*SELENA*

Сторінки (5/474):  « 1 2 3 4 5 »

ПІД МОСТАМИ ОСЕНІ — ВЕСНА

                                                               (лірична  проза)

                   [color="#0011ff"]    [i]  Окончился  год
                         Заснул  я  в  тоске  ожиданья,
                         Мне  снилось  всю  ночь:
                         «Весна  пришла».  А  наутро
                         Сбылся  мой  вещий  сон[/i]
                                                                   Сайге[/color]

Над  мостами  осені    —  сніги.
Під  мостами  осені    —  Весна:
       то  спить,  то  ніжиться  під  «Ліри»  зорепадами,
смарагдами  прокидається  її  таїна  на  узбіччі  див;
зі  снив  —
           Доль  гаптує  рушники;
з  руки  —  стрімкотять  джерельця  світання  
у  світи  сердець,  березня  і  мрій.

В  миті  (палахкій)  народжуються  підсніжники,  дороги  і  любов…

Зірколов  єднає  сузір’я;
перевеслить  стежки,  рими,  руту,  тіні,  орбіти  і  світи-незрим,
і  флюїдів  дим,
і  трепет  змов…  

Зірколов  —  стигми  грішні  —  в  кров:
нехай  мерехтять  промінцями,  райдугами,  снами
з  нами…

Зірколов  з  розмов  і  шепотінь  
створює  ноти    —
                     розтрушує  у  вітри,
                                                           хмари,
                                                               надії,
                                                                   у  яв…
Здійняв  над  туманами    чаросяй.

—  Стрічай  мелодію  Весни  
                         в
ніжних  краплинах  снів  пілігрим-дощів  —
то  
     віщі  хитрощі  богів  —  винорай.

—  Стрічай…

                                     01.03.24


[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=x1ByRGNIpFA[/youtube]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024


Твоя-Моя стезя

Твоя  стежа  —  серця  жовнірити,
Хамелеоноджин  —  то  ти…  то  ти…
Моя  —  не  вірити  —  у  дим,  у  дим  —
Шалених  рим.

Твоя  стезя  —  тінь  зворохобити
У  завихріннях  нот  —  загравистим;
Моя  —  змедвя́нити  ажур-незрим
Лю-ще́мтерпки́м.

                                                   05.03.24

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024


На вісь-любові

Там:
За  хмарами
Зустрілись  ми
На  вісь-любові
Тіні  в  змові
На  терезах  Отця
Хвилина  ця

Забулися

Не  розминулися

Сивим  днивом
Соло  дивне
Серця  гами
Мрій-шляхами
Схрестилися
Влюбилися
Незчулися
Ззаголося
Схмелилося
Зріднилося


Ув      лодіїї      Доль  —
Ля-бемоль

Цвіте  калина
Летить  неспинно
Її  віщий  цвіт
Від  райдужних  воріт
У  зоряних  вітрах
На  Чумацький  шлях
     
04.08.11

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024


ТІНЬ МОЛЬФАРИНЬ

Тінь  
мольфаринь-майстринь
перефарбовує  колір  темножурносірий
                                                                                 у  веснянопалахкий,  —    
                                                                                                                   у  серцеРай.
—  Стрічай,  рутою,  незабудками  закосичені  сніння  —
                                                                                                                               вітри-пілігрими  —  рими
                                                                                                   моїх  меланхолій;
ледькволі  від  божевілля  зими,
                                         з  міхом  сумнин  —  вони
нишком  влаштували  перемовини:
                                                                       між  волошками  і  звіздарями;
                                                                       між  дощами  й  журавлями;
                                                                       між  травнем  і  тобою…
З  неспокóю  зв’язали  павутинки  
                                       солоні,  терпкі  й  медвяні,    й…
       й
зненацька
жбурнули  вузлик  в  ніч,  —  в  корзину  птаху  синьому,
                                                                 що  летить  в  сузір’я  «Менестреля»…

—  Чуєш?        
                     там        …трелі…
                                     …в  аурі  весни  —  трелі…


А  тут…  криголиці    сніговиці…    тріпотять  крильми…  

…під  завої  зими:  
—  Намалюй  сузір’я  «МИ»  рунами  рим
                                                 на  полотнищі  «Завтра»…
                             де  
оживає    серця  солов’їна  мантра,
соло  снів,  щем  дощів-віщунів,  мева  перестук…

—  Переведи  через  віадук.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2024


Привет!


В  Музы  —  капризы.
В  Сердца  —  бродвей.
Руту  —  круизно
Вертит  —  Морфей.
В  скобках  —  улыбка.
Ноты  —  чар-знак.
Меряет  —  прытко
Дни  Зодиак.

Ветры  —  с  магнолий
Роем  —  в  рассвет.
Царь  ли?  Маг?  
Гном  ли?
Привет!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023


Твоїм Я дихаю мовчанням

Я  дихаю  твоїм  (про  що?)    мовчанням,
Коли  за  вікном  тремтять  дощі,
І  подивом,  і  герцами  зізнання
І  пелюстінням    вуст  
на  щоці.

Твоїми    дихаю  світами  (маю),
Октавами,  жаркістю  думок:
Я  рутою  в  аорту  проростаю  —
У  звід-хрестя,  
звів  що  в  серці    
Бог.

Я  дихаю  твоєю  мрією
Розбещено-розкутою  (до  вщент)…
Я  міряю  —  зірниці  —  міряю
Паблискавицями  —  
мехтить  
змов  
щем.


11.08.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023


Кригострумно ефір пронизують ЗМІ

Змійовито  ЗМІ  —  сіють  правду
З  чортівнячого  чаріння  в  кошик  душ:
Чемеричний    схід*    —  безпорадно  —
Заврунився  в  помислах,  навстіж-навскруж.

Переполохами  кривіють  руни.
Перезбирують  у  мороці  сліпці  одчай.
Перепронизує  світ    —  кригострумно  —  
Схарапуджений  ефір.  
Мана.  
СпокІй  одчах.

-----------------------------------------


*Схід  –  сходи  насіння

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2023


МОЛИТИСЯ — КОМУ?



—  Молитися  —  кому?

Берегині  —  у  вигнанні…
Святовит  —  у  вигнанні…
Хаос,  олжа  —  у  вині…
Всевишній  —  заклопотаний  у  залатуванні  глобальних  проблем  і  глобальних  схем  спасіння  Еволюції  —    майструє  ковчег  і  шукає  «кожній  тварі  по  парі»…

—  Боятися  —  кого?  
Друзів?  —  з  кресалами  війн?
Розбрату?  —  вірусу  держав  ХХ  –  ХХІ  століть?
Експансії  англіцизмів?  —  які  завтра  проковтнуть  слов’янізми  і  похоронять  їх  під  сімома  шарами  забутості?
Месій?  —  які  засівають  лани  лжищами,  чемерицею,  скверою,  скрутою,  срібняками  позиченими  в  Іуди?

—  Вірити  —  кому?
Одаліскам  на  тронах?
Рекрутам  джихадистів,    ковбоям,  вовкулакам,  марафонцям  на  торжищах  «Завтра»?
Васалам  сновид  в  мантіях  схимників?
Жовнірищам?  —  в  жовчних  тогах  зажерливості?
Маревам  ЗМІ?
Богу?
……який  спостерігає  за  рухом  зим,  сердець,  мрій,  за  траєкторіями  битія,  за  планами  Вічності,  за  передзвонищами  мечів  і  молитов,  за  діяннями  всього  сущого  і  думає,  як  викресати  мсту  задля  усмирення  діянь  ненадобних  для  Його  доньки  Землі?
—  Вірити  —  кому???
—  Молитися  —  кому???
                                         ….….  а  може  праРусам,    які,  слізьми  журбищ  кроплять  Рось,  щоби  напоїти  гиви  й  калини…    щоби  не  змовкали  солов’ї  і  лелеки…

                                 ……..а  може  світанням,  в  благих  обіймах  снив  і  медвяному  гомонінню,  що  причаїлося  в  застулах  серця…

Народе  із  трипільських  запорогів,  
Древніших  за  святий  Єрусалим,  –  
Та  скільки  ж  можна  на  чужих  пророків  
Молитися,  не  вірячи  своїм?*  

—  Молитися  —  кому???

--------------------------------------------------
*  Б.  Олійник

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972636
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023


БУТТЯ

     
Стрепенулася  тиша  
Над    грозою  сум’ять:
Недомріяння  змивша,
А  облуддя  —  
дзижчать.

Перевіяні  скрути
В  жасковиння  тотем.
Обезбожжям  прелютим
Верховодять  
сто  тем.

Розкриничено-глива
ПраВотчина  —  
                                               в  кризі.
Вовкулаки  ґвалтливі  —
Преласівно  зизять:
В  перламутрові  весни
Насіяти  сквери
І  
у  «Завтра»  
(мов  чесно)
Заклямчити  
двері.

17.01.23

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2023


ЧЛЕНКИНЯ КЛУБУ "МАРС" (есе)

[color="#1e00ff"][color="#2b00ff"]
                             [i]  если  на  систему,  находящуюся  в  устойчивом  равновесии,  воздействовать  
                             извне,  изменяя  какое-либо  из  условий  равновесия  (температура,  
                             давление,  концентрация,  внешнее  электромагнитное  поле),  то  в  системе  
                             усиливаются  процессы,  направленные  в  сторону  противодействия  
                             изменениям[/i]
                                                                                                       Принцип  Ле  Шателье
[/color]
[/color]
Політика  —  членкиня  великого  сомну  богів,  народжених  в  палеоліті.  Її  батьки  —  праАдам  і  Грім,  які  зустрілися  в  ярузі  за  березняком  і  залюбилися  навічно  в  силу  один  одного.    Тому  вона  (Політика)  —  всесильна  —  владарює  над  людським  духом,  над  царствами  і  державами,  над  часом.    Вона  віртуозно  розмовляє  багатьма  мовами,  має  тьму  фаворитів,  замків,  резиденцій,  бункерів  і  печер.  Її  діти:  монархи,  президенти,  простолюдини.    Політика  не  мріє  про  владу  —  вона  є  пілаткою  влади.  

Гея  побоюється  Політики,  яка  під  час  волфувань  —  шаманських  оргій*  знищує  її  чадо,  розятрює  рани  на  тілі  Геї,  здираючи  шкіру  з  полів,  викорчовуючи  ліси,  вишкрябуючи  кар’єрами  шрами,  штольнями  і  свердловинами  висмоктуючи  кров,  супутниками  й  повітряними  дуелями  шматує  її  ауру,  лишаючи  озонові  діри.  
Гея  плаче  від  бешкетування  дітей  Політики.  
Гея  плаче  —  її  сльози  розтоплюють  льоди  Арктики  й  Антарктики,  стікають  бурхливими  ручаями  суму  з  Авадзі  й  Евересту….
Гея  плаче  і  полюси  (магнітні)  в  її  грудях  —  обурено  стукотять  і  калатають  в  дзвони…  
Гея  плаче  і  світовий  океан  ловить  в  свої  долоні  печаль  Геї,  перетворюючи  сльози  в  цунамі.
Гея  плаче…  …  …  
Політика,  в  чернечій  сутані  з  кадилом  обблуддя,  мандрує  садами  Геї,  збираючи  виноград;  робить  з  нього  вино;  добавляє  у  вино  опій  і  причащає  ним  всіх  перехожих,  і  роздає  за  так  в  кайстри  свою  чар-знаду.  Хто  охмеліє  ним,  той  раб  улесливої  Політики  на  віки.  Богиня  безсоромно  витирає  черевики  об  душі,  болі,  чаяння  і  життя  своєї  челяді.  
Політ-богиня  залюблена  в  Сатанюру  (чи  то  він  в  неї?).  Під  час  свого  любострастія  вони  влаштовують  шаманські  пірища  —  вибухають,  бомби,  міни,  життя.  Мечі,  списи,  ракети  —  їхні  амурні  стріли.
Ніч.  Зоряні  плетева  ажурять  темінь.  Спокусниця  мріє  про  Вселенську  любов…    …І  тільки  холодний  і  мудрий  Всесвіт  байдужий  до  її  вроди,  багатства,  величності  і  лесті.  Він  Бог  усього  сущого  й  не  злющого,  слідкує  за  спокоєм  над  хаосом,  за  аурою  Вічності,  за  мандрами  атомів,  за  діяннями  богів  арт-клубу  «Марс».**  Слідкує,  куди  кинути  бумеранг,  щоби  поцілитися  в  бешкетливих  дитят  членкині  клубу  «Марс».
Він  —  Всесвіт  —  все  освічує  своєю  гармонією,  благістю,  любов’ю.  
Він  —  Всесвіт  —  Бог  всіх  міріад-міріадів  світів.

