Осіріс

Сторінки (5/415):  « 1 2 3 4 5 »

Груднева примха

                 
Душа  заклякла  в  протягах  зими
У  панцир  поневолена  моквою.
Межи  стовпів  напнуті  тятивою,
Щетиняться  озимкові  дими.

Рівняють  шлях  у  висипі  баюр  
До  днища  проморожені  калюжі.
Поздовж  узбіччя  променіють  «ружі»
Між  завитків  шипшинових  гравюр.

На  обрії,  позбавлені  руб'їв,
Маячать  лісосмуги  рідкозубо.
Убогість  їх  перебиває  грубо
Курай,  що  котить  стадом  бугаїв.

Його,  майстерно  грудень-чередник
Бичем  вітрів  загонить  в  річки  стійло
І…  скуштувавши  завірюхи  пійло
Майне  зайчам  під  сніговий  ліжник.
                                 


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2019


Кондитерське

                   

Льодяник  сонця,  між  зефіру  хмар,
Медовим  світлом  мастить  коржик  ниви.
З-під  рогозових  вафельних  сигар
Стирчить  чурчхела  буйної  кропиви.  

Желе  ріки  у  кексі  берегів
Ізюм  каміння  вимиває  плавно.
Струмок  нуги  в  граніті  пирогів
Таїть  брунатність,  зазміївшись  вправно.

Ладнає  равлик  в  мушлевий  еклер
Безформний  пудинг  крапчастої  плоті,
Ванілі  що  лишає  білий  флер
На  листя  марципановому    злоті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2019


Рибацький Рай

           

Мій  Рай  –  туманне  дихання  ріки,
Прогалина  в  зеленім  очереті.
Закидки  полиск  чайкою  з  руки,  
Що  волосінню  тьохкає  на  злеті.

Ласкавий  дотик  напівсонних  габ,
Мов  кошеняти  пустощі  грайливі.
Перегомони  дратівливих  жаб.  
Очеретянки  рухи  метушливі.

Нюанс  світання  на  піску  коси,
Що  гальку  обертає  на  рубіни.
Лукавий  флірт  безхлібної  оси
До  кави  у  вінку  гіркої  піни.

Раптове  коливання  поплавка.
Надії  струм,  що  надимає  м’язи.
Очікування  патока  глевка.
Виважування  збудливі  екстази.  

А  ще  -  трофея  благосна  вага,
Що  без  жалю  повернеться  у  воду.
Нових  клювань  нестримана  жага.
Карасиків  з  десяток  в  нагороду…

Ховається  доріжка  в  будяки,
Лазур  що  підстовпляють  небокраю.  
Комусь  –  то  спуск  до  звичної    ріки.
А  нам,  рибалкам  –  сходинки  до  Раю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821513
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2019


Першозимове

                                                     

Тихо  осінь  пішла  туманцем  із  сумних  дубняків,
Запаливши  свічки  на  шипшині.
В  пруг  вечірній  вросла  листодзвоном  рудих  мідяків,
Що  вітри  розшукали  в  долині.

Безголосо  ліси  їй  прокльони  кидали  услід.
Гнів  озимком  сріблився  на  хвої.
Повернутись  благав  шпичаками  збідований  глід.
Завертав  плач  габи  річкової…

Білокрила  зима  навістила  ранковим  сніжком,
Вгамувавши  красою  негоду.
Мармуровим  щеням  морозець  пустував  бережком,
Забігаючи  льодом  на  воду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817323
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.12.2018


Просто осінь

                                 

Печалиться  осінь  єдиним  листом  на  березі,
Під  блюз  елегантний  теплінню  німого  проміння,
Що  плине  за  обрій  у  хмар  діркуватім  ковчезі,
В  полоні  вітриська  позбувшись  канатів  тяжіння.

Відгомоном  чванства    давно  зубожіла  діброва,
Опалим  покровом  шурхоче  у  яр  босоного.
Гойдає  на  косах  зазимки  верба  мармурова
Над  люстром,  прихриплим  кугою,  ставка  вороного.

Зриваються  ноти  дрібною  моквою  під  ноги,
Щоб  вальсом  серпанку  на  ранок  впокоїти  ниву…
Заклякло  дивлюся  у  небо  не  маючи  змоги,  
Сльозу  дощовиці  змахнути  із  вії  тужливу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815445
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.11.2018


Ще спить моква…

                     

Ще  спить  моква  в  душі  баских  морів,
Та  клена  лист  опав  давно  додолу.
Вознісся  в  вирій  дзвінконотий  спів,
Лишивши  ниву  від  пашниці  голу.

Бринить  в  дуплі  бджоли  здичілий  рій,
Кристали  меду  топлячи  з  вощини.
Бур’ян  стежкує  хом’ячок-крадій
Під  наглядом  щедротної  ліщини.

Іще  зазимки  мармуру  вінцем
Не  замаїли  теренам  повіки.
Та  студінь  хвиль  вже  трощить  камінцем,  
Під    берегом  пришерхлі  льоду  піки…  

А  сонця  тінь  продершись  межи  хмар,
Банітом  вітру,  на  злинялім  полі,
Тепла  малює  нетривких  примар
І  тане  у  вечірньому  бемолі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813605
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2018


Тінь вітру

                 
В  рожевім  лотосі  світань,
Серпанку  колихнувши  грань,  
По  остях,  схлипом  шепотінь,
Мандрує  ланом  вітру  тінь.

Струмить  між  макових  багать  
До  рогози,  що  сіла  в  гать.
Пером  качиним  ріже  став.
Фліртує  з  паростю  отав.
Любує  кронами  дубів,
Хмарин  лякливих  голубів.
Триножить  ковили  паском,
Табун  волошок  під  ліском.
У  різнотрав’ї,  за  селом,
Дрижить  метелика  крилом…

Лишивши  марево  видінь,
Щезає  в  днині  вітру  тінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779405
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.02.2018


Весінній каприз

                         
Пелюстя  яблунь  сиплеться  до  ніг,
Весіннім  одкровенням  у  садочку.
Волочуть  хмари  зливу  на  візочку,
Першопромінням  сонячних  доріг.

У  серця  зашкарублого  кутку,
Гніздечко  ліпить  птаха  сподівання,
Що  це  –  життя!  Не  просто  відбування…
Удача  гріє  душу  в  сповитку.

Співанка  свя́та,  чи  любов  свята,  
Метеликом  пульсує  на  долоні.
Весна  зоріє  ликом  на  іконі,
І  тануть  воском  стоптані  літа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778706
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.02.2018


Зачерпнула нічка зорі у долоньки…

Зачерпнула  нічка  зорі  у  долоньки,
Став,  здригнувся  мляво  сполохом  хвил́ець.
Мигонули  бабки  -  неумиті  соньки,
З  рогози  сигари,  ніби  попілець.  

Вербонька  згубилась  у  медах  акацій,
Розтріпавши  косу  об  терновий  кущ.
Пестячи  на  стеблах  пелюстко́вих  грацій,  
Мак  стулив  повіки  грубих  шкаралущ.

Вийшов  з  очерету  джиґунець  серпанок,
На  піску  лишивши  росяні  сліди.
Луками  посунув  до  п’янких  коханок  –
Кущиків  ромашок  в  нетрях  лободи.

Нічка  розгнітила  в  небі  для  мандрьохи,
Місяця  тремкого  срібний  каганець.
Простелила  шляхом  джерела  панчохи.
І…  пішла  босоніж  полем  навпростець.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778199
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.02.2018


Дощ у садку

                         

Дощу  краплини  сіли  на  дроти,
Неначе  молоденькі  голуб’ята,
Щоб  першими  вловити  з  висоти,
Як  дише  у  садку  перцева  м’ята…

В  петунії  сховався  повний  джміль,
Хмариною  наляканий  зненацька.
Милується  з  паркану  дико  хміль
Трояндою,  що  чваниться  мов  цяцька.  

Обачливі  ромашки,  в  низині
Попіднімали  листяні  спідниці.
Під  вишнею,  у  пишній  бузині,
Суцвіття  причаїлись  білолиці…

Розсипало  світило  завитки,
Протанули  у  висі  голуб’ята.
Веселкою  сміялися  квітки
Духмяно  їм  підморгувала  м’ята.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775569
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.02.2018


Як жаль…

                         

Гойдається  метелик  на  стеблі
У  суголоссі  з  вітровим  зітханням.
Долаючи  невидимі  щаблі,
Павук  швидкує  втішитись  світанням.

З-під  лап  його,  прозориста  роса
Зривається  в  обійми  конюшини,
Де  під  листами  матінка-оса
Ладнає  дім  для  першої  дитини.  

Іще  дрімає  вайлуватий  джміль
В  душі  ромашки  -  ворсяний  клубочок.
Його  страхає,  швидконога  міль,
Що  для  спочинку  нишпорить  райочок.  
   
Буксуючи  у  завузькій  норі,
Мураха  здобич  тягне  до  скарбниці…
Як  жаль,  що  цим  видінням  на  зорі,
Милуються  солдати  крізь  бійниці.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767738
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.12.2017


Мед уповання

                                                               
Буршти́ном  солодким  поспіє  у  воску,  
Весни  спогадання  і  молодість  літа.
Застигне  в  осінніх  заграв  відголоску,
Кристалом  озимку  на  залишках  жита…

У  душу  всотавши  пастель  первоцвіту,
З  тендітним  підтекстом  погожої  днини,
Безумство  травневе  барвистого  квіту,
Бджола  в  стільники  розіллє  до  краплини.

Додавши  блаженство  липневого  бору,
Ланів  вересневих  здобрілого  статку,
Укриє  плоди  непосильного  збору,
Поставивши  грудня  байдужу  печатку.

Віді́йде…    Проб’ється  ростком  на  осонні.  
Підніметься  янголом  ввись  злотокрилим,
Щоб  медом  надії  заповнити  долі,    
Немов  провідник  між  буттям  і  віджилим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766066
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2017


Жага щорання

       
Кривавлять  заводі  вогнем  
З  небес  опалого  світила.
Якби  ж  йому  вернути  крила!..
Запізно  –  місяченька  брила,
Явила  зоряний  Едем.

Розмитих  контурів  півтон,
Півзвуком  милує  безгомінь.
Якби  ж  хоч  наголос  на  промінь!..
Спізнились  –  ночі  камертон,
Взяв  ноту  «сон».  Пощез  затон.

Малює  остраху  квачем
Підступна  темінь  візерунки.
Коли  ж  світання  тенькнуть  струнки?..
Зарано  -  ще  дурманять  трунки,
Пискляво  зварені  сичем.  

