mrX

Сторінки (1/28):  « 1»

А чого хочеш ти?

Хочу  зиму,  й  до  тебе.
Хочу  тво́їх  колін  теплоти.
Хочу  крізь  сніг  роздивлятися  небо.
Й  слухати,  я́к  плавно  дихаєш  ти.

Хочу  чути  я  сніг,  зазирати  у  тво́ї  очі.
І  в  очах  твоїх  хочу  себе  віднайти.
Своє  его  я  знищити  прагну  -  не  хочу.
Й  врешті  решт  запитать:  а  чого  хочеш  ти?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2015


сумасшедшие люди ходят сюда

сумасшедшие  люди  ходят  сюда.
да.
сумасшедшими  быть  им  дано.
но.
я  привязан  к  ним,
хоть  не  хочу  быть  им.
и  я  знаю  страшную  весть:
я  им  есть!
сумасшедшие  глаза  смотрят  куда?
сюда.
я  смотрю  вместе  с  ними  ИХ  кино.
но.
я  не  буду  ждать,
пока  придётся  лгать,
что  я  не  тут.
о  таком  не  врут.

6.5.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2015


Ні Шекспір про це не писав, ані Байрон не склав сонета

Ні  Шекспір  про  це  не  писав,
ані  Байрон  не  склав  сонета,
канал  жоден  не  показав,
не  дала  репортаж  газета.

Чудодійне,  оманливе  небо
Пори  літньої,  що  без  хмар
Привертає  увагу  до  себе
куди  більше,  ніж  світ  бездар.

Не  химери,  як  дехто  каже,
не  кохання  вогні  горять.
Просто  зорі,  що  тонни  важать,
а  може,  вже  й  глибоко  сплять.

2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2015


Як би було, якби не було

Хоч  стіна,  хай  потилиця.
Хай  не  знаєш  ти  ,  що  я!
Як  раніше  без  тебе  жилося?
Як  не  міг  сказати  «моя»…

Як  я  міг  так  довго  мовчати?
Як  я  міг  не  сказати  слівця?
адже  зараз  я  буду  долати
Кілометри  до  твого  лиця.

Як  булО  б,  якби  не  булО?
Як  би  бУло,  якби  не  бУло?

6.3.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2015


І знову погляд. Знов перед очима

І  знову  погляд.  Знов  перед  очима.
І  знову  міст.  І  аура.  І  день.
І  знову  ллється  з  уст  сумненька  рима.
І  знов  не  знаю  -  що  я?  Де  я?  Де?

І  знов  весна.  І  пахне  післяснігом.
І  дятел  б'є,  неначе  в  серце  прямо
Давно  уже  розтанули  всі  криги,
Усі  давно  забули  усі  драми...

Пройдуть  роки,  але  назавжди  буде
В  моїх  словах  бодай  одненька  рима.
Згадаю  ж,  як  вдихав  на  повні  груди.
І  погляд  той...  що  знов  перед  очима.

24.2.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015


Миші уславлені, співом омріяні

Миші  уславлені,  співом  омріяні,
сірі  -  зверху,  десь  -  кольорові.
Дурню,  ой  дурню,  скоро  здурієш-но
від  свої  недолюбові.

Хочеш  страждати?  Самотнім  страждай.
Так  бо  страждається  краще,  напевне.
Й  далі  малюй  собі  свій  інший  рай,
вважаючи  мишаче  щастя  даремним.

Як  рухне  усе  -  то  прокинешся  в  поті.
Та  знай  -  то  не  сон  буде,  зовсім  не  сон.
Будуть  сльози  і  крик,  й  суїцидливі  ноти.
Тоді  й  опадуть  всі-всі  листя  із  крон...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015


Ужгород

Ще  місяць  не  навис  на  Ужем,
ще  набережна  в  світлі  хмар.
Давно  ми  з  цим  містечком  дружим,
багато  в  Ужгорода  чар.

І  говірки,  і  ліхтарі  -
приїхав  і  втонув  в  спокусі.
Чи  молоді  ми,  чи  старі,
це  місто  жити  може  змусить.

