Оле Чка

Сторінки (3/207):  « 1 2 3 »

Посвята

Усе  колись  стане  інакшим,
Думки  розірвуться  в  імлі,
А  зараз  я  хочу  подальше  -  
Я  хочу  розбитись  в  тиші.

Життя  віднесе  крізь  кордони.
Ніколи  не  буде  "колись"...
Злетить,  наче  птах  угору,
А  я  все  кричу  -  зупинись!

Не  втримати  час,  як  же  бути...
Не  сила  втрачати,  як  жаль.
Усі  колись  станем  забуті,
Заплачемо  ми  від  прощань.

Не  хочу  втрачати,  так  важко.
Не  хочу  прощатись...  не  йди!
Жити  без  Тебе  страшно.
Ну  залишись  назавжди!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2017


І річ не втім (частина 2)

Життя  пройде,  залишивши  свої  сліди,
тонку  межу  між  вічністю  і  тим,  що  встиг.
І  річ  не  в  тім,  що  довелось  пройти,
Й  не  в  тому  річ,  чого  пройти  не  зміг.

Дороги  різні  розбігають  —  хто  куди.
Це  доля?  Сон?  ніхто  й  не  знає...
І  річ  не  в  тім,  куди  дороги  завели,
Й  не  в  тому  річ,  що  у  житті  все  проминає.

Як  день,  як  мить...  здається,  обійшло.
За  тебе  в  Господа  прошу  й  молюсь.
І  річ  не  в  тім,  що  швидко  час  пройшов,

вся  річ  у  тім,  що  втратити  тебе  боюсь

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2016


І річ не втім…

І  річ  не  в  тім,  що  сльози  на  очах
від  холоду  чи  вітру,  від  дощу.
Не  в  тому  річ,  що  знову  по  ночах
від  втоми  і  від  розпачу  в  душі  кричу.

Чи  так  я  жила,  чи  любила  й  чи  люблю?
Чи  не  шкодую  про  теперішнє,  що  маю?
Повір,  я  все,  що  маю  трепетливо  бережу,
та  я  боюсь  і  страх  не  відпускає...

Хоч  річ  не  втім,  що  все  не  так,  як  хочу,
бо  все  ж  стараюсь,  щоб  щасливим  був  ти.
Не  в  тому  річ  за  ким  вуста  мої  шепочуть,
Бо  моя  ціль  -  твій  спокій  зберегти.

Та  як  пройти  дороги,  що  життя  встелило,
як  серце  від  страждання  вберегти...

Забути  все  -  коли  й  кого  любила,
бо  річ  у  тім,  що  все  життя  моє  -  
лиш  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2015


Бути з тобою

Розставили  всі  крапки  над  "і",
Розкрили  таємниці  любові.
Гадали  бажання,  лежавши  на  дні,
І  вірили,  що  ми  -  не  випадкові.

Створили  з  тобою  власну  гру,
Цілувались  на  березі  моря.
Не  розмикали  наш  вічний  круг,
Щоб  аж  до  смерті  бути  поряд.

Ділились  думкаки  і  наболілим,
Тримаючись  міцно  за  руки.
Малювали  життя  кольором  білим
І  чули  тільки  власні  звуки.

Хай  час  іде,  для  нас  його  сповільню.
Назавжди  разом,  щоб  рука  в  руці.

А  ми  з  тобою  досить  божевільні,
Щоб  поряд,  щоб  навіки,
Щоб  разом  у  житті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2015


Яка ж ти сьогодні красива…

Яка  ти  сьогодні  красива  -
Волосся  розвіяне  вітром.
Самотня,  розпусна,  вродлива.
І  любиш  червонії  квіти.

Як  добре,  коли  ти  щаслива!
Наповнюєш  небо  теплом.
Та  де  ж  ти  береш  стільки  сили?
Твій  ангел  з  розбитим  крилом.

Насичена  світлом,  сльозами,
Розігруєш  долю  на  вдачу,
Та  лиш  огортаєш  коліна  руками,
Як  знов  відчуваєш  розпач  і  втрату.

