| Сторінки (1/96): | « | 1 | » |
Сирена затягла виття:
- Ракети! Всім до укриття!
Реальність ця щоденна.
Що ти живий, що я живу,
Найперше, дяка ЗСУ
А ще - гучним сиренам.
Вони під сонцем і дощем
Ревуть і стогнуть ще і ще,
Всі сповнені турботи.
Сирено, ти мене прости,
Та вірю я, що скоро ти
Лишишся без роботи.
25.07.23 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2023
На позиції "ісконні"
Завітали ми на дроні -
На гостини мов.
І про наш візит на згадку
Відпустили вниз гранатку,
Щоб вернутись знов.
Ми б до вас і не літали,
Але ви наполягали
Випити стограм.
Споряджали ваші Гради
І запрошення-снаряди
Слали й слали нам.
З нами будуть друзі милі,
Інші дрони легкокрилі -
Як тут не радіть.
Вас чекають подарунки -
Вибухівки й мін пакунки,
Скоро будем, ждіть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2023
"Куди б я не йшов, я створюю світ
Любові, Спокою, Радості".
Так стверджую нині, спасаючись від
Своєї хвилинної слабкості.
І крок не ступив ще, а вже - дивина,
Як швидко сходить насіння:
Та жінка - мені посміхнулась вона
В подяку за світу творіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2023
Вчинок цей допоможе
Перемогти в боротьбі.
Це може зробити кожен:
Вбий москаля в собі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2023
Сирена затягла виття:
- Ракети! Всім до укриття!
Реальність ця щоденна.
Що ти живий, що я живу,
Найперше, дяка ЗСУ
А ще - гучним сиренам.
Вони під сонцем і дощем
Ревуть і стогнуть ще і ще,
Всі сповнені турботи.
Сирено, ти мене прости,
Та вірю я, що скоро ти
Лишишся без роботи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2023
У танці притисну тебе я до тіла -
І тут відчуваю: ти дуже спітніла!
- Тобі я подобаюся, як партер?
Що кажеш? Зламався кондиціонер...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2023
Бува, життя ллє в келихи меди,
Та пам'ятай: так буде не завжди!
Або гіркот піділлє через край.
Та буде не завжди так, пам'ятай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021
[i]Всіх люблю, без винятку, жінок,
Особливо ж тих дівчат і дам,
Що ідуть зі мною у танок,
Хоч мені й давно за стількись там.
Затанцюймо? Покажу вам клас!
Заявляю це не без підстав:
Я за право запросити вас
Стільки гарних ніжок відтоптав.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2019
Поема про проституцію
Ще юним і дурним подавсь
Я в дальній Мандалай,
Де у бірманку закохавсь,
Прекрасну, наче рай.
Не шкіра - золота сувій,
І вигин чорних брів:
"Переспимо, - сказав я їй, -
За двадцять срібняків?"
У погляді її, здалось,
І цнота, й сум горять.
Прошепотіла діва щось...
Почув: "За двадцять п'ять".
ОРИГІНАЛ ТВОРУ - у коментарі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595344
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.07.2015
На березі синьої річки
Смутки живуть невеличкі.
З усіх них найперший в рядочку -
Не можна гуляти в садочку,
Другий - вода не стає сухою,
Третій - що муха літа за тобою,
Далі - що пазури є в кота,
Що курка весь час втікає ота,
Що не можна хапати за ноги сусіду,
І з неба не пада ковбас до обіду,
І останній зі смутків той самий,
Що людина їде, а песик має бігти ногами.
Та дай песику моні до будки,
Повтікають з над річки всі смутки.
ОРИГІНАЛ ТВОРУ
Psie smutki
Na brzegu błękitnej rzeczki
Mieszkają małe smuteczki.
Ten pierwszy jest z tego powodu,
Że nie wolno wchodzić do ogrodu,
Drugi - że woda nie chce być sucha,
Trzeci - że mucha wleciała do ucha,
A jeszcze, że kot musi drapać,
Że kura nie daje się złapać,
Że nie można gryźć w nogę sąsiada
I że z nieba kiełbasa nie spada,
A ostatni smuteczek jest o to,
Że człowiek jedzie, a piesek musi biec piechotą.
Lecz wystarczy pieskowi dać mleczko
I już nie ma smuteczków nad rzeczką.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593498
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 13.07.2015
Якщо зненацька захопив
Взаємний зустрічний порив,
Не опирайся, та сліди,
Щоб не розквасили лоби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2015
Смердіти можеш ти до згину,
Чи красти речі в магазині,
Та друга поважай дружину:
Вона - святіша від святині!
В очах у друга блиск довіри,
І усміх, наче їв малину,
Й тобі він, вірячи без міри,
Вруча єдиний скарб - дружину.
Твій друг у справах їде з дому
До Перемишля чи Вроцлава,
Ти проводжаєш до перону,
Цілуєш в щоки - зліва, справа.
А вже як потяг в даль полине,
Вагони стануть як пігмеї,
Не йди до друга ти дружини,
А повертайся до своєї.
Хай навіть добрий маєш розсуд -
Тягтнути хрест її на карку:
Купити хліб, помити посуд,
Собаку вигуляти в парку,
Допомогти - роботи ж купа.
То звідки знаєш, запитаю,
Що кров не вдарить нижче пупа,
Коли вона позве до чаю?
І як оголяться хоч трішки -
Підступні вибрики у долі,-
Дружини друга гарні ніжки,
Який тепер мов кістка в горлі.
О, тут не вистрибнути з кола,
Нечистий вже наставив ріжки:
Все розпочнеться мов спроквола,
Спочатку - хихоньки та смішки,
- Ням-ням, яка гарнюня ручка, -
А далі знов, по шурхотанні:
- Ой-ой, зіскочила обручка
Ще мить - і ви вже на дивані.
Та де і візьметься напруга,
І відчуття, що гріх огидний:
- О, Боже, це ж дружина друга!
Але ж нівроку, халамидник.
Він там працює як в угарі,
В готелях замерза по правді,
То дістає якісь деталі,
То виступає на нараді,
Де розкрива суспільні теми.
Та поки він згора в накалі,
Ти, як типовий син системи,
Своє уперто робиш далі.
Оце вже, виродку, в достатку,
Уже затія не в охоту.
Рука штани шукає й шапку,
А очі - двері дати ходу.
Ти ще белькочеш щось нездарно,
Нема лиця, нема фасону.
О, ні це не мине безкарно -
Підступний вдар не по закону.
Егеж, крива у долі смуга,
До світла є і тінь у неї:
Коли був ти в дружини друга,
В ту хвилю був я у твоєї.
ОРИГІНАЛ ТВОРУ
O żonie przyjaciela
Możesz być gorszy od śmierdziela,
Towar ze stoisk kraść w PDT-cie,
Lecz szanuj żonę przyjaciela,
Bo to najświętsza świętość w świecie.
Przyjaciel ufność ma na twarzy,
Uśmiech ma słodszy niż maliny,
Bo zaufaniem ciebie darzy
I żonę, ten swój skarb jedyny.
Właśnie wyjeżdża w delegację,
Gdzieś do Przemyśla czy Hajnówki,
Ty odprowadzasz go na stację,
W policzki cmokasz z dubeltówki.
Już oto pociąg was rozdziela,
Z łoskotem pędzą w dal wagony.
Nie idź do żony przyjaciela,
Już lepiej wróć do własnej żony.
Nawet gdy dobre masz zamiary,
Gdy chcesz jej oddać przysług szereg,
Przynieść sprawunki, umyć gary,
Psa wyprowadzić na spacerek
W ogóle pomóc w gospodarce,
To skąd mieć możesz pewność, bracie,
Że ci nie zbierze się na harce,
Gdy zasiądziecie przy herbacie
I gdy wyłoni się z fotela
zupełnie nieoczekiwanie
Kolano żony przyjaciela,
Który ci kością w gardle stanie?
O, wtedy będzie już za późno,
Wtedy nie wyjdziesz już na schodki.
Najpierw zaczniecie dosyć luźno,
Jakieś prześmiewki i hihotki.
"A kuku, jaka ładna rączka",
Następnie jakieś szamotanie
"O jejku, spadła mi obrączka" -
Bęc, już jesteście na dywanie.
I tu cię nagle onieśmiela,
Świadomość ohydnego grzechu"
"Jezu, ja zonę przyjaciela?!"
No własnie, właśnie rzezimiechu.
On tam pracuje, że aż chrzęści,
W zimnym hotelu spać się kładzie,
Załatwia zapasowe części,
Lub dyskutuje na naradzie
O bodźcach, o kooperacji.
A w czasie gdy on stacza boje,
Ty, nieodrodny syn sanacji,
Z tępym uporem robisz swoje.
Widzisz, wyrodku, już ci łyso,
Już mniejszą chrapkę masz na babkę.
Już się rozglądasz, gdzie tu drzwi są,
Po spodnie sięgasz i po czapkę,
Mamroczesz, bąkasz coś niezdarnie,
Nie ten sam człowiek, nie ta klasa.
Haha, nie ujdzie ci bezkarnie
Ten podły cios poniżej pasa.
O nie, albowiem los przydziela
Blaski i cienie na dwie strony.
Gdy ty u żony przyjaciela
Jam wtedy był u twojej żony.
Ъ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592780
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 10.07.2015
Він може пестити високим штилем слух,
А може лайкою брудною потекти.
То хто ж тобі язик твій? Ворог? Друг?
Ні той, ні інший: твій язик - це ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592694
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 09.07.2015
Коли чоловіка в дорогу,
Збирає дружина дбайлива,
Вона покладе для безпеки,
Коханому презерватива.
Але, як вона запакує,
Штук п'ять, або й більше ще ліком,
Це значить: дружина насправді
Гордиться своїм чоловіком!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592516
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 08.07.2015
Та сковорідка, що пече млинці,
Якщо не догодиш жіночій касті,
Стає вже зброєю, що залиша синці,
А спусковим гачком - жіночий настрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592462
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 08.07.2015
Роки виховання пішли нанівець:
В моєму достойнім обличчі
Прокинувся асоціальний самець,
Що вас роздягнув уже тричі.
Не викажу зовсім невидимих змін,
Та магма розсовує плити,
І ковзаю поглядом вище колін...
Цей вибір потрібно зробити.
Все ж інтелігента зборов чоловік -
Було усе вступом до теми:
Ви добре пізнали мій видимий бік,
Тепер познайомтесь з таємним...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2015
Подумав я: вона - змія,
Але краса - то сила!
Вночі вона була моя...
На другий день - вкусила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399737
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.02.2013
"Гриць плете дурниці!"
"Ну а з чого?"
"Звісно, з лика.
І дурниця та у Гриця -
Козубенька невелика.
Прослизне до двору стиха,
Там зляка собаку нашу,
Вкине цвях старий у кашу,
Струсить яблука до споду,
Позливає з глеків воду,
Шиби виб'є молоточком,
Дядька вимастить медочком,
Тітку висадить на плечі,
Влітку в сад сипне сніжниці,
Не до віри вам ці речі?
Гриць плете такі дурниці!"
ОРИГІНАЛ ТВОРУ
Jan Brzechwa
Аndrony
"Pan Marcin plecie androny!"
"Z czego plecie?"
"Ano - z łyka.
Taki andron upleciony
Jest podobny do koszyka.
Po cichutku się wymyka,
Niespodzianie psa nastraszy,
Wrzuci stary gwóźdź do kaszy,
Wszystkie jabłka zerwie z drzewa,
Z garnków wodę powylewa,
W oknach szyby powybija,
Wysamruje miodem stryja,
Ciotkę weźmie na barana,
Sad posypie śniegiem w lecie...
Nie wierzycie?"
"Proszę pana,
Takie pan androny plecie!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398534
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.02.2013
Каже гуска кабанцеві
Щоби добре чув усе він:
"Сумно жити в самотині,
І подумала я нині:
"Наче гарна я собою,
Тож, назви мене жоною!"
Кабанець на те: "Рідненька,
Голова твоя - вузенька,
Шия довга, знає кожний,
П'ятачок - на мій не схожий.
Хоч і хвалишся красою,
Та не пара ми з тобою.
Гуска знову: "Друже милий,
Ніг у тебе є чотири,
Ти без пір'я, і бездзьобий,
Та мені ти до вподоби."
Кабанець стійкий до зваби:
"Інший може не зважав би,
Та не я. Сама ти знаєш,
Я ходжу, а ти літаєш.
Як триматися нам пари:
Я - внизу, а ти - за хмари?"
Гуска й каже: "Ти не бійся,
Я не дика птаха, свійська,
Двічі в рік літаю з дому,
Щоб не гладшати, й потому.
Кабанець на те: "Тут знов я
Мушу дбати про здоров'я.
У воді ти безперервно,
Жить у ванні мрієш, певно,
Я ж, як личить це свиноті,
Вік валявся б у болоті.
Тут вже з гуски стало досить,
Більше гуска вже не просить.
