| Сторінки (1/41): | « | 1 | » |
Цей світ мені чужий і дикий темінню,
я не навчилась приживатись з відчаєм.
на грані поміж хвойдою і чемною,
довкола мене оселились грішники.
ті друзі, що ще вчора були каменем,
сьогодні пожовтіли й стали прикрими.
розмови вже не ті, не ті підвалини,
можливо виросла і стала розумнішою…
цей світ мені чужий, мов поміж хмарами,
і мрії вже не мріються, під маски
ховаються, як сором попід блузкою
довкола ходять посивілі парами,
а я одна, неначе боягузка…
цей світ мене лякає відвертається,
а я його усмішкою поколюю,
хоч і безсила, вміло посміхаюся,
так добре народитись, як я – гордою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2013
Час – нечесно витікає з крану життя
зкапує і лічильник не крутить, буває
він промерзає й стає брилою в океані
об яку врізаються долі
і кусками з дерева
розлітаються то всьому всесвіту
час
він відмовляється слухати й сам не говорить
не просить пробачень і не прощає
він є поруч тебе,
він із повітрям всотується
і твоє шкіра старіє і в'яне
кисне як молоко….
час дихає твоїми духами
тримає за руку як хлопець закохано
він не відпустить тебе
в океані
із крану твого він стікає
й потрохи
робить айсберг
об який ти розіб'єшся….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2013
Сіно то неодмінний атрибут кожного сільського господарства. Воно в собі накопичує певну життєдайну енергію що виділяється сонцем і дивним чином впливає на людські долі. Найчастіше на сінокосі відбуваються матюкальні дійства. Кожен хто в той час знаходиться на полі накидає на віз чи згрібає до купи получає великий збуджувальний удар між ноги і починає клясти інших в неробстві і байдужому ставленні до роботи. І коли вже весь урожай зібрано на фіру і можна везти додому починається дощ. Та ще такий що все накидане потрібно або накривати клейонкою або лишати на полі ще на декілька днів щоб висохло і знову набралося енергії сонця. Для чого ж сіно. Ним зимою годують худобу в хліві і коли у вас діві корови то на зиму треба завести ну так від 10 до 40 фір сіна. Особливим методом. Чужі люди не повинні допомагати ні в скошуванні ні в обертанні ні в забиранні додому під стріху. Все має робити одна сім’я чи то 12 людей чи то тільки двоє. Кожному своє щастя на голову. І не думайте що коли сіно уже стоїть на подвір’ї і лишається його скидати на подру то нічого не відбувається. То навпаки під впливом енергії сонця люди знову викрикують нецензурні словосполучення речення а потім майже цілий день говорять мовою зрозумілою тільки її авторам і Богу. Що одним дійством котре дає людям сіно це молодечі пустощі. Коли сонце сідає або тільки встає або вже давно стоїть тут різниці ніякої. Молоді закохані спішать заховатися під триногу з сіном щоб відпочити від важкої праці в холодку. Та коли молоді опиняються сам на сам в них виникає так би мовити акт злуки що триває від 5 хвилин до цілого дня залучування. Після таких енергетичних хвиль сіна і енергії людей часто народжуються геніальні дітлахи не дуже бажані але дуже потрібні в майбутньому в господарці. Тому коли ви будете збиратися їхати в село то обов’язково потрібно потрапити на сінокіс, набратися енергії сонця, винайти нову мову і провести власний ніким не зафіксований акт злуки. Учаді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390415
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.01.2013
я писатиму вірші тобі несвідомо й свідомо
супроти законів, навпроти льоду зими
будем ми разом жити в одному домі
аби поміж нас небувало ніколи війни
в молитвАх своїх денних я проситиму Бога
нахилятиму скроні до вітру й обпалених мірй
аби лиш одна була спільна з тобою дорога
аби тільки поруч, навіки, аби тільки мій
любитиму весни і зими й холодні ранки
варитиму суп з грибами та м’ясом на двох
аби лиш з тобою ділили надії й світанки
аби лиш для мене одної, тебе створив Бог
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2012
Коли по дванадцятій і воском стає часопростір
Коли чорні літери стають картинами злості
Коли голова не рахує не думає плутає
коли всі думки стають кропив’яними жмутами
коли меланхолія й трохи гарячки в тілі
коли сухі губи уже як коса посивіли
коли хочеш дихати й від того ламаються кості
коли по дванадцятій і воском стає часопростір
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2012
Знаєш як воно, віддати душу
небоятись і володіти
то здається що небо з вати
відчуття налякані діти
знаєш точно що все буде добре
розлетяться яскраві кульки
а зима зла тобі в нагороду
за безстрашність подасть теплі руки
й розумієш що світ квітує
переходить у стан "нерушу"
хоч зима морозом лютує
я тобі віддаю свою душу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2012
Дощ паде й замерзає в повітрі
Гаснуть дужі старі ліхтарі
Ми з тобою щасливі мов діти
Влаштували танці свої
То не вальс то комічна вистава
Не кружляю а бюсь об дощі
Румба джаз бедра в ліво і в парво
Дощ паде й замерза на лиці
Червоніють уста і щоки
Ніс і вії як небо сині
Тільки люди ідуть опустивши завіси
І здається ми двоє всесильні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2012