Втрачаєш  надію  і  віру  у  краще.
І,  майже,  забула,  що  сильно  любила.
Лиш  гордо  вперед,    тільки  б  не  впасти,

яка  ж  ти  сьогодні  красива...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2015


Зрадливі мрії

Ти  будеш  там,  де  будуть  твої  мрії,
Де  кожен  день  сніданок  в  ліжко,
Де  він  теплом  своїм  щодня  зігріє,
Й  не  будеш  думати,  що  надто  пізно.

Ми  тими  є,  які  себе  створили.
Думками  линемо  у  сині  небеса.
Ми  ще  малі,  але  багато  пережили
Й  на  смак  відчули,  що  є  самота.

І  справи  відкладали  -  все  на  завтра,
Створили  шлях  і  гордо  йшли  вперед.
Придумали  усі  і  кожен  свою  правду,
Закутавшись  на  самоті  у  теплий  плед.

А  ти  хотіла  жити  там,  де  твої  мрії,  
Де  кожен  день  сніданок  в  ліжко,
Та  більш  теплом  своїм  тебе  не  гріє,
Та  більше  мрій  нема...  
вже  надто  пізно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2015


Спасибі - щаслива

Спасибі  долі  за  палкУ  нестримну    радість,
За  сльози,  біль,  принесений  на  скронях,
За  безкінечну  віру,  за  жіночу  слабкість,
За  теплий  ранок,  за  моє  безсоння.

Спасибі  небу  за  батьків,  за  друзів,
За  рідних,  добрих,  що  в  моєму  серці.
Спасибі  за  розвіяні  в  житті  ілюзії
І  за  реальність  в  хаосі  чи  круговерті.

Я  так  щаслива  й  вдячна  за  усе,  що  маю  -
В  моїх  садах  цвітуть  волошки,  маки,
Де  міцно  маму  я  до  серця  пригортаю,
Де  найсолодшими  здаються  ранки.

Спасибі  за  любов,  надію,  щирість  і  тепло,
За  те,  що  у  руці  його  моя  тремтить  рука.
Що  у  душі  моїй  його  кохання  проросло.

Спасибі,  доле...  
спасибі,  що  жива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2015


Як забути…

Як  заставити  серце  забути,
Як  заставити  серце  боротись,
У  минуле  всі  двері  замкнути
і  навік  туди  не  повертатись?

Як  пробачити  тебе  за  муки,
Як  пробачити  за  шрам  в  душі?
Вкотре  опустились  мої  руки  -
Знов  спасіння  я  шукаю  у  вірші.

І  не  вірю,  що  тебе  немає!
(я  не  хочу  вірити  в  самотність).
Тільки  сльози  душу  роздирають,
Тільки  спогади  і  тільки  безворотність.

Забери  мене  із  цього  фільму  -
Більш  не  хочу  грати  у  цю  роль.

Вже  без  болю,  смутку  і  без  крику
Я  всі  сили  випиваю  за  любов...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2014


Від кохання не винайшли ліки…

Я  так  довго  тебе  любила,
Я  так  довго  чекала  на  щастя.
І  тебе  в  свою  душу  впустила,
Малювала  серця  на  запястях.

Я  ж  так  вірила,  любий,  а  може,
Будем  довше  з  тобою  удвох.
Лікувала  усе,  що  долю  тривожить.
Тільки  жаль,  що  одна  з  багатьох.

Я  готова  була  твої  рани  глибокі
Омивати  слізьми  і  своєю  любов'ю,
Цілувати  очі  твої  такі  одинокі...
Бути  поруч  і  дихати,  жити  тобою.

Я  взамін  не  чекала  нічого...
Від  кохання  не  винайшли  ліки.

Різав  душу  так  болісно,  довго  -
Почуття  загубивши  навіки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528484
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2014


Осіннє

Цілую  осінь  у  небо  нічних  світил,
Торкаючись  листя,  співаю  сонату.
Тільки,  щоб  спокій  тобі  принести,
Надихатись  тільки  б  твого  аромату.

Багряна  ніч  шепоче  колискову,
Та  нам  з  тобою,  любий,  не  до  сну  —
Пророчить  місяць  спільну  нам  дорогу,
А  значить  час  (але  куди,  я  не  збагну).

