arxangel

Сторінки (1/24):  « 1»

РОЗПЛАТА

Все  те  чого  так  довго  ти  чекав,
В  одну  лиш  мить  одразу  розвалилось.
Ті  плани  й  мрії  ,що  їх  так  плекав,
В  душі  при  тих  словах  розбились.

А  все  тому  ,що  ти  не  зміг  схилитись
Перед  святою  мудрістю  небес.
Ти  так  хотів  надіятись  і  битись  ,
Щоб  врешті  все  ж  відстояти  свій  інтерес.

І  ніби  ціль  була  блага  і  плани,
Але  одного  ти  не  врахував.
Ти  сам  себе  завів  в  оману,
Ти  усе  знав  ,але  чогось  чекав.

І  ось  тепер  ти  в  розпачі    з  тугою,
Знов  дивишся  в  безкраї  небеса.
І  розмовляєш  знову  на  одинці  із  собою,
З  очей  же  покотилася  сльоза.

Ніхто  не  винен  тут  ,ось  так  буває.
Коли  свого  чогось    шукаєш    ти  .
Бог  двері  серця  комусь  закриває.
І  не  пускає  ,щоб  туди  ввійти.

Ти  так  хотів  ,але  вже  не  судилось,
Ти  прагнув  довго,аж  до  самого  кінця.
А  все  тому  ,що  серце  не  змирилось.
Перед  святою  мудрістю  Творця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2014


Молитва

Благослови  Господь,которую  люблю.
Пусть  даже  мне  не  быть  уж  с  нею  рядом.
Ты  подари  ей  милость  всю  свою.
И  береги  по  жизни  ,с    нежным  взглядом.

Ты  удаляй  все  скорби  от  нее,
И  пусть  с  ресниц  не  падает  слеза.  
Я  помолюсь  тихонько  за  нее
И  вспомню  вновь  прекрасные  глаза.

Ты  укрепляй  ее  на  жизненом  пути,
Я  знаю  часто  будет  очень  трудно.
Но  помоги  с  Тобой  его  пройти.
И  подкрепи  любовью  Своей  чудно.

И  благодать  Твоя  пусть  осеняет,
Ее  во  всех  днях  на  земле.
И  даже    если  вновь  болеет  ,иль  страдает,
Найдет  покой  и  мир  в  одном  Тебе.

Ты  озари  премудростью  Своей,
Когда  не  знает  как  ,куда  ити.
И  милость  пусть  твоя  прибудет  с  ней.
Когда  ошиблась  вновь  в  своём  пути.

Услиш  Господь  моление  мое    ,
Когда  я  в  тишине  Тебя  молю.
И  сохрани  от  зла  и  бед  ее,
Ту  девушку  ,которую  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474106
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.01.2014


Сльози дощу

Дощ  за  вікном  і  я  згадав  про  тебе  ,
А  може  й  він  зі  мною  сумував.
Знов  сіре  і  похмуре  стало  небо
І  дощ  на  серце  смутку  ще  нагнав.

Накрив  він  землю  власними  сльозами,
Немов  би  знав  він  все  про  нас.
І  сумував  разом  із  нами,
Чи  може  плакав  він  за  нас.

І  притулившись  до  вікна  щокою,
Я  враз  відчув,немов  би  покотилася  сльоза.
На  жаль  реальність  теж  буває  злою.
І  полонить  все  більше  знов  твоя  краса.

Чому  так  важко  жить  буває,
І  не  взаємна  є  любов  ?
На  жаль  цього  ніхто  не  знає,
Лиш  дощ  зі  мною  плаче  знов.[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2013


На крок до Тебе

Здається  краще  б    їх  не  було,
Та  все  ж  Господь  нам  їх  дає.
Щоб  наше  серце  не  забуло,
Що  це  все  справді  не  моє.
 І  ці  важкі  випробування,
Як  град,  нас  все  безжально  б’ють.
Розчарування,біль  й  страждання  ,
Ночами  спати  не  дають.

Але  Наш  Бог  усе  це  бачить
Й  не  зловтішається  –  повір.
А  разом  з  нами  тихо  плаче.
І  підкріпляє,ти  лиш  вір.

Ти  запитаєш  :  «  А  для  чого  ?»
Страждати  тут  і  сльози  лити.
Напевне  саме  і  для  того,
Щоб  наше  серце  впокорити.

