Оксана Семотюк

Сторінки (1/39):  « 1»

Троянди з "того дня "

У  передранішньому    сні  
Наснились  квіти    неземні.
Збудилася-  сама    ,сама
Й  букет    троянд  із  "того  дня",

Коли  були  іще  удвох  .
Коли  на  пелюстках  квіток
Світились  роси  янтарем  -
То  привітання  з  новим  днем.

В  садку  співали    солов"ї
І  всі    були      іще      живі    .
А  десь  далеко  грала  скрипка...
О,Боже  милий  !  Прикро!  Прикро...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2012


Подяка друзям за піднесене вітання .

Якщо  сказати  вже  вам  чесно
-Не  віриться  ,я  ніби    в  сні.
Що  це  про  мене      і    мені
Такі  слова    чудесні  .

За  все  своє  життя-буття
Таких  вітань  я  ще  не  мала.
Моя      родино      дорога  ,
За  що  мені  така  похвала?

Спасибі  ,друзі  ви  моі    !
Світаночку    ,  Світанку  милий!
Як  ти  змогла  відчути    те,
Що  день  від  дня  тут  в  чужині
Я  прагну  вітру  з  України  ?

І  вітру,і  зими,й  дощу,
Стежини  у  пшеничнім  полі
І  чорнобривців,що  цвіли
Під  хатою  і  на  городі...

Ті  чорнобривці,вітер,ліс  -
Це  все,що    мариться  ночами,
Та  важливіше  понад  все  ,
Те    розуміння  ,що  між  нами  .

Велике  щастя  у  житті
Пізнати  дружбу  вірну-вірну,
Мої        подруги      дорогі  ,
Вклоняюсь  вам,мої  ви  рідні  !

Нехай    вита  в  оселях  ваших
Любов  ,здоров"я,радість  ,сміх.
Я  щиро  Богу      помолюсь,
Хай  вклонить  небо  вам  до  ніг  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2012


Засушені рози .

Усе  пам"ятають  засушені  рози:
зажурений  спомин  і  радість  ,і  гріх.
Засушені  рози,хоч  схлипують  часто  ,
але  розсипать    засушений  сміх.

   Усе    пам"ятають    засушені  рози:
В  букетах,  мов  пам"ять,  припорошена  часом,
засушені  рози  на  колінця  вклякають-
тривожать  минуле  ,  нагадують    свято  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2012


вдовина правда.

Не  нарікаю  я  на  долю,
Лиш  прикро,Боже,в  самоті
У  одинокості    поволі
Тягнути  стомлені    жалі.

Вдовина  правда-лише  сльози.
Чому  так  рано  відійшов  ?
Несправедливо,в  чім  провина,
Що  ми  упали  під  хрестом?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2012


Посріблила скроні сивина .

Посріблила  скроні  сивина,поселився  смуток  на  обличчі,
П"ятдесята  стукає  весна  у  обійми  старості  найближчі  .

Як  розумно  увійти    в  цей  вік?Без  образи  і  жалю,І  болю,
Мудрості  попрошу  і  снаги.В  Господа  -його  господню  волю.

Тяжко  одинокому  іти,доля  заручила  з  самотою,
Смутку  невгамовний,відпусти.Сію  зерна  радощів  довкола.

Проростуть  онуками,дітьми.У  гніздечку  заколосяться  родинно
Боже,радістю  благослови,старосте,подбай  про    мене  жнивно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2012


Любов-мій хрест.

Живу.
                 А  чи  насправді
               Я    живу?
               З  оглядкою,
               Немов  щось  
               Завинила  .
               Одна  вина,
               І  це  мій  хрест-
               Тебе  ,мій  смутку,
               Полюбила.