І  ти  береш  мене  міцніш  за  руку  —
Нам  осінь  усміхається  у  слід.

На  зустріч  йдемо  ми  солодким  звукам
На  зустріч  долі,  де  почнеться  зліт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2014


Проникати тобі…

Ось  так  проникати  тобі  під  шкіру,
Щоб  кожен  дотик  чи  рух  до  мурашок.
Все  буде  надприємно,  бо  так  захотіла,
Бо  ти  найсильніший  з  усіх  —  наркотик.

Я  не  посмію  і  слова  сказати,  так  добре,
Тільки  твій  запах,  стогін  і  солод...
Ти  проникаєш  все  глибше,  немов  хвороба,
А  я  від  пристрасті  згортаюсь  в  кокон.

Хай  топиться  між  нами  товста  крига
І  тане  віск  від  сплаканих  давно  свічок,
Я  знаю,  що  навіки  буду  лиш  твоя  єдина.
І  хай  благословить  нашу  любов  сам  Бог.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2014


Останній раз

Останній  раз  взколихую  вітрила,
Останній  раз  торкаюсь  твоїх  рук,
Бо  за  плечима  вже  зітліли  крила,
Бо  більш  не  буду  цілувати  ніжних  губ.

Востаннє  обіймаю  рідні  плечі,
Востаннє  я  до  серця  пригортаю.
Нема  на  світі  більш  такої  порожнечі,
Коли  від  мене  йдеш...  що  відчуваю...

Востаннє,  милий  мій,  востаннє
З  тобою  п"ю  до  дна  я  за  любов.
Чорт  забирай,  чому  не  знала,  що  розтане
Це  почуття,  яке  ділили  ми  на  двох?..

Ти  йдеш?  Ну  що  ж,  бувай  щасливий.
Я  якось  справлюсь  і  не  треба  зайвих  фраз.
Лиш  тільки,  як  збиратиметься  злива
Прийди  і  пригорни  мене  
знов  у  останній  раз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2014


З добром у серці

У  мене  в  душі  розквітають  волошки  ,
Вітер  несе  мої  мрії  у  даль.
Я  заплету  у  своєму  волоссі
Безліч  щасливих  і  добрих  бажань.

Світ  не  складний,  -  ми  тут  герої,
Просто  на  мить  розійшлися  шляхи.
Давайте  відкинемо  зайві  ромови,
Дивіться  на  небо  -  літають  птахи.

Чисте  не  небо  -  чиста  душа!
Світ  починається  з  кожного  з  нас.
Давайте  відкриєм  свої  добрі  серця,
Давайте  миритись  ще  поки  є  час...

Я  мрії  свої  відпускаю,  летіть!..
Нехай  вас  розносить  вітер  по  світу,
Нехай  з  незбагненних  моїх  сонцевіть
У  ваших  серцях  палатиме  світло...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2014


Плач, моя Україно!

Плач,  моя  Україно!
Плач,  вмивайся  слізьми.
Діти  твої  поснути  -
Дітей  забралИ  вороги.

Плач,  моя  Україно!
Ридай  за  синів  своїх,
Цілуй  матерів  заплакані  очі.
Цілуй!  На  тобі  тяжкий  гріх.

Плач,  моя  Україно!
(чи  з  твоєї  вини  ми  сирОти)
Твої  діти  за  тебе  боролись,
А  тепер  помираєш  в  скорботі.

Плач,  моя  Україно!
Ще  й  досі  за  тебе  молюсь.
Чому  ж  так,  мамо  єдина,
У  світі  я  жити  боюсь?..

Плач,  моя  Україно!
Плач,  вмивайся  слізьми.
Діти  твої  поснути  -
Дітей  забралИ  вороги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014


У снах

Просотане  серце  болем  чи  відчаєм
Пише  свої  божевільні  новели.
Спокій  блукає  по  краю,  мабуть,    леза,
Бо  ж  сумно,  що  знову  з  тобою  окремо.

