Bogdan Brezden

Сторінки (1/84):  « 1»

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Остання  тяга  сигарети,
Ковток  червоного  вина.
Чужі  малюємо  портрети,
Свого  ж  не  бачимо  лиця...

Про  всіх  і  все  поговорити,
Прошити  кулею  наскрізь.
Ми  вміємо  когось  судити,
Хоч  чітко  кажуть  нам:  «Не  лізь».

Немов  товчем  боксерську  грушу,
Аж  виступає  зимний  піт,
Ми  вперто  залізаєм  в  душу,
Хоч  розумієм,  що  не  слід.

Ми  озираємось  довкола,
Формуєм  ряд  дурних  порад,
Знаходимо  десь  жертву  кволу
І  висипаєм  їй  цей  яд.

Так  може  треба  помовчати?
Не  бути  наглим  слідаком.
А  краще  з  себе  розпочати
По  чистому  листку  пером...

Остання  тяга  сигарети,
Ковток  червоного  вина.
Чужі  малюємо  портрети,
Свого  ж  не  бачимо  лиця...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2020


КАРАНТИН

Часто  ставлю  це  питання  -
Як  проходить  карантин?
Сумувати  хтось  зібрався?
Так  нема  на  то  причин!

Крім  роботи  дистанційно
І  домашніх  всяких  справ,
Скажу  речі  Вам  банальні,
Щоб  ніхто  не  забував.

Відкидаємо  подалі
Чіпси,  снеки  та  пивко,
Візьмем  овочі  і  фрукти,
Бажано  без  ГМО.

Кожен  день  почнем  з  пробіжки
У  місцях,  де  доступ  є.
"Там  не  можна.  Тут  не  можна."  -
Хто  шукає,  той  знайде.

Відтискання  від  підлоги,
Присідання  досхочу,
Плавне  дихання  глибоке,
Спину  держимо  пряму!

Далі  махи  рук  стартують:
Вліво,  вправо,  догори,
Три-чотири,  зупинились.
Не  втомився?  Повтори!

Фізкультура  регулярна
Спалить  з  тіла  зайвий  жир,
Замість  ліків  від  застуди
Воду  п'єм,  жуєм  імбир.

Гартування  обтиранням,
Музику  собі  ввімкніть,
Танцювати,  подуріти,
Хто  що  вміє  -  те  робіть.

Ну  а  підсумок  маленький
Я  вкладу  у  цей  куплет:
Спорт-режим  і  гарний  настрій  -
Це  і  є  імунітет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2020


А в Вас бувало?

А  в  Вас  бувало  на  роботі
І  неважливо  на  якій,
Щоб  просто  гарне  спілкування
Підняло  продуктивність  дій  ?

От  Ви  працюєте  стандартно,
Не  набираючи  розгін,
А  поряд  з  Вами  є  людинка,
Знайомство  з  нею  -  низка  змін.

Ваш  настрій  різко  та  нежданно
Аж  за  межу  злетів  наверх,
Роботу,  жарти  та  розмови  -
Усе  встигаєте  без  черг.

Наповнюють  вас  зсередини
Незвичні  світлі  відчуття,
Ніщо  вас  більше  не  дратує,
Не  грає  ролі  зарплатня.

Усі  нюанси  й  нестиковки
Пішли  кудись  на  другий  план,
Тепер  робота  приємніша,
І  це,  повірте,  не  обман.

Не  йде  тут  мова  про  стосунки,
Чи  залицяння  навіть,  ні!
Обом  на  краще  щиро  вдалось
Змінити  звичні  сірі  дні.

Хоч  хтось  цього  не  зрозуміє,
Для  когось,  може,  я  -  дивак,
Та  все  ж  бажаю  запитати  -
Скажіть,  а  в  Вас  бувало  так?)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2019


МАЛЮК

І  знову  фарби  кольорові
Течуть  по  білому  листку,
І  зупинити  ці  потоки
Ніяк  не  вийде  малюку...

Не  в  ті  часи  він  народився,
Не  в  тих  місцевостях  він  ріс,
І  не  дивак  він,  просто  змалку
У  нього  не  вселився  біс.

Не  звик  він  жити  в  тих  умовах,
Де  втратили  вагу  слова,
Де  честь  і  щирість  призабуті,
А  замість  них  -  цвіте  брехня.

Де  захаращені  водойми,
Де  перерубані  ліси,
Де  у  повітря  вже  ніколи
Не  повернути  чистоти.

Не  розуміє  він  наївний,
Що  продається  все,  мов  хліб,
І  людяність  також  черствіє
За  декілька  нещасних  діб...

Хоч  фарби  в  нього  кольорові,
Та  чорний  в  голові  сюжет,
А  може  щось  таки  він  змінить
І  вкотре  випрямить  хребет.

Візьме  він  аркуш  новий,  чистий,
І  фарби  теж  візьме  до  рук,
Як  придивитися  уважно  -
То  не  такий  він  вже  й  малюк.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801467
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 31.07.2018


МАЙ СВОЄ

Не  йди  в  місця,  де  не  чекають,
І  не  пиши  туди  листів,
Ну  стукай  там,  де  не  відчинять,
Хоч  як  би  сильно  не  хотів.

Не  прислухайся  до  емоцій,
Котрі  безжально  серце  рвуть,
Настане  час,  настане  спокій,
І  всі  вони,  повір,  пройдуть.

Вже  може  зовсім  незабаром
Наповнить  серце  щось  нове,
А  може  статись,  що  навіки
Воно  залишиться  пусте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2017


У чому суть?

У  чому  суть  життя  земного?  -
Банально  Вас  спитаю.
Нема  ні  каплі  в  тім  складного,
Щоб  хтось  сказав:  "Не  знаю".

Та  все  ж  знайдуться  унікали
Із  хибними  знаннями,
Котрі  у  статках  суть  вбачали
І  жили  геть  без  тями.

Для  когось  суттю  є  розваги,
Комусь  -  на  все  начхати,
А  в  когось  вистачить  відваги,
Щоб  їсти  лиш  і  спати.

Та  все  це  хибне,  помилкове,
Не  в  цьому  суть  наземна,
Потрібне  мислення  здорове,
Щоб  жити  недаремно.

Усе  насправді  дуже  просто:
Вкладай  в  роботу  душу,
Кар'єрного  добийся  росту,
Не  бійся  слова  "мушу!".

Не  стій  на  місці  без  потреби,
Шукай  свої  таланти,
Вони  даровані  нам  з  неба,
Скоріш  розв'язуй  банти!

Працюй,  учися,  дізнавайся,
Допоки  маєш  силу,
І  при  падіннях  підіймайся,
Не  рий  собі  могилу.

Шануй  гарненько  батька  й  мати,
Постав  за  ціль  уявне,
А  також  вірно  вмій  кохати,
І  бережи  наявне!

Відкинь  ненависть,  зло,  рутину,
Життя  лиш  раз  дається,
Тож  спробуй  жити  як  людина,
І  суть  твоя  знайдеться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2017


Маленька різниця

Людей  багато...  Різні  лиця,  
Усіх  по-різному  зовуть,  
Проте  не  в  тому  є  різниця,  
Не  в  тому  є  маленька  суть.  

Один  живе  в  теплі  й  достатку,  
Та  вічно  щось  йому  не  так,  
А  інший  каже:  "Все  в  порядку!",  
Долаючи  при  цьому  рак.  

Хтось  має  все,  і  завжди  мало,  
Скопичує  він  тисячі,  
Та  днів  прожити  не  додалось  
Йому  від  цього  на  землі.  

Із  золота  будує  гори,  
А  хліба  не  подасть  шматок  
Для  того,  хто  безсилий,  хворий,  
Хто  йде  й  кульгає  кожен  крок.  

А  хтось,  не  маючи  нічого,  
Радіє  сонцю,  як  дитя,  
Собі  і  людям  в  допомогу  
Віддав  усе  своє  життя.  

Для  когось  жити  так  -  "занизько",  
У  когось  цілі  грошові,  
Є  люди  і,  на  жаль,  людиська,  
Ким  бути  -  обирать  тобі!  

Та  варто  тільки  пам'ятати  -  
На  землю  босі  всі  прийшли,  
Ніщо  наверх  не  зможем  взяти,  
Такі  ж  повернемось  туди!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2017


Я НЕ БАЖАЮ ЗЛОЇ ПОМСТИ

Я  не  бажаю  злої  помсти,  
Хоч  є  на  це  мільйон  підстав,  
Я  просто  хочу  всіх  забути,  
Хто  в  душу  з  легкістю  плював.  

Хто  ще  недавно  був  зі  мною,  
Кого  любив  я  на  всі  сто,  
Хто  потім  зрадив  без  пояснень  
І  впав  в  очах  моїх  на  дно.  

Хто  був  для  мене  справжнім  другом,  
Кому  я  вірив  з  кожним  днем,  
А  при  корисливій  нагоді  
Він  дихав  в  спину  із  ножем.  

Хто  був  колегою  в  роботі,  
З  ким  мав  співпрацю  я  тісну,  
Та  добре  втершись  у  довіру,  
Він  сколотив  подвійну  гру.  

Хотів  би  з  ними  розібратись  
І  викинуть  їх  на  сміття,  
Та  все  ж  не  смію  так  чинити,  
Бо  я  не  Бог  і  не  суддя.  

Я  не  бажаю  злої  помсти,  
Хоч  є  на  це  мільйон  підстав,  
Я  просто  хочу  всіх  забути,  
Хто  в  душу  з  легкістю  плював.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2016


Письмо к отцу (написано по реальным событиям)

Привет,  отец!  Я  знаю,  где  ты,
Я  знаю  как  там  тяжело,
Воюешь  ты  сейчас  на  фронте,
А  я  в  Москве  пишу  письмо.

Мы  с  матерью  переживаем,
Нам  очень  сложно  без  тебя,
Бросай  войну  и  возврощайся,
Потерь  и  так  уже  сполна!

Против  кого  идешь  в  атаку?
Ну  назови  своих  врагов!
Ведь  ты  на  брата  нападаешь,
Я  в  шоке,  папа,  нету  слов!

Еще  вчера  к  ним  в  гости  ездил,
А  после  -  приглашал  к  себе,
Нежданная  случилась  встреча,
Но  не  в  гостях,  а  на  войне!

Остановись,  пока  не  поздно!
Зачем  у  брата  землю  красть?
Не  надо  делать  приступлений,
Которых  хочет  наша  власть.

Не  слушай  лжи  от  президента,
Из  вас  он  делает  калек,
Ну  согласись  со  мною,  папа,
Ведь  ты  же  умный  человек!

Прошу  тебя  и  умоляю,
Не  открывай  огонь  в  людей,
Езжай  домой  живым  и  целым,
Пишу  с  любовью,  сын  Андрей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703859
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 30.11.2016


УКРАЇНІ 25!

Багато  крові  вже  пролито,  
Багато  втрачено  людей,  
В  сумну  годину  Україна  
Святкує  срібний  ювілей.  

Чимало  всього  пережито,  
Не  раз  в  кайданах  ми  були,  
Терпівши  біль  і  "братську"  зраду,  
Ми  незалежність  зберегли.  

Нехай  не  все  відвоювали,  
Попереду  ще  Крим,  Донбас,  
Та  запанує  справедливість,  
Повернем  все,  потрібен  час.

І  як  би  важко  нам  не  було,  
Я  знаю  точно  лиш  одне  —
Ми  будем  неньку  боронити  
Допоки  в  жилах  кров  тече.  

Настане  день  беззаперечно  —
В  Кремлі  здихатиме  урод,  
Ми  вмієм  зло  перемагати,  
Бо  ми  —  єдині,  ми  —  народ!  

Засяє  сонце  нам  яскраво,  
І  буде  щастя  на  землі,  
І  будуть  діти-українці  
У  мирі  жити  і  теплі...  

Сьогодні  ж,  браття,  підіймемо  
Блакитно-жовті  прапори,  
Велика  слава  Україні  —  
Героям  слава  на  віки!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685422
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2016


Технічна еволюція чи деградація?

Сьогодні  еволюцію  усюди
Завдав  технічний  світовий  прогрес,
Його  по-різному  сприймають  люди:
Комусь  це  радість,  а  для  когось  -  стрес.

Комп'ютер  звісно  спрощує  роботу,
Вирішує  чимало  запитань,
Та  саме  він  утворює  "задротів"
І  позбавляє  їх  потрібних  знань.

Колись  магнітофончик  на  касети
Нас  закликав  у  танці  запальні,
Тепер  айфони,  гаджети  й  планшети
Блокують  світлі  промені  душі.

За  моніторами  -  життя  ледаче,
Знайомства  тільки  через  інтернет,
Черствіє  молодь,  маючи  в  придачу
Зіпсутий  зір  і  згорблений  хребет.

Усі  майданчики  стоять  без  діла,
Лиш  одиниці  бачать  справжній  м'яч,
Он  десь  на  лавочці  синичка  сіла,
Вона,  мабуть,  єдиний  тут  глядач.

А  вечорами  юні  й  одинокі
Сидять  у  соціальній  мережі,
В  той  час  як  парки  й  вулиці  широкі
Так  романтично  сяють  в  тишині.

Хіба  це  добре  -  жити  віртуально?
Чи  краще  волю  дати  відчуттям?
Не  пізно  ще  замислитись  глобально,
Як  бути  далі?  -  Обирати  Вам!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685389
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2016


Побудь зі мною…

Поглянь  на  небо  темно-синє,
На  світлі  зорі  поміж  хмар...
І  знов  та  лавочка  знайома,
Де  сяє  нам  нічний  ліхтар.

Поглянь  на  мене,  на  секунду,
І  просто  ніжно  усміхнись,
Нічого  більше  і  не  треба,
А  я  щасливий  гляну  ввись.

І  обійму  тебе  легенько,
Плече  до  серця  пригорну,
Сидіти  буду  незворушно,
Душею  в  небо  полечу.

