Юра...

Сторінки (4/386):  « 1 2 3 4 »

… Помолюся… (скривавлений Донбас…)

Ми  Вас  ніколи  не  забудемо  -  клянуся…,
кожного  згадаємо  поіменно…
Хто  бився  за  життя  і  повернувся,
і  хто  лишився  там,  де  вічність  темна…

Тих  «кіборгів»,  котрі  у  аеропорті
поранені  лежали  під  завалами…
Тих  хто  назавжди  не  вернувся  з  фронту,
хто  лишився  мовчки  з  терміналами…

Всіх  українців,  хто  від  виродків  загинув,
і  від  маразму  Московського  Кремля…
Хто  зовсім  юний  землю  цю  покинув…
Україна  плаче,  з  нею  плачу  я…

Ми  Вас  ніколи  не  забудемо  –  клянуся…
В  століттях  лишиться  скривавлений  Донбас…
За  всіх,  хто  там  лишився,  помолюся…
Вертайтеся  до  сімей  своїх,  до  нас…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2015


ВОЛНОВАХА

За  цю  війну,  уже  не  вистачає  сліз,
все  болісно  кричить  «Я  –  Волноваха…»
Мене  вже  не  обходить  боком  тероризм,
моя  країна  повна  крові  й  страху…

І  град  вже  став  не  лиш  звичайним  словом,
війна  мені  не  в  книгах  із  історії…
Я  плачу,  й  поділяю  ваше  горе,
не  потрібна  ця  війна  за  територію…

Україна  –  моя  з  народження  земля,
кожний  клаптик  живе  у  моїм  серці…
Тепер  я  точно  знаю  що  таке  війна,  
вдосталь  безневинно  вбитих,  й  смерті…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2015


УКРАЇНА 2025

Уже  давно  скінчилася  війна…
Моя  країна  врешті  -  решт  не  на  колінах.
Нас  змінила  2013  –  та  зима,
ми  пам’ятаємо  всіх  тих,  хто  там  загинув…

Ми  пам’ятаємо  АТО  і  хлопців,
котрі  життя  поклали  за  майбутнє  світле,
вже  підросли  їхні  сини  і  дочки,
але  без  тата  жити  досі  ще  не  звикли…

Ми  пам’ятаємо  хто  повернувся
з  скаліченими  долями  із  серця  пекла…
Я  не  забуду,  як  колись  молився,
щоб  вернулися,  і  щоб  не  стрілись  з  смертю.

Ми  знаємо  ціну  життя  і  миру,
і  не  забудемо,  хто  кривдив  нас  й  знущався,
ми  ніколи  не  пробачимо  Росію,
і  прапор  ДНР,  що  над  Донбасом  підіймався.

Уже  давно  скінчилася  війна,
і  син  мій  запитав  якось  мене  із  рання:
«Тату,  про  кого  то  у  тих  піснях
співається,  що  із  життя  пішли  так  рано».

То  про  тих,  мій  сину,  кому  вдячні  ми,
що  зараз  так  живемо  в  вільній  Україні,
що  більше  ми  не  бачимо  війни,
що  ти  щасливий,  рідний  мій  і  любий  сину…

Юрій  Матвійчук
http://vk.com/public52893592

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2014


Білим по білому …

Білим  по  білому,  мовчки,  безмежно
тягнуться  дні  невловимим  потоком…
Я  мов  тут  є,  та  собі  не  належу
день  за  днем,  так  крок  за  кроком…

Театр  затих,  скінчилась  вистава,
віриш  не  віриш,  справа  твоя…
обірвалась  написана  драма,
а  як  же  я…?  Ну  а  як  же  я…???

Стало  так  холодно,  вимкнене  світло,
тіні  по  стінах,  стрілки  вперед…
Зала  глядацька  до  тиші  звикла,
чорним  по  білому  -  новий  сюжет…

Юрій  Матвійчук
http://vk.com/public52893592

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2014


Голодомор …1932 - 1933 рр.

Я  не  жив  в  далекому  33-  ому,
я  не  розумію,  як  це  так,  голод…
Я  ситий,  одягнений  в  теплому,
та  по  спині  мурахами  бігає  холод…

…  там  помирали  люди  без  хліба,
мої  прабабусі  та  прадідусі…,
а  я  сьогодні  так  смачно  обідав,
скибочку  хліба  тримав  у  руці…

…  а  їх  скидали  у  ями  глибокі,
бездиханні,  кістляві,  обпухлі  тіла  …
Чорний  ворон  кружляв  не  високо,
насміхаючись  каркав,  коли  помирав

край  дороги,  син  останній  у  мами…
і  плакати  сили  ужене  було…
Вимирало  село  годинами,  днями,
коли  зерно  у  вагонах  гнило…

Я  про  вас  пам’ятатиму  і  цей  33  –  й
не  забуду…  ви  хочете  мовчіть…
Хай  знає  дорослий  і  знає  маленький,
що  це  був  не  голод…  це  був  геноцид…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539427
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2014


Ми з тобою …

Ми  з  тобою  осені  втратили  всі,
безцінні  хвилини  обпалого  листя…
У  мене  відбитки  дощу  на  лиці,
і  печаль  невимовна  іскриться…

Ти  далеко  як  завжди  від  мене,
для  тебе  це  звично,  мені  вже  нестерпно…
Давно  роздягнуті  стомлені  клени,
на  кохання  накладено  вето…

Крадькома  уже  ночі  довші  за  дні,
темніє  у  вікнах,  ліхтарні  пейзажі…
Ми  з  тобою  осені  втратили  всі,
ми  з  тобою,  макети  колажні…

Юрій  Матвійчук
http://vk.com/public52893592

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2014


Я не вимагаю від тебе раю…

Я  не  вимагаю
від  тебе  раю…
Мені  б  розуміння  приземленого
й  твоєї  присутності…
Осінні  ранки  починаються  з  чаю,
вечори  закінчуються  ніччю
розбавленою  в  алкоголі,
це  входить  в  звичку
жити  з  болем…
Я  не  вимагаю
кохання  шаленого  до  нестями,
я  просто  стомився  ходити  по  краю
руки  збивати,
не  гояться  рани…
Розчиняється  осінь  в  туманах,
в  мені…
ні…
я  не  вимагаю
від  тебе  нічого  лише,
щоб  ти  була  поруч,
вдома  в  однокімнатній  квартирі
чи  де  ти  захочеш…,
лиш  би  вдома…
та  тобі  цього  не  вистачає…,
я  не  вимагаю
від  тебе  раю….,
справді  не  вимагаю…

Юрій  Матвійчук
http://vk.com/public52893592  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2014


Війна забирає на небо найкращих…

Війна  забирає  на  небо  найкращих,
майбутніх  батьків  синів  своїх  й  дочок…
Ти  так  рано  пішов  і  не  попрощався,
лишивши  для  нас  лиш  туги  шматочок

у  серці,  що  вічно  тебе  пам’ятатиме,
і  сльози  -  не  сльози,  а  крики  й  вода…
Ніколи,  ніколи  не  станеш  ти  татом,
не  колихатимеш  сина,  щоб  він  засинав…

як  тебе  колись  колихали  батьки,
за  тебе  молились,  коли  сильно  боліло,
а  зараз  в  дорогу  останню,  квіти  й  вінки,
віддав  ти  життя  своє  за  Україну…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517484
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2014


… обпадатиме листя як вперше …

Знов  обпадатиме  листя  як  вперше,
горітиме  полум’я  спогадів  й  літа…
Я  такий    як  і  всі,  я  –  кожний,  я  –  решта,
моє  серце  страждати  може  й  боліти,

мовчки  терпіти  розлуки  й  незгоди,
всі  заздрощі,  правди  й  неправди  чужі…
Скоро  осінь  візьме  свої  звичні  ноти,
й  чекатиме  вкотре  мене  на  межі,

десь  там,  де  в  лісах  загубився  мій  спокій,
там  вітер  гойдатиме  стиха  гілля…
Лишилось  до  осені  всього  пару  кроків,
горітиме  полум’я  спогадів…,я….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2014


Boeing 777 (Пам'ять)

Сльози  безсилі  і  щирі  слова,
гори  квітів  лежать  під  посольством…
Ніхто  не  скаже  у  чому  вина
тих  хто  померли  раптово  і  болісно

в  підбитому  Боїнгу,  згорілому  вщент
у  моїй  рідній  до  болю  країні…
В  моєму  житті  переломний  момент,
коли  в  порівнянні  стає  все  безсилим…

В  скорботі  за  вами,  ні  в  чому  не  винні
жителі  інших  країн  й  континентів…
Останній  політ  в  небо  вічне  і  синє…,
триста  життів,  триста  останніх  моментів…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2014


Доброго ранку, стомлений світе…

Доброго  ранку,  стомлений  світе,
ти  збудив  мене  сьогодні  о  сьомій…
Я  заплутався  в  собі,  в  твоїх  сітях,
і  не  потрібний  більше  нікому…

Я  стомився  від  війн  твоїх,  чуєш…???
Від  смертей,  байдужості,  тероризму…
Я  знаю,  що  ти  мене  ігноруєш,
почуєш  колись,  та  буде  запізно…

Тобі  начхати,  що  на  планеті,
в  одній  із  країн  в  маленькому  місті,
живу  я,  де  у  вирій  літають  лелеки,
і  осінь  губиться  в  падолисті…

Доброго  ранку,  мій  любий  світе,
тобі  байдуже  до  мого  болю…
Та  не  стомлюся  ніколи  горіти,
хоч  інколи  полум’я  гасне  поволі  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2014


…сини України …

І  знову  сини  України  моєї  померли,  
сини  матерів,  що  в  сльозах  доживатимуть  віку…
Їхні  слова,  як  і  подих  у  грудях  завмерли,
від  «Граду»,  життя  обірвалось  без  болю  і  крику…

Я  знаю,  в  моїх  патріотів  ще  вистачить  сили,
ще  вистачить  віри  у  серці,  аби  подолати
виродків  тих,  що  вмирають  за  «братню»  Росію,
вмирайте,  недолюдки,  не  буде  ніхто  шкодувати…

