laura1

Відлуння війни

Засідають  ворожбити  на  ютуб-каналах.
Чорні  відьми,  екстрасенси,  маги  і  шамани.
Заглядаючи  у  Всесвіт,  чародії  наші
Інформацію  збирають  в  хроніках  Акаші.

У  торбинках  наготові  їх  аксесуари:
Руни,  камені,  кристали,  карти,  талісмани.
Пророкують  потрясіння,  віруси  незнані.
Хижі  війни,  землетруси,  повені,  цунамі.

Застигаючи  в  нірвані  на  ефірах  званих,
Викликають  на  підмогу  духів  стародавніх.
У  майбутнє  зазирають  завдяки  розкладам,
Потішаючи  сумлінням  українську  владу.

Спраглим  вішають  локшину  на  пониклі  вуха,
Користуючись  страхами  від  війни  й  розрухи.
А  натомість  заробляють  славу  в  інтернеті
І  святкуючи  тріумфи,  скачуть  на  бенкеті.

А  народ  себе  втішає  завдяки  розкладам,
Посилаючи  подяки  чаклунам  і  магам.
Випиває  кожну  днину  гіркоту  із  чаші,
А  вони  все  заглядають  в  хроніки  Акаші.

29.  03.  2024                  Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024

Між нами вічність (чоловіку)

І  знову  вкотре  я  пишу  тобі  листа.
А  за  вікном  суцільна  мжичка  і  сльота.
В  очах  моїх  бринить  непрошена  сльоза.
Туманом  сивим  огортає  пустота.

Чому  так  рано  ти  пішов  у  засвіти?
Лише  приходиш  у  мої  бентежні  сни.
А  навкруги  відлуння  хижої  війни.
В  повітрі  розпач  і  незлічені  хрести.

Як  далі  жити  і  куди  мені  іти?
Стежини  наші  замели  давно  вітри.
Рясніє  знову  первоцвітами  весна,
А  я  назавжди  залишилась  без  крила.

Летять  за  обрій  наполохані  літа.
Яскравий  день  міняє  ночі  темнота.
Лиш  уві  сні  до  тебе  стелиться  тропа.
А  зранку  знову  зустрічає  самота.

І  знову  вкотре  я  пишу  тобі  листа.
Між  нами  вічності  печатка  потайна.
Лиш  зберігається  в  шухляді  давнини,
Застиглий  в  часі,  образ  нашої  весни.

08.  03.  2024        Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024

Загублена хатина

Забутий  сад.  Заметені  стежини.
Змарніла  лавка  в  крапельках  дощу.
В  повітрі  щем  самотньої  хатини,
Зануреної  в  спогади  й  сльоту.

Цвітуть  навколо  неї  дикі  квіти.
Опале  листя  губиться  в  літах.
Віконця  павутинням  оповиті.
Лише  втішає  співом  сірий  птах.

Загублена  у  просторі  і  часі,
Стара  хатина,  ніби  уві  сні,
Ховає  крадькома  надії  згаслі
І  таємниці  в  скриню  давнини.

Колись  вона  була  ще  молодою.
Весняним  цвітом  повнилось  життя.
Спливли  літа  за  бистрою  водою,
Закривши  у  минуле  вороття.

Заметені  до  неї  всі  стежини
Лише  навколо  виє  вітровій.
Лише  червоні  кетяги  калини
Вклоняються  хатиночці  старій.

11.  02.  2024                      Л.  Маковей  Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024

Розмова з татом

–  Тату,  мій  татусю,  знов  зимові  днини.
Заметіль  здіймає  у  повітря  сніг.
До  землі  схилилась  мовчазна  калина.
Жде  тебе,  напевно,  з  фронтових  доріг.

Та  чомусь  дорога  не  веде  додому.
У  небесних  далях  загубився  ти.
Не  судилось  більше  по  життю  земному
Нам  з  тобою  разом  у  човні  пливти.

Занімів  твій  погляд  на  плиті  гранітній.
Не  змінити  вирок!  Не  сказати  -  "ні".
Розлетілась  в  друзки  низка  мрій  завітних
Знов  тебе  зустріти,  всупереч  війні.

Лиш  застиглі  в  часі,  миті  на  світлинах
Повертають  пам'ять  в  ностальгійні  дні.
Де  звучало  щастя  в  мелодійних  римах.
Не  літали  круки,  а  цвіли  сади.

Ще  не  вірю  й  досі,  що  між  нами  ґрати.
Не  обіймеш  більше,  не  змахнеш  сльозу.
А  навколо  вирви  і  гудуть  гармати.
Уночі  сирени  позбавляють  сну.
 
–  Тату,  мій  татусю,  знов  зимові  днини.
Заметіль  здіймає  у  повітря  сніг.
До  землі  схилилась  мовчазна  калина.
Жде  тебе,  напевно,  з  фронтових  доріг.

23.  12.  2023            Л.  Маковей  Л.  (Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023

Снігопад (пісня)

Не  спиняє  ходу  снігопад,
Огортаючи  ґрона  калини.
Від  зловісних,  гучних  канонад
Плаче  гірко  земля  України.

Приспів:
А  на  білих,  скрипучих  снігах
Кров  полеглих  і  зранених  воїв.
А  в  далеких,  містичних  світах
Божий  янгол,  умитий  сльозою.

Не  змовкає  гудіння  гармат.
І  від  вибухів  множаться  вирви.
А  в  окопі  змужнілий  солдат
Набирає  листа  до  дружини.

Приспів

У  повітрі  від  пороху  чад,
Що  здіймається  сірим  туманом.
Днин  воєнних  кривавий  каскад
Нищить  долі  примарним  дурманом.

Приспів

–  Не  спиняй,  снігопаде,  ходу!
Освяти  переможні  фанфари.
Змий  із  тіла  землі  чорноту.
Залікуй  їй  незлічені  рани.

Приспів

10.  12.  2023          Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)
Фото  з  інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023

Мамина колискова

         Шановні  поети  і  читачі!  Пропоную  вашій  увазі  колискову  для  дітей.  Колискова  пісня  з  давніх  давен  вважалась  сильним  оберегом  і  захистом  Це  звернення  і  установка  до  вищих  сил  оберігати  найдорожчу  дитину.  А  високі  вібрації  слів  любові  впливають  заспокійливо  на  її  психіку.

Баю,  баю,  баю,  бай
–  Спи,  дитинко,  засинай.
Привела  дрімоту  нічка.
Чарівні́  заплющуй  вічка.

Хай  тобі  насниться  край,
Де  гуляє  зазвичай
Неземна,  магічна  казка
І  чекає  Божа  ласка.

–  Спи,  дитинко,  спочивай.
Баю,  баю,  баю,  бай.
Хай  тебе  глядять  завзято
Божі  янголи,  крилаті.

Бережу  тебе  і  я.
Рідна  матінка  твоя.
І  прошу  для  тебе  в  Бога,
Щастям  вишиту,  дорогу.

–  Спи,  дитинко,  засинай.
Баю,  баю,  баю,  бай.
Засвітила  зорі  нічка.
Чарівні  заплющуй  вічка.

13.  10  2023          Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)
Фото  з  інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023

Ти мною не запрошена

Замжичило  в  моєму  знов  саду.
Туманами  опале  листя  зрошене.
У  гоже  літо  більше  стежку  не  знайду.
Отави  уостаннє  майже  скошені.

–  Спини  на  мить  насуплену  ходу.
–  Не  поспішай  міняти  фарби,  осене.
–  Не  сповивай  мінором  музику  дощу,
Адже  ти  мною  й  досі  не  запрошена.

Шукаю  крихти  літнього  тепла
Твоїми  що  вітрами  розпорошені.
А  навкруги  війна  імлою  пролягла,
Не  залишивши  місця  синій  просині.

–  Не  навівай  і  ти  іще  журбу!
–  Сховай  свої  спокуси  нашорошені.
–  Не  сповивай  мінором  музику  дощу,
Адже  ти  мною  й  досі  не  запрошена.

09.10.2023            Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2023

Дорога у вічність

Присвята  матусі,  яка  закінчила  земну  дорогу  05.04.1999  року  у  віці  60  років.

У  загравах  весна
Розсівала  навкруг  первоцвіти.
Ти,  матусю,  пішла,
Не  сказавши,  як  далі  тут  жити.

За  порадами  йшла
Я  до  тебе,  рідненька,  щомиті.
А  тепер  без  крила
Лиш  бреду  у  жорстокому  світі.

Вже  давно  і  сама
З  материнської  чаші  спиваю
Щастя  й  смутку  до  дна
І  тривог  оберемок  без  краю.

За  життєві  літа
Обіймала  мене  ти  любов'ю.
Оберегом  була
І  причалом  в  бурхливому  морі.

–  За  провини  прости,
За  непослух  і  хвилі  зажури.
Сил  немає  знести
Між  світами  невидимі  мури.

Крізь  повітря  війни,
Що  їдким  припорошене  смогом,
Хрест  несу  за  гріхи
Перед  світом,  тобою  і  Богом.

14.  05.  2023              Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)
картинка  з  інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2023

З тобою розмову веду

Чоловіку  до  річниці  смерті

Минає  жадана  весна,
Рясним  посипаючи  цвітом.
–  А  я,  мій  коханий,  одна,
Сльозою  зажури,  сповита.

І  досі  вирує  війна,
Вогнем  спопеляючи  небо.
Дорога  крізь  терни  лягла,
–  Але  вже,  мій  любий,  без  тебе.

Кульбаби  рясніють  в  саду,
Хизуючись  жовтим  нарядом.
З  тобою  розмову  веду,
Шукаючи  крихти  розради.

Спиваючи  трунку  до  дна,
У  думах  щомиті  з  тобою.
Ще  в'ється  стежина  моя,
Але  без  твоєї  любові.

Смарагдами  сіє  весна,
Відкривши  бузкові  парфуми.
–  А  я,  мій  коханий,  одна,
В  натягнутих  долею,  струнах.

12.  0.  2023          Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2023

Стежками давнини

https://youtu.be/T7DIULgxmuc
Іду  стежками  давнини,
Розкривши  парасолю.
Мої  згубились  тут  сліди,
Заметені  листвою.

Вечірній  Київ.  Ліхтарі.
Стара  частина  міста.
Кав'ярня,  де  зустрілись  ми
У  розпал  падолисту.

Мережив  блюзом  саксофон
В  приглушеному  світлі.
Спадало  листя  за  вікном,
Кружляючи  в  повітрі.

Впереміж  кави  аромат
Із  димом  сигаретним.
Тонула  в  магії  принад,
Твоїх  манер  шляхетних.

Лантух  ілюзій,  мрій,  образ
Сховавши  за  лаштунки,
Твій  погляд  ловлячи  щораз,
Спивала  келих  трунку.

У  вирі  зустрічей,  розлук
Згубилась  нить  остання.
Раптово  обірвавши  звук
Мелодії  кохання.

В  життєвих  хвилях  суєти
Літа  спливли  рікою.
У  спогадах  і  досі  ти,
Побачення  з  тобою.

Іду  стежками  давнини,
Гортаючи  сторінку.
А  дощ,  змиваючи  сліди,
Стікає  на  бруківку.

05.  04.  2023              Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2023

Музика дощу

Звучить  мінором  музика  дощу,
вплітаючи  магічні  переливи.
Стакато  відбиваючи  по  склу,
вертає  знов  на  пройдені  стежини.

А  вітер  завиває  в  унісон,
підступно  навіваючи  зажуру.
Виводить  блюз,  немовби  саксофон,
відкривши  раптом  спільну  партитуру.

Бринить  сльозою  музика  дощу,
стікаючи  струмочками  довкола.
Гіркого  трунку  спивши  досхочу,
іду  по  стернях  замкнутого  кола.

Лантух  ілюзій  скинувши  давно,
рахую  день  за  днем  воєнні  днини.
Пройти  крізь  пекло  долею  дано,
напнувши  чорну  хустку,  удовину.

Колись,  напевно,  болі  відпущу,
втамовуючи  радощами  спрагу.
А  поки  лиш  рапсодія  дощу
зі  звуками  тривог  і  канонади.

25.  03.  2023                Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2023

Запізнілий вальс

Колише  злегка  вітерець
Грайливо  ваші  коси.
А  пам'ять  лине  навпростець
В  минуле  стоголосе.

Несе  вітрильник  вас  удаль
На  хвилях  лазурових.
Жагу  втамовує  скрипаль
В  мелодіях  мінорних.

Приспів
–    Дозвольте  запросити  вас
Під  музику  прибою.
На  наш,  забутий  в  часі,  вальс
Із  юності  стрімкої.

Зустріти  вас  через  роки  -
Дарунок  щедрий  долі.
Торкнувшись  вашої  руки  -
Знов  чашу  п'ю  любові.

І  попри  неупинний  час,
Напрочуд  ви  граційні.
А  може  ви  лише  міраж,
У  мріях  запізнілих?

Приспів
–  Дозвольте  запросити  вас
Під  музику  прибою.
На  наш,  забутий  в  часі,  вальс
Із  юності  стрімкої.

10.  03.  2023          Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2023

З днем народження, подруго!

Знову  землю  голубить  весна,
добавляючи  свіжості  келих.
В  переливах  потоків  веселих,
розчиняється  сніжна  пора.

І  колись,  після  зимних  завій,
на  земну  ти  ступила  стежину.
Прокладаючи  шлях  без  упину
в  розмаїтті  строкатих  подій.

–  І  сьогодні  вітаю  тебе,
з  подарованим  Господом,  святом!
Хай  збуваються  мрії  крилаті,
первоцвітами  щастя  цвіте.

Зичу  тільки  мажорних  сюїт,
колоритно-яскравої  долі.
У  родинно-магічному  колі
море  сонячних,  затишних  літ.

Хай  тебе  надихає  весна,
чудодійні  даруючи  крила,
і  несуть  пурпурові  вітрила
у  омріяну  казку  життя.

Милих  пролісків  ніжний  наряд,
полонить  і  чарує  твій  погляд.
А  цей  вірш  посилаю  на  спогад
про  життєвих  років  водоспад.

Хай  розсіється  пороху  чад.
Засріблиться  озорене  небо.
Підніму  знову  келих  за  тебе!
Хай  квітує  життя  в  кольорах.

З  днем  народження,  Євгеніє!

06.  03.  2023            Л.  Маковей  (Л  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2023

З днем народження!

Брату  Ігорю

–  З  днем  народження  вітаю!
Хай  літа  цвітуть  розмаєм!
На  твоїй  життєвій  мапі
струменить  любов  крилата.

Хай  тобі  гаптує  доля
візерунки  кольорові.
Рясно  стеляться  барвінком
проторовані  стежинки.

В  непростому  сьогоденні
серце  дихає  натхненням.
Зичу  затишку  щоднини
в  колі  рідної  родини.

Хай  цей  день  дарує  казку,
а  Господь  -  безмежну  ласку.
Хай  земна  твоя  дорога
щастям  світиться  розлого.

19.  02.  2023          Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023

З днем народження, сину!

–  З  днем  народження,  мій  сину!
Щастям  хай  літа  цвітуть!
У  зимову,  сніжну  днину
розпочав  земну  ти  путь.

Новорічними  вогнями
зустрічав  тебе  цей  світ.
На  бруківку  з  ліхтарями
тихо  падав  білий  сніг.

Підростаючи  потроху,
пізнавав  ази  буття.
А  дедалі,  крок  за  кроком,
вишивав  своє  життя.

На  твоїй  життєвій  мапі
кольористе  вишиття.
І  на  ній  з  тобою  вкупі
рідна,  бажана  сім'я.

Хай  і  далі  пестить  доля
кожну,  Богом  дану,  мить.
Дні  купаються  в  любові
і  у  справах  таланить.

–  І  сьогодні,  любий  сину,
зичу  радостей  салют.
Хай  твою  земну  стежину
вищі  сили  бережуть.

04.  01  2023              Л.  Маковей  (Л.  Сахмак).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2023

Співаку Михайлові Хомі

Вірш  присвячено  українському  співаку  з  неперевершеним,  потужним  голосом  світового  рівня,  Михайлові  Хомі.

https://youtu.be/-aPCl8mcoX8


Надпотужний  голос  водоспадом  ллється,
піснею  злітає  до  високих  гір.
Струмом  проникає  до  куточків  серця,
викликавши  бурю  зниклих  почуттів.

Збуджених  емоцій  раптом  в'ється  стрічка,
переливши  вінця  чаші  через  край.
А  чого  вартує  "чарівна  Марічка"
і  "попід  горою  гай,  неначе  рай"

В  переливах  звуків  надприродна  сила
насипає  в  келих  пригоршню  тонів.
Розтинають  навпіл  то  мінорні  зливи,
то  мажорні  ноти  теплих  кольорів.

В  часі  загубившись,  потонувши  в  співі,
із  полону  стежку  майже  не  знайду.
в  мелодійних  звуках,  хвилях  ностальгії
знову  розчиняюсь  на  свою  біду.

–  Не  питай,  маестро,  чом  душа  зрадливо
цебенить  сльозою  з  піснею  улад.  
Чи  до  зір  сягає  на  уявних  крилах  
і  чомусь  вертати  не  спішить  назад.

А  платівка  вкотре  виграє  розмаєм,
водоспадом  голос  ллється  навкруги.
Зроджений  талантом,  заповітним  краєм,
полонить,  торкнувшись,  тайної  струни.

30.  12.  2022            Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2022

У юність запроси (пісня)

Не  вщухають  осінні  дощі,
Розмиваючи  наші  стежини.
А  колись  ми  були  молоді,
Самотою  не  мжичили  днини.

