ЕТ

Сторінки (1/99):  « 1»

Різдво це не….

Різдво  це  не  запах  ялинки,
свічки  і  яскраві  вогні.
Це  не  зустрічі  і  мандаринки...
це  щось,  щось  живе  у  мені...

Не  вечеря  це  із  близькими,
не  розмови  за  святковим  столом,
не  подарунки  красиві,
не  дванадцять  страв  і  вино.

Різдво  це  не  тільки  радість,
Колядки  веселі  й  гучні.
Різдво  це  не  спогад  на  старість,
у  дні  одинокі  й  сумні.

Це  щось  набагато  більше
Щось,  що  неосягнути,
Величне,  яскраве,  світліше...
Щось,  що  хочу  й  не  можу  відчути

21.12.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2018


Я мислю тверезо

Я  вимила  себе,  вимила  посуд,
випила  кави,  зробила  десерт,
відкрила  книгу,  придумала  плани:
що  робитиму  влітку,  що  зроблю  тепер.

Подивилась  на  квіти,  подивилась  на  стелю...
Як  гарно,  вписались  вони  в  інтер’єр!
Полюбила  себе,  полюбила  оселю,
що  тимчасово  мешкаєм  в  ній.

Я  мислю  тверезо,  тверезо  сприймаю,
стараюсь,  хоч  трішки  цінити  момент.
За  близькими  і  друзями  рідше  скучаю,
вириваю  з  життя  непотрібний  фрагмент.

Про  подорож  мрію,  чекаю  і  хочу,
і  знаю,  невдовзі  це  втілю  в  життя!
Мій  вірш  -  це  тільки  міні  скорочення,
клаптик  того,  про  що  думаю  я
2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2018


а мрії …

Я  застрягла  у  своїх  16,
мені  23,  а  мрії  ті  ж  самі
Такі  ж  душевні  бажння  -
Відвідати  хочу  Тянь  Шань

Хочу  пройти  кілометри
На  могутній  китайській  стіні.
Їсти  канапки,  зв’язати  светр,
Полежати  під  дубом  в  тіні.

Намалювати  єдину  картину,
але  зробити  це  бездоганно.
Народити  здорову  дитину,
щасливу,  добру  і  гарну.

Нарешті  навчитись  кататись:
на  лижах  і  ровері  звісно.
Перестати  усього  боятись
і  змінити  все  доки  не  пізно.

2017-2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2018


До мене приходить

До  мене  приходить  Бог
в  поцілунках  мого  чоловіка,
в  очах  перехожих:  їх  погляд  чіткий,
випадковий  і  дикий.

В  дольоньках  малої  дитинки,
ніжних  немов  пелюсточки,
Приходить  Господь  непомітно,
а  бачить,  хто  бачити  хоче.

В  сніжинках  колючо-холодних,
до  неповторності  гарних...
Приходить  Бог  в  неудачах,
і  в  сподваннях  марних.

Приходить,  коли  я  не  знаю,
не  чую,  не  хочу  й  не  бачу,
Бог  за  руку  мене  тримає,
коли  злюсь,  п"ю  пиво  чи  плачу.

Я  знаю  Він  завжди  поряд,
коли  навіть  не  вірю  сама  я,
сумніви  часом  розвіє...
Достатньо,  що  я  відчуваю.

19.12.2016  Львів  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2018


Для тебе (…)

Ти,  пропала  в  безкінечності,
Поринула  в  далекий  вир.
А  ми  чекали,  чуда  й  недоречності,
Щоб  ти  прокинулася,там  серед  могил.

Ми  так  кохали,  твої  жарти  і  усмішку,
Твою  відверту  і  просту  любов.
Ми  зупинялись  «присідали  на  доріжку»  
Так,  наче,  ти  приїдеш  до  нас  знов.

А  ти  прийшла  у  мої  сни  нежданно,
Я  ж  не  раділа,  тільки  плакала
Ти  показала,  що  життю  йти  –  притаманно
і  щоб  я  його  любила,  як  могла.

Ти  показала  біль  свою  і  втому,
а  разом  з  ними  сильне  прагнення  життя.
Одна  з  небагатьох  ти,  що  жила  на  повну,
шукаючи  великі  відкриття...

2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2017


05. 06. 2016

Мене  нема  у  твоїх  мріях,  
Закінчився  вже  місяць  май
І  я  приходити  не  смію
У  твої  мрії  пити  чай.

Ніде  нічого  не  іскрить,
Скриплять  лише  львівські  трамваї,
Ти  не  кохав  мене  в  ту  мить,
то  нікотин  і  ель  дурманив.

Гаряче  літо,  море,  пляж
І  я  як  грім  посеред  неба,
І  ти  подумав:  Ось  вона,
це  саме  те,  чого  і  треба.

Як  жуйку  тягнем  другий  рік,
ідучи  ніби  до  прогресу,
А  ти  насправді  просто  звик,
До  мрій  своїх  і  мого  стресу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2016


Несвідомо

Голос  зсередини  завжди  правий,
Але  люди  його  слухають  не  часто.
Може  бути  пізно,  може  вчасно
Час  нас  заганяє  у  оправи.
 Рік  боїшся,  а  на  другий  -
думаєш,  що  пізно  шось  міняти,
А  насправді  варто  лиш  сказати,
Те,  що  мучить  й  створює  недуги.
Не  любов  керує  рішенями  й  нами.
Страх  незвіданого  викладає  шлях,
Я  дурна,  що  серця  вказівками,
знехтувала,  коли  мала  час.
Якщо  почнеш  пливти  наперекір,
Хай  навіть  зовсім  несвідомо,
Змінити  вибір,  неможливо  вже,  повір.
Хоча,  ти  можеш  повернутися  додому.

3.07.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2016


Любити

Любити  тебе,  коли  злишся,
Що  цілую  у  губи  як  спиш.
Любити,  коли  ти  здаєшся,
Тоді  як  піднятися  міг.
Любити  тебе,  як  не  чуєш
Мене  і  говориш:  Облиш!
Любити,  коли  ти  руйнуєш,
Малесенький  світ  моїх  втіх.
Любити,  тоді  як  на  вітер,
Котяться  твОї  слова.
Любити,  коли  бурмотіти
Ти  любиш,  що  я  не  права.
Любити,  як  гріх  не  любити,
Того,  хто  дарує  тепло.
Любити  -  це  прагути  жити
У  сто  разів  краще  ніж  До.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2016


Якщо захотіти

Я  стану  для  тебе  казкою,
Такою  ніжно-дитячою,
Хриплячим  голосом  скажеш,
Що  багато  для  тебе  значу.
Ти  будеш  тримати  в  обіймах.
Мене  -  не  дочитану  книгу,
Як  маг  ти  змінити  можеш,
Те  все,  що  мені  не  під  силу.
Я  буду  твоя  колискова,
Якої  забракло  в  дитинстві,
І  ти  радітимеш  знову,
Як  мамі  дитина  в  колисці.
Я  стану  твоєю  любов"ю,
Така,  що  існує  навічно.
Ми  змінимо  все  у  кімнаті,
Щоб  гарно  було  -  естетично.
Ми  створимо  затишок  в  серці
У  тому  що  спільне,  єдине.
Я  знаю  метелик  вернеться,
Якщо  захотіти  щосили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2016


крихти

Мої  квіти  сухі  і  тьмяні,
Моє  небо  темне  і  мокре,
Мої  руки  недоторканні
Їх  вкотре  вже  колять  голки.

Мої  губи  гарячі  червоні,
Потріскали,  зсохлись  -  вже  звично.
Руки  постійно  холодні,
Традиційно  бліде  обличчя.

Слова  мої  бездиханні,
Бо  поети  вмирають  тихо.
Я  залишу  тобі  кохання,
Бо  кому  ще  потрібні  крихти.


12.11.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2015


Будь оптимістом

Ти  знаєш,  що  доб`єшся  усього  
Хочеш  в  Париж  і  у  гори,
Знаєщ,  що  немає  того,
Чого  б  не  добився  у  пору.
І  все  ніби  йде  по  плану,
Універ,  море  друзів,  кохана...
Та  раптом  не  склалось  навчання,
І  якось  немає  роботи,
І  ти  вже  наче  печальний,
Ні  грошей,  ні  хати,  ні  плоту.
І  тут  тобі  хором  говорять:
Друже  будь  оптимістом!
Їм  пофіг  чи  в  тебе  горе,
Ти  ж  може  не  маєш,  що  їсти

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2015


Ніч море галас

Поверталась  із  Галасом  з  моря,
Він  тихо  курив  сигарети.
І  байдуже,  що  там  говорять,
Ми  мусим  цінити  моменти.

Беззоряна  ніч  уже  вкотре,
Дощ  гріє  замерзлі  долоні.
Ми  люди,  які  не  намокнуть,
Але  наше  тіло  холоне.

Холодні  знесилені  руки
І  очі  стомились  дивитись,
Доносятся  з  вітром  звуки-
Шо  якось  нам  треба  прожити.

Спокійно,  тихо  і  ніжно,
Влітає  повітря  в  легені.
Любити  ніколи  не  пізно,
А  спати  не  зручно  на  стелі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2015


Нутром

Моє  життя  неузалежнене  від  світу
Бо  я  живу  не  тілом  а  нутром
не  тим  яке  качає  кров  і  гріє
А  тим  в  якому  біль  і  сон

Там  подихи  веселих  музикантів
там  квіти  помирають  на  столі
Там  сонячне  проміння  скаче
Там  губи  в  поцілунках  при  зорі

Там  іскри  падають  до  низу
Там  дощ  взлітає  до  небес
Там  зібрані  усі  мої  капризи
І  там  я  лиш  з  тобою  або  без.

Там  небо  нам  ніколи  не  заплаче
Там  все  живе  за  стінами  очей
Цей  світ  всередині  незрячий
Він  почуттями  бачить  стан  речей

17.01.2015  01:26

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2015


Хто ми

Новий  початок,  нового  життя,
Де  світять  нові  стрічки  сонця.
Ми  ті,  які  живуть  не  для...
Ми  ті,  які  живуть,  бо  хочуть.

Насправді  "пекло"  також  рай
Бо  ми  по  різному  все  бачим,
І  чим  для  тебе  ця  земля
Комусь  вона  -  ніщо  не  значить.

І  ми  не  знаєм  хто  ми  -  до,
І  ми  не  знатимемо-  після.
Ми  просто  знаєм,  що  любов,
Підтекстом  є  у  кожній  пісні.
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2015


тЕпло

Ти  знаєш  що  таке  кохати  до  нестями
Кидатись  в  море  обіцянок  і  надій
Чекати  того  що  можливо  й  не  настане
Майбутнім  жити  крізь  теперішніх  подій

Ми  подумки  так  близько  і  так  тепло
Та  тепло  тільки  в  мріях  й  голові
А  ми  на  відстані  так  холодно  й  далеко
Ми  замерзаємо  словами  у  тіні

І  світить  нам  яскраве  сонце  жовте
Дарує  нам  любові  теплоту
Та  ні  нам  і  на  відстані  комфортно
Ми  потребуємо  любов.  але  не  ту

А  так  шоб  поряд  у  словах  у  вчинках
І  так  шоб  ми  за  руки  й  навкруги!
Живемо  на  своїх  і  ше  чужих  помилках
А  потім  сплачуєм  борги

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2015


свіЕт

Мій  світ  так  часто  падає  до  низу
Мій  світ  зруйновани  надіями  років
Мій  світ  дійшов  своєї  кризи
Мій  світ  упав  під  натиском  світів
Мій  світ  без  рими  і  без  кольору  веселок
Мій  світ  боїться  вийти  із  нори
Мій  світ  чекав  свою  нову  оселю
Мій  світ  хотів  до  нового  дійти
Мій  світ  кидав  надію  у  безодню
Мій  світ  наївно  вірив  у  політ
Мій  світ  хотів  відрити  надприроднє
Мій  свій  як  світ  простий  звичайний  світ
12.05.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2015


або ні

Я  не  знаходжу  спокою  у  світі,
Він  падає  на  дно  і  тягне  за  собою.
Тут  бруд  лайно  і  море  квітів,
якими  прикривають  смерть  і  зброю.
Люди  -  ненаситні  чортові  раби.
За  владу  й  гроші    ладні  убивати.
Педофілія,  порно,  геї,  бі...
Вже  нормою  стали  вважати.
І  я  не  той,  хто  вам  відриє  очі,
Бо  сам  кайфую  і  живу  в  гівні.
Що  буде,  то  давно  вже  напророчили
І  ви  або  змирились,  або  ні.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580125
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2015


я сонце я квітка я небо

я  хотіла    тримати  сонце,  в  долонях.
 ним  дихати  жити,
як  прекрасний  великий  сонях.
я  хотіла  рости  як  квіти!
я  хотіла  кидатись  в  безодню
маленьких  шумлячих  струмочків
я  хотіла,  як  жити  не  модно...
хотіла,  тепер  вже  не  хочу.

я  хотіла  писати,  писати
так  шоб  змучити  тіло  паперу
я  кимось  хотіла  стати,  
кимось  важливим  напевно.
я  хотіла  котитись  по  світу
з  одного  до  іншого  боку,
я  хотіла,  та  він  не  помітив...
стомилась  хотіти,  що  хочу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2015


по\Ет 2

поет  помирає  повільно
як  вітер  стихає  вночі
мимовільно  
в  нікуди  слова  несучи
поет  помирає  як  квітка
поет  помирає  як  дикий
ніхто  не  помітить
поет  ненавидить
творіння  своє
поет  затихає  тихо
без  зайвого  шепоту  вітру
поет  помирає  від  примхи  -  
бути  завжди  потрібним
поет  не  повивен  бути
відомим  чи  просто  жаданим
поет  має  відчути
що  також  буває  поганим
поет  не  ярмо  і  не  благо
поет  це  нейтральний  творець
поет  сам  собі  альманахом
поет  пише  свій  власний  кінець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2015


до шостого

Небо  кидає  світло,
Думки  стислі,  точні  і  вчасні.
Ми  знаєм,  що  буде  запізно,
Та  "пізно"  не  має  для  щастя.