Ти  не  кажи  мені  нічого,
А  тільки  поруч  зараз  будь,
Нехай  ця  мить  собі  триває,
Допоки  зорі  не  зійдуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2016


ВТОМИВСЯ…

Втомився  дуже  від  усього:
Від  міста,  шуму,  метушні.
Практично  втратилось  натхнення,
І  настрій  майже  "на  нулі".

Набрид  режим  щоденний,  сірий,
Набрид  до  біса,  не  на  жарт,
Душа  втекти  подалі  хоче,
Лишень  очікує  на  старт.

Тривати  далі  так  не  може,
Хоча  і  досі  ще  терплю.
Благаю,  Боже,  дай  нагоду,
І  я  без  роздумів  втечу!

Я  буду  йти  назустріч  сонцю,
І  не  біда,  що  піду  сам,
Насправді  зовсім  не  боюся
Іти  усупереч  вітрам.

Хоч  трішки  мрію  відпочити,
Знайти  десь  затишний  куток,
Усе  віддам,  аби  відчути
Свободи  радісний  ковток.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2016


А ЗНАЄШ…

А  знаєш...  Я  тепер  змінився,
І  вже  не  той,  ким  був  раніш,
В  житті  траплялися  моменти,
Що  були  гострими,  як  ніж.

А  знаєш...  Я  тепер  міцніший,
Позаду  розпач  і  печаль,
Ти  можеш  всяке  говорити,
Та  не  проб'єш  словами  сталь.

А  знаєш...  Я  тепер  байдужий
І  не  відчую  серця  стук,
Будь  певна  -  я  не  поведуся
На  твій  черговий  хитрий  трюк.

А  знаєш...  Я  тепер  на  волі
І  врешті-решт  уже  не  твій.
Хіба  не  цього  ти  хотіла?
Так  насолоджуйся!  Радій!

А  знаєш...  Глянь  тепер  на  себе  -
Стоїш  розлючена...  смішна...
Нічого  ти  не  зрозуміла,
Нічого  ти  не  зберегла!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2016


Зізнання…. у коханні

Вперше  у  житті,  зізнаюсь,
Я  насправді  закохався,
Дати  волю  свому  серцю
До  сьогодні  ще  боявся.

Досить  мучитись,  чекати,
Досить  мріяти  ночами,
Почуття  нарешті  треба
Передати  хоч  словами.

Так,  це  правда  !  Не  дивуйся  !
Лиш  тебе  одну  кохаю
І  життя  тепер  без  тебе
Ну  ніяк  не  уявляю.

Карі  очі  твої  ніжні,
Та  усмішка,  мов  перлина,
Добре  серце,  милий  погляд  -
Ти  одна  така,  єдина  !

Ти  запала  прямо  в  душу,
Чарівнице  потаємна,
Я  люблю  тебе  й  надіюсь,
Що  любов  ота  взаємна.

А  якщо  я  помиляюсь,
То  про  це  не  пошкодую,
Краще  зараз,  ніж  пізніше,
Текст  відмови  твій  почую  !

Я  хворів  коханням  скритим,
Та  зізнався  і  одужав.
Чесно  скажу  -  щоб  не  сталось,
Ти  для  мене  не  байдужа  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2016


Я ХОЧУ ДАТИ ВАМ ПИТАННЯ

Я  хочу  дати  Вам  питання
Таке  банальне  і  просте  -  
Чи  мали  справжнє  Ви  кохання,
Чи  незнайомі  з  ним  іще?

Якщо  наважились  сказати:
"Кохав  я  сильно,  та  й  не  раз",
Тоді  продовжуйте  читати,
Бо  текст  написаний  для  Вас...

Чи  ви  кохаєте  завзято,
Чи  сумнівів  у  цім  нема?
Чи  кожен  ранок  наче  свято,
Чи  вистачає  Вам  тепла?

Чи  Ваше  серце  є  хоробре,
Що  подолає  всякий  страх?
Чи  разом  Вам  настільки  добре,
Що  з  голови  зриває  дах?

Чи  зможете  в  буденних  чварах
Знайти  розумний  компроміс?
Чи  Ви  і  справді  вірна  пара,
А  не  кохаєтесь  "на  біс"?

Чи  зможе  Вас  лише  усмішка
Так  притягнути,  як  магніт?
Чи  досить  Вам  одного  ліжка,
Коли  такий  звабливий  світ?

Чи  зможете  без  спілкування
Порозумітися  завжди?
Чи  зможете  Ви  без  вагання
За  мить  в  біді  допомогти?

Якщо  питання  ці  вразливі,
Та  Ви  відповідали:  "Так!",
То  я  вітаю!  Ви  щасливі,
Якщо  не  брешете  однак.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2015


Я НЕНАВИЖУ В ЭТОЙ ЖИЗНИ…!

Я  ненавижу  в  этой  жизни
Вранья  и  проклятых  лжецов,
От  них  услышать  не  желаю
Ни  теплых,  ни  холодных  слов.

Я  ненавижу  в  этой  жизни
Двуликих  мерзостных  натур,
Насквозь  их  мысли  прорезаю,
Читая  планы  авантюр.

Я  ненавижу  в  этой  жизни
Всех  эгоистов  и  подлиз,
Кто  ради  денег  или  славы
В  дерьме  бесчестия  завис.

Я  ненавижу  в  этой  жизни
Других  подобных  подлецов,
Настолько  сильно  ненавижу,
Что  им  в  лицо  плевать  готов!

Терпеть  не  стану  негодяев,
И  пусть  их  много  в  жизни  сей,
А  я  люблю  и  уважаю
Простых  порядочных  людей!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619346
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 08.11.2015


Відчуй життя

Робота,  дім,  диван,  робота,
І  так  минає  день  за  днем,
Зміни  буття  своє  сьогодні,
Не  поховай  його  живцем.

Невже  немає  в  тебе  й  миті
На  гарну  подорож  чи  спорт?
Та  врешті-решт  -  чи  ти  людина,
Чи  тухлий  овоч  -  третій  сорт?

Емоції,  натхнення,  мрії,
А  ще  -  шалені  почуття,
Ти  вчинки  твориш  дивовижні,
Якщо  крім  тіла  є  душа.

"Не  маю  часу,  я  не  можу"  -
Так  скаже  ледар.  Не  зважай!
Чому  сидиш,  чого  чекаєш?
Бігом  життя  своє  міняй!

Не  потім,  друже,  і  не  завтра,
Себе  в  оману  не  веди,
Бо  може  бути  вже  запізно,
Тягнути  час  нема  куди.

Не  будь  лежачим,  наче  камінь,
Вода  під  ним  не  потече!
Піднявши  з  крісла  п'яту  точку,
Відчуй  життя,  пізнай  себе!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612311
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.10.2015


Одна дорога (one road…)

Дорога...  Роздуми...  Автобус...
Навколо  звичний  краєвид,
В  житті  чимало  всього  бачив,
Здобутий  досвід  вже  набрид.

Набридло  вчитися  на  хибах,
Терпіти  ряд  нових  невдач,
З  душі  лунає  дикий  голос:
"Зберись  докупи!  Дій!  Не  плач!..."

Тривають  роздуми  спонтанні,
Зелене  поле  за  вікном,
В  житті  так  само,  як  в  дорозі,
То  спуск  зустрінеш,  то  підйом.

Завжди  готовим  треба  бути
До  всяких  пагорбів  та  ям,
І  об'їжджати  перешкоди,
Які  прокладені  життям.

Буває  доля  так  закрутить,
Мов  той  дорожній  серпантин,
Бувають  різні  повороти,
Та  вірний  напрямок  -  один.

Одне  життя,  одна  дорога,
І  тут  ти  сам  собі  водій,
Дивись  вперед  та  будь  уважним,
Твори  маршрут  з  розумних  дій!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601574
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.08.2015


Душа бажає мандрувати

Міський  вокзал,  четверта  ночі,
Мовчить  у  темряві  перон,
Вже  зовсім  скоро  рушить  потяг,
А  разом  з  ним  і  мій  вагон.

Обірве  тишу  шум  металу,
Ввійдуть  колеса  в  звичний  такт,
Промчиться  потяг  серед  лісу
І  вступить  з  ним  у  свій  контакт.

Душа  бажає  мандрувати,
Шукаючи  адреналін,
Їй  необхідний  відпочинок,
І  тіло  також  прагне  змін.

Забути  все,  хоч  ненадовго,
Відчути  смак  скажених  мрій,
Пожити  трішечки  для  себе
У  вирі  радісних  подій.

Поїде  потяг  у  місцевість,
Де  сонце  сходить  в  океан,
Де  неможливе  є  можливим,
Де  із  природою  роман.

Одна  дорога  без  зупинок,
Одна  мандрівка,  лиш  одна.
Життя  триває,  треба  жити,
Не  грає  ролі  тут  ціна...

І  ось  настане  ця  хвилина,
Зупинить  потяг  машиніст,
Я  вийду  втомлений,  щасливий,
Вдихну  повітря  в  повний  зріст...

Міський  вокзал,  четверта  тридцять,
Востаннє  дивлюсь  на  перон
І  крізь  вікно  спостерігаю
Як  відправляється  вагон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590146
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.06.2015


Селяві…)

Нехай  комусь  ти  був  потрібний,
Займав  в  житті  важливу  роль,
Якщо  людині  все  ж  немилий,
Не  вийде  єдність  ваших  доль...

Ще  вчора  із  любов'ю  твердив:
"Така  на  світі  тільки  ти!",
А  вже  сьогодні  все  змінилось,
Я  промовляю:  "Відпусти!".

І  як  би  боляче  не  було  -
У  мене  рішення  тверде:
Не  варто  гнатись  за  минулим,
Життя  під  струменем  тече.

Одні  відходять  безнадійно
І  розбігаються,  мов  ртуть,
Їх  не  потрібно  зупиняти,
Нехай  собі  із  Богом  йдуть.

Я  поважаю  всякий  вибір,
І  не  нав'язуюсь  нічим,
Усе,  що  в  пам'яті  лишилось,
Нехай  розвіється  як  дим.

Ще  будуть  інші,  будуть  різні,
Людей  багато  на  землі,
Тож  краще  нових  пізнавати,
Ніж  до  старих  шукать  ключі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2015


Заробляти - за кордон

А  на  вулиці  вже  темно
Сучки  всі  тихенько  сплять
Я  мішки  несу  таємно
Там  наркотик,  курва  мать.

То  єст  в  мене  чоткий  бізнес
Заробляю  так  бабло
Жінка  ходить  десь  на  фітнес
А  я  нюхаю  грам  сто.

Їду  часто  я  у  Польшу
І  купую  там  товар
Витрачаю  курва  злоті
А  зливаю  за  доляр.

Вже  вкупив  собі  квартиру
Нові  мешта  і  труси
Жінка  біситься  із  жиру
Тихше,  курво,  не  кричи  !

Так  живем  і  процвітаєм
Маєм  жрачку  та  питьйо
Ще  й  закони  соблюдаєм
В  кума  прячем  порошок.

Тож  яка  мораль  розказу?
Я  обнюхався  як  слон
Але,  курва,  дам  пораду:
Заробляти  -  за  кордон  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567635
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 18.03.2015


Пішов до кума я на празник

Пішов  до  кума  я  на  празник,
Напився,  курва,  як  скотина,
І  ледь  доповз  до  унітазу,
Як  з  рота  лилась  риганина.

А  згодом  вийшли  ми  у  місто
І  обблювали  всі  квартали,
Ще  й  потім  нас  на  трасі
Нехіло  шлюхи  намахали.

Завели  пяних  у  кімнату
І  там  до  чортиків  поїли,
Що  кум  був  зверху,  я  -  із  низу,
Ось  так  від  сексу  ми  балділи.

Тим  часом  дівоньки  моторні
Почистили  у  нас  кишені,
А  ми  лежали,  наче  трупи,
Не  хлопці,  курва,  а  олені!

А  як  на  ранок  було  стидно
Дивитись  куму  в  жовті  очі,
Відтоді  збились  з  пиятики
І  вже  не  пємо  штири  ночі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567634
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 18.03.2015


Навіщо долю проклинати?

Навіщо  долю  проклинати,
У  відчай  падати  без  сил?
Твоє  ниття  і  бездіяльність
Її  покрили,  наче  пил.

Чого  чекати  склавши  руки  -
У  темряві  вивчати  тінь?
Образа,  злість,  розчарування
Лише  наповнять  спраглу  лінь.

Не  доля  нами  управляє,
Не  їй  рішати  все  за  нас,
То  ми  цю  долю  обираєм,
І  ми  даємо  їй  наказ.

Не  треба  долю  проклинати
Чи  десь  шукати  у  піснях,
І  духом  падати  не  треба,
Бо  доля  лиш  в  твоїх  руках.

Вона  одвічно  справедлива,
І  не  кажи,  що  це  не  так,
Від  тебе  повністю  залежить,
Якою  бути  їй  на  смак.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566959
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.03.2015


Будь щасливим!!!

Печаль,  тривога,  сум,  безвихідь  -
Набридли  вкрай  оті  слова!
Поглянь  на  себе,  придивися  -
Тобі  ж  усмішка  до  лиця!

Ти  зараз,  друже,  виглядаєш,
Немов  насуплений  мішок,
Все  злишся,  злишся  невгамовно
І  гнів  намотуєш  в  клубок.

Та  годі!  Досить!  Схаменися!
Отямся  врешті  хоч  тепер!
Ти  вільний,  сильний  та  здоровий,
Покинь  печальний  свій  вольєр.

Щасливим  бути  -  це  так  легко:
Прощай  усіх,  люби  себе,
Шукай  усмішку  крізь  "не  хочу",
Бо  хто  шукає  -  той  знайде!

Цінуй  життя,  цінуй  хвилину,
Живи  на  повну  та  радій,
Працюй,  покращуйся,  старайся,
А  також  прагни  нових  мрій.