Тримайтесь…,  тримайтесь,  мої  українські  солдати,
Вас  нищать,  та  ми  на  рідній  Богом  даній  землі…,
і  всі  ті,  хто  прийшли  проти  нас  воювати,
помиратимуть  довго  в  пекельнім,  пекучім  вогні…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2014


Я вкотре мовчу…

Хмуриться  небо  осінню  
сповнене,
мало  так  правди,  багато  брехні…
Ніби  сховавсь  за  чужими  долонями
в  ночі  холодні,  
безсонні,  
пусті…

Вітер  щосили  гойдає,  мов  маятник
зелені  дерева...  
Я  вкотре  мовчу,
в  собі  тривоги  
тримаючи
маюся,
вписуюсь  
впевнено
в  повість  чужу,

там  мені  місце  давно  
приготовлене…
В  буденних  рядках  
з  ‘являюся  
ліриком…
Хмуриться  небо  осінню  
сповнене,
мало  так  правди,  в  яку  свято    віримо…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2014


… там …

Стомився…  Кімнати  пустіють,  я  з  ними…,
там  одиноко,  лиш  інколи  кроки  чужі…
Там  лишилось  дитинство  моє  невловиме,
там  я  мов  ще  досі  стою  на  межі…

Там  тиша  пронизана  спогадом  й  вітром,
там  лишилось  все,  як  раніше  було…
Там  я  познайомився  з  кривдою  й  світом,
і  вчивсь  берегти  любов  і  тепло…

Роки  пролетіли…,  ось  я  вже  дорослий…,
ще  скільки  пройде  не  забуду  ніколи
все  що  лишилось  там,  де  було  все  так  просто,
ті  щирі,  правдиві,  відкриті  розмови,

той  смуток,  ті  стіни,  що  знають  найбільше,
якби  говорити  могли  то  сказили  б…
Там  все  так  само  тепер  лиш  тільки  тихіше,
там  залишилось  дитинство…,  я  знаю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2014


ми будемо завжди про Вас пам’ятати …

Спочивайте  з  Богом,  українські  солдати…
Хай  Вам  посміхається  небо  безхмарне,
ми  будемо  завжди  про  Вас  пам’ятати,
та  на  серці  так  важко  залічити  рани…

А  я  на  ніч  молюся,  щоб  все  було  краще,
зі  сльозами  в  очах  збитий  згадую  ІЛ…
Ну  чому  саме  так,  ну  чому  не  інакше,
ну  чому  так  багато  солдатських  могил…???

Ви  уже  там,  де  янголи  і  херувими
на  небі…,  і  під  вашими  крилами  ми…
Не  забудьмо  про  тих,  хто  так  рано  загинув
за  свою  Україну…  на  підлій  війні!

Дякую  Вам  солдати…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2014


Нам так хочеться бути …

Ми  лишаємо  мовчки  відбитки,
ховаючись  в  днях,  у  домівках,  в  собі…  
Ми  один  з  одним    зв’язані  нитками,
і  буває  ходимо  босоніж  по  склі…

Нам  так  бракує  правди  та  істини,
мирного  неба,    і  простого  добра…
Хтось  в  історію  впишеться  іскрою,
а  для  когось  місця  в  ній  вже  нема…

Нам  так  хочеться  бути  правильними,
пам’ятати    про  рамки  розумного…
Ми  так  часто  про  щось  забуваємо,
і  так  рідко  за  кимось  сумуємо…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2014


… несказані фрази …

Ти  не  дивись  на  мене,що  я  ледь  не  плачу,
немає  усмішки,  лиш  так,  якийсь  подив…
Я  просто  стомився  і  не  вмію  інакше,
не  треба  мовчань,  не  треба  нічого…

Ти  не  повіриш,  та  мені  якось  сумно,
це  літо  холодне,  й  так  схоже  на  осінь…
Сьогоднішній    день  -  я  в  ньому  відсутній,
і  завтра  він  буде  продовжувать    повість

про  те,  що  не  вернеться  більше  ніколи,
минуле    -  лишається  нам  недосяжним…
Ми  лише  з  роками  згадаємо  з  болем
все  те  що  було,  й  несказані  фрази…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503209
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2014


Злива …

Злива  цілує  холодні  вікна,
кеди  стоптують  сірий  асфальт…
В  календар  заглядає  літо,
думав  фініш,  але  ні  -  лише  старт…

У  відповідь  вкотре    мовчання,
і  небо  це  тоне  в  калюжах…
Я  як  завжди  залишуся  крайнім,
заздри  мені,  чи  я  тобі,  друже…?

Ці  краплини  так  б’ють  до  кісток,
тоне  місто,  тону  я  край  дороги…
То  не  ти,  а  то  я  там  намок,
то  не  твої,  то  мої  в  кедах  ноги…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2014


Про кохання …

Десь  між  весною  і  літом  –  тиша,
сплять  музи  на  крилах  вітрів…
Про  кохання  давно  не  пишеться,
надто  багато  випало  злив…

Про  кохання  мовчать  світанки,
мовчать  ріки,  озера,  моря…
Наповнюються  жалем  склянки
і  щоразу  я  п’ю  їх  до  дна…

Десь  затаїлись  слова  і  фрази,
сховалася  ніжність  і  щирість…
Я  не  забував  тебе  ні  разу,
та  скажіть  мені  на  милість,

чому  про  кохання  не  пишеться?
Яким  би  воно  не  було,  чому…?
Душа  снами  вже  не  тішиться,
там  лиш  про  смерті  і  гірку  війну…

І  тут  десь  між  весною  і  літом,
топлю  себе  в  словах  між  римами,
а  музи  сплять  мої  спокійно…
Про  кохання  не  пишеться  силою…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501389
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2014


Вічна пам'ять моїм волинянам…

Прощавайте  мої  волиняни,
там  де  ви,  вже  мовчить  Україна…
Рідний  край  зажурився  із  днями,
похилилася  в  лузі  калина…

Від  життя  не  лишилось  нічого,
а  там  вдома,  чекають  на  сина…
Більше  ніколи  біля  порогу,
не  зупиниться  тато  ні  на  хвилину…

Не  вистачає  слів,  лиш  клубками
у  горлі  сльози,  дихати  важко…
Не  прийдете  до  хати  стежками…
Вічна  пам'ять  моїм  волинянам…
                                                                                         …пробачте…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2014


Там, в 1941 - му …

Скільки  нас  полягло  у  боях,
а  скільки  загине  ще  за  країну…???
Там,  в  сорок  першому  помирав  не  я,
не  падав  від  пострілу  в  спину,

не  дивився  в  обличчя  для  смерті,
з  окопу    не  кидав  гранати…
А  тут  чотирнадцятий    нам  вже  не  стерти
вибухи,кулі  брат  в  брата…

Скільки    нас  безвісті  зниклих,
на  Майдані,  в  Криму  і  в  Одесі  ???
XXI  століття  не  звикло
до  війн  безпідставних  й  агресій…

Скільки  вже  можна  терпіти,
маразм  від  «святих  окупантів»…
Я  хочу  в  своїй  Україні  жити,
я    вірю  у  неї  віддано  й  свято…

Там,  в  сорок  першому  помирав  не  я,
а  тут  чотирнадцятий    нам  вже  не  стерти…
Це  моя  країна  і  моя  земля,
я  знаю,  прорвемо  неправди  тенета  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2014


Ідуть бої … (Одеським патріотам)

Сьогодні  небо  плаче  за  бійцями,
в  Одесі  сонячно,  а  в  нас  іще  дощить…
Іде  війна,  й  немає  хлопців  з  нами,
а  материнське  серце  плаче  і  болить…

Від  куль  «своїх»  вмирають  патріоти,
під  українським  прапором…  Героям  слава!
А  ви  продовжуйте  брехню  молоти,
з  Георгіївськими  стрічками,  в  балаклавах  …  

Ідуть  бої  на  смерть  за  Україну,
вона  єдина,  й  вам  її  не  подолати,
і  мій  народ,  в  якого  воля  й  сила,
якої  вам  ніколи  і  нікому  не  пізнати….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2014


Мамі … (коли ти )

Коли  ти  спав  в  колисочці  дитячій,
безтурботним,  тихим  сном,
мама  молилася  за  тебе  на  ніч,
нахилившись  світлим  чолом…

Коли  ти  падав,  розбивав  коліна,
плакав  і  кричав  від  болю,
мама  говорила:  «Не  плач  сину!»  -  
й  витирала  сльози  рукою…

Дитинство  пройшло,  проходить  юність,
ти  вже  дорослим  став  давно,
лиш  мама  тебе  так  само  любить,
за  тебе  молиться  перед  сном…

І  коли  ти  втрачаєш  увесь  сенс
життя,  і  в  майбутнє  віру,
лиш  пам’ятай,  що  мама  -  твоє  все,
і  ніколи  тебе  не  покине…

Пам’ятай,  що  для  мами  болить,
коли  ти  її  розчаровуєш…
Дякуй  для  мами  й  бережи  її,
навіть,  коли  увесь  світ  тебе  сковує…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495527
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014


Хочеться миру…

…  а  я  вже  спокійно  можу  іти  на  війну…,
по  собі,  надіюсь,  лишив  уже  спомин…
Помирати  не  хочу,  але  як  помру,
то  за  рідну  країну  й  її  передзвони…

У  полях,  ще  блукатиме  вітер  стокрилий,
а  в  лісах,  ще  звучатиме  спів  солов’я…
Я  повернусь,  або  буду  безсилий,
та  пам’ятатиму  завжди  твоє  ім’я…

Я  не  хочу,  не  хочу  до  рук  брати  зброю,
не  хочу  вбивати  прицільно  й  наосліп…
Я  завжди,  Україно,  в  серці  з  тобою…
Хочеться  миру,  а  не  йти  на  обстріл…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014


… не хочу війни … не хочу…

Як  цю  весну  не  любити,  скажи…?
Нехай  повіває  ще  холодом  стиха…
Бентежить  лише  утрата  межі
між  війною  та  миром,  щастям  і  лихом…  

Як  цю  весну  не  любити,  дивись,
цвітуть  абрикоси,  білоцвіт  сиплють  вишні…
А  ти  підійми  свої  очі  у  вись,  
там…  ми  ніколи  не  будемо  лишні…

Ну  як  цю  весну  не  любити,  ну    як  …?
Ну  і  як  не  блукати  днями  до  ночі…
Хай  все  буде  добре,  тільки  б  не  так  
як  сьогодні,не  хочу  війни…,  не  хочу….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2014


Пустіють вулиці …

Пустіють  вулиці,  я  не  поет…,
я  просто  вигадка  в  уяві  хворого…
Від  слів  моїх  лишається  скелет,
від  мене  вже  нічого,  я  без  пороху…

Я    стомився,  так  хочеться  кудись
втекти  з  цих  граней  і  ілюзій  створених…
Я  йшов  уверх  і  стрімко  падав  вниз,
чому  ж  ви  мовчите,  а  не  говорите…?