Дерева,  вони  повсюду  -  
В  підлозі,  лавках,  дверЯх.
Ми  знаєм,  що  йдемо  в  нікуди,
Й  не  роблячи,  робим  шаг.

Хмари  пливуть  непомітно,
Час,  проходить  так  само.
Ми  знаєм,  нас  тягне  магнітом.
Щось  буде,  не  знаєм,  що  саме.

Руки  пітніють  не  просто,
Квіти  в"януть  сезонно.
Мені  дожити  б  до  шостого
Ми  зміним  все,  Або  повторим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2015


Моя і тільки

Моя  весна  -  це  не  така,  як  завжди.
Моя  -  це  лиш  моя  і  тільки!
Моя  весна,  нова,  відважна...
В  ній  не  існує,  ні  війни,  ні  бійки.

Моя  весна,  така  прозора,  щира.
Моя  весна,  в  ній  теплота  сердець.
Моя  весна,  усім  дарує  крила.
Моя  весна,  всім  веснам  на  взірець!

Моя  весна,  дощами  не  хлюпоче,
В  моїй  весні,  не  має  злих  подій.
Моя  весна,  така  як  я  захочу!
В  моїй  весні  ти  завжди  будеш  мій...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2015


Нікчема

Надто  слабка  для  світу.
Батьки  ніколи  не  будуть  гордитись,
В  них  для  цього  є  старша  сестра.
Я  на  рингу  не  вмію  битись,
І  для  поета  надто  проста.
Тягар  для  друзів  і  близьких,
Всі  покладають  великі  надії.
На  дорозі  життя  дуже  слизько,
Я  слабка  і  встояти  не  вмію.
Далеко  не  сонячне  серце,
Без  іскри  і  бажання  в  очах,
Я  слабка  це  вам  не  здається
Здаюсь  при  складніших  речах.
Викидаю  з  сміттям  всі  бажання,
Так  важко  тягнутись  до  Бога
Не  перша  я,  не  остання,
Душа  якої  занадто  убога.
Серце  переповнене  страхом,
Десь  глибоко  вмирає  надія.
Підтримка  від  вас  для  невдахи,
Віддячити  ж  вам  не  зумію.
Мої  рідні,  коханий  і  друзі,
Завжди  будуть  біля  мене,
Я  інша,  лиш  в  світі  ілюзій,
А  в  цьому  я  завжди  нікчема.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2015


щоб задихалась


Люби  мене  твори  з  мене  богиню
Думай  що  найкраща  в  світі  я
Тримай  за  руку  обіймай  щосили
Ридай  від  щастя  що  твоя

Даруй  мені  яскраві  миті
Що  потрібна  дай  відчути
Що  не  дарма  ці  дні  прожиті
І  що  майбутнє  кращим  буде

Цілуй  мене  щоб  задихалась
Не  ігноруй  не  будь  жорстокий
Надіюсь  я  не  помилялась
Коли  віддалась  у  раз  сотий

Сказала  Так  така  наївна
Казок  в  реалі  не  існує
Хотіла  небо  нам  ванільне
Щоб  присмак  щастя  ми  відчули

Створила  світ  його  ж  не  буде
Ні  в  іншому  житті  ні  в  нас
Бо  ми  лише  звичайні  люди
Які  помруть  як  прийде  час



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2015


Я… (Україна)

Нічого  не  значу  у  світі,  ні  для  себе,  ні  Бога,  ні  вас.
Я  -  попіл  в  землі,  я  -  вітер,  я  -  тіні  від  сірих  мас
Я  -  сльози,  я  -  стукоти  серця,  я  -    піт  на  скронях  солдата
Я  -  Фіміда,  що  завжди  сміється,  я  -    душа,  яка  завжди  розп"ята.
Я  -  квіти,  що  кинуті  в  ноги,  я    -  дощ,  що  лежить  у  калюжі
Я  -    капля  чиєїсь  тривоги,  я  -  надія  на  смертному  ложі.
Я  -  небо,  яке  похмуре,  я  -    лід  який  колить  шипами...
Я  -  стала,  якою  не  була,  хоч  була  завжди  із  вами.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2015


Будем :)

Буду  ходити  в  дредах,  ти  будеш  тримати  за  руку.
Ти  будеш  моїм  небом  і  іншого  неба  не  буде!
І  будуть  доноситись  звуки  з  твоєї  електро-гітари,
Я  буду  писати  картину:  з  солодкої  вати  -  хмари.
Дощ  буде  лити  шалено,  а  вітер  хитати  дерева.
Ти  будеш  мене  тримати,  казати:  "сховайся  за  мене!"
Нам  разом  не  буде  страшно,  не  буде  холодно,  дико...
Я  зможу  тебе  зігріти,  теплом  що  у  серце  проникло.
Квіти  зривати  не  будем,  ми  будем  саджати  жасміни
Я  буду  -  твоя  свобода,  ти  будеш  коханим  і  вірним.
Над  нами  буде  не  люстра,  а  море  яскравих  сніжинок,
Я  буду  любити  тебе,  вічно  без  жодних  зупинок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2015


Чотиривірші.

*  *  *  
Ти  не  одна,  коли  на  дворі  жовте  листя,
Ти  не  сама,  коли  за  вікнами  дощі.
Ти  не  сумна,  хай  капає  з  обличчя,
З  тобою  осінь  в  мокрому  плащі.
16.11.2014

*  *  *
Я  харчувала  своє  тіло  краще
Відчувало  воно  голод  дуже  рідко.
А  душа  вмирала  від  нестачі,
Потребуючи  любові  або  ліків...
17.11.2014

*  *  *  
Бог  простить,  якщо  покаєшся  і  просиш.
Бог  простить,  якщо  ти  теж  прощаєш  всім.
Бог  простить,  але  ніколи  не  попросить,
Любити  Його  так,  як  любить  Він.
 16.11.2014
 23:12

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2014


Коли

Коли  буде  останній  Божий  суд,
Я  буду  мертва,  хоча  впринципі  не  важно...
За  сім  гріхів,  які  здійснила  тут,
На  тому  світі,  покарання  переважно.
І  я  стоятиму  й  трястись  від  страху,
Безвихідь,  безнадія  і  кінець,
Померти  схочу,  та  невдаха  -
Два  рази  не  вмирає,  хай  їй  грець!
І  це  не  роздоріжжя,  не  нестяма.
То  є  свідомий  вибір  всіх  людей.
Нікого  не  цікавить  чи  я  пяна
Вбивала  ненароджених  дітей...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2014


Віддати повністю, з душевним брудом

Мені  страшно  втратити  тебе,
Мені  так  страшно  -  вже  не  раз  втрачала...
Якби  залишилось  в  мені  хоч  щось  святе.
То  я  про  це  б  напевно  знала.
Приходить  день,  коли  вмирають  почуття,
Або  зникає,  в  їхнє  існування  віра.
І  я  не  вірю,  що    таку  як  я,
Кохати  вічно  і  шалено  хтось  посміє.
Сонце  восени  не  дасть  тепло,
воно  фальшиво  кидає  проміння
І  я  не  хочу  шоб  з  любов"ю  так  було
Щоб  помирала,  як  листок  осінній.
І  якщо  вірити  що  є  Любов"ю  Бог...
Скажи,  що  відчуваю  я  до  тебе?
Чого  стосується  це  нас  обох?
А  може  нам  така  любов  не  треба?
Боюсь  тобі  віддати  всю  себе,
Віддати  повністю,  з  душевним  брудом.
І  знаю  ти  прийматимеш  мене,  
Аж  доти,  поки  іншої  не  буде.
Це  так  поволі  іноді  стається,
Це  несвідомо,  ти  закохуєшся  знов...
Якщо  раптом,  вона  все  ж  таки  знайдеться,
Прошу,  не  відкидай  її  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2014


Новий аркуш

Я  на  людей  поставлю  фільтр,  
ви  не  зайдете  в  мою  хату!
Бо  я  не  знаю  чи  нормально
 вам  безпідставно  довіряти.
Повимітаю  тарганів,  можливо  
Врешті  чимсь  займуся.
Розмовами  про  сум  чи  біль
ніколи  вже  не  поділюсь  я.
Хоч  іноді  скучаю  страшно
і  невитримую  рутини.
Я  із  дитини  так  недавно
перетворилася  в  людину.
Мене  не  треба  пам"ятати,
ставиш  крапку  став  надійно!
Поетом  я  можу  не  стати,  
якщо  ж  поет  то  я  безслівний...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2014


Для Джо)

Мммм...  Естера,
Не  ховай  блакитні  очі!
Ти  не  знаєш,  як  нестерпно
я  скучаю  дні  і  ночі.
Джо,  не  закривай  уста,
Сонячна  система  поряд.
Хай  не  така  уже  й  проста,
Її  лікує  щирий  погляд.
Ангел,  де  ховаєш  крила?
Мені  потрібен  твій  політ,
Я  іноді  така  безсила,
ти  топиш  серце  наче  лід.
Галактика  вже  стомлена  й  безтями
Згубилася  у  кількості  речей...
Минуле  не  повернеться,
Та  знаєш,  дружнє  лиш  залишиться  плече.
Ет

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2014


Без рамок

Часу  нема,  якщо  на  нього  не  зважати.
Все  просто,  гарно  і  без  рамок.
Ти  знаєш,  як  це  -  відчувати?
Світ  воскресає  на  світанок...

 Вдихни  на  повні  сірість  пилу,
Кидайся  натовпу  в  обійми,
Малюй,  пиши,  люби  без  міри
Кохай,  хай  покидають  сили...

Вмирай  із  заходами  сонця,
Спокійний  будь  коли  йде  злива,
Частіше  заїзджай  у  гості
І  посміхайся  так  щасливо!

Ніколи  не  зривай  ромашки,
Не  бий  підошвою  каміння..
На  повну  жити    це  не  страшно,
Як  сходить  сонячне  проміння.
 
На  ранок  небо  таке  чисте,  
Таке  незаймане,  прозоре...
Якщо  ж  по  течії  не  плисти,
Давай  підкорювати  гори!

31.07.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2014


Автостопом до неба

Традиційно  в  режимі  вібро
телефон,  що  не  чує  гудків.
Я  не  сплю,  я  свідома,  та  ніби;
Щось  міняється  під  шум  колії.
Когось  потяг,  когось  електричка,
несе  вдаль  від  реальних  подій.
Це  захоплення,  щастя  чи  звичка?
Я  звикаю,  та  ти  ніби  чужий.
Дерева  шумлять  не  на  жарти,
Я  ж  кидаюсь  в  обійми  життю,
Сьогодні  в  Одесі,  а  завтра?
А  завтра  я  буду  в  раю.
І  не  клопіт,  що  крила  зелені,
Коли  руку  тримає  сам  Бог.
Я  вдихаю  на  повні  легені,
Дим  котрий  призначався  для  двох...

18.07.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2014


хочу…

Хочу  бути  щирою,
Хочу  міцно  стискати  долоні,
Зарубати  минуле  сокирою
витираючи  кров  зі  скроні.

Хочу  бути  відверта,
Хочу  дати  те,  що  прийняла
Безлічі  фраз  вже  мертвих
в  стилі:  "тебе  я  кохала"

Хочу  кидатись  в  обійми,
Хочу  зривати  ромашки,
Пити  безмірно  снодійне
і  мати  джина  із  пляшки.

Хочу  летіти  у  небо,
Хочу  без  крил  і  без  тіла.
Мріяти  без  потреби,
хочу  так,  я  раніше  не  вміла...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506298
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2014


Там, де з мертвими дітьми…

Боже  для  чого  я  принижуюсь?
 Для  чого  втоптую  себе  в  болото  знов  і  знов?
Ми  ж  знаємо,  що  просто  так  не  виживу!
Навіщо  Ти  забрав  мою  любов?
Для  чого  поселив  в  цій  бісовій  країні?
Краще  б  я  попала  на  війну!
Героєм  бути  ліпше,  але  роль  повії
я  ніколи  у  житті  не  осягну!
Мені  так  важко,  як  ніколи  не  бувало!
І  я  не  знаю  чи  кохаю  чи  люблю,
І  я  як  бомж,  що  снуюючи  в  підвалах
у  брудних  буднях  якийсь  кайф  ловлю.
Ти  знаєш,  мені  так  самотньо.
Хоча  живу  з  людьми  серед  людей...
Прошу  Тебе,  я  хочу  у  безодню,
Де  світ  зникає  з  квітами  ночей.
Я  хочу  там,  де  лопотять  крильми,
Де  шепіт  вітру  це  не  заборона
Я  хочу  там,  де  з  мертвими  дітьми,
Як  з  янголами  грається  Мадонна.
Будь  ласка  забери  мене  з  Собою,
Я  просто  більше  так  не  проживу.
Прийди  до  мене,  коли  тихо  вдома.
Я  для  Тебе,  Боже    ось  цей  вірш  пишу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2014


Пошарпане, зіпсоване, брудне

Не  думала,  та  так  ломає  тіло,
я  відчуваю  кожен  вигин,  кожен  м"яз!
Так  міцно  я  чогось  хотіла,
Хотів  це,  мабуть,  кожен  з  нас.
Кричать  емоції,  зашкалює  кохання,
Метелики  зсередини  пошкрябали    живіт...
Літає  пух,  щось  крутиться  в  машині  пральній,
а  по  руках  стікає  піт.
Темніє  небо.  Шелестять  листочки,
лоскоче  вітер  їх  незаймане  єство...
Я  розрізаю  мозок  на  шматочки.
Так!  Я  дочекалась  це  воно!
Моє  натхнення  таке  стомлене,  незграбне
Пошарпане,  зіпсоване,  брудне...
Я  так  чекала,  так  хотіла,  й  так  нахабно
повертаю  знов  собі  тебе!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2014


по\Ет

Я  не  поЕт.  А  просто  тінь,  якогось,  вже  можливо  мертвого  поета.
Що  жив  століття  до...  або  до  того,  як  була  створена  планета...
Він  крізь  зірки,  пекуче  сонце  й  буревії  -  кричав  мені  свої  слова
Та  він  не  знав,  що  я  не  вмію,  тим  бути,  ким  би  не  змогла.
Прости  мене  шановний  пане,  я  не  із  тих,  які  творці.
У  мене  зовсім  інші  плани;  живу  за  їх  відсутності.
Міняю:  їжу,  колір,  смак,  країни,  віросповідання...
Ми  всі  помремо,  просто  я  -  сірник  повільного  згоряння.
В  моїй  душі  багато  смутку,  а  в  голові  пусті  слова.
Без  музи,  творчість  –  проститутка.  Шукає  тих,  кому  б  дала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2014


