| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Я йду вперед,нічого не боюся,
Іду я сам,назад вже не вернуся.
Ти не чекай на мене:бо буде надто пізно,
коли прийду і буду молить слізно
Я йду.Благаю,відпусти на волю,
Я піду в світ шукати свою долю
Вогонь кохання вже давним-давно згорів,
І крик душі вже онімів.
Я йду.Таксі чекає унизу
І речі по валізах розмістились.Я йду.
Давай я по-англійськи,без прощань
І дякую за все,за втілення усіх бажань
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2011
У нашому житті все починалось просто
коли ще зовсім дітьми ми були
й здавалось ще натішимось цим вдосталь
ми всі тією миттю лиш жили.
Тоді були наївні дуже
і вірили,що буде так усе життя.
Та все ж нас розлучили,милий друже,
й кохання стало схожим на сміття.
Любов кляли ми більш за все на світі білім
Обоє ми багато натерпілись
ходив по парку серцю милім
та ми з тобою так і не зустрілись
Ще так довго мріяв я про зустріч
про твоє ніжне й лагідне *привіт*
І все ще йдемо ми пліч-о-пліч
до твого паралельним й досі є мій світ.
́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2011
Сьогодні я відчув настільки цікаво дивитися людям в очі.Просто і прямо в очі. Там стільки всього можна прочитати. І це настільки правдиво,що деколи стає аж смішно, коли бачиш, що людина говорить одне, а очі - інше.А ще цікаво заглядати в очі простим перехожим,там також можна багато прочитати.В кожного щось своє,в когось проблеми на роботі, когось кинула кохана людина,а хтось вилітає з універу.В них можна побачити як людина дивиться на світ. На обличчі завжди закарбовується її внутрішній світ.Коли людина ще молода, то цього не видно,але набираючи поважного віку все стає ясно як на долоні.
А ще цікаво спостерігати за осінню і за тим,чого ми не бачимо в повсякденних перипетіях.Легенького співу пташок, шелесту падаючого листя, чи просто подиху свіжого осіннього вітру. Цей світ поряд ,але ми настільки заглиблюємося в щоденні труднощі і проблеми,що зовсім не помічаємо того,що твориться навколо. А варто хоча б раз зупинитися і подивитися очима що бачать.
Ми говоримо, що світ жорстокий,що життя несправедливе.А хто цей світ творить? Все що відбувається навколо створюємо тільки ми. Вся жорстокість і несправедливість наших рук справа,і не треба думати: "а що я один можу зробити, коли всюди так багато зла".В такі моменти варто уявити картину на якій зображено мільйони людей в кожного з яких на думці: "а що я можу зробити один?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269209
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 08.07.2011
На спомині минувшого життя,
В кінці, коли немає вже дороги,
Прорахувавши час в купу сміття,
Сховалися бажання за тривоги.
Бурхливий океан твоїх надій,
Затоплений сльозами моря,
Гойдає хвилями уламки мрій.
Засуджених тобою з горя.
І серед того вихору сердець,
Заплутавшись у павутинні,
Думки всі звівши нанівець,
Стрічаєш сірі лиця в гніві.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2011
За хмарами бігти - не вистачить сили.
У небо злетіти - не пустить шнурок.
Як легко у хмарах себе загубити,
Як добре уміти не бути як хтось.
І сніг тополиний десь посеред літа,
Впаде на волосся раптово зі стріх.
Не вмієм літами,ми ж маємо крила,
Ми просто не віримо в них.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2011