І  ось  він  –  натяк!..  Між  хлібів,
Торкаючи  легенько  ості,
В  полоні  сну,  ще  в  напівмлості,
З  дубових  смоляних  чубів,  
Бреде  на  Схід  пташиний  спів…

Всипають  полотно  лугів,
Серпанку  першозвані  брості.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764645
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.12.2017


Вечір на першогрудень

               
           
Неметене  небо  у  хмаровім  бруді,
Сумує  в  зіницях  міленьких  калюж.
Явився  фінал  опадаючій  ру́ді,
Що  вітер  за  обрій  виносив  чимдуж…

Торкається  хати  оголена  груша,
Милуючи  стріху  безлистим  перстом.
Під  нею  стіжка  обезглавлена  туша,
Охляло  дрімає  на  стежці  пластом.

Мигичка-матуся,  в  пахуче  ще  сіно,
Вкладає  росинки,  як  в  люльку  для  сну.
Ворона  присівши  на  вишні  коліно,
Від  заздрості  міну  ладнає  пісну.

Агат  її  пір’я  стікає  моквою,
У  вечора  сірість  нюансом  пітьми…
Вітається  грудень  простигло  зі  мною,
Тупцюючи  в  інеї  за  ворітьми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764021
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.12.2017


Ефект метелика

                 
Німий  озвучить  бачення  сліпця,
Глухому  вливши  розповідь  у  вуха.
В  бодні  душі  забродить  медовуха,
Обман  підіб'є  мозок  до  вінця.

Захмелений,  то  ж  чуйний  інтелект,
Одвірки  випре  щирим  спонуканням.
І  одержимий  Світорятуванням,
Гасатиме  являючи  афект.  

Даремністю  спітнівши  до  кісток,
Відмовить  першим  зріломудре  тіло.
Об  факти  обіпреться    заніміло,
Захаркає  у  відчаю  свисток.

Неграмотний,  пліткованим  пером,
Історію  розчеше  по  скрижалі…
І  будуть  очі  в  темряву  опалі,
Німотно  лити  вимисел  цебром.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763244
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2017


Листа падіння

           
             
Зірок  юга  між  оніміння  -  
Заколисала  вітер  нічка.
В  серпанок  проріділа  мжичка,  
Скрадає  мить  листопадіння.

Воно,  як  соло  одкровення
Про  неминучість  переходу,
Безвольно  стелиться  на  воду,
Позбавлене  благословення.

Самотній  окрик  шурхотіння
Бентежить  гілочку  луною…
Шепоче  флейтою  сумною
Блаженства  мить  –  листа  падіння.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761569
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.11.2017


Тихо у натоптаній душі…


Тихо  у  натоптаній  душі,
Лиш  метуть  сміття  вітри  зневіри.
Помарніли  золоті  ампіри
На  пиндючнім  слави  кунтуші.
Марнотратством  розцвіли  офіри.

В  серці  льоду  місиво    сипке,
По  гортані  брьохає  образа.  
Череп,    шпичаками  дикобраза,
Ріже  дум  розорення  липке.
Щелепи  звела  безмовна  фраза.

Тільки  очі,  бісиком  вогню,
Нишпорять  на  обрії  спасіння!...
У  полуді  хмар  нема  прозріння.
Сплю  життям?  Чи  існуванням  сню,
В  безконечності  гріхопадіння?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761383
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.11.2017


Між нот дощу

                   

Між  нот  дощу  проллюся  восени,
Прозірним  смутком  замаївши  поле.
Провинний  перед  гаєм,  без  вини,
Зігрію  серцем  віття  захололе.

Накину  на  оголений  дубок
Світила  пломінь,  що  пропік  хмарину.
Вітрисько  спеленаю  у  клубок,
В  колисочці  з  опалого  цитрину.  

Присплю  його  так,  ніби  немовля,
Німим  мотивом  трепетної  тиші…

З  останнім  відголоском  журавля,
Душа  розтане  у  мінорній  виші.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760271
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.11.2017


Осінній чай

Звивається  вітрило,  ніби  вуж
В  підліска  напівсонному  подолі.    
Чаїнками  на  дно  мілких  калюж,
Набрякле  листя  стелиться  поволі.

Дитя  мокви  –  здобрілий  боровик,
У  ластовинні  крижаних  родзинок,
Запрошує,  мов  ґречний  домовик.
Зайти  на  чашку  в  моховий  будинок.

Питва  його  зімлілий  аромат,
Серпанком  пряним  в’ється  між  ліщини.
Впадає  у  тужливий  перекат,
Де  берег  цукром  всіяли  піщини.  

У  зморшкуватих  блюдцях  стиглих  грон,
Мед  виноградний  дише  перезріло.
Вітається  крізь  хмар  сипкий  капрон
Млинець  світила,  трохи  пригоріло…

Осінній  чай  з  нюансом  теплоти  -  
Шипшини  сповідь,  м’яти  покаяння,
Смакую  між  підліска  дрімоти
Під  листовиння  трепетне  кружляння.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759954
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.11.2017


Пейзаж у стилі лофт

   

Уярмляючи  простір  силами,  
Понад  мідною  квіткою  ружі,
Веселкує  метелик  крилами
У  облізлому  сріблі  калюжі.

Шпориша  дротянисті  локони,
Нанизавши  роси  краплини,
Павутиння  мотають  в  кокони,
Що  тиранить  волошок  стеблини.  

Сонце  плавить  в  світанках  темряву,
Ріже  обрій  хмарин  пір’їною.
Умиває  безсоння  кіптяву,
Веремією  солов’їною.

В  арматуру  гілляччя  ржавого,
Сталь  упаяно  гострого  листя.
Сонях  тінню  стовпа    безглавого,  
Полуниць  батогує  розхристя.

На  бетоні  ставища  вилами
Вітер  дряпає  хвилі  дужі…
Веселкує  метелик  крилами,
В  стилі  лофт  понад  злитком  ружі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759436
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.11.2017


Світанкові морени

       
Ранок  ходить  по  кімнаті,
Перебором  світла  струнок.
Тіні  гілочок  пихаті,
Ладять  на  стіні  малюнок.

Ось  хвилюється  у  вітрі
Щогла  серед  океану…
Лист  ковзнувши  по  палітрі  -
Білку  дряпає  неждану.

Кущ  жасмину,  мов  цунамі,
Поглинає  шафи  глянець…
Сонях  в  чималій  панамі
Глухо  спить.  Як  мексиканець.

Щупальці  морського  спрута,
Хмелю  корчаться  лозою...
Лійка  у  садку  забута,
Витріщається  козою.

«Це  реальність,  чи  видіння?»  -
Не  збагну  ніяк  з  просоння.
І  псує  усе  творіння
Кіт,  що  сів  на  підвіконня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2017


Бруд міжсезоння

               
Покрилось  море  сиротами  габ,
Здригаючись  штормами  на  світанні.
Слідочки  залишаючи  туманні
Листка  шурхоче  жовтобокий  краб.  

Поміж  кістяччя  білих  лежаків.
Що  сплять  під  діркуватим  очеретом,
Вальсує  він  із  вицвілим  пакетом,  
В  зіницях  захарчованих  круків.

Недопалкові  мушлі  з-під  піску,
Грибницями  виплоджує  вітрило.
Їм  поряд  мружать  оченята  мило
Від  пляшок  пробки,  схожі  на  луску.

Скарби  свої  давно  сміттєвий  бак,
Нишпоркуватим  роздарив  чайчинам.  
Знайшов  обитель  віджилим  чарчинам
Старенький,  перекинутий  байдак.  

Беззубий  кукурудзяний  качан
Гойдається  у  піні  бородато…

Вмиває  пляжі  дощик  винувато,
Чекаючи  новий  набіг  прочан.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2017


Безвітря

                         
Шепоче  листопад  у  глушині,
Стікаючи  в  безвітрі  до  коріння.  
У  мли  дубок  вимолює  прозріння.
Дарує  клин  свій  лемент  вишині.

Котом  осока  лащиться  до  ніг,
По  зрадницьки  кахикає  сухотно.
Скрадає  кураїна  безтурботно
Недовгочасний  заячий  барліг.  

Маслина  вводить  у  блаженства  транс,  
Пахучих  грон  бурштиновим  сузір’ям.
Хизується  фазан  коштовним  пір’ям,
Наспівуючи  гикавки  романс.

Метеликами  ліпиться  на  корч,
Грибів  цибатих  крейдяна  ватага.  
Їх  мухомора  гніває  засмага,
Що  козириться  з-під  галуззя  сторч.
 
А  на  горбочку,  в  теплім  промінці,
Лисиця  Осінь  мружиться  лукаво…
Скубне  шерстини  вітерець  ласкаво,
Затисне  павутинням  у  руці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756569
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.10.2017


Напідпитку

                     
Вколисані  нерви  коньячним  фужером.  
Відливом  потемок  снує  по  кімнаті.
Дзиґар,  календарним  шурхоче  папером,
Життя  сторінки  відриває  зім’яті.  

Під  споминів  пледом,  в  хиткому  фотелі,
Душа  соловіє  таланом  минулим.
Розніжений  слух  у  гітарній  купелі
Вкрадливо  говіє    сумлінням  поснулим.

Димок  сигаретний  гальмує  яремні,
Старі  почуття  обертаючи  в  присок.
Лиш  серце  вартує  моменти  буремні,
Всміхаючись  синню  шрамованих  рисок.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753922
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.10.2017


Провесінь

                                               
Захлинаються  долини  талою  водою.
Йде  весна  між  перелісків  плавною  ходою.
Розжалоблені  берізки  плачуть  соковито.
На  пригрівах  першоцвіти  купчаться  розлито.
У  підхмар'ї,  сонцелика  журавлиться  днина.  
По  дорозі  слід  карбує  глиняна  ліпнина.  
Виплітають  гнізд  віночки  на  гіллі  сороки.
Парубкує  гучно  качур  в  царинах  осоки.  
Над  бджоляником  вершаться  трепетні  обльоти.
Нива  ладно  зеленкує  скинувши  дрімоти.  
Роздобрілися  кошлато  верболозу  брості…  
Радо  провесінь  стрічаю,  мружачись  від  млості.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722741
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.03.2017


Голос тиші

                   

У  голосі  тиші  –  потемку  зітхання.
П’янка  прохолода  минувшої  днини,
Що  млою  присівши  на  сіна  ряднини,
Плекає  кульбабки  легке  коливання.  

У  голосі  тиші  –  ріки  переливи
Під  місяця  срібно-німою  ходою,
Де  зорі  між  плес  дріботять  чередою,  
Серпанкам  куйовдячи  вимоклі  гриви.    

У  голосі  тиші  –  дощу  обіцяння,
З  озону  пахучо-чаруючим  трунком,    
Що  обрій  мережить  грімниць  візерунком
І  губить  жаріні  в  траву  покаяння.