Життя  складне,  та  годі  нити,
Ти  краще  радість  віднайди,
Щасливий  той,  хто  хоче  жити,
Тож  веселися  і  живи!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550048
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.01.2015


Політ життя

Життя  готує  нам  сюрпризи,
Штовхає  похапцем  вперед,
То  опускаючи  донизу,
То  направляючи  на  злет.

Комусь  фортунить  трохи  більше,
Хтось  полетів  із  перших  спроб,
Та  знай  -  в  житті  буває  й  гірше,
Бо  і  в  орла  ламався  дзьоб.

Щоб  впасти,  треба  небагато,
А  от  піднятися  -  біда.
Тож  висоту  таку  слід  брати,
Щоб  не  крутилась  голова.

Комусь  фортунить  в  меншій  мірі,
Хтось  ріс  із  зламаним  крилом.
Терпівши  біль,  не  гасла  віра,
Що  все  ж  настане  той  підйом.

Ти  не  чекай,  що  хтось  врятує,
Зціпивши  зуби,  встань  з  колін,
Життя  насправді  тих  цінує,
Хто  йде  вперед  і  прагне  змін  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540058
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.11.2014


ОРЕЛ

Летить  по  небу  птах  могутній,
Здіймає  крила  догори,
І  точним  поглядом  невтомним
Все  контролює  з  висоти.

Чи  дощ,  чи  спека,  чи  негода  -
Він  гордо  з  легкістю  летів,
Ніхто  й  ніщо  його  не  спинить,
Він  -  житель  неба,  цар  птахів.

Об  гострі  скелі  кігті  точить,
Тремтить  від  страху  аж  земля,
Коли  він  в  розшуках  поживи
Летить  крізь  гори  та  моря.

Усе  життя  цей  птах  мандрує
На  протязі  десятків  літ,
Чарує  сильний  та  розкішний
Його  продуманий  політ.

Уважний  погляд,  мертва  хватка,
Сміливе  серце  хижака,
Свобода  в  небі  і,  звичайно,
Відоме  всім  його  ім'я.

І  так  буває,  що  й  людина,
Мов  той  орел,  увись  летить,
Бо  хоче  волю  та  повагу
Здобути  трішки,  хоч  на  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2014


Коли усе тебе дістало

Коли  усе  тебе  дістало,
Ти  залишився  зовсім  сам,
Не  знаєш  вже  як  далі  бути,
Як  знищити  душевний  злам.

Усі  від  тебе  відвернулись,
І  найрідніші  і  чужі,
Хоч  дуже  добре  розуміють
Як  складно  там,  на  самоті.

Не  жди  чиєїсь  допомоги,
Не  жди  підтримки  чи  порад,
Нема  вперед  тобі  дороги,
Немає  шляху  і  назад.

Всі  ті,  хто  завжди  були  поруч,
Брехали  й  потім  підвели.
Життя  жорстоке  і  нечесне,
Та  вихід  є  -  втекти!  Втекти!

Добра,  на  жаль,  тут  не  цінують,
Тут  зрада  й  зло  цвітуть  без  меж,
Від  всього  зможеш  ти  втікати,
Лише  від  себе  не  втечеш!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2014


ДУША

Чи  живеш  ти,  чи  існуєш,
Чи  душа  здійнялась  вгору?
Як  впізнати  прямо  зараз
В  ній  людину  чи  потвору?

Чи  душа  буває  різна,
Чи  у  всіх  вона  наявна?
В  когось  більша,  в  когось  менша,
В  когось  проклято  несправна.

Так!  У  всіх  душа  існує,
І  у  кожного  таємна,
В  когось  світла,  наче  небо,
Мов  тунель,  у  когось  темна.

Душу  словом  не  опишеш,
Не  залізеш  всередину.
Тільки  в  того  справжній  доступ,
Хто  з  душі  творив  людину.

Ти  ж  свою  пізнати  можеш,
Їй  подібну  підбирати,
На  невдачах  власних  вчитись,
Душу  болем  гартувати.

Тільки  той  щасливим  буде,
Хто  крізь  біль  знайде  довіру,
Хто  ж  у  пошуках  замкнеться  -
Має  душу  темно-сіру.

І  коли  усе  так  складно,
Ти  живеш,  бува,  як  жертва,
Гине  тіло,  гине  серце,
Тільки  знай  -  душа  не  мертва!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2014


Пробач за те, що покохав…

Пробач  за  те,  що  покохав,
Пробач  за  те,  що  щиро,
Та  я,  наївний,  ще  не  знав,
Що  почуття  транжирю.

Терпів  та  вірив  цілий  "рік",
Надіявся  даремно,
Хай  будуть  прокляті  навік
Стосунки  невзаємні.

Хай  щезнуть  роздуми  дурні,
А  "втоптане  кохання"
Запам'ятається  мені
Як  перше  і  останнє...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518419
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.08.2014


Пробачення

Нема  дощів,  що  не  вщухали,
Нема  вогню,  який  не  згас,
Нема  на  світі  ідеалів,
Бо  помилявся  кожен  з  нас.

І  я  не  виняток,  звичайно,
Я  припускався  помилок.
Тому  усім,  кого  образив,
Назустріч  роблю  перший  крок.

Пробачте  всі,  кого  я  скривдив,
Пробачте  всі,  кого  не  чув,
Пробачте  всі,  хто  був  зі  мною,
За  кого  зараз  я  забув.

Якщо  ви  зможете  -  пробачте  !
Я  не  бажав  нікому  зла,
А  помилявся  досить  часто,
Бо  так  заставило  життя.

Та  не  шукаю  я  відмазок,
А  щиро  каюсь  за  гріхи,
Прошу  пробачення  у  друзів,
Я  буду  вірний  вам  завжди.

Прошу  -  не  гнівайтесь,  пробачте,
Давайте  жити  без  брехні  !
Я  починаю  сповідь  з  себе,
Знайдіть  же  силу  й  ви  в  собі  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508189
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2014


Привітання для бакалавра )

За  чотири  довгі  роки
Ти  освіту  здобувала,
І  сьогодні  в  день  щасливий
Бакалавром  файним  стала.

Осягнула  ти  відмінно
Ті  омріяні  висоти,
Відпочинь  тепер  нарешті
Від  щоденної  роботи.

Вже  позаду  всі  тривоги,
Всі  екзамени  й  білети,
Від  сьогодні  ти  є  вільна,
І  немає  в  тім  секрету.

Щастя,  успіху  й  здоров'я
Я  від  серця  щиро  зичу,
Хай  усмішка  величезна
Засіяє  на  обличчі.

Ще,  Олесінька,  бажаю,
Щоб  життя  було  безхмарним,
І  батькам  твоїм  хорошим
Передався  настрій  гарний  )

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508185
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.06.2014


Пам'яті загиблих !

Столиця  у  вогні  палає,
Взриваються  гранати,
Провладні  гниди  у  погонах
Ідуть  народ  вбивати.

За  честь  і  волю  мирні  люди
Боролися  без  зброї,
І  у  страшній  смертельній  битві
Загинули  герої.

Їх  кров  пролилася  священна,
Їх  душі  здались  Богу,
Життя  ці  хлопці  обміняли
На  нашу  перемогу.

Ще  їхню  пам'ять  на  майданах
Багато  раз  вшанують,
А  тих  уродів,  що  стріляли,
У  тюрмах  замордують.

Зламалась  владна  диктатура,
Збережена  держава,
Велика  слава  Україні,
І  вам,  герої,  слава  !!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481011
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.02.2014


Навчися жити !

Навчись  товариша  прощати,
Навчись  прощати  ворогів,
Не  будь  в  гріхах  своїх  затятим,
Навчись  долати  власний  гнів.

Навчись  усіх  і  все  прощати,
Хай  злість  твоя,  як  сон,  мине,
Бо  може  бути,  навіть  завтра,
Вже  хтось  прощатиме  тебе.

Навчись  образу  неминучу
Прогнати  геть  з  своїх  думок,
Хай  кожна  рана  та  колюча
В  житті  дає  тобі  урок.

Навчись  терпіти  ще  й  удари,
Без  помсти  біль  важкий  прийми,
Не  лізь  у  повсякденні  чвари,
А  з  розумом  від  них  втечи.

Навчися  жити  як  людина,
Не  міряй  статус  по  грошах,
Бо  це  фатальна  є  провина,
Що  в  пекло  заведе  твій  прах.

Навчись  людей  усіх  любити
Без  зради,  підлості  й  брехні,
І  будеш  ти  щасливо  жити
На  рідній  батьківській  землі  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2013


Ми ідемо у Європу

Україно!  Батьківщино!
Годі  лихо  нам  терпіти!
Об'єднаймось  воєдино
І  крокуймо  до  еліти!

Муки,  злидні  -  то  минуле,
Не  потрібна  нам  Росія,
Шанс  на  щастя  ми  здобули,
Хай  здійсниться  спільна  мрія!

Ми  ідемо  у  Європу,
Щоб  життя  нове  почати
І  донецькому  холопу
Не  дамо  перешкоджати!

"Пан  Ізяров,  наш  мінястир,
Вам  діряга  у  відстяйку",
Досить  гроші  нагло  красти
І  травити  людям  байку!

Ситі  морди  ваші  п'яні,
Корумповані  посади,
Ми  зібрались  на  майдані
Проти  нинішньої  влади.

Не  спинити  вам  народу,
Бо  козацька  наша  сила,
Ви  підпишете  угоду,
А  інакше  -  всіх  на  вила!

Нумо  браття,  в  руки  зброю,
Ми  за  правду  та  за  зміни,
Не  здамося  ми  без  бою,
Вічна  слава  Україні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462916
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.11.2013


Цінуй обраних

Цінуй  не  тих,  у  кого  мила  врода,
Що  до  біди  заманює  тебе,
Не  тих,  хто  перемінний,  мов  погода,
Хто  з  першої  ж  нагоди  підведе.

Не  тих,  хто  за  пахучими  словами
Приховує  засмерджену  брехню,
Хто  клявся,  що  закоханий  без  тями,
А  в  почуттях  вишукував  ціну.

Не  тих,  хто  із  багатої  родини,
Хто  презентує  речі  дорогі,
А  тих  цінуй,  хто  у  скрутні  хвилини
Не  залишав  тебе  на  самоті.

Цінуй  не  тих,  хто  досягав  вершини,
І  з  гордістю  над  нею  майорів,
А  тих  цінуй,  хто  в  якості  людини
Заради  тебе  падав  до  низів.

В  житті,  мабуть,  зустрінеш  ти  багато
Людей  різноманітної  ваги,
Та  тих,  кого  змогла  душа  обрати,
Ти  перш  за  все  цінуй  і  бережи  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2013


НЕУВЕРЕННО ШАГАЮ

Неуверенно  шагаю
Ночью  ярких  фонарей,
Я  любил  одну  девчонку,
Вспоминаю  вновь  о  ней.

Хоть  она  меня  не  любит,
Я  желаю  ей  добра,
А  в  душе  моей  создались
Раны,  пропасть,  тишина.

Все  забыть  я  постараюсь
Без  обид  и  лишних  фраз,
Но  придется  мне  мгновенно
Навсегда  уйти  из  глаз.

Вся  мечта  перечеркнулась,
Ждал  я  много  и  терпел,
Не  настало  это  время,
Но  всему  настал  предел.

Пусть  она  всегда  по  жизни
Будет  счастлива  с  другим,
Но  теперь  мы,  к  сожаленью,
Вряд  ли  дружбу  сохраним...

Я  иду,  едва  шагаю,
Изучая  только  ночь,
Постепенно  отвлекаюсь,
Разгоняя  мысли  прочь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442869
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 12.08.2013


Не могу

Не  могу  с  тобой  простится  !
Не  могу  от  сердца  отпустить  !
Почему  легко  влюбится  ?
Почему  так  трудно  разлюбить  ?
..........(fateful  2013)..........

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433949
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.06.2013


На могилі дідуся

Похилився  хрест  низенький
На  могилі  дідуся,
А  протоптана  стежина
Бур'янами  поросла.

Десять  років  вже  минуло,
Не  забули  ми  тебе,
Десять  років  вічна  пам'ять
В  наших  спогадах  живе  !

Ти  завжди  був  справедливим,
Радість  друзям  дарував,
Ти  любив  дітей,  онуків,
Жить  по  правді  нас  навчав.

Ти  терплячим  був,  спокійним,
Працював  один  за  всіх,
За  життя  своє  невтомне
Ти  зробив  усе,  що  міг.

Ех  як  боляче  і  гірко,
Нам  без  тебе  далі  йти.
Попри  смерть,  ти  в  нашім  серці
Залишився  назавжди.

Ми  доглянемо  могилу,
Підрівняємо  твій  хрест,
Спочивай  собі  спокійно,
Підіймайся  до  небес  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431263
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.06.2013


"Никому не нужен" (если бы брошенная собака была человеком, она бы сказала следующее)

Были  у  меня  когда-то
Настоящие  друзья,
Доверяли  мы  друг  другу,
Будто  крепкая  семья.

Но  сейчас  все  изменилось,
Время  детства  истекло,
Из  друзей  моих  осталось
Только  имя  и  лицо.

Нет  доверия,  поддержки,
Нет  теперь  у  них  души,
Понял  я,  что  потерялся
В  мире  зла  и  пустоты.

Вот  же  как  оно  бывает  -
Верность  людям  ты  дарил,
Но  никто  из  них  не  видел,
Как  ты  сильно  их  ценил  !

А  на  все  твои  проблемы
Людям  просто  наплевать,
Как  же  больно,  как  же  плохо
Эти  вещи  признавать.

Почему  все  равнодушны
И  на  помощь  не  спешат  ?
Нет  того,  кому  мечтаю
Прошептать:  "Спасибо,  брат  !"

Сердце  кровью  истекает,
Мир  жесток  почти  везде,
Очень  мало  мест  надежды,
Все  же  есть  они,  но  где  ?

