  тільки  вони  не  втомилися  це  тобі  повторювати.

Я  думаю  вони  тільки  зрадіють!  

Я  тобі  телефонувала  й  хотіла  побачитися  –  ти  відмовив.  Потім  написала  повідомлення  за  міст  –  ти  не  відповів.  Ну,  нічого,  буває.  В  тебе  є  на  це  певні  причини.  Хай  вони  будуть  з  тобою.
Я  просто  хтіла  попрощатися,  поцілувати  тебе.  Ти  ж  це  знаєш  –  твій  поцілунок  це  найголовніша  річ  за  якою  я  сумую  й  сумуватиму  вічно!  А  в  тебе  такі  великі  губи,  трохи  порепалися  –  менше  гризти  треба,  але  це  не  робить  їх  гіршими.  Чуєш,  ці  подряпини,  волосся,  маленький  животик,  ніготь  на  нозі  –  все  це  навпаки  додає  цієї  магічної  унікальності.  І  я  з  цим  всим,  з  тобою,  воліла  попрощатися.

Я  цілую  тебе.  Йди!  Увесь  цей  лист,  ця,  може  комусь  здатися  нісенітниця,  це  все  лише  для  того  щоб  дати  знати  тобі  –  що  ти  найкращий!  

Тут  так  холодно,  на  мості,  але  скоро  вже  світає.  Цілую.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352246
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.07.2012


Колорадо Стріт Брідж (Пасадена)

КОЛОРАДО  СТРІТ  БРІДЖ  (ПАСАДЕНА)

-Ало?
-Ало!  Слухай...Пам’ятай,  що  я  завжди  любитиму  тебе!  
Бувай!  

Стрибати  з  мостів  
Без  мотузки  
Так,  у  наступне  життя  

Вітер  літа,  прохолоди  
Свободи  
Волі…до  життя

Але  іншого,  наступного  
Щасливого,  не  мутного  
Такого,  щоб  цього  разу  до  кінця  

Щасливого  й  довгого  
З  тобою,  мої  ноги  
Не  підведіть  мене,  ведіть  до  кінця  

Мені  так  сумно  
Поцілуй  мене  та  йди  
Мене  тут  більш  нічого  не  тримає  
Я  хочу  дати  знати  –  ти  
Найліпше  з  того,  що  я  втрачаю  
Мені  так  сумно  

Я  відчуваю  себе  на  всі  сто  
Хай  всередині  мене  багаття,  що  гасне  
Але  побуде  ще  трохи  воно  
Головне,  щоб  я  встигнув  вчасно  

Сказати,  що  було,  що  є  
Потримати  за  руку,  вибач
Але  так  треба,  треба  це  все  
Закінчується  літо,  а  з  ним  зникають  й  всі  мрії  

Стрибати  з  бескеття  
Без  мотузки  
Так,  у  наступне  життя  

Світитися  електрикою  
Троянди  пелюстки  
З  узвишшя  стрибати  
У  позі  Христа  

Мені  здається  сумуватиму  вічно  
Як  зорі  за  сонцем,  як  самогубець  за  життям  
Але  обіцяй,  що  все  буде  ліпше  
З  тобою  без  мене,  
Тоді  теж  саме  пообіцяю  і  я

...
-  Ало?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351755
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2012


страх

Я  не  боюся  тебе  втратити  
Втрачають  дитину,  цноту,  кров  
Я  боюся  тебе  отримати  
І  відчути  на  смак  -  яка  ця  любов  

Мені  лячно  від  думки,  що  можу  
Цілувати  тебе  не  в  думках,  а  вживу  
І  в  цьому  страхові  я  знаходжу  
Притулок  для  себе  й  там  я  живу  

Я  не  боюся  дізнатись,  що  тебе  більш  не  має  
Я  боюся  дізнатись,  що  ти  поруч,  ти  є  
Я  боюся  сказати,  як  тебе  не  вистачає  
Я  втрачаю  свій  глузд,  я  не  я,  я  не  є.  

Це  Страх  
Це  те  що  бурлить  в  моїй  крові  
Це  те,  що  мною  рулить.  
Це  Страх
З  великої  літери  
Поволі  
Я  його  відпускаю  
Відпускаю  в  цю  мить.  

Лажа
Лажа
Лажа
Лажа  
Я  стільки  неправильного  стосовно  тебе  зробив  
Мені  стане  виправити  це,  я  знаю,  мені  стане  
Але  чи  будеш  ще  ти  там,  чи  будеш  ще  ти?  

