Ніколя Петрович

Сторінки (3/227):  « 1 2 3 »

День Залежності

Я  не  готувався  святкувати,
Бо  все  завойовував  "скарби",
Що  приречені  занепадати,
Попри  міць  моєї  боротьби...

Сил  і  часу  віддано  немало,  
Та  ніщо  не  вічне  —  де  не  глянь...
Як  несправедливо  ж  виглядала
Ця  даремність  багатьох  старань

Не  мирився  я  з  речами  тими,
Думав,  справа  саме  —  у  речах!
Безпорадно  знизував  плечима,
З  жалюгідним  болем  у  очах...

Збили  з  ніг  мене  поразки,  втрати,
Відчай,  розпач  —  як  мале  дитя!.
Врешті  я  збагнув,  що  нині  "свято"!
—  День  Залежності  мого  життя!

Як  здавалось,  те  життя  шаную...
Та  в  момент  прозріння  зрозумів,
Надто  низько  я  його  ціную,
Більшість  розміняв,  а  не  змінив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2018


Білий та пухнастий віршик

(самонакручена  іронічно-психоделічна  відповідь  на  уявно-телепатичні  зауваження)

Багато  няшних  фоток  не  буває!
Із  ракурсів  ілюзії  краси,
Якої  так  ніхто  й  не  помічає
Крізь  товщу  флуду  хворої  попси

І  довгих  серіалів  не  бувало,
Якийсь  десяток  літ  —  не  показник!
Ми  —  мультик  з  пластиліну,  де  все  —  "Мало!..",  —
Кричав  отой  кумедний  чоловік...

"Не  можна  так  казати,  бо  образиш
Того,  кому  повинен  лиш  годить!"...
Бо  не  нахвалиш,  то  вже  кажуть  —  гадиш!
Комусь  видніше,  —  що  тобі  робить!

Як  думати  і  як  писати  вірші,
І  музика  на  чому  і  яка...
"Твої  чесноти  на  порядки  гірші!"—
Читаєш  між  рядка  і  знов  рядка...

—  Усе  повинно  бути  позитивно,
Бо  у  житті  і  так  суцільний  ґвалт!
Тож  підійди  стандартно  креативно,
На  кшталт  когось,  а  не  на  власний  кшталт!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818240
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.12.2018


Там

Там,  де  книги  перечитані,
Де  не  вкрадене  життя,
Мрії  не  кровоточитимуть,
Залишаючи  буття,

Недовершеними  справами,
Справді  —  вартими  того́,
Не  обі́цянок  забавами,
А  —  здійсне́ннями  всього́!..

     Так  туди  ми  й  не  дісталися,
Бо  відклали  той  маршрут...
Не  відчули,  не  дізналися...
То  ж  реальність  наша  —  тут,

       Де  —  ні  волі,  ні  —  конкретності...
   Вірність  в  сумнівах  блука...
 А  під  масками  шляхетності
Все,  що  нам  не  по  рукам...

Непочате,  але  скі́нчене
—  Сам  не  гам  й  комусь  не  дам!..
Розлучається  обвінчане.
Так  не  гоже!..
—  Яке  там!..

Там  —  не  тут,  як  просто  сказано!..
А,  насправді  —  важко  як!
Тут  нам  миром  не  помазано!
Признаваймось  —  чому  ж  так?!..

Ні  не  хочемо  зізнатися
Ні  Творцю  —  ні  трьом  китам,
Нам  простіше  й  далі  гратися,
Уявляючи,  як  Там!..

Скільки  музики  там  гарної,
Скільки  віри  і  добра,
Акварелі  різнобарвної...
Безліч  розчерків  пера...

Там  вдихається  свободою
І  не  заздриться  у  злі,
Гріє  внутрішньою  вродою...
О,  невже  це  на  землі?..

Там  кохання  —  не  мутація,
Там  вся  правдонька  жиє́
Там  —  життя,  а  тут  —  прострація...
НАС  нема  там!..
Де  ж  ми  є?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818033
рубрика: Поезія,
дата поступления 18.12.2018


Щось в лісі здохло

Химерність,  аморфність,  фантомність.
Все  за́для,  все  замість,  натомість...
В  ранкових  рота́х  пересохло,
Знов  плани  на  "щось  в  лісі  здохло"...

Підйом,  під  ковтання  вологи,
Магніт,  папірець,  руки,  ноги!
А  мі́зки  свій  хід  вже  зробили!..
Ще  й  так,  ніби  руки,  то  —  крила!

Ще  й  так,  ніби  ноги  —  Герме́са,
Без  втоми  під  вечір  та  стресу...
В  обрамках  принижень  й  підвищень,
Шука́  голова  самознищень...

     Я  б  ко́нем  припав  водопою,
Коли  була  праця  святою
І  став  би  крилатим  Пегасом!..
Борюсь  нині  з  місцем  і  часом...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817910
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 17.12.2018


Іронія сучасності


Мої  сім  п'ятниць  на  черговий  тиждень
Дрібцюють  прусаками  в  голові,
Я  знов  тягну  із  купи  самі  нижні
Порожні  ступи  й  сита  не  нові.

Порізав  душу  —  кров  біжить  у  тіло
Знов  вип'ю  йоду-яду  перед  сном,
Без  льоду  —  з  льодом,  аби  не  кортіло!..
Ковтати  забуття  гірким  вином

Чекаю  суть  після  гучного  вступу...
Зиркнув  за  край  ідей,  а  там  —  нові!
Товкти  у  ситі  воду,  а  не  в  ступі,
З  відлунням  у  безмежній  голові...

Все  важче  після  кожного  удару
Отих  важких,  хоча  й  порожніх  слів...
     Реальність  повертається  з  базару,
Порахувавши,  що  продав-купив...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817289
рубрика: Поезія,
дата поступления 12.12.2018


Трішки правди, або вірш ні про що

Здрастуй,  Надіє  моя,
Вибач,  що  довго  так  не  відчиняв...
В  мене  тут  безлад  і  я
Щось  прибирав,  щось  подалі  ховав...

Ти  ж  не  даєш  мені  знать,
Коли  провідати  знов  зазирнеш,
Мусив  наспіх  розіпхать
Розгардіяш  свій...
—  Коли  ще  прийдеш!..

     В  шафі  таїться  Любов,
Але  у  неї  є  зброя  гучна!
Є  ще  набої  —  знайшов...
Обшук  робив,  доки  спала  вона...

Як  не  забути  тепер
Менше  спиною  до  неї  ходить...
     Віру  в  комору  запер...
Знаєш  тепер,  хто  тут  є,  тільки  —  цить!..

Разом  зібратись  вам  —  ні!
Ви  ж  відцурались  один  одного́
Так  було  зручно  й  мені
Стати  обличчям  до  світу  цього...

Ви  ж  бо  —  у  купах  сміття
Як  не  маскуй  цей  гармидер  —  він  є!
Десь  поміж  нього...  Життя...
Важче  його  розгрібати  стає...

     Так  що  стривай,  не  іди!
Музою  будь,  хоч  на  вінику  грай!
Гірше  б  не  знати  біди!..
Я  прибиратиму,  ти  ж  бо  співай!

Може  б  не  втримався  хтось
Й  виліз  зі  схованки  просто  до  нас
І,  що  би  не  відбулось...
Стоп!...
чи  прийняв  би  я  світ  без  прикрас?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816033
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.12.2018


Пустеля-сажа

Пустеля-сажа...
демони  регочуть,
Мерзенний  виє  вітер-буревій...
Хто  слово  скаже
—  Вірити  не  хочуть...
Бо  правда  не  жиє  в  пустелі  тій.

Многая  літа
Тут  немає  віри,
Тут  тільки  вигляд,  ритуал,  обряд...
Вода  крізь  сито
І  скрегочуть  ліри...
Життя  —  уривків  карнавал,  заряд/розряд...

Зелена  хвиля
—  у  зелену  милю...
Мінлива  хмарність  —  в  інший,  темний  бік...
Смердить  бадилля
Диким  божевіллям
І  розповсюдженню  його  триває  лік.

Течуть  рідини
Мороком  єдиним,
Цикута  хлюпа  понад  край  очей...
Останні  днини
Зойками  дитини,
Все  прибувають,  
В  місиві  ночей,

Сичать  вогнями,
Чаду  вуглецями,
Ніхто  не  вийде  із  води  сухим!
Тут  все  —  між  нами,
На́вколо  й  між  нами...
Тому  все  далі  й  далі  відстані  між  Ним...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815886
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 01.12.2018


Обирати тобі

Волосся-колосся  вже  перезріва,
Даремно  здалося  —  зелена  трава,
Попереду  десь  лиш  чекає  стерня
І  час  переоре  її  навмання.

Чи  добривом  станеш,  чи  вродиш  бур'ян,
Чи  просто  розтанеш  в  порожній  екран,
Складеш  заповіт,  чи  залишиш  борги,
Коли  на  цей  світ  більше  вже  ні  ноги.

Чи  будеш  десь  поруч,  чи  явишся  в  снах,
Чи  в  грудях  ліворуч,  а  може  в  думках,
Не  втративши  душу  в  земній  боротьбі,
Бог  вибір  дає...
Обирати  —  тобі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2018


Заигрался

Заработался  работой,
Заигрался  словами,
Поневоленный  охотой,
Разуверенный  вами.

Просчитавшийся  в  расчетах
Субъективных  объектов,
Что  на  четках  —  что  на  счетах...
Из  всех  точек-аспектов.

Окружен,  без  троп  отхо́дных,
Лишь  вперед  все  и  с  песней!..
Только  нот  и  слов  нет  годных,
Новых,  поинтересней,

Чтоб  скорей  идти  в  атаку,
Мог  в  любом  направленьи,
Сквозь  пленительные  враки,
Пусть  в  иных  исполненьях.

Где  живут  "опять"  и  "снова"
Да  "куда  ж  ты  тут  денешься",
Век  кругами  от  такого
Все  сбегаешь,  надеешься...

Ищешь  то,  чего  и  нету...
—  Все  до  нас  уже  найдено!
Нужно  потерять  все  это
Лишь  суметь  только  правильно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813471
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 11.11.2018


Якби ж знаття

Північні  шамани-вітри
Рихтують  деревам  чакри,
Гартують  до  зусу  зими
І  щось  переймаємо  ми.

Купуєм  в  домівки  тепло
Та  шуфлі,  щоб  не  замело,
Автівкам  —  зимове  взуття,
Щось  впустимо  (якби  ж  знаття!..)

Та  й  зайве    візьмемо,  авжеж,
Навмисне  не  бачучи  меж,
Бо  в  запалі  віри  не  ймем,
Що  буде  лише  тягарем

Ще  й  витіснить  місце  для  благ,
Бо  є  в  голові  тих  ватаг
"Своїх"  безпритульних  думок,
Що  тиснуться  в  кожен  куток...

     Впіймаєш  себе,  що  дарма
На  розум  знов  часу  нема,
На  досвід  замало  років,
На  мудрість  не  зібрано  слів...

Й  не  вистачить  давніх  наук,
Все  знову  повалиться  з  рук,
Прийде,  коли  шансів  нема,
Як  завжди,  раптова  зима.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811651
рубрика: Поезія,
дата поступления 28.10.2018


Буденна молитва

Господи,  прости  мене  за  гріх...
Я  втомився  від  людей  твоїх,
Я  зморився  від  таких,  як  сам,
Всіх  їх  полюбити  —  чудеса.

Своїм  гнітом  заздрощів  й  брехні
Тиснуть  вони,  муляють  мені.
Я  мабуть  такий  же  і  для  них,
Та  не  взмозі  подолати  гріх.

Не  дають  зпустошення  і  гнів
Мудрості  дістатися  країв.
Замели  емоції  любов,
Холод  на  душі  у  мене  знов...

Господи,  прошу,  допоможи,
У  мені  людину  збережи,
Дай  потрібних  розуму  і  сил
Бачити  обличчя  замість  рил.

Розуміти,  що  в  собі  не  те,
Що  за  павутину  хто  плете...
І  вчинить  зуміти  диво  з  див,
Врешті  зрозуміти  —  я  простив!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2018


Осінь, ніч…

Затишна  осінь,  ніч,  вікно,
Крізь  штори  світло  з  вулиці...
Ліхтар  показує  кіно...
До  тіней  тіні  туляться.

Все  рідше  чути  двигуни
Заморених  автобусів...
На  дно  нічної  глибини
Пішов  цей  бік  на  глобусі.

Цей  край,  зігрітий  восени
Кленовими  багаттями,
Де  виростуть  дочка  й  сини,
У  втратах  з  благодатями...

       Імлиста  осінь,  долі  жар...
Відтак  життя  продовжиться...
Жертовне  листя  на  вівтар
—  До  року  рік  примножиться...

Впаде  аж  потім  перший  сніг...
А  поки  —  розквіт  осені!
Щоб  клени  в  пам'яті  беріг
Не  голими  і  босими...

Щоб  вистачало  ще  краси
—  Аж  до  весни  зеленої,
Як  антистрес  —  бери  й  носи
Світлини  з  гобеленами!..

Згадаєш  може,  хоч  би  раз,
В  майбутнє  поспішаючи,
В  буденність,  повз  музей  прикрас,  
Тепло  дерев  палаючих...