---------------------------------------------------
*  -  шаманські  оргії  Політики  —  війни.
**    клуб  «Марс»  —  клуб  війни

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971747
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2023


Переболеносива юдоль

[color="#0000ff"][i]
                                           “Україна  стала  справжньою  бойовою  лабораторією  
                                                 для  дешевих,  але  ефективних  рішень”.  [/i]
                                                                                                                             CNN  /  ФАКТИ
https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20230115-vynahidlyvist-zsu-na-poli-boyu-vrazyla-ssha-pentagon-robytyme-vysnovky-rokamy-cnn/  
[/color]
Рвуться  жаско  вітрила
Лодій,  
мелодій,    
доль.
Переболеносива
Курсивом  юд  —  юдоль.

До  чуми*  пришвартовані
Крамолою  смути:  
Вівчарі  короновані  —
Трансшулери  люті.

—  Передихати?  Скільки?  
Вереницю  роз’пять?  
За  замовленням  світу
Боси  грішні  стоять.

За  сумними  іконами  —
Молитви  і  ми:
Поміж  мрій  
невпокорено,
Серце  
сурмить.


16.01.23
------------------------------------------------
*війни,  мафія,  таємні  ордени,  глобальні  експерименти,  заговори  і  т.д.  —  чума  ХХІ  століття

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023


Homo sapiens (vir)

На  арене  трин-Времени  —  
                                                                           войны,  
                                                                                               масоны,  
                                                                                                           печалей  факир.    
Наугад  сеют  блеф  
                                                 арт-монархи  темени.
Обгибая  баталии,  на  охоте  —  
                                                                                   Homo  sapiens  (vir),  
Где  драконы-самцы  
                                                       феромонами  
                                                                                         ловят  femina.

На  арене  интриг  —  
                                                         флирт,  
                                                                   орбиты  слияний,  
                                                                                                             грехов  кутерьма;
Кто-то  в  небо,  кто  с  неба  —  караясь  о  раны:      
И  зима…
             и  зима…  
                           январи…  
                                           январи…
мечты  мечут  —  
                                                 во  мрак,
И  занозами  стигмы-тату  —  
                                                                           филигранят.

Пересолены  дни…  
Перекомканы  грёзы  —  
                                           померкли  
                                                                 средь  герц.
Безнадёжностью  —  «Завтра»,  
боль  —  перекрохами.

На  арене  Любви  —  
                                                   ловелас  —  
                                                                       властелин  аур  дамских  сердец:
Всё  по  кругу  —  
                               стрелы  в  анфас…
                                                               Трель  «лю»-вздохами…

---------------------------------------------------------
p.s.    останні  дослідження  генетиків  показали,  що  чоловіча  і  жіноча  полігамність  це  не  збочення  —  це  ген,    який  дістався  пра-….  –прапредків  і  в  ході  еволюції  і  в  деяких  індивідів  не  мутував  у  моногамний.

--------------------------------
-  війни  народжують  більше  ловеласів  і  повій,  задля  збереження  Homo  sapiens  —  природа  гуманна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023


Наші гени — наші діти

Наші  гени  —  наші  діти:
Народжені  з  прадоль  
                                         й  мріянь  роду.
Ми  —  
                 поколінь  
                                   віщ-орбіти:  
У  «Завтра»  несемо  мудрокоди.

Ми  —  світ  світів  
                                       в’ємо  в  думи;
Лелієм  
прагомони  
                         серцями;
Ми  в  часу  тьмі  —  
                                 майський  струмінь;
Леліточки  
               на  віхах-крильцях  —  Ми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2023


Январь — плутарь

                 
Вертеп.  
Подустало  Время  в  январе
Вертеть  желания,  
                                           капризы,  
                                                                 помыслы,  
                                                                                     метели.
—  А  может,  сердца  продрогшие  согрев  —
Уснуло.  
—  А  может,  грехи  землян  
                                                                           понадоели.

Волынит  Рождественский  мороз  —  ноябрин.
В  ладье  Осени  —  бессонница:  
                                                                   мечты  реют  фугу.
Январь  —  плутарь:
                                         предав  Марену,  
                                                                                 томно    грин  
Зардел,  
охмелел.  
Любовь  глупа  и  дожди  по  кругу.



Заоблачье.  
Вертеп.  
В  кошмаре  
                         пилигрим-измены
Робка  Зима  
                     в  закулисье  
                                         режет  вены.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2022


Ой, Спиридоне (фольк)

Рік-за-рік,  рік-за-рік:
Сонце  котиться  на  другий  бік.

Дні  —  на  літо;  зимка  —  на  мороз:
Нам  іти  покірно  сніговиці  проз.  

Ніч  —  дощлива,  тиха;  день  —  імлить:
Святки  з  Груднем  перевеслять  зичну  нить.

Місяць  —  в  темінь  смирно  заховавсь:
Тепло-тепло  буде    аж  до  марта  й  спас.

Ой,  Спиридоне,  Спиридоне,
Святовит  хай  нам  Сонечко  підгорне:

Щоб    зіщезли  враз  всі  тривоги,
Щоб  відвійнулись  тіні  криворогі,
Щоб  гніву  ятрування  згасло.
Щоб  серця  світилися  ніжно-ясно,

Рік-за-рік,  рік-за-рік
Хай  же  котить  Вік  мир  в  наш  засік.

Рік-за-рік,  рік-за-рік:
Хай  кличе  Рід  блаж  в  наш  дніволік.

------------------------------------
Народний  прогноз  погоди
:  25  грудня  відзначається  день  пам’яті  святителя  Спиридона,  чудотворця.  Це  найхолодніший  день  грудня  —  сонцестояння:  “Сонце  переходить  на  другий  бік”.  Цей  день  визначав  характер  усієї  зими.  Якщо  сонечко  на  Спиридона  —  дні  на  святках  (7-19  січня)  будуть  ясними,  а  Новий  рік  буде  морозним,  а  якщо  похмуро  і  на  деревах  іній  —  бути  Новому  року  теплим  і  похмурим.  Якщо  ніч  ясна,  зима  буде  холодною,  а  літо  жарким;  якщо  ніч  темна  —  зима  буде  теплою,  а  літо  —  похмурим.

*  март  –  давньоруська  назва  березня  (март  –  тому,  що  планети  марцюють).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2022


ПОЕЗІЯ

Поезія  —  хрон-вихропи́с:
Сердець,    тривог,  доріг  і  віх,
У  воєдинні  —  
                               храм  і  спис,
І  перекруття    
                                 мрій  усіх.

                                               *

Минуть  віки  —  на  чати  стане  Правда
Збирати  істину  серед  плевел:
Поезія  —  
                     забутих  днів  
                                                     бравада,
Війне  світ  
плином  
римокаравел.

Пірнуть  читці  у  Рай,  весну  і  смуту;
У  хаос  
на  розхрестях  
лих  і  скрут;
У  трель  світань  —  
                             змедовано-розкуту…
                                             Пірнуть  
                                             у  наш  
                                             слово-
                                             крут.

------------------------------------------------

p.s.    -  навіяно  чоловічою  поезією,  яка    без  прикрас  (прямолінійна),  типу  Є.Юхниці  та  інших,  ми  же  (дами)  метафорами,  як  зашаманимо,  то  нехай  компанія    Шерлоків  Холмсів  розбирається,  що  там  зашифровано.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022


КУЛЬГАНИЦЯ (на св. Миколая) ́

                         [i]И  не  каждый  свет,  отблеском  –  счастье.
                         Навоспитывали  бультыхнутых….[/i]
                                                               Євген  Юхниця

Рань.  Опів-на-сьому.  Понеділок.  Світ  святиться.
Кому  —  рай,  кому  —  не  спиться.  …а  Зима-лисиця
Каламбур.    Похмілля.    Після  п’ятої  чарчини
Два  сусіди  тай  рвонули  ще  до  Василини.
Жах  —  вітрище…  
як  на  збитки  на  Гринька  і  Гриця
прелукава  знов  напала  хи́тка-кульганиця.

—  Шоб  та  легше  йшлося    —  і  не  по́взки  і  не  рачки,
давай  з  тобою,  куме,  зіграєм  в  підпирачки:
Бо  дорога  вся  промерзла,  заковзька  —  в  бакаях…
геть  нема  спасіння…  (тут  Гринько,  вмить,  в  бік  знову  —  мах).

—  Тихо,  тихо,  куме…  стоп…  но-но-но…  ти,  держися…
Бо  обом  нам  буде,  не  дола́ду,  муляниця
(на  оцьому  гострім  грудді),    с-судна  і  простудна
Й  не  встигнемо  то  ми  до  Меланки  до  полудня.

—  Чуїш,  чуєш?  Он  кричить  хтось?  То  твоя  Харитя?
—  Нє,  то  півень  ше  торішній,  рижий  той,  шо  в  Митя.

—  Він  це  шо?  Чортиняча  птиця  -  та  нас    в  продажу?
От  гидота:    «не  дирися»,  —  прям  у  серце  маже…
Бачиш?  Бачиш?  Ой  Ти  ж,  Боже  рідний…  мамо-мамо…
Он  Харитя  нам  навстріч    несеться  ше  й  з  граблями.

—  Нє,    схаменися  ти,  то  Петько-сусідко  й  лижі.
—  О,  тьху  ти  біс,  знову  я  попутав  —  єлі  вижив.

—  Може  ми  іще  тай  завернемо  до  Параски?
В  неї  бурячиха,  млинчики  й  кар-…карасики.

—  Ой…  тихо…    свят-свят-свят...  Микол-а-ю…  а-ю…  о-ю…
Он  твоя  Хар-и-тя  вишив-а-є  з  кочергою.

—  Ой,  Харитичко,  красунечко,  милая  —  агов!!!
—  шоби  їй  котяра  чорний  дорогу  перейшов.

—  Шо  ти,  шо  ти,    Гриню,  не  гріши  сьогодні  —  свято.
Не  хилися,  не  сідай,  ой  не  лягай  —  стояти.
                                                         *
—  Мико-,  Миколаю,  я  благаю,  умовляю,
От  Хариті  поспасай  нас,  —  Мико-,  Миколаю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022


БІЖЕНЦІ

Біженці  —  бід  женці…  
без  племені,  
                           без  роду,
Без  майських  снів  автохтонних,  
без  вотчин,  
без  див,
З  гомоном  літ  у  жменьці,
вдягнені  в  скрутоту:  
Від  Нені  —  в  сіті  чужин  
                                                         тягне  вік  поводир.

Зимно…
—  А  чи  знав  хто  тай  з  них?  
неРай  далина  —  тужбиниця:
Таврує-таврує  своїми  канонами  спомини,  дні;
(Кривдно)
виполіскує  душі,  
сушить  в  кострищі  журниці,  —
Марніють  мрії  
                   і  
чахнуть  чагрі*    уповань  **
(у  вигнанні).  

В’ються    тінями  вслід    весни  і  мрев  паролі,
А  сум  склеює  «Завтра»  
з  ностальжи  
                           черепків…

Галайдують***  в  за-світ-край      перекотидолі:  
В  мінор  —  
в  обійми  мачухи  
липкіˊ.

--------------------------------------------------
*Чагрі  (діал)  —  чагарник
**Уповання  (заст)  —  надія
***Галайда  (діал..,  заст.)    —    бродяга,  мандрівник,  скиталецъ,  бездомний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2022


СТОЛІТТЯ ХХІ

                                 
[color="#0900ff"][i]
                   Війна  —  це  мистецтво  обману.[/i]
                                                                                 Сунь  Дун
[/color]
Торгує  лихо  на  узвозі  «Мрій»,
                                                     Окраєць  «Завтра»  
продає  
                 за  залпи  градів:
В  нічних  аортах  
                           жахтить  ракеторій  —
Століття  ХХІ  —  це  столипка  гра  дів
Олжи*  
з  огненними  кнутами**  свар***.  
Сичать  гріхи  
                 в  сліпім  примарищі  
                                                                     безсоння.
                             Гульба:  
                 а  світ  —  корсар,  
                 а  сват  —  скупар;  
В  міжлюддя  пекло  в’ється  навманя  
                               (іззовні);  
З  таємних  оргій  орденів  
                               у  Рай  
             Земної  благодаті.  
Осавулища  свистять  (рапаті)  
Тобі,  моя  праНене:  «умирай»,    
                   А  тінь  віків  
     долеєдівський  канон  
                       вборкає  
                       за  грати.  