Только  дайте  мне  подсказку,
Прям  сегодня  убегу,
Никому  я  здесь  не  нужен,
Абсолютно  никому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426401
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.05.2013


ЧОМУ ?

Знову  вечір  об'явився
Прохолодним  вітерцем,
Знову  сумно,  знову  гірко,
Серце  дихає  вогнем.

Розійшлися  ми  з  тобою,
Не  зійшовшись  ні  на  мить,
Я  змиритись  з  тим  не  можу,
Хай  життя  мене  навчить  !

Чом  вона  навіки  з  іншим  ?
Як  від  смутку  утекти  ?
Чом  ті  роздуми  колючі
Мучать  душу,  мов  глисти  ?

Кожен  вечір,  як  будильник,
Відпочити  не  дає,
У  думках  вона  стабільно
Переслідує  мене.

Ну  чому  мені  так  важко
Стерти  з  пам'яті  її  ?
Ну  чому  вона  постійно
Появляється  у  сні  ?

Доки  можна  підкидати
Свіжі  дрова  до  вогню  ?
Ну  чому  усе  так  склалось,
Ну  за  що,  за  що,  чому  ?

Цих  питань  існує  безліч,
Тільки  відповідь  одна,
В  довгих  пошуках  котрої
Розболілась  голова.

Я  б  усе  віддав  для  того,
Щоб  змінити  щось  тепер,
Та,  на  жаль,  занадто  пізно,
Шанс  останній  вже  помер.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2013


Поїзд смерті (змінено)

Їде  поїзд  від  перону
І  розгнівано  гуркоче,
Не  збавляючи  розгону,
Їде  він  посеред  ночі.

А  довкола  -  ліс  зелений
У  захмарених  картинках,
Мчиться  поїзд,  мов  скажений,
До  наступної  зупинки.

На  розтрощеній  платформі,
Що  під  номером  "чотири",
У  вагони  брудночорні
Підсідають  пасажири.

Всі  вони  якісь  нещасні,
Їхні  душі  постраждали,
Не  знайшовши  вихід  вчасно,
Люди  в  поїзд  цей  попали.

Здалися  вони  зарано,
Не  змогли  удар  тримати,
Нагрішили  наостанок,
Замість  того,  щоб  прощати.

Проклинали  світ  із  гніву,
Їх  чекає  покарання,
Поїзд  котиться  у  прірву,
Їхня  станція  -  остання  !

Їде  потяг,  вітер  свище,
Похилилися  дерева,
Видно  прірву  ближче  й  ближче,
Зовсім  поруч  вже  кінцева.

Тут  завершаться  всі  муки
І  проблеми  будуть  здерті,
Тут  лунають  дикі  звуки,
Їх  розносить  поїзд  смерті...

Ось  така  у  сні  вбачалась
Дивна  подорож  в  безодню,
Це  напевно  вища  кара
За  думки  мої  "холодні".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2013


Жизнь моя остановилась…

Жизнь  моя  остановилась,
Будто  кончилась  игра,
Слишком  горькая  измена
Нас  надолго  развела.

Все  для  нас  теперь  отдельно,
Мы  на  разных  берегах,
Только  пропасть  между  нами
Расширяется  в  годах.

Солнце  светит  по  другому,
Обжигая  нас  вдали,
На  земле  вокруг  засуха,
А  в  душе  идут  дожди.

Где  же  вы  -  снега,  метели  ?
Где  ты  спрятался,  февраль  ?
Забери  меня  отсюда,
Уничтожь  мою  печаль.

Пусть  все  мысли  и  надежды
Замерзают  под  луной,
Ничего  уже  не  надо,
Только  дайте  мне  покой  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419374
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.04.2013


Найважчий час в житті !

Я  задовго  йшов  до  щастя,
Шанс  від  мене  прикро  втік.
Ніби  грішник  до  причастя,
Запізнився  я  на  рік.

Я  любив  свою  роботу
І  любив  близьких  людей,
Тільки  дехто  з  них  жорстоко
Знищив  хід  моїх  ідей.

Ось  і  все.  Настали  зміни,
Пробігає  день  за  днем,
Не  виходжу  я  за  стіни,
Серце  врізане  ножем.

Зачинились  гучно  двері,
Зачинились  на  замок,
Я  один,  мов  у  печері,
Заховався  від  думок.

Тільки  песик  мій  старенький
Не  покинув  і  біді,
Він,  заскигливши  тихенько,
Склав  компанію  мені.

Глянув  песик  сумно  в  очі,
І  відчув  -  тут  щось  не  те,
Навіть  їсти  він  не  хоче
І  на  крок  не  відійде.

Зажурився  Джек  зі  мною,
Доля  разом  нас  звела,
Й  по  щоці  моїй  рікою
Прокотилася  сльоза.

Може  гніваюсь  даремно  ?
Може  щастя  ще  прийде  ?
Песик  подихом  приємним
Заспокоював  мене.

Він  надав  значну  підтримку
У  хвилину  нелегку,
Наче  серця  половинку,
Вірність  Джека  я  ціню.

Ех,  не  здамся  я  без  бою,
Розірву  кайдани  зла  !
І  з  одвічною  журбою
Буду  битись  до  кінця  !

(буду  вдячний  за  підказки
та  зауваження.  Дякую  !)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417097
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.04.2013


На межі зриву

Хто  сказав,  що  пишуть  вірші
Тільки  ті,  хто  справді  здібні  ?
Це  неправда,  запевняю,
Людям  твори  не  потрібні  !

Вірш  для  мене,  мов  наркотик,
Тільки  спробуй  написати  -
Тут  почнуться  всі  недуги,
Аж  захочеться  за  грати  !

Скільки  праці  потребують
Ненаситні  кляті  рими,
Лихо,  злість,  розчарування
Гірко  сховані  за  ними.

Кожен  вірш,  мов  зрив  нервовий,
Не  мине  без  результату,
Віршуванням  я  завчасно
Підписав  душевну  страту.

Так  навіщо  я  страждаю
Тими  згубними  віршами  ?
Хай  ідуть  вони  до  біса,
Хай  покриються  вогнями.

Нахера  вони  потрібні  ?
Їх  і  так  ніхто  не  чує  !
Відваліть  уже  від  мене,
Кожен  вірш  лише  дратує.

Букви,  стрічки  і  куплети
Не  складаються  докупи,
Всі  навколо  лиш  кепкують:
"Ось  і  здох  поет  з  халупи  !".

Я  не  хочу  знов  писати
Ті  рядки  свої  "хренові",
Не  напишу  більше  й  слова
На  чужій  чи  рідній  мові  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415923
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.04.2013


Подивись  наверх  у  святкове  небо,
Загадай  все  те,  про  що  так  мрієш  ти,
Все  життя  віддам,  все  заради  тебе,
Лиш  тобі  дарю,  їх  так  любиш  ти,
Ці  трояндні  пелюстки.

Я  люблю  тебе  до  сліз,
Кожна  мить  -  мов  перший  раз,
Без  брехні  красивих  фраз
Білі  квіти  я  приніс.
Пелюстками  замість  слів
Наше  ложе  застелю,
Я  люблю  тебе  до  сліз,
Понад  все  люблю  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013


Весняна депресія (…

Сніг  посипався  весною
Всім  на  диво  та  на  зло
І  холодною  рукою
Відібрав  у  нас  тепло.

Світ,  здається,  трохи  п'яний,
В  голові  моїй  туман,
Настрій  зовсім  невесняний,
Депресивний  в  мене  стан.

Поздихали  всі  гормони,
І  плювати,  що  кохав.
Зарядив  мороз  "патрони",
Й  душу  вправно  розстріляв  !

"Може  в  тому  є  причина,
Що  багато  ти  хотів  ?"  -
Просвистіла  хуртовина
Зимним  подихом  вітрів.

Ех,  пропала  давня  мрія,
Що  так  снилася  мені,
Замість  неї  -  ностальгія
І  сніжинки  на  вікні.

Тільки  я  у  тому  винен,
Що  життя  -  наперекір,
Що  кохання  сумно  гине,
Наче  в  полум'ї  папір.

Я  нічого  тут  не  вдію,
Ось  і  втрачена  мета.
Мов  останню  вже  надію,
Шле  пораду  сатана  :

"Постарайся  все  забути,
Є  ще  шанс  тебе  спасти  -
Випий  чарочку  отрути
І  життя  старе  зітри  !"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413383
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.03.2013


Обхитрив

Їхав  дід  з  роботи
І  до  свого  дому,
Їхав  помаленько
В  москвичу  старому.

Та  не  зміг  вписатись
В  темні  повороти
Й  стукнув  ненароком
Мерседес  сімсотий.

З  іномарки  вийшли
Мужні  три  амбали,
Вищий  з  них  промовив,
Знявши  окуляри:

"Значить  так,  дєдуля,
Ти  попал  на  бабки,
Нє  отдаш  нам  касу,
Разарву  на  тряпки  !"

Дід  не  здивувався
Цим  словам  сердитим,
Довго  він  не  думав,
Відповів  бандитам:

"Не  журіться,  хлопці  !
Зремонтую  тачку,
Маю  я  у  домі
В  доларах  заначку.

Є  у  мене  кури,
Вівці  та  корови,
Маю  господарство
Досить  прибуткове."

"Ну  сматрі,  дєдуля,
З  нами  не  іграйся,
Єдім  в  твой  курятнік,
Бистро  соберайся  !"

Поруч  біля  діда
Жив  сусід  багатий,
Та  й  привіз  дід  банду
До  крутої  хати.

Ті  перелякались,
Вгледівши  хороми,
В  дворику  собаки
Й  купа  охорони.

За  секунду  зеки
Сіли  в  мерс  підбитий,
"Во  дайот  дєдуля,
Олєгарх  небритий  !"

Дід  кричить  їм  ззаду:
"Хлопці,  зачекайте  !
Я  ж  вам  винен  гроші,
Стійте,  не  втікайте  !"

"Нє  нужни  нам  дєньгі
І  проблєми  тоже,
Наша  жизнь  і  воля
Нам  всєгда  дароже  !"

-  Мовив  хтось  з  машини
Цю  хорошу  фразу,
Зачинив  всі  вікна
І  прибавив  газу.

(ідея  -  Галина  Вдовиченко,  слова  -  Богдан  Брездень  (змінено))

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405239
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.03.2013


Предательство любви

Вспоминаю  я  девчонку,
С  ней  гуляли  мы  вдвоем,
Все  вечерние  прогулки
Согревали  нас  теплом.

Я  любил  тебя  безмерно,
Каждый  день  писал  стихи,
Также  клялся  многократно
Справедливым  быть  в  любви.

Хорошо  нам  вместе  было,
Хорошо  как  никогда,
Но  однажды  очень  хитро
Не  простившись,  ты  ушла.

Я  все  ждал,  не  знал  причины,
Ну  за  что  ты  так  со  мной?
Оказалось,  что  за  деньги
Ты  устроилась  женой...

Жили  с  богачом  недолго,
Надоела  ты  ему,
Бросил  он  тебя  попозже,
Как  дешевую  игру.

На  богатство  ты  сменила
Чувства,  верность  и  любовь,
Но  забыла,  что  за  деньги
Не  вернется  счастье  вновь.

Ты  одна  теперь  осталась,
Осознавь  свою  вину,
К  сожаленью  безнадежно
Ты  разрушила  мечту!

Не  звони  мне,  умоляю,
Ведь  тебя  я  разлюбил,
Не  ищи  меня,  не  надо,
Я  предательство  простил!

Время  раны  пусть  залечит,
Все  в  нас  будет  впереди,
Только  вместе  нам  по  жизни
Не  удастся  вновь  пройти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403457
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.02.2013


Я виходжу з "гри"…

Годі  !  Досить  зло  терпіти  !
Вже  сьогодні  я  виходжу  з  "гри",
Бо  набридло  тут  сидіти  -
У  багнюці  спільної  ганьби.

Краще  пізно,  ніж  ніколи,
Зрозуміти  правило  старе:
Люди  зла  не  побороли,
Власну  шкуру  кожен  береже.

В  нас  зруйновані  закони,
Влада  підло  діє  проти  всіх,
Тут  життя,  мов  у  полоні,
Ти  встаєш  -  тебе  збивають  з  ніг.

Щоб  забратися  нагору,
Є  лише  один  підступний  шлях  -
Треба  всіх  без  перебору
Усувати  в  нелегких  боях.

Ось  такі  жорсткі  умови
"Гра"  для  виживання  нам  дає,
Мусиш  битись  аж  до  крові,
А  не  хочеш  -  то  уб'ють  тебе.

Не  така  моя  дорога  !
Тож  чому  я  створюю  вірші  ?
Та  напевно  лиш  для  того,
Щоб  із  злом  боролися  усі  !

Сам,  на  жаль,  я  не  здолаю
Правила  безвиграшної  "гри",
Тимчасово  відступаю,
Щоб  підготуватись  до  війни.

Хай  мій  заклик  нас  з'єднає,
Бо  без  вас  усе  піде  шкреберть,
Нічиї  тут  не  буває,
Буде  перемога  або  смерть  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402483
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.02.2013


Лірика кохання (19 вже позаду)

Дев'ятнадцять  вже  позаду,
Час  дитинства  промайнув.
Піду  в  ліс  я  та  присяду,
Щоб  ніхто  мене  не  чув.

Тихо  сяду  і  згадаю
Як  малим  ходив  сюди,
Потім  пісню  заспіваю
Про  завершені  роки.

Та  не  спогади  загнали
Мою  душу  в  темний  ліс,
А  кохання  то  настало,
Для  якого  я  підріс.

Закохався  я  без  тями
У  красуню  молоду,
Давня  дружба  поміж  нами
Геть  змінила  суть  свою.

Цю  любов  палку  й  гарячу
Я  у  тайні  бережу,
Хоч  красуню  часто  бачу,
Їй  не  кажу,  що  люблю.

Я  боюсь  зізнатись  щиро,
Бо  хороші  друзі  ми,
Втратити  красуню  милу  -
Це  поразка  назавжди.

