| Сторінки (1/40): | « | 1 | » |
Миші п'ють каву,
Читають газету,
Палять цигарку,
І в'яжуть петлю.
Миші п'ють лаву,
Рахують монети,
Копають у парку
Могилу свою.
П'яний добродій,
Зроби мені ласку,
Поріж мої очі
І видай ченцю.
Гарних мелодій
Вечірньої казки
Наказ серед ночі
Співати свинцю.
Обличчя чорніє,
Земля замерзає,
Вже скоро банкет,
І несуть нам отраву.
Добродій п'яніє,
Труну закривають,
Читають сонет,
А миші п'ють каву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461703
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2013
За вікном краплини неба,
Всі на водопій,
Всі, хто хоче пить веселку,
Із дитячих мрій.
Парасольку залишаєм,
Хай вона поспить,
Сонце світить, дощ іде,
Й небо не гримить!
Із паперу робим човен,
Він іде в круїз,
Босим бігти по калюжах,
Холодно до сліз.
Потім під тепленьку ковдру,
П'єм гарячий чай,
І згадаємо дитинство,
Крапель неба рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2013
Я клею папір дуже рівно і стисло,
Як доповідь перед очима вельможі,
В ту ж мить пригадалось щасливе дитинство,
Чи клею властивості діяли може.
Так довго наважувавсь колір змінити,
І ось час прийшов, і кімната чека,
Коли вона зможе по-новому жити,
І стане як лілія гарна така.
Нервові закінчення пісню співають,
Мурахи біжать марафон аж до п'ят,
Шпалери нові мене вперше вітають,
Сміються від сонця й вдягають до свят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2013
Жив на світі песик Лесик,
Гавкав тільки на котів,
Їв помиї песик Лесик,
Та жалітися не вмів.
Цілий день в собачій будці
Він зубами бліх ловив,
В ній ховатися від сонця
Песик Лесик так любив.
Та на Пасху чи Різдво
Песик Лесик жирував,
Риба, м'ясо - це їство,
Він їх радо смакував.
Загалом нормально жив він,
Та вночі було самотньо,
Вив на місяць песик Лесик,
А господар жлуктив сотню.
І ціпок той набридає,
Песик Лесик так хотів,
Хоч разок він погуляє
По одвірку без ціпів.
Стало сумно, страшно, злісно,
Лесик поштаря вкусив,
Тут господар взяв рушницю
І собаку застрелив.
Правил гри він всіх не бачив,
Правил гри - потворних догм.
Та таке життя собаче:
Ціп, рушниця, епілог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2013
У елітному районі,
(Там живе одна "ЕЛІТА")
Царював один добродій
На ім'я Шалена Пика.
Хоч район був найбідніший,
Люди там не горювали,
Цар є цар, він - найжирніший,
Пику з ложки годували.
ВИ ЕЛІТА - він казав,
ВАШІ ДУМИ - ЦЕ БАГАТСТВО,
Й ніжну кісточку кидав,
З'ївши з неї гидке м'ясо.
В Пики був один талант
І ораторські здобутки,
Мислив він неначе Кант,
Це приносить надприбутки.
Вся ЕЛІТА чула сміх,
Що лунав з його будинку,
НУМО, БРАТТЯ, ЦЕ Ж НЕ ГРІХ!
ГЕЙ НО, ТИ, ПОСМІЙСЯ, СИНКУ!
У район прийшла хвороба,
ЛИХОМАНКА і ЧУМА,
ГЕЙ, КУПУЙ У МЕНЕ ГРОБА,
ЗЛИВОК ЗОЛОТА ЦІНА.
Люди мерли як собаки,
Надворі голодні діти,
Пика витре баксом сраку,
ДІТИ, ВИ ТЕПЕР ЕЛІТА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402716
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 20.02.2013
Є квиток на дивний бал,
Маскарадний карнавал.
Головним там є король,
Він поставив фейсконтроль.
Та хіба з-за маски видно,
Знать ви, чи смердюче бидло,
Жінка ви, чи чоловік,
Більшість ви, чи єретик.
Не подумалось вельможі,
Що народ такий ворожий,
Прогадав старий король,
Що обличчя - лише роль.
Маски стерли фальш народу
І всі справжні, вперше зроду.
І не треба вже дурити,
Криву посмішку душити.