У  голосі  тиші  мелодія  саду,  
Займається  поступом  юного  ранку…
Той  нічку,  голублячи  ніби  коханку,
Обачно  таїть  межи  лоз  винограду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721876
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.03.2017


Лукавства фарс

             
Монарх  паяцам,  блазень  королям.
Птах  для  рептилій,  аспід  -  журавлям.
Ясі  -  потемок,  мороку  -  розсвіт  
Морозу  -  жар,  спекоті  –  зимоцвіт.  
Зло  для  добра,  душевності  –  лихвар.
Панам  –  господар,  багачам  –  товар.
Зевс  для  мерців,  угодникам  –  Аїд.
Брат  супостатам,  друзям  –  людоїд.
Плутягам  –  сторож,  вартовим  –  крадій…

То  скільки  масок  змінить  лицедій,  
Допоки  не  відбудеться  злиття,
Лукавства  фарсу  з  правдою  життя?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710108
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.01.2017


Сріблиста журба

                                           
Лине  днина  за  пруг.  Уколисаний  луг
Засинає  в  обіймах  духмяних.  
Ніч  талує  рогіз.  Суне  місяця  віз  
На  колесах  хмарин  олов’яних.  

З  черевини  ровів  охолоди  повів,
Туманцем  вистеляє  рівнину.  
Ріже  затишок  сич.  Хвіст,  неначе  павич,
Розпушив  млявий  кущик  жасмину.

По  розкатах  отав,  скаче  вітер  на  став
Зорепад  засівати  у  хвилі.
Коник  лапки  схрестив,  і…  кохання  мотив
Тане  медом  в  смолистім  чорнилі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708860
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.12.2016


Ґазда скипень

На  небесній  кризі  сонця  ополонку,
Висікає  ранком  парубок  скипе́нь.
Обрамляє  ладно  степову  іконку,  
Ризою  зазимку  із  рожевих  жмень.  

Просивінню  скроні,  в  лапчастих  самшитах,
Порохнить  ялинам  вітряним  квачем.
Сніг  югою  сипле  по  ярів  коритах  -  
Хмар  жене  отару  промінця  бичем.  

Помежи  городу  зводить  у  рядочок,
Ворсяних  заметів  курені  сипкі.
Кущики  ожини,  ніби  стадо  квочок,
Подають  зі  схову  голоси  хрипкі…

Працювати  буде  паруб’я  на  славу,
Доки  не  нагряне  за́ходу  індик.  
Чорну  ґазда  зварить  в  чашці  неба  каву  -
Вийде  ароматно  пінки  молодик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707812
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.12.2016


Богиня Ніч

На  саксофоні  вечір  грає  літо.
Зірниць  знялися  в  небо  голуби.
З  ярів  потемок  сходить  чорноквіто,
Туманам  розкуйовдивши  чуби.

Приспали  день  дбайливі  неньки-хмари,
У  місяця  колисці  срібляні́й.
Димлять  над  ставом  прохолоди  чари,
Що    варить  мла  в  лілеї  восковій.

Кружляє  вітер  хвилюванням  ниви,
По  золочених  остях  колосків.
Талує  рвучко  зарості  кропиви,
На  узбережних  лисинах  пісків.  

Безгомінь  соловіє  у  садочку,  
В  плодових  нетрях  недозрілих  крон.
У  зорепаду  сяючім  віночку,
Богиня  Ніч  спускається  на  трон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2016


Заздрий гаспид

               

                                 (оксюморон)

Ні  холод  багаття,  нена́висть  кохання,
Брутальності  ласки,  скорбота  вінчання.
Ні  світла  потемок,  прозорість  багнюки,
Мене  не  вражають  -  як  пісня  гадюки.
Що  заздрості  пишність  являє  у  схові,  
Крилато  плазуючи  в  неба  полові.
Наклепи  правдиві  малює  незряче,
Ефір  пеленаючи  в  сало  гаряче.  
Публічно  сховавшись  у  глянці  болота,
Пильнує  безприв’язно    затишок  рота.
Цілує  укусом  і  гладить  камінням,
Що  в  пазусі  шкіри  трунує  спасінням.
Лиш  розквіту  смерті  в  кровині  бажання,
Усім,  хто  літає  -  респект  зневажання.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706941
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.12.2016


Твоє ім’я видихую у ніч…

Ім’я  твоє  видихую  у  ніч,
Ласкавих  трав  срібленим  переливом.
Дзвінке  відлуння  хлюпає  врозтіч,
Між  перелісків  солов’я  мотивом.  

Дівочий  стан  голублю  на  зорі,
Лиш  поглядом  із  росною  сльозою,
Що  плине  по  березовій  корі,
Розчулена  липневою  грозою.

Торкаюся  кульбаб  махрових  вій,
Цілунком  променистого  кохання.
Злинає  парасольок  буревій,
До  жайвора  злотого  щебетання.

Надія  на  взаємність,  повесні  
Палахкотить  на  кінчику  бурулі.  
В  серпанковім  кружляє  напівсні,
Під  голоси  із  вирію  прибулі.

Я,  локонів  медовий  аромат,  
Єством  вбираю  в  білосніжжі  саду,
Із  нотками  жасминових  сонат,
Що  на  тичинках  милують  цикаду…

Від  буревію,  скипня  протиріч,
Її  сховають  серця  мого  крила.

Твоє  ім’я  видихую  у  ніч,
Тобою  сню,  моя  Вкраїно  мила.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2016


Облуди ночі

           
Свіча  тополі  проливає  в  ніч,
Молодика  лякливо-тьмяний  пломінь.
Убога  тінь,  як  істини  відгомінь,
Розходиться  серпанком  увсебіч.

Широкочолі  привиди  дубів,
Мов  гарпії  підносяться  над  лісом.  
Мавпує  будячок  дошкульним  бісом,  
В  трясовині  ромашкових  горбів.  

Повзуть  хмелі  гадюками  до  зір,
Скелетом  помертвілого  горіха.
Крилом  совиним  визирає  стріха,
З-за  палісаду  окаянних  гір.  

До  шиї  черешнини  упирем,
Приссався  чалий  кущик  винограду.  
Пан  терен  вивів  грати  на  леваду,  
Вербо́вих  фурій  аспідний  гарем…

Не  знала  б  вакханалія  кінця,  
Та  на  зорі  розправив  янгол  крила,
Забарвив  чари  Вовчого  світила,  
Коштовним  пензлем  першопромінця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706574
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.12.2016


Ти спробуй тиші гіркоту на смак…

Ти  спробуй  тиші  гіркоту  на  смак
З  нальотом  самоти  на  дні  бокалу.
Лиш  пригуби  і  видихай  помалу,
Крізь  губ  пелюстя,  що  печалять  мак.  
В  байдужості  транзитного  вокзалу.

Згубися  у  незвіданій  юрбі
На  протягах  охриплого  перону.
Де  стугонить  надія  з  перегону
Колісним  зойком…  Наче  лиш  тобі.
Вручи  квиток  шумливому  вагону.  

Зайди  в  плацкарта  вічний  перегар,  
Сядь  у  кутку  рясного  словоблуду.
Співучасті  накинувши  полуду,
Нутра  чужого  розділи  тягар.
Зміняй  пораду  на  думок  простуду.

На  полустанку,  вийди  в  гай  сльоти.
Замацану  росою  вимий  душу.  
Між  трав  знайди  стежиноньку  пастушу,
Що  приведе  тебе  до  самоти…
Занурся  в  спокій  з  треном  гіркоти.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703932
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2016


Мачуха війна

             
Упало  небо  мрякою  під  ноги,
До  берців  глеєм  лащиться  Війна.
Рвуть  осінь  кулемети  мов  бульдоги.
Від  міни  поряд  виразка  гнійна.

Забилась  тиша  снайпером  в  розпадок
І  завиває  перельотом  куль.
Стирчать  на  ставі  ребра  мертвих  кладок,
Вітаючи  круків  німий  патруль.

Іржавий  танк  пустив  коріння  в  полі,
Без  башти,  що  відтяв  боєкомплект.
Осколками  поламані  тополі,
Безглуздості  висвічують  афект…

У  кров’янім  плескаючись  розмаї:  
Брудна  для  когось,  іншим  –  осяйна́,  
Могили  риє  в  сухокостім  гаї  
Усім  дбайливо  мачуха  Війна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703753
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 30.11.2016


Вдале полювання

                           

Мазком  поклало  сонце  промінець
На  полотно  осіннього  світання.
Ще  заспаний  іду  на  полювання.
Вибрязкує  рушниці  ремінець.  

Спереду  роздираючи  кугу,
Ковилом  розкуйовджуючи  спини,
Жовтневі  пси  набрід  нюшать  звірини.
Окреслюючи  з-під  вітрів  дугу.

Зазимками  полискують  носи
В  трилисті  конюшини  ворсяної.
Із  лощини,  від  полину  хмільної,
Сороками  шкварчать  їх  голоси.  

Заплутано  спалахують  сліди,
Доладними  грибницями  лисичок,
Між  кураю  блукаючих  копичок
І  соняхів  вчерствілих,  мов  діди.

В  маслинах,  де  сочиться  джерело,  
Завмерли  гончі,  як  пажі  на  чатах.
Шипшини  кущ  у  фазанячих  шатах
Негадано  піднявся  на  крило…

Впольований  сільцями  красоти,  
Додому  повернувся  без  трофея.
Душа  співала  лірою  Орфея
У  бірюзовім  лоні  висоти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703097
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.11.2016


Незбіжність

                               

В  очах  твоїх  блищить  весна,
Кохання  памолодь  рясна.
В  моїх  лиш  осені  печаль.
Зими  безпристрасний  кришталь,
У  глузду  мертвій  глибині,
Закув  навіки  мрій  потік.
Скрадати  гордість  у  вині
Рабом  прирік.

Порожність  фраз,  словес  туман,
Вогонь  образ  і  вуст  дурман,
Скрегоче  в  пам’яті  кутку,
Довіру  банячи  хистку.
Так  хоче  вирватися  дух..!
Лиш  серце  витискає  лік,
Слабкий  утворюючи  рух
 Думок-калік.

В  її  очах  вогонь  зірниць  
Наївна  молодості  мить.
Трутиною  мох  зіниць
Зневіра  престара  чадить.
«Не  варта  гра  плаксивих  свіч»  -
Підступно  цокає  затвор…
Відлунням  окропляє  ніч  
Душі  Кагор.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2016


Завечоріло на почин зими


Завечоріло  на  почин  зими.  
Пітьма  опала  відголосом  тиші.
Заклякнув  місяць  над  ліском  у  виші.
Туман  прослав  вологі  килими.

Зіпрілими  сугорбами  листви,
Ступає  олень  у  тенетах  гону,
Шукаючи  порушника  кордону,
Під  пугача  фатальні  молитви.

Штикує  вальдшнеп  землю  між  корчів,
На  хруст  гілля  витіпуючись  лячно.
Набіглі  хмари  намивають  мрячно,
Кашкети  білогрибих  паничів.  

У  мокасинах  ворсяних  мохів,
Пишаються  вгодовані  ялини…
Світанком  кригнуть  ліпоти  хвилини,
На  черевцях  порідних  реп’яхів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700461
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.11.2016


Невпокорені коні

Мчать  полями  вітри,  молоді  невпокорені  коні.
Нива  гривою  жита  майорить  безтурботно  услід.  
Пломеніється  мак  на  ромашок  безмежній  попоні,
Що  під  яром  стрімчастим  рве  на  клапті  розбурханий  глід.  