                       Не  спопелити
               Цю    любов  ,
               Не    викинути,
               Не  згубити.
               Вона-мій  хрест.
               Тяжкий    мій
               Хрест.
               Як    дальше
               Зможу  жити?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2012


Лелеки повертаються додому

Лелеки  повертаються  додому,
Почувши  подихи  весняної  пори,
Знялись  вони  –оперезали  обрій  
Ключами-личурами  попливли.

Злетіти  би  у  небо  разом  з  ними,
Піднятися  б  в  простору  височінь,
І  залишити  все  позаду:  цю  чужи'ну
Розлуки,  сльози  і  жіночий  біль..

Іду  за  місто  і  вдивляюся  до  болю,
В  лелечу  і    небесну  глибочінь
«Візьміть!  Візьміть!  –  кричу,  благаю,
Візьміть  й  мене,  додому  поверніть.

Чи  прийде  вже  колись  ота  хвилина,
Така  вже  виплакана  й  вимріяна  в  снах,
Коли  простелиться  й  моя  стежина
До  рідного  порога  не  в  сльозах?
                                                                                         23.02.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319245
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2012


Стомились плакати дощі .

Нічого  вже  нема  й  не  буде.
     Стомились      плакати    дощі
     І      я    стомилась      самотою,
     Благаю      сонця    для  душі.

                   Прошу  я  сонечка  й  надіі.
     Чому    на      серці  смуток  лиш?
     Десь  ходиш  ти  один  світами,
     Напевно    теж  вночі  не  спиш.

                   Чому  два  серця  так  далеко?
     На  відстані  сльози    й    років.
     Нічого  вже    нема  й  не  буде.
     І  не    знайти    отих    шляхів  .

                   Котрі  з"єднали  воєдино
     Дві  долі,  що  вже    відцвіли,
     Та  по-дитинному    невинно
     Назустріч  одна  одній  йшли.

                   Та  не  пора.На  все  свій  час.
     Стомились  плакати      дощі  .
     Ще  виглянь,сонечко,хоч  раз
     Коханням    поселись    в    душі  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2012


Ти прийди, повернись

Ти  прийди,  повернись
В  цю  весну,  в  цю  сумну,
Звесели    і    розваж
Цю  гіркую    сльозу.
     
Пригорни,  приголуб,
Як  тоді    усміхнись.
Поверни  ту    весну  -
Те  щасливе  "колись"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314559
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2012


Я вже ніде

Я  вже  ніде.  Ні  тут,  ні  там.
 Я  лиш  у  стогоні    і    гніві,
 В  жалю,розпуці  і  сльозах.
 Я  усміхаюсь  тільки  в  снах,
 Та  прошу  в  Бога  лиш  надіі,
 Що  все  ще  зміниться  колись.

   І  десь  далеко  за  роками
   Моя    душа    ще    оживе,
   Зігріта  теплими  руками.
   Чиіми?    Я  не  знаю  ще.
   Лиш  знаю  я,щоб  те  дістати,
   То  щире  серце  треба  мати.

   І  душу,щедру  на  віддачу.
   Усмішку  милу,  добру  вдачу.
   Я  все  це  мала,  та  з  роками
   То  розгубила,то  роздала
   Й  зміліло  серце,  а  душа
   Спустошилась  і  теж  зміліла.

   Але  іще  не  зачерствіла.
   А    я    сумую  і  болить...
   Коли  цей  світ  вже  звеселить,
   Розрадить  душу,що  так  зрадив
   До  старості  вже  припровадив
   В  якій    так    мало    теплоти.

         Шукаю    все  і...не  знайти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2012


Сумна, сумна весна

Сумна,сумна  весна
У  очі    задивилася.
Гірка,  гірка  сльоза
У  травах  загубилася.

За  нею  друга,  третя,  безліч
Дощем  залопотіли.
І  сум,  і  біль,  і  гіркота.
Без  тебе  нема  сили.