Філантроп віддасть вам нирку,
Нумізмат вкраде копійку,
Королю нема де сісти,
Заплати меркантилісту.
Покажи своє єство!
Наче справжнє божество,
Блазень оком всіх окинув,
Цю ідею він підкинув.
І король за півгодини,
Залишився без родини.
Її з'їли канібали,
А його замордували.
Старий блазень посміхнувшись,
До престолу розвернувшись,
Між потворних мертвих туш,
Рівним кроком прямо руш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2012
Так рідко проїжджаю тут...
Це не пускає мене місто,
Це не пускає інститут
І не пускає товариство.
Тримаючи долонями кермо,
Я їду дуже вже повільно,
І все частіше тисну на гальмо,
Бо це повітря живить мозок хмільно.
Минають у вікні хатки,
Минає ліс і старий млин,
І хмари, рвані на шматки,
Між свіжих трав'яних долин.
Велике озеро праворуч,
Старенька церква біля нього.
Пастух жене корів ліворуч,
Даючи для мене дорогу.
Це спуск і черговий підйом,
ЗаклАде вуха тиску зміна.
Ось яблуні. Я наче за столом,
Від цих плодів із рота тече слина.
Так пахне свіжістю життя,
Небесним світом заливає поле,
Я бачу неба і землі злиття
На горизонті. Серце радість коле.
Мій рідний край, тебе люблю,
Люблю природи твої макіяж,
Люблю твій чистий подих кришталю,
Ти Словечанько-Овруцький мій кряж.
Тримає душу юності рука.
Я пам'ятатиму стару дорогу,
Коли закінчаться мої літа,
І буде час лише для епілогу.
20 жовтня 2012 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2012
Я впав. Дуже боляче. Сльози в очах.
Тримаюсь як можу, хоч серце з'їв страх.
Та Богом даровані люди мені
Протягують руку. Хоч я у багні,
У смердючім болоті купаюсь й живу,
Як сюди я потрапив? Незнаю. Траву
Їм я на сніданок, воду п'ю дощову.
Як добре тримати за руку людину,
Яка дуже довго тягне за собою,
Яка не кидає у скрутну годину,
А стане пліч-о-пліч й готова до бою.
Я вдячний, та слів підібрати не можу,
Я дякую просто, і як Воля Божа,
До скону триматиму вас за долоні,
Хай шестизарядник стоїть біля скроні.
Ніколи, ні за що, я вас не покину
Допоки не згину, допоки не згину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2012
Знову піднімаю голову і дивлюся на стелю,
Починається новий день повний дурості й абсурду,
І жили мої із граніту,
І я б'юсь об нього, так як хвиля б'є об скелю,
Я наколений на списи цього світу.
Шкода шо в моєму шестизаряднику залишилась одна куля,
Не хочу її витрачати ще як мінімум день,
Цей день, коли на лобі з'явиться чергова ґуля,
Це день насильства. Я вбиваю час.
Заходь, не витирай ноги, це дім для щасливих людей.
Насправді утопія це мари,
Які ти бачиш після дози щастя.
Ти її бачиш?
Бери шестизарядник і вирішуй справу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012
Я п'ю із келиху життя.
Я всім кричу: Іду на ви!
Це бунт? Насправді це нудьга,
Яка для мене мов штики.
Де та поезія дитинства,
Яка робила світ барвистим?
Де радість тільки від цукерки?
Все знищено шляхом до смерті.
І я віддав би розвитку перлини,
Щоб завжди пити молоко дитини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362377
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2012
Ти така ніжна, формиста, приємна,
І почуття до тебе є взаємні,
Хочеться пристрасно обійняти,
Прижати, й нарешті рукам волю дати.
Ти поряд коли я народжую думку,
Підримаєш, навіть мови нема,
В тобі від рутини шукав порятунку,
І врятувався, лебідко моя.
Я тебе люблю і ніколи не кину,
Триматиму міцно допоки не згину.
Несеш вверх на крилах, неначе Ікара,
Мій гриф, мої струни, чарівна гітара.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2012
Я так легко біжу по дорозі зі світла,
Її мама мостила, дарувала повітря.
Я паплюжу дорогу багном із болота,
Що набрав на взуття, я жахлива істота.
Але мама казала, що ні.
А розмітку дороги мені друзі зробили,
Я не знаю за що ви мене полюбили.
