Настя Рошка

Сторінки (1/45):  « 1»

Ця зима не носить біле хутро

Ця  зима  не  носить  біле  хутро,
Лиш  туманний  сірий  пуховик.  
І  не  в  каблуки  морозу  взута,
А  в  зручних  калошах  дощових.  

Ця  зима  не  сніжна  королева  –  
Загадкова  дама  при  дворі.  
Манить  теплим  поглядом  січневим
І  дощем  пускає  бісики  тобі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861916
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.01.2020


З точки Н у точку С

Відправився  потяг  самотній  зі  станції  Н,  
У  цій  порожнечі  лиш  криком  зігріється  трохи.
Хоч  поруч  і  безліч  облич,  голосів  та  імен,
По  суті,  він  сам,  в  цьому  шумі  життя  одинокий.  

Він  мчить  уперед,  миготять  фотографії  днів,
Зростає  і  швидкість,  і  кількість  його  пасажирів.  
Мозаїка  відчаю  й  сміху,  мовчання  і  слів,
І  не  на  тих  він  життєвій  свій  час  розтранжирить.  

Хоч  тисячі  ніг  витруть  бруд  об  його  килимки,
І  сотні  похвал  дзвенітимуть  тут  кришталево,
І  в  натовпі,  і  у  стінах  цей  потяг  –  один,
Самотньо  плететься  на  станцію  С,  на  кінцеву…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853492
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.11.2019


Про найдорожче

У  ніч,  як  змішаються  дотики,
І  темрява  стане  полум'ям,
Напишеш  розгойданим  почерком
Рядок  ти  у  книзі  буття.

У  ніч,  як  сховаюсь  від  холоду
В  обіймах  самотнього  простору  
Із  білими  коридорами,
Відчиниш  ворота  життя.

У  день,  як  всміхнеться  сонечко,
Мені  буде  надто  боляче
І  вперше  бездонно-солодко,
Коли  обійму  тебе  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2019


Самотність живе у кварталах вулиць

Самотність  живе  у  кварталах  вулиць,
У  жвавому  гомоні  перехожих.
Я  тут  живу,  наче  рідний  прибулець  -  
Свій  ніби,  та  ні  на  кого  не  схожий.  

Де  обітована  планета?
Де  рідних  по  духу  зграя?
Я  загубилась  в  землі  тенетах,
Риба  в  повітрі  води  шукає.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853402
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.11.2019


осіннє

Розлийся  жовтим  молоком

В  мою  терпку  осінню  каву.

Хай  буде  тепло  нам  обом,

Хай  світить  сонечко  ласкаво.  

 

Розлийся  шепотом  дощів

І  сивим  диханням  туману.  

І  хризантеми  принеси,

Люблю  їх  більше  за  троянди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2019


Згущує фарби травнева ніч

Згущує  фарби  травнева  ніч
З  сотень  імен,  голосів,  облич.
В  жаб  безкоштовний  акустик-концерт.
Арія  солов'я  -  на  десерт.

В  лісі  роззявила  пащу  гроза.
Грізно  прощається  з  нами  весна.
Травень  пролив  сліз  океан,
У  бідолахи  зірвало  кран.

Всім  розплатитися  за  борги!
Лиш  би  піонії  буйно  цвіли,
Лиш  би  смак  полуниць  достиг
Й  червень  всміхнутися  сонцем  зміг!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836959
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.05.2019


Весняний день

Ось  і  прокинулось  захмарене  тепло.
Бджола  летить  на  пошуки  нектару,
А  соловейко  кличе  співом  пару.
І  холодів  тут  наче  й  не  було.

Хтось  пензлем  розмальовує  траву,
Клекоче  журавель  в  гнізді  своєму.
Сонячне  світло  шле  любов  взаємну.
Весняний  день,  я  так  тебе  люблю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833357
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.04.2019


Лютий

Махають  дерева  кістлявими  лапами,
У  небо  вчепились  колючими  кігтями.
Летить  вітру  плащ,  снігом  полатаний,
Тим,  що  зима  розсипала  крихтами.  