Чи  дощ,чи  сонце  і  весна  -
Безсилі  моі  крила.
Сама,  сама  -  тебе  нема,
Але  вони  злетіли  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2012


Я - українка

Вже  мабуть  прилетіли  лелеки
Мерзнуть  ноги  у  мартівськім  снігу
Я  в  теплі  і  від  дому  далеко
Рада    мерзнути  –  тут  непокірно.

Бо  неправда,  безжалісна  мучить
Витискають  з  нас  соки  невпинно
Завойовників  хвацькі  нащадки
Їм  би  найми,  аби  зрозуміти.

Ціну  сліз  і  гіркого  терпіння
І  знущання  з  усмішкою  фальші
Не  взаконене  тут  «катування»,
Рабство    сліз  у  нерабському  світі.

Як  змиритись  з  вигнанням  нині,
Якнайбільше  я  прагла  волі
В  незалежній  моїй  країні,
Очужіли  і  влада  й  закони.

Топчуть  гордість  і  тут  і  вдома
Примиритись  не  в  моїй  крові,
Була  гордою  і  залишуся,
Українка  –  я,  матір  волі.
                                                                           23.03.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2012


Калиновий сум

Побачила  я  калину  у  чужім  краю,  –
Стало  сумно  мені,  Боже,  гірко  до  жалю.
Розірвали  сльози  душу:  -  Хто  тебе  заніс?  
Між  ці  гори,  між  ці  скали  шпильчаті  як  світ...  
Все  до  ладу  –  і  кілочки  -  калиновий  сад,
Лиш  придивишся  уважно  –  горя  водоспад,
Присилили,  обсотали,  навкруги  паркан,
Ой,  калинонько  рідненька,  як  прижитись  нам?

Хоч  і  сонечко  високо,  тепло  і  ліси,
А  мені,  здалося,  просиш  збігти  до  води,
Над  джерельцем  похилитись,  вмитися  в  росі
І  на  вроду  задивитись  зранку  на  зорі.
Разом  з  дубом  молоденьким,  жартуючи  в  парі,
Послухати  соловейка  під  вечір  у  гаї.
Ой  калинонько  рідненька,  хто  тебе  заніс
Між  ці  гори,  між  ці  скали  –  повні  очі  сліз.
…Не  була  там  дуже  довго,  а  коли  прийшла,
Панувала  у  тім  краю  зимонька–зима.

Похилилася  калина,  опустила  віти,
Десь–не–десь  по  ягодині,  щось  не  оббив  вітер.
Побачила  б  в  Україні,  казала  б  «коралі»,
А  тут  сльози  калинові,  як  кров  виглядали.
Не  плач,  моя  калинонько,  така  наша  доля,  
Кровавими  слізоньками  вмиватися  з  горя.
Одна  доля  на  нас  з  обох  –  чужина  й  неволя.
                                                                                                                         2.03.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2012


Сан Лука зі мною

Куди  не  поверну  –  Сан  Лука  зі  мною,
Як  свідок,  як  ангел,  як  спогад,  –  до  болю
Тривожить,  нагадує  дні  ті  і  ночі,
Стискає  у  грудях,  заплакує  очі.

Святеє  святих  було  поряд  з  тобою,
Чому  поступив  так  нечесно  зі  мною?
Чому  не  знайшов  ти  те  слово  розумне,
Яке  б  освітило,  розвіяло  сумнів,
У  твоїй  чесноті,  у  твоїх  поступках
Нічого  не  значило  -  поряд  Сан  Лука?

                                                             В  Болоньї  (Італія)  на  високій  горі  є  церква  Святого  Луки

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2012


Минуло все

Побачив  жінку  поміж  трав,  -  
Ступає  бережно  і  ніжно,
В  руках  букетик  польовий,
Хто  ж  бо  вона,  оця  царівна?

Я  придивився,  і  впізнав,
Той  блиск  очей  і  гордий  стан,
Що  вабили  мене  й  манили,
І  з  розуму  усіх  зводили.