Розмалювала  сни  суто  для  тебе,
Щоб  ти  купався  в  пестощах  ілюзій,
Ми  відчували  сердець  наших  трепет,
Тримавшись  за  руки,  наче  кращі  друзі.

Розкажи,  як  живеш,  як  ти...  як  справи?
Чи  люблять  тебе  там,  де  зараз  живеш,
Чи  те,  що  між  нами  було  насправді?..
Чому  ж  ти  як  море  від  мене  пливеш...

Закінчиться  сон...  тебе  знов  немає.
Не  треба  людей,  не  треба  нікого.
Лиш  серце  ще  вірить,  а  серце  чекає,
Що  наші  з  тобою  зійдуться  дороги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2014


Найріднішому

Я  втомилась  віддалятись  від  тебе,
Не  питати  поради,  не  чекати  з  роботи,
І  просити  розради  тільки  у  неба...
Я  втомилась  топись  в  турботах.

Я  так  хочу,  щоб  взяв  ти  за  руку,
Розказав,  як  потрібна  насправді  тобі.
Вберегти  б  від  страшної  такої  розлуки,
Й  поділить  з  тобою,  як  важко  стає  на  душі.

Я  так  хочу  підтримки  твоєї  і  віри.
Просто  так  щоб  дзвонив,  чути  голос,
Щоб  від  сміху  з  тобою  мурашки  на  тілі,
Як  колись,  памятаєш?..  та  розірване  коло.

Та  не  злися  на  мене,  що  пішла,  так  буває.
Просто  я  хочу  вільно  у  світі  літати...

Ти  лиш  знай,  що  слова  твої  всі  пам"ятаю,
Ти  лиш  знай  -  я  люблю  тебе,  тато...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507860
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2014


Перед сном

Я  давно  ні  за  ким  не  скучала,
Не  писала  віршів  перед  сном.
Я  життя,  наче  книжку  гортала
Й  смакувала,  неначе  вино.

Я  ж  забула,  як  серце  німіє
Від  любові,  кохання  й  тепла.
Я  не  знаю,  та  хто  й  зрозуміє,
Чому  я  вже  далеко  не  та...

Може,  рими  забули  дорогу
До  душі,  мого  серця,  спокОю?
Я  не  вмію...  не  пишу  нічого...
Сумно  стало  у  домі  пустому.

Навіть  ночі  порожні  й  німі,
Я  одна  серед  сотень  зірок.

Може,  винні  з  тобою  самі,
Що  в  віршах  не  знайду  
свій  куток?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2014


Жаль

Скільки  чекати,  вірити  скільки?
До  крику,  до  болю,  до  втоми  самої.
Чекає  вокзал,  то  час,  мабуть,  бігти,
Щоб  знов  не  спинитись  від  тої  любові.

Ти  чуєш,  як  серце  у  вирій  злітає.
Не  ті  тепер  люди...  не  ті,  але  й  ти
Змінився  і  так  вже  тепер  не  буває,
Щоб  разом,  щоб  двоє  дійшли  до  мети.

Ти  ж  знаєш,  як  важко,  як  сумно  одному.
Ілюзії  щастя  всю  душу  з'їдають.
Не  те  б  що  я  більше  не  вірю  нікому,
То  просто  без  тебе  життя  затліває.

Як  вірити,  любий,  як  знати,  як  бути.
Життя  проростає  колоссям  з  душі...
І  б'ються  два  серця  -  тебе  не  забути.
Як  жаль,  що  з  тобою  ми  стали  чужі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504351
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2014


Мамі

Свій  світ  присвятити  тобі  до  останнього  подиху,
Оберігати  тебе  від  набридливих  сірих  буднів.
Прокидатись    і  знову  плекати  дивні  надії,
Що  ніби  ти  ось-ось  увійдеш  в  мої  сни  безлюдні.

Ти  обіймаєш  так  часто  і  кажеш  «все  добре,  люба»,
Витираєш  сльози,  коли  по-справжньому  важко.
І  так,  твоя  віра  безцінно  мене  щодня  лікує.
Не  залишай  мене,  моя,  на  все  життя,  єдина  пташко!