Мілководий  струмок  в’є  між  трав,  мов  розторсані  пута.  
Б’ють  на  сполох  сороки  в  смолоскипах  підхмарних  дубів.  
Та  дурманить  табун  неосяжна  свободи  отрута,
Що  жарінь  вчастувала  опівденним  марінням  хлібів.

Загубили  баскі  над  рікою  лісочка  підкову,
Холодком    поманивши  жирнотрав’я  у  лоно  гаїв.
Загорожею  ті  нашорошили  крони  до  лову…
Обійшли  їх  вітрила  між  волошок  хистких  ручаїв.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699420
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.11.2016


Бродить косулею осінь…

               

Бродить  косулею  Осінь  вологим  підліском,  
Скапує  покій  імлою  в  багряні  шерстини.
Лист  опадає  просякнутий  гибелі  віском,
Смирно  всотавши  простигле  зітхання  звірини.  

Бабине  літо  тенетами  плутає  вії,
Окрик  тепла  догорає  світилом  в  зіницях.
Гурт  мухоморів,  немов  запальні  лицедії,
Живо  вітають  рудаву  на  хвойних  копицях.

Горнеться  терен  до  кізки  шипованим  торсом.
Клени  схиляють  поривно  раменища  дужі.
Мряка    потроху  наводнює  заздрості  морсом,
Ратиць  печать,  переливши  її  на  калюжі.  

Хрумає  спомином  тиші  галузка  під  слідом,
Гадом  розлігшись  між  трав  ще  зеленого  схиму…  
Ворон  віщує  із  дуба  смолистим    друїдом,
Срібну  дорогу  косулі  у  мармурну  зиму.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698053
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.11.2016


Від заходу до світання


На  гладі  сонної  ріки,  хвиле́ць  журливі  завитки,  
Струже  рубанком  вітрови́м  тесля́р  щерблений.    
Вплітають  ладно  павуки  плеяд  сіяючі  нитки,
Роси  відсвітом  золотим  у  гай  червлений.  

Пастеллю  олов’яних  снів  блукає  соло  цвіркунів,
Духмяним  спокоєм  трави,  в  степах  безсилих.  
Вуаль  агатових  вогнів  гаптує  спини  бур’янів,  
Що  заглядають  у  стави  з  горбів  похилих…

Ніч  потомивши  босих  ніг,  серпанком  припаде  на  стіг.
Світання  ковдрою  її  прикриє  ревно.
Лазурним  безкраєм  доріг,  полине  днини  оберіг.  
Меди  розплещуть  солов’ї  у  світ  душевно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696746
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2016


Текстильне

                             

                             (осінній  жарт)

Затертий  джинс  розпатланих  небес,
Озимку  кашемір  на  падолисті.
Хвилястий  драп  суворочолих  плес,
Кущі  калини  в  крапчастім  батисті.

Серпанку  атлас,  байка  рогози,
Вельвет  стерні  над  габардином  ниви.
Тонкий  гіпюр  простиглої  сльози,
Немов  кайма  на  крепдешині  зливи.

Діброви  опадаючий    люстрин
Тормосить  газ  прозорого  вітрила.  
Крізь  марлю  хмар  випліскує    сатин  
Жовтавий  ґудзик  тьмяного  світила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695580
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.10.2016


Ніч у дельті ріки

               

Зависла  ніч  в  сузір’ях  над  затоном,
Розправив  місяць  доріженьку  крил.
На  кручі  розвівається  ковил.  
Пастельний  бриз  сріблиться  камертоном.
Дрімає  дельта  обміллю  без  сил…  
У  серці  моря  сполохи  вітрил.

Порушивши  зухвало  рубежі  
Полоще  ніжки  очерет  у  солі.  
Лілея  на  лататтєвім  престолі,
В  серпанковій  іскриться  паранджі.  
Її  пильнують  вірно  довгочолі,
Муштровані  рого́зові    пажі.

Повзе  баржа́  –  замурзана  сирітка    
Між  бакенів.  Стривоживши  гладінь,
Прожектора  її  гасає  кінь
По  млявим  плавням  гублячись  із  рідка…
Вколисана  супокоєм  видінь,
У  серці  моря  спить  дитям  глибінь.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695498
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.10.2016


Ридає душа занехаяна…

На  шпальтах  примарної  вічності
Пишу  я  буття  свого  повість.
У  тіні  моєї  величності  
Ховається  зраджена  совість.

В  чорнило  добірної  підлості
Пір’їну  вмочаю  блудливу.
Рукою  безглуздої  гідності
Строчу  справедливість  брехливу.

В  ній,  сповнений  честі  й  сміливості,
Крилечка  розкинувши  янгольські,    
Пильную  тюрму  справедливості,
Возсівши  на  звої  євангельські.

Долаю  списом  непорочності
Зміюку,  без  суду  знекровлену.  
Малюю  ікону  наочності,  
Значущості  власної  сповнену…

Лоївка  коптить  неприкаяна
Хвальби  незаслуженим  трунком.
Ридає  душа  занехаяна  
За  чванства  безсилим  лаштунком.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649770
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.03.2016


Сузір’я Оріона так схоже на метелика…

 
Розпустився  потемку  смолистий  піон.
Ніч  безгомінню  землю  накрила.
Зоряниці  метелик  –  палкий  Оріон
Розпростер  в  неосяжності  крила.  

В  галактичнім  саду,  між  суцвіття  плеяд,  
Невагомість  долаючи  вільно,
Він  вершить  споконвічний  таємний  обряд  
І  богує  в  горі  безроздільно.

Білих  карликів  квіт,  наднової  букет,
Чорних  дір  пелюстковІ  фантоми,  
Астероїдів  кущ,  першоцвіти  ракет  –
Стереже  від  біди  без  утоми.

Мерехтливим  повівом  агатових  крил
В  пектораль  завиває  планети…
Облітає  пилок  із  пекучих  світил,
Золотим  переливом  комети.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646103
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.02.2016


На хвилях ночі

                 

Ступає  ніч  по  клавішах  прибою,
Виплескуючи  ноти  на  пісок.
Сріблиться  місяченька    колосок,
У  морі  заколиханий  габою.

Флейтує  свіжість  млою  із  лагун
Від  подиху  незримого  вітрила.
Шепоче  в  вись  мелодія  безкрила
Розбурканих  очеретяних  струн.

Крадеться  довгополою  косою
Срібноголосе  соло  цвіркуна.
Підспівує  кулик  із  валуна,
Покритого  смолистою    ворсою.  

З  пюпітру  діамантових  плеяд  
Стікають  зорі  в  різнотрав’я  снами,
Щоб    вранці  забуяти  полинами,
Між  посмішок  ромашкових  наяд.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643624
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.02.2016


Іду туди…

                                             

Іду  туди,  де  сонця  ярий  край
Народжується  маками  із  ниви.
Грімкий  табун  уранішньої  зливи,
Порозпускавши  веселкові  гриви,
Розпліскує  копитом  водограй.

Де  мед  терпкий  південної  мари
По  вінця  душу  заливає  трунком.
Маслини  тінь  маячить  порятунком,
Гаптуючи  дорогу  візерунком.
Співанку  жайвір  сипле  із  гори…  

Де  милує  потемок  втому    пліч  
Вуаллю  прохолодного  серпанку.  
В  альтанці  до  самісінького  ранку,
Жасминово-кавову  філіжанку,
Під  щебет  солов’я  смакує  ніч.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636805
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.01.2016


Плеяд недогаптоване склепіння

Рушник  небесний  майстерниця  ніч,
Гаптує  зорянистим  візерунком.
Коса  туманить  до  ріки  з-за  пліч.
Вкриває  воду  шовковистим  трунком.

Сріблить  у  пальцях  голка  -  молодик,
Запалюючи  золоті  сузір’я,  
Що  сіють  погляд  світових  владик  
З  байдужого,  простиглого  безмір’я.

Задерши  морду  жеребець  курган,
Підморгує  волошкооко  диву.
Його  пастух,  бешкетний  вітрюган,
Повівом  ніжить  ковиласту  гриву…

Шукає  перепілка  межи  трав
Першопромінне  росяне  каміння.
Марніє  в  світлі  вранішніх  заграв,  
Плеяд  недогаптоване  склепіння.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634457
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.01.2016


Груднева ніч

       

Грудневий  вітер  паламар,  
Ладнає  вечора  кадило.  
Хоругви  пурпурові  хмар,
Ходою  дякують  світило.  

На  ставі  темряви  монах,
Горбатить  кленом  до  купелі,  
Тримаючи  між  складок  лах,
Дитятко  ніч  в  старім  кошелі.

У  клиросі  його  гілля,  
Сичі  виспівують  псаломи.
Чернець  вихрещує  маля.
З  рук  випускає  від  утоми.  

На  крижму  інієвих  мрій
Його  приймають  паморозі...  
За  мить,  толочачи  пирій,
Воно  несеться  по  дорозі.

Кружляє  з  місяцем  в  танку,
Між  сяйва  зоряних  лоївок,
У  калиновому  вінку,
Дубів  торкаючись  верхівок.

Невинно  вірячи  в  життя,
В  його  агатове    безмір’я,  
Свободу  п’є  до  забуття…
Серпанок  ступить  на  подвір’я:

Зміняють  півчі  сорочки,  
На  сходом  вишиту  білизну,  
Погасять  зоряні  свічки
І  …справлять  по  дівчині  тризну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630962
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.12.2015


Роздуми біля каміна

                           

Криштальний  смуток  –  миті  швидкоплинність?
Чи  фарс  життя  що  шкіриться  в  кутку,
Закігтившись  в  соломинку  хистку?
Інстинкт  надії,    …чи  кінця  первинність?

Ковток  "Мадери"  –  відчаю  невпинність.
У  вельоні  дешевих  сигарет,
Масна  розпука    чеше  пірует,
Жаринками  збиваючи  безчинність.  

Образи  перестиглої    полинність,
Гірчить  прощення  ніжний  післясмак.
Пиха  гойдає  лапою  гамак,
Де  схропує  захмелена  невинність…  

Вершить  в  душі  приватну  судочинність
Спасенник.  …чи  зневірений  варнак?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630465
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2015


Зима на блокпосту

           

Зима  струмком  навідує  бліндаж,
Цілує  брудом  різану  підошву.
Гаптує  кулемет  нічний  пейзаж,
Рій  «трасерів»  втискаючи  у  прошву.

На  бруствері  першоквітує  мідь,
Відстріляних  гільзованих  конвалій.
Комбат  хропе  байдужий  мов  ведмідь,
В  бушлаті  без  шевронів  та  регалій.