...  Ромашки,  Хомів,  –    як  колись,
І  жайворонки  з-під  небес,
А  у  душі  тремтить-пече,
Минуло  все,  минуло  все...

Дивлюсь  уже  через  роки,
На  гору  Хомову,  луги
Тебе,  царівно  пам’ятаю
В  отім  крапливім  сарафані...

                                                                                                             Липень,  2007



Ромашки,  Хомів  -  назви  місцевості

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2012


Три дороги

Стою  розгублена  на  перехрестку
Забута  Богом  і  людьми
Переді  мною  три  дороги  –
Котру  ж  бо  вибрати  із  них?
Ті  три  дороги,  як  закляття,
Вони  зі  мною  і  в  мені,
Такі  тернисті,  покручені,
Без  світла,  темні  і  чужі.
А  вибрати...  як  бо  то  тяжко,
Коли  у  серці  лиш  одне,
То  мучить,  то  ся  відвертає
А  шлях  у  той  бік  не  веде...

Веде  у  пам"ять,  у  журбину...
Вже  інші  перехожі  йдуть.
А  сни  приходять  безупинно,
Наобіцяють  та  й  ...  підуть.
А  сни  минають,  будить  ранок,
На  перехресток  йду  я  знов,
Де  вибір  душу  розпинає
На  три  дороги  за  любов.
                                                                                                         26.11.2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2012


Журавлиний слід

В  свій  край  верталась  разом  з  журавлями,
І  разом  з  ними  відлітала  знов.
„Лишайся!”  –  шепотіли  вслід  дубрави
Стогнала  стара  липа  під  вікном.

Чужа  земля,  а  за  плечима  торба  літ,
Наповнена  сльозами  і  журбою.
Я  знов  шукаю  журавлиний  слід
Гадаю,  що  так  впораюсь  з  собою....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2012


Терпи!

Мені  здалось  усе  пропало,
Відплакало  і  відридало,
Терпким  рум’янком  відцвіло
І  відійшло.
Пройшов  вже  час...
Знов  сумно  плаче  небо
За  шибкою  дрібним  дощем
А  я  притихла,  мабуть,  так  і  треба  -
Переживем.
Ти  не  приходиш  в  снах,  з  розлуки
Протягую  самотньо  руки  –  
тебе  нема,
До  ранку  лиш  думки,  як  мухи,  
І  тишина.

Коли  щось  добре  –  тільки  на  хвилинку,
А  коли  зле  –  здається  назавжди.
Сама  несу  тягар,  бракує  доброти.
Терпи!                                                                                                                        4.11.2005

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2012


Лист мами

У  смутку,  у  тривозі
В  далекій  стороні
Листа  складає  мама
Синочкам  і  рідні.
Хотіла  б  написати
Та  губляться  слова
І  заслоняє  очі  
Тужлива  пелена.

…  Про  що  їм  написати?
Як  стогоном  душа,
Аж  розпирає  груди,
Незаспана  сльоза?
Снує  тенета  спогад,
Горить  у  серці  біль,
Без  мами  голуб’ята
Дорослість-ростуть...

А  тут  в  краю  далекім
Не  з  медом  хліб  дають,
І  гроші  зароблені
Натруджені  й  гіркі.
Ночами  терпнуть  руки,
Пече  у  спині  біль...
Так  покрутила  доля
Шляхи  її  чужі…

…  Про  що  їх  запитати:
Скінчилися  дощі?
І  чи  прийшла  посилка?
Чи  добрі  ті  штанці
Для  Павлика  малого
І  чи  здоровий  він,
Не  кашляє  і  ручка
Вже  не  турбує,  ні?
Як  чується  там  мама,
Чи  п’є  лікарства  всі
І  чи  родили  рясно  
В  цім  році  черешні?

Смішні  либонь,  маленькі
Дрібниці  ці,  але
Лиш  ними  у  Італії
Ця  мама  і  живе.
Подзвонить,  чи  напише
І  легше  на  душі
Бо  сили  покидають  
З  розлуки  і  жалів.