Мороз  їжаками  у  тіло  втискається,
Небесні  уста  стулилися  хмарами.
Вербовий  котик  спить  і  всміхається  -  
Весняне  сонце  йому  примарилось.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826692
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.02.2019


Там…

Дерев  кістляві  лапи
У  білій  шерсті  снігу.
Там  позіха  завзято  
Ліхтар  зимовим  світлом.

Там  вечір  причаївся  
В  горбатій  кучугурі.
Там  місяць  засвітився
І  в  хмарі  зник  від  бурі.

Там  сніг  скрипить  зубами
І  клацає  підошви,
А  вітер  стусанами
Колотить  спину  вдосталь.  

Там  я  тебе  сховаю
У  затишнім  барлозі,
Де  полум'я  палає,
Де  килим  на  підлозі.

Зігрію  змерзлі  руки
Й  заледенілу  душу.
Там  вип'єш  мого  трунку
І  вилізеш  із  мушлі.  

Розтанеш  у  долонях
І  від  тепла  зомлієш,
Лишившися  солоним
Лиш  спогадом  на  віях.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825355
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.02.2019


Несвяткове

Грудневий  Дощ  вривається,  наче  сльози,  в  намарафечену  в  очікуванні  свят  Зиму.  Зайвий,  ніби  непроханий  гість,  збирає  косі  погляди  всіх,  хто  зібрався  на  новорічну  вечірку.  І  от  псується  зимовий  макіяж,  калюжами  туші  глипають  тротуари,  снігова  пудра  розтікається  по  обличчю  землі,  яке  стає  зовсім  недоречним  у  цій  ялинково-гірляндовій  атмосфері.  Хотілося  б  бачити  її  блондинкою  у  ексклюзивній  шубі  зі  сніжинкового  хутра,  з  витриманим  та  елегантним  кавалером  Морозом.  Та  не  судилося.  Вона  поруч  з  цим  слизьким  неприємним  типом  у  спітнілій  футболці.  

Грудневий  Дощ  невпевнено  ковзає  мокрими  черевиками  по  розцяцькованому  місту.  Він  знає,  що  його  тут  ніхто  не  чекає,  але  не  може  не  прийти.  Його  покликав  сам  Він  з  великою  метою.  Нагадати  гостям  правила  поводження  на  святі.  Закружляти  в  своєму  моторошному  вітряному  вальсі  тонни  сміття,  що  лишається  після  такої  вишуканої,  але  недалекоглядної  та  ненажерливої  публіки.  Розділити  стогони  помираючих  ялинок.  Промити  рани  Землі  після  грохоту  феєрверків.  Стати  холодним  душем  для  сп’янілих  облич.  Виписати  одне  з  останніх  попереджень  про  те,  що  через  борги  за  відповідальність  може  вимкнутися  постачання  кисню…  

Грудневий  Дощ  недолуго  розштовхує  натовп,  забруднючи  дорогі  лантухи  і  бляшанки  машин.  Він  поспішає,  бо  має  встигнути  до  опівночі  виконати  свою  роль.  Він  зникне  так  само,  як  і  прийшов.  Але  не  залишить  гарантії,  що  разом  з  ним  не  зникне  чарівна  карета  Планети,  перетворившись  на  зігнивший  гарбуз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819337
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.12.2018


З днем народження мене

Куди  спішиш?  Будь  ласка,  темп  свій  стиши,
Так  хочеться  пірнути  у  цю  мить,
Залишитись  в  ній  трохи  довше  й  глибше,
А  ти  все  стрілками  своїми  тупотиш.

Куди  біжиш?  Благаю  про  зупинку,
Так  хочеться  у  юність  знов  вдягтись,
Життя  ковтками  пити  безупину,  
А  ти  на  блюдечці  приносиш  26.

Куди  летиш?  Я  зовсім  не  награлась,
Зеленою  побути  хочу  ще,
Щоб  у  душі  наївність  не  зім'ялась...
Та  невблаганно  часу  кран  тече,

Заповнює  крихку  життєву  склянку,
Яку  колись  мені  відміряв  Бог.
"Із  днем  народження!"  -  щебече  тихо  ранок,
Сніжинкою  заглянувши  в  вікно.