Та сказала на додачу:
"Ти - свиня, тепер я бачу!"
Jan Brzechwa
ROZMAWIAŁA GĘŚ Z PROSIĘCIEM
Rozmawiała gęś z prosięciem
Bardzo głośno i z przejęciem:
"Smutno samej żyć na świecie,
A po drugie i po trzecie -
Jeśli cenisz wdzięki gęsie,
Jak najprędzej ze mną żeń się."
Prosię na to: "Miła gąsko,
Głowę nieco masz za wąską,
Trochę masz za długą szyję
I zupełnie inny ryjek.
Niechaj ciebie to nie rani,
Lecz jesteśmy niedobrami."
A gęś znowu: "Cóż, mój drogi,
Popatrz, ty masz cztery nogi,
Nie masz pierza, nie masz dzioba,
Ale mnie się to podoba."
Prosiak skłonił się uprzejmie:
"Inny tak się tym nie przejmie,
A ja - owszem. Bo zauważ,
Że ja chodzę, a ty fruwasz,
Jak dogonić zdołam ciebie,
Gdy szybować będziesz w niebie?"
Na to gęś odpowie znowu:
"Domowego jestem chowu,
Fruwam raz na sześć miesięcy,
Żeby nie tyć, i nic więcej."
Na to prosię znów odpowie:
"Muszę dbać o swoje zdrowie,
Ty się kąpiesz nieustannie,
Ty byś chciała mieszkać w wannie,
Ja zaś - jeśli chodzi o to -
Właśnie bardzo lubię błoto."
Tutaj gęś już miała dosyć.
"Nie zamierzam ciebie prosić..."
I dodała z żalem w głosie:
"Teraz wiem, że jesteś prosię."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397493
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.02.2013
Безстрашні бабусі, що йдуть на червоне,
Які ігнорують усі переходи,
Не вам перепони якісь там закони,
Свистки міліцейські, вмовляння народу.
Ви вправно пролазите між "Москвичами",
"Пежо", "Запорожцями", "Ладами", "Вольво",
І вас не лякає клаксонне вищання,
Бо вірите ви у везіння і долю.
Гордяться відвагою вашою маси,
І ставлять за приклад батьки своїм дітям,
Та шкода, що з кожним перетином траси
Стає вас все менше і менше на світі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394943
рубрика: Поезія,
дата поступления 23.01.2013
Я бурульку крижану
Відірву від стріхи,
Майже всю її запхну
В рот собі для втіхи.
Хай проб'ється до людей
Це дитяча драма:
На морозиво грошей
Пожаліла мама...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382540
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.12.2012
Йшов чоловік і їв біляш,
І пах біляш до мене аж!
Було це майже на межі,
Бо я не зношу біляші...
Та чоловіка брав кураж -
Йому подобався біляш!
Затиснувши рукою ніс,
Я посміхнувся: хай вже їсть:
Якщо все робиш до душі -
Корисні навіть біляші!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381351
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.11.2012
Чоловік за ларьком розстібає штани:
Що чинитиме він - некрасиво!
Та вина не його, винуваті вони,
Хто в ларьку відпускав йому пиво.
Хоч до тиску міхур сечовий його звик
Не лишилося місця на диво...
Винний також і пива того виробник
Бо зварив і доставив те пиво.
Світ наживи притиснув його до стіни
Що аж синім він став і підпухлим...
Бідний, ледве уже застібає штани
І повзе... пропустити ще кухлик!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378305
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.11.2012
Риба, та що зветься кілька,
Знала букви, тільки кілька.
Говорив їй хтось, бувало:
- Кілька букв- це дуже мало!
Чули відповідь від кільки:
- Ну і що, що тільки стільки?
В океані й треба тільки
Знати кілька слів для кільки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377816
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 14.11.2012
Чому, бува, втікає Муза?
Бо Муза - жінка, хто не знав.
Є зараз модне слово "лузер",
Що означає - ти програв.
Ти не приносив Музі квіти,
І ніжних слів не говорив,
І забував вночі зігріти.
Отож! Немає в світі див.
Щовечір з друзями у барі,
Щовечір - сцена "на ножах".
Вона ж хотіла бути в парі,
Вона хотіла - на руках.
Ти не водив її на шопінг,
Не показав їй островів,
На людях ляснув раз по попі,
Вона й пішла... Що ж ти хотів?
Живеш тепер один " від пуза",
А думка лізе все на ум:
Чому, коли покине Муза,
Душа стражда, на серці сум?
Розбиті склеїш ти частини,
Якщо засвоїв цей урок:
Для тебе гарні є новини -
Вона чекає на дзвінок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376698
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.11.2012
З російської оте "ашипки"
Перекладають "памілкі".
А вам - питання на засипку:
Де чули ви слова такі?
А ось "язык", трудись у поті,
Переклад - ляпи, чи коржі,
Бо в них "язык", це й те, що в роті,
А наша "мова" - у душі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2012
З останніх сил вчепилася за ногу,
Вона благала, щоб спасти її
Тендітну, ніжну тяг він по землі
І відірвавши, кинув на дорогу...
Отак вона й лишилася сама
Троянди гілка. Близилась зима
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376468
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 08.11.2012
Чоловік дружині "есемеску" пише:
"Буду з кумом! Сервіс забезпеч найліпший"
Відповідь дружини: "Йду на вечір танців.
Вермішель в каструлі, помідори в банці".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376462
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 08.11.2012
Прийшов сусід у наш дім,
У наш дім,
У наш дім.
Прийшов сусід у наш дім
Продати хрін.
Його ми запросили
І молотком – по тім’ячку,
Тепер у татовій кімнаті
У шафі він.
Та для вас відчинено наш дім,
В кожен день, в кожен час,
І тому відчинено наш дім,
Щоб лишились ви в нас!
Вчителька прийшла в наш дім,
У наш дім,
У наш дім.
Хотіла запитати, чом я в школу не ходжу?
Її ми запросили
На чай смачний з отрутою,
Тепер вона у погребі забита у діжу.
Та для вас відчинено наш дім
В кожен день, в кожен час,
І тому відчинено наш дім,
Щоб лишились ви в нас!
Якесь хлоп’я зайшло в наш двір,
У наш двір,
У наш двір.
Хлоп’я зайшло у наш двір забрати м’яч до гри.
Його ми запросили
І повели униз в підвал,
І у фундаменті його бетоном залили.
Та для вас відчинено наш дім
В кожен день, в кожен час,
І тому відчинено наш дім,
Щоб лишились ви в нас!
То ж прийдете як в наш дім,
У наш дім,
У наш дім,
Як прийдете ви в наш дім,
тут просто клас!
То ми б вас запросили,
Пройти на кухню з нами,
Де б на обід засмажили в духовці вас.
Так, для вас відчинено наш дім
В кожен день, в кожен час,
І тому відчинено наш дім,
Щоб лишились ви в нас!
ОРИГІНАЛ ТВОРУ
You're Always Welcome At Our House
Well, a man came to our house
Our house
Our house
A man came to our our house
To sell some brooms.
So we asked him to come in,
And we hit him with a hammer,
And we hid him in the closet
In my father's room.
But you're always welcome at our house
Any time of the day.
Yes,
You're always welcome at our house,
And we hope you will stay.
Then a lady came to our house
Our house
Our house
A lady came to find out why I wasn't in school.
So we asked her to come in,
And we gave her some poisoned lemonade,
And hid her in the freezer where it's nice and cool.
But you're always welcome in our house.
Any time of the day.
Yes,
You're always welcome at our house,
And we hope you will stay.
Then a kid came into our yard
Our yard
Our yard
A kid came into our yard to get his ball.
We asked him to come in,
And we took in the basement,
And we sealed him up inside the basement wall.
But you're always welcome in our house.
Any time of the day.
Yes,
You're always welcome at our house,
And we hope you will stay.
So when you come to our house
Our house
Our house
When you come to our house,
We'll have some fun.
We'll ask you to come in,
And we'll take you in the kitchen,
And we'll put you in the oven until you're done.
But you're always welcome in our house.
Any time of the day.
Yes,
You're always welcome at our house,
And we hope you will stay.
And we know you will stay.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353484
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 28.07.2012
Зайчиха раз сиділа собі на кротовинні,
А заєць те побачив - дрючком її по спині.
- За віщо, - плаче бідна, скажи, я вдячна буду.
- Бо знаю, каже заєць, того крота-паскуду!
Оригінал твору
Siedziała zającowa raz na kretowisku,
A zając to zobaczył i bęc ją po pysku.
Za co bijesz? - jęknęła nieszczęsna kobieta.
Bo znam ja - odrzekł zając - tego świnię kreta.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353477
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 28.07.2012
На головне питання нашого буття
Знайшов я відповіді, і вони прості:
В житті я доти сенс шукатиму життя,
Поки ще бачить сенс Життя в моїм житті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2012
Поета за вірші не лайте, панове,
Не кидайте в нього каміння,
Для нього усе що він пише - чудово,
І чисте в поета сумління.
Бо є, ті хто люблять поетові вірші,
Бува й декламують у крузі,
У списку у цьому його найрідніші:
Родина, колеги і друзі.
Для них він старається, звісно, як може,
І пише для всіх персонально,
Буває, що вийде на вірші й не схоже,
Та чує поет: -Геніально!
Поет наш не тільки борщем і омлетом,
А ще й дифірамбами ситий,
Бо хто критикує поета - далеко,
А рідним з поетом ще жити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2012
Віддай же славі предків всяк
Всі почесті належні:
Мав дівку вкрасти князь Тюпак
По півночі о першій.
Він одягнув походний стрій,
У "Чайку" сів на ріні,
І на годинник глянув свій:
Показував той північ.
І на бурхливу течію
Зіпхнули слуги човен:
Так рушив кнзь у путь свою
Надій і віри повен.
Він гріб відважно, не на жарт,
У бризках і у піні,
Знов позирнув на циферблат:
Була там знову північ.
Кінь заіржав, що ждав в кущах,
Застоявшись без руху,
Князь стиснув повід у руках
І кінь помчав щодуху.
Крізь хащі гнав він навмання
У ночі темній тіні,
А вже як зістрибнув з коня,
Зирк на годинник - північ...
Князь біля замкових воріт,
Де стріти мав дівульку,
Але її пропав і слід,
Знайшов лише писульку:
"Я змерзла й зголодніла геть,
Шукайте голку в сіні.
То ж, пан Спізняньський, маю честь!"
Князь глянув - знову північ!
Зарикав, наче лев, Тюпак,
Задихав шумно й часто,
Аж бачить, обіч шляху знак:
"Годинниковий майстер".
Зайшов туди хоробрий князь,
Крізь сльози майстра торса:
- Чому тут північ увесь час?
- Бо це - сказав той - компас...
ОРИГІНАЛ ТВОРУ
Ballada o północy
Pradawnym czasom hołd i cześć,
Tyle w nich krzepkiej mocy!
Miał porwać dziewkę Dreptak-kneź
W godzinę po północy.
Więc ubrał się w żelazny złom
I siadł w kozackie czółno
I na zegarek spojrzał on,
A ten wskazywał północ!
Zepchnęli łódź na rwący prąd
Kneziowi dwa wasale
I oto kneź opuścił ląd
I puścił się na fale.
I dzielnie z nurtem walczył chwat,
Aż dnem o piasek szurnął,
I spojrzał znów na cyferblat,
A tam znów była północ...
Lecz oto zarżał w krzakach koń
Ukryty tam przemyślnie -
Kneź skoczył, chwycił cugle w dłoń
I cwałem jak nie pryśnie!
I pędził tak przez dłuższy czas,
Bo drogę miał okólną,
A kiedy wreszcie z konia zlazł
Zegar wskazywał północ...
Gdy zaś u zamku stanął bram,
By porwać swą dzierlatkę,
Nie zastał wcale panny tam,
Tylko niedużą kartkę:
"Przemarzłam i chce mi się jeść,
Znajdź sobie inną durną
Panie spóźnialski! Buźka, cześć!"
Kneź spojrzał - znowu północ.
Zaryczał Dreptak niczym lew
Lub jak armatni wystrzał
I pomknął tam, gdzie widniał sklep
Starego zegarmistrza.
I wszedł i stanął chrobry mąż
I pośród łez wyjąkał:
- Dlaczego u mnie północ wciąż?
- Bo to - rzekł mistrz - jest k o m p a s...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2012
Чим здивувати мені тебе нині,
Щось напекти, наварти узвар?
Тільки ж, амброзію люблять богині,
А на десерт споживають нектар.
Замість лежати у вдумливій позі,
Щоб не почути святковий "концерт",
Йду до крамниці купити амброзії,
Ну і нектару кіло на десерт.
- Вже розкупили всі види амброзій,
Та і нектар закінчився весь теж,-
Так у крамниці мене на порозі
Як облили - Восьме березня, все ж!
Та не спинятися ж на півдорозі,
І не повірить богиня словам:
- Дайте, кажу, раз немає амброзії,
Пляшку горілки і кільки сто грам...