Торгує  тихо  душами  шаман:          
Купці  (за  безцінь)  
збирають  перли  ув  копоті  обблуддя  
І    сповивають  у  туман  
                                                         шал  зман...      
               А  маг  —  лихвар,  
               а  Бог  —  кнутар****...  
                   І  ми  —  німі:  
                     за  миль  
                     од  згуби.          

---------------------------------------------------
1  –  олжа  (давньоруська)    -  обман
2  -  кнутъ  (давньоруська)  -  «пуга»,  нагайка
3  -  свара  (давньоруська)  –  війна
4      «Бог  —  крутар»  –  бумерангом  карає  за  гріхи

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2022


ТРОЯНСЬКІ КОНІ

                   
                           [color="#2008f7"]      [i]  Квазіреспубліки  —  троянські  коні[/i][/color]

Троянські  коні  —  
                                       кошлатять  ковилу.
Троянські  коні  —  
                                       степи  міряють  димами.
В  поміжкурганні  
                                           блука  
                                                     лукавий  глум:
Ятрить,  
                 ятрить  
                             вдовині  рани  
                                                             Лади-мами.

—  Чому?  Розчубане,  безглуздище,
 —  чому?
В  дощищах  
                           тушиш  
             мрій  ледь-мляві  каганці?
І  виснуть  дні  
                     в  обманищі  
                                             презлющому:
Іржаві    плани  точать  
об  каганів  ціль.

Газдують    юди  в  підпіллі  —  водевіль.  
Збирають  мита  й  дань  з  павших  душ.  
                                                                                                     Хрести  нагі  німчать.  
Пряде  лихе  століття    
біль  з  божевіль.    
В  троянських  коней  
                                               скрегоче  смерч*  
                                                                             на  кінчику  
                                                                                                           меча.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2022


МИ ВСІ АЗОВЦІ

Ми  всі  азовці  в  котлищі  «Україна»:
Над  нами  грім  чужинський  танцює  твіст,  
А  брат  зненацька  украв  із  доль  маїння*,
А  рідний  батько:  не  гарант  —  топцюрист.

Ми  всі  в  облозі:  мчать  заточені  мечі,
Шугають  Су-шки,  ракети  зизять  в  рань,
Іуди  ріжуть  прадідівську  Русь,  згарчів
Зачумлений  пройдисвіт-збуй  —  рік-тиран.

Ми  всі  в  лещатах:  вищать  лячні  сирени,
А  бог  сваволь  каратує  сталь  для  крил.  
Війна  тасує:  печалі,  посив,  рани…
Ми  всі  азовці  в  котлищі  —  хвищі-гри.  

--------------------------------------------------
*Маїння  –  квітчання,  озеленення.
Збуй  –  розбійник,  бандит.
                               22.05.22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2022


під лжи знаменна

ПраМамо  Русь,  в  грі  хижацькій  закуліс
Під  лжи  загарбницько-лукавії  знаменна*
На  Тебе  Каїн**  хвацько  меч  заніс:  
Колиску  вотчу  порубати,  нивна  Нене.


Мої  пра-…-прадіди  в  отих  степах,
В  боях,  поїли  кров’ю  полин  і  ковилу,  
Щоб  русів  дух  в  міжвіхах  не  зачах.
Шайтани***  ж  запродано  куделять  лико  злу.****


На  віки  вічнії:  не  рідність  —  пря!  —  
Ридають  янголи  на  міжзірному  мосту…
Врагу  навстріч  покару  в’є  зоря    
Й  на  чатах  Бог  трима  не  прощу  —  мсту.

---------------------------------------------------------------------------------------------
*  /лжи  загарбницько-лукавії  знаменна/  –  лозунг  «денаціоналізація»    -  не  дискримінація  росіян  на  Україні,  що  має  місце,  на  дійсності  перетворюється    в  організацію  референдумів  частини  областей  по  відтягуванню  до  Росії  –  з  часом  «  все  тайнеє  становиться  явним»
**  Каїн  –  братній  народ  на  чолі  з  керівництвом  Росії
***  Шайтани  –  глави  й  ідеологи  обладміністрацій,  які  готовлять  референдуми  приєднання  українських  областей,  під  соусом  народних  республік,  до  Росії    
****  /куделять  лико  злу/  –  готують    ликове  взуття  (лапті  –дренєслав’янське  дорожнє  взуття)    бігти  в  Росію  (зло  -  зрада  країні  в  скрутну  хвилину)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2022


ПІСЛЯКУРЛИЧНІ ДНІ

[color="#000dff"][i]Передкурличні  дні.
Лелеки  встромили  дзьобаті  голки  у  вишивку  стежки  до  вирію.
Розгублений  сад  пише  зжовклі  листи  промінням  рудої  чорнильниці…[/i]
                                                                                                                                     Yaguarondi  [/color]  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745318    


Осінь  поставила  крапку.  Сойки  скубають  Ранок,  а  він  (тужний)  сховався  у  туман  —  спить.
Перекурликала  вись,  пережурилась…  лиш  струшує  сірі  думи  на  сірезні  верби,    чагарі  і  клени.
*                      *                *                  *                  *                *                  *
Ніч.  У  сузір’ї  Лебедя  (білого),  межи  вчора  і  завтра  народжується  білий  сплін  —
Це  попідхмарні  «курли»  зніжені  білими  октавами  тихо  линуть  і  вкривають  Грудень  білим  щемом.

—  Волфе,  в  білім  мережеві  мрій,  благості  позич  луні.
В  дні  післякурличні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2021


Господи, вміряй

                         

Тіні  від  мрій  —  чайками  в  рими.
Серця  сувій  —  снів  пілігрими.
Жало,  межа  —  Господи,  вміряй.
Долю  не  жаль  —  дотиком  гніву.
Долю  зослав  —  перлами,  златом.
Господи,  —  в  спал  —  вражий  зі  зла  том.
Господи,  звій  —  каміння  зі  стеж,
Господи,  мій  —  зтроянди  кортеж.
В  будення  сіпке  —  віщу  правицю.
Зніж  Ти  зі  скель  —  думи-зірниці.

Подихом  днів  —  дяку  -  незмірно.
Славу  Тобі  —  вірністю  віри.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2021


Бєла Русь (бархатна революція)

                       [color="#001eff"]          [i]Революции  готовят  гении,  делают  романтики,  
                                 а  её  плодами  пользуются  проходимцы.[/i]  
                                                                                         Томас  Карлейль

                             [i]  Революции  не  делаются  в  белых  перчатках…
                               Что  ж  возмущаться,  что  контрреволюции  
                                 делаются  в  ежовых  рукавицах?[/i]
                                                                                                           Иван  Бунин

[/color]
Іде  війна  —  ненажерлива  —  
                                                                             скажена:
За  ліс,  за  надра,  за  землю,  за  уми…
Слов’янські  знову  скверняться  знаменна:
Продажні  юдища  —  
                                                         віруси  чуми.

На  першім  фланзі  —  
                                                           облуда,  юнь,  жінки;
Ув  закулісні  —  
                                         вовкулаки  хижі.
Зухвало  країни  мітить  чорт  жвавкий:  
Лукавець,    тіні  миру
вкрадьки  збрижив.

Гудуть  майдани.  
Скачуть  «патріоти».
—  А  завтра???  ….
—  Завтра  —  крах…  торжище…  бедлам…  
На  дибу  —  спокій,  Бога,  щастя  квоти…
і  поклоніння  
                                   заморським  звірякам*.

—  Чи  буде  так??  
Здригаються  могили.
Праруси  із  піхов  дьорнули  мечі.  
                                                                                         Ідуть  «на  Ви»…
Встають,  встають  пра…-…прадіди  прасиві,
Щоби  нащадки  
впотай  
не  осквернили  
корогви.

                                                       *
[color="#001eff"][i]Каб  любіць  Беларусь  нашу  мілую
Трэба  ў  розных  краях  пабываць.
Зразумееш  тады,  чаму  з  выраю
Жураўлі  на  Палессе  ляцяць![/i]
                             Песняры  -  Журавли  на  палесье  летят
[/color]

               13.08.20

заморські  звіряки*  -  ліберально-демократичні  сили  революцій  і  війн
Іти  «на  Ви»  -  староруський  вислів  -  іти  на  на  війну  з  ворогом  до  переможного  кінця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2020


ТІНЬ СЕРПНЯ

         
—  Куплю  дива  на  виріст…
Нехай  блукають  
в  межитінні  
днів.
А  Доля  викрала  папірус
Ув  серця,  
щоби  в  римах  
миготів.

Пірнають  сни  у  руту.
Жнивують  мрії  —  
                                                 скуто-боязкі.
Мигтіє  Травень  
(перламутрно),
В  дорогах,  
а  Серпень  
гартує  
дзвін…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2020


МІЖГРОЗЗЯ

Цвітуть  —    в  міжгроззі  жаг-займисті  мрії.
Цвіркун  —  в  чайних  чабрецях  —  гурманіє.
—  Куди?  —  Звертають  в  травнях  стрі́мко  весни?
Мов  дим  —  шалкі  метелики  воскресли.
Я  йду,  —  а  сон  жбурляє  віщі  тіні.
Грай-дух,  —  у  джаз,  розсіює  яріння.
Чіпка  —  Любов,  —  зненацька  відчай  вкрала.
Причал  —  чар-герц  стрічає  
шквали.


21.05.20

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2020


ТРАВЕНЬ

Гроза    —  
Травня  і  Дощів  
дебати.
Бузок  —  світ  злеліює  (строкатий).    
«Люблю…»  —  VIP-Ранок  воркує  росам.
До  шлюбу  —    лелек  лелечку  просить.
Мінор  —    шукає  захистку  ув  кленах.
Актор  —  вітри  зчаровує  (шалені).
Украла  —  Ніч    насіння  снів  у  рути.
У  гавань  —  серця,    рай  летить    розкуто.
А  ми  —  впо́тай  зхрещуєм  орбіти.
Німі  —  діти  з  перлів  Афродіти.  
*
Шопен  —  в  ауру  Весни  —  нам  квоти.
У  венах  —  
шалкі    щебечуть  
ноти.

18.05.20

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2020


поворот

Списала  Осінь  з  Літа  строкаті  трудодні,
Журні  шпаки
зібрались  в  зграї…
А  Я  забутих  снів
хмільну  Весну
стрічаю,

З  одчаю
стріпнувши
сніг.

А  промінь  тугу  переміг
(безжально).
І  даль

В  мигдальних  днях  —  розквітувала,…
Так  мало,
потрібно  Щастю  —
медвяний  спалах
І  стиха  —
яв-див
кришталь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2020


З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!!!


                                                                       колезі  Ч.Н.

Нехай  Доля  розкрилена  —  соколом,
В  попідхмар’ї  стрічає  світанки,
В  півтіні  снив  —  спочине  під  смоквами
І  любов  хай  відлунює  п’янко.
*
Хай  в  щедро́тному  серці  ніжніється  літо  —
Трояндовим  чаром,  медвяни́м  чебрецем
І  на  стежиночках  «Завтра»  щастя  розлите
Хай  іскриться  росисто,  маніжить  тихцем.

У  міждення  ясне́нькі  —  Фортуни  шал-вітер,
Розвесніли  щоб  мрії  (тихо  так  сплячі)…
На  сьогодні,  на  завтра  й  на  довгії  літа,
Щоби  другом  був  
Янгол  Удачі!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2020


ОБЕРІГ

Твої  молитви,  Мамо,  —  оберіг,
Їх  крила  —  зупиняють  хижі  стріли,
В  золавих  днях  —  він  шквали  переміг,
Він  вражі  тіні  зустрічає  (стрімно).

Твої  надії,  Мамо,  —  це  весна,
Це  яблуневий  цвіт  серед  хуртечі,
Їх  мрійний  вітер,  в  щастя,  зове  нас,
Їх  зорепад  —  світ  зніжений  злелечив.