… Говоріть до мене

І  я  собі  така  думаю,  може  ану  його?  Все  це,  що  роблю  і  для  чого  живу.  Бо  все,  що  роблю  це  щоб  вижити.  А  я  жити  хочу!  
Хочу  перестати  боятись,  надіятись,  прагнути  чогось...  Хочу  їсти  білу  гречку  і  пити  кока-колу.  Не  хочу  бути  філологом,  бо  не  зможу  бути  ним.  Бо  то  не  моє,  а  те  що  не  моє,  те  чуже...      Хочу  не  боятись  говорити  про  те,  що  сидить  в  моїй  голові.  Хочу  не  боятись  розмов  про  Бога,  про  життя  після  смерті,  бо  є  речі  які  я  знаю,  але  іншим  вони  не  доступні.  Хочу  навчитись  говорити  так,  як  хоче  це  чути  і  сприймати  слухач,  а  не  я.  Хочу  позбутись  власного  Я,  хочу  бути  людиною  світу  і  для  світу.  Не  хочу  шоб  мене  називали  Оля,  Ольга,  Олька,  чи  ше  якось...  Говоріть  до  мене  на  ТИ  якщо  ми  з  вами  близькі.  Говоріть  до  мене  на  ВИ,  якщо  я  вам  чужа.  І  тільки,  якщо  ви  побачили  в  мені  творчу  особисть,  то  можна  коротко  Ет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501188
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.05.2014


Ромашка

Ти  просив.  Окей!  без  почуттів,  без  злості
 я  зліплю  разом  Н-нну  кількість  слів.
Без  музи  це  не  буде  надто  просто,
Але  надіюсь  ти  почуєш  що  хотів...
Не  потребую  співчуття  і  розуміння,
Ти  й  так  у  мене  в  горлі  поперк!
Я  не  осуджую,  не  кидаю  каміння,
багато  чаю  п’ю,  не  виключаю  реп.
Чекаючи  незнаючи  чого  від  тебе,
Кидалась  в  море  запитань  і  фраз.
І  вирішивши,    що  тобі  не  треба    
я...  
Тоді  нехай  поставить  крапку  час.
Ти  навіть  не  друг,  тебе  я  знаю  мало.
Мене  колотить  від  тупих  питань!
Я  не  змогла,  саме  тому  і  не  сказала
Ти  був  одним  з  моїх  уподобань.
Вже  якось  всеодно,  мені  не  важко...
Якби  хотів,  то  б  ти  змінив  усе  давно,
Та  ти  слабка  беззахисна  Ромашка
Життя  якої  опускається  на  дно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2014


Кросівки, кіндери, кудряві пасма…

Це  міг  бути  куплет  якоїсь  пісні,
Або  написана  молитва  для  дітей...
І  я  не  сплю,  хоча  вже  досить  пізно
В    зеленім  чаї  ще  одна  з  ночей.

Я  повертаюсь  подумки  в  минуле:
Кросівки,  кіндери,  кудряві  пасма...
 Я  пам"ятаю  все,  я  не  забула
Трьохрічна  дівчинка  -  така  колись  прекрасна.

Терпнуть  ноги  і  мокріють  очі.
Я  не  плачу  -  це  тече  вода,
Це  не  жила  у  мене  кровоточить
-  То  є  невипитий  бокал  вина.

Витрачаю  я  енергію  і  силу,
Вкладаючи  сеснсовність  у  слова.
Вражання  складається  що  мене  вбили.
А  я  родилась,  помирала  й  знов  жива.

Темний  силует  якогось  краєвиду
Нахабно  зазирає  у  вікно,
я  не  хотіла  й  не  просила,  дощ  полити
Захляпане  гріхами  моє  скло...

Бездарна  я,  і  це  вбиває  сутність.
Для  кого  і  для  чого  я  пишу???
Це  не  натхнення,  не  бажання  і  не  муза...
Бо  я  у  вузол  мозок  свій  в"яжу!

14.  12.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2014


І байдуже чи жуйки у кармані чи рублі…

Ніколи  не  стомлюсь  любити  Бога
Я  кохаю  Його  більше  ніж  ви  ВСІ!
 Маріхуану  я  палила...  не  без  того,
Але  в  Його  очах  не  впала  на  підлогу.

 Я  часто  мила  кеди  у  росі.    
І  мала  пофарбоване  волосся,
Носила  расту,  а  не  стрічку  у  косі.
Я  помираю.  Так  колись  здалося...

Він  ж  біля  мене  був,  за  руку  ще  тримає  досі.
 А  ти  молишся,  кидаєш  милостиню
У  пластмасовий  стаканчик  чи  коробку  із  кортону,
Тій  чи  тому  бездомному.
Я  ж  проходжу  повз  і  йду  додому...

 Річ  не  в  тому,  що  ти  на  людях  робиш
І  чи  щось  робиш  взагалі...
Є  наміри  є  серце  і  є  совість
Неси  свій  хрест  щоб  розіп"ятись  на  горі







 




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2014


Дурн/Я

Квітка  зелена,  суха,  ледве  дише....
Я  дивлюсь  як  голуб  клює  щось  на  криші.
 Серце  качає,  біжить  кров  по  венах,
Дізналась:  талант  не  приходить  по  генах...
Кидаюсь  очима:  по  стелі,  підлозі...
То  в  холод  то  в  жар  -  мене  сильно  морозить.
Очі  печуть,  потріскали  губи
(Це  вчора  їх  вітер  так  приголубив).
Субстанція  в  горлі  тягнеться  в"язко...
Я  хочу  назад  повернутись  у  казку!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2014


Я знаю, Ти мене чуєш… (Молитва)

Сонячне  проміння  потрапило  в  моє  вікно
Тільки  із  Твоєї  волі.
Я  кидаю,  часто,  фрази  безсенсовні...

Не  вчили  мене  в  школі,  що  ТИ  -  Любов  і  Світло.
Прошу  аби  цей  день;  не  завершився  безплідно.
   Мої  думки  бУдуть  легкі,  як  пелюстки  цвіту...
Якщо  лиш  Господи  мій,  Ти,  будеш  цього  хотіти.
   Я  зроблю  ВСЕ  з  Твоєї  волі!
Її  я  прагну  розпізнати.
Що  хочу  я,  не  грає  ролі...
Прошу,  лиш  сил  мені  додати.
     Мої  слова  -  це  просто  пил,  
Їм  Ти  надати  можеш  змісту.
Пробач,  що  серед  брудних  жил,
Тобі  в  моєму  серці  тісно.

Я  помираю  кожен  день,  
Ти  ж,  підіймаєш  із  упадку.
   Спасибі!
Ранок  -  це  можливість,  почати  все  життя  з  початку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2013


Незавершені думки (Viktoria)

Пожоване  листя  блідим  листопадом.  
Пожмакане,  згнивше  і  вже  не  живе,
Впивається  в  п"яти,  ти  думаєш  "Ладно..."
А  з  неба  щось  лиє    ніжно-п"янке...

Кидаються  в  очі  фари  автівок
Серед  буденного  сірого  тла.
Я  знаю,  що  жити  ти  ТАК  не  волієш,
Але  ще  не  знаєш  як  прагнеш  сама...

Десь  за  бардюром  вмирає  кущ  квітів,
Дерева  давно  вже  віддали  свй  дух.
Надходить  зима  -  все  вмирає  на  світі...
З'являється  тільки  істинний  друг.

Посеред  цього  бетонного  міста,
Мертвих  квіток  і  бездушних  людей
Є  тільки  одна,  зовсім  з  іншого  тіста,
Яку  не  пронизав  ще  морок  оцей...







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2013


Щастя в дрібницях

Буду  читати  книги,  слухати  Скрябіна  і  ходити  до  логопеда,  
Стірати  носки  вручну,  а  в  пральну  машиннку  кидати  кеди.
Буду  носити  дреди,  шпильки  і  сукні  з  квітками.
Ти  кажеш,  що  мені  це  не  треба,  а  ішла  до  цього  роками.
Блювала  в  будинку  Дениса,  хильнула  тоді  самогону...
Я  ж  спиртне  не  вживаю,  здається,  вже  місяців  з  2  по  тому.
Час  від  часу  гризу  собі  нігті,  хоча  позбулась  цієї  звички.
Ти  казав,  що  мені  це  не  личить.  Я  розклала  все  по  поличках.
Я  буду  в"язати  шарфи,  як  навчуся  тримати  шпиці,
А  покищо  я  Етикетка,  що  прийшла  до  Думок  Крамниці.
Розглядаю  товар  неуважно  обміняла  любов  на  свободу.
Твої  слова  не  бумажні,  це  збагнула  як  сіла  в  автобус.
Я  буду  любити  життя,  як  би  там  не  кидало  об  землю,
А  ти  будеш  любити  мене,  хоча  я  в  цьому  не  певна.
16.09.2013  2:34  год

І  де  вона  -  проклята  сила,  що  колись  мене  надихала?
Я  ж  свічки  усі  загасила,  а  що  Бог  є  Світло  не  знала.
Дирява  моя  свідомість,  бо  я  не  бачила  щастя  в  дрібницях
Тепер  в  небо  буду  летіти,  як  у  вирій  остання  птиця.
Ниць  упаду  на  молитву,  наче  з  дерева  листя  зів"яле,
З"їм  шоколаду  плитку,  щоб  мені  вона  настрій  підняла.
Треба  пакувати  валізи,  бо  мене  вже  чекає  дорога,
Не  знаю  чи  речі  всі  влізуть,  бо  ще  не  складала  нічого.
Якого  дідька  не  сплю?  Мені  о  шостій  ранку  вставати!
Я  чай  із  шипшини  поп"ю  і  Дереша  буду  читати.
Хочу  солодкої  вати...  За  10  хвилин  третя  ночі.
Щось  мусить  мене  надихати!  А  ти  музою  бути  не  хочеш?
Буду  казати  лиш  правду    і  спати  з  відкритим  вікном.
Людей  на  землі  міліарди,  та  тільки  одна  із  них  -  сон.

17.09.2013        3:13год

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013


Хто сказав?

Шановні,  вибачте  за  суржик.  Але  ниньче  люди  так  розмовляють...  :(

Хто  тобі  сказав,  що  я    прикольна?
Ти  сам  придумав  і  повірив  в  казку.
А  я  була  тоді  така  довольна,
Волосся  фарбувала  в  синю  краску.

Хто  тобі  сказав,  що  я  щаслива?
Я  просто  так  до  тебе  усміхалась.
І  я  маріхуану  не  курила,
Прости  мене,  така  я  -  як  здавалась.

Хто  сказав  тобі,  що  не  кохаю?
Буває,  знову  ти  мені  приснишся.
Усе  проходить  і    життя  минає.
Минулому  кричала  я:  "Залишся!"

Хто  сказав  -  взуваю  тільки  кеди?
Коли  треба  -  я  ходжу  на  шпильках!
Шоколадка  ліпше,  банки  меду
Може  все  це  лиш  для  мене  тільки...

Хто  тобі  казав,  що  я  людина?!
Мабуть,  я  звичайна  етікєтка
Бо  не  дарують  почуття  картинам...
А  дівчатам  просто  так  -  конфєткі.

Хто  сказав,  що  я  померти  хочу?
Бо  без  тебе  не  хотілось  жити...
Без  любові  ці  стрічки  -  лиш  почерк
Без  душі  це  тіло  можна  вбити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2013


Залиши там де знайшов…

Нехай  це  буде  найдешевший  чай,
Нехай  цей  пряник  вже  без  свіжості  без  хрусту...
Я  сідаю  не  в  тролейбус,  а  трамвай,
Та  без  тебе  у  душі  так  пусто...

Нехай  метелики  танцюють  хороводом,
А  я  кедами  жбурляю  камінці.
Ти  знаєш,  що  у  будь-яку  погоду,
Усмішка  буде  в  мене  на  лиці.

Ну,  що  ти  зробиш,  я  тепер  обрала  каву,
Переважно  п"ю  її,  а  не  зелений  чай.
А  іноді  я  п"ю  духмяні  трави...
Чому  пишу  це,  я  не  знаю.  Не  зважай.

Якось  часто  одягаюсь  в  сукні,
А  раніше  тільки  шорти  і  штани...
На  серці  і  не  радість  і  не  смуток,
Мені  страшно  повертатись  в  твої  сни

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2013


Монолог №2 (суїцид)

Я  хочу  захворіти  і  померти,
Заснути  вже  сьогодні  вічним  сном.
Я  ніколи  не  була  поетом,
І  не  стану  ним,  ні  зараз,  ні  потом...

Хочу  наживо  із  себе  рвати  шкіру!
Я  з  шиї  зняла  дев"ятнадцяту  петлю...
Ти  так  кохав  мене,  як  я  не  вмію!
Бо  ти  брехав!  Я  ж  досі  ще  люблю.

Я  хочу  обірвати  ці  хвилини,
Череп  розтрощити  об  асфальт!
Я  закохуюсь  у  смак  полину,
Він  нагадує  мені  зубну  емаль...

Я  не  хочу  заливатись  віскі,
Я  переріжу  горло  об  стакан!
Нехай  тебе  ласкають  твої  "кіски"...
Я  хочу  бути  вже  не  тут,    а  там!

Я  вже  не  хочу  радості  і  сміху,
Він  плавно  переходитиме  в  біль...
Я  хочу  стрибнути  на  вила  з  стріхи.
Принесіть  для  смерті  хліб  і  сіль!