Я  так    боявсь  спіткнутись,  але  падаю,
пустіють  вулиці,  я  не  поет…
Мовчіть,  всміхайтесь,  хай  вас  радує,
та  я  живий,  хоча  й  розбитий  вщент  ….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492499
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2014


Падало небо…

Ця  сирість  в  легенях,
ця  весна  у  стомлених  вікнах…,
цей  простір  котрий  обійняти  не  в  змозі…
Квітень  біліє  крізь  ненароджене  листя,
а  в  сонця  проміння  холодне…

В  душах  так  мало  тепла…
Вже  не  почати  нічого  з  нуля.
Зникають  міста,
у  той  час,  коли  у  лісах
проростають  життям  перші  квіти…

Радіти…
Так  хочеться  радіти,  але  нічому,
і  хочеться  вірити,  але  нікому…,
а  лицемірити
не  вмію…

Я  знаю,  як  руйнуються  мрії,
як  болить  у  грудях  за  країну
рідну,  нашу  землю…
Я  бачив  як  життя  не  варте  нічого,
лиш  куля  у  скроню…

Падало  небо…,  
як  падають  стелі
в  будинках  що  рушаться…

Падало  небо….
Падало  
Небо

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2014


Я падав вниз…

Сьогодні  дощ,
мої  слова  мов  не  мої…
зрадили…
Я  падав  вниз  свідомо…

Вже  проростають  первоцвіти,
так  хтілося  іти,  летіти  
з  дому
 до  берегів  озер  нових  й  світанків…

Я  падав  вниз…    й  переді  мною
дні  –  відбитки  від  чорнила…

Я  падав  вниз…
То  замітало  снігом,  
а  ось  вже    зеленіє…
там  почав  палати  міст,
І  байдуже,  що  мій…

…  так  хтілося  втекти…,
і  десь  в  лісах  
через    гілля  бруньчасте
погляди  у  небо  кидати  весняне  ...

Я  падав  вниз…
й  так  хочеться  не  знати,
як  маєш  крила,  
та  не  в  змозі  більш  літати…,
а  лиш  асфальт  стирати  рукавами

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490304
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2014


… я піду на війну …

Мені  говорили,  що  ми  незалежні,
що  ми  неподільні  єдині…
Та  зараз  зовсім  протилежне,
на  порозі  війни  моя  Україна…

Кремлівські  війська  у  Криму
стріляють  у  душі  солдатів…
Я  піду…  я  піду  на  війну
захищати,  під  кулями  помирати

за  честь,  за  єдину  країну,
за  кордони  її  нероздільні,
за  народ  мій  за  Батьківщину!
І  не  сунуть  хай  лиця  дебільні

і  руки  свої  кучеряві.  Бездушні…
Ми  є  і  ми  будем  народом.
Байдуже  в  морі,  чи  то  на  суші,
ми  душу  і  тіло  положим  за  нашу  свободу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488119
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2014


Тривожно…

Тривожно…  З  ніг  все  стало  на  голову,
а  квіти  розквітнуть,  зеленітиме  світ…
У  грудях  моїх  так  пекуче-солоно,
картини  міняються  швидко,  мов  лід,

що  зникає  весною  ранньою,
а  потім  з’являється  знов  від  морозу…
Я  так  стомився  жити  повстаннями,
брехнею,  втручанням,  метаморфозами…

Тривожно…  Що  несе  день  завтрашній…?
Прокидаєшся…  Тобі  говорять:  “Війна!”
Й  ні  до  чого  вже  чай  солодкий  ранішній
і  співуча,  зелена  ,  справжня  весна…

І  майже  все  втрачає  значення:
новини,  погода,  власні  ідеї…
Ти  говориш  усім    прощавай,  а  не  до  побачення,
не  знаючи  коли  рідного  дому  відкриєш  ще  двері…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2014


люди з чорним піднебінням…

Не  така  приємна  весна  як  завждИ,
усе  пронизане  війною  й  недовірою…
Конфлікти  створені  брехливими  людьми
з  чорним  піднебінням,  
але  ж  з  такою  ж  шкірою,
як  в  нас…
От  тільки  в  душах  їхніх  злоба…,
безпідставно  кулі  випущені  в  скроні…
Нема  прощЕння  за  війну  проти  народу  
власного…,  і  не  відмиються  долоні,
від  кровІ  сестер  своїх  й  братів…,
від  материнських  сліз,  і  чоловічих…
І  скільки  б  не  пройшло  років,  віків…,
ми  будем  пам’ятати  тих,  
хто  нас  вбивав  й  калічив….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2014


Ну ось і все…

Ну  ось  і  все…
Весна  …  Позаду  червоний  Лютий…
Скоро  розквітнуть  квіти  й  сади.
Пам'ять  ніколи  не  дасть  забути
тих  днів  страшної  революції  -  війни…

Герої  у  «Сотні  небесній»  навіки,
на  плитах  гранітних,  і  в  наших  серцях…
Я  знаю,  не  чути  для  них  мого  крику…,
та  душа  у  порізах  глибоких,  рубцях

болить,  так  болить  днями  нестерпно,
а  за  вікном,  зеленітиме  скоро  весна…,
сонце  світитиме,  й  буде  вже  тепло…
тільки  от  Вас,  у  весни  цієї  нема…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2014


Прощалося місто … ( Небесна сотня)

Прощалося  місто  …Дзвони  у  храмах
кричали  у  небо  весняне…
Не  вмирають  герої,  вони  не  вмирають…Так  само,
як  слава  про  них…Тільки  рани…,

тільки  рано,  так  рано  хлопці  у  вічність…
з  короваєм  весільним  у  домовину…
Я  знаю…і  знає  народ,  що  увіковічнять,
вас,  справжніх  героїв  моєї  країни  …

Прощалося  місто…І  тисячі  люду
кричали  їм  :  Слава!!!  Слава!!!  Слава…!!!
Боляче  так,  що  більше  не  буде
вас  хлопці  ,  у  світ  і  цьому…Ми  знаємо,

що  ви  померли  за  нас,  за  майбутнє…
Небесна  сотня  безсмертна…
Добігає  кінця  кривавий  наш  Лютий,
і  з  сторінки  історії  цього  не  стерти….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2014


… Вбивають моїх українців …

Стріляють  в  моїх  українців  на  майдані,
Київ  в  вогні  палає  днями…,
ховають  рідних  синів  мами…,
мені  болить  у  грудях  до  нестями…

Стріляють  в  моїх  українців  за  мрію,
за  те,  що  в  майбутнє  своє  вірять…
в  очах  не  згасає  надія,
поки  прапорів  блакить  майоріє  ….

Вбивають  моїх  українців  за  волю,
за  те,  що  за  власний  народ  горою…
Навіки  лишились  герої,
пішли  із  життя    за  нас  з  тобою…

Пробачте….  пробачте….  пробач,  Україно,
що  був  для  тебе  справжнім  сином…
Пробачте….  пробачте….  пробач  мене  мамо,
за  те,  що  не  прокинусь  рано…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2014


Вікна…

Вікна  поступово  змінюються…
там  люди  метушаться,
на  підступах  весна…
Десь  розриваються  лінії,
десь  я  один…,
десь  ти  одна…

Від  зими  залишаються  тільки  історії,
тепле  взуття  в  коробках…
Ми  ні  разу  з  тобою  не  мріяли  
про  море,
а  здавалося  б,  що  там,
так  просто  береш  і  мрієш  про  море…,
про  шторми,  хвилі,
й  пре  те,  які  ми  щасливі
в  будиночку  на  березі  
дивимось  в  вікна…,
у  яких  тоне
небо…

А  тут  у  моїх  вікнах  тоне  наша  спільна  зима,
переходячи  плавно  в  вЕсну…
Намагаюсь  притримувати  агресію,
не  перетинати  меж…

Вікна  поступово  змінюються,
тонуть  мрії…
Руки…,  очі…,  спогади  рідні,
немов  уже  
не  гріють….

