Патара

Сторінки (18/1742):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

" Гумор" Висока ставка за грубі гроші

           Закохаю  тебе  повільно,  
           Вже  немає  куди  поспішати.
           Як  птахам,  нам  у  мріях  вільно,  
           Вітер  волі  порушив  ґрати…
           Закохаю,  неначе  Мавка,  
           Напою  ворожбитським  настоєм.
           У  коханні  висока  ставка,  
           Воно  іноді  поряд  з  розбоєм…

           Надія  Семена,  поезія  «Закохаю»


"Закохаю  тебе  повільно",
Бо  для  чого  людей  смішити?
Хрестик  тільки  зніму  натільний,
(Щоб  не  дали  в  чоло  копитом).
Я  піду  до  ворожки    в  гості,
Приворотний  настій  попрошу.
Звечоріє  лиш,  десь  о  шостій
Понесу  відьмі  грубі  гроші.
Дуже  шкода  що  я  —  не  Мавка,
Обійшлася  б  сама  легенько.
"У  коханні  висока  ставка"  —
Непокірне  твоє  серденько.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024


"Гумор" Прораб не рад

Жив  був  прораб-спеціаліст,
У  галузі  —  найперший.
Побудував  він  "кілька  міст",
Шлях  трудовий  завершив.
На  пенсію  йому  іти  
Прийшла  пора  нарешті,
Поїде  глянути  світи
В  нових  фірмових  мештах...
Та  шеф,  востаннє,  попросив
Його  про  допомогу,
Мовляв:"  Якщо  є  доста  сил,
Ще  раз,  заради  Бога".
Розпочали  будову  враз.
(Мав  особняк  то  бути).
Прораб  наш  не  впадав  в  екстаз  —
Аби  якось  добути.
Там  —  "не  помітив",  тут  —  "забув",
А  те...  —  якось  та  буде.
Замаскував  дошками  зсув,
Не  вгледіли  щоб  люди...
Закінчили  нарешті  дім,
Прийшов  прораб  до  шефа.
До  нього  шеф  сказав:"Ходім,
Бери  дружину  Стефу,
Бо  особняк,  що  будував,
Тобі  я  подарую"...
Про  хід  подальших  в  домі  справ
Розповідати  всує...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024


Сльозами гасять в місті сміх

Кричать:  "адєсса  —  русскій  горад!"
Аби  заціпило  вже  їх!
Їм  все  "аукнєтся"  і  скоро,
Сльозами  гасять  в  місті  сміх.
кремлівська  міль  кінець  свій  чує,
Тож  пнеться  гримнути  дверми.
Мерця  живого  мрії  —  всує,
На  перешкоді  стали  ми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024


"Гумор" Краще б гуляв я в англійськім саду

Впало  яблуко  спіле,
Закотилось  в  траву.
Але  впало  невміло,  –
Та  й  розбило  брову.

І  на  кров  його  світлу
Назліталось  комах...
Закрадається  в  літо
Яблунева  чума!

Перетрусить  ненатло
Все  гілляччя  біда,  –
Буде  вітер  стогнати
В  опустілих  садах.

...А  те  яблучко  бідне
Помира  в  бур’яні,
І  знекровлені  бліднуть
Червонявці  ланіт.


Олег  Завадський      Яблунева  чума


Впало  яблуко  спіле,
У  високу  траву,
Голова  потерпіла,
Бо  розбило  брову…

І  тепер  я  до  ФАПу
Закривавлений  йду.
Ото  бідний  утрапив
У  зненацьку  біду!

Таку  саму  пригоду
Мав  англієць  Ньютон,
Але  ним  для  народу
Був  відкритий  закон.

І,  якби  я  не  втратив
Анемічну  ту  кров,
Про  закони  трактати
Написалися  б  знов...

А  опісля  у  світі
Ми  жили  б,  як  тузи!
Щастя  —  у  верховітті
Не  висять  гарбузи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024


Не судіть і…

Як  легко  судити  когось,  не  себе,
Нам  збоку  усе  зрозумілим  здається,
Наскрізь  чужу  душу  ми  бачимо  й  серце,
Похвалимо  сильне,  уб'ємо  слабе.
Якщо  навіть  нас  не  попросять  про  це,
"Тверезу  оцінку"  дамо  без  проблеми.
Коли  на  повістці  чужі  для  нас  теми,
Сльоза  співчуття  нам  не  зросить  лице.
І  наче  граминочки  ти  не  збрехав,
Були  в  тебе  наміри  дружні  відверто...
Комусь,  після  слів  тих,  хотілося  б  вмерти...
Аби  я  судила  когось,  Боже,  збав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024


"Гумор" Лісова пригода

І  щось  мене  ранком  у  лісі  травневім  водило,
І  щось  мене  звало,  і  знову  мене  щось  вело
До  цього  затишшя,  до  цього  магніту-кадила,
Що  щедрим  пришестям  пречисто,  пребіло  цвіло...  

В'ячеслав  Романовський  І  ЩОСЬ  МЕНЕ  РАНКОМ  У  ЛІСІ  ТРАВНЕВІМ  ВОДИЛО




"І  щось  мене  ранком  у  лісі  травневім  водило",
Не  страшно,  якби...  це  не  був  уже  ранок  дев'ятий...
Зринає  у  пам'яті,  як  ми  мангал  запалили,
А  потім...  ПРОВАЛ...  Сам  у  лісі,  не  втраплю  до  хати...


Шашлик  запивали  ми  чим  я  згадати  не  можу,
У  роті  —  посуха,  неначе  міцне  пив  два  тижні...
"До  цього  затишшя"  забрів  як  не  знаю,  мій  Боже,
Ледь-ледь  вже  тримають  кінцівки  мене  мої  нижні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024


"Гумор" Марійчині страждання

Чого  ти  побиваєшся,  Марійко,
Хто  дівчину  образити  посмів?!
Ти  не  дитя,  що  плаче  через  двійку,
Ну  ж  бо,  промов  крізь  сльози  кілька  слів.

-  Ходили  вчора  ми  до  ресторану,
(Донині    б’є  мене  нервовий  тік…)
Моїм  Ян  скористався  п'яним  станом!..
-  Що  згвалтував?!  
-  Та  ні,  падлюка...  ВТІК!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024


Папина "порада"

Підняти  радиш  білі  прапори,
Десь  сидячи  у  мирнім  Ватикані,
Там  не  паде  зненацька  смерть  згори,
І  там  не  лізуть  "гості"  в  дім  незвані.
За  мир  у  світі  зранку  помоливсь,
Спокійно  каву  п'єш  під  образами...
А  хтось  забув  як  каву  пив  колись
Смачну,  яку  йому  варила...  мама.
Тепер  вже  дому  з  кухнею  нема,
Де  каву  пив  з  красивого  горнятка.
Серед  руїн  панує  тиш  німа,
Немає  мами,  десь  воює  татко...
Так  легко  білий  прапор  підійнять,
І  весь  народ  віддати  на  заклання,
Та  нам  ще  рани  пращурів  болять,
Які  за  наше  полягли  світання.
Тож  радити  ти  нам  не  поспішай,
Молися  далі,  в  цім  якраз  ти  —  профі.
На  носі  зарубає  ворог  хай,
Що  нас  дарма  шукати  на  Голгофі.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024


"Гумор" Адекватна реакція

Зачепив  нехотячи  у  дверях  крамниці
Натренований  юнак  гламурну  дівицю.
Та  скривилася,  немов  цитрину  вкусила,
І  хустинкою  плече  утерла  гидливо.
Хусточку  демонстративно  кинула  до  урни…
Реакція  парубоча  була  трохи  "бурна"...
Научали  його  змалку  не  терпіти  кпини,
І  на  них  відповідати  як  справжні  мужчини.
Їй  ногою  дав  під  зад,  (пані  стало  дурно).  
Потім  зняв  кросовок  і...  
КИНУВ  ЙОГО  В  УРНУ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024


"Гумор" Короную, звертайтесь

Я  змалку  не  любила  королів,
Ні,  не  казкових  –  справжніх,  із  натури…  

Лілія  Ніколаєнко  Я  змалку  не  любила  королів!



Хотіла  за  монарха  заміж  змалку,
Або  за  принца,  на  лихий  кінець.
І,  щоб  меча  мав  збоку,  а  не  палку,
І  щоб  на  вроду  був  він  красаве́ць!

Не  склалася,  на  жаль,  моя  так  доля,
Не  взяв  мене  ні  принц  і  не  бастард.
Я  вчителюю  у  середній  школі,
Коли  є  час,  кладу  пасьянс  із  карт.  

На  принца  вже  давно  нема  надії,
Бо  проти  нього  мій  поважний  вік.
Коронувати  я  й  сама  зумію,
Аби  попався  в  руки...  чоловік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024


"Гумор" Без іскри — не ті регістри

Співав  цвіркун  в  буянні  трав  на  всі  регістри,
Коли  раптово  ти  сказав:  «Немає  іскри…»
Палало  світло  від  заграв  на  небосхилі…
Навіщо  в  мене  ти  украв  хвилини  милі?..