P.S.  Надіюсь,  мілілітрів  в  склянці  100😁

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2018


Рожевому сайту присвячується…

Розтягують  сон  на  шматки,  безсоромні...
І  знов  через  них  завтра  день  позіхай.
Та  мозок  їх  любить  ,  працює  невтомно.
І  знову  на  кухню  чалапаю.  Чай

Заварюю  в  чашці,  нічний,  із  лимоном.  
Свої  і  чужі.  Читаю  й  пишу.
Затягує  творчості  паща  бездонна:
Я  знову  віршами  сьогодні  грішу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2018


Отак і живеш

Отак  і  живеш,  уся  у  своїх  віршах.
Скидаєш  їх  ввечері  на  підлогу,
А  вранці  береш  із  собою  в  дорогу.

Лежать  розкидані  по  кутках,
У  закапелках  пам'яті  і  шухляди.
І  як  знайдеш,  усміхаються  буквами  радо.

Ще  ненароджені,  вже  штовхать  слова,
Щоб  спуститися  на  римоване  поле,
З  мозку  втекти  на  віршовану  волю.

Отак  і  живу,  уся  у  своїх  віршах.
Буквах.  Словах.  Рядках  і  римах.
Вони  -  це  я.  А  я  -  це  вони.  Мої  рідні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2018


не бійся писати

Не  бійся  писати.
Слова  -  лише  кульки.
Жонглюєш  незграбно,
Та  все  ж  непогано.

Не  бійся  писати.
Це  тільки  виступ
На  паперовій  сцені  блокноту.

Не  бійся  
Відсутності  глядачів.
Найважливіший  потрібне  побачить.

Не  бійся  писати,
Але
Остерігайся  годинника.
Він  може  вкрасти  твої  слова
І  потопити  у  вічності...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815844
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2018


Скрипнули морозу двері

Скрипнули  морозу  двері,
Осінь  утікає  в  них.
Хмари  посиніли,  змерзлі,
І  от-от  народять  сніг.

Сонце  іноді  частує
Куцим  жовтим  промінцем.
Вітер  на  тепло  полює,
Зимно  дмухнувши  в  лице.

Листопад  сховавсь  в  шпаринки,
Хоч  бувалий,  змерз  він  теж.
Жменю  висипав  сніжинок,
Щоб  смачний  був  грудню  фреш.

Ну  а  той  вчепивсь  за  небо,
Вниз  ніяк  не  упаде.
Календар  штовхає:  треба!
Що  робити?  Уперед!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815843
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.12.2018


Ховаєш себе

Ховаєш  себе  під  дірявою  ковдрою,
Із  клаптиків  буднів  старанно  зшитою.
Боїшся  постати  беззахисно  голою,
Перед  собою  і  світом  відкритою.

Образ  той,  що  насправді  очікують,
Хочеш  відмінно  ти  знов  перевершити.
Жаль  тільки,  правда  штовхається  ліктями,
Надто  відверта  і  недовершена...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799663
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.07.2018


Травень

Палають  свічки  на  каштановім  торті.
Пахучі  долоні  бузок  розпустив.
І  раптом  в  душі  стало  свіжо,  просторо,
Ховається  сум  від  травневих  злив.

В  дерев  новий  лук  -  соковита  зелень,
І  просяться  ноги  босоніж  пройтись.
В  лісах  заблукав  полуничний  червень,
А  поки  кульбаба  панує  скрізь.

***

Кожна  крапля  дощу  -  барабанщик  завзятий.
На  небесній  сцені  -  рок-група  "Гроза"
У  вікно  стукотить  надокучливим  дятлом.
Їх  весняні  хіти  ідуть  на  "ура".

Розлетівсь  аромат  запашної  приправи.
Там  каштан,  і  бузок,  і  калина,  й  трава.
Парфюмер  видатний,  делікатний  травень
Свою  "5-ту  шанель"  роздає  задарма.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2018


люблю читати

Ти  -  ніби  книга  в  твердій  палітурці.
Я  -  книголюб  фанатичний,  завзятий.
Поки  пихтітиме  кава  у  турці,
Всядуся  трішки  тебе  почитати.