АРхІВ(2012)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2014


Усе минає…

Усе  минає,  зими  й  весни,
кожна  неповторна…
Час  не  розуміє  перекреслень,
не  сприймає  помилок,
повернень…

Коловороти  днів,  років,  світанків,
відбитки  ліній  на  долонях,
присмак  поцілунків  п’янких,
солодко  –  солоних  
зустрічей…

Усе  минає,  котиться  поволі,
щось  в  прекрасне,
щось  під  три  чорти…
З  кимсь  уже  на  «ви»,
а  з  кимось  став  на  «ти»,
розведені  мости
наче  назавжди…

Усе  минає,  якби  не  хотілось,
чи  якби  хтілось  втримати,    дарма…
Усе  минає…,
інший  вітер  дме  в  вітрила…
Усе  минає  зима…..
…весна  
…літо
…осінь

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2014


Здавалося, не буде більше війн …

Здавалося,  не  буде  вже  зими,
що  сніг  не  випаде  ніколи…
Стомлений  проблемами  й  людьми,
закутався  у  дні  суворі…

Здавалося,  не  буде  більше  війн,
брехні,  безглуздих  провокацій…,
та  вкотре  зводиться  все  в  бій,
і  байдуже,  хто  має  рацію…

Здавалося,  не  буде  більше  муз…,
пісень,  поезій,  віршів,  творів,
а  я  цього  по  справжньому  боюсь,
лишитись  без  самоповторень…

Здавалося,  не  буде  більше  пауз,
мовчань  далеких  і  тривожних…
Щось  наскрізь  йде,  а  щось  крізь  нас…,
і  зупинити,  втримати  не  можеш…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476402
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2014


… пам'ятай про Крути…

Ні…це  не  триста  спартанців,
це  триста  моїх  українців…
Триста  героїв,  що  на  станції
Крути  згинули,  не  здавши  позицій…,
відстояли  гідність  свою  й  Батьківщини,
ціною  життя,  що  у  серці  буяло…
Ви  вічні    герої  моєї  країни,
котрих  за  свободу  і  волю  вбивали
безжально  червоноармійці,
в  нерівнім    бою  за  майбутнє…
Знущались  з  братів  моїх  українців
без  кари,  без  страху,  без  суду…

Триста  студентів  синів  України,
що  у  січні  в  снігах  захололи…
Пам'ять  і  слава  про  вас  не  загине,
Ніколи…  ніколи…  ніколи…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2014


Надто швидко подорослішав…

Надто  швидко  подорослішав,
промайнули  довгі,  нескінченні  осені…
Пройшли  дощі,  сніги  і  буревії,
долоні  міняли  тисячі  ліній,
небо  мільйони  відтінків,
люди  безліч  зупинок,  платформ…
Для  когось  не  вистачило  ліків,
для  когось  криків,
а  я  відповідаю:  «що  все  норм»…
навіть  коли  в  душі  пусто,
й  навколо  відсутність…
Між  вогнів  засніженого  міста,
між  теплих  осель  і  вікон,
десь    нІкому
зігріти  холодні,  стомлені  руки…
За  стінкою  чується  стукіт
годинника…
Я  надто  швидко  подорослішав…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014


…самотність…

…а  я  самотній…
і  таких  мільйони,  тисячі,сотні…,
але  чомусь  саме  моя  самотність
особлива,
в  неї  смак  легкого  відчаю…
Зимова  злива
стукає  у  вікна,
відсутність  тиші  
й  присутність  шаленого  вітру
лякає…
Знову  сніданки  із  чаєм…

Дні  помітно  
стають  довші,
жвавішають  площі,
все  начебто  поряд…  та  мимо…,
й  дні  невловимо
втікають  крізь  пальці
ранковим  туманом…
Я  здавався  собі  багатогранним,
але    як  мільйони,  тисячі,  сотні,
прокидаюся  рано…
Знаєш…,  а  я  самотній….
це  десь  в  крові  і  з  роками…
Я  лишаюсь  тим  самим,
для  когось  не  знайомим  
і  новим…
Давай  поговоримо…???

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2014


Розбите обличчя столиці…

Розбите  обличчя    столиці,
кийками  поламані  ноги…
А  на  його  не  людяній  пиці
посмішка…  Перекриті  дороги

до  центру,  до  серця  Країни…,
а  воно  там  б’ється  щосили...
І  днями  й  ночами  мами  
проводжають  синів  на  Київ,

мов  на  війну…  Народне  повстання
стосується  всіх  і  кожного…
Брати  мої  рідні,  повстаньмо,
якщо,  ще  у  серці  не  порожньо,

якщо,  пам’ятаєм  наш    Гімн…,
прапори,  що  кричать  над  Вкраїною…
В  Батьківщині  своїй...  не  один
лиш  коли    разом,  стаємо  силою…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2014


…вирвані сторінки…

Вирвані  сторінки  із  щоденника  -  
це  мов  слова  в  поета  з  серця…
Кожний  день  біжить  приземлений,
і  тиша  нАвколо  мов  мертва…

Сплітає  павутину  власну  час,
годинник  замикає  коло…
Життя  дарує  й  забирає  шанс,
воно  так  солодко  –  солоне…

Дотики  холодні  й  неминучі,
зима  поки  що,  ще  не  біла…
Тиша  –  це  лише  початок  звуку,
вирвані  сторінки  -  половина  діла…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2014


…на коні…

Рік  новий  копитом  стукає  у  вікна…,
хтось  на  коні,  а  хтось  упав  спіткнувшись…
один  не  встиг,  а  інший  йде  вже  звідти
немов  всміхаючись  великодушно…

Мав  бути  сніг,  а  замість  нього  пусто,
така  зима  в  нас…,  ну  такий    Новий  рік…
Жовтіє  світло  новорічних  люстр…,
і  серпантин  з  дощів,  а  мав  би  бути  сніг,

й  хурделиці  в  обличчя  і  по  спині,
сніговими  і  сніжки,  з  гірки  санки…
Такий  в  нас  Новий  рік  на  Україні…,
копитом    дзвінко  стукає  в  фіранки…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469352
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2013


Не писалося…

Не  писалося…
Сніг  ішов  і  заметілі,
небо  дарувало  крила,
дні  вузлами  й  пазлами,
хаос  в  голові…
Десь  тонули  кораблі,
і  я  то  зверху,  то  на  дні…
Не  писалося…
Уві  сні
приходили  музи,
диктували  рядки,
куплети,  і  ноти…
Хіба  ж  я  був  проти???
Не  писалося…
Я  був  тисячним,
був  сотим,
своїм,  чужим,
з  тобою,  і  ні  з  ким…
Наносив  грим,
котились  сльози,
і  метаморфози
розривали  мозок…
Не  писалося…
Лиш  лишались
букви,
що  не  хтіли  ставати  словами…
Не  писалось…,
а  я  ж  той  самий,
і  так  само
дихаю,  існую…
Не  писалося  мені…
Чуєш…???
Не...  писалося…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2013


Вітер… (на грані прози)

Зима  в  нас  на  зиму  не  схожа…,
вітер  розгойдує  місто  і  тишу,
дощ  по  обличчю…  Порожні
посмішки…  Небо  йде  пішки,

лишаючи  холод  на  мокрих  віях,
й  мов  падає  в  сніг,  що  не  давно  
розтанув…  Лишається  день  у  мріях
і  ніч  вітряною…  Прокидаюся  рано…

З  наших  спогадів  й  досі  витканий,
з  твоїх  слів,  голосу  й  спокою,
з  недопитого  чаю…,  й  відданим
лишаюсь  на  відстані  дотику

невидимого.  Вітер  додолу  гне
людей  холодних,  й  дерева…,
у  вікнах  темінь  і  дощі…  Все  промайне…
Я  щодня  ламаю  себе  і  бар’єри…

…Зима  в  нас  на  зима  не  схожа…,
вітер  розгойдує  місто  і  тишу…
Де  ти???  Зима  надто  порожня…,
я  на  грані  прози,  й  забутого  віршу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465460
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2013


Зимно….

Зимно  й  образливо…
снігу  не  видно  та  є…
Дороги  побілені,    
я  загубився  між  назвами,
й  мертвими  тінями…
Дні  перетинаються  лініями,
як  траси  освітлені…
Ніч  –  чорна  кішка
душу  роздирає  кігтями…  
Я  мов  прив’язаний  до  ліжка
в  гамівній  сорочці  
з  холодними  ліктями…
Зимно….
крокую  навшпиньках,
мов  в  чужих  снах…
Життя  –  американські  гірки,
життя  –  ліки,
життя  –  страх…

Тишиною  пронизане  повітря  і  місто…
холод  по  спині,  як  спогади  в  пам'яті…
Зимно  й  образливо,  коли  твоє  місце
вже  кимось  зайняте….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464668
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2013


…там у вікнах… (майдан)

В  зими  холодні,  тонкі  руки,
подих  морозний,  пронизливий…
Десь  здалека  чути    гуркіт,
там  у  вікнах…  під  карнизами,

тепер  вже  сніг  притрусить  вулиці,
майдани,  площі,  парки…
В  моїй  країні  революція,
народ  рве  душу  і  горлянки

за  свободу  й  право    вибору,
за  честь,  за  гідність,  за  майбутнє…
Народ  в  державі  перша  літера,
без  нього  речення  відсутнє…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2013


Ось і зима…

Ось  і  зима…
Ну  і  що,  що  я  мерзну  в  квартирі,
на  дотик  холодний  і  черствий…
Ніхто  не  казав,  що  буду  йти  перший,
та  знайте,  що  буду  я  чесний…

Ти  маєш  рацію,  і  ти  тАкож,
від  мене  повіює  егоїзмом…
Я  слухаю  все,  що  ти  мені  кажеш,
я    вийму  з  очей  свої  лінзи…

І  слова  вміють  різати  й  бити,
без  правил,  й  звичайно  по  правилах…
я  вкриюся  неба  блакиттю,
й  питиму  чай  гарячий  у  гранулах…

Ось  і  зима,  ти  маєш  рацію,
я  кохаю  тебе  неминуче…
знаєш,  я  став  ненавИдіти  Францію,
вона  мені  надто  болюча…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463473
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2013


Прощавай … (Осінь)

Сніг  із  ніччю  в  вікна  з  вітром…
Прощавай  зсіріла  осінь…
мені  сьогодні  якось  прикро,
на  душі  холодні  роси…

Після  туманів  важких,  тихих…,
завтра  сніг  під  ноги  білий…
Я  шукаю  вкотре  втіху,
та  знаходжу  стіни  й  зливи

з  днів,  й  людей,  що  тичуть  пальцем,
та  не  дивляться  на  себе…
Це  лиш  одна  з  майбутніх  станцій…,
ще  побачим  хто  з  нас  недо…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2013


Від осені на пам'ять…

Від  осені  на    пам'ять  тільки  спогади,
холодні  вечори,  що  переходять  в  зиму…
лишилися  дерева  гордими,
ховаючи  самотність  мов  за  спину…

Так  бракує  щирості  й  тепла,
дороги  стомлені,  як  завжди  непорушні…
Все  йде  своє  чергою,  а  я
з  недосолодженою  кавою  на  кухні…

Хвилин  байдужість,  й  вечорів  мовчання,
так  в’їлися  у  серце  ненароком…
Від  осені  на  пам'ять  сподівання,
від  мене  до  зими  півкроку…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461082
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2013


Поговори зі мною….