Його  любові  й  провидінню,
Й  безмежній  мудрості  Творця.
Щоб  «  безголове»  те  творіння,
Не  відверталось  від  Отця.

Й  собою  знову  не  гордилось  ,
Як  любить  це  кожен  робить.
А  перед  Богом  лиш  схилилось,
І  щоб  Його  не  загубить.

І    знов    в  житті  випробування.
Хоч  важко,але  так  от  треба.
А  Бог  через  оці  страждання,
На  крок  наблизиться  до  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394418
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.01.2013


Вічне кохання

Роки  безслідно    наче  вітер  пролітають
І    все  відходить  назавжди  у  небуття.
От  тільки  спогади  вони  лишають
І  знов  у  них  проноситься  життя.

Яке  прожив  я  добре  чи  погано,
Веселе  було  чи  сумне  до  краю.
От  тільки  пам’ять  так  нічого  й  не  забула
Та  й  чи  забуде  цього  я  не  знаю.

Роки  минають  когось  забуваєш,
А  хтось  відходить  в  вічність  небуття.
До  когось  ти  кохання  відчуваєш,
Й  не  змінює  цього  життя.

Кохання  вічне  -  кажуть  не  буває.
А  я  це    перевірю  на  собі.
І  от  коли  дійду  до  його  краю,
Скажу  було  воно  чи  ні    тобі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2012


За крок до мети

Ну  ось  стоїш  за  крок  ти  до  мети,
Але  чого  вартує  та  мета  ?
Й  чи  варто  все  ж  таки  іти  туди
Та  й  чи  дорога  в  тебе  саме  та  ?

Що  Боже  скажеш  ,  Ти  мені  на  це?
Дай  зрозуміти  :  що  ,як  і  куди.
А  не  ховати  помисли  й  лице
І  сліпо  йти  лиш  до  мети.

Дай  зрозуміти  волю  тут  Твою,
Адже  вона  корисна  і  блага.
Й  не  просувати  «правду»  тут  свою
І  говорити  ,що  вона  права.

Ось  так  стоїш  за  крок  ти  до  мети,
Але  хай  краще  буде  це  Його  мета.
Щоб  ти  бува  не  наробив  біди
Іди  за  Ним  хоч    доля  й  не  проста

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2012


Як далі жити ?

Мій  Боже,що  робити  я  не  знаю,
Знов  задаю  питання  –  тишина.
Й  чого  не  знаю  сам  я  вже  чекаю,
Але  в  реальності  лишень  стіна.

Куди  піти  ,чи  може  повернути,
Чи  що  робить,чи  як  реагувать  ?
А  може  треба  все  давно  забути  ?
Ти  дай  це  зрозуміти  та  пізнать  !

І  Ти  Сам  бачиш,що  не  маю  сили,
А  розумом  не  зрозуміть  цього.
Так  можна  мучитись  і  до  могили.
Тому  я  і  питаю  у  Того.

У  Того,Хто  давно  вже  це  все  знає
І  бачить  усього  того  кінець.
А  моє  серце  лиш  на  Тебе  уповає
І  сподівається  воно  отримати  вінець.

Ти  дай  мені  його  із  гідністю  прийняти,
З  смеренням  й  вірою  у  простоті.
І    зрозуміти  ,  що  Ти  хочеш  цим  сказати  ,
А  не  домислювать  собі  щось  в  самоті.

Ти  забери  що  не  потрібне  ,що  мішає,
Чого  я  сам  не  в  змозі  розвалити.
Й  на  Тебе  моє  серце  уповає,
Ти  покажи  ,як  треба  далі  жити  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352764
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.07.2012


Очі

Не  зміг  пройти  я  попри  очі  ,
Які  за  мить  зачарували  й  вбили.
А  потім  довго  снилися  щоночі,
Які  ж  вони  чудові  в  тебе  Мила!

Ти  не  збагнеш,що  криється  ось  там  ,
До  поки  в  них  не  зазирнеш  сповна.
Лиш  зазирнувши  зрозумієш  сам,
На  жаль  того  що  хочеш  там  нема.

Вірніше  є,та  це  вже  не  для  тебе  ,
Можливо  ще  колись  та  не  тепер.
Ти  зазирнеш  й  побачиш  щось  для  себе
І  шанс  ще  є  допоки  ти  не  вмер.