Кому  в  вину  запише
Найвищий  наш  суддя  -
За  що  страждає  жінка?
Чи  доленька  така?
                                                                         27.06.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2012


Не судіть

Не  судіть  мене,  люди,
Що  покинула  хату,
Що  заплакала  тужно,
Покидаючи  двір.

Привикаєш  до  всього
І  немиле,  вже  миле,
І  той  край,  що  був  чорним  –
Посвітлів  і  зігрів.

Моя  доля,  злодійка,
Обікрала  найкраще,
Найдорожче  забрала,
Загубила  в  світах.

Не  знайду,  що  шукаю,
Де  шукати,  не  знаю,
Було  поле  родюче,
Бур’яни  як  роки.

Заросло  полинами
Що  то  сталося  з  нами?
На  засіяних  сльозах
Проросла  самота.

Не  судіть  мене  дуже,
Я  сама  засудила,
Наче  докір  чи  вирок  
Мовчазні  очі  сина.
                                                             20.05.2007,  Україна

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2012


Доленька

Доля,  доленька  зажурилася,
Доля  доленька  заблудилася,
Заблукалася,  загубилася
У  чужих  лісах  опинилася.

І  сама  одна,  і  не  видно  шлях,
Шум  листви  вгорі  навіває  страх,
Ані  щебету,  ні  переспіву
Лиш  сумний  пугач  –  одинокий  птах

Доле,  доленько,  скинь  журу  свою
Я  люблю  тебе,  не  засмучуйся,
Я  знайду  тебе  –  не  зневірюйся,
Пригорну  тебе  –  обнадіємся.
                                                                                   Болонья,  3.11.2005

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2012


Мрія

Надворі  ще  зима,  сніги,
А  я  чекаю  вже  весни,
Надіюся,  коли  вже  прийде  знову,
З  теплом  і  сонцем  принесе
Моє  повернення  додому.

Лелію  і  плекаю  мрію,
Що,  наче  пташка,  не  дається  в  руки,
Але  життя  порожнє  без  надії
Я  вірю  –  прийде  вже  кінець  розлуки.

Коли  приїду,  впаду  на  коліна,
І  буду  цілувати  землю
І  руки  мами  і  стіни  хати.
О,  Боже,  в  дійсність  поверни  цю  мрію,
Нема  вже  сил  чекати.

Притисну  до  грудей  внучат,
Синів  у  вишиті  сорочки  повбираю,
І  буде  вдома  у  нас  свято  –
То  мама  повернулася  з  світів.
                                                                                                             30.01.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2012


Непрошені вірші градом б'ють із душі

...
                                                                                     Я  чекаю  на  вірші.
                                                                               Запрошені  не  йдуть.
                                       Непрошені  –  мов  градом  із  серця...

Налітають,  аж  збиває  дух,
І  не  знаєш  де  усіх  подіти?
Вже  вони  близенько,  ось  тут
Мої  любі  народжені  діти.

Щирі,  як  молитви  при  зорі
Добрі,  наче  сни  в  дитини.
А  торкнеш  –  загубляться.  Не  йдіть,
Дайте  приголубити  гостинно.

А  вони  зникають,  як  прийшли
Звідки  і  куди  –  не  знаю
Не  губіться,  будьте  при    мені  –
Вами  я  живу.  Ви  –  все,  що  маю.
                                                                                           31.05.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303518
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2012


Почуй мене, скажи два слова

Нічого  я  не  потребую  –
Не  посягаю  на  твоє
Два  слова  –  вісточки  надії,
Що  ти  в  моєму  світі  є.

Десь  там  далеко,  недосяжно
Не  мною  міряних  світах,
Почуй  мене,  скажи  два  слова
У  моїм  серці  ти  живеш.