Приспів
–  Ти  у  юність  мене  запроси.
Зашарівшись,  подам  тихо  руку.
–  Відведи  у  обійми  весни,
У  часи  давнини,  до  розлуки.

–  Не  дивись  на  мою  сивину,
Що  тихцем  замережила  коси.
–  Не  питай,  як  без  тебе  живу,
Як  іду  у  захмарену  осінь.

Приспів
–  Ти  у  юність  мене  запроси.
Зашарівшись,  подам  тихо  руку.
–  Відведи  у  обійми  весни,
У  часи  давнини,  до  розлуки.

Промайнули  крилаті  літа,  
Залишивши  пожовклі  світлини.
У  минуле  тропа  заросла,
Потонувши  в  туманах  і  зливах.

Приспів
–  Ти  у  юність  мене  запроси.
Зашарівшись,  подам  тихо  руку.
–  Відведи  у  обійми  весни,
У  часи  давнини,  до  розлуки.

20.  12.  2020                  Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022

Світлої пам’яті чоловіка

Вже  лютує,  коханий,  зима.
Заметілі  метуть  без  упину.
А  я  тут  залишилась  одна
У  лиху,  полохливу  годину.

Не  зустріну  тебе  наяву.
Плечі  кутає  хустка  вдовина.
Запитай,  як  без  тебе  живу
У  чеканні  тривог  щохвилини.

Ще  торую  дорогу  земну.
Та  чи  є  ще  у  тому  потреба?
Навіваючи  тугу  й  журбу,
Дні  і  ночі  минають  без  тебе.

Лиш  приходиш  у  зболені  сни,
Де  з  тобою  йдемо  неквапливо.
 –  Як  не  впасти  у  відчай?  Скажи!
Де  розраду  знайти  серед  зливи?

Як  здолати  жахіття  війни?
Ріки  сліз  переповнили  вінця.
Червоніють  від  крові  сніги,
Землю  нівечить  чобіт  чужинця.

Скоро  рік  на  підході  Новий,
Та  без  тебе  він  буде  уперше.
Холодить  від  колючих  завій.
День  стає  проти  ночі  все  менше.

А  на  дворі,  коханий  сніжить.
Заметілі  метуть  без  упину.
Лиш  тримається  спогадів  нить,
Де  ми  вдвох  на  пожовклих  світлинах.

16.  12.  2022                Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022

У дорогу тебе проведу

На  світанку  тебе  проведу
У  дорогу,  застигши  безсило.
Проклинаючи  хижу  війну,
Помолюся  за  тебе,  мій  сину.

–  Як  мені  пережити,  скажи,
Сивий  біль,  що  віщує  розлуку?
Ти  зі  мною  посидь,  як  завжди,
Тільки  міцно  тримаючи  руку.

Зазирнемо  з  тобою  удвох
У  твоє  босоноге  дитинство.
Де  не  линули  звуки  тривог,
Не  чинились  криваві  убивства.

–  Бачиш  сину?  Згасає  свіча,
Проронивши  сльозинку  воскову.
До  мого  пригорнися  плеча,
Наспіваю  тобі  колискову.

На  світанку  тебе  проведу,
У  дорогу,  застигши  безсило.
Проклинаючи  хижу  війну,
Помолюся  за  тебе,  мій  сину.

03.  12.  2022              Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)
картинка  з  інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022

Мовчить листопад

Неупинно  сніжить  листопад,
Крижану  одягнувши  обнову.
 –  Чи  тобі  до  вподоби  наряд?
Жовтий  лист  не  упав  ще  додолу.

Певно  щось  там  пішло  невпопад,
Що  застиг  в  крижаному  полоні.
Може  втік  від  гучних  канонад,
Загубившись  в  зимовому  лоні?

Як  і  ти,  йду  в  пітьмі  між  гармат
По  землі,  що  орошена  кров'ю.
Ти  мені  розкажи  без  принад,
Як  миритися  з  болем,  журбою?

Як  не  впасти  в  безодню  тривог
І  пройти  чорну  смугу  дороги?
У  повітрі  від  вибухів  смог
І  сльота  на  душі  клишонога.

Горя  й  сліз  у  повітрі  -  каскад,
Що  повсюди  розноситься  вітром.
І  пейзажів  природних  парад
В  цьому  році  чомусь  непомітний.

Та  уперто  мовчить  листопад,
Розчинившись  в  містичному  дійстві.
Не  чекаючи  слушних  порад,
Снігопад  припорошує  листя.

Попри  мжичку  і  пороху  чад,
Знову  світла  шукаю  шпарину.
В  круговерті  цинізму  і  зрад
І  надалі  іду  без  упину.

25.  11.  2022          Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2022

З днем народження, донечко!

–  З  днем  народження,  доню!  Вітаю!
Хай  втішають  літа  молоді.
У  весняно-квітучих  розмаях
пролягають  стежини  твої.

Вишиває  для  тебе  хай  доля
кольорово-рясне  вишиття.
У  гармонії,  щасті  й  любові
струменіє  твоє  майбуття.

Захищають  тебе  вищі  сили
від  завійних,  холодних  вітрів.
Пурпурово-магічні  вітрила
хай  несуть  до  омріяних  зір.

Товариство  лише  незрадливе
йде  з  тобою  в  призначену  мить.
На  життєвій,  незораній  ниві
хай  безмежно  тобі  таланить!

16.  09.  2022            Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022

З днем народження!

З  днем  народження,  пані  Іветто!  

Хай  збуваються  мрії  й  бажання,
На  життєвій  дорозі  щастить!
Зичу  радості,  сил,  процвітання,
Неповторних  подій  кожну  мить.

Кольоровою  стрічкою  доля
Хай  гаптує  для  вас  майбуття.
Вистеляє  старанно  любов'ю
Ваші  кроки  земного  життя.

Хай,  дароване  Господом,  свято
Залишить  теплий  спогад  в  душі.
Ваша  зірочка  сяє  завзято,
Світить  променем  вам  у  путі.  


27.  07.  2022        Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022

З днем народження!

Вітання  Ользі  Соколишин,  співачці  і  чарівній  жінці.

Хай  любов'ю  встеляється  шлях,
струменіє  барвінком  дорога.
Ллється  всюди  ваш  голос  в  піснях
кришталевим  струмочком  розлогим.

Вишиває  хай  доля  для  вас
вишиття  золотими  нитками.
Ваша  мапа  життя,  попри  час,
кольоровими  в'ється  стрічками.

У  гармонії  плинуть  літа,
оповиті  квітковим  розмаєм.
Зачаровує  стежка  одна,
що  до  рідного  стелиться  краю.

Зичу  вам  благодатей  земних.
Хай  Господь  їх  дарує  доволі.
На  торованій  ниві  щастить
і  в  родинно-завітному  колі.

24.  05.  2022  Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022

Світлої пам'яті чоловіка

Сьогодні  9  днів,  як  пішов  у  вічність  
мій  коханий  чоловік.  Він  був  моєю
опорою,  розрадою,  кращим  другом  
на  земному  шляху.    Біль,  сльози  і  туга.  
_________________________________

–    Подивись,  коханий,  золотавий  травень
Засіває  цвітом  наш  крислатий  сад.
Чом  полинув,  любий,  в    інший  світ  незнаний,
Залишивши  туги  нескінчений  град?

Розцвіли  тюльпани  біля  вікон  хати,
Гомонять  кульбаби  між  шовкових  трав.
Одяглись  черешні  в  білосніжні  шати,
А  тебе  немає,  не  зустрітись  нам.

Не  присядеш  поряд  під  стареньким  дубом
Не  розкажеш  більше  про  свої  жалі.
А  мені  невтямки,  як  без  тебе,  любий,
Йти  крізь  терни  далі  по  земній  стезі.

Над  будинком  нашим  розлітались  круки,
Удовина  хустка  на  плече  лягла.
Розтинає  рани  гіркота  розлуки,
На  душі  мінорно,  навкруги  сльота.

Повертаюсь  в  думах  у  минуле  всоте.
Заховались  в  часі  чарівні  літа.
А  сьогодні  спільні  розминулись  тропи.
На  розпутті  зараз  опинилась  я.

Закінчився  шлях  твій  в  кольорах  розмаю,
У  небесних  далях  загубився  ти.  
Відведе  стежина  хай  тебе  до  раю,
Де  існує  спокій,  без  війни  й  журби.

Догоряє  майже  поминальна  свічка,
Залишилось  фото  і  мої  думки.
Засинаю  знову  під  покровом  нічки,
Але  вже  ніколи  не  обіймеш  ти.  

За  життєві  драми  і  душевні  рани
Не  тримай  образи  і  прошу  прости.
У  домівці  Божій  спочивай,  коханий.
Нелегку  дорогу  довелось  пройти.

09.  05.  2022  Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)
Останнє  наше  сумісне  фото  3  роки  назад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2022

Переможемо!

Чому  тривога  квилить  у  повітрі?
А  відповідь  приземлено  проста.
Орда  встромила  в  спину  гостре  вістря
Під  назвою  "облудлива  війна".

Горять  міста  і  села  України,
Від  вибухів  здригається  земля.
–  Як  спиться  вам,  чужинці  озвірілі,  
Убивши  щойно  змучене  дитя?

Вам  будуть  снитись  знівечені  долі  
До  решти  днів  нікчемного  життя.
Ніколи  не  відмиєтесь  від  крові
Невинних,  що  ідуть  у  небуття.

На  вас  чекає  люта,  божа  кара,
А  Україна  вистоїть  в  борні.
Бо  з  нами  Бог  і  правда  нездоланна,
Натомість  купи  вашої  брехні.

На  нас  чекає  факел  перемоги,
Бо  найкрутіші  в  нас  захисники!
І  попри  чад  воєнної  дороги,
Ми  звільнимось  від  дикої  орди.
           
07.  03  2022                Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2022

Колискова

–  Спи,  люба  крихітко.  Спи,  спочивай.
Біль  проминув,  що  замучив  украй.
–  Бачиш?  Он  янголи  кличуть  до  себе.
Райська  доріжка  відкрита  у  небо.

–  Йди  з  ними,  сонечко,  з  пекла  у  рай.
Вічний  там  спокій  і  квітів  розмай.
Вже  не  болітиме  зранене  тільце
І  не  тектимуть  сльозинки  по  вінця.

–  Спи,  янголяточко.  Спи,  спочивай.
Біль  проминув,  що  замучив  украй.
Звили  для  тебе  малесеньке  ложе
З  райських  пір'їночок  ластівки  Божі.

–  Тільки  скажи,  як  змиритись  мені
З  горем  пекучим  у  сірій  імлі?
–  Як  існувати  без  тебе  у  світі?
Серце  моє  на  шматочки  розбите.

–  Знаєш,  які  це  хвилини  страшні?
Хоч  би  зустріти  тебе  уві  сні!
–  Сонечко  миле,  пробач  рідну  матір,
Що  не  змогла  вберегти  від  гармати.

–  Спи,  люба  крихітко.  Спи,  спочивай.
Біль  проминув,  що  замучив  украй.
–  Бачиш?  Он  янголи  кличуть  до  себе.
Райська  доріжка  відкрита  у  небо.

06.  03.  2022          Л.  Маковей  ((Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2022

З Різдвом Христовим!

Знов  над  Віфлеємом  сяє  в  небі  зірка,
Сповістивши  світу  про  прихід  Христа.
Хор  з  небес  лунає  урочисто-дзвінко,
Радуючи  співом  села  і  міста.

Ангели  небесні  в  білосніжних  шатах
Радісну  віщають  звістку  чабанам.
Що  Месія  світу  народився  в  яслах,
Щоб  гріхи  забрати  і  спасти  землян.

Щоб  усі  відчули  благодать  Господню.
Незміренну  мудрість  і  любов  Творця.
Бо  послав  Бог  сина  на  гріховну  землю
Укріпити  віру  у  людей  в  дива.

На  подяку  Богу,  хай  звучать  завзято
Чарівні  колядки  і  горять  свічки.
Хай  веселим  буде  колоритне  свято,
На  ялинках  сяють,  мерехтять  зірки.

Хай  Дідух  приносить  в  дім  багатство  й  казку,
І  смачною  буде  головна  кутя.
Хай  Господь  дарує  неосяжну  ласку,
Охопивши  сенсом  і  добром  життя.

07.  01.  2022                        Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2022

З днем народження, сину!

–  З  днем  народження,  сину!  Вітаю!
Хай  купаються  в  щасті  літа.
В  оксамитових  шатах  розмаю
Пролягає  стежина  твоя.

Золотими  нитками  хай  доля
Вишиває  на  мапі  життя.
Устеляє  теплом  і  любов'ю
Кольорове  своє  вишиття.

Сповиває  життєву  дорогу
У  мажорно-магічні  тони.
Заплітає  барвінком  розлогим
Всі  омріяні  кроки  твої.

Народився  ти  в  дивну  годину
Новорічно-містичних  пригод.
Хай  чарують  тебе  без  упину
Персонажів  гучних  хоровод.

Прогулятись  запросять  в  дитинство
Сніжна  баба,  ялина  лісна.
Неповторні  повторяться  дійства:
Санки,  ковзанка,  гірка,  лижня.
 
Чорно-білі,  пожовклі  світлини
Хай  повернуть  в  далекі  роки.
Нагадають  моменти,  хвилини,
Що  в  шухляді  лежать  давнини.

–  З  днем  народження,  сину!  Вітаю!
Не  згасає  хай  вогник  свічі.
У  домівці  горить  полум'яно,
Зігріває  дбайливо  в  путі.

Як  в  дитинстві,  тебе  обіймаю,
А  думками  з  тобою  завжди.
В  снігових,  хуртовинних  загравах
І  у  сонячно-лагідні  дні.

Хай  тебе  бережуть  вищі  сили!
Віє  затишком  в  колі  сім'ї.
Поруч  друзі  ідуть  незрадливі
І  щастить  на  життєвій  стезі.

04.01.  2022                    Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2022

З Новим, 2022 роком!

Тихцем  чатує  на  порозі  рік  Новий,
Чекаючи  на  зустріч  урочисту.
Старий,  прощаючись,  закликав  сніговій
Скупати  землю  в  сніжному  намисті.

Морозу  видав  із  запізненням  наказ,
В  цупкі  обійми  взяти  всі  водойми.
А  сам,  зібрався  в  путь,  вписавши  без  прикрас,
Досягнення  в  літописі  історій.

У  дар  залишив  біль  і  рани  від  розпук,
Які  загорнуті  в  тривоги  і  неспокій.
А  що  Новий  поклав  в  прихований  лантух?
Лиш  час  відкриє  задуми  високі.

Нехай  відходить  рік  старий  у  небуття.
Його  в  дорогу  проведу  сумлінно.
Лиш  попрошу  забрати  напасті  з  життя,
Що  випали  за  час  його  правління.

Хай  рік  Новий  несе  в  торбинці  сталий  мир
Моїй,  украй  знедоленій,  країні.
У  новорічну  ніч  відлуння  дзиґарів  
Запустить  відлік  щастю  й  перемінам.

Бажаю  витримки  усім,  безмежних  сил
У  непростому  вирі  сьогодення.
В  Новому  році  тільки  радісних  новин,
Господнього  в  житті  благословення.

Нехай  святкові  дні  примножують  дива,
Вогнями  сяє  казка  новорічна.
З  дитинства  раптом  вийде  баба  снігова,
Запрошуючи  в  подорож  магічну.

А  на  столі  горить  прикрашена  свіча.
Гірлянди  грають  блиском  до  світання.
Хай  колоритом  зачаровують  свята
І  справдяться  омріяні  бажання.

31.  12.  2021                      Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2021

З днем народження, Богдане!

Племіннику  і  похреснику  Богдану.

Хай  щастить  на  життєвій  тропі
і  в  родинному,  рідному  колі.  
Подарують  роки  молоді
незабутні  пригоди  святкові.

Хай  любов'ю  встеляється  шлях,
подолавши  життєві  стихії.
Зичу  швидко  зійти  по  щаблях,
досягнувши  високої  мрії.

Вірних  друзів  бажаю  в  путі.
Сил,  удачі,  достатку,  натхнення.
Хай  складаються  пазли  у  житті
в  круговерті  подій  сьогодення.

Попри  мжичку  й  сльоту  за  вікном,
хай  тепла  буде  в  домі  багато.
Божий  Янгол  пильнує  крилом,
незабутнім  лишається  свято.

07.  12.  2021.          Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2021

З днем народження, Романе!

Брату  Роману

З  днем  народження,  Романе!
Хай  щастить  тобі  завжди!
Мрії  справдяться  жадані,
у  любові  йдуть  роки.

Зичу    успіхів,  натхнення,
сяйних,  райдужних  подій.
В  непростому  сьогоденні
переможних,  вдалих  дій.

Хай  крилом  голубить  доля,
сонцем  зрошуються  дні.
Віє  затишком  у  домі
в  колі  рідної  сім'ї.

Від  завій  боронить  гоже
милий,  батьківський  поріг.
Зичу  благ  земних  і  божих,
рівних,  зоряних  доріг.  

Хай  чарують  кольорами
світ  гармонії,  краси.
З  днем  народження,  Романе!
Хай  щастить  тобі  завжди!

20.  12.  2021          Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2021

Сон

Сниться  рідна  хатина  мені
в  малахітових  шатах  розмаю.
В  полохливо-бентежному  сні
марно  стежку  до  неї  шукаю.

