| Сторінки (1/92): | « | 1 | » |
Цей світ такий логічний і простий -
здається, з іскор виростають зорі...
Але свої шляхи і блокпости
у наднової та у інфузорій...
Далекі весни чуються тобі
в пахучім цвіті рідної черешні,
та сіє небо зерна голубі
і обіцяє квіти нетутешні.
Недавнє літо ще своїм теплом
голубить неньку - молоду і дужу,
а вже зима - байдужа, мов тефлон,
у білий саван загортає душу.
Уже пройшли небесні сіячі,
озимину засіявши космічну...
І та росте, з крижинок у душі
складаючи жорстоке слово "вічність"...
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348541
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2012
Я вернуся з міжзоряних воєн
без чинів і нагрудних оздоб
і, вдихнувши морозної хвої,
почуватимусь Раяном Ноєм,
порятованим в Сьомий потоп.
Я побачу тебе на обійсті -
годуватимеш просом гусей -
ти можливо й чекатимеш вісті,
та навряд чи такої: " Не бійся,-
пожартую,- це - я, Одісей".
Ти не зойкнеш - спокійно в гусятник
заженеш голосну череду́.
("Не було мене літ із десяток,
от нарешті заскочив на свята...")
В хату двері прочиниш. Зайду.
Відсахнеться вогонь - аж іскрини
полетять через комин до зір.
Знову мовчки дістанеш зі скрині
вишиванку і оком майстрині
обласкаєш яскравий узір.
Все незмінне - парсуни і фотки,
і святих гачкуваті носи.
Я повішу на цвяшок пілотку,
одягнусь у сорочку - коротку,
наче зроду її не носив.
Стіл хутенько застелиш обрусом,
страв дванадцять наносиш раз-два,
замість дідуха сіна натрусиш,
ще й для доброго духа-інтруза,
що заходить у ніч до Різдва,
ти поставиш тарілку і ложку,
з ними келих для знаних потреб.
Наготуєш усього потрошку
в коляду хитруватому Мошку
на випа́док, як зайде вертеп.
Перша зірка у небі засяє,
мов сигнал неземного Арґо.
Я промовлю молитву Джедая,
ти помолишся: Бог ся Раждає!,
потім разом: Славімо його!
Ніч покотиться місячним колом -
я зійду з осьової путі.
І напевно вже більше ніколи
не скуштую горіхових колив
зі смаком різдвяно́ї куті...
17.03.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2012
Коли відлига вимиває кальцій
і наступає авітаміноз,
я бачу у природі, мов у кальці,
сліди промоцій і сезонних акцій
для квітників, акацій
і мімоз.
Закони ринку - в космосі і в зерні,
чи землю задля прикладу візьміть:
вона - це ті ж артілі і майстерні,
а в них прибутки - хоч які мізерні,
та з ними в парі - термін
і ліміт.
Земля - у курсі промо та авізо,
а що її покликання - родить,
як тільки снігова перина злізе,
б'є насінині в рейку із заліза:
- Бери мене у лізинг
чи кредит.
Під чесне слово і малий відсоток
з весною підем у хмільні танки,
прийму у лоно, здобрене азотом,
бо час не жде, бо зацвіту осотом,
а з нього й мед у сотах
не такий...
Вдовиний бізнес... Ледь стачає сили
на любих діток, і не хмурить брів
за те, що пустотливі натворили
з часів, коли Сварога та Ярила
самі ж і утопили
у Дніпрі.
Усе для них - розрада, їжа, хата,
віддасть останнє, хочеш - забирай!
Вони ж їй у подяку - "мирний" атом.
Бо - нелюбима. А якщо і мати,
то сурогатна.
Бо - не рай!
12.03.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2012
І жаль себе, а може і не жаль -
чи винна ти, що йти до тебе мушу? -
тим більше, що отруйнішим із жал
ти цілиш у свою охриплу душу.
І врешті не витримує струна,
і груди рве в польоті із нізвідки -
та чи у тому є чиясь вина,
що поряд хтось із поясом шахідки?
Чи винен хто, що в'януть до пори
твої слова, неначе мерзлі квіти?
Я все знесу - лише не говори,
що це мені не мало би боліти...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2012
Цілу ніч - "епізоди" Лукаса,
целулоїд кипить у колбі
од вогню кольорів Делюксу
і громів цифрового Долбі.
Ах, яке все живе і свіже!,
хоч насправді з пап'є і вати -
у пропорціях Панавіжн
світ яскравіший - що й казати!
Я прокинусь, відчувши напад,
на зразок амнезії Борна,
я усядуся на канапі
з ілюзорним відром попкорну.
Розчахнувши веранду настіж,
утоплюсь у 3-D екрані
і в екстазі - "Das ist fantastisch!" -
упізнаю світи незнані.
Логотипом у небі зрине
срібний місяць мого дрімворксу,
світловивіска магазинна
озаглавить кіно заморське.
Привітається криком півня
голос диктора із-за кадру -
так пронизливо і надривно,
що засвище система квадро!
По дорозі ітимуть перші
перехожі, немов субтитри.
Заклопотані білетерші
закликатимуть не смітити.
А коли під горою поїзд
реп утомлено дочитає,
у очей моїх полароїд
сонце блисне мечем джедая.
26.02.12
26.02.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2012
Гай-гай, синочку, все не просто так,
все має свій анфас і має профіль.
Буває, що зачовганий мідяк
у снах видіння бачить кольорові.
А часом розмальований банкнот,
якщо і видить сни, то чорно-білі -
що він в опалі, що уже банкрот,
що падає на аеромобілі.
А хтось не спить ночами взагалі -
псує папір і мучиться до рана...
Та всі його душевні мозолі
і шеляга не варті, мій коханий.
Тож спи, синочку, і не забувай,
що аверс має світ і має реверс...
А татко ще попише. Бо, гай-гай,
між віталакт і -прост - лиш vita_brevis.
3.02.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2012
Якби мені ензиму,
що не боїться стуж -
я б тугу цю озиму
перемішав чимдуж,
заправив би ферментом
і дочекався див,
щоб сум одномоментно
у ром перебродив.
У чайнику старому
закип'ятив би ель
уполовину з ромом
і цвітом конопель.
Тоді б напився ґроґу
з божественним смаком,
щоби забути лоґін
у себе_крапка_ком,
щоб не бубнив у скроні
обридлим цвіркуном
свої думки скоромні
простуджений ґеном,
не скаржилося - глухо,
немов старий рояль,
в моє середнє вухо
напівостигле Я.
7.02.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2012
Пахло глиною. Зеленіло.
Зріли душі в бульйонах ванн.
В гучномовці - захрипле: "Neo!
Do You hear me? You're the One!"
Тужавіли пучки енергій,
грілись подихи, проводи.
І хотілося в першу чергу
то амброзії, то води.
Далі - кадри. Понурим колом -
осінь, літо, весна, зима.
І здавалося випадковим,
що у колі кінця нема.
Та коли появився вершник
і з кишені своїх райтуз
вийняв карту, то я найперше
здивувався - пікóвий туз?!
І лише, як у сні провіснім
пролунало уже наге:
- Збій системи 1-108, -
усвідомив - година "Г"!
План "EMERGENCY", час - хвилина,
вознесіння - смертельний трюк.
Похмелюсь - гіркота полинна
заблокує тремтіння рук.
Із комп'ютера витру порно,
в умивальник зіллю чарас
й на пакетику від попкорну
накарлюкаю кілька фраз.
Хтось на мить розладнає хаос,
розведе у боки світи
і драбину у свій пентхаус
мовчки викине з висоти...
Та негадано заголосить
дивна жінка зі світу Ші*
і віддушину у волоссі
привідчинить моїй душі.
І грайливо душа поскаче,
наче мавпочка(,) між гілляк...
Тіло скельцями від Версаче
маскуватиме переляк...
* Банші
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311841
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2012
They tried to make me go to rehab, I said: "No, no, no"
Rehab, "Back to Black"
Тебе силкуються закрити,
а ти - їм: "Ні, ні, ні".