«Забудь,  забудь,»  –  шепоче  думка.
«Розумна  будь,»  –  шепоче  сум.
А  сльози  капають,  голосять,
Бо  ти  пішов  у  незабуть.

Умить  пропало  те  джерельце,
Що  тамувало  спраглий  день,
Мов  блискавка  зірвало  світло  –
З  твоїх  заплющених  очей.
                                                                                                                   7.09.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2011


Як прийняти неповернуте?

Торік  сміялася  до  сліз.
Була  щаслива,  музика  звучала
Втішав  мене  весь  білий  світ
І  дім  світився  величаво:

І  перші  паростки  на  зораній  землі,
Далекий  парусник  в  небаченому  морі,
Вершини  гір,  від  скал  до  неба,  до  зорі  –
Торкалося  душі  так  ніжно  і  ласкаво.

Хотілось  жити  і  життю  співати.
Чого  померкло,  перебігло  вмить,
Обезкольо′рилося  щастя
В  скорботний  безутішний  цвіт...

Як  звикнути  без  тебе?  І  ожить?
Прийняти  неповернуте  й  вціліти?
Навчи  мене,  мій  Боже,  і  прозрій,
Щоб  мого  болю  не  спізнали  діти.
                                                                                                                   26.05.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2011


Щось чекала від дня

Щось  чекала  від  дня,  
Щось  чекала...
Як  осиковий  лист  
Трепетала,
Вже  піввіку  пройшло,
Промайнуло,
І  чого  я  чекала,
Забула...

Засвітилися  свічі
Як  зорі,
Лиш  предвічні  модрини
В  поклоні,
Гонорово  схилились
Смереки
Щось  чекали,  чекали
Здалеку.

Шепотіли  свої
Бажання,  
Промовляли  на  мові  
Незнаній
Нездійснені  були,
Відчужілі
І  думки  мої,  й  мої
Мрії....
                                                               10.09.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2011


Забула

Я  забула,  як  шепче  струмочок,
Я  забула,  як  пахне  земля,
Я  забула  вже  навіть  твій  голос,
Я  забула…  Забула  хто  я?

Що  я  роблю  отут  на  чужині?
Доглядаю  старість  чужу?
І  з  розпуки  заплакані  очі
Присипаю  в  самотнім  вікні.

Не    багато  я  хочу  від  долі,
Дуже  трошки,  що  мають  усі
Рідну  землю,  умиту  росою,
І  повагу  простій  сироті...

Знаю  втрачене  не  наздогнати,
Боже!  Та  невже  це  можливо  іще?
Через  власну  чи  чиюсь  помилку
Нас  багато  "не  в  своєму  світі"  живе.
                                                                                                         Болонья,  18.12.2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2011


Ти знову мене заручив

Ти  знову  мене  заручив...
І  усмішка  твоя  засмучена,
Як  перстеник  на  правій  руці:
Не  вінчана  й  не  розлучена...

Ти  пішов,  а  відлуння  живе,
Здається,  обручки  не  треба.
Я  без  тебе  з  тобою  завжди
Недалеко,  на  відстані  неба...
                                                   Болонья,  03.09.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2011


Я прошу в Бога зустрічі з тобою

Я  прошу  в  Бога  зустрічі  з  тобою,
Молюся,  щоб  не  було  пізно,
Одне  бажання  і  єдина  мрія.
-  Почуй,  -  благаю  слізно.

Осіння  днина  швидкоплинна,
Літа  у  герці,  мов  відлуння  грому.
У  серці  темінь  і  одне  бажання:
Я  прошу  в  Бога  зустрічі  з  тобою.

Я  прошу,  молю,  каюсь  і  прощаю
Навіть  за  те,  котре  й  не  відбулося.
Безвинним  ангелом  кружляю
Караюсь  й  набираю  знову  злості.