Поговори  зі  мною  незнайомко,
спитай,  що  нового,  як  справи...?
Я  знаю,  що  для  тебе    боком,
чи  зранку  пив  я  чай,  чи  каву...

Поговори  зі  мною  про  погоду,
про  осінь  довгу  і  раптову,
про  музику,  кіно  і  моду...,
поговори  зі  мною,  зігрій  словом....

Поговори  зі  мною  незнайомко...,  
про  те,  як  дні  пливуть  в  минуле,
про  те,  що  часом  без  резону,
й  про  те,  коли  просто  забули,

що  ти  снуєш....,  відчуваєш,
що  серце  твоє  б’ється  в  грудях...,
поговори  зі  мною,  я  благаю...
Мені  так  боляче  по  струнах

неминучість  б'є  й  байдужість...
Поговори  зі  мною  незнайомко,
про  те,  як  часто  люди  судять,
й  про  те,  що  рветься  там  де  тонко...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2013


Я не буду …

Я  не  буду  говорити,  як  мені  важко,
як  за  тобою  сумую  щоденно…,
як  збираю  по  хаті  порожні  пляшки,
і  що  душа  моя  -  порожня  сцена…

Я  не  буду  нити  тобі  як  завше…,
мовчатиму…  й  злість  кулаками  в  стінку…
Я  просто  хочу,  щоб  було  краще…,
ти  знаєш,  хай  мені  буде  гірко,

хай  в  горлі  комками  сльози  і  крики,
хай  стукають  в  душу  осінні  зливи…
Для  тебе  я  буду  всміхаючись  тліти…,
літатиму  навіть,  коли  безкрилий…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2013


…холодно…

Холодно…
вертаюсь  на  годину  назад…,
вечір  тепер  наступає  на  п’яти  раніше,
я  невпинно  блукаю  колами,  й  над  
нами  сонце  тепер  вже    тихіше…

Мої  цінності,  лишаються  цінностями,
мої  слова  на  білих  клаптиках…
Так  болісно,  коли  порою  осінньою
нема  з  ким  заховатися  в  радощах…

Хіба  що,  з  пересічною  байдужістю…
А  осінь  вже  знімає  всі    шати…,
й  дні  мої  однаково  сутуляться,
і  дивляться  як  йде  галантно
осінь…

…Я  вертаюся  на  годину  назад…,
сонце  над
нами  тепер  вже  високо…
Холодно  й  одиноко,  коли  листопад
від  мене  лишень  за  пів  кроку…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2013


Лірика стомилась…

...  лірика  стомилась,  склала  руки…,
Значення  втрачають  вирази  й  слова…
Від  мене  залишаються  лиш  стуки,
я  пустий  …  я  знову  випитий  до  дна…

Вечір  увімкнув  в  кімнаті  світло,
та  від  нього  не  світлішає  мені…
моя  присутність  стала  непомітна…
я  здаюся…  не  кажіть,  що  маю  сили,  ні

я  вже  безсилий,  як  слова  без  значень,
як  взимку  сонце  світить  та  не  гріє…
Наперед  для  кожного  вже  вдячний…
Лірика  стомилась…  а  без  неї,  я  не  вмію….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2013


Моя Перша збірка Віршів "О…бій…ми…"

"О...  бій...  ми..."  -  перша  збірка  віршів  молодого  поета-початківця  Юрія  Матвійчука.  До  збірки,  що  складається  з  трьох  розділів  увійшли  твори,  які  писалися  протягом  десятьох  років.  У  першому  розділі  «О»  переважає  філософська  та  пейзажна  лірика.  У  розділі  «Бій»  переважно  з  патріотичним  нахилом.  А  у  третьому  розділі  «Ми»  -  інтимна  лірика,  -  це  своєрідний  щоденник  романтика…


Кому  потрібно  примірник  книги  звертайтесь  в  приват,  або  http://vk.com/id146668462

Буду  дуже  радий...

Дякую...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2013


В ній… (Осінь)

В  ній  шукають  натхнення  і  гублять  себе…
Кольорів  неповторність  вражає,  й  відтінків…
Один  пише  про  неї,  а    інший  кляне,
одні  спалюють…ті,    бережуть  її  знімки…

Хтось  йде  із  життя,  хтось  лишається  з  нею…
Роками,  віками  нотують  люди  красу,
як  жовтіють  мов  вічнозелені  алеї,
як  чорніють  поля...  вбиваючи  свіжу  росу…

Дні  коротшають,  ночі  морозні  й  холодні…
…королева  міняє  свою  акварель…
В  ній  находять  себе…  і  губляться  сотні,
серед  безліч  байдужих,  спустілих  очей…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2013


… осінь без тебе…

До  тебе  крізь  ночі  і  осінь,
по  жовтому  листі,  днях  невловимих,
котрі  все  коротші  й  коротші…
і  я  вслід  за  ними  без  гриму…

Ти  слухаєш  тишу  французького  міста,
чай  п’єш  з  лимоном  гарячий…
Я  кутаюсь  в  барви  осіннього  лісу,
й  чекаю,  коли  тебе  вже  побачу…

Рахую  світанки  холодні,  морозні,
впавші  листки  кленові,  багряні…
Осінь  без  тебе  -  це  справді  серйозно,
осінь  без  тебе…  не  залічені  рани…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2013


Лист…о… пад…

Лист…о…пад  …
Квадратні  метри  квартири  пустують,
і  серця  мого  сантиметри…
Між  кордонами  й  листям  зжовтілим,  слова…,
а  мені  так  хочеться  бути  відвертим,
й  дивитись  у  вічі  без  цих  моніторів…
Відчути  тепло    твого  тіла  й  долонь,
а  не  ховатись  при  першій  нагоді
від  світу…  й  з  води  у  вогонь…

Лист…о…  пад…
Посічене  небо  темніє  у  вікнах,
на  завтра  лишає  тумани  і  віру…
Я  вкотре  себе  розчиняю  у  стінах
чекаючи  вечора  мовби  спасіння…

Натягнуті  струни  так  ріжуть  у  пальці,
мовчання  у  серце  так  б’є  без  помилок…
Листя  ховає  сліди  на  асфальті,
листя  своє    вже  віджИло…

Квадратні  метри  квартири  пустують,
і  серця  мого  сантиметри…,
а  я  просто  
хочу  
бути  
відвертим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2013


…я стомився…

Неба  клаптики  і  міцна  кава,
золото  дерев  тріпоче…
Туманні  ранки    -    моя  справа…
так…  я  зізнаюсь,  не  хочу,
стомився  я,  пустий…
Люди  всі  однаково  байдужі,
в  той  час,  коли  в  душі  у  мене  буревій
і  я  ще  не  одужав…

….  одиноко…
Слова  губляться  в  мережі,
я  втрачаю  глузд  і  межі,
сам  собі  вже  не  належу…,
дні  не  обережно  
і  жорстоко  
стискають    у  обіймах…,
каву  п’ю  міцну  подвійну,
неба  клаптики  зшиваю…,
а  золото  дерев  тріпоче…
Я  по  краю…
я  стомився…
я  пустий…
Не  хочу…
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2013


…о…бій…ми…

Так  починається  поезія?

                           На  початку  минулого  століття  хлопець  покохав  дівчину  і  написав  про  це  багато-багато  віршів.  Мали  місце  численні  самоповтори,  не  всі  речі  були  однаково  сильними.  А  звали  юнака  Олександр  Блок.
                               Інший  поет  тієї  ж  доби  безуспішно  намагався  «не  притуплювати  біль  горілкою»  ,  а  також  дозволяв  своїм  персонажам  говорити  вільно.  Наприклад  сподвижники  Омеляна  Пугачова,  дізнавшись,  що  Катерина  Друга  збирається  їх  виступ  «подавлять»,  сказали  в  риму,  ким  вважають  сексуально  розкуту  імператрицю.  Перечитаймо  Сергія  Єсєніна.
А  серед  крилатих  фраз  кумира  кількох  поколінь  Андрія  Макарєвича  є  й  така:  «Давайте  делать  паузы  в  словах!»

                                 Юрій  Матвійчук  робить  паузи  між  словами.  Не  тому,  що  не  знає  інших  розділових  знаків,  крім  трьох  крапок.  Просто  ґрунтовна  музична  і  художня  освіта  подарувала  розуміння,  що  вербальний  спосіб  вираження  не  є  ні  єдиним,  ні  найкращим  серед  спроможних  відтворити  палкі  почуття  та  образне  мислення  сучасної  молодої  людини.  Внутрішній  світ  ліричного  героя  досить  багатогранний.  Тут  і  роздуми  про  мистецтво,  і  активна  громадянська  позиція(  прикметно,  що  автор,  чий  доробок  змушує  згадати  майстрів  слова  російських  чи  російськомовних,  спробував  поставити  себе  на  місце  діячів  українського  Розстріляного  Відродження),  і  щоденник  пристрасного  романтика.

                                   Що  переважить:  проза  побуту  чи  поезія  любові?  Значною  мірою  це  залежить  від  нас,  читачів,  від  нашої  реакції  на  книгу.  Автор  запрошує  до  інтерактивної  розмови.