Динаміку  вихоплює  «нічник»,
На  схилі  переораної  траси:
Світанням  здиблять  листяний  ліжник,
Грибочками  оливкові  фугаси…

Мовчатиме  блокпост  їм  у  одвіт,
Аж  поки  мінометні  заметілі,
Не  вирвуться  із  нищівних  трембіт,
Щоб  прорости  осколками  у  тілі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626242
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.12.2015


Не розквітло жасмином кохання…

Не  чекай  мене  мила.  Не  треба.
Я  розтанув  між  зоряних  блисків.  
Хай  не  плачуть  ці  очі  в  пів  неба,
На  граніті  надій  обелісків.

Не  шукали.  Знайшлись  випадково.
Як  здавалось,  зібралися  в  ціле.  
Почуття  забурлили  казково.    
Тільки  щастя  було  перезріле.

Не  розквітло  жасмином  кохання.
Проросло  дорікань  бур’янами.
Безутішні  сердечні  стенання,  
Льодом  кривди  постали  між  нами.

Не  навчило  життя  нас  довіри.
Хоч  не  нас…  Все  ж  мене  переважно.
Зрад  вином  напувало  без  міри.
Я  отруту    приймав  легковажно…  

Не  прощення  благаю  (хоч  треба),
На  уламках  розбитої  долі.
Хай  не  плачуть  ці  очі  з  пів  неба,
В  оксамитових  вій  ареолі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2015


Грудня нехитрий убір…

           

Дощик  сльозить  полотном  акварельним.
Осені  банить  колаж.
Маже  квачем  серпанково-пастельним
Юного  грудня  пейзаж.

Поле  руниться  на  нім  оксамитами,
В  зелені  перших  ростків.
Крапель  орда  плюскотиться  копитами  
Тілом  закляклих  містків.

Тонуть  між  хмар  ледь  народжені  сходи,
Сонця  хистких  міражів.
Зорі  лишають  блискучі  наброди,
Глянцем  нічних  вітражів.

Ніби  крильми,  тілесами  щоглистими,  
Змахує  вітряний  бір…
Пишуть  дощі  кольорами  землистими
Грудня  нехитрий  убір.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621689
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.11.2015


Буремний табун

                               

Здригається  небо  під  гуркотом  тисяч  копит.
Свинцевим  відливом  клубочуть  розпушені  гриви.
Бича  блискавиці  жорстоко-шпаркий  оксамит,
Клеймує  табун  господині  -    червневої  зливи.  

Нажахані  коні  кар'єром  несуться  за  ліс,
Лишаючи  в  озері  бульб  швидкоплинний  відбиток.
Моквою  скалічивши  майже  дозрілий  покіс,
Що  млосно  дрімає  в  сапфірі  волошкових  свиток.

Високі  тополі  шапкують  їм  чуйно  у  слід.
Жбурляють  духмяні  плоди  полохкі  абрикоси.
Хурделить  прокльони,  набігом  розсерджений  глід,
В  калюжах  лишаючи  цвіту  лілейні  доноси.  

Щезає  за  обрієм  млою  буремний  табун,
Звільняючи  неба  глибінь  несказанно  бузкову.  
І  губить  з  прожогу  над  річкою  чалий  скакун,
На  щастя  погоже,  веселки  барвисту  підкову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620618
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2015


Кораловий слід

         

Вітер  гуде  поривами
Дужим  хрущем.
Ходять  доріг  розмивами
Осінь  з  Дощем.
Нишпорять    між  обійстями
Цінний  корал,
Щоб  провести  із  кистями
Злий  ритуал.
Шамкають  листям  збореним
У  бур’яні.
Гицають  небом  змореним  
В  хмар  табуні.
Хвиль  сивочубим  осміхом,  
Тіпають  став.
Сіно  штикують  поспіхом,
Дальніх  застав…
Кущ  як  знайдуть  під  хатою?!
В  серденьку  щем!
Притьмом  займуться  стратою,
Осінь  з  Дощем.
Випустять  кров  калиноньки
У  небозвід…
Дойди  стрільчині  Зимоньки  
Винюшать  слід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619514
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.11.2015


Неуважні пастушки

         

Кульбабок  шовковисто-білі  вівці,
Пасуться  межи  клумби  у  садочку.
За  ними  наглядають  в  холодочку,
Вівчариками  славні  чорнобривці.  

Ґирлиґами  звиваються  повійки,  
Довкола  ніжок  крайньої  ягниці.  
Їх  квіточки  так  схожі  на  спідниці,
Лілейної  циганочки-крадійки.

Орланом  розпинає  листя  крила,
Будяк  з-за  тину  вгледівши  наїдок.
Та  абрикос,  наруги  тої  свідок,
По  шапці  креше  ласого  бурмила…

Маленькі  пастушата  чорноброві,
Загралися  до  череди  байдужі.
Не  бачили,  як  лапи  вітру  дужі.
Кульбаб  руно  сховали  у  діброві.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618478
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.11.2015


Осінь бігом зморена…

                         
                   
Осінь  бігом  зморена,  плаче  над  водою.
Сумом  заговорена,  схлипує  дудою.
Листопадять  слізками  простодушні  мрії.
Голими  берізками,  гнуть  їх  буревії.
Потічок  жаліючи  підбирає  злото.
Памороззю  мліючи,  в’ється  за  болото.
Плетивом  ставочкові  укриває  плеса,
Ластовить  млиночкові  водяні  колеса…  
Суну,  зачарованим  розпачу  видінням  -  
Килимком  гаптованим,  Осені  тужінням.
В  глушині,  зневірено,  прілою  луною,
Грудень  обезкрилено,    тупає  за  мною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618186
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.11.2015


Осіння рибалка

           
Пензлем  вій  малює  осінь  спокій,
П’є  з  ріки  задушливий  серпанок.
Губить  крижень  в  рогозі  високій,  
Розмаїте  пір’я  на  останок.  

Очерет  кульбабить  від  зітхання,  
Втомленої  спекою  чайчини.
Струшує  махрове  подаяння,    
На  латаття  грубі  сорочини.

Поплавець  вихитується  кволо,
В  ритмі  карасячих  забаганок.
Гордо  жаба  роздуває  воло,
На  проталі  ряскових  фіранок.    

Короп  ніжить  плавника  на  сонці,
Що  тепла  останнього  краплини,
Зачерпнувши  в  палахкі  долонці,  
Збризкує  опалом  на  маслини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609160
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.09.2015


Я намрію…

         

Я  намрію  твій  образ  сонний,
На  плечі  волошкового  поля.
Де  лиману  повів  озонний,
Уплітає  в  галуззя  тополя.  
Де  опалі  зірниць  просинки,  
Полохливо  збирають  куріпки.  
Діамантом  бринять  росинки,
Будяків  розцвітивши  очіпки.
Мак  шаріється  між  колосся,
Вже  давно  жовтобокої  ниви.
Спориші  намивають  волосся,
У  теплі  полудневої  зливи.
Де  веселки  схилившись  низько,
П’ють  з  ріки  барвінкову  воду.
Я  намрію,  що  зустріч  близько…
Чи  кохання  приймеш?!  В  нагороду.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2015


Парадокси швидкоплинного буття

         

Я  зміряв  Безкрайність,  стоптав  дно  Безодні,
Уславив  Звичайність  в  булому  Сьогодні.
Ще  плюнув  у  Вічність  погрібши  Безсмертя,
Знеславив  Величність  смішком  Пересердя.  
Затуркав  Розумність,  спаскудив  Порядність,
Навчивши  Безумність  кріпачити  Владність.
Родився  на  Старість  в  гріху  Покаяння,
Де  в  першу  хвилину  -  пробила  остання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588958
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.06.2015


Вознесіння

                   

Сидить  душа  на  розгіллі  думок,
Вимолюючи  в  серця  покаяння.
А  те,  сп’яніле  боєм,  подаяння
Гординею  вихаркує  в  пісок.    

Мов  блискавки  здригають  нерви  плоть,
Налякані  осколковим  візитом.
Охриплий  зойк  підступним  паразитом,
З  легень  дірявих  ніжить  сонцезлоть.

Бунтує  кров  тісним  пасажем  вен,
Вулканом  ран  звергаючись  на  зовні.
Тече  з  долонь,  що  вже  хвилину  повні,  
Паплюжачи  приватний  лоск  знамен.

Стуляє  очі  небуття  журба.
Озимок  смерті  вивільняє  жовна.
Возноситься  Душа  надії  повна,
Що  не  даремна  смерть  цього  раба.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584408
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.05.2015


Оксюморонні пристрасті

   
У  мороці  ночі  знаходжу  прозріння.
Розтріскують  губи  струмочка  сухоти.
Нуля  абсолютного  бурне  кипіння,
Вижарює  шкіру  з  безмежжя  навпроти.

Легені  голубить  свинець  атмосфери,
Що  пір’ям  тендітно  розчавлює  груди.
Виттям  розважаю  сіяння  печери,
У  сповідь  вкладаючи  вірність  Іуди.

І  слухає  глухо  цнотлива  розпуста,
Як  мертво  пульсує  граніт  по  яремних…
Думки  інсценують  незграбність  мангуста,
Ширяючи  вільно  в  просторах  тюремних.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575702
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.04.2015


Веприсько місяць

         

Сікач  ікластий  –  місяць  топче  ниву,
Засіяну  світил  коштовним  збіжжям.
Де  чумаків  солоним  роздоріжжям,
Косулі  хмар  несуть  пітьму  лякливу.

Вологу  шкуру  ніченьки,  травою,
Раптовий  вітер  пестить  чорнобуро.
В  непроглядінь  вдивляється  похмуро,
Куниця  дня  минувшою  іржою.

Струмок  пульсує  срібним  горностаєм,
Порепаними  тропами  граніту.
Стовбурчить  вуха  зойком  буйноцвіту,    
Будяк-зайчисько  над  кульбабим  раєм.

Куріпкою  душа  бринить  ставочка,
Перлиться  сад  фазана  ліпотою.
Просякнутий  полину  гіркотою,
Веприсько  місяць  суне  до  лісочка…

У  шалині  втаїть  свою  щетину
Від  променів  ранкового  мисливця,
Необережним  слідом  чорнобривця,
Горбочка  столочивши  скатертину.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567195
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2015


Схлипують хмари…



Схлипують  хмари
             снігу  крупинами
                                     над  головою.
Їхні  отари
           котяться  брилами
                                         до  водопою.
Сонце  розчавлене,
             в  темінь  удавлене  
                                         гасне  поволі.
Вітер  долиною
                 зблискує  спиною
                               в  наглій  сваволі.
Здиблює  шкуру  
                   осока  приморена    
                                         над  берегами.
Крекче  зажуру  
                           ріка  переорана  
                                     льоду  плугами.
Лютий  велителем,
           зимним  хранителем
                                         попід  сосною,
Всівшись  між  вітами,
               жде  першоцвітами
                               зустріч  з  Весною.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560663
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.02.2015


Тебе я чую в шепоті зорі…

Тебе  я  чую  в  шепоті  зорі,
У  лаві  маків    поміж  крапель  зливи.  
Прядуть  твій  образ  на  піску  припливи.
Мережить  сонце  хмарами  вгорі.