Я  щодня,  щовечора  і  щоночі,  чекаю…  а  може...
Ти  знову  прийдеш  в  рідний  дім  щаслива  така  МАМА,
Обіймеш,  як  завше  бувало,  наповниш  теплом  оселю,
Ти  завжди  любила…  і  те,  що  підеш  сама  і  не  знала.

І  тисне  у  грудях  серце,  стискається  від  болю  душа...
А  ти  із  ангелами  танцюєш  в  садах,  і  крилами  шелестиш.
Та  я  все  чекаю,  коли  прийдеш,  а  все  чекаю,  чуєш,  мамо.
Я  так  багато  ще  не  встигла  сказати…  
я  так  багато  тобі…  прости.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2014


Не питай - не знаю

Я  не  знаю,  як  бути,  коли  іде  злива.
Заховатись  в  куточку  чи  писати  віршІ?
Розказати  усім,  як  на  серці  моїм  тужливо,
Чи  сміятись-сміятись  від  болю    в  душі?

Не  питай,  чому  важко,  не  питай…    я  не  знаю.
Може,  просто  втомилась  ,  може,  то  лише  злива.
Може,  просто  надія…  ні,  не  знаю…  не  знаю  —
Тільки  губи  твої  чомусь  пахнуть  полином…

Я  стелила  свій  шлях,  як  могла,  до  знемоги,
Я  ховала  від  всіх  померлі  зрадливі  квіти!
І  не  знаю,  чому  у  мені  поселилась  тривога  —
Може,  я  замість  зливи  чекала  сьогодні  літа?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2014


Нічого без мене

Тільки  не  починай  нічого  без  мене:
Ні  любові,  ні  злості,  ні  світлої  правди.
Я  прийду  й  цілуватиму  ніжно…
Тільки  не  починай  нічого  без  мене.

Не  вір,  прошу,  слухам,  що  гірко  буває,
Бо  вітер  всі  рани  лікує  ,  обвітрює  серце.
Я  буду  з  тобою  назавжди,  та  тільки
Не  вір  прошу,  слухам,  що  гірко  буває.

Сльози  мої  не  зупиниш,  та  втім  і  не  треба,
У  мене  в  душі  ще  живе-оживає  надія.
І  камінь  з  грудей  скоро  впаде  тобі  на  долоні.  
Сльози  мої  не  зупиниш,  та  втім  і  не  треба

Не  треба  нічого,    лиш  дай  трішки  щастя…
Нестримно  бракує  обіймів  солодких  твоїх.
Ти  сльози  мої,  ти  мій  біль  і  бажання.
Не  треба  нічого,    лиш  дай  трішки  щастя
нашій  Любові…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2014


На пам'ять любов

Ти  знову  прийдеш  напівсонний  до  мене
В  руках  пляшка  рому  і  трохи  надії.  
Притулишся,  скажеш  –  я  завжди  з  тобою,
А  потім  лиш  зникнеш,  та  й  так  і  мене  не  зігрієш.

А  я  хочу  серце  твоє  відчувати  щодня,
Чути    твій  голос,  дихання  в  шию  і  дотик…
А  ти  тільки  йдеш,  залишивши  лиш  сон  на  прощання,
А  ти  тільки  йдеш,  й  на  пам'ять  лишаєш  лиш  кроки.

А  може  тебе  там  хтось  любить  ще  більше  за  мене,
Цілує  волосся  і  стогне  під  тілом  солодким  твоїм,
А  може  комусь  обіцяєш  там  вічне  кохання,
А  може…  ти  просто  самотній  вертаєшся  в  дім.

Ти  правди  не  скажеш,  й  брехати  не  станеш  також,
Мовчатимеш  й  знову  до  дна  допиватимеш  ром.
Відкинеш  надію,  тілами  сплетемося  вкотре,
А  потім  лиш  зникнеш,  на  пам'ять  лишивши  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2014


Іди до…

У  мене  безлад  в  сумочці,  у  тебе  –  в  голові,
Ти  пишеш  свою  прозу,  а  я  дурні  вірші!
Тобі  усього  мало  (  так  дивно,  мені  теж),
Нема  в  тобі  любові,  а  в  мене  є  –  безмеж.

