Den1s

Сторінки (1/15):  « 1»

Друзі

Коли  володієш  почуттями
Тими  що  завжди  ростуть,
Друзі  завжди  вірними  шляхами  
Тебе  на  них  несуть…
Ти  віриш  їм  завжди…
Боїшся  зі  шляху  зійти,
Кажеш  їм  –«Зажди!»
А  вони    кажуть  –  «Іди»
І  лиш  на  місці  залишився,
Втратиш  їх…І  не  зустрінеш…
Серед  страху  опинився.
І  нічого  вже    не  зміниш  
А  вони  пішли,
Тебе  залишили
Когось  другого  знайшли
Душу  твою    задушили…
Та  не  всі…Хтось  повернеться…
Візьме  сильно  за  руку…
Просто  посміхнеться…
Підніме  без  єдиного  звуку…

Заспокоїть:»Тихше  ,тихше…»
Підритмає,і  за    тобою  він  піде,  
Не  забуде,не  залише…
Вірний  шлях  тобі    знайде!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2012


Невже це все???Невже кінець?

Невже  це  все??
Невже  кінець?
Невже    урвався
Життю  терпець?
Як  я      називався?
Не  знаю…
Повсюди  тинявся
Скрізь  буваю.
Та  тепер  я  один,
смерті  чекаю
Чекаю…Ще  кілька  годин…
Стоп..Навіщо  мені  це…?
Коли  я  все  вже  маю
А  що  я  втрачаю…
Ні!Тікаю  від  долі
Трохи..Поволі
Я  все  забуваю..
Про  те  що  знаю,
Чи  вже  я  не  знаю
Що    бувало..
Що  є  чи  буде..
Мені  й  цього  немало
Життя  ще  вирує..Гуде!
І  я  втечу!
Сам  чи  не  сам
Полечу…
Може  допоможу  й  вам..
І  буде  все  чудово!
Все  прекрасно
Весело  знову
А  в  душі  легко  і  все  ясно…;)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2012


Земля повстане!

Ми  руйнували  все…  
Вбивали  всіх  
Людина  зло  несе…  
А  перед  нею  злий  кровавий  сміх  

Вона  не  баче,  
Що  повстає  Земля,  
Та  потім  гірко  заплаче  
Але  загине  вся  сім’я  


І  буде  зло:  
Голод  ,морок  і  війна  
Все  з  лиця  Землі  знесло.  
Залишиться  сама  вона  

Не  буде  сміху  людського  
Гомону  жарких  доріг  
Відійде  лихо  від  серця  Земного  
І  буде  тихий  білий  сніг…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325484
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2012


Йшли по полю косарі…. :- (

Йдуть  по  полю  косарі…
Самі..Нема  нікого
Діди  уже  старі…
Не  жаліють  серця  свого
Та  що  ж:треба  працювати,
Хоч  важка  робота
Треба  пшеницю  жати
За  сім’ю  свою  турбота
Ідуть  ,  ідуть…
Прийшли  …Треба  жати
Косу  на  плечах  несуть…
Аж  тут  комбайни  почали  проїжджати
Та  не  зупинились…
Поїхали  на  сусіднє  поле
Діди  подивились..
В  серці  коле…
Дового  працювали..
Час  пройшов..
Але  скільки…не  знали
Вечір  їх  знайшов.
Комбайни  назад    їдуть,
А  діди  все  жнуть  і  жнуть
Біля  них  проїдуть…
«Допоможіть  дожати»-діди  зовуть
Та  ніхто  їх  і  не  чув
Не  допомагав
Кожен  про  добро  забув
І  змалечку  про  це  не  знав…
Залишили  дідів-поїхали…
В  небі  сокіл  летить
Всі  в  гараж  заїхали
А  одного  чомусь  серце  болить  
Повернувся  він  назад
Щоб  дідам  допомогти
Щоб  зробити  їм  на  полі    лад
А  насамперед  їх  знайти..
Їде  він    з  думкою  німою
Що  буде  там  :  не  знать
Приїхав,а  під  одинокою  вербою
Два  діти  вже  мертвими  лежать
Залишилось  їм  небагато...
Може  сотка,може  пів
Кілька  раз  косою  помахати
Та  ніхто  зробить  це  не  зумів…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2012