Мов  фото,  з  тих,  що  є  мільйон,
Одне  таке  згадається...
В  уяві  вальс  "Осінній  сон",
Чи  то  "Бостон"  програється...

Ти  вимкнеш  радіо  в  авто,
Літак  зависне  в  хмареві
І  слушна  мить,  одна  —  на  сто,
Зійде  в  душевнім  зареві

Застелить  листя  шлях  думкам
І  в  грудях  заспокоїться...
Не  все  ж  то  —  міркувати  нам,
Що  скоєно  й  що  скоїться...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809899
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2018


Літу навздогін

Літо,  коли  ти  вже  встигло,
Літо,  куди  ти  втекло?
В  далечі  зимно-продриглі
Волонтеруєш  тепло?

Там,  де  тебе  зачекались,
І  безліч  свят  в  твою  честь!
Де  ще  не  порозтекались
Плями  квітучих  нашесть?

Де  ще  трава  не  пожовкла
І  не  цвіла  ще  вода,
Де  солов'ї  не  замовкли...
Де  ти,  пора  молода?

Хіба  ж  до  всіх  повернешся,
Десь  за  чотири  сот  діб,
Скільки  ще  раз  посміхнешся,
Вділиш  ланів  теплий  хліб?

Слід  наганяючи  власний,
Довго  кружлятиме  світ
Цей  очманіло-напасний,
Літо,  багато  ще  літ?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2018


Милям

Милі  мої  Милі,
Я  б  вас  обійшов,
Я  би  вас  об'їхав,
Чудеса  знайшов

Від  краю  до  Раю
Милями  блукав...
Та  не  відпускають  
Кілометри  справ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804478
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.08.2018


Хоч раз

А  життя  —  то  річ  непередбачена,
Не  доходить,  що  тратиш  дарма,
Вона  односторонньо  оплачена,
Всім  —  поштучно  і  більше  нема!

А  ми  завжди  цінуємо  втрачене,
Помилки  —  наші  учителі
І,  щоразу,  мов  досі  небачені,
Вони  водять  усіх  по  землі

Ми  міняємо  друзів  на  вигоди,
Забуваємо  рідних  людей,
Ми  в  живому  житті  —  наче  привиди,
У  полоні  убогих  ідей...

Я  не  з  мудрого  і  не  з  хороброго,
Не  знавець  формалізму  розмов...
Лиш  хотів-би  знайти  чогось  доброго,
Щоб  набрати  на  всіх  його  знов

Й  розсипати  фосфор  душі,
Залишати  світло  й  тепло,
Роздавати  людям  вірші,
Всьому  песимізму  назло!

Розділяти  серця  шматки,
Порівну  для  кожного  з  вас,
Щоб  допомогли  ті  рядки
Хоч  раз...

       Що  сказати  і  як  примиритися
З  тим,  хто  чує  лиш  тільки  себе?..
—  Відійти,  в  його  ж  стіни  не  битися!
Нехай  сам  собі  нерви  скубе.

Я  втомивсь  від  брехні  і  від  заздрості,
Я  вже  був  по  обох  сторонах
Краще  слідом  за  щирістю  й  радістю
Поплетусь  на  зраділих  ногах

Розсипати  фосфор  душі,
Залишати  світло  й  тепло,
Роздавати  людям  вірші,
Всьому  песимізму  назло!

Розділяти  серця  шматки
Порівну  для  кожного  з  вас,
Щоб  допомогли  ті  рядки
Хоч  раз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804477
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 26.08.2018


Енергетичний донор (18+)

Буденність  спілкуваннь,
Зумовлена  з  потреби
Досягнення  мети
Всіх  ініціатив
Майстерність  маскуваннь
Негоди  в  чисте  небо,
Всіх  ставлень  "я"  до  "ти"
Складний  інфінітив...

Застиглість  почуттів
За  черствими  серцями,
А  в  совісті  цеглин
Червоних  —  ніx...я!
Там  стінами  збілів
І  віє  холодами
Мій  вітряковий  млин,
З  яким  воюю  я

Приспів

Я  знаю  звідки  він
З'являється  —  той  гонор,
Що  в  моїй  голові
Наробить  сотні  дір...
Бо  я  —  адреналін,
Енергетичний  донор,
Тому  мене  завжди
Знайде  котрийсь  вампір.

***

Я  кожен  ранок  йду
Мінять  життя  на  краще,
Та  плани  ті  поснуть
Після  полудня  знов.
Сам  в  себе  час  краду
Для  себе  ж  роблю  важче,
Ніяк  не  осягну
Основи  всіх  основ...

***

               Ми  лишили  себе
Для  себе  ж  наодинці,
Прибивши  до  дверей
Лиш  видимість  спільнот...
Та  щось  в  душі  шкребе,
Змикає  у  клітинці,
Знов  прагнем  до  людей!
Чи  то  до  їх  чеснот?..

Приспів

Я  знаю  звідки  він
З'являється  —  той  гонор,
Що  в  моїй  голові
Наробить  сотні  дір...
Бо  я  —  адреналін,
Енергетичний  донор,
Тому  мене  завжди
Шукає  мій  вампір.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803566
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 18.08.2018


Ненормальний

Ти  кажеш  ненормальний  я  
І  всі  мої  ідеї!
Та  нестандартне  мислення
—  То  мої  привілеї!

І  я  не  можу,  як  усі,  
Сприймати  світ  навколо...
Не  там  я  став,  не  там  я  сів,
Не  так  учила  школа!

Єгора  Лєтова  пісні
На  українській  мові
Співать  хотілося  мені
—  То  було  би  чудово!..

Я  не  повторююся  знов,
Все  кожен  раз  інакше...
Я  сам  себе  не  поборов,
Я  сам  собі  —  дістракшн!

Дістракшн!
Дістракшн!
Дістракшн!
Дістракшн!

Я  бачу  сни,  де  їх  нема
І  тішуся  з  нічого
А  що  для  мас  —  мені  й  дарма
Не  треба  того  всього.

І  в  ораторії  життя
Співати  краще  сольно.
Розмите  моє  майбуття,
Але  то  є  прикольно!

Прикольно!
Прикольно!
Прикольно!
Прикольно!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803391
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 17.08.2018


Заборонена людина


Недоторканість  твоя  
Мені  диктує  що  робить
І  все  в  собі  ховаю  я,  
То  моя  жертва  є  так  жить

То  є  мій  борг,  то  моя  дань,
Я  майже  справно  їх  плачу,
Та  у  середину  заглянь
—  Я  там  кричу,  кричу,  кричу!

Приспів

Я  для  себе  заборонена  людина
І  собою  можу  бути  лиш  в  думках,
В  грудях  цокає  годинникова  міна,
Наганяючи  на  тебе  дикий  жах


Ти  врятувала  мене,  так,
Але  не  знаю  хто  вже  я...
Я  найзаможніший  бідняк,
Проте  не  там  душа  моя.

Вона  зривається,  біжить
Хоч  знаю  —  знову  заплачу!
Кричати  хочеться  в  цю  мить,
Але  мовчу,  мовчу,  мовчу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803390
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 17.08.2018


Влегковажності

Куди  сховатись  від  краси,
Коли  вона  відверта?
Проси  ти  долю  —  не  проси,
А  доля  —  річ  уперта!

І  підкидає  дров  в  вогонь
І  додає  ще  жару,
А  ти  лиш  мусиш  осторонь
Від  себе  гнати  чари...

Скажи,  чия  тому  вина,
Чи  то  ми  примітивні?..
Не  є  єдина  сторона
В  медалі  —  то  ж  не  дивно!

Судити  легко  за  таке
А  спробуй-но  зізнатись
Чи  завдання  таке  легке
—  Від  красоти  ховатись?

В  метро,  чи  вулицею  йдеш
І  бачать  твої  очі...
Твої  фантазії  без  меж
Знов  голову  морочать...

І  скільки  б  стриматись  не  міг,
Ти  всеодно  зірвешся!
Хіба  душа  завжди,  як  сніг?..
—  Розтанеш,  обпечешся!

Але  що  є  в  тих  головах
Напевне  ми  не  знаєм
То  наше  щастя,  що  є  так,
Отож  себе  питаєм

А  чи  не  вистачить  пригод?
Для  декого  й  подавно!..
Чужа  краса  —  чужий  город!
У  твому  все  є  справно?

Воно-то  так,  воно-то  так,  —
Хтось  відповість  за  тебе...
—  Але  по-іншому  —  ніяк,
Одне  ж  над  нами  небо!

Ми  всі  тут  ходимо  під  ним,
Окремо  в  нас  немає.
Ніхто,  ніде,  не  перед  ким...
Себе  не  заховає!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2018


Блаженна нездара

Блаженна  нездара  залізла  на  хмару
Щасливо  гойдається,  дрига  ногами,
Їй  діла  немає,  вона  не  страждає
І  не  навертається  в  диспути  з  вами.

Блаженна  нездара  для  "перфектів"  —  кара!
Не  завжди  вдається  проігнорувати...
Та  що  їй  до  того,  до  мого,  до  твого?
Вона  і  не  думала  вас  дратувати!

Блаженна  нездара  —  химера,  примара
У  іншому  вимірі  генію  діє.
Не  пхайсь  розуміти  чому  тут  радіти
—  Блаженна  нездара  інакше  не  вміє...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2018


Романтиментальність

Про  що  мріє  небо?
Про  землю,  чи  космос?..
Втомилось,  чи  прагне
До  нових  висот?
Багато  ще  треба,  
Щоб  стати  дорослим,
Чи  жереб  вже  тягне
В  фінал-епізод?..

Куди  воно  піде,
Якими  шляхами?
Кому  по  дорозі
Судилося  з  ним
Всі  радощі  й  біди,
Комедії,  драми,
Всі  рими  і  прозу
Лишити  ні  з  чим...

Про  що  сни  шепочуть
Такі  невловимі...
Хто  наш  підсвідомий
Реєстр-адмін?
І  що  ж  вони  хочуть
Ті  форми  незримі?
—  Нам  мало  відомо
Все  досі  без  змін...

Та  небо  наснилось
Думки  розбудило...
Пояснень  немає
—  Несе  течія...
Питання  з'явились,
Мов  цвяхи  прибили!
Себе  вивільняю
Та  ніби  —  не  я!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799548
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2018


Пост-еміграційне

Розбомбила  "цивілізація"
Поняття  моє  "рідний  дім"
І  розгублена  еміграція
Стала  серед  чужих  своїм.

Говорити  про  це  й  балакати!
—  Коло  замкнуте  протиріч...
А  сміятись  коли  і  плакати,
День  покаже  новий!..
Чи  ніч...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799388
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.07.2018


Місток

З  висоти  свого  віку,
З  глибин  всякого  "я"
Красномовність  безлика
У  очах  засія

І  німими  словами
Опаде  на  листок,
Щоб  прокласти  між  нами
Розуміння  місток

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2018


Вимір

Ріка  шумлива  відмиває
Секунди-миті  з  берегів,
О  скільки  ж  їх!..  
Чиї  —  не  знаєм,
Ніхто  ще  не  заволодів
Тим,  що  у  спадок  не  дається
І  не  сховаєш  у  форт  Нокс!
       Мізерний  вимір  серця  б'ється...
               Душа  —  одвічний  парадокс...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799061
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.07.2018


В тенетах перестиглої погоди

Серветкою  протерши  окуляри,
Я  вигулькну  з  бурхливого  метро...
Набігли  б  на  блакить  татари-хмари,
Щоб  загребти  це  сонячне  добро!

В  полон,  хоча  б  на  тиждень  прохолоди!
Але  мабуть  їм  те  не  по  зубам...
В  тенетах  перестиглої  погоди
Встигати  скрізь  не  стане  сили  нам.

Квітник  до  поливальної  машини
Здається,  сам  назустріч  поспішив,
Щоб  вкрасти  свіжість  зайвої    хвилини.
Хіба  ж  те  дивно,  коли  не  до  див?..

Ще  цілий  день  попереду  у  справах,
Від  спеки  не  сховаються  усі,
У  затінках  та  прохолодних  травах
Лиш  подумки  гуляємо  в  росі...

     Пливу  м'якими  хвилями  асфальту
Ковток  води  —  спасенна  благодать!
Серед  смоли  й  гарячого  базальту
Буденні  дні  згоряють  —  не  летять!..

На  згарищах  ще  грітимуться  ночі,
Стрічаючи  затриманців  своїх,
Серед  яких  і  мої  втоми-очі
Ідуть-бредуть  до  снів  про  білий  сніг...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2018


Раб

Чому  я  досі  молодий  бунтар?
Тому  що  раб  життя  у  цьому  світі!
Де  смуги  –  гонор  /  по  спині  удар
Рожеві  і  криваві  в  розмаїтті...

Рожеві  –  діти  вимручих  надій,
То  мрії  самовтішні,  порожнецькі,
Що  моляться  мені:  "Зроби,  зумій!
Порви  кайдани,  споконвік  старецькі!.."

А  я  їм  у  безвихідді  годжу...
–  Вони  ж  молитись  краще  мене  вміють!..
То  ж  кілька  батогів  ще  заслужу,
Хай  нові  басамаги  спину  гріють!..