Душа у кольорі нефриту
лежить на мілині.
Твій soul міриться до джазу
крізь ніч і R&B,
а ти своє "не маю часу!" -
усім навперебій.
Твоя душа з відтінком яшми,
(точніше - жадеїт),
кричить: "Невже тобі не страшно? -
Твоє життя збоїть!
Тобі - у схиму б, до святилищ,
подалі від гріха б!"
А ти - душі: "Чого ти квилиш?
Пощо мені рехаб?
Чого гризеш? Мари якої? -
(текіла, джин, гашиш!) -
тебе нічим не заспокоїш -
ти повсякчас гірчиш!
Хіба до сміху Заратустрі
на перехресті трас? -
всі демони - лише назустріч -
(шираз, шартрез, чарас!)
Не вгомонюся я у лірі -
(ти знаєш, я - no good)".
...І, раптом, голод чи делірій
тебе загнав у кут!..
...Свої шляхи - земні і вищі -
у "не таких" натур...
А зараз - до вершин нових чи
назад у чорноту?
Чи це лише від папарацці,
підлесників, нахаб -
вакації, перерва в праці
на зоряний рехаб?
Шалом тобі, лозо, соломко!
Лети в останній хадж!
Депресія. Всесвітня ломка.
І ґанджа** має ґандж.
2011
*рехаб (сленґ) - реабілітація
**ґанджа - сорт індійських конопель
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2012
"Ведь Бог был автор этой пьесы,
А Люцифер был режиссер..."
"Мне кажется, что у меня осталось очень мало времени."
Анна Яблонська (20.07.81-24.01.11)
Ще ціла вічність до небесних пенсій,
але допоки носить нас земля,
мов у старому доброму саспенсі
біжить лічильник вперто до нуля.
Ти - юний цар, з тобою охорона -
крилом торкає тіло молоде,
та при ходьбі хитається корона -
іще до лиха з голови впаде!
А ти біжиш - через щаблі і ранги -
ще амулет свій згубиш до біди!,
і ледь встигає за тобою ангел,
щоб у клепсидру хлюпнути води.
А у тобі уже потреба лету,
та по дорозі у небесний порт
ти не помітиш тіні амулета
і мимоволі вилаєшся :"чорт!"
А потім - стук, і ти не знаєш, хто там,
ти ще в надії - ангел на посту!
М’яка посадка! Плескаєш пілотам.
І раптом - вибух в аеропорту.
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2012
По лабіринту йде Тезей
до злого Мінотавра
і каже:
- Не чіпай людей,
бо зіпсується аура.
Собі мугикає під ніс,
а наче б'є у ринду:
- Мовчи, допоки не розніс
тебе по лабіринту!
Байдýже, бик ти чи байстрюк -
цього не скаже й Мінос -
а ти не роздувай ніздрю,
бо злість - не плюс, а мінус.
Тобі б утіхи від родин,
кретине з виспи Крета,
незайві бета-каротин
і яблучна дієта.
Побільше світла і тепла,
а почуття грядущі? -
коли єднаються тіла -
окрилюються душі!
Мені дала в поводирі
клубочок Аріадна -
чого ховатися в норі,
хіба отак порядно?
Дедалі більше тираній
нуждається в Дедалі.
А ти мовчи, не сатаній!
Бо це лише деталі...
28.12.2011
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2011
Бейкер-стріт загубила сон
у її найпевнішім місці -
Ватсон, Холмс і мадам Гудзон -
насторожі четвертий місяць.
Цілонічно по черзі втрьох
у дверне заглядають вічко,
а уранці на дверях - ох!,
знов танцюючі чоловічки!
Їх уперто малює хтось
пальцем, вимащеним у ваксі -
і нервується Шерлок Холмс,
і дивується доктор Ватсон!
Хоч надія зламати шифр,
як і водиться, швидко вмерла,
та здаватися не спішив
наполегливий містер Шерлок.
Набивав у чубук гашиш
і смалив у тиші́ цвинтарній,
щось вигукував часом, лиш
не "Уотсон, елементарно!"
Прапорцями значи́в міста,
поруч дати писав на карті
із депеші чи із листа
від професора Моріарті.
Ще етюди з кількох октав
грав на вицвілій віоліні.
Ватсон чемно перегортав
ноти пальцем у гуталіні.
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2011
Уже в Різдвяному турне
Дитятко Боже -
тож ти не думай про сумне,
самотній бомже!
Пусте, що тягнуться літа,
неначе лайкра -
я передав твого листа
до Миколайка!
Ба, быльше - він уже прислав
тобі посилку.
Ось бачиш напис - "Ярослав!
Для тебе, синку!"
Всього тут! Вистачить на двох -
стрічок і вати...
А ти зайшов би на Різдво
колядувати.
Ми заспіваєм у канон
"Христос Родився".
Я пригощу тебе вином,
бо так годиться.
А вже як дідух у куті
закряхче сипло,
я у полумиски куті
усім насиплю.
Гарячим чаєм напою
і не посмію
заговорити про мою
лоботомію.
Лиш мерзлі пальці помащу
борсучим жиром,
щоб ти, нагрівшись досхочу,
пішов із миром...
Перебирати в смітниках
опалу хвою
і тужно думати про дах
над головою -
весь у снігу, немов альбом
у обволюті.
І як нам холодно обом
у зими люті...
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300799
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2011
Не дай мені зійти на манівці
з хиткої стежки у колючім терні.
Стримлять в моїх зап’ястях олівці
і крапле кров по білому папері.
Хай не відпустить цей блаженний біль! -
без нього не пожну дарунків долі.
Усім, що є, завдячую тобі,
і щонайперше - цим пекучим болем.
Якби не ти, я не пройшов би тут,
об холод твій не заточив би стилос.
І зрештою – це ти роздула трут,
хоч і не тим, чого б мені хотілось...
Не дай мені зійти на манівці,
впокоїтись теплом осінніх терцій.
Іще різець тримаю у руці
і кров моя ще струменить од серця...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2011
А я піду і, може, навіть завтра,
програвши майже виграні бої -
немов луна чи призабута мантра,
що втратила вібрації свої.
Цей світ - чужий, бо не на мене шитий,
таки мій вибір був не до пуття -
на перехресті "жити-жити-жити",
мабуть, я вибрав не своє життя.
А, може, він - такий тісний і грубий,
що не діждуся, як уже мине -
всього лише фаллопієві труби
усе ще не зачатого мене?
Чи, навпаки, це я - космічна гусінь,
що на Землі лишає чорний слід,
і це життя проплазувати мусив,
щоб заслужити право на політ?..
То хто я - фенікс, що згорить у жовтні,
щоб навесні воскреснути в плоді?
Чи каменюка, що у воду бовтне -
і тільки кола, кола по воді?..
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2011
Вдивляючись у зоряні долоні,
звіздар верховний пише гороскоп.
А під крилом небесних хіротоній -
Земля на нитці, наче гіроскоп -
описує божественну фіґуру,
хитається, мов маятник Фуко,
а в межичассі хитромудрий ґуру
рихтує долю чорним молотком.
І хай харизма в того хіроманта -
не допоможе - навіть не просім -
наворожити небо в діамантах,
а землю - без фуку- і хіросім.
Щоби були в героях геродоти,
але - не герострат і героїн,
щоби рої отруйної бридоти
не гнали нас із раю до руїн.
Бо щось таки наплутали планети
в панічній втечі від космічних пил -
коли поети - більше ніж поети,
а люди менші за небесний пил.
Та що мені хореї і хорали,
чи в бахромі охровій хорогви -
не хоронили б краще, не ховали
людей у протитанкові рови!
Ерстеди, фаренґейти і рентґени
не розривали б Землю в унісон,
а хробаки хвороботворних ґенів
не пожирали б тіло хромосом!
От, взяв би - й проторив дорогу долі
від наших неспокушених пра-пра
повз пагорби клонованої Доллі
із Прометея Нового ребра,
повз голокости і голодомори,
повз саркофаги і саркоми повз -
хай це мара - за Мармурове море
заради цього я б на пузі повз!..