Я  не  боюся  тебе  втратити  
Я  боюся  тобой  володіти  
Невже  мене  це  пре?  Ця  якась  мазохістська  любов?  
Я  не  боюся,  не  боюся,  не  боюся,  не  боюся,  не  боюся…  

Це  Страх  
Це  те,  через  що  я  досі  ще  не  знаю  
Який  же  твій  смак  
Який  же  твій  смак  
Це  Страх  
Це  те,  що  мене  ще  лякає  
Дурак,  дурак
дурак,  дурак

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350597
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.07.2012


кліп-кліп

Раз  на  раз  серце  б’ється,  йому  щось  не  йметься  
Коли  тебе  я  бачу,  вибуха’  воно  неначе  
Тук-тук,  за  твоїми  я  дверима,  тук-тук,  немов  вижата  цитрина

Чорні  брови,  карі  очі,  я  сказав,  що  тебе  хочу  
Я  сказав,  що  не  байдужий,  що  люблю  я  тебе  дуже  
Кліп-кліп,  а  ти  кліпаєш  очима,  кліп-кліп,  своїми  чорними  очима

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349548
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2012


Покер фейс

Ти  переймаєшся,  що  я  гіпнотизуватиму
Тому  не  дивишся  в  мої  карії  очі  
Тому  пропонуєш  зустрічатися  щоночі
Коли  не  бачимо  наших  тіл  
Коли  ніхто  не  рушить  наших  кіл  

Не  хвилюйся,  я  не  гіпнотизуватиму  
Тому  можеш  подивитися  на  мене  й  сказати  
Що  в  тебе  на  думці,  хоча  що  ти  там  можеш  мати  
Бо  твоє  лице  без  емоцій,  неможливо  там  нічого  прочитати  
По-по-по-покер  фейс  

Ти  кажеш,  що  я  граю,  що  я  з  акторів  
Але  як  актори  можуть  грати  ті  почуття,  якщо  вони  їх  ніколи  не  відчували?  
Відкинься  й  закури  
Не  дивися  в  мої  очі  
Бо  знаєш,  може  й  правда  –  загіпнотизую  

Й  будеш  моєю  лялькою  
Пригати,  гоцати,  скакати  
Все  робити  
Що  я  буду  воліти  
Змушувати  тебе  робити  
Коїти  

Я  розпочинаю  війну  
Я  виходжу  на  цю  стежину  
Закурюю  трубку  
Цілую  дружину  
Цілую  діточок  
Кажу,  що  може  не  повернуся  
Розмальовую  собі  обличчя  
Згадую  твій  
По-по-по-покер  фейс  

Я  ж  не  можу  твоє  лице  прочитати  
Тому  маю  перший  у  шлях  вирушати  
«Рушай,  рушай»  -  здається  крихтять  твої  губи,  так  ледве-ледве  
Начебто  й  не  кажуть  нічого.  
А  потім  ламаються.  

«Нічого  не  вийде»  -  підіймаєш  брови  
«Я  тебе  люблю»  -  кліпаєш  очима  
Бурхлять  моїх  крови,  бурлять  мої  крови  

«Йди  сюди,  я  хочу  тебе»  -  переспівується,  як  випадково  наші  руки  зустрінуться  
Як  двоє  закоханих  на  вокзалі,  що  не  бачили  один  одного  роками  
Руками  
Ногами  
Язиками  
Є  в  мене  бажання,  кортить  так,  знаєш,  до  тебе  доторкнутися  й  змішатися  
Мішанка.  

Співає  мені  гімни  твоє  волосся  
Я  ж  це  чую  
Ну  чую  я  це  
Чи  може  це  омана?  
Чого  ж  тоді  я  не  можу  прочитати  це  
Бо  коли  бачу  я  твоє  лице  
По-по-покер  фейс  

Спочатку  гроші  –  потім  Джеймсон  
Потім  в  метро  –  так  кілька  стейшонс  
Потім  «чай-кава»  -  потім  цілунки  
Потім  як  у  всіх  –  цукерняні  стосунки  

Це  ж  все  нудно!  
Так  же  не  можна!  
Давай,  Женю,  краще  пограймося  кожен  
-  я  буду  мовчати  
Я  буду  кросворд  
Мій  покер  фейс  
Це  є  мій  Бог  

Але  я  вийшов  на  балкон  покурити  
Наслухавшись  лірики  -  так,  знов  згадавши  тебе  
Цього  разу  я  йду  до  останнього  
Цього  разу  я  готовий  на  все  

Імперія  наносить  у  відповідь  удар  
Ало,  президенте  Кенеді,  Вас  завтра  застрелять.