Я  хочу  зникнути,  пропасти...
Щоб  мого  попелу  тут  навіть  не  було!
Як  жаль,  що  ти  не  зміг  мене  украсти...
...Бо  я  у  пеклі  за  життя  горю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2013


Монолог №1 (передозування чаєм)

О  да!  Вибач,  як  я  могла  забути,
Ти  прагнув  іншої  отрути.
І  тут  мені  не  бути!
Ти  опускаєшся  на  дно,
Щоб  потім  вийти  вгору.
Я  ж  падаю  униз,  а  ти  мене  не  ловиш...
Облиш!  
Я  думала  ти  інший,  та  тобі  теж  властиво:
помилятися  у  людях  і  вірити  у  диво.
Холодне  пиво...  та  мені  начхати!  
Я  не  п"ю,  не  пила  і  не  вживала  мати...
Ти  хочеш  щось  сказати?...  Тоді  мовчи  і  далі!
А  я  топитиму  думки  у  зеленім  чаї



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430460
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2013


холодний мертвий слизький

Я  просто  літній  дощ  -
холодний  мертвий  слизький
Я  на  деякий  час,  ну  і  що  ж...
Зроби  каву  чи  чаю  налий.
Не  втикай  на  мене  так  дико,
Я  не  люблю  твій  погляд  оцей!
По  обличчі  стікаю  тихо,
Від  губ  твоїх  до  плечей.
По  руках  і  до  кінчиків  пальців
моє  єство  по  тобі  скользить...
Колючки  рахую  в  акацій
Мене  не  колить  ніщо  й  не  болить.

Я  не  живий  я  мертвий.
Мертвий  холодний  слизький
Ти  кохаєш  мене  так  вперто...
Ти  кохаєш  калюжу  води



"Человек  состоит  на  80%  из  воды.  Если  у  человека  нету  мечты  или  цели  в  жизни,  то  он  всего  лишь  вертикальная  лужа..."  (с).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2013


мертві мрії

Мій  мозок  знову  барахлить,
Вставляю  нові  мікросхеми...
Ти  був  моїм,  але  за  мить
До  біса  я  пішла  з  едему!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2013


Це вже востаннє… (надіюсь)

Ніколи  ти  не  станеш  моїм  богом,
тебе  не  має  в  жодному  з  світів!
Ти  лиш  момент  який  снував  і  спопелів…
Тебе  нема,  а  є  лише  тривога.

Про  роги,  я  мовчу,  їх  має  кожен.
І  в  тобі  це  диявольське  єство!
І  навіть  ствол  з  калібром  308-мим
Тобі  не  допоможе  все  одно!

Без  змін.  Тепер  усе  так,  як  раніше.
Вбиваю  в  собі  третій  рік  весну.
Ти  неспроможний  вийти  з  свого  сну,
Але  ти  вени  вже  не  ріжеш  більше.

Люди  незмінні!  А  я  вірю  в  протилежне.
Та  того  вже  не  буде,  що  колись…
Молись…  Я  більше  незалежна!
Я  дуже  хочу,  та  не  скажу:  «Повернись!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2013


Для неї

У  вас  сьогодні  День  Народження,
Я  ж  абсолютно  вас  не  знаю...
Волосся  в  мене  трохи  розкуйовджене  
Хіп-хоп  зриває  дах...  ну  от  така  я
Та  ви  для  мене  стала  рідна
І  навіть  більше,  ви,  мабуть  найкраща,
Я  вас  не  бачила  та  знаю  ви:  тендітна,
Найласкавіша,  добра  і...    яка  ще?
В  нас  імена  із  вами  однакові
І  любимо  одного  ми  мужчину...
Це  не  назвеш  іронією  долі,
Бо  я  кохаю  хлопця,  ви  ж  -  дитину!
Я  втратила  його  і  вже  не  маю,
Але  із  вами  він  навіки  буде  поряд.
Я  так  хотіла  вас  назвати  мама,
Але  уста  по  іншому  говорять.
Ви  сильною  завжди  повинні  бути
І  щоб  не  сталося  собою  залишатись...
Ви  знаєте,  я  не  змогла  його  забути,
Але  пора  мені  уже  мінятись.
Мене  не  знаєте.  Та  ми  близькі  це  правда...  
Щасливі  будьте  і  ніколи  не  сумуйте
А  діти  -  ваша  радість  і  розрада.
Всього  найкращого,  святкуйте!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2013


Ностальгія

Проходять  дні  і  вечори,  минають  сутки,
А  на  тобі  залишається  відчутним  запах  с*к  тих
І  серед  цих  "прекрасних"  ароматів
Я  свого  не  знайшла...
Ти  скажеш:  "Оля,  хватіт!"
А  я  не  можу  перестати,  правда.
Ти  не  подзвониш  мені  вчора  сьогодні  і  завтра...
Пробач  я  просто  силует,  а  може  тільки  пляма.
Ти  при  розмові  тет-а-тет  сказав  що  я  та  сама...
Я  знала,  що  не  перша,  та  думала  -  навіки.
Тупа  наївна  дура!  Таких  ше  буде  скільки!?
Та  я  не  хочу  і  повірити  не  можу,
Що  не  любив  мене...  А  може?
Знаєш,  я  кохала  тебе  тоже....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2013


Якщо ТИ тільки не проти… (соплі)

Мене  "кохання  нове"  знайде
Понесе  у  руках  на  край  світу,
І  дасть  мені  більше  ніж  те,
Що  колись  могла  я  хотіти...
Мої  губи  будуть  німіти
від  його  неземних  поцілунків
Він  бУде  дарувати  квіти
Плюс  сотні  інших  дарунків.
Під  одним  із  ним  будем  дахом
На  двох  розділимо  ліжко
Засинатимемо  під  Баха...
В  нашім  домі  буде  дві  кішки.
Гармонія  тіла  й  душі
Буде  панувати  між  нами...
   Мене  знудить  від  цієї  лапші
І  я  поїду  до  мами!!!
Бо  не  хочу  нового  кохання,
Я  прагну  тільки  ТЕБЕ!
Тебе  і  твого  бурчання
про  світ  і  що  все  не  таке...
Хочу  сварок  з  тобою  і  сліз.
Щоб  ти  курив  і  сидів  біля  мене!
На  море  хочу  і  в  ліс,
Хочу  яблук  багато  зелених!
Щоб  хіп-хоп  розривав  мозги,
А  сусіди  гупали  в  стіни.
Щоб  разо  ми  бути  могли
Сьогодні  завтра  постійно!
І  ще  я  не  люблю  котів.
Давай  злу  заведем  собаку!
І  хочу  щоб  мене  ти  хотів
Червону  синю  ніяку!
І  нехай  в  нас  не  буде  будинку
А  зйомна  стара  розвалюха!
З  тобою  я  хочу  дининку...
Це  все...  спасибі  шо  слухав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2013


Час не кращий за ліки.

Коли  відчуваєш  м"яку  траву  крізь  резинову  підошву  у  кедах...
Ти  ідеш  поряд  я  іду  і  нам  не  треба,  нікого  не  треба!
Небо  безмежне  над  нами,  здається  впирається  в  плечі.
Я  сумую  за  вечорами,  яких  вже  не  має,  до  речі  ...
Вітамін  С  у  плодах  на  деревах,  ще  зелених  як  твоя  запальничка.
На  вінчестер  записалось  усе  це...  Курити  -  погана  звичка.
Водоспад  -  це  багато  води  і  зірки  щось  так  тихо  шепочуть
Ми  рАзом  тільки  я  і  ти,  а  інакше  шоб  було  не  хочу!
Сонце  палило  у  очі.  Полірував  пісок  моє  тіло
Ми  горіли  ніби  нам  на  пророчили,  ми  одне  одним  горіли...
Коли  мокрого,  запах,  асфальту  дарує  прагнення  жити
То  не  має  більшого  кайфу  ніж  просто  тебе  любити!
Плити  бетонні  між  нами.  Такі  точно,  є  на  кладовищі
Тож  не  розмінюймось  дрібняками,  ми  адже  від  смерті  вищі.
Ніби  кліщі  в"їдаються  в  шкіру  -  незабутні,  щасливі  моменти,
Я  сумую,  втрачаючи  віру...  А  пам"ять,  її  нам  не  стерти!
Коли  сльози  лоскочуть  губи  під  час  гіркої  молитви...
Я  знаю,  Бог  Є  усюди!  І  в  шрамах  твоїх  від  бритви.
Коли  тільки  зелений  чай  бачать  очі  відкривши  повіки,
Так  як  було,  не  стане  на  жаль.  Час  не  кращий  за  ліки.
А  що,  коли  я  просто  не  вірю,  що  все  є  так  як  мало  бути?!
Ми  можем  міняти  події!  Ти  просто  це  мусиш  відчути!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2013


Під кавовим дощем

Зелений  чай  чи  то  гіркої  кави  філіжанка
Чи  цукор  кинеш  чи  то  сік  вичавиш  з  лимону
Тобі  начхати  чи  пливе  там  молочна  старка
Ти  летиш  не  намагаючись  втекти  із  мрій  полону

Сонце  якось  швидко  перетворилось  в  місяць
А  ти  ж  без  міміки  дивилась  в  одну  точку
Думками  ти  не  тут...  вважала  не  помітять
Та  хто  ж  як  не  батьки  наскрізь  бачать  дочку?

Той  світ  що  в  голові  ніби  на  кіноплівці
Ти  зараз  щасливіша  ніж  будь-коли  була
Під  кавовим  дощем  ви  йдете  по  бруківці
Завжди  з  тобою  він  і  там  ти  не  одна

Переплелись  руками  сміючись  кайфово
Дивитесь  на  Чорне  море  пролітаючи  між  хмар.
Безмежне  небо!  Незабаром  сонце  нове
Зігріє  і  освітить  повітряний  великий  шар...

Вже  майже  друга  ночі  а  ти  так  непорушно
З  усмішкою  на  пів  лиця  з  яскравими  очима
Сидиш.  Лягай  у  ліжко  на  м"яку  подушку
І  мрій,  бо  ти  в  душі  завжди  мала  дитина...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2013


ЕтІкЄтКа

На  ній  не  має  кольорів  веселки.
Це  дощ,  мабуть  їх  ненароком  змив...
І  засмутилась  розчарована  маленька,
Хотіла  щоб  її  хтось  теж  любив.

Розкисла  і  безбарвна  зовсім  стала,
Вже  не  яскрава  не  контрастна,  як  колись.
Зависла  на  одному  і  вмирала
Під  ноги  падаючи  вниз...

Не  викликає  захват  в  перехожих.
Хтось  переступить,  роблячи  плювок!
І  їй  ніхто  нічим  не  допоможе,
Тепер  вона  -  без  написів  листок...

17.03.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013


Це не ти, а тільки твій фантом

А  ти  не  дурень.  Ні,  ти  не  Дур  -  белик!
І  ти  не  той,  котрий  являвся  уві  сні.
Ти  завжди  біля  мене,  мій  ангелик.
І  ти  будеш  зі  мною  у  труні...

Ти  не  читаєш  загадкові  мої  думи,
Хоч  знаєш,  що  я  п"ю  зелений  чай...
Я  програш  твій  на  колесі  фортуни,
І  я  кохаю  ще  тебе,  на  жаль...

Ти  не  приніс  мені  зірок  із  небосхилу,
І  ти  не  подзвонив  мені  тепер,
Але  з  тобою  я  піду  в  могилу.
Ти  ж  задля  мене  все  минуле  своє  стер.

Хоч  ти  не  думаєш  про  мене  надто  часто,
І  не  цілуєш  на  ніч  мій  портрет,
Ти  тоді  не  зміг  мене  украсти,
Та  я  кажу:  "Ти  мій  авторитет..."

І  ти  стоїш,  тримаєш  мою  руку,
Хоч  це  не  ти,  а  тільки  твій  фантом...
А  може  це  у  мене  просто  глюки,
Тебе  я  завжди  бачу  перед  сном...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013


Намалюю губи червоним…

Я  дістану  сукню  із  шафи,  
яку  купила  на  першу  зарплату.
Вона  там  лежить  вже  місяців  з  два
і  нічого,  що  трішки  прим"ята.
Сьогодні  я  вийду  із  хати,
вперше,  коли  ще  не  темно.
І  не  в  найках  своїх,  як  завжди,
а  в  туфлях  чорних,  напевно...
Волосся  своє  синьо-темне
делікатно  опущу  на  плечі.
Намалюю  губи  червоним,
щоб  ніби,  як  жар  розпечені...
Зараз  дописую  речення
в  позі  лотоса  в  шортах  і  светрі.
Я  не  вмію  в"язати  шарфи,
набираючи  вміло  петлі.
Очі  протру  свої,
вип"ю  знову  зеленого  чаю.
Підмалюю  чорним  їх,
наче  так  бути  має.
Нігті  я  маю  покриті
прозорим  матовим  лаком...
Чому  не  подзвониш  ти,
мені  уже  якось  однаково.
Я  фарбуюсь  вдруге  чи  втретє,
цінуючи  більше  природнє...
Я  дівчина!  Отже,  свято  
це  для  мене  сьогодні  :)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407206
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2013


З'їли серце і вже не голодні

Я  ніколи  не  ставлю  крапку,
Мабуть,  тому,  що  впала  у  кому.
Ми  не  почнем  все  з  початку,
Заздалегідь  це  відомо.

Я  вдома,  а  втома  від  ліні.
Навчаюсь  вбивати  думки.
І  ці  чекання  постійні
На  не  пролунавші  дзвінки...

Навіщо  гаяти  час,
Коли  скоро  всім  помирати?
Я  хотіла  щоб  третій  із  нас
Міг  тебе  татом  назвати.

Здається  із  вати  мозок,
Все  що  кажу  -  несвідоме.
Потребую  ще  одну  дозу
Щоб  полетіти  з  балкону...

Он,  ворони  на  горизонті,
Мабуть,  по  душу  мою  прилетіли.
З'їли  серце  і  вже  не  голодні,
Решту  тобі  вони  залишили.

То  біль,  мучить  совість,
А  спогад  рве  нерви.
Може  вже  досить?
Я  хочу  перерви!