7.06.18


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794792
рубрика: Поезія,
дата поступления 07.06.2018


Патрiотична молитва в пафосних потребах

Земля,  оскве́рнена  грiхами,
Земля  приречена  й  прокля́та
Все  жебракує  пiд  тинами
–  Дай  в  пошестях  ще  бiльше  свята!

Дай  патрiотам-спекулянтам
Солодкоротим  спiволасим
На  голi  дупи  –  в  смак  талантам!
Вдягни  на  виразки  прикраси!

Поширюй  збоченiсть  освiти,
Бо  право  має,  бо  ж  освiта!
Хай  заохочуються  дiти
З  руки  легкої  пройдисвíта!

Коси́  кривавi  кровнi  грошi
На  хлiб  iз  маслом  Шоколадним!
Усi  ж  поважнi,  всi  ж  хорошi!
Не  плутати  з  iнстинктом  стадним!

–  В  €вропу,  чи  у  її  риму
Iди  –  рiзницi  не  побачиш,
Вона  не  тóбi,  пiлiгриму,
А  ти  для  неї!..  поiшачиш...

То  ж  прославляй  бабло  вiдмите,
Чи  то  землею,  чи  кровле́ю,
Радiй,  що  кишенí  набитi
У  кожного  своєю  "нею"!

Лунайте  спiви  вишиванi
Про  те,  що  не  було  й  не  буде!
За  це  в  землi,  тюрмi,  чи  в  "банi"
Ймовiрно  хтось-то  i  не  буде!

Тупцюйте,  кроки  шароварнi
На  мicцi,  щоб  не  задкувати...
Ми  бiднi,  ми  дурнi  i...  гарнi...
То  ж  молимо  –  не  дивувати!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787955
рубрика: Поезія,
дата поступления 18.04.2018


Хронiки метеликiв

Здiйнялись  над  силою,
Землю  оковилою,
З  хвилями  пiд  крильцями,
Райдуги  вiтрильцями

Напились  нектарами,
Небом  нерозхмареним,
Йодами  цiлющими,
Цвiтами  пахнющими

Променями  п'яними,
Вiтрами  буяними...
Веснянок  моргаючих
Зграї  вiй  лiтаючих

Спритними  амебами,
Перекотинебами
Розганяли  хмуриво
Всим  строкатим  куревом

Пiдiймались,  вилися,
В  людях  погубилися,
В  лонах  загойдалися,
Най  ви  закохалися!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2018


менi недобре, мамо

Менi  недобре,  мамо,  повернися
Отою,  що  зарадити  умiла,
Благаю,  винувато  не  дивися,
Я  ли́шень  про  одне  прошу  несмiло

Менi  незручно,  мамо,  як  i  завжди
Не  здовольнюся  ставленням  до  тебе,
Канючу  не  утiхи,  лише  правди,
Щоб  доторкнутись  поглядами  неба...

Були  одним,  а  нинi  в  оболонках,
Якi  тихцем  лiкуєм  вiд  пробоїн...
Нема  душi  у  соцмереж  iконках,
У  тому  полi,  мамо,  я  не  воїн!

Формального  "що  скажуть",  "як  годиться"
Не  треба,  я  ,  пробач,  його  позбувся.
Менi  твоя  любов  забута  сниться,
Яку  вiдклав  на  потiм  i  незчувся,

Як  "потiм"  те  промчало  сiрим  слiдом,
Мов  сивий  дим  iз  двигуна  старого...
То  може,  зараз  не  частуй  обiдом,
А  нагодуй  любов'ю  сина  свого!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2018


Все ж-таки ода

1.
Так  сталося  –  моя  ти  сама  перша,
До  мене  ж  –  в  тебе  кiлька  їх  було...
Дiсталась  вже  досвiдчена  партнерша,
I  в  нас  потроху  з  досвiдом  "пiшло",

Вiрнiш  –  пiшло-поїхало  i,  згодом,
Життя  без  тебе  вже  не  уявляв,
Бо  став  я  з  "самоходом"  –  скороходом!
I  швидшi  темпи  у  життi  узяв.

Вже  як  було,  не  буде  –  точно  знаю!
Пiзнав  я  свiту  трiшки  кращий  сорт,
То  ж  розвороту  вже  назад  немає,
Бо  це  вже  –  необхiднiсть,  ще  й  комфорт!

2.
Але  ж  далеко  ти  була  –  не  розкiш...
Вже  вiдбуяли  першi  почуття...
А  тут  –  то  не  заводишся,  то  глохнеш...
I  знову  –  отаке  воно,  життя!

3.
Навряд  чи  хто  спiвав  для  тебе  оди
I  я  тебе  то  лаяв,  то  благав...
Однак,  такого  почуття  свободи
Не  за  одним  кермом  не  вiдчував!

I  от  не  знаю,  як-би  пояснити
Таку  взаємодiю  протирiччь...
Що  не  боявся  я  тебе  розбити,
Хоча  й  берiг,  хiба  у  цьому  рiч?..

Не  знаю  i  навряд  коли  вгадаю,
Та  нам  на  користь  негаразди  йшли...
Тому,  мала,  я  iстинно  вважаю,
Що  ми  нiвроку  парою  були.

Пригоди  були  порiвну  й  секрети,
Мiй  вiтчизняний  "мiнi",  мiй  "жучок",
А  зараз  ти  в  якому  станi,  де  ти?
Серед  багна,  чи  серед  квiточок?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786368
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.04.2018


Дивергент

Мене  чекає  iнший  континент...
Це  вiдповiдь,  чи,  може  запитання?
Це  там  я  емiгрант,  тут  –  дивергент
Отож,  робити  висновок  –  зарання!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786341
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.04.2018


Под гриппом Секретно!

Серого  сердца  инерция,
Стонет  за  ржавою  дверцею,
Кровь  марширует  рутинная,
Тлеет  нихромка  старинная

Артериальная,  венная
Микровселенная  бренная.
Праздные  мысли  не  мыслятся,
Боли  все  высятся,  сыплятся...

Зреет  валюта  микстурная,
Приоритетно  гламурная,
От  изощрений  мутации
В  рандомный  жребий  прострации.

Градусы,  казусы,  грависы...
Резус,  катар...  Где  катарсисы?
По́лно  синтетике  теститься,
Столько  в  объект  не  поместиться!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786281
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.04.2018


Ку-ку!

Чирик-чирик  весне  моей  обманчивой
За  то,  что  ко  всему  уже  привык
И  не  пугают,  не  дивят  нежданчики,
Отдельно  ей  за  то  чирик-чирик!

Курлы-курлы  ей  за  напоминание
–  И  до́ма  часто  дни  бывают  злы!
Что  не  всегда  там  встретят  с  пониманием,
Когда  в  душе  сплошной  "курлы-курлы"!

Дин-дон,  дин-дон  за  наши  испытания!
Что  раньше  было  смерть  –  теперь  лишь  стон.
Ну  как  тебе  такое  оправдание,
Дин-дон,  дин-дон?
–  Дин-дон,  дин-дон,  дин-дон!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786103
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.04.2018


По барабану

До  концерту,  присвяченому  звiльненню  в  запас.

1.
Я  з  дитинства  мрiяв  грати
На  отих  ударних,
Рiзних  ритмiв  вибивати,
Особливо  гарних!

Брав  каструлi  та  пательнi,
Консервнi  бляшанки
Й  робив  номери  концертнi
Iз  самого  ранку...

Грiв  на  совiсть,  аж  в  сусiдiв
Були  вуха  в'янi!
I  за  це  п'ять  лiт  вiдсидiв
В  школi,  на  баянi!

Потiм,  у  шкiльнiм  ансамблi
Скубав  бас-гiтару,
Смикав  струни,  ну  а  сам,  блiн,
В  шкуру  би  ударив!

I,  нарештi,  у  погонах,
Коли  вже  не  хтiлось,  
Майже  мого  зросту  бубно
На  мене  звалилось...

I  тягав,  немов  примару,
Того  барабана,
Тихо  згадував  гiтару
I  навiть  баяна...

Волочив  пiвтора  року,
Поки  був  солдатом,
Як  згадаю  з  ним  мороку,
То  здебiльш  iз  матом!..

2.
Рокiв  п'ять  ходив  набiк
Iз  плечем  зiгнутим...
Вже  той  час  далеко  втiк,
Дещо  вже  й  забуто.

Але,  далi  в  цiм  вiршi
Мушу  розказати,
Що  оркестр  вальси  й  маршi
"Замахався"  грати.

3.
Iз  каптьорки  повиймали
По  шматкам  ударник
I  для  мене  розказали,
Що  вiн  мiй  напарник!

I  вiдтодi  я  гамселив,
Кажуть,  непогано...
По  мiстах,  по  ближнiх  селах,
Всюди  побувано...

Трохи  паличок  побито
I  пробито  шкури...
Понад  двадцять  лiт  тривали
Нашi  шури-мури.

Мiй  напарник  старовинний,
Вже  б  вiдпочивали,
Але  хто  у  цьому  винний,
Що  пенсiю  вкрали.

Перенесли,  невiдомо,
До  якого  строку...
Так  зазнали  ми  облому
Отака  морока!

Пiшла  далi  моя  служба,
А  твоя  ще  далi!..
Не  скiнчилась  наша  дружба,
Знов  тисну  педалi,

Знов  махаю  палицями
I  краду  увагу,
Щоби  тикали  пальцями
На  мою  наснагу.

Жартували,  насмiхались,
"Стукає",–  казали,
А  самi  ж,  у  цей  -же  спосiб,
Кар'єрно  зростали...

Я  тi  реплiки  не  слухав,
В  мене  все  нормально!
Й  барабанив,  а  не  "стукав",
Хай  не  iдеально!

Хай  не  так,  як  у  "ютубах",
Хвалитись  не  стану,
Я  старавсь,  а  нинi,  любi,
Вже  по  барабану!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786025
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 04.04.2018


необережнiсть

З  тобою  так  ми  й  не  дорозмовляли.
А  може,  справдi  не  було  причин,
Чи  просто  не  вiдчули,  не  вгадали,  
Що  був  такий  момент,  хоча  б  один?

Тому  тепер  займаєш  мої  вiршi,
Та  знов  тривожиш  i  думки  i  cни?
Невже  їм  почуватиметься  гiрше,
Якщо  тебе  позбудуться  вони?

Мабуть,  у  нас  було  занадто  всього,
Щоб  потiм  вже  нiчого  не  було.
Були,  чи  стали  рiзними  дороги,
Навiть  коли  обох  ними  несло?

Скiнчились  крапками  багатокрапки,
Якi  не  знали  лiку  у  рядках,
Та  в  серце  кiгтi  випускають  лапки
Отого,  що  пручається  в  дверях

Яке  все  навертається  до  мене,
Даремно  проганяв  та  ображав,
Воно  завзяте,  згубне  й  навiжене.
Мабуть  необережно  я  бажав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2018


«Живий» звук (гумореска)

В    ресторані    напис,    навіть    два:
«Гарна    кухня»,    «Музика    жива».
Про    «Ласкаво    просимо!»    мовчу,
Бо    за    вхід    і    той    уже    плачу.

Персонал    привітний    –    хоч    тікай!
Йди    до    цирку,    посмішок    шукай…
Але    заспокоять    враз    і    два
Гарна    кухня    й    музика    жива.

Засвистав    в    куточку    мікрофон,-
Вас    вітає    гурт    «Ален    Делон»!!!
Тиць!    Отримав    щигля    ноутбук
І    «живий»    попер    із    нього    звук.

Вишуканим    був    репертуар:
Шатунов    та    інші    «суперстар»
І    «восьмідєсяті»    і    шансон
Тнули    два    «маестро»    в    унісон.

         Куштувати    кухню    я    не    став,
Словом  –  апетит    кудись    пропав.
Все    не    зрозумію,    хоч    убий,
Звідки    хто    узяв,    що    звук    –    живий?

Відповів    адміністратор    так,-
Ти    чого    встромляєш    свій    "п’ятак"?
Ти    хіба    сліпий,    не    бачиш,    он?!
–  Та  вони  ж  тримають  мікрофон!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785516
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.04.2018


Веснянi вiгiлiї

Сомнамбулу  сонного  сонечка
Весною  дерев  соковитою
Вiтають  вiтальнi  вiконечка,
Шпакiв  свистокрилою  свитою.

I  хлюпiт  охлялого  талого
Стає  найрiднiшим  з  рiдинами,
Втомившись  хвалити  зухвалого,
Невтомно  затятого  зимами.

У  гiллi  ховаються  гiльдiї,
Себе  викриваючи  криками,
Вiддавшись  у  вiльнi  вiгiлiї
Перед  весняними  Владиками

В  польоти  пернатих  арпеджiо,
В  пiднесеннi  несамовитому,
За  межi,  в  безмежнi  мережива...
Прожитого  дань  непрожитому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785349
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.03.2018


моя вiра

Iде  моя  вiра  розхитана,
Несе  Книгу  книг  недочитану,
Бреде  моя  вiра,  хитається,
Усе  їй  гикаєтья,  кається.

Повзе  моя  вiра  над  прiрвою
У  вицвiлих  шатах  обiрваних,
Тремтить  моя  вiра,  зривається,
За  совiсть  хапається,  кається.

Лежить  моя  вiра,  конаючи,
Нi  броду,  нi  ходу  не  знаючи
Вже  серце  їй  не  озивається,
Душа  десь  у  вiдчаї  кається.