Слухай,  то  кльово  зривати  маски  й  все  таке  інше
Але  готуйся,  бо  буде  ще  гірше
Бо  зара'  в  МЕНЕ  буде...
по-по-покер  фейс  

Кент  рід  май  
Кент  рід  май  
Но,  гі  кент  рід  май  покер  фейс  
(Айв  ґот  гім  лайк  нобаді)  

http://vk.com/fuckyeahgenya

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349130
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.07.2012


E. part 2

Ти  з  кимось  джиґаєшся
А  я  пишу  вірші
Сказав  би  «трахаєшся»
Але  ж  то  ти

Ти  з  кимось  поруч  зараз
А  я  сьо  тут  один
Й  бігти  треба  було  б
До  тебе,  бо  ти  з  ним

Чиїсь  вуста  цілуєш
А  я  просто  п’ю  чай
Дивлюся  за  вікно  –
Небо  плаче,  це  не  рай

Дивлюся  все  не  те
Й    десь  з  кимось  ти
Отримуєш  любов
А  я?  Я  пишу  вірші

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347097
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 29.06.2012


синій, жовтий

А  потім  осінь,  зима
Весна  і  знов  літо
Й  так  це  по  колу,  до  поки  будем  ми  жити
І  синій  і  жовтий  і  в  небі  і  в  мріях
Обійміть  мене  хтось,  бо  зара’  накриє
Самотність,  нудьга,
Мрії  сп'янілі,
А  надії  мої  вмить  усі  скрижаніли  
Самотньо,  самотньо
Ну  хоч  хтось,  ну  будь  ласка
До  поки  синій  й  жовтий  у  небі  на  щастя

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347032
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.06.2012


E. part 1

А  твоя  любов  –  то  вже  «він  й  вона»
І  до  чого  тут,  скажіть  мені  я?
Бо  надія  є,  відповість  любов
Й  засинаю  я  під  звуки  молитов

Не  твоїх,  своїх,  бо  кохаю  ж  я
Коли  поруч  ти  –  в  мене  дивина
І  все  шкереберть,  і  нема  життя
Коли  поруч  ти  –  я  абстракція

А  твоя  любов  –  зміна  кожен  день
А  моя  любов  –  кожен  день  мігрень
Де  здоровий  ґлузд?  Де  ті  почуття?
Якщо  є  любов,  тоді  де  вона?



http://vk.com/fuckyeahgenya

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346866
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2012


Квітка (з аудіо)

Ти  квітка,  квітка,  яка  скоро  зів'яне
Яка  ти  в  біса  жінка?  Сімнадцятий  минає...
Улітку,  влітку,  навколо  хлопці  та  дівчата
Тебе  помітно  здалека,  ти  королева  ПБК'а

Слухай,  слухай,  нащо  собі  брехати?
Що  у  бокалі  це  не  уіскі,  що  ти  не  одна  у  хаті
Дмухай,  дмухай,  під  дуррю  веселіше
І  ти  не  будеш  пам'ятати,  як  того  хлопця  було  звати

А  вона  сміється  -  регоче
І  ці  чорні,  чорні  очі
В  них  ти  бачиш  пропащу  душу
А  чоловіки  шепочуть:  хто  це,  хто  це

Потім  бачиш  її  спину
На  її  куприк  пускаєш  слину
Вона  тобі  каже:  "Я  з  тобою  назавжди"
Сама  ж  забуде  тебе  за  хвилину

Праворуч
Ліворуч
Всі  дивляться  на  неї
Вона  їм  посміхається  
Всі  в  захваті  від  неї
Ти  купиш  їй  морозива
А  потім  її  купиш
Яка  кому  ріжниця?
Сьо'дні  її  ти  любиш

Квітка,  квітка,  ось  як  воно  буває
Вона  трохи  п'яна,  вона  тобі  співає
Її  усі  люблять,  вона  нікого  не  кохає
Оченята  як  у  Бембі,  живе  в  шаленому  темпі

І  знов  буде  сміятися
Й  плакати  в  той  час
Як  ти  фотографуєш
Її  профіль,  її  анфас

