bogoslav

Сторінки (1/16):  « 1»

1991

Роздавлений,пригноблений,розбитий.                                                                                                                                      Століттями  з  колін  ти  не  вставав.                                                                                                                                                  Царями,королями,кров'ю  вмитий.                                                                                                                                                        Але  рабом  не  став.                                                                                                                                                                                                    ...Вставай  з  колін  народе  мій.                                                                                                                                                                          Обдурений  ляхами  і  братами.                                                                                                                                                                            Розп'ятий  між  варшавою  й  москвою.                                                                                                                                          До  гурту  ти  ніяк  не  міг  зібратись.                                                                                                                                                      В  єдину  силу,щоб  стати  за  волю.                                                                                                                                                  ...Вставай  з  колін  народе  мій.                                                                                                                                                                  Нарешті,бачу,розправляєш  плечі.                                                                                                                                                          Згорблену  спину  важко  розігнути.                                                                                                                                                      Але  я  знаю,вірю-ще  не  вечір.                                                                                                                                                                  Народу  Україні  нашій  бути.                                                                                                                                                                          ...Ти  встав  з  колін  народе  мій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2012


посмотри…

Посмотри  мне  в  глаза  красавица  и  на  мой  вопрос  ответь.                                                                                Даже  если  не  очень  понравится.Отвечать  тоже  надо  уметь.                                                                              Посмотри  мне  в  глаза  любимая.Я  прошу,мне  в  глаза  посмотри.                                                                    И  подумай,а  ты  любила  ли.Если  нет,все  равно  извини.                                                                                      Посмотри  мне  в  глаза  как  прежде  ты.                                                                                                                                        Я  твой  взгляд  сумею  понять.                                                                                                                                                                    Неужели  в  нем  нет  больше  нежности.                                                                                                                                      Неужели  мы  будем  лгать.                                                                                                                                                                            Неужели  про  все  забудется,неужели  забудешь  ты.                                                                                                  Посмотри  мне  в  глаза  моя  умница.Посмотри.Посмотри.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319488
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.03.2012


Афган

Там  далеко  идут  бои.Не  верится.Идут.                                                                                                                                          Там  люди  гибнут  и  твои  друзья  туда  пойдут.                                                                                                                      Мы  здесь  гуляем,водку  пьем.                                                                                                                                                                Да,  веселится  можем.                                                                                                                                                                                      Но  скажут-надо.Все  пойдем.                                                                                                                                                                  Сомненья  не  встревожат.                                                                                                                                                                            Не  помешают  нам  в  пути  ни  страх,ни  боязнь  смерти.                                                                                                  Мы  все  пройдем.Отчизна  жди.С  победой.Люди  верьте.                                                                                          Что  сыновья  не  так  млады.Рука  у  них  не  дрогнет.                                                                                                        В  песках  и  горах,без  воды.Но  надо  и  не  охнет.                                                                                                              Не  закричит-хочу  домой.Безусый  тот  юнец.                                                                                                                            Не  побежит.Хоть  пули  вой-сулит  всему  конец.                                                                                                              Да,были  есть  и  будут  герои-парни  средь  славян.                                                                                                        В  любых  делах  их  не  забудут.Ни  друг,ни  сволочь-атаман,                                                                                              Душманов  сотни  молодец.                                                                                                                                                                          Он  знает  и  боится.Что  русский  парень.Тот  юнец.                                                                                                              В  огне  лишь  накалится  и  станет  страшен  для  врагов.                                                                                            Бессмертен  и  спокоен.Все  сделает.А  тех  делов  так  много.                                                                              Чтобы  воен-не  жгли  костры  в  любой  стране.Чтоб  люди,друг  по  другу.                                            Свинцом  не  лили  и  в  огне,чтоб  не  пытали  друга.                                                                                                            Ведь  каждый  хочет  мирно  жить.Спокойно  и  счастливо.                                                                                        Смотреть  на  звезды  и  любить.Иль  просто,выпить  пива.                                                                                        И  за  бокалом  рассказать  о  всех  делах  житейских.                                                                                                        Чтоб  не  рыдала  больше  мать  и  не  слагали  песен.                                                                                                            О  мертвых  братьях,сыновьях,что  головы  сложили.                                                                                                      В  афганских  горах,на  камнях.За  то,что  нашу  Родину  любили.                1982

