заболотний

Сторінки (1/24):  « 1»

Я вiрний тобi Україно

Я  повний  ще  сил
І  духом  міцний,
Я  вірний  тобі  Україно.
Ти  цвітеш  наче  сад,
Хоч  багато  тих  зрад,
Яких  натерпілась  ще  змалку,
Колишні  пани,  тебе  прирікли
Навчили  терпіти  всі  муки.
А  ті  війни  страшні,
Що  по  тобі  пройшли,
Наче  воші  пройшовши  по  струпі.
Степи  i  луги,  що  зеленi  були,
Чорнобилем  всяким  окутті...
Ти  прекрасна  тепер,
Но  роки  вже  пройшли,
Водою  змито  всі  біди,
Но  тебе  ще  скубуть,
Хоч  не  лється  вже  кров,
І  тепер  живемо  як  люди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375015
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2012


"Здраствуй отец"

Пишу  я  тебе  "Здравствуй  отец..."
И  грусть  прожигает  всю  душу,
я  прошу  тебя  "Батя  приедь..."
Забери  меня,  и  спаси  мою  душу.

Я  пишу  и  слеза  на  щеке  моей  тает,
Ведь  ты  знаешь  отец,  как  нужен  ты  мне,
что  мать,  с  другим  дядей  гуляет,
что  ласки,  отцовской  любви  так  не  хватает.

И  что  снится,  счастливое  детство,
Та  церквушка  где  крестили  меня,
Как  я  бегал  босой  по  дорожке,
А  ты  гладил,  целовал  меня...

А  еще  как  вместе  игрались,
Как  ты  бать,  меня  обнимал
И  седел  в  тебя  я  на  шее,
А  потом  тебя  догонял.

Тогда  не  мог  я  поверить,
что  меня  ты  оставишь  родной.
Теперь  не  кому  я  ненужен,
И  мне  жить  не  охота  порой...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2012


Стать журавлем

Я  хотел  бы  стать  журавлем,
Летать  по  просторам  вселенной,
Смывать,  все  беды  крылом,
Тебя  вспоминая  при  этом...  

Твой  нежный  прозорливый  взгляд,
Те  глаза,  прожигавшие  душу,
Красой  ты  пленила  меня,
Покой  в  моем  сердце  нарушив.

Я  хотел  бы  смотреть  на  тебя,
Дарить  свои  нежные  страсти,
Летать  только  возле  тебя,
Любить,  быть  любимым  в  ненастье.

И  во  сне,  я  стал  журавлем,
Ты  синицей  со  мною  летаешь,
Взмахнул,  большим  я  крылом,
А  ты  рядом  к  себе  меня  манишь.

Этот  сон,  я  запомнил  на  век,
Его  часто  ложась  вспоминаю.
Другой  сейчас  рядом  с  тобой,
Летаешь  ты  с  ним?  я  не  знаю.

Я  верю,  что  настанет  тот  час,
Ты  вспомнишь,  все  наши  мгновения,
Заплачешь,  и  станешь  смотреть,
В  ту  даль,  где  было  веселья...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2012


Весна

Сонечко  зійшло  з  Весною  всіх  вітає,
Промінячком  своїм,  людей  всіх  зігріває.
Чути  в  небі  шум,  це  журавлі  летять,
Курличуть,  крильми  лопотять.

Ластівки  над  хатами  кружляють,
Горобчиків  з  гніздечок  виганяють,
Які  ховаючись  від  лютої  зими,
Чуже  житло  собі  приобріли.

Вітерець  тихенький  повіває,
Бджолу  на  квітці  колихає,
Яка  медочок  там  збирає,
Росу  весняну  витирає.

І  дзвенить,  і  так  гудить,
Весна...Весна...  Вона  кричить.
І  сонечко  тепліше  гріє,
Весна  прийшла!  Ми  всі  радієм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321424
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2012


Пустiют села

Пустіют  села  на  Україні,
Земля  білішою  стає...
Колись  її  потом  поливали,
Тепер  вона  отруту  жре.