А  потім  її  голе  тіло
Бездушна,  мертва  лялька
Вона  з  тобою  назавжди
Назавжди,  чув?  Йди,  пограйся

Праворуч
Ліворуч
Всі  дивляться  на  неї
Від  неї  усі  в  захваті
Вона  це  їх  ідея
Купляють  їй  морозива
Купляють  їй  намиста
Везуть  до  ресторанів
Везуть  до  центру  міста

І  хай  для  когось  хв*йда,  але  для  когось  троянда
Вона  немов  зорі  зникає  на  світанку
Її  чарівні  очі,  її  легкі  вуста
Тобі  вона  французькою  співатиме,  королева  П-Б-К'а:

'Je  sais  que  c'est  le  fin  
Mais  je  t'aime  et  tant  pis
Je  te  bois  comme  le  vin
Dis-moi  que  tu  m'aime  aussi
Mon  amour,  où  es  tu?
Moi,  j'te  cherches  partout
Dis-moi  tu  m'aime  ou  tu  ments?
Parce  que  sans  toi  -  je  meure
Je  meure  sans  toi'

І  хлопці
І  дівчата
Всі  хочуть  бути  з  Квіткою
Вона  їм  посміхається  
Та  відчиняє  хвіртку
Ляля  вже  готова
Ляля  може  все
Ляля  кліпає  очима:
"Невже  це  все?  Невже?  Невже?"

Влітку,  влітку  такі  короткі  ночі...
Квітка,  квітка  має  чорні,  чорні  очі...

Додавайтеся  вконтакті!  :)
http://vk.com/fuckyeahgenya

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346389
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.06.2012


1

Музика  то  мати,  татко  -  Інтернет
Мені  на  все  начхати,  бо  ти  у  мене  є
Щоп'ятниці  я  п'яний,  по-іншому  ніяк
Київ,  Львів  та  Харків  серед  моїх  друзяк

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345740
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 23.06.2012


Ґ

Я  відчуваю  себе  літерою  Ґе
Про  яку  зненацька  всі  забули
Хоча  й  не  згадували
Вона  для  них  завжди  була  минулим

Але  для  тебе?  Я  так  вірив  в  те
Що  для  тебе,  для  нас,  це  ще  не  все
Бо  я  ще  пам’ятаю  твої  чорні  очі
Бо  я  ще  пам’ятаю,  як  ти  шепочеш
На  вухо
Мені
Й  кажеш,  що  «гніт»  та  «ґніт»  два  різних  слова
Що  «грати»  та  «ґрати»  -  вони  з  різного  кола
А  зараз…?

Я  відчуваю  себе  літерою  Ґе
Про  яку  зненацька  всі  забули
Хоча  й  не  згадували
Просто  відштовхнули

Невже  й  ти?  А  я  так  вірив  в  те
Що  для  тебе,  для  нас,  це  ще  не  все
Бо  я  ще  пам’ятаю  близький  твій  погляд
Бо  я  ще  пам’ятаю  тіла  наші  поряд
І  як  воно  було…

Зненацька,  цяцька
Амбіцій  юнацьких
Перетворилася  в  людину
З  виразом  хижацьким

Чому
Чому
Чому

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345563
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2012


kill kill

Я  кохаю  чувака,  що  мре
Віддаю  все  що  в  мене  є
Його  очі  холодніші  за  лід  
В  нього...

Я  кохаю  чувака,  він  мене  б’є
Віддаю  йому  все  що  в  мене  є
Після  нього  його  я  змиваю  слід
В  нього...

Я  кохаю  чувака,  невдаха  він
В  нього  нема  грошей,  нема  провин
Нема  нічого,  тільки  солений  піт
В  нього...

Я  кохаю  чувака,  бо  себе  ні
Бо  я  не  гарна,  бо  живу  я  в  бідноті
Але  я  впевнена,  що  він  є  мій  світ…
В  нього...

Я  кохаю  чувака,  що  мре
Я  роблю  все  що  можу,  все  що  є
Я  віддаю  йому,  а  він  поблід
В  нього...