На фото - Вікторія Боня в образі Гери на календарі Мікелле Чеппі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2012
І у свята є гатунок:
Кава в ліжко, секс в дарунок-
Це, на скромну нашу думку,
Свято вищого гатунку!
Замість сексу кусень торту?
Свято першого це сорту.
Другосортна вже зfбава,
Коли в ліжко тільки кава.
Є у свята сорт ще третій,
Це не пишуть в інтернеті.
Ситуація відома:
Хоч би милий був удома...
Та сказали б ми тут так:
Третій сорт - це все ж не брак!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319837
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.03.2012
О ЖЕНЩИНАХ
Славянские женщины наши
Хозяйки, им слава и честь,
Алены, Любаши, Наташи,
Достоинств их всех нам не счесть.
За ними ведется охота
Богатыми мира всего,
Вас в жены забрать им охота
В замен нам, не дав ни чего.
Стирает, рожает, готовит!
Мы жен своих любим за то,
Коня на скаку остановит!
А конь, то муж пьяный в пальто.
МОЇ УКРАЇНКИ
Мої українки, між нами,
Ви - диво, бракує, геть, слів
Олени, Марини, Оксани -
Ви зіткані тільки з плюсів.
І шейхи, і інші ще гади
Полюють на вас повсякчас,
В гареми вас хочуть забрати,
Щоб дулю лишити для нас…
Ще б пак: нагодує й напоїть,
Було це уже разів сто,
Коня на скаку упокорить ,
А кінь той – я п’яний в пальто…
У тому ми всі одностайні,
Що є найсолодшою з мук,
Стояти на прив’язі в стайні
І їсти свій корм з ваших рук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2012
Понад дорогою в червоному плащі
Вона голосувала... Зупиняюсь:
- Куди вам пані? У які кущі?
- В Диканьку? Чи сказала, чи питаюсь?
Струнка, цікава, просто чарівна...
- Завіз би, тільки часу небагато.
- А жаль, - мені у відповідь вона...
І я вже тисну на акселератор.
А навздогін думки: - Я б мабуть міг
Її підкинути, для мене то не відстань!
Для чогось ж стався цей обставин збіг,
Коли вже виїжджав практично з міста?
Що зволікати - зараз розвернусь,
На трохи відкладу свою роботу...
Та бачу в дзеркалі, от вже ж фортить комусь:
Вона сідала у якусь "Тойоту"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319133
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.03.2012
Коли бачиш ти красунь в телеефірі,
Не спіши закохуватись аж!
Знай, інакше все воно на ділі:
Є таке мистецтво - макіяж!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318569
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 02.03.2012
Пізнавши істину одну,
Ділюся залюбки:
Коти гуляють лиш тому,
Що кличуть їх кішки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318559
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 02.03.2012
Весна! Невдовзі вже кущі
Розпустяться до теми,
І ждуть нас весняні прищі,
Тому втирайте креми!
Заїдеш десь, бува, на час,
Розвіяти дилеми...
Але "здадуть" прищі ті вас,
Тому втирайте креми!
Бо потім сльози, крик, лящі...
Навіщо вам проблеми?
А все - Весна, а все - прищі,
Тому втирайте креми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2012
Якось Шапочку Червону,
З повним бутлем самогону
Потягло крізь ліс до Бабці,
Що жила з Лісничим в хатці.
І не раз його, от жаба,
З Вовком зраджувала Баба.
Не дійшла онука толком,
А стара вже в ліжку з Вовком!
По-російськи щось мугиче,
По-французьки в губи тиче,
Бо у Вовка тих потенцій
І на купу старушенцій!
Як побачила дитинка,
Що Бабуня справжня свинка,
Все Лісничому повіла,
Щоб і він пристав до діла.
Той з двостволки в ревній вабі
Доробив дві дірки бабі.
- Зрадник, - звів на Вовка пальця
І відстрелив Вовку... щось там.
Поховав їх у барвінку,
І взяв Шапочку за жінку.
Тож, мораль: Доносьте вчасно -
Буде все у вас прекрасно!
ОРИГІНАЛ ТВОРУ
Kiedyś Czerwony Kapturek
Niósł pół litra i ogórek
Dla Babci w lesie dziewiczym
Co tam żyła z Nadleśniczym,
Ale go już razy kilka zdradziła
Na korzyść Wilka!
Teraz też - kapturek bieży,
A ta prukwa z Wilkiem leży!
Podśpiewuje coś po rusku,
A kocha się po francusku.
(Bo taki Wilk to wygrzmoci
Nawet i giełdę staroci!)
Gdy zobaczyła dziewczynka,
Że z jej Babci taka świnka -
Dała cynk Nadleśniczemu,
Żeby też się przyjrzał temu.
A on, ze swojej dwururki,
Dorobił w Babci dwie dziurki,
Poczem z krzykiem: - Oż, ty zdrajco!
Trafił Wilka w lewe cośtam.
Pochował ich pod pagórkiem
I ożenił się z Kapturkiem.
Wniosek: Kto w porę kabluje,
Nigdy biedy nie poczuje!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316382
рубрика: Поезія,
дата поступления 23.02.2012
Все буде завтра: подарунки,
Великий день, хто ще не знав!
Також можливі поцілунки,
І побажання: - Щоб стояв!
Сорокаградусне в чарчини
Наллють самі, не проти ми,
Бо ми ж мужі, бо ми ж мужчини
( сьогодні кажуть " пацани").
І у святкову цю годину,
Як повелося із віків,
П'ємо за кращу половину:
За нас, усіх чоловіків!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316145
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 22.02.2012
Що життя, воно на ділі,
Наче клавіші роялю:
Чорні, білі, чорні, білі,
І так далі, і так далі.
Вибір так собі, неначе,
Та залежить, як зіграти:
Можна пальцем вальс собачий,
Можна й "Апасіонату".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315426
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2012
Тюті, тюті, тюті, тюті,
Чом ви ходите надуті?
Часом це не від індички
Переймаєте ви звички?
Загалділи разом тюті:
- Ми не горді й не надуті.
Вітер вихром мів подвір'я,
Розкуйовдив наше пір'я.
Тюті, тюті, тюті, тюті,
Чом ви ходите розбуті?
На порі вже скоро осінь,
А ви ж, тюті, зовсім босі!
Кудкудачуть дружно тюті:
- Ми і взимку теж розбуті,
А такій домашній птиці
Треба ґрабатись в землиці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2012
У переддень Дня закоханих у театрі розпочинався концерт симфонічного оркестру. Глядачі разом з музикантами готувалися до польоту "на крилах любові" над європейськими столицями. Вийшла чарівна ведуча концерту і заговорила... російською. От дивина, скажете ви, і я з вами погоджусь. Дійсно, це щось особисте, можливо, лише моя глибока рана ятриться тоді, коли навіть у стінах українського театру, у Полтаві, на концерті, де здавалося б, немає жодних підстав оголошувати номери російською мовою, звучить все ж таки вона, а не наша.
І в уяві почали повставати різні образи і теми: ось я пишу сердиті тексти на форумах, а ось висловлюю своє обурення якійсь причетній посадовій особі і так далі. Навіть хотілося покинути залу, яка до речі була повною.
Але зберігати спокій - одна з рис характеру, яку я плекаю у собі, тож не сціпивши зуби, а прийнявши те що є, зосередився на музиці, бо оркестр саме розпочав гру.
Виступ за виступом наставало проясніння: ведуча ілюструвала музичні номери чудовими звразками російської поезії, яка поступово почала ставати одним цілим з музикою.
І тут мені стало зрозуміло, коли я не люблю російської: коли нею говорять з ненавистю, особливо до близького і рідного для мене.
Але зі сцени звучала любов, російськими віршами і безнаціональною музикою, красою ведучої і музикантів.
Повертався з концерту з відчуттям насолоди від почутого і побаченого і з важливими висновками для себе.
Якою б мовою ви не говорили, завжди говоріть однією - мовою любові, і тоді вам відповідатимуть теж на цій дійсно універсальній, прекрасній, божественній мові.
Зі святом закоханих вас, дорогі мої!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313913
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 14.02.2012
Якось миша сир з комори
Потягла собі у нірку,
Та шматочок був здоровий,
Не пролазив сир у дірку.
Сіла думати в куточок,
Думка - то велика сила:
- Треба зменшити шматочок!
Й трохи сир той надкусила.
Хоч ідея пречудова,
Хоч і пхне, аж серце тенька,
Але сир не лізе знову,
Бо нора таки ж маленька!
Сіла миша серед хати,
Розмірковує: - На ділі
Треба далі сир кусати,
Досягти своєї цілі.
Так кусала і кусала,
Беручи діру за мірку,
Сиру майже і не стало,
Коли сир проліз у нірку!
Миша горда, миша рада,
Що то розум, все здолає!
Шасть до нірки, щоб поспати,
Та сама... не пролізає!
Щоб моралі не пропасти,
Повідомлю для загалу:
Їсти, а найголовніше, красти,
Можна й часто, та помалу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313910
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.02.2012
В День Святого Валентина
Привітай усіх по списку:
Має бути в нім дружина,
Бо отримаєш по писку!
В День Святого Валентина
Не показуй того списку:
Знаєш ти свою дружину –
Ти отримаєш по писку!
В День святого Валентина
Хай вона лиш буде в списку:
Тоді дасть тобі дружина...
...за щось інше вже по писку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313607
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.02.2012
Прокидаюся.
Чашка кави міцної, як вранці й належить.
Прокидаюся.
Почитав, попостив в соціальній мережі.
Прокидаюся.
Душ, голюся, вдягаюся, час до роботи.
Прокидаюся.
Я додому раніше якщо ви не проти?
Прокидаюся.
У сім'ї посиденьки, тепер в інтернеті.
Прокидаюся.
Книжка в ліжку. Навпроти я сам на портреті.
Прокидаюся.
І коли ж це було ? Нерозбірлива дата.
Прокидаюся.
Ще не спалось тоді, і хотілось співати.
Прокидаюся.
Свіжими вітром надій легко повнило груди.
Прокидаюся.
Ще на ноги не став, ще не вийшов у люди.
Прокидаюся.
Підморгнув раптом він, подивився на мене:
Прокидаюся.
- Гайнемо разом в ніч, є тут гарних дві теми?
Прокидаюся.
Далі тільки скажу: почалося все знову.
Прокидаюся.
На роботі відпустку я взяв. Безстрокову...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2012
Промовляв дідусь до Фросі:
- Не длубайся, Фросю, в носі.
Але Фрося не зважала,
Далі в носі долубала.
А дідусь гидливим вдався,
Розлютився, розкричався,
Здужав дівку, міг ще досі
І обрізав пальці Фросі.
Зараз Фрося та зі смутком
В носі длубає обрубком.
Чуй, що кажуть старші люди,
Бо не впхнеш ніщо й нікуди.
Оригінал твору
Dziadziuś
Prosił dziadziuś miłą Gosię:
- Miła Gosiu, nie dłub w nosie.
Ale Gosia nie słuchała,
Tylko w nosie wciąż dłubała.
A dziadziuś był obrzydliwy,
Więc wpadł nagle w gniew straszliwy.
I po krótkiej z Gosią walce,
Obciął tej gówniarze palce
Teraz Gosia z wielkim smutkiem
Dłubie w swym nosku kikutkiem.
Morał: Kto nie słucha dziadzi,
Ten już nigdy nic nie wsadzi.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310946
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.02.2012
В давні дні, в одній місцині,
Де природа дуже славна,
На краю села в хатині
Проживала диво-панна.
Наче лялька, змалку гарна,
(Бог і їй вже дав дитину),
І завжди вбиралась панна
В різнобарвну одежину.
І татусь любив дівульку,
Обдаровував цяцьками:
Раз купив для неї курку,
Що неслася крашанками.
Шум зчинивсь тоді шалений,
Люд до двору так і лине,
І приїхав з міста вчений,
Що вивчав життя пташине.
У старого вся чуприна
Сивиною вже взялася,
Заволав він: - Куро дивна,
А знесись!... вона й знеслася.
Той яйце оглянув сповна
І питає помічницю:
- Що ви скажете, шановна,
Про таку незвичну птицю?
Не яйце - небесна звістка,
Кольори - як в Ренуара,
Курка - імпресіоністка,
Не така уже й нездара!
Закурив міцні народні
Цигарки, в диму по вуха:
- Яйця, - мислить, - великодні,
А звичайна ж сокотуха!
Розірвавши дум тих коло,
На консиліум примчався
Теж відомий орнітолог,
Що в пташиній мові знався.
Дослідив її гарненько
І питав не для забави:
- А скажи мені хутенько,
Звідки ці взялися барви?
Запитань він не жаліє,
Курку в сіни вніс з подвір'я,
А та курка червоніє,
Соромливо скуба пір'я.
Їй вже трохи не до плачу,
Каже курка: - В серці - рана:
Якось в молодість гарячу
Стріла я була фазана.