Тік так тік так
уже новенький день
Стукоче, час по колії стукоче
Не встигнеш ти зануритись у сни
Як новий день за п’яти залоскоче
Тік так тік так
Не втома не журба
Якісь дівочі віхоли й замети
По один бік екрану білий птах
По другий ти неначе хвіст комети
Тік так тік так
Замуркав сонно кіт
Чи може він хропів якось невміло
Можливо ти подумав у цю мить
Як є без тебе сумно і не мило
Тік так тік так
І день новий уже
Й погода зимна запалила скроні
Здається все попереду буде
Бо ми як час до болі неповторні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384559
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2012
ти ж знаєш вона ще маленька і грає на нервах
читає усякий непотріб і гордо розказує
про себе говорить від чоловічого імені
бо завжди мріяла бути сильною і розважливою
а коли у неї капають сльози і не розбиваються
ніби магнітом притягує погляд і усмішка
знай що вона про себе мовчить не розказує
на серці урагани а з уст ні звука...
знай що вона чекає твоїх - альо - у слухавці
лягає спати з відкритим ротом і слиниться
а потім говорить про тебе як навіжена
і навіть навчилась наніч молитися
люби її ще не довге чорне волосся
говори з нею ніби монах з черницею
у неї усе попереду треба лиш простору
чекай.. вона виросте вона загорить ще..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2012
а вітер колише за вікнами вишні
лоскоче за спину мотає небо
ти знаєш у нього у пазусі листя
і лист від кохання віддасть якщо треба
Ти хочеш дістати багато із моря
Ловити на себе медуз й крокодилів
І лікті побиті мастити йодом
І сіллю морською з прірви і шпилів
Ідеш піднімаєш високо ноги
Шарфом обмотавши блідість на тілі
Ти за усе і на все готова
Тільки би вишні лишилися цілі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2012
хочу говорити мовою спокою знати можливості всі наосліп
вірити що все буде зроблено вчасно і попіл не лишиться на підошвах
майже без сумнівів скрипнули двері їх би змастити каплею віри
було би легше відкривати знадвору і може надалі би вже не скрипіли
стільки беззвучності в кожному слові стільки потуги в кожному дотику
останні листки без тепла відлетіли під лапи замурзані – полосатому котику.
нотки осінні відбились на подушці їй не хотілось бути жорстокою
я хочу наосліп намацати двері і говорити мовою спокою….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2012
Десять хвилин до осені
залишилось після миті літа,
і ми ногами ще босими
йдем по стежкАх дощами розбитими.
десять хвилин і майже впевнені,
що пожовкле листя під п*ятами.
вмілим майстром у пазли складене,
вміє дихати і розмовляти.
закривши руками зла темряву
і вдихнувши надії зрошені.
ми йдемо задихаючись впевнені
що ще десять хвилин до осені
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2012
а потім ми будемо залізними пальцями
тицяти в цятки білого неба
стирати останні хмари з запястя
і пастою з мятою дихати в темінь
і світло спадатиме в чорні коробки
де музика вирветься з нього сиреною
різко і гостро вдарить в лопатки
з тобою так тонко бути нечемною
літрами з серця тектиме текіла
із часом зарісши колючками болю
воно розійдеться як холод по тілу
й не буде частиною стане тобою
а потім дощем напоївши груди
й надівши зелену сорочку по пяти
у світ що назвав ти своїм підемо
щоб знову до неба пальця підняти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2012
Схилився жовтий перелаз
на дужі плечі міста
і тихий по-скрип кожен раз
кидає він узбіччям
нагадує комусь старе
комусь нове й безладне
щось загадкове і святе
затьмарене й принадне
закинутий поміж хат й рік
брудних пляшок від коли
схилився він на лівий бік
де прожива доктОри
і все йому не по-собі
нема кому підняти
старі недужі і слабкі
а молодим начхати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2012
Тут понижений тиск
й безкисневий бульвар
і відлуння таке ніби в склянці
за вікном пустота
на столі самовар
у душі два маленькі поганці
і бракує чогось не тебе не тепла
не котяти і не револьвера
може просто бардак в голові від вина
чи від мух що куса де не треба
може просто те все
розірвати й піти
бо спочатку вже неможливо
і життя навмання
і життя на куски
я щаслива? я дійсно щаслива?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2012
...щось ми занадто стали себелюбними
з малою вірою штучними ароматами
купленими в супермаркеті почуттями
з 50-ти відсотковими знижками
не виходимо на вулиці надто шумних думок
не переглядаємо власне життя в картинках
їмо те що в фользі і без ГМО
хоча і з ГМО трапляється не рідко
і все так швидко
перше слово перша кров
перша любов перша зрада
і все так передбачливо
кожен захід і схід поділене небо
поділена віра і вірність занедбана
любити стало простою звичкою
простою потребою аби пережити це...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2012
Вітер в шибку до мене дує
заглядає дощем в долоні
як не дивно, але бракує
твого голосу в телефоні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2012
Ніби риба на суші маюся
Чуже щастя живе за рогом
я до нього пальцем торкаюся
та не маю власне свого.