Як  в  дитинстві,  біжу  навпрошки,
та  туманами  вкрита  дорога.
Лиш  тихцем  гомонять  спориші,
розстеляючи  стебла  розлогі.

Ледве  чутно  палітру  розмов,
тільки  мова  чомусь  невідома.
Навкруги  озираючись  знов,
не  знаходжу  стежину  додому.

Безпорадно  вдивляюсь  удаль,
між  світами  застрягши  у  часі.
Незнайома,  підступна  печаль
корчить  хижі,  отруйні  гримаси.

Тільки  лине  заливчастий  спів
з  непроглядно-забутого  гаю.
Та  стежину  вітрисько  замів
до  хатини  і  рідного  краю.

Загубилась  в  дитинство  тропа,
як  і  сон  у  ранкових  загравах.
Від  ілюзій  лишилась  сльота
і  душа  в  незагоєних  ранах.

04.  12.  2021                  Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)
Фото  з  інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2021

З днем народження, Марічко!

Онучці  присвячую

Знов  розігнало  літо  мжичку,
розлившись  ароматом  руж.
 -  Дивись,  малесенька  Марічко,
яка  краса  земна  довкруж!

На  честь  твою  палає  свічка,
тебе  вітає  часу  лік.
Ти  так  зросла,  чудовна  личком
і  від  народин  маєш  рік.

–  Ось  бачиш,  поруч  тебе  гості:
хрещені,  рідні  і  батьки.
Яскраві  кульки  рвуться  в  простір,
дитинство  обіймаєш  ти.

–  Задуй  свічу!  Вона  -  минуле.
Лети  в  майбутнє,  не  звертай!
Хай  доля  щастям  зачарує,
дарує  здібностей  розмай.

–  Радій  усміхнено  і  дзвінко,
святкуй  найперший  крок  життя!
Нехай  палітрою  відтінків
твоє  весніє  вишиття."    

08.  06.  2021              Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2021

З днем народження, Катрусю!

–  Вітаю,  Катрусю,  з  осяяним  святом!
Сьогодні  у  тебе  піднесена  дата.
Святково-прикрашений,  пам'ятний  день,
дитячих  років  золотих  -  ювілей.

Зростаєш,  мов  ружа,  в  саду  чарівно́му,
красою,  чаруючи,  всіх  неземною.  
Прилинувши  з  божих  царин  навесні,
торуєш  з  ріднею  стежини  земні.

Нам  сонячним  сяйвом  сіяєш  щоденно.
Без  тебе  літа  виглядали  б  буденно.
–  Зростай,  розквітай,  хай  тобі  таланить,
чарує  красою  незвіданий  світ.

Хай  доля  дарує  яскраві  вітрила,
міцніють  з  роками  тендітні  ще  крила.
Любов'ю  рясніє  призначений  шлях,
стежина  веде  до  омріяних,  благ.

21.  03.  2021                Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2021

Поговори зі мною, доню

Невчасно  вдруге  дзвонить  телефон:
-  Ну  що  там,  мамо?  Що  там  сталось  знов?
-  Нічого,  доню.  Все  в  тебе  гаразд?
За  тебе  так  хвилююся  весь  час.

Чи  вдягнена  ти  тепло?  Щось  дощить.
І  вітер  не  вщухає  ні  на  мить.
-  Та  досить,  мамо!  Я  вже  не  дитя.
Заміжня  і  живу  своїм  життям.

Чому  турбуєш  вранці,  не  збагну!
Солодкого  мене  лишаєш  сну.
-  Тебе  так  сильно,  донечко,  люблю!
Пробач  за  необачність  і  журу.

Сплела  тобі  магічний  оберіг
від  напасті,  зурочення  і  бід.
 -  Як  буде  час,  матусю,  наберу.
Не  можу  зараз  стишити  ходу.

-  Алло,  рідненька,  слухавку  візьми!
Чому  мовчиш?  Вмиваюся  слізьми.
Чому  пішла  так  рано  в  засвіти?
Скажи  що-небудь,  тільки  не  мовчи.

-  Не  плач,  моя  перлинко,  не  тужи,
Завжди́  тобі  яснітиму  згори.
Сутужно  стане,  зірочку  знайди,
І  з  нею,  як  зі  мною,  говори.

13.  03.  2020          Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)
Картинка  з  інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2021

Весна прийшла

Пливуть  сніги  сріблястим  водограєм.
Земля  весняний  міряє  наряд.
Галявини  в  квітковому  розмаї,
хизуючись,  красою  полонять.

Весна  неспішно  робить  перші  кроки.
Примхливою  ще  є  її  хода.
То  снігом  припорошить  ненароком.
Сльоза  проллється  раптом  дощова.

Або  у  парі  з  капосним  вітриськом
раптово  зірве  паннам  капелюх.
Втомившись  вельми,  сонечко  до  війська
запросить,  щоби  сяяло  навкруг.

Невдовзі  з  ним  одружиться  ця  панна,
теплом  зігрівши,  сонні  ще  сади.
Прокинувшись,  розквітнуть  філігранно
в  палких  обіймах  юної  весни.

Медовим  трунком  вишивши  повітря,  
зіп'ють  нектар  потужних  майських  злив.
Поцупивши  смарагдову  палітру,
зустрінуть  літніх  ранків  переспів.

01.  03.  2021                  Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021

Новорічний сон

Зустрінемось  матінко,  в  Божій  домівці.
–  Ось,  бачиш?  Навіює  нічка  вже  сон.
Мене  пригорни,  як  колись,  у  дитинстві,
Торкнувшись  моїх  замережених  скронь.

В  обіймах  твоїх  почуваюсь  дівчатком!
–  Ти  чуєш,  як  серденько  ревно  тремтить?
Чому  неможливо  пройти  все  спочатку?
Чому  уві  сні  лиш  дарована  мить?

Кружляють  невтомно  годинника  стрілки.
 Без  тебе,  матусю,  спливають  літа.
Зі  мною  пройдись  по  знайомих  стежинках.
–  Ось,  бачиш?  Наш  дім!  Тут  колись  ти  жила!

Поглянь  навкруги!  Небо  в  білих  сніжинках.
На  землю  прийшли  новорічні  свята.
Згадай,  як  з  тобою  квітчали  ялинку.
Була  ти  щаслива  тоді  й  молода.

Давно  оселилась  між  нами  розлука,
Матусенько,  нене,  моя  золота!
Дорослими  стали  твої  вже  онуки,
А  в  мене  несталою  стала  хода.

Сутужно  з  роками  нести  зайву  ношу.
–  Візьми  лиш  за  руку  і  міцно  тримай.
Частіше  волію  зануритись  в  тишу,
Тепло  оксамиту,  квітковий  розмай.

Та  ти  поспішаєш  у  Божу  домівку.
Світанок  тайком  викрадає  мій  сон.
Чому  так  зрадливо  скотилась  сльозинка,
А  вітер  журливо  завив  за  вікном?

–  Матусю,  не  йди!  Зачекай  ще  хвилинку!
Порадь,  як  триматись,  коли  бракне  сил.
Але  ти  не  чуєш,  зникаючи  стрімко,
В  полоні  небесних,  осяйних  світил.

А  сніг  припорошує  мокру  бруківку.
Вогні  прикрашають  скляні  вітражі.
Свята  новорічні,  різдвяні  щедрівки
І  матінка  рідна  в  казковому  сні.

03.  01.  2021            Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2021

З Новим, 2021 роком!

Щиро  вітаю  друзів,  поетів  і  читачів  з  Новорічними  святами!  Нехай  в  Новому  році,  всі  загадані  Вами  бажання,  здійсняться!  Натхнення  Вам  і  успіхів  на  творчому  шляху,  магічних,  незабутніх  свят  і  гарного  настрою!

Новорічні  свята!  Знову  сяють  граційні  ялинки,
В  мішурі  кольористій,  блискучо-яскравих  вогнях.  
Рік  Новий  зустрічають  з  надіями  в  кожній  домівці,
В  колі  рідних  людей  при  святково-магічних  свічах.

А  старий  непомітно  пропав  в  історичних  архівах,
Записавши  в  літопис  частинку  новітніх  подій.
А  ми  далі  йдемо,  попри  всі  перепони  і  зливи
І  шукаємо  вперто  солодкого  щастя  напій.

Ось,  і  знов  небеса  в  феєрверках  і  сяйних  салютах!
Кришталеві  бокали  іскряться  ігристим  вином.
Серпантин,  конфетті  -  новорічних  утіх  атрибути
І  тендітні  сніжинки  за  змерзлим,  зимовим  вікном.

Що  приніс  рік  Новий  у  своїй  потаємній  торбинці?
Зазирнути  туди  передчасно  нам  ще  не  дано.
Попри  всі  таємниці,  всім  радості  зичу  по  вінця!
Рік  Новий  хай  гаптує  для  вас  кольорове  панно.

А  на  ньому  лише  сонцесяйні  пливуть  візерунки.
Оксамитом  весніють  життєві  дороги  й  путі.
А  літа  розкошують  в  коханні  і  щедрих  дарунках
І  вишиване  щастя  мережать  нитки  золоті.

Новорічні  свята!  Вас  вітаю,  шановане  панство!
Хай  магічні  дива  відведуть  в  зачарований  світ.
Де  чекають  на  вас  незабутні  стежинки  дитинства
І  у  вирі  казкових  подій  вам  безмежно  щастить!

01.  01.  2021                    Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2020

Передноворічна ностальгія

Пригадалось  далеке  дитинство
На  безмежній,  життєвій  стезі.
Новорічні  обряди  і  дійства
Феєричного  свята  в  селі.

Чепурна,  незабутня  хатина
В  білосніжно-сріблястій  фаті.
Лиш  віконця  моргають  очима,
Посилаючи  в  нічку  вогні.

Ялинкові,  блискучі  прикраси
З  мішурою  застигли  між  рам.
З  неба  срібні,  зіркові  принцеси
Шлють  цілунки  завійним  вітрам.

На  віконному  склі  візерунки
Загадково  мережить  мороз.
В  кришталево-магічних  малюнках
Безліч  милих,  казкових    істот.

Під  покровом  містичної  ночі,
Не  змикаючи  сонних  очей,
Рідна,  люба  бабуся  охоче
Над  намистом  чаклує  тихцем.

Розшиває  корону  Снігурки,
Щоб  на  ранок  її  я  вдягла.
І  ось  я  вже  казкова  чаклунка!
Як  давно  ця  подія  була.

Відшуміли  свята  новорічні,
Догоріла  святкова  свіча.
В  загадкову  полинули  вічність
Незабутні  дитячі  літа.

Зникла  десь  заповітна  корона
І  бабуся  пішла  за  межу.
Затуманилась  стежка  знайома,
Лиш  у  думах  до  неї  біжу.
 
17.  12.  2020            Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2020

Доля-вишиванка

Кольором  червоним  вишивала  долю.
Щастям  розшивала  біле  полотно.
В  нього  заплітала  первоцвіт  любові.
Щедро  засівала  золотим  зерном.

Сяйним  візерунком  прокладала  тропи.
Магію  лишала  на  своїх  слідах.
Пензлем  чаклувала  на  дорожній  мапі.
Шовком  гаптувала  свій  життєвий  шлях.

А  на  ньому  знаки,  потаємні  коди
лиш  моїх  стежинок,  лиш  моїх  доріг.
А  на  ньому  древні  обереги  роду  -
Україна  рідна,  батьківський  поріг.

Й  досі  вишиваю  долю-вишиванку,
а  вона  вкрапляє  різні  кольори.
І  ми  з  нею  в  парі,  мов  прикуті  бранки,
ідемо,  обнявшись,  по  земній  тропі.

12.  12.  2020                Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2020

Я - подорожня

Без  ліку  днів  іду  дорогою  земною,
Щораз  втопаючи  в  їдкій,  сухій  стерні.
Колючки  в  ноги  упиваються  з  лихвою.
Від  ран  пекучих  цебенять  мої  ступні.

Десь  намагаюся  здолати  дикі  хащі,
Що  постають  украй  раптово  на  путі.
А  шлях  чомусь  стає  з  роками  тільки  важчим,  
В  туманах  сивих  ледве  тліють  ліхтарі.

Куди  бреду  і  що  знайду  в  облудній  далі?
І  де  загубиться  призначена  тропа?
Щораз  руйнуються  мої  крихкі  сандалі,
Стає  несталою,  колись  легка,  хода.

Та  все  ж  торую  шлях,  допоки  ще  спроможна.
Несу  на  плечах  добрі  справи  та  гріхи.  
І  на  земній  стезі  лише  я  подорожня,
Лиш  бранка  Всесвіту,  закута  в  ланцюги.

06.  12.  2020                    Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020

Напій розлуки

Так  давно  розійшлись  наші  долі,
майже  спито  гіркотний  напій.
Йшла  весь  час  без  твоєї  любові,
без  ілюзій  і  зайвих  надій.

Як  жила?  Та  навіщо  в  минуле?
Ані  сенсу,  ані  вороття.
Час  вітрами  завіяв,  замулив
розпочате  колись  вишиття.

А  на  ньому  лиш  юності  драми,
перша  зустріч  у  вирі  подій.
Щастя-привид,  розмите  дощами
і  фантоми  розтерзаних  мрій.

Вирок  долі  -  квиток  у  дорогу,
а  на  згадку  -  в  руці  оберіг.
Розставання,  мовляв,  ненадовго,
утішав,  та  любов  не  зберіг.

Залізничний  вокзал,  шумна  зала,
ліхтарями,  сповитий,  перон.
Шепотів  про  майбутнє  в  запалі,
вітерець  колихав  мій  хітон.

Залишалась  лиш  мить  до  розлуки,
у  чеканні  байдужий  вагон.
Затискав  ти  мої  змерзлі  руки,
зігріваючи  струмом  долонь.

Як  в  німому  кіно,  лиш  мовчання.
Мабуть,  зайвими  стали  слова.
І  картина,  як  в  далях  туманних
тане  мрія  моя  воскова.
 
А  на  згадку  -  каблучка  в  шухлядці
і  спустілий  вечірній  перон.
Привид-потяг,  що  мчить  в  сіру  мрячку
і  твій  погляд  за  мутним  вікном.

21.  11.  2020                Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020

Осіння замальовка

Встеляються  мжичкою  сірі,  зажурені  ранки.
Багристі  наряди  зриває  з  дерев  листопад.
Оголені  віти  гойдає  вітрисько  над  ґанком,
скажено  гарцюючи  серед  зів'ялих  троянд.

Вмережує  осінь  в  пейзажі  мінорні  відтінки,
розсипавши  чари  примхливо-мінливих  принад.
Купаючись  в  мрячних  дощах  і  колючих  крижинках,
в  задумі  застиг  напівсонний,  замріяний  сад.

Не  чутно  довкола  гудіння  строкатої  бджілки.
Не  кличе  до  танцю  подружницю  співом  цвіркун.
Літають  в  повітрі  ажурно-тонкі  павутинки.
Осіння  пора  дограє́  сумовитий  ноктюрн.

Невдовзі  відкриються  брами  небесних  лаштунків.
Химерні  намети  навіє  цупкий  сніговій.
Тихцем  зачаклує  ландшафти  зимова  чаклунка.
Завзято  розпише  віконця  мороз-чародій.

Порине  в  дрімоту  знесилена,  сонна  природа,
занурившись  в  довгі,  містично-забарвлені  сни.  
В  засніжених  шатах  у  царстві  юги  і  негоди
чекатиме  томно  на  сонячний  промінь  весни.

18.  11.  2020                  Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2020

Донечці до 25-річчя

–  Ти  чуєш,  донечко,  як  осінь  грає  блюз?  
Золо́тить  вересень  ще  літні,  гожі  днини.
Колись  давно  прилинув  з  неба  чорногуз
І  ти  зійшла  до  нас  з  Господньої  стежини.

Пройшли  з  тобою  ми  немало  вже  доріг,
Та  про  минуле  лиш  нагадують  світлини.
На  них  застиглі  миті  й  часу  перебіг,
Твоєї  юності  й  дитинства  намистини.

За  нашу  зустріч  вдячна  Всесвіту  й  тобі,    
Що  нам  промінчиком  сіяєш  в  надвечір'ї.
Хай  таланить  завжди  на  праведній  тропі,
Твоя  яскраво  світить  зірочка  в  сузір'ї.

Нехай  теплом  мережить  доля  вишиття,
Гаптує  квітами  земні  твої  дороги.
Й  на  полотні  твого  розшитого  життя
Квітує  щастя  оксамитове,  розлоге.  

16.  09.  2020          Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020

З Днем Незалежности, панове!

Святкуємо  в  барвистих  вишиванках!
Чи  вільна  Україна?  Так  і  ні!
Відбитки  незалежності  на  бланках,
А  схід  країни  в  сталому  вогні.

Втамовуються  сильних  забаганки,
До  лона  присмоктались  упирі.
Танцюють  на  могилах  куртизанки,
Звітують  патріоти  у  суді.

Відчинені  пройдисвітам  ворота.
Злітаються  до  меду,  мов  чумні.
То,  хоч  була  "стурбована  Європа",
А  нині  всі,  на  диво,  мовчазні.

І  двері  в  кращій  світ  ніби  відкриті.
Чи  поведуть  туди  поводирі?
Бо  землі  українські  ще  не  спиті,
Лише  б  не  залишились  пустирі.

Колись  на  хвилі  зроблений  був  вибір.
Змінили  неугодного  вождя.
То,  хто  тепер  для  нас,  панове,  лікар
І  хто  нам  нині  праведний  суддя?