Слова  твої    безглузді,  як  сам  твій  капелюх!
Багато  фальші,  сміху,  іроній  і  брехні.
Ти  знову-знову  любитимеш  цих  шлюх,
А  я  в  цей  час  прослухаю  усі  сумні  пісні.

Немає  сенсу  далі  описувати  стан,
Коли  ти  бродиш-ходиш  у  когось  по  душі.
Мене  від  тебе  нудить,  суцільний  ти  обман,
Тому  іди  до  ср*ки,  не  плутайся  в  моїм  житті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014


Болить

Маючи  єдине  бажання  бути  щасливою,
Розмальовуєш  сірі  будні  на  «за»  і  «проти»,
Й  не  втримавши  біля  себе  кохану  людину
Вкотре  позбавляєшся  наївної  цноти.

Пишеш  вірші  серед  ночі  про  синє  небо,
Тішиш  себе  ілюзіями  про  краще  минуле.
Дівчинко,  навіщо  мучиш  себе,  не  треба,
Усе,  що  було  неминучою  смертю  заснуло.

Вдаєш,  що  щаслива  й  така  неповторна,
Цілуєш  проміння    і  п’єш  ранкову  росу.
Обожнюєш  каву  і  колір  пастельно-чорний,
Щоб  врешті-решт  усміхнутись  щиро  життю.

Кожен  день  випиваєш  до  дна,  мов  отруту,
Вмиваєш  обличчя  слізьми,  відроджуєш  віру.
Облиш  його,  чуєш,  зійди  зі  старого  маршруту,
Залиш  усе  небу…  усе,  що  так  довго  боліло.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014


БезКрила

Та  що  я  можу,  хто  я  взагалі  така  –
Ні  сил,  ні  правди,  маю  тільки  мрії.
Ховаю  в  закутках  придумані  слова
І  тішусь,  хоч  ніхто  й  мене  не  розуміє.

Омріяний  мій  замок  знову  завалився,
В  моїх  руках  поволі  помирає  віра.
Та  хто,  й  коли  у  кращу  сторону  змінився,
Якщо  в  душі  живе  суцільна  прірва.

Дивитися  на  зорі…  а  сенсу  то  немає!
І  посміхатись  всім,  усюди,  з  усіма...

А  час  пливе,  години  йдуть-минають,
А  за  плечима  й  досі  ще  жодного  крила…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014


В епіцентрі ніжності

Я  в  епіцентрі  блаженної  ніжності,
Створючи  на  майбутній  день  ілюзії.
Тільки  не  зникай,  будь  відображенням
Моїх  ідей  й  такого  нового  збудження.

Можливо,  ще  рано  говорити  про  гріхи,
Оголюючи  нерви  до  глибини  клітин.
Станеш  спокоєм  –  відведу  тобі  душу,
А  поки  заплетемо  любовних  павутин.

Не  озирайся.  Шовком  зав’яжу  твої  очі,
Щоб  світ  клином  зійшовся  лише  на  мені.
Відчувай  тільки  подих  і  руки  мої  холодні
Цілуй  невтомно,  а  я  залишу  шрами  на  спині.

Будемо  пити  каву  з  тобою  посеред  ночі,
Ти  розкуйовдиш  волосся  й  читатимеш  вІрші.

Чорт  забирай!  –  в  епіцентрі  блаженної  ніжності,
То  хіба  ж  ми  з  тобою  не  найщасливіші?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014


Залишайся поруч

Розбуди  мене  поцілунком,
Пригорнись  і  не  відпускай.
І  на  тілі  тонким  візерунком
Біля  серця  мого  заблукай.

Подаруй  мені  теплу  усмішку
І  за  руки  міцніше  візьми.
Ми  до  вечора  будем  у  ліжку
Відчувати  ковточок  весни.

Обіймай  мене  тепло  і  ніжно,
Не  зникай,  бо  для  тебе  зняла
Я    із  серця  міцну  занавісу
І  любов,  наче  дар,  прийняла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2014


Чуже життя

Мені  здається,  що  проживаю  чуже  життя.
Серце  веде  війну  проти  почуттів  і  болю.
Ще  зовсім  трохи  і  розпуститься  весна,  
А  просто  зараз  -  залиши  мене  одною.