Твої  чаїння,  Мамо,  —  п’єдестал,
Тихі  перемоги,  сотні  сонець,
Й  за  межею,  твій  дух  булатить  сталь  —
Він  мій  безсонний  янгол  охоронець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2020


НАД РЕЙХСТАГОМ (1945)

То  не  прапор  сколихнувся  над  Рейхстагом  —
То  здригнулась  Божа,  розтривожна  тінь:
Ізранена,
простріляна,  
знекровлена…
То  —  бумеранг,  
в  чаші  вранішніх  мигтінь.

То  проснулась  пращурів  
прегнівна  помста
за  чуже  чобіття,  що  правотчий  лан
презавзято  так    топтало  
             й
біль  —  у  мирян,  
за  те,  
що    пройшовся  хижий  
долелам.


То  не  хмари  стрілись  грізно  над  Рейхстагом  —
То  язиців  посивілі  корогви.
Перемога  —  то  судилище  сил  вражих:  
за  зазіхання  —  
кара  
з  виш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2020


ПУСТЬ ВАМ ВЕКА ВЕНКИ НЕСУТ В ПОДНОЖЬЕ ТИШИНЫ

Пройдя  сквозь  ад,  
огонь  
и  дикие  шторма  судьбы  –  
Вы  подарили  нам  в  ладонях  солнце
И  рай  рассветов  пресвятых  —  весенне-голубых,
Мечты  муссонной  радужные  кольца.

Усталые,  
в  холодных  блиндажах,
 забыв  о  снах  
Вы  смерью  мира  трель  спасли  от    смерти,  
Ветрами    звездопады  распахнули  в  небесах,
Нетленный    дух  ваш  
                                                       седое  время      вертит.

Пусть  вам  века  венки  несут  в  подножье  тишины,
Пусть  память  не  тревожит  вехи,  даты  —
Вы  вечно,  молоды,  
бесстрашны,  
Родине  верны  —
Войны  ІІ-й  той  мировой  солдаты.

                                           09.05.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875201
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.05.2020


ЕСКІЗ ЖНИВ

Ув  травень  
Мандрують  діви  вогнекосі,
Вітри  гарцюють  —
Ляскоче  світ.
Владика  висі
Мокрющу  вовну  носить:
Тамтешнім  вербам:  
—  Агов!    Привіт!  —
Манірні  берегині  п’ють  мрій  безсоння;
Танцюють  грози  
хвацько  
і  
вроскіс…

А  Ніч  в  плахтині  чорній
Маркізу  Серпню
Вагітних    врун  
освячує  ескіз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2020


З БОГОМ, МЕДБАТИ.

                                                           [i]Російським  і  українським  
                                                           медбатальйонам  в  Італії:  
                                                           останню  сорочку  во  ім’я  спасіння
                                                           ближнього  —  ген  слов’янського  менталітету.
[/i]
У  лігвище  звіра  —  мандрують  медбати.
Пастки  і  рапіри  —  на  відстань  руки.
А  світ  у  гріхах  заблукався  —  
                                                                                 картатий.
А  тіні  вампірів  марцюють  
                                                                               (верткіш).

Розгніване  сонце.  
Безбожжя.  
Лай  грому.
Сичать,  аж  охрипли,  скажені  вітри.
Убивців  приносять  миряни  до  дому,
Убивць  в  альвеолах  
(зашаманених  в  грим).

Іудища  гри  —  Рай-весну  на  шматочки.      
Здичіла  біда.  
Ідуть  віддавати,        
Як  здревлє,  слов’яни  останню  сорочку      
У  лігвище  звіра  (дні  де  голкаті).    

—  З  Богом,  медбати.    
                                               
                                     04.04.20
---------------------------------------------------
p.s.  -  на  сьогоднішній  день  -  присвячено  всім  лікарям.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2020


Вербний тиждень (2020)

Риплять  новини.
Облога.
Свят-дні  в  кайданах.
У  кіш,  лихий  струшує  життя  —  жнива
А  котики  вербові  
                                                   бавляться  світанням.
Владика-Всесвіт  —  
                                                     в  тичинках  ожива.

За  світ-світів  
мандрують  
                             зважено  планети:
Їм  свари  й  грози  наші  —  
                                                                       а  НІ-ПО-ЧІМ.
Дрозди  Весну  стрічають  
                                         гамірно-сонетно
І  Вербний  тиждень  мріє  
у  злен-парчі.

На  о́брусах  левад  
леліється  латаття,
Стрибог  
лата  заплави    
галуззям  згод,
Всебі́ч  Росі  верб-обереги  вод  
(лапаті):  
Вербове  віття  —  
прадавній  
русів  код.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872124
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 15.04.2020


ПАРАЛЕЛІ (пандемія)

         
[color="#2600ff"][i]Епідемія  чуми.  Взяття  генуезької  фортеці.  
«Хитрі  кочівники  стали  закидати  за  допомогою  метальних  машин  
трупи  рабів,  загиблих  від  чуми,  за  фортечну  стіну.  
У  місті  швидко  спалахнула  епідемія.  Генуезці  здалися  і  отримали  дозвіл
 від  Джанібека  відпливти  з  Криму,  на  кораблях,  суднах  також  з'явилися  хворі.
 З  ними  чума  й    поширилася  до  портів  Середземномор'я.»    [/i]
                                                                                         Чорна  смерть.  Вікіпедія[/color]


Знов  судомить  світ  тінь  сліпої  пандемії.
На  верблюдах  літ  стрімливих  —  спокій  став.
—  Хто  такії  ми  в  Божім  граді?
                                                                                     Хто  такії?
У  відлунні  Всесвіту  
                                                   блажких  октав?

В  жабуринні  вражім  
                                         заплутались  години.
Сновигає  Вій  з  косою  день  і  ніч  —
Ми  ж  в  його  сільця  мандруємо  безвинно,
Ми  в  пащеку  пекла  
                                         рвемося  навстріч.

Ув  тенетах  зла  —  Рим,  закони  і  канони.
Мікроснайпери  рвонули  межи  люд,
Миготіють  феодалу  їхньому
                                                                       аrmageddon-и:
Ми  ж  у  ніх  —  
                             отари  збочених  приблуд.

                                             
А  в  нічнім  намисті  світу  —  
                                                                               Раю  радосинь,
Обліта  γ-бурі  Неньку-Землю.          
—  О  Ти,  Боже,  лицарів  лих-втіх  —  
                                                                                                     закарантинь,
Відсахни  
на  вік-віків  —  
у  плюм*.

-------------------------------------------------
*плюми  -  мантійні  потоки  (наук)  -  світ  потойбіччя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870233
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.04.2020


Пред вратами Раю (БУМЕРАНГ)

Бродить  попід  Раєм  ніч  —
Тінь  молитви  топче,
Гнів  
мітлою  з  кособіч
Гріх  змітає  
з  вотчин.

Душі  в  зиму  зодяглись  —
Іспит  щирий  перед  Богом.
Вік  змоливсь.  
Чатує  спис
На  журіння  
                           криворогі.

Хто  у  прірву,  
хто  в  Едем…
На  покутті  плаче  образ…
Так  з  народження  ми  йдем  
В  Ирій  
(проз  житейську  прозу).

Бла́жко  любиш  ти,  чи  ні?…
Гнів  клекоче,  а  чи  пісня?…
У  парчі  чи  в  жупані?…
А  суддя  —  
безжально  
грізний.

22.11.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863345
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 02.02.2020


* ЗИМА * (за новим правописом)

       
[b][color="#0000ff"]Синий  иний…  синий  клен…  ден  сичит…  морозно…
Біли  верби…  біли  кони  знов  гарцюют  у  вишини.
Сиви  сливи…  Сиви  тіни  дум…  на  узвози
Мриї  стомлени  бредут  запізно  по  дива…  мов  джмели  
Знов  газдуют  вітругани  в  серци  задарма
Січень  сім  надий,  в  крижани  обійми,  хвацко  перейма…
Це  по-иншому  —  зима.
[/color][/b]
……………………………………………………………………………….
*(заглянула  на  років  20  вперед,  де  будуть  вилучені  з  правопису  літери  «і»,  «ь»,  «й»,  «ї»  +  все  це  ще  написати  латиницею  ())
…………………………………………………………………………………
         (сьогоднішня  говірка)
Синій  іній…  Синій  клен...  День  сичить…  Морозно…
Білі  верби…  Білі  коні  знов  гарцюють  у  вишині.
Сиві  сливи…  Сиві  тіні  дум…  На  узвозі
Мрії  стомлені  бредуть  запізно  по  дива…  Мов  джмелі  
Знов  газдують  вітругани  в  серці  задарма,
Січень  сім  надій,  в  крижані  обійми,  хвацько  перейма…
Це  по-іншому  —  зима.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860107
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.01.2020


НЕХАЙ РІК 2020 … ДІАМАНТИ СІЄ (колегам по перу)

Нехай  Рік  прийде  зманірнено-щедротний  —
Ластів’ята  мрій  злетять  в  гай  удачі…
І  ноти    щастя  —  розшаленіло-тремні  ноти,
У  дорозі  з  Фортуною  туркочуть.

Нехай  Рік  заврунить  мева  перлами  здобутків,
Хай  у    прозах    днів  —  рясніють  спориші…
І  Дід  Мороз,  в  гаптовані  морози  взутий,
Діаманти  сіє  в  зорянім  Ковші*.

Нехай  Рік  Новий  куделить  сонця  рижу  гриву
Ув  безхмарність  троп  і  сяєво  в  очах,
А  звіздар  Планиду  —  непідкупно-вередливу,
З  перламутром  ранків  —  
на  поріг-причал.

*  Ковш  –  Мала  Ведмедиця  з  полярною  зіркою  //  (з  провідною  зіркою)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2020


Сьогодні (13. 08)

[b][color="#1a00ff"]Сьогодні:
Знов  мева  —  
                       підступно-манірні
У  серпневім  винному  жбанку…
Як  другі  
відмоляться  
                                 пІвні
Я  мітлу-куртизанку    
                                                           з  ганку
Відправлю  
в  заРай  —  
звіздарю  у  підмогу,
А  Музі  «Шабо»  
а  чи  чай  
з  мандрагори…

Закони  суворі…  
Пегасу  —  в  підкови
Я  —  зорі…
 у  гру  Персеїд  —  
                                             мантр-«лю»-зговір…

—  Привіт,  
                               зустрічай,  
                                                           лови  зірки  —  навпомаць,
В  завірюсі  нот  
                                         блаженно-зшаленілих,
Я  з  ними  
 ув  твою  аорту  
                                         украдусь
Матіоловим    пелюстям      
                                                       шелестіти...

У  жбанку  Серпня  —  мої  курличуть  мрії.
—  Ти  звір  їх…

[/color][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2019


Серпень

—  Ти  віриш?
Це  Серпень,  це  Серпень
закутий  в  серпанок  строкатий,
знов  сон  цей,  знов  сон  цей
наївнеє  —  віє  вібрато…
Завзято  шал-Вітер  —  драпіжник  
тихцем-вихорцем
притяжно  щем  серця  заніжний  
до  тебе  —
в  сильце…    ув  сильце…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2019


Під салютом Персеїд

У  серцевині  серпня  —  
                                     у  дзвони  дзвонять  
                                                                                             грози.
Семиголосся  снів…  
дві  зіткнулись  тіні…
У  райдужність  вітрів  
                                       перемолилась  проза
З  муркотіння  мрев…  

—  Зорепадів  ти  хотів?
Стрінемось  давай  
                     під  салютом  синім  
                                                                           Персеїд,
Під  крильми  ворожеї...  
де  ноти  жвавні
Від    «♪до»  
през  «♥лю♥»
до  «♫ми»  

шампанять  потай  
                                     серцезвід…

В  цім  жеманні…  
                             —  загадаємо  бажання  ♥♫♥…


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2019


☼☼☼♥♥☼☼☼

Синь  —  в  судинах  серпня.
Сни  —  в  чар-руті  терпнуть.
Грім  —  в  чернечій  чаші  ночі.
Гра  —  в  рай-грішші  —  тіні  очні.
Торг  —  на  терезах  —  нектар  троянди.
Трем  —  грайливі  махаони  знади.
Борг  —  круки,  лелеки,  промінь…
Бог  —  антракт  в  долоню.

------------------------------------
полотно  Махмуда  Фаршчияна  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2019


От α до ω

Всё  движется  по  кругу:
Весна  включила  сны,
От  ἄλφα  и  до  вьюги
Звучит  рай-фуга  «МЫ».