Ірина  Лівобережна  "Немає  іскри"



Спів  цвіркуна  в  буянні  трав  розбавив  вечір,
Хоч  був  ти  поряд,  планував  підступну  втечу.
"Немає  іскри",—  ти  сказав  байдужим  тоном,—
"любити  я  не  обіцяв  тебе  до  скону..."

Співав  цвіркун,  той  спів  ятрив  жіночу  душу,
Одна  додому  нині  я  вертати  мушу.
Тож...  завтра  зранку  в  спа-салон  іду  з  кумою,
Можливо  знову  “заіскрить”  комусь  зі  мною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024


"Гумор" Алаверди

Ах,  ці  ніжки  жіночі  в  капронах!..  
Це  –  Амура  смертельні  патрони,  
І  зухвало  розхитують  трони  
Ці  кохання  солодкі  колони.  

Ярослав  Чорногуз  Ода  ніжкам  у  капронах



Я  славлю  пару  волохатих  ніг,
Які  всю  зиму  сховані  в  кальсонах.
Носило  їх  по  шахтах  і  по…  зонах...
Країни  гордість  —  їх  спортивний  біг.

Від  аліментів  дременули  так,
(Бо  бігали  не  тільки  за  медалі,
Тікали  від  домівки  якнайдалі)  —
Наче  спустили  разом  всіх  собак,

І  з  шафи,  і  з-під  ліжка,  і  з  вікон…
Від  рогоносців  бігали  ці  ноги,
Збивали  голі  п'яти  до  дороги...
Не  раз  бувало  —  потерпав  газон...

Зарплату  всю  несуть  у  рідний  дім,
І  премію,  (хоч  рідше  все  і  рідше).
Без  них  не  обійшовся  б  навіть  Ніцше,
Тож  є  за  що  подякувати  їм.

Хоч  кремом  їх  мастили  не  завжди,
І  хоч  вони  не  знали  епіляцій,
Своїх  гучних  віршованих  овацій
Їм  додаю  до  мила  і  води.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024


"Гумор" Побожна

Незаміжня,  незаможна  –
Їй  поспівчувати  можна.
Їй  самотність  б’є  на  нерви,
Їй  не  вистачає  сперми…

Лариса  Омельченко    “Діва”      



Незаміжня,  незаможна,
Розірвати  здатна  кожну,
Що  заміжня  і  заможна,
Та,  на  жаль,  вона...  —  побожна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024


"Гумор" Навчений

День  спекотний,  шлях  у  нас  далекий...
Залягли  ми  в  затінку  смерек...
Легко  заховатися  від  спеки,
Та  куди  подітись  від  лелек?..

Микола  Дудар      ***



Ми  лягли  з  тобою  під  смереку,
Вкотре  там  ховалися  від  спеки.
Шкода,  не  згадали  про  лелеку,
Та...  "не  заглядали"  так  далеко.

Дев'ять  місяців  —  немов  година,
Не  чекали  долі  подарунку...
Клунок  нам  приволокла  пташина,
(Підсмеречні  гикнулись  цілунки...)

Тож  тепер  смереки  обминаю,
Не  була  б  яка  надворі  спека.
Насадив  хтось  тих  смерек  у  Краю,
А  вони  —  реальна  небезпека!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024


" Гумор" Якщо ти — не некрофілка

Проводжаючи  в  дорогу,
На  хвилину  пригорнись,  –  
І  цілуй  іще  живого,
А  не  мертвого,  колись...

Віктор  Кучерук.


Пригорнися  на  хвилину
Чи  на  декілька  хвилин,
Час  біжить,  нема  зупину,
Тільки  поряд...  —  вже  один.
Жив,  кохав  і...  враз  —  небіжчик
У  труні,  холодний  весь...
І  уже  твій  новий  ліфчик
Й  те  що  в  ньому  —  мені  десь.
А  бувало:  проводжала,
І  тулилась  до  грудей,
І  було  тоді  немало
До  "подальшого"  ідей...
Неохоче  цілувала  —
То  сторонні,  брак  часу...
Обцілованого  мало,
На  той  світ  себе  несу...
Поки  не  дійшло  до  того,
Щоб  прогнози  ці  збулись,
Ти  цілуй  мене  живого,  
А  не  мертвого  колись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024


"Гумор" Дій зараз!

Безупинне  хвилювання
Відпочити  не  дає,  –  
Обпікає  жар  кохання
Серце  радісне  моє.
То  воно  стукоче  дзвінко,
То  не  чується  ніяк,  –  
Закохався  в  юну  жінку
Дід  зненацька,  мов  юнак.
Став  голитися  щоденно
І  ходити  без  ціпка,  –  
Невтомленний  та  натхненний
Ситим  і  натощака…
…В  сні  короткому,  як  радість,
І  солодкому,  мов  мед,
Вже  до  любощів  не  ладен
Перевтомлений  поет.
Довго  зводячись  на  ноги,
Під  людську  сміховину,  –  
Я  кусав  уста  вологі
І  радів  ще  довго  сну.

Віктор  Кучерук



Безупинне  хвилювання  
для  здоров'я  —  не  бальзам,
А  якщо  воно  ще  зрання,
коли  ще  не  ковть,  не  гам.
Розумію  чолов'ягу,
(пристрасть  не  зважа  на  вік).
Ліки,  снам  на  противагу,
знає  кожен  чоловік:
Хтось  дрова  рубає  часто,
хтось  калатає  у  дзвін...
Має  хтось  талант,  на  щастя  —
вірші  класні  пише  він...
Та  противитись  природі  —
це  остання  з  усіх  справ.
Тож  уста  кусати  ГОДІ,
коли  серце  хтось  украв!
Рвемо  квіти  на  городі,
бритва  в  поміч  і  парфум...
Спроба,  кажуть  у  народі,
звільнить  вас  від  зайвих  дум.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024


"Гумор" От ще б за процес цей платили

Кохаймось,  бо  ми  того  варті!
У  ліжку,  в  сараї,  на  парті,
У  будці  Шарка  і  в  коморі,
Вночі,  як  коти  на  заборі...
І  вранці,  допоки  сплять  діти,
В  обід,  коли  сонечко  світить!
Кохаймось  до  сьомого  поту!
І  ну  її  к  бісу  -  роботу!

Gosha    “Кохаймось  до  сьомого  поту”


Робота  —  не  вовк,  всі  це  знають,
То  ж  палко  щоденно  "кохають"
Де  хіть  їх  раптово  застане  —
У  парку,  в  "Сільпо",  в  ресторані,
В  салоні  автівки  крутої,
На  складі  військової  зброї,
В  садку  і  в  колгоспній  коморі,
В  басейні,  в  ріці  і  у  морі,
В  сільраді  на  новім  дивані
І  ще  на  сусідськім  паркані,
В  обідню  перерву,  на  зборах,
У  церкві  московській  на  хорах
На  День  ПДВ    у  фонтані,
Під  душем  публічної  бані...
Є  місць  креативних  багато,
Аби  лиш  партнершу  впіймати.
Кохатись  до  сьомого  поту  —
Це  теж  кропітлива  робота.
От  ще  б  за  процес  цей  платили,
Кохалися  б  і  через  силу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024


" Гумор" Реброва карма

“Ти,  може,  створена  з  ребра,
але  які  були  то  ребра!
Ти  до  каструль  і  до  пера,
в  город,  політику,  як  треба...”

Софія  Кримовська  “З  ребра”



Ночами  я  не  можу  спати,
Бо  жаль  мені  чоловіків.
Яку  це  мужність  треба  мати,
Щоб  без  ребра  впродовж  віків!

Їм  ми  завдячуємо  з  вами
І  Бога  будемо  молить,
Щоб  не  ятрилися  ті  шрами,
І  хай  їх  рана  не  болить.

Ребро  не  кануло  у  Лету  —
Це  краще,  що  могло  з  ним  буть!
Для  "нього"  пишуться  сонети
І  квіти  на  Землі  цвітуть...

Краса  і  грація  на  диво  —
Ребра  відібраного  суть.
Чоловікам...  футбол  і  пиво,
Як  компенсація,  мабуть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024


'' Гумор'' Та, що в сусідній кімнаті…

Коли  ми  улягаємось  удвох,
Дрімоту  роздираючи  на  клаптики,  –
Всміхаючись,  цигарку  гасить  Бог
І  кидає  бичок  на  дно  галактики.
Ми  дихаємо  з  нею  в  унісон,
Та  тхне  мій  подих  тютюном  і  брагою:
Тому  вона  вовтузиться  і  сон
На  себе,  наче  ковдру,  перетягує…

Роман  Скиба      “Та,  що  поруч”


Коли  я  улягаюся  один
(Бо  вже  її  дістав  мій  бражний  подих),
Ще  з  пів  години  йде  із  ніздрів  дим…
У  неї  ж  домагань  інтимних  —  жодних!
Я  б  так  подихав  з  нею  в  унісон,
Та  кликати  в  подружню  постіль  —  всує.
Мене  в  полон  бере  нервовий  сон…
Ох,  як  жіночих  ласк  мені  бракує!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024


"Гумор" Всюдисуща амнезія

Я  часто  згадую,  що  я  тебе  забув,
Що  я  тебе  давно  не  пам"ятаю,
Що  не  бува  повернення  до  раю  -
На  спогади  накладено  табу.
Я  часто  згадую,  що  я  тебе  забув...  