Колишнi  села,  вербами  були  покриті,
Калина  майже  в  кожного  росла,
Пісня  в  них  лунала  кожний  вечір,
І  бігала  сміючись  дітвора.

Журавлі  стояли  між  хатами,
В  яких  вода,  живою  вся  була.
Плугарі  поля  всі  потом  поливали,
Пшениця  колосиста,  золота  росла.

Тепер  і  люди  зліші  стали,
З  красивих  сіл  тих  повтікали.
Стоїть  оброша  та  земля,
В  кирницях  мертва  вже  вода.

І  верби  голови  нагнули,
Неначе  теж  вони  нудьгують,
І  вірять,  що  прийде  той  час,
Повернеться  утрачена  краса  до  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317716
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2012


Мой Сосед

Мой  сосед  прошел  войну,  бывало  сядет  на  скамью,
И  тихо  плачет,  вспоминает  как  все  было,
Он  помнит  все,  и  те  года,  как  его  ранило  тогда,
И  как  лежал  в  госпиталях,  прощаясь  с  жизнью.
Он  помнит  мать,  и  смерть  отца,  родного  брата  подлеца,
Который  к  немцам  ушел,  и  не  вернулся...

Теперь  старик  совсем  седой,  живет  один  в  избе  сырой,
И  ждет  тот  день,  когда  помянут...
А  День  Победы  подойдет,  наденет  ордена  и  пьет,
И  снова  вспоминает  как  ему  жилось,
Он  вспоминает  те  "УРА",  как  закончилась  война,
И  как  дамой  пришел  в  снарядом  взорванную  хату.
Как  встречала  его  мать,  хлеб  побежала  занимать,
И  плакала  в  пустой  рукав,  к  нему  прижалась.
Как  пришла  Ивана  мать,  и  стали  Ваню  поминать,
Мать  зажгла  возле  иконы  свечку...

И  время  страшное  прошло,  жить  теперь  так  хорошо,
Старик  сидит  на  солнышке  у  дома,
И  снова  думает  о  том,  что  некому  не  нужен  он,
Если  не  доживет  до  Дня  Победы...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314306
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2012


Исповедь перед матерью

Ты  знаешь  любимая  мама,
Как  в  неволе  теперь  тяжело,
Я  плачу,  седею  ночами,
Знаю,  тебе  тяжело  там  одной.
И  снится  наш  маленький  домик,
Сад,  наш  зеленый  весной...
Ты  стоишь  с  отцом  под  черешней,
И  я,  стою  там  босой...
Кудри  мои  крутились  на  солнце,
Ты  гладила  их  нежно  рукой,
Я  бегал,  в  траве  качаясь,
А  вы  смеялись  над  мной.

Ты  знаешь  любимая  мама,
Я  вырос  и  все  поменялось,
Сижу,  на  наре  сырой.
И  кудри,  уже  открутились,
Черешню  срубили  давно.
Друзья  от  меня  отвернулись,
А  мне  на  них,  уже  всеравно...
Лишь  ты  у  меня  осталась  родная,
Я  верю,  что  меня  ты  простишь,
И  плакать  не  будешь  ночами.
Со  слезами  на  других  сыновей,
Не  будешь  смотреть.
Я  выйду,  покаюсь  заплачу.
Тебя  к  себе  притулю,
И  мы  забудем  про  все  неудачи,
Жизнь  новую,  тебе  подарю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2012


Синочковi

Моя  ти  радість  в  світі  цьому
Моє  ти  сонечко  ясне,
Моя  надія  на  майбутнє
Синочок  мій...  Ти  часточка  мене.

Як  радісно  коли  дитя  сміється,
Обнімає  рученятами  тебе,
Чути  як  маленьке  сердце  його  б'ється,
І  веселіше  на  душі  стає.
Як  хочеться,  щоб  виріс  ти  синочок,
У  злагоді,  любові  і  теплі,
Щоб  сильний  духом  став,
І  повезло  в  житті.
Щоб  не  цурався  рідних  і  країни,
Незнавби  горя  і  біди.
А  я  молитимусь  за  тебе  рідний,
І  горе  стороною  обійде...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2012


Бiль за дiтей

Як  боляче  коли  рубають  ліс,
Як  стогне  він  прощаючись  із  небом,
Як  тяжко  коли  тебе  душа  болить,
І  сердце  плачить,  тяжко  жить...