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319299
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.03.2012


Мрії солдата

Малышка-юная,красивая,счастливая.                                                                                                                                            Стоит  на  солнце,радуется  дню.                                                                                                                                                              Ее  ласкает  ветер.Шепчет:"Милая.                                                                                                                                              Какая  же  ты  нежная,как  жизнь  тебя  люблю."                                                                                                                                      ...Ты  спишь  под  звездами,о  чемто  шепчешь  с  ними.                                                                                                              ...Луна  смеется,скрытничая  с  вами.                                                                                                                                                  ...Как  хорошо  вам,как  же  вы  счастливы.                                                                                                                                ...Когда  все  тихо,нету  туч  под  небесами.                                                                                                                              А  утром  солнце  встанет  улыбнется,тебя  увидев.Спи  мое  дитя.                                                                        Ты  как  богиня.Кто  тебя  коснется,тот  будет  счастлив,как  несчастен  я.                                              Глаза  откроешь,как  же  долго  спала.                                                                                                                                              А  те  глаза,что  бездна  для  меня.                                                                                                                                                          И  я  лечу  в  ту  бездну.Боги  мало.                                                                                                                                                            Всю  жизнь  бы  падать,но  любить  тебя.                                                                                                                                        ...Какое  счастье  и  какие  муки.                                                                                                                                                          ...Любить  мечту  и  видеть  лишь  во  сне.                                                                                                                                      ...Но  без  Малышки,я  умру  со  скуки.                                                                                                                                            ...Без  глаз  ее,я  не  жилец  земле.                                      1982

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319241
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.03.2012


б. н.

Я  ненавиджу  світ,коли  спутані  руки.                                                                                                                                                  Ненавиджу  себе,як  від  страху  тремчу.                                                                                                                                      Коли  з  горла  не  пісня-фальші  розпуки.                                                                                                                                          Коли  совість  мовчить  на  неправду  чужу.                                                                                                                                      ...Ненависний  собі,якщо  в  чомусь  безсилий.                                                                                                                    ...Якщо  правда  моя,гірше  злої  брехні.                                                                                                                                          ...Якщо  руки  мої,просто  руки-не  крила.                                                                                                                                            ...Якщо  сплю  й  розумію-воля  тільки  у  сні.                                                                                                                                      Я  ненавиджу  світ  у  якому  окови.                                                                                                                                                              Не  лише  на  словах,а  й  на  душах  людських.                                                                                                                  Ненавиджу  себе,бо  я  раб  знову  й  знову.                                                                                                                                Раб  своїх  почуттів  і  чиєїсь  хули.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2012


Сумно

Тут  гуляв  Олекса  Довбуш  з  своїми  товаришами.                                                                                                              Марусяк  тут  був  кривавий,забавлявся  топірцями.                                                                                                              А  потім  Степан,наш  батько,помагав  за  волю  стати.                                                                                                    Лиш  тепер  нема  нікого  Тож  і  мусим  пам'ятати.                                                                                                                              ...Ой  ви  гори,  рідні  гори.Смерековії  палаци.                                                                                                                            ...Чисте  небо,вільна  воля.Ми  ж  бо  люди-не  паяци.                                                                                                      ...Ми  ж  бо  люди-не  паяци.Чисте  небо,вільна  воля.                                                                                                    ...Смерековії  палаци.Ой  ви  гори-моя  доля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2012