Летить  моя  вiра  у  помислах,
У  задумах,  замислах  й  домислах,
Об  стiни  прозорi  вдаряється...
I  там,  з  року  в  вiк  залишається.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2018


Мораль

На  одному  з  iнтернет-ресурсiв,
Де  поетiв  зiбрано  докупи
(Як  вiн  називається  –  ви  в  курсi),
Кiлька  муз  зiбралося  ковтнути.

Скинулися,  як  ото  буває,
Щоб  зiгнать  депресiї  i  cтреси
I  сидять,  потроху  випивають,
Ще  не  розiйшовшись  в  iнтересах,

Бо  ж  була  домовленiсть  спочатку,
Випив,  про  роботу  –  анi  слова!
Ну,  поговорили  про  Камчатку,
Про  глобальне  потеплiння,  й  знову

Поновили  келихи  нектаром
I  вже  шлють  найменшу  по  добавку.
Тай  пiшла  розмова  незабаром,
Не  про  лахи  й  борщову  заправку...

Вже  в  очах  Пегасики  гарцюють...
Ось  одна  i  мовить,  собi    вiльно
–  Я  от  на  Андроiдi  працюю,
Завжди  пiд  рукою  –  все  мобiльно!

Не  плямить  кишеню  авторучка,
Помилок  закреслювать  не  треба,
Видалив  i  все  –  оце  так  штучка,
Без  гори  паперiв  –  аж  до  неба!

Креатив  новiтнього  натхнення!
Свiжий  подих,  молодим  дорога!
Необхiдна  риса  сьогодення,
Крах  стереотипiв,  перемога!..

–  А  як  здохне  в  нього  батарея,
Чи  усе  поїсть  скажений  вiрус?!..
Старша  зперечує  для  неї
–  Так  що  твоя  цифра  має  мiнус!

Краще  на  двi  ставки  працювати!
Вчися,  поки  є  спецiалiсти!
Спершу,  над  папером  покружляти,
А  вже  потiм  за  комп'ютер  сiсти!

Я,  мала,  ще  й  досi  пам'ятаю
Дух  пера  й  печатної  машинки,
А  в  твоїх  цяцьках  душi  немає,
Моя  б  воля,  я  там  –  нi  хвилинки!

Молода  надула  губенята
I  про  нафталiн  щось  рiзанула,
Потiм  про  шаблони  бородатi,  
Нуднi  й  остогидлi  пам'янула...

I  пiшло-поїхало,  погналось!
Аж  летить  волосся,  слина  й  пiр'я,
А  тут  саме  меншенька  верталась
I  почувши  гамiр,  ще  з  подвiр'я,

Коло  входу  в  клуб  спинила  кроки,
Трохи  ще  послухала  червона,
–  Так  минатимуть  найкращi  роки?..
I  втекла  подалi  за  кордона!

Тут  мораль  для  муз  проста  доволi
–  Як  не  влазиш  у  вузькi  формати,
З  милом,  чи  без  мила,  твоя  доля
Муситиме  iншого  шукати...

Бо,  якщо  посмiв  не  догодити
Бездоганним  корифеям  слова,
То  всiлякий  iнтерес  вiдбити
Можуть  тут  же,  так  що  будь  готова!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783226
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 19.03.2018


Генiй

Вiн  пережив  атаки  клонiв,
А  також  iнших  чонiв-монiв
I  покемонiв  i  тролíв,
Однак,  ще  не  перегорiв!

Його  мета  не  дуже  ясна,
Але,  без  сумнiвiв,  прекрасна,
Вiн  генiй  з  генiїв  один,
Первобогiв  приблудний  син.

У  смерть  поезiї  не  вiрить,
Безсмертну  мiру  годi  й  мiрять!
То  ж  i  без  мiри  творить  сам
Свiй  поетичний  диво-спам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783125
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.03.2018


Шведы

Шведы  –  не  приспешники  победы
Им  невели́ки  беды
Для  них  важно́  участие,
Их  шведское  причастие
К  чему-либо,  к  чьему-либо,
Либо  к  чьей  –  свой  ты  иль  ничей...

     Не  слы́шно  Аббы  под  Полтавою...
Уже  тут  отгремело  Славою
Вакарчуком,  но  про  него  потом...
Нас  ждет  Стокгольм  и  голь  его
На  выдумки  по-своему  хитра,
Хоть  эта  тема  и  стара,

Как  Фрекен  Бок  -  железный  бок,
Бок-о-бок  с  Карлсоном  секретным,
Его  моторчиком  дискретным,
Внутре-сжигателем  конфет,
Что  исключает  диабет

Но  не  жужжит  детишек  рой,
Наш  спино-лопастный  герой
Не  залетел  летун  ни  разу,  право
Он  не  играет  так  –  о  евронравы!
Браво!
Смазливо  смузи  пьет  из  шико-блеско-блендера
В  лучших  домах  гуру  –  Остапа  гендера.

   Однако,  вырос  Сванте  Свантесон!
И  держит  с  детства  правильный  фасон,
Не  "Шокин  блю"  вкушая,  а  иной  шансон,
Не  с  пьяной  аббой-не  хозяйкой  в  унисон,  
Без  панталонов  и  кальсон,
Он  аккуратно  помнит  десять  тысяч  люстр  на  крыше
И  паровых  машин.

     Владея  вольно  Вольво  безопасными,
Волхвы  в  овечьей  шкуре  ловят  волны,
Дабы  провозгласить  биткоина  убийство  желтоглазого,
Отпеть  его  падение  по  крипто-манускриптах  одноразовых
И  помянуть  бокалом  бодрого  бордо
В  борделей  будуарах.

Что  ж,  шведы  не  поют  нашиды  –  дык!
У  них  совсем  иной  язык  
Души  и  тела  
Телепатия,
Их  благородная  апатия,
Как  яркий  апатит  примера,
Где  нет  значения  размера,
Но  все  порядки  –  на  порядок  выше,
Все  потому  что  с  детства  дальних  лет
Они  мечтали  жить  на  крыше,
Стремились,  не  стремались,  слышишь,
В  чем  секрет!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782219
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.03.2018


Послiдовно (18+)

У  тебе  сукня,  с...ка*,  супер!
 Не  сукно  й  не  кiмоно,
Хоча,  на  мат  з  тобою
 Впав  би  всеодно!..
Без  матiв,  з  матами  –  як  любиш?
Зголубиш  гола?
 –  губи  в  губи  ж...
     Чи  не  розтрубиш,  як  розлюбиш?
–  бо  погубиш!
I  не  розтратиш,  щоб  не  мати?
–  Ото  ж  слiди  слiд  замiтати
Послiдовно...

                 


                     *  –  якщо  що,  оте*  слово  –  не  звертання,  то  –  емоцiя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2018


Казна-що

Непідйомна  невагомість,
Очевидність  тайн,
Все  по  со́бі,  та  натомість
І  пропав  і  пан!

Неймовірна  імовірність,
Невимо́вність  слів,
Кому  зрада,  кому  вірність?!..
–  З  розуму  здурів!

Спустошена  невичерпність,
У  безодню  злет
Необхідність  і  нестерпність
Я,  чи  мій  макет?

Передвіщене  майбутнє  —
Все,  або  —  ніщо,
Вживлене,  та  самобутнє,
Справді  —  казна-що!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781850
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.03.2018


Додати алкоголю?

Додати  алкоголю  
У  чорний  лимонад?
Щоб  стало  менше  болю
Брести  крізь  маскарад,

Де  істини  відсутні,
А  маски  —  знак  брехні,
З-під  дорогої  сукні
Лиш  альфа-позивні...

   Де  сурогатні  пари,
Загорнуті  у  секс,
Репродуктують  чвари,
З  контексту  –  у  контекст.

   Все  грають  в  лотереї,
Шукають  легкий  шлях,
Збираючи  трофеї,
По  добрих  головах...

Але  не  знають  броду,
З  тобою  в  боротьбі...
То  ж,  за  оцю  свободу
Ти  дякуєш  собі!

Бо,  попри  чужу  волю,
Вирішуєш:  що  й  як!..
Не  треба  алкоголю,
—  Все  пройдемо  і  так!

2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781667
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2018


Якби поети мали свiй фiзичний всесвiт (поетично-утопiчне)

Якби  поети  мали  свiй  фiзичний  всесвiт,
Жили  в  країнах,  де  закони  дiють  власнi...
Ви  уявiть  лиш  ними  виспiванi  весни,
А  згодом  –  всесвiту  реалiї  прекраснi!..

Куди  фантазiя  вас  понесе  уявно,
На  континенти  рим,  у  прози  океани?
Чи  в  дорогi  помiстя,  де  керують  вправно
I  володiють  красномовних  орденами.

А  може,  в  землi  заповiднi,  до  пегасiв,
Пiдгодувати  собi  спробувать  якогось?..
Чи  краще  в  школi  посидiти  кiлька  класiв,
Щоб  над  собою  пiдрости  iще  для  чогось...

Когось  цiкавiсть  заведе  у  бiднi  гетто,
Щоб  пересвiдчитись  –  не  все  тут  iдеально...
I  що  слова́  –  не  тiльки  –  брутто,  є  –  i  нетто,
У  глибинi  колонiй  експериментальних.

Класичнi  бази  й  досi  –  джерело  доходiв,
Натхненно  в  iсторичних  пам'ятках  живеться,
Унiверсальний  код  –  оаза  всiх  народiв!
Але  душа  голодна  знов  кудись  женеться!..

В  країни  надсучасних  словотехнологiй,  
Де  навiть  ляпки  вiд  чорнила  –  вiртуальнi!
Чисельний  свiт  численних  флудо-демагогiй...
Але,  як  пощастить,  знайдуться  i  нормальнi!

Священний  Сервер  –  електронних  муз  колиска,
Неопоетик  генерацiй  специфiчних...
Та  чи  залишиться  хоч  хтось  в  почесних  списках,
У  санах  класикiв  новiтнiх,  та  вже  вiчних?

А  хтось  вiдкрив  собi  iншопланетнi  вiршi,
У  других  вимiрах  щось  пише  iз  завзяттям...
Нiхто  не  знає,  що  вони  –    нiчим  не  гiршi,
Чи  навiть  кращi  –    дар  буває  i  прокляттям...

У  слововсесвiтi  вiчнобезмежних  лоцiй,
Де  кожен  атом  своє  мiсце  посiдає,
Вiчний  двигун  електризацiї  емоцiй
Енергетично-творчу  кризу  виключає.

Та  я,  коли  мене  по  свiтi  тому  несло,
Все  ж  запитав  себе  у  романтичнiм  трансi,
–  Якби  поети  мали  свiй  фiзичний  всесвiт,
Чи  б  iншi  всесвiти  не  зникли  в  дисбалансi?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781543
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.03.2018


Подвiйна кава

За  час,  відведений  на  каву,
Хотілось  виказати  все
І  не  спіймати  жодну  гаву...
Нехай  розмова  понесе

Туди,  де  щось  недозбагненне,
По  всіх  куточках  тих  думок,
Що  заховали  одкровенне
І  посадили  під  замок.

Туди,  де,  вкотре,  зрозуміти
Ми  намагаємось  себе:
Чому  поводимось,  як  діти?
Чом  ти  мене,  а  я  тебе?..

Чому  серця,  наполовину,
Сміються  й  плачуть,  в  одну  мить?
Чому  тебе  я  не  покину,
Хоч  доведеться  залишить...

Для  чого  ти  ховаєш  сльози
Від  мене,  знаю,  вони  є,
В  уривках  меседжної  прози
Біль  між  рядками  повстає...

Чому  пишу  я  серед  ночі
Ці  кляті,  стомлені  рядки,
Чому  вони  мозолять  очі,
Мов  недоречні  помилки?..

Хіба  оця  подвійна  кава
Спроможна  нам  допомогти?
—  Так,  як  і  сни,  нехай  цікаві,
Нехай  там  разом  я  і  ти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2018


Луцюку старшому (Домiнiку Арфiсту)

Незбагненна  радiсть,
Тиха  досконалiсть,
Зранена  гартунком,
Серця  круговерть...

Не  про  нього  старiсть
Й  вимiрiв  тривалiсть,
А  таким  ґатункам
Невiдома  смерть!

Безцiннi  оздоби,
Слова  вищi  проби,
Зворух  неповторний,
Мериво  натхнень,

Надпiзнальнi  строби
Нерв  душi  вподоба  
–  Ось  вiн,  людотворний,
Богу  новий  день!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780769
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.03.2018


Камiнцi

В  дитинствi  влучно  я  жбурлявся  камiнцями,
Бо  був  на  вулицi  найменшим  хлопчаком
I  бiг,  бува,  по  нiй,  так  швидко,  до  нестями,
Коли  за  мною  старшi  гналися  гуртом...

Я  знав,  що  буде,  коли  ме́не  упiймають,
Ранiш,  нiж  добiжу  до  купи  камiнцiв...
Та  я  добiг...
I  вже  тепер  вони  тiкають,
Урозсипну,  мов  дика  зграя  горбцiв.

Маршрутом:  дiм  –  камiння  купа  –  дiм  бабусi,
А  трохи  далi  –  наш  старенький  магазин,
Заздалегiдь,  бувало,  добре  розженуся,
Коли  пошлють  купити  чай,  чи  маргарин.