Вивчу  всі  наголоси  й  акценти,
Довго  бродитиму  буквеним  полем.
Станеш  на  хвильку  палаючим  центром
Тихих  моїх  здичавілих  околиць.

Я  догортаю  тебе  до  фіналу,
І  доторкнуся  останньої  крапки.
Книга  твоя  мені  надто  цікава.
Можна,  я  знову  почну  все  спочатку?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768753
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.12.2017


Грудень

Мороз  засклив  калюжі,
І  ранок  став  чудовий.
Зима  старалась  дуже
Убратися  в  обнови.

А  листопад  примхливий
Вслід  помахав  рукою.
Та  грудень  несміливий,
Не  рветься  ще  до  бою.

Лиш  стиха  видихає
Сполохані  сніжинки.
Ті  лагідно  літають,
Ще  не  сміються  дзвінко.

Малеча  висипає
Надвір  у  рукавичках.
Нарешті  білим  сяє
Землі  змарніле  личко.

5.12.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768752
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.12.2017


Королівство снів

До  Королівства  Снів  домчить  сучасний  ліфт,
Лиш  поверхами  дня  промиготить  перед  очима.
Одна  коротка  мить  –  і  хтось  уже  летить.
Я  ж  добираюсь  сходами  крутими.

Дорога  непроста.  Рахую  я  до  ста.
Нарешті  під  воротами  тупцюю,
Чекаю  короля…  Морфей,  дозволь  і  я  
В  твоєму  Королівстві  погостюю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2017


Пташка-жінка

Я  забродила  і  підкисла.
Підсолоди  мене  і  випий.
Сплети  із  ніжності  намисто,
І  подаруй  узимку  липень.

Здається,  трохи  заблукала
В  зім’ятих  сутінках  любові.
Розкрий  обіймів  покривало
І  випусти  мене  на  волю.

Я  полечу  напитись  неба,
Пірну  в  прозорий  пух  хмаринки…
А  потім  повернусь  до  тебе,
Твоя  маленька  пташка-жінка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2017


Ти пахнеш

Ти  пахнеш  ніжністю  і  сіном,
Літньою  спекою  і  медом.
Я  пахну  молоком  і  сином,
Тулюся  любляче  до  тебе.

Тебе  знов  не  жаліли  бджоли  –  
Щока  надута,  наче  кулька.
А  я  у  радісній  неволі  –  
Маленьке  диво  спить  у  люльці.

Нам  ще  немає  й  чверті  віку,
А  я  вже  бачу  літню  пару,
Що  пронесла  крізь  років  вітер  
Нев’янучі  любові  чари.
Літо  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2017


Вкради

Вкради  мене  у  світу  і  в  людей.
Зв’яжи,  запхни  в  мішок  і  рот  заклей.
І  завези  кудись  на  край  землі,
Туди,  де  невідоме  слово  «ні».

З  корінням  вирви  і  пересади
У  новий  грунт,  щоб  я  могла  цвісти.
Полий  мене  теплом  своїх  очей.
Фінал  хай  буде,  як  в  улюбленій  «Джейн  Ейр».

І  дров  підкинь  в  схололий  мій  камін.
Із  губ  пої  колекцією  вин.
Зітри  й  закресли  всю  мене  стару,
Зліпи  нову,  яскраво  розмалюй.

Звільни  мене  від  бруду  і  пліток.
На  «Щастя»  корабель  купи  квиток.
Хай  буде  все  у  нас,  як  скажеш  ти,
Лише  благаю:  звідси  укради!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2017


Пішки

Слова  сховалися  у  тиші.
Слова  розбіглися,  як  миші.
Мені  тепер  лиш  вітер  пише,
У  тебе  ж  справи  важливіші.