Ту розмітку не раз я стирав і нівечив,
Брудом вас поливав, називав вас: овечки.
Та насправді ви друзі мої.
І я знаю одне, є найкращими в світі
Мої друзі, сім'я, їх теплом обігрітий.
Та шкода що підвожу я вас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2012
Вам не зламати мою оборону!
Вам не згасити вогонь у очах!
Не зрізати, наче дерева крону,
Мій потяг до волі. Плюю я на страх!
І на ешафоті стоятиму рівно,
Дивитимусь смерті прямо в косу,
Петля чи сокира? Мені то все рівно,
Головне,я до смерті в собі пронесу,
Ту життєву свободу і волелюбність,
Що бісила царів наших тисячі літ,
В голові їх була люта помста, не мудрість.
Наша воля як камінь! Наша воля - граніт!
Вам не зламати мою оборону!
Вам не згасити вогонь у очах!
Не зрізати, наче дерева крону,
Мій потяг до волі. Плюю я на страх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357873
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 16.08.2012
В жилах не кров,
В них - Рок-н-Рол.
Вних є коханяя
І справжні страждання.
І серце-магніт,
Мінус до плюса,
Наскрізь пропускає
І в себе вбирає.
Тому любить серце,
Й найбільше болить,
Коли кров темніє,
Коли кров плісніє.
Та справжня свобода
І справжній хардкор,
Врятують від бруду,
Що йде в твою кров,
Точніше не в кров,
В Рок-н-Рол і кохання,
В сині сни, сподівання,
В сміх, журбу і душі дозрівання.
Якось здам на анналіз ту кров,
Щоб знати напевно,
Чи справді там стільки всього,
Чи просто я вірю так вперто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2012
Дивна властивість нашої долі -
Це здатність її повертатись назад,
Крутити колеса життя мимоволі,
Кінець на початку, насправді це ад.
Мій шлях - невідоме,
Твій шлях - невідоме.
Щодня я на ньому бачу лиця знайомі.
Мій шлях - моя правда,
Твій шлях - твоя правда.
Життя попелище, зелені смарагди?
Вгадай...
Ти не зможеш.
На руку нанесено шлях до могили,
Не хочу миритись! Я його зміню!
Я меч занесу і скільки є сили
Вгатю по руці, і її відрублю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2012
Цей світ і це суспільство,
Ці вовки і овечки,
Цей страх і це зухвальство,
Ці згоди й суперечки...
Пронизують голками,
Плюються кислотою,
Кидають в небо камінь,
Мій мозок рвуть собою.
Коли я тихо зникну,
Піду на зустріч долі,
Я вам востаннє крикну:
Шукайте шлях до волі!
І з гордістю у сірих,
Але ясних очах,
Допоки я не згину,
Триматиму меча.
Собі пообіцяв,
То буду воювати.
Нікому я не дам
Себе дресирувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2012
Я вдягну чорну футболку,
Розтопчу петлю-краватку,
Вийму з вени нарко-голку,
Що була немов зарядка.
Я візьму за руку друзів,
Ми підем ламати шифер,
В Білім домі боягузів
Дах поїде, й чути: "Шухер!"
В арсеналі супер-зброя,
Що не страшна помилково,
Найдешевша й найдорожча,
Супер-зброя - супер-СЛОВО!
Тож створімо коло дружби,
Коло віри і надії,
Коло, що без строку служби,
Коло, що здійсняє мрії.
Ми покажем світ осліпшим,
Крик душі глухі почують,
В посмішці вуста найзліших,
Кожен з нас тепло відчує.
Тільки разом, тільки вперед,
Через бар'єри зі мною лети,
Знай, що не буде життя твоє мед,
Не станеш на граблі, ВПЕРЕД ДО МЕТИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355833
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.08.2012
Я чекаю на зміни,
Руки на грудях зложив,
Мовчки дивлюся новини,
Нічого для змін не зробив.
Я не один, нас мільйони,
Таких чудернацьких людей,
Стрільці, раки, льви, скорпіони,
Чекаєм відкритих дверей.
Мабуть не важливий той місяць,
Коли ти родився на світ,
Дивись на зірки і посмійся,
Скажи їм із церкви привіт.
Нам треба узяти сокиру,
Киянку, пензлик чи мікрофон,
Не бути простим пасажиром,
А взяти кермо до лодонь.