                         [i]Меняют  грозы  курс.
                         День  рьян  —  считает  ветры.
                         Я  —  вздорным  распишусь
                         В  радуге  —  семицветом.
[/i]
Ты  —  вольтовым  —  
вверенным  Судьбой.
На  зной  
сам  Бог  наложит  
                                           вето…
Куплетам  лет  —
               нукеров  конвой,
Безбременность  рассветов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842811
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.07.2019


Мати

                 
Золотими  словами
                                 вишивала  Мати  Любов.

Білим  квітом  у  ранок  —
                                   янголинно  травень  зійшов.

Палахкими  вітрами
                                 доганяла  в  зимную  мить  —

Єлей  —  в  з’ятрені  рани  —  
                                 молитвами  Мами  слово    живить.

Золотою  Любов’ю
                               вишивала  Мати  життя,  

межи  гроз    різдвяною,  
                             щоб  не  йшло  по  ярах  й  гримоттях.

Золотою  струною
                             вишивала  радощі  снів,

І  лишалась  святою  —
Жінкою  —  
ув  шурхотінні  
зорі.

1995р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2019


…птах…

                           
Губилось  літо  у  купальських  зорях.
Губилось  серце  у  твоїх  вустах.
Бродили  вина  у  серпневих  гронах.
Злетів  роспещений  у  щасті  птах.
Курли-курличе  він  у  снах  надвіщих  —
В  знано-непізнану  днину  кличе…
Летить,  летить  міжзірними  мирами
Скидає  в  рань  пір’я-телеграми…

-----------------------------
*мирами  -  від  "в  миру́"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2019


з чистого аркуша

                 Роки  
чеканять  впотай  
                                     кілометри:
То  в’ються  вгору  —  
                                     то  на  узвіз.
Завізно-так-завізно  
по  щаст-мантри…
                         *
…ромашковій  
       пиляву  заніс…

Збілилася  палітра  днів  —  
                                                       лист  чистий.
Прочанка-Доленька    
                                                       триблагим
                                                       Відлунням  
замальовує  грачистя  —
Ірид-застигла  
         мить.

-----------------------
*завізно  -  скупчення  людей  по  щось,  велика  черга.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2019


переведи…

Перегортаю  
                             тіні,  
                                 снива,  
                                         сподівання.
У  світання  вимолюю  меди…
—  Переведи  мене  
през  прірву  
де  сірчані
Заклинання  
клубочаться  мов  дим.

—  Перемалюй
мої  сумнини  —  
                                             райським.
Хмаровиня́ки  злисті  —  
розстріляй.
—  О  ти,  Розмає-волфе,*  (віший)  —  
                                                                                               Рай  з  ким?
Ув  яскині  
де  ельфів  
й  рос  —  трелі…

Перепегуй  вчорашню  тугу  —    
                                                               тремним  трунком
Ясмінних  вечорів…    
Відлунюю    
Аgevolmente-гами  твоїх  мев…  
—  Планидочко-чаклунко,
всип  же  перлів
                 у  
       клуню-яв


------------------------------
*Розмай  ---  давня  назва  травня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2019


КУПАЛЬСЬКА НІЧ

Ой  на  Йвана  на  Купала
Доля  Доленьку  стрічала
Ой  водила  темним  лісом
Пильнувала    сте́зі  грізно.

Де  збігалися  стежини  —
Під  тінявою  ліщини
Віддала….  навік  спросону
Мою    ніжність  безборонну
В  твої  руки  безсоромні
Ой  та  вітр  —  наймит  єси  твій
Сарарафанчик…  ой  не  звій…
Ой  сховайте  мене  трави...
Ой  вуста  твої  —  шал-обава…
Ой  безбожно…  ой  навкружно…
Ой  мереживо  мережать...        
Ой  мережать  —  нічка  терпне…
Ой  не  взискуй  з  мене,  червне…

Ой  чи  то  рути  покривало,
Ой  чи  папороть  цвітувала...

Ой  Купальські  тіні  підливали  трунку…
Ой  в  твоїх  долонях  млілось  в’юнко-в’юнко…
Ой  заграви  миготіли  мило-мило…
Ой  Світаннячко  рушник  нам  простелило.

Ой  на  Йвана  на  Купала
Доля  Доленьку  вінчала
Ой  Ладо  тай  зхмелив  меди  —
Сперевеслив  нас  назавжди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2019


відчинили зорю солов’ї

Десь  пісня  
               зіпнулася  
                                         в  щастя  —
Відчинили  зорю  солов’ї,
Стріпнувсь  
                 семиколірний  
                                                       віщ-стяг
Чи  то  ув  серці  
scerco-love…

Ворожки  весни  
                           розхмелілись:
Позаобрійні  тіні  
                             сплели  —
В  будення  хуртовину  
з  меліс
Розмедвя́нити  
зжублену  
млу.

Танцюють  нехай  же  заграви…
З-поза  кола  зблуканець  —  
                                                                           корсар:
Презичливі  янголи  
вправно
Волошковість  літам  —  
на  вівтар.

01.01.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841518
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2019


Июльский ноктюрн

Скрипичным  ключом  
                               отмыкают  закаты  сверчки
В  чабрецах,  фимиам  растворяя.
                               —  О…  Тише…  Молчи…
Касаясь  spiccato  
                               шарлахово-огненных  струн
Альтист-Ветер  
                               первые  ноты  роняет,  в  ноктюрн;
Первые  скрипки  
                               цикад  вступают  диезом;
Серебрится  роса…  
                               …бальзамом  в  грёзы  берёзам
Вливаются  гаммы,  
                               осыпаясь  на  клавиши  мяты…
—  О…  Тише…
                 Волхвы  Вселенной  веют  ладан,  в  вибрато…
Мелодия  Рая  
                               сплетается  с  негой  мечты  —
В  забвеньях  июля  
                               рея  эхом  святым…


                           2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841275
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.07.2019


Ой на Йвана, на Купала

Ой  на  Йвана,  на  Купала
Мрія  Мрію  колихала,    Доля  Долю  прикликала
Ой  на  Йвана,  на  Купала
Ніч  стежиночки  покрала,  Нічка  —  темна,  небувала.

Ой  над  ставом  —  тихим  ставом
Затягнулося    усе  туманом  —  темно-темно  стало  
Ой  над  ставом  —  тихим  ставом
Ворожбою  небо  калатало,  зчарував  Ладо  —  не  злукавив

Ой  над  ставом  —  тихим  ставом
Мрія  там  вінок  сплітала,  ой  вітри  вінок  украли
Ой  над  ставом  —  тихим  ставом
Миготять  зорі  чудовано  —  Мрія  покохалася    тай  з  Йваном

Ой  під  дубом,  сивим  дубом
Ой  прикрила  нічка  чубом  трепет-серденько  із  любим
Ой  під  дубом,  сивим  дубом
Хорс  розсіяв  тихо  звабу…      милий  душу  заголубив

Ой  на  Йвана,  на  Купала
Папороть  квітувала,  щастячко  цілувало.
Ой  на  Йвана  на  Купала
Нічка  зорі  колихала  —  доленьки  сплітала

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841092
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 07.07.2019


Боже

                         
Моє  спасіння  —  Твоє  спасіння,
В  нім  зойк  розтрощених  дзеркал,
В  нім  намистинки  сон  розсіяв  …
У  рій  розчублених  заграв.

Моя  Оранта  —  Твоя  це  правда,
Зорю  в  журбин-безсонні  тче.
Моя  Любов  —  Твоя  услада
Медвяно  віється  з  черемх.
                                           *
Моє  Життя  —  незримТвій  оберіг
На  зморено-святій  Землі.
Моє  Життя  
переступа  поріг
В  сади  
премудрості  
Твої.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840915
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 05.07.2019


ПЕТРОВІ ОБЕРЕГИ

[b][color="#0000ff"]Тремтить  
           обабічне  батіжжя  —
ЧуднІ    Петрові  гайдуки,
А  мо’  
блакит-зірчатки  
                             придорожні  —
Стриножені  галай-роки,

А  мо’  
         моя  скотилась  мрія
Зі  снів  ув  літо  уплелась  —
Отак  мо’  досвіт  злетів  
                                                           блаватіє
І  благо  в  неї  
крапле  
час.

Біжу  стрім-літтями  
                                 навпомаць,
Де  дні  в  росистих  кришталях.
Мій  ліс  охороняє  сіроманець
Й  Петрові  обереги  
шлях.
[/color][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2019


— Перейми

Там  де  маки  губляться  
                                       в  шалкім  безсонні,
Де  хмеліють  в  мальвах  
                                             матіольні  вечори:  
Цвіркуни  люляють  
                                           руни  безборонні  —
Виповзає  
                       полохлива  темінь  
                                                                             з-за  гори…

Мов  монашка  
                         тихо-тихо  йде  до  броду
Вишиває  снами  
                                     опівнічні  килими,
Опуска  тумани  
                                     в  руту  прохолодну…..
—  О  мене,  мій  волошковий  Вітре,  
                                                                                                 перейми…

Перейми  і  заховай  в  затишші  травня  —
Хай  там  диким  градом  
розбивається  печаль
І  воскресне  обрій  
ружами  світання
В  павутинках  
росяних  
дзеркал…

----------------------------
ілюстрація  Жозефіни  Уол

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2019


РОЗОВЫЙ ВАЛЬС (по картине М. Хохлачова (Michael Cheval) «Dance with the wind II» (Танец с ветром)

Мир  создан  с  илюзий,  молитв  и  грехов…
В  заоблачье  шлюзы  открыл  Ветролов:
Мгновенья  басисты  порхают  :    «Лови…»  —
Фортуны  монисто,  сердец  соловьи.

И  дымкою  томной  —  в  круизы  Зари
—  Ты  помнишь  каноны?  Забылись?  …пари…  
Слепые  аккорды  к  моим  берегам,
А  голуби  в  гордость  —  пергу,  жемчуга…

Нескромные  ноты  в  капризах  огня  —
Лю-эхом  с  аорты  кабально  звенят…  
Я  —  флиртная  Флейта  —  шальной  ты  Троян…
Ты  Ветер,  ты  Ветер  —  Я  Леля  твоя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840161
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.06.2019


Краплі райдуги

[b][color="#ff0040"]Обнялася  Райдуга  з  Калиною  —
Зійшовся  сонм
                                 семи  зірких  небес  —
Каганець  Усесвіту  це  блимає
У  кетягах    —  
                                 молитвою  воскрес:

Грозови́щ  семи  й  семи  вітрів  сурма  —
Луна  в  крапелиночках  одчаю  —
Сонцедайного,    
                                     єлейного  вина  —
післягроззя  ним  
                                                 боги́  
                                                         вінчають.
[/color][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840048
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.06.2019


ТИША


Сплітала  тиша  
                                           плетеницю  віх  —
За  громи  сильніша  —  
                                           з  розповстаних  доріг
Омивала  тиша  
                                                 розхристані  жалі,
Снігів  біліша  —  
                                           перлинами  Зорі
Гаптувала  тиша  
                                               ниву  в  рушниках  —
Доленьки  узвишшя    —  
в  Господа  
в  руках.

09.07.11

------------------------------
полотно  Жозефіни  Уол

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839937
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.06.2019


МАТ (по картине М. Хохлачова (Michael Cheval) «New Rules of the Old Game»)

Michael  Cheval  «New  Rules  of  the  Old  Game  (Новые  правила  старой  иры»

Я  —  белыми.  Ты  —  всякими…
Я  —  белыми.  Ты    —  дерзкими  —
В  атаку  ураганы  снов  идут.
Я  —  белыми  —  
                               капризность  
                                                             мой  редут.
Я  —  нежными  —  
                                                 перламутринами  зари.
Я  —  томными.  Ты  —  грешными:  
                                                                                         «Не  ври».
Я  —  робостью  и  Сердце  —  мой  суфлёр.
Ты  —  брассом.  
                                         И  не  смотри  сейчас    
                                                                                                 в  упор.
Я  —  первая.  
Грёзы  —  мой  фимиам…
Под  лоском  слов  mon  senor  —  
                                                                                   ты  шаман…
Я  —  первая.  Я  —  тень  твоих  молитв.
Я  —  белыми.    Я  —  мглой  на  поле  битв.