Був один фазан в цім краї,
Наче райдуга барвистий.
У дівчат таке буває...
Хай мене тут пан не тисне...
Тут вона зніяковіла
Та й пішла траву скубати.
А на плоті півень півав
Дуже дивний. Бо рогатий...
Оригінал твору
DZIWNA KURA
Kędyś w Polsce był przysiółek,
Wokół żyto i pszenica,
A w przysiółku był zaułek
Gdzie mieszkała cud-dziewica.
Piękna była już od dziecka
(bo przypadkiem miała dziecko)
I chodziła stale w kieckach
Z podhalańska-mazowiecko.
Ojciec kochał swoją córę,
Wciąż ją pieścił i przystrajał,
Aż raz kupił dla niej kurę
Co znosiła barwne jaja.
Wiele było stąd rwetesu,
Tłum zgromadził się pod progiem,
I przyjechał pan profesor
Co był znanym etnologiem.
Lat miał osiemdziesiąt z górą,
Siwa broda mu wyrosła
I zawołał: Kuro kuro,
znieś mi jajko! ... kura zniosła.
Długo patrzył naukowiec,
Wreszcie rzekł do asystentki:
- No no, sama pani powiedz,
Jakie kolorowe centki...
Aż się wokół mieni wszystko,
Całkiem jak u Renoira...
Czyżby się impresjonistką
Okazała kura stara?
Tu wyciągnął ekstra-mocne,
W dymu się pogrążył chmurach,
Myśląc, czemu wielkanocne
Jajka niesie zwykła kura?
lecz niedługo siedział solo,
Bo nadjechał na "Junaku"
Jeden znany ornitolog
Co rozumiał mowę ptaków.
Zaraz kurę zaczął badać
I przełamał jej opory:
-Proszę prędko odpowiadać
Skąd się wzięły te kolory?
Tak ją spytał w ciemnej sieni
Gdzie zapędził ją z podwórka,
A ta kura się rumieni
I w zmieszaniu skubie piórka,
Lecz pytana bez litości
Rzekła: - Serca mi nie rańcie...
To poniekąd grzech młodości
I wspomnienie po bażancie...
Był tu jeden taki bażant,
Kolorowy niby tęcza....
Cóż... dziewczętom się to zdarza,
Niech już pan mnie nie zamęcza...
I skłoniła się na progu
I pobiegła skubać kwiaty....
A na płocie zapiał kogut.
Bardzo dziwny. Bo rogaty....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2012
Ох, була то пригода дуже дрібноміщанська,
Той сюжет, що у фільмах набив нам оскому,
Як дружину з коханцем, по візиту до Гданська,
Він у ліжку застав, повернувшись додому.
Ох, була то пригода, що вас зовсім не вразить:
Почала враз дружина стенати і вити,
Той невдаха поквапливо з ліжка вилазить
І здається, готовий її розлюбити.
Ох, була то пригода бридка, некрасива:
Догорала цигарка в попільничці у тиші,
Типчик трясся, мов трясця, з нежданого дива.
Чоловік зрозумів: гість герой нікудишній.
Один одному в очі дивилися мовчки,
Чоловік її думав: пістолет би з собою...
Типчик думав про одяг, штани і сорочку
І тихенько тягнувся до нього рукою.
Ох, була то пригода - згадати не варто,
Такі випадки часто трапляються дуже.
Але раптом пішло все не зовсім стандартно:
Чоловік дивувавсь, жалість раптом відчувши.
Ох, була то пригода не зовсім погана:
По обличчю у неї текли туш і пудра,
Чоловік вже розчулився: - От безталанна,
Як до неї пристав цей нікчемний паскуда?
Ох, була то пригода цікава доволі:
Пану ткнув чоловік його зношені гетри,
Підійшов, цілував тій нещасній долоні,
Указавши на гостя, спитав: - Це електрик?
Ох, була то пригода особливого виду:
Типчик став задкувати до виходу в двері,
За поріг зачепивсь, коли мав уже вийти,
Похитнувсь, закричав і вже був на партері.
Ох, була то пригода відмінно незвична:
Гість котився, губив свої речі у спіху,
І радів чоловік, опустивши обличчя,
І тряслася вона від нечутного сміху.
Ох, була то пригода з блискучим фіналом!
Піднімався і йойкав коханець по факту,
Зачинилися двері вгорі, тихо стало.
Їх замнув чоловік. І помер від інфаркту.
ОРИГІНАЛ ТВОРУ
Ach, to była historia
Ach, to była historia bardzo drobnomieszczańska,
Schemat przez recenzentów filmowych tępiony -
Mąż wrócił o dzień wcześniej niż miał wrócić z Gdańska
I zaskoczył kochanka w objęciach swej żony.
Ach, to była historia niesmaczna nad wyraz,
Żona jęła natychmiast spazmować i szlochać,
Ten nieszczęsny kochanek z łóżka prędko wyłazi,
A wyglądał, że tylko wziąć i się odkochać!
Ach, to była historia plugawa i brzydka,
W popielniczce przy łóżku fajczył się papieros,
Ten facet dostał drgawek w chuderlawych łydkach
Zaś mąż stwierdził naocznie, że to nie był heros.
Przez sekundę w milczeniu spoglądali obaj,
A mąż myślał: - Ej, gdybym miał spluwę i kule!
A tamten facet myślał: - Moja garderoba!
l ukradkiem, ogródkiem, sięgał po koszulę.
Ach, to była historia na pozór codzienna.
Takich zdarzeń wokoło zdarza się obfitość,
Lecz nagle się zrobiła od innych odmienna.
Bo mąż - choć sam się dziwił - jął odczuwać litość.
Ach, to była historia niezupełnie wredna -
- Tusz na twarzy tej żony rozmazał się z pudrem.
To ten mąż się rozczulił i pomyślał: - Biedna...
... Skąd ona wytrzasnęła takiego łachudrę?
Ach, to była historia ciekawa i nowa.
Mąż podał temu panu jego nędzne getry,
Podszedł do tej nieszczęsnej, dłoń jej ucałował.
Wskazał gościa oczami i spytał: - Elektryk?
Ach, to była historia z cholernym fasonem.
Facet zaczął się tyłem cofać w drzwi otwarte.
Lecz gdy chciał je przekroczyć z niepewnym ukłonem
O próg potknął się, wrzasnął i zleciał na parter.
Ach, to była historia najwyższej jakości.
Gdy gość spadał, swą odzież pogubiwszy w locie,
Mąż schylił twarz, by ukryć uczucie radości,
Zaś żonie usta drgnęły w bezgłośnym chichocie.
Ach, to była historia! I z jaką puentą!
Kochanek cicho jęcząc po upadku wstawał,
Spojrzał w górę i ujrzał, że już drzwi zamknięto.
To właśnie mąż je zamknął. I umarł na zawał.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2012
Раз запилювала бджілка в полі бадилину,
Чує, хтось те ж саме робить з нею в ту хвилину.
Обернулась, а то трутень, гарний та гарячий:
Якщо робиш добре іншим, то й тобі віддячать.
Заєць з балу, трохи п'яний, йшов у день осінній.
Коли глядь, його зайчиха з ведмедем у сіні!
Плигнув заєць на ведмедя дати по мармизі,
Але став. Згадав: ведмеді у червоній книзі!
З броненосцем раз зустрівся броненосець інший,
І питається у нього: - А чого ти більший?
Заревів тоді цей більший, як гучні колонки:
- Як і ти я броненосець, але ж я Патьомкін!
Далі буде...
ОРИГІНАЛИ ТВОРІВ
Zapylała raz pszczółka jakiegoś badyla,
Wtem czuje, że od tyłu też ją ktoś zapyla.
Patrzy się, a to truteń, niejaki Zenobi.
Morał - rób dobrze innym, tobie też ktoś zrobi.
Wraca zając po balu w dość nietrzeźwym stanie
I patrzy, a zajęczyca z niedźwiedziem na sianie!
Skoczył zając, lecz zaraz z wściekłości ochłonął:
- Niestety - rzekł - niedźwiedzie u nas pod ochroną...
Spotkał raz pancernika pancernik wśród mięty
I pyta go: a cożeś ty taki wyrośnięty?
Na to ten duży wydał ryk okropnie gromki
I odrzekł: tażesz ja jestem pancernik Patiomkin!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305549
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.01.2012
Як шеф пошле тебе за пивом,
Подумай: - Чом же бути проти?
І до крамниці мчися живо,
Не легко нині без роботи.
Шеф наче тато, справедливо
Хвалити може і карати,
А як назве тебе "дурило"
Стушуйся: що з такого взяти?
І стань дурилом, хай вже буде,
Хоч маєш цілих три дипломи,
Бо правий шеф завжди і всюди,
Тому шеф він, хто ж ти - відомо.
Але й для тебе, друже милий,
Є шлях зарадити з бідою:
Бо шеф твій, хоч і особливий,
Теж має шефа над собою.
Тіка душа і в нього в п'яти,
Як шеф пита його сердечно:
- Ви мабуть трохи дурнуватий?
А той бурмоче: - Безперечно!
І знайте, юні задираки,
І биті слухають хай ліпше,
На все погоджуйтесь відтак ви,
Або на майже все, скоріше,
Бо як твій шеф казати стане,
У шалу гніву, чи в екстазі:
- Ану цілуй мене, мосьпане!
...то не роби це в жоднім разі!
Покинь ідею ту негожу -
Тягнись до нього для годиться,
Замри і мов: - Хіба ж я можу?
Хоча мені давно це сниться!
І буде крок той недаремний,
Бо шеф подивиться ласкаво,
І скаже: - Дурень, та душевний.
Це знак, що підеш вгору! Браво!!!
ОРИГІНАЛ ТВОРУ
SZEF
Kiedy szef pośle cię po piwo
To pomyśl sobie: - Niech ja stracę!
I kopnij się do kiosku żywo
Bo nie tak łatwo dziś o pracę!
Szef, to tak prawie jak twój tato -
Raz skarci, raz pieszczotą muśnie,
Gdy szef oznajmi ci żeś matoł -
Przyozdób twarz w barani uśmiech
I bądź matołem w danej chwili
Choćbyś miał cztery fakultety,
Bo szef przenigdy się nie myli,
Dlatego on jest szefem, nie ty.
Lecz i dla ciebie, choć-żeś mały,
Jest także satysfakcji strefa:
Oto twój szef, choć tak wspaniały,
Nad sobą ma większego szefa,
I też mu dusza idzie w pięty
Gdy szef się pyta go jowialnie:
- Czy pan jest niedorozwinięty?
On wówczas bąka: - Naturalnie...!
Pomnijcie wojownicy młodzi
Oraz wy, starsi wyjadacze:
Należy się na wszystko godzić!
... albo na prawie wszystko raczej,
Bo gdy z ust szefa padnie zdanie
Rzucone w gniewie lub ferworze:
- A całuj żeż mnie drogi panie!
... to ty niecałuj go broń Boże!
Niech ci do głowy to nie strzeli -
Zrób krok, lecz cofnij się z powrotem
I jęknij: - Gdzieżbym się ośmielił,
Chociaż po nocach marzę o tym!
Taka pokora szefa wzrusza -
Lico rozchmurzy wnet ponure
I szepnie: - Durny, ale dusza!
Brawo! To znak że pójdziesz w górę!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302369
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 26.12.2011
Маю оповідку
Я для вас нову:
Народились в місті,
Де я й сам живу
Снігова матуся,
Сніговий татусь
І малий синочок
Хлопчик Сніговусь.
Хто зліпив, не знаю,
Та прогавив хтось:
Вийшла вся родина
Прямо на мороз -
Снігова матуся,
Сніговий татусь
І малий синочок
Хлопчик Сніговусь.
Шкода дуже стало,
Бо морозні дні:
Хай у мене в хаті
Гріються в теплі
Снігова матуся,
Сніговий татусь
І малий синочок
Хлопчик Сніговусь.
Поки я на кухні
Приготую чай,
Переглянуть мультик
Про казковий край
Снігова матуся,
Сніговий татусь
І малий синочок
Хлопчик Сніговусь.
Ось і чай! Та гості,
Хоч очам не вір,
Видно вже зігрілись
І пішли надвір?
Снігова матуся,
Сніговий татусь
І малий синочок
Хлопчик Сніговусь.
Тільки й залишили
Здогадайтесь, ну ж?
Три своїх морквини
Серед трьох калюж!
Снігова матуся,
Сніговий татусь
І малий синочок
Хлопчик Сніговусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302210
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.12.2011
Трапляється і так, що пронесе,
Але буває, вигребеш за все:
Що краще б не просив тоді руки,
І за даремно втрачені роки,
За те, що "мамо" не кажу до мами,
За власні дуже зайві кілограми,
І що прийшов під ранок дуже радий,
І знайдений на шиї слід помади...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2011
Стала квочка знаменита
Тим, що дуже гордовита.
На її переконання
Головне - це виховання!