...А він в полоні планетарних ліній,
спіралей, галактичних перехресть
вирізьблює на Дановім коліні,
неначе меч, пересторожний перст...
травень 2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298548
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2011
28 декабря 2010, 18:24
Госпожа
це ти, Ярослав?
28 декабря 2010, 18:30
Ahasuerus
Чому я маю бути Ярославом?
29 декабря 2010, 08:09
Госпожа
вибач, якщо тебе в чомусь образила.
30 декабря 2010, 19:19
Анкета удалена
завтра новий рік. а я самотня. не тому, що ніхто не хоче мене. а тому, що я НЕ ХОЧУ НІКОГО.
Мені поштар давно листів не носить.
Згорів поштамт? Скінчилися листи?
У них так є - пергаменту не досить,
або сургуч забули підвезти.
То мало симпатичного чорнила,
то писарі у них перевелись -
я потерпів би, лиш би пояснили,
що все невдовзі буде, як колись.
У крайнім разі, можна під копірку -
"листами щастя" не один живе -
було б, якщо не з медом, то й не гірко,
як самота ухопить за живе.
Я теж писав би ті листи небесні -
недавно з "Книги мертвих" почерпнув,
що за подібне всяк по смерті скресне
(два - у одному за смішну ціну!)
По тому вже не ждав би листоноші -
тоді уже ілюзій не було б,
що навіть чорт, за душу чи за гроші,
мене згадає, написати щоб.
Мене вже не було би у реєстрі,
стежки до мене встигли б зарости -
чужі брати, чужі самотні сестри
займали б черги по свої листи.
Я скриньку вже не відчиняв би майже,
лиш деколи - по пам'яті старій.
І як у сні тривожнім знову скаже
знайомий голос: "Я прийшла - відкрий" -
вже б не повірив, долу не помчався -
я був би інший навіть уві сні...
І тільки знов - у просторі і часі
відкрив би скриньки двері бляшані...
-
Там був би лист.
Без марки, без адреси,
без підпису і, навіть, без числа.
Пожовклий весь. "Тобі. Від поетеси,
котра твоєю Панною була.
Ти - знов живий, до сну читаєш Тору
і смерті просиш, наче Вічний Жид.
По стінах пишеш: "НІЧ ХИТАЄ ШТОРУ",
як сумнів їсть, чому вона дрижить.
Я теж самотня, вже давно не Панна,
та й не поетка - (знаєш тільки ти),
пішла сама, вернулася незвана
і у дорогу знову маю йти.
Прохаю, виглянь - хóчу попрощаться,
я пам'ятаю - ти мене любив.
Якби листки були "листами щастя" -
була б і я щасливою. Якби... "
...Звичайний лист, весь у прожúлках, звісно,
та знаю - ще не вижив із ума -
він - не мені, не прочиню завіски -
там - тільки ніч, завія і зима...
січень 2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2011
Геніальність і божевілля
Ч. Ломброзо
А мить гірка. Не дивно. Бо прощальна.
Відчалюю, хоч наче ще й не час.
Ще є Почаїв. Та втекла Почайна.
Яких ще ждати знаків чи нещасть?
Це тільки спроба? Мабуть. Чи ж остання? -
Коли усюди - млака, де не стань.
І звістка ця - мені? До запитання?
А до якого? Стільки ж запитань...
Там також пастка? Часу? Парадигми?
А ця надія, що уже вмира -
мене розрає? Навпаки - подвигне?
Тоді - на що? Коли довкіль - мара.
І що залишу - віру чи омерту?
Як примирю чесноти і гріхи?
І воду - то живу, то знову мертву,
що із руки одної. І з ріки.
Чи оціню, чи викину в нікуди -
та, Боже мій, хоча б чи відрізню
Юдифі чин од поцілунку Юди?
І вбивчу правду - чи святу брехню?
А що, як все це гра? І в тім, що пусто
під золотим наперстком, є резон?
А генію - за гріх який - безумство?
(Це вже не я - Чезаре Ломброзó).
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2011
В тривозі чекаю ранку, хоч, наче, чого боятися? -
Хмельницька сопе за стінкою, де ще ота Японія!
"Львів, Фукусіма, відстань" - набираю на Яндексі -
дев'ять тисяч кілометрів. Дивно - не заспокоює!
Начебто шмат дороги - це не сто сорок до Києва -
хмарі летіти й летіти - спритні цим скористаються.
Ще, може, японці придумають якісь електронні віяла
й направлять її до полюса, лише б зачекала станція.
А як не захоче і вибухне, Росія разом з Курилами
захопить усю Японію, чи що там од неї лишиться.
Світ покиває пальчиком і промовчить примирливо -
справа тонка - ця Азія, тут би самому вижити.
Спільнота ж і так - у клопотах, налякана недопалками -
із такими сусідами приходиться бути донором -
"Левова частка - знаємо! - осідає на Банковій,
але ж і до Чорнобиля докотиться кілька доларів!"
А тут ще оця імперія - боязко задиратися -
поверне вона до Заходу обличчя двощоке Януса,
а газ, як на сміх, затримає - і матиме мабуть рацію -
"Нині - епоха Азії!" - читаємо в Нострадамуса.
Хтось мене переконує - у сприйнятті глобальному
може усе й до ліпшого - (що значить, геополітика!) -
зараз все збалансовано, зараз - із ікебаною
і Європа, і Азія, кожну - своє болітиме.
Це й для природи корисно, з точки зору генетики -
("звичайно, коли дозовано", "мутація - значить розвиток").
Намагаюся вірити, та неспокійно, все-таки -
як би мені хотілося ще раз прокинутись вдосвіта! -
хай би Європа займалася проблемами евтаназії,
Азія теж (між іншим) - своїми східними тантрами,
наші й сусідські виродки бавилися б спецназами -
збрехав би лише Нострадамус про світову між мутантами...
травень, 2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2011
Урочистого дня відчиню золоту коробку,
розгортатиму довго строкаті її шалі,
і в останній із них смс-ку знайду коротку:
"З Днем народження, Ярку! Удачі! Я йду далі".
Ще між слів прочитаю: "Усе це - безперспективне,
ці хвороби, ці муки, та й знаєш, між нами - прірва.
Це ж лише оборудка - а значить, кого пектиме,
як котрась зі сторін однобічно її розІрве?
У стосунках важливе усе - почуття і гроші,
в нас, якщо і було щось, то згодься - занадто в міру.
Ти мене зрозумієш, я знаю, що ти хороший,
ти знайдеш собі кращу, хоч я в це й не дуже вірю.
Може станеш поетом - тобі б тільки чуть завзяття,
видавав би вже збірку, блін, в тебе ж пристойні вірші.
Ну і ще поясню - ти старався мене зв'язати,
а для мене, обов'язок - що може бути гірше?
Але найголовніше - ніколи іще так близько
не підходила я до ідеї свойого дому.
Медитація - це своєрідна її колиска,
перевірено на іноземцю - тобі відомо.
Він красивий і статний, і - віриш? - йому - пофіґ,
що двійнятка мої ще не злазять самі з печі,
а в коханні, признаюся, він - взагалі профі,
хоч важливіше перше, а це - тільки так, до речі.
І люблю я його, як нікого в житті - що ти!,
а з тобою - випадок, ти знаєш - окремо взятий.
І, між іншим, я перелічила, це він - сотий,
ну, а ти, відповідно - лише дев'яносто п'ятий."
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2011
Терпи, терпи - терпець тебе шліфує...
В. Стус
Терплю, терплю... А перемеле час
останній пуд терпцю - і я повстану.
Хай приміряє зі свого плеча
мені жура смиренності сутану -
падіння часто має ту ж ціну,
що й вибух парашута за плечима -
щоб ухопити нитку рятівну,
потрібен чин, а деколи - причина.
Пагінчик виноградної лози
живе в ковтку солодкого кагору,
та тільки із солоної сльози
розпочинає свій політ угору.
Терпець мене шліфує, мов терпуг,
гризе рубців нашарування хворе...