Я  змучилась,  хоча  навчилася  чекати,
Не  вистачає  сил  на  зайві  сентименти.
Хіба  просила  я  тебе  мене  кохати?
Хіба  чекала  зустрічі,    на  радісні  моменти?
-----------------------------------------------
Знову  схожий  на  тінь,  ти  стоїш  за  плечима,
Я,  звичайно,  обІйми  відкрию  для  тебе.
Витиратиму  сльози,  хоч  немає  причини.
Витиратиму  сльози,  
бо,  напевно,
так  треба…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484119
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2014


Маленьке диво

Твої  рученята  мене  розбудили,
А  радісний  сміх  повернув  до  життя,
Ми  криком  веселим  день  заманили,
Бо  ти  наймиліше  у  світі  дитя!

Твої  оченятка  від  сміху  сіяють,
А  ніженькі  босі  затопчуть  журбу.
Гучні  «тосі-тосі»  усіх  забавляють  ,
Я  ж  так  полюбляю  усмішку  твою!

Ти  диво  маленьке  і  ти  цілий  світ,
Моє  перевтілення  щастя  й  добра.
Будь  поруч  сьогодні  і  завтра  -  навік.
Люблю  тебе,  чуєш.  (Хресна  твоя).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2014


Прощай

Що  булО,  що  є...  і  що  буде  забудь.
Заспівай  колискову  своїм  почуттям.
Я  знаю,  що  пройде  усе  коли-небудь
І  ти  вже  не  назвеш  мене  своїм  життям.

Ми  надто  різні  й  не  одна  дорога
Нас  розділила  на  окремі  Я  і  Ти.
Й  між  нами  не  залишилось  уже  нічого...
Ну  ось,  і  ми  з  тобою  розійшлись.

Я  відпускаю  все,  і  ти  вже  не  тримай,
Не  думай  про  той  час,  бо  більш  нема.
Від  мене  і  від  "нас"  потрохи  відвикай,
Бо  за  плечима  залишились  наші  почуття.

Я  закриваю  свою  душу  і  серце  на  замок,
Бо  вже  нема  там  місця  для  кохання,
І  спогади  стираю  зі  своїх  думок,
Та  й  ти  забудь,  прошУ.  Навіщо  те  чекання?..

Це  наш  кінець,  закінчення  святої  ери  —
Початок  нОвих  і  окремих  божевіль.

Ти  будь  щасливим...  але  вже  тепер  без  мене,
Бо  бачиш,  я  приношу  в  долонях  тільки  біль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2013


В мені війна…

Моя  душа  блукає  десь  поміж  незнанними  світами,
Губами  лОвлю  присмак  божевільних  невдоволень.
Я  хочу  обіймати...  і  почути  тільки  голос  мами,
А  не  читати,  що  потрібна  із  твОїх  повідомлень.

Ти  не  такий,  як  всі,  а  я  втомилася  від  неба.
В  тобі  життя,  як  виток  праведних  чуттів.
Ковток  вина  наповнить  гіркотою  всі  мої  планети,
Щоб  збулось  те,  чого  зі  мною  ти  насправді  захотів.

В  мені  іде  війна  між  треба  і  між  тим,  що  хочу
(як  на  кусочки  розпадається  невидима  душа),
Та  я  іду  вперед...  хоч  байдуже,  чиї  зустріну  очі,
Бо  звикла,  чуєш,  звикла!..  в  житті  лишатися  одна.

Не  покладаючи  надій  на  Бога,  чи,  мабУть,  на  тебе,
Я  вірила,  що  буде  все  не  так,  що  буде  все  інакше!

А  біль  ще  тисне  в  серці  й  болить  десь  поміж  ребер
Та  я  ще  йду  вперед  і  усміхаюся  життю,  та  втім,
як  завше.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2013


Я прийду…

Я  прийду  в  твої  сни  несподівано  ніжно,
Цілуватиму  ніч  за  твої  теплі  сни...
Тільки  ти  обіймай  мене  віддано-грішно,
Й  обіцяй,  що  не  зникнеш  із  моєї  весни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2013


Пробач… втомилась…

Пробач  мене  за  те,  що  я  так  розгубилась.
Я  просто  вже  відвикла  говорити  по  душам,
Я  просто  знову  на  єдині  зорі  задивилась
І  віддалась  (на  трошки)  небу  і  чужим  вітрам.