Я  прошу  в  Бога  зустрічі  з  тобою,
Щоби    назавжди  небо  прояснилось,
А  згірклий  сум,  тяжка  розлука,
У  вічність  канули,  
                               а  правда  засвітилась...
                                                                                           Болонья,  5.09.2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2011


Невідправлені листи

Невідправлені  листи,
Як  розведені  мости,
Як  крикучий  докір  долі  –
Береги  ці  не  звести.

Повертаюся  в  минуле,
А  робити  це  не  слід,  –
Загубила  відлік  часу,
Загубила  оберіг.

Ятрить  рани  спогад  –  було,
А  чи  було,  а  чи  ні?
Незагоєні  рядочки  –
В  невідправленім  листі.

Де  ти,  той,  хто  мав  читати?
Перервалася  струна,
Лиш  відлуння  звук  крилатий
Сумно  в  серці  осіда.
                                                                                       Болонья,  27.02.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2011


Згоріла церква в рідному селі

...Згоріла  церква  в  рідному  селі,
За  що  ця  кара  Господи  найвища?
Страшний  вогонь  чинив  безжальний  суд
Горіли  сльози  у  кровавім  попелищі...

І  повдовіли  вмить,  осиротіли  ми,
На  Спаса  несли  горе  освятити
Не  догледіли  і  не  вберегли  –
Біда  прийшла  нас  розуму  навчити.

Чия  вина?  Чиї  нечисті  руки?  
Невже  усе  закономірно?
Горить  душа  і  безпорадний  стогін:
Допоки  тобі  мучитись,  Вкраїно?                                                                19.12.2005

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2011


Виглядаю тебе, виглядаю…

Із  далеких  світів  виглядаю  тебе,  виглядаю,
Твої  риси  у  кожнім  прихожім  шукаю,
Не  діждуся  ніяк,  все  чекаю  тебе,  все  чекаю.
І  чеканням  життя,  ти  повір,    віддавна  називаю.

День  збігає,  за  ним  рік  за  роком  втікає,
Мої  коси,  в  копиці,  як  трави  осінні  складає.
Поселилась  жура,  засмутила  заплакані  очі
На  чолі  ораниці  –  я  вірити  правді  не  хочу.

Ти  не  йдеш,  не  прийдеш,  нагадала
Мені  осінь  слова  золоті  –  як  то  мало
Аби  серце  жіноче  зігріти  потрібно
Зачекалася  я,  зачекаю  ще  трохи.  Не  спізнюй!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2011


За що?

За  що?  За  що  розпорядилась  доля
Іти  в  світи,  шукаючи  рубля?
Нещасна  жінко  з  України,
Хто  відповість  за  втрачене  сповна?
За  тих  сиріт,  що  при  живих  батьках,
Розбиті  сім’ї,  одиноку  старість?
Їм  треба  твоїх  рук,  тепла.
Не  в  грошах  радість.
Усі  мовчать:  і  той,  хто  міг  би  щось  зробити,
Живе,  як  туз,  і    мислить,  як  нажити,
А  ті,  яким  була  ти  серцю  мила,
Вже  поспивались,  а  чи  вже  в  могилах...
А  Україна,  як  без  жінки  хата:
Набілена,  не  прибрана,  без  свята,
Поля  незорані,  занедбані  могили,
Мужі  при  владі  совість  загубили.
Прости,  мій  Боже,  знову  нарікає
Ця  жінка-мати,  молода  вдовиця.
Й  що  відповіді  все  шукає,  –
За  що?  Душа  аж  затерпає,
А  розум  заспокоює:  "Змирися!"
                                                                                       Італія,  18.01.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2011


Освідчення

Моє  село!  Маленька  батьківщино,
Колиско  долі,  диво  калинове,
Уже  давно  освідчитись  збираюсь
Тобі  в  любові.
Милішого  немає  на  землі
За  свій  куточок,  рідний  і  любимий,
Тобою  тут  у  чужині  живу,
І  мрією  до  тебе  лину.                                  Болонья,  19.12.2005

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2011


Надія

На  все  Твоя  Господня  воля,
Що  має  бути,  те  і  є.
Стомилася  переживати
Бо  це  нічого  не  дає.