Тож ти, хто читає, Прокинся!
Ти справді людина-творець,
З новими думками знайомся,
Будь тим міліонам взірець.
Кохай лише вірно і щиро,
Ми мало на світі живем,
Киянку чи пензлик, перо чи сокиру,
Вперед! До роботи! Ми зміни знайдем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2012
Я хочу завантажити у плеєр
Той рок-н-рол, що будить звіра.
Поставлю замість себе на конвеєр
Макет, він чудо-точність ювеліра.
І під баси, гітарне соло й барабани,
Я покрокую сам не зна куди,
Мій звір біжить у протихід нірвани,
Так можна, пересуватись без мети.
Я чую вітер у волоссі й бороді.
Так, це вона - МОЯ СВОБОДА,
Як жити не казатимуть вожді,
Я йду, хай будь-яка погода.
Вже ніч, і сплять навколо люди,
Та звір не спить, і так завжди зі мною,
Я наберу повітря повні груди
І буду лиш самим собою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2012
Серце кричало: треба любити!
Мозок шептав: навіщо? минуло!
Слухати серце - рибу ловити,
Слухати мозок - впіймати акулу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2012
Ностальгія, приходиш дуже часто.
Коли я їду до краю де родився,
І б'ють у скло автомобіля краплі неба,
Я наче вперше пІду до причастя,
Я тут мовляти слово, йти навчився,
Хоч раз у рік у цьому сні побути треба.
Приходиш, як дивлюсь старенькі фото,
Там люди молоді в обіймах дружби,
Кохання там, що серце сповивало.
За втраченим вертається скорбота.
Згадаю, що давав на людські нужди,
Не бачучи життя отруйне жало.
Хай ти не завжди серцю сміх даруєш,
Вертаєш йому шрами на секунду,
І я вже думаю чи правильно роблю...
Та все ж від прози і рутини ти рятуєш,
Ніколи не минеш, як посмішка Джоконди,
І ностальгія, я тебе люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2012
Коли покликали на допомогу я махнув рукою
І очі вигнивали від картини світу.
Колись я помиратиму поруч з тобою,
І ти закриєш грубою рукою
Мої повіки.
Згризає совість міокарди серця
І там в душі ідуть бої шалені.
Я почуттям товариша підтерся.
Шкода, не знати дружбі цій безсмертя.
Вибач мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2012
В моїх очах впаде душа поета,
Коли він плюне читачу у стайню,
Коли він дивиться із шпальт газети
І всім поради сипле без прохання.
В моїх очах впаде душа поета,
Коли він стелить сіно золоте,
Затиснувшись у золоті багети,
Всім каже, що воно святе.
В моїх очах впаде душа поета,
Коли всім очі власні дарувавши,
Він покладе на їх монету,
Нічого без людей не мавши,
І дивиться на них із верху вниз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321932
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2012
Як добре у парку на лавці сидіти,
Дивитися на молодесеньких мам,
Як їх безтурботні всміхаючісь діти,
Дають позитивний заряд буйним дням.
Як добре у полі послухати вітер,
Почути грайливі мелодії жнив,
Думками із пташкою поряд летіти,
Дивитися з неба на гай колосків.
Як добре пройти під дощем по стежині,
Ногами помірять калюж глибину,
Махати рукою знайомій людині,
Щоб та парасольку зложила свою.
Як добре на річці вірші почитати,
Під шепіт води уявляти думки,
Солодкії рими посмакувати,
Запити повітрям несхожі смаки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2012
Зірви мої очі, великим дрючком для вязання,
Щоб з них полилося щось страшне, червоне і чорне.
Чекайно хвилину, я гляну на тебе востаннє,
Всміхайся, бо страх мій непереборний.
Ніхто не боявся в житті більш за мене бабая,
Нікого жахи не ганяли до ранку на сайтах.
Коли Берліоз полетів і помер під трамваєм,
До мене нарешті дійшло: я в пошуку жахів...
І ось я сиджу на великому дивному кріслі,
Лишилось три зуба, півноса і верхня губа.
Наступні - це очі. Давай! Не тягни! Вже темінь у лісі.
Я цього шукав, і отримав. Мене з'їла чорна вдова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317996
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.02.2012
Я наблюю тобі на пику!