Анатолій  Черняхівський




Початок  був  —  жорстокий  і  відвертий:
Упав  у  кому  дон  Луїс  Альберто.
За  комою  —  проклята  амнезія,
І  на  минулу  пам'ять  —  без  надії...
А,  згодом,  у  кожнісінькому  фільмі  —
Ці  штампи  із  сюжетом  нероздільні.
І  зараз  я  подібне  щось  читаю
Що  він  згадав,  а...  згадки,  враз,  немає.
Замок  висить  уже  на  райській  брамі...
Немає  краю  амнезійній  драмі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2024


" Гумор" Невантажопід’йомний Пегас

Уже  не  тільки  губи  терпнуть  –  
Язик  геть  зовсім  занімів,  
Адже  поміг  я  трохи  серпню
Звільнити  сад  наш  від  плодів.
Посмакував  дарів  од  пуза
І  обважнів  вмить,  як  на  гріх,
Бо  оминає  ситих  муза
Та  не  летить  Пегас  до  них...

Віктор  Кучерук




Пегас  —  ще  та,  скажу,  скотина,
(Хоч  крила  підіймуть  й  слона),
Добре  наїджену  людину
Не  підвезе  —  болить  спина.
І  не  бере  він  до  уваги,
Що  чолов'яга  сад  звільнив...
Пегас  засмучує  і  ваги
В  гарячу  пору  літніх  жнив.
Тож  до  жаданого  Парнасу
Поета  жде  тернистий  шлях,
(Ще  й  мешти  тиснуть  —  нема  спасу,
Всі  пальці  ніг  у  мозолях!).
І  Муза  любить  дистрофічних,
Вже  не  приходить  третій  день...
Він  написав  би  добре,  вічне,
Та  від  натхнення  —  ні  телень...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2024


Чи віруєте?. .

Два  роки  ти  боїшся,  вільний  світе,
Безстидної  і  наглої  русні,
Їй  "очі  коле"  тут  —  буяння  цвіту,
Бо  їм  простори  їхні  затісні.
Пожежу  зупинити  маєш  змогу,
Допоки  сам  ти,  світе,  не  гориш.
Ми  правди  й  волі  вибрали  дорогу,
Обабіч  неї...  сотні  кладовищ.
Не  бійся  бити  нечисть,  вільний  світе,
В  костели,  кірхи  ходиш  і  церкви...
Тож  мали  б  рани  наші  вас  боліти...
Чи  в  Господа  не  віруєте  ви?..  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024


Два роки нині

Два  роки  нині  з  цілих  десяти
Війна  зі  злом  вирує  в  нашім  Краї.
Коли  вона  завершиться  не  знаю,
Бо  "досі"  фюрер  не  досяг  мети.
Деменція  —  рукою  дотягтись,
Воно  ж  не  втихомириться  на  диво.
В  Геленджеку  жило  б  собі  щасливо,
І  здохло  б  в  ліжку  теплому  колись.
Та  звикло  за  чверть  віку  до  війни,
Бо  стільки  років  вже  "колотить  світом".
В  нас  лютий  —  восени,  весною,  літом,
Заполонив  думки  людські  і  сни.
Два  роки  нині.  Скільки  буде  їх  —
Жахливих  днів  і  місяців,  і  років?
Існує  запоребря  дике  поки,
У  світі  в  дефіциті  буде  сміх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024


Сутності в людській подобі

Не  знають,  Господи,  що  творять,
Хоча...  ця  фраза  не  про  них.
Вони  намножили  вже  горя,
Від  жаху  б,  мабуть,  вітер  стих,
У  морі  б  зупинились  хвилі,
В  пустелі  б  почорнів  пісок...
Збагнути  це  немає  сили,
Кладе  здоровий  мозок  блок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024


Післяавдіїчне

Напівживі  вертають  із  полону.
Що  там  було  не  варто  їх  питати.
Запам'ятають  моsкалям  до  скону
Те,  як  себе  в  чужій  "поводять"  хаті.
Поранених  розстрілюють  ці  звірі,
(Хоч  у  тварин  я  вибачення  прошу).
Ці  сутності  не  знають  в  люті  міри,
В  них  ціль  тут  —  убивати  нас  за  гроші.
Їм  треба  погасити  іпотеку,
Мереживні  труси  для  жінки  вкрасти...
Гадають  смерть  від  них  ще  так  далеко,
Та  в  Україні  —  це  не  з  їхнім  щастям.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024


Смертельний згусток

Ми  —  не  зайди,  не  дикі  приблуди,
Ми  корінням  вросли  у  цю  землю.
Український  народ  —  мужні  люди,
Вкотре  час  випадає  нам  темний.  
Зло  вселенське  копичило  сили,
Щоб  наш  Край  обернути  на  пустку.
Воно  праведний  дух  розбудило,
Зріє  відсіч  в  смертельному  згустку.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024


Не сотвори

Не  сотвори  собі  кумира,
Розчарування  може  вбити.
Ми  —  наче  ті  мішені  в  тирі
Для  пострілів  життєвих  митей.
Вбиває  віра  нас  у  диво,
Котре  ми  вигадали  просто.
А  після...  йде  все  косо-криво
З  кінцем  сумним  —    "опів  на  шосту".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024


Не створений для воєн… був

Захищаючи  Україну,  загинув  31-річний  актор  
Рівненського  обласного  музично-драматичного
театру  Володимир  Федінчук.

Він  був  не  створений  для  воєн,
У  нього  суто  мирний  фах.
Та  час  такий,  що  —  кожен  воїн,
Найбільший  навіть  із  невдах.
І  він  пішов,  узявши  зброю,
Туди,  де  чига  люта  смерть,
Щоб  захистити  нас  з  тобою
Від  тих,  хто  випив  крові  вщерть.
Від  тих,  вбиває  хто  й  гвалтує,
І  бреше  так,  що  жах  бере.
Жалю  від  них  чекати  —  всує...
Життя  вмістилося  в...  тире.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024


Рукостискання з убивцею

Як  вірити  цим  нелюдам,  коли
Ті  підривали  житлові  будинки?
Там  їхні  люди  "русскіє"  жили,
Та  що  їм  до  "маленької  людинки".
Своїх  пілотів  запросто  зіб'ють
"Підставити"  щоб  вкотре  Україну.
У  них  така  методика,  мабуть,  —
Своє  й  чуже  громити  до  руїни.
Весь  світ  чекає  "доказів"  від  тих,
Кого  зовуть  "майстрами"  провокацій.
Весь  світовий  політикум  затих,
Бо  вбивці  тисне  руку  "лідер"  націй...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024


Не найкращі

Ми  —  не  найкращий  на  Землі  народ.
Чи  є,  не  знаю,  десь  народ  найкращий?
Є  купа  зрадників  у  нас,  заброд,
Хоч...  про  таке  розповідати  нащо.;-))))
Та  в  нас  є  те,  чим  гордимося  ми  —
У  генах  волелюбність  й  непокора.
Хай  ми  не  кращі  між  всіма  людьми,
Та  мій  народ  вселенське  зло  поборе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024


Страшна реальність

Не  залишив  ні  діток,  ні  дружини,
Не  матимуть  онуків  вже  батьки.
Єдиного  війна  забрала  сина  —
Владарка  "загребущої  руки"...
Когось  в  дитинстві  десь  не  долюбили,
І  він  тепер  ненавидить  весь  світ.
Йому  до  рук  страшна  попала  сила,
Яку  тримає  міцно  купу  літ.
Поважний  вік,  підтоптане  здоров'я,
Але  амбіцій  вистачить  на  трьох,
Тож  через  них  залив  пів  світу  кров'ю,
Для  нього  влада  —  цар  його  і  бог.
Він  не  одних  батьків  позбавив  сина,
Щоби  кермо  притримати  в  руках...
Єдиний  син  у  пам'яті  й  світлинах,
А  ще  приходить  до  батьків  у  снах...
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024


На світлу пам'ять Максима Кривцова

Ллє  сльози  Україна,  осиротіли  вірші,
Укоротив  поету  суцільний  морок  вік.
Від  нині  не  напише  вже  і  рядочка  більше
Цей,  зітканий  зі  світла,  вродливий  чоловік.
Десь  там  у  потойбіччі  він  з  котиком  руденьким
Гуляє  райським  садом,  де  вибухів  не  чуть.
Та  вимкнулося  світло  в  очах  у  батька  й  неньки,
Довіку  не  засяє  уже  воно,  мабуть.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024


Миколай і ЗСУ

Пліч-о-пліч  Святий  Миколай  відтепер
І  наші  круті  ЗСУ!
Давно  вже  не  радий  моzкаль,  що  припер
У  нашу  правічну  красу.
У  морі  на  нашому  боці  —  шторми,
На  суші  —  уся  звірина.
Не  кликали  в  гості  тих  нелюдів  ми,
Тож,  як  корабель,  підуть  на-.
Хто  гадить  в  церквах,  гатить  в  них  із  гармат,
Не  має  підтримки  Небес.
Двохсотим  повернеться  "рускій  салдат",
Хоч  мав  тут  "другой  інтєрєс".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023