07.03.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2013


У хаті з привидом не страшно

Салам  алейкум,  мій  коханий  серцеїде!
Як  живу?  Та  помаленько.  Ти  коли  приїдеш?  
На  двОрі  вітер  і  без  тебе  якось  сумно,
Читаю  твіттер  і  люблю  тебе  безумно!
Ти  помітив,  що  тепло  моє  не  згасло?
Згадай  літо,  все  було  так  класно!
Минулим  не  живу,  але  п"ю  чай  без  цукру,  
 як  раніше...
Колись  собі  тебе  вкраду,  але  тоді,
 коли  буду  сильніша.
Небо  неймовірне  із  зірками!  Ти  його  бачив?  Бачив?
На  тебе  дивлюсь  я  так  само...  Ти  світиш  краще!
Кидаю  сльози  часом  на  подушку,
Усмішку  я  дарю  усім  частіше.
Хочеш  прошепчу  тобі  на  вушко,
Що  кохаю  з  кожним  днем  все  більше?
Я  знаю,  ти  сумним  також  буваєш,
Але  мовчиш,  не  признаєшся.
Ти  живи  собі  як  знаєш...  А  я  люблю  коли  смієшся.
Нічого  нового,  як  завжди:
Ти  в  голові,  а  ноги  в  кросах.
У  хаті  з  привидом  не  страшно,
Привіт  він  передати  просить...
Отож,  люблю  і  будь  щасливий,  
Тебе  цілую  на  останок,
Бувай!  Дзвони,  пиши  на  мило
І  не  хапай  багато  банок  :)

 4.03.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406117
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2013


А я піду…

Вже  кілька  днів  гуляю  під  зоряним  небом,
А  під  ногами  болото.  Бо  пройшли  морози.
Як  дивно,  та  я  більше  не  хворію  репом.
Кожен  день  із  бруду  вимиваю  кроси.
Музика  давно  вже  не  звучить  в  колонках
і  охолонув  чай,  зелений  з  саусепом...
Я  бачу  смисл  у  малих  іконках,
Які  раніше  на  стіні  висіли  без  потреби.
Молитва  щира,  мабуть  та,
Промовляючи  яку,  викликаєш  сльози...
Хай  кине  камінь  в  мене  той,  хто  без  гріха,
А  я  піду  з  болота  вимивати  кроси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2013


Поки я молилась за тебе

Поки  я  молилась  за  тебе,
Ти  публікував  нові  записи  в  твіттері...
Я  завжди  носила  кеди,
А  думками  була  на  Юпітері.
Ти  хотів  щоб  я  мала  дреди,
А  я  малювала  літери.
Я  довго  дивилась  у  небо,
Хотівши  тебе  зрозуміти.
Ти  розслаблявся  ніби,
Коли  заливався  літрами.
У  мене  немає  німба,
Моє  кохання  до  тебе  -libero...
Я  часто  милуюся  квітами,
Дивлюсь  на  світ,  як  колібрі.
Згадую  літо,  там  ми
З  тобою  у  місячнім  сріблі.
Зелений  чай  і  палітра,
Телефон  я  поставлю  на  вібро,
Без  фарб,  у  кімнаті  без  світла,
Я  сьогодні  малюю  портрет  твій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2013


Померкло сон це

Все  що  з"вязувало  нас,  те  зв"яже  нас  повторно.
Я  залишки  останніх  фраз  позамальовую  на  чорно.
Нема  метеликів  і  квітів,  тебе  нема,  мене  не  стало...
Я  всі  голки  із  своїх  нігтів,  віддала,  а  тобі  все  мало!
Померкло  сонце,  небосхил  в  тумані  тихо  засинає,
Ти  дивне  світло  запалив,  яке  в  мені  не  затухає.
Під  ноги  падає  ввесь  світ,  зірки  собою  стелять  ложе
І  я  п"янію,  як  мій  дід...  це  генетично  в  мене,  схоже.
Сухе  повітря  у  кімнаті  пошкрябало  мою  горлянку.
Здійснились  мрії,  та  не  ті...  Мої,  мабуть  прибудуть  зранку.
Мій  телефон  не  розривався,  дзвонив  колись  мені  лиш  ти,
Всі  інші  (ті  хто  намагався),  ішли  та  не  змогли  дійти.
Сни  вкривають  всіх  навколо,  а  я  рахую  слоненят,
Ми  фанту  пили  або  колу,  та  час  не  повернеш  назад.
Мотузка,  мило  й  пара  слів  тобі  записаних  в  блокноті...
Скажи  чи  цього  ти  хотів?  Скажи  тепер,  а  хочеш  потім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2013


LE або Я не малюю квіти на папері

Я  не  із  тих,  хто  звуться  "добрі  люди".
Я  не  із  тих,  що  носять  при  собі  зонти,
Я  не  із  тих...  а  дощ  іде  усюди
І  я  іду,  я  йду  туди  де  ти...

Я  не  малюю  квіти  на  папері.
Я  не  палю!  Не  спалюю  мости...
Я  залишаю  не  закриті  двері,
Знаючи,  що  ти  прийдеш  сюди.

Я  не  малюю,  я  виводжу  делікатно
Чіткий,  але  з  любов"ю  напис:  LE
Повторюю  собі  неоднократно:
"Та  заспокойся,  це  вже  не  твоє..."

Вода  стікає  краплями  по  віях,
Мені  холодно,  я  змокла  і  тремчу.
Я  загубилася,  заплуталась  в  подіях,
У  мріях  більше  в  небо  не  лечу!

Я  не  із  тих,  які  кидаються  під  ноги,
Але  б  не  проти  впасти  під  авто...
Я  йшла  вночі  з  дощем  біля  дороги,
Кохаючи  тебе,  так,  як  ніхто...

Ти  не  із  тих,  які  на  вітер  кинуть  фрази.
Ти  не  із  тих...  Бо  ти  такий  один!
Ти  спланував  усе  і  ту  хрустальну  вазу,
Яку  придбаєш  і  яким  буде  твій  син...

Ти  не  із  тих,  які  живуть  спонтанно,
Які  як  я,  кидають  все  і  мчать  кудись,
Хай  дощ  іде,  чи  настає  світанок...
Але  ти  той,  кого  чекала  я  колись...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2013


Залишаючи слід від кедів. .

Твої  квіти  летіли  з  балкону  униз,  слідом  за  тобою...
Я  знаю,  що  володію  вбивчою  красою.
Я  часто  подумки  тебе  знищую,
Я  тільки  в  снах  тобі  здавалась  вищою.
 Ти  що?  Я  ж  не  хочу  смерті  твоєї!
Я  не  отримувала  квітів  ехінацеї,
Тай  взагалі,  ніяких,  ніколи!
Ти  купляв  пиво  і  vinston,  а  мені  кока-колу.
Я  кохаю  тебе,  за  те,  що  ти  інший,
Хоча  за  що,  не  можу  цілком  пояснити.  Лише
Тобі  одному  пишу  вірші,  але  справа  не  в  тому...
Я  не  живу  дома,  бо  там  наші  фантоми!
 Це  як  фанта  з  грибами,  я  і  ти...
В  тебе  свої  плани,  а  я  без  мети.
І  туди,  куди  ти,  я  не  можу  піти,
Бо  закриті  для  мене  двері.
"Кривава  Мері"  ...
Я  обожнюю  томатний  сік,  та  ненавиджу  алкоголю!
Ти,  мабуть,  знову  пожалів,  що  зустрів  саме  Олю.
А  знаєш,  я  з  тобою,  завжди!
Ти  колись  говорив,  що  головне  -  це  любити,
Я  ніколи  ще  не  палила  мости,  
Але,  мабуть,  це  прийдеться  зробити...
І  справа  не  в  квітах  чи  почуттях,
Не  в  фанті  і  точно,  що  не  і  грибах...
Ти  просто  не  любиш  багато  говорити.
Я  ж  можу  піти  назавжди,  залишаючи  слід  від  кедів...
І  якщо  тихо  від  тебе  почую:  "Не  йди!"
То  це  буде  -  один  з  багатьох  хепі  ендів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2013


Я буду завжди - спогадом

Зненавиділа  сон,  не  хочу  спати,
Бо  бачу  образ  твій,  лице...
А  вранці  і  ввесь  день  ридати,
І  знати  -  не  реальність  це.

І  бути  завжди  -  спогадом,  моментом,
Тим,  чого  насправді  вже  нема...
Ти  ж  будеш  моїм  абсентом,
Коли  захочу  пива  чи  вина.

Повертатись  у  минуле  це  безглуздо.
Треба  жити  тим,  що  є  тепер,
Тому  беру  рюкзак  і  нові  чузи
Я  доведу,  що  відстань  -  не  бар"єр.

Якщо  важливе  те,  що  зараз  тільки...
А  в  цей  момент  тобою  я  дишу,
Мабуть,  мотузку  треба  зняти    з  гілки
Що  на  ній  безпомічно    вишу.

Не  труп,  а  молоде  і  жваве  тіло,
Що  прагне  гострих  незабутніх  відчуттів
До  тебе  ніби  янгол  прилетіло
Але...  ти,  мабуть,  іншого  хотів...

І  я  не  знаю,  що  таке  зі  мною?
Чому  усе,  завжди  роблю  не  так?
І  хто  сказав,  що  це  надмір  любові,
Віддати  те,  що  не  вернеш  ніяк?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2013


Я тобі подарую веселку :)

ЧЕРВОНІ  очі.  Погано  спала.
На  кухні  ОРАНЖЕВІ  шпалери.
Собака  в  кімнаті  всю  ніч  стогнала.
Мені  нові  сни  принесли  кур’єри  .

Сонце  блиснуло  на  лице,
Зігріло  щоки  ЖОВТЕ  проміння.
Дивно,  мене  не  бісило  це.
Богу  спасибі  за  сотворіння.

Знову  ЗЕЛЕНИЙ  чай  без  цукру.
Настрій,  наче,  такий  як  звичайно.
ГОЛУБЕ  небо,  на  вулиці  мокро,
Але  я  іти  старалась  охайно.

СИНЯ  куртка  таке  ж  і  волосся.
Намалювала  нігті  під  колір  неба.
Того  дня  чомусь  так  здалося,
Що  більше  прожити  не  зможу  без  тебе.

Все  ФІОЛЕТОВО  було  тоді,
Забігла  в  автобус,  подивилась  в  люстерко.
Я  їхала  в  Че,  щоб  тільки  тобі.
В  той  день  подарити  меленьку  веселку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2013


Здаюсь не дійшовши до старту

У  цьому  світі  ми  тільки  герої  написаних  Богом  поем,
В  моїй  системі  відбулися  збої,  я  не  знаю  для  чого  живем.
Останній  час  я  жила  для  тебе,  а  раніше  посвятилась  для  Бога.
Я  не  хочу  дивитись  на  небо,  але  тобі  шо  до  того…
Тебе  не  цікавить  моє  життя,  я  стала  для  тебе  нудною,
Я  зарилась  по  вуха  в  сміття.  Я  стала  частково  тобою.
Я  дуже  змінилась,  коханий  ,  думала  бути  собою  не  варто.
Та  цей  вчинок,  здається,  не  вдалий,  я  здаюсь  не  дійшовши  до  старту…
У  мріях  ми  –  одне  ціле,  сьогодні  ж  ми  просто  ніхто!
Давай  рухатись  разом  до  цілі  і  нехай  падінь  буде  сто,
Або  навіть  декілька  тисяч.  Мені  чесно  тепер  наплювати!
Якщо  ти  десь  «накосячиш»,  я  буду  тобі  помагати.
І  нехай  проклинають  нас  люди,  нехай  гримить  на  нас  небо.
Ми  разом  будемо  всюди,  це  саме  те  що  нам  треба.
Я  буду  для  тебе  стіною,  ти  будеш  моїм  кулеметом,
Ми  світ  рознесем  війною,  ми  станем  найкращим  дуетом!
Нехай  нас  всі  зненавидять,  але  головне  що  обох.
Жорстоко  нехай    розстріляють,  але  ми  будемо  вдвох!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2012


А може, зовсім втрачений глузд…

Сьогодні  повісила  розум,
Хоч  не  вміла  робити  петлю.
Він  сам  зав"язався  у  вузол
і  сказав,  що  стою  на  краю.
Я  зробила  назад  кілька  кроків,
Щоб  не  впасти  у  вир  почуттів.
І  над  прірвою  чи  то  над  безоднею,
Мій  розум  спокійно  висів...
Напівживий,  майже  мертвий.
А  може,  зовсім  втрачений  глузд
Ці  факти  уже  не  стерти,
Та  я  їх  надалі  боюсь!
І  ці  вірші  уже  не  спалити
Хіба  що  нажати  "delete"
І  якщо  моя  "криша"  їде,
То  я  відправляюсь  в  політ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2012


12. 12. 12 Давай

Давай,  просто  помрем,
Накладемо  на  себе  руки.
Подалі  підем  від  проблем,
Пропливем  під  мелодії  звуки.

Давай,  тільки  ти  і  я
Не  разом,  то  хоча  б  одночасно,
Я  завжди  буду  твоя.
Тоді,  коли  навіть  погасну.

Давай  остання  розмова,
Не  буде  такою  нудною.
Давай,  все  буде  знову,
Як  вперше  у  нас  із  тобою.

Давай,  не  будем  брехати,
На  відстані  це  не  стосунки!
Я  просто  хотіла  сказати,
Що  ти  -  найкращий  з  дарунків

Давай,  ти  приснишся  мені,
Сьогодні,  коханий,  востаннє.
У  нас  і  так,  не  буде  сім"ї,
Яку  планували  зарання.

Давай,  помремо  скоріше!
Я  просто  більше  не  можу...
Хочу  в  політ  із  криші,
Хоча  це  на  мене  не  схоже.