Куди дівати збльов потому?
Ти все життя псуєш здоров'я,
Ти породжаєш тільки втому.
І вибачення не почуєш,
Хіба серветку простягну.
А коли гниль свою протреш
Я ще раз смачно блювону!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317973
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.02.2012
Лиш півсекудни перед дзеркалом стояв,
Та встиг побачити своє лице,
Воно огидне як котячий сплав,
І естетичне немов бичаче яйце.
Потрібні зміни, бо лице то є душа,
Це монітор її, не рідкокристалічний,
І окуляри для 3D це все туфта,
Бо без новітніх технологій бруд помітний.
Якщо я душу у порядок приведу
І прибиратиму її довгі стежини,
То може щастя все таки знайду
І посмакую ягоди калини.
Не доведеться бити морду об граніт,
Рівняти носа, бороду і зуби.
І люди, мов залізо на магніт,
Потягнуться до мене й добрі будуть.
Невже так важко посміхатись для людей?
Вони ж не бачать твого внутрішнього стану.
Так ось що означа "кривить душею"...
Я тут подумав, це не дуже то й погано...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2012
Коли з очей упала капля крові,
І я побачив мертвий люд посеред лісу,
То зрозумів, що маю битися до скону,
Чи я? Чи він? Шкода не можу глянуть змісту.
Зі мною до кінця стояли друзі,
І реанімували моє серце,
Можливо, я і друг то не найкращий,
Тримав їх за міліметр від смерті.
Вони мене чудово розуміли,
Надали сенс моєму буйному життю,
Підняли мене з дна колодязя власноруч,
І Синій птах шукали разом на краю.
Пульсує шрам і окуляри биті,
Та скільки ж підлості в людей...
Ковток повітря так потрібен,
Кінець цій ночі. Буде день...
Веде Любов, Надія, Віра,
Веде стежиною життя,
Чому нема такого: ДРУЖБА?
Це, як на мене, теж ім'я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316965
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2012
Терпкий язик, смердить із рота, зуби жовті.
Не хочу більше тебе цілувати. Надворі жовтень.
У парку листя шелестить, неначе принтер знов бумагу тягне.
Іди скоріше, задовбала, на полі ЦСКА і Вагнер.
Я йшов на гру, а не лизати твої губи,
Не хочу пивом запивати поцілунок.
Лодоня мокра від холодного бокалу,
Зажмеш її своїми ніжними ногами.
Ні, в тебе очі дуже гарні, довге волосся і приємний погляд,
Але любити я тебе не можу,
Приємний погляд це не погляд на життя,
Який у тебе знівечений батьком.
Я не жорстокий, я знаю ти невинна,
У всіх можливих розуміннях цього слова.
І після гри іду поряд з тобою
Обійми, сигарети, кілька пляшок пива,
Ледь підійшовши, зробим це сьогодні,
І ноги блиснули від ліхтаря напроти.
Ти скажеш, шо я буду першим,
Та я це знаю (Ти теж такою будеш, і цього я тобі не скажу)
І хочеться, і страшно, і ноги трусить як у повному трамваї,
На ліжку, на кріслі, у ванній чи в залі на дивані?
Сьогодні треба йти додому спати,
Завтра на поле треба рано встати.
І хай вважає мене цуциком сусідським,
Що вночі спать не дасть своїм гавчанням гидким.
Обабіч мене тотуари, вже треття ночі.
Невже ми стільки говорили? Про що? На очі
Наповзає темінь, це моя вулиця розбита,
І он мій дім, що не закритий,
Чекала мама значно раніше,
Завтра на полі буду мовчати як миша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2012
Вечір. Маршрутка. Їду додому.
Ледь стримую сльози. Дивлюсь у вікно.
І не відчуваю вечірньої втоми.
Не думаю я про вечінє кіно.
І люди навколо нічого не знають,
Немов істукани, лиш кліпа очами.
Не знають вони як люди страждають,
Стоять біля них і тупочать ногами.
Коли вже закінчиться клята дорога?
Коли я побачу зупинку свою?
Коли буду бігти до свого порога?
Коли туалет? Благаю! Молю!
Я вже відчуваю, труси трохи мокрі.
Це капля, чи дві, ще не розумію.
Та краще обмазатись в зелені соплі,
Чим вцятись прилюдно. Я можу, я вмію,
Я вмію триматись, я вмію, я вмію.