Молюся,  плачу  і  не  сплю,
Спустошена,  як  сніп  озимий,
Кому  потрібна  я  така,
Мов  на  морозі  цвіт  калини?

Не  відвернися,  не  покинь,
На  самоті  побудь  зі  мною,
Порозмовляй  і  не  остинь
Моє  єство  лишень  з  Тобою.

А  щастя  -  перелітний  птах.
Не  поборотися  з  грозою.
Якщо  окремо  ти  і  я?
Найкраще  висохне  з  росою.

Уже  давно  і  я  пішла,
Розтанула  в  полях  туманом,
Але  надія  не  вмира  –
Господня  сила  гоїть  рани.
                                                                             Болонья,  2.01.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2011


Задіамантила сльозина

...Він  ніс  у  жмені  маргаритки
Маленькі,  з  жовтими  очима,
Назустріч  неземній  єдиній.
Задіамантила  сльозина.

Світилася  зоря  від  щастя
У  мові  уст  солодких  серед  ночі.
Дарма  що  їм  уже  не  двадцять...
Всміхнулася  любов  у  очі....
                                                             Болонья,  2005

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301486
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2011


Пам’яті скрипаля

Троїста  музико,  заграй  мені  хору,
Хоч  я  не  танцюю.  Без  пари…
Мелодію  вічну,  мелодію  суму  –
Розрадь  моє  серце,  скрипалю.

Де  ваші  сорочки,  розшиті  узори?
Неписані  ноти,  широкі  паси?
Чи  ви  розучились?  Чи  ви  посварились?
І  з  клубу  старого  навіки  пішли?...

...Замовкли  цимбали,  затихла  сопілка
І  скрипка  упала  із  рук  скрипаля.
Заграйте  сумної,  відходим  у  вічність,
Та  скрипку  ніхто  не  узяв...  А  дарма...
                                                                                         Болонья,  12.12.2005

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301484
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2011


Чужа

Чужа,  чужа,  давно  чужа
Чужа  і  мама  і  сестра.
Чому  ж  бо  відчужилися?
Родини  загубилися.

А  хто  ми  без  родини,  
Без  дому  і  дитини?
І  думка,  як  та  стежечка
З  гіркої  самотини.

Блукає  попід  вікнами,
Батьківської  хатини,
В  садочку  поміж  вишнями
Торкається  калини.    

Там  соловей  щебече,
Зозуленька  кує,
Там  мамина  вечеря,
У  дзвони  літо  б’є.

Дощами  плаче  осінь,
І  з  нею  плачу  я.
Зима  тріщить,  регоче  –  
Це  втіха  не  моя.  

Було  колись,  минулося
Життя  -  як  дивний  сон?
Коли  вже  доля  поверне
Мене  в  моє  село?

Щоб  не  чужою  була  я  –
Сестра  і  мама  дорога,
Синів  садила  за  столи,
Не  відчужи  мене,  життя.
                                                                       Болонья,  7.06.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2011


Боже щастя

О  Господи,  мені  допоможи
І  засвіти  хоч  свічечку  в  тунелі,
Підтримай  мене,  Боже,  в  темноті,
А  дальше  я  сама…  Я  сильна.
 
Колись  вона  мені  світила
Чи  блимала,  а  не  горіла,
Потім  погасла,  задиміла
Спасення  свічка…  Я  зблудила.

Тепер  навколо  лиш  стіна,
Загубленого  щастя  тіні.
Снують,  мерещаться  мені
У  темряві  знайомі  милі…

Ступаю  навздогінці  щастю,
Іду,  хоч  і  боюся  впасти.
Я  дуже  хочу.  Мені  треба
Його  вернути…  
                           Боже  щастя.
                                                                                           Болонья,  13.11.2005

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2011