Часы  песочные  —  палач,  визир…
Я  —  белыми.  Я    —  лельными  
                                                                                     mon  sir.

Я  —  грозными.  Ты  —  грозами  —  амбит,  
Слепые  молнии  
                                             оставили  
                                                                       твой  скит.
Шальной,  ретиво-красный  конь  твой  (сюр)
Украдкой  метит  
                           на  мою  ферзю.

Твои  зарницы  (преблудливые)  ловчат…
                             
                               Я  —  белыми.  
                               Вино  допито.  
                                         
                                             МАТ.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839763
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 23.06.2019


☼♥♥☼

Рисует  Время  
                                     феврали,
А  май  блуждает  
                                           тайно  
                                                               в  снах.
Ванильная      Любовь  —  
                                                       вердикт  —
Thysania*    бдит  
                                     на  полюсах
Твоих-моих...  
и  в  ладье    лета
Вновь  васильковых  грёз  —  
строфа….

И  Я  в  капризность  рифм  
одета…
И  Ты  —  
         мольфар.

---------------------------------
*Thysania  agrippina

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839572
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.06.2019


БЫСТРОТЕЧНОСТЬ

Сегодня  —  май,  
а  завтра  —  осень.
Судьба  листает  
                                         виражи.
Молитвы,  рифмы,  годы  —  
                                                                           оземь.
—  Куда  навскачь  бежим?  
                                                                     О,  Жизнь?

Веревки  время  вьет  
                                               с  тропинок.
На  пристани  Любви  —  
                                                         фимиам.
А  Рай  в  ладонях  дней  —  
                                                     презыбок…
А  Бог  навстречу:  
                                         «Аз  воздам…»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839277
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.06.2019


ВИШНЕВИЙ НЕКТАР


О  терпко,  як  цвітуть  кудлаті  вишні,
Мов  серця  спогади,  з  осоння;  
Янголики  і  миттю  незгрішивші  —
В  кудельці  мрії  потай  дзвонять...

О  тихо  так  бредемо  манівцями:
Едемські  роси  в’ють  світання,
Туманить  тремно  фіміам  нестями  —  
Травневе,  тЕрпке  чарування.

О,  як  весна  все  віє  грішні  ноти
Дурманним  зіллячком  каштанів,
Мов  марева  розтеплені  маранти
Ми  п’яні,
               п’яні,
                         п’яні...

                                                     2012-05-16  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2019


КЛЕЧАЛЬНА НІЧ

 клечальне  щастя
перевеслами  у  брід
спускає  пліт  туману

манить
прозірним  павутинням
у  плескіт  ночі  на  річці  Раставиці

—  о-о-о  чому  тобі  не  спиться
мій  спогаде
—  погадай
на  тінях  поміж  хмар
де  місяць-паламар
видзвонює  серцями

чебрецями  встеля  диви́ну*

прилину
подихом  ясмину
у  храмину  фіміамну  лебединну
зівсечар  нектар  зберу  у  жбанок

під  ранок  у  вітри  його  роздмухаю
рути  завірюхою
сріблястою
спокусою  
уплутаю
у  місячні  думки

тих-тихо  потайки́
раєптахою
ввірвуся
пригорнуся
таїною
і  струною  
стрепенуся
розіллюся
в  тремних  гаммах
і  з’єднає  мить  вустами
первозданне
безборонне
нездоланне

 сколихнеться  море
медвяни́ми  пелюстками
                 з  нами

---------------------------------------------------

*диви́на  -  плоска  (безліса  -  лиса)  вершина  на  Дівич-горі,  де  росте  чебрець  та  інше  запашне  зілля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2019


Я буду твоим голосом, Сердце!


Я  буду  твоим  голосом,  Сердце,  —
Скрипкой  нагой,
Нотной  рекой.
Я  стану  твоим  лучиком,  в  танце  —
Первой  грозой,
Далью  седьмой.
Капелькой  Рая,  в  цветущей  пурге,
Звонкой  зурной,
Гордой  волной.
Мудрой  совой,  в  снов  тайной  тайге,
Дымкой  седой,
Томной  игрой.
Духом  полыни,  в  истоме  дорог  
Тенью  хмельной,
Робкой  весной.
Ранью  летуньи  —  стрелой  на  Восток,
Птицей  шальной,
Вешей  звездой.

   2012-04-23

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838729
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.06.2019


МУЗА (за картиною М. Хохлачова (Michael Cheval) «Angel of Florence»)

Я  —  скрипка  
                         у  твоєму  серці  —
Удвох  ми  —  божевільна  тінь  —  одна,
Мені  в  дари  —  менестрелі  цвіт,
щоби  твоя    
           зшаманилась  струна.

Тобі,  тобі  —  
                               чар-вітер  
                                               я  вгнуздаю  —
Лети  за  сім  зазоряних  заввиш,
Тобі,  тобі  —  
                   перлиночки  я  з  Раю…
Тобі  —  жасминові  світання  
з  тиш…

Я  —  янгол,  —  
                       мої  крила  
                                 з  пестощів  Зорі,
Скроплені  
мріями  Кассіопеї....
Мій  подих  у  твоїй  аорті  
з’якорів...
герци  -феї  —  шаленіють      феї    

Я  —  благість  
                       в  медвянІй  сутані,
німб  ніги  
           в  обрії  Флоренції,
Тумання  виннозарахманне...
...нот-аура  
                 в  твоєму  серці  —  Я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2019


…я - в яремную вену…

Імпровізація  на  тему  «жити  в  тобі»
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838020
                     *
так  тихо,  так  тремно,
підшкірно  —  в  яремную  вену,
я  нишком  пройдуся…
у  тебе  —
я  хмелем,  я  тінню,  я  щемом…        уся

пірну  в  міжреберну  яскиню  —
журбини  я  потайки  скину,
втечу  від  шаманного  світу  —
в  тобі,  щоб  вогніти…
я  цвітом,  я  миртом…  —  магнітом  стану  я  мерехтіти…

дзвонарем  у  сердечній  дзвіниці  —
—  зірниці,  зірниці  —  ти  чуєш  спалахи  ці  —
то  мої  все  звивнії  жриці
в  артеріях  мчать  на  колісницях…

я  нотами  стану  
                   в  твоєму  рахманні…
і  зранку,  і  врано  ого́рну    туманням…
спокійним,  блаженним…
                                             ми  в    Господа  в  жмені…

і  Зевс,  якщо  здійме  бурю  незвану  —
я  молитвою  стану…
я  зумію,  я  зможу
тебе  відмолити…  
—  о,  Боже,
дай  Зо́рю  пречисту  тобі  в  літ-стрІмкеє  намисто,
райдужіння  в  остуду…
до  Божого...      втихлого  Суду….
….

Якщо  же  ти  
(ради́  забаво́к)
впустиш  в  мій  храм  
                       чужих  ластівок  —
я  в  ту  же  хвилину
през    зради  твоєї  шпарину  
сльозою  скочуся,
в  безпогоддя  метнуся,  —
і  бурі  —  осанну…
я  чайкою  стану…
 —  мій  Вітре,  мій  Вітре
неси  в  позахмар’я  ти  проз  
                                                                 клекоти  гроз
…я  Перуницею  
зберу  всі  останнії  сили
й  край  річки  –  до  мами  сліз    сивих
впаду….
—    не  осудь…

а  завтра,  а  завтра  —  
проросту  я  калиною….
—  ой,  то  не  грона,  не  грона  червоні  —  тужбини,
то  серця  мого́  пломеняться  краплини…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2019


НОЧЬ

                         
Игра  в  бессонницу  —  рунная  игра:
Две  тени  время  трепыхают,
О  рай  сердец  
                         спотыкаются  ветра  —
Воркует  
                 мелодия  
                                     слепая…

А  где-то  там  —  за  вьюгой  грусти
Млечный  Путь  усыпан  адамантами…
—  Давай  навстречу  сны  отпустим…
Загадай  желанье…  
                                   мантрами…

                                                         02.06.19

--------------------------------------------
иллюстрация  -  Michael  Cheval  «Любовь  слепа»  

                                                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837944
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.06.2019


Грозовій

   (квітневе  надвечір’я)

Судестада  стриножить  муругі  хмари
В  побляклості  квітневої  грай-води,
Громовиці  корчмарі  —  галай-татари
Все  крамолять  правесело  прасади.
Міжтумання  жовняріє.  Орди  Зевса
Ятаганять  вишини  лазур-лани
Та  гогочуть  мілководдя  сині  плеса,  —
Колихнулось  надвечір’я  зі  струни...
Розшаманилось  піднеб’я  —  сипче  іскри...
Розціловує  долини  Грозовій  —
Престарезний  Ярмолай  все  топче  кригу  —
Сновиганець  креше  танець  кочовий.

       (9  квітня  2012)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837886
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.06.2019


♥☼♥


Две  звезды  в  золотом  отражении  огней
Ищут  кого-то  по  житейскому  кругу,
А  Любовь  всё  смыкая  дерзновенности  дней
Тайною  нитью  приближает  друг  к  другу.

                                                                       1989г?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837855
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.06.2019


Давай не будем (Руслану Бальбеку)

[color="#1500ff"][i]Ровно  130  лет  назад  в  Киеве  родился  "отец  вертолетов"  —
 знаменитый  украинец  Игорь  Сикорский.  [/i]
                                               В.  Зеленский
[i]Для  популяризации  украинского  самосознания  он  не  стесняется  
записывать  в  ряды  почетных  граждан  талантливых  
людей  Российской  империи»[/i]    
                                               Руслан  Бальбек[/color]

Давай  не  будем
Труїти  слов’янську  нашу  кров
Чварами,  обблуддям…
І  мстою  каламутити  Дніпро,
І  нести  в  світ  цикуту.
Давай  же  ми  не  будем
Смолавим  перекруттям  —
До  Божого,  до  Суду.

……Ячать    вітри  навпомаць
.....З  гнівни́х  палаючих  степів*  -----------  підпал  степів  кримськими  татарами
           —  Тінь  Ґерайя  котиться,
…...Щоб  Рай  наш  вко́тре  спопелів.  

….Полтава,  Київ,  Васильків…  —  --------------  (1482р)
….жаскезні  варварські  сліди:
….То  бал,  вертепище,  то  спів
….Кримськотатарської  орди.

Давай  не  будем
Іти  навмисне  тропою  свар  —
В  май  —  колір  бруду…
Давай  не  будемо,  татар.


*коріння  роду  і  національність  не  залежить  від  назв  імперій  та  їх  змін.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2019


диво-промінь

зірно  в  Долі
чаропромінь
засвітивсь.

почаїнна,
даль  неспинна  —
голубами  ввись.
стрімко-перший
вісті  вершник
прилетів.

погорою
десь  лунає
соло  солов’їв.

миготів
звивно  травень…
вкрадьки  звабив
серця  стук
перегуком
стріч-вітрів.
тайно  вплів
сон  дібров
щем  у  кров.

спозаранку
вишиванку
Леля  ткала…
небувалу
простелила
мило-милу
далину.
не  зверну
я  з  осоння.
у  долоні
зачерпну
потаїнну
диво-вістку
мов  лелітку…
щастям  душу
заколишу…
на  світанні
неспізнанні
златохвилі
розтрусили
сонце-силу…
             *
шампан-бемолі
     захмелю
           і  в
думи  скрипалю.
           27.08.11

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2019


Нiмфа


Німфа
*  
Ой  спускалася,  із  висі,  
                               по  пелюстях  снів,
В  барвінкове  заколисся  
                               рай  де  змедовів  —
Там,  в  тумання,  розвівала  
                               розсвітання  ноти,  
В  презаніжнім  вальсі  —  шалом,—
                               день  будив  їх  дотик:
Розлетілись  звивно  ру́ни  
                               тай  на  сім  доріг...
Ой,  ти  серце,  жежкострунне  —  
                               скрипонька  Зорі.
Менестрелько  Вітер  згорда
                               роси  цілував  —
Вирувала  осолода
                               воркуванням  зваб...
.................................................
Ой  ромашки  заховали
                               палахтіння  гам  —  
Розцвітали  мак-заграви  
                               передранням  там.

                 05.11.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2019


Нічний дощ


Краплями,  
------краплями,  
------------краплями
Падає  спалах  сумнезний  розлук  —
Лине  над  безміром  мантрами
Німної  ночі  задумливий  крук.
Гордими,
-----гордими,
-----------гордими
Вольф  обіймає  таємно  крильми.
Терпне  у  пісні  акордами
Тремного  смутку  сакральная  мить.