23.  08.  2020                Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2020

Осінь на порозі

Передосінні  дні,  вмиваючись  дощем,
Лаштують  у  дорогу  спрагле  літо.
Чомусь  душа  моя  закута  в  гострий  щем.
Напевно,  трунку  келих  недопито.

Бринить  повітря  сивим  смутком  в'ялих  трав.
Доспівує  цвіркун  прощальні  трелі.
На  небосхилі  в  сяйві  сонячних  заграв
Ще  виграють  багристі  акварелі.

Тарката  бджілочка  висотує  нектар,
Купаючись  в  ранкових,  чистих  росах.
Чому  ж  так  тоскно  серед  скошених  отав?
Чому  журливо  птиці  так  голосять?

Навіщо  клином  залишають  рідний  край,
Торуючи  в  далекий  світ  стежину?
Чи  знайдуть  в  чужині  пташиний  диво-рай?
Адже  душа  там  квилить  без  упину.

–  Тож  чуєш,  осене?  Журбою  не  вкривай!
Нехай  життям  нуртується  природа!
В  зелених  шатах  ще  хизується  розмай.
Тумани  не  торкають  літню  вроду.

Та  осінь  злегка  сіє  фарби  золоті,
Вплітаючи  в  ноктюрн  мінорні  ноти.
А  сонні  квіти  на  земному  полотні
Дописують  останні  натюрморти.

Лаштується  в  дорогу  спрагле  літо...


20.  08.  2020  Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

"Трунку  келих  не  допито"  в  сенсі  "недопито  п'янких  пахощів".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2020

День мого народження (пісня)

 –  Бачте,  сяю  у  віночку  й  гожій  вишиваночці.
Тож  приходьте  на  гостину  паничі  й  паняночки.
Будуть  танці  веселенькі  за  мого  погодження,
А  мене  віншуйте  радо  з  днем  мого  народження!

Приспів:
 –  Гей,  музики,  грайте  вправно  з  вечора  до  ранку!
Хай  мої  здійсняться  мрії  й  дивні  забаганки.
–  Пильно,  хлопці,  споглядайте.  Я  така  гарненька!
Пропонуйте  руку  й  серце,  поки  молоденька.

В  день  осяйний  народилась  красним,  теплим  літечком.
Виростала  при  садочку,  мов  медяна  квіточка.
Вмита  росами,  дощами  і  веселим  сонечком.
І  своїх  батьків  хороших  -  наймиліша  донечка.

Приспів
Чепурилась,  прикрашалась  в  дороге  намистечко.
Вишиваночка  у  мене  з  ніжного  батистечка.
Вільна  духом  українка  славного  походження!
–  Веселіться,  любі  гості,  в  день  мого  народження!
Приспів

02.  08.  2020                      Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020

Киці при дорозі

Сиділи  при  дорозі  згорьовані  дві  киці.
Чому  там  опинились,  не  тямили  ніяк.
Ще  вдень  біля  матусі  мурчали,  як  годиться,
А  в  нічку  вже  тремтіли  в  густих  чагарниках.

Аж  раптом  заблистіла  срібляста  блискавиця.
А  грім  гримів  скажено,  мов  безліч  канонад.
Одна  до  однієї  тулилися  сестриці,
Стираючи  сльозинки,  що  бігли,  наче  град.

Та  зранку,  у  загравах  защебетали  птиці!
Їх  трелі  розливались,  немовби  водоспад.  
Де  ж  сиротам  поїсти  і  де  знайти  водиці
Побіля  небезпечних,  гнітючих  автострад?

Тваринки,  мов  непотріб!  –  І  як  вам,  панство,  спиться?
–  Чи  вам  смакує  кава  і  чорний  шоколад?
А  ось  і  задзвеніли  під  куполом  дзвіниці.
–  Мерщій  біжіть  молитись  за  щастя  милих  чад.

24.  07.  2020            Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)
ФОТО  КОШЕНЯТ  РЕАЛЬНЕ.  ВИКИНУТІ  БІЛЯ  ДОРОГИ.  ХТО  ХОЧЕ  ЗАБРАТИ  ТЕЛ.  0507679733  ОКСАНА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2020

Нап'єшся знов нектару

–    О,  бджілко  золотава,  маленька  трудівнице!
Не  відаючи  втоми,  летиш  в  полон  левад.
Де  липа  медоносна  й  червона  медуниця
Довкола  розсівають  медовий  аромат.

Набравши  знов  нектару,  чаклунко-мандрівнице,
Скупаєшся  в  акордах  пташиних  серенад.  
Поніжишся  в  блискучій,  смарагдовій  травиці,
Занурившись  у  співи  розчулених  цикад.

Раптово  хмари  в  небі  розірве  громовиця
І  ти  втечеш,  забравши,  назбираний  цукат.
Ховаючись  від  зливи,  спочинеш  у  домівці,
Щоб  знову  повернутись  в  магічно-райський  сад.

–  О,  бджілко  золотава,  малесенька  служнице!
Виблискує  в  загравах  твій  сонячний  наряд.
Життя  твоє  коротке,  мов  рання  зоряниця,
Яку  безжально  краде  невтомний  часопад.

Полинеш  в  потойбіччя,  забравши,  таємницю.
Загубишся  в  безмежжі  під  срібний  зорепад.
А  замість  тебе  влітку  нова  твоя  сестриця
Збиратиме  нектари  на  просторах  левад.

22.  07.  2020                          Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020

Ода славному Житомиру

Древнє  місто  Житомир  -  хранитель  легенд  і  містерій.
У  прадавні  часи  колосились  ячмінь  і  жита.
Крізь  століття  ясніє  в  полоні  казкових  феєрій,
мов  його  не  торкнулись  натомлені,  сиві  літа.

Височіє  на  пагорбах  в  жовтогарячих  загравах,
зашарівшись  в  обіймах  лісів  і  хвилястих  річок.
Потопає  в  смарагдових  парках,  квіткових  розмаях,
зачарований  співом  пташиним  і  сяйвом  зірок.

Візерунком  ажурним  сплітають  мости  зелен-місто,
відімкнувши  тайком  краєвиди  крислаті  ключем.
Вихваляючись  тим,  що  розсипані  сяйним  намистом,
що  ціловані  ранками,  сонцем  і  вмиті  дощем.

Зберігає  Житомир  в  літописах  зболені  згадки
про  нашестя  татар,  що  його  руйнували  ущент.
Лютих  воєн  жахи  і  голодних  років  лихоманки
закарбовано  в  цей  історичний,  старий  документ.

Потрясіння  і  війни  повільно  вщухали,  не  вічні!
Затягнув  гострі  рани  невтомний,  безпристрасний  час.    
Відродилось  з  руїн  і  постало  у  величі  місто.
Розцвіло  дивоцвітом  і  безліччю  славних  окрас.

Прикрашають  його  куполи  величавих  соборів.
На  сторожі  обітниць  стоять  старожитні  церкви.
Зачаровують  погляд  скелясті,  замріяні  гори,
утопаючи  в  чарах  своєї  земної  краси.

У  задумі  застиг  мовчазний  камінь-велетень  -  свідок.
Рік  народження  міста  чатує  із  року  у  рік.
Бо  славетний  Житомир  -  здобутків  і  знань  осередок,
що  лишає  в  серцях  незабутнього  спогаду  слід.

13.  07.  2020                              Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2020

Висока мода

Все  частіше  лине  думка  серед  віп-поетів,
Що  поезію  шукати  годі  в  інтернеті.
Тільки  віршики  нікчемні  в  поетичних  групах
Строчать  неуки-писаки  в  неймовірних  муках.

Розвелося  графоманів  надто  вже  багато!
Прагнуть  слави  і  визнання  вперто  і  завзято.
Кажуть,  душу  укладають  у  свої  творіння
І  ніяк  не  зійде  зверху  до  сліпих  прозріння.

Що  поезія  насправді  -  це  висока  мода!
Лиш  для  вибраних  існує,  а  не  для  народу.
Мають  в  ній  слова  лунати  лиш  зарозумілі,
А  не  скудні,  жалюгідні,  ниці,  зубожілі.

Дотепер  не  знала  та́кож,  пані  і  панове,
Що  поезії  окраса  -  нецензурне  слово.
І  чим  більше  слів  брутальних  втілено  у  вірші,
Тим  скоріше  він  злітає  вгору  вище  й  вище.

Віднайшла  таке  творіння  і  тепер  в  нірвані.
Мабуть,  Музи  на  Парнасі  у  такому  ж  стані.
Зрозуміла,  що  Говерлу  вже  не  підкорити,
Бо  мої  не  в  моді  вірші,  а  душею  спиті.

09.  07.  2020          Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2020

Папороті цвіт (пісня)

Вітаю  всіх  друзів,  поетів  і  читачів    з  прийдешнім  магічним  святом  Івана  Купала!  Бажаю  усім  гарного  літнього  настрою  і  незабутнього  дійства  на  лоні  природи.  А  панночкам  зустріти  своїх  наречених,  які  знайдуть  для  них  "квітку  щастя".  

Позлітались  на  "Купала"  панночки  до  річки!
Поплили  гуртом  віночки  з  квітів  і  шовків.
А  у  кожному  плетінні  -  кольорова  стрічка
Для  сміливих,  дужих,  спритних,  вільних  козаків.
 
Приспів:
–  Гей,  музики,  не  змовкайте!  На  цимбалах  грайте!
Недоладно  нудьгувати  у  купальську  ніч.
–  Нумо,  хлопці,  жвавих  коней  хутко  розпрягайте!
Будуть  танці  аж  до  ранку  в  мерехтінні  свіч.

–  Лиш  побач  мерщій,  коханий,  потаємну  стрічку,
Бо  там  вишита  стежина  до  моїх  воріт.
Хай  з'єднає  нас  назавжди  чудодійна  нічка
І  захований  у  хащах  папороті  цвіт.

Приспів
 
–  Поклади  мені  на  ґанок  чародійську  квітку.
Хай  не  стануть  на  заваді  зграї  темних  сил.
Наше  щастя  нездоланне  і  не  має  смутку.
Попливе  наш  спільний  човен  в  променях  світил.
Приспів

05.  07.  2020                    Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2020

Зачарую тебе до нестями

Заквітчаюся  в  чари  світанку
І  піду  по  зелених  отавах.
Загублюсь  в  поволоці  серпанку,
Віднайду  дикі  квіти  в  загравах.

А  на  березі  річки  за  співом
Заплету  чудодійний  віночок.
Хай  до  тебе,  коханий,  прилине
В  надвечір'ї  купальської  ночі.

Хай  підкаже  русалка-віщунка,
Де  знайти  ніжну  квітку  бажання.
Поєднає  нас  нічка-чаклунка
Ланцюжками  жаги  і  кохання.

Зацілую  тебе  до  нестями!
Украду  в  тебе  серце  навіки.
Зачарую  танком  і  піснями,
–Тільки  грайте  гучніше,  музики!

04.  07.  2020              Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)
Картинка  з  інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2020

Не плач! (переклад)

Не  плач!  (переклад  віршу  автора  Ника  Неви)

Дивлюсь  на  тебе  я  з  небес!  А  дощ  ущух!
В  твоє  віконце  б'юсь  синицею  з  ялини,
щоб  тихим  скрипом  постарілої  мостини,
знов  нагадати,  що  я  поряд,  що  я  тут.

Тихцем  сполохаю  із  ґанку  сизарів,
раптово  дзвякнувши  старим  ціпком  криниці,
впаду  зі  спритністю  ловця-канатохідця,
торкнувшись  ніжним  вітерцем  розкішних  брів.

Вночі  до  тебе  в  постіль  променем  ковзну!
Лиш  ти  почуй  мене,  прошу  тебе  укотре,
коли  краплинами  з  дахів  зірвуся  мокрих
на  первоцвіти,  що  під  вікнами  в  саду.

А  в  надвечір'ї  прошепоче  сивий  клен:
"Не  вічні  війни,  люті  зими  та  негоди..."  
Я  був  приречений  на  смерть  війною  й  Богом,  
а  ти  життям  -  на  кращі  ролі  авансцен.    
                                                                                                                     
01.  07.  2020                    Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

Не  плачь!  (оригінал)

Я  на  тебя  смотрю  с  небес

И  бьюсь  в  окошко  по  утрам  синицей,

Чтоб  тихим  скрипом  старой  половицы

Тебе  напомнить:

Я  с  тобой,

Я  здесь!

Спугну  с  крылечка  пару  сизарей,

Вдруг  звякнув  старой  цепью  у  колодца

И  с  ловкостью,

Почти  канатоходца,

Скользну  лучом  весенним  на  заре

В  твою  постель,

Шепча  тихонько  имя,

Но  ты  услышь  меня,

Прошу,  услышь,

Когда  сорвусь  капелью  с  мокрых  крыш

На  первоцвет

Под  окнами  твоими.


А  вечером  прошепчет  старый  клён:

"Не  вечны  войны,

Зимы

И  ненастья…»

Я  был  войной  на  смерть  приговорён,

Но  ты,  весной  –

На  жизнь,

Любовь

И  счастье!

Ника  Неви

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2020

Запрошую вас, друзі

Вдягну  найліпшу  сукню,  виши́вану,  з  батисту.
Розмаєм  заквітчаю,  давно  жаданий,  день.
На  друзів  зачекаю  із  юності  й  дитинства.
Зустріну  з  хлібом,  сіллю  запрошених  гостей.

–  Проходьте,  не  вагайтесь!  Прошу  вас  до  світлиці!
На  вашу  честь  сьогодні  мелодія  звучить.
–  Сідайте,  пригощайтесь,  куштуйте  полуниці.
Як  склалась  ваша  доля,  будь  ласка,  не  мовчіть.  

–  Погляньте,  ось  гостинці,  знайомі  нам  цукерки.
Згадайте  їх  духмяний,  медовий  аромат.
Ще  блиск  очей  і  захват  від  сяйних  феєрверків,
Святкових  днів  дитинства  і  юності  принад.

Та  час  невтомно  крутить  дві  стрілки  циферблату.
Нам  доля  вишиває  строкате  полотно.
А  ми  знов  повернулись  в  літа  наші  крислаті,
Куди  давно  вітрами  стежину  замело.

–  Сідаймо  ближче  разом!  Залишимо  на  згадку
На  фото  нашу  зустріч,  даровану  нам  мить.
Бо  скоро  бачте,  любі,  загаситься  лампадка,
Свіча  воско́ва  зійде,  сльозою  забринить.

А  далі  кожен  піде  завершувати  ролі,
Лишивши  світлий  спогад  і  присмак  пустоти.
Адже  в  житті  земному  підкорені  ми  долі.
У  кожного  дорога,  якою  треба  йти.

Чи  судиться  зустрітись?  Ніхто  не  знає  певно.
Сьогодні  утішаюсь,  що  випав  знову  шанс.
А  в  сутінках  вечірніх  доносить  вітер  ревний
Знайомий,  призабутий,  з  далеких  днів,  романс.

29.  06.  2020                Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2020

Колискова для внучки

 –  Спи,  моя  Марічко,  поки  невеличка.
Підростеш  з  роками,  полетиш  у  світ.
Хай  тобі  солодкі  сни  дарує  нічка,
Відведе  в  магічний,  срібний  зорецвіт.

–  Бачиш?  Зазирає  місяць  у  віконце,
А  навколо  нього  зорі  мерехтять.
Сон  твій  захищають  Божі  охоронці,
А  листочки  в  шибку  тихо  лопотять.

–  Подивись,  дитятко,  догоряє  свічка.
Сплять  звірята  в  лісі  і  дрімає  гай.
І  тобі  час  спати,  чарівна  Марічко!
Хай  насниться  щастя  і  казковий  край.

А  устанеш  вранці,  прилетить  синичка.
Вийде  з  хатки  сонце  на  земний  уклін.
День  новий  постане,  замуркоче  кицька,
Зазвучить  пташиний,  ніжний  переспів.

А  допоки  втому  забере  хай  нічка
І  тебе  в  дрімоту  нишком  проведе.
Закривай  швиденько  волошкові  вічка,
Бо  вже  скоро  ранок  росами  впаде.

–  Спи,  моя  Марічко,  поки  невеличка.
Час  цей  безтурботний,  мовби  дивограй.
Хай  тобі  солодкі  сни  дарує  нічка.
Люлі,  люлі,  баю!  Люлі,  люлі,  бай!

13.  06.  2020              Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)
Картинка  з  інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2020

Донечці

–  Ось  бачиш,  донечко,  на  дворі  тепле  літо!
Так  непомітно  пролетіли  три  пори.
Мигцем  зів'яли,  відцвіли  осінні  квіти,
Кудись  завіялись  уїдливі  вітри.

Дотла  розсіялись  бузкові  аромати
І  зникли  в  просторі  останні  дні  весни.
А  ти  уранці  вийшла  вперше  зустрічати
Свою  кровиночку  з  небесної  тропи.

В  тривожних  думах  поспішала  за  тобою,
А  то  до  Бога  раптом  линула  в  мольбі.
Якби  твій  біль  могла  притишити  сльозою.
Якби  могла  його  від  тебе  відвести.

І  ось  ти  -  мама!  Нишком  спить  твоя  перлинка.
А  ти  й  на  мить  не  зімкнеш  втомлених  очей.  
Нова  у  небі  спалахнула  щойно  зірка,
Пославши  срібний  промінь  в  темряву  тіней.