пісня про ДОВБУША

ой,як  крикнув  ОЛЕКСА  братчиків.Як  взяв  бартку  свою  у  рученьки.                                                      Затремтіли  чужинці  й  запроданці  і  пани  і  жиди-ошуканці.                                                                                  А  ОЛЕКСА  пішов  за  правдою  і  за  нею  повів  своїх  братчиків.                                                                          По  дорозі  людей  висповідував.Помагав,як  міг,по  товариськи.                                                                      Помагав,наставляв  на  путь  істинний.                                                                                                                                          Та  боялись,його  не  послухали.                                                                                                                                                              В  рабстві  свому  простіше  й  не  тісно  їм.                                                                                                                                      Ну,а  воля  для  сильних-не  дужі  ми.                                                                                                                                                    Ой  розсердився  батько-ОЛЕКСА  наш.                                                                                                                                              Ой  задумався  думою  чорною.                                                                                                                                                                  Перейнявся  й  зболівся  він  серцем  аж.                                                                                                                                    Помовчав  і  сказав  нерозумному.                                                                                                                                                            Ви  у  рабстві  і  далі  буть  хочете.Воля  ваша.А  наші  стежечки.                                                                            Не  спіткнуться  об  рабські  дорожечки.Бо  ми  вільні.Ми  люди-ВЕЛЕТИ.                                                                  ...Забуяла  краса  його  вольная.Заспівали  пісні  його  хатами.                                                                              ...Зашуміла  смерека  стогольная  і  піднявся  він  над  Карпатами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318351
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2012


КОЗАЦТВУ

Могутньою  лавою,навально  кіннота  до  бою.                                                                                                                            Козацтво  рветься  вперед.                                                                                                                                                                              За  новою  славою  і  з  вірою  в  бога  і  долю.                                                                                                                                                    Їх  шаблі  то  ворога  смерть.                                                                                                                                                                                    ...Гей,козаки.На  Січ  візьміть  з  собою.                                                                                                                                            ...Гей,козаки.Багато  нас.                                                                                                                                                                                ...Гей,козаки.За  УКРАЇНУ,неньку  свою.                                                                                                                              ...Стати  грудьми,прийшов  вже  час.                                                                                                                                                      Закрутить  шалений  танок,в  якому  не  до  любові.                                                                                                          Козацтво  не  відає  страху.                                                                                                                                                                          Не  хоче  терновий  вінок,а  тільки  ворожої  крові.                                                                                                                Ой  хлопці,не  даймо  знов  маху.                                                                                                                                                        ...Гей,козаки.На  Січ  візьміть  з  собою.                                                                                                                                      ...Гей,козаки.Багато  нас.                                                                                                                                                                        ...Гей,козаки.За  УКРАЇНУ,неньку  свою.                                                                                                                                      ...Стати  грудьми,прийшов  вже  час.                                                                                                                                              Залишилось  десь  у  піснях  те  лицарство,славне  козацтво.                                                                                Нащадки  чужим  покорились.                                                                                                                                                                  Але  надія  в  серцях  на  волю  ніколи  не  згасне.                                                                                                                      То  ж  знайте,що  ми  не  змирились.                                                                                                                                                                ...Гей,козаки.На  Січ  візьміть  з  собою...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2012


пристрасть

Ледь  чутний  схлип...І  я  в  тобі,а  ти  зі  мною.                                                                                                                          Відштовхуючи,ніжно  пригортаєш.                                                                                                                                                            А  я  цілую,обнімаю,шаленію.Від  поту  мокрий.Пам'ятаєш?                                                                                            Ти  пам'ятаєш?Так  чи  ні?Скажи  лиш  правду.Заклинаю.                                                                                            Ба,непотрібно  правди.Хочу  чути  одне-єдине  слово.Пам'ятаю.                                                                          Збреши,не  обдуривши.Якщо  можеш.                                                                                                                                                    І  прожени  назавжди  покликом"Вернись"                                                                                                                                        Та  знову  молю,прошу  і  благаю.                                                                                                                                                                Не  віддавайся,пропади  і  покорись.                                                                                                                                                Покірна  будь  у  величі  царівни.Плач-сміючись,цілуючи-кусай.                                                                              Хто  це  осягне?Божевільний.                                                                                                                                                                      Пробач.Люблю.Забуду.Ні.Не  вір.Прощай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2012