Хоча  хто  зна,що  буде  там  пізніше,
Можливо  ,хтось  в  них  закохається  ,як  ти  .
І  буде  він  для  них  миліше.
Але  допоки  маєш  час  іди  ще  до  мети.

Милуйся  ними  й  поглядом  тим  грізним,
А  інколи  веселим  і  чутливим,
Буває  інколи  він  ніжним,
А  ще  буває  пристрасним  і  милим.

І  слів  не  треба  ,щоб  ті  очі  зрозуміти  ,
Лиш  погляд  промайнув  й  ти  зрозумів.
Але  на  жаль  ти  так  й  не  зміг  зуміти,
Забути  очі  ,що  говорять  все  без  слів…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2012


Весна

Ти  як  Весна  в  моє  життя  прийшла  ,
Й  принесла  барви  ти  незримої  краси  .
І  в  душу  ти  кохання  принесла,
У  ті  холодні  і    важкі  часи.

І  як  буває  враз  тепло  ввірветься  ,
В  твоє  холодне  і  сумне  життя.
І  сонечко  на  небі  посміхнеться  ,
А  в  серці    є  кохання  почуття.

І  наче  жар  ,воно  нестримно  так  палає,
І  зігріває  й  заставляє    жить.
І  хоч  мороз  і  вітер  дошкуляє.
Та  серце  б  ‘ється  все  частіше  у  цю  мить.

Ти  забуваєш  болі  і  тривоги,
І    бачити  завжди  Весну  ти  хочеш.
Та  не  зійшлися  ваші  тут  дороги
І  ти  лиш  тихо  знов  в  тиші  шепочеш.

Не  залишай  мене  Весна  кохана,
Без  тебе  я  замерзну  назавжди.
А  в  серці  є  глибока  рана  
І  хочеш  ти  знов  прокричать  :  «Не  йди!»

Але  тебе  ніхто  вже  не  почує,
Лиш  голос  твій  звучить  в  безкрає  небо.
Й  від  холоду  й  морозу  не  врятує,
Адже  Весні  тебе  давно  не  треба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2012


НЕ СУДИ !

Дружиною  моєю  ти  не  станеш,

Й  не  підеш  ти  зі  мною  під  вінець.

Й  сльози  по  мені  ти  не  зраниш,

Коли  прийде  й  настане  мій  кінець.

А  я  наперекір  всьму  тебе  кохаю,

Хоча  для  тебе  це  пусті  солова.

І  мучусь  і  в  душі  страждаю,

Коли  тебе  зі  мною  тут  нема.

Безглузде  ,  скаже  хтось  таке  кохання  !

А  я  його  спитаю  :"Ти  кохав  ?"

Не  спав  ночами  й  відчував  страждання  .

Та  ні,ти  відчуття  цього  не  знав!

Так  не  берися  ти  мене  судити  ,

Коли  ти  сам  насправді  ще  ніколи  не  кохав.

А  спробуй  сам  відчути  й  зрозуміти  .

Та  ти  не  зможеш  ,ти  ж  ще  не  кохав  .((



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2012


ПТАХ

Чому  не  можу  милуватись,я  тобою,
Й  дивитись  в  очі  ясні  твої,як  у  небо?
Ти  зараз  десь  далеко  не  зі  мною
І  там  тобі  скоріш  за  все,мене  й  не  треба.

А  небо  те  безкрає,все  ж  так  манить,
Й  хотілось  б  мати  крила  і  летіти.
Та  мої  мрії  знову  тут  розтануть
І  на  землі  прийдеться,знов  мені  сидіти.

Як  рветься  птах  у  небо,так  і  я  до  тебе,
Хотів  би  стрепенутись  й  полетіти.
І  скинуть  весь  тягар,от  той  із  себе,
Й  з  тобою  разом,там  щасливо  жити.

Але  мені  підрізали  тут  крила,
А  може  час  мені  ще  не  настав.
І  тільки  ти  у  височінь  уже  злетіла,
А  я  лишився  тут  і  не  літав.

Дві  різні  паралелі  є  земля  і  небо,
Ти  там  літаєш,я  тут  по  землі  ходжу.
Й  хотів  б  я  полетіть  туди  до  тебе.
Хто  зна?  А  може  я  ще  й  прилечу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2012


ВЕРНЫЙ ПУТЬ

Куда  ведет  твоя  дорога,
Куда  ведет  твоя  судьба?
Иль  в  грех  и  пропасть  прочь  от  Бога,
Или  в  святые  небеса?