А часом сам, немов сторалий плуг,
для зерен безнадії серце оре...
квітень, 2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2011
Настане новий день - хтось приготує каву,
а хтось на літній час забуде перейти
і стрімголов пірне в притомність нецікаву,
пригадуючи сон, що бачив перед тим.
І стріне він її - із запахом робусти,
із пам'яттю про час і про недавній сон,
байдуже - обжене чи уперед пропустить -
щось раптом забринить з душею в унісон -
він якось мимохіть відчує дивний погляд,
розгубленість у нім - незвичну, неясну...
Ці очі, аромат... Він закрокує поряд...
Та вскочить у трамвай - і не згадає сну..
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2011
Вже стільки літ являється мені
далекий світ, зруйнований дощенту,
немов трима мене у напівсні
гіркий дурман полинного абсенту.
Немов колись із себе вийшов я
і розійшлись ми, наче подорожні,
і у глибінь сьогоднішнього дня
я сам собі пишу листи порожні.
Що так і так, що я іще живу,
лише літа якісь незрозумілі -
січуть дощі дводомну кропиву,
а у душі – сніги і заметілі.
Я ті сніги за вичахлу снагу
чи за борги незнані відбираю -
не проповзти по білому снігу
за блокпости віднайденого раю.
У нім шляхи і виходи - табу,
мов хтось лихий кінці обрізав круто.
Довкіль - "якби", "неначе" і "мабуть",
а пригуби - нагадує отруту.
Тут все – чуже, чи, навпаки – своє,
бо все уже без догм і постулатів.
Є свій пернач, свій гімн і, навіть, є
свій «Отче наш» і "До своїх галатів"...
Та пазли ті не викладеш улад,
хай по житті ти - учень Епікура,
не розплести фальшивого вузла -
усі листи позначені: "Цензура".
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2011
В імлі шукаєм
своїх перлин,
а нам, лукаво -
зорю-полин.
Із колізею
будуєм храм -
в юрбі мойсеїв
сміється хам.
І гинуть перли
в чужій росі,
вібрують нерви
од голосінь.
Звичайно, треба
нових РембО,
а нам би – РЕмбо -
дістали бо!
2011́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2011
Сторінку перегорну, наче ляду
у ще одну тривогу прочиню.
Вдивлятимуся в тишу непроглядну,
вслухатимуся в темінь мовчазну.
Що оживе в картині невідомій -
невже та сама туга, та сама?
Все той же дощ, за винятком, що в домі
уже не пізня осінь, а зима?
Ну де ти є, ота моя годино,
що золотила сни вряди-годИ?
Мені життя дощами не вгодило,
хоч ти мені снігами догоди!
Широким пензлем білої завії
переміни усе у палімпсест -
нехай його по-новому засіє
зерном надії ямб чи анапест.
На берегах пожовклої сторінки,
напни рядка живого тятиву.
Щоб відштовхнувшись полетіти стрімко
з чорновика в дорогу чистову…
2011
́́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2011
Я - в епіцентрі землетрусу.
Ще - ні руїни, ні вогню,
та вже стихії не опруся,
уже її не зупиню.
Вже дозріває під ногами
щось у шаленій тиснявІ,
ще мить - і, наче орігамі,
в химеру вирядиться світ…
Земні гріхи - земна розплата…
Уже готовий… Але ні -
іще твоє легеньке плаття
біліє в сірій далині…
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2011
Убий себе в мені як теза - антитезу,
і на моїм чолі губами напиши:
"Ти був мені чужий - я лиш ішла по лезу
одного зі свічад розбитої душі".
А далі вийди в ніч - вже без свого відбитка -
і видихни слова, щоб зашептати страх -
хай буде чутно їх, коли не стане видко
уже тебе - сліпу в небесних дзеркалах.
А там, як увійдеш в космічну порожнечу,
то відмоли цей гріх неголосним "прости..."
і Бог тебе простить, і я не заперечу -
я вбив тебе за мить, як це зробила ти.
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2011
Летіло літо понад явори
і спересердя брязкало ключами,
а в шумі вітру докори звучали:
"Ну ш-шчо на цей раз? Ш-шчо я натворив?"
А потім вітер вже свистів: "Прос-сти!
Отак без с-слова - прос-сто некрас-сиво!" -
і по алеях золотим курсивом
писав йому розпачливі листи.
В них визнавав вину, що зазвичай
демонстрував зухвалу непостійність,
та у далекім літа ґелґотінні
уже виразно чулося "Прощай..."
І вітер мчав за літом вдалечінь,
та раптом стих, немов не було втрати -
збагнув - якби не думало вертати,
навряд чи взяло би воно ключі?
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2011
Усе мине, як сон мине.
Твій погляд в натовпі майне.
Та не розвіє вже тривог
твого дзвінка безсилий бог.
У смак п’янкий заморських вин
не перемінить більше він
хвилин безцільного струмка -
нема ні бога, ні дзвінка.
І сон мине, як все мине -
і не згадаєш ти мене.
А тільки сніг - один на двох.
Іще один колишній бог…
І це мине - вчорашній сніг
впаде дощем до наших ніг.
І невидимкою в дощі -
сльоза, мов скалка із душі.
2010
́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295841
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2011
Я умру в крещенские морозы
Н. Рубцов
Лелітка літа проліта -
за мить сховається за обрій -
і на порозі день недобрий,
хоч наче й осінь золота.
Іще повітря крижане
над пелериною Покрови,
а вітер квіти паперові
уже по вулиці жене.
І мовби ще не на порі
тривожні поминальні дзвони,
а вже не менше за червоних
печальних дат в календарі.
І навіть ця - з глибин віків
така велична і врочиста -
і раптом розтинає Місто
потоком траурних вінків.
…Хтозна, чи звідаю колись
таємну правду знаків вищих? -
та поки світ мене не знищив -
іще найгірші не збулись.
Нехай простять мене літа
(надіюсь, гробарі пробачать
той сніг і холод той собачий –
усе ж - не вічна мерзлота!) –
сльозою визріє зима
у першу ніч по Водохресті -
наколядуюсь я нарешті
і розпрощаюсь з усіма,
неначе дельф-гіперборей,
що притомився днем святковим...
Здригнеться місячна підкова
від скрипу зоряних дверей...
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2011
Летять літа. А там із ними
юначі сни понесло ген.
Благословляю зливи, зими.
І відчай - теж благословен.
Вже обіцянка не підкупить.
Опрусь обітниці грошу.
Розбите не зберу докупи,
остигле - не розворушу.
Благословлю вогонь каштана,
клейноди кинувши в костер.
А вітер дмухнув і нежданно
надії крила розпростер...
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2011
І сон жорстокий о меди
душі моєї не загоїть,
не відгородить ніч рукою
од нерва денної ходи.
Не піднесе до спраглих губ
скляницю макового соку -
лиш муку чисту і високу
оберне в чорну і лиху.
На струхлявілому човні
знов пожене на давні кручі
і обіцянкою заручить,
та не віддасть тебе мені.
Уже укотре на ріки
в Аїд летючому сувої,
тебе залишивши живою,
я розіб’юся на тріски…
Твій щирий приятель Морфей
своїми крилами на скронях
тебе усе іще хоронить
від часу аутодафе.
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295228
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2011
Усе частіше осінь золотиста
мої думки жене із міста пріч
до протиріч туманного дитинства -
Ріки й Води далеких межиріч.
А у Ріки тієї брід глибокий
і кола - вверх, усупереч воді,
в ній навіть час біжить в обидва боки -
туди й назад, немов на dvd.
Знов, як колись, в її завмерлім лоні
я бачу тінь земної кривини,
а в чорному Малевича проломі́́
незвіданого погляд крижаний.
І хай в її найближчої родини
потуга менша з давніх поколінь -
вже навіть до самої середи́ни
дійдеш не заволоживши колін -
та все ж тече, не визнаючи русел,
на вивертах руйнує береги...
А біля устя жаб рахує бусел -
то на обох, то часом без ноги.