Давай  це  вже  буде  кінець,
Ми  по  суті  і  так  не  живем!
Давай!  І  нехай  йому  грець!
Давай  просто  помрем...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2012


Саме так…

Вітальня.  Я  лежу  у  тебе  на  колінах.
Камін  горить  і  віддає  тепло,
Дитячі  фотографії,  висять  у  нас  на  стінах...
Ми  згадуємо,  як  спочатку  все  було.
В  колонках  музика  звучить  на  всю  катушку.
Мене  ти  ніби  вперше  обіймаєш,
"Кохаю"  -  я  шепчу  тобі  на  вушко,
Знаючи,  що  ти  також  мене  кохаєш.
Ти  своєю,  ніжно  проведеш  рукою,
По  моїм  блакитно-синьому  волоссі.
Я  завжди  була  щаслива  із  тобою
І  ти  щасливий  теж,  надіюсь,  досі.
Моя  рука  в  твоїй  руці,  як  і  раніше,
Переплітаєм  пальці  сміючись...
Просте  сімейне  щастя  і  не  більше,
Я  вірю,  саме  так  буде  колись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2012


У всьому світі нас лиш двоє

Давай  зашиєм  чорні  дири
Любов’ю,  радість’ю  і  миром…
Все  тупо,  я  не  з  тих  хто  супер,
Мене  ти  з  кимось  перепутав…
ЕтІкЄтКа  я  і  крапка,
Да  я  не  твоя  фанатка,
Я  невдаха,  лузер,  лох!
А  ти  -  мій  бог,  так,  ти  -  мій  бог…
Ти  не  король,  не  принц,  не  фея,
Чуда  нема  й  нема  трофея!
По  суті  то  нема  нічого,
Є  ти  і  я  забуті  Богом…
Мінус  на  мінус  дає  плюс.
Я  знаю  який  ти  на  вкус:
Солодкий,  так,  дуже  солодкий,
Хай  навіть  вип’єш  літр  водки…
Кричи  й  втирай  мені,  шо  злий,
В  душі  ти  інший  не  такий…
Свідомість  розбивай  в  осколки,
Впихай  мені  під  нігті  голки.
Хай  кислота  роз"їсть  клітини,
Я  блюю  ядом  з  середини,
Кров  у  перемішку  з  гноєм…
У  всьому  світі  нас  лиш  двоє.
У  серці  спазми,  сильні  болі,
Шпильки  і  шпаги  гострі  в  горлі.
Кохає  ЕтІкЄтКа  стрьомно,
Лежить  як  мертва,  непритомна…
Смолу  відхаркує  із  шлунку,
Ця  любов  вищого  гатунку!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2012


Я ловила кайф від тебе, ти ж - від маіхуани…

Впихав  мені  голки  у  пальці  колючими  словами,
А  я  хотіла  розібратись,  що  це  таке  між  нами
Які  у  тебе  плани,  невже  усе  так  само?
Я  ловила  кайф  від  тебе,  ти  ж  -  від  маіхуани...
І  вже  ніби  не  ранок,  та  я  у  снах  літаю.
А  шкода,  що  так  рано,  я  наче  пес  здихаю.
Слова  на  вітер  не  кидаю,  вбиваю  суть  у  віршах,
Надіюсь,  їх  хтось  позбирає,  тепер  або  пізніше.
Ліпше  зелений  чай,  а  ніж  гаряча  кава...
У  мене  також  лайф  лиш  не  доступна  стала,
А  мала  намір  назавжди,  зв’язатись  із  тобою.
І  ми  уже  давно  на  ти,  та  я  не  є  собою...
Біти  звучать  в  колонках,  а  ти  не  поряд  мене!
Пил    на  книжках  -  вони  на  полках,  а  ти  -  у  моїх  венах...
І  так  до  серця  і  до  мозку  приходиш  погостити,
Живеш  в  мені  уже  пів  року,  а  я  не  можу  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378541
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2012


В душі я завжди залишаюсь та сама…

Напівсухе  кольорове  листя  
Лежить  на  східцях  старого  будинку,
А  я  в  собі  не  знаходжу  місця
 і  в  голові  відображаю  картинку:

Ти  зі  мною,    а  над  нами  зоряне  небо
 і  крізь  тишу  чути  мій  сміх,
Ти  в  шортах  і  кепці  я  в  джинсах  і  кедах,  
Здавалося  всесвіт  упав  нам  до  ніг.

Тих  привидів  може  нема  у  хатині,  
та  трохи  лячно  було  нам  обом,
І    пофіг  було,  що  то  пізня  година,
 Головне  -    нам  весело  було  разом!

Ми  розмовляли  з  тобою  до  5  ранку,  
Ти  пам’ятаю  щось  навіть  співав,
Я,  здається,  заснула  під  твою  колисанку,  
а  прокинулась  як  будильник  заграв.

Якби  ти  лиш  знав,  як  я  не  хотіла  
Щоб  ти  в  той  день  поїхав  додому,
Я  кілька  годин  після  того  ревіла,  
а  чому  не  могла  пояснити  нікому…

І  зараз  я  дуже  шалено  сумую,  
Все  пам’ятаю,  все-все  до  дрібничок,
Таке  відчуття  що  без  тебе  помру  я,  
та  я  вже  мертва  фактично…

Я  завжди  обожнювала  осінь,  
Але  тепер  обожнюю  Лємана.
Хоча  я  не  в  кедах  сьогодні,  а  в  кросах,
В  душі  я  завжди  залишаюсь  та  сама.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2012


Осіння депресія тут ні до чого!

Якби  вміла  малювати  портрети,
Я  б  намалювала  твій  портрет…
Шкода,  що  талант  мій  мертвий,
А  в  голові  лише  силует…

Я  слабка,  ти  правий,  я  невдаха!
Я  ніхто  у  твоїх  очах...
Тоді  вбий  або  пошли  мене  на  ...
Ми  живемо  у  різних  світах!

Я  дуже  обожнюю  осінь
Її  ніжно-дикий  холод,
По  калюжах  ходити  у  кросах,
І  губ  твоїх  терпкий  солод.  

Ти  казав,  закохався  у  мене,
Що  шукав  мене  і  знайшов...
А  тепер  я  тобі  ще  треба?
Якщо  ні,  то  закінчуєм  шоу!!!

Я  не  вірю,  що  може  згоріти,
Той  вогонь,  що  так  сильно  палав!
І  що  ти  вже  не  хочеш  хотіти,
Те  життя,  яке  сам  спланував!

Можливо  я  помиляюсь,
Та  в  тобі  вже  не  бачу  тепла...
Мабуть,  винна,  що  так  все  склалось,
А  може  не  я  одна?

Я  шалено  сумую  по  тобі,
Осіння  депресія  тут  ні  до  чого,
Я  стаю  схожа  на  зомбі,
Крім  тебе  не  хочу  нікого!!!

Ця  осінь  забрала  тепло  -
Тебе,  я  ж  не  вмію  жити  в  тумані,
Де  у  серці  і  в  венах  зло,
Налите,  як  горілка  в  стакані...

Якби  могла,  то  була  б  твоїм  небом,
Або  серцем,  щоб  дарити  любов.
Та  якщо,  тобі  я  не  треба,
То,  коханий,  завершуєм  шоу!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2012


Ніколи не думай мене покидати!!!

Тихо  крок  за  кроком,  без  запрошення,  без  стуку...
Ти  в  моє  серце  увійшов.
Сказав:  Не  парся,  мала,  все  буде  круто!  Просто  в  серці  твоєму  я  спокій  знайшов..."
Сів  у  найглибшій,  найтихішій  місцині,  дістав  запальничку  і  закурив.
Мабуть  у  тій  самій  хвилині,  мій  мозок  якийсь  туман  затулив...
Це  ти,  мене  одурманив,  коханий,
Коли  блукав  коридором  моїх  почуттів!
Поцілунками  ти  позалічував  рани,
Саме  тоді  мій  світ  загорів.
Він  так  палав,  що  з"явилося  світло  і  ніжне  рожеве  тепло.
Полум"я  в  серці  розносилось  вітром,  але  ти  взагалі  не  боявся  його...
Тобі  сподобалось  жити  в  мені?  
Ну  що  ж,  я  не  проти,  залишайся  навіки.
Але  чому  в  тебе  очі  сумні  і  часто  вночі  твої  чую  крики?
Навіщо  ти  погасив  той  вогонь,  той  шалений,  що  сам  розпалив  у  мені?
А  ти  усміхнувся  промовивши:  
"  Оль,  ти  не  хотіла  щоб  палив,  я  й  не  палив  3  дні..."
Тепер  всеодно  ти  куриш  чи  ні,  де  хочеш  у  серці  можеш  блукати.
Але  будь  зі  мною,  будь  тільки  моїм,  Ніколи  не  думай  мене  покидати!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2012


Цей світ це, як дитяча казка, а я вигадую свою!

Я  хочу  блювати  на  вас  із  висоти  пташиного  польоту!
І  не  тому,  що  світ  мене  дістав,  і  не  тому,    що  навкруги  болото,
І  не  тому,  що  хтось  мене  вбивав...  
А  просто  всі,  хто  мене  чули,  не  сприймали  абсолютно!
 Ніби  люди,  їх  мільйони,  а  в  душах  в  них  зовсім  не  людно!  
Я  говорила,  як  до  стін,    а  в  відповідь  всі  усміхались,  
все  що  кажу  так  наче,  зрозуміле  всім.
Але  відчути  біль  ви  просто  не  старались!
 А  може  ви  і  не  хотіли,  а  може  вам  було  байдуже?  
А  я  вмираючи  хворіла,  тонула  в  кров"яних  калюжах...
І  це  не  жах,  це  та  реальність,  яку  ви  не  помічали!  
В  моїх  словах  якась  банальність,  я  ними  смисл  прорізала...  
Читайте  між  стрічками  люди,  там  більше  в  100  раз  почуттів...  
Але  на  жаль  це  та  отрута,  що  з  інших  прислана  світів.
Моя  свідомість,  геть  далеко,  не  така  є  як  у  вас,
Мій  світ  це  те  суцільне  пекло,  яке  горить,  горить  ввесь  час!
Мені  не  страшно,  лиш  болить  так  сильно  і  глибоко  в  серці,
Бо  труп,  що  у  мені  висить  напівживий  і  ввесь  трясеться...
Мені  не  треба  допомога,  мені  не  треба  психіатра,
Мені  потрібно  трішки  Бога,  щоби  дожити  хоч  до  завтра...
А  Бог  Він  взагалі  хоч  є?  Він  є?  Скажіть  мені  будь  ласка!
Моя  душа  давно  гниє,  а  на  обличчі  сіра  маска.
І  цю  гримасу  назавжди  друзі  всі  запам"ятають:
Ліва  піднята  брова,  усмішка,  очі,  що  сіяють...
Але  ця  маска,  це  пласмаса!  Ви  душу  бачили  мою?
Цей  світ  це,  як  дитяча  казка,  а  я  вигадую  свою!
І  не  запитуйте  мене,  чого  на  вас  я  розізлилась,  
Бо  зла,  по  суті,  не  тримаю.  До  Бога  я  щодня  молилась
І  знала,  Він  мене  чекає...
А  хіба  смисл  є  в  житті,  якщо  мене  не  розуміють  й  не  розуміють  саме  ті,
 що  теж  задіяні  в  подіях,  що  відбуваються  в  мені?
Тому  блювати  я  хотіла  на  вас  з  пташиного  польоту!
Мій  крик  для  вас  незрозумілий!  Та  я  любитиму  вас  доти,
Доки  буде  совість  гризти,  а  серце  буде  кров  качати.
Та  нам  по  течії  не  плисти,  я  змушена  одна  страждати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2012


Я внатурі кохаю тебе! What the fuck?

Ай,    я  знов  п"ю  чай,  ти  єслі  шо  вибачай...  
Ти  просто  знай,  шо  я  скучаю!
Мене  не  пре  і  не  качає,  те  що  ранок  ми  не  разом  зустрічаєм...
Мені  серйозно,  Дім,  тебе  не  вистачає.  
Чесно,  не  знаю  чого  зараз  бачу  те,  що  раніш  не  помічала.  
Я  казала  тобі    все,  шо  хотіла  і  не  переживала.  
А  тепер  якось  тяжко,  якось  трохи  не  так...  
Я  внатурі  кохаю  тебе!    What  the  fuck?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2012


Ти Ти Ти… Так, саме ТИ!

Ти  саме  та  людина,  яка  навчила  мене  любити  життя.  Саме  ти  навчив  мене  бачити  прекрасне  в  дрібничках.    Ти  дав  мені  зрозуміти,    що  я  можу  бути  самостійною.  Ти  побачив  у  мені  особистість.  Ти  змінив  моє  ставлення  до  оточуючих.  Ти  навчив  мене  говорити  прямо  те,  що  я  думаю.    Ти  відкрив  мені  той  світ,  якого  я  не  бачила  раніше.  Ти  поміг  мені  усвідомити,  що  жити  це  зовсім  просто.  І  ти    дав  мені  зрозуміти,  що  я  можу  жити  і  без  тебе…  
Але  поки  зліва  під  моїми  ребрами  є  той  механізм,  який  качає  мою  кров  і  щодня  нагадує,  як  все  ж  таки  неймовірно  тебе  кохати.    В  мені  просинається  величезне  відчуття  вдячності  за  те,  що  ти  у  мене  Є!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363812
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.09.2012


Дай мені 5, якшо гниєш разом зі мною…

Кохаєш  когось,  то  кохай  і  бережи,  те  що  маєш!  Не  відпускай,  те  що  тобі  дороге!  Борись  за  своє!  Будь  сильним,  допомагай  слабшим!  Будь  прикладом  для  нового  покоління!  Впиши  себе  в  історію!  Живи  ніби  востаннє...  І  заради  Бога,  якшо  маєш  почуття,  то  ділись  ними  з  оточуючими,  не  тримай  їх  в  собі!  Усміхайся!  Даруй  позитив!  =)