Ты  заблудился  в  етой  жизни,
Не  знаеш  ты  куда  ити.
Вопросов  много,все  труднее
Ити  по  жизненом  пути.

Мир  предлагает  все  что  хочеш,
Иди  туда,или  сюда.
И  только  Бог  зовет  в  Дом  Отчий,
С  земли  в  святые  небеса.

Но  етот  мир,тебя  так  манит
И  роскош,слава,деньги  блат.
Все  опяняет  и  дурманит,
Но  ты  идеш  ведь  прямо  в  ад.

И  ты  не  смотриш  уж  на  Бога,
Не  нужен  рай  и  небеса.
Ты  захотел  всего  и  много,
Мир  пеленой  покрыл  глаза.

Вот  ты  имееш  все  что  хочеш,
Добился  ты  всего  уже,
А  Бог  все  ждет,зовет  в  Дом  Отчий
И  говорит  :"Вернись  уже  !  "

И  в  етой  жизни  все  проходит
Не  радует  уже  ни  что  .
И  радость  от    тебя  уходит,
Хоть  все  и  есть,но  ты  не  кто!

И  ты  вдруг  понял  и  смерился,
И  ты  признал  что  был  неправ.
Мир  в  серце  снова  появился,
Когда  Христу  ты  жизнь  отдал!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310309
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.01.2012


НЕ ЗВИНУВАЧУЙ !

Одним  даєш  життя,від  інших  забираєш
І  ми  не  знаєм,скільки  і  кому  дано.
Ти  ж  Справедливий  Бог  і  Ти  все  знаєш
І  відпускаєш,кому  й  скільки  суджено.

І  хоч  й  на  Тебе  люди  нарікають.
Чому  й  за  що,Ти  так  це  допустив  ?
Але  вони  так  часто,просто  забувають,
Яку  ціну  Ти  на  хресті  за  них  сплатив.

І  звинувачувать  вони  Тебе  знов  стали,
І  кажуть,що  несправедливий  Ти  Творець!
Але  ж  вони  усі  прекрасно  знали,
Що  Ти  є  Люблячий,також  Отець!  

Але  чомусь  любов  Твою,вони  топтали
І  не  зважали  на  страждання,там  Твої.
Вони  ж  самі  й  Тебе  там  розіп'яли,
Відкривши  грішні,всі  діла  свої.

Так  що,нема  чого  на  Бога  нарікати,
Й  казати,що  Він  щось  не  те  зробив.
Нам  кожному,уже  давно  потрібно  знати,
Що  на  хресті,Він  другий  шанс  усім  нам  подарив.

Так  от,якщо  в  житті,щось  прикре  сталось,
Не  поспішайте  звинувачувать  Його.
Це  ж  ви"дров  нарубали"  і  усе  зламалось,
А  Він  віддав  Своє  життя,задля  твого!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307737
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.01.2012


ГОЛГОФСЬКА ДОРОГА

О  Боже  мій  ,  не  знаю  що  робити,
Як  далі  жити  і  куди  іти.
Життя  почало  знов  шалено  бити,
А  я  ж  хотів  почути  :  «Ти  лети  !»

І  знов  долають  сумніви  й  тривоги,
Й  випробуванням  цим  не  має  меж.
Та  я  не  можу  тут  зійти  з  дороги.
Й  колись  із  неї  не  зійшов  Ти  теж.

І  хоч  була    важка,Голгофська  та  дорога,
Та  Ти  ішов  по  ній  й  не  нарікав.
І  в  серці  знаю,теж  була  тривога.
Та  Ти  ціну  усьому  цьому  знав.

І  завдяки  Твоїм  стражданням  і  покорі,
Ми  можем  теж  по  ній  тепер  іти.
І  може  ми  і  босоногі  й  голі  .
Та  через  труднощі  веди  нас  до  мети.

Так  Боже  дай  й  мені  тепер  ти  сили,
Щоб  я  міг  далі  ще  по  ній  іти.
І  щоб  я  до  кінця  життя  і  до  могили,
Не  збочив  з  неї,а  Ти  сили  дав  дійти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307735
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.01.2012


ВІН І ВОНА

Вже  день  весняний  й  теплий  догорав,
Вона  сиділа  на  краю  свого  вікна.
Неначе  в  неї  радість  ,хтось  забрав,
Вона  сиділа  й  сумувала  ,там  одна.
 