Зрада…

Дім  покрився  тишиною
І    важко  у  цьому  крузі,
Коли  за  спиною
Зраджують  власні  друзі
Сидиш,плачеш  
І  думаєш…
Ніколи  не  пробачиш
Нікого  не  слухаєш
А  воно  так  тихо
ніхто  не  підтримає
Знаєш:  прийшло  лихо
А  в  очах  спогад  блимає
І  все…треба  тікати..
Тікати  далеко
А  куди??Не  знати…
Туди  де  лелеки…
Або  ні…
Піти  на  небеса,
Там  тихі  дерева  сумні,
І  сильна,жива  краса,
Нема  там  ні  хати
Нікого….
А  на  землі  зажурена  мати
Плаче…Нема  місця  сухого..
А  друг?
Сидить  і  не  журиться
Тихий  луг…
Гляне  на  небо…Прижмуриться
Але  ні..Не  хочу  я  помирати,
Краще  вперед  піду,
Ще  буде,  що  згадати
Ще  щось      знайду
І  нове  кохання
І  дружбу  нову
Веселощів  від  ночі  до  рання
І  ще  краще  заживу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2012


Що було то загуло, що буде то буде, цінуй теперішнє…

Ну  думай  про  те  що  було
Воно  не  потрібне
Воно  вже  загуло
Думай  про  щось  рідне
І  за  майбутнє  теж  не  думай
Що  буде,то  буде
За  теперішнеє  подумай
А  то  ,дивися,пропаде

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2012


Весняний сон

Сонце  світить
Квіти  розквітатють
Бігають  діти
Весну  зустрічають
Як  весело  й    радісно  стало
Птахи  повсюди
Такого  іще  не  бувало
А  кругом  одні  люди
Небо  синіє
Птахи  літають
І  сонце  свтліє,
Й    тепла  всі  бажають
І  вся  краса
неначе  сон,
 Та  біла  полоса
Серед    чорних  ворон
Дає  надію  
На  нове  життя
Про  яке  мрію
Яке  не  іде  в  забуття
І  нічого    не  завадить
Зустріти  весну
Все  тільки  вразить
Мене,хоч  я  і  проснусь

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2012


Без тебе….

Те,що  ти  живеш
Для  мене  вже      важливо
Як    посмішку  несеш
Я  в  захваті!Це  не  можливо
Без  тебе  
Життя  я    не  маю!
Гляну  на  себе  
І  помираю
Без  тебе  
Світ  не  існує
І  більше    не    треба
Хай,  як  хто  будує
Ти  гармонія  
Всього  живого
І  в  полоні  я
Від  серця  твого!
І  я  живу
До  поки  ти  живеш
Коли  помру
 ти  не  знайдеш

 це  думки  такі    погані
Їх  не  прожену
Раніше  не  знані
 Я    не  забуду  цю    вину

Проте  всі  ми  ще  діти
І  цього  нам  не  треба
Ще  багато    треба  вміти
Коли  буде  потреба
А  любов....
Все  пройде
Знов  і  знов
Вона  нас  всіх  знайде!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2012


Їх було троє….

Їх  було  троє
Троє    друзів  простих
Лише  троє
Не  бачили  прикрас  золотих
хоч  жили  в  селі
А  дружили,заздрили  б  всі  королі
Тут    була  дружба
Створена  роками  і  вірою
Один  одному  служба
Один  за  одного  довірою
Вони  клялись  
Що  будуть  разом
За  дружбу  взялись
Нажали  на  педаль  газу…
Сашко-хлопець  проворний
З  усіма  дружить
В  душі  він  вольний
Нікого  не  судить
Богдан-хлопець  простий
Радий  допомогти
Заради  справи  збудує  навіть  мости
І  дружбу  вміє  берегти
Вадим-виглядає  соромливо
Бо  сам:сирота
Та  для  друзів  це  неважливо
Дружба  в  них  не  така  і  не  та…