Приїдем  ще,  а  зараз  -  покидаєм.
Ми  на  пероні  -  їхати  пора,
й  зелений  семафор  в  очах  мигає,
а  ми  всі  спогади  в  думках  перебира.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2015


супремо

сумасшедшие  люди  ходят  по  воду  утром
да,  я  знаю  таких,  я  и  сам  был  когда-то  пободным
ты  принёс,  не  принёс  -  все  равно,  ведь  главное  утро
когда  спится  уже  не  на  правом  боку  и  не  на  левом
"люди,  спите"  -  мне  хочется  крикнуть  порою
но  они  не  услышат,  ибо  все  ушли  за  водою
я  же  сплю  и  не  знаю,  долго  ли,  долго
эта  муть  заседает  в  моей  голове.  иль  навечно?
да,  возможно,  сегодня  я  буду  иным  или  странным
либо  буду  кричать,  негодуя,  как  на  яблоки  груши
когда  мир  весь  ко  мне  станет  в  полоборота
я  запрыгну  ему  на  плечо  и  буду  смеяться
может,  всё  поредеет  и  развеются  пылинки  сомнений
может,  мир,  точно  бык,  попытается  сбросить  меня
но  не  буду  его  предаваться  я  страстной  усладе
а  пойду,  как  и  все,  я  с  утра  по  водичку.

2.1.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2015


- Не зачиняй своє серце, - казав я тобі ще учора

-  Не  зачиняй  своє  серце,  -  казав  я  тобі  ще  учора.
Та  ти  зачинила  і  грюкнула  гучно  дверми.
Чи  було  це  спільне  чи  виключно  моє  горе?
Знаю  я:  вже  немає  поняття  "ми".

Я  б  хотів  описати  усі  дерева  на  світі,
і  щоб  ти  це  читала  з  прихованим  тремом  рук,
не  стулялися  щоб  повіки  як  вечорові  квіти,
і  щоби  видавала  мені  лише  чутний  звук.

Я  себе  прив'язав  надморськими  вузлами  до  тебе,
розв'язати,  далебі,  їх  міг  лиш  сам  Господь  Бог,
я  затягував  петлі,  горнувши  тебе  до  себе
і  готовий  на  все  був.  Та...  ми  вже  не  були  удвох.

Тихо-мирно  й  ледь  чутно  ти  різала  мої  канати,
спроспротувавши  невірство  моє  і  його  розбиваючи  в  прах,
дозволяючи  дурню  хоч  іноді  ще  завмирати.
Все,  кінець!  Вже  не  знаю,  що  таке  страх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2014


Завжди хотів я бути не самотнім

Завжди  хотів  я  бути  не  самотнім,
та  вічно  прагну  я  до  самоти.
Мене  минають  тисячі  -  не  сотні,
а  я  до  всіх  цураюсь  підійти.

Надмірна  гордість  -  гріх  і  по-люському.
Осудять?  Ні.  Бо  гірше  -  не  поглянуть.
Й  кому  тоді  розказувать  про  втому,
як  слухати  ніхто  навіть  не  стане!

Минає  місяць,  день,  чи,  пак,  година.
А  я  самотній  тішусь  і  страждаю.
Я  гордий  буду  певне  й  в  домовині,
але  самотній  -  навіть  у  Китаї.

22.12.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2014


Ти знаєш все. Ти знаєш все. І більше

Ти  знаєш  все.  Ти  знаєш  все.  І  більше.
Між  нами  правда  зовсім  не  дріма.
Сьогодні  щастя,  завтра,  може,  й  біль  ще,
та  ми  зустрілись  точно  не  дарма.

І  я  гадав,  і  ти  не  знала  точно.
Момент  прийшов.  Стиснуло.  І  стиснулось.
Хотів  завжди  любити  непорочно,
та  ми  з  тобою  ледве  схаменулись.

Та  ж  схаменулись!  Так!  І  Слава  Богу!
Що  можеш  дати?  Не  мені  давай.
Давай  Тому,  хто  звів  наші  дороги,
І  перейти  тоді  не  дав  нам  край.

20.12.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2014


Куала-Лумпур. Коала-Лумпур. Коала

Куала-Лумпур.  Коала-Лумпур.  Коала.
Океан.  Кораблі.  Нема  снігу.
Кит.  І  риба  медузу  спіймала.
Як?  Не  бувало  такого  ще  збігу.

Пташки.  Канарки.  Канари.
Сонце.  Недощ,  а  вода.
Непісок,  несніги,  непримари.
Кит  самотній  під  мисом  рида.

Шрам  на  слові  самому  "Шрі-Ланка".
Співпадінь  не  буває,  та  й  годі.
Прокидатись  боюся  я  зранку
десь  в  якійсь  стоп'ятнадцятій  роті.

18.12.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2014


Il figlio giovane

Il  figlio  giovane.  Передмістя  Венеції.
Де  канали  ще  не  стали  каналами,
де  плющ  вже  в'ється,  та  іще  не  в'єтья,
де  мужики  із  бабами,  а  не  денді  з  дамами.