За  тих  бездолених  болить,
Що  незнають  в  світі  ласки,
Без  якої  дуже  тяжко,  
Як  рибці  тяжко  без  води.

За  діток  осиротілих,
Які  не  бачили  батьків,
Не  чули  маминої  казки,
І  обнімають  матір  лиш  вi  сні.

За  тих  малесеньких  болить,
Які  голодні  спать  лягають
І  іграшок  не  бачили  в  житті,
Пусті  бутилки  рученятками  зжимають.

За  таких  знедолених  дітей,
Що  гріха  з  народження  не  знають,
Проклясти  хочеться  батьків,
Які  з  життя  діток  у  пекло  відправляють.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2012


Невинний хлопчик

Хлопчик  граючись  в  м'ячик,
На  вулицю  побіг  за  ним,
В  цю  мить  на  перехресті,
Водій  загальмувать  не  встиг...
І  м'ячик  дальше  ще  котився,
Хлопчина  бігти  вже  не  міг,
Лежав  в  крові  він  на  асвальті,
І  тихо  "Мама"  шепотів...
Водій  ще  зовсім  молодий,
Дитятко  на  руки  він  взявши,
В  лікарню  швидко  полетів.

В  лікарні,  лікар  їх  зустрів,
Який  на  хлопчика  не  глянув,
А  гроші  сразу  попросив.
Водій  не  знавши,  що  робити,
За  час  машину  він  продав.
В  лікарню  знову  прилетівши,
Гроші  лікарю  віддав.
Лікар  гроші  в  руку  взявши,
До  хлопчика  вблизь  підійшов,
На  дитятко  він  поглянув,
А  хлопчик  вже  холодний  був...
І  лікар  болісно  заплакав,
Зомлівши  поряд  він  упав,
І  потім  довго,  довго  плакав,
В  хлоп'яткові  синочка  він  впізнав...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2012


Бродяга

Чоловік  у  порваній  сорочці,
Якось  до  тебе  підійшов,
І  щиро  дивлячись  у  очі,
Кусочок  хліба  попросив.

Ти  усміхнувшись  по  карманах,
Руками  зверху  поводив,
В  гаманець  ще  свій  заглянув,копюрами  зашелестів,
I  знову  його  в  карман  поставив.

Потім  сказав:  -  Ступай  бродяга,
З  тобою  нам  не  по  путі,
Таких,  як  ти  тепер  багато,
А  гроші  в  мене  лиш  одні.

Чоловік  скрізь  сльози  теж  всміхнувся,
-Спасибі,  він  сказав  синок,
Твій  урок  мені  уже  знайомий.
І  тихо  він  кульгаючи  пішов...

Йдучи  він  про  себе  думав,
Що  колись  був  молодим,
Він  ставив  себе  в  рівень  з  Богом,
Нікого  крім  себе  не  любив.

Зате  тепер  він  вільний  ходить,
В  душі  немає  суєти,
Лиш  спать  лягає  він  голодним,
Бо  більшість  людей  такі,  як  ми...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2012


МIЛIЦЕЙСЬКА ДОЛЯ

Їх  життя  не  в  формі  і  пагонах,
Не  в  зірці  ясній,не  в  грошві,
Їх  життя  залежить  все  від  Бога,
А  нива  плідна...  Як  парость  виноградної  лози.

Їх  праця  не  завжди  в  пошані,
І  люди  їх  по  різному  звуть,
Одні  назвавши  їх  мінтами,
І  все  ж  таки  до  них  ідуть.

Їх  доля  поряд  із  законом,
Закон  і  честь  це  головне  для  них,
І  рідні,  що  чекають  на  них  дома,
І  люди  всі,  що  вірять  в  них.