ТА  настали  часи
Коли  життя  саме  помирає
І  ніхто  нічого  не  знає
І  не  знає  як  це  виглядає
Вадим  живе  сам,
Грошей  немає
Але  невідомо  нам  
Де  він  зараз  заробляє

Стук  у  двері  
Подих  сильний
Вадим  вривається
І  погляд    дивний
«Що  ж  таке  сталось?»
Вадима  питає  Богдан
«Ворогів  у  нас  назбиралось
Ми  попали  в  капкан
Вже  час!Збираймося…Ідем»
Богдан  не  думаючи  за  двері  вийшов:
«Пішли  Сашка  знайдем»
Біжать  ці  друзі
Біжать.Не  знають  нічого
По  зеленому  лузі  і  по  дорозі
Від  лиха  лихого…

Добігли    до  Сашкової    хати
Двері  відкриті,вікна  забиті….
Не  хотіли  такого  мати
В  будинку  всі  за  столом  вбиті

Їх  було  троє
Але  вже  їх  ніхто  не  баче
Тепер  їх  лиш  двоє
А  Богдан  сидить,тихо  плаче

Вийшли  з  будинку
І  різко  побігли
Бігли  без  зупинки
І  до    магазину  добігли
«Іди,а  я  почекаю…»
Богдан  Вадимові  сказав
«Трохи  поспостерігаю…»
І  на  магазин  він  показав
 Лиш  це  він  сказав
Дещо  побачити  він  зміг
І  різко  закричав
Щоб  Вадим  щосили  біг…
«Тікай  ,друже,тікай!
А  я  тут  залишусь
Прощай,друже,  прощай!»
І  тут  постріли,звук  сильний!
І  впав  Вадим
Хлопець  пильний
І  дружба  впала    разом  з  ним….

Пройшов  місяць,стоїть  Богдан
На  даху    .І  думає  що  ж  він  для  друзів  значив
Серед  кількості  вогнепальних  ран.
Його  більше  ніхто  не  бачив…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2012


Літо , ти де???

Коли  ж  тепло  
Оте  прийде
Щоб  все  спливло
Коли  знайде??
Щоб  я  ,ви  і  всі  ми
Цього  дочекались
Відвикли  від  зими
Кожний  день  зустрічались!
Щоб  сніг  цей  зійшов
І  тепло  настало
Сміх  і  гомін  прийшов
Як  раніше,  не  бувало
Щоб  не  було  негативу!
Веселились,всі  раділи
Море  того  позитиву!
Лиш  щоб  тільки  не  зомліли!:)
Лиш  не  знати
Коли  це  буде
Будем  чекати!
Літо,ти  де?!
Літо  мовчить
Сніг  надворі
Вітер  кричить…
І  нічого…Ні  зорі
Нема  ні  прогнозу
Нічого  нема
Ще  багато  морозу
Березень.Однаково  зима
Ех!Де  ж  ти  тепло
Коли  ти  прийдеш?
Куди  ти  пішло
Як  нас  ти  знайдеш?
Не  довго  лишилось
Ще  трохи  й  весна
Дививсь!Сонце  з’явилось
Буде  вона!
Ще  квітень  
І  травень  буде
Кукурікає  півень..
В  червні  вже  літо  прийде!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2012


Не сумуй…

Не  сумуй!
Коли  всього  не  знаєш
Паркани  не  будуй
В  раю  не  побуваєш

Буть  простою
Не  плач,голову    ти  не  схиляй
Буть  собою!
І    не  помирай!

Все  буде  добре,
Надійся,
Май  серце  хоробре
І  тільки  смійся

Неначе
Метелик  той  вільний
Він  ж  не  плаче
Він  спокійний…

І    тих      знай  ,
Хто    перед    тобою  в  заслузі
Себе  не  карай
Однаково  за  спиною  друзі  ;)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2012


Марино…. .