роздуми

Був  час,коли  ми  для  любові  жили.                                                                                                                                                                            Був  час,коли  любили  за  красу.                                                                                                                                                                  А  зараз,як  в  передчутті  могили.                                                                                                                                                            За  гроші  секс.Про  почуття  не  чув.                                                                                                                                                          Святе  і  грішне  стало  в  однострої.                                                                                                                                                      Святе  і  грішне  по  одній  ціні.                                                                                                                                                                        Про  що  розмова?Де  устої?                                                                                                                                                                                Де  честь  і  гідність?Все  в  багні.                                                                                                                                                                            О  боже  праведний,явись  в  моїм  безсиллі.                                                                                                                              В  моїй  неправді  чистоту  побач.                                                                                                                                                                    І  прагнення  вершин,думки  безкрилі.                                                                                                                                              Любов'ю  мук  наповни  і  пробач.                                                                                                                                                            Не  можу  більше  так.Не  хочу.                                                                                                                                                                  В  чужих  очах  шукати  лиш  користь.                                                                                                                                                    Зневіритись  не  дай,тебе  я  прошу.                                                                                                                                                      О  боже  мій.Моя  любов  і  ненависть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2012


сутінки

Коли  сутінки  вечірні,тихо  землю  огорнули.                                                                                                                                  Зрозумів  свою  самотність-тебе  не  було.                                                                                                                                      І  кинувся  в  юрбу,і  в  очі  заглядав.Не  знаю,де  я  був,кого  шукав.                                                              Але  пізно,пізно,пізно,пізно  шукати.                                                                                                                                                  Але  пізно,пізно,пізно,пізно  чекати.                                                                                                                                                  Не  вона.Не  вона.Не  вона.Не  вона.Не  вона.                                                                                                                        Тіло  ніжне-холодна  стіна.                                                                                                                                                                                  Й  від  тіла  знов  до  тіла.Шукаю  близьку  душу.                                                                                                                      Як  Дон  Хуан  правічний,жити  мушу.                                                                                                                                                Невже  ж  я  не  знайду,невже  я  не  зустріну.                                                                                                                              Одну  мою,лиш  ту-одну  єдину.                                                                                                                                                                Але  пізно,пізно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2012


зустріч

Привіт  незнайомка.Привіт  моя  люба.                                                                                                                                                Зустріч  з  тобою,то  моя  згуба.                                                                                                                                                                Зустріч  з  тобою-то  моє  щастя.                                                                                                                                                                            То  промінь  сонця  крізь  дощ  і  ненастя.                                                                                                                                                          Ми  вперше  зустрілись,побачились  вперше.                                                                                                                              Та  зразу  забились  серця  в  унісон.                                                                                                                                                          І  погляд  твій  ніжний  запав  в  моє  серце.                                                                                                                                        Сковав  мою  волю,немов  жахний  сон.                                                                                                                                                  А  посмішка  твоя-проста  і  дитяча.                                                                                                                                                          Все  враз  повернула,сказала  мені.                                                                                                                                                                Що  зустріч  наша-провісник  щастя.                                                                                                                                                    Великого  щастя.Не  забудь  цього  ні.                                                                                                                                                      Бо  наше  життя  не  щедре  на  щастя.                                                                                                                                                                    Щасливі  хвилини,як  краплі  роси.                                                                                                                                                            Збирай  їх,побачиш.Висохнуть  краплі.                                                                                                                                                  Залишать  лиш  сум  і  надію.Проси.                                                                                                                                                            Проси  свою  долю,щоби  не  спішила.                                                                                                                                                  Подовше  дивись  в  мої  очі.Побачиш.                                                                                                                                                  Побачиш  слова-я  люблю  тебе  мила.                                                                                                                                                Відчуєш,що  правда.Не  вмію  інакше.                                                                                                                                                  Я  знаю-так  буде.Я  вірю.бо  люблю.                                                                                                                                                        Якщо  ж  не  правий,все  одно-не  забуду.                                                                                                                                          Ні  посмішку  твою,ні  погляд  ясний.Ні  нашу  зустріч-як  подих  весни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317842
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2012