І як на дні душі буває грузько,
то загірчить замулений полин -
це ж мабуть я - отой самотній бу́зько,
якому вирій крила обпалив…
осінь 2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2011
Не питайте про мене в Бога -
я - не Байрон і не Гомер!
А наука - тим більше вбога
на знання про життя химер.
Я - мандрІвець, напівлегальний,
не для мене стежки святі -
пробираюся між прогалин
у законах буття світів.
Розглядаю небесну сутінь
у криниці сліпу трубу -
я усюди давно відсутній,
я нікуди ще не прибув.
Ані тіні земних регалій,
як зовуть мене, де живу?
Найреальніші із реалій -
тільки спалахи дежа ву.
Ніч зашторить
земні простори -
я – болід
із чужих боліт.
Коридори
лісів Пандори -
там мій слід.
Він болить.
Я -
в політ.
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2011
І ніч минає у тривозі,
вагітній болем і плачем,
а на розгойданій дорозі -
назустріч - двоє під дощем.
Наперекір вітрам буремним
ідемо - стрінутися би!
Ступаєм долі навперейми?
Тікаєм далі від судьби?
А злива тихшає потрошки,
стікає тінями пітьма.
І глупа ніч - сліпа ворожка -
віщує день. Де нас нема.
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294306
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2011
На небосхилі
багряну ватру
нам не по силі
порятувати.
Та чи квапливий
малюнок ватри
хоча б краплини
жалю не вартий?
Хай вранці з неба
іще в білизні
зоря вогнева
парчево блисне.
По небозводу
(в польоті суща)
майне повз воду,
болото, сушу,
в порозі спальні
покине варту
і знов розпалить
полинну ватру…
Чи сподіватись
на ласки вічні? -
на споді ватри
зола космічна.
В костриську тіла -
земна жарина -
затріскотіла
і зажурила,
вплелася в рими
сумних елегій,
у цей незримий
вечірній легіт...
...Останній промінь
віднесло вітром -
і свічки пломінь
хитає світом…
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2011
Усе земне завершується сумом,
усе нестримно поглинає хлань.
І навіть найбагатшим товстосумам
не оминути цих розчарувань.
Вже не чекаєш од поранків дива,
вже навіть не очікуєш новин -
сплітаються мережива життєві
з пустих обітниць і старих провин.
І раптом - ти, така уся на виріст,
у серці - біль, усмішка - на лиці.
Сум’яття це і цю дрібну нещирість
прощаю легко, мов своїй дочці.
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2011
Завія біла
за мною бігла,
залива чвалом
за мною мчала.
Та на Купали
сніги упали,
на Водохресті
дощило врешті.
Зоря полинна
стежки палила -
огненні стріли
душі не стріли.
Лиш терни зрілі
мене узріли,
лиш вишні стиглі
мене настигли.
Речей лавини
мене ловили,
очей тумани
мене тримали.
Жага остигла -
і відпустила...
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2011
Всім противсіхам привсячую
Перед полуднем у неділю
до мене заходив Бог.
Ми сиділи із Ним удвох,
розмовляли про наболіле.
Смакували солодку диню,
попивали смачний "Дюшес".
Бог кородився на гординю,
що дісталася вже небес.
Я Йому - про своє, насущне,
про погоду, про свій город.
Той хитав головою скрушно
і записував у блокнот.
Мова йшла, як бува на кухні,
про усе, що кого болить.
Деміург нарікав, що глухне,
що не чує з небес молитв,
що усе поглинає хаос,
хоч і він – не найгірша з бід -
«все, до чого лише торкаюсь,
перетворюється у лід».
Далі, очі закривши, схлипнув,
мов шукав співчуття в мені:
«Окрім всього, мій сину, сліпну,
все довкола - у пелені...
До найближчих нема довіри –
(«все, як треба, усе окей!") -
знаю ж Біблію - певно, сіре,
як не чорне життя в людей!
А без правильної картини -
незавидна у мене роль.
От тому і зайшов, мій сину -
вибірковий такий контроль.»
Бýла прикра і ні водночас
безпорадність Його оця -
бо ж не всім випадає почесть
утішати свого Творця.
Відповів не одразу - мислив,
довго зважував - "так" і "ні" -
на душі загірчило кислим -
не хотілось горіть в огні.
Та прогнавши найгірші гадки,
врешті вичавив із грудей:
«Може, десь... А у нас - в порядку...
Україна не пропаде!
То ж не мучтеся, буде сумно,
чи настане сутужний час -
на горищі у мене трумна -
тільки свисніть - і я у Вас!..
Бог подякував і подався
у далекі свої світи…
Майже восьма. Я ще вагався -
йти на вибори чи не йти…
лютий 2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2011
Оживуть у моєму серці
амфібрахій, хорей і ямб -
всі мої двадцять тисяч герців
завібрують твоїм ім’ям.
Сім мільярдів моїх нейронів
захвилюються в унісон,
стугонітиме знов у скронях -
ну невже це усе не сон?
Та ударить мене нежданно
струмом блискавка в сто ампер -
знову в річку, ту саму – давню,
чи ввійду я ще раз тепер?!
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2011
Я залишаюся в зимі -
як жаль, що рік не високосний! -
іще б у дня одного космос
я завтра увірватись міг!
А так - занурюся у сон,
в якому марення юрмились -
ти не змінила гнів на милість!,
то й у весні який резон?
Я віддаю себе зимі -
на все лишилася година,
уже хвилюється гардина
далеким гомоном громів.
Та вже для мене у блакить
весна не вирядить світанок,
а, значить, серце не відтане
і вже мене не заболить.
Моя заступниця зима
мене в свої сховає крипти
і на очах моїх відкритих
допише наш сумний роман.
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2011
Сергію Осоці
У кам’яному пантеоні
ломбардів, храмів і сторіч
ядучим випаром неону
несито позіхає ніч.
Центурії нічної варти
іще тримають у вузді
гортанні крики біснуватих
напівпритомних породіль.
Але уже у передвісті
твого тернового вінка
Юпітер дивиться на місто
кривавим оком різника.
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2011
Ти даленієш, як перо стріли,
коли його прощає зором лучник,
і вже не озираючись з імли
за видноколом губишся беззвучно.
І як стріла, втрачаєш через мить
тепло моїх уже зчужілих пучок
і вже в тобі повік не защемить
незрима нитка спогадів пекучих.
Ти відлітаєш геть, за метром метр
все далі наших заповідних врочищ
і забуттям, немов обридлий светр,
мене ти розпускаєш і торочиш.
Твої у петлях корчаться слова,
роковані облуді на поталу...
Вся у вузлах аорти тятива,
а ти її безжально так нап’яла...
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292871
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2011
У позачассі -
так зло і голо,
в гіркім причасті -
досмертний голод.
Душа увіччю
із кров’ю приска.
За миттю - вічність,
між ними - риска.
Початок - чорний,
кінець - зловісний.
Чекає човник,
йде перевізник.
Спонука болю
чи охорона -
кружок оболу
в руці Харона?
Подушне мито -
дорожче сотні.
Невже за миттю
все та ж самотність?..
В криницях очних
німіє подив,
вже остаточно
гальмує подих.
В калейдоскопі
зворотніх видив,
неначе опій -
останній видих.
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2011
Цей вітер в’юнкий, мов сп’янілий весною джиґун,
що квіту дівочого вдосталь ніяк не накосить.
Ніяк не втамує свою молодечу жагу,
грайливо дощинки сплітаючи хмарам у коси.
Півонії губи розтулить, неначе краде
вологий цілунок, який і вві сні не насниться,
а там розпашілий тремтінням бузкових грудей
без сорому вже підбива парасолькам спідниці.
То в небо шугає, то втомлено падає ниць,
шикуючи цвіт у хвости весняної комети.
А потім протяжно бурмоче в альтанках дзвіниць,
неначе молитви, свої еротичні сонети.
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2011
Ми вибираємо часто не тих -
через закритість реєстрів небесних,
чи непошану до істин простих -
бо ж не до всіх наближаються весни!