Перше грудня

Календарна  зима  розпочалася  снігом  —
Це  незвичним  давненько  вже  стало  для  нас.
Грудень  запланував  увійти  в  вищу  лігу,
Тож  із  "снігом  трусіння"  показує  клас.
Вітер  влігся  в  намет  свіжовпалого  снігу,
Хто  йому  ще  постелить  перину  таку?
У  далекій  Лапландії  марять  бліцкрігом,
Щоб  сніжинки  кружляли  всю  зиму  в  танку.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2023


Важко…

Іще  один  усміх  розтанув  у  небі,
Родина  у  розпачі,  друзі,  знайомі...
Була  в  них  на  зустріч  нагальна  потреба,
Чекали  хлопчину  у  рідному  домі.
В  жахливому  сні  не  приснилось  нікому,
Що  з  ним  того  разу  стрічались  востаннє...
Не  буде  вже  в  нього  вселенської  втоми,
Не  буде  до  гуркоту  бою  звикання.
Полинула  в  небо  за  рідних  тривога,
На  відстані  завжди  думки  нехороші...
Він  з  тих,  що  для  нас  там  "кують"  перемогу,
Тримаючи  небо,  як  звичну  вже  ношу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023


Не ті часи

Серце  тішить  відрада  щодень,
Хоч  байдуже  проходиш  ти  мимо,  –  
Я  навчивсь  набиратись  натхнень,
Упиваючись  в  тебе  очима.
Хоч  надія  на  близькість  жива
І  на  вчинок  підбурює  й  кличе,  –  
Не  наважусь  сказати  слова,
Що  в  глибинах  душі  втаємничив.
Сам  не  знаю  соромлюсь  чому
Зупинити  тебе  і  сказати,
Що  не  знаєш  ти  мову  німу,
Адже  знаків  відправив  багато.
Ось  і  зараз  всміхнувся  тобі
Я  не  ради  якоїсь  розваги,
Але  очі  твої  голубі
Залишили  це  все  без  уваги.
Хоч  боюся  тебе,  як  вогню,    
Я  й  надалі  зітхаю  мрійливо
І  тобою  одною  лиш  сню,
Сподіваючись  щиро  на  диво.

Віктор  Кучерук    Німою  мовою


Ну  куди  ті  поділись  часи,
Про  котрі  у  книжках  я  читала?
Не  вмлівали  у  них  від  краси,
А  вбиралися  в  лати  й  забрало.
Не  було  на  зітхання  часу́
І  на  мову  німу  ту  тим  паче,
Зупинитись  могло  завчасу
Від  меча,  раптом,  серце  юначе.
Тож  було  все  з  коханням  хутчіш,
На  коліна  упав  перед  нею,
На  долоні    каблучка  і...  вірш.
Як  Вам,  пане,  ця  давня  ідея?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2023


Захризантемило

Захризантемило  у  світі,
Барвистість  осені  вража.
Банує  хтось,  мабуть,  за  літом,
А  от  для  мене  ця  межа,
Що  пролягла  по  міжсезонню  —
Найкраща  від  усіх  пора.
Я,  щодо  неї,  —  не  стороння,
Рядочок  з-під  її  пера.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2023


Верховна ницість

Що  ти  зробив,  недопалку,  з  людьми,
Котрі  тобі  бажають  щиро  смерті?
Хоч  і,  посеред  жаху  круговерті,
Давно,  здається,  скам'яніли  ми.
Не  вартий  наших,  виродку,  проклять,
Бо  ниций  ти  у  ступені  найвищім,
Бо  стільки  люду  на  Землі  понищив.
Убивця  ти  і  ненаситний  тать.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023


Післядиктантове

Нескінченні  життєві  дороги
Переплутались,  переплелись...
Звідусіль  нас  ведуть  до  порогу,
Де  чекали  батьки  ще  колись.
Не  чекають  уже,  проминули
Ті  часи  безтурботні,  мов  сон.
Пам'ять  лиш  поведе  у  минуле
З  теплим  світлом  вечірніх  вікон.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023


Огидні

Він  витрачає  на  ракети  кошти,
Яких  не  вистачає  для  дітей...
Ударив  нині  нас  по  "Новій  пошті"
Цей  втілювач  нелюдяних  ідей.
Для  нього  сльози  й  біль  чужий  —  за  щастя,
Вживає  їх  як  стокерський  вампір.
Огида  —  нам  почути  їхнє  "здрастє".
Для  всіх  огидний  —  їхній  "русскій  мір".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023


Власний погляд на речі

У  кожного  свій  погляд  на  життя,
Чий  правильніший  здогадатись  важко.
Хтось  істину  на  дні  шукає  пляшки,
А  інший  тупо  п'є  до  забуття.
Усі  ми  різні  в  чомусь,  в  чомусь  ні,
Хто  розумніший,  кращий  —  не  важливо.
У  кожного  своя  життєва  нива,
Що  родить  і  людині,  і…  свині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023


Хто має втопитися, той не згорить

Коли  тобі  написано  на  Долі
Померти  саме  у  той  день  і  час,
Чи  з'істи  з  кимось  пуд  гіркої  солі,
Чи  в  гол  перетворити  дружній  пас...
Опинишся  в  той  час,  у  тому  місці,
Запізнишся  на  потяг  чи  літак...
А  після  в  Чейза  чи  в  Агати  Крісті
Дочитуємо  Долі  післясмак...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023


Допоки зло не кане у пітьму

Усмішка  ця  вияснювала  світ.
На  жаль,  її  не  буде  більше  поряд.
Комусь  замало,  раптом,  стало  горя,
До  смерті  бо  самому  —  кілька  літ.
Від  провидіння  в  нелюда  є  влада,
На  диво,  помиляється  й  воно.
Тож  тягне  недоцар  усіх  на  дно,
Перетворивши  свій  народ  на  стадо.
Таких  усмішок  винищено  тьму,
Як  жити  далі  тут  без  них,  не  знаю.
Сум  доти  пануватиме  у  Краї,
Допоки  зло  не  кане  у  пітьму.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2023


Як Чіп і Дейл


“Кохати  можна  одночасно
Одну  і  двох,  і  трьох  жінок,  –  
Одна  сіяє,  інша  гасне,
А  третя  -  блимає  у  строк.
Кохати  треба  обережно,
Якщо  ти  любиш  не  одну,
Бо  можеш  поглядом  бентежним
Рідні  відкрити  таїну.
Кохати  маєш  неодмінно,
Допоки  в  тебе  стане  сил,
Бо  кожна  жінка  –  дар  безцінний,
Єднання  зваби  і  краси.
Люби  піддатливих  і  гордих,
Кохай  веселих  і  сумних,  
Аби  яскравості  акорди
В  житті  буденнім  не  спинить.”

Віктор  Кучерук
поезія    "  Кохати  можна  одночасно…"

Ще,  слава  Богу,  є  мужчини,
Котрі  кохають  не  одну.
Тестостерон  —  це  лиш  причина
Активного  нічного  сну.  
Статистика  сумні  прогнози
Нам  на  майбутнє  надає:
Друкують  камасутри  пози,
Практикувати  з  ким  —  не  є...
Живуть  собі  сумні,  веселі,
Піддатливі  і  горді  теж,
В  охайно  прибраній  оселі,
Жінки  з  самотністю  без  меж...
Тож,  слава  Богу,  рятувати
Не  лиш  одну  від  забуття
Він  буде  в  хаті  й  попри  хату,
Щоб  не  зійшло  на  пси  ЖИТТЯ!      


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023


Нашим захисникам і захисницям

Тут  є  життя,  завдячуючи  вам.
Там  стоїте  —  де  інші  вже  б  упали,
Хоч  лізе  голодранська  та  навала,
Щоб  нагребти  в  торби  вкраїнський  крам.
Вам  завдяки,  не  їдуть  "на  сибір"
Вагони  українцями  набиті,
І  "вівці  —  цілі",  а  "вовки"  —  не  "ситі",
кремлівським  планам  тим  наперекір.
Ми  вдячні  вам  за  силу  надлюську,
За  надлюські  терпіння  і  відвагу...
На  ПРАВДИ  бік  схиляєте  ви  ваги,
Під  дих  даєте  підлому  "совку".
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2023


Невантажопід'йомний Пегас

Уже  не  тільки  губи  терпнуть  –  
Язик  геть  зовсім  занімів,  
Адже  поміг  я  трохи  серпню
Звільнити  сад  наш  від  плодів.
Посмакував  дарів  од  пуза
І  обважнів  вмить,  як  на  гріх,
Бо  оминає  ситих  муза
Та  не  летить  Пегас  до  них...