В  кишенях  вiрнi  камiнцi  –  надiйнi  друзi,
З  якими  сам  за  себе  заступавсь  малий.
Його,  таки,  мабуть  боялися  в  окрузi
I  поодинцi  дати  ради  не  могли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780504
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.03.2018


Поетичне караоке

Ласкаво  просимо  на  наше  караоке!
Воно  незвичне  –  нi  мелодiй,  анi  нот...
Тут  заробляє  кожен  бал  –  слiвце  високе,
Бо  поетичне  караоке  наше  –  от!

I  що  цiкаво,  в  ньому  принципи  –  тi  ж  самi,
Тут  головне  –  у  розмiр  треба  попадать,
Ну  й  володiти  вчитись  гарними  словами,
Щоб  Крими  –  в  рими  дуже  правильно  складать.

А  для  душi,  то  вже  –  таке,  це  ж  –  караоке!
Тобто  –  для  технiки  релiзу  тренажер...
То  й  сприйняття  тут,  в  основному  –  однобоке
–  Якось  побо́ку  для  кафешних  ненажер...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779975
рубрика: Поезія,
дата поступления 03.03.2018


Причитания по денежкам

Вы    были    мне    близки,
Вы    кровные    мне    были,
Но    за    меня    легли
И    пали    за    меня
Рвало    вас    на    куски,
Вы    рано    уходили
Из    жизни    из    моей,
Шурша,    хрустя,    звеня…

И,    пусть    я    не    поэт,
Но    жажду    пару    строчек,
Как,    память    обо    мне,
Вам    рифмою    черкнуть
–  Без    вас    покоя    нет,    
И    это  –    лишь    цветочки…
Вернитесь,    поскорей,
А    не    когда-нибудь!..

                                                                             2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779692
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 01.03.2018


Лiрицi?. .

Ти  любиш  снiг,  але  не  любиш  зиму,
Ти  любиш  сон,  та  не  заради  снiв,
Тепло  вогню  без  в'їдливого  диму,
Розмови,  де  нема  порожнiх  слiв.

Ти  не  чекаєш  планових  сюрпризiв,
Бо  знаєш  цiну  iстинним  речам
I  муз  не  ґвалтуватимеш  у  кризi,
На  втiху  їх  натомленим  плечам.

Твоїх  мелодiй  зайве  не  почуєш,
Вони  прозорi,  знайденi  в  душi,
Ти  з  них  мої  продовження  будуєш,
Притулок  для  моїх  сирiт-вiршiв.

Я  тебе  знаю,  хоч  не  знаю,  хто  ти
I  ми  не  зустрiчалсь,  ми  –  десь  тут...
Ми  безтiлеснi,  в  свiтi  мрiй,  iстоти,
Одвiчнi  паралелi  –  наш  маршрут...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779315
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.02.2018


Полiетилен

Немов    страшний,    потворний    гобелен
Повзе    лісами    поліетилен,
Галявами,    узбіччями    доріг,
Летить    за    вітром    і    шипить    з-під    ніг

"Підсніжники"    змарнілої    весни
Людської    рукотворної    вини,
Комфортних    зон    імунодефіцит,
Плодиться    з    кожним    роком    паразит.

Стоїть    він    на    базарі    з    молоком,
Нерідко,    з    дивно    змішаним    смаком.
-    Бери    вже!    Ич,    принюхується    он,
Там    лимонад    був    -    це    ж    не    ацетон!

Із    нього    клей    вдихають    пацани,
Щоб    бачити    не    світ,    а    "галюни";
А    їм    несуть    до    цвинтаря    квітки
-    У    поліетиленові    пляшки...
 
                                                 2

Он,    знову    закотилось    під    паркан
Життя,    як    одноразовий    стакан,
Душа    із    нього    випита    до    дна.
Зім'ятий    пластик    кинув    сатана...

P.S.    Споконвіків    безрукі    б'ють    тривогу,
Кричать    німі:    "На    боротьбу    в    дорогу!"...
             Злиденні    сміттєзвалища    гріхів
В    країні    процвітаючих    "верхів".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779105
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2018


Вiршики

Віршики-віршики
Кращики,  гіршики.
Перші,  лаковані,
Недобудовані,
Порвані,  спалені,
Людом  захвалені,
Милі,  захоплені,
В  критиці  втоплені,
Надбані,  вкрадені,
В  ноти  покладені,
Згаслі,  палаючі,
Долі  чекаючi,
Скривджені,  продані,
Грамотно  подані,
Підняті,  зрошені,
Пилом  спорошені,
Кляті,  обкохані,
Зниклі,  сполохані,
Знані,  улюблені,
Втерті,  розтрублені,
Знищені,  звершені.
Неперевершені

2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2018


Без слiв

Моя  тиша-мовчання  
Мене  ли́ше  остання,
Мені  пише:  "Зарання,  
Ще  зарання,  чекай!"

Моя  по́друга  вірна,
Витривка  неймовірно,
Не  промовить  докірно
-  Нумо!  Часу  не  гай!

Відчува,  що  зі  мною,
Як  не  маю  спокою,
І,  коли  головою
Я  не  думаю  вже,

Добре  зна,  що  робити,
Не  піти,  не  лишити,
Каже:"Будемо  жити!"
І  мене  береже.

Я,  напевно,  невдячний,
Бо  такий  необачний,
Та  не  бачили  плач  мій
Ще  із  юні  років

Та  й  тихенько  радію,
Коли  в  щасті  я  жию,
Як  зробити  зумію
Щось,  приємне  й  без  слів

2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2018


Буквоеды

Буквоеды    –    моих    мыслей    логопеды.
Надо    мной    верша    угрюмые    победы,
Беглым    выстрелом    за    выстрелом,    тирады,
Кладью    каменной    завалены    награды,
Серой    плесенью    поедены    трофеи.
Нынче    суд    вершат    –    не    пишут    корифеи.    
                                                                                                                                                                                                     «Тянет,    музу    упустив    из    виду,                                                                                                                                                                                                        Обольстить    и    приручить    Фемиду»





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778753
рубрика: Поезія,
дата поступления 24.02.2018


Шоколадне рило

З  Івана  –  пана,
З  неба  манна
І  прана  пре  безперестанна.
Екстракт  нектару
В  прірву  тари
На  шару  жити,
Задля  шари.

З  обличчя  –  рило,
Мір  мірило
Зморило,  збрило,  зборонило
Солодкий  шабаш  закотило
Гуляй,  могило!..

…Закортіло?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778751
рубрика: Поезія,
дата поступления 24.02.2018


Українські зомбі

Українські  зомбі
Всі  в  одному  тромбі,
Всі  в  одній  могилі,
Україні  милі

Рвуться  на  свободу,
Де  немає  броду,
Де  немає  дому,
Де  свої  –  нікому

Виє,  стогне,  плаче
Нежиття  ходяче,  -
Як  тя  не  любити,
Славний  ти  козаче,

Києве,  умитий
Потом  і  сльозами,
Отамане  ситий,
Не  ділися  з  нами.

Бо,  коли  скуштуєм,
Що  то  значить  –  жити,
Обірвуться  тромби,
Так,  що  не  зашити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778560
рубрика: Поезія,
дата поступления 23.02.2018


Поцарапанную душу

Заедает  исцарапанную  душу,
Хриплый  треск  ее  мелодию  пронзает.
В  сотый  раз  я  обещания  нарушу,
Может  больше  –  кто  царапины  считает.

Я  приснюсь  себе,  вернее  –  помечтаюсь,
Неиспорченным  –  «с  иголки»,  под  иголкой,
Я  верчусь,  в  отменном  качестве  играюсь
И    b-side  не  раздражает  Радиолку

Обертоны,  субтона  -  на  нужном  месте,
Без  намеков  на  фальшивость  искажений,
Я  востребован  и  в  меру  неизвестен,
Не  разменян  для  высот  и  унижений

Неподкупен    оцифрованностью  века
Для  нолей  и  единиц  не  шил  карманов,
Раздавал  любовь  живого  человека,
Был  душою  настоящих  меломанов…


…С  визгом  новой  борозды  на  лучшей  песне,
Той,  которую  заездила  лихая,
Я  очнусь,  и  даже,  может  быть,  воскресну,
Что-то  важное  опять  пообещая

2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778261
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.02.2018


Як я був шпигуном (гумореска)

Я    сиджу    в    кафе,    вивчаю    п’яних    мову,
Деякі    артиклі    я    ще    не    допив...
Тут    підсіла    ти    і,    досить    гонорово,
Прочитала    свій    палкий    речитатив.

Річ    була    у    тім,    що    я    немов-би    схожий
На    якогось    там    актора    у    кіно
Що    то    за    один,    згадати    я    не    можу,
Грав    він    шпигунів    і    стрибав    у    вікно.

Ти    розповіла    про    свій    самотній    вечір
І    про    те,    що    страх    додому    йти    самі.
Артистично    так    тремтіли    твої    плечі.
Вийшли    ми    з    кафе    і    зникли    у    пітьмі.

До    твоїх    дверей    ми    сходинками    крались,
Поверхи    чотири    дерлись    в    темноті,
Наче    в    тому    фільмі,    в    шпигунів    погрались
І    була    в    цю    ніч    ти    не    на    самоті…

Вранці,    я,    крізь    сон,    почув    дзвінок    у    двері,
А    за    ними,    досить    різкий    баритон,
Роздивився    фото,    що    на    шифоньєрі...
І    почав    шукати    двері    на    балкон.

На    стіні    висіли    оленячі    роги,
Їх    законний    власник    двері    відчиняв:
Ключ    шукав,    бо    мацав    килим    під    порогом,
Й  карабін    мисливський    трохи    заважав…

Часу    було    мало    –    дурню    зрозуміло!
Паніка    зростала    з    розміром    очей,
Поглядом    зустрілись,    ти    вікно    відкрила:
«Пам’ятаєш,    хто    ти?    Ти    –    шпигун,    окей?»

Що    мене    штовхнуло,    може    в    роль    ужився?
Та    тієї    миті,    страх    кудись    пропав.
Стрибнув    і    не    знаю,    як    тоді    не    вбився…
Так,    одного    разу,    я    «пошпигував»

2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777700
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 18.02.2018


Усталость

Усталость,
Самая  малость...
Воздух,
Перевести  дух
                                                                                                                     Назад,  по  шкале,
                                                                                                                     Внизу,  на  земле
                                                                                                                     Пустует  твой  дом.

                                                                                                                     Он  тоже  устал
                                                                                                                 -  Ты  не  прилетал,
                                                                                                                       Не  смог  и  потом…
А  все    –    усталость...
Дни  разбежались...
Опоздали,
Мы  потерялись
                                                                                                                         Где  нас  не  искать
                                                                                                                         Где  нам  не  искать,
                                                                                                                         Где  было  устать...

                                                                                                                         И  пахнет  грозой
                                                                                                                         Дорога  домой,
                                                                                                                         Но  нам  не  узнать.

Усталость
-  Все,  что  осталось…
Усталость...

                                                                                                                       2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777697
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 18.02.2018


шма-точки. Вторая порция

Внимание  -  самокопание!!!

                                               *****

История  болезни:
"Старался  быть  полезным..."


                                               *****

Я  должен  считаться  слюдьми,  которые  не  считаются  со  мной?..

                                               *****

Доктор  из  Шарика  делал  поэта...

                                               *****

Увеличение  нимфоузлов

                                               *****

С  высоты  птичьего  помета

                                               *****

Землесек  и  дровокоп

                                               *****
Зубная  вакса

                                               *****

Из  жизни  добрейшего  человека:
Он  был  настолько  заботлив,  что  даже  свой  пылесос  кормил  из  рук,  собирая  для  него    по  дому  пыль  и  мелкий  мусор

                                             



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777514
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.02.2018


шма-точки. Перша порцiя

       Муза  і  гарбуз

В    музу    закохався,
Свататись    подався.
Прилетів!    А    муза
Тицьнула    гарбуза…

                         *****
Сидить  муха  на  клапачцi,
Думкою  радiє...

                         *****

За  межею  френдзони
Трiшки  iншi  закони...

                           *****

     Дитячi  мiнiатюрки  з  реального  життя:

–Арсенчику,  хто  такi  вiвцi?
–Тату,  це  –  такi  маленькi  пташечки...
–  А-ха-ха!!!  Звiдки  ти  знаєш?
–  Бо  вони  ж  сидять  на  гiлочках,  i  вiвцяють  отак:  "Вiвць-вiвць!.."

                                       *****

Ох,  татусю,  нема  в  нас  анi  купи  грошей...

                                       *****

–Тату,  обережно,  цей  песик  ядовитий!
–Ха!..  I  чому  ж?
–  Бабуся  його  палкою  била  i  кзала  :"Ах  ти,  гадюка!"

                                       *****

Маленький  Клiмчик,  вперше  побачивши  вареного  рака,  що  ненароком  впав  зi  столу  на  пiдлогу:  "Тату,  тату!  Дивись  –  жук  помер!"

                                       *****

     Не  хропи!  (мiнi-гумореска)

Штурха    Галка    ліктем    в    бік
П'яного    Кіндрата
-    Не    хропи!
Бо    в    мене    з    вух
Вилітає    вата!