Зустрівши  щойно  материнську,  вічну  долю
Своє  дівчатко  поведеш  крізь  сивий  час.
Сумісний  шлях  нехай  хизується  любов'ю,
А  Божі  янголи  піклуються  за  вас.

А  я  ітиму  з  вами  поруч,  поки  в  змозі.
За  вас  молитимусь  щоночі  і  щодня.
Нехай  щастить  вам,  рідні  ластівки,  в  дорозі!
Нехай  зростає  ніжна  крихітка  твоя.

10.  06.  2020                Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2020

Назбираю різнотрав'я

Вітаю  всіх  друзів,  поетів  і  читачів  з  православним  святом  Святої  Трійці.  Нехай  Святий  Дух  освячує  вас  своєю  величчю  і  святістю,  а  ваш  дім  буде  наповнений  дарами  теплого,  сонячного  літа.  Справдяться  всі  ваші  потаємні  мрії  і  надії,  а  Господь  благословить  вас  і  ваші  родини!
https://www.facebook.com/100001737364417/videos/3180686131999268/

Встану  хутко  на  світанку  й  полечу  до  гаю!  
Назбираю  різнотрав'я  з  м'яти  й  сон-трави.
Приворотний  любчик  кину  до  цього  розмаю.
Заквітчаю  зелен-цвітом  милі  образи́.

Приспів:
Я  зваблива,  чорноока,  ніби  ніч,  панянка!
–  На  яких  дорогах,  любий,  загубився  ти?
Вишиваю  лиш  для  тебе  гладдю  вишиванку.
На  свята  Зелені  тайно  свататись  прийди!

З  польових,  духмяних  квітів  заплету  віночок.
Віднесу  його  русалкам  в  хащі  лісові.
Хай  до  них  прилине  пісня,  мов  дзвінкий  струмочок.
Приведуть  до  мене  долю  мавки  чарівні́.

Приспів

Заквітчаю  рушниками  старостів  на  Трійцю.
Обвінчає  нас  Покрова  з  щастям  назавжди.
Забереш  мене,  коханий,  у  свою  світлицю.
У  житті  з  тобою  в  парі  йтиму  залюбки.

Приспів

Любчик  (любисток).
Є  така  прикмета,  якщо  молодих  засватають  на  Трійцю,  а  обвінчаються  вони  на  Покрову,  то  проживуть  свій  вік  у  щасті,  багатстві  і  злагоді.

07.  06.  2020            Л.  Маковей    (Л.  Сахмак)
Картинка  з  інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2020

Я прийду в твої сни

Заблукаю  у  снах  під  покровом  магічної  ночі.  
Може  раптом  зустріну  тебе  у  мереживі  зір.
В  чарах  юності  ти  заколисував  мрії  дівочі.
Ще  тоді  не  жила  у  полоні  жалю  і  зневір.

Кольорові  літа  сонно  ніжились  ще  в  оксамиті.
Не  встеляла  дорогу  холодна,  ранкова  імла.
Ти  мені  дарував  неповторні,  омріяні  миті,
Спопеляючи  серце  жагучим  цілунком  дотла.

Ніби  чайка  над  морем,  кружляла  в  небесній  лазурі.
Ані  хмар,  ні  дощу,  тільки  вітер  торкався  чола.
Не  чекала,  що  зустріч  готує  нам  келих  зажури,
Загорнувши  в  фальшиву  обгортку  прощальні  слова.

Розійшлися  умить  в  сірих  сутінках  спільні  дороги.  
У  молочних  туманах  згубилися  наші  сліди.  
А  життя  поступово  складає  роман  з  епілогом
І  заварює  чай  то  з  ромашки,  а  то  з  лободи.

–  Чи  колись  жалкував?  Мабуть  відповідь  сенсу  не  має.
Збігло  з  часом  чимало  з  життєвої  річки  води.
Неможливо  літа  повернути,  що  грали  розмаєм.
Може  тільки  прийду  у  твої  замережені  сни.

В  них  ми  знов  молоді!  Не  засріблені  снігом  ще  скроні.
Ще  не  спито  розлуки  чаклунський,  отруйний  напій.
–  Лиш  за  руку  візьми,  відігрій  у  змужнілих  долонях
І  полинемо  в  мандри  рожевих  ілюзій  і  мрій.

29.  05.  2020                Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020

Полечу у сині гори

До  дня  вишиванки!
(пісня)

Одягну  сьогодні  зранку  білу  вишиванку!
У  віночок  заквітчаюсь  знову  залюбки.
Я  вродлива,  молоденька,  чарівна́  панянка.
Хай  не  зводять  з  мене  погляд  статні  парубки.

Приспів:
Подивіться  всі  на  мене!  Схожа  на  картинку!
Довгі  коси,  сяйні  очі,  мов  небесна  синь.
Я  козачка  гонорова,  вільна  українка!  
Вийшла  з  роду  українських  вірних  берегинь.

В'ється  стрічкою  до  гаю  втоптана  стежинка.
Зачекався  там  на  мене  леґінь  на  коні.
Вдалині,  в  загравах  сонця,  виграє  сопілка,
і  чомусь  моє  серде́нько,  мовби  у  вогні!

Приспів

Полечу  з  ним  в  сині  гори,  де  цвітуть  меду́нки.
Зачарую,  зацілую,  аж  до  забуття!
Бо  звабливі  і  жагучі  чари  у  чаклунки.
Йтиме  в  парі  він  зі  мною  стежкою  життя.


Приспів
16.  05.  2020              Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2020

З ювілеєм!

Вітаю  Любов  Шемет  з  ювілейним  днем  народження!  Здоров'я  тобі,  Любочко,  божого  благословення,  любові  від  дітей,  друзів  і  поціновувачів  твого  таланту!

Знов  сади  вдягнулись  у  зелені  шати.
Визначний  сьогодні,  незабутній  день.
–  Ти  святкуєш,  Любо,  ювілейну  дату,
зачекавшись  званих,  дорогих  гостей.

Лину  щойно  в  думах  до  твого  порогу,
кришталевий  келих  підніму  вина.
За  твоє  здоров'я,  за  талант  і  вроду,
за  твоє  прекрасне,  неземне  ім'я.

І  нехай  між  нами  неосяжні  далі,
у  магічних  віршах  я  тебе  знайду.
Утішаюсь  щастям,  що  з  тобою  знані,
що  звела  нас  доля  на  одну  тропу.

Хай  твої  здійсняться  заповітні  мрії
і  біжить  удача  до  твоїх  воріт.
У  житті  чекають  визначні  події,
а  крилаті  вірші  хай  летять  у  світ.

Читачів  чарують  поетичні  перли,
на  гостину  кличе  чарівний  Парнас.
Надихають  Музи  на  нові  шедеври
і  несе  на  крилах  на  Олімп  Пегас.

07.  06.  2020                  Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2020

До воріт небесних вас я проведу

Світлої  пам'яті  моїх  батьків

–  Бачиш,  мамо?  Квітень  сіє  пелюстками.
І  вже  вишня,  тату,  скинула  фату.
Відчуваю,  рідні,  що  ви  зараз  з  нами,
Бо  земля  і  небо  стрілись  у  танку.  

З  полонин  небесних  ви  зійшли  додому,
Сповільнивши  раптом  нелегку  ходу.
Тин  старий  в  зажурі  похиливсь  додолу.
Лавка  проронила  дощову  сльозу.

–  Тож  присядьте,  любі!  Відпочиньте  трішки!
Натомила  надто  вас  містична  путь.
Вам,  напевно,  важко  добиратись  пішки,
Бо  зболілі  ніжки,  мабуть,  так  печуть.
   
–  Бачите?  Тюльпани  задивились  вгору.
Певно,  виглядали  з  райських  вас  доріг.
Рясно  так  розрісся,  як  пішли  ви  з  дому,
Розпустивши  крона,  престарий  горіх.

–  Гляньте  на  подвір'я!  Ось  прийшли  онуки!
Вже  зросли  з  роками,  в  них  своє  життя.
Все  змінилось  з  часу  нашої  розлуки
І  назад  немає  більше  вороття.

–  Пригощайтесь,  про́шу!  Ось  свячені  паски!  
Їх  для  вас,  рідненькі,  з  радістю  пекла.
А  ось  там  цукерки!  –  Ви  беріть,  будь  ласка!
Бо  ось,  ось  погасне  воскова  свіча.

Спозаранку  встану  з  першою  зорею.
До  воріт  небесних  вас  я  проведу!
Небо  в  поцілунку  зійдеться  з  землею.
Лавка  знову  зронить  дощову  сльозу.

24.  04.  2020    Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2020

Розплата у дорозі

Сьогодні  шлях  Господній,  устелений  гілками
Родючих  пальм,  що  здавна  вважаються  життям.
Спішить    Ісус  до  міста,  в  Єрусалимські  храми
Зміцнити  в  людях  віру,  пом'якшити  серця.  

Стрічає  урочисто  Єрусалим  пророка.
Звеличує  і  славить  його,  немов  царя.
Він  зцілює  без  ліку  всі  немочі  й  скорботи,
Являючи  стражденним  божественні  дива.

–  А  що  ж  було  надалі?  –  А  далі  -  зла  тенета.
Злоба,  підступність,  підлість  і  зрада  у  кінці.
І  згодом  вже  Ісуса,  пророка  з  Назарета,
Штовхають  на  Голгофу  в  терновому  вінці.

–  А  що  чекає  потім?  -  Приб'ють  цвяхами  руки,
А  тіло  його  спрагле  розіпнуть  на  хресті.
–  Навіщо  мав  терпіти  немилосердні  муки?
–  Навіщо  взяв  на  себе  усі  людські  гріхи?

Адже  зрадливе  людство  продовжує  грішити,
Знущаючись  з  природи  і  всіх  живих  істот.
Заради  влади  й  грошей,  брехливий  суд  вершити,
Вбивати  один  одного,  вести  на  ешафот.  

–  А  що  змінилось  зараз?  –  А  все,  як  і  раніше.
Змагаються  одвічно  в  двобої  зло  й  добро.
Але  Господь  Всевишній  за  нас  усіх  мудріший.
Розплата  у  дорозі.  Час  прийде  все  одно.

12.  04.  2020                Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)
Картинка  з  інтернету  "Вхід  Господній  в  Єрусалим"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2020

З днем народження, маестро!

Вітаю  з  днем  народження  співака,  заслуженого  артиста  України,  Анатолія  Федоровича  Кобзаря  

У  квітневий  розмай,  навесні,
народився  співак,  музикант.
На  Чернігівській,  рідній  землі
розцвітав,  Богом  даний,  талант.

А  шкільні,  незабутні  стежки́
до  визнання  вели  й  нагород.
Заплітаючи  у  ланцюжки
пісню,  музику,  творчість  і  спорт.

Пролітали  життєві  літа,
з  кожним  кроком  гартуючи  міць.
Загубилась  армійська  тропа
і  студентські  роки  відбулись.

Залишаючи  творчість  у  дар
для  досягнення  мрій  і  вершин.
Щоби  піснею  славив  пісняр
рідну  землю  -  святиню  з  святинь.

Щоби  голос  його  по  світах
лився  співом  удень  і  вночі.
Щоби  пісня  крилата,  мов  птах,
досягала  куточків  душі.

Вам  бажаю,  маестро,  в  цей  день
творчих  злетів,  нових  перемог.
Проспівати  ще  безліч  пісень,
до  цікавих  торкнутись  пригод.

Хай  хвилюють  вас  чари  весни,
захищає  любов-оберіг.
Зичу  благ  із  води  і  роси
і  щасливих,  жаданих  доріг.

08.  04.  2020        Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2020

Божі Янголята

https://www.facebook.com/yana.seledsova/videos/2301182016651027/
Невесело,  панове  і  пані  нам  у  світі.
–  Скажіть,  у  чому  винні?  Що  робимо  не  так?
Тремтять  сердечка  наші  від  остраху  щомиті.
Ну  як  нам  пережити  знущань  суцільний  жах?

Від  болю  і  зажури  течуть  з  очей  сльозинки.
Не  можемо  збагнути,  за  що  штовхають  нас.
Ми  цуцики  хазяйські  і  маємо  домівку,
Але  нестерпна  пані  нас  кривдить  раз-у-раз.

Не  в  радість  нам  ні  літо,  ні  сонячні  цілунки.
Ніхто  не  приголубить,  не  втішить  ні  на  мить.
Маленькі  наші  душі  гірким  умиті  трунком.
Доокола  так  мрячно  і  розпачем  бринить.

А  ми  такі  грайливі,  мов  Божі  Янголята!
Прийшли  у  поміч  людям,  у  неласкавий  світ.
Щоб  їм  любов  і  вірність  без  втоми  дарувати,
Але  чомусь  натомість  ми  їм,  неначе  гніт.  

А  може  хтось  врятує?  Бо,  як  же  далі  жити?
Адже  на  нас  чекає  примарне  майбуття.
А  ми  такі  маленькі!  Не  в  силах  захистити
Від  ненависті  й  злоби  своє  крихке  життя.

Живе  лише  надія,  що  стане  все  на  краще!
Що  є  добро  і  світло,  не  тільки  люте  зло.
Що  Бог  нас  не  залишить  в  біді  напризволяще,
А  Янголи  Господні  підставлять  нам  крило.

31.  03.  2020                              Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2020

З днем народження, Вадиме!

Вітаю  племінника

–З  днем  народження,  Вадиме!
Ось  і  рік  ще  пролетів.
Підбираю  знову  рими
і  складаю  з  кращих  слів.

Посилаю  вірш-вітання!
Хай  в  житті  завжди  щастить!
Всі  здійсняться  сподівання
і  чарує  кожна  мить!

Хай  тебе  голубить  доля
і  у  справах  таланить!
Шлях  встеляється  любов'ю,
а  Господь  благословить!

Зичу  вірного  кохання,
дивовижних  почуттів!
Сил,  натхнення,  процвітання
для  досягнення  вершин.

–  З  днем  народження,  Вадиме!
І  нехай    крізь  інтернет,
крізь  всесвітню  павутину,
квітів  шлю  тобі  букет!

26.  03.  2020              Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2020

А далі буде квітень

–  Чому  ось  так  раптово  бентежно  стало  в  світі?
–  Отак  буває,  панство!  Це  знає  тільки  Бог!
–  А  як  здолати  вісті,  журою  оповиті?
 –  А  треба  просто  жити  між  різних  засторог.

 –  Чого  чекати  далі?    –  А  далі  прийде  квітень.
Зігріє  сонце  землю,  розквітнуть  знов  сади.
Смарагдами  засяють  похмурі,  сірі  віти.
Із  вирію  прилинуть  додому  солов'ї.

 А  що  ж  там  буде  потім?  –  А  потім  прийде  літо,
Затягнуть  серенади  барвисті  цвіркуни.
Наповнять  ароматом  повітря,  трави  й  квіти,
Хлібами  зажовтіють  замріяні  лани.

–  Оце  і  все?  Так  просто?  І  де  знайти  розраду?
Адже  на  небі  хмарно  і  скрізь  панує  страх.
–  Але  ж  усе  минає,  лишається  позаду.
Лише  любов  не  зникне,  не  згубиться  в  літах.

 –  А  що  робити  зараз?  Як  в  темряві  чинити?
Як  гідно  пережити,  важкий,  тривожний  час?
 –  А  треба  просто  жити  в  гармонії  зі  світом
І  Всесвіт  подарує  землянам  другий  шанс.

22.  03.  2020                Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2020

Дякую тобі, солдате

–  Розкажи,  як  воюєш  солдате?
Що  ти  бачиш  в  стривожених  снах?
Як  живеться  в  окопах  щербатих?
Як  тримаєшся  в  лютих  штормах?

–  Де  твоя  залишилась  калина?
Де  твій  дім?  У  яких  він  краях?
У  тривожну,  воєнну  годину
Ти  ступив  на  незвіданий  шлях.

Штивна  доля  не  пестить  в  двобою.
Попри  все,  знов  стоїш  на  посту.
Бо  не  зміг  би  ти  жити  в  неволі.
Бо  твій  дух  -  вільний  вітер  в  степу.

Не  простою  твоя  є  дорога,
Бо  немає  в  ній  місця  жалю.
Та  я  вірю  в  святу  перемогу,  
Непохитність  і  мужність  твою.

На  посту  ти  в  дощі  й  хуртовину,  
Бо  козацького  роду  боєць.
Захищаєш  свою  Батьківщину,
Волю,  гідність  народу  і  честь.

Прийде  час  і  замовкнуть  гармати.
України  лунатиме  гімн!
–  Гречно  дякую,  мужній  солдате!
Вічна  слава  й  доземний  уклін.

18.  03.  2020                Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2020

Зі святом весни!

Дорогі    читачки,  поетеси,  подруги  і  всі  українки!  Вітаю  Вас  з  приходом  чарівної,  квітучої,  магічної  весни!  Нехай  вона  дарує  Вам  кохання,  ніжність,  красу  відродження  природи    і  надзвичайний  аромат  ніжних  первоцвітів!  Щастя  Вам,  натхнення  і  гарного,  святкового  настрою!  

Знов  земля  квітує,  мовби  вишиванка,
З  чужини  вертають  в  рідний  край  птахи.
–  Вас  вітаю,  пані  й  чарівні  панянки,
З  сонячним  приходом  ластівки-весни.
 
Хай  вам  подарує  весняна  чаклунка
Подорож  казкову  в  незабутню  мить.
Накує  кохання  лісова  віщунка
На  багато  довгих  і  щасливих  літ.