Віктор  Кучерук

Пегас  —  ще  та,  скажу,  скотина,
(Хоч  крила  підіймуть  й  слона),
Добре  наїджену  людину
Не  підвезе  —  болить  спина.
І  не  бере  він  до  уваги,
Що  чолов'яга  сад  звільнив...
Пегас  засмучує  і  ваги
В  гарячу  пору  літніх  жнив.
Тож  до  жаданого  Парнасу
Поета  жде  тернистий  шлях,
(Ще  й  мешти  тиснуть  —  нема  спасу,
Всі  пальці  ніг  у  мозолях!).
І  Муза  любить  дистрофічних,
Вже  не  приходить  третій  день...
Він  написав  би  добре,  вічне,
Та  від  натхнення  —  ні  телень...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2023


Живи, синочку

Ця  сльоза  у  кутику  ока...
Хоч  би  вижив  він,  хоч  би  жив...
Не  зупинить  хай  Доля  років,
І  додасться  у  світі  див.
Він  за  нас  там  стояв  із  вами,
Відпочинку  не  мав  і  сну.
В  рідній  хаті  чекає  мама,
Там  двадцяту  стрічав  весну.
Не  обірветься  в  мойри  нитка,
Бо  він  суджений  вже  комусь,
Тож  за  обрій  йому  зашвидко...
Ждуть  звання—  чоловік  й  дідусь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2023


Генетична гідність

У  гідності  —  дасть  фору  мушкетерам,
У  фехтуванні,  впевнена  я,  —    теж!
Ганьба  чинуш  від  спорту  —  у  етері,
І  цій  ганьбі  нема,  на  разі,  меж!
Для  них  рука  убивці  —  це  кінцівка,
Потиснути  яку  —  нема  проблем...
Любителям  ху@лової  готівки
Ла@но  смакує,  як  суничний  джем.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2023


Нешкідливе почуття

Вірша  про  тебе  сьогодні  не  буде,
Тихо  скажу  собі:  "Нині  не  треба..."
Думаю,  просто  втомилися  люди
Денно  і  нічно  читати  про  тебе...  

Вікторія  Бірюкова



Вірш  про  кохання  не  викличе  втому,
Бо  почуття  це  не  шкодить  нікому.
Інколи  шкалить  від  пристрасті,  звісно,
Та  з  нею  теж  у  цім  світі  не  тісно.
Бог  є  любов,  тут  ніхто  не  перечить,
Добре,  коли  поряд  є  дужі  плечі,
Добре,  коли,  як  молитва  до  Бога,
Пишуться  вірші  хороші  про...  нього.      

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2023


Любитель черлених руж

Ти  —  квітуча  черлена  ружа,
Твої  очі  —  небесно-сині.
Я  люблю  тебе  дуже-дуже!
Я  люблю  тебе  сильно-сильно!

Володимир  Присяжнюк


Підвезло  —  ти  на  маму  схожа,
Як  "квітуча  черлена  ружа",
Очі  —  сині,  обличчя  —  гоже...
Тож  "люблю  тебе  дуже-дуже"!
Не  дай  Боже,  пішла  б  у  тата,
(Бельмондо  був  від  нього  кращий),
Для  стосунків  —  раптова  втрата,
Бо  страшна  така  мені  нащо.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2023


ПОТІМ

Коли  помирають  поети
Не  від  старості,  не  від  втоми,
А  від  кулі  чи  від  ракети
В  ріднім  домі  чи  поза  домом...
Як  усе  це,  скажіть,  сприймати  —
Коли  душу  землі  на  клапті,
Коли  ницість  брудна  за  ката
У  смердючих  імперських  лаптях
Прагне  голос  убити  й  думку,
Онімів  щоб  народ  у  Краю?..
В  когось  досі  —  нема  стосунку,
Хату  скраю  хтось  обирає...
ПОТІМ  будуть  читати  вірші,
Лицемірну  сльозу  "пускати"...  —
Це  за  кулю  й  ракету  гірше
московитського  того  ката.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2023


Фрагментик ночі

Привела  дощ  за  руку  ніч,
(Грім  і  блискавка  їм  у  поміч).
Прохолодніше  стало  в  домі,
Наче  вимкнули  врешті  піч.
Підвіконня  —  за  інструмент,
Краплі  стукають  суголосно,
Вітер  в  парку  гойдає  сосни...
Невеличкий  нічний  фрагмент.
Пройде  ніч  ця  хай  без  тривог,
Хай  земля  відпочине  й  люди.
Хай  живими  всі  нині  будуть,
Й  голосінь  не  почує  Бог.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2023


Сторицею віддай їм, Господи

Допоки,  українці,  живемо́
В  країні,  подарованій  нам  Богом,
Ніхто  нам  шию  не  вбере  в  ярмо,
Рабом  не  зробить  тут  ніхто  нікого.
Серед  безмежжя  в  світі  ворогів,
Наш  ворог  —  без  душі  і  без  моралі.
Він  знищити  "до  нігтя"  нас  хотів,
Щоб  зло  творити  на  планеті  далі.
Вбивав,  знущався,  ґвалтував,  палив...
А  зараз  взявся  вільний  люд  топити,
Щоб  "остудити"  від  ракетних  злив.
Хоч  розуміє  —  скоро  буде  битий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2023


Їхня "мода"

Це...  тіло  вчора  ще  було  людиною,
А  нині  понесла  його  вода.
Він  батьком  був  доньці  своїй  і  синові,
Не  знати  де  вони  тепер,  шкода.
Їх  теж  водою  змило  вчора  з  даху,
На  поміч  татко  кинувся  услід...
На  жаль,  погано  плавав  цей  невдаха,
Додала  повінь  знов  країні  бід.
Цю  повінь  спричинила  не  природа,
А  орки  з  московитських  тих  боліт.
У  них  на  вбивства  й  ґвалтування  мода,
Від  неї  потерпає  увесь  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2023


Докіль?

Сльози  течуть  й  течуть,
Наче  прорвало  греблю...
Як  я  себе  від  них,  
Господи,  відокремлю?
В  домі  у  них  вода,
В  серці  у  них  розпука.
Вкотре  уже  біда
В  хату  ввійшла  без  стуку.
Господи,  порятуй,
Люд  твій  безмежно  терпить.
Будуть  іти  докіль
В  Краю  жнива  у  смерті?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2023


"Павтарілі"

вони  казали:"Можем  павтаріть",
І  підірвали  греблю  за  лекалом.
Людського  горя  їм  для  втіхи  мало,
Все  знищити  —  це  їхня  дика  хіть.
Страждають  люди,  гине  "німина",
Не  знаючи  ЗА  ЩО  її  карають...
Душі  і  серця  в  нелюдів  немає,
Хай  кара  божа  їх  не  омина!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2023


Любителі провокацій

Будинки  житлові  розносять  вщент,
А  звинувачують  у  вибухах  чеченців.
Для  з'йомки  дрону  вибрали  момент,  
Щоб  дорікнути  Україні-неньці...
Так  неприкрито  діє  фсб,
Бо  все  у  них  там  "через  пень-колоду".
Припишуть  злодіяння  вам  любе  
Ці  мастаки  "покаламутить  воду".
А  потім  вже  підуть  ракети  в  рух,
Беззахисні  міста  до  тла  щоб  стерти.
Це  "славнозвісний"  їхній  "русскій  дух",
Який  нічого  не  несе  крім  смерті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023


ЗСУ нас рятує й віра…

Скільки  буде  війна  тривати?..
Запитання  це  —  риторичне.
Біль  у  кожній  вкраїнській  хаті,
Він  до  кожного  з  нас  дотичний.
Тут  хоронять  когось  щоднини,
Від  новин  йдуть  мурахи  тілом.
Ось  була  і...  нема  людини,
Котра  жити  до  ста  хотіла.
Скільки  доль  обірвати  треба,
Щоб  наситити  врешті  звіра?..
Линуть  наші  молитви  в  Небо,
ЗСУ  нас  рятує  й  віра...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2023


Так холодно без вас…

Ідуть  від  нас  люди,  з  якими  нам  тепло,
І  пустку  заповнити  ради  нема.
Ця  пустка  —  прочинені  двері  у  пекло,
На  дні  у  сумління  —  не  змита  вина.
Ідуть  від  нас  люди,  зникають  завчасу,
Ні  щирих  порад,  ні  міцного  плеча,
Ні  профілю  рідного,  ані  анфасу...
За  спокій  душі  лиш  тріпоче  свіча.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2023


Та сама мить

Скількох  їх  вже  не  битиме  верба,
Скільком  уже  не  куштувати  паски...
Не  дорожили  цим  життям  хіба,
Чи  божої  не  заслужили  ласки?..
Вони  ще  юні,  хоч  такі  не  всі,
Були  й  в  літах  захисники  полеглі.
Земній  оцій  не  зрадили  красі,
За  неї  стали,  як  у  повінь  гребля.
Пішли  підмоги  в  Янголів  просить,
Щоб  рідну  землю  орки  не  топтали.
У  кожного  була  та  сама  мить,
Що  подвигом  всі  зватимуть  надалі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2023


Благовіщення

На  янгольських  крилах  летить  БЛАГА  ВІСТЬ,
Весь  світ  піднебесний  очікує  ДИВА...
Хай  зникне  все  зло  з  наших  душ,  сіл  і  міст,  —
Це  те  основне,  щоб  нам  жити  щасливо.
У  день  Благовіщення  ще  одну  вість
Очікують  люди  у  нашому  Краю:
Щоб  НОВОНАРОДЖЕНИЙ  мир  нам  приніс,
Хай  більше  ніхто  від  війни  не  вмирає.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2023


