| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
" Він любив, а вона йому не вірила.
Благала його, щоб відпустив і залишив в спокою.
А він не хотів..
Вона любила іншого, такого класного, незалежного і байдужого.
Вона бажала бути тільки з ним.
Йшли дні, місяці.. Він все ще її "любив".
За цей час їм є що згадати:
сльози, крики, погрози, зради.. щирі та красиві слова, в які вона ніколи не вірила.. Це все їхні спогади.
На той час вона була зовсім іншою:
такою спокійною, правильною та вірною.
Це завдяки йому, завдяки його відношенню до неї, завдяки його словам..Вона цінувала його думку.. завжди.
Він був тим, єдиним, який її розумів і підтримував, заспокоював і давав поради.
Можливо, вона цього не говорила, але вона цінувала його, як нікого іншого. І десь в глибині душі вона старалась вірити йому, але..
Пройшов рік.
Нарешті вона дочекалась цього - він її відпустив.. назавжди.
Йому було важко це зробити, але він це зробив..
Вона не могла повірити цьому.
В той момент вона була найшасливішою!
Вона була впевнена, що буде з тим, кого так любила та добивались.
І ось - вони разом, вони пара.
Вона найщасливіша дівчина в світі!
Як же вона його любила і так боялась втратити!
Спочатку вона була іще тією, справжньою, але щось сталось в її житті і вона змінилась.. повністю.
І відношення її до нього теж змінилось.
Так, вони іще разом, але це вже не ті стосунки.
Вона зраджувала йому, і не один раз.
І хоча, жаліла про це, але вона не хотіла повернутись і все виправити.
Вона стала зовсім іншою.
Інші думки, інші слова, інші вчинки..
В ній змінилось все.
І любов..
Взагалі-то, це були найкращі два місяці в її житті.
Вона побачила його іншого.. щирого, доброго і не байдужого.
Завдяки йому вона відчула щось інше, щось прекрасне.
Вона ніколи його не забуде.
І ці два місяці не забуде теж.
А їм є що згадати.
Кожну мить проведену разом.
Розмови по-телефону, повідомлення..
Це їхня маленька історія,
яку вони ніколи не забудуть.. ніколи..
Вона щиро вдячна йому за це все.
За його відношення до неї, за його правду, за любов..
Але, рано чи пізно - все закінчується..
Її любов до нього теж закінчилась..
Через що?
Вона незнає..
В житті є щось важливіше за любов..
Є такі ситуації,
коли потрібно просто переступити через любов,
просто розлюбити..
Так буде краще, вона в цьому впевненна..
Зараз вони друзі, хороші друзі.
І як б їй не хотілось бути з ним - цього не буде, тому, що
так буде краще і для нього, і для неї, і для нього.
Це не помилка.
В її житті є людина, яка була поруч завжди.
Яка знає її повністю, знає її справжню.
Це він.
З добротою в серці, з щирістю в очах і з любов*ю..
Справжньою любов*ю, в яку вона дійсно вірить..
Вона не хоче втратити його,
не хоче образити.
З ним вона відчуває себе іншою, кращою.
З ним вона справжня.
І щоб не сталось в її житті - вона НІКОЛИ не ранить його серце.
Вона не буде з іншим знаючи, шо він її іще любить.
Із ним вона теж не буде..
З часом він її розлюбить і вона залишиться одна.
Так повинно бути.
Вона це заслужила.
Вона в цьому винна.."
За свої вчинки, слова і відношення до людей - потрібно відповідати.
Просто, вірьте людям, іхнім словам, почуттям..
Довіряйте їм.
Іноді, довіра - це все, що є у вас.
Цінуйте те, що у вас є зараз.
Цінуйте тих, хто любить вас
і просто хоче бути поруч.
Не раньте їхні серця..
Живіть теперішнім
і не витрачайте часу на думки про майбутнє.
Все, що буде - це те, чого ви заслужили.
Насолоджуйтесь своїм життям.
Будьте простішими..)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2011