Хай  здійсняться  мрії,  милі  забаганки!
Ваша  врода  квітне,  мов  калини,  цвіт.  
Спів  пташиний  з  гаю  вас  чарує  зранку,
А  краса  квіткова  погляд  полонить.

Зичу  вам,  магічних,  щедрих  подарунків.
Вами  хай  милуються  паничі  й  пани.  
–  Вас  вітаю,  пані  й  чарівні  панянки,
З  сонячним  приходом  ластівки-весни.

08.  03.  2020                  Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2020

Прошу, матусю, не мовчи

–  Скажи,  матусенько,  чому  від  нас  так  рано
Пішла  ти  мовчки  за  незвідану  межу?
Чомусь  болять,  не  заживають  давні  рани.
У  снах  до  тебе  відчайдушно  знов  біжу.

Але  чомусь  добігти  так  і  не  вдається.
І  де  той  інший  світ  і  досі  не  збагну.
Натомість,  матінко,  мені  весь  час  здається,
Що  ти  тут  близько,  зовсім  поряд,  наяву.

Тож  доторкнись  хоч  вітерцем!  Візьми  за  руку
І  поведи  мене  у  спільні  наші  дні.
Де  не  кружляли  ще  над  нами  чорні  круки,
А  лиш  літали  в  небі  білі  журавлі.

Згадай,  прошу  тебе,  старі,  забуті  знімки,
Адже  біжить  так  невблаганно  сивий  час.
Мов  сірий  дощ,  змиває  з  пам'яті  родзинки
Подій  далеких,  що  так  з'єднували  нас.

Матусю  рідна,  заспівай  знов  колискову,
Адже  сльозою  часто  серце  цебенить.
Твій  тихий  голос  хочу  так  почути  знову,
Що  відведе  мене  в  дитинство  хоч  на  мить.

Та  ти  мовчиш  чомусь.  Колишуться  фіранки.
Немов  торкаєш  їх  легесенько  крилом.
А  може  просто  то  вітриська  забаганки?
А  може  просто  то  лише  бентежний  сон?

І  хай  лиш  сон,  який  зникає  на  світанку,
А  з  ним  і  ти  спішиш  в  незвідані  світи.
А  я  про  прощення  благаю  до  останку,  
За  всі  земні  свої  провини  і  гріхи.

За  хвилювання  і  спричинені  тривоги.
За  смуток  твій,  що  вартував  тобі  сльози́.
І  хай  полинеш  знов  до  Божого  порогу,
Не  залишай!  Приходь  хоч  інколи  у  сни.

Бо  тільки  ти  даруєш  впевненість  і  спокій.
Слугуєш  тайним  оберегом  для  душі.
І  хай  в  розлуці  ми  багато  довгих  років,
Тебе  люблю,  як  і  раніше,  у  житті.
Лише  прошу  тебе,  матусю,  не  мовчи...!  

24.  02.  2020                  Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2020

Подрузі

–  З  днем  народження,  подруго!  Ось  і  зустрілися  знов!
Непомітно  так  рік  відлетів  білим  птахом  у  вирій.
На  прощання  змахнув  таємничо-містичним  крилом,
а  на  згадку  лишив  сторінки́  незабутніх  історій.

Нами  пройдено  безліч  стежин  і  великих  доріг.
Різні  долі  у  нас!  Власний  шлях,  що  призначений,  Богом.
І  на  цьому  шляху  нашу  дружбу,  немов  оберіг,
ми  несли  крізь  роки,  зігріваючи,  лагідним  словом.

Всяк  бувало  в  житті!  Все  кудись  поспішали  роки.
З  ними  разом  летіли  і  ми  в  зачаровану  казку.
І  хоч  віяли  вслід  нам  не  тільки  південні  вітри,
вдячна  долі  й  тобі  за  шляхетно-даровану  ласку.

За  святкову  цю  мить!  І  за  пройдені  нами  літа,
що  нам  грали  то  блюз,  то  романс,  то  набридливі  гами.  
–  Тож,  піднімемо,  подруго,  келих  п'янкого  вина
за  твою  сяйну  зірку,  що  світить  з  небесного  храму.

Хай  ще  довго  сіяє,  яскраво  освітлює  шлях.
Спів  пташиний  звучить  у  багряних  загравах  світанку.
Ніжні  квіти  чарують  твій  погляд  в  зелених  гаях,
тепле,  лагідне  сонце  стрічає  тебе  біля  ґанку.

Хай  щастить  повсякчас!  Зичу  затишку,  спокою,  благ!
Хай  дорога  твоя  лиш  яскравою  стрічкою  в'ється.
Завжди  радісним  променем  усмішка  сяє  в  очах  
і  в  любові  сім'ї  рівно  й  довго  ще  серденько  б'ється.

З  днем  народження,  Клаво!

06.  02.  2020                        Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2020

Тіточці Ганні

Вітаю  тіточку  Ганну  з  нагоди  ювілею

Думки  мережать  знову  пройдені  стежини,
А  в  них  вертаєшся  в  минуле  навпрошки.
Літа  твої,  мов  кольорові  намистини,
Дбайливо  сплетені  в  життєві  ланцюжки.

Вони  ведуть  тебе  в  захмарене  дитинство.
В  роки  жахливої,  нещадної  війни.
Де  лютували  голод,  холод,  хижі  вбивства
Й  дитяче  серденько  здригалось  уві  сні.

Та  доля  лагідно  співала  колискову,
Обороняючи  тебе  міцним  крилом.
Вмивали  роси  кришталево-світанкові
І  усміхались  дикі  квіти  за  вікном.

А  час  невпинно  поспішав    в  туманні  далі.
Зціляли  хвору  землю  трави  запашні.
Ласкавий  вітер  гнав  незлічені  печалі.
У  рідний  край  знов  повертались  журавлі.

Своє  гніздечко  звила  й  ти,  немовби  птаха.
З  коханим  снилися  лише  щасливі  сни.
А  час  крутив  невтомно  стрілки  циферблату,
Онуки  виросли,  змужніли  вже  сини.

Уміло  граєш  на  землі  всілякі  ролі.
І  кожна  роль  важлива  й  майже  визначна.
І  попри  труднощі,  яких  було  доволі,
В  твоєму  серці  залишилась  доброта.

Сьогодні  в  тебе  ювілей!  Знаменна  дата!
До  тебе  подумки  стежиною  біжу.
Колись  мені  ти  замінила  рідну  матір,
Яка  чомусь  пішла  так  рано  за  межу.

На  честь  твою  лунає  тостів  так  багато!
Для  тебе  в  Бога  лиш  здоров'я  попрошу.
Щоб  дарував  тобі  духовні  благодаті,
Твою  продовживши  упевнену  ходу.

Нехай  освячують  тебе  Йорданські  води,
Дарують  зцілення  в  святий,  містичний  день.
Вітаю  щиро  з  урочистої  нагоди
І  шлю  букет  на  згадку  милих  орхідей.

19.  01.  2020                    Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2020

З Новим, 2020 роком!

Дорогі  друзі,  поети  і  читачі!  Дякую  Вам  за  вітання    і  вітаю  всіх  навзаєм  з  Новим,  2020  роком!  Нехай  в  Новому  році  здійсняться  всі  Ваші  мрії  і  бажання!  Здоров'я  Вам,  удачі,  успіхів  у  всіх  Ваших  починаннях  і  всіх  земних  благ!

Ще  рік  до  фінішу  добіг  і  зник  в  небесних  далях.
Розтанув,  ніби  перший  сніг,  в  містичному  причалі.
Історій  низку,  доль  людських  вкарбовано  в  літопис.
Сторінка  ще  одна  життя  завершила  свій  допис.

Події,  вже  минулих  днів,  згубились,  мов  примари.
Сховались  в  буднях  суєти,  мов  сонце,  в  сірих  хмарах.
Старий  годинник  вперто  мчить  в  майбутнє  без  упину.  
Невтомно  лічить  часоплин  секунди  і  хвилини.

А  на  порозі  рік  Новий!  Нехай  він  буде  вдалим!
–  Анумо,  панство,  у  цю  мить  піднімемо  бокали!
За  наші  сім'ї!  За  дітей!  За  рідний  край!  Державу!
За  воїнів-захисників!  За  доблесть,  честь  і  славу!

За  Україну!  І  за  нас!  Адже  того  ми  варті.
За  кращу  долю,  радість,  сміх  і  незлостиві  жарти.
Нехай  усім  нам  пощастить  на  чималій  дорозі,
Адже  у  кожного  свій  шлях.  Усі  ми  подорожні.

І  хай  вогнями  мерехтить  заквітчана  ялинка,
А  за  вікном  зимовий  вальс  танцюють  знов  сніжинки.
Нехай  у  сяйну  диво-ніч  горить  свіча  святкова.
В  Новому  році  зичу  благ  вам,  пані  і  панове!

01.  01.  2020            Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2020

Колискова для дітей

–  Спи,  мій  малесенький,  спи,  засинай!  (спи,  люба  дівчинко  (донечко),  спи,  засинай)
Сонце  сховалося  за  небокрай!
Нишком  на  землю  зійшла  темна  нічка,
Відпочивають  звірята  й  синичка.

Спить  у  гніздечку  і  сірий  горобчик.
Сон  споглядає  знесилений  вовчик.
Ходить  дрімота  від  хатки  до  хатки,
Сни  посилаючи  любим  маляткам.

–  Тож,  оченята  мерщій  закривай!
Хай  тебе  сон  поведе  в  дивокрай.
Там  оселилася  магія  казки,
Співом  чарує  малесенька  пташка.

А  як  прокинешся  вранці  раненько,      
Котик  погратися  прийде  швиденько.
Знову  загляне  в  прозоре  віконце
Ясне,  іскристе  і  лагідне  сонце.

–  А  поки,  хлопчику  мій,  засинай!  (а  поки  дівчинко  (донечко)  спи,  засинай!)
Добре  у  ліжечку  відпочивай!
Сил  набирайся,  лихе  забувай.  
Ой  люлі,  люлечки!  Ой  люлі  бай.

31.  12.  2019                Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

Картинка  з  інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2019

Жар-Птиця! (казка для малят)

За  мотивами  східнослов'янської  міфології.  

–  Розкажу  вам,  діти,  казку,
Залишивши  гарну  згадку.
Помандруємо  ми  з  вами
Дивовижними  світами.

–  Улаштовуйтесь  зручніше,
Розпочнемо  найскоріше.
Гості  дуже  ви  поважні,
–  Тож  і  стухайте  уважно.
 
В  чарівному  диво-царстві,
Між  квіткового  багатства,
Оселилася  Жар-Птиця  -
Справжня  фея-чарівниця.

Мов  жаринки,  в  неї  пір'я.
Блиском  сяють  в  надвечір'ї.
Багрянисто-золотаві,
Ніби  сонячні  заграви.

І  достатньо  лиш  пір'їнки,
Щоб  засяяв  сад  барвінком.
Зацвіли  магічні  квіти,
Оповиті  оксамитом.

Там,  де  випурхне  Жар-Птиця,  
Зійде  жито  і  пшениця!
А  прозориста  водиця
Наводнить  усі  криниці.

Хто  перо  добуде  птиці,
Щастям  доля  заіскриться!
Житиме  завжди  в  любові,
Не  тужитиме  ніколи.

Якось  вирішив  украсти
Чародій  Жар-Птицю  красну.
Забажав  її  убити,
Та  прийшлося  відступити.

Бо  устигла  птиця  вчасно
Золоте  яйце  відкласти.
А  воно  було  мінливим,
Стало  сонечком  грайливим.

Вийшло  в  небо  величаво,
Засвітившись  полум'яно,
Розкидаючи  заграви,
Зло  і  темряву  прогнало.

Стала  вільною  Жар-Птиця!
Знов  співає,  знов  іскриться!
А  із  дзьоба  без  зупинки
Розлітаються  перлинки.

Ну,  а  злий  чаклун  знітився,
Невідомо  де  подівся.
–  Отже,  діти,  знов  добро  
Люте  зло  перемогло.

А  Жар-Птиця-чарівниця,
Мов  вогонь,  мов  блискавиця!
Всюди  по  світах  літає,
Сяє  золотим  розмаєм.  

–  Ну,  а  казочка,  малята,
Разом  з  вами  хоче  спати.
–  Тож  лягайте  спочивати
І  змикайте  оченята.

Хай  присниться  вам  Жар-Птиця  -
Чародійка-витівниця!
Ваші  виповнить  бажання
На  ранковому  світанні.

26.  12.  2019        Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2019

Вася

Сиджу  у  підвалі,  гадаючи  ревно.
–  Чому  ображають  мене  всі  даремно?
–  Чому,  любе  панство,  мені  не  щастить,
А  серце  сльозою  невтішно  бринить?

Постійно  блукаю  у  пошуках  їжі,
Доводиться  пити  з  брудної  калюжі.
Чомусь  проганяють  мене  звідусіль
І  байдуже  всім,  що  мете  заметіль.

Ніколи  не  мав  я  своєї  хатини,
А  тут  на  додачу  ще  збила  машина.
Поранена  й  зламана  лапка  болить,
А  тіло  моє  в  лихоманці  тремтить.

Вирує,  вогнями  осяяне,  місто,
Та  тільки  для  мене  немає  тут  місця.
Покірно  змирився,  до  прикрощів  звик,
–  А  може  й  до  мене  примчить  чарівник?

Адже  я  охайний  і  лагідний  котик
І  шубка  пухнаста,  м'якенька  на  дотик.
А  звати  мене,  як  у  казці,  Василь!
Мені  так  пасує  солом'яний  бриль.

А  поки  нудьгую  в  підвалі  й  гадаю.
–  Чому  люта  доля  мене  ображає?
–  Чому,  любе  панство,  мені  не  щастить,
А  серце  сльозою  невтішно  бринить?

24.  12.  2019                  Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

ФОТО  КОТИКА  РЕАЛЬНЕ!  ХТО  ХОЧЕ  ЗАБРАТИ,  ТЕЛЕФОНУЙТЕ  ЗА  НОМЕРОМ:  0507679733,  ОКСАНА  

ВАСЯ  ВЖЕ  ЗНАЙШОВ  СОБІ  ГОСПОДАРІВ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2019

Пухнаста панянка

Я  кішечка  гарна,  охайна.
–  Чому  у  підвалі  живу?
Ретельно  вмиваючись  зрання,
Тримаюся  ледь  на  плаву.

Постава  у  мене  панянки.
Не  місце  мені  серед  бліх.
Плекаю  одну  забаганку
Скоріше  звільнитись  від  них.

Ну,  зовсім  мені  тут  сутужно.
Ссе  голод,  що  майже  не  сплю.
Від  смороду  знидіти  можна,
А  бруд  нищить  шубку  мою.

Так  мрію  домашньою  стати,
Щоб  вдосталь  було  молочка!
Бо  тут  незручна  в  мене  хата,
Цеглинки  стискають  бочка.

Щоночі  й  щодня  у  молитві,
Прошу  про  найкращу  сім'ю.
Де  зможуть  мене  полюбити
І  долю  змінити  мою.

11.  12.  2019                  Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)
Прилаштована  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2019

Казковий сон

Вибіг  з  хатки  сірий  котик,
З  подиву  розкривши  ротик.
Хмарки  струшують  мішок,
Засипаючи  садок.

Витанцьовують  сніжинки
Навкруги  біля  ялинки.
В  новорічну  ніч  до  них
Приєднався  Сніговик.

Взяв  до  кола  всіх  звіряток
Та  маленьких  пташеняток.
Розпочався  карнавал,
Новорічний  чудо-бал!

Поспішив  і  сірий  котик,
А  сніжок  -  м'який  на  дотик.
Мов  пухкенький  килимок,
Всіх  запрошує  в  танок.

Наш  коток  так  веселився,
Поки  бідний  притомився.
Змерзли  лапки  і  бочка,
Захотілось  молочка.

Тож  мерщій  помчав  до  грубки
Підсушити  мокру  шубку.
І  незчувся,  як  заснув,
В  сонне  царство  упірнув.

Так  він  спав  аж  до  світанку
Під  магічну  колисанку.
Раптом  знову  Сніговик
В  сон  до  котика  прибіг.

З  ним  Муркотик  веселився!
По  сніжку  стрибав,  носився!
А  прокинуся  й  збагнув,
Що  пригоди  всі  забув.

21.  12.  2019            Л.  Маковей    (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2019

Навіяне

Мов  дикі  коні,  мчать  удаль  прудкі  роки.
А  ми  були  колись  такими  молодими!
Коротким  зустрічам  раділи  щохвилини
в  потоках  клекітних  життєвої  ріки.  

Блукали  тропами  по  закутках  Землі
в  ретельних  пошуках  захованої  долі.
Старанно  граючи,  призначені  нам  ролі,
і  кожен  плив  лише  у  власному  човні.

Давно  розбіглись  наші  долі  і  шляхи.
Попутний  вітер  підганяв  легкі  вітрила.
Шалена  юність  в  часі  крила  загубила.
Літа  з  туманами  за  обрій  поплили.  

Вже  пізня  осінь  шле  пронизливі  дощі.
Давно  сліди  чомусь  заметені  вітрами.
Вночі  не  ниють,  не  болять  сердешні  рани,
а  на  світлинах  ми  і  досі  молоді.

13.  12.  2019                Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2019

Джина

–  Дозвольте  представитись,  пані  й  панове.
Я  -  Джина!  Про  себе  скажу  без  прикрас.
Постава  моя  неймовірно  чудова!
Красуня  -  у  профіль,  ще  краща  -  в  анфас.