І  враз  у  неї  очі  заблистіли
І  по  облитчу  прокотилася  сльоза,
Вона  страждала  і  душею  й  тілом,
А  в  небі  загриміла  враз  гроза.
 
І  ось  на  землю  краплі  впали
Й  по  підвіконню  дощик  дріботів.
Вони  її  печаль  на  мить  неначе  вкрали
І  дощик  геть  іти  вже  не  хотів.
 
Вона  ж  сиділа  й  небо  розглядала,
Й  ніхто  не  знає,що  робилось  у  її  душі.
Та  лиш  одне  ,вже  точно  вона  знала,
Що  все  минуло  і  вони  чужі.
 
Ніщо  не  повернути  вже  назад,
Лиш  спогади  лишились  й  більш  нічого.
Не  зацвіте  вже  більш  зимовий  сад
І  поряд  вже  нема  нікого.
 
А  десь  далеко,теж  так  хтось  сидів,
Й  про  неї  думав  ,він  також  не  мало.
Він  з  нею  бути  разом  ,так  хотів,
Але  вона  цього  не  дозволяла.
 
Ось  так  проходив  час,й  собі  летів,
Вона  все  за  минулим  сумувала.
Він  ж  подарити  цілий  світ  їй  так  хотів,
Але  вона  його  у  своє  серце  не  пускала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2012


РОЗКАЖИ

Покажи  мені  ранок  казковий,світання,
А  потім  ще  вечірню,ту  першу  зорю.
Розкажи  мені  звідки  з'явилось  кохання
І  де  краще  сказати,те  перше  люблю.

Покажи  де  гуляють  усміхнені  діти,
Й  безтурботно  живуть  у  дитинстві  своїм.
Розкажи  куди  біль  той  із  серця  подіти.
Щоб  не  було  його  на  обличчі  моїм.

Покажи  де  безмежна  є  радість  кохання,
На  обличчі  ті  сльози  і  весільний  вінець.
Розкажи,як  пройти  те  безмежне  чекання
І  коли  болю  тому,прийде  вже  кінець.

Покажи  де  зима  помінялась  з  весною,
А  за  нею  потім  жарке  літо  прийшло.
Розкажи,як  же  так  ми  не  стрілись  з  тобою
І  чому  це  мене,о  те  все  обійшло.

Ти  не  зможеш  мені,оце  все  показати
І  на  серці  мороз  і  на  дворі  зима.
Ти  не  зможеш  мені,оце  все  розказати,
Адже  серце  самотнє,а  тебе  тут  нема  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2012


ПОТЯГ ЧАСУ

Я  сподівався,що  вона  подзвонить,
Та  все  ж  мовчав  мій  телефон.
Й  до  мене  слова  тут  ніхто  не  зронить,
Адже  порожній  ,мій  життя  вагон.
 
Минають  станції  у  часі,
Це  мною  прожиті  роки.
І  той  білет,що  я  придбав  у  касі
Наштовхує  мене  знов  на  думки.
 
Чому  один  в  СВ  я  їду,
Воно  ж  здається  розраховане  на  двох  ?
Й  куди  подінусь  і  куди  я  піду,
Це  знає  тільки  один  Бог.
 
І  знову  потяг  мій  прямує,
У  далечінь,вперед  рокам.
Мене  на  жаль  ніхто  не  чує
І  у  вагоні  знов  я  сам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306787
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.01.2012


МЕТЕЛИК (присячено Н. П)

Метеликом  б  тебе  назвав,
Адже  ти  дуже  є  красива.
Я  красивішої  не  знав.
Ти  надзвичайне  Боже  диво.

Ти  радуєш  завжди  собою,
Як  той  Метелик  влітку  всіх,
Я  ж  знов  милуюся  тобою
І  зачаровує  твій  сміх.

Ти  безтурботно,так  літаєш,
Як  той  Метелик,серед  поля.
Й  красою  знову  ти  вражаєш,
Ех,якщо  б  була  моя  воля.

Я  би  тобою  милувався,
Як  з  ранку,вдень  так  і  вночі.
Й  від  щастя,й  радості  сміявся,
Але  на  жаль  ми,як  чужі.