мелодія

Слів  немає.Є  тільки  мелодія.                                                                                                                                                                              Вуста  запеклись.Пошерхлі  вуста.                                                                                                                                                                Забуду  знов,забуду  сьогодні  я.                                                                                                                                                                    Ті  слова,що  вчора  тобі  писав.                                                                                                                                                                                  А  писав  я  про  те,як  серце  болить  в  молодому,здоровому  тілі.                                                                        Як  пече  і  неначе  вогнем  пашить.                                                                                                                                                              Та  дарма-ніхто  не  повірить.                                                                                                                                                                        Все  дарма.Я  сьогодні  знову  один.                                                                                                                                                              Не  розрадить  ніхто,ніхто  не  спитає.                                                                                                                                                          Що  болить  тобі  хлопче?Чого  ти  сумний?Що  за  думи  тебе  розпинають?                                                Не  розрадить  ніхто.Не  спитає  мене.                                                                                                                                                            Чим  ти  мучишся?Де  твоя  віра?                                                                                                                                                                      Твоя  віра  в  удачу  й  любов  не  мине.                                                                                                                                                        Якщо  тільки  ти  справжня  людина.                                                                                                                                                          Хочу  бути  людиною,хочу  кохати.                                                                                                                                                              Хочу  вірити,бути  вірним.                                                                                                                                                                                      І  не  можу,бо  мушу  все  пам'ятати.                                                                                                                                                          Все  життя  своє  марновірне.                            1988

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2012


дощ

Дощ  за  вікном.Ти  це  бачиш.                                                                                                                                                                        Тобі  все  одно.Не  пробачиш  ти  мою  любов.                                                                                                                                    Не  забудеш  ти  болю  свого.                                                                                                                                                                                      Сльози  в  очах.Розумію.                                                                                                                                                                                          Не  спиш  по  ночах.Не  зумію  сказати  тих  слів.                                                                                                                                Що  раніше  тобі  ж  говорив.                                                                                                                                                                                  Дощ  за  вікном.Ми  це  бачимо  нам  все  одно.                                                                                                                                  Не  пробачимо  нашу  любов.                                                                                                                                                                                      Не  забудемо  болю  свого.                                                                                                                                                                                            Дощ  за  вікном...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2012


Шал погоні…

Шал  погоні  гудить  у  скронях.В  серці  біль.Розриваються  груди.                                                                    Доганяю,ловлю.У  долонях  тільки  слід-я  не  можу  так  люди.                                                                            Знов  жену.Знову  ось  упіймаю,але  щось  у  останню  мить.                                                                                    З  ніг  збиває  і  з  рук  вириває.Я  кричу  поможіть,зупиніть.                                                                                                                                                                      І  ніхто,ніхто  не  поможе.Ти  погонич.Життя  у  погоні.                                                                                                        Зупинився,загинув.Не  може,залишитись  роса  у  долонях.                                                                                            Тільки  слід  від  її  мерехтіння,тільки  блиск  у  очах  від  краси.                                                                                        Млость  в  чреслах-вдовольнив  хотіння.Біль  в  словах-вибачай,не  проси.                            Це  волання  ми  чуємо  часто,та  й  не  рідко  самі  кричимо.                                                                                                            Але  мабуть  ще  мало  віримо  в  щастя  і  тому  відпускаєм  його.                                                                                      І  ніхто,ніхто  не  поможе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2012


Коханій

Я  завжди  кохана  на  тебе  чекаю.                                                                                                                                                                                Сьогодні  і  вчора,і  завтра,вночі,під  ранок  й  надвечір,коли  засинаю.                                                    Я  завжди  кохана  на  тебе  чекаю.                                                                                                                                                  Як  плакати  хочу  й  коли  легко  душі.                                                                                                                                                      Я  завжди  кохана  на  тебе  чекаю.                                                                                                                                                              Надіюсь  і  вірю,лиш  тим  і  живу.                                                                                                                                                              Візьми  мою  пісню-це  все,що  я  маю.                                                                                                                                                    Я  завжди  кохана  на  тебе  чекаю.                                                                                                                                                            І  серце  своє  лиш  тобі  принесу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2012