Останні секунди у клятій маршрутці,
Зелений горить, рух дає світлофор.
Розкрилися двері, вихожу я в муці,
Біжу до під'їзду, мов в сраці мотор.
Цей ліфт, домофон, ключі і взуття,
І двері, і кришка, і кляті штани!
Мій розум потроху летить в забуття,
І я, наче бачу прекраснії сни.
Вже думати легко, вже дуже спокійно,
Вже можна забути козлів і зараз,
Мені пощастило, це неймовірно!
Ось він мій рідненький, мій унітаз!
Закінчив я справу і очі розплющив,
Козли і зарази на місці стоять,
О БОЖЕ! О НІ! НЕМОЖЛИВО! Заплющив,
І знову розплющив, козли хихотять.
Потроху від мене відходили люди,
Очами сміялись і морщили носа.
Оце так розслабився, гірше не буде,
Обмажусь соплями й чекю проносу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315422
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 20.02.2012
На півночі, там на Поліссі,
Є стежка вузенька одна.
В ранковому хвойному лісі
Росою вкривалась трава.
По стежці ходили і люди,
І звірі, і білий туман.
Ніхто цих секунд не забуде,
Які він знаходився там.
Подейкують, стежка бажання
Із серця твого здобува.
І миті кохання останні
На перші оберне вона.
Чверть віку блукавши самотнім,
У пошуках стежки життя,
Немов літаком безпілотним,
Не міг туди трапити я.
Але коли доля всміхнулась,
В ранковому лісі стою,
То серце неначе спіткнулось,
Не знаю що з тебе зроблю!
Чому пригадати не можу,
Бажання, їх стільки було?
Напевно, найбільше я хочу
Померти. Життя загуло.
І те, через що мав тут бути,
Що ціле життя я пророчив,
Не міг коли треба збагнути
Чого саме я в житті хочу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2012
Сердиті чорні брови.
Підшмалені від запальнички вуса.
І вигляд як здоровий,
А смерть ще гірша ніж у Стуса.
Співак сім'ї не має,
Він одинока, п'яна пташка.
Від того що співає
Із голови до п'ят мурашки.
Хто бачив це дозвілля,
Яке проводить він з партнером?
Ніхто. Зелена миля.
Це справедливим буде імпортером
Його життя в країну,
В якій не плаче вже ніхто,
В якій смолою бабуїни
Із лейки лиють на чоло.
Сердиті чорні брови.
Підшмалені від запальнички вуса.
Співак дістав виделку,
І смерть ще гірша ніж у Стуса.
Ніж ріже плоть легенько,
Виделка вхопить, і несе до рота,
Жує її він помаленьку,
І вигляд, наче дич з'їла койота.
Вусатий перший в тиждні,
А в місяці він вже четвертий,
Тут головне не переїсти,
І з голоду йому не вмерти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2012
Піднявши чорний прапор,
Ми рушили вперед.
Схилився я до мапи
Й дістав свій арбалет.
Почавсь останній ранок
Для наших ворогів
Не їсти на сніданок
Їм більше пирогів.
З плеча злетів папуга
Летить він до зірок,
А в голові Тортуга
І тисячі дівок.
Не перша й не остання
Ця бійка на воді.
Заграє на прощання
Макака на трубі.
Хто молиться, хто плаче,
Кому до сраки все.
Той б'ється за удачу,
Хто любить діло це.
Якщо через сто років
Мене все ж хтось уб'є
То рому в пляшці трохи
Залиште для мене.
І буде всім забава,
І ввечері і вдень,
Моя піратська слава
Гуляє між людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2012
Відчиняю серця браму.
Легко ніжкою ступивши,
Ти побачиш купу хламу.
Міг прибрати лиш здурівши.
Та тобі, моя лебідко,
Моя люба, світла й ніжна,
Ні краплиночки не гидко
Це насправді дививижно.
Дивовижно як ніколи,
Там з'явилась робітниця,
Що без зайвих жестів й мови
Розкладе все по полицях.
Ти - моє бажання жити!
Не впаду я знову в кому.
З серця світло буде лити
І надія буде в ньому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2012
Моє обличчя пульсує від болю,
Набрякло, розпухло. Всі, бийте мене!
Я попелом хрещена на щастя і долю.