           2012-04-14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837411
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.06.2019


РАНЬ

 
..............*.............
Черемха  віє  чари  —
Снуються  промені  у  рань
І  вільхи  погляд  карий
Чекає  чалих  почезань.
..............*.............
Купавки  —  краплі  меду,
У  теплій  Господа  долоні,
Свічами  в’ють  леваду  
Ці  тіні  щастя  безборонні.
..............*.............
Солодять  серце  ноти
Солодким  щемом  солов’їв  —
Неспитий  Раю  дотик
У  чаші  мрії  з’янголів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2019


Україна

із  краю-в-край  земля  раїнами  укрита
звита
барвінком  й  споришами  люля
привілля  де  блакиті  вись  краплинна
в  незабудках
—  не  забудь  мене...  не  забудь  мене...
я  твій  Рай  з  лугів  правотчих
я  духу  прадідівські  очі...
шепочуть
вітри  волинкою  в  промінні  раннім
рахманні
зажаданні
перевеслять
думи  жайвора  з  житами
попід  тинами
люляють  мальви...
з  келиха  любави
у  винні  вечори  жагу  вливають  в  маки
чар-овид  смеркне...

левади  цвіркотять  таїння  зорям
на  дозорі
місяць  кужіль  впотайки  пряде...
бліде  проміння  впліта  в  рожевизну  жердель
сова  рай-соння  смиренно  стереже

і  вже
розчулена,  розмачена  Зоря  вії  підіймає  —
світає
віє  соло  з  гам  кохання  соловейко
п’янко...
щемко...

мрійко
сповиває  солодава  мла

лукава  вилискує  поміж  лататтям  Растивиця
не  спиться
........не  спиться
...............не  спиться
ремінця  Ладонька  сплітає
із  краю-в-край  де  Рай  люляє  Світовид
на  вірвечках  райдуги
і  роси  з  нього  падають  у  Рось
тут  Русь  п’є  води
і  врода  розквітає  ружами

примружені  світання  
в  хмарі  вливають  чари
і  Вітер  чало-чвалий
се  розбризкує  у  жито
зігріті
тумани  ловлять  літо

вихлювато
жар  
чар-цвітом  із  Стожар
падає  у  руту
не  збагнути
не  забути
як  світляки  світліють  в  росах  терпких
і  в  лугах
на  щастя
моляться  лелеки  

іздалеку  сни  солодять  медограй
і  кроплять  Рай
із  краю-в-край
із  краю-в-край
         
2013-07-24

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2019


СТРІЛЬЦІВСЬКИЙ СТЕП

Доплетуть  кураї  свій  розтеплений  сон
З  напівдикого  шепоту  трав  й  дідівських  билин
І  впаде,  у  росу,  сум  трипільським  хрестом,
І  здригнеться  сова,  в  космічному  вальсі  хвилин.
----Розлетиться,  над  степом,  скіфських  дум  сивина;
----Попіднеб’я  обійме  почерленний,  правіщий  орел,
----Розіллється  Дoнець  з  райського  меду  вина
----І  техесенько  вітер  підІйме  майські  мрії,  з  морель...
Та  вже  Лада,  у  ніч,  співи  дня  сповиває:
У  відлуння  сердець,  чар  оману;  в  чал,  ковилу;
Й  торкає  чебрець  рунним  обрію  краєм...
Цвіркотіння  балад  злива́  у  Вселенську  імлу.
                                                     
                                                             2012-04-26  

------------------------------------------------
Оман  (дев’ясил,  дивосил)  —  священна  рослина  степу
орел  -  священна  птиця  степу


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2019


Давай помянем молча


…………..(памяті  Н.  М.)
Давай  помянем  молча
Без  слов  и  лишних  фраз
Ведь  плутный  мир  соткан  с  многоточий  —
Уносит  ветром  поэтов  на  Парнас.
Щоби  вернутися  імлою
Тендітною  Зорею  пройтись  межи  долин
І  піснею  зродитися  гінкою,
І  рими  чаклувати  навздогін  —
Тобі  –  мені  і  сотням  віршовірців
Мандруючих  оазами  віків,
Щоби  день  
                           потайки  
                                                     не  вицвів,
Щоби  Рай  
незряче  
не  зіклів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836917
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.05.2019


ЗАПЛАТА

                       [color="#1500ff"]  [i]  В  ком  Любовь,  тот  вместе  с  Богом
                                                                                 превыше  всего.  [/i]
                                                 Преп.Ефрем  Сирин
[/color]
Не  спит  владыка  времени  —  не  спит:
Вскипают  океаны…
А  Бог  возводит  молчя    сущий  скит
В  миру  —  перепродажно-рьяном.
Тусуются  грехи  в  бреду  умов  —
В  агонии  заката…

А  может  ТЫ,  
а  может  Я  —  
                                 Любовь  —
На  сердце  —  нежности  
                                                                 заплата.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836866
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.05.2019


ПОЕТИ

Ми  —  лелітки  у  прошві  млистій  часу
Вилискуєм  серпанками  стрім-дум,
Чи  кострища  —  роз’ятрено-гривасті?...
Чи  Перуниці  звивний  струм?...

І  замалі  бувать  далі…
І  затісні  бувать  сни…
З    фіміаму  слів  й  сандалу
Ми  воскрешаєм  Рай  
в  темряві  
зими.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836688
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.05.2019


ТАЙНА РАССВЕТА (по картине М. Хохлачева (Michael Cheval) «Nostalgia -ІІІ»)

рассветом  рахманным  
объяты  раскаты  мгновений,
кудесников-снов  —  слепы  виражи.
ввергается  память  обуздана  тенью…
забытостью  грёз  «…давай  убежим…»


рождается  время  
и  волны
и  парус
с  капризного  шлейфа  мечты…

табу  забывая  
пульсирует  венно  стаккато  
в  заоблачье  мая
ветром  твоим

ветром  твоим  
бабочек  вьюжится  стая
и  малость  —
бесшабашная  малость…
и
украдкой    рассудок  
окунается  в  шалость…


…а  мысли  —  медузы…
Судьба  —  королева  на  троне  иллюзий…

рассвет  —  в  паруса

быть  может,  быть  может
             на  два  
                   мы
трель-эхо  умножим,  —
                     и  
Рай  —  полюсам...

             2017г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836565
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.05.2019


ВОЛХІТКА

де  барвінком  день  уплівся
ув  зірча́стії  сріблистя
по  цвітінню  боса
поки  Нічка  мольфувала  темнокоса
я  спішила
ув  сузір’я  Ліри...
—  віриш???

десь  кипіли  водоспади
градом
перестукувалися  дні
і  круки  кололись  у  стерні
там  в  сузір’ї  Ліри
—  віриш???
звіздарі  Любов  квітчали
там  збирала  чари  я  
з  любистку  незабудок
і  медв’яний  трунок
із  цнотливих  орхідей
сниво  із  лілей
і  жита  високі  де
у  волошках
                 краплі  Мюскаде
я  купалась  в  диких  росах
щоб  збулося
суголосся
двох  світів

солодив
волф  октави
вабив
у  тумани
і  шаманив  струни  серця
щоби  герци
щебетали
воскресали

Зоряниця
щоб  палала
розцвітала
обнімала
ніжністю  див  Ліри
—  віриш?.....

----------------
2012р.

--------------------------------
илюстрація  Жозефіна  Уол

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2019


ТЕНЬ ФИОЛЕТА

Попрошу  Я  в  Бога  фиолета,
Пусть  будет  явь  в  мечту  одета,
Полыхает  робко  нежность  —  нежным,
Весны  не  увядается  безбрежность,

Пусть,  убегает  в  зной  украдкой  грусть…..
В  Зари  мгновенье  превращусь:

Перескружаю  сны  и  жемчуга  
И  в  уныние  рассею  —  
                                                           наугад.

-------------------------------------------
иллюстрация  Shu  Mizoguchi  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836393
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.05.2019


*☺райські яблучка☺* (мініатюри-7)


     ***☻☼☻***
Ніч…
Збіглися  хмари  —  проковтнули  місяця,
Козакує  вітер,
Блискавиці  танцюють  на  траві  —  
Перун  обходить  царство…
Ранок  стрівся  з  Райдугою  —  
семиколірний  міст  Любові  
                                       воздвигся  над  полем.
.……☻☼☻……

***☻☼☻***
Йшли  по  зорях,
Піднімали  сонце,
Пірнали  в  океан  —
Мовчаніла  тиша…

Цвіркун  розбудив  тишу  —
Проснулись  під  вербою…
.……☻☼☻……

   ***☻☼☻***
Душа  летіла  в  мрію…
Серце  розбивало  брами…
Думки  змагалися  з  вітрами…
Біглося  босоніж    то  по  терням,  то  по  росам…
Розкололося  небо  —
Доля  скинула  сонячні  коралі.  
..……☻☼☻……

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836204
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 21.05.2019


ВИЛЮБИ, СОНЦЕ, МЕНЕ

Вилюби,  Сонце,  мене  аж  до  безконечності  сивих  доріг…
Виспівай  щемне  у  вітри,  що  плетуть  оберіг.
Викупай  душу  —  молю!  У  маніжненьких  росах  світання.
Мрію  мою  —  ковалю  —  у  підкову  —  надій  воскресання.
Викреши,  серце,  іскрини,  що  в  зорі  запалають  кострищем,
Виніжи  думи  неспинні,  що  в’ються  барвінком  над  попелищем.
Виголуб  щастя    —  крилате  в  сюжетах  неспинного  лету,
Вималюй  голосом  шати  —  над  мороком  —  Раю  лібрето.
Визвучи  сни…  і  сяйне  вічності  гливий  поріг…
Вилюби,  Сонце,  мене  аж  до  безконечності  сивих  доріг!

………………………………………..05.08.11

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2019


заплети мені в коси тіні трояндових мрій

—  заплети  мені  в  коси
                                     тіні  трояндових  мрій,
мімози…  чаклуння
ув  досвіток  мрев  ти  підлий…

час  —  рутовій

(в  долонях  смарагдових  травня)
без  правил  
                       жонглює  заграви,
імлаво  
             сповиває  октави  трем-віхол
в  міжреберній  яскині…

цензури  —  у  скриню…
…в  павутинні  днів  мойри
без  коректури  
                                 аури  плюсують.

—  а  суть???      —  а  суть???
шепочуть  сніння  напіввинні
сердечних  арій.


—  заплети  мені  в  коси  рій  трояндових  мрій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2019


ПРАВДА И ЛОЖЬ


Под  эхо  
ликующей  
                             своры
Барьеры  
                   штурмует  олжа
У  Правды  
                 свои  волонтеры  —
По  лезвию  
                 ходят  ножа
У  Правды  в  
                     прострелах  
                                                 все  знамя
Вишнёвые  сны  —
                                             на  потом
Прехитрая  ложь  
                                 льстивая  с  нами
Рога  прикрыв  
                           мести  
                                           платком.

Вслепу  
     по  тропиночке  
                                               к  Богу
Однажды  
           нагая  
                   взметнётся  Душа,
През  терни  
                 с  Правдой  к  порогу…
…иль  в  ад  
     опрокинет  
             олжа.  