Щось болить у районі серця
щось кусає засохлі губи
то за те, що була відверта
то за те, що казали люди.
Майже ніч - нічого не бачу
йде хтось поруч в морозну хвилину
я себе копійками трачу
із розмахом кидаю за спину.
І майбутнє в руці гойдається
Когось бачу ось-там за рогом
чуже щастя іде спотикається
та не видно власне мого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2012
Мінливе літо камені води
під ноги струмом у сандалях мокро
і квітнуть вікна - (мамині сади)
і слабнуть діти
по переходах лікарських палат
блукають зграї змучених мурах
і вітер лізе мохом по полицях
і вітер спить в простуджених вухах
в"яже на спицях
і ти з крильми приходиш в денні сни
лікуєш нерви уколами в сідниці
торкаєш губ чола і поясниці
з душі збираєш бруд у білий міх
даруєш сміх
і майже вже здорові вечори
муку кидають на промокле сито
пускають сонце гріти пампушки
на неба синьо-чисту сковорідку
...реальне літо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2012
тільки мокрий асфальт знає
і віконна рама біла
як тебе я щоночі вдихаю
пропускаю крізь власне тіло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2012
І ми обрізані троянди
без запаху і без очей
без колючок поміж плечей
полишені на автостраді
людськими пальцями невміло
під дощ намокло наше тіло
під шини болю до колін
і ми залишивши по собі
калюжі соку - тої крові
по згину душ по згину днів
ти нас покинув і волів
назад ніколи не вертати
я варта того щоб кричати
як всі обрізані троянди
вмираю на останнім слові
ти вбив мене... спинись доволі
вбивати нас наївних пані
з духами й до колін думками
вдихати з нас солоні дії
і пелюстки зривати з тіла
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2012
розкидано браслети і папери,
шматки печалі і любовних втіх.
застелені думки під одіяло
І його запах, що вже майже стих.
Вода розлита в келихи, ще досі,
кидає бульки в лівий й правий бік.
І руки голі, на а ноги босі
ще відчувають губ приємний пік.
тривожні пальці не рахують простір,
очиці блимають немов незрячий пес.
розкидано усе як вчора зночі
лиш компонент найважливіший щез..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339373
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2012
Воля - це те, що досі не забрали повністю.
Людей можна завжди зіпсувати людьми,
книгами, фільмами, музикою.
Все має свою фальшиву приховану мову
свій шифр.
Кодуємо свої думки кидаючи їх у вогонь
не даючи їм ніякого шансу на життя.
Замикаємо почуття на замок з нескінченними цифрами
і брешемо самі собі граючи роль.
Одне що цінуємо досі то тільки себе-коханих.
І водночас неневидимо за маленькі похабності
чи то в зрості, чи то в вазі, чи може в неправильному кольорі шкіри,
очей чи розрізі на плечах.
Ті що ще досі живуть не за правилами творять "діли"
Мріючи доказати що вони особливі.
Заглиблені в себе курять траву і не тільки курять...
Заманливо жити вільно.
Заманливо жити просто.
Але то лишається лише в мріях перехожих "чорних котів",
котрі так чи інакше грають на своїх акордах свою музику,
пишуть свої книги граючи певну актову дію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2012
Затримую дихання
тихіше, тихіше...
гладить волосся
полум'я місячне
дорога розтягує
нашу розлуку
ти там, а я тут
тихо, тихо...
НІ ЗВУКУ.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2012
Ти не любиш мене...