Його  малюють  тьохканням  сердець,
Вечірні  солов’ї    в  примовклім    гаї.  
Волошки  пишуть  на  пшеничнім  плаї,
Метеликовим  порухом  крилець…

На  протягах  розхристаних  вітрів,  
Мені  радієш  сполохом  ковилу.  
Ромашками  біжиш  навстріч  зі  схилу,
Веселками  здійнявши  звиви  брів.  

Цілунком  росним  спалюєш  вуста,  
Серпанком  ніжним  оповивши  шию…  
Розтанувши  в  обіймах  я  зорію,
У  лоно  трав  сльозиною  з  листа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2015


Невчасна хіть весни

Дірку́є  осінню  листок,
На  попелищі  снігопаду.
Неначе  грона  винограду.
Борулі  скрасили  місток.

На  тонкосльозий  лід  ріки,
Що  не  доніжився  в  фаворі,
У  смолянистому  уборі
Поважно  виповзли  круки.

Глядиться  сонечко  з  небес
В  калюж  розкидані  люстерця.
Хмарин  розсипчасті  відерця,
Черпають  марево  із  плес.  

Жовтавим  подивом  очей
Кульбабки  всіяли  пригріви.
А  горобці  вчинили  співи
З  кленових  заспаних  плечей.

Несвоєчасна  хіть  весни,
Бруньки  намовила  вербові.
Ті,  роздобріли  до  любові,
Під  голим  стовбуром  сосни.

Спізнілим  кроком  в  далині  
Хрещенські  дріботять  морози.
На  ранок  шерхнуть  їх  погрози,
Безсилим  сріблом  в  шалині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553001
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.01.2015


Зимоцвіт

Розквітла  кущами  жасмину,
Зима  у  степу  безбережнім.
Мов  ружа,  шаріє  з-за  тину
Калина  в  уборі  мережнім.

Лоскочуть  березові  вії,
Животики  хмар  снігоносних.
Здригаються  (сміхом  завії),
Товстулі  в  конвульсіях  млосних.

Дуби-забіяки,  «на  роги»
Зчепились  мов  олені  з  кленом,
Листок,на  сріблистість  дороги    
Зросивши  брунатним  знаменом.  

Рубінова  айстра  світила,
Спалахує  потай  у  висі.    
Лілейною  павою  крила  
Розпластує  віхола  в  лісі.

Щебече  трава  оскляніло,
Озимка  коштовну  сюїту…
Стою  і  милуюсь  зомліло,  
Шаленством  того  зимоцвіту.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548521
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.01.2015


На краєчку завії

               

У  вицвілій  тиші  німої  дрімоти
Нашіптує  грудень  зими  привороти,
Змороженим  басом.  
Заклякли  в  боязні  під  льодом  калюжі.
На  вікнах  розквітли  прозірчасті  ружі,  
Що  витечуть  з  часом.

Промінчиком  сонце  голубить  бурульки.
Розкурює  вітер  закопчені  люльки
Печей  над  дахами.
Мережать  синички  галуззя  вільхові.
Пряде  полохливо  в  тепленькому  схові
Зайчисько  вухами.

Вовтузяться  миші  в  кургановім  тілі.
На  обрії  сунуть  хмарини  дозрілі
З  нюансом  завії.
Ще  мить  й  проти  сонця  займуться  жаринки.
Опустяться  тихо  тендітні  сніжинки  
Алмазом  на  вії.  

В  чарівності  білій  німої  дрімоти,
Шептатиме  січень  зими  привороти…
В  гонитві  із  часом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548289
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.01.2015


Звичайне Диво

                         
Душа  її  –  незвідана  глибінь,  
Напівтонів  брунатного  какао.  
В  очах  пульсує  вилиняла  синь
Небес,  де  сонце  мружиться  лукаво.

М’якенький  обрис  повнотілих  форм,
Здригається  від  подиху  слабкого.
Життєвих  не  дотримуючись  норм,
Дарує  вогкість  серденька  палкого.

Задарма  злото  роздає  по  дню.
По  ночі  стелить  срібляну  доріжку,
Чужого  бруду  беручі  пеню,  
На  легковірну  трепетну  маніжку.  

Її  ж  планида  -  слізна  самота
Роззявами  заклятого  вигнанця,
Чужих  відбитків  груба  тіснота,
Чи  ляпас  від  проїжджого  коханця.

Руйнує  душі  чванство  і  пиха,  
Суспільні  упередження  байдужі.
Якщо  ж  позбутись  даного  гріха,
Красу  узріти  можна…  і  в  калюжі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545246
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2014


Засніжене світання

         

Сніг  рипучим  слідом  спуджує  безгомінь.
Та,  пилком  коштовним  стелиться  з  гілля.  
Ялинкові  шуби,  світанковий  промінь
Фре́зово  малює  пензлем  з  віддаля.

Завитком  ажурним  заячих  мережок,
Ніч  лишає  вензель  в  хащовій  журі.  
Діамант  іскристий  вербових  сережок,  
Приміряють  хором  ладні  снігурі.

Висне  бородатий  лист  від  паморозі,  
Спомином  осіннім  в  пістряві́  берез.  
Ріжуть  перемети  сани  на  дорозі,  
Струдженим  відбитком  дерев’яних  лез.

Падає  жмутами  сіно  запашисте,
На  печатку  круглу  зношених  підков.  
Засліпляє  очі  сяйво  урочисте,
Золотоголових  статурних  церков.

У  ясі  морозній  сонячну  монетку,
Стереже  розп’яття  срібного  хреста…
Обійму  неждано  Зимоньку  кокетку,  
Зм’якшу  поцілунком  льодяні  вуста.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544644
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.12.2014


Музикує печаль…

                                       
Сипле  акордеон  переливами  нот,
З-під  гіллястих  перстів  листопаду.
Розімліла  рілля  від  серпанкових  цнот,
Що  плетуть  воскову  серенаду.

Темп  чеканить  сумний  обложним  батогом,  
Дощ  на  плоті  гладкої  калюжі.
Вітер  скрипку  дротів  пестить  злим  терпугом,
Лад  в  обійми  стискаючи  дужі.

Музикує  печаль  між  ознобу  гаїв,    
Паморозі  тремтячим  півтоном.
Босоного  цимбалить  болотом  плаїв,
До  кургану,  що  спить  над  затоном.

Віртуозно  ріка,  перекатом  хвилець  
Гасить  ноти  в  байдужім  полоні…  
І  сріблиться  мелодії  тихий  кінець  
Перелітним  пером  на  долоні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544061
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.12.2014


Згубні почуття

         

Передзвонами,  перегуками  
Йде  Мороз  шпаркий  з  лісу  луками.
Посміхається  сонця  схлипами,
Поміж  голих  віт  Кленів  з  Липами.  
Кучерявиться  паморозний  чуб
Білим  куривом  димохідних  труб.
Очі-бісики  сяють  просинню,
Ніжно  вмитою  дощем  Осінню.  
З  калинових  губ  вітром  лине  свист,
Льодяних  зубів  сяє  аметист.
Кожушок  його  в’є  подолами  -
Засипає  слід  юга  колами.
Видний  парубок,  не  одружений.
-  Ой,  кому  ж  бо  він  Богом  суджений?!  –
Стрепенулася  Верба  різками.
Відгукнулося  між  Берізками.
Пересудами  сколихнувся  Гай:
-  Любить  сам  себе  розбитний  шугай!  
Компліменти  вам  стелить  дівоньки,
Крутить  мигами  та  й  голівоньки!
Виціловує  палко  кісоньки.
Схаменіться  вже  ви,  Берізоньки!!!
Ті,  не  слухали.  Обіймалися…
В  ожеледицю,  поламалися.
-  Крижане  воно,  серце  красеня!  –  
Затріщало  десь  в  кроні  Ясеня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542146
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.12.2014


Журба осіння

               

Стікає  небо  в  брудні  калюжі,
Намокли  клена  рамена  дужі
Попід  горою.

Шукає  вітер  в  ярах  спасіння.
Лякливо  блудить  пора  осіння
Між  трав  марою.

Здіймають  гуси  табун  під  хмари,
Печально  свищуть  крилець  удари
Понад  землею.  

Листок  останній  жде  облетіло  
Дублянку  сніжну,  втаївши  тіло
Межи  ріллею.    

Сопе  в  тумані  німий  садочок.
Щебече  дзвінко  в'юнкий  струмочок
З-під  приморозі.

Чекає  поле  на  воскресіння…
Ясніє  чорно  журба    осіння,
Круком  на  стозі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541667
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.12.2014


Плетиво міжсезоння

       
З  осінніх  хмар  зима  морозне  диво,
Сипнула  перламутрами  сніжку.
Покрила  чуб  солом’яний  стіжку,
Що  вже  давно  весіннє  бачить  сниво.

В  промерзлому  до  коренів  садку,
Сніжинок  рій  безчинствує  грайливо.  
Розкішні  айстри  пломенять  мрійливо,
У  винограднім  в’язанім  рядку.

Холодні  думи  полем  дме  вітрило,
Лишаючи  в’юнкий  на  стежці  слід.
Пташки  останній  обривають  глід,
Знімаючись  над  гаєм  швидкокрило.

Здираючи  зі  скла  ажурний  лід,
У  шибку  груша  стукає  безсило.
Голубить  світлом  між  юги  ярило,  
Дзвінких  бурульок  сяючий  приплід.

Порідний  місяць  сіє  зорепад,
Окрайцем  срібним  в  небесах  неспішно,  
На  кризі  ставу  вабою  безгрішно,
Ростки  палають  сотнями  лампад.

У  ніч  ридає  віхола  невтішно.
То  стихне  то  регоче  невпопад.  
Із  груднем  переплівся  листопад,
Укривши  землю  перлами  розкішно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540980
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.12.2014


Вовча вірність

                                       
Стожильний  подорожній  вовк,  пітьми  властивець,  
Ковилу  топче  ніжний  шовк  між  чорнобривець.
Відлунком  місячних  вогнів  зоріють  очі,  
Вальсують  безкраєм  полів,  мов  поторочі.
Кошлатить  теплий  вітерець  шерстини  сиві.  
Сліди  швидкують  навпростець  по  сонній  ниві.  
Зміяться  урвищем  ярів  в  глушінь  розлогу,
Де  діточок  зазивний  спів  скавчить  з  барлогу.
Розтане  в  заростях  куги  його  стежина.
З  тьмяної  родиться  юги  навстріч  дружина.    
Оскалить  перламутр  зубів  з  перестороги.
Впізнавши  мужа,  схилить  гнів  під  дужі  ноги.
Торкнуться  ніжно  милих  щік,  вуста  медові
І  втратить  вовк  хвилинам  лік  в  танку  любові.
Серпанком  ляже  поміж  трав  повів  кохання…
Вколише  золотом  заграв  її  світання.
Він,  як  дбайливий  чоловік  замре  на  чатах  -  
Вона  ж  одна  йому  навік,  в  життя  пенатах!
Або  він  муж,  або  вдівець  –  аскет  курганів!
А  випасати  сто  овець  –  талан  бара́нів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2014


Осінній фрагмент

Осіння  музика  в  душі
Бринить  відлунням  падолисту.
Ятрить  гармоніку  перлисту
Озимок  в  чорнім  спориші.