Та  наступить  час  зізнання,
Скину  камінь  я  з  душі,
Бо  не  можна  цвіт  кохання
Затаїти  у  собі  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2013


Думи мої невмирущі

Думи  мої  невмирущі
Не  дають  мені  поспати.
Думи  мої  невмирущі,
Хочу  місію  вам  дати.

Спершу  зроблю  вас  словами,
Створю  вам  великі  крила,
Щоб  змогли  ви  полетіти
В  ті  краї,  де  моя  мила.

Ви  летіть  туди  швиденько
Повз  моря,  яри  і  схили.
Будьте  дуже  обережні,
Щоб  з  дороги  вас  не  збили.

Як  знайдете  мою  милу,
Передайте  їй  будь-ласка:
Бути  з  нею  -  це  для  мене
Давня  мрія,  вічна  казка.

Я  усе  для  неї  зроблю,
Почуття  мої  могутні,
Тільки  з  нею  в  мене  будуть
Всі  хвилини  незабутні.

І  якщо  вона  дасть  згоду,
Ви  летіть  мерщій  додому,
Донесіть  щасливу  звістку
Лиш  мені  і  більш  нікому.

Я  дістану  з  неба  зірку
І  зберу  найкращі  квіти,
На  край  світу  я  поїду,
Щоб  кохану  там  зустріти.

А  якщо  вона  відмовить,
То  вертатись  вам  не  треба.
Ця  відмова  донесеться
Лютим  громом  серед  неба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394043
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.01.2013


В кожного своя дорога

Кожен  сам  свою  дорогу
Поступово  будував,
Хтось  старанно,  хтось  бездарно
Шлях  життєвий  прокладав.

Хтось  крокує  нею  з  другом,
Інший  -  все  життя  один,
Хтось  постійно  підіймався,
Хтось  не  вийшов  із  глибин.

В  кожного  своя  дорога:
В  когось  довга,  в  когось  -  ні,
Все  залежить  лиш  від  того,
Хто  і  як  заклав  її.

Як  собі  дорогу  зробиш  -
Точно  так  по  ній  підеш.
Потім  долю  вже  не  зміниш
І  з  дороги  не  втечеш.

Тож  навчись  по  правді  жити,
Зло  чинити  не  спіши,
Бо  настане  час  розплати
За  протоптані  сліди  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393208
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.01.2013


Трагічна розповідь про песика-дворнягу…

Жив  собі  у  місті  песик  гарний,
І  нікому  він  не  заважав.
Спав  вночі  під  куполом  ліхтарним,
А  у  день  по  вулицях  гуляв.

Все  він  їв:  недоїдки,  огризки,
Невибагливий  до  їжі  був,
Не  просив  він  ні  води,  ні  миски
І  ласкавих  слів  людських  не  чув.

Без  хазяїна  жив  друг  пухнастий,
На  звичайній  вулиці  він  ріс.
Ось  і  виріс  красень  -  шерсть  смугаста,
Білі  лапки  та  чорнявий  ніс.

Подружився  песик  з  дітворою,
Дітвора  його  любила  теж,
Разом  бігали  по  жовтім  полю,
Дружбі  щирій  цій  не  було  меж.

Кожен  день  наш  песик  на  світанку
Друзів  радісно  своїх  чекав.
Діти  винесли  шматок  сніданку,
Він  їм  вдячно  лапку  подавав.

Все  було  так  мило  і  чудово,
Доки  діти  дружбу  берегли,
Та  змінилось  потім  все  раптово,
Як  про  пса  дізнались  їх  батьки.

Ох  і  крику  дітям  наробили:
"То  ж  дворняга  вуличний  і  злий  !".
З  псом  гуляти  їм  заборонили,
"То  ж  блохастий  звір!  Він  вам  чужий  !".

Вірні  діти  й  далі  з  ним  гуляли,
Не  могли  покинути  його,
А  батьки,  як  тільки-но  дізнались,
Без  вагань  пішли  чинити  зло.

Десь  вони  під  вечір  яд  придбали
І  підсипали  його  до  ковбаси,
Вбивчу  суміш  дали  псу,  шакали,
З'їв  він  все,  не  відчував  біди.

Потім  натерпівся  бідний  болю,
Яд  за  ніч  всі  органи  спалив,
Песик,  що  не  міг  змінити  долю,
До  світанку  більше  не  дожив.

Вбивці  песика  не  поховали,
Мертве  тіло  кинули  в  смітник,
Потім  кляті  іроди,  шакали,
Запалили  в  смітнику  сірник.

Песик  мертвим  поглядом  невинним
Крізь  вогонь  дивився  в  небеса,
Він  хотів  лиш  другом  бути  мирним
І  за  це  віддав  своє  життя.

А  з  вікна  дивились  бідні  діти,
Переповнював  їх  біль  та  страх,
Ох  нелегко  їм  цей  жах  стерпіти,
Потонули  діти  у  сльозах...

Ви,  "батьки"!  Ви  безсердечні  гади,
Покарання  ще  й  до  вас  дійде  !
І  не  буде  вам  ніде  пощади,
Як  не  тут,  то  в  пеклі  згорите  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376381
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.11.2012


Тільки там, де є Вона !

Всюди  злість,  ненависть,  зрада,
Втратило  свій  сенс  буття,
Тільки  там  ще  є  надія,
Тільки  там,  де  є  Вона  !

Там  трава  росте  пахуча,
І  щебечуть  там  пташки,
Там  так  гарно,  наче  в  казці
Серед  злагоди  й  краси.

Сонце  сяє  там  красиво,
Тут  -  лиш  грози  та  дощі,
Там  живуть  здорові  люди,
Тут  -  всі  хворі  та  сумні.

Там  добро  цвіте  постійно,
Тут  життя  якесь  гниле,
Там  все  миле,  різнобарвне,
Тут  усе  -  немов  чуже.

Ех,  якби  я  мав  можливість
Звідси  вирватись,  втекти,
То  напевно  вже  ніколи
Не  вернувся  я  б  сюди  !

Тут  мені  погано  дуже,
Бо  Її,  на  жаль,  нема.
Все  найкраще  там  -  далеко,
Тільки  там,  де  є  Вона  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369281
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.10.2012


За патрію "УДАР" Віталія Кличка

Скоро  вибори  в  парламент,
Всі  ми  будемо  голосувать,
Та  питання  в  тім  -  за  кого  ?
Може  спробуєм  разом  обрать  ?

"Синьо-білі  регіони",
Що  з  Єфремовим  вже  на  чолі,
В  першу  чергу  відпадають,
Там  лиш  брехуни  і  всі  тупі.

Шанс  у  них  вже  був  хороший
Віднайти  довіру  у  людей.
Шанс  вони  свій  змарнували,
Не  добившись  жодної  з  ідей.

Опозиція  велика
Об'єдналась,  щоб  нас  обхитрить.
Яценюк  плюс  Тимошенко  -
Це  ж  тепер  солідніше  звучить.

Є  ще  партія  "Свобода",
Головним  у  них  є  Тягнибок,
Там  працюють  патріоти,
Що  годяться  тільки  для  думок.

Комуністи  ?  То  минуле  !
Скаже  хтось  -  є  "Блок  за  Литвина",
Є  Мороз,  є  Королевська  -
Та  не  буде  з  ними  нам  добра  !

Бо  вони  -  це  олігархи,
Це  бандити  або  крадії,
Що  на  бідному  народі
Заробили  "крупні  тисячі".

Лиш  реклами  в  них  красиві,
Що  висять  на  кожному  стовпі.
Не  піддайтесь,  люди  добрі,
Цій  закрученій  страшній  брехні  !

Всі  нечесні,  всі  погані,
Тож  за  кого  голос  свій  віддать  ?
Вихід  завжди  мусить  бути,
Досить  мучитись  і  знов  чекать  !

Є  у  нас  на  Україні
Справедливий  сильний  кандидат,
По  професії  боксер  він,
Чемпіон  і  він,  і  рідний  брат.

Саме  зараз  я  говорю
Про  Кличка  та  партію  "УДАР",
Лиш  на  нього  вся  надія
Подолати  безлад  та  хабар  !

Довго  жили  ми  в  державі,
Що  не  здатна  вийти  із  руїн,
А  Кличко  іде  в  парламент,
Щоб  впровадити  блок  сильних  змін.

В  нього  вірять  українці,
Кожен  з  нас  за  нього  вболівав,
А  Кличко  на  знак  подяки
Славу  Україні  здобував.

Наш  Віталій  знаменитий
Кров'ю  й  потом  гроші  заробляв,
За  своє  життя  ні  разу
Не  обманював  він  і  не  крав.

Тож  довіра  буде  щира
Між  народом  нашим  і  Кличком.
Голосуймо,  українці  !
Подолаймо  безлад  всі  разом  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353727
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.07.2012


ВОГНИК СВІТЛОГО ЖИТТЯ…

*****  До  *****

Йду  по  вулиці  Медовій,
Весь  задуманий  іду,
Дивлюся  на  Львів  казковий,
На  красу  його  нічну.

Йду  й  загадую  бажання,
Хоч  і  знову  йду  сумний,
Все  ж  задам  собі  питання:
Хто  я  є  ?  Хто  я  такий  ?

Ні  !  Не  знаменитий  вчений,
Не  бандит  я,  не  спортсмен,
Молодий  я,  ще  зелений,
Не  поет,  не  бізнесмен.

Я  лише  студент  звичайний,
Що  за  розкладом  живе,
Я  наївний  та  старанний,
Я  є  той,  хто  щастя  жде.

А  сумний,  бо  сірі  будні
Відпочинку  не  дають
І  всілякі  думи  згубні
Серце  кожну  мить  клюють.

Ось  така  в  мені  картина
Малювалася  щодня,
Та  з'явилася  дитина,
Що  життя  гниле  спасла.

Я  вже  думав,  що  погасну
Серед  зла  і  самоти,
Та,  на  щастя,  дуже  вчасно
Познайомилися  ми.

*****  Після  *****

Все  змінилося  відтоді  -
Щастя  врешті  я  знайшов,
Бо  є  дівчинка  на  сході,
З  нею  я  веселий  знов.

Дружба  наша  вічнощира
Зав'язалась  в  ланцюжок,
Дівчинка  ця  добра  й  мила  -  
Це  і  є  мій  новий  крок.

Все  вона  в  мені  змінила,
Бо  вона  -  це  та  іскра,
Що  навіки  запалила
Вогник  світлого  життя.

Я  за  все  їй  дуже  вдячний
І  пишу  тепер  вірші,
Все  я  зроблю,  щоб  вона  лиш
Усміхнулася  мені.

Лиш  вона  -  це  та  єдина,
Що  розкрила  шлях  до  мрій,
Дівчинка  з  ім'ям  Карина,
Дякую  за  дружбу  їй  !

Ось  воно  -  жадане  щастя,
За  котрим  я  полював,
Хочу  всім  тепер  признаться  -
Щастя  справжнє  я  спіймав  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351509
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.07.2012


Вірш про Київ

Києве  золотоверхий  !
Знову  я  до  тебе  йду.
Ти  красивий  і  безсмертний,
Понад  все  тебе  люблю  !

Ти  -  столиця  стародавня,
Батько  українських  міст.
Ти  є  гордість  наша  славна,
Я  ж  -  закоханий  твій  гість.

Я  люблю  твої  собори
На  дніпровських  берегах
І  ті  вулички  просторі,
Що  оспівані  в  піснях.

Я  люблю  також  безмірно
Синє  радісне  Дніпро,
І  люблю  з  легеньким  вітром
Покататися  в  метро.

Ще  люблю  я  погуляти
Та  послухати  вірші
Про  чарівний  твій  Хрещатик,
Що  сіяє  уночі.

Києве  мій  любий,  рідний  !
В  серці  я  тебе  ношу  !
Вхід  у  місто  всім  свобідний,
Тож  не  раз  я  ще  прийду  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346219
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.06.2012


Я сумую за тобою…

Я  сумую  за  тобою
Цілий  рік,  а  може  й  два,
Серце  вкрилося  журбою,
Потемніло  враз  життя.

Цілий  світ  якийсь  немилий,
Все  навколо,  мов  чуже,
В  лісі  десь  вовки  завили,
Час  повільно  й  хитро  йде.

Наче  пташці  без  повітря,
Наче  рибі  без  води,
І  немов  землі  без  світла,
Сумно  так  мені  завжди.

Я  сумую  за  тобою
Кожну  мить,  і  так  щодня,
Я  давно  вже  звик  до  болю,
Та  й  змирилась  з  ним  душа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344784
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.06.2012


Літо. Євро - 2012

Літо.  Червень.  Сонце  сяє,
Вітер  тепло  подува,
Вже  позаду  вся  робота,
Відпочити  вже  пора  !

Спека  полонила  швидко
Літні  ці  чудові  дні
І  її  лиш  час  від  часу
Охолоджують  дощі.

Все  це  нам  знайомо  дуже,
Знаємо  це  добре  ми,
Але  не  лише  на  літо
Всі  чекали  ще  з  зими.

Свято  в  нашу  Україну
Завітало  на  поріг,
Свято  вічного  футболу,
Свято  для  людей  усіх.

Ось  вона  -  та  мить  щаслива,
Стартував  чемпіонат
І  на  вулицях  просторих
Всі  святкують  та  шумлять.

Їдуть  гості  із  Європи
В  наший  милий  рідний  край,
Всі  на  Євро  поспішають,
Україно,  зустрічай  !

Німці,  шведи  і  хорвати,
І  дорослі,  і  малі,
Ще  й  британці  та  французи,
Вболівати  їдуть  всі.

Незабутню  атмосферу
Європейці  привезли,
Скільки  вражень  та  емоцій
Іноземці  тут  знайшли.

Куштували  гості  пиво,
Борщ  червоний  на  обід,
Все  поляки  й  українці
Зготували  їм  як  слід.