                                                                                                                                     Вікторія  Климентовська  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2013


…жовті передзвони… (годинники)

…давайте  звіримо  годинники…
 зараз  в  кожного  вже  осінь…
Зігнуті  у  днів  відбійники,
червоні  ранки  вже  морозять…

В  кишені  руки,  очі  в  листя…,
міняє  колір  місто  звичне…
я  наповнююся  змістом,
та  біжу,  ще  по  дотичній…

Квитки  у  жовтень  вже  пробиті,
потяг  в  північ…,  сплять  перони…,
а  на  годиннику  щомиті
осінь…  й  жовті  передзвони…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2013


…осені немає…

Мені  наснилося,  що  випав  сніг…
Так  холодно  було  і  біло-біло,
іній  не  спадав  з  замріяних  повік,
а  листя  на  деревах  зеленіло…

Чиїсь  сліди  ступали  на  асфальт,
об  холод  розбивалося  мовчання…,
мені  так  хтілося  кричати  ґвалт
з  балкону!  Хвилин  і  днів  моїх  повстання

засипає  снігом,  в  жовтні  не  багрянім…
Вже  біліє  час,  а  мав  би  ще  жовтіти…
Мені  наснилося,  що  осені  немає,
і  літо  бабине  не  зможе  нас  зігріти…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2013


Відстань… («Знаю…»)

Відстань  з’їдає  мене
й  залишки  здорового  глузду…,
запиваючи  холодом
мовчазних  світанків…,
на  десерт  лишаючи  музу,
чи  те,  що  від  неї…

Відстань  з’їдає  мене  щовечора…  
я  мов  працюю  диспетчером
наших  сердець…

На  ніч  лишаються  тільки  слова,
й  твій  голос  крізь  сни  порізані…
Ми  порізно…,
на  серці  морозно…,
в  очах  солоно…

Відстань  з’їдає  мене
дивлячись  у  вічі,
тримаючи  мене  за  руки,
пошепки  говорить….:
«А  ти  знаєш,  що  від  розлуки
кохають  у  двічі  
більше….?»

«Знаю…»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2013


До тебе…

До  тебе  залишилось  трішки  осені,
самотності,  холоду  й  кави…,
днів,  що  закутують  в  жовті  простині,
і  слів  котрих  не  сказали…

До  тебе  залишилось  трішки  спогадів,
На  ніч  молитв,  обіймів  думками,
пристрасті,  чистих  емоцій…  «Ну  годі  ж  ми
так  далеко...»  Так  важко  ночами…

До  тебе  залишилось  безліч  написаних,
і  ще  ненаписаних  вірші…,
неба  в  краплинах  осінніх,  залишених...,
й  сотні  засвоєних  істин….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2013


Я тут один… (перетерпіти)

…пережити,  жовтень  й  лИстопад
перетерпіти…
перемовчати  
зуби  зціпивши…
Осінь,  це  лиш  року  край,  не  світу…
та  на  асфальті  листя,
й  до  гілля  вже  не  підвісити….

Пережити  дні  самотності  і  туги,
перекричати  шум  дощу  й  машин…
Та  до  сонця  тягнуться  так  руки…,
…  я  тут  один…  я  тут  один.


перегортаю  день  за  днем,
буденність  прози…
В  рядки  ховаю,  і  з  рядків  беру…,
а  осінь  заплітає  в  мої  коси,
свої  сльози…,
печаль  мою
й  журбу….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2013


…ось і нічого… (Осінь)

Осінь…  
вигнуті  дороги,
розорані  чорноземи…,
ліси  старіють  з  себе  скидаючи
листя  мов  лахи  поношені…,
ріки  холодні  мов  вени
в  залежного…,
давно  вже  скошені
трави…

Я  з  нетерпінням  чекаю  на  травень…,
та…  осінь…
Світанки  холодні,
як  спогад  про  світле
лиш  «бабине  літо»…,
дощі  звідусіль  і  нізвідки,
крокую  швидко,
заходжу  в  квартиру….
…пусто…
ось  і  нічого…
Осінь…
ось  і  ні  хто  не  чекає…
Завтра    -  дороги  по  краю…,
зранку  знов  зустрічаю  
тебе  з  чаєм...
…О  …  сі…  нь  ….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013


Я так стомився бути не разом…

Я  так  стомився  бути  не  разом…,
рахувати  години,
кордони,
вокзали,  перони,
дороги,  перепони,
обірвані  фрази
й  дзвінки…
Я  вкотре    ховаю  усе  у  рядки,
в  осінні  дощі,  
заплакані  вікна,
де  туга  моя  ледь  помітна,
там  я  такий  само  як  всі…

Кажу,  що  все  осінь…  
без  настрою,
просто  туга  якась  незбагненна…,
дні  у  тижні,  у  місяці  зв’язую,
шукаю  натхнення,
й  боюсь  коли  темно…,
а  більше,  що  стане  даремним
усе,  що  рветься  з  грудей…
…  а  раптом  воно  для  людей
невидимим  буде…
й  хай  судять….

А  поки  що….
я  так  стомився  бути  не  разом…,
рахувати  години,
кордони,
вокзали,  перони,
дороги,  перепони…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2013


Осінь дихає туманами…

Осінь  дихає  туманами,
дороги  міняють  колір…
Холодно  в  кімнаті  ранками…,
в  мені  так  холодно  поволі…

…подать  рукою  до  Ла  –  Маншу,
а  мені  до  завтрашнього  дня…
Я  хочу  вірити,  що  часу
в  нас  достатньо  буде…  І  одна

на  двох  здійсненна  мрія…,
небо  тільки  б  повірило  в  нас…
Твої  слова  далеко,  але  гріють,
дороги  змінюють  колір  і  час….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2013


Врятуй мене…

Врятуй  мене,  без  остраху  у  тиші,
доки  не  впав  обличчям  в  бруд…
Прийди  хоча  би  уві  сні  і  стане  ліпше,
просто  дай  відчути  що  ти  тут…

Врятуй  мене,  я  надто  слАбкий…,
можливо  осінь  просто…  може  й  я…
без  тебе  розучивсь  стрічать  світанки,
і  вся  планета  начебто    чужа…

Врятуй  мене,  так  холодно  і  важко,
так  тісно  в  грудях  і  лечу  у  низ…
моя  душа,  мов  спорожніла  пляшка,
і  я  мов  чийсь  набридливий  каприз…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2013


Очей твоїх глибинне море… (Париж)

...тоді  дощ  ішов  як  ніколи,
душу  вмивав  і  вікна…
На  пам'ять  лишились  розмови,
і  днів  чудових  втіха…

Очей  твоїх  глибинне  море,
ну  де  ти,  чому  мовчиш…?
Без  тебе  я  на  осінь  хворий…,
а  ти…  їдеш  у  Париж…

І  знову  тисячі  ілюзій,
мов  безвихідь  день  за  днем…,
я  іду  по  зустрічній  смузі,
разом  з  вітром  і  дощем...

Сміливість  ранків  прохолодних,
і  у  грудях  пустота…
Днів  моїх  довга  безодня,
й  цього  сонця  висота…

Я  знову  зникну  в  власній  тиші
і  залишуся…  Кому
дзвінки  пропущені…  І  вірші
недописані  чому…???

Очей  твоїх  глибинне  море,
ну  де  ти,  чому  мовчиш…?
Без  тебе  я  на  осінь  хворий…,
а  ти…  їдеш  у  Париж…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2013


…ми все частіше з тобою не тут…

У  наших  зустрічей  так  мало  часу,
тумани  ховають  приємні  світанки…,
кілометри  не  знають,  що  кожного  разу
не  поруч  душа,  як  поломана  лялька…

І  вже  все  частіше  у  вікнах  дощі,
й  горять  аплікації  днів  тихих,  літніх…
і  знову  так  листя  тріщить  у  мені,
ховаючись  в  радість  чужу,  і  в  утіху…

а  ми  все  частіше  з  тобою  не  тут,
вітри  не  попутні,  а  з  холодом  в  спину…
У  зустрічей  наших  інший  маршрут,
та  ніде,    нізащо,  тебе  не  покину…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2013


Місто стане пустим…

Місто  стане  пустим…,
і  я  з  ним
один…
Ти  розчинишся  в  кордонах
і  станеш  недосяжною,
а  я  в  своїх  перепонах
зв’язую
вузлами  дні  однотипні…
….й  кому  тепер  будуть  потрібні
мої  принципи,  історії  
з  уяви  хворої…???

…все  я  мовчу  і  більше  не  повторюю
Нічого…  нічого…  нічого  ...
лише…

…місто  стане  пустим…,
і  я  з  ним
слідом  за  тобою
бігтиму…,
осінь  роздиратиме  душу  кігтями…
…  де  ти…  де  ти…  де  ти…???

А  я  тут
добре,  що  хоч  не  забули  як  мене  звуть…
Не  забудь  ,
не  покинь,
я  не  хочу  для  тебе  ставати  чужим…

Важко…

Місто  стане  пустим…,
і  я  з  ним
один…

Пупышево  2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2013


…втримати нас…

Ми  напевно  згадаємо  згодом  колись,
як  ліпили  ці  дні  мов  із  глини  як  хтіли...,
на  тебе  чекає  осінній  Париж,
ну  а  я  в  Петербург  вже  звичний  і  сірий...

Інші  маршрути,  чужі  континенти,
нас  знову  розділять  без  наших  але  ж...
...топитимеш  тугу  в  вині  чи  абсенті.
я  вкотре  десь  зникну  далеко  й  без  меж....

Як  завжди  думками  десь  близько,  десь  поряд,
десь  в  спогадах  грітиму  ніжні  ті  руки...
нехай  кілометри  що  хочуть  говорять,
і  в  наші  життя  дописують  букви...

Я  знаю  як  важко  бути  безсилим,
і  прсто  чеати  коли  сплине  час...
можливо  згадаємо  колись  як    хотіли...
ти  в  ніжний  Париж,  а  я  в  Петербург
і  втримати  нас...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2013


…не раньте мене…

Не  раньте  мене  ...
Не  лишайте  недополки  в  серці,
впізнайте  мене...,
коли  буде  боліти  нестерпно...
Протягніть  на  зустріч  руку,
коли  з  кроком  все  ближче  до  краю...
...я  знаю  що  розлука  
не  лиш  слово,
я  пам'ятаю...

Не  лийте  дощами  брудними,
коли  вам  відкриваюся  навстіж...
будьте  зімною  чи  з  ними
та  будьте  собою...  правда  ж
завжди  дещо  більше,
за  нею  чисті  емоції...
не  раньте  мене  сьогодні,
завтра  не  раньте...,
при  сонці,
при  зливі,  при  шквальному  вітрі
не  раньте  мене...
...не  покиньте....

Листи  із  Петрбурга  2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2013


…зів'ялі троянди …

                                                       Цветы  мне  говорят  —  прощай...
                                                                                                                       С.А.Есенин

...зів'ялі  троянди  похилили  голови,
обпадають  пелЮстки  під  ноги...,
небо  холодне  з  важкістю  олова
дощі  принесе  до  порогу...