                                       *****

Вiн  ще  зовсiм  середнього  вiку!..

                                       *****

Нанипав  повну  жменю  зiр,
Було  б  кому  свiтити...
Глухий  вiд  мрiй,  слiпий  вiд  лiр,
Приречений  любити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777511
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.02.2018


Поглядом лоскоче

Поглядом    лоскоче
Розпалює    щоки
Марево    дівоче    –
Кара    моїх    років.

Веснооке    сяйво    
Осені    моєї,
Недосяжна    тайна,
Ось    я    –    поруч    з    нею.

Поруч    потойбіччя
Прожитої    юні,
Що    тепер    в    обличчі
Дивної    красуні.

І    куди    ж    ти,    серце,
Вистрибнуть    зібралось?
В    ті    очей    озерця!
Ти    мене    спиталось?

Та    й    душа    зімліла
Довго    не    барилась.
Та    ж    помолоділа!
Не    посоромилась.

Зрадили,    лишили
У    скрутну    хвилину.
І    в    собі    немилу
Я    знайшов    людину
Ех...

     Поглядом    лоскоче,
Запалила    щоки…
Що    ті    дні    і    ночі,
Що    ті    мої    роки!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2018


ЛЮБОВНIЦА I КРIДIТ (БУВАЛЬЩИНА, НАПИСАНА В ЗАПОЗИЧЕНОМУ (з процентами) СТIЛI

Незавiсiма  чувiха,  мов  десятий  Вiндовс
Мої  нєрви,  моя  втiха,  мiй  –  буенос  дiас!
Пiдкорила  моє  серце,  ще  без  обновлєнiй
Але,  згодом  почалася  война  поколєнiй

Молодьожнi  шури-мури  просять  обновитись!
А  менi  –  не  до  статури,  соромно  й  дивитись
Я  глюкнув,  як  взнав  вiд  чого  молодi  екстазять
На  моє  старе  "жилiзо"  драйвера  не  влазять

А  вона,  в  команднiй  строчцi,  мiй  реєстр  чисте
У  моїй  новiй  сорочцi  сьорбає  "iгристе"
Я  ж  тихенько  калькулятор  запустив  у  фонi
I  дивлюсь,  що  до  зарплати  можна  двинуть  конi

Тож  мозги  запiнгувало  вiрус-наваждєньє:
Я  вiзьму  крiдiта  налом  –  це  моє  спасєньє!
Запахторився  у  банки,  вибрав  оптiмальний
Ще  тодi  не  мав  гаданки  про  фiнал  скандальний

Так,  розслабився,  бо  в  штанях  вiдчував  копiйку
I  все  далi  пригрiвав  я  та  й  на  шиї  змiйку
Тож  в  очах  лише  мелькали  чулки  та  резiнки,
Хоч  не  Сєрий  я,  та  вигрiб  п'ятьдесят  вiдтiнкiв...

А  вона  все  налягала  на  моє  здоров'я,
Та  його  вже  не  хватало,  словом,  охолов  я
Ну  а  їй  давай  фурори  –  тут  не  до  сатири
Бо  раз,  другий  i...  "  error  404  "...

Всьо  достало,  остогидло,  зв'яли  помiдори,
Зашиптiлося  повидло...
 Дзвонять  крiдiтори...
Оклiмався  я  вiд  чар,  к  носу  шось  прiкiнул,
I  впустiл  в  сєбя  кашмар,
I  навєкi  сгiнул..

Бо,  кажись  не  заплатив  вовремя  крiдiта
Та  й  у  базi  даних  всплив,  под  вiдом  бандiта
I  коллєкторських  дзвiнкiв  повалило  мнясо
З  перепугу  я  почах,  це  й  –  дурному  ясно!

Пресували,  суткi  прочь,  давили  морально,
Але  я  рєшил  памочь  сам  сiбє  скандально.
Їх  у  гостi  запросив  так  –    по  телефону,
До  зубiв  вооруживсь,  заняв  оборону.

Не  пройшло  i  пари  днiв,  як  вони  явились,
Чимсь  важким  у  бронєдвєрь  увлєчьонно
бились  ...
Чую  дим  –  хтось  закурив  нєрвенно  цигарку
З  матом  щось  поговорив  i  включив  "болгарку"...

Але  ж  я  дивився  всi...
Частi  "Адiн  дома"!
I  для  тих  паганих  псiв  учинив  пагрома
Чьотко  бидло  проучав  –  драпали,  котились
Я  ж  з  такою  опит  мав,  шо  їм  i  не  снилось!..

Згодом,  страстi  улєглiсь,  я  тепер  свободний
От  крiдiта  i  от  мiсс  кубка  прєiсподнєй
Тiлько  у  кошмарних  снах  –  вой  сipєн,  прожектор
I  бiжить  за  мной  в  чулках  дєвушка-колєктор

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777416
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.02.2018


Киця

Киця  бiгає  по  хатi,
Нiч  до  ранку  тупотить...
Сон  не  йде,  думки  завзятi
Не  дають  перепочить.

Закотилася  зiрчина
Пiд  небесний  килимок,  
А  мене  краде  дiвчина
–  Снiв  цариця  i  думок.

Марить-манить  за  собою,
Свiжим  подихом  життя,
Ця  володарка  спокою
I  мого  серцебиття.

Розгортає  заборони
Поцiлунками,  крiзь  нiч,
I,  знiмаючи  корону,
Щось  шепоче,  вiч-на-вiч...

Лестить-пестить  чарiвниця,
У  туманi-ворожбi,
Щоб  в  наступну  нiч  явиться,
Де  б  не  спалося  тобi...

Й  буде  киця  шарудiти,
Щось  шукати  в  темнотi,
Дивним  знахiдкам  радiти,
Як  ми,  часом,  у  життi...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2018


Знов поїхав тато…

Знов  поїхав  тато  гроші  заробляти.
Знову  однiй  мамi  з  нами  «воювати».

Сумно  проминають  довгі  дні  без  нього,
Все  частiш  вдивляюсь,  крiзь  вiкно,  в  дорогу...

А  найменший  братик,  вкотре  запитає,
–  Де  ж  татусь  так  довго,  чом  його  немає?

I  зайдеться  рюмсать  ,  не  захоче  гратись,
Буде  у  куточку  вiд  усiх  ховатись...

       Вечiр  йде...    Сестричка  вчитиме  уроки,
Спиняться  дорослi  клопоти-мороки...

Повкладає  спати  стомлена  матуся
I  піде  зітхати  –  так  цього  боюся...

Прибіжу  тихенько,  щось  шепну  на  вушко
Й  ляжу  коло  неї  на  сиру  подушку.

Та  спросоння  витру  мамину  сльозину.
Всього  не  збагнути,  я  ж  іще  –  дитина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775667
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.02.2018


Пора на чужину

Їхати    пора    на    чужину,
Де    не    був    і    звідки    не    вернуся.
Та,    усе,    ніяк    я    не    збагну,
Чи    лишитись,    чи    піти    боюся

Серце    не    підказує,    мовчить,
Мов,    саме    по    собі,    все    так    сталось.
Поки    є    ще    час    себе    спинить,
Та    причин    спинитись  –    не    зосталось.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2018


От судьбы на волосок

Опять  мой  старый  «Депеш  мод»
–  Я  нифига  не  повзрослел...
Да  мне,  что  –  «Walkman»,  что  –  «I-Pod»,
–  Все  попадаю  под  прицел...

Я  –  зодчий  собственных  проблем,
Построил  мир  себе  другой
И  доигрался  с  этим  всем,
Однажды  встретившись  с  собой...

Но,  что-то,  тоньше  голосок
И  слишком  нежные  черты…
Я,  от  судьбы  на  волосок,
Вдруг,  понимаю,
Это  –  ты...

2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775466
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.02.2018


Важко…

Важко  грішній  душі...
Люди  пишуть  вірші,
Люди  дивлять  з  гори,
Але  все  –  до  пори…

Скрутно  тліти  в  тілах.
Некерований  страх,
Відокремлена  суть
Десь  вже  вирок  несуть  –  

Дефіцит  розумінь,
Перебитий  на  тінь.
На  потворні  чутки  –
 Язикаті  плітки…

Важко  жити  наскрізь
І  тепер  і  колись,
Пiзнавати  себе,
Своє  серце  слабе,

Цей  душі  водевіль
Своїх  сил  і  безсиль.
Все,  що  зміг  і  не  зміг...
I,  тепер,    за  поріг,

Поза  призми  життя
Я  несу  каяття...
Як  тернові  гілки,
Я  несу  помилки.

Може,  там  я  біду,
Чи  надію  знайду,
Може  –  той  слушний  час,
Та  вже  досить  прикрас!

Досить  штучних  судів!..
…Лиш  –  ця  мить,  цей  порив,
Кілька  вічних  хвилин…
А  фінал  –  вiн  один.

2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775457
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.02.2018


Слипуокер*

Ночь-крупье  приглашает  на  покер
–  Блеф,  секреты  и  темень  сукна...
Я  –  в  игре,  я  больной  слипуокер*,
Я  сегодня  сижу  у  окна.

Не  рискую  заглядывать  в  лица,
Я  –  актер  из  театра  теней,
Сновидений  серийный  убийца,
Меня  ищет  повсюду  Морфей.

Я  укроюсь  от  глаз  и  от  света,
Буду  сам  для  кого-то,  как  сон,
Эти  пол-оборота  планеты,
Вновь  и  вновь,  преступая  закон.

И  свои  шерховатые  строки
Разбросаю,  под  видом  улик,
Чтоб  настиг  меня  страж  одинокий,
Чтобы  я  рисковать  не  привык...

2014          
                     *  Слипуокер  –  лунатик

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775281
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.02.2018


Про дороги (гумореска)

Скаче  "Ланос"  по  ямах,
Меншi  вибирає,
За  кером  сидить  козак
I  ся  матюкає!

Крепким  словом  i  РАЙДУ,
I  верховну  раду
Покриває  доладу,–
"Москвiч  тваю  Ладу!!!"

Щось  шкрябнуло  у  пiддон,
Вдарило  у  днище...
I  як  дасть  йому  клаксон
В  пiдборiддя  й  вище!

Засигналило  —  вi-вi!!!
Водiя  струснуло!..
I  у  бiднiй  головi
Щось  перемикнуло...

Невдоволена  зникає
З  обличчя  гримаса...
I  вже  посмiшка  сiяє,
Мов  якась  прикраса!

Тихше  їдеш  –  далi  будеш,
–  Хочеться  спiвати!
А  в  район  листа-подяку
Тут  же  написати:

Дорога  районна  рада,
Любi  депутати,
Маю  честь,  безмiрно  радий
Всiх  вас  привiтати!

Хай  вам  не  болять  рученьки
За  такi  дороги!
Шануйтеся  дорогенькi,  
Бо  ж  ви  вартi  того!

Кожна  iз  отих  ямок  –
Пам'ятка  i  згадка!
Тут  лишився  сайлентблок,
Там  –  якась  прокладка...

А  ось  тут  мене  застав  
Романтичний  вечiр...
Я  усе  застосував  –
I  масло  i  свєчi...

До  свiтанку  протримавсь
–  Вибоїн  заслуга!
Та,  на  ранок,  таки  здавсь...
I  покликав  друга

Потихеньку  на  буксир
I  додому  спати...
А  в  душi  –  тепло  i  мир,
–  Вам  не  передати!

Хай  вам  премiй  надають
Й  цiнних  подарункiв
За  цю  довгу  й  добру  путь,
Повну  вiзерункiв...

Хай  веселки  сяють  вам  
Вiд  мастил  в  калюжах,
Хай  воздасться  по  дiлам
Вашим,  добрим  дуже!

Ну,  бувайте,  мушу  йти,
Сексом  занiматись,
Маю  стiльки  красоти
–  Не  налюбуватись!

Хай  гикнеться  вам,  що  я
Не  заснув  в  дорозi...
Все,  –  роботи  трохи  є...
Кланяюся  в  нозi!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775253
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.02.2018


Навушники (пам'ятi Андрiя Кузьменка)

Вже  сонце  спочива  на  небосхилi,
А  коло  Львову,  на  святiй  землi
Навушники  лишив  хтось  на  могилi,
Завмерли  в  тишi  "люди-кораблi"...

Останнiй  мiсяць  в  зиму,  що  остання,
Фiнальний  лютий  –  люта,  хижа  смерть...
Снагу  життя,  загаслого  зарання
Змела  обставин  пiдла  круговерть

З  арени  гучномовцiв  та  софiтiв...
Натомiсть  –  свiч  запаленi  вогнi,
Де,  мiж  покладених  яскравих  квiтiв,
Навушники  чорнiють  мовчазнi

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774991
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.02.2018


Деградацiя (скоромовка)

Деградація.  
Де  градація?
Що  за  на…  ція?  -    Махінація!
Прес  депресії  на  ефес  агресії.
Змовч,  та  й  знов  ковтай
Жовч  пліток  вплітай.
Рада-зрада  по  радіо
Шаруділа  шарадами.
Реггі  -наруги  регоче  регламент,
Лемент  полеміки  парить  парламент.
Вхід  в  прострацію…
Кульмінація.

2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774852
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2018


Цiнник

Увесь  в  закресленнях  цінник,
Виправлень  зазнавши,
Загубився  десь  і  зник,
В  напрямку  назавше.

