Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Відома доля для зернини-
З їй решток в небо пагін пророста.
Колись розтрощені руїни
Дають життя новим містам.
Колись ще попіл - діамантом стане.
В тим таємнича воля нашого Творця.
Нема загоєння без рани...
І Воскресіння без тернового вінця...
Тож, коли світ втрачає власні сенси
І відчай вже немає меж.
Коли гадаєш, це вже не минеться.
Цей раз не зможеш, не переживеш.
Коли здається, вже немає вороття
І все неначе поглинає хлань.
Вір, поряд Той, Хто повертає душі до життя:
"Talitha Koum! Дівчинко, встань!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024
Усі дороги, де б ми не були,
Усі шляхи ведуть серце додому.
В те місце, що сховає від жури
І зніме з нього наболілу втому.
Де батько й мати все терпляче ждуть
Свого скитальця - блудную дитину...
Пригорнуть й ніжно обіймуть,
І час мов зникне на хвилину.
Ти хочеш знати, де дитинство відліта?
В які безмежні далі лине?
На це питання відповідь проста -
Батьківська хата - ось його країна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2012
Усе ж не переможена тобою,
Хоч і з-під ніг пливе земля.
В цього запеклого двобою
Кінець банальний - нічия!
Бо не збираюсь потрапляти у полон
Твоїх виразних поглядів і слів!
Для когось, може, ти і Аполлон.
Та я не визнаю чужих богів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316849
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2012
В прощальнім вальсі вже кружляло листя
І вітер з того шаленів.
В тім вирі дві душі зійшлися
На перехресті плутаних шляхів.
Стояли мовчки, схоплені раптово
В полон незрозумілих почуттів...
Кружляло листя хоровод по колу
І розбишака вітер шаленів...
І в грудях щось так дико калатало,
Мов з клітки рвалося в політ...
В той час, як осінь помирала,
Кохання народилося на світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2011
Спасибо Господу за небо,
Что над моею головой.
За то, что где-бы не была я -
любовь родных всегда со мной.
Благодарю его за сердце,
Что так стучит в моей груди...
За день,который проживаю,
За тот, который впереди...
Благодарю за ноты счастья,
Что вдруг звучат в душе моей...
И принимаю те ненастья,
Что сделают меня сильней!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287269
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.10.2011
Ми не живем, а знищуємо час
У цій гонитві безкінечній!
Ми є, але немає нас
В буденності холодній порожнечі...
Зупинемось і схаменемось всі!
Навіщо цей безплідний біг по колу?!
Коли над нами неба очі голубі
І світ не вірутальний, а живий навколо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2011
Нестримне полум'я усе навколо охопило
І в душу віддзеркалює теплом.
Осіннє листя, мов жаринки, полетіло,
Встелилось по землі яскравим попелом...
Воно - нагадування наших мрій,
І слів, і нездійснених сподівань...
Осінній вітерець легкий
Яскравий попіл розпорошить без вагань...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2011
Дерева одягають їх золоті прикраси
І чепуриться в айстрах і чорнобривцях сад.
І розплітає осінь в траві пожовклі пасма,
Та вішає на гілку сережки-виноград...
Цей карнавал із барвів! Я так його чекала!
Бо дійство те святкове безмежно я люблю!
Але година літа, що в безвість відлетіла,
Десь відгукнулась сумно й навіяла жалю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2011
Не намагайтесь кішку приручити.
Не треба марнувати сил своїх.
Хоч вона буде з вами жити,
Та дикою залишиться навік.
За це ви їх не дорікайте,
Бо горда і залишить Вас.
Терпляче, віддано чекайте
І ніжністю віддячить Вам не раз.
Не можна кішку приручити,
Любити її треба, лиш любити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2011
Відроджуюсь і помираю,
І воскресаю, щоби жити знов.
То сум всю душу роз'їдає,
То всепрощаюча любов...
Часом здається сили маю,
Що гори зрушить би змогла!
А хвилями така байдужість обіймає,
Що ні бажань, ні цілей вже нема...
Часом уся моя душа згорає,
Щоб з попелу їй голос відродивсь...
Відроджується й помирає,
Щоб воскресати і летіти ввись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2011