Звала гостей раз до хати
Вчити їх, як чемним стати.
Першим йшов осел і притьмом
В сінях глек розбив копитом.
Квочка в крик, аж мов до бійки:
"Ну й осел, дивіться тільки!"
Йшла корова й за порогом
Зачепила шибку рогом.
Квочка розгнівилась знова,
Закричала: "От, корова!"
Йшла свиня із калабані,
Квочка в непритомнім стані:
"Гляньте, бруд який за нею:
Ну ти ба, свиня свинею!"
А прийшов баран в гостини,
Сів на грядці на морквини.
Грядки голі. Квочка в горі,
І баран почув доволі.
Й додала: "Всесильний Боже,
Цим ніхто вже не поможе.
Геть усі, бо з мене годі!"
Гості всі й пішли відтоді.
А до вас усіх питання:
Добре в квочки виховання?
ОРИГІНАЛ ТВОРУ
Kwoka
Proszę pana, pewna kwoka
Traktowała świat z wysoka
I mówiła z przekonaniem:
"Grunt to dobre wychowanie!"
Zaprosiła raz więc gości,
By nauczyć ich grzeczności.
Pierwszy osioł wszedł, lecz przy tym
W progu garnek stłukł kopytem.
Kwoka wielki krzyk podniosła:
"Widział kto takiego osła?!"
Przyszła krowa. Tuż za progiem
Zbiła szybę lewym rogiem.
Kwoka gniewna i surowa
Zawołała: "A to krowa!"
Przyszła świnia prosto z błota.
Kwoka złości się i miota:
"Co też pani tu wyczynia?
Tak nabłocić! A to świnia!"
Przyszedł baran. Chciał na grzędzie
Siąść cichutko w drugim rzędzie,
Grzęda pękła. Kwoka wściekła
Coś o łbie baranim rzekła
I dodała: "Próżne słowa,
Takich nikt już nie wychowa,
Trudno... Wszyscy się wynoście!"
No i poszli sobie goście.
Czy ta kwoka, proszę pana,
Była dobrze wychowana?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296478
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 28.11.2011
Не здолавши ії зваби,
Бегемот благав у жаби:
"Будь моя, прошу сердечно:
Бегемот я, безперечно,
Важу тону, що немало,
Але може вийти вдало.
Присягаюсь стати з віком
Я зразковим чоловіком,
І до ніг моєї душки
Я носити буду мушки.
Як царівну, на перині,
Вік возитиму на спині,
А заїсть нудьги гризота,
Повертайся до болота.
Тобто, буду всі бажання
Вдовольняти без вагання,
Втілю всі твої веління,
Що ти скажеш?"
"Май терпіння...
Ти говориш все до діла
Але знаєш, я б хотіла..."
"Тільки мов, зроблю все швидко,
Моя жабко, моя рибко,
Примху, вигадку чи мрію -
Я для тебе все зумію..."
"Кажеш, любиш свою рибку?
То всили у голку нитку!"
Оригінал твору
Hipopotam
Zachwycony jej powabem
Hipopotam błagał żabę:
"Zostań żoną moją, co tam,
Jestem wprawdzie hipopotam,
Kilogramów ważę z tysiąc,
Ale za to mógłbym przysiąc,
Że wzór męża znajdziesz we mnie
I że ze mną żyć przyjemnie.
Czuję w sobie wielki zapał,
Będę ci motylki łapał
I na grzbiecie, jak w karecie,
Będę woził cię po świecie,
A gdy jazda już cię znuży,
Wrócisz znowu do kałuży.
Krótko mówiąc - twoją wolę
Zawsze chętnie zadowolę,
Każdy rozkaz spełnię ściśle.
Co ty na to?"
"Właśnie myślę...
Dobre chęci twoje cenię,
A więc - owszem. Mam życzenie..."
"Jakie, powiedz? Powiedz szybko,
Moja żabko, moja rybko,
I nie krępuj się zupełnie,
Twe życzenie każde spełnię,
Nawet całkiem niedościgłe..."
"Dobrze, proszę: nawlecz igłę!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296474
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 28.11.2011
П'янкий імбир і запашна кориця?
Чи кардамон проявить тінь летку?
Як може пахнути ця юна продавщиця,
Що кавою торгує на лотку?
Не може ж бути подих сигаретний,
Чи гірше - учорашній перегар?
Не може, переконують поети:
У неї ж на лотку такий товар!
Я підійшов дізнатися на ділі,
Відчувши враз на кавовому тлі
І аромат ще не розкритих лілій,
І ціль щось заробити на мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2011
Джульєтта в горі, що Ромео вмер,
Себе заколює підібраним кинджалом...
- Стоп, знято! - обізвався режисер,
- Хто ще живий, зайдіть за гонораром.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2011
- Яку вам каву?-каже.
Мені потрібна та,
Що враз до серця ляже,
Що сили поверта,
Щоб зерна загорілі
Несли жагу мені,
Із нотками ванілі.
З кислинкою? Чом ні?
Щоб збуджувала зранку
Від ніг до голови,
Щоб випив до останку...
Таку, як ви!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2011
"говорят-не родись красивою...
а какой-тогда? сижу,думаю."
(Фрау Ларсен "не родись красивою")
... м-да, проблемка: родишся счастливою -
обзавидуются окружающие
и обсудят, и изнасилуют,
виртуально, конечно, но знающе
мне ж потом наговоры выкачивать
все на яйца пойдут сбережения
на белье обереги вытачивать
чтоб завистницы пали в сражении
ну при чем здесь я – мужа встретила
при деньгах, и в постели мочится
у кого-то нету и третього
мой же – пятый, рекорд для склочницы!
говорят: не родись красивою
но счастливою тоже не хочется!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293883
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 17.11.2011
Він по світу тинятися буде
І просити на хліб мідяки,
А його проганятимуть люди,
Не подавши на поміч руки.(далі буде...)
Віталій Войтко, "Бомж"
... а ось і продовження з фіналом від Longavojo
І безвихідь вела небораку
На смердючі якісь смітники,
І собаки кусали за сраку,
І давили сльозу кулаки.
Але раз десь уже під Москвою,
Де як завжди збирав свій картон,
Він зустрівся з бомжем Бородою,
А себе називав він Сифон.
І знайшли там смітник непоганий:
На Рублівці ще є смітники.
І Сифон, що був бідний і гнаний,
Сам тепер роздає мідяки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293764
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 17.11.2011
В День толерантності не опущусь до крику,
Коли мене штовхнули ви в маршрутці.
І той, хто вчора ще й натовк би хаму пику,
Шепоче лиш: - Поталанило суці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293724
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.11.2011
Пили з кумою вдвох лікер,
А далі мов хто пам'ять зтер.
Коли отямивсь, остовпів:
У ліжку поряд кум хропів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2011
Жив у лісі Зайчик Петрик
У норі на три кімнати.
Якось, замість шубки светрик
Він вдягнув, щоб модним стати.
Тільки в светрику, без шубки
Він стрибає за корою,
І кору збирає в купки.
Діло ж те було зимою.
І замерз, як песик, Петрик,
І тепер, бо розум має,
Ходить в шубці, а свій светрик
Він для песика тримає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293027
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 14.11.2011
Сучко, з сусідньої вулиці,
Гарні у тебе цуцики -
Он як до тебе туляться
Кульки маленькі, буцики...
Звісно, що я заклопотаний -
Йду у своєму напрямку,
Та зупинивсь, як вкопаний:
Ти щось недобре гавкнула!
Я ж тобі не загрожую,
Діти і в мене удома є...
Все ж таки далі йти можу я?
В мене життя є своє.
Що пропускаєш, дякую,
Зичу тобі не скурвиться!
Щоб не ходив я з ломакою,
Сучко, з сусідньої вулиці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2011
Для мене у світах і на землі
Одна Зоря горить на небосхилі….
І не тому, кохаю що її,
Та поряд з Нею інші вже не милі.
А раптом налетить печаль-туга,
Я стукаю до Неї у віконце,
І не тому, що сонячна Вона,
Для мене це Вона єдине сонце.
ОРИГІНАЛ ТВОРУ
Среди миров
Среди миров, в мерцании светил
Одной Звезды я повторяю имя...
Не потому, чтоб я Ее любил,
А потому, что я томлюсь с другими.
И если мне сомненье тяжело,
Я у Нее одной ищу ответа,
Не потому, что от Нее светло,
А потому, что с Ней не надо света.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282802
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 26.09.2011
Вагітність
Знаю, є один поет,
Що просився у декрет!
Ні, не вийде з нього мами:
Завагітнів він віршами…
Скільки виносить ті вірші,
Дев’ять місяців, чи більше?
І чи гарні вірші всі,
Не покаже на узі.
Почекаємо тепер:
Раптом родить він шедевр?
Пологи
Народив поет свій вірш,
А обставини все ті ж:
Те дізнатись хоче кожний -
А на кого вірш цей схожий?
Пояснити є охочі,
З ким поет проводив ночі.
Був з поетом він яким?
А можливо, й не з одним!
Хоч родив він сам – це факт,
Так що, це не плагіат!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2011
Ех, осінь, що ти наробила?
Ти наше літо вбила?
Та виправдальну маю риму:
Це ж ти народиш зиму?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2011
Ця осінь настигла відразу,
Зненацька, без жодного звуку,
І літа яскраву оазу
Умить повернула в розпуку.
Дерева у розпачі й люди,
І листя, і лиця пожовкли,
Від сліз дощової облуди
Птахи сумовито замовкли.
Оговтались разом і скоро -
Злюбилися з осінню гінко,
Бо діти, що бігли до школи,
Сміялися радісно й дзвінко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2011
Чи поспішаєш кудись ти у справі,
Чи спочиваєш, п’яний у дим,
Та в незалежній нашій державі
Важко не мертвим, а важко живим.
Скільки на виборах ми вибирали,
Вибрали врешті, тільки от лиш,
Всі хто живий, ті уже застогнали,
Тільки на цвинтарі спокій і тиш.
Ноти фальшиві лунали містами:
Всяк кандидат нам усе обіцяв.
Люд танцював під брехливі програми,
Тільки от цвинтар нічого не знав.
Як родичались без тіні моралі
І партократ і колишній бандит,
Нас аж трясло, а на цвинтарі й далі
Всі незворушні лишались на вид.
Світ всім живим все готує сюрпризи -
Хто заворушиться той і пропав,
Поки ми всі потерпали від кризи,
Цвинтар радів бо кредитів не брав.
Що їм та криза у вічній у тиші?
Це у живих тут тарифи на газ.
Їм же, покійникам, людям колишнім,
Дійсно живеться краще за нас!
Що не роби, не відійдеш від теми,
Грати нам роль у відведені дні.
Всі уладнаються вічні проблеми,
Тільки коли ти в дубовій труні.
Можна в окремій, а можна у спільній,
Тільки для чого, скажіть мені, от,
Мертвим стояти на черзі квартирній?
З ними немає подібних турбот.
В царстві небеснім стираються межі,
Кожна душа там спочине в красі.
Це на землі ми тотально залежні,
Тільки на цвинтарі рівня усі.
Чую в свій бік: «Як покійників сміє…»
Ні, я хотів би лиш мати своє:
Про незалежність наш люд лише мріє,
А от на цвинтарі вже вона є!
ОРИГІНАЛ ТВОРУ
Володимир Висоцький:
ВЕСЕЛАЯ ПОКОЙНИЦКАЯ
Едешь ли в поезде, в автомобиле,
Или гуляешь, хлебнувши винца,-
При современном машинном обилье
Трудно по жизни пройти до конца.
Вот вам авария: в Замоскворечье
Трое везли хоронить одного,-
Все, и шофер, получили увечья,
Только который в гробу - ничего.
Бабы по найму рыдали сквозь зубы,
Дьякон - и тот верхней ноты не брал,
Громко фальшивили медные трубы,-
Только который в гробу - не соврал.
Бывший начальник - и тайный разбойник -
В лоб лобызал и брезгливо плевал,
Все приложились,- а скромный покойник
Так никого и не поцеловал.
Но грянул гром - ничего не попишешь,
Силам природы на речи плевать,-
Все побежали под плиты и крыши,-
Только покойник не стал убегать.
Что ему дождь - от него не убудет,-
Вот у живущих - закалка не та.
Ну, а покойники, бывшие люди,-
Смелые люди и нам не чета.
Как ни спеши, тебя опережает
Клейкий ярлык, как отметка на лбу,-
А ничего тебе не угрожает,
Только когда ты в дубовом гробу.\
Можно в отдельный, а можно и в общий -
Мертвых квартирный вопрос не берет,-
Вот молодец этот самый - усопший -
Вовсе не требует лишних хлопот.
В царстве теней - в этом обществе строгом -
Нет ни опасностей, нет ни тревог,-
Ну, а у нас - все мы ходим под богом,
Только которым в гробу - ничего.
Слышу упрек: "Он покойников славит!"