На  скрипці  вицвілих  садів
Вітрило  дихає  акорди.
А  дуб,  не  скинувши  погорди,
Шепоче  дзвонами  плодів.

Капели  нескінченних  хмар,  
Виводять  грудню  звеличання.  
Блищить  в  калюжах  на  світання
Омани  льодяний  нектар.

Догравши  осені  фрагмент,
Митці  розтануть  в  мряці  пишній…
З-за  пульту  вклониться  Всевишній  –
Оркестру  вічний  диригент.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538361
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.11.2014


Осіння примха

Ллється  музика  осіння  перегуками  пташиними.  
Між  тривкого  голосіння,  сонця  схлипами  єдиними.  

У  розвінчанім  садочку,    дятла  дихає  відлунками.
Плюскає  з  острішка  в  бочку  мряковиння  поцілунками.    

У  озерному  прозрінні,  плинів  тріпотить  дзвіночками.
На  вологому  камінні,  шепче  інія  слідочками.

В  попелі  старого  гаю    грудня  блимає  примарами…
Ту  мелодію  плекаю,  серця  тихими  ударами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536784
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.11.2014


Кралечка вишня

Облітає  вельон  білий
                                                       пелюстками  з  вишні.  
Вітер  пристрасно  голубить  
                                                                                 віти  її  пишні.
Серце  кралечки  тріпоче
                                                 листячком  дрібненько.
Їй  підморгує  з-за  тину  
                                                         сріблом  тополенько.
Млосно  стелиться  в  поклоні  
                                                               туманець  до  ніжок.
В’юн  милується  блакитно  
                                                                     на  піску  доріжок.
Повечір'ям  соловейко
                                                                 журиться  ревниво.  
Місяць  плечі  укриває  
                                                                     зорями  грайливо.
Ніби  й  дарить  всім  надію
                                                                         діва  на  кохання,  
Тільки  зеленню  байдужі  
                                                                             очі  до  благання.
Травень  приндиться  сердито,  
                                                                             блискає  грозою:
- Прийде  час  і  поберешся
                                                 панночка  зо  мною!  
- Не  бувать  тому  ніколи!  –
                                                     шепотить  дівчина.
- Є  у  мене  милий  любчик!
                                             Ось  і  вся  причина…
 
Червень  кралечку  цілує  
                                                                 під  покровом  нічки  -
На  світанні  паленіють
                                                                               у  любасі  щічки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536323
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.11.2014


Лісове озерце

Вицвіла  у  серпні  озера  свитина,
Що  весна  зіткала  з  бірюзи  небес.
Заховало  в  лісі,  ніби  сиротина
Олов'яну  вбогість  діркуватих  плес.

А  воно  ж  недавно  хизувалось  спишна  
У  обнові  чистій  трепетних  хвилець.  
Заздрила  й  ридала  верба  безутішна,
Де  латаття  жеврів  ніжний  каганець.

Клени  милувались  у  озерних  шатах.  
Стиха  пліткували  зграї  рогози.  
Дряпався  калачик  по  бур’янних  гратах,
Щоб  узріти  диво  між  списів  лози.    

Доторкнутись  марив  кожен  хоч  разочок,
Щоб  почути  вогкий  шовк  ясних  дзеркал,                        
Потім  непомітно  відпивав  шматочок,
Всотував  душею  голубий  опал…

Осінь  розшукала  схованку  озерця,
Що  загорювало  в  берегах  жорстви.
Уквітчала  вбогі,  вицвілі  люстерця,  
Різнокольоровим  спалахом  листви.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535004
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.11.2014


Чорне цуценя

Ніч  така  ніжна,  мов  чорне  руно  цуценяти.
М’яко  сріблиться  незайманою  чистотою.
Зоряне  черево  їй  приладновує  мати,
Щоб  досхочу  напоїти  дитину  імлою.

Жадно  маля  висисає  лілейну  теплину,
Що  увібрала  спекотного  дня  перегуки.
Скапує  трунок  на  кущик  гіркого  полину,  
Плавно  зміїться  серпанком  у  заспані  луки.

Я  песеня  пригортаю  зітханням  до  серця,  
Шерсть  ковилову  обачно  милую  перстами.
Ніжно  дивлюся  в  очей  тріпотливі  озерця,
І..  припадаю  до  мокрого  носа  вустами.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534730
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.11.2014


Літні замальовки

В  останніх  зойках  стомленого  дня
Жасмин  пролив  божественні  повіви.
Їм  солов’ї    складають  псалмоспіви.
Розчулилася  росами  стерня.
Кує  зозуля  сутінком  зігріта:  
-  Вам  скільки  літа?

Ласкаві  води  тихої  ріки,  
Купають  зорі  в  млосному  агаті.
А  комарі  –  хористи  заповзяті,
У  місяці  кружляють  мов  круки.
Зітхає  малахітово  порічка:
-  Вродлива  нічка!
 
Коханець  вітер  промінцем  зорі,  
Голубить  верб  заплутану  чуприну.
Котом  гладким  на  схід  ладнає  спину,  
Старий  курган  в  розораній  корі.
Куріпка  п’є    з  квіткових  філіжанок:
-  Медовий  ранок!

Розп’яттям  сокіл,  голубінь  небес,
Підтримує  на  крилах  одиноко.
Жарінь  обідня  хитро  мружить  око,
Вальсуючи  у  мареві  чудес.  
Пухкенька  посміхається  хмарина:  
-  Казкова  днина!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534499
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.11.2014


Балерина Осінь

Пуанти  жовті  в  світлі  ліхтарів,  
Вогниста  пачка  нібито  жарина  -
Під  музику  нетоплених  вітрів,  
Танцює  соло  Осінь  балерина.  

Лазур  небесна    в  блискоті  очей
І  чорних  вій  імлиста  одержимість.
Гординя  в  кожнім  трепеті  плечей.
У  плині  тіла  -  зимна  невловимість.

Раптовий  порух  голубиних  п’ясть,
Удари  крил..!  Орлана    завмирання…
Граційний  спуск  між  дощових  причасть,
В  софітах  полум'яного  світання.

Рвучкий  стрибок!  Вихрастий  пірует..!  
Тужливе  па  німого  листопаду.  
Палкий  канкан!  Салонний  менует,
Що  липову  колише  анфіладу.

А  під  кінець  –  адажіо.  Поклон.
Вразливих  хмар  плаксиві  сентименти.
Букет  від  Грудня,  що  зайняв  балкон
І  першоснігу  злі  аплодисменти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533351
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2014


Зірниці осені

У  човнику  по  бурунцях  імли,
Під  клена  жовтолистовим  вітрилом,  
Оббризканий  жаринами  золи,    
Приплинув  Жовтень  до  садочка  схилом.

Скуйовдивши  серпанка  таїну,
Пристав  нізвідки  до  цвілого  тину.
Зіскочив  у  багнюки  труїну́,
Байдак  припнув  за  срібну  павутину.

Лишаючи  бурштинові  сліди  
На  трав  іще  зеленій  безнадії,  
Загаяні  щипав  із  віт  плоди,
У  лантухи  складаючи  благії.

Червлене  злото  яблуневих  снів.  
Медових  груш  сочисту  плавність  ліній.  
Рубіни  виноградових  в’юнів,
Що  вже  припудрив  діамантом  іній…

Відчалив  у  нежданність  вечорниць,  
Прорвавши  міх  один  з  переполоху.    
І  міріади  стиглих  зоряниць,
На  Шлях  Чумацький  сипались  потроху.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532689
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.10.2014


Кобзар жовтень

На  краєчку  осіннього  гаю  
Зашарілася  маком  зоря.    
Жовтень  притугом  вогкого  плаю,
У  свитині  бреде  кобзаря.  

Із  болота  погнилі  онучі,
За  спиною  бандура  вітрів.
Сухостою  вусища  колючі,
Погляд  зимний  з-під  хмарових  брів.

На  чолі,  мов  рубців  перегуки,
Зморшкувата  сріблиться  рілля.
Довгопалі  заморені  руки
Двиготять  кістяками  гілля.

З  глибини  його  тіла  –  кургану,
Журавлем  виривається  стон.
Захоловши  у  балках,  туману
Вистеляє  імлистий  хітон...

Під  вербою,  на  листя  ряднину
Сяде  втомлено.  Кобзу  з-за  пліч…
І  спровадить  наплакану  днину
У  осінню  розхристану  ніч.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532048
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.10.2014


Негадане кохання

Одиноко  по  Всесвіту  білому.
Самотів  між  зірок  чорнорясником.
У  серденьку  давно  помертвілому,
Безнадія  льодилася  власником.

Не  шукаючи  долю  негадану,  
Животів  лиш  хмільною  оманою.
Не  бриніли  молитви  між  ладану…
Доки  очі  не  стрілись  з  коханою.  

Її  погляд  –  глибінь  океанова
Та,  що  манить  бажання  перлинами.
Завитків  філігранність  каштанова,
Терпко  губить  мій  розум  полинами.  

Глянець  шкіри  –  лілейність  березова,  
Що  палає  амурною  лавою.
І  усмішка  невиспіло-фрезова  
Підсолоджена  чорною  кавою.

А  по  тілу  -  сузір’ями  родимки
До  Блаженства  ведуть  галактики…  
Скрипотять  в  мою  душу  сходинки,  
Роздираючи  серце  в  клаптики.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2014


Гобелени осені

Перехитуються  клени                        
Верховіттям  поріділим.
Вишиває  гобелени
Осінь  листям  облетілим.

В  безголосому  повітрі  
Дзеленчать  озимку  ноти.
У  захмареній  палітрі
Фарби  сірої  дрімоти.

На  м’яких  вологих  лапках,    
Туманець  бреде  в  долину.  
Мухомор  у  білих  крапках,
«На  бочок»  вдягнув  шапчину.  

Із  останньої  надії
Тче  павук  безхлібні  сіті…
Плавно  опускаю  вії
І  плекаю  трепет  миті.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531391
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.10.2014


Осінь на болоті


У  падолистовій  імлі
Вальсує  плавно  позолота.
Лягають  на  чоло  болота
Берізки  човники  малі.
 
Рубіном  в  сивині  горбів,  
Палає  стигла  журавлина.  
Голками  норовить  ялина
Торкнутись  полиску  скарбів.

Трухлявий  пень  між  рогози  
Закутався  у  плед  із  моху.
Вітрисько  скубає  потроху  
Пухові  кучері  лози.

Віночки  інієвих  снів
Вдягли  на  шапочки  лисички…  
Шукають  зимоньку  синички
В  осіннім  попелі  вогнів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530879
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.10.2014


Зима-віщунка

   

Облуддям  білим  інієвих  снів,
Заполонила  сад  Зима-віщунка,
Де  від  її  студеного  цілунка  
Горіх  у  надвечір’ї  зледенів.  