Ти  міг  би  бути  і  добрішим,
З’являтись  хоч  на  мить,  на  трішки,
І  наяву  –  не  в  снах  і  віршах,
З  букетом  квітів,  просто  пішки…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2017


вихідний

Я  проводжаю  сонце  за  гуртожиток.
Перецвітає  день,  поспіхом  прожитий.
Лунає  музика  з  чиїхось  вікон  чи  із  серця.
І  небо  дивиться  насуплено  і  вперто.

Я  проводжаю  день  й  саму  себе  сьогоднішню.  
Я  завтра  буду  всміхнена  і  сонячна.
Я  завтра  буду…  А  сьогодні  –  ні.
Взяла  сама  у  себе  вихідний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2017


Листопад

Закінчується  в  осені  концерт.
Всі  аплодують,  бо  піти  не  терпиться.
Послухати  б  вже  білий  сингл  хурделиці…
А  та  все  грає  соло  без  перерв.

Дощ-диригент  принишк  серед  дерев,
їх  музиканти  жовті  розгубилися.
Здається,  що  й  маестро  вже  втомилася  –  
затихла  пісня,  і  заснув  осінній  сквер.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760615
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.11.2017


дорогою

Кидаюсь  в  розхристані  обійми  
[i]перед[/i]весняного  вечора.
Лечу  з  утіхою  замерзлої  пташки
у  [i]перед[/i]чутті  гнізда.
Ковтаю  пігулки  турбот,  запиваючи  посмішкою,
щоб  бути  веселою  [i]перед[/i]  тобою.
Крокую  дорогою  роздумів  
до  загубленого  [i]перед[/i]містя.
Рахую  сходинки  до  теплого,  
м’якого  [i]перед[/i]покою.
Залишаючи  усі  «після»  за  скрипучими  дверима  минулого,
іду  ВПЕРЕД  назустріч  хвилюючому  подиху  змін.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565623
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 10.03.2015


31

От  уже  і  лютий  підступає.  Зими  лишилось  на  половину  склянки.  Та,  якщо  чесно,  вже  й  не  хочеться.  Скоріше  б  уже  запашні  теплі  весняні  вечори  лоскотали  плечі,  нагадуючи  про  красу  і  свободу.  Січень  промчався  швидкісним  потягом,  розсікаючи  густе  повітря  робочих  буднів.  Центифуга  світу  крутиться  все  швидше,  і  ти  вже  не  встигаєш  робити  те,  що  робив  всього  лиш  крок  назад.  Треба  вже  не  йти,  а  бігти,  кричати  голосніше,  аби  твій  голось  був  ледь  чутний  в  цьому  крикливому  царстві  цвіркунів,  жаб  і  ворон...  Навіщо  ця  шалена  гонка  чиїхось  босих  п"ят,  підборів,  машин  ?  Кому  від  цього  стане  краще,  легше?  Чому  те,  що  всі  обговорювали  ще  вчора,  сьогодні  вже  старе  та  не  актуальне?  Запитання  одне  за  одним  стукаються  об  стіну  невідомості  і  зникають  у  вологому  тумані  мозку.  Хочеться  вишкребти  з  усіх  кишень  паперові  гривні,  що  завалялись  там  з  давніх  часів,  розбити  усі  скарбнички  з  дзвінкими  монетами,  і  купити  на  це  все  добро  маленький  човен.  Взяти  улюблений  рюкзак,  вкинути  туди  невизначеного  кольору  і  віку,  але  такий  теплий  і  рідний  в"язаний  светр,  а  ще  книгу,  справжню,  паперову.  Вмоститись  на  дні  свого  маленького  світу  і  попливти  в  далекі  далі  своїх  мрій  під  чарівну  музику  ріки  і  вітру.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556094
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 31.01.2015


вічність

Розкажи  мені,  що  таке  вічність,
Що  заснула  мовчанням  у  чашці.
Що  сховалась  в  коробці  з-під  шахів.

Розкажи  мені,  що  таке  ніжність,
Що  по  тілу  мандрує  танцем,
Причаївшись  на  кінчиках  пальців.

Розкажи  мені  про  любов  щось,
Ту  -  незламну,  глибоку,  справжню,
Недешеву  і  непродажну.