Ми довіряємось часом чужим -
з’явам холодним у ангельськім платті -
і до країв їх серцевих крижин
душі свої роздираєм на клапті.
Ми зустрічаємо зрідка своїх -
деколи сходяться наші стежини!,
але хіба помічаємо їх
у безупиннім бігу за чужими?..
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2011
Сніжинкою впаду тобі на вії
і помовчу з тобою у журбі,
а як мене нежданно обігрієш,
то я сльозою стану по собі.
Краплиною дощу впаду на губи,
цілунком згладжу посмішку криву,
а як мене випадком ти пригубиш -
я у тобі причастям оживу.
Туманом я усю тебе огорну,
закрию від мирської суєти -
а раптом ще удасться душу чорну
від праведної кари вберегти.
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2011
У високості півостигла ватра
ще лиже цукор жовтим язиком -
і котиться хмарин солодка вата
полив’яним небесним шапликом.
І мов на карамелі запах дивний,
забувши у жаданні геть про все,
надзвуковий мисливець реактивний
осою вверх по паличці повзе...
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2011
Розвіяв би печаль оцю гірку
з гори у діл води стрімкої луком,
але боюсь - в гірському потічку
твоє ім’я знов заіскриться звуком.
Розбив би відчай об залізо скель
клевцями хвиль, що б’ють у ціль невпинно -
якби знаття, що божество морське
тебе не воскресить із шумовиння.
Спалив би горе в дикому вогні
горнил мартенів і горлянок домен,
коли б не страх, що в мертвому мені
він спопелить живий про тебе спомин.
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2011
Розвіє вітер віхті давніх пряж -
часів минулих жалісні підранки.
І вже не легкість на душі - вантаж,
сумний вінтаж старої вишиванки...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2011
На мене з небес спадає
лапатий космічний пил
і я уже не встигаю
здувати його із крил.
Сувоєм липкої глини
мене він обволіка -
напевно вже не полину
назустріч нічним зіркам.
Не вирвуся ген за хмари,
не чиркну о небосхил -
падає шар за шаром
на мене космічний пил.
А ще би хоч раз - над полем,
з розгону - у сонця жар!..
Ще вийде із мене Ґолем,
але уже не Ікар...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2011
Не муч себе! Хай буде так, як є -
уже нічим не виправити лиха.
Живи за двох, нехай життя моє
тебе від зла остерігає стиха.
Не клич мене! Я залишився там,
де ніч і день зійшлися воєдино,
де навіть крик прощального листа
вже не розкаже про твою провину.
Не повертай мене із темноти -
нехай вже краще буду я в минулім.
...Бо раптом я знайду тебе, а ти
ще не відлила срібляної кулі...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2011
І як уберегтися від облуди
її красивих і холодних фраз,
коли так щиро мерехтіти буде
у діадемі слів фальшивий страз.
В душі уже нема живого місця,
а я - до неї, наче - на меди.
Невже ізнов, мов голий серед міста,
стояти буду посеред біди?
На що надіюсь і чого шукаю
в її світах, закованих у лід?
Йду над проваллям по самому краю
і вже передчуваю свій політ...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2011
Укотре проживаю це життя
і кожен раз дивуюсь як уперше,
коли до мене, мов із небуття,
приходить кінь і копитами креше.
Він пнеться на диби, він так ірже
і так натужно дихає в обличчя,
немов упізнає мене і вже
з останніх сил на допомогу кличе.
А я стою й нічого не збагну,
даю цукерку - він її не бачить,
лише копитом кулю б"є земну,
виною та в його біді неначе.
І щось перевертається в мені -
притулюю до себе тіло сильне
й одразу ж розумію, що в нас спільне,
намацавши обрубки на спині.
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2011
На павутинці бабиного літа,
у крапельці холодного дощу
ще мерехтить слабкий промінчик світла -
а значить, ще не час мого плачу.
І поки у очах твоїх бездонних
і у душі твоєї глибині
не відпалахкотів кленовий вогник -
ще не пора печалитись мені.
А як уже закрутить і завіє,
огорне світ засніженим плащем -
тоді уже прощай, моя надіє,
тоді уже ридай, моя душе...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2011
В передранішнім холоді
відчуваю на дотик
понівечений повіддю
свій дитячий блокнотик.
Мов у тістечку прустовім,
в ньому присмак утрати -
пахне цвіллю і пусткою
прямокутник кімнати.
Там за столиком хлопчик
щось своє сокровенне
рівним вписує почерком
у новенький щоденник...
Ну і звідки ці повені
в світовім бездощів'ї? -
Стільки часу змарновано
в летаргії нищівній!..
Не очікую милості
від Байдужої Пані -
ще підшити лишилося
аркуш, може, останній.
Не благаю Всевишнього -
знаю, Він не осудить -
лиш од себе колишнього
не сховаюсь нікуди...
Раптом, наче від келиха,
захмелілих поезій
заметались метелики
ув осінній пожежі.
Вітер віє
нестримний -
щó порятую
з жару? -
графік свій у
Майстрині
Палітурного
Жанру...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2011
Так рідко завертаю до стежин,
котрі міліють в пам’яті потрохи.
Вони струмлять у далеч між ожин
крізь мокрі трави і дитячі (к)роки.
Їх пил гірчить зачахлим полином,
а він печалі і утрати вісник -
мій слід під ним - застиглий поліном
моїх імен, уже тепер недійсних...
А зусібіч -
пропелери дерев,
що шлють у ніч
недремний вітру подув,
оскомина морель
і акварель
моїх облич,
задивлених у Воду...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2011
Як зі́йдуть зорі на небесний стан,
дивлюся в небо і здається, наче
летить на мене зоряний десант
з планети Іно мислячих інакше.
А через хвилю - це уже ставок,
а я - рибалка, що у воду зирка -
здригнеться місяць, ніби поплавок,
за вудку смикну - і в польоті зірка.
А потім вже, неначе дирижабль,
пливу тихенько ген під небокраєм...
Іще одна упала...Та з бажань
уже ніщо на думку не спадає...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2011
І знову дощ, який вже день підряд -
таки не помилялися прогнози! -
та ще й періщить, наче із відра -
у нас так є - як не дощі, то грози.
Іду крізь дощ, немов крізь чорний сон,
під зонтиком шукаючи спасення,
мені ж назустріч - всі без парасоль
і як на дурня, дивляться на мене.
І раптом - сонце, небо, мов сльоза -
знов набрехали у Гідрометцентрі! -
лише в моїй душі реве гроза
і б"ють громи, неначе дзвони в церкві.
А десь далеко із небес тече,
там по калюжах - ти, в одній суконці.
Твій дощ - в мені, це він мене пече,
в тобі ж - тепло, на жаль, не мого сонця...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2011
Озивається у мені
чорним яблуком ніч осіння,
ми - у серці її, на дні,
ми з тобою - її насіння.
Нас укрила мільйоном шуб
чорна м’якоть нічної злуди -
мовчки злизуємо із губ
ми її шоколадний пудинг.
Опівнічна оця хурма
достигає в гілках ебену
і, хтозна, може й ніч сама
одягла опанчу зелену.
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2011
Хита-
ються дощі,
мов у кіно,
а я лечу
між ними
непромоклий -
вита
в моїй душі
уже давно
нечу-
вано-
ї зливи
дивний
поклик.
Торка-
тися б тугих
її дощин,
відчуть
би на
руках
її напругу!
Чому ж
вона
без будь-
яких
причин
чимдуж
втіка-
є, ідучи
по кругу?
Я бачу
вдалині
її фронти,
її окраєць
колеться
об мене,
і наче
в бурштині,
у зливі ти
мені
співаєш
голосом
сирени.
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2011
Дивуюся, чому буває страшно
нам заглядати за виднокругú -
ми живемо у майбутті вчорашнім,
вертаючи минулому борги.
Стараємося вилізти з безодні
буденних справ, та й почуттів, мабуть -
марнуємо теперішнє сьогодні
і віримо в його найвищу суть.