Як  може  людина  так  швидко  охолонути?  Якшо  почуттів  не  було  і  нема,  то    прикидатись,  що  любить  ніхто  довго  не  зможе,  мабуть,  саме  тоді  і  відчуваєш  до  себе  холод...    Якшо  вони  Є,  а  він  їх  не  проявляє,  то  цей  момент  просто  потрібно  перечекати,  пережити,  передуріти  і  заспокоїтись.  
Але  якшо  вони  БУЛИ,  а  ТЕПЕР  їх  НЕМА,  то  ти  остання  лошара,  вітаю!  Можеш  піти  перерізати  собі  вени  чи  повіситись  у  власному  будинку,  кинутись  під  авто,  яке  на  шаленій  швидкості  розтрощить  тебе  на  малюсінькі  шматочки,  пустити  собі  пулю  в  скроню,  вгатити  собі  ножа  прямо  в  серце  і  стікати  кров"якою!  Можна  стрибнути  з  багатоповерхівки  вниз,  відчуваючи,  як  вітер  пестить  твоє  незаймане  тіло,  а  ще  можеш  кинутись  в  якесь  глибоке  озеро  чи  річку  і  захлинаючись  водою  попрощатись  із  цим  нікчемним  світом!!!  Вихід  є  завжди!  Ти  можеш  набрати  номер,  який  вже  в\"ївся  вголову  так,  що    звивини  твого  мозку  складаються  в  цифри!  В  решті  решт  прошепотіти  ці  бісові  слова:  КОХАЮ!!!
А  у  відповідь  почути,  як  він  своїм  особливим,  рідним  і  до  болю  звичним  голосом  пробурмотів  нецензурну  лексику...  Після  цього  вдаритись    у  доооовгу  депресію,  нічого  не  їсти  і  померти  із  голоду  або  їз  розхитаними  нервами,  хворою  психікою,  жалюгідним  виглядом  -  завершити  своє  життя  в  псих-лікарні,  або  можна  покращувати  свій  настрій  тонами  шоколаду,  (як  це  роблять  зазвичай  у  фільмах),  а  потім  здохнути  від    цукрового  діабету...
Вибирайте,  який  фінал  вам  ближче  до  душі)

Люди,  ви  шо  обезбашені  ідіоти???
Сучасна  молодь  нормально  не  "живе",  та  де  там  молодь...  діти  10-13  років  вже  мають  "бойфрендів",  вживають  алкогольні  напої,  курять  ганджубас  і  займаються  сексом,  вчиняють  самогубства...
На  них  негативно  впливають  ЗМІ...  
Інтернет  одна  із  причин  дурості.  Життя  в  онлайні  -  не  життя!!!
Занадто  швидко  дорослішають,  ті,  які  ще  не  відчули  смак  дитинства...
Вони  не  знають,  як  це  бігати  влітку  по  траві,  грати  в  ігри  надворі  з  друзями,  малювати  на  піску  і  так  далі....  А  може  й  знають,  але  їм  це  не  цікаво  їм  побарабану,  як  люди  жили  колись,  їм  не  треба  таке  життя...  Їм  подобається  заживо  гнити!  А  ВАМ  подобається  дивитись,  як  вони  гниють  і  заполоняють  своїм  смородом  світ...
Дай  мені  "п"ять",  якшо  гниєш  разом  зі  мною,  але  не  дай  згнити  іншим!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363464
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.09.2012


Моє серце б"ється в твоїх грудях…

Моє  серце  б"ється  в  твоїх  грудях!  Ти  відчуваєш,  як  сильно?
Я  дивно  поводжусь  при  людях  і  до  самогубства  схильна...
Я  викидаю  безліч  емоцій  назовні  із  грішного  тіла,
І  байдуже,  що  всі  в  шоці,  я  нікого  так  сильно  не  хтіла!
Ти  моє  життя  перемінив,  перевернув  мою  свідомість,
Якби  ти  навіть  мене  вбив,  то  це  пішло  б  мені  на  користь.
Моя  совість  досі  тут,  вона  в  мені  перебуває...
Коли  заміцно  стягнеш  джгут,  вона  сама  себе  згризає.
Тіло  знову  потребує  нових  доз  адреналіну,
Як  я  кричу  ніхто  не  чує,  бо  крик  душі  такий  галімий!
Ти  набагато  більше  значиш  ніж  бойфренд,  чи  як  там  кажуть,
Можливо  просто  ти  не  бачиш,  як  я  з  душі  змиваю  сажу...
Весь  бруд  і  попіл  я  збираю  щоб  заново  відродитись,
Добре  знаєш,  що  кохаю  і  мусиш  ти  із  цим  змиритись...
Моє  серце  б"ється  в  тобі,  і  як  це  дивно  б  не  звучало
Воно  і  буде  битись  в  гробі,  навіть  коли  мертвим  стало.
Це  і  є  вічна  любов,  нам  розумом  не  осягнути
Вона  вмирає  знов  і  знов  щоб  після  смерті  з  нами  бути.

Автор:  ЕтІкЄтКа
Ідея:  Джолька-Естера.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362082
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2012


Ця зовнішня "краса" …

Ця  зовнішня  "краса"  сьогодні  є,  завтра  нема....
а  душа,  душа?  Знаєш  скільки  там  бруду?  ніхто  не  знає,  бо  ніхто  не  побачить,  навіть  той  хто  знає  мене  "краще  всіх"...  А  я  бачу,  я  знаю,  я  відчуваю,  як  бруд  розїдає  мене  із  середини  і  поки  він  там,  я  спокійно  не  зможу  жити...  Але  поки  є  в  серці  любов  я  можу  дихати  і  не  вмерти...  а  знаєш  шо  найгірше?  Шо  поки  я  живу  і  знаю,  що  мінятись  ніколи  не  пізно,  я  ще  нічого  не  зробила...  Це  свідчить  про  те,  що  моя  самооцінка  опустилась  надто  низько  і  щоб  її  підняти  треба  кожен  день  вбивати  в  собі  щось.  Брати  і  виривати  прямо  із  м"ясом  і  кров"ю  весь  негатив  із  свого  нутра...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361857
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.09.2012


Блін, люди, дивіться простіше на життя!

Хочеш  губами  торкнутись  Неба?  То  поцілуй  хрест  чи  ікону  в  церкві.
Хочеш  мати  крила?  Піди  прийми  Святе  Причастя.
Не  віриш  в  Бога?  Тоді  чого  боїшся  диявола?
Кажеш  що  цей  світ  проклятий?  То  не  проклинай  його!
Не  подобається  жити  так  як  живеш?  То  зміни  своє  життя!
Нема  грошей?  Піди  на  роботу!
Хочеш  взаємного  кохання?  Навчись  любити  без  взаємності!
Якшо  маєш  страх,  то  перебори  його!
Кажеш,  шо  ти  слабка?  Йди  в  спортзал  і  качай  м"язи!
Розбили  серце?  Купи  суперклей!
Вітер  роздув  твої  рожеві  замки?  Збудуй  СПРАВЖНІЙ!
Хочеш  мати  щасливе  майбутнє?  Зроби  його  щасливим!

Бог  дав  вам  ВСЕ  для  самореалізації,  а  ви?
Капєц  якийсь,  мені  стидно  за  вас...


P.S  Під  "ви"  я  маю  на  увазі  і  себе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361856
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.09.2012


Не хочеш приходити в снах, то приходь до мене в реалі!

Я  не  спала  до  5  ранку,  бо  в  голові  моїй  був  лиш  ти,
Я  можу  сказати  лиш  данке  за  ці  чудові  рядки.
Я  тебе  врізала  в  пам\"ять  так  шо  ти  там  тепер  назавжди!
Твої  губи  до  себе  манять,  і  водночас  говорять  зажди.
Я  твої  малювала  портрети  дивлячись  на  монітор,
І  в  голос  питала  де  ти?  А  на  треках  включала  повтор.
Я  дивилася  фотки  із  моря  на  яких  разом  були    ми,
І  плювати,  шо  люди  говорять,  я  хочу  шоб  так  було  завжди!
Ти  мене  змушуєш  жити  ніби  кричиш:  Ще  не  йди!
І  чай  я  не  хочу  вже  пити!  Хоч  в  снах  ти  до  мене  прийди!
Не  хочеш  приходити  в  снах,  то  приходь  до  мене  в  реалі,
Я  навчилась  вбивати  свій  страх  і  переходити  грані  моралі...
Ти  ніби  стукаєш  з  серця,  хочеш  вирватись  з  моєї  плоті,
Скажи  мені  де  це  береться  відчуття,  що  я  ніби  в  польоті?
Ти  моє  все  нутро  розїдаєш  ніби  травлю  себе  кислотою,
Скажи  мені  чи  ти  знаєш,  що  я  дихаю  тільки  тобою?
Я  навіть  уявити  не  можу  і  дня,  що  прожитий  без  тебе,
Я  потрохи  із  розуму  схожу  і  об  асфальт  призимляюсь  із  неба!
І  не  знаю  чи  потрібно  тобі,  писати  слова  ці  і  фрази...
Бо  вони  остогидли  мені,  як  старі  шкільні  унітази!
І  нехай  в  них  частинка  душі,  що  трохи  протухла  гріхами
Нехай  все,  що  є  в  цьому  вірші,  залишиться  тільки  між  нами...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2012


Боже, може Ти повернеш все назад?

Боже,  Ти  ж  дозволив  нам  зустрітись,
Ти  зробив  це  схрещення  доріг...
То  не  дай  нам  розлучитись!
Що  зробити  щоб  ТИ  наші  почуття  зберіг?
Ти  знав,  що  я  впаду  в  його  обійми,  
Ти  знав,  що  збожеволію  тепер...
Тоді  чому  стою  я  біля  прірви?
Скажи  чого  Ти  у  мені  помер?
Чому  розради  я  не  маю  у  молитві?
Чому  згасає  іскра  у  очах?
Господи,  я  ж  твій  мистецтвовитвір!
Не  дай  померти  у  безсонних  цих  ночах...
Ти  ж  знаєш  краще,  як  ніхто  не  знає,
Як  я  сумую  й  божеволію  за  ним...
Тоді  скажи  чи  він  мене  кохає...
А  він  ковтає  сигаретний  дим
І  так  далеко,  а  його  я  потребую,
Я  відчуваю  як  в  його  легенях  осідає  яд,
Я  голосно  кричу  та  він  не  чує...
Боже,  може  ти  почуєш  і  повернеш  все  назад?
Тоді  коли  він  поряд  мене,
І  ми  з  ним  дивимось  на  хмари,
Коли  нічого  нам  не  треба,
Не  треба  друзі,  клуби,  бари...
Коли  лиш  ми,  коли  нас  двоє.
ТИ  ж  знаєш,  все  було  прекрасно!
А  зараз,  зараз  що  в  нас  є???
Походу  все  було  "напрасно"...
ТИ  знаєш,  Боже,  сильний  біль,
Який  людині  не  відчути,
Але  Ти  ж  відчуваєш  мій
І  дозволяєш  йому  бути...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2012


Я вже не боюсь ризикнути УСІМ

Іноді  так  тяжко  і  в  голові  павутина,
Картина  складна  із  моментів  в  очах,
І  я  добре  знаю,  шо  я  в  душі  дитина,
Та  вбиваю  себе,  як  свій  останній  страх...
Я  вже  не  боюсь  ризикнути  УСІМ,
Заради  нашого  спільного  щастя!
Та  якшо  це,  не  є  потрібне  тобі?
Тоді  все  без  сенсу,  для  чого  це,  нащо???
Я  можу  повірити  твоїм  словам,
І  більше  ніколи  в  них  не  сумніватись!
Я  новий  світ  створюю  нам,
Щоб  тобі  не  доводилось  більше  старатись.
Я  знищити  можу  минуле  своє,
Розтерти  все  в  попіл  і  кинути  в  море...
А  якшо  є  байдужим  серце  твоє,
То  для  кого  тоді,  я  підкорюю  гори?
І  мабуть,  забагато  я  хочу  зробити,
Що  навіть  без  сил  усміхаюсь  до  тебе.
Я  просто  знову  навчилась  любити,
Я  знову  вмираючи  падаю  з  неба...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2012


Блін! Я дуже сильно сумую за тобою!!!

Я  згадую  той  день  і  той  присмак  в  роті,
Знаєш  все  окей,  та  я  скучаю  вроді...
І  той  чупа-чупс  де  жуйка  є  в  кінці,
Той  вечір  і  моя  рука  у  твоїй  руці.
Не  думала,  шо  зараз  буду  сумувати,
Та  чомусь  захтілось  це  занотувати.
І  твоє  "Цілую"  що  із  телефону,
А  я  хочу  тебе  бачити  біля  свого  дому!
Це  набагато  краще  ніж  у  інтернеті,
Коли  чую  шепіт,  а  не  голос  в  куплеті...
Коли  ти  дивишся,  мовчиш,  а  я  усміхаюсь,
Шо  думаєш  не  знаю,  тай  знати  не  стараюсь.
Я  не  боюсь  здаватись:  смішною  чи  дурною,
Я  просто  впевнена,  шо  ти  сприймеш  мене  такою.
Люблю  тобі  робити  каву  чи  щось  на  сніданок,
І  плювати,  що  в  обід  в  нас  розпочався  ранок.
І  що  "ВикиньПсам"  це  "найліпша"  страва,
Міцний  зелений  чай  ну  і  без  цукру  кава.
А  хочеш  я  навчусь  шось  класно  готувати?
І  більше  не  буду  просто  так  стрибати?
Не  буду  задавати  тобі  тупих  питань?
І  буду  цілувати  просто,  без  вагань?
А  якшо  хочеш,  просто  залишуся  собою...
Блін!  Я  дуже  сильно  сумую  за  тобою!!!
04.08.12

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2012


Ти завжди будеш моїм небом

Ти  знаєш,  я  тебе  кохаю,
Для  цього  не  потрібно  слів:  
Люблю  чекаю  і  скучаю  -
Це  ВСЕ  не  те,  не  те,  повір!
Бо  не  можливо  передати,  
Те  що  твориться  в  душі.
Не  знаю,  як  про  все  сказати,
Тому  пишу  тобі  вірші.
Ти  звичайно  не  відчуєш,
Ці  почуття  і  їхній  смак,
Але  мене  ти  інтригуєш,
Питаєш  чи  кохаю?  ТАК!
Мені  з  тобою  просто  добре,
І  тут  не  варто  щось  міняти...
Я  завжди  купляла  Orbit
І  тепер  буду  купляти.
Це  щось  подібне,  Почуття  
-  це  ніби  звичка,  як  наркотик.
Кажу:  Ти  сенс  мого  життя...
Мені  достатньо  тільки  дотик,
Твоїх  міцних  і  мужніх  рук,  
На  мому  стомленому  тілі.
І  я  ненавиджу  розлук,
Так  само  так,  як  кетчуп  "Чіллі"!
Тому  прошу  будь  завжди  поряд,
Не  змушуй  серце  помирати,
Мені  потрібен  тільки  погляд,
Щоб  я  навчилася  літати.
Ти  підніс  мене  до  неба,
Прошу  не  змушуй  до  падіння!
Ти  ВСе,  шо  зараз  мені  треба,
Ти  для  мене,  як  снодійне.
Я  можу  спати  на  яву,
Коли  ти  Є,  коли  зі  мною!
Я  відчуваю  що  живу!
І  знаю,  дихаю  ТОБОЮ!
Спасибі  що  ти  є  у  мене,
Ти  знаєш,  іншого  не  треба,
Ти  весь  в  мені  ти  в  моїх  венах,
Ти  завжди  будеш  моїм  небом.