Розкажи  мені,  що  таке  відстань.
Десять  тисяч  розгублених  кроків
І  мільйони  серцевих  скорочень.

Розкажи  мені,  що  таке  пристрасть.
Океан  на  маленькій  площі,
Той,  що  меблі  і  стіни  трощить.

Розкажи  мені,  що  таке  вічність.
Пристрасть.
Відстань.
Любов.
І  ніжність.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550501
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2015


Нова Радість

За  вікном  сипались  крихти  снігу,  розгулювали  повітряними  проспектами,  проживаючи  ціле  життя,  перш  ніж  потрапити  на  землю.  Я  ловила  їй  поглядом,  та  вони  щодуху  мчалися  вперед,  не  звертаючи  на  мене  ніякої  уваги.  Нічого,  я  вас  ще  наздожену,  будете  хрускотіти  під  моїм  взуттям!  Дихали  димарі.  Дим  то  підіймався  вгору,  то  падав  вниз,  кружляючи  в  повітрі  разом  зі  снігом.  Чиїсь  дбайливі  руки  готували  страви  на  Святвечір,  рахуючи,  коли  вже  їх  назбирається  12.  Хтось  тікав  раніше  з  роботи,  щоб  встигнути  купити  щось  до  свята.  Дітлахи  бубоніли  собі  під  ніс  колядки,  радісно  уявляючи  свій  різдвяний  капітал.  Тріскотів  мороз,  обпалюючи  коліна  і  вуха  модниць.  Мені  не  було  чого  боятись  в  своєму  кожуху  до  п’ят,  хіба  що  мій  нежить  замерзне,  а  коли  потрапить  в  теплий  дім,  почне  танути  і  капати  з  носа…
Хмари  не  хотіли  здаватися,  їхнім  плетивом  було  затягнуте  небо,  але  наче  за  наказом  свого  Володаря  вони  розступилися,  і  засяяла  саме  та,  Віфлеємська  зіронька!  Адже  хіба  має  сенс  життя,  якщо  не  вірити  в  диво?  Вона  манила  своїм  світлом,  огортала  спокоєм,  на  душі  ставало  легко  й  весело,  незважаючи  на  негаразди.  Попереду  чекала  особлива  вечеря,  попереду  чекало  свято  і  вихідні.  Попереду  чекала  «нова  радість».  І  кожен  зрозуміє  це  по-своєму…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549273
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.01.2015


опівнічне…

Ти  залишив  мені  мене,
І  пішов  у  порожнє  місто.
Знов  під  ліжком  самотність  шкребе.
Знову  мерзне  на  постілі  листя.

Як  же  хочеться  бути  там,
Де  повітря  з  коханим  киснем.
Цілувати  болючий  шрам.
Бути  поруч.  Століттів  двісті.

Дощ  розквашує  твердий  грунт,
Вітер  хижо  шматує  небо:
Це  я  долі  влаштовую  бунт,
Хай  прив'яже  мене  до  тебе!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460381
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.11.2013


бути твоїм сонцем

Можна,  я  буду  твоїм  сонцем?
Сонцем,  що  сходить  і  заходить  тільки  для  тебе.
Можна,  я  даруватиму  тобі  світло,
Коли  навколо  буде  темно?

Я  світитиму  тобі  вночі  і  в  непогоду.
Я  не  буду  палючим  і  нестерпним.
Даруватиму  тобі  лише  тепло.

Можна,  я  хоча  б  промінням  торкнуся  до  твоєї  шкіри?
Промінням,  що  цілуватиме  тебе  замість  мене  вранці.

Й  коли  тобі  буде  здаватися,
Що  навколо  суцільна  темрява,
Згадай,  що  в  тебе  є  твоє  маленьке  сонце,
Яке  може  світити  тобі  завжди.
Просто  так.  Безкорисливо.  Тільки  для  тебе.

P.S.  Іноді  рима  так  набридає  -  
Коли  всередині  завірюха  почуттів,
А  ти  не  можеш  її  випустити  назовні,
Бо  тобі  не  вистачає  слів  і  рими...