І  дороги,  і  готелі
Вчасно  збудували  в  нас.
І  нові  аеропорти,
Й  стадіони  -  вищий  клас  !

Ех,  радій,  гуляй,  Європо,
В  нашій  дружній  стороні,
Вболівай  собі  як  хочеш,
Ми  ж  підтримаєм  своїх  !

Київ,  Львів,  Донецьк  і  Харків,
Вболіваймо  всі  разом  !
Перемогу  України
Відсвяткуймо  хоч  вином  !

Ще  завершуться  змагання
Світлим  грандіозним  днем,
Рік  дві  тисячі  дванадцять
Ми  у  серці  збережем  !

Ще  не  раз  згадають  гості
Історичний  цей  турнір,
Спогади  в  них  збережуться
І  на  пам'ять  -  сувенір.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343475
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.06.2012


Привітання з нагоди першого ювілею подрузі !!!

УРА  !  Останній  день  весни  настав.
Сьогодні  -  тридцять  перше  травня,
Цієї  миті  довго  я  чекав,
Нарешті  збулась  мрія  давня.

День  сьогодні  особливий,
Бо  в  Бердичеві  велике  свято,
Хочу  я  в  цей  час  важливий
Свого  друга  з  святом  привітати.

Дорога  Каринко,  друже  мій  !
З  днем  народження  тебе  вітаю,
В  школі  й  на  арені  цирковій
Грандіозних  успіхів  бажаю  !

А  також  побільше  від  душі
Здоров'я  зичу,  щастя  та  добра,
Хай  завжди  сіяє  у  житті
Дитяча  щира  усмішка  твоя  !

Сьогодні  в  тебе  перший  ювілей,
Тож  хай  здійсняться  мрії  заповітні,
Хай  радість  не  щезає  із  очей
І  хай  будуть  поруч  друзі  вірні  !

Талановитий  юний  акробат,
Даруємо  тобі  вірші  та  квіти,
Пам'ятай,  Каринко,  що  для  нас
Ти  найдорожчий  скарб  у  світі  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341596
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.06.2012


Путешествие в Бердичев

Вновь  знакомую  картину
Наблюдаю  я  с  окна:
Фонари,  деревья,  рельсы,
Тянется  все  без  конца.

Поезд,  дальняя  дорога,
Приключения  в  пути,
Будет  встреча  и  разлука,
Но  все  это  впереди.

Долго  ехал  я  в  вагоне,
Посмотрел  чуть-чуть  футбол,
Вот  и  станция  "Бердичев",
На  которой  я  сошел.

Вот  он  -  город  знаменитый
Встретил  ласково  меня,
И  влюбился  я  в  Бердичев
От  сегодня  навсегда.

Здесь  нет  зависти  и  злости,
Нет  бандитов  и  воров,
Здесь  уютно  и  красиво
И  не  нужно  лишних  слов.

Украшают  город  реки
И  известные  места,
Здесь  живут  все  люди  мирно,
Как  единая  семья.

Только  тут  моя  подруга
И  еще  ее  родня,
Для  меня  они  все  вместе  -
Настоящие  друзья.

Что  еще  для  счастья  нужно?
Да  наверно  ничего!
Есть  друзья,  что  ждут,  есть  радость,
Счастье  в  том  и  есть  мое.

Замечательные  люди,
Как  же  я  вас  всех  люблю,
И  огромное  спасибо
Вам  за  все,  за  все  скажу!

Я  уехал,  чтоб  вернуться
В  город  милый  тот  опять,
Чтобы  встретится  с  друзьями
И  немножко  погулять.

Обещаю,  что  приеду,
Обещаю,  что  вернусь,
Я  свободную  минутку
Обязательно  найду!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341595
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 03.06.2012


ВЕЛИКДЕНЬ

Ось  прийшов  до  нас  Великдень
В  цей  квітневий  день  святий,
Всі  нарешті  відпочинуть,
Бо  сьогодні  вихідний.

Вже  позаду  піст  великий,
Що  тривав  аж  сорок  днів,
Люди  постили,  терпіли
Й  очищались  від  гріхів.

А  сьогодні  в  нас  неділя  -
Перший  день  пасхальних  свят,
Всі  без  винятку  святкують  -
Від  дорослих  до  малят.

Зрання  у  костюмах  гарних
Люди  радо  в  церкву  йдуть,
Паску  в  кошиках  святкових
На  освячення  несуть.

В  кожнім  кошику,  крім  паски,
Сир  лежить  і  ковбаса,
Шинка,  писанки  та  масло,
Й  трохи  іншого  добра.

Всі  радіють  і  співають,
Сонце  сяє  із  небес,
Веселіться,  люди  добрі  !
З  святом  Вас  !  Христос  Воскрес  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330540
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 15.04.2012


Буря

Вітер  гілки  рве  без  жалю,
Зараз  дивне  буде  щось,
Чорні  хмари  підступають,
Накрапає  стиха  дощ.

Місто  темрява  покрила,
Страшно  й  глянути  в  вікно,
Адже  там  небесна  сила
Нагнітає  жах  думок.

Ось  вже  грім  почав  атаку,
Розгулявся  лютий  шквал,
Люди  з  того  переляку
Заховались  у  підвал.

А  на  вулиці  ще  довго
Вітер  лихом  керував,
Не  прощаючи  нікого,
Хто  йому  перешкоджав.

То  була  не  просто  буря,
Що  завдала  всім  біди,
То  -  смертельна  Божа  кара
За  страшні  людські  гріхи  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328172
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.04.2012


Звездный ринг

На  экранах  появился
Долгожданный  звездный  ринг,
Это  бой  среди  талантов,
Победитель  тут  один.

Здесь  на  ринге  не  дерутся
Знаменитые  бойцы,
Здесь  поют  певцы  красиво
На  глазах  большой  страны.

Это  самый  лучший  в  мире
Необыкновенный  бой
И  еще  здесь  выступает
Друг  хороший  милый  мой.

Этот  друг  -  Швецова  Даша,
Яркая  она  звезда,
За  которую  болею
Я  до  самого  конца.

Как  прекрасно,  как  душевно
В  ринге  Дашенька  поет,
Голос  у  нее  волшебный,
От  него  тепло  идет.

Хочется  без  остановки
Слушать  пение  ее,
Повзрослела  Даша  очень
И  поет  теперь  легко.

Улыбнулась  как  принцесса,
Очаровала  всех  вокруг,
А  я  счастлив,  что  на  сцене
Как  соловей  поет  мой  друг.

Я  желаю  тебе,  Даша,
Без  проблем  всех  побеждать
И  пусть  сбудется  мгновенно
Твоя  детская  мечта  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327711
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 04.04.2012


Жизнь суровая и злая

Все,  что  прожито  и  спето,
Все,  что  нажито  трудом,
Все  пропало  без  ответа,
Ведь  вчера  сгорел  мой  дом.

Потерялось  все  внезапно,
Все,  что  я  хранил,  копил,
Жил  я  очень  аккуратно,
Но  ошибку  допустил.

Ну  и  что  сейчас  мне  делать,
Где  теперь  я  буду  жить  ?
Все  дотла  внутри  сгорело,
Подскажите,  как  мне  быть  ?

Кто  и  как  сейчас  поможет  ?
Никому  не  нужен  я,
Помощи  мне  не  предложат
Даже  лучшие  друзья.

Все  осталось  как  обычно,
"А  зачем  мне  помогать  ?"  -
Думают  они  практично,
Ведь  не  смогу  я  долг  отдать  !

Власть  и  деньги  ценит  каждый,
Нету  совести  и  чувств,
Самолюбие  и  жадность
Их  живыми  загрызут  !

Люди,  подло  улыбаясь,
В  сторону  мою  плюют,
Только  улица  родная
Здесь  единственной  приют.

Эх,  судьба  в  меня  такая,
Разрывается  душа,
Жизнь  суровая  и  злая,
Как  нечестная  игра.

В  жизни  я  всего  лишь  пешка,
Главные  здесь  короли,
Для  которых  я  тележка
И  помеха  на  пути.

Олигархи  богатеют
Занимаясь  воровством,
А  трудяги  за  копейки
Выживают  день  за  днем...

Но  наступит  справедливость,
Ведь  дороги  нет  назад,
Одним  рай  Господь  откроет,
А  другим  -  дорогу  в  ад  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324164
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.03.2012


Брати Кличко

Довго  неньку  Україну
Захищали  козаки,
А  сьогодні  прославляють
Найсильніші  два  брати.

Володимир  і  Віталій,
Прізвище  у  них  -  Кличко,
Цих  боксерів  зараз  знає
Кожне  місто  і  село.

Народились  в  Казахстані
З  Україною  в  душі,
Виросли  брати  й  навчались
В  звичайнісінькій  сім'ї.

Потім  вибрали  тернистий
Нелегкий  життєвий  шлях,
Мрія  боксу  в  них  з  дитинства
Мерехтіла  у  очах.

Всіх  брати  сміливі  в  ринзі
Без  проблем  перемогли,
І  працюючи  старанно,
До  вершиноньки  дійшли.

Били  ворогів  безстрашно,
Як  шматує  лев  овець,  -
Аперкот  і  джеб  потужний,
Ось  і  бою  вже  кінець.

Без  перерв  вони  трудились,
Бокс  їх  славу  об'єднав,
І  ніколи  брат  на  брата
Кулаків  не  підіймав.

А  якщо  гірка  поразка
Заважала  плину  мрій  -
Помста  була  брат  за  брата
Й  знову  виграно  двобій.

Часто  негри  всі  зухвалі
Клялись,  що  поб'ють  Кличків,
Але  в  підсумку  лежали
У  палаті  в  лікарів.

Лиш  Клички  -  єдині  в  світі
Власники  всіх  поясів,
Лиш  вони  назавжди  стали
Знаменитістю  віків.

Два  брати,  дві  різні  долі,
Але  спільне  в  них  життя
І  також  завжди  й  усюди
Б'ються  разом  їх  серця.

Наші  славні  чемпіони,
Дякуємо  вам  за  все,
Вас  підтримують  мільйони
І  хай  Бог  вас  береже  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323411
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.03.2012


Мамі …

Матінко  єдина,  ти  для  мене  наймиліша
На  світі  із  усіх  людей  ти  найрідніша.
Мамо,  ти  мене  ростила,  доглядала
Й  пісні  колискові  в  дитинстві  співала,
Ти  стояла  наді  мною  довгими  ночами
Рідна  мамо,  я  люблю  тебе  без  тями.
Дякую  тобі  за  ласку,  щедрість  й  доброту,
За  терпіння,  виховання  і  щирість  твою.
Дякую  тобі  за  розуміння  й  співчуття,
І  дякую  за  те,  що  дала  мені  життя.
Дякую  за  материнську  лагідну  любов,
Яку  ти  слеш  мені  все  знову,  знову  й  знов.
Дякую  за  чесне  й  хороше  слово  твоє,
Матусю  рідненька,  дякую  тобі  за  все.
Я  за  тебе,  мамо,  щиро  Богу  помолюсь.
Лиш  до  тебе,  моя  рідна,  завжди  пригорнусь.
Ти  усюди  мене,  як  могла,  захищала
І  ніколи  ні  в  чому  не  відказала.
Ти  зі  мною  ділила  радість  і  горе
Й  часто  лікувала  серце  моє  хворе.
Ти  завжди  жила  й  живеш  в  моїх  думках
І  часто  появляєшся  в  солодких  снах.
Мамо,  кланяюсь  тобі  низесенько  до  ніг,
Ти  найдорожча  і  найцінніша  за  усіх.
Та  я  перед  тобою  не  раз  завинив,
Бувало:  лінився,  гнівався,  дразнив.
Пробач,  що  не  виконав  усіх  порад
Пробач,  що  завдав  тобі  багато  втрат.
Пробач,  що  був  колись  я  неслухняним,
Пробач,  що  був  помічником  поганим.
Пробач  мені  усі  мої  тяжкі  гріхи,
Прошу  тебе,  мамо,  якщо  можеш  -  прости.
Пробач,  що  ці  слова  так  рідко  говорю-
Мамо,  матінко,  матусю,  я  тебе  люблю  !
Нене,  я  тебе  ніколи  не  забуду
Й  вірною  дитиною  навіки  буду!!!

(вірш  досить  старий,написаний  в  15  років,якщо  я  не  помиляюсь.  Техніка  слабенька  тут,але  бажання  було  велике...  Строго  не  судіть.  Дякую  за  увагу)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320512
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 09.03.2012


З 8 березня !!!

Дорогі  жінки  й  дівчата
І  бабусі  наші  рідні,
Є  усіх  вас  так  багато
На  великім  білім  світі.

А  день  лише  один  у  році,
Коли  у  вас  чудове  свято  -
Восьме  березня  сьогодні,
Тож  пора  вже  вас  вітати  !!!

Нехай  у  цей  весняний  день
Сонечко  вам  усміхнеться,
Нехай  не  буде  в  вас  проблем
І  хай  щастя  вас  торкнеться  !

Бажаю  я  вам  від  душі
Здоров'ячка  міцного,
Достатку  й  радості  в  житті
І  коханнячка  палкого  !

Розквітнути  бажаю  вам,
Як  підсніжники  весняні  !
Хай  завжди  сіяють  на  лиці
Щічки  свіжі  та  рум'яні  !

Хай  близькі,  знайомі  й  рідні
Дарують  вам  пахучі  квіти,
Хай  вони  знайдуть  те  слово,
Котре  серце  зможе  зігріти  !

Хай  здійсняться  мрії  таємні,
Хай  мир  несе  вам  кожна  мить,
Хай  буде  настрій  приємний,
І  хай  у  всьому  вам  щастить  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319869
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.03.2012


Філософія кохання

Хотів  би  я,  щоб  вас  гірке  зітхання,
Прогнавши  сон,  примусило  палать,
Спите  ви  довго  так,  немов  кохання,
А  не  любить  –  чи  це  не  те,  що  й  спать?