Нет, я в обиде на злую судьбу:
Всех нас когда-нибудь кто-то задавит,-
За исключением тех, кто в гробу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2011
Веселіше стало жити,
Час сьогодні в нас такий:
Смішно може говорити
Наш прем’єр-міністр новий. .
Стало жити й значно краще,
Тож цінуймо цей момент:
Ми – внизу, та не пропащі,
Розповів нам президент.
І хоч досі в повній «.опі»,
Демократії процес,
Ждуть нас, кажуть, і в Європі, -
Через триста років десь.
Може хтось і не допетрав,
Та товар тепер земля:
Всім – по два квадратних метри,
Мабуть, прикуплю і я…
Посадили, правда, Юлю,
Хоч вона й авторитет:
Можна й нам скрутити дулю,
Щоб міцнів імунітет.
На останок ще й «могучий»,
Полонив і серце, й ум.
Тисне в грудях. Трохи пучить.
Все прекрасно. Звідки ж сум?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276795
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 24.08.2011
Я нарвав для мами грушки,
Але раптом налетіли
Ці руді маленькі мушки,
Що зовуться дрозофіли.
Як накинулись на грушки,
Видно, зранку ще не їли:
Влізли в грушки аж по вушка
Ці маленькі дрозофіли.
Мама йде уже до хати –
Грушку з’їсти захотіла…
Груш немає, що й казати,
Мабуть, з’їли дрозофіли!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275502
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.08.2011
Хтось у неділю
Йде на весілля,
Хтось на рибалку,
Чи стадіон.
А ми, в екстазі,
Йдемо до лазні,
Щоб там здійснити
Свій моціон.
Немає кволих
У братстві голих,
Де чоловічий
Туманний світ.
Ми тут у лазні,
Мов на показі:
У кого більший
Висить живіт.
В парній між нами
Ростуть кущами
Дуби й берези,
Як у ліску.
Ми всі у лазні,
На нашій базі:
- Піддайте хлопці,
Іще парку!
Тече народна
Вода холодна,
Тече й гаряча,
Аж через край.
У кожнім разі,
Лише у лазні
Є комунальний
Насправді рай.
Розчервонілі -
Здоров’я в тілі,
Вже не турбує
І біль в боку.
Та після лазні
Ще є в запасі
Час на розмову
І по пивку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274032
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.08.2011
Ловлю на сукню, та клює не те:
А може, клюне щось на декольте?
(фото - Nika Sandros)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274029
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.08.2011
Крокувала я по шпалах:
Ліва, права, ліва, права…
Бо квитка тоді не мала:
Ліва, права, ліва, права…
Цибулина, трохи сала:
Ліва, права, ліва, права…
Так ще досі не гуляла:
Ліва, права, ліва, права…
Ой, сирена завищала:
Ліва, права, ліва, права…
Стукіт, скрегіт, тінь упала:
Ліва, права, ліва, права…
Хтось кричить: «Куди, шалава!»:
Ліва, права, ліва, права…
«Хто шалава? Я шалава?»
Ліва, права, ліва, права…
Ну, то вас усіх я «мала»:
Ліва, права, ліва, права…
Обійшла нахабу справа:
Ліва, права, ліва, права…
Знов собі покрокувала:
Ліва, права, ліва, права…
Поки я дошкандибала:
Ліва, права, ліва, права…
Ще кількох нахаб послала:
Ліва, права, ліва, права…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2011
Летіла муха з Чопа на Зміїв,
Дивиться – вежа ген височіє,
На вежі спить, аж хропе, пожежник,
Внизу роззяви за небом стежать.
Муха пожежника - кусь: - Не спати!
Пожежник скочив – комаха клята!
Донизу глянув - люд там тиняється,
Навкруг огледів – вогонь розгорається!
Видно пожежу, це достеменно,
Пильний пожежник тисне сирену:
- Гей, прокидайтесь, друзі бідові,
Дім загорівся у Василькові!
Браві пожежники з ліжок зриваються -
Більше і більше вогонь розгорається!
Градоначальник вже про це знає:
- Що це палає? Де це палає?
Десь на Печерську? Може це Хотів?
Чи це на проспекті Дружби народів?
Може пекарня? Може управа?
Макова в небі сяє заграва.
Кожний пожежник швидко вдягається,
Більше і більше вогонь розгорається!
Вже і судді сім’я на балконі,
Лікар схопився, очі тре сонні,
Видно пожежу, як на долоні.
Голову звісив з вікна ресторатор,
Врешті, професор гукає завзято:
- Гей, громадяни, досить вам спати,
Нумо, хапайте відра й лопати,
В полум’ї дім, за хвилю завалиться!
Більше і більше вогонь розгорається!
Люди пожежу мчаться гасити:
Вчителька перша, потім учитель,
Пекар, цирульник і продавщиця,
Навіть дільничний вихорем мчиться.
Вже і пожежники в чоботи взуті,
Вивели коней, ті не підкуті.
Тут коваля покликати треба,
Бо вже вогонь сягає до неба!
Де ж той коваль? Скоріше, ледачі!
Лійка потрібна! Лійку хто бачив?
Помпа зіпсута! Вчасна забава!
Воду у бочку! Бочка дірява!
Скільки ж тій бочці? Що за товари!
Бондаря кличте, швидше, нездари!
Гаки, сокири, линви – на спини!
Місто в пожежі близько години!
Більше і більше вогонь розгорається!
Врешті пожежні швидко збираються,
Бочку заткнули дубовим чопом,
От і поїхали - мчали галопом
Через Печерськ, прямо на Хотів,
Вниз, по проспекту Дружби народів -
Близько до місця, ціль наближається,
Більше і більше вогонь розгорається!
- Що це палає? Де це палає?
Все дослідили. Може, хто знає?
Далі поїхали, пошук триває.
- Що це палає? Може це там?
Ідуть, сигналять: трам-та-там!
Повз Чабани, Новосілки, без спину,
А за Глевахою - чорно від диму,
Всі вже чекають котру годину!
Старший колону тут і спиняє:
- Де це палає?
- Тут це палає!
Вулиця повна, люди збираються,
Більше і більше вогонь розгорається!
Браві пожежні кидають линви,
Линвами тими тягнуть драбини,
Лізуть відважно, пнуться на мури,
Сиплються тріски із верхотури!
Четверо воду помпують вгору,
Щоб увігнати пломінь в покору.
То не цяцянки - вогневі бійки,
Бризкає струмінь води із лійки.
Полум’я страшно шипить і никне,
Чвірка вода на вогонь крізь вікна.
До димаря дістає драбина,
З вікон на землю летить перина,
Мокрі стільці, комод, одіяло,
Поналивали води чимало.
Кіт на даху, страшно котові,
Браві пожежні в поміч готові,
Лізуть нагору, пнуться на мури,
Сиплються тріски із верхотури,
Вниз летять шафи, торби з речами,
Столики скачуть з вікон цапками,
Ще кілька ліжок, лавок ще кілька,
Знову водою бризкає лійка.
Так працювали смілі пожежні,
Піт по обличчю біг і одежі;
Дехто при тому впав із драбини,
Інший в огні позбувся чуприни.
Третій у справі був дуже бравим,
Спідні цвяхом роздер він іржавим.
Ті ж, що качали помпою долі,
Всі молились Святому Миколі.
Тож, за хвилину такого діла,
Згасла пожежа - і не диміла.
Та щоб остання жарина стухла,
Позаливали ще раз по вуха
Комини й печі - раптом загроза,
Гаки, сокири і линви – до воза,
Перечекали ще у тіньочку,
Помпу важку поклали на бочку,
Людям кивнули, мовили слово,
Врешті гукнули:
- Їдьмо! Готово!
Їдуть назад, аж чути бряжчання,
Їдуть, вже поряд млин і броварня,
Ідуть, сигналять: трам-та-там!
Люди дорогою вийшли до брам,
Усміхи линуть з вікон дівочі,
Гордістю сяють кожного очі:
- Рідко зустрінеш таких пожежних,
Такі пожежні - які належні,
Такі пожежні потрібні нам!
Тра-та-та-там!
Тра-та-та-там!
Муха додому до Чопа летіла;
Знов пожежник на вежі без діла.
Інші пожежні після пожежі
Чистять мундири, як і належить.
Кінь вибиває іскри з підкови,
Бочка сіяє обручем новим.
Глянула муха, не зупинилась -
Так ця історія і завершилась.
ОРИГІНАЛ ТВОРУ
Pali się !
Leciała mucha z Łodzi do Zgierza,
Po drodze patrzy: strażacka wieża,
Na wieży strażak zasnął i chrapie,
W dole pod wieżą gapią się gapie.
Mucha strażaka ugryzła srodze,
Podskoczył strażak na jednej nodze,
Spogląda - gapie w dole zebrali się,
Wkoło rozejrzał się - o, rety! Pali się!
Pożar widoczny, tak jak na dłoni!
Złapał za sznurek, na alarm dzwoni:
- Pożar, panowie! Wstawać, panowie!
Dom się zapalił na Julianowie!
Z łóżek strażacy szybko zerwali się -
Pali się! Pali się! Pali się! Pali się!
Burmistrz zobaczył łunę z oddali:
- Co to się pali? Gdzie to się pali?
Na Sienkiewicza? Na Kołłątaja?
Czy też w Alei Pierwszego Maja?
Może spółdzielnia? Może piekarnia?
Łuna już całe niebo ogarnia.
Wstali strażacy, szybko ubrali się.
Pali się! Pali się! Pali się! Pali się!
Wyszli na balkon sędzia z sędziną,
Doktor, choć mocna spał pod pierzyną,
Wybiegł i patrzy z poważną miną.
Z okna wychylił głowę mierniczy,
A już profesor z przeciwka krzyczy:
- Obywatele! Wiadra przynieście!
Wszyscy na rynek! Pali się w mieście,
Dom cały w ogniu, zaraz zawali się!
Pali się! Pali się! Pali się! Pali się!
Biegną już ludzie z szybkością wielką:
Więc nauczyciel z nauczycielką,
Fryzjer, sekretarz, telegrafista,
No i milicjant, rzecz oczywista
Straż jest gotowa w ciągu minuty.
Konia prowadzą - koń nie podkuty!
Trzeba zawołać szybko kowala,
Pożar na dobre się już rozpala!
Prędzej! Gdzie kowal?! To nie zabawka!
Dawać sikawkę! Gdzie jest sikawka?!
Z pompą zepsutą niełatwa sprawa.
Woda do beczki! Beczka dziurawa!
Trudno, to każdej beczce się zdarza.
Który tam?! Prędzej, dawać bednarza!
Zbierać siekiery, haki i liny!
Pali się w mieście już od godziny!
Pali się! Pali się! Pali się! Pali się!
Wreszcie strażacy szybko zebrali się,
Beczkę zatkali drewnianym czopem,
Jadą już, jadą, pędzą galopem.
Przez Sienkiewicza, przez Kołłątaja,
Prosto w Aleję Pierwszego Maja -
Już przyjechali, już zatrzymali się:
Pali się!
Pali się!
Pali się!
Pali się!
- Co to się pali? Gdzie to się pali?
Teren zbadali, ludzie spytali
I pojechali galopem dalej.
- Gdzie to się pali? Może to tam?
Jadą i trąbią: tram-tra-ta-tam!
Jadą Nawrotem, Rybną, Browarną,
A na Browarnej od dymu czarno,
Wszyscy czekają na straż pożarną.
Więc na Browarnej się zatrzymali:
- Gdzie to się pali?
- Tutaj się pali!
Z całej ulicy ludzie zebrali się.
Pali się! Pali się! Pali się! Pali się!
Biegną strażacy, rzucają liny,
Tymi linami ciągną drabiny,
Włażą do góry, pną się na mury,
Tną siekierami, aż lecą wióry!
Czterech strażaków staje przy pompie -
Zaraz się ogień w wodzie ukąpie.
To nie przelewki, to nie zabawki!
Tryska strumieniem woda z sikawki,
Syczą płomienie, syczą i mokną,
Tryska strumieniem woda przez okno,
Już do komina sięga drabina,
Z okna na ziemię leci pierzyna,
Za nią poduszki, szfa, komoda,
W każdej szufladzie komody - woda.
Kot jest na dachu, w trwodze się miota,
Biegną strażacy ratować kota.
Włażą do góry, pną się na mury,
Tną siekierami, aż lecą wióry,
Na dół spadają kosze, tobołki,
Stołki fikają z okien koziołki,
Jeszcze dwa łóżka, jeszcze dwie ławki,
A tam się leje woda z sikawki.
Tak pracowali dzielni strażacy,
Że ich zalewał pot podczas pracy;
Jeden z drabiny przy tym się zwalił,
Drugi czuprynę sobie osmalił,
Trzeci na dachu tkwiąc niewygodnie,
Zawisł na gwoździu i rozdarł spodnie,
A ci przy pompie w żałosnym stanie
Wzdychali: "Pomóż, święty Florianie!"