–  Прошу  придивитись  до  мене  ретельно.
Позую  для  вас,  ніби  справжня  модель.
Слухняна,  розумна,  поводжуся  чемно,
Як  гречна,  привітна  мадемуазель!

У  мене  велике  і  любляче  серце.
Хоч  ще  цуценятко,  та  в  світі  -  одна.
А  очі  мої,  що  бездонні  озерця!
В  них  відданість,  вдячність  і  сяйво  добра.

Але  час  від  часу  стискає  тривога.
–  А  чи  пощастить  на  земному  путі?
–  На  що  сподіватись,  чи  прийде  підмога?
Чи  сонце  чекає,  чи  сірі  дощі?

Та  все  ж  сподіваюся,  панство,  на  краще!
Що  десь  мій  господар  до  мене  вже  йде.
Що  знайде  і  скаже:  «Дай  лапу  на  щастя!»
Пригорне  згорьоване  серце  моє.

Не  зраджу  його,  захищатиму  вміло.
І  сон  стерегтиму  дбайливо  вночі.
Не  гризтиму  капці,  хоч  як  би  кортіло.    
Скавчатиму  тихо  удень  від  нудьги.

А  поки  що  доля  моя  невідома.
Ніхто  не  дарує  від  серця  ключі.
Так  хочу  скоріше  побігти  додому,
Але  тільки  нишком  волаю  вночі.

11.  12.  2019.  Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

ФОТО  СОБАЧКИ  РЕАЛЬНЕ.  ХТО  ХОЧЕ  ЗАБРАТИ,  ТЕЛЕФОНУЙТЕ  ЗА  НОМЕРОМ  0505232573  Ольга.  СОБАЧКА  ЗНАХОДИТЬСЯ  В  М.  КИЇВ.

ДЖИНА  ПРИЛАШТОВАНА!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2019

Рем

Якби  хто  знав  з  шанованого  панства,
Яка  у  мене  доля  непроста!
Вже  третій  рік,  існуючи  у  рабстві,
Несу  на  ланцюгу  свого  хреста.

Взяли  мене  ще  цуциком  від  мами.
Тоді  радів.  Не  знав,  що  на  біду.
Не  мав  жури,  ще  не  боліли  рани.
Лиш  вірив,  що  все  буде  до  ладу.
 
Назвали  Ремом,  кинули  до  будки!
Відтоді,  лиш  ненависний  ланцюг.
Так,  так!  Оце  і  всі  мої  здобутки:
Дірявий  дах,  рої  нестерпних  мух.

В  дитячу  пору,  плачучи  ночами,
Не  знав,  чому  так  зводило  живіт.
На  місяць  зараз  вию,  мов  примара.
Сова  мені  зажурено  вторить.  

Жеврію  так  з  дитинства  і  донині,
Але  чомусь  господарям  набрид.
Життя  моє  висить  на  волосині.
Ось,  ось  воно  припиниться  навік.

Дорослий  пес,  а  плачу  безутішно.
Мороз  по  шкірі  струмом  цебенить.
Борюся  зі  страхами  відчайдушно,
Очікуючи  страти  кожну  мить.

–  А  може  хтось  врятує  з  цього  пекла?
Мене  запросить  раптом  в  добрий  дім.
Моя  любов  ніколи  не  померкне.
Нестиму  службу  аж  до  скону  днів.

Ітиму  поряд  в  радості  й  тривозі,
Сумлінно  захищаючи  від  зла.
А  я,  мов  Янгол,  на  земній  дорозі,
Якому  обпалили  два  крила.

31.  10.  2019              Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

ФОТО  ПЕСИКА  РЕАЛЬНЕ!  ХТО  ХОЧЕ  ЗАБРАТИ,  ТЕЛЕФОНУЙТЕ  ЗА  НОМЕРОМ    0955463850.  КУРАТОР  -  ІРИНА  СЕРОШТАН.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2019

Не йди, дитинство

Дитинство  безтурботне,  босоноге.
Мого  життя  -  трояндові  літа.  
–  Прошу  тебе,  не  поспішай  в  дорогу,
Адже  назад  загубиться  тропа.

Хай  полечу  ще  ластівкою  в  небо!
Метеликом  торкнуся  пелюсток.
–  Постій,  не  йди!  Хіба  вже  є  потреба?
Затримай  казки  райдужний  місток.

Ще  покружляю  з  буйним  вітром  в  полі,
Спиваючи  уранішню  росу.
Ще  повальсую  в  зоряному  колі,
Відчувши  срібних  променів  красу.

–Лиш  зрозумій!  Прощатись  так  не  просто,
Бо  чарівна  твоя  всіляка  мить!
В  твоїх  обіймах  легко  й  медоносно,
Все  зрозуміло  й  радістю  дзвенить.

–Тож  зачекай,  дитинство  босоноге!  
Мого  життя  -  веселчаста  пора.
–  Прошу  тебе,  не  поспішай  в  дорогу,
Адже  назад  загубиться  тропа.

25.  10.  2019                Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2019

Нехай печаль розвіє вітер

–    Скажи,  матусенько,  чому  усе  частіше
Біжу  в  дитинство  уві  сні,  мов  наяву?  
Колись  так  мріяла  лиш  вирости  скоріше,
А  ось  назад  туди  стежинку  не  знайду.

–  Я  знаю,  донечко!  Так,  так!  Ти  вже  доросла!
Частенько  радила  тобі:  –  "Не  поспішай!"
Адже  дитинство  -  це  пора,  де  все  так  просто!
Де  просто  літній  дощ,  веселки  диво-грай.

–  Чому  ж  не  вірила  словам  твоїм,  матусю?
А  зараз  так  підступно  котиться  сльоза.
Дозволь  до  тебе,  як  раніше,  пригорнуся,
А  ти,  будь  ласка,  нагадай  про  ті  літа.

В  дитячу  пору  запроси,  хоч  ненадовго!
Дарма,  що  виросла,  давно  вже  не  дитя.
Візьми  за  руку  та  зігрій,  бо  прохолодно
І  поведи  стежками  нашого  життя.

 –  Звичайно,  донечко!  Подай  мені  лиш  руку!
Ми  помандруємо  в  минуле  крізь  роки.
Де  не  було  між  нами  туги  і  розлуки,
А  ти  зійшла  до  мене  з  Божої  тропи.

Ми  йшли  пліч-о-пліч  по  призначеній  дорозі.
Тебе  в  путі  оберігала  від  негод.
Благословляла  кожен  крок  твій,  та  не  в  змозі
Час  зупинити.  Він  немає  перешкод.

Лиш  не  сумуй.  Гони  жалі,  що  я́трять  серце.
В  своє  дитинство  ще  повернешся  не  раз.
В  очах  дітей  його  побачиш,  як  в  озерці
І  з  ними  пройдеш  ще  його  солодкий  шлях.

А  я  тут  поряд!  Зовсім  близько!  Кілька  кроків!
Мене  усюди  знайдеш,  тільки  лиш  затям,
Що  неважливо,  скільки  матимеш  ти  років,
Для  мене  завжди  будеш  крихітним  дитям.

Іди  скоріш!  Твої  сльозинки  швидко  витру.
І  хай  назад  давно  заметена  стезя.
Нехай  печаль  твою  розвіє  теплий  вітер,
Адже  попереду  ще  ціле  майбуття.

16.  10.  2019                    Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)
Картинка  з  інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2019

Межа

Йде  втомлено,  зігнувшись,  літня  жінка,
Вдивляючись  у  мжичку  крізь  літа.
Чомусь  вони  промчали  надто  стрімко,
А  на  душі  самотність  і  сльота.

На  білі  коси  напнута  хустинка.
Вкриває  плечі  паморозь  густа.
Хитається  від  вітру,  мов  билинка.
Лише  шепочуть  щось  її  вуста.

–  Дозволь  спитати,  з  ким  ти  розмовляєш?
Кому  свою  довірила  печаль?
Мабуть,  вітрам?  То,  що  ж  розповідаєш?
Чому  в  очах  такий  пекучий  жаль?

–  А  може  в  тебе  сповідь  перед  Богом?
Так,  так!  Бо  раптом  висохла  сльоза.
–  Постій  ще  трохи!  Не  спіши  в  дорогу.
Хіба  не  байдуже  що  я  тобі  чужа?

Тебе  впізнала  серед  перехожих.
–  Іди-но,  змерзлі  руки  пригорну.
Ти  майже  на  мою  бабусю  схожа,
Яка  пішла  навіки  за  межу.

–  Тож  подаруй  хоча  б  одну  хвилинку!
Посидь  зі  мною,  хай  я  і  чужа.
–  Скажи,  чому  на  серці  в  мене  гірко?
Чому  так  плаче  зранена  душа?

–  Куди  ідеш  і  де  твоя  домівка?
Адже  вкриває  даль  густа  імла.
–  Дивись!  Дощем  розмита  вже  стежинка...
Та  ти  мовчиш.  Згубилися  слова.

Спішиш  у  ніч!  Хоча  і  неквапливо.
Зболілих  ніг  -  невпевнена  хода.
Вже  на  межі  твоя  життєва  нива.
Ось,  ось  тонка  обірветься  струна.

Йде  втомлено,  зігнувшись,  літня  жінка...

05.  11.  2019                  Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)
Фото  з  інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2019

Стежками Києва

(В  темпі  вальсу)

Йду  вулицями  міста  поміж  старих  каштанів.
Гойдає  пишні  крони  легенький  вітерець.
Будинки  визирають  із  вранішніх  туманів,
а  я  думками  лину  в  дитинство  навпростець.

Приспів:
Славетний,  древній  Київ,  сповитий  куполами!
Століттями  весніє  на  пагорбах  ярів.
Сакральне,  знане  місто,  освячене  Богами,
увічнене  в  полотнах  і  одах  піснярів.

Ведуть  стежинки  рідні  в  минуле  далі  й  далі.
Стрічає,  як  уперше,  мене  шкільний  поріг.
А  поруч,  зовсім  близько  гримлять  старі  трамваї,
немов  примари  міста  і  київських  доріг.

Приспів.

Знайду  своє  подвір'я,  забуте  в  хвилях  часу,
де  вже  давно  згубились  сліди  дитячих  мрій.
Знайомий  дім  постане  в  каштановій  окрасі,
яким  і  залишився  у  пам'яті  моїй.

Приспів.

Святе,  величне  місто!  Життя  мого  -  колиска.
Люблю  твої  хвилясті,  дніпровські  береги.
За  ласку  неосяжну  щораз  вклоняюсь  низько,
за  всі  дари  й  науку  завдячую  тобі.

Приспів.

17.  09.  2019                  Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2019

Світ музики

Звуки    музики  легко  кружляють  в  магічному  танці.
Ллються  срібним  струмком  і  в  музичний  запрошують  світ.
Заворожує  темпом  грайливо-піднесене  скерцо,
А  божественний  вальс  зачаровує,  кличе  в  політ.

Ніби  вмить  виростають,  невидимі  погляду,  крила,
Що  несуть  у  куточки  ретельно  захованих  мрій.
Хтось  зустріне  свої,  майже  втрачені  в  часі,  вітрила.
Хтось  потрапить  в  дитинство,  ланцюг  незабутніх  подій.  

Хтось  згадає  гірке,  нерозділене  перше  кохання,
Зазирнувши  в  щасливі  і  вже  неповторні  літа.  
Дехто  зронить  сльозу,  пригадавши  перон  розставання,
Де  постійно  вальсують  у  парі  журба  й  суєта.

В  закодованих  звуках  лунає  божественна  сила.
В  них  звучить  велич  духу,  казкова  магічність  краси.
"Do"  –  це  Dóminus,  отже  Господь  і  любов  незгасима.
"Re"  –  це  rérum  –  реальність,  матерія,  що  навкруги.

Нота  "мі"–  miracúlum.  Звучить  у  перекладі  -  диво;
"Fa"  –  від  слова  famílias.  Тобто,  планетна  сім’я.
"Sol"  –    це  sólis.  Є  сонцем,  що  гріє  планетну  родину.
Зігріває  матерію,  отже,  дарує  життя.

Нота  "la"  народилась  в  галактиці    láctea  vía.
А  хрещеним  її  є  чумацький,  вторований  шлях.
Нота  "si"  –  це  є  síderae,  -  сяйна  небесна  дитина.
І  купається  нота  у  променях  сонця  й  дощах.

Отже,  музики  світ  –  загадково-містичне  мистецтво,
Подароване  Всесвітом  людству  планети  "Земля".
Тож,  нехай  звуки  музики  вас  зачаровують,  панство,
І  красою  мелодій  підкорюють  ваші  серця.

11.  09.  2019                    Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

Перекладено  з  латині
"Do"  –  Domínus  -  повелитель  (До́мінус)  -  багатозначний  термін.
"Re"  –  rérum  –  матерія  (Ре́рум)
"Мі"–  miracúlum    -  диво;  (Міраку́люм)
"Fa"  –  famílias  planetarium  -  сім'я  планет  (фамі́ліас  плянета́ріум)
"Sol"  –  sólis,  -  сонце  (со́ліс)
"La"–  láctea  vía  -  Чумацький  шлях  (ля́цеі'с  віа)
"Si"  –  síderae  -  небеса  -  (сі́дере).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2019

Вальс випускників

Маестро  травень  розписав  смарагдами  пейзажі,
вдягнувши  в  райдужні  тони  оголені  сади.
В  барвисті  шати  одягнув  оголені  сади.
Останній  дзвоник  пролунав,  але  чомусь  одразу
журу  і  радість  поєднав  із  присмаком  сльози.

Приспів:
Шкільні  літа́,  крилаті  дні,  чому  пішли  так  стрімко?
Чому  в  дитинство  не  веде  стежина  золота?
Лише  світлини  бережуть,  застиглі  в  часі  стрілки,
на  мить  вертаючи  назад,  у  райдужні  літа.  

Знайомий  вальс.  Прощання  -  час.  Кружляють  юні  пари.
Не  повернути  більше  їм  рожевих  кольорів.
Останній  пройдено  урок.  Шкільні  відкриті  брами
у  світ  дорослих  починань,  підкорення  вершин.
   
Приспів.

Розправлять  крила  й  полетять  з  гніздечка  соколята,
а  вальс  знайомий  прозвучить  услід,  мов  оберіг.
А  згодом  всі  злетяться  в  край,  де  сповивала  мати,  
щоб  знов  ступити  на  шкільний,  омріяний  поріг.

Приспів.  
 
06.  09.  2019                      Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)
Картинка  з  інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2019

З днем знань!

Вітаю  учнів,  вчителів  і  батьків    з  новим  навчальним  роком!  Хай  всі  ваші  мрії  збуваються!  Успіхів  вам,  наснаги,  терпіння,  любові  і  гарного  святкового  настрою!

Пролетіло  стрімко  волошкове  літо,
Відзвучали  лунко  безтурботні  дні.
В  павутиння  срібне  заквітчались  віти,
Ще  забувши  шати  золоті  вдягти

Відчинивши  двері,  зустрічає  школа.
Кличе  дзвоник  учнів  на  поріг  до  знань.
Де  звучать  могутньо  сила  й  велич  слова,
Де  скарби  чекають  світових  надбань.

Головне  знайти  їх,  відчинивши  браму.
Вторувати  стежку  до  яскравих  зір.
Завдяки  наукам  зі  святого  храму,
Досягти  визнання  і  нових  вершин.
 
–  Не  втрачайте  часу,  вирушайте  в  мандри,
Де  відкриті  двері  в  таємничій  світ.
–Лиш  плекайте  мову,  честь  і  зерна  правди.
Україну  рідну,  поза  все,  любіть!

Час  так  швидко  лине,  знов  настане  літо,
А  сьогодні  кличе  вас  гучний  дзвінок.
–  З  урочистим  святом  вас  вітаю,  діти!
Хай    дарує  світло  кожен  ваш  урок.

Вам  наснаги  зичу  і  цілунків  долі,
–  Лиш  тримайте  міцно  від  наук  штурвал.
Хай  панує  дружба  в  найдорожчій  школі
І  щастить  безмежно  на  дорозі  знань.


30.  08.  2019                          Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)
Картинка  з  інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2019

Бабине літо

З  сьогоднішнього  дня  (28  серпня)  розпочалося  "Бабине  літо".  Це  перше  "Бабине  літо",  яке  називається  "Молоде  бабине  літо"  і  закінчується  воно  11  вересня.

Літо  бабине  грає  в  загравах  ласкавого  сонця.
Павутинням  сповите,  мережить  пожовклу  листву.
Заплітає  ажуром  і  присмаком  суму  віконця,
Що  так  ревно  пильнують,  захованих  доль,  таїну.

Переливом  сріблястим  мої  вже  виблискують  коси!
Не  питаючи  дозволу,  осінь  крадеться,  мов  тінь.  
Загубилась  весна,  кришталеві  розтанули  роси,  
А  роки  молоді  непомітно  пішли  в  далечінь.

 –  Не  спіши,  літо  бабине,  йти  у  далеке  минуле.
Як  душі  пояснити?  Вона  ж  повсякчас  молода!
–  Зачекай,  похизуйся  ще  трохи,  забравши,  зажуру,
Бо  у  осені  вдача  химерна,  примхлива  хода.

–  Подаруй  на  прощання  мажорно-яскраві  акорди.
Хай  звучать  відгомоном  в  холодні,  засніжені  дні.
–  Приголуб  оксамитом  мої  замережені  скроні.
Кольорами  весни  розпиши  на  моєму  вікні.