Il  figlio  giovane.  Син  народився.
Циганські  очі,  шкіра  як  в  мулата.
Італієць  по  крові  -  певне,  цезару  снився,
як  меч  він  бере  і  йде  воювати.

Та  figlio  не  піде.  Сьогодні  не  піде.
Він  зовсім  маленький.  Сидить  за  вуаллю.
Дарма  що  вуаль  ця  з  ослячої  шкіри,
а  постіль  під  ним  -  сіна  жмуток  спіраллю.

А  мати?  Пішла.  Мати  кинула  figlio.
Стомилась  вона  міняти  спіралі.
Важливіша  за  сина  -  сімейна  ідилія.
Там,  де  вона,  не  шкіряні  вуалі.

А  figlio  не  плаче.  Гладіатор  у  серці.
Не  факт,  що  до  завтра  сидітиме  далі.
Йому  ж  ні  по  чому  проблеми  усі  ці,
йому  би  пошвидше  торкнутися  сталі.

Чи  сталі  чи  дуба  торкнеться  -  хто  знає...
Як  сталі  -  міцної,  як  дуба  -  гнилого.
А  figlio  сидить  за  вуаллю  й  зітхає:
Чому,  madre,    сина?  Чому  молодого?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2014


Я не хочу у інші міста

Обвиваєш  руками  мене,
я  ж  дурію  від  твого  намиста.
Дуже  скоро  вже  час  наш  мине.
Покидати  не  хочу  це  місто...

Я  приїхав,  не  знавши,  що  ти
ще  справжнішою  станеш  навмисно,
а  тепер  ще  й  ця  річка.  Мости...
Покидати  не  хочу  це  місто...

Ось  вже  потяг  стоїть  на  пероні,
а  я  бачу  тремтячі  вуста.
Сам  до  себе  скажу  у  вагоні:
я  не  хочу  у  інші  міста.

6.11.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2014


Не даруй мені стільки свободи

Не  даруй  мені  стільки  свободи,
де  ж  твій  тиск  з-під  насуплених  брів?
Хіба  ж  зникне  хоч  трішечки  вроди
через  легко  проявлений  гнів?

Не  гнівися  занадто  на  мене,
але  інколи  теж  не  мовчи!
Хочу  чути  я  й  голос  стражденний,
як  тоді,  перший  раз,  у  ночі.

Посердися  на  мене  і  нині
через  всі  ці  дурненькі  слова.
Я  тебе,  коли  треба,  зупиню,
щоб  поплисти  у  нові  дива.

11.11.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2014


Коли тридцять хвилин - наче тридцять секунд

Коли  тридцять  хвилин  -  наче  тридцять  секунд,
Й  знову  дзво́ню  до  тебе  завзято.
Я  твій  голос  впиваю  і  в  ньому  тону,
Дай  ще  тридцять  секунд  помовчати!

...Й  знову  дзвоню  до  тебе  завзято,
аби  ще  раз  твій  подих  відчути.
Замість  того,  щоб  щось  розказати,
хочу  пити  я  подих-отрути.

Я  твій  голос  впиваю  і  в  ньому  тону,
голос,  що  пахне  тобою.
-  Хочеш  спати?  -  Та  ні,  я  ж  отак  не  засну.
(Й  не  залишу  тебе  наніч  злою).

Дай  ще  тридцять  секунд  помовчати...
встигну  все  я  почути,  що  треба.
Як  би  пам'ять  мені  постирати?!
Й  знову  вперше  дзвонити  до  тебе...

31.10.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2014


Нині-дитина

Уособлення  скуки  -  порожня  кімната.
Дитина.  Комп'ютер.  Навушники  сині.
Дитина  ця  наче  і  не  дурнувата.
Та  буде  дурна,  хоч  і  буть  не  повинна.

Купили  комп'ютер  -  сидить  в  інтернеті.
Не  їсть  і  не  спить.  -  Ну  все  уже,  годі!-
кричать  так  батьки  і  не  зна,  що  робити.
-  Та  йди,  погуляй,  як  то  кажуть  в  народі!

Озвалась  дитина  як  громик  у  небі,
і  каже  батькам:  -  Ви  самі  це  купили.
-  Ми  думали,  це  все  тобі  по  потребі,
ти  правий,  самі  ми  тебе  погубили.