В  міру  вартостей  замін,
З  острахів  нетренду,
Здерто  з  вигорілих  стін
Вирізки  легенди.

Всесвіт,  витканий  з  думок,
Знебарвлений,  зжовклий,
Мов  старенький  килимок,
Під  ногами  змовклий.

Забобонства  водоспад
Вицвів  у  свiтлинах.
Все  тепер  на  новий  лад,
А  що  було,  гине...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774717
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.02.2018


Шосте з мiнусом почуття

Несподівано,  недоспівано  зникну,
Хоч,  мені  воно  –  як  німе  кіно,  звикну...
Залишу  тобі  у  твоїй  журбі  правду,
Щоб  ніхто  не  знав  більше,  хто  я  на-
справді

Замолю  життя  болем  каяття,  зможу.
Шосте  почуття  –  то  одне  сміття,  схоже...
І  тобі  одну  залишу  вину  –  зраду,
Припечеш  поріз  йодом  своїх  сліз
 –  Ядом…

     Рознервований,  ацетоновий  подих,
Активовано  індиговані  коди,
Не  спростовано  невтамовані  суті,
Не  враховано…
Не  самі  собі  судді…

2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2018


Роздвоєння душi

Страждав  вiн  вiд  роздвоєння  душi,
Хоча,  єдина  в  кожного  вона,
Його  життя,  думки,  його  вiршi  –
То  не  одна  медалi  сторона...

Вiн  знав,  та  забував,  хто  є  такий  –
Суцiльне  власне  протирiччя,  спам...  
Примарний  красень,  велетень  ясний,
Якби  реалiй  не  потворив  сам...

Такий  собi  –  подвiйний  чоловiк,
Хоча,  на  мiсцi  в  нього  голова
I  вiк  у  нього,  так  –  середнiй  вiк,
Теж  –  символiчне  дiлення  на  два...

Вiн  i  святий  i  грiшний  водночас,
Хоч  знає  сам,  що  не  буває  так...
Та  свiт  лякають  речi  без  прикрас,
Тому  i  вирок  –  непростий  простак.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774544
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.02.2018


На друзiв я, може, й багатий


На  друзiв  я,  може,  й  багатий,
Але,  то  –  вiдноснiсть,  усе  ж,
Яку  i  серйозно  сприймати
Не  завжди  отак  i  вiзьмеш

Бо  справжнi  вони  —  артефакти!
Хай  вибачать,  що  обiзвав,
Та,  все  ж,  аргументи  i  факти
Пiдтверджують  те,  що  сказав.

Нав'язливiсть,  користь  вiдсутнi,
Лиш  втiха  тобою  чомусь
I  зуби  смiються,  не  кутнi,
Геть,  часом  такого  боюсь...

Боюсь,  чи  не  зплутав  лукавий,
Щоб  я  щось  надумав  не  так,
Кумедний  комусь,  чи  цiкавий,
Аби  тiльки  –  справжнiй  чувак!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774542
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 01.02.2018


Квіти дитинства

Квіти    дитинства    такі    кольорові,
Дивні,    казкові    стежки    мої.
Знов    затопила    їх    спогадів    повінь,
Вік    той    мій    милий    принесла    сюди.

                                         ПРИСПІВ
                                                                                                                                                                         
Знову    посмішка    дитяча    на    вустах
Пестить    мої    сумні    очі,    сиві    скроні,
А    душа    летить,    як    я,    колись    у    снах,
Лиш    впаде    з    крила    пір’їнка    на    долоні.

                                     ********                                                                                                                                                                        


Ген  –    мої    хмари    –    білі    отари,
Де    босоніж    їх    я    гнав    по    росі.
Подих    весняний,    осені    чари,
Кликало    диво    мене    звідусіль.

                                         ПРИСПІВ                                                                                                                                                                            


                                     ********                                                                                                                                                                    


Спогади    знову    ті    квіти    малюють,
Що    милували    юні    серця,
Світлом-печаллю    щоразу    хвилюють,
Як    повертаюся    в    рідні    місця.

                                         ПРИСПІВ

                                                                                                                                                                                                                 
     29.12.2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774306
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 31.01.2018


Вокзал розтрачених надій

Старий    вокзал    розтрачених    надій...
Я    випадково    знов    на    цім    пероні.
Давно    минули    дні    шалених    мрій,
Від    хвилювання    не    тремтять    долоні

Дощами    злиті    спогади    мої,
Хоча    дощі    і    досі    не    вщухають.
І    знов    від    мене    у    чужі    краї
Вагони    за    вагонами    тікають

                                                                                             ПРИСПІВ

У    ті    краї,    де    хтось,    напевно,    знов
Згадає    цей    вокзал    і    ті    прощання,
У    ті    краї,    де    загубив    любов,
Туди,    де    проводжав    її    востаннє.

                                                                                             *****

А    спогади    з    минулого    летять,
Вони,    немов    весни    казки    далекі,
Покинутими    птахами    кричать,
Знесилені,    поранені    лелеки.

Летять    вони    ,    напевно,    і    туди,
Де    їх,    можливо,    зовсім    не    чекають,
Летять  у  ті  краї,    куди    завжди
Вагони    за    вагонами    тікають.

1998

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774304
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 31.01.2018


Остання пачка зради (16+)

Зливалися  тіла
То  ніжно,  то  брутально...
Впивалася  імла
В  світанки  нових  днів.
Здавалось,  все    було,
Та  надто  вже  банально...
     Любов  буває  зла,
Її  руїни  —  гнів.

У  кошик  для  прання  —
Вологі  простирадла,
А  гумове  "вбрання"  —
У  кошик  для  сміття.
В  шухлядці  ще  лежить
Остання  пачка  зради,
Та  вже  наступна  мить
Руйнує  почуття...

     Знов  вітер-балакун  
Роздме  брудну  білизну
З  лихого  язика
По  ласих  головах,
Щоб  в  душу  вліз  гарпун,
Ще  й  смикать  його  знизу,
Учепиться  рука
І  рватиме  по  швах!..

     Все!..
Більш  питань  нема,
Окрім  питання  часу...
     Подмухає  зима  
На  рани  холодком...
А  серце  крижане  
Зачинить  теплу  касу
І  вимусить  когось
Стояти  під  вікном...

2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2018


Нестяма (18+)

Впиваюсь-обливаюсь  поцiлунками,
А  язики,  що  вiстря  вогнянi,
Ковза́ють  i  петляють  вiзерунками,
Купаючись  в  гарячому  винi.

Немов  пекельним  подихом  посушенi,
Налитi  вiдчайдушшями  вуста,
Зпустошливi,  голoднi  та  спокушенi
I  вабить  ix  все  нижча  висота...

Ввiбрати,  запалити,  опускаючись,
Займати  все,  що  буде  на  шляху
I  стогiн,  через  край  переливаючись,
Прорветься  у  мелодiю  суху...

Коли  соски-зефipи  кам'янiтимуть,
А  їх  пiднiжжя  вкриють  пупирцi
Й  пiдвiвшись  радо,  вдячнi  перса  млiтимуть,
Перекотившись  в  лагiднiй  руцi  

I  живота  округлу  геометрiю,
У  затишку  тiлесного  тепла,
Покриє  поцiлункiв  асиметрiя,
Та  розмалює  шлях  до  джерела,

Де  не  втамуєш  жадiбну  моторику,
Впiрнувши  в  лабiринти-пелюстки,
Допоки  тiл  розпечену  риторику
Нестяма  не  розiрве  на  шматки

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2018


Тiснi штани (16+)

У  фармації  касир
Знизує  плечима...
Е-емм…  «віяґри»  попросив
Молодий  мужчина

Ввесь  в  інтризі  продавець,
Крадькома  питає
-  Чом    -    аж  п’ять?
Невже  -    капець?
Друже,  співчуваю…

Ну  а  той  почервонів,
Знітившись,  шепоче
-  Я  штани  тісні  купив,
Розносити  хочу

2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773929
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.01.2018


Герої-диваки

1.              
Якось,  на  перерві  ми  були
І  цікаву  тему  завели:
«Чи  героїв  мультиків,  казок,
Бачив  хто  насправді,  хоч  разок?..»

Вмить  Мороза-діда  я  назвав
Бо  не  так  давно  він  забігав,  
Але,  вам  признаюсь,  тільки  цить!..
Дід  Мороз  горілкою  смердить…

Приспів

Ось  яке  питання  непросте:
Щось  таке  з  героями  не  те  –
У  житті,  вони  всі  –  диваки.
Хай  ідуть  назад  в  свої  казки!

2.
А  тепер,  я  з  вами  поділюсь,
Що  нам  розповів  рудий  Петрусь!
Всі  роти  розкрили  в  той  момент  –
Вдома  в  нього  цілий  «Діснейленд»!

Якось  там  завівся  домовик,
Тато  на  роботу  –  він,  як  штик!
Ну  а  маму  Петрика  удень
Дома  дістає  якийсь  олень...

Приспів

Ось  яке  питання  непросте:
Щось  таке  з  героями  не  те  –
У  житті  вони  всі  –  диваки.
Хай  ідуть  назад  в  свої  казки!

2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773928
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 29.01.2018


Пiсляноворiчне (18+)

Денс,  ялинка,  новий  рiк,
Бум  презервативiв,
Дiд  мороз  промову  зрiк
На  корпоративi...

Телефонний  пальцеблуд,
Пролите  шампанське,
Обiцяння  "верi  гуд!"
Президентсько-панське...

Фейерверки  та  вогнi,
Пропалене  плаття,
Нiгтi,  вiї  накладнi,
Декольте  пом'ятi...

Сушi,  олiв'є,  коньяк...
Разом  в  туалетi
Юзають  напiвстояк
Алко-секс-"атлети".

Караоке,  тамада,
Конкурси,  стриптизи...
I  газована  вода
На  ранкову  кризу.

П'янi  тости,  пiсеньки,
Вкотре  посуд  битий,
Ялинковi  iграшки
–Як  не  зачепити?!..

Дикi  танцi  на  столi,
Голови  в  салатi...
I  дорослi,  як  малi
B  новорiчнi  патi.

Банi,  сауни,  пивко...
Голi  еврi  бадi...
Зранку  кисле  молоко
I  свербiння  ззадi...

Iнстаграм  рипить  по  швам,
У  ютьюбi  сором...
Святкування  тут  i  там
–  Поодин  i  хором!..

Вся  закуска  на  снiгу,
Або  в  унiтазi,
Бо  ж  горiлку  дорогу
–  Треба  всю  й  одразу!

Бог  традицiй  наш  народ
–  Гуляє  безбожно,
Наповня  широкий  рот
Всим,  чим  тiльки  можна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773745
рубрика: Поезія,
дата поступления 28.01.2018


Йолупуки на Вайкики (постновогодний сюр (16+) )

1.

       Умчался  Йолупуки  на  Вайкики
Когда  узнал,  что  Дедушка  Мороз
Уволен,  депортирован  безлико
–  На  декоммунизации  запрос.

А  сироту  Снегурочку  недавно
Видали  на  Чукотке,  на  углу
Стоящую,  подтоптанную  славно,
На  улице,  под  красными  иглу...

     Вот  тут  идея  сокращений  штатов,
Вдруг  вызвала  всемирный  интерес  
И  новогодний  персонал  завзятый
Из  виду  потихонечку  ищез...

2.

     С  утра  китайцам  делают  зарядку
А  днем  –  зарядку  эту  продают
–Такую  бедным  эльфам  разнарядку
Назначили  в  подвале  за  приют

Ну  а  несчастых  гномиков  бездомных
Заставили  сниматься  в  срамоте
С  названьем  "50  оттенков  гнома"...
Без  буквы  "н"  уж  гНомики  –  не  те...
 
Оленям  повезло  конечно  больше,
Их  развезли  по  свету,  по  белу,
На  праздник  прямиком,  в  Канаду,  в  Польшу,
В  паштете  из  говядины,  к  столу...

3.

       Такое  новогоднее  веселье
Успел  нам  год  пришедший  принести...
А  мож,  все  это  –  сон  перед  похмельем,
Под  фейерверков  гром  да  в  конфетти!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773739
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 28.01.2018


Життя…

Життя...
Хто  щось  у  цьому  розумiє?..
Нi,  не  я!
Прошу,  не  вчiть  –  усе  змарнiє!..
Течiя  –
Моя  наука  недолуга,
Колiя  –
Колiсне  лоно  на  потуги
В  позашлях...
Дарма,  далеко  не  заїдеш!..
Спи  в  ямах,
Або  викрикуй  щось  на  iдиш!..
Осягай
Свої  численi  фудзiями,
Та  вважай!
В  кiнцi  на  всiх  чекають  ями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773618
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2018


Игра на нервах

Дошла  до  дроби  частота  ударов,
Я  все  еще  держу  себя  в  руках,
Но  жилы,  словно  Хендрикса  гитара,
Дрожат,  надрывно  воя  в  кулаках

Нетерпеливым  фоном  киловатты
Торопят,  нагнетаемы  тобой
Учти,  твоим  ушам  не  хватит  ваты
Когда  раскат  взорвется  громовой

Завязывай!..
…  уймись,  пока  не  поздно,
Мне  пять  секунд  еще  не  наплевать,
Играть  на  нервах  надо  виртуозно,
Чтоб  дорогие  струны  не  порвать

                                                                                                                       2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773608
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.01.2018


В глибину очей…

В    глибину    очей    твоїх    порину,
Затягне    їх    синя    круговерть,
Загублюся    там,    навіки    згину
-    Лиш    таку  б  собі    пророчив    смерть.

