Іван Котигорошко

Сторінки (1/6):  « 1»

Про котів і псів

завів    тато    собі    псів,
комуфляж    на    них    одів
і    теперка    на    майданах,
ніби    інопланетяни,
ті    з    щитами    й    палицями
демонстрантів,    як    мурами,
від    родини    відділили.
хто    пручався    -    відлупили
чи    забрали    в    каталажку,
з    татом    сперечатись    важко!
он    вже    кицька    занявчала    -
то    її    ті    аксакали
враз    в    вольєр    пустий    загнали
і    тепер    не    то    що    сало    -
хліб    пісний    гризе    сердешна.
воно    можна    би    конєшно
та    життя    дорожче    волі,
а    ті    пси    не    знають    болю.
бо    то    справжні    вовкодави,
хоч    вовків    у    нас    не    стало.
цебто    є    -    в    овечих    шкурах
та    стоять    ті    псячі    мури
поміж    татом    і    народом
й    називаються    -    свобода!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2011


ОСВІТЯНСЬКІ РЕФОРМИ

зажурились  наші  діти
профільний  міністр  освіти
з  областей  усіх  й  районів
нагло  пише  в  "регіони".
вчителів  всіх  і  культуру
кличуть  в  адміністратуру,
як  в  концлагері  до  скону,
визивають  до  району.
в  кадрах  якийсь  пан  чи  пані
каже  так  -  пиши  заяву!
чи  у  партію  провладну,
чи  по  власному  бажанню.
от  додумавсь,  табачина,
слабо  то  тобі  дівчина
та  по  морді  надавала  
та,  напевно,  і  замало.
Не  журіться,  бідні  діти  -
правда  ще  буде  на  світі,
ще  оті  паскудні  кадри
підуть  геть  з  освіти  в  мандри!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282261
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 23.09.2011


НЕВЧАСНА КОМАНДИРОВКА

доки  тато  був  у  штатах
сталося  подій  багато.
перша:  наших  депутатів
"беркуту"  прийшлось  звільняти
від  розгніваних  "афганців",
бо  народнії  за...обранці
їх  вчергове  обдурили.
ті  зібрали  вірні  сили
і  пішли  на  зраду  штурмом  -
то  були  тривожні  будні!
дехто  з  наших  депутатів
вже  й  значки  почав  знімати,
дехто  поміняв  і  сподні.
і  штанята  свої  модні,
ну  а  дехто  вже  молився.
що  невчасно  народився.
переляканих  до  смерті,
в  залі  їх  прийшлось  заперти
за  пудовими  замками.
не  входило  то  до  плану,
але  ж  треба  рятувати,
бо  то  не  "козли"  -  солдати.
потім  позвонили  в  пральну,
поміч  визвали  негайну.
ті  приїхали  й  зібрали
всі  штани,  що  об...познімали  
разом  з  споднями  обранці,
випрали  й  вернули  вранці.
ну  а  наші  депутати
цілу  ніч  і  носа  з  хати
показати  побоялись  -
так  й  сиділи  голі  в  залі
про  нові  реформи  заким
говорили  небораки.
друга  вість:  з  одним  міністром
теж  пригода  неказиста
сталася  при  всій  спільноті
з  освітянської  роботи.
дімці  нашому  дівчисько
квітами  дало  по  писку  -
то,  мовляв,  така  вам  дяка
за  укази  сякі-такі,
за  рехформи  і  освіту  
від  студенства  вам  привіти.
правда,  дімка  -  не  обранці,
тож  сухі  лишились  штанці,
лише  цілий  час  свербіло
місце  в  нього  те  на  тілі
і  здавалось  небораці
що  черяк  виріс  на  с...спині.
все  то  сталось,  коли  тато
вихваляв  якраз  у  штатах
і  реформи,  і  порядки...
а  тут  стались  безпорядки.
треба  би,щоб  уже  тата
всі  відмовились  приймати,
може  й  влада  ліпша  стане
як  він  їздить  перестане!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282229
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 23.09.2011