І  встала  дитина,  й  сказала  до  тата:
-  Нарешті,  зізналися,  предки  ж  ви  мої!
Гадали,  то  син  ваш  такий  дурнуватий?
Пробачу  я  вас.  Помилились  обоє.

Затішився  тато,  зраділа  і  мати.
-  Покинеш  вже,  синку,  цей  клятий  комп'ютер?
-  Ага,  забажали!  Лиш  хтів  доказати,
що  ви  неправі,  мої  фатер  і  муттер!

23.10.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542715
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.12.2014


Будяк - будяку, а фіалці - тюльпани

Над  головою  твоєю  триматиму  я  парасольку,
щоб  личко  не  змокло  і  плечі  ти  не  змочила.
Знайти  тебе  важко  -  це  ніби  в  сіні  голку;
та  серця  магніт  -  таки  дивовижна  сила!

Не  злились  серця,  та  й  не  треба  їм  було  зливатись.
Коріння  ж  фіалок  сплітається  не  з  будяками.
Здається  мені,  та  й  усім  те  саме  може  здатись:
маленька  фіалка  прекрасніша  стане  з  роками.

Не  знаю,  чи  я  ще  колись  захмелію
від  запаху  чарів  твоїх  пелюсток.
Як  бачу  тебе,  я  відразу  німію:
ні  слова,  ні  звука,  лиш  кволий  кивок.

Ми  різні.  А  разом  такі  не  бувають.
Хоч  щастя  твоє  гоїть  всі  мої  рани,
Є  істина,  часто  яку  забуваєм:
будяк  -  будяку,  а  фіалці  -  тюльпани...

23.9.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2014


Акація. Троянда. Акація

Акація.  Троянда.  Акація.
Мальва.  Барвінок.  Вода.
Не  намальована  -  не  декорація,
вже  не  стара  й  не  молода.

Суворі  очі.  Закохані.  Поспіх.
Думок  потік.  Істерика  мрій.
Погляд  приречений.  Допінг.
Ти  не  біжи,  не  йди  і  не  стій.

Втіха  строга  -  не  втіха  зовсім.
Як  зрозуміти  бажання  душі?
-  Лелеки  не  прилетіли  досі,
для  світу  вони  не  павичі.

Як  не  напишеш,  так  і  не  буде,
хто  б  там  і  що  коли  не  писав!
Поети  пишуть  людям,  а  ті  просто  люди
Там  люди,  поети,  а  я  завжди  сам.

Сам  чи  не  сам  -  я  не  знаю  і  досі.
Хтось  каже  так,  а  хтось  каже  -  ні.
Гамору  досить  і  тиші  теж  досить,
дайте  хоч  трохи  свободи  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2014


Час на нашу зустріч зачекає

Кількасот  таких  звичайних  метрів
розділяють  не  по-людськи  нас.
(Я  живий  чи,  може,  уже  мертвий?)
Не  чекатиме  на  зустріч  нашу  час.

Я  поїду,  та  приїду  знову,
будеш  занята,  та  звільнишся  і  ти,
я  тебе  покличу  на  розмову,
ми  зустрінемось  і  будем  разом  йти.

Коли  поруч  більше  вже  немає
тих  підступних  й  болісних  думок.
Голос  чую,  а  душа  співає,
від  сліз  щастя  я  увесь  промок.

Як  володарка  писала  слова,
це  кохання  вже  трива  не  рік,
але  пристрасть  щодня  знов  і  знову
вибухає  й  вибухатиме  повік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487578
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.03.2014


Не зачиняй своє серце…

Не  зачиняй  своє  серце,  я  ж  маю  від  нього  ключ.
я  не  хочу  стояти  на  дворі,  впусти  мене  всередину.
Несподіванко  долі,  не  муч  мене  більше,  не  муч,
ти  в  моєму  серці  завжди,  я  в  твоєму  -  якусь  годину.

Несподіванко  долі,  я  вдячний  тобі  і  за  це,
за  годину,  хвилину  і  навіть  за  мілісекунди.
Під  повіками  завжди  ношу  я  твоє  лице  
й  ніжність  дотику  рук  пригадую  щосекунди.

Знаю  я:  як  було,  так  не  буде  вже  більше  ніколи,
не  набридне  стояти  під  серця  твого  дверми.
Ти  завжди  у  мені,  несподівана  примхо  долі,
це  для  тебе  є  я  і  ти,  а  для  мене  лиш  "ми".