Їх  служба  необхідна  для  народу,
І  люди  їх  повинні  шанувать,
Ставати  лиш  на  бік  закону,
І  десять  заповідей  знать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2012


МАТЕРЯМ

Нене,  матуся,  мама...
Чиє  в  світі  слова,  солодші  від  оцих,
Чиє  щось  дорожче  від  неї  жінки,
Що  подарувала  тобі  життя,
Що  відкрила  тобі  цілий  світ,
І  навчила  жити  в  ньому...

Матерів  не  вибирають,  як  і  долю,
І  доля  їх  завжди  важка,
Вони  не  сплять  коли  нам  тяжко,
І  віддають  останього  куска...
Вони  сумують  разом  з  нами,
І  в  сердці  в  них  завжди  тепло,
Яке  гріє  нас  віками,
І  внуків  грітиме  воно.

Нехай  їм  щастям,  стелиться  дорога,
І  старість  їх  минає,  і  біда,
Любити  їх  завжди  ми  будем,
Здоров'я  їм,  і  многії  літа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2011


Ми Украi'нцi

Серця  наші  полум'яні,  роботящі  руки,
Ми  своїх  дідів,  славнії  онуки,
Нашу  славу  усі  знають,  і  Дніпро  і  кручі,
Наша  мова  солов'їна,  і  землі  родючі.

Хоч  тепер  ми  зліші  стали,  до  всього  байдужі,
Чуже  горе  це  нам  радість,  лиш  про  це  говорим.
Коли  бачим  сиротину,  голову  відвертаєм,
Та  проходим  трохи  дальше  долари  міняєм.

Ми  тепер  хоч  не  заможні,  але  ситі  ходим,
Ми  не  знаєм,  може  завтра  усі  голі  будем.
Будем  любить  Україну,  велику  державу,
Не  підведiм  дідів  своїх,  і  їхнюю  славу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2011


МIЛIЦЕЙСЬКИЙ ВАРТОВИЙ

За  вікном  панує  тиша,
Народ  в  цій  тиші  тихо  спить...
Лиш  вартовий,  стоїть  не  може,
В  цій  тиші  око  затулить,
Яке  впялося  в  телефон,
І  жде  чогось,  чогось  лихого...

І  тут  задзвонить,  загудить,
І  він  не  їде  а  летить,  в  цю  тиху  ніч...
Да  лежить,  в  підїзді  темнім  біля  дому,
Так,  як  і  дзвонили  труп,
Дівча  розхристане  лежить,
Таке  ще  юне  і  красиве,  їй  тільки  жить.

Кому  вдалось,  таке  зробить,  
Дівча  невине  так  згубить...
Надворі  ніч,  кругом  все  тихо,
Народ  в  цій  тиші  міцно  спить.
Лиш  він  не  спить,  той  нелюд,
Що  життя  людське  згубив.

Він  не  засне,  його  знайдуть,
Жить  так  дальше  не  дадуть,  
А  дадуть  таку  управу,
Що  нелюд  зглянеться  назад.
Але  вже  пізно  буде,
Життя  людини  не  вернуть,
Життя  в  цей  час  безцінний  скарб,
І  нелюд  цього  не  поняв,
Коли  цей  скарб  пограбував.

За  вікном  панує  тиша,
Народ  в  цій  тиші  тихо  спить,
Лиш  вартовий,  стоїть  не  може,
В  цій  тиші  око  затулить,
Він  знову  жде,  і  ждать  він  буде,
Незнаючи,  що  в  мить  з  ним  буде,
Чи  задзвонить  телефон...
Чи  зміна  в  тиші  вся  пробуде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2011


заробiток

За  кордон  поїхав  він,  гроші  заробляти,
Дітей,  жінку  залишивши,  даже  маму  й  тата,
Каже  заробіток  добрий,  грошей  там  багато,
Що  заживуть  тепер,  щасливо  й  багато.
Уже  рік  його  немає,  сумує  дружина,
Дітям  їсти  нема  що,  плаче  вся  родина,
І  батьки  старенькі,сумують  багато,
Невже  їх  синочок,  не  прийде  до  хати,
Щоб  води  подати,  може  й  поховати.
Але  чути  на  подвір'ї,  собака  залаяв,
Всі  підбігли  до  віконця,  нікого  не  має...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2011


2004-й рiк

О  не  забудем  дві  тисячі  четвертий  рік,
Цей  рік  нікому  не  забути,
Ми  пам'ятаєм  тих,  хто  нас  прирік,
І  говорив  кого  нам  вибирати.