23.04.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835294
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.05.2019


пригорнуся тінью

у  твоєму  надвечір’ї    
пригорнуся  тінню
подихом  ледьмлистим
медвя́ності  намистом
хвилею  вина…

ніжності  струна
забренить  грайливо

…сколихнулось  било
серце  розмолило
вітряне  вітрило
вогне́нний  вогнецвіт…

навпомацки́  я  вбрід
перебреду  пороги
омину  пересторогу
запалюсь  зорею
над  піснею  твоєю
упаду  росою
тремтливо-голубою
на  вечірні  скроні
вірністю  в  безсоння…

в  гомоніннячко  октав
ти  мене  
украв…

 20.09.11          

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2019


ЧАС

                 
Час  міняє  моду
Час  шліфує  вроду
Час  не  знає  міри
Гіркої  зневіри
Час  крокує  прямо
Час  збирає  драми
Розливає  час  отруту
І  у  темряві  нас  пута
Час  не  міряє  печалі
Тривожними  ночами
Забирає  спокій  час
Якщо  зрікається  удача  нас
І  коли  зустріне  Долю
Час  у  сивім  полі
Незримим  помахом  руки
Зважить  всі  її  гріхи
І  воскресить  
чи  
покарає  нас
Непідкупний  час
                                           1993р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834868
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.05.2019


٭٭٭

                 
Поезія  —  летючий  спалах  зірки,
Мигнула  мить  і  відійшли  слова,
Незримо    стали  піснею  навіки  —
Віщ-доторком  Небесного  крила!!!
                                                                         1994р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834758
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.05.2019


ИНТРИГИ МГНОВЕНИЙ

время  —  в  робких  мерцаниях  снов
ловит  мгновения,  
интриги,  
тень  мотыльков,
что  с  наших  вспорхнули  желаний  —

и  
ставни  Зари  приоткрыв  
незабудками  
их  сеет  на  тропинки  «Завтра»
в  капризность  видения  волфов
и  томные  вздыхания  Муз…

—  ну  почему?  Ветер-балагун,  вдруг
свернул  в  матиоловость
забытых  вьюг,
что  мелькали  лепестками  роз,  
кружили  без  унынья  
                               винно-винной  ауре
                                                                                             сюит…

вердикт  на  сердце
                                         стигмами
балу́ет  вновь  распутница  Весна
припрятав  скромности  ключи…

…  —  молчи…  пусть  соловьи
псалмы  рекут  из  закулисья  грёз
и
сквозь  превратности  волшбы
Время
             руту  подольёт  
                                           в  чашу  «Бытия»


—  подари  мне  жемчужины  Времени
                       в  робости  рим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834644
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.05.2019


ВОЛФВОВАНЬЕ СУДЬБЫ

                           Завихренье  Судьбы:
                           На  счастье  прописаны  квоты…
                           Перестук…
                           Перезвонница…
                           Дым…
                           Окрашены  сумрачным  лоты
                           Звездочётов  седых.

Где-то,  в  ауре  лет,  —  трель…  виражи…
Слепые  мгновенья  —  стрелою  в  закат…
На  распутьях  же  ангел  кружил
Метая  стрелу  наугад…  наугад…
В  щебетунию  жизнь.  


                           Воркованье  Судьбы:
                           Сиреневой  негой  средь  зим  —
                           Гиацинтовы  мрева  средь  грёз  голубых.
                           Рассыпает  Февраль  аметисты  с  корзин
                           На  тропинки  волшбы…  
                           Волфвованье  Судьбы

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834424
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.05.2019


ГРОЗА

                 —  Перунице,  
                                     …
                                     ...      
Торгуєш?  смолами  в  болоті?  
                                                                                 Ні?
А  ніч  скрегоче  в  комишах.
А  гнів  розповстує  лівша.
Здурнів  патлатий  вітер  і  зпітнів.

А  грім  регоче  в  вічі  —  знахабнів,
Сумні    рве  ниточки  до  прощ,
За  грош  дичіє  —  многобож,
Скаженіє  з  висі  сторч  (в  жупанІ)…
                                   ...      
                     …  сив-сплін…
                               …дощ…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2019


НА ПЕРЕХРЕСТІ МОЛИТОВ

На  перехресті  молитов  —
Солов’ї,  
солов’ї,  
щедротіні  
                   Фортуни,
Переблукалець  диволов
Сповиває
               ув  зо́ряну  примхливість  
                                                                                         руни.

На  перехресті  молитов  —
Я  
і  ти,  
і  Божий  перст,  
і  тремтіння  віхол,
І  анапест  
                           римоквіто
З-попідвихру      
                         колиха  
                                   думовтіху…..


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2019


ДОЩ НА КЛАВІШІ МАГНОЛІЙ

Дощ
На  клавіші  магнолій.
Вальс  
Для  вередуни  Долі.
Сни
На  мрійних  крилах  ночі.
Ти
Цілунком  тремно  змовчиш.
Ти
Ввірвавсь,  мов  грім  травневий.
Я
Злелію  сонцем  небо.
               2011р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2019


— ВИНА, АВГУСТИНЕ! ВИНА!

[b][color="#ff001e"]—  Вина,  Августине!  
                                                           —  Вина!
Хай  серцем  римуються  
                                                                 трелі,
Омрії  розквітнуть  зів’ялі  сі,  
                                                                     Вітре.
—  Морелі…  
               —  Ти  бачиш,  
                                       лебедяться  морелі…
…Знов…      
               …наші  сплелись  
                                                                     паралелі…
І  шал-герци  сліпі  бешкетя́ть…  
                                                                   вирина…
—  Вина,  Августине!  
                                                                     —  Вина!

За  вікном  —  
           гойдається  місяць  у  мушлі…
Солодші  за  руту  вітрища  сі  
                                                                             пришлі…
…Хвилинно…  
годинно…  
таїнно-забувшись…
Весна  —  сниволова  Амура  —  перлина.
—  Вина,  Августине!  
                                               —  Вина!

[/color][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2019


ПОМОЖИ І ПОМОЛИСЬ

                                                                                         [color="#000dff"]  [i]Не  за  свою  молю  душу  пустынную,  
                                                                                           За  душу  странника  в  свете  безродного…
                                                                                           …  Окружи  счастием  душу  достойную;
                                                                                           Дай  ей  сопутников,  полных  внимания,
                                                                                           Молодость  светлую,  старость  покойную,
                                                                                           Сердцу  незлобному  мир  упования.  [/i]
                                                                                                                                                         М.  Лермонтов[/color]
           Тінь…  Жаска  тінь  корч  вривається  у  світання,  в  життя…  Судоми  гострими  стрілами  пронизують  тендітне  тіло  Вані  й  починають  блукати  жилами.  Спазми  колючими  лещатами  переминають  і  м’язи,  і  дух,  і  душу,  і  надії,  і  ранок.  Ніч  і  пекло  пронизали  простір  й  ввірвалися  в  сон,  в  рань,  в  єство  дитини.  А  за  дверима  –  карга  з  косою.

           Крик…  Крик  до  хрипоти…  Крик  материнського  серця,  яке  судомить  від  дитячих  корч.  Крик  з  гірко-темної  безодні  битія:  «Боже,  зжалься,  почуй,  поможи  і  відпусти  біль,  і  вдихни  життя…»
           Пожалів.  Погладив  долонею  і  блискавки  почали  вщухати  і  сон  райським  туманом  сповив  стражденне  і  знеможене  тіло  Вані.  І  карга  невдоволена  пошкандибала  кудись  в  межсизоння.  
         Бог  пожалів.  Лікарі  –  ні.  Лікарі  пропонують  писати  відмову  від  обстежень….  У  сім’ї  не  вистачає  статків  на  їхні  дорогі  послуги  (до  20  тис.  за  обстеження,  а  їх  потрібна  нескінченна  серія  –  тобто,  постійно  і  часто,  після  кожного  препарату  –  курс  обстеження,  для  підбору  ефективності  лікування).
Сам-на-сам  9  років  зі  страшним,  не  встановленим  до  кінця  і  без  ефективного  лікування  діагнозом  —  неправильний  білковий  обмін  сірчаних  амінокислот  —  лікарі  розводять  руками  –  хвороба  занадто  рідка  (2  людини  в  Україні);  методики    не  напрацьовані;  обстеження  занадто  дороге;  українські,  благодійні  фонди,    міліардери  і  спонсори  занадто  жаднющі,  щоби  відстібнути  копійчину  від  своїх  прибутків;  держава  занадто  байдужа  до  своїх  боликів,  якими  вона  з’єднана.

         Душа  матері  калатає  в  дзвони  і  до  Бога,  і  до  клінік  –  її  не  відомий  відчай,  її  невідома  втома  коли  рядом  з  її  кровиною  блукає  горе.

         Я  розмовляла  з  Юлею,  а  серце  видушувало  сльози  –  її  дзвінкий  голос  змінився  на  хрипкувате  відлуння  пережитого  вранішнього  кошмару.  
Я  плакала,  а  вдуші  звучало:
—  Господе,  виведи  Ваню  на  стежу  спасіння,  розвій  хижі  стріли  судом  і  нехай  дні  Долі  будуть  ясними  й  теплими  і  Щастя  стане  вірним  другом  Вані.

           …  й  читачів  благаю  –  [b][color="#ff0000"]поможи[/color]  5168  7573  3299  1639    [color="#ff0000"]і  помолись[/color][/b]:    з  миру  по  нитці  —  дитині  спасіння.

Поможи  і  помолись
Хай  весна  в  поденнях  з’янголіє
І  хижа  тінь,  мов  лис,  —
У  за-світ  світу…  і  воскресне  мрія.  

Поможи  і  помолись
Хоть  подихом,
                               хоть  вірою,  
                     хоть  щедрістю  в  долоні,
Щоби  зрайдужіла  вись,
Щоби  дні  минулися  солоні.

Поможи  і  помолись  —
Дитячий  сміх  нехай  дзвенить  —  не  неміч,
Пред  Судьбою  роз’ясніє  —  мине  ніч.
Щоби  серце  й  Щастя  обнялись  —
Поможи  і  помолись.

----------------------------------------------------------------------------
p.s.    –  ми  з  Юлею  колежанки  з  2001  –  були  разом  в  аспірантурі,  потім  товаришували  наші  відділи,  хоч  ми  в  різних  Інститутах,  але  працюємо  над  вирішенням  подібних  проблем,  плюс  в  нас  є  спільні  хобі  –  Юля  шиє  і  моделює  одяг,  а  я  так  собі  трішки  перероблюю  вже  готові  речі  під  свої  забаганки,  але  тут  консультації  Юлі  безціні,  +  кулінарія  та  квіткарництво.
Не  зважаючи  на  жаскі  випробування,  які  простелила  перед  нею  Доля,  Юля  ніколи  не  виносила  свою  проблему  межи  співробітників  і  товаришів,  випромінювала  і  випромінює  позитивізм.  На  роботі  узнали  про  збір  коштів  на  обстеження  на  Кубі  з  її  сторінки  на  фейсбуці  й  підключилися,  але  пізновато  –  термін  обмежений  ,  якщо  не  назбирати  на  благодійний  внесок  певної  суми,  то  потрібно  поновлювати  документи  заново,  а  це  1-3  місяці,  а  у  Вані  почастішали  напади  судом  і  не  тільки,  ще  плюс  і  затримка  дихання  та  серцеві  напади.
Небайдужий  перехожий  поможи  і  помолись  –  благодійний  рахунок  –  5168  7573  3299  1639    Кулинич  Юлія  Володимирівна.

 Сторінка  Юлі  https://www.facebook.com/profile.php?id=100029516205632&__tn__=%2Cd*F*F-R&eid=ARD6BMYCOGujXWbsRUncrFGIsn5UOv6eiETT9P07uGz3EyHvcdDIKtdZpklLyyrFgiuPxxq9TUjrLT5s&tn-str=*F

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2019


Тінь. Ти. Дощ.

[color="#ff0000"][b]Ніч.  
Сон.  
Дощ.
Пережмакана  тиша  
                                             вітрами.
Намалюй  мені  серце  
                                               без  прощ,
Залюляй  мої  гамми  
                                                 ти  травнем.
У  перестуці  герц  —  
                                                       міокард…
Мої  рими  на  руту  
                                                       помнож.
…занотує  щем  
                                     з  аксіом  
                                                       бард…
Тінь.  
Ти.  
Дощ.
[/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2019


ДВІ ІСКРИ

[b][color="#ff0000"]В  пелюсті  снів  —  
                                 блукають    пілігрими
Вельможних  нот  —  
                                   дзвінкі  
                                                 причастя.
Вітріє  травень…  
мурно…  
у  перзі  ми
На  райдуг  
                       виннім  
                                   перехресті.

Прозимки  розшумілись  
                                                   в  ручаї,
     Схмеліли,  
     зшаленіли  
     ритми  рим…
...  в  аорті  соловейко  зачаївсь…
       
       В  туманні  днів  —  
           дві  іскри  ми...

[/color][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2019


в жемчужных ладонях зимы


—  Веришь  ты  в  чудо?  
—  Я  веру.
В  жемчужных  ладонях  зимы
Снов  
         приоткрыты  
               все  двери,
Снов,  
где  ласточки  мы.
Где  ангелы  
               вертят  мгновенья
Рассыпая  
                 лазурность  
                                               мечты
В  ноктюрн  —  
претомно-вечерний…
Скрипач  снова  где
 ты.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822971
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.01.2019