Жорстокі реалії

Чийсь  батько,  брат  чи  чоловік...
Жив,  як  усі,  життям  буденним.
Скорочений  війною  вік,
Десь  цвинтарні  "оплачуть"  клени.
Кохав,  ненавидів,  радів...,
Як  ми  усі,  навчався  в  школі...
"Зачислив"  до  спільноти  вдів
Кохану  жінку  мимоволі.
О,  скільки  їх  вже  полягло,
Статистика  збивалась  з  ліку...
Хоронить  місто  чи  село
Укотре  батька,  чоловіка...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023


Восьмоберезневі роздуми

Понавигадували  свят,
До  свят  тих  —  різних  атрибутів...
Так  вже  багато  літ  назад,
Що  й  не  згадають  свята  суті.
На  Валентина  "люблять"  нас,
У  березневий  день  "кохають"...
Аншлаг  для  квітів  і  прикрас...
Лиш  щирості  чомусь  немає.
У  дні  ці  ллється  на  жінок
Потік  із  пафосу  та  віршів,
Лише  не  втямлять  той  урок,
Що  інші  дні  —  нічим  не  гірші.
Тож  каву  в  ліжко  принести,
Спекти  торта,  помити  ванну...
Не  важко,  (Господи,  прости),
Якщо  свою  ти  любиш  панну.
Щоб  не  згасали  почуття,
Сюрпризами  наповніть  будні.
Заграє  фарбами  життя
У  січні,  вересні  і  грудні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023


Мамочці

Дев'ять  років  сьогодні,  так  час  пролетів…
Наче  вчора  торкались  мене  твої  руки…
Сум  безмежний  не  згас  березневих  тих  днів,
Днів,  коли  ти  терпіла  пекельнії  муки.
Ти  фундаментом  в  нашій  родині  була,
Тож,  коли  за  межу  так  слухняно  ступила,
Смуток  втрати  торкнувся  до  мого  чола,
І  зітерти  його  навіть  часу  несила…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2023


Щире побажання

Привітала  я  свекруху
з  Днем  приходу  в  світ.
Побажала  їй  здоров'я
і  Многая  Літ!
Ще  сказала  на  додачу,
що  бажаю  їй:
Круту  тачку  нову,  дачу
і  збуття  всіх  мрій!
Після  файної  забави,
ідучи  домів,
Кожен  з  гостей  ще  добавив,
чого  б  їй  хотів.
Тож  і  я  у  цьому  задніх
також  не  пасла,
Щоби  мало  що  згадати
потім  пів  села:
—  Вам  бажаю,  люба  мамо,
те,  що  б  Ви  мені
Побажали,  лиш  у  думці,
при  святковім  дні!
Та  щоб  те,  що  Ви  бажали,
Вам  збулось  стократ!..

До  свекрухи,  після  гостей,
завітав...  медбрат.
Чи  щось  з'їла  та  зі  смаком,
чи  щось  "залягло"?..
Досі  про  гостину  в  мами
ще  "гудить"  село.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2023


"Гнучка" натура

Тут  підлизнув,  вклонився  там...  —
Так  до  мети  кладе  дорогу...
Дає  "гнучка"  натура  змогу
Йому  відкрити  купу  брам.
Лизатиме  так  цілий  вік,
Бо  —  це,  на  диво,  люблять  люди.
Колись  "заслуженим"  ще  буде
Цей  лицемірний  чоловік.
Коли  ж  минеться  ваша  "міць",
З  вас  буде  нічого  узяти,
Вам  "затягти"  його  до  хати
Не  вдасться  навіть  силоміць.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2023


Заховай мене в тишу

Загорни  мене  в  тишу,  
де  немає  тривог,
де,  неначе  в  дитинстві,  
спокійно  і  тепло...
Тишу  співом  птахів  
розбавляв  колись  Бог,
сліз  Він  не  планував  
і  боїв  цих  запеклих.
Світ  творився  з  добра  
для  людей  і  тварин,
про  хвороби  і  війни  
не  було  навіть  думки.
Та  комусь  необхідні  
конче  вибухи  й  дим,
Кров  і  смерть  у  бою,  
і  нещасні  трафунки...
Терпнуть  тіло  й  душа  
від  людських  голосінь,
Холод  шкірою  йде  
від  ревіння  тривоги.
На  обличчя  паде  
страху  й  відчаю  тінь,
Бо  непевне  таке  
те  чекання  з  дороги.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023


Не вартий навіть смерті

Тобі  бажають  люди,  щоб  ти  здох,
Та  це  для  тебе  —  зовсім  не  покара.
Я  хочу,  щоб  ти  довго  жив  —  за  двох,
Щоб  гнив  живцем  з  шойгу  твоїм  на  пару.
Щоб  жодної  ти  ночі  не  заснув,
Куди  б  не  ліг  —  там  мокре  все  від  крові.
За  кожну  душу  страчену  ціну
Платив  нелюдським  болем  знову  й  знову.
Від  спраги  щоб  вмирав  біля  води,
Напитися  не  мав  довіку  змоги...
Приніс  у  світ  ти  стільки  вже  біди,
Що  смерті  не  допросишся  у  Бога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023


Заспокійливе

Він  зараз  там...  Там  де  гармати  б'ють,
Там  де  вночі  і  вдень  нема  споко́ю,
Де  кров  тече  невпинною  рікою,
Кипить  у  душах  невгамовна  лють.
Шукаєш  ти,  мов  коло  рятівне,
Отой  зелений  вогник  у  фейсбуці,
Й  радієш,  вкотре,  кожній  фразі  куцій,
І  молишся:"Хай  лихо  омине..."
Зелений  вогник  наче  корвалол,
Без  нього  серце  в  грудях  завмирає...
Він  там  де  ті,  хати  в  яких  не  скраю,
Ті,  що  гамують  гірше  в  світі  з  зол.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023


"Афганське" Стрітення

Вкотре  Стрітення  спомини  кличе
Про  ті  давні  події  в  житті...
Кандагарські  дували  знов  ближче,
Хоч,  напевно,  вони  вже  не  ті.
Над  роками  не  маємо  влади,
Пам'ять  лиш  у  нагоді  стає.
Тож,  полеглих  хтозна-чого  ради,
Поминальний  цей  день  у  нас  є...
В  мирний  час  їх  кидали  у  пекло
За  ідеї  кремлівських  панів,
Де  бої  відбувались  запеклі
Із  народом,  що...  жити  хотів.
У  кремлі  вибудовував  плани,
У  маразмі  давно  вже,  дідусь,
І  тяглися  в  Афган  каравани,
Везучи  за  собою  біду...
Тут  гуляли  однолітки  їхні,
Цілували  у  мирі  дівчат...
А  вони  про  події  трагічні
До  цих  пір  ще  затято  мовчать.
Щоб  не  плакали,  літні  вже,  мами,
Щоб  жаліти  ніхто  їх  не  смів...
Тож  від  рідних  приховують  шрами
І  жахи,  що  приходять  до  снів.

П.С.  на  світлині  мій  Павлик,  мій  коханий  чоловік
   




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023


Людина, а не залізо

Важливі  для  нас  кожен  день  і  година,
Бо  хтось  у  цю  мить  ризикує  життям...
Цінують  у  нас  не  "залізо"  —  людину,
Це,  західний  світе,  нарешті,  затям.
Для  вас  там,  ми  тут  —  захисна  парасолька
Від  зливи  з  ракет  московитських  і  куль.
Щоб  швидше  "вколола"  вже  ворога  "колька",
Підтримати  зброєю  треба  наш  "нуль".
Понищили  нелюди  нашого  цвіту  —
Це  втрати,  котрі  не  заміниш  нічим...
Зняв  маску,  нарешті,  х@йло  перед  світом
І  від  реноме  залишився  лиш  дим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023


Олімпіада БЕЗ ВБИВЦЬ!

Вони  —  хороші,  хочуть  до  Парижу,
Без  допінгу  приїдуть,  "вот  тє  крєст!".
Не  їх  вина,  що  в  них  країна  хижа,
Хоч  "доброй  волі"  був  і  в  неї  жест.
Спорт  до  війни  відношення  не  має,
(Хай  навіть  там  воює  дехто  з  них...).
"Бомбас  дамбілі  бєз  канца  і  края".
Тож  "русскій  мір"  тим  украм  дав  під  дих.  
А  спорт  завжди  синонімом  був  миру,
За  що  тоді  наказувати  їх?!
Вони  ж  залишать  вдома  ту  "сокиру".
Й  рапірою  прикриють  смертний  гріх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023


Болить…

Від  горя  бракує  кисню,
Тож  дихаєш  через  раз,
І  серце  частенько  тисне
У  цей  бідоносний  час.
По  світу  вирують  війни,
Як  вихор  із  тисяч  душ.
Ще  лихо  тепер  стихійне
"Викошує"  люд  довкруж...
Ми  довго  гнівили  Небо,
Земля  ледь  жива  від  ран.
Людьми  просто  бути  треба  —
Вчать  Біблія  і  Коран.
Ми  ж  нищимо  все  навколо,
Природи  царі  ж  бо  ми...
Залишимо  степ  тут  голий
Для  ядерної  зими?..