Чому  народ  проснувсь  тоді,
Дідівська  кров  у  жилах  знов  заграла,
І  світ  про  нас  заговорив,
Україна  всім  рідніша  стала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2011


Прости нас Украi'но

Прости  нас  Україно,  всіх  прости,
Ми  завинили,  що  прийшли  запізно,
Вже  й  дерева  нестало  на  хрести,
І  ми  тепер  клепаємо  залізні.

Прости  нас  Україно,  всіх  прости,
Незнаємо  тепер,  що  робим,
І  час  згадати,  чиї  невдячні  діти  ми  таки,
І  землю  рідну,  землю  шанувати...
По  ній    колись  ходили  козаки.

Прости  нас  Україно,  всіх  прости,
Що  красу  твою,  ми  так  знедбали,
Де  лани,  луги,  ліси  були,
Чорнобилі  там  всякі  панували.

Прости  нас  Україно,  всіх  прости,
Проснемось  ми,  і  випаде  роса  на  вперті  наші  плечі,
Повернеться  утрачена  краса,
І  змиє  слід  усім  тим  бідам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2011


МОВА

Заголосить  звук  трембіти,
І,  я  спокійним  сном  засну,
Коли  в  Україні  буде  мова,
Неначе  квітка  у  саду.

Хай  буде  там  вона  де  скали,
І  серед  вічної  краси,
Щоб  люди  всі  її  любили,
Як  люблять  квіти  на  весні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2011


******

Що  робиться  у  світі  цьому,
Невже  пани,  прийдуть  до  нас,
Тоді  проснеться  сам  Тарас,
"Кобзар"  йому  за  зброю  стане,
Народ  славетний  наш  повстане,
І  знову  здригнеться  земля,
І  кров  невинна  знов  пролється,
Невже,  немає  каяття...
І  серце  плачить,  не  хоче  того  вороття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2011


Учителям

Їм  життям  піднесена  дорога,  
До  світла  благородства  і  краси,
Їх  життя  не  в  квітах  перелоги,
А  нива  плідна  в  крапельках  роси.

Учителі,  мислителі,  поети...
Їм  вдячні  ми,  за  науку  і  тепло,
В  їх  душі  западає  кожне  слово,
І  по  материнськи  мудра  та  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2011


БУЛО КОЛИСЬ

Було  колись  в  україні,  ревіли  гармати,
Було  колись,  минулося,  не  вернеться  знову,
Бо  ми  люди  українці  недопустим  того,
Будем  любить  Україну,  як  колись  те  було,
Було  колись  та  минуло,  гріх  щоб  ми  забули.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2011


Украi'на

Буйна  молода,  по  весні  вода,
Ой  як  Україна  пишно  розцвіла,
В  ній  широкий  шлях,  і  нове  життя,
Хай  не  буде  лиху  більше  вороття.
Хай  цвіте  вона,  ніби  та  весна,
Рідна  Україна,  рідна  сторона.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2011


МОЯ УКРА"I"НО

Моя  УкраЇно,  яка  ти  щаслива,
Уся  ти  неначе  калина  красива,
Цвітеш  врожаями,  далеко  ти  сяєш,
Хоч  біди  були  про  них  памятаєш.
Неначе  синичка,  що  крильце  побила,
В  кущах  прилягла  бо  летіти  не  сила,
Сини  тобі  вмерти  твої  не  дали,
Тебе  лікували  вони  як  могли,
Чимало  за  тебе  життя  віддали.
Тепер  ти  ожила  хоч  біди  були,
Мені  ти  синичкою  в  небі  літаєш,
І  лихо  до  тебе  нехай  не  вертає,
Я  жити  буду,  буду  гнати  біду,
Руками  від  тебе  її  відведу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2011