Знаєш,  це  найважче,  коли  ти  дуже  хочеш  щось  сказати,  але  не  можеш.

Дозволь,  я  просто  буду  твоїм  сонцем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2013


Я сьогодні там чекатиму на тебе…

Я  сьогодні  там  чекатиму  на  тебе.
Там,  де  рай,  де  можна  все  й  одразу.
Ніч-письменниця  читати  буде  казку,
Розіллється  солов\'їний  щебет.

Я  сьогодні  там  чекатиму  на  тебе.
Там,  де  місяць  раз  у  місяць  ходить  з  пузом.
Ніч-маестро  нас  здивує  блюзом.
Там  ти  міцно  пригорнеш  мене  до  себе.

Я  сьогодні  там  чекатиму  на  тебе,
Де  нема  ні  простору,  ні  часу.
Ніч  натопить  нам  хорошу  лазню,
Я  зроблю  тобі  масаж  із  медом.

Я  сьогодні  там  чекатиму  на  тебе,
Де  ти  дихаєш  й  смієшся  зовсім  поруч.
Я  вкладуся  біля  тебе  там  праворуч,
Й  ми  з  тобою  рахуватимемо  небо.

Ти  прийдеш  сьогодні  в  сни  до  мене?
Тобі  навіть  стукати  не  треба  -  
Там  відкрито.  Я  чекатиму  на  тебе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2013


Як же хочеться до тебе!

О  Боже,  як  же  хочеться  до  тебе…
Закутатися  в  плащ  твоїх  обіймів,
І  в  унісон  з  тобою  дихати  повільно,
Намащуючи  черстві  будні  медом,
Льодяників  зі  смаком  поцілунків,
таких  твоїх,  дитячо-обережних…
Ти  –  принц,  бо  врятував  мене  із  вежі,
Це  я,  дурепа,  не  попала  в  лунку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317987
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.02.2012


Твій погляд

Твій  погляд  сплив,  неначе  кадр  з  фільму
у  натовпі  розгублених  очей.
І  так  хотілось  випити  повільно
його  до  дна  ,  а  потім  ще  і  ще…
Фломастером  підписувались  титри,
де  в  ролі  головній  усе  ще  ти.
Дістать  хотілось  із  кишені  літа
зім’яті  фото  спогадів  своїх,
де  на  асфальті  малював  дощем  ти,
де  щастя  вишивало  кожну  мить…
Давно  розсипавсь  фільм  в  аплодисментах,
лиш  погляд  на  гвіздку  в  душі  висить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317986
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.02.2012


Божевілля

Божевілля  металось  з  кутка  в  куток
непотрібного  тіла,  чужої  кімнати.
Зашкварчавши,  недопалок  з  крихких  думок
по  свідомості  димом  почав  гарцювати.
Запальничку  із  пристрастю  хтось  залишив  –  
тріскотіла  кімната,  палало  тіло.
Й  на  роялі  несказаних  почуттів
кострубато  й  невміло  душа  гриміла.
Пересохлі  уста  шукали  оазис
чи  хоча  би  міраж  учорашнього  літа.
Поки  в  тіло  врізавсь  41-й  градус
у  кімнаті  мороз  малював  графіті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2011


Моя імперія

Я  розчиняюся  у  власних  помилках,
що  знищують  мене,  неначе  шашіль.
Моїй  імперії,напевно,  прийде  крах,
і  вдрузки  –  мрій  до  краю  повна  чаша.
Я  розбиваюся  об  виступи  дрібниць,
які  колись  вважала  ідеалом,
перед  якими  на  коліна    ниць  
моя  свідомість  увесь  час  ставала.
Я  захлинаюся  у  власних  почуттях,
хоча  сама  створила  їх  палітру.
Моїй  імперії,  напевно,  прийде  крах-
враз  лопне,  наче  бульбашка  на  вітрі.