Багаття  склавши  із  хрустких  крижин,  
Простиглу  іскру  вибила  з  кресала
І  чаклувати  на  погоду  стала,
Прославши  руни  стоптаних  стежин…
 
У  джерела  криштальнім  баняку  
Булькоче  завірюх  лілейний  трунок.
Дзвенять  синиці  бурштином  вістунок,
Додаючи  із  віт  журбу  м’яку.

Ворожка,  кров  заходу  ллє  в  чавун,
Рипучим  гласом  шепче  примовляння.
Нічним  богам  готує  подаяння,
Читає  знаки  в  безконеччі  лун…  

Ковшем  арктичних  скімлячих  вітрів,  
Степний  олтар  вона  окропить  снігом.  
Полишить  зорі  ясним  оберегом,
І  зазміїться  руслами  ярів.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478710
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.02.2014


Нічний блюз

Ніч  дише  ніжно
Схлипом  тепла.
Зойкне  маніжно
Пташка  мала.
Вітер  крадеться  в  сухім  буряні,
Зіронька  з  неба  сміється  мені.

Я  по  стежині
Вийду  на  шлях.
Сутінком  нині
Ляжу  в  полях.
Місяць  палає  руном  в  вишині,
Полиски  маком  біжать  по  мені.

Річки  бистрина  
Плющи́ть  в  берегах.
Вогка  перина
Серпанку  в  лугах.
Зорі  іскряться  в  небеснім  вині  -
Ніченька  блюз  наливає  мені.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477156
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.02.2014


Співчуття

             

Її  зустрів  у  днини  на  краю.
Вона  стояла  тиха  й  одинока:
Срібляста  шкіра,  смутку  поволока
У  зорах,  що  губилися  в  гаю.

Рукою  обійняв  тендітний  стан.
Вона  здригнулась,  та…  не  відступила.
Я  запитав:  -  «Кого  шукаєш  мила,
В  діброві  поміж  липових  сутан?»

Мов  подих  вітерцю,  сказала  з  болем:
-  «Там  клен  стояв…  допоки  буревій…»
І  сліз  роса  осипалася  з  вій
На  соняхи,  що  мандрували  полем.    
 
Замовкнув  я  допомогти  не  в  змозі…
Вона  ж  шептала  в  сяйну  пектораль:
-  «Він  там!  Я  знаю!..»    
                                                           Місяця  кришталь,
Котив  байдужо  на  нічному  возі…
 
         
Крізь  прах  зірок,  у  безпритульну  даль,  
Я  вартовим  вдивлявся,  аж  до  болі.
Жалів  перстами  кучері  тополі,  
Посмучені  у  темряви  мигдаль.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476091
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.01.2014


На флейті вітру…

                   
На  флейті  вітру  грає  ніжний  бриз  
Мотиви  тихоплинного  прибою,
Що  узбережжя  з  вічною  жагою,
Усотує  теплом  піщаних  риз.  

Погрузши  в  янтарі  більйонів  нот,  
Дупластий  стовбур  схлипує  фаготом.
Гойдаючи  смарагдовим  нальотом
Короткогривих  мохових  чеснот.          

Горючого  полину  табунець,
Примовкнувши  цікавиться  із  кручі,  
Як  світограю  промінці  пекучі
Жбурляють  в  море  хмарки  камінець.

А  той,  не  потривоживши  гладінь,  
У  хламиди́ні  мармурово-пишній,  
Бреде  по  хвилькам  нібито  Всевишній,  
Вальсуючи  у  мареві  видінь.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475170
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.01.2014


Ожеледь

                     
Мерехтить  лілейним  глянцем  
Степ  у  крижанім  полоні.
Засоромився  рум’янцем
Пруг  у  нічки  на  поклоні.

Оскляніли  непорушно
Бур`яну  крихкі  примари,
На  які,  дощем  неслушно
Розродились  в  січні  хмари.

Ковзани  вдягнувши  сніжні,
В’ється  зимонька  хугою.
Зірочок  дзвіночки  ніжні,
Місяць  гріє  під  дугою.

Зажурилася  вербиця,  
Опустивши  коси  долі...
Листям  пурхає  синиця  
Межи  віття  на  тополі.
                         24.  01.  14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474764
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.01.2014


Перший сніг

   
Зими,  що  ледь  ступила  на  поріг,
Хлюпоче  у  ріці  стареньке  фото.  
Брудного  листя  проржавіле  злото,  
Дрижить  в  окладі  вимоклих  доріг.
Розгледівши    між  хмар  найперший  сніг,
Стара  рілля  умліла  чорнорото.  

Лапатий  скарб  вихоплюють  з  юги,
Сухого  бур’яну  ламучі  пальці.
А  кураї  –  безприв’язні  зухвальці,
Його  толочать  в  заростях  куги.
Вітрисько  натягає    на  луги,  
Убогість  хмар,  немов  канву  на  п’яльці.

Із  осудом  кривавим  межи  віт,
Хитається  на  пагорбі  калина.
Збирає  у  букетики  долина,
На  терені  нежданий  снігоцвіт...  

Останній  погляд  кидає  в  просвіт,
Заходу  догораюча  вуглина.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472819
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.01.2014


Дорога

                           
Породжена:  мандрівників  бажанням
Знайти  крутий  Усесвіту  кінець,
Мисливцями  за  вічним  покаянням,
Дороги  в’ється  серед  трав  рубець.  

Душа  її  розтоптана  босоніж,
Що  скам’яніла  від  чужих  хотінь,
Курить  слухняно  дідоводом  поміж  
Капризом  побудованих  склепінь.

Вона,  своєї  мойри  згодний  бранець,
До  мрії  вистеляє  нам  місток…
Захлипає  по  ній  протуберанець*,
Росою  із  янтарних  пелюсток.


*-  жовтий  мак  Таврійських  степів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472546
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.01.2014


У трепетнім танку степної рані…

У  трепетнім  танку  степної  рані,
Сховавши  ноги  босі  у  ковил,
Стою  я  на  обвітренім  кургані,  
Під  завмирання  зоряних  кадил.  

Неначе  скіфський  ідол  скам’яніло,
Вдивляюсь  в  ледве  зриму  далечінь.
Чатуючи  на  заспане  світило,
Що  розітне  потемку  глибочінь.  

Вбираю  бур`яну  повіви  мляві,
В  оздобі  нічки  росяних  слідів,
Під  перепілок  оклика́ння  браві,
Між  цвітограю  сірого  медів…

Спурхне  зненацька  жайвором  світання,
Розіллється  у  грудях  соловей.
І  побіжить  між  хмарок  муркотання,
Хлопчисько  дня  по  острівцях  тіней.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472517
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.01.2014


На дибі Часу…

                           

На  дибі  Часу  -  розіпнуть  діла.
На  ешафот  Віків  -  введуть  поступки.
Злі  інквізитори  гріхів  розпалять  купки,  
Тавро  ганьби  прогріють  до  біла.

І  тіло,  що  в  фаворі  у  спокус,
Оцінять  до  прогірклого  шкварчання,
До,  м’язів  щиросердного  скресання…  
Рятунку  за  для…  
                                                             Ні,  я  не  Ісус.

Мій  трухлий  остов  згине  у  тюрмі,
Де  забобони  стережуть  ночами,
Добропорядність  дзенькає  ключами.
Відвага  й  ризик  рабствують  в  ярмі.  

І  погребе  досади  пилюга  
Мої  останки  дурісно-шляхетні…
Не  злинуть  ввись  вагання  безхребетні
Прикуті  до  чесноти  ланцюга.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471637
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2014


Світанок на Азові

На  горизонті,  вигнутім  дугою
Бринить  вітрило  ранньої  зорі.
Над  ним  в  сновиддю  втомленій  горі,
Ридає  чайка  просинню  живою,
Тяжіння  потопивши    якорі.  

Манірних  хвиль  скривавлені  сувої,
Байдужо  котять  нескінченний  стрій.
Між  локонів  грайливо-пінних  вій,  
Яких  піском  очікують  прибої,
Баркас  хитає  ніс  іржавий  свій.

Зопрілі  сіті  сипле  знову  й  знову
Між  перекатів  валунових  зграй,
Надію  поплавцем  одягши  в  край,
Старий  рибалка  –  пілігрим  Азову,
Розсвіту  осміхаючись  потай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471592
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.01.2014


Чужі обноски

У  осіннім  платті  Зимонька  строкато
Ходить  соромливо  притугом  степів.
Недоречне  сонце,  мружиться  кирпато,
Між  пухкого  срібла  хмарових  снопів…

В  бур'яні  скрадає  ніженьки  точені,
Взуті  у  онучі    чорної  ріллі.  
Острівці  ковилу  цвіло-золочені,
В’ються  шовковистим  слідом  по  землі.  

На  північний  вітер  гнівається  круком,
Що  кудись  подався,  прихопивши  крам:
Сніжно-білу  сукню  з  криги  перегуком,
Що  южить  співанку  сонним  вечорам;  

Брильянто́ву  хустку  у  відливах  ночі,  
З  дивним  візерунком  в  непрозорі  скла…
Жебракує  полем,  ніби  поторочі,
У  чужих  обносках  Зимонька  мала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471165
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.01.2014


Зимова ностальгія

                         
Опадають  зірки  пелюстками  в  траву,
Під  весінню  мелодію  вітру.
Срібним  качуром  місяць  тремтить  на  плаву,  
Сполошивши  ставкову  палітру.

На  піщану  косу  молода  рогоза,
Хороводом  забігла  з  роздолу.
Її  свитки  тонкі  трав’яниста  лоза,
Заплела  ухопившись  подолу.

Тертий  шквалами  клен,  доторкнувшись  води,  
Розчепірив  коріння  сільцями.
Порибалити  вийшов  із  хащ  лободи
Карасів,  що  блукають  ченцями.

Невиразний  фантом  водяного  млина,  
Пліснявіє  в  журбі  безколесо…
З-під  дверей  порохніє  муки  пелена
І  серпанком  лягає  на  плесо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470318
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.01.2014


Безсніжний ранок

На  тілі  чорнотропу,  тьмяний  слід
У  інію  колючій  облямівці.  
Ковза́ють  хмари  ніби  сиві  вівці,
Ставочком  що  надяг  тендітний  лід.

Під  вельоном  німого  напівсну,  
Рілля  горбиться  у  ламкій  куфайці,
Між  піл  якої  в  кублах  мріють  зайці,
Про  соковито-трав’яну    весну.

Сорока  розшугала  в  терняку,
Ватагу  горлиць  поганеньким  співом.    
Стрілою  ті  майнувши  над  посівом,
Згубилися  в  старому  вітряку…  
 
Залишній  полиск  сонної  зорі,
Відлунням  зойкне  в  крука  на  агаті.    
І  берізоньки  -  матушки  строкаті,
Застигнуть  на  січневім  вівтарі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470108
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.01.2014