Марино…Кохаєш  ти  мене  чи  ні,
Але  не  знаю  більше  нікого,
В    кого  такі  очі  сумні,
І  в  кого  є  ключі  від  серця  мого…

Я  тебе  люблю  !Люблю,
Коли  ти  до  мене  говориш,
Я  все  заради  посмішки  твоєї  зроблю!
Але  ти  для  мене  нічого  не  зробиш…

Вибачатися  перед  тобою  я  повинен
Кожний  день    тебе  зустрічати
Адже  перед  тобою  я  винен
Бо  серце  посмів  твоє  покохати…

Марино…Ти  вибач  мені
Я  знаю,що  не  потрібен  тобі
Втратив  я  всі  почуття  земні  й  неземні  
Та  не  поясню  це  собі…

Але  це  все  :кінець  настав
Без  тебе  я  помру!Ти  знай..
Я  про  це  не  думав  і  не  знав
Дай  Боже!Я  попаду  у  рай…

Бувай!Моя  кохана…
І    я  вже  мала  дитина
Ця  любов  для  мене  не  знана
І  навік  запам’ятаю  ім’я-Марина!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2012


До Шевченка…

Коли  ти  жив  
В  страшні  роки
Ти  нам  творив…
Здригалися  зірки

Боровся  ти  
За  нашу  волю
Ти  нам  прости
За  нелегку  долю

Як  ти  любив  
Свою  країну
Ти  все  зробив
За  Україну!!

Ти  вперед    дивився
Вільна  Україна
ТА  не  подивився:
Закувала  влада  та  зміїна

 А  коли  ти  помер
Ти  залишився
Як  Байрон  чи  Гомер
З  душами  нашими    ти    злився

Бо  ти  волю  нам  привіз
І  хоч  в    історії    не  знаюсь
Але  знаю  твій  дивіз:
«Караюсь,  мучусь,  але  не  каюсь»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2012


Коли караєш своє життя….

Коли  караєш  
 Своє  життя  
 Ти  не  знаєш…  
 Це  не  сміття!  
 Це  той  шматочок  долі  
 Який  повинен  берегти  
 Берегти  поволі…  
 І  обов’язково  це  змогти  
 Його  не  викидай  
 А  бережи  
 Його  не  вбивай  
 Йому  служи!  
 Адже  це  доля  
 Якою  керуєш  ти  
 Це  твоя  воля  
 Ти  можеш  собі  допомогти  
 Тобою  ніхто  не  володіє  
 І  володіть  не  зможе  
 А  якщо  посміє  
 Хтось  точно  допоможе  
 не  нехтуй  ніким  
 Хтось  пригодиться  
 Буть  простим  
 Це  згодиться  
 А  ті  
 хто  перед  тобою  в  заслузі  
 Це  люди  прості  
 Звичайні  друзі….  
 Спробуй  і  їх  полюбити  
 Вислухати  ,зрозуміти  
 Спробуй  щось  зробити  
 Щоб  правильно  на  світі  жити…..;)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2012


І все життя так пролетить

Любов,розлука  ,сподівання  
 Потім  сльози  .  
 Біль  .Кохання.  
 Все  пропало.  
 Вже  морози….  
 А  ти  й  не  знаєш  
 Чи  будеш  
 Чи  ти  кохаєш  
 Що  в  душі  несеш  
 Не  забуваєш  
 Думка  горе  прикриває,  
 А  ти  любиш,  
 І  не  знаєш  ,  
 Що  любов  вже  загортає  
 Останні  спогади  
 Де  ти  буваєш,  
 А  потім  здогади,  
 І  знов  не  знаєш  
 Як  любити?  
 Як  тут  жити  ?  
 Що  робити?  
 Й  не  тужити…  
 Схаменувся!!!  
 Та  вже  пізно…  
 Вже  забувся….  
 Але  грім  тут  грізно  
 Вдарить!!Тихо  
 Темно,біль  пройшла  
 Пройшло  вже  й  лихо  
 Смерть  знайшла  
 От  і  кожен  так  живе  
 І  нічого  не  міняє  
 не  один  так  проживе  
 Бо  нічого  не  знає  
 залежить  все  тільки  від  тебе  
 Міняєш  все  ти  
 Не  думай  про  себе  
 Будуй  вперед  мости  
 А  може,  
 Хтось  тебе  любить  
 Він  допоможе  
 Все  зробить  
 Тільки  відповідь  дай  
 Долі  своїй  
 І  назавжди  знай  
 Нема  нездійснених  мрій!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2012