Я  кохаю  чувака,  а  він  мене
Він  віддав  мені  все  що  в  нього  є
Поразки,  нема  перемог
Же  я  сама  собі  бог!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342583
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.06.2012


Монстр

А  всі  навколо  кажуть,  що  близько  вже  кінець
Але  тобі  все  байдуже,  ідемо  навпростець
Ти  просто  посміхаєшся,  вдаєш  що  добре  все
Вдаєш  що  ми  ще  разом,  що  майбутнє  у  нас  є

Ти  знаєш,  всі  неправильні  мої  думки
Тебе  всі  не  стосуються,  хоча  в  них  є  і  ти
І  кожної  неділі  на  колінах  стоячи
Питаєш  в  неба  щастя,  а  воно  тобі  мовчить

А  всі  навколо  кажуть,  як  далі  можна  так
Якщо  любов  то  гроші,  тоді  ти  як  жебрак
Якщо  любов  то  проза,  тоді  в  нас  три  листа
Якщо  любов  то  бог,  то  певно  її  теж  нема

Ти  знаєш,  всі  неправильні  мої  думки  
Тебе  вже  не  стосуються,  хоча  в  них  є  і  ти
Давай  ще  потанцюємо  у  місячній  пітьмі
Вдавай  з  себе  що  добре  все,  й  богом  будеш  ти

Нарешті  всі  замовкли,  й  ми  на  самоті
Мені  так  страшно  й  боляче,  а  як  ся  чуєш  ти?
У  дзеркалі  ми  гарні,  але  чи  гарні  у  душі?
Вдавай  з  себе  що  добре  все,  танцюймо  ще  в  пітьмі…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342376
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.06.2012


без тебе

Втративши  тебе  на  всьому  я  поставив  хрест
ні  віршів,  ні  пісень,  не  життя  -  а  протест
Втративши  тебе  побіг  би  до  моностиря
але  же  я  слабке,  хиле,  дурне  немов  дитя  
Без  тебе

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338968
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.05.2012


Балярина Павлова

Святкова
Повітряна
Немов  балярина  Павлова
Ти  скидаєшся  на  щасливу.

Кожен  твій  па.
Кожен  твій  дотик
Він  змушує  мене  знести  моє  серце  до  п’ят.
Й  там  лишити
Як  бабця  лишає  у  відрі  цуценят.

А  я  бігаю  навколо  нього  й  кажу:
Доста,  вони  вже  накупалися
А  бабця  мене  веде  до  сараю
Де  я  ще  кілька  годин  ридаю
А  ти  париш
Немов  потрапила  на  сцену  у  Париж.

Святкова
Повітряна
Така  легка,  немов  меренґа.
Оте  бізе,  що  мені  в  дитинстві  не  купляли,  бо  не  було  грошей
Я  крихта  за  крихтою  я  з’їдав  усе  тістечко,  як  був  немов  один  з  мишей
Коли  випадала  можливість
Я  так  само  хочу  тебе  з’їсти,  моя  Павлова.
До  останнього.

Цей  жах,  коли  бачиш  небіжчика.
Коли  тобі  хочеться  їсти,  а  нічого  нема
Коли  хочеться  кохатися,  а  твої  дівка  вже  не  твоя.
Цей  жах,  коли  не  виходить  те,  що  так  хочеться.
Він  в  мене  є,  коли  тебе  бачу.
Коли  тебе  хочу.  А  ти  танцюєш,  Кармен.
Ти  танцюєш.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336051
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2012


наслухавшись лірики

Наслухавшись  лірики  я  вийшов  покурити  на  балкон

Місто  згасає,  наступає  ніч
Й  мені  так  конче  треба  до  тебе
До  тебе  віч-на-віч
Тет-а-тет
Одна  лише  розмова
Й  все  зміниться  навколо
Для  мене.
Ти  збудуєш  мені  храм.
Молитвень,  цитадель,  останній  мій  захисток
Те,  що  мені  так  конче  треба  від  тебе

Наслухавшись  лірики  я  вийшов  покурити  на  балкон

Вогонь  згасає,  й  вітром
Холодним,  нестерпним
тим,  що  приходить  до  тебе  в  останні  дні  літа
Мені  дунуло  у  шию
Ще  мить  та  я  просто  зомлію  й  впаду
З  поверху  до  ґрунту.
А  ти  й  не  дізнаєшся,  що  я  так  сильно  кохав.