Не  бійтесь  ви,  не  так  уже  й  погано,
Любить  в  житті  -  це  краща  із  недуг.
І,  люблячи,  ми  в  кожній  серця  рані
Знаходим  засіб  бадьорити  дух.

Любов  -  хвороба,  як  її  таїти  ?
Признайтесь  в  ній  і  легше  буде  жити...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318172
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2012


Лесная лирика

Спешу  к  тебе,  мой  милый  лес,
Ведь  сегодня  выходной,
Иду  к  тебе,  мой  мир  чудес,
Встретиться  хочу  с  тобой.

Вновь  надену  я  ботинки,
К  месту  старому  пойду,
По  родной  спущусь  тропинке,
И  остановлюсь  внизу.

Разведу  я  огонек,
Брошу  удочку  в  реку,
Наконец-то  хоть  денек
От  работы  отдохну.

Потом  чуть-чуть  прилягу
У  костра  на  берегу,
Возьму  свою  гитару,
Песню  радостно  спою.

Так  легко  мне  на  душе,
Словно  птице  в  небесах,
Где-то  здесь,  в  лесной  глуши
Потерялся  вечный  страх.

Волшебно  свежий  воздух,
Тишина,  покой,  уют.
Горят  красиво  звезды
И  все  птички  в  такт  поют.

Как  хочется  мне  очень
Посидеть  еще  чуток,
Но,  увы,  зовет  дорога,
С  отдыха  домой  зовет.

Время  быстро  истекло
И  пора  уже  идти,
Погасил  я  огонек,
Погасил  огонь  любви.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317124
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.02.2012


Собака

Не  даремно  люди  всі  говорять,
Що  собака  -  вірний  друг  людини,
Адже  є  велике  й  щире  серце
У  чотирилапої  тварини.

Я  люблю  собаку  за  кмітливість,
За  допомогу  в  горі  та  біді,
А  також  за  дружбу  і  хоробрість,
Вона,  мов  часточка  в  моїй  душі.

З  собакою  цікавий  кожен  день,
Веселіше  разом  в  світі  жити,
Єдиний  мінус  в  неї  лише  той,
Що  не  вміє  песик  говорити.

Але  ця  проблема  не  суттєва,
Бо  собачу  думку  можна  взнати
По  любові  щирій  та  взаємній
Й  по  очах  все  можна  прочитати.

Рідному  хазяїну  собака
Вірно  служить  до  самої  смерті,
У  важку  хвилину  не  покине,
Рани  швидко  залиже  роздерті.

А  якщо  хазяїн  невеселий,
То  й  собака  разом  з  ним  сумує,
Сяде  зовсім  поруч,  подасть  лапку
І  любов'ю  недугу  лікує.

І  коли  тебе  не  розуміють
Друзі  найближчі  та  рідні  батьки,
Коли  всі  від  тебе  відвернулись,
Лиш  собака  буде  поряд  завжди.

Вона  на  вулиці  та  в  домі
Повсякчас  тебе  охороняє
І  також  з  далекої  дороги
Вона  перша  тебе  зустрічає.

Тому  я,  друзі,  дуже  прошу  вас
Наступні  усвідомити  рядки,
Що  собака  -  це  той  надійний  друг,
Якого  ми  повинні  берегти  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2012


Гниє Україна у нас на очах !

Гниє  Україна  у  нас  на  очах,  
А  ми  цього  не  помічаєм,
Мовчимо,  постійно  боїмось,
Спокійно  за  усім  спостерігаєм.  

Що  трапилось  із  ненькою,  
Нашою  милою  країною,
Чому  не  можем  ми  пишатись
Своєю  державою  рідною  ?

Пояснення  дуже  просте-
Постійна  ворожнеча  у  народі,  
Ненависть,  лютий  гнів  до  ближніх,
Вічно  ми  живем  у  цім  смороді.

Ще  давно-давно,  з  покон  віків,  
У  нас  панує  лихо  й  зрада,
Недружелюбність,  братовбивство  
І  підступна  для  друга  порада.

Лише  "щирий  наший  українець"
З  біди  сусіда  свого  радіє,  
Ніколи  другу  не  допоможе,  
Чорна  втіха  його  серце  гріє.  

У  наших  школах  й  університетах
Викладають  корупціонери,
На  людських  нещастях  і  сльозах
Ростуть  на  Україні  мільярдери.

У  нас  хабарі  на  кожнім  кроці,
Люди  майже  всі  дволикі,
Всі  нервові,  надто  агресивні,
Хами  брехливі  та  дикі.

Бандити  гуляють  на  волі,  
А  чесні  сидять  за  них  у  тюрмі,  
Злодії  гроші  рахують,  
А  бідні  роботяги  по  вуха  в  багні.

Порядку  в  Україні  нема,  
Усюди  вселився  хаос,  обман,  
А  згори  на  це  спокійно  поглядає  
Донецький  ”повний  баран”.

Тільки  в  нас  на  Україні  
Зек  тюремний  президентом  стає,
Спочатку  країну  обкрадає,
А  потім  горілку  стаканами  п'є.

Саме  в  нашій  Україні  
Найвищий  рівень  деградації,
У  нас  завжди  нестабільність,
Злочини  й  фальсифікації.

Жах,  кошмар  накрив  Україну,  
Гниє,  гниє  тут  наше  життя  !  
З  нас  насміхається  Європа,  
Ганьба  українцям,  навіки  ГАНЬБА  !

І  як  тут  можна  не  згадати  
Відомі  Тараса  Шевченка  слова,  
Думка  якого  для  народу  
Останнім  часом  геть  зовсім  чужа:

"Доборолась  Україна  
До  самого  краю.    
Гірше  ляха  свої  діти    
ЇЇ  розпинають…"  

Нема  у  нас  щастя  і  волі
Не  було  ніколи  і  зараз  нема  !  
Доки  панує  цей  безлад,
Не  буде  на  Україні  добра  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315527
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 20.02.2012


Життя

Промайнув  уже  рік,  а  згодом  і  два,
Незамітно  пролетіло  все  життя.
І  настала  ця  довгожданна  пора,
Можливо,  остання  година  моя.
Пробігають  в  пам'яті  усі  літа,
Які  повернути  не  можна  назад  !
Скільки  пережив  я  радості  і  смутку,
Було  втрат  багато  й  чимало  здобутку,
Вірні  друзі,  школа  та  навчання,
Несподіване  преше  кохання,
Щоденний  футбол,  а  потім  дебют,
Нові  друзі,  кар’єра  й  інститут,
Щастя,  праця  і  вічне  бажання,
А  згодом  -  суцільне  розчарування.
Ці  події  неможливо  забути,
Де  ділись  вони  ?  Не  можу  збагнути.
Все  життя  перед  очима  біжить,
Втікає  від  мене  й  далі  летить.
Лиш  тепер  я  зрозумів  суть  життя
І  суть  кожного  прожитого  дня.
Життя  -  це  більше,  ніж  збірка  чудес,
Воно  нам  дане  із  самих  небес,
Та  життя  дуже  скоро  пролітає,
А  що  далі  буде  -  ніхто  не  знає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315517
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 20.02.2012


Грустно оставаться одному

Грустно  оставаться  одному,
Очень  грустно  и  печально,
Сам  не  понимаю,  почему
Жить  нельзя  нам  идеально  ?

Ведь  как  сильно  хочется  всегда
Быть  счастливым  из  друзьями,
Дарить  им  много  радости,  добра,
Строить  дружбу  общими  трудами.

Но  не  так  легко  нам  в  жизни  сей,
Все  запутано  и  сложно,
И  прожить  на  свете  без  друзей
Нереально,  невозможно  !

И  бывает  даже  иногда
Злая  и  жестокая  судьба
Разбросает  в  разные  места
Всех  друзей  на  долгие  года.

Так  жизнь  испытание  дает,
Бросает  нас  в  огонь  лицом,
Кто  силен  духом  -  подождет,
И  боль  злую  победит  с  умом.

А  кто  слаб  -  здастся,  покорится,
Потеряет  друга  навсегда,
С  болью  он  легко  смирится,
Ведь  ему  потеря  -  не  беда  !

Человек  такой  -  глухой,  немой,
Без  души  и  сердца  он  живет,
На  века  останется  черствой,
Негодяем  он  же  и  умрет  !

Не  зря  все  люди  говорят:
"Цену  друга  своего  познаешь
В  случае  эдиным  том,
Когда  на  совсем  его  потеряешь".

А  самые  лучшие  друзья
Всегда  везде  тебя  найдут,
Что  бы  не  случилось  и  когда  -
На  помощь  первые  придут...

Грустно  очень  мне  порой,
Но  это  я  переживу,
Ведь  друзья  мои  со  мной,
Которых  сильно  я  люблю  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315283
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.02.2012


Між нами віддаль величезна

Між  нами  віддаль  величезна,
Нас  розділяють  кілометри  та  роки,
І  кожен  день  у  різні  боки
Ведуть  додому  нас  вузькі  стежки.

Живемо  ми  в  одній  країні
І  розмовляємо  на  спільній  мові,
Але  є  різниця  в  тому,
Що  ти  в  Бердичеві,  а  я  у  Львові.

Ми  з  тобою  зовсім  різні
І  по  віку,  і  в  буденному  житті,
І  спілкуємось  ми  рідко,
Та  й  проблеми  в  кожного  свої.

Ще  навколо  є  багато  всього,
Що  нас  з  тобою  розділяє,
Але  попри  все  існує  дружба,
Яка,  на  щастя,  міцно  нас  єднає.

Дружба  -  це  поняття  не  просте,
Дружбу  дуже  важко  збудувати,
Достатньо  промахнутися  лиш  раз,
Щоб  її  назавжди  зруйнувати.

Настояща  й  справді  щира  дружба
У  складну  годину  проявляється,
Часом  провіряється  на  вірність
І  ніколи  вона  не  зламається.

Така  дружба  здатна  подолати  все,
Не  складні  їй  жодні  перешкоди.
І  надіюсь  я,  що  нашу  дружбу
Не  зламають  підступні  негоди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314995
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.02.2012


Коротка розповідь про Л Ь В І В

Кожен  любить  своє  місто,
А  я  з  дитинства  Львів  люблю,
Адже  тут  я  народився,
Навчався,  виріс  та  живу.
Тому  я  зараз  розповім
Про  славетне  місто  Лева  :
Колись  росли  на  цій  землі
Бур'яни,  кущі  й  дерева.
Крім  того,  були  тут  завжди
Стрункі  гори  невисокі,
З  яких  дивилися  пташки
На  озера  одинокі.
Час  минав,  а  змін  не  було,
Все  травою  заростало,
Та  раптом  всім  на  диво
Щастя  в  гори  завітало.
Прийшов  сюди  король  Данило,
Містечко  славне  збудував
І  в  честь  сина  свого  -  Лева
Цю  землю  Львовом  він  прозвав.
Дуже  гарне  місто  було,
Розвивалось,  процвітало,
Люди  тут  веселі  жили,
Жили  і  лиха  не  знали.
Надзвичайна  краса  міста
Вороже  око  втішала,
І  незабаром  у  Львові
Сумна  година  настала  :
Кинулись  сюди  з  ножами
Поляки,  німці,  москалі,
Повбивали  українців
В  нерівній  жорстокій  війні...
Потім  тут  була  пожежа,
Котра  спалила  все  до  тла.
Церкви  згоріли  та  будинки,
Згоріла  вся  львівська  краса…
Довго  львів'яни  боролись
За  рідную  землю  свою,
Та  здобули  перемогу
У  вирішальному  бою...
Львів  тепер  розбудували
До  омріяних  красот,
Легендарне  місто  Лева
Досягло  значних  висот.
Відновили  в  нашім  місті
Захисні  червоні  мури,
Ратушу,  Високий  Замок,
І  пам'ятки  архітектури.
Зараз  є  у  ріднім  Львові
Різноманітні  музеї,
Є  й  місця  для  відпочинку  -
Парки,  сквери  та  алеї.
Місто  тихих  вузьких  вулиць,
Постійних  затяжних  дощів,
Древніх  колій  та  трамваїв  -
Все  це  відображає  Львів.
Місто  найкращих  кав'ярень,
Місто  привітних  людей,
Місто,  де  збуваються  мрії,
Місто  чарівних  ночей.
Говорить  ще  довго  можна
Про  цей  чудовий  милий  край,
Але  краще,  любий  друже,
Ти  сам  до  Львову  завітай  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314993
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.02.2012


Прощавай, Україно, прощай !

Прощавай,  рідна  земле  моя,
Тільки  знай,  сумуватиму  я,
Прощавай,  Україно,  прощай,
Від\'їжджаю  я  в  далекий  край.

Покидаю  землі  родючі,
Покидаю  ріки  блискучі,
Гаї  покидаю  співочі,
І  все  те,  що  бачили  очі.

Покидаю  друзів  та  сім\'ю,
Мушу  змінити  долю  свою.
Все  покидаю,  та  не  спроста,
Не  склалось  тут  у  мене  життя.

Ех,  Україно,  ненько  свята,
Де  загубилась  сила  твоя  ?
Де  порядність,  вірність,  доброта  ?
Чи  знайомі  тобі  ці  слова  ?

Чому  жити  на  рідній  землі
Гірше,  ніж  палати  у  вогні  ?
Чому  на  Україні  брати
Б\'ються,  мов  закляті  вороги  ?

Проблеми  в  України  вічні,
І  наслідки  від  них  трагічні.
Схилили  неньку  Україну
Невдячні  діти  на  коліна.

У  нас  несправедлива  влада,
Куди  не  глянь  -  брехня  та  зрада,
Давно  вже  вмерли  всі  надії,
Не  люди  тут  живуть,  а  змії  !

Терпів  я  муки  та  зневагу,
Терпів  знущання,  голод,  спрагу,
Терпів  ненависть,  зло  і  лютий  гнів,
Надіявся  на  краще,  все  терпів.