Tak pracowali, że już po chwili
Pożar stłumili i ugasili.
Jeszcze dymiące gdzieniegdzie głownie
Pozalewali w kwadrans dosłownie,
Jeszcze sprawdzili wszystkie kominy,
Zdjęli drabiny, haki i liny,
Jeszcze postali sobie troszeczkę,
Załadowali pompę na beczkę,
Z ludźmi odbyli krótką rozmowę,
Wreszcie krzyknęli:
- Odjazd! Gotowe!
Jadą z powrotem, jadą z turkotem,
Jadą Browarną, Rybną, Nawrotem,
Jadą i trąbią: tram-tra-ta-tam!
Ludzie po drodze gapią się z bram,
Śmieją się do nich dziewczęta z okien
I każdy dumnym spogląda okiem:
- Rzadko bywają strażacy tacy,
Tacy strażacy - to są strażacy,
Takich strażaków potrzeba nam!
Tra-tra-ta-tam!
Tra-tra-ta-tam!
Mucha wracała właśnie do Łodzi;
Strażak na wieży kichnął. Nie szkodzi.
Inny strażacy po ciężkiej pracy
Myją się, czyszczą - jak to strażacy.
Koń w stajni grzebie nową podkową,
A beczka błyszczy obręczą nową.
Mucha spojrzała i odleciała -
Tak się skończyła historia cała.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270109
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 13.07.2011
Панове боговибрані, міністри з депутатами,
Залізли ви в параграфи, заплутались в слова,
Замучені, впріваєте від штовханини з матами,
А десь від спеки літньої картопля упріва!
З пустого у порожнє ви усе переливаєте,
І кнопки натискаєте, щоб не тягнути рук,
Ох ви доголосуєтесь, ох ви донатискаєтесь,
Поки зопріє все до тла, чи позжирає жук...
Автобусом до Ірпеня доперли,
А там на двох, і - "колобком"...
А що, картопельку ви б з апетитом жерли,
Підсмажену на салі з часничком!
Про подвиг ваш дізнаються в Москві і навіть Франції,
Почують заклик ваш гучний: Ану, ставай копай!
А то ви об'єдналисяу у клани, групи, фракції,
І "мочите" таких як ви, хіба ж не ай яй яй!
Панове боговибрані, зав'язуйте з "мокрухою",
Закінчуйте з дебатами, бо курям вже на сміх,
Давайте електричкою висаджуйтесь під Бучою,
Поки не покалічили ви, Боже збав, усіх...
Чекаємо з родинами, з дружинами, і слугами,
Всіх покотом положимо, як у отих мормон,
І ви тоді заплачете: - Які ж ми там зашугані...
Як гарно працювалося - здоровий буде сон!
Накриємо галявину, тут брати можна пальцями,
Хоч ви їсте там устриці, і кажуть в них білок:
Пробачте, та воно ж гидке, а в нас тут - сало з яйцями!
Картоплі вам відважимо, хоч торбу, хоч мішок...
Панове боговибрані, палкі трибуни нації,
Захисники громадського, герої наших мрій:
Повірте, всі там будемо, чи так, чи під овації,
Земелька все приймає, і апатити, й гній...
То приїжджайте, обрані, партійними колонами,
Хоч ви усі там грішники - так батюшка казав,
Та все ж ви там на сесіях замучились з законами,
А в нас так легко дихати, і з рибкою є став!
Панове боговибрані, ми тут у вас за спинами:
Як справи ще погіршаться, і піде все на спад,
Так ми усі приїдемо, з лопатами і вилами -
Ми теж у вузах вчилися, і наведемо лад!
Вам в день цей може здатися, що наче без мандата ви,
Важка сира картопелька - відра не донести,
Але це вперше тут ваш брат реально працюватиме,
І користь зможе хоч якусь нарешті принести!
Оригінал твору
Володимир Висоцький "Товарищи ученые"
Товарищи ученые, доценты с кандидатами!
Замучились вы с иксами, запутались в нулях,
Сидите, разлагаете молекулы на атомы,
Забыв, что разлагается картофель на полях.
Из гнили да из плесени бальзам извлечь пытаетесь
И корни извлекаете по десять раз на дню.
Ох, вы там добалуетесь. Ох, вы доизвлекаетесь,
Пока сгниет, заплеснеет картофель на корню.
Автобусом до Сходни доезжаем,
А там - рысцой. И не стонать!
Небось картошку все мы уважаем,
Когда с сальцой ее помять.
Вы можете прославиться почти на всю Европу, коль
С лопатами проявите здесь свой патриотизм.
А то вы всем кагалом там набросились на опухоль,
Собак ножами режете, а это - бандитизм.
Товарищи ученые, кончайте поножовщину.
Бросайте ваши опыты, гидрид и ангидрид.
Садитесь на автобусы, валяйте к нам в Тамбовщину,
А гамма-излучение денек повременит.
Автобусом к Тамбову подъезжаем,
А там - рысцой. И не стонать!
Небось картошку все мы уважаем,
Когда с сальцой ее помять.
К нам можно даже с семьями, с друзьями и знакомыми.
Все ловко здесь разместимся, сами скажете потом,
Что бог мол с ними с генами, бог с ними с хромосомами
Мы славно поработали и славно отдохнем.
Товарищи ученые, Эйнштейны драгоценные,
Ньютоны ненаглядные, любимые до слез.
Ведь лягут в землю общую остатки наши бренные,
Земле ведь все едино - апатиты и навоз.
Накроем стол скатеркою. Валяйте, ешьте пальцами.
Хоть вы там создаете синтетический белок.
Но он такой невкусный. Мы ж вас накормим яйцами,
Дадим с собой картофеля, хоть сумку, хоть мешок.
Для вас тот день покажется и каторжный и адовый,
Сырой картофель в грядках у ученых не в чести.
Зато впервые сможете повкалывать наглядно вы
И пользу ощутимую народу принести.
Так приезжайте, милые, рядами и колоннами.
Хотя вы все там химики и нет на вас креста,
Но вы ж там все задохнетесь, за синхрофазотронами,
А здесь места отличные, воздушные места.
Товарищи ученые. Не сумневайтесь, милые,
Коль, что у вас не ладится, ну там не тот эффект,
Мы мигом к вам заявимся с лопатами и с вилами,
Денечек покумекаем и выправим дефект.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269294
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 08.07.2011
Уже дванадцять пробило давно
І бачу сон, як німе кіно,
У ньому я і у ньому ти,
Як два світи, як два світи.
Ти, як далека, ясна зоря,
Навколо тебе кручусь і я,
Але не співпадає слід орбіт,
І ця безодня не має меж,
Ти розумієш, я знаю теж,
Що не горітимуть без кінця серця.
Шукає кожен якісь слова,
Мов цілу вічність ця ніч трива,
І не збагнути, не осягти,
Чому не я, чому не ти.
Ти, як далека, ясна зоря,
Навколо тебе кручусь і я,
Але не співпадає слід орбіт,
І ця безодня не має меж,
Ти розумієш, я знаю теж,
Що не горітимуть без кінця серця.
Сон покидає, мов не було,
Я витираю вогке чоло,
І біля мене знов саме та,
Така беззахисна і свята
Ти опустилась, зійшла сюди,
І сполучилися ці світи,
І співпадає гарячий слід орбіт
І це кохання не має меж,
Ти розумієш, я знаю теж,
Що не згоріли ще до кінця серця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2011
Жив у Віслі сом вусатий,
Знаменитий математик.
Голос гув його в окрузі:
Підпливайте любі друзі,
Озивайтесь в днину кожну,
Я для вас ділю і множу,
Додаю і віднімаю,
Помилок не допускаю.
І питала суму в сома
Навіть риба незнайома.
І ходив по Віслі вислів:
Сома відповіді стислі.
Сома знали всі. Та врешті
Лин приплив раз нетутешній.
Каже сому: я для пана
Маю ось яке завдання.
Ви – мастак, говорять всюди,
І моє питання буде:
Зможе вмілий математик
До десятки нуль відняти?
Сом всміхнувся – хто ж не знає,
Щось під вусом вичисляє,
Вус у сома той – вусатий,
Сом продовжує гадати.
От біда! Хто допоможе?
Чи один? Чи десять може?
Дві години ті потуги,
Сом посинів від напруги.
Метикує математик:
Від десятки нуль відняти?
Ця задача – наче криця,
Зараз… Знаю… Одиниця!
Десять? Ні… Аж трохи стидно.
Лин - паскудна риба, видно.
Лин соромить: Пане соме,
Вам це діло незнайоме!
Сом змарнів і схуд від стиду,
Бо лічити важко, з виду.
Ранок стукає у шиби,
Вже прокинулися риби,
День, а діло те марудне,
І сом худне, худне, худне.
І як днів минуло кілька,
Став худий, неначе кілька.
Врешті, кинув рідну річку,
І за жінку взяв плотвичку.
ОРИГІНАЛ ТВОРУ
Sum
Mieszkał w Wiśle sum wąsaty,
Znakomity matematyk.
Krzyczał więc na całe skrzele:
- Do mnie, młodzi przyjaciele!
W dni powszednie i w niedziele
Na życzenie mnożę, dzielę,
Odejmuję i dodaję
I pomyłek nie uznję!
Każdy mógł więc przyjść do suma
I zapytać: - jaka suma?
A sum jeden w całej Wiśle
Odpowiadał na to ściśle.
Znała suma cała rzeka,
Więc raz przybył lin z daleka
I powiada: - Drogi panie,
Ja dla pana mam zadanie,
Jeśli pan tak liczyć umie,
Niech pan powie, panie sumie,
Czy pan zdoła w swym pojęciu,
Odjąć zero do dziesięciu?
Sum uśmiechnął się z przekąsem,
Liczy, liczy coś pod wąsem,
Wąs sumiasty jak u suma,
A sum duma, duma, duma.
- To dopiero mam z tym biedę -
Może dziesięć? Może jeden?
Upłynęły dwie godziny,
Sum z wysiłku jest już siny.
Myśli, myśli: "To dopiero!
Od dziesięciu odjąć zero?
Żebym miał przynajmniej kredę!
Zaraz, zaraz... Wiem już... Jeden!
Nie! Nie jeden. Dziesięć chyba...
Ach, ten lin! To wstrętna ryba!"
A lin szydzi: - Panie sumie,
W sumie pan niewiele umie!
Sum ze wstydu schnie i chudnie,
Już mu liczyć coraz trudniej,
A tu minął wieczór cały,
Wszystkie ryby się pospały
I nastało znów południe,
A sum chudnie, chudnie, chudnie...
I nim dni minęło kilka,
Stał się chudy niczym kilka.
Więc opuścił wody słodkie
I za żonę pojął szprotkę.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268329
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 03.07.2011
Ось написав поет свій вірш. Яка поету дяка?
Щоб посміхнувся може хтось, чи навіть і заплакав.
Кондитер спік пиріг. І що він має, крім зарплати?
Іскристий сміх, солодкі сни до будь-якої дати.
Герой спас дівчинку. Йому в пожежі теж дісталось.
Та, показали по ТБ, й дівчатко закохалось.
Так і для дріжджів у вині настане мить остання.
Ми ж дружбу скріпимо вином, а дехто і кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268139
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.07.2011
Ні, немає в світі дива…
Раз купив був пляшку пива,
Випив… І дійшло мені:
Ну чому ж не взяти дві?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267774
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 29.06.2011
Жило-було раз яйце, від курки мудріше,
Але це курку не тішить.
Просить, молить, вмовляє: Будь менше.
Та як тут зарадити, як лізе хтось перше?
Бідкається та курка, мало що не плаче,
А воно говорить, я – качаче.
Курка просить сердечно і ніжно:
Не плигай, бо станеш несвіжим.
А те у трясці неначе,
І каже, що гусяче.
Курка повчає, що не слід крутитись,
Яйцеві легко розбитись,
А воно і мовить, звівши пальця:
У вапні тримають яйця.
Курка йому лагідно: Йди-но у гніздечко.
А воно втече недалечко,
І сівши на грядку голу,
Каже: Ріпою буду до столу.
Курка до нього слухай, сердешне,
З двору не йди – зроблять яєшню.
А яйце їй: Це знають і дітки,
Не бачили там сковорідки.
Курка йому: Обережно, вода гаряча!
Яйце ж їй на те: Холодна! Яка невдача!
І з видом гордим - плиг до окропу по всьому,
І зварилося в ньому.
ОРИГІНАЛ ТВОРУ
Jajko
Było sobie raz jajko mądrzejsze od kury.
Kura wyłazi ze skóry.
Prosi, błaga, namawia: - Bądź głupsze!
Lecz co można poradzić, kiedy się kto uprze?
Kura martwi się bardzo i nad jajkiem gdacze,
A ono powiada, że jest kacze.
Kura prosi serdecznie i szczerze:
- Nie trzęś się, bo będziesz nieświeże.
A ono właśnie się trzęsie
I mówi, że jest gęsie.