Наслухавшись  лірики  я    вийшов  покурити  на  балкон

Твоє  лице  переді  мною
Але  воно  згасає,  мов  водою
Змивають  бруд  із  тарілок
Що  лишилися  після  бенкету
Ти  посмак,  ти  об’їдки,  а  я
А  я  настільки  голодний  що  ладен  з’їсти  навіть  це
І  знов  твоє  лице
Переді  мною
Згасає

Наслухавшись  лірики  я  вийшов  покурити  на  балкон

Мов  та  жінка,  що  їде  до  міста  з  села  очиститися  перед  Великоднем
Зробити  аборт
Так  я  хочу,  щоб  з  мене,  з  мого  нутра,  залізом,  холодним,  крижаним,  брудним
Вишкребли  тебе  й  пошматували-порубали,  щоб  мені  навіть  дивитися  більше  не  хотілося  на  тебе,  але  я  не  знаю  де  є  такі  шпиталі.  

Наслухавшись  лірики  я  знов  згадав  тебе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335751
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.05.2012


sweet 16

Нам  було  по  шістнадцять
Розпочинали  ми  жити
Найголовніше,  вважали,
то,  в  цьому  світі,  любити
Гучно  грав  наш  бумбокс
Сусідам  ми  заважали
Кохались  ми  до  рання
І  з  ранку  знов  починали

Звичайні  підлітки  ми
З  околиць  файного  міста
Я  пам’ятаю  твої  
думки  нонконформістські
І  нам  здавалось  що  все
Це  все  так  легко  зламати
І  ми  любили  усе
Опріч  то’о,  що  треба  чекати

І  ми  читали  книжки
І  уявляли  планети
З’  сміхом  чекали  доби,
коли  нам  скажуть  «про  ето»
І  якщо  були  вороги
То  це  дорослість  непевна
Що  помира’  від  нудьги
Не  хоче  жити  й  даремно

Нам  було  по  шістнадцять
А  зараз  все  це  змінилось
Усіх  ми  всі  загубили
І  вкрилось  все  павутинням
Гучно  грав  наш  бумбокс
Кохались  ми  до  нестями
А  зараз  що  нам  сказати?  
Навколо  сльози  й  драми…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334110
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2012


п'яний

Підійдеш  ти
Візьмеш  за  плечі
Якого  дідька,  спакував  ти  свої  речі?
Тобі  погано?
І  поцілуєш,  
якщо  я  не  спиню,  то  ти  мене  зґвалтуєш
І  це  як  завжди
Я  не  пручаюсь
Тільки  повільно  в  ліжку  потім  відключаюсь
І  всі  ці  зорі
І  всі  прикраси
Чому  любов  перероста’  в  таку  відразу?

Що  мені  робити?  Ти  не  скажеш?  -Я  не  зна’
Як  далі  мені  жити?  –  Хлопче,  це  ж  твоє  життя!
Я  знаю  обіцяв,  що  будемо  до  смерті  вдвох
Але  я  зараз  думаю  що  то  був  зайвий  крок  

Я  зараз  п’яний,  п’яний,  хоча  був  бездоганний,  хоча  був  нездоланий  я.  
Шляг  мене  трафив,  трафив,  я  шлях  свій  втратив,  немов  на  страті  я
Всього  замало  стало  і  все  зламалось,  прийди  й  врятуй  мене
Ми  повтікаймо,  тримай  мене,  бо  я  втрачаю  все,  бо  я  втрачаю  все

Колись  у  двох  нам
Було  безпечно
Тепер  один  з  нас  тут  дуже  недоречний
Бо  це  моє  життя
А  то  твоє  життя
Мені  не  зручно  більш’  з  тобою,  але  невинен  я

І  не  питай  мене  чия  провина!  Я  не  зна’
Може  вона  твоя,  ні,  «не  може»,  а  твоя
Не  хочеш  бачити  з  собою  інших  –ні!
Ну  що  ж,  тоді  все  буде  гірше  –  жди!

І  я  знов  п’яний,  п’яний,  якийсь  я  безталанний,  хоча  був  у  нірвані  я.
Начебто  любиш,  любиш,  але  так  згубиш,  мене  ти  згубиш,  так!