Де доля? Де щастя? Немає тебе...
Здіймати на хрест вже стало не модним,
Вінок із колючок ніхто не вдягає,
Під серцем моїм все стало холодним,
І друге сердечко панічно брикає.
Навіщо плювати мені між очей?
Невже слова відьми вас переконали?
Я перед собою не бачу людей!
Це бидло, тварюки, ви прокляті стали.
Вже перші жаринки летять догори.
Я пальцями ніг вогонь відчуваю.
Душогуби кричать з усіх сил: "Чар'ю ТРІ".
Кістлява з косою мене забирає.
Собі я уявляю його блакитні очі,
Небесної блакиті, яка буває зранку.
Як я побачити,тебе, коханий хочу
Шкода що не зустрінемо наступного світанку...
"Ведмедики, пташки,
Рибки і зайченятка
Здійснять коханої
Мрію спочатку"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2011
Думками повна голова,
Хоч вже стара і сивочола.
У світі ще того нема
Хто врятував би мене знову.
І не прошу я порятунку,
Хай ці кайдани будуть вічні!
Король міняє свою думку.
Мене ведуть на площу в місті.
Слова, що рот мій вимовляє,
Паплюжать моїх предків пам'ять,
Але душа з ними літає,
Хай як кайдани рук не давлять.
І тут король мовляє слово.
І знов під сумнів його чесність.
Народ,послухавши промову,
Радіє.
Останні думки...
Площа стала ешафотом.
Душа летить до дерева у лісі.
А голова наколена на списі.
Останні думки:
Я - син свого батька.
Я - батько своїх дітей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2011
Із моря ніжний вітер навівав.
У барі було дві людини.
Бармен текілу вкотре наливав,
Годинник стукав: "Три години!"
Вже спали звірі, риби і птахи,
У ліжках носиком сопіли діти,
Лиш молодь верещала: "Всі лохи!
Гульбанити до ранку треба вміти!"
Усім хотілося у літі ще побути.
Майже закінчення дійшов сезон купання.
Із бару дискотеку було чути,
А між піснями звуки пляжного кохання.
Високий стільчик. І прекрасна дама
Пила текілу наодинці і п'яніла.
Наступна чарка. Знову нема лайма.
"Бармен ви що?" - вона заговорила.
Бармен вже мріяв про здоровий сон
І лиш почув клієнтки голос ніжний.
Секунда. Він до неї підійшов.
Відразу виправився й знов дрімати, бідний.
Ці очі..., очі дами мов озера,
Глубокі й ізумрудно чисті,
І довгі коси кольору смоли
Трішки заплуталися у намисті.
Роками вже була не молода,
Але обличчя було мов дитяче.
Текіла в горло лилась як вода,
І лиш язик пекло мов щось гаряче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2011
Велика чорна хмара
Накрила темний ліс,
Немов ота примара,
Немов смоляний біс.
Конструктор темних видів
Той ліс зачаклував,
І саме цеї миті
Я в ньому заблукав.
Раніше була радість,
Я знав усі стежки,
А зараз - клята старість,
Всі звилини сухі.
Мене зловили біси
І різали горлянку,
Бувай, стежино лісу,
Не буде сонця зранку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2011
Вікно і небо і так самотньо,
Лише шибки тремтять від вітру.
Чи накуритись, чи наколотись,
Чи випити горілки літру?
На фоні кризи живуть ці люди.
Вони - мурахи. Де ж королева?
А королева сміятись буде
Коли доп'є Криваву Меррі.
Якшо ще можеш,згадай ту днину,
Як пташенята в гнізді сиділи.
Нас годували немов дитину,
А потім всіх нахабно з'їли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2011
Зараз все дивно, тобі я нічого не можу сказати
І закриваюся сам у кімнаті,
Сам на одинці з собою говорю,
Мабуть, занадто давав собі волю...
Ні, не потрібно очі псувати
Й так повні ріки течуть у Карпатах,
Треба кінчати війну цю з собою
Поки товариші ми з головою.
Може, ще заспівати у хорі?
Знову топити себе у мінорі?
Треба думки у собі приховати
І лиш Надію не відпускати.
Доти з землі повилазить коріння,
Доки Вас буде гризти сумління.
Вірно? Не вірно? Можливо інакше?
Не факт, що життя на землі стане кращим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2011