І  хоч  дарив  не  раз  я  квіти,
Які  Метелик  так  любив.
Й  хотів  життя  твоє  зігріти,
Але  на  жаль,все  ж  не  зумів.

А  ти  хотіла  і  благала,
Щоб  я  забув  і  розлюбив.
Напевне  ти  того  не  знала.
Я  теж  хотів,та  не  зумів.

Ти  ж,ще  прекраснішою  стала
І  крильця  твої  чарівні,
Ще  більше  кольору  набрали,
Й  ще  більш  сподобались  мені.

Милуючись  красою  Бога,
Про  все  на  світі  я  забув.
Мені  б  Метелика  такого
І  я  б  найщасливішим  був.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2012


ПРОЩАННЯ

Коли  піду  я  звідси  назавжди,
То  тут  залишаться  мої  вірші.
Можливо  їх  і  прочитаєш  ти,
А  потім  тихо  так,зітхнеш  в  тиші.

Й  побачиш  ти  також  там  і  себе,
Згадаєш  спільні  миті  вдвох.
Ти  вибач,як  образив  чим  тебе.
Я  не  хотів,це  знає  навіть  Бог.

І  промайнуть  у  голові  картини,
Від  тих  всіх  слів,які  я  там  писав.
І  ти  побачиш  долю  там  людини,
Людини  ,ту  яку  ти  добре  знав.

Побачиш  ти,там  зраду  і  кохання
І  дружбу,що  повік  не  розірвати.
Також  побачиш  :  сльози,біль  й  чекання.
І  радість  з  смутком  й  біль  утрати.

Згадаєш  ти  усе,що  було
У  нас  двох  спільного  з  тобою.
Можливо  й  ти  щось  призабула,
Або  згадаєш  із  журбою.

Та  сумувати  все  ж  не  треба,
Адже  усе  колись  минає.
Ти  підвиди  свій  зір  до  неба,
Там  є  Той,Хто  все  добре  знає.

Як  ми  жили  і  як  ще  будем,
Кого  і  як  ми  тут  кохали.
Чи  може,що  ми  тут  забудем,
Або  чого  ми  ще  не  знали.

Він  все  відкриє  нам  у  небі
І  ми  для  Нього  не  чужі.
Ти  все  відкрий  Йому  в  потребі,
Або  згадай  мої  вірші.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306345
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.01.2012


погляд назад

Тебе  вже  не  зігріє  літо  ,
Якщо  весна  до  тебе  не  прийшла.
Й  не  подаруєш  їй  напевне  більше  квіти
І  не  відчуєш  більше  вже  тепла  .

Як  інколи  буває  важко  жити,
Коли  ти  не  потрібен  зовсім  їй.
А  ти  її  не  можеш  розлюбити
І  біль  ти  не  вгамуєш  свій.

Лиш  мрія  залишилася  остання,
Хоча  і  її  хочуть  загасить.
Скажи,а  що  робити  в  світі  без  кохання?
Й  для  чого  взагалі  тоді  нам  жить  ?

І  сам  себе  ти  обдурить  не  взмозі,
Хоча  і  пробував  вже  це  не  раз.
І  твоє  серце  знов  в  тривозі,
І  не  потрібно  тут  вже  більше  фраз.

Ти  просто  сам  живеш  і  розумієш,
Що  не  потрібен  ти  насправді  є  ні  кому.
І  хоч  про  неї  завжди  мрієш,
Та  повертаєшся  один  ти  знов  до  дому.

Ну  а  літа  усе  летять  ,минають
І  все  іде  у  далеч  до  кінця,
Але  назад  вони  вже  не  вертають.
І  більше  ще  гнітить  реальність  ця.

Ти  так  хотів  весни,тепла  й  кохання,
Але  на  жаль  нічого  не  змінилось.
І  не  повернеш  вже  роки  чекання.
Лишень  печаль  й  самотність  тут  лишилась.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2012


ЛИСТОК

Зима  прийшла  і  холодом  подуло
І  своє  царство  принесла  з  собою.
Навкруг  ж  безлюдно  й  тихо  було,
Лишень  на  дереві  листок  на  світ  дививсь  з  журбою.

І  листя  все  давно  уже  опало,
Лиш  він  один  чекав  свого  кінця.
Прожив  він  зовсім-зовсім  мало
Й  не  тішила,його  реальність  ця.