Дні волочуть думки
Магістралі, стовпи
На стовпах голуби
Голуби на душі
Наробили бардак
Ти не любиш мене
Значить повний дурак
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2012
ми врожай не одної грядки
лиш відлуння дурної епохи
доглядали нас різні випадки
один рік і чутки про аборти
тебе виховав батько і мати
а мене вся суспільна громада
ти учився на бубоні грати
я чекав поки з'явиться мама
ти учився у вишах країни
пив горілку медову і з перцем
вмів робити відразливі міни
і плювати кругом з чистим серцем
я не мав ані хати ні друзів
про яку тут освіту казати
я блукав поміж постаті люду
і хотів мами очі впізнати
ти палив іноземні валюти
їздив в Рим у Париж і на Кани
я в останнім ковточку повітря
Мріяв тільки торкнутися мами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2012
Хочу тебе знайти
Між малюнків під ногами
І хмар над головою
Щоб було приємно і легко з тобою
Щоб слів вистачало усе розказати
Хочу знайти так аби не втрачати
Раз й назавжди поміж колій і люду
Щоб пристрасть одна і ні каплі абсурду
Щоб думати треба і треба кохати
Хочу тебе в світі цім відшукати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2012
З’явився ніби молоко під чаєм
Торочив всім що так скучаєш
Як вітер виє попід вікна
Так ти за ним блукаєш світом.
Що вже стомився у чеканні
Що хочеш солоду кохання
Що знаєш всі мої секрети
А я не знаю навіть де ти
Не хочу зла тобі чинити
Чи хочу… аби відімстити?
Я не злопам’ятна як інші
Звільню тебе від тої ніші
Не треба вити бо замерзнеш
І так мене назад не вернеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2012
По проводах трамвайного депо
Стрибають чорні змучені ворони
Стрибають дні мов карди із кіно
Стрибає світ в прокурені вагони
Все прилипає руки, светр, шкіра
Багато поглядів небачених ніким
Багато запахів атеїстична віра
Зелені шпильки біло-сірий дим
З мого вікна, з твоєї запальнички
З старої книги, маминих калош
Летять кудись ворони й воронички
Кидають крик і невеликий дрож
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2012
тікає час і тікає від люду
щось би зробити в цю ніч
може напитися сліз й усюди
кинути снігу під віз
щоб ніби справді зима навалила
білі замети довкруж
щоб білі весни не лили дощами
і не розхлюпали стуж
щоб було радо Різдво зустрічати
в колі родиннім близькім
щоб захотілось на час не зважати
що цокотом б’є на весь дім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2012
Зима закрила очі рукавами,
Щоб не впустити жодного сніжку.
Щоб холод не зцілив пекучі рани
Йому вони прийшлися до смаку.
Зима закрила нас у клітці лева,
По різні боки одного життя.
Мені шептала що я королева.
Тобі – шпигунка, зрадниця, чужа.
Я не відома для твоїх вакансій.
Я не кохана для твоїх очей.
Я з тих що ти назвав би "голодранці"
Але я в клітці серед всіх людей.
Для мене ти недоторкана призма,
Для мене ти егоїстичне тло.
Але ти в клітці і твоя харизма
Тобі піде напевно лиш на зло.
Зима закрила очі рукавами,
Щоб не зустріти кров на поріжку.
Щоб холод не зцілив комусь з нас рани,
Вони йому прийшлися до смаку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2012
розкидано блокноти по столі,
записки різні, книга, пилка, ліки
скотч, гаманець і ножиці старі,
зарядка, телефон, від кави стіки.
маленьке ліжко вигляда ввікно
на ньому речі, всіх не розібрати.
під ним стоїть зіпсоване вино,
а трішки далі - чоботи і шмати.
тріпоче вітер по брудних чашках,
а може й чистих - розібрати важко.
у холодильнику холодне пиво й квас,
сир з ковбасою викинули вчасно.
тут атмосфера тиха та легка,
навіює нам спогади буденні.
і ловить погляд сірого кота,
це світ такий - ми зовсім не нікчемні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2011
Порив душі колись мине,
А ти, не забувай мене.
Мереживо моїх питань,
Які кричали - перестань.
Тривоги під колеса кинь,
А в комусь суть мою зустрінь,
Й надію що в тобі жила,
Причину що мене знайшла.
Розлий вино на килимок,
Осколками моїх думок.
Молитвою вірші читай,
Емблеми з тіла позривай,
Нові думки чи не нові
Емейлами пиши мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2011
усе на купу ніби на замовлення
чужі проблеми і мої доповнення
така розхристана
шарфи кульки дослідження
двійки трійки хронічні вже запізнення
хвороби близьких сльози ніби з попелу
стійка чітка піднята сонна з погребу
карають дні вербальні запозичені
усе на купу хоче пережити це.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2011
я сьорбала тебе із тих книжок, з строгоспеченими і складеними на купки подіями, з малюнками наших душ, ти мені радив читати. кожен рядок невиразних літер нагадував твої брови, низькоопущені, як туман зранку.