Але  увірвався  мій  терпець,
Їду  я  далеко  навпростець.
Хіба  можна  в  Україні  жить,
Коли  серце  так  сильно  болить  ?

Все,  що  міг  зробити,  -  я  зробив,
Зовсім  не  залишилось  вже  сил.
Прийшла  пора  для  відпочинку
В  далекім  неріднім  будинку.

Пробач,  Господи,  що  втікаю,
Що  рідну  землю  покидаю  !
Не  вернусь  я  на  Батьківщину
І  десь  на  чужині  й  загину.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314773
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.02.2012


Ти живеш у пам'яті моїй…

Падає  повсюду  білий  сніг,
Десь  я  чую  близько  щирий  сміх,
Чи  то  щось  вбачається  чи  ні,
Але  радісно  чомусь  мені.
Переплітаються  в  снігу  стежки,
А  в  голові  лиш  спогади  й  думки.
Хоч  і  часу  так  багато  вже  сплило,
Та  живе  в  мені  надія  все  одно...
По  стежині  лісом  я  іду,
Думаю  про  зіроньку  ясну,
Яку  вже  дуже  добре  знаю,
Люблю,  ціную  й  поважаю.
Думки  залишились  ті  самі  всі  -
Про  успіхи  та  виступи  її…
Вселилась  ти  в  душі  моїй  назавжди,
Не  приховаю  я  від  тебе  правди,
Бо  дуже  довіряю  тобі
Не  лише  у  снах,  а  й  у  житті.
Так-так  !  Саме  зіронька  вона,
Таких  на  світі  більш  ніде  нема,
Є  лише  вона  одна  така-
Мудра,  неповторна  й  чарівна  !...
                               ***
Стою  я  на  стежині  та  гадаю,
Чи  добре  зараз  роблю  ?  Сам  не  знаю.
Як  піду  по  прямій  -
Згадаю  знову  милий  голос  твій,
Поверну  праворуч  -
Дуже  хочу,  щоб  була  ти  поруч,
Розвернусь  наліво  -
Знаю,  ти  прекрасна,  юна  Діво  !
Ось  так  я  і  живу  щодня,
І  в  сірі  будні  й  на  свята.
Зірка  в  небі  ця  завжди  сіяє,
I  ніколи  вона  не  згасає  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314771
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.02.2012


Станція Бердичів

Проїжджаю  станцію  “Бердичів”,  
Яку  раніше  і  не  знав,
Та  завдяки  одні  людині  
Це  місто  я  запам’ятав.

І  одразу  в  нього  закохався,  
Ніби  рідне  для  мене  воно.  
Може  більш  я  тут  не  буду,
Але  вічно  пам’ятатиму  його.
 
Зупинка  в  мене  у  Бердичеві
Триває  рівно  п’ять  хвилин,
Здається,  у  великім  потягу
Залишився  лиш  я  один.  

Як  жаль,  що  це  не  кінцева,
Що  дорога  моя  далі  іде,
І  невідомо  коли  знову
Потяг  мене  сюди  привезе.

Невідомо,  чи  я  ще  колись
Побачу  Бердичів  чи  ні  ?
Не  дають  спокою  мені
Неприємні  сумніви  ці.

Полюбив  я  місто  Бердичів,
Більше,  ніж  проста  людина,
І  дякую  за  це  дитині,
Ім'я  якої  -  Карина.

Бердичів  -  наче  рідна  земля.
Пробач  мені,  любий  Львове  !
Я  вас  обох  дуже  люблю,
Бо  кожне  з  вас  -  місто  чудове.

Лиш  в  Бердичеві  росте  легенда,
Яка  підкорить  весь  світ,
Вона  й  мене  причарувала
На  багато  довгих  літ...

Проснувся  я  з  думками  тими,
Та  потяг  раптом  рушив  від  перону,
Востаннє  прочитав  я  назву  міста
Через  вікно  з  свого  вагону.

Лише  тепер  я  точно  зрозумів,
Що  доля  мрії  щойно  збулась,
Та  не  довго  тішитись  прийшлось,
Бо  несподівано  усе  зіпсулось.

Туга  і  смуток  охопили  мене,
Як  сумно  писати  про  це.
Пропало  щастя  і  радість  моя,
Незамітно  пропало  усе.

І  знову  перед  очима
Минають  дерева  й  ліси.
Боже,  верни  щастя,  що  було,
Хоч  на  хвилинку  верни  !

А  потяг  розігнався  скажено,
Чому  й  куди  він  так  спішить  ?
Та  нічого  вже  не  вдієш,
Бо  його  ніщо  не  зможе  зупинить  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314515
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 16.02.2012


П'яний професор

Одного  разу  в  університет  наш
Прийшов  на  пару  просефор  п\'яний.
Ледь  на  ногах  стояв  вельмишановний
Сергій  Іванович  Рум'яний.

Він  у  нас  відомий  математик,
Доктор  наук,  поважна  людина,
Але  виглядав  тоді  на  парі
Як  остання  рідкісна  скотина  :

Смердючий  і  обскубаний  костюм,
Бліде  обличчя  та  червоний  ніс,
Волосся  в  різні  боки  розповзлось,
Це  не  професор  був,  а  п\'яний  біс.

Довго  й  важко  він  до  столу  йшов,
З  третьої  спроби  в  крісло  всадився,
Руками  голову  свою  підпер,
А  потім  на  студентів  подивився.

Троїлося  професору  в  очах,
Гадав  він,  що  присутній  весь  потік,
Тому  і  переклички  не  зробив,
Погнув  журнали  й  кинув  їх  убік.

Посидів  ще  трохи  і  підвівся,
Здавалось,  щось  сказати  нам  хотів,
Та  не  вдалось  йому  одразу,
Пізніше  стиха  щось  пробурмотів.

Взяв  він  крейду,  підійшов  до  дошки,
Похитнувся  та  й  звалився  з  ніг,
І  тут  пролунав  на  всю  потужність
Несподіваний  студентський  сміх.

Перетворилося  заняття  в  цирк,
В  якому  клоуном  був  викладач.
Це  була  найгірша  у  його  житті
І  найганебніша  з  усіх  невдач.

Піднявся  розгніваний  професор
І  весь  світ  зі  злості  проклинав,
Сильно  гримнув  кулаком  по  дошці,
Скрикнув,  бідолаха,  й  знову  впав.

Студенти  й  далі  реготали,
Розлютив  цей  сміх  його  до  краю.
Мов  звір  поранений,  гарчав  він  :
\"Зараз  я  усіх  вас  повбиваю  !\"

І  де  взялось  в  нього  стільки  сили  ?
Одним  махом  дошку  розтрощив,
Своє  крісло  у  студентів  кинув,
Але  схибив  і  вікно  розбив.

Руками  в  груди  потім  бив  себе,
Кричав,  що  він  є  генерал  Сергій.
Гойдаючись,  підперся  до  стіни
І  визивав  студентів  на  двобій.

Найсміливіші  юнаки  за  мить
Скрутили  йому  руки  й  ноги,
Відвели  повстанця  в  деканат
Й  лишили  під  дверима  біля  входу.

Пан  професор  п\'яний  математик
У  деканаті  також  воював,
Знищив  вікна,  посуд  і  вазонки
Та  й  ще,  гадюка,  штори  обірвав.

Намучились  добряче  люди  з  ним,
Кинули  звірюку  в  комірчину,
Цілу  ніч  він  там  стогнав,  горлав,
Так  і  не  визнавши  свою  провину...

А  наступного  дня  осоромлений
Йшов  з  опущеною  головою,
Після  цього  разу  вже  ніколи
Не  вживав  професор  алкоголю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314509
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.02.2012


Динамо Київ

Було  колись  потужне  київське  Динамо,  
Яке  найкраще  у  Європі  футбол  грало.  
Були  колись  у  Києві  футболісти,  
Котрі  гордо  прославляли  своє  місто.  
Старались  вони,  багато  голів  забивали,  
На  шляху  до  вершини  всіх  перемагали,  
Двічі  Кубок  Кубків,  Суперкубок  здобували,  
Тяжкою  працею  матчі  всі  вигравали,  
Та  нелегко  було  -  судді  часто  заважали,  
Проти  Динамо  судили,  матчі  псували,  
І  як  могли  суперникам  допомагали,  
Але  кияни  старались,  потом  стікали  
І  далі  впевнено  усіх  перемагали,  
Й  на  футбольній  арені  славу  заробляли,  
Бо  дух  тоді  в  команди  був  незламний,  
Кожен  футболіст  був  дуже  старанний.  
Разом  Динамо  -  це  велика  дружня  сім’я,  
Це  гордість  Києва,  це  українська  душа.
Спасибі  Лобановському  за  перемоги,
За  те,  що  вивів  Динамо  на  \"європороги\",
Спасибі  за  сильну  команду  та  чудову  гру,
Яку  не  забуду,  доки  на  світі  живу  !  
Але  ті  славні  часи  давно  вже    минули,  
Великі  \"динамівці\"  навіки  заснули.  
Пропала  легендарна  команда,  наче  за  мить,  
Нема  тепер  того  Динамо,  що  було  колись  !  
Купили  й  зіпсули  його  єхидні  жиди,  
Які  не  про  клуб  дбають,  а  про  власні  животи  !  
Набрали  в  команду  сербів,  москалів,  хорватів,  
Циганів,  рижих,  негрів  та  ще  і  мулатів,  
Котрі  для  команди  зовсім  не  стараються,    
І  добре  грати  навіть  не  намагаються.    
Тренерів  ці  жиди  за  кордоном  шукають,  
Не  знають,  що  роблять,  ой  не  знають,  не  знають.  
Розвалили  команду,  згноїли  й  зіпсули,  
А  про  славу  клубу  непомітно  забули.  
Пропадає  Динамо,  а  жидам  начхати,  
Вони  лиш  кишені  хочуть  ситно  напхати.  
А  про  гордість  і  честь  навіть  мови  нема,  
\"Це  ж  жиди\"  -  відповідь  може  буть  лиш  така.  
Пошвидше  треба  позбутись  цього  сміття,    
Відновити  команду,  відновити  з  нуля  !  
Я  вірю  щиро,  що  відродиться  Динамо  
Обов\'язково  ця  пора  іще  настане  !  
Будуть  ще  на  Україні  часи  золоті,  
Ще  Здобуде  Динамо  перемоги  нові  !  
Успіх  жде  команду  у  близькому  майбутті,  
Все  найкраще  для  Динамо  буде  впереді  !  
І  які  б  не  були  у  киян  скрутні  часи,  
Столичне  Динамо  в  мому  серці  назавжди  !♥
Я  бажаю  клубу  впевнено  вперед  іти,
Здобувати  трофеї  й  досягнути  мети  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314344
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.02.2012


Стишок о школе

Бегут-бегут  минуты,
Как  стрела  летят  вперед.
Каждый  школьник  учится
И  каникул  летних  ждет.

По  разному  к  науке
Относятся  детишки,
Но  в  школу  всегда  ходят
Девчонки  и  мальчишки.

Кому-то  школа  дарит
Радость,  воспитания,
А  кому-то  -  дружбу
И  большие  знания.

Одним  школа  надоела,
А  другим  -  не  очень,
Но  учиться  должен  каждый,
Кто  стать  умным  хочет.

В  школу  дети  бодрые
С  самого  утра  идут
И  на  плечах  крохотных
Рюкзачки  свои  несут.

Вовремя  они  пришли,
Громко  прозвучал  звонок,
И  с  улыбкой  ребятишки
Побежали  на  урок.

Там  уже  давно  их  ждут
Сложные  контрольные,
Необыкновенный  труд
И  дела  все  школьные.

Потом  наступит  перерыв,
Закроются  тетрадки,
Выйдут  дети  в  коридор
И  поиграют  в  прятки.

И  в  класс  потом  обратно
На  второй  урок  спешат,
Где  ребята  будут
За  труд  оценки  получать.

Вот  такая  жизнь  у  них
Пролетает  день  за  днем,
Учатся  детишки
И  не  жалеют  ни  о  чем.

А  учителя  должны
Научить  детей  писать,
С  любовью  относиться
И  во  всем  им  помогать.

Ведь  среди  них  возможно
Есть  будущие  доктора,
Ученые,  артисты,
Спортсмены  или  мастера.

Школа  выведет  их  в  люди,
Школа  -  второй  дом  родной,
Ее  еще  все  вспомнят
Искренней  большой  слезой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314059
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.02.2012


Стан душі

Хмари  небо  покрили,
Сонце  сховалось  у  них.
Дні  тяжкі  наступили,
Цілий  світ  наче  притих.

Вийшов  я  в  зелений  сад,
Де  гуляв  сірий  туман,
Шляху  не  видно  назад,
Тут  потрапив  я  в  капкан.

Як  все  сумно  навкруги  :
Дуб  старенький  тихо  спить,
Підійшов  я  до  води,
Та  струмочок  не  дзюрчить.

Зникла  десь  радість  моя.
Може  й  безглуздо  звучить,
Але  то  правда  гірка  -
Складно  на  світі  цім  жить.

Несправедливість  всюди
Переслідує  мене,
Брехливі  та  злі  люди
Серце  шматують  моє.

І  навіть  рідні  з  дому
Не  можуть  допомогти,
Тож  прийдеться  самому
Дорогу  вірну  знайти.

Довго  я  ходив,  блукав,
Змучений  в  негоду  йшов,
Але  “рук  не  опускав”
І  дорогу  ту  знайшов  !

Я  вже  з  неї  не  зійду,
Адже  в  рай  вона  веде,
До  кінця  по  ній  піду
І  почну  життя  нове.

Життя,  де  є  людина,
Котра  мене  втішає,
І  хоч  вона  -  дитина,
З  нею  душа  співає.

Вона  чудова,  мила,
Дуже  талановита,
Щастям  нас  осліпила
Зірка  ця  знаменита…

Ще  розійдуться  хмари,
Засіяє  сонце  знов,
І  це  не  дивні  чари,
А  міцна  дружня  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314058
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.02.2012