Та  помилки  колись  розмиються  дощем
нових  ідей  і  сліду  не  залишать.
Моя  імперія  розсипалася  вщент,
та  я  собі  збудую  ще  міцнішу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2011


Осінь підмочила свою репутацію

Осінь  підмочила  свою  репутацію.
Місто  захникало  і  втратило  грацію.
Навіть  стара  оптимістка-акація  -  
і  та  налаштована  на  деградацію.
По  вулиці  човгає  похмура  нація,
в  голосі  зникли  нотки  інтонації.
Швидка  увімкнула  сигналізацію  -  
терміново  до  сонця  в  реанімацію!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2011


без тебе

Чайна  ложка  крупнолистових  задумів
з  перемолотими  думками.
Склянка  кип’яченого  характеру.
Шматочок  кислих  жовтих  невдач.
Разом  із  шоколадним  батончиком  гарного  настрою.
Моє  життя  схоже  на  чай.  
Без  цукру.  Без  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294257
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 19.11.2011


Морозиво

Ти  –  моє  морозиво
з  пломбірною  посмішкою
і  полуничним  джемом  обіймів.
Та  в  спеку  морозива  хочеться  більше,
понад  норму…
П  е  р  е  д  о  з  у  в  а  н  н  я.
Тепер  підвищена  концентрація  щастя  в  організмі,
що  викликає  посмішку  і  блиск  в  очах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294010
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 18.11.2011


Просто

Стерня  твоєї  буденності  коле  босі  ноги  моїх  мрій.
Я  втомилась  змочувати  черствий  хліб  наших  розмов
своїми  молочними  посмішками.
Ти  –  кубик  Рубика,  який  я  ніяк  не  можу  скласти,
але  не  розбиваю  на  маленькі  шматочки,  як  в  дитинстві.
Невже  я  настільки  люблю  ходити  босоніж  по  стерні,
їсти  черствий  хліб  і  розгадувати  головоломки?
Чи  просто…люблю  тебе?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294009
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 18.11.2011


Світанок

Розчинний  світанок  парує  у  чашці
з  твоєю  присутністю  замість  цукру.  
Промінчик,  продершись  крізь  неба  хащі,
дрімає,  вмостившись  тобі  на  руку.
Блукаю  в  галактиці  твого  обличчя,
планети  ховають  повік  парасолі.
Твій  сон  загубився  між  ранком  і  ніччю,
крізь  посмішку  хоче  тікати  на  волю.  
У  спогадів  згорток  собі  заховаю
гарячого  дихання  тихі  припливи.
І  годі  шукати  ще  кращого  раю,
ніж  того,  що  сонно  всміхається  зліва.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293656
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.11.2011


Ліііто

Відполірована  свідомість
гарячим  блиском  літніх  днів.
Липневий  вечір  мучить  совість  –  
заснути  так  і  не  зумів.
Крокує  місяць  через  ковдру,
а  вранці  сонця  абрикос,
надувшись,  так  поважно  й  гордо,
біжить  по  небу  вічний  крос.
Яскравих  вражень  повні  щоки,  
здається,  буде  діатез…
Наче,  не  втоне  літа  човен,
а  він  під  воду  –  бульк  –  і  щез.
́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2011


Народження

Яйце  ідеї.  
Грію  його  розпеченими  роздумами.
Всередині  шкарлупи  –  постійний  розвиток,  боротьба  протилежностей.
Ідея  всмоктує  речовини,  що  визначають  її  подальший  колір,  форму,  зміст.
Росте.
Видніються  кволі  контури…
Настає  момент,  коли  їй  вже  тісно  в  набридливих  товстих  стінках.
Вона  хоче  стати  вільною.
Розправити  крила.
Подати  голос.
Раптом  наступає  мить  –  яйце  багровіє  тисячами  тріщинок  і    
розривається  на  дрібні  шматки  .
Ріже  сонячне  світло  досконалої  конкуренції,  
тиснуть  звуки  всеохоплюючої  критики,
дивують  запахи  нових  можливостей…

Народилось  мале  курча  вірша.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293413
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 15.11.2011


Молекула щастя

Електрони  твоєї  ніжності,
трішки  протонів  уваги,
і  нейтрони  –  залишки  поцілунків  –  
ось  молекула  мого  щастя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293412
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 15.11.2011