метросексуали

прочитав  в  однім  журналі
що  є    метросексуали
і  аж  кинуло  у  піт:
-  до  чого  дожився  світ!
то  тепер  хлопака  буде,
як  кокетка,  шкірить  зуби
і  робити  манікюр?
як  кугут  посеред  кур,
тільки  й  те  буде  робити
що  тусити  і  франтити?
ну  а  хто  скажіть,  любязні,
буде  вам  палити  в  лазні?
хто  буде  оте  вугілля
завозити  на  подвіря?
хто  буде  його  у  шахті
добувати  в  праці  ратній?
хто  буде  косити  жито,
хто  буде  чавун  варити,
хто  буде  клепати  коси,
хто  уранці  стане  босий
й  вийде  сонце  зустрічати,
хто  подасться  у  солдати?
може,  зак  не  пізно,  зразу
прищепитися  від  сказу,
поки  нас  та  пендемія
ще  вчепитися  не  вміє,
поки  ще  цінують  працю  -
дати  вірусу  по  с...стегні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281612
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.09.2011


КИРЮХА

Кирюха

змалку  ріс  хлопям  він  шустрим.
полюбляв  халву  і  хрусти.
щоби  вчитись  -  то  не  дуже,
знав-  батькам  бо  не  байдужий
і  вони  знайдуть  щілинку,
щоб  засунуть  десь  дитинку  -
як  той  поттер  симпатичний,
пішов  хлопець  в  юридичний.
закінчив  і  став  суддею
й  почалася  епопея
його  діл  в  суддійській  справі  -
буцім-то  служив  державі,
а  насправді  лиш  кишені,
бо  туди  складав  зелені.
оцінили  те  відразу
ті,  кого  він  вже  відмазав
і  пішла  за  ним  та  слава,
що  кирюша  -  спец  у  праві,
всіх  спасе  від  буцигарні,
намалює  вирок  гарний
та  за  відповідну  плату.
стали  його  вихваляти  
і  забрали  у  столицю:
-  такий  хлопець  ще  згодиться!
і  згодився...  незабаром
враз  пішла  така  забава
в  піднебессі  у  бувалих  -
завести  солідні  справи,
знищити  всіх  опонентів.
скориставшися  моментом,
що  вибори  ще  не  зараз,
кум  -  поважний  правний  шкварок
злапав  їх  -  і  до  кирюхи,
той  тепер,  аж  кліпа,  слуха
і  гадає  що  робити.
який  вирок  присудити.
бо  засудить  в  буцигарню  -
то  порушить  кодекс  карний,
а  якщо  їх  оправдає  -
тато  я..ягідки  відкремсає.
от  і  думає  кирюха:
чи  втікати  вже  щодуху.
чи  ще  трохи  зачекати,
щоб  з  тим  вироком  вгадати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280568
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 14.09.2011


ПЛАГІАТОР

ПЛАГІАТОР

головний  патрон  держави
став  писати  мемуари.
навіть  ні  -  научні  праці.
хоч  і  змалку  був  ледачим,
та  на  старості  він  здуру
враз  закінчив  прохфесуру.
але  нахил  до  писання
не  збудив  в  нього  бажання
і  тоді  поважний  тато,
щоб  могли  люди  читати,
поскликав  своїх  шестірок
й  наказав,  щоб  вони  вміло
написали  те  за  нього.
от  і  вийшла  книга  нова!
та  зібрались  всі  писаки.
аж  червоні  ніби  раки,
 давай  винити  тата
у  суцільнім  плагіаті.
він  спочатку  і  не  втямив,
думав  то  така  реклама,
а  тоді  покликав  замів
і  одну  поважну  пані-
фест  маститу  журналіску,
пригрозив  нікчемам-шісткам
і  сказав,  скипівши  злістю:
-  це  за  що  даю  вам  їсти?
щоб  сякі-такі  нездари
так  мене  на  сміх  підняли?
воно  й  правда.  хіба  тато
міг  зайнятись  плагіатом,
коли  він  сам  тої  праці
і  не  бачив,  а  ледачі.
мало,що  своє  всучили.
інтернет  весь  перерили,
цінні  речі  всі  списали.
попросту  усе  украли,
як  колись  він  юним  віком
цупив  шапки  в  чоловіків.
й  те  йому  тоді  простили,
а  тепер  от  до  могили
будуть  всі  до  сліз  сміятись
й  прозивати  -  плагіатор.
нащо  йому  тая  книжка,
ліпше  би  з  горівков  флєшка
із  його  лицем  парадним.
та  ще  й  тиражем  мільярдним.
знав  би  він,  то  тих  писаків
кум  давно  б  вхопив  за  с...сало,
або  той  суддя  -  кирюша.
той  би  відсудив  у  буша
все  майно  і  замість  тата
звинуватив  в  плагіаті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280329
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 13.09.2011