Але ніщо не вічне, навіть зорі:
за ніччю - день, за осінню - зима...
Ми, окрім всього, в завтрашньому вчора
і, може, нас давно уже нема...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2011
Властивість є в стріли: коли летить,
то перед ціллю завмира в повітрі.
Дає останню спробу утекти
від небезпеки, що таїть у вістрі?..
А, може, просто випити ковток -
іще один - терпкої dolce vita…
Чи ж кожному обіцяний місток
між осінню і згарищами літа?
Моя - дзвенить напругою гюрзи,
що за секунду допадеться жертви -
і вже немає часу на "Спа-си..." –
одна лиш мить
на збори
в царство
мерт...
2009 (2011)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2011
Так буває, не спорю я,
часом діється дивна,
не звичайна історія -
інша, альтернативна.
В ній ми стрілись не в Києві,
а на березі Рейну,
не вгощались «помиями»
дорогого ґлінтвейну.
Не змерзали від холоду -
умлівали від спеки ми,
наші юність і молодість
не були ще далекими.
Не була ти поеткою
і не мала собачки ти,
я ходив із лорнеткою,
щоби краще все бачити.
Регулярно купалися
у термальних джерелах ми,
тут з тобою сміялися -
там - були невеселими.
Та що тут, у Вісбадені,
що на київських схилах,
я згубив тебе знайдену -
ти мене н е л ю б и л а !
А по тому повторюю
без жалю і без осуду -
НЕ буває в історії
умовного способу...
17.11.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2011
Ну признайся - не маю шансу?
Нащо мучити, сенс який?
Навіть виберешся із трансу -
не простягнеш мені руки.
Краще будеш гола та боса,
помиратимеш од цинги,
та до себе ти не запросиш -
щоб - ні духу, ані ноги.
Краще вип’єш смертельний трунок -
лиш би я з тобою не пив.
А залагоджу твій рахунок -
ще й обізвеш мене скупим.
Звідки в тебе така нещирість,
звідки в то́бі ця каламуть?
Відпусти - і живи у мирі.
Дай напитися - і забудь!
́2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2011
І як урвати цю незриму нить,
якою вишиваєш ти на п’яльцях?
Її не видно, а вона щемить
фантомним болем втраченого пальця.
Її кінець у глибині мене -
в моїй душі, що струменить по нитці.
Чи це всього лиш заблукалий нерв,
що втрапив у сильце твоєї глиці?
І, може, вже й улучив би момент
і все порвав руки знаменням хресним.
Та вже цікаво - що це за портрет?
І що ховаєш під душі наперстком?..
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2011
Цей тихий жаль іще торкає душу,
коли зачую твій далекий сміх,
і, навіть, в горлі відчуваю сушу,
хоч не втікає вже вона з-під ніг.
Пекучий щем далекої події,
яскравий спалах давньої пори -
колишньої надії і недії,
що обнялися, наче дві сестри.
Вже тридцять літ - не мало й не багато,
а ти у квітах, наче у весні...
Твій щирий сміх, розпука і присвята:
"На згадку Віті." Навіть не мені...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2011
Заскрипіла стара кватирка,
захололи голівки свіч -
по балконних кривих одвірках
каламуттю стікає ніч.
Розтікається по квартирі,
заповзає в кожну діру -
наче хтось, хто спочив у мирі,
попереджує, що помру.
Може, я - Архімедів правнук,
а між родичами так є -
він готує мені пристанок,
то й вимірює мій об’єм...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2011
Нема кращого за тебе,
але деколи хочеться чогось гіршого…
Панна
І як тебе любитиму тоді,
коли нас врешті поєднає доля?
Чи буду я, неначе у суді -
в собі - вертіти вспак пекельні кола
моїх терзань уже колишніх днів,
що зараз сущі, і котрі спроквола
усе живе випалюють в мені?
Чи я забуду розпач від утрати,
як ти мене покинувши на дні,
так просто стала іншого шукати -
хай гіршого, щоб тільки не мене.
Якби комусь було потрібно ката -
йому назвав би лиш ім’я одне...
І що тоді залишиться в тобі?
Невже тебе ця чаша обмине -
ця чорна чаша в сяйві голубім
тонкого шару пам’яті нової?
Та чи забудеш ти, що там, під ним -
зола тобою спаленої Трої?..
І що за страх торкатиметься нас,
коли назовні разом із золою
почнуть спливати давні імена,
котрих мене ти так ретельно вчила
колись (тепер) - у півпритомних снах
звіряннями обламуючи крила
моїм чуттям… Що я всього лиш друг.
А друг - це довіритель і могила...
І думаю - чи вистачить потуг
сховатись від колишнього сьогодні,
чи встигнемо на час замкнути круг,
коли минуле верне із безодні?..
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2011
Вертаюся із ярмарку, мов з лісу -
скрипить душі моєї колісниця.
Вже, може, завтра піднесе завісу
мого життя найбільша таємниця.
Життя смішного - ні олив, ні терну,
не вартого ні пекла, ані раю -
куди на роздоріжжі тім заверну?
І все собі частіше уявляю,
як полечу я чорною трубою
останнього з моїх атракціонів
і стріне Хтось мене із бородою,
з букетом білих лілій чи півоній.
І ще дванадцять - всі знайомі лиця,
аплодисменти, музика духовна...
І скаже Перший: "Сину, усміхнися,
тебе знімала камера прихована..."
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287424
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2011
«Зі всього, що вічне, найкоротший термін в кохання.»
Януш Вішьнєвскі «Самотність в мережі»
Невже забуду той холодний день,
коли на пошту ніс тобі посилку,
самотність у мережі двох сердець
і поміж них в одному пульсі жилку,
відкритий сміх твій, паузи і схлип,
і гостре "Фу!" твоїй смішній собачці?..
Якби не холод, ми іще були б -
такі самотні, і такі обачні...
Ми вже не граєм у вчорашню гру -
згубилась десь твоя дитяча книжка,
відбилась геть од рук старенька мишка
і у долівці вигризла діру...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2011
Вже сил немає тамувати біль -
за гріх який зустрів тебе бездушну?
Забитися б у найтемнішу мушлю
і вже не озиратися відтіль!
Наложнице добродійки Тюссо,
покрита звідусіль добірним воском,
дозволь, молю, моїм зболілим мозком
зануритися в непробудний сон!
...Надія втечі марна і пуста,
хоча й передостанньою конає -
мене невідворотньо поглинає
діри
душі
твоєї
чорнота...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2011
Ми пишем вірші,
Часом пропащі,
А в смерті гірших
Нема, ні кращих.
Немов не дивно,
Все - випадково,
А ти - єдина
В записникові.
Зупинка серця -
Усі під Богом.
А раптом, все це -
Пересторога?
Що може, завтра
Хтось пІде в небо
Уже сказати,
Ким був для ТЕБЕ...
Жаль, кого стріне
Смертельний покруч,
Та неспівмірно
Того, хто поруч...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2011
Легенько візьму за рученьку -
ефемерна її незайманість -
сподобав тебе заручену
і відкрився в усьому заміжній.
Мовчання долонь освідченням
обізвалось в пожовклім вереску -
вінчалася ти із відчаєм
чотирнадцять самотніх вереснів.
Учора - іще заручники,
на сьогодні - умовно звільнені.
Цілую невинні рученьки
і дивуюсь твоєму імені...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2011
За вікном - біло.
На краю ліжка -
дзбан твого тіла.
У руках - книжка.
Вкриваю плечі
пледом долоні -
схиляє глечик
горло червоне.
Гублю відвагу,
у вічі - нишком.
Тамую спрагу -
падає книжка...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285991
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.10.2011
"Бракує нормальної щирої
людини на відстані руки"
Панна
Як часто в злі хвилини,
чи у лихі роки,
бракує нам людини
на відстані руки.
Витягуємо руки,
та чуєм пустоту
і плачемо від муки
намарності потуг.
Та досить тільки спасти
полуді із очей -
а між руками щастя
нас подихом пече...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2011
Укотре проживаю це життя
і кожен раз дивуюсь як уперше,
коли до мене, мов із небуття,
приходить кінь і копитами креше.