Kura do niego zwraca się z nauką,
Że jajka łatwo się tłuką,
A ono powiada, że to bajka,
Bo w wapnie trzyma się jajka.
Kura czule namawia: - Chodź, to cię wysiedzę.
A ono ucieka za miedzę,
Kładzie się na grządkę pustą
I oświadcza, że będzie kapustą.
Kura powiada: - Nie chodź na ulicę,
Bo zrobią z ciebie jajecznicę.
A jajko na to najbezczelniej:
- Na ulicy nie ma patelni.
Kura mówi: - Ostrożnie! To gorąca woda!
A jajko na to: - Zimna woda. - Szkoda!
Wskoczyło do ukropu z miną bardzo hardą
I ugotowało się na twardo.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267754
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 29.06.2011
О банкомате, купюрами повний,
То не працює, то може зависнути.
А я не такий, я – безвідмовний,
Бо знаєш ти, де в мене треба натиснути!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267581
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 28.06.2011
На гілці одного з кущів
Повисла клітка, в ній – канарка,
Крізь пруття лине її спів,
Радіє співу кожна хмарка.
А ключ від клітки у кота,
І той, в обідню дня годину,
В дверцятах ключик поверта
І жадібно ковтає слину.
Щодня обід він має свій,
Не скажеш, що той кіт – невдаха.
Та клітка дивна, бо у ній
На завтра – вже свіженька птаха.
Канарки доля, жалю час,
А грати – вічні (на замітку).
І лиш тому, щоб з’їсти вас,
Відчинять якось вашу клітку.
Kanarek
Na jednym z wielu zwykłych drzew
Klateczka wisi, w niej kanarek -
Przez pręty klatki śle swój śpiew
Obłoki rozjaśniając szare.
A klucz do klatki tej ma kot
I kiedy głodny być zaczyna
Otwiera kluczem drzwiczki w lot,
Do pyszczka mu napływa ślina.
Pożera ptaszka tak co dnia
I nad swym losem się nie biedzi,
Tę własność bowiem klatka ma,
Że co dzień nowy ptak w niej siedzi.
Ten los kanarki, trzeba znieść,
Nie łudźcie się, że znikną kratki,
Bo tylko po to, by was zjeść
Otworzą drzwiczki waszej klatki.
Jacek Kaczmarski
1974
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267461
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 28.06.2011
Я похмілля вік не знаю,
Чарку вип’ю – заспіваю;
А як сил і слід геть сплив,
То питаю – нащо ж пив?
Маю відповідь нехитру:
Йде питво прямцем в макітру,
Вип’ю п’ять по сто, бува,
І - вже сни, думки, слова!
Потім лиш – тривог хвилини,
Самоосуд: «Хто ж тут винний»!
(Але то мої вже справи,
Нащо ці мені забави).
Замість домислів про долю,
Дайте, раз я хочу, волю!
Трунки, слина, кров, і піт
Це все я.
Плюс пісні світ.
ОРИГІНАЛ ТВОРУ
Kac
Kaca nie mam i nie miewam,
Jak wypiję - to zaśpiewam;
Ale kiedy braknie sił
Pytam siebie - po coś pił?
Na to respons mam gotowy:
Picie idzie wszak do głowy
I, za sprawą pięciu stów,
W bród mam myśli, snów i słów!
Ale potem - niepokoje,
Duszne skargi:"Masz za swoje"!
(Za to odpowiadam sam
Co ja z tego targu mam).
Zamiast się domysłem dręczyć -
Dajcie mi się, gdy chcę, męczyć!
Pot, alkohol, ślina, krew
To po prostu ja.
Plus śpiew.
Jacek Kaczmarski
17.6.1989
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267185
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 26.06.2011
І в найкращій соцмережі
Є комунікацій межі.
Смайли, коменти і чати,
Тільки, як поцілувати?
Профіль, галеря, фото,
Та не дотягтися ротом!
Повідомлення й новини,
Але зась, що нижче спини…
Всі у тому одностайні:
Це можливо лиш в оф-лайні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267173
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 26.06.2011
А, розірвись, моя клавіатура,
Якщо мене тримають за козла:
На блог до мене Муза зазирнула,
Поклікала там трохи і пішла!
Були причини в неї, і конкретні,
Не пудрить носика гайнула в туалет:
Де Муза? З блогером? Опівночі? В конекті?
Що буде думати про неї уанет?
Але ж покинула так легко небораку,
Хоча ця Муза – той ще «елемент»:
Щоночі зависає он на gak.у,
На інших сайтах серфила контент!
По клавішам я бив, мов був «з привітом»,
Помилуй, Боже, від пекельних мук,
Вона пішла – моє натхнення слідом,
А на екран заліз огидний глюк!
Я вовком вию, п’ятий кут шукаю,
Давно простив їй - тут не той момент:
Вона в он-лайні з іншими, я знаю,
А в мене в неті, видно, гірший бренд!
Кальмари тхнуть, горішки майже всохли,
На мумію я наче схожий став,
Друзяки випили усю, а хай би здохли,
Літрову пива, що для Музи взяв!
Вже не зудить, печаль десь там зосталась,
Роки стекли – в годиннику піски,
Вона пішла, чи просто від’єдналась,
Та видно, загубила два рядки!
Ось ці рядки, ці самобутні вірші,
І слава генія уже не обмине:
«Поети ж є і кращі, й щасливіші.
Спасибі, що ти вибрала мене».
/Два останні рядки взято з поезії Ліни Костенко
«Ти знов прийшла, моя печальна музо»/
Оригінал твору
Владимир Высоцкий: «Посещение музы, или песенка плагіатора»
Я щас взорвусь, как триста тонн тротила, -
Во мне заряд нетворческого зла:
Меня сегодня Муза посетила, -
Немного посидела и ушла!
У ней имелись веские причины -
Я не имею права на нытье, -
Представьте: Муза... ночью... у мужчины! -
Бог весть что люди скажут про нее.
И все же мне досадно, одиноко:
Ведь эта Муза - люди подтвердят! -
Засиживалась сутками у Блока,
У Пушкина жила не выходя.
Я бросился к столу, весь нетерпенье,
Но - господи помилуй и спаси -
Она ушла, - исчезло вдохновенье
И - три рубля: должно быть, на такси.
Я в бешенстве мечусь, как зверь, по дому,
Но бог с ней, с Музой, - я ее простил.
Она ушла к кому-нибудь другому:
Я, видно, ее плохо угостил.
Огромный торт, утыканный свечами,
Засох от горя, да и я иссяк.
С соседями я допил, сволочами,
Для Музы предназначенный коньяк.
...Ушли года, как люди в черном списке, -
Все в прошлом, я зеваю от тоски.
Она ушла безмолвно, по-английски,
Но от нее остались две строки.
Вот две строки - я гений, прочь сомненья,
Даешь восторги, лавры и цветы:
"Я помню это чудное мгновенье,
Когда передо мной явилась ты"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266887
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 25.06.2011
Ти любиш справляти малу нужду,
В кущах, куди «ходиш пісі»?
Тоді вже давно тебе в лавах ждуть,
Борців з пожежами в лісі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266817
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 24.06.2011
Пам’ятаю, гуляла тоді
Біля берега самої кромки…
Раптом, кола пішли по воді -
Підпливав «Броненосець Потьомкін».
А на ньому, насправді, живцем
І команда його підливала,
І червоним, як кров, прапорцем
Ця команда махала, махала…
- Ти - Ассоль? Значить ось яка ти!
Від волосся і нижче коліна
Вмієш вірності стяг ти нести,
Чули ми від товариша Гріна.
- Я - Ассоль, ну а що тут таке?
І насправді так довго бродила,
Виглядаючи судно, яке
Має гарні червоні вітрила.
- Зустрічали вітрила ми ці,
Ми цю «контру» за мить потопили,
А червоні оці прапорці,
Як ти думаєш, з чого пошили?
Сумно й холодно – тільки одне,
Та й була лиш у блузці і юпці,
Може трохи зігріють мене
Моряки, що гребли сюди в шлюпці?
***
Хоч і довго чекаєш, але
Щось та буде, лише не відразу.
Ну а що там тобі припливе,
Від епохи залежить і часу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266813
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 24.06.2011
Якось жаба
Та й заслабла.
Тож, до лікаря побігла,
Стогне:«Мабуть захворіла»!
Окуляри той поправив,
Бо старим був, хоч і бравим,
Й каже, як оглянув хвору,
З пальцем, піднятим угору:
«Пані пітніє, потому,
Хай пані не спить на сирому,
Хай пані минає насоси,
Хай пані не бігає в роси,
Хай пані у дощ не гуляє,
Хай пані в ставки не стрибає,
Хай пані не хлебче водиці,
Хай пані обходить криниці,
Хай пані не миється зранку,
Хай пані тут дасть обіцянку
На себе і хукати й дути,
Бо пані суха має бути»
Вдома метикує Жаба:
«Раз уже я так заслабла,
Лікар знає, що зі мною,
Значить, буду я сухою»
І жаба себе лікувала,
Висушувала і витирала,
І висушила насилу,
Що з неї – лиш купка пилу.
І в лікаря є запитання:
Пішло щось не так лікування.
ОРИГІНАЛ ТВОРУ
Żaba
Pewna żaba
Była słaba
Więc przychodzi do doktora
I powiada, że jest chora.
Doktor włożył okulary,
Bo już był cokolwiek stary,
Potem ją dokładnie zbadał,
No, i wreszcie tak powiada:
"Pani zanadto się poci,
Niech pani unika wilgoci,
Niech pani się czasem nie kąpie,
Niech pani nie siada przy pompie,
Niech pani deszczu unika,
Niech pani nie pływa w strumykach,
Niech pani wody nie pija,
Niech pani kałuże omija,
Niech pani nie myje sie z rana,
Niech pani, pani kochana,
Na siebie chucha i dmucha,
Bo pani musi być sucha!"
Wraca żaba od doktora,
Myśli sobie: "Jestem chora,
A doktora chora słucha,
Mam być sucha - będę sucha!"
Leczyła się żaba, leczyła,
Suszyła się długo, suszyła,
Aż wyschła tak, że po troszku
Została z niej garstka proszku.
A doktor drapie się w ucho:
"Nie uszło jej to na sucho!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266482
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 22.06.2011
Впіймали в межах міста
Ексгібіціоніста.
А завела в тенета
Його одна прикмета...
- Яка, кортіло б знати?
- Він мав що показати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266326
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 21.06.2011
Помідор вліз на тичину,
Кривить пані господиню.
«Прямо сором
З таким помідором!»
Це розсердило квасолю
«Глузувати не дозволю!
Прямо сором
З таким помідором!»
Став горох зеленим з гніву:
«Сумно від такого співу.
Прямо сором
З таким помідором!»
Ріпа теж пройти не може.
«Як недобре, як негоже,
Прямо сором
З таким помідором!»
Хор городній красномовний.
«Зловживаєте, шановний!
Прямо сором
З таким помідором!»
Помідор так осрамився,
Що червоним враз зробився,
І поліз вниз по тичині
Просто в кошик господині.
ОРИГІНАЛ ТВОРУ
Pomidor
Pan pomidor wlazł na tyczkę
I przedrzeźnia ogrodniczkę.
"Jak pan może,
Panie pomidorze?!"
Oburzyło to fasolę:
"A ja panu nie pozwolę!
Jak pan może,
Panie pomidorze?!"
Groch zzieleniał aż ze złości:
"Że też nie wstyd jest waszmości,
Jak pan może,
Panie pomidorze?!"
Rzepka także go zagadnie:
"Fe! Niedobrze! Fe! Nieładnie!
Jak pan może,
Panie pomidorze?!"
Rozgniewały się warzywa:
"Pan już trochę nadużywa.
Jak pan może,
Panie pomidorze?!"
Pan pomidor zawstydzony,
Cały zrobił się czerwony
I spadł wprost ze swojej tyczki
Do koszyczka ogrodniczki.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266114
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.06.2011
Що нам до того, в кого що за горе?
Хоч осудом за кілометри тхне:
Всі на роботу, ну а ти – на море,
І знайдеться ж один, що дорікне.
Що ж, час віддати декілька калорій,
У формі слів, хоч може бути й мат:
«Дістали! Я ще і не плавав в морі,
Я лежаки здаю там напрокат!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266112
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 20.06.2011
Блинчики кокосові з фруктами удома,
Готували разом, я і друг мій Рома.
Але що це робиться у моєму домі:
Кокосові блинчики з фруктами – у РОМІ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265871
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 19.06.2011
Вилізли з під джинсиків (а у мене беньки)
Бірюзові трусики в цяточках біленьких…
Подивився вище: а вона ж – як лапочка,
Й бірюзові трусики у біленьких цяточках…
Сукня і панамочка, сумочка і бусики,
І в біленьких цяточках – бірюзові трусики…
Заболіло вухо – то смикнула мама:
- На дорослу тьотю так дивитись рано!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265786
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 18.06.2011