...вони  востаннє  тремтять  цього  року,
чи  то  від  холоду,  чи  від  байдужості...
Забагато  в  житті  стало  року
моєму...  й  так  мало  мудрості...

...вперше  настільки  бракує  часу,
й  неділиться  все  вже  на  до  і  після...
В'януть  троянди  поставлені  в  вазу...,
пелюстки  обпадають  і  листя...

Листи  із  Петербурга  2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2013


…я хочу додому…

Небо  вже  з  холодом  дивиться  пильно,
безкрайнє  таке  й  невловиме...
мені    повірить  хотілось,  що  сильний....,
...та  ні...  сильніші  хвилини...

Я  хочу  додому  відчути  як  бУло,
як  є,  і  що  я  ще  існую...,
що  дні  йдуть  зі  мною  із  пилом  із  гулом
і  я  десь  із  ними  крокую...

Я  хочу  додому...  і  знаю  що  осінь
прийде  як  завжди...  й  неминуче
дивитимусь  в  небо...,  і  мрії  знов  босі...
і  листя  із  міді  колюче...

Листи  із  Петербурга  2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2013


…а мені хай болить…

Це  літо  важке  й  неминуче...,
поставте  мене  на  беззвучний,
щоб  менше  боліло
й  слова  менше  били  
для  рідних  у  груди...

...а  мені  хай  болить,
побполить  і  не  буде....

...злість  пройде  вся  крізь  зуби,
печаль  крізь  очі  у  сльози,
як  весна  втікає  в  морози...,
як  життя  в  невизнану  прозу...

...а  я  ...а  що  я  мов  безсилий,
радійте...,  коли  в  душі  моїй  зливи,
коли  в  серце  слова  б'ють  здалека
на  перший  погляд  здається  що  легко...

...та  літо  для  мене  важке  і  холодне,
з  далека  доносяться  дзвони
із  снів...
хотілося  б    бути  цілим,
та  лише  напів....

Листи  із  Петербурга  2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437119
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2013


…тихо…

тихо...
і  лише  авто  розрізають  вікна,
і  лише  ніхто
не  пише...
тихо...
всі  вийшли,
по  собі  лишивши
спогади...
тихо...
мовчань  не  злічити  на  радіохвилях...,
плювати  що  зараз  у  стилі...
буваю  безсилий...

тихо  ,  так  тихо...,
комусь  на  радість,
на  біль,  на  втіху...

...тихо...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2013


…зранку тягне тут осінню….

...а  тут  зранку  вже  тягне  осінню
і  лисття  тріпоче  востаннє...
я  напевно  лишуся  не  прошеним,
пОсобі  лишивши  зізнання...

Знову  час  запутає  в  колії,
а  вітер  щось  вічне  в  волосся...
Я  що  ночі  у  Бога  вимолюю,
щоб  все  було  добре  й  вдалося...

Кілометри  стикаються  колами...,
хтось  лишається,  інший  йде  босий...
Я  залишусь  з  своїми  болями...
...всетаки  зранку  тягне  тут  осінню....

Листи  із  Петербурга  2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2013


Ти там де все до болю знайоме…

Ти  там  де  все  до  болю  знайоме,
де  всміхається  сонце  у  вікна…,
де  небо  тримають  крони,
де  ти  для  мене  помітна…

І  вечір  там  тихий  і  чистий,
й  ми  разом  за  чашкою  чаю…
Я  знаю  що  винний…  я  винний…
…та  тут  ступаю  по  краю

всімахаючись  людям  в  обличчя
байдужі  до  всього  крім  себе,
думають,  що  буде  так  вічно,
що  можна  плювати  у  небо

й  вбивити  поволі  словами,
так  ніби  вони  не  вернУться…
Мені  хтілося  б  бути  тим  самим,
і  там  де  за  чашкою  чаю  серця  наші  бються….
Листи  із  Петербурга  2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2013


…що вам до моєї душі…

А  що  вам  до  моєї  душі…,
до  того,  що  ночі  тут  білі…???
Я  кожного  разу  додому  мерщій…,
як  собака…Заздрю,  щасливі…

Що  вам,  що  я  тут  один…?
Латаю  світанки…,  посічені  руки…
Для  кого  був  рідним,  став  вже  чужим,
немов  відреклися  хто  брав  на  поруки…

Що  вам  до  мене,  живу  та  й  живу,
не  лізьте  у  душу,  не  треба…
Що  я  посію,  те  і  пожну…,
ніхто  не  казав,  що  життя  буде  медом…

Що  вам,  що  я  не  як  всі…,
не  вмію  вклонятись  й  мовчати,
що  вам  до  моєї  душі…???
В  вас  власне  життя  ...ідіть...  чи  послати???

Листи  із  Петербурга  2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2013


Так само як я….

Невидимі  ночі  без  сну,
невидимі  лінй  рук  і  світанків…
…я  допиваю  із  склянки
печаль,  як  прожиту,  забуту  весну….

...життя  затягне  у  вирій,
а  може  у  приірву  чи  вічне…
для  когось  лиш  пересічний,
закритий,  безкрилий  безсилий….

…змивають  дощі  свіжий  грим,
а  так  хтілось  побути  ще  сильним...
думки  мої  мимо…вільні,
так  само  як  я  з  усіма  і  не  зким….
Так  само  як  я….
                           Листи  із  Петербурга  2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2013


по-живому…


Буває  слова  так  ріжуть  по-живому,
перекреслюючи  спогади  й  думки
й  нехочеться  казати  нічого  і  нікому,
а  просто  виривати  сторінки…

викидати  їх  чим  далі  у  безодню,
щоб  ніхто  їх  не  знайшов  і  не  читав.
Мені  болить  і  одиноко  так  сьогодні,
зелена  осінь  йде  на  п'єдистал…

Годинник  відміряє  емоції  і  тишу,
небо  падає  все  нижче,  більш  не  можу...
я  не  знаю  і  не  хочу  все  залишить...,
в  мені  мовчать  ледь  стримні  сльози.

А  зелена  осінь  стукає  у  шИбки,
всі  слова  так  ріжуть  по-живому...
Я  не  буду  і  не  хочу  обривати  нитки,
й  не  хочеться  казати  нічого  і  нікому…

Листи  із  Петербурга  2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2013


Йдуть хлопці у вічність…

Йдуть  хлопці  у  вічність  назАвжди,
хто  з  дуру,  а  хто  з  передозу…
у  склянці  розводили  фарби,
по  сОбі  лишили  лиш  грози…,

і  пам'ять,  що  болітиме  з  тиха,
і  фрази  останні  які  говорив…,
тут  мало  було    тобі  світла,
хай  там  буде  більше,  і  чим  дорожив…

Йдуть  хлопці  у  вічність…і  не  вернути,
не  стрітись  на  вулиці  в  місті…
Час  змусить  змиритись,  забути…,
та  серце  щемить…  в  грудях  тісно….


Листи  із  Петербурга  2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2013


Я знаю значення слова розлука…

Я  знаю  значення  слова  розлука,
який  в  неї  дотик  і  смак,
холодні  її  беззахисні  руки
запутують  тишу  в  косах…

Я  знаю  ціну  кілометрів  і  нОчей,
в  вагонах  загублений  зміст…
Хай  інший  втікає,  хто  звідси  хоче…
я  то  більше  не  хочу  ніц…

…тебе  залишати  щоразу  все  важче,
рветься  у  криках  душа…
доля  за  спиною  руки  знов  вяже,
і  я  йду    по  лезу  ножа…

Я  знаю  значення  слова  розлука…
і  сльози  твої  по  щоках  
в  груди  мої  без  єдиного  звуку….
Ти  плачеш…біль  не  стерти  ніяк…

                                                             Листи  із  Петербурга  2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2013


Я не люблю заплаканих вокзалів…

Я  не  люблю  прощань  й  вокзалів,
вони  безжально  крають  серце…
Вже  не  задаю  питань:  «Що  далі….?»
….а  просто  знаю,  що  вернеться…

Й  під  різкий  стук  годинника  і  колій,
прокручую  всі  спогади  й  емоції…
і  дні  вже  не  беззахисні  і  голі,
й  ніби  сам  себе  ділю  на  порції…

Ковтаю  час  із  пилом  перемішаний,
запиваючи  лимонним  соком…
Скоро  літо  червоніти  буде  вишнями,
а  я  від  тебе  так  далеко  ненароком…

Я  не  люблю  заплаканих  вокзалів,
коли  без  мене  ти  лишаєшся  удома,
й  коли  ще  так  багато  не  сказали…
Я  повернусь…,  як  тільки  буде  змога…


Долучайтесь          http://vk.com/public52893592

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2013


…. вечір запалює вогні…

….вечір  запалює  вогні,
я  знову  із  світанку  до  суботи…
Вітри  холодні,  
крижані…
Я  тут  не  тисячний,  не  сотий…

Розмовляю  вечорами  
з  вами,
пишу  у  небо  бездонне,  просторе,
грію  серце  піснями  ,
віршами…
Мрії  одинокі  мов  зорі….

А  завтра  ранок  сірим  крилом
в  вікно  буде  стукати  стиха…
в  моєму  житті  перелом…,
...не  знаю  на  сміх,
чи  на  лихо….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2013


Досить….

Я  не  буду  розпинатись,  що  я  патріот,
як  люблю  Україну  і  мову…
Просто  хочеться  крикнути,  стоп…
ну  годі  калічити  слово…

Нікого  не  буду  й  не  хочу  винити,
в  незнанні,  в  непідтримці,  в  мовчанні…,
кожному  з  нас  різний  дме  вітер,
і  хата,  шкода,  але  крайня…

І  ніщо,  і  нічого  нас  не  обходить…
ми  ж  живемо  в  одній  Україні,
мова  –  душа  і  обличчя  народу,
досить  плювати  у  неї  постійно…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425517
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.05.2013


Ти не раз рятувала мене…

Ти  не  раз    рятувала  мене…,
коли  був  на  дні  
прикиданий  буднями…
…ось  серце  мов  б'ється  скляне,
й  небо  сховалося  в  сутінки…

Я  не  раз  в  тобі  шукав  відповідь,
ти  гріла  рядками  
немов  би  руками,
до  себе  в'язала  нитками…
ти  не  раз  рятувала  мене…,
коли  був  замурований  днями,
всі  навколо  дістали  відносини,
коли  все  відносно
ти  пустоту  наближала  до  змісту,
в  куточках  сторінок  
шукав  прихистку…

Ти  не  раз  рятувала  мене…,
коли  тісно  було  й  мало  світу,
коли  сльози  у  горлі
не  давали  ковтнути  повітря,
коли  хтілося  бігти
й  кричати  у  небо,
ти  не  раз  рятувала  мене…,
а  чи  було  треба…???