ти вчив мене жити, як вчать дитину стояти на ногах, ніжно, повільно і з великою надією. певно я вже вмію стояти, але йти так і не наважуюсь.
знов злизую з вікон прохолоду твого імені, може тоді я відчую твій голос. Відкрию давно пошарпану сторінку, яка тобі подобалась здається більше ніж я. продекламую її вголос. ти часто так робив, кажучи:"життя- то кожна секунда і, якщо хоч одна буде втрачена, то ти не знаєш що таке жити"
я втратила тисячі, ще до того, як дізналася про блиск вітру в твоїх очах, до того, як встигла вирватись з свого світу, краплями дощу пробитого наскрізь. можливо вони були отруйними, як ті книжки, зараз від них моє тіло схоже на друшляк яким черпають воду. позбавлене всяких істин і форм. ті книжки збирають пил моїх думок у куті кімнати. бо ти не повернувся з новою порцією оману. зник, то я завинила перед тобою незнати чим. ти пішов жити далі, думаючи що книжки замінять те, що було тобою....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301873
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.12.2011
не день, а просто білий папірець
не зроблено нічого не забуто
лиш тихий шум доносить вітерець
мого минулого, а може і майбутнього.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2011
чекала твого тепла дихаючи на скло
гріла його ніби нашу дитину
ти ж не знав що вона народжена
в пізню холодну осінню днину
ми справляли перший рік її сходження
двоє пили гаряче молоко з пляшечки
вона називає тебе дядечком
хорошим містером в шляпі
лежить на животі на тій канапі
що ми так любили
знаєш чекаю ще досі
чищу капці заспелюю постіль
так як тоді цілі ночі читаю
дихаю в скло плачу трохи пю чаю
того що з Китаю привіз у валізі
шкода наші весни до неї не влізли
дихаю небом губи в замочку
я вже не прошу за себе і дочку
просто згадаю в засніжену днину
як ми ненароком "зробили" Христину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2011
так читають лише великих поетів,
обожнюють найпрекрасніших жінок.
таких як ти підстрілюють на злеті,
такі як я - натиснуть на курок.
давай не будем гратися у нарди,
ловити гав поки спливає рай
світ вже ітак неначе гнійна яма
лови своє, хапай міцніш, тікай.
усе давно змогли завоювати,
а зараз кожен тягне в свій барліг.
зелені ріки кинули за грати
і кулемет мені не допоміг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2011
а ти, просто маленька ілюзія
засмічена моїм диханням,
розрізана скісними рисками по плечах
ніби коліями часу
можна відміряти до і після
кожен сантиметр шкіри об'єднаних нас
а все таки виходить нескінченість
тут тільки починається новий віраж
що відкриває свої пальці
ніби небо протікає в його жилах
ніби ти давно не ілюзія
а тепле дихання
яке всотує мене в свої пустки
розчиняє на невідомі частини твого тіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2011
я живу у тобі пальцями й думками,
наче риба, що сховалась в мулі.
наче пристрасть що була між нами,
застібаю рани, цятки білокурі.
розстібаю вічність - день прожитий разом,
розстеляю ліжко мокре від сльози.
в поєднанні з жалем і нестримним джазом
я живу у тобі, просто прожени.
шкрябаю камінням по вікні маршрутки,
босими ногами йду по сплаву днів.
я живу у тобі, як живуть придурки,
ти ж бо мене надто сильно захотів.
не змогла віддати краплі болі й крові,
не змогла любити більше за любов.
снюсь тобі даремно, граю в карти долі,
в нас уже не вірю, ти ж бо сам пішов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2011
тобто нічого не відбувалося,
люди дружили, почуття розбивалися.
клялися в дружбі в коханні клялися
потім ішли, як покручене листя.
дмухали пристрасно в вуха, кохалися,
люди дружили - почуття розбивалися
якось побачивши очі кохані,
власні ховали задумано-п'яні.
так все вертілося: діти, робота,
навчання у школі, по-хаті, по-плотах.
так ніби знову цензуру наклали
люди дружили, прощали, кохали.
кум до куми, кума десь у місто
кажуть же всі:"з одного ми тіста,
треба докупи його замісити
жити так жити, любити й любити"
дні пролітали, люди мінялися,
тобто нічого не відбувалося.
клялися в дружбі в коханні клялися
потім ішли, як покручене листя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2011