3.3.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2014


Я часто задаю собі питання…

Я  часто  задаю  собі  питання:
чи  це  мій  світ,  і  де  мій  світ?  Агов!
Кажу  я  це  далеко  не  востаннє,
не  чую  відповідь  -  лиш  тисячі  розмов.

Бо  люди  -  іноземці,  країна  -  чужина,
не  розумію  жодної  розмови.
Я  тут  прибулець,  я  всім  -  не  рідня,
хоч  колір  той  самий  нашої  крові.

Я  часто  сам  себе  в  душі  питаю:
Це  світ  дивний,  чи  я  не  маю  смаку?
А  потім  розумію:  вовча  зграя
не  приютить  скаженого  собаку.

Він  може  вить  на  місяць  краще  вовка,
і  зуби  скалити  страшніше  сіруватих,
для  вовка  не  страшний  простий  собака  -
йому  страшний  собака  біснуватий.

О  вибачте,  присутні  поруч  мене,
за  клопоти,  що  завдавав  розмовою  дурною.
Як  був  неправий,  Бог  мені  ще  верне.
Чи  справді  "не  такий"?  Такий!  
                                                                         Я  насолоджуюсь  грозою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473979
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.01.2014


Якби я міг - сказав би двічі…

Якби  я  міг  -  сказав  би  двічі,
якщо  би  міг  -  я  б  промовчав.
Без  усталі  дивлюсь  у  вічі,
луплю  очима  як  удав.  

Та  для  гіпнозу  треба  спокій,
Погідний  ум  й  холодне  серце.
Душа,  самотня  стільки  років,
Ось-ось  на  друзки  розірветься.

Твої  я  очі  знаю,  погляд  знаю,
не  вперше  він  стрічається  мені.
Мабуть,  в  житті  страшніше  не  буває
кошмару  наяву,  а  не  у  сні.

Коли  позбудуся  тебе  і  чи  позбудусь,
гірко  солодкий  плоде  моїх  мрій!
Фантазія,  що  нею  я  хизуюсь,
Підступно  часто  зиркає  з-під  вій.

Хоч  ним  живу,  ім'я  твого  не  знаю,
ти  вигадка,  ілюзія,  обман.
Ти  прототип  мого  земного  раю.
Коли  ти  тут,  я  раб,  а  ти  мій  пан.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471349
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.01.2014


Краса? Краса. А що таке краса?

Краса?  Краса.  А  що  таке  краса?
Для  кожного  це  річ  неповторима.
Краса  для  когось  -  гу́чні  чудеса,
а  інший  просто  ловить  її  німо.

До  "інших"  хоч  належу  споконвіку,
слова  безжальні,  рвуться  вони  в  бій.
Немає  так  багато  у  нас  віку,
щоб  слово  знищити,  сказавши:  "Стій".  

Придумувати  рими  тут  не  треба:
строфи  самі  лягають  на  папір.
Бо  грація  сягає  вище  неба,
й  утоплює  в  своїй  безодні  зір.

Червоний  колір  -  пристрасть  споконвічна,
а  тут  не  раз  стрічається,  й  не  два.
Світлина  просто?  Глибина  одвічна,
в  яку  пірнеш  -  самі  прийдуть  слова.

У  всіх  коралі.  Бачу  я  червоні,
"подружка  жінки"  -  багряниста  теж,
і  шпилька,  де  б  веліло  буть  короні,-
усе  це  причаровує  без  меж.

Та  одяг  був  би  сірий  не  на  ній,
і  черевички  здалися  б  сумними,
не  лютував  би  серця  буревій,
якби  не  очі,  її  чари  ними.

Їх  колір  не  важливий  в  дану  мить,
не  буде  він  важливий  вже  ніколи,
бо  там  не  вогник  -  полум'я  горить,
що  спалює  усі  серця  довкола.

І  пристрасть  тіла,  багром  оповита,
ховає  тайну  в  глибині  очей.
Мені  ще  не  вдалось  її  відкрити  -
вона  прилюдна  не  для  всіх  людей…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429469
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.06.2013


Іду я геть. Позаду - силуети

Ідуть  всі  геть.  Позаду  силуети.
Хтось  мчить,  біжить,  а  інші  -  просто  йдуть
Тепер  лише  на  сторінках  газети
Дізнаються  про  однокласникову  путь.

Хтось  стане  тим,  ким  хоче,  а  хтось  -  ні
Хтось  буде  жить  заможно,  а  хтось  -  щиро:
Нині  ж  не  всі,  хто  на  валютному  коні
В  житті  сягнули  до  любов-довіри.