Твого    тіла    –    перекотиполе
Мої    спраглі,    жадібні    вуста
Досхочу    б    напитися,    доволі,
Щоб    до    ніг    упала    висота!

Простелю    себе,    собою    вкрию,
Полум’ям    обіймів    огорну,
Вимкну    цілий    світ,    збожеволію!
Враз    всіма    зірками    спалахну!

І    впаду,    намистами    сузір’їв,
Всесвіт    залишивши    без    світил,
Як    зберу    перину    тобі    з    пір’я,
Що    зронили    янголи    із    крил.

                                                                                                           2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2018


Как закалялась любовь (Маяковскому, Островскому и всем-всем-всем)

Мы  убивать  неубиваемое  стали,
Мы  исчислять  неисчисляемое  мним,
Несясь  вперед  и  щедро  путая  педали,
Вот  только  время...  
Не  угнаться  нам  за  ним.

От  темпов  жизни  –  несварение  желудка,
А  Маяковский  ведь  писал,  что  хороша!..
Но,  вот...  
В  итоге  было  все  довольно  жутко...
И  где  теперь  его  гремящая    душа?..

Мы  измеряем  неизвестность  измерений,
Дразня  опасно  запредельного  предел,
Питая  свой  извечно  ненасытный  гений,
Но  кто  хоть  что-то  утащить  с  собой  сумел  ?..

Боюсь,  никто,  увы,  не  смог...
И  нам,  в  наследство,
Оставил  все,  что  умудрился  натворить,
А  мы,  сквозь  призму,  изучаем  спектр    последствий,
Стараясь  годы  все  ж  бесцельно  не  прожить!

Чтоб  не  напрасно  эту  сталь  мы  закаляли,
Немного  чуда  сердце  подмешало  в  кровь...
Жизнь-то  идет  и,  верно  прожита  едва  ли,
Когда,  бок-о-бок  с  ней,  не  делит  путь  любовь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773415
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.01.2018


Три баяни (не до вус синонiми)

Жили-були  три  баяни,
Не  до  вус  синонiми,
Музиканти,  наркомани
Й  тролi  знались  з  оними.

I  таки  одного  разу
Їх  лукавий  зплутав
Та  й  розсипав  ту  заразу
Всюди,  як  отруту.

I  пiшло  все  шкереберть
В  горе-iнструментiв,
Розплодилась  круговерть
Збочених  клiєнтiв.

Кожен  чимось  наркоман,
Лабух,  та  зануда
I  рипить  по  швам  баян
По  усiх  усюдах.

Вiртуозно  хтось  навчив
Нас  лабать  по  нервах,
До  мережi  пiдключив
I  дурня  поперла!

Тролi  мiсивом  з  попси
Та  "шансону"  флудять,
Поки  справжнi  голоси
В  наркотрансi  блудять.

Пхнуть  одне  й  те  ж  саме  в  рот,
Хочуть  здивувати!
I  який  же  iдiот
Може  це  сприймати?!..



             Але  пiпл  схавав  все,
Це  тепер  нормально!
Свiй  поржнiй  глек  трясе
Професioнально.

I  нiкого  той  розлад
Надто  не  турбує,
Хто  второпав  —  тiльки  й  рад
Знай  собi  керує!

Нинi  зручно  при  собi
Дурникiв  тримати,
Налiпить  цабе  з  рабiв
Й  манiпулювати.

Л...йно  ж  завжди  на  плаву
Й  поза  часом...  Значить
Це  –  баян,  це  –  дежа  вю
Я  це  вже  десь  бачив!

Як  iз  гордiстю  пливти
По  канавi  зтiчнiй
Три  баяни  три  кити
Збирались  у  вiчнiсть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773257
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.01.2018


Видел сон

Я  видел  сон,  уснув  под  утро...
На  желтом  пляже  белый  снег
И  на  волна́х  он,  почему-то
Не  таял,  удивляя  всех.

Я  плыл,  купался  в  белой  пене,
Мне  было  жарко  на  снегу,
А  полуночные  мигрени
На  том  остались  берегу.

Вдыхал  соленый  запах  моря,
Сдувал  снежинки  с  чьих-то  глаз...
Из  всех  немыслимых  историй,
Такая  снилась  в  первый  раз.

       Бежал  по  снегу  от  прибоя,
Вопя,  как  бо́сая  шпана!..
Но  тают  синею  водою
Кусочки  сказочного  сна

Туманным  утром  уплывают,
Перед  зарею  оробев,
Куда  теперь  они  –  не  знаю,
Я  подарил  бы  их  тебе

                                                                                         2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773238
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.01.2018


Смак нічних таємниць

Місяць  місить  тісто  в  ночвах  ночі,
Зазирає,  скільки  всього  душ
До  його  гостинності  охочі,
Поправляє  новий  капелюш.

Одягає  сиву  камізельку
Та  й  чекає  на  своїх  сновид,
Знизу  пси,  ніяк  не  стулять  пельку,
Манить  їх  небесний  краєвид.

Дивний  запах  звідти  вони  чують
І  голосять,  слиною  кап-кап...

                         Гості  таємницями  смакують,
                         Сиплять  крихти  до  собачих  лап...

                                                                                                                                             2015    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773061
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 24.01.2018


Келих тріснутий, невипитий

Воля    бАтьківська    незламна!..
Понаплакані    ще    змалечку,
Линуть    очі    над    сльозами,
Розгляда    люстерко    кралечку.

Прикраша    обручку    палець,
А    волосся    квітку,
Підійма    пилюка    танець,
Щастю    їх    не    видко.

Скатертину    закривавив
Келих    тріснутий,    невипитий,
На    долоні    знак    поставив,
Знову    змусив    тихо    схлипнути...



     Відгуло    село    піснями,
Місяць    світить    зрадливо.
Постелила    простінь    мама
Білу    запопадливо…

Ніч    втекла,    щоб    не    дивитись
Ранку    в    очі,    так    розгублено.
Серцю    –    вмерти,    тілу    –    битись.
Що    ж,    дорогу    вже    протрублено.

Шлях    колеса    обертає,
Підкида    копита.
Чужина    все    підступає,
-    Мачуха    сердита.

Сперлась    прірва    до    узбіччя,
Степ    над    кручею    хитається.
Повне    розпачу    обличчя
Хижа    бездна    видивляється.

Прокотились    хвилі    грому
Та    й    у    світлу    днину...
Не    довіз    панич    додому
Юную    дружину.

                                                                                                     2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773054
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 24.01.2018


Пам’яті поета Бориса Миколайовича Дудко

Дощитимуть  слова,
Сумнітиме  душа,
А  бідна  голова
Плекатиме  вірша

Приб’ється  він  вночі,
Серед  твоїх  безсонь.
Шукатиме  ключі,
Торкатиметься  скронь

І  очманілий  геть  
Від  диму  тютюну,
Прогонить  свою  смерть
Торкне  твою  струну

Піймає  унісон,
Вгамує  схлипи  свіч
І  явить  тобі  сон
Про  недоспАну  ніч
                                                                         2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772874
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.01.2018


Два пройдисвiти

Теплим  подихом,  тихим  порухом,
Пилом  зоряним
Ніч  засіяна,
Чудасіями  переорана

І,  принадами
Зорепадами  сипле  в  пелену  ,
Снів  завадами.
Все  шарадами  перемелено

Брами  Всесвіту  нам  окреслені  
Перевеслами.
Міри  смислами,
Коромислами
Звідти  несли  ми

Два  пройдисвіти,  ненависні  так
Світу  прісному,
Ген,  розпластані  –  в  щасті  власному,
Ненавмисному

                                                                                             2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2018


Молодість

Стегна-батоги
Вiдстежують  стежини...
Молодiсть...
На  чотири  канти
Вдача-конюшина...
Здобренiсть.
Кострубатi  нерви...
Надзухвалим  стерво
Слушний  час.
Сам  собi  гамбiти,
Зелено-амбiтнi
—  Майстерклас...
Ностальгiйних  пасiй
Обриси-прикраси
Надто  вже...
Заздрощi  зiв'ялих,
Гордощi  тривалих...
Протеже.
Бризово-солона,
Нищiвно  невтомна,
Вжалена,
Зоряно-небесна,
Вбога  i  чудесна,
Спалена...
Зношена,  проґавлена,
На  кону  поставлена,
Втрачена...
У  дорослiсть  продана,
Вiльною  угодою
Сплачена.
Пристрасна,  закохана,
ЧасОм  наполохана,
Вадами.
Мудрiстю  не  зтомлена,
Вiдчайдуш  погромлена
Спадами.
Назавжди  залишена,
Плином  вiку  зтишена...
Скореннiсть...
Здумана,  оспiвана,
Вчасна  й  несподiвана
Молодiсть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2018


Що ти за краЇна?

Драма,  трагедiя  —  доля
Душу  твою  прокляла,
З  очей,  наплаканих  вволю,
Лише  краси  не  зтяла.

Ти  нас  ростила  й  надiю
Вижити  в  кожному  з  нас...
Нашi  здiйсняються  мрiЇ,  
А  для  твоЇх  все  не  час

Як  справжня,  любляча  мати,
Молиш  усе  за  дiтей,
Хоч  багатьом  вже  й  начхати
З  величi  власних  iдей.

Що  ж  ти  така  за  краЇна,
Що  стiльки  здатна  терпiть?!
Мати  моя,  УкраЇна,
Серце,  що  вiчно  болить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772577
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.01.2018


Меланхолiйнiсть, тип а-ля Джармуш

Меланхолiйнiсть,  тип  а-ля  Джармуш,
Розмов  незосереджена  рутина,
Крiзь  пальцi,  мов  пiсок  стiкає  днина
Нiмою  тiнню  бiло-чорних  душ...

Порожнiми  екранами  очей
Снiжить  байдужiсть  просто  крiзь  обличчя
У  геть  не  актуальнi  протирiччя...
...  Дипломатичнi  нищення  iдей.

Монополярнiсть  кожному  свого,
Iзоляцiйнiсть  зон  слiпих  комфорту,
Мiж  iпотечних  стiн  футляру-форту
Снуть  мiфи  про  Аврори  i  Apго...

Посттравматичний  вiрт-анабiоз,
Патологiчна  логiка  канонiв,
Твiй  демон  тарганiв  i  покемонiв,
Узгоджених  мутацiй  симбiоз.

Меланхолiйнiсть,  тип  а-ля  Джармуш,
Лиш  вимкнуто  романтику  опцiйно...
Нiщо  не  прямо  i  не  пропорцiйно
У  лабiринтах  бiло-чорних  душ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772283
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.01.2018


Оптимiстичний декаданс

Оптимістичний  декаданс,
Мій  резонансний  дисонанс
Моногольф’єри-ланголь’єри
Ділили  рівно  на  півсфери

Мій  чорних  з  білими  баланс,
Мій  сірий  мікс,  блаженний  транс,
Безликий  образ,  лик  без  форми
Блював,  ковтав  нормальність  норми

Загальна  посмішка  раба,
Печальна  власність  –  стидоба,
Брутальна  міць  гіркої  кави,
На  волю  випущені  ґави,

Летіть  до  нових  хазяїв,
Я  вас  із  лишком  наловив,
Перекажіть  усім  про  нас,  -  
Сьогодні  я  не  в  грі,  я  –  пас...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772277
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.01.2018


Осіннє зілля

Крізь  зілля  осіннє  у  полі,
Де  запах  сирих  павутин,
Відлуння  дитинста  поволі
Гортає  часу  сивий  плин

Чимало  вже  й  не  пригадати,
Хоч  рідним  був  кожен  горбок...
Так  добре  у  снах  тут  літати
Бувало  без  зайвих  думок.

     Поспати  давала  бабуся
Уранці  тоді  досхочу,
Чекала,  доки  не  проснуся,
Чекала,  коли  прилечу...

     Роки  ще  не  мчали  так  спритно,
І  поміж  дитячих  утіх,
Побачити  все  непомітне,
Я  міг,  непомітно  для  всіх...

     Неблизька  дорога  до  школи,
В  кишенях  скарби  й  копійки,
Шукали  малого  Миколу
Пригоди  й  цікаві  книжки...

     Та  осінь  за  осінню,  й  згодом...
Не  стало  польотів  у  снах,
Скінчились  гасання  городом
І  зникло  щось  у  кольорах...

З'явилось  щось  меланхолійне
Те  перше,  доросло-п'янке,
Вже  зовсім  по-іншому  мрійне,
Не  завжди  крилате  й  легке.

А  те  безтурботне  лишилось,
Позаду  все  далі  воно,
Десь  там  на  полицях  зпилились
Фрагменти  старого  кіно

І  переглядати  їх  зрідка
Почіплює  спомин  екран,
Зайде  ностальгія-сусідка,
Візьме  мені  ліків  до  ран...

І  будуть  приємно  гірчити
Тих  пам'яті  декілька  грам,
Коли  ми  разом  будем  пити
Осіннього  зілля  бальзам

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2016