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2013


…бо вже не я і ти, а ми…

…бо  вже  не  я  і  ти,  а  ми…
Лишилось  мало  так  весни,
ще  так  багато  різних  злив
таких  холодних,  й  теплих  снів,

сонця,світла  і  обіймів,
цукрових  ранків,  подвійної
холодної  й  гарячої…
…я  вже  не  хочу,  щоб  інакше…

...  Ці  в  мовчанні  дні  без  тебе,
ця  відстань  і  портрети
заплаканих  вокзалів…
Мені  тебе  так  мало…  мало  …  

….бо  вже  не  я  і  ти,  а  ми…
без  тебе  я  -  не  я,  й  цей  світ…
Не  такі  приємні  дні  весни,
не  такий  вже  й  білий  вишні  цвіт…

…Бо  вже  не  я  і  ти,  а  ми….
а  Ми…
а  Ми…
а  Ми…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2013


…я п’ю…

Сонце  по  колу  за  обрій…  я  п’ю…,
стіни  стискають  міцніше  й  міцніше,
печаль  допиваю  свою  і  твою,
та  від  того,  нікому  не  ліпше…

Місто  капкани  на  вечір…  я  п’ю…,
в  грудях  не  меншає  звичного  болю,
час  не  зламає  велику  стрілу
годинника,  що  мчиться  по  колу…

Я  розбиваю  мовчання…  я  п’ю…,
весна  розливає  радісні  фарби,
печаль  допиваю  тепер  лиш  свою…
Не  питайте  мене  чи  я  радий….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423534
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2013


без тебе…

Зустрічались  ненароком  погляди,
спонтанні  дотики,  
мовби  під  струмом,
зима  бігла  навпроти,  
й  ми  

мерзли,  а  потім  із  сумом
прощались  до  завтра...
до  нового  нашого,
йшли  до  кращого...

Обіймали  руками  небо  і  місто,
бувало  мало  місця  
і  тісно...
дарували  тепло  очей  і  тіла,
робили  що  вміли  й  не  вміли,
хотіли  й  не  хтіли,
нікому  не  було  до  нас  діла...

Втікали  від  натовпу,  
ховались  в  квартирі,
закривали  наглухо
всі  замки,  лишали  ключі  в  кишенях,
їли  піцу,  запивали  колою,
ходили  навколо  і  колами,
лиш  торкались  долонями...

Засинали  й  прокидалися  разом,
ніч  навпіл,  день  навпіл,
навпіл  фрази...

Я  ніколи  не  забуду
потяг  С-П  -  Київ...
Я  без  тебе,  мало  речень,
й  тут  на  це  місто  вовком  вию...
засипає  снігом,
і  холодний  північний  вітер...
без  тебе,  не  потрібно  світу,
без  тебе...
без  тебе...
без  тебе...
я  ніколи  не  забуду,
я  ніколи...
не  забуду  цей  час  без  тебе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2013


Уявляєш…

Уявляєш,  тут  уночі  видно,

і  спати  не  хочеться  зовсім…

Тут  вітер  холодний  і  зимний,

лиш  спогади  гріють,  і  від  того

так  болісно.

Стискаються  в  грудях  години,

невідомість  лякає  в  чужій  країні…

Тут  все  ще  більш  швидкоплинне,

тут  я  не  на  чверть,  і  не  на  третину,

Тут  таких  як  я  до  біса,  мільйони…

Багатоповерхівки  тримають  небо,

тут  всі  прохожі,  а  не  знайомі,

уявляєш,  тут  уночі  видно…

Я  хочу  до  тебе…

до  тебе…

Тебе…

23.01.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2013


Як ти там мамо???

Як  ти  там  мамо???
...знаю  сумуєш,  та  тількі  не  плач...
я  скоро  приїду  й  все  стане  так  само,

будемо  пити  каву  чи  чай
у  мене  в  кімнаті...

...надіюсь  що  час,
пролетить  не  помітно,
зранку  прокидатись  не  буде  так  важко,
й  біль  той  що  в  грудях  притихне,
не  припадатиме  пилом  улюблена  чашка...

А  в  вечері  просто  давай  поговоримо,
чи  подивимось  разом  новини...
тут  так  незвично  мамо,
тут  холодно
й  сіро  так,  зимно...
Я  думав,  що  всюди  так  само  як  вдома,
де  тепло  і  затишно,
де  ти  посміхаєшся  радісно
мамо...

Не  переймайся,  я  потрохи  звикаю,
звичайно,  що  важко  без  твоєї  випічки  й  чаю,
без  слів  "надораніч"  і  зранку  "що  снилось?"

Як  ти  там  мамо???
...я  знаю  сумуєш,  та  тількі  не  плач...
все  добре,  трохи  хворію,а  так  не  змінилось
нічого..
тілки  от  в  грудях  відстань  мов  рана...
Як  ти  там  мамо...???
Як  ти  там???

Санкт-Петербург  29.01.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2013


Як би …

Як  би  ти  зімною  була  в  цій  великій  країні,
де  ще  деякі  досі  живуть  «дружнім  Союзом»,
ми  ловили  б  хвилини  такі  невловимі,
і  від  щастя,  що  разом,  їхали  б  з  глузду…

Як  би  ти    була  у  цьому  великому  місті,
ми  стрічали  б  світанки,разом  ішли  б  по  роботах,
я  писав  би  вірші  про  тривожну  нашу  Вітчизну…,
а  ввечері  вкотре  згорали  б  у  хатніх  турботах…

Як  би…  з  тобою  був  коли  тобі  холодно  й  важко,
як  би  ти  зімною  була,  коли  мені  гірко…
ми  напевно  б  не  так  цінували  те  щастя,
коли  гріються  душі,  і  мчаться  назустріч  вітру…
                                                                                           Санкт-Петербург  30.03.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2013


…. прощавай моя юність…

Назавжди  прощавай  моя  юність,
я  з  тобою  вже  більш  не  побачуся…
Прощавайте  дні  безумні,  бездумні,
і  вже  навіть  не  допобачення,

а  прощавай  моя  юність  розмірена,
сповнена  мріями,  вітряна
прощавай…  все  що  було,  
….було  не  даремно…
відтепер  ми  будемо  окремо…

Я  йду  вперед…  а  ти
моя  юність  лишайся,
як  щось  неймовірно-щасливе,
я  віддаю  тобі  свої  крила…
а  сам  іду  далі...

….вітер  не  так  запутує  коси...
Вже  не  та  зовсім  осінь,
не  те  літо…
Назавжди  прощавай  моя  юність…
ми  з  тобою  вже  квити….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2013


…самотність ти поряд…

Відчуваю  самотність  ти  поряд,
депресино-біла  зима  не  кінчається...
усі  між  собою  про  щось  говорять,
розповідають  історії...

...а  мої  думки  перечать,
мрії  збуваються  й  це  небезпечно...
вони  не  знають  про  час,
про  нас,
і  як  нам  зараз  тут...  
чи  там....?  Ми  порізно.
Чи  нас  зрозуміють,  збагнуть???
Я  знову  навпіл  з  своїми  фразами,
скоро  ніч  вкриє  покривалом
до  нового  завтра
без  мене  ти...

....відчуваю  самотність
 завтра  мене  обійме  як  сина...
депересивно-біла  зима  не  кінчається...
без  упину...
без  мене...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2013


…щоб ти була щасливою…

Усе  зроблю,  щоб  ти  була  щасливою,
лиш  тепер  я  вже  не  вірю  у  казки...
моя  печаль  невтомна  стала  сивою,
та  руки  мов  заковані  в  замки...

не  обійняти,  не  промовити  ні  слова...
відстань  обмотала  все  в  бетонні  стіни,
я  до  тебе  мчу  по  першім  зову
та  стою  на  місті,  а  то  безупинно

бігаю  по  колу...На  душі  тривожно,
збивають  подих  сльози  невидимки...
я  усе  зроблю  що  буде  тількі  можна,
лиш  би  ти  була  щасливою  
моя  друга  половинка...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2013


…мені б не зламатися…

...а  мені  б  не  зламатися  гілкою,
не  посипатись  піском  крізь  пальці...
не  притуплювати  б  біль  горілкою,
і  з  тінню  не  влаштовувать  танці...

Я  навіть  згублюся  у  натовпі  й  днях,
буду  для  всіх  посміхоіиськом...
я  буду  ходити  по  склі  на  руках,
стану  один  навпроти  збіговиська...

лишень  не  спіткнутись,  не  впасти  б  мілко,
а  коли  впав,  піднятися  хутко...
Мені  б  не  зламатись  тонкою  гілкою,
не  втратити  тебе....  без  тебе  тут...я...
                                 Санкт-Петербург  28.01.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2013


Інколи життя не лишає вибору…

Інколи  життя  не  лишає  вибору,
і  ставить  тебе  перед  фактом...
замість  коми  знов  пише  літеру
і  мчиться  вперед  без  антракту....

А  ти  ідеш  спіткаючись  падаєш,
встаєш  витираєш    коліна....
і  час  дзвенить  мов  би  лицара  меч,
вічна  битва  з  собою  у  стінах...

вічне  гоніння  за  чистими  мріями,
вони  збуваються,  хоч  вже  не  потрібно...
інколи  життя  не  лишає  вибору,
інколи  мрія  на  все  уже  згідна...
                                         Санкт-Петербург  27.01.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2013