Висів  на  гілці,він  самотньо  й  сумно
І  згадував  усе  своє  життя.
Як  на  весні,під  деревом  тим  було  шумно,
А  він  лиш  починав  своє  буття.

Згадав,ще  літо  й  сонячне  проміння,
Що  гріло  лагідно  своїм  теплом,
А  ще  згадав  про  своє  вміння
Як  був  корисним  і  ділився  він  добром.

А  потім  ще,як  то  по  ньому
Літній,той  дощик  теплий  дріботів.
І  як  радів  він  дощу  тому,
А  той  іти  все  не  хотів.

Згадав,ще  квіточку  маленьку,
Яку  завжди  він  так  чекав.
І  її  посмішку  гарненьку,
Напевне  він  її  кохав.

А  потім  осінь  дощовиту,
Й  красиві  барви,ті  кругом.
І  землю  дощиком  политу,
Тепер  ж  присипану  сніжком.

Подув  шаленний  вітер  враз
І  відірвав  його  від  мрій.
Не  буде  більше  вже  образ,
Ні  сміху,радості  й  надій.

На  землю  тихо  опустився
Листочок  той  в  нічній  тиші.
А  потім  снігом,ще  й  накрився,
За  ним  не  видно  вже  й  душі.

Пройдуться  вранці  по  нім  люди,
Засохне  він  та  не  від  сну.
Його  вже  більше  тут  не  буде
І  не  зустріне  він  весну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305893
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.01.2012


ЗАХІД

За  обрій  сонце  ось  вже  закотилось,
У  вікнах,лише  відблиск  догорає.
Неначе  полум`я  у  них  на  мить  з`явилось,
Ну  ось  й  його  тепер    не  має.

І  захід  сонця,вже  на  цьому  закінчився,
Враз  стало  сумно  від  минувшої  краси.
І  вечір  враз  на  землю  опустився.
Ти  не  повернеш  вже  нічого  й  не  проси.

Ось  так  надії  й  мрії  догорають,
Ти  мрієш  й  віриш,але  в  одну  мить.
Ти  ненароком,якось  помічаєш,
Що  все,як  захід  сонця  враз  згорить.

Тобі  нічого  й  так  вже  не  змінити,
Лиш  спогад  неба  ,яке  ввечері  горить.
Ти  будеш  спогадом  цим  довго  жити.
Іще  не  раз,душа  і  серце  заболить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305892
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.01.2012


БЕЗ ТЕБЕ

Без  тебе  гаснуть  в  небі  зорі
І  знов  самотнім  стало  небо.
А  в  його  темному  просторі,
На  жаль  не  все  вже  так  ,  як  треба.

І  сонечко  не  так  вже  світить,
І  лютий  вітер  дошкуля.
А  дощ  з  грозою  впасти  мітить
Й  похмуре  небо  вже  здаля.

Без  тебе  час  враз  зупинився,
Годинник  стих  ураз  на  мить.
Й  не  наче  світ  умить  змінився
І  в  мене  в  грудях,щось  болить.

Літа  проходять  ,змін  не  має.
Чому  ?  Ти  запитаєш  в  себе.
А  відповідь  одна  лунає  –
Тому  що  все  на  жаль  без  тебе  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2012


Так ніхто ще тебе не любив

Так  ніхто  ще  тебе  не  любив,
Та  й  хто  зна,чи  так  сильно  полюбить.
Я  тобою  увесь  час  цей  жив,
Та  любов  й  нас  також  часом  губить.

Я  не  можу  сказати  тобі,
Чом  в  нас  склалось,ось  так  я  не  знаю.
Та  й  брехати  не  можу  собі,
Розумію  я  лиш  ,що  кохаю.

Я  не  скажу  нічого  тобі,
Адже  ти  й  так  давно  все  це  знаєш.
Гляну  просто  лиш  в  очі  тобі
Й  зрозумію  ще  раз–  не  кохаєш.

Ми  нічого  змінити  не  в  змозі,
Я  кохав  ,а  ти  ні  –  це  життя.
І  стою  знову  сам  на  порозі
І  дивлюсь  вдалечінь  в  небуття.

Так  тебе  ще  ніхто  не  любив,
Та  й  навряд  чи  ще  хтось  так  полюбить.
Та  напевне  я  це  заслужив
І  любов  ця  мене  так  і  згубить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2012