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2023


Він працює на цвинтарі

Він  працює  на...  цвинтарі.  Кожного  дня
він  до  горя  людського  несе  особисте.
Всі,  хто  тут  "оселились",  неначе  рідня,
не  відмиєш  під  душем  набутого  хисту.
Чув  багато  плачу  і  надміру  зітхань,
тут  пробачення  просять  в  холодних  надгробків...
Де  спочинок  всіх  прагнень  людських  і  бажань,
важко  бути  байдужим  впродовж  купи  років.
Він  працює  на  цвинтарі.  Цвинтар  йому
вже  давно  перестав  бути  місцем  роботи.
Смерть  сприймає  ще  хтось,  як  падіння  в  пітьму.
Інший  вимір  —  вона,  він  це  знає  достоту.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2023


Совість — це зайве

Десь  мама  хоронить  сина,
Від  сліз  ледве  бачать  очі.
Єдина  її  дитина...
"Синочку...",  вона  шепоче...
Вмостився  він  на  дивані,
І  тепло  йому,  і  зручно,
А  ще  в  діамантах  пані
Доглянута  і  бундючна.
Під  ними  мільйонів  кілька,
Тож  "жізнь  удалась"  —  нівроку!
Душі  не  шукайте  тільки,
Там  —  пустка  багато  років...
Неначе  світи  два  різні,
Там  плачуть,  а  там  жирують...
Колись  щоб  не  стало  пізно,
Змін  стан  речей  потребує.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2023


Що сниться нелюдам?

На  "до"  і  "після"  розділила  світ
Крилата  смерть,  яку  відправив  нелюд.
Бетон  кришився,  наче  ломом  лід,
На  жах  перетворив  людську  оселю...
Біля  дружини  солодко  засне
Той  московит,  в  людській  подобі,  нині.
Весь  рід  його  усе  буття  земне
Позаздрить  найнещаснішій  людині...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2023


Щоб, як колись…

Знов  усміх  розтанув  у  височині,
Туди  віднесли  божі  Янголи  душу...
Ці  хлопці  не  раз  Смерті  мовили:"Ні!",
На  "вдобренім"  "Градами"  клаптику  суші.
Як  леви  боролись  за  землю  свою,
Хоч  мирно  на  ній  звикли  змалечку  жити.
За  обрій  ідуть,  як  герої,  —  в  бою,
Щоб  тут,  як  колись,  колосилося  жито.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2023


Вона б ще спала…

Як  хижий  звір,  ступає  по  землі,
Землі,  де  споконвіку  мирні  люди...
Страждають  і  дорослі,  і  малі,
Бо  забрели  сюди  нащадки  Юди.
Вона  б  не  йшла,  аби  не  ті  сини
Лихого  того  каїнського  роду,
В  окопах  давніх  бачила  би  сни
Про  мир  і  спокій,  про  любов  й  свободу...
Та  розбудили  посеред  зими,
Коли  надворі  панував  ще  лютий,
Умили  день  горючими  слізьми,
Про  мир  людей  примусили  забути.  
Вона  б  ще  спала  —  клята  та  війна,
Та  є,  на  жаль,  у  світі  ще  країна,
Де  замість  люду  —  рабська  німина,
Котру  привчили  жити  у  руїнах.
Життя  таке  є  нормою  для  них,
Тож  світові  готують,  вкотре,  пута.  
Планида  наша  —  дати  їм  під  дих,
Й  допомогти  війні  навік  заснути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2023


На передовій

Руїни  Бахму́та  поглинуть  цей  крик
Нестерпного  болю,  що  годі  терпіти...
Здавалося  б,  кожен  до  смерті  тут  звик,
Та  не  поспішає  ніхто  з  цього  світу.
Тож  брак  атеїстів  на  передовій,
Шепочуть  “молитви”своїми  словами...
В  Бахму́ті  —  із  надлишком  світлих  надій,
Бо  всі  повернутися  прагнуть  до  мами.
До  мами,  дружини,  до  діток  своїх...
Що  там  написали  на  Долі,  хто  знає?
Тут  сльози  —  це  сльози,  і  сміх  тут  —  це  сміх,
Емоцій  впівсили  в  окопах  немає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2023


Зник безвісти

Зник  безвісти...  А  безвісти  —  це  де?..
Не  знаєш:  він  живий  чи  у  полоні?..
Складаєш  перед  образом  долоні
І  просиш  Бога:  "Хай  домів  прийде..."
Не  плачеш  перед  рідними,  аби
Сльозою  ту  надію  не  злякати,
Що  жевріє  ледь-ледь  у  вашій  хаті
Й  вслухається  у  звуки  щодоби.
Здригається,  бо  десь  загавкав  пес,
Можливо,  то  коханий  йде  додому?..
Душевну  від  оточуючих  втому
Ховаєш,  а  вона  —  неначе  прес...
Думки  про  смерть  від  себе  геть  женеш,
Бо  він  не  міг,  він  знає:  ти  чекаєш.
На  Небі  місць,  напевно,  вже  немає,
Лише  здається,  що  воно  без  меж.  
Зник  безвісти...  А  безвісти  —  це  як?..
Хто  відповість  на  це  "просте"  питання?..
Не  перша  ти  питаєш  й  не  остання...
Рідня  давно  —  війна  й  питання  знак.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023


Сколько той зимы

Он  шёл  сюда  за  унитазом,
За  блендером,  за  утюгом...
Он  не  был  в  Киеве  ни  разу,
Ни  с  кем  там  не  был  он  знаком.
Но  дома  —  тёща,  ипотека,
Жена  без  кружевных  трусов,
Долги  в  сельмаге  и  аптеке...
За  это  всё,  на  всё  готов!
Вот  и  пошёл  "крошить"  укропов,
Поцеловав  вождя  портрет...
Теперь  лежит  на  дне  окопа,
Дыханья  нет  и  пульса  нет…
А  дома  "обмывают"  "Ладу",
"Гудит"  семья  на  всё  село.
Весну  теперь  дождаться  надо,
А  то...  дороги  замело.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969542
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.12.2022


Творцям "бавовни" (посмертно)

Хлопчики,  як  же  так?..
Як  же  без  вас  тепер  ми?..
В  Небі  порядних  брак,
Звідти  вас  не  повернуть.
Жити  б  вам  тут  до  ста,
Та  обірвались  Долі.
Дійсність  —  така  “проста”,
Не  закричиш:”Доволі!”
Як  же  тепер  без  вас?..
Тут  вже  по  вінця  болю…
Надто  жахливий  час
Випав  на  ваші  Долі.
Там  уже  не  болить,
Там  —  мир  і  вічний  спокій…
Втислось  життя  у…  МИТЬ,
Далі  —  у  вічність  кроки.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022


В кожен клуб по три баяни,

валька,  та  що  "півстакана",
Щось  підслухала  в  шамана.
На  концерт  кобзона  дід,
Натворивши  в  світі  бід,
Все-таки  зібрався  врешті,
Не  чекаючи  арешту.
Всі  в  нас  в  курсі  що  івани
Рвуть  на  поминках  баяни.
Тож,  щоб  все  було  як  слід,
Не  воскрес  щоб  раптом  дід,
Десь  почувши  балалайку,
валька  "рве  на  грудях  майку".
В  кожен  клуб  по  три  баяни,
Поминали  щоб  івани
моль  гебешну  від  душі,
Ревучи  про  камиші.
На  додачу  ще  гармоні,
Щоб  брикали  наче  коні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2022


Сковороді замість букета

Чи  сподівавсь  колись  на  це
Філософ,  мандрівник,  поет…
На  грошах  вздріть  своє  лице:
На  гривні  —  власний  свій  портрет?
Із  грішми  у  світах  —  біда,
На  них  там  білки  і  зайці…
У  нас  —  Тарас,  Сковорода…,
Приємно  брати  гроші  ці!
От  віддавати  —  навпаки,
Важкий  для  люду  цей  процес,
Неначе  липнуть  до  руки,
Позбутись  їх  —  глибокий  стрес.
Такий  у  нас  менталітет  —
Романтика  й  меланхолізм…
Тож  на  купюрах  в  нас  —  поет,
А  не  якийсь  соцреалізм.
Григорій  Савич  утікав
Від  світу,  наче  від  вогню,
Об'їздив  безліч  він  держав,
З  життя  гнав  примус  і  брехню.
Неординарним  був  завжди,
Таких  сприймають  не  усі,
Губилися  його  сліди
У  чистій  вранішній  росі.
Такий  він,  НАШ  Сковорода,  —
"Зручним"  ніколи  він  не  був.
Зате  був  чистим,  як  вода,
І  розігнати  вмів  журбу.
Поет,  філософ,  поліглот...
Поради  досі  нам  дає...
Його  шанує  мій  народ,
Бо  шанувати  привід  є!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022


З Днем приходу у світ, філософе

Не  з  їхнім  фартом  знищити  тебе,
Від  світу  утікав,  а  тут  —  тим  паче!
Все  буде  так  —  цього  не  сталось  наче,
Хай  нині  стеля  —  небо  голубе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022


́́́Він не повернеться вже

Під  Херсоном  загинув  розвідник  
35-ї  окремої  бригади  морської  
піхоти  ім.  контрадмірала  Михайла  Остроградського  
Володимир  Малецький  (позивний  «Маорі»).  
Він  разом  з  побратимами  рятував  хлопців,  
котрі  потрапили  у  засідку.  