–  Доспівай  літню  пісню  про  теплі  дощі  і  веселку.
–  Домалюй  ніжні  квіти  на  літньому  ще  полотні.
–  Краєвидів  пейзажі  залиш  на  прощання,  на  згадку.
Хай  вони  проженуть  заметіль  із  моєї  душі.

Літо  бабине  грає  в  загравах  ласкавого  сонця.
Павутинням  сповите,  мережить  пожовклу  листву.
Заплітає  ажуром  і  присмаком  суму  віконця,
Що  так  ревно  пильнують,  захованих,  доль  таїну.

28.  09.  2019          Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

Картинка  з  інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2019

Вітання молодим

Закодований  марш  Мендельсона  звучить!
Наречених  вітаю  у  пам'ятну  мить.
З  днем  народження  вашої  диво-сім'ї
На  вкраїнській  родючій,  гостинній  землі.

Зичу  вам  у  житті  лиш  яскравих  доріг!
Хай  любов  береже  вас,  немов  оберіг.
Щастям,  радістю  спільний  встеляється  шлях,
А  кохання  з  роками  лиш  квітне  в  серцях.

Благ  земних  вам  бажаю  з  роси  і  води.
Ви  сьогодні  з'єднали  свої  береги.
Хай  завжди  таланить  у  одному  човні́.
Вам  щасливого  плавання  зичу  в  житті.

17.  08.  2019          Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2019

Я за вас помолюсь

Відео  першого  подружнього  танку  моєї  донечки  Олени  і  її  чоловіка,  Михаїла
[youtube]https://youtu.be/XB8pW_nabtU
[/youtube]
Пряне  літо  в  саду  вже  медовим  бринить  оксамитом.
Достигає  на  ґронах  важких  золотий  виноград.
І  в  сьогоднішній  день,  що  жоржиновим  цвітом  сповитий,
люба  донечка  зранку  вдягнула  весільний  наряд.

Ти  летиш,  ніби  пташка,  назустріч  омріяній  долі.
Твій  коханий  тебе  поведе  по  життю  крізь  роки́.
Хай  стежина  сумісна  проляже  між  квітів  любові,
а  обручки  сіяють,  щоб  легко  було  вам  іти.

Хай  встеляється  килимом  ваша  життєва  дорога,
лебединою  вірністю  б'ються  серця  в  унісон.
Я  за  вас  помолюсь,  попрошу  для  вас  ласки  у  Бога,
щоб  в  житті  не  зазнали  ви  штучних,  земних  перепон.

В  урочисту  годину  радію  за  вас,  любі  діти!
Засвітилась  яскравою  зіркою  ваша  сім'я.
Безліч  літ  вам  бажаю  у  злагоді  й  мирі  прожити,
а  лелеки  нехай  принесуть  не  одне  немовля.

Вип'ю  келих  вина  за  яскраву,  святкову  подію,
за  казково-магічну,  даровану  Господом,  мить!
Хай  здійсняться  всі  ваші  окрилені  мрії  й  надії  
і  в  життєвому  морі  нехай  вам  безмежно  щастить!

17.  08.  2019                              Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2019

Танцюй, балерино!

Стихла  зала  умить  у  чеканні  містичного  дійства.
Увертюра  звучить,  в  дивовижний  запрошує  світ.
Де  збуваються  мрії  рожевих  ілюзій  дитинства,
а  натомлений  час  крадькома  уповільнює  хід.

В  кольорових  вогнях  виграють  театральні  підмостки.
В  декораціях  сцена,  з  далеких  часів  антураж.
О,  в'юнка  балерино,  твій  вихід  з  душевної  пустки.
Вже  чекає  на  тебе  примарний  зі  снів  екіпаж.

Заховай  тугу  й  біль  у  віддалені  закутки  серця,
одягнувши  тайком  маску  усмішки  й  сяйва  зірок.
І  невтомно  кружляй  в  ефемерно-казковому  танці,
заквітчавши  себе  у  міфічно-лавровий  вінок.

Блискавично  журавкою  линь  у  небесні  простори.
Ніби  біла  лебідка,  пливи  в  зачарований  край.
І  хай  шлях  танцівниці  тернистий,  украй  неозорий,
та,  що  буде  колись,  краще  в  долі  про  це  не  питай.

Проживай,  балерино,  без  суму  омріяні  ролі.
Між  життям  і  театром  тонка,  ледве  видима  грань.
Тішся  шквалом  овацій  і  сяйвом  свого  ореолу.
Слава  вельми  крихка,  не  втамовує  всіх  сподівань.

В  кольорових  вогнях  виграють  театральні  підмостки.
В  декораціях  сцена,  з  далеких  часів  антураж.
О,  в'юнка  балерино,  твій  вихід  з  душевної  пустки.
Вже  чекає  на  тебе  примарний  зі  снів  екіпаж.

 26.  07.  2019                  Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2019

З одруженням

Вітаю  вас,  прекрасні  молодята,
З  важливим  днем  у  вашому  житті!
Хай  мрії  ваші  справдяться  крилаті
І  вам  щастить  у  спільному  човні.

Нехай  барвінком  стелиться  стежина,
Якою  доведеться  вам  іти.
Вас  вірність  зігріває  лебедина,
Які  б  в  житті  не  віяли  вітри.

Хай  доля  вишиває  вам  щомиті
Яскраве,  неповторне  вишиття.
Теплом,  любов'ю,  ласкою  сповиті,
Пливуть  літа  сумісного  життя.

Вітаю  вас,  прекрасні  молодята,
З  народженням  новітньої  сім'ї!
Нехай  її  прикрасять  немовлята
І  вам  щастить  у  спільному  човні.

22.  07.  2019                  Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2019

Цвіт матіоли

–  Матінко,  матусю,  ось  і  тепле  літо!
Мальви  кольорові  заплітають  тин.
Зрошені  росою,  зорями  сповиті,
Лагідно  зігріті  сонцем  золотим.

Тягнуться  угору  в  сонячних  загравах.
Мовби  зазирають  в  неземні  світи.
Більше  не  прилинеш,  та  вони  чекають,
Що  можливо  прийдеш  у  бентежні  сни.  

Вже  і  матіола  цвітом  сіє  рясно,
Навкруги  розливши  пряний  аромат.
Нічка  розпустила  довгі,  чорні  пасма,
В  думах  зажурився  престарілий  сад.

Згадує  напевно,  як  колись  з  тобою
Чарувались  співом  чарівних  цикад.
Як  у  чарах  ночі  шелестів  листвою,
Ґрона  розпустивши,  білий  виноград.

–  Матінко,  матусю!  Ох,  якби  ти  знала,
Як  мені  бракує  мудрих  слів,  порад.
І  чому  з  домівки  ти  пішла  так  рано,
А  стежина  вперто  не  веде  назад?

Вмовити  не  можна  невблаганну  долю,
А  душа  і  досі  сумом  цебенить.
Часто  йду  в  дитинство  навпрошки  з  тобою,
Згадуючи  кожну,  неповторну  мить.

–  Матінко,  матусю,  ось  і  тепле  літо!
Мальви  кольорові  заплітають  тин.
А  ти  сяєш  зверху  ніжним  оксамитом,
Променем  зірковим,  сонцем  золотим.

04.  07.  2019                    Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)            

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2019

Мова українська

Українська,  диво-мова,  піснею  сповита.
Кожне  слово  мелодійне,  сяє  колоритом.
Ллється  срібним  переливом  по  світах  широких,
А  у  рідній  Україні  майже  одиноке.

Ну  чому  ти  зайва,  мово,  у  своїх  пенатах?
Мов  затиснута  навмисно,  щільно  у  лещатах.
І  тебе  вскубнути  прагнуть,  обпалити  крила,
Зруйнувати  велич  духу  і  убити  силу.

Захищаєшся  віками  від  лихого  світу,
Намагаючись  розквітнуть  яблуневим  цвітом.
А  тебе  клюють  нещадно  чорно-сірі  круки.
І  за  що  терпіти  мусиш  нестерпимі  муки?

Та  утім,  безмежно  вірю  в  спільну  перемогу,
Хоч  на  тебе  і  чекає  надважка  дорога.
Мандруватимеш  звитяжно  по  усій  країні,
Розливатимешся  всюди  співом  солов'їним.

Бо  ти  сонячна,  крилата,  піснею  сповита,
А  твоє  могутнє  слово  сяє  колоритом!
Ти  найкраща,  неповторна,  чарівна  перлина,
Світоч,  сила  і  надія,  велич  України!

03.  06.  2019                    Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2019

Колискова для дорослої донечки

–  Спи,  люба  донечко.  Спи,  засинай!
Хай  знов  насниться  калиновий  край.
Де  залишились  дитинства  стежки,
Райдужних  мрій  золоті  ланцюжки.

–  Спи,  рідна  ластівко.  Спи,  засинай!
Хай  віщий  сон  поведе  в  зелен-гай.
Де  щебетанням  стрічали  птахи
І  незабутні  згубились  роки.

–  Спи,  миле  сонечко.  Серце  не  край!
Хай  темна  нічка  дарує  розмай:
Пишно-квітучих,  зелених  дібров,
Вічну,  щасливу  і  вірну  любов.

 –  Спи,  ніжна  квіточко.  Спи,  засинай!
Завжди  на  тебе  чекатиму,  знай.
Скільки  б  тобі  не  відкрилось  доріг,
Знов  повертайся  на  отчий  поріг.

Байдуже,  скільки  ти  матимеш  літ,
Буду  для  тебе,  немов  оберіг.
У  молитвах  мій  лунатиме  спів
Чи  на  землі,  чи  то  з  інших  світів.

–  Спи,  люба  дівчинко.  Спи,  засинай!
Серденько  хай  оминає  печаль.
Знай,  що  для  мене  ти  завжди  дитя,
Зірка  моя  і  моє  майбуття.

28.  05.  2019            Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2019

Бім

Я  білий  Бім  і  маю  темне  вухо.
Життя  моє  гірке,  немов  полин.
Силкуюся  не  впасти  зовсім  духом,
Та  лапи  так  і  трусить  від  новин.

Погрожує  мене  господар  вбити,
Що  курочку  недавно  ухопив.
–  А  як  же  міг  по  іншому  вчинити?
Помиї  бачив  раз  у  кілька  днів.

Вина  моя  у  тому,  що  голодний.
Що  паморочить  часто  в  голові.
Дірява  в  мене  будка  та  холодна.
Ланцюг,  що  гне  до  самої  землі.

Узимку  потерпаю  від  морозів.
Від  спраги  й  спеки  влітку.  Хоч  кричи.
Терпіти  бліх,  кліщів  уже  не  в  змозі,
А  будка  не  рятує  від  дощів.

Таємно  мрію,  раптом  стане  диво
І  пощастить  звільнитися  від  пут.
Що  хтось  мене  полюбить  незрадливо
Й  відмінить,  вже  призначений,  маршрут.

Я  білий  Бім  і  маю  темне  вухо!
Життя  моє  гірке,  немов  полин.
Силкуюся  не  впасти  зовсім  духом
І  соромно,  що  курочку  схопив.

Не  гляну  в  бік  курей  уже  ніколи!
Не  підступлюсь  до  них  ані  на  крок!
–  Лише  прошу,  візьміть  мене  додому,
Адже  на  вік  засвоїв  цей  урок.

15.  05.  2019                    Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

ФОТО  СОБАЧКИ  РЕАЛЬНЕ.  ХТО  ЗАХОЧЕ  ЗАБРАТИ,  ЗВЕРТАЙТЕСЬ  ЗА  НОМЕРОМ  ТЕЛЕФОНУ    0505232573  Ольга  Мельник.  ПЕСИК  МЕШКАЄ  ПІД  КИЄВОМ,  АЛЕ  ЗМОЖУТЬ  ПРИВЕЗТИ  В  КИЇВ.

Бім  знайшов  господаря.  Живе,  як  на  курорті,  в  приватному  секторі.  Навкруги  ліс.  Територія  вся  в  квітах.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2019

Вітаю Любов Шемет!

Вітаю  з  днем  народження  прекрасну  жінку  і  талановиту  поетесу,  Любов  Шемет!  

День  твій  народження,  буйно  сповитий,
Цвітом  квітучих,  травневих  садів.
Зрошений  сонцем,  м'яким  оксамитом,
Скупаний  в  барвах  рясних  кольорів.

Дзвінко  оспіваний  чайками  в  морі,
Ніжно  овіяний  бриз-вітерцем.
Сяйвом  осяяний  з  вічних  просторів,
Благословенний  Всевишнім  Творцем.

Гучно  уславлений  злетом  Пегаса,
Співом  магічним  божественних  муз.
День,  що  вітав  на  землі  поетесу,
Зірку,  що  сяє  яскраво  навкруг.

Словом  шляхетним  ти  мовиш  з  Парнасу.
Вірші  твої,  мов  джерельця,  потік.
В  серці  любов  -  сонцесяйна  окраса,  
Сплетена  з  іменем  міцно  навік.

–  Хай  яскравіє  твоя,  Любо,  зірка!
Благ  зичу  щиро  з  роси  і  води!
Щоб  не  одна  світ  побачила  збірка.
Вірші  твої  -  це  безцінні  плоди.

В  них  -  гостра  правда,  життєва  дорога.
В  них  є  частинка  твоєї  душі.
В  них  -  твій  талант,  подарований  Богом,
Вірна  любов  до  родини  й  землі.

Хай  долітають  вони  до  визнання,
Крила  дарує  безсмертний  Пегас!
Творчого  зичу  тобі  процвітання.
Хай  неодмінно  щастить  повсякчас.

07.  05.  2019            Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2019

Обіймаю любов'ю

Ця  присвята  моєму  дідусеві,  Бондаренко  Михайлу  Григоровичу,  який  прожив  важке  життя.  За  часи  другої  світової  війни,  воював.  Потрапивши  у  полон  до  концтабору,  лише  чудом  вижив.  Дуже  любив  дітей,  був  доброю  людиною.

–  Діду  мій,  дідусю!  Знов  цвіте  калина!
Цвітом  засипає  пройдені  стежки.
Жде  тебе  в  зажурі  глиняна  хатина.
Їй  невтямки,  мабуть,  що  не  вернеш  ти.

З  нею  теж  журюся,  часто  без  упину,
Бо  приходиш  рідко  у  мої  ти  сни.
Та  поклавши  квіти  на  твою  могилу,
Знов  тебе  зустріну  в  кольорах  весни.

Поспішим  з  тобою  до  твоєї  хати.
До  старої  лавки  поблизу  воріт.
Ти  згадаєш  знову  про  війну  й  гармати,
Як  зустрів  бабусю  в  пору  зрілих  літ.

Пригорнусь  до  тебе,  як  в  роки  дитячі.
Про  життєві  бурі  розповім  тобі.
Про  свої  здобутки  і  сумні  невдачі,
Про  любов  до  тебе  й  незабутні  дні.

По  земних  стежинах  поблукаєм  знову.
По  яких  колись  нам  довелось  пройти.
Ти  утім  полинеш  до  святого  дому,
Залишивши  присмак  туги  й  самоти.

–  Діду  мій,  дідусю!  Знов  цвіте  калина!
Цвітом  засипає  пройдені  стежки.
Жде  тебе  в  зажурі  глиняна  хатина.
Їй  невтямки,  мабуть,  що  не  вернеш  ти.  

 23.  04.  2019                Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2019

Загублені надії

Цей  вірш  написала,  подивившись  передачу  "Стосується  кожного",  яка  вийшла  в  ефір  09.  04.  2019,  о  18  годині.  Називається  "Однокласниці".  Зазвичай  такі  передачі  не  дивлюсь,  але  ця  стосується  знайомої  родини.  

Матір  старенька,  до  ліжка  прикута.
Серце  невтішно  сльозою  бринить.
Слово  образи,  мов  жало  отрути,
В  душу  змією  вповзає  умить.

Квилить  нещасна,  згорьовані  очі.
Просить  хоч  трохи  любові  в  дітей.
Дні  безпросвітні,  тяжкі,  довгі  ночі.
Туга,  що  лине  із  кволих  грудей.

Змучене  тіло,  розтерзані  мрії
І  лиш  питання  на  впалих  вустах.
Тільки  печаль  і  тавро  безнадії
Та  перед  вічністю  безвість  і  страх.

–  Матір  знесилена,  сиза  голубко!
Доля  спіткала  тебе  нелегка.
Де  та  розрада  з  життєвого  кубка?
Чом  у  дітей  скаменілі  серця?

Де  розгубили  вони  всі  принади,
Що  наділяють  красою  людей?
Певно,  що  відповідь  ти  вже  не  знайдеш,
Не  зазирнеш  до  закритих  дверей.

Ти  сподівалась,  що  крига  розтане,
Раптом  звільнивши  з  полону  тепло.
Вигляне  світло  назовні  жадане,
Що  поступово  чомусь  утекло.

Що  приголублять  тебе  любі  діти,
Знов  запросивши  у  спільне  життя.
Будеш  їм  променем  сяйно  світити,
Тільки  би  дрібку  від  них  каяття.

Всіх  би  простила,  забувши  образи,
Бо  дні  і  ночі  водою  пливуть.
Та  не  судилось,  не  склалися  пазли.
Іншу  тобі  напророчили  путь.

Знайдеш  в  холодній  байдужості  вчинку,
Пристань  останню  в  будинку  старих.
Може  не  пізно  ще?  Й  рідні  кровинки
Раптом  відчують,  що  скоїли  гріх.

10.  04.  2019              Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2019