Та  не  про  це  ми  зараз.  Не  про  це.
Те,  що  закінчилось,  того  уже  не  буде.
На  диво  незасмучене  лице,
Й  гіркий  клубок  чогось  не  лізе  в  груди.

Хтось  скиглить,  мимлить,  сентименти  ллє,
Я  ж  тішуся  -  "цинічна  шкарапуда".
Були  ж  бо  там,  я  знаю,  що  і  є,
Великі  люди  -  не  з  простого  люда.

Зустрів  хоч  мало,  та,  напевно,  досить.
Більше  за  тих,  у  кого  очі  сліз,
Мабуть,  тому  і  плачуть  вони  досі,
Що  не  знайшли  свій  душокомпроміс.

А  я  знайшов.  Пізнав  і  знати  буду,
Бо  цей  кінець  -  це  зовсім  не  кінець,
Либонь,  початок  лихоліть  та  бруду,
Либонь,  взяття  нових  й  нових  фортець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427808
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.05.2013


Живи й пишайся, що живеш

"Усе  змішалось:  радість,  сум"  -
Здається  вже  не  перший  день.
Враз  поетичніша  із  дум
Сказала:  "Ти  дурний  мов  пень!

Куди  ти  дивишся,  що  робиш?
Чого  печалиш  не  за  тим?
Навіщо  сум  свій  в  вірші  вводиш?
На  світі  ж  безліч  гарних  рим.

Ти  знаєш  щастя,  ейфорію,
Емоції  до  забуття
Нерідко  здійснював  ти  мрію,
Смакуючи  десерт  Життя.    

Чого  ще  треба?  Маєш  все  ти.
Живи  й  пишайся,  що  живеш,
Бо  є  народжені,  та  мертві,
Себе  в  їх  списку  не  знайдеш.

Твоя  настала  черга  зараз,
І  крок  наступний  також  твій.
Не  вимальовуй  планів  нарис,
Біжи,  живи,  але  не  стій!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422817
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.05.2013


Від смутку не втечеш в кіно

Важка  рука  важкої  долі.
Неле́гким  герцем  кулака.
Не  встиг  же  я  зібрати  волю,
Зрушивсь  удар  на  слабака.

Кажу  я  правду?  Може  й  ні.
Туман  вже  розум  охопив.
Сп'янилось  геть-таки  мені
Від  сотень  негативних  «див».  

Яскравий  промінь  вдарив  в  ум:
Буває  гірше,  знаю  вірно.
Лиш  засидівся  клятий  сум.
Що  день  за  днем  –  а  все  манірно.

Та  ось  картина,  річка  –  ось!  
Там  сонце  світить  багрянисте,
Із  лісу  дикий-дикий  лось
Крокує  шляхом  урочисто.  

Одне  лиш  дерево,  лиш  звір  –
Іскра  спалахує  одразу  –
Милуй,  голуб,  лелій  мій  зір,
Щоб  не  одну  сказать  міг  фразу.

Мить  –  тверезіння.  Ой,  це  що?
Лиш  сон?  Який  же  був  приємний!
Від  смутку  не  втечеш  в  кіно,
Куди  б  не  втік  –  а  все  даремно…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422265
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.05.2013


Світ

Коли  вітер  легенький  дихнув,
Коли  погляд  понісся  до  неба,
Я  легко  так,  тихо  зітхнув,
Бо  збагнув,  чого  мені  треба.
Треба  сили  надати  красою,
Треба  все  роздивитись  навкруг.
Досхочу  милуватись  горою,
Бо  від  неї  захоплює  дух.
Тут  птахи  все  літають,  хто  швидше,
Тут  шпаки,  ластівки,  горобці:
Хтось  літає  тут  вище,  хтось  нижче.
Журавель  же  сидить  на  ріці.
Подих  й  душу  тобі  запирає,
Коли  моря  відвідуєш  глиб.
Дрібничка,  та  вже  надихає
Під  дощем  отой  знайдений  гриб.
Відчуваєш  свободу  й  невтому,  
Парашут  відкривається  вмить.
Не  доба  промайнула  потому,
А  в  душі  вогник  все  ще  горить.
Смакуй  оце  все  і  не  тільки,  
Відчувай  кожен  дотик  Землі,
Бери  все    найкраще,  оскільки
Найкраще  все  тут  –  на  землі.
Коли  погляд  понісся  до  неба,
Зрозумів  я,  що  мудрість  гласить:
«Живи  не  так,  як  комусь  цього  треба.
Живи  так,  як  тобі  кортить!»́́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306330
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.01.2012