Стоп!
У  мене  голова  болить  від  наших  балачок
Я  знаю  що  колись  потрапив  тобі  на  гачок
Але  все  скінчено  й  зараз  я  йду,  бувай!
А  ти  роби  що  хочеш,  хочеш  навіть  проклинай!
Але  всі  знаємо  до  чого  це  приводить  нас
Налигавшись  до  чортів  ми  дзвонимо  у  пізній  час…
І  я  себе  тримав,  я  сильний,  я  себе  тримав
Але  не  зміг,  взяв  й  зателефонував  

Я  зараз  п’яний,  п’яний,  хоча  був  бездоганний,  хоча  був  нездоланий  я.  
Шляг  мене  трафив,  трафив,  я  шлях  свій  втратив,  немов  на  страті  я
І  я  не  знаю,  не  знаю,  втрачаю,  я  все
Підійди  й  забери  мене,  підніми  мене,  до  себе  відвези  мене…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334109
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2012


еґоїстка

Лежачі  на  підлозі
Благаючи  на  колінах
Дивлячись  на  цього  серафима
Ти  питаєшся:  що  ти  робиш,  дівчино?
Для  чого  всі  ці  катування
Ти  не  втопишся  в  його  очах
Ти  не  зумієш  нічого  зробити
Бо  він  мужчина,  на  його  плечах
Опріч  тебе  ще  багато  є  чого
Твоє  чоло
Цілуючи  він
Буде  думати  про  інше  щось  чи  когось
Не  зважай  на  нього,  не  розвіяти  йому  твій  сплін

Цілуючи  його  руки
Його  дотик  отримуючи  тілом  усим
Ти  не  зможеш  нічого  змінити
І  не  зміниться  часу  цей  плин
Ти  будеш  старіти,  згасати
Й  полум’я  своє
Що  ти  берегла  так  колись  для  когось
Дура!  Не  зуміла!
А  він  буде  завжди  молодим  й  гарнюнім  у  твоїй  голові  жить

Ти  належиш  до  тих  кого  не  люблять
До  тих,  хто  зламався  маючи  все
Ти  належиш  до  тих  кого  не  люблять
До  тих,  хто  не  розуміє  все  це
Все  це,  що  було  в  твоїх  долонях
Кожен  подих  його,  кожну  мить
Ти  змарнувала,  чого  плакати  зараз
Чого  плакати,  він  додому  вже  не  прилетить  

Французи,  о  ця  мудра  нація,  кохання,  лямур  –  все  таке
Мають  вислів,  що  створює  тебе
L’esprit  de  l’escalier,  я  ось  саме  про  це…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332301
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.04.2012


Квітка

Ти  квітка,  квітка,  яка  скоро  зів’яне  
Яка  ти  в  біса  жінка,  сімнадцятий  минає
Улітку,  влітку,  навколо  хлопці  та  дівчата
Помітно  тебе  здалека,  ти  королева  ПБК’а

Слухай,  слухай,  нащо  собі  брехати?
Що  у  бокалі  це  не  увискі,  що  ти  не  одна  у  хаті
Дмухай,  дмухай,  під  дурью  веселіше  
Й  ти  не  будеш  пам’ятати,  як  цього  хлопа  було  звати

А  вона  сміється  –  регоче
І  ці  чорні,  чорні  очі
В  них  ти  бачиш  пропащу  душу
А  губи  шепочуть:  залоскочу

Потім  бачиш  лише  її  спину
На  її  куприк  пускаєш  слину
Вона  тобі  каже:  «я  з  тобою  назавжди»
Але  забуде  тебе  за  хвилину

Праворуч,  ліворуч  –  всі  дивляться  на  неї
Вона  їм  посміхається  –  всі  в  захваті  від  неї
Ти  купиш  їй  морозива,  а  потім  її  купиш
Яка  в  біса  різниця  –  ти  її  сьогодні  любиш

Квітка,  квітка,  ось  як  воно  буває
Ла-ла-ла-ла-ла  тобі  вона  співає
Її  усі  кохають,  вона  нікого  не  кохає
Оченята  як  у  Бембі,  живе  в  шаленому  темпі

Й  знов  буде  сміятися  
І  ці  чорні,  чорні  очі
І  губи  що  шепочуть  
Залоскочу,  як  захочу

І  знов  її  голе  тіло,  
Бездушна  мертва  лялька
Вона  з  тобою  назавжди
Назавжди!  Йди  пограйся!