Він  теж  хотів  жити  у  світлі  й  теплі,
З  роботи  іти  у  затишну  квартиру...
Та  нелюду  більше  забаглось  землі,
Тож  в  нас  вісім  років  "проблеми"  із  миром.
Він  теж  планував,  в  скорім  часі,  сім'ю,
Щоб  діти  будили  дім  їхній  щоранку...
Та  в  нелюда,  знов,  рецедив  déjà  vu,
Тож  в  хід  він  пустив  і  ракети,  і  танки.
Не  буде  у  нього  дружини  й  дітей,
На  жаль,  не  повернеться  він  вже  додому...
В  кремлі  божевільних  ще  купа  ідей,
Котрі  всім  у  світі  набили  оскому.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2022


русня

Дві  руки  у  них  і  дві  ноги,
З  вигляду  вони  —  звичайні  люди...
Та  людське  русні  —  не  до  снаги,
Їхні  вчинки  шокували  б  Юду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022


Розмаїття прагнень

Так  хочеться,  щоб  всі  живі,
У  міру  сил  своїх,  здорові.  
І,  щоб  не  "пив"  ніхто  нам  крові
І,  щоби  рівні,  не  криві...
Так  миру  хочеться  й  краси,
Щоб  все  завжди  було  в  порядку,
Кроти  щоб  не  чіпали  грядки,  
(Бо  лізуть,  скільки  не  проси).
Аби  поменшало  смертей
(Так  хочеться,  аж  коле  в  боці),
Вже  стільки  їх  у  цьому  році...
Аби  згадати:"БУДЬМО!  ГЕЙ!"
Так  хочеться...  але  війна
"Вставляє  палки  у  колеса",
Ми  прагнули  в  житті  прогресу,
Але  жадав  "карабль"  "на".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2022


День усіх святих

Вогниками  пам'ять  затріпоче
Нині  в  кожнім  місті  і  селі,
І  живі  зволожить  раптом  очі
Відпаром  могильної  землі.
І  минуле  спомини  покличе,
Ти  у  них  загорнешся  як  в  плед.
Тінь  війни  спаде  на  мить  з  обличчя
Цвинтарного  сяйва  посеред.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2022


Він БУВ

Він  БУВ...
Він  БУВ!  Він  БУВ!  Він  БУВ!
Три  літери,  як  три  удари  в  серце...
На  спільні  плани  хтось  наклав  табу,
І...  хто  підкаже  як  сприймати  все  це?
БУВ  батьком,  чоловіком,  сином  він,
БУВ  другом,  із  яким  не  страшно  в  пекло...
"Він  БУВ!  Він  БУВ!"  —  гуде  церковний  дзвін,
І  в  полудень  ясний  надворі...  смеркло.
Та  всеж  він  БУВ!  Зі  мною  поряд  БУВ!
Цього  не  відбере  ніхто  у  мене!
Повз  "пробігає"  споминів  табун,
В  нім  коні  різні  —  ніжні  і  шалені...
Він  БУВ...
Він  БУВ!  Він  БУВ!  Він  БУВ!
Квартальний  план  у  Смерті  є  по  душах...
Банально  ним  завершили  добу
На  клаптику  пораненої  суші.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2022


Гучні реалії

Під  пронизливий  звук  сирен
Днів  своїх  ми  ведемо  лік,
Бо  дало  життя  раптом  крен,
Не  один  обірвавши  вік.
З  голосіннями  ми  зрослись,
День  без  них  —  наче  щось  не  те...
Чи  забудемо  їх  колись,
Коли  мир  крізь  біль  проросте?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2022


До фюрерового воїнства

Ви  можете  вбити,  скалічити  тіло,
Плодити  завзято  тут  сирот  і  вдів,
Та  нам  вже  затерпло  усе,  що  боліло,
Хоч  ваш  ниций  фюрер  не  цього  хотів.
Він  прагнув  усіх  нас  з  лиця  землі  стерти,
Аби  українців  ніхто  й  не  згадав,
Для  нього  ви  —  лиш  постачальники  Смерті,
Та  їй  вже  набридли  ви  так  —  Боже,  збав!
Ви  можете  вбити,  скалічити  тіло,
Ракет,  танків...,  люду  у  фюрера  —  тьма.
Забудьте  чим  марили  й  що  ви  хотіли,
Бо  перемогти  у  вас  шансів  нема!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2022


Втихомирювачі на марші

Втихомиритись  ти  не  можеш,
(кгб-шне  нутро  бурлить)...
Убиваєш  творіння  боже  —
Це  для  тебе  натхнення  мить.
Сподівання  твої  на  бункер
ЗСУ  перекреслять  враз.
диригенте  убивств-грабунків,
Близько  вже  твій  останній  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022


"Післяднянародження"

У  ротенберга  зранку  похмілля  невеличке,
Бо  вчора  другу  вові  минало  сімдесят.
Від  випитого,  мабуть,  упала  тінь  на  личко,
Та  швидко  "підсвітила"  в  Керчі  ворожа  бл@ть.
Він  стільки  крові  й  поту  на  кримський  міст  потратив,
З  бюджету  стільки  "бабок"  натирити  зумів...
Тепер  із  виконробів  комусь  "засвітять"  ґрати,
Бо  "цапа  відбувайла"  знайдуть  без  зайвих  слів.

Млинець  хай  перший  —  "комом",  та  зачекайте  трішки,
Ще  якісних  й  "смачненьких"  насмажать  ЗСУ!  
Тікати  вам  по  морю  вже  доведеться  пішки,
У  поміч  Україні  "Тайфун"  і  "Точка-У"...  






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2022


Жадана днина

Скільки  днів  і  ночей  не  знаю
Буде  жах  цей  тривати  тут,
І  коли  підлу  вражу  зграю
Заженем  до  "сібірскіх  руд"?..
Скільки  Доль  обірве  війна  ця,
Скільки  тіл  покалічить  ще?..
Хтось  не  стріне  свої  сімнадцять,
Під  ракетним  впаде  "дощем",
Хтось  зостанеться  без  родини,
Бо  залишиться  тільки...  пес...
Ще  далеко  жадана  днина,
Просить  Край  про  котру  в  небес...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022


А бруду прибуває

Очищається  світ  від...  бруду,
Посередництвом  українців.
Поміняли  на  днях  іуду
Не  на  срібло,  не  на  червінці.
Обмін  дивний,  що  там  казати  —
Зрадник  давній  пішов  до  кума,
Обійняли  дружин  солдати,
Хоч  не  стерли  обійми  суму.
Бо  багато  ще  у  полоні
Тих,  що  марять  у  снах  про  волю.
Десь  чекають  на  татка  доні,
Й  за  синів  мами  Бога  молять...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2022


Hand of Vengeance

Ця  рука  зробила  безліч  справ,
І  робила  б  їх  іще  багато...
Цю  можливість  клятий  орк  забрав,
Що  незваним  приблудив  до  хати.
Руку  цю  згадають  ще  не  раз
орків  внуки  й  правнуки  трикляті...
Вже  розплати  неминучий  час
Відлік  розпочав  на  циферблаті!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022


Без Ліз

Світ  прокинувся  без...  королеви...
Зранку  —  кава  чи  чай  з  молоком...
Сум  в  очах  однорога  і  лева,
(Осягли  вже  утрату  цілком).  
Балморал  позашторював  вікна,
Щоб  не  бачити  дійсність  без  Ліз...
Так  буденне  сприймає  трагічне  —
Болем  в  серці  й  струмками  зі  сліз...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2022


Довгоочікуваний день

Не  відаю  коли,  
та  все  ж  настане  мир.
Той,  хто  нас  убивав,  
стріляти  перестане.
І  спокій  врешті-решт  
загляне  до  квартир,
Статистика  згада  
про  ДТП-шні  рани....
На  жаль,  не  завтра  ще  
й  не  післязавтра  теж,
Але  цей  день  прийде,  
інакше  не  буває.
І  щастя  буде  в  нас  —  
воістину,  без  меж,
Бо  у  війни  на  це...  
ліцензії  немає.
Так  хочеться  прийти  
до  цього  дня  без  втрат,
Та  з  наших  сподівань  
збиткується  реальність.
І  кожен  новий  біль  —  
болючіший  стократ,
І  кожен  зойк  мінор  
вплітає  у  тональність.
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022


Бункерному

Для  чогось  і  тебе  пустили  в  світ,
Хоч,  окрім  лиха,  не  приніс  нічого...  
Сирійський  хлопчик  повідомив  Бога,
Що  ти  життєвий  перебрав  ліміт.
І  скільки  б  не  чіплявся  ти  за  стіл,
Який  би  бункер  не  копав  глибокий...
Вже  Провидіння  "не  спускає  ока",
Cлідкуючи  за  тілом  у  приціл.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022