27.07.12

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2012


Він просто вірить в Бога…

Хтось  вірить  в  кінець  світу,  а  хтось  ні.
Хтось  в  Бога  вірить,  а  хтось  служить  сатані.
Хтось  малює  квіти,  хтось  натуру.
Хтось  любить  рок,  а  хтось  хіп-хоп  культуру.
Хтось  прагне  жити,  ну  а  хтось  -  померти.
Хтось  кохає,  а  в  когось  серце  є  роздерте.
Хтось  хоче  мати  гроші,  хтось  -  свободу.
Хтось  любить  міцний  чай,  а  хтось  звичайну  воду.
Хтось  молиться  у  вечері  і  вранці,
А  хтось  шукає  щастя  в  склянці.
Хтось  немає  віри  і  заляг  на  дні,
Хтось  не  знає  де  провести  вихідні.
хтось  читає  це,  а  хтось  це  зараз  пише,
Хтось  на  кнопки  натискає,  ну  а  хтось  на  мишу.
Хтось  віршик  написав  і  в  нет  кидає,
Хтось  його  читає  й  несприймає.
Хтось  іде,  але  крива  його  дорога,
Хтось,  але  не  він,  він  просто  вірить  в  Бога.
09.05.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2012


Малюй себе сам на мольберті…. .

Може  це  так  має  бути,  житя  сповнене  отрути?!
Ти  випий  це,  як  насолоду  і  біль  сприймай,  як  нагороду.
Не  плюй  у  душі  як  у  воду,  люби  й  не  сонячну  погоду.
Походу  всі  ми  трішки  дивні,  на  дні  думок  всі  зависаєм,
І  наші  мрії  швидкоплинні,  мільйон  питань  що  їх  незнаєм!
А  маєм  часу  лиш  хвилинку  на  приколи  і  усмішки,
Ти  сам  створив  таку  картинку  в  якій  живеш,  завжди,  не  трішки!
Зажди  із  висновком  своїм  і  не  роби  поспішних  рішень,
Твоє  життя  пройде,  як  дим,  і  краще  стане,  а  не  гірше.
Грішні  всі  і  це  нормально,  ритм  не  завжди  однаковий.
Пусто  холодно  у  спальні,  але  твій  настрій  буде  кльовий.
Вір  в  найкраще  не  здавайся,  хай  навіть  здохне  наше  сонце,
І  це  не  сон,  живи  не  лайся...і  хоча  мозок  твій  у  трансі,
Ти  по  життю  йди  як  у  вальсі,  все  буде  круто  ти  не  парся!
Хай  будуть  плавні  твої  дії,  реалізовуй  власні  мрії.
І  відсилай  їх  у  конверті...Малюй  себе  сам  на  мольберті  ,  
 Бо  твій  це  світ  ти  ж  чародій,  отже  веселись  й    радій!
Ми  маємо  таку  уяву  де  можемо  усе  робити,
Ти  завари  гарячу  каву...  а  далі  знаєш  сам  як  жити...
06.05.2012р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2012


Без теми…

Чого  порізіна  рука?  Коля,  шо  за  гони...
Ти  шо  король  іннету,  тільки  без  корони?
Я  слухаю  репак...лінуюсь  шось  робити,
Рими  шось  мені  не  йдуть,  треба  покурити
Якоїсь  коноплі,  чи  пожувати  маки..
За  моє  життя  і  так  ніхто  не  дасть  відзнаку.
Я  трохи  закумарена,  але  в  душі  радію,
Мабуть  тому  шо  люди  кажуть:  "  Я  у  тебе  вірю"
Нікуди  я  зникла,  я  думаю  повільно,
Мій  мозок  іще  спить  а  між  думками  війни.
Не  звертай  уваги,  що  я  повільно  пишу,
Я  крапельку  часу  і  тобі  залишу...
В  мене  просто  день  пішов  без  розпорядку,
А  начебто  не  сплю...  коротче  все  впорядку!
Я  хочу  погуляти  чи  кудись  летіти,
Але  ти  добре  знаєш,  що  у  мене  діти...
Я  наче  в"язень  у  власному  будинку,
Із  думок  складаю  яскраву  картинку...
Зупинитись  б  на  хвилинку,  але  повір  не  можу
Життя  суцільна  гра,  ти  граєш  в  неї  тоже,
І  може  помиляюсь  серед  своїх  думок,
Але  я  дуже  каюсь,  коли  не  вірний  крок...
Урок  з  мого  життя  великий  можна  взяти,
Але  я  ненавчилась  до  небес  літати...
03.05.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2012


Шизофренік - не діагноз

Шизофренік    -    не    діагноз,
Це    -    світобачення,    життя...
Не    треба    тут    віршів    чи    проз,
Не    треба,    болю,    сліз,    ниття...
Ти    проектуєш    зсередини    
Свій    власний    світ    назовні.
Нема    "здорової"    людини,
Ми    всі    є    хворі    й    неповторні.
Нехай    життя    малює    пензлем
Нам    кожен    день    і    кожен    рік,
Але    ми    всі    безслідно    щезнем
Не    розкриваючи    повік...
І    постать    смерті    всіх    накриє,
Багряним    ніжним    полотном,
Вона    нікого    не    жаліє,
Тебе    не    стане...    лиш    фантом
Літатиме    у    іншім    світі,
І    неважливо    ким    ти    був
Ти    будеш    згадувати    миті,
Коли    ніхто    тебе    не    чув.
А    ти    кричав    про    власний    вимір,
В    якому    ти    не    мав    проблем
Уяви    це    твоєї    витвір,
Та    ми    у    ньому    не    живем...
Тебе    люди    не    сприймали
І    розуміти    не    хотіли
Але    вони    самі    не    знали,
Що    на    це    також    хворіли...
Ми    всі    будуєм    власний    світ,
Складаєм    на    майбутнє    плани.
Тікаєм    від    проблем    і    бід
Ми    божеволіли    й    не    знали,
Що    глузд    від    нас    потроху    їде,
Ми    все    по    різному    всі    бачим...
Твоя    душа    як    Атлантида,
Давно    затоплена    й    незряча.
І    ти    малюєш    мов    художник,
В    тумані    сонячну    картину.
І    в    Бога    віриш,хоч    безбожник...
Ти    схожий    на    малу    дитину:
Наївний,    щирий    і    відкритий    ,
Прагнеш    мати    власний    світ,
Ти    воскресав,    хоча    був    вбитий
Це    особливий    був    політ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2012


Ми живем щоб померти, помираєм щоб жити…

У  кожного  свій  скелет  у  шкафу,
А  в  голові  свій  таракан.
Ти  сьогодні  шаолінь,  а  завтра  сіфу.
Хтось  мак  жує,  а  хтось  курить  план.
І  незрозуміти  нам  темпу  життя,
Здається  час  іде  швидкоплинно,
Собаче  скавуління  і  вовче  ниття
Із  кожного  серця  лине.
Ми  живем  щоб  померти,
Помираєм  щоб  жити,
Хоча  я  відверто
Не  люблю  говорити,
Але  вам  скажу,
Бодай  кілька  фраз.
Я  сама  ще  не  знаю  для  чого  живу,
Та  Його  на  хресті  розіп"яли  за  нас...
04.04.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2012


Я шукаю шматок раю

Я  хотіла  прокинутись  і  опинитись  в  раю,
Та  як  завжди  побачила  лиш  кімнату  свою:
Велике  дзеркало,  вікно,  екран  монітора...
Все  ніби,  як  колись  було,  але  не  так  як  вчора.
Я  не  розв"язую  проблеми,  я  від  них  тікаю,
Або  випиваю  зеленого  міцного  чаю...
І  це  непрвельно,  я  знаю,  та  чого  я  все  ж  чекаю?
Я  шукаю  шматок  раю,  свого  раю!
Тікаючи  в  глибокі  сни,  я  рятувалась  від  проблем.
Bonawentura  поясни,  чому  ми  на  землі  живем?
Він  розказував  мені  про  світ  і  що  так  жити  треба
Щоб  душа  твоя  й  любов  ще  за  життя  сягала  неба...
І  я  зроблила  висновок  вже  не  вперший  раз,
Що  рай  знаходиться  всередині  кожного  із  нас...
17.03.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2012


Якщо душа померла, то я - лиш оболонка…

Всі  мої  однолітки  живуть  по  новому,
А  я  походу  навіки  застрягла  в  світі  старому.
Сижу  в  4  стінах  і  світу  не  бачу,
То  слухаю  реп,  то  час  від  часу  плачу.
Та  сама  буденність  і  ті  самі  люди,
Все  як  колись,  та  як  раніше  не  буде...
Вже  школа  позаду,  дитинство  померло,
Мій  казковий  світ  чорна  тьма  пожерла,
Зараз  так  паршиво!  Буде  гірше  полюбому,
Та  як  я  не  можна  жити,  краще  впасти  в  кому...
Нікому  не  потрібні  мої  соплі  і  сльози,
На  труну  поставте  квіти,  будь-які,  але  не  рози,
Краще  польові  або  гілку  калини,
я  надіюся,  що  кров  змиє  всі  провини...
Це  не  суїцид,  бо  я  жити  прагну
Та  з  петлею  на  душі  довго  не  протягну,
Якщо  душа  померла,  то  я  -  лиш  оболонка
Без  внутрішнього  світу,  як  без  звуку  колонки...
Інтернет  -  не  вихід,  друзі  -  не  підтримка,
Я  живу  і  думаю  "Коли  моя  зупинка?"
Я  топчусь  на  одному  місті,  вперед  іти  чи  може  сісти?
Назад,  а  може  впасти  вниз?  Вправо,  вліво,  вгору  лізти?
Та  я  і  так  уже  на  дні...
Ще  лише  на  кілька  діб,  повітря  вистачить  мені...
2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2012


Я про неї від її імені (Про Ксенію)

Про  Ксенію...

Розказувати  не  буду  вам  хвалебні  оди,
Я  така,  яка  є!  Я  синонім  свободи...
Я  вільна  мов  птах,  думки  -  мої  крила,
Наче  вітер,  музика  їх  підхопила.
Струни  гітари  -  це  життєва  дорога,
На  обличчі  усмішка,  а  в  серці  тривога...
Люблю  я  тепло,  спокій  і  тишу,
В  моменти  такі  я  ніби  не  дишу,
Буває  літаю  у  мріях  високо...
Розкажу  про  себе  із  іншого  боку.
Я  можу  бути  різка,  вперта  й  сувора,
Я  не  вірю,  що  щастя  приносить  підкова.
Тому  хочу  сказати  всім  тут  присутнім,
Кожен  будує  сам  власне  майбутнє!
Про  вчора  я  не  думаю,  я  живу  сьогодні,
Я  люблю  свої  кросівки  та  вони  уже  не  модні.
Чужоземка  -  це  Ксенія,  я  із  свого  світу,
Тому  не  всім  дано  мене  зрозуміти...
Я  слухаю  реп  або  слухаю  рок,
Це  залежить  яким  був  життєвий  урок.
Здається  я  сказала  все,  а  може  я  сказала  мало,
Вибачте,  що  із  початком  весни  не  привітала...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2012


Якби ти знав…

Якби  ти  знав,  що  хочу  повернути  час,
Якби  ти  знав  що  дихаю  тобою,
Якби  ти  знав,  то  ти  б  напевно  зараз
Був  би    не  з  нею,  а  зі  мною

Якби    ти  знав,  я  кожен  день  вмираю,
Якби  ти  знав,  як  сильно  я  сумую!
Якби  ти  знав…Та  я  сама  не  знаю,
Чому  так  міцно  все  ж  тебе  люблю  я!

Якби  ти  знав,  що  я  молюсь  за  тебе,
Якби  ти  знав,  як  сильно  я  страждаю,
Але  я  знаю,  я  тобі  не  треба,
Але  ти  знай,  що  я  тебе  КОХАЮ!!!!!!!!
7.05.2011р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2012


Україна це є Україна

А  знаєш  Україна  -  це  є  Україна!
Незалежно  від  статусу  чи  ставлення  людей,
Якшо  живеш  ти  в  Україні  то  ти  її  дитина.
"  А  може  я  цього  не  хочу"  -  так  каже  більшість  із  людей,
А  знаєш,  друже,  все  дуже  просто
ти  сам  ЇЇ  таку  зробив,
Якщо  несеш  не  правельне  свідоцтво,
То  свою  країну  ти  зовсім  не  любив.
А  хочеш  знати?  я  скажу  що  не  важливо  
на  Сході  чи  на  Заході  країни  ти  живеш,
Якби  весь  час  про  НЕЇ  ти  говорив  правдиво,
То  б  наша  Україна  не  мала  б  зараз  меж!
ТИ  -  це  кожен  українець
І  зараз  я  звертаюся  до  вас,
Ти  об  палець  не  ударив  палець,
Щоб  змінити  те,  що  відбувається  у  нас.
Ти  сам  обрав  таких  от  депутатів!
Ти  сам  розбив  свою  країну,  тепер  хто  з  Заходу  на  сході  є  чужим!
І  ти  сидиш  у  тій  що  скаю  хаті,
А  з  димара  спокійно  в  небо  лине  дим...
Скажи  мені,  який  ти  українець,Якшо  не  любиш  цю  державу  
якою  вона  є?
А  знаєш  я  ЇЇ  люблю  і  проголошу  славу,
Бо  її  любитиме  також  дитя  моє!
І  кілька  стрічок  на  кінець  напишу
Повір,  що  у  чудовій  ти  живеш  країні,
Ти  просто  полюби  й  тебе  ВОНА  потішить...
Героям  слава!  Слава  Україні!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310719
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.02.2012