Праворуч,  ліворуч  –  всі  дивляться  на  неї
Від  неї  всі  у  захваті,  вона  це  їх  ідея
Купляють  їй  морозива,  купляють  їй  намиста
Везуть  до  ресторанів,  везуть  до  центра  міста

І  хай  вона  лиш  хво*да,  але  її  всі  люблять
Вона  їх  всіх  ненавидить,  вона  їх  всіх  губить
Її  чарівні  очі,  її  легкі  вуста
Тобі  вона  співатиме,  королева  ПБКа

Je  sais  que  c’est  la  fin
Mais  je  t’aime  et  tant  pis
Je  te  bois  comme  le  vin
Dis-moi  tu  m’aimes  aussi

Mon  amour,  où  es  tu?
Moi,  je  te  cherche  partout
Tu  m’aime  ou  tu  ment?
Dis-moi  parce  que  je  meure..
Sans  toi…*

І  хлопці  і  дівчата  –  всі  хочуть  бути  з  Квіткою
Вона  їм  посміхається,  відчиняє  раю  хвіртку  
Ляля  вже  готова,  ляля  може  все
Кліпає  очима,  невже  це  все?  Невже?

Квітка,  квітка,  яка  скоро  зів’яне
Яка  ти  в  біса  жінка?    Сімнадцятий  минає…  

*  Я  розумію,  що  це  кінець
Але  я  тебе  кохаю  й  тим  гірше
Я  тебе  п’ю,  мов  вино
Скажи,  що  ти  теж  любиш

Любове,  де  ти  є?
Я  тебе  усюди  шукаю
Ти  мене  кохаєш  чи  брешеш?
Скажи  мені,  бо  я  помираю
Без  тебе...

Куприк  -  копчік
ПБК  -  південний  берег(узбережжя)  Криму

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324644
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.03.2012


Альфабет

Ти  –  А,  я  буду  тоді  Бе?
Кохана,  ти  краща  за  все!
Ми  підходимо  до  одного  як    дві  шкарпетки
Кохана,  ми  з  однієї  абетки!

Ти  В,  а  я  тоді  буду  Ге?
Кохана,  я  так  хочу  ще!
Ти  сонце  у  небі,  зіронька  ясна
Ти  моя  люба,  моя  ти  прекрасна

Я  Ге  з  гаком,  так  гак  це  важливо
Ти  далі  до  Л,  любов  то  так  мило
М  –  це  є  ми,  Н  –  це  про  нас
О,  П,  Р,  С,  хочу  тебе  повсякчас

Т  –  ну  це  ж  ти,  я  тоді  У
Кохана,  я  тебе  так  люблю!
Ф  –  це  фантастично,  Х  –  це  хай  буде
Кохана,  я  люблю  твої  груди

Шиплячі  то  лайки  наші  певно
Але  ж  ми  миримося  й  недаремно!
М’який  знак  та  апостроф  –  це  солодкість  життя
Коли  поруч  з  тобою  засинаю  я

Ю  –  то  англійською  будеш  ти
Я  –  я  люблю  дарувати  тобі  вірші
Ось  альфабет  й  закінчився  ну
Чи  скажеш  мені  Я  тебе  люблю?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324411
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2012


Моя дівчина

Дві  кави!  Й  два  круасани!  
Із  шоколядом,  ваніллю,  а  каву  з  вершками
Й  не  треба  цукру,  сіль  ву  плє*
Маю  дівчину,  м,  солодшу  за  це…

Моя  дівчина  вміє,  все  вона  робить:
І  на  кухні,  і  в  ліжку  всього  мені  досить
Я  не  можу  епітетів  ліпших  знайти
Моя  дівчина  краща,  сто  відсотків,  ніж  ти!

Дві  кави!  Й  тістечка  два!
У  мене  від  неї  відчуття  Різдва
Одне  з  вишнею,  інше  –  з  кремом,  будь  ласка
Моя  дівчина,  м,  то  є  просто  казка…

Вона,  коли  треба,  мене  поцілує
Коли  треба  -  полає,  коли  треба  -  зґвалтує
Я  не  можу  епітетів  ліпших  знайти
Мені  пощастило,  а  тобі  бачу  ні!

Дві  кави!  Й  морозива  можна!
Моя  дівчина,  просто,  на  все  спроможна
Пломбіра,  я  прошу,  мені  без  сиропу
Ви  би  бачили,  м,  моєї  дівчини  попу…

Моя  дівчина  люба  то  янгол,  що  з  неба
Впав,  не  забився,  не  втратилась  кеба**
Любити  мене,  неначе  я…бог
Цар…володар…нема  в  нас  тривог!    

*  сіль  ву  плє  -  (фр.  s'il  vous  plait)  -  будь  ласка
**  кеба  -  здатність

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324410
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2012