Він пнеться на диби, він так ірже
і так натужно дихає в обличчя,
немов упізнає мене і вже
з останніх сил на допомогу кличе.
А я стою й нічого не збагну,
даю цукерку - він її не бачить,
лише копитом кулю б’є земну -
виною та в біді його неначе.
І щось перевертається в мені -
притулюю до себе тіло сильне
й одразу ж розумію, що в нас спільне,
намацавши обрубки на спині.
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2011
Ona jedna tam została,
jaskółeczka moja mała.
«Hej, sokoły»
Вона красива, наче янголя,
а що розумна - рівної немає.
Це не вона до мене промовля -
моє прийдешнє із-за виднокраю.
Лиш уявіть - ій жити при кінці
такого загадкового століття.
І я, присутній в цьому пагінці,
теж озовусь в його розлогім вітті.
Я у собі її вміщаю всю -
від доторку до лагідного "Татку..."
А ще, крім всього, невимовний сум,
що пізно досягнув такого статку.
Це семиліття в мене увійде
маґічним тижнем в нотах і кольОрах.
І я - найщасливіший із людей,
що пережив його із нею поряд...
А як торкнуся віковічних плес,
то ще у ній залишиться мій голос...
-Наспівуй, як бувало, "Hej, sokoły!",
я ж підспіваю, люба, із небес...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285560
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2011
День перелазить
паркан горизонту,
неначе в’язень
втікає із зони.
В колючих дротах
багряниться кров’ю
й невідворотньо
вмирає знову.
Хто має шанс -
іще не родився.
На вишці - час,
серійний убивця.
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2011
Доокіл перехрестя -
пішоходи і мжичка.
А назустріч несеться
розцяцькована бричка.
Б’ються з бруком підкови -
аж відлунюють зойки!
В бричці прогулянковій
їдуть дві парасольки.
Перша - аквамаринна,
друга - червоновзора,
мерехтять у вітринах,
мов огні світлофора.
Розгубився од того
люд на хвилечок кілька…
А дощисько-фотограф
ретушує бруківку…
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2011
Знов замело невидимі сліди
на золотих долонях падолисту.
Одягнуті у траур городи
віщують зиму - тиху і врочисту.
З соснових свіч ще звично точить час
аморфної смоли сльозу-сновиду -
минає осінь і по давніх нас
екуменічну править панахиду...
Лукавить серце, вірячи мані,
ошпарене твоїм холодним "ні"...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2011
Ми - синусоїди
у протифазі!
Ось тобі доводи
в просторі й часі.
В тебе - сніданок,
в мене - вечеря.
Перекидаємось
словом у дверях.
Ти в люті пінишся,
а я сміюся -
один - у мінусі,
інший - у плюсі.
Попрошу тиші,
а ти не змінишся -
у плюсі - ти вже,
вже я - у мінусі.
Все заперечуєм -
нині і прісно,
те саме речення
чуємо різно.
Збіглися погляди
в єдиній фразі:
Ми - синусоїди
у протифазі!
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2011
Мені наснилось - я тебе забув
і уві сні твої побачив сльози.
Але в найбільшім із моїх табу
одразу ж гостро запручався розум.
Він викинув мене зі сновидінь,
як викидає праща каменюку,
і я лежав в непам’яті на дні,
тамуючи в душі неясну муку.
І я згадав - ми зналися колись,
і навіть, я любив тебе, здається.
В руках тримав, та випустив. Не злись -
на світі ще і не таке стається.
Твоє ім'я лоскоче мій язик,
окрайчиком його зубів торкаюсь...
Та не промовлю - до чужого звик.
Таки забув. Не плач. Я винен. Каюсь.
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2011
абсурдопереклад
Обіцяється день дощем,
ти сидиш за столом сама.
У душі - перестиглий щем,
навіть болю уже нема.
Обіцялася так любов -
не дощем - штормовим цунамі ,
та не сталося чуда, бо -
перебої із іменами.
Дав би, Боже, який прогноз,
хоч найменшу надію на
те, що в́ізьмешся усерйоз
за бракуючі імена!
А з небесного приймача -
ані слова - і мабуть мудро -
все одно нема тлумача
з неіснуючої на сурдо...
Обіцяється день дощем.
ти сидиш за столом сама.
Пережити б цю осінь ще,
та за нею - зима, зима...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2011
По дорозі іду - пришпиленій
гребінцем електричних стовпів -
йду до тебе, а ти - у Києві
на одному з його горбів.
Ще не знаю - спішу за милістю,
чи віддати забутий борг -
більше думаю, як би вилізти
на отой неприступний горб.
Бо у Києві-граді горбатому
вся електрика під травником
і дорога весь час сповзатиме
піді мною старим хідником.
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2011
Звідки взялась ця мантра дивна?
Нею молюся нічно й денно...
Хто ти - жабка, а чи царівна,
таємнича моя Inverno?
Може стріну тебе за рогом,
може в хащі, порослій терном...
Хай ти послана Злом, хай Богом -
все одно ти моя, Inverno...
У тумані живу неначе я,
але знаю одне напевно -
ти одвічно мені призначена,
загадкова моя Inverno...
Де не була б ти – хоч за полюсом,
я до тебе колись заверну
і розвію твій холод подихом,
довгожданна моя Inverno...
2009
*INVERNO(італ.) - зима
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2011
Ірраціонально,
як у театрі абсурду -
раціо тихо спало
у вчорашньому сні -
ефір наповнили жести -
інтерпретація сурдо
нам іще не відомих
сакраментальних слів.
Цитувалися зойки,
рвалися горизонти
і вигинався простір
дугами наших спин,
читали абетку Брайля
пальців космічні зонди
і світовий годинник
чекав на раптовий спин.
Коли пролунало слово -
на хінді чи на санскриті -
і перестали перли
на мушлях очей рости,
тисячолітні коди
явилися нам - відкриті -
і стало все зрозумілим,
видимим і простим.
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284605
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.10.2011
Моїм очам наснилися твої -
астральні блюдця на обрусі неба,
розлили тугу доокола себе
і душу затопили по краї.
Їх день жене, та вперто кличе ніч -
питати марно - чом, навіщо, доки?
О, як повільно завмирають кроки
давно забутих прощавань і стріч!..
Останню чашу виповнять жалі -
листа в минуле закружляє повінь...
Яким лише, скажи, розвію словом
космічну втому на твоїм чолі?..
1995
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2011
Перехрестя є у доріг,
є у променів, є у ліній.
Їх немає лише у рік -
дві зливаються у єдиній.
Ми - не ріки, тому і ти
не вагаючись перетнула.
Хоч і мимо могла пройти,
ти - крізь серце, неначе куля.
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2011
Розбив би день на квадрати
і в альбом переніс -
міг би переглядати
його випадковий зріз.
Мав би колись таку змогу -
дивився б на цей газон,
на розпростерту дорогу,
що вперлася в горизонт.
На безволосі дерева -
липу, каштан, горіх,
була би така потреба -
дивився би я на них.
На небо в знайомій сині,
повітря, неначе скло.
І тільки твоєї тіні
уже б ніде не було...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2011
На семилисті каштана
і на тризубцях клена
екстравагантна панна
пише свої катрени.
Міняючи стрій і настрій,
в незадовіллі змістом,
кармінний її фломастер
блукає завмерлим листом.
Вона ще шліфує рими,
та раптом з чуттям естетки
жбурляє в іржаві ринви
зболілі свої чернетки.
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284353
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2011
Ти поруч спала. Я тебе вкривав
і цілував твої холодні плечі,
шепочучи не зовсім вже доречні -
вчорашні, але теплі ще слова.
Ти плакала, а я тебе втішав,
і майже вірив, що усе минеться,
але уже не гріла біля серця
твоя навпіл розділена душа.
Ти від’їжджала. Я тебе прощав
і підганяв думками пізній поїзд...
А ти усе трималася за пояс
мойого старомодного плаща...
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284239
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.10.2011