Побудь  зі  мною  -  хочеш  вічність?  Може,  мить?
Я  все  стерплю  за  відчайдушних  тільки  "нас",
Бо  знаю,  що  минуле  у  мені  таки  переболить...
Не  йди,  побудь...  мені  лише  потрібен  час.

Я  загубилась  у  турботах  і  про  все  забула
(як  власне  щастя  розміняла  на  самотність),
Та  я  люблю  тебе,  і  як  би  там  не  було
Лише  в  твоїх  очах  я  бачу  неповторність.

Пробач  мене  за  те,  що  я  так  розгубилась.
Я  просто  вже  відвикла  говорити  по  душам.

У  власних  почуттях  я  (майже)  розчинилась...
Це  на  моєму  серці  болить  невиліковний  шрам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2013


Любитимеш мене

Ти  не  зможеш  мене  забути.
Я  тобі  не  дозволю.  Чуєш?
Й  поки  можу  я  ще  любити,
Ти  про  мене  не  раз  почуєш.

Ти  не  будеш  кохати  інших:
Ще  тебе  я  не  розлюбила.
Серед  вулиць  пустих  і  грішних
Я  сьогодні  тебе  загубила.

Ти  не  зможеш  спокійно  жити,
Ти  не  будеш  спокійно  спати.
Й  поки  можу  я  ще  любити  -
Я  заставлю  тебе
Мовчати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2013


Самотня душа

Скільки  разів  розбивалися  крила,
Тремтіли  від  холоду  і  самоти?
Скільки  разів  у  тебе  була  єдина?
Скільки  я  падала  вниз  з  пустоти...

Мене  нема,  я  зникла  серед  болю,
Не  йди  і  не  шукай  моїх  слідів.
Я  вже  давно  попала  у  неволю
До  світанкових  і  сумних  садів.

Я  не  прийду  і  не  благатиу  прощення,
Не  появлюсь  душею  серед  снів,
Не  стану  у  житті  твоїм  натхненням
Й  не  гратимусь  дощем  серед  вогнів.

Я  забуваюсь...  і  стираюсь  із  думок.
(безвихідь  обпікає  свіжі  рани).

На  голові  моїй  із  хризантем  вінок,
Заплетений  життям  й  самотніми  вітрами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2013


Віра…

Мене  добиває  і  ріже  по  нервах,
І  робить  черствою  до  болю  з  грудей
Велика,  як  сонце,  безмежна,  як  небо,
Страшна  і  шалена  віра  в  людей...

Я  вірю  словам,  що  як  правило,  мало
Несуть  за  собою  правду  і  зміст!
І  роблять  вразливим  втомлене  серце,
І  запевняють,  що  ти  песиміст.

Я  вірю  у  вчинки,  щО  вам  невідомі,
В  простий,  безкорисливий  вияв  добра.
Я  вірю,  що  кожен  в  душі  є  безмежним,
Та  в  кожному  бачу  —  маленька  межа.

Куди  тільки  мрії  мене  не  носили,
Допоки  мовчала  й  молилась  до  неба.

Мене  добиває,  та  сильною  робить
Страшна  і  шалена  віра  у  тебе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2013


Твоя

Наші  спільні  сни  давно  не  чорно-білі.
З  тобою  стосунки  дійшли  до  оргазму!
Ти  доводиш  любов  не  словами  —  на  ділі,
Тому  готова  віддатись  тобі  (майже)  одразу...)))

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2013


Невідомість

Я  не  знаю,  що  станеться  завтра  зі  мною,
Чи  пройде  непросвітна  і  дика  моя  печаль,
Чи  буду  коханою,  чи  залишусь  зовсім  одною.
Я  не  знаю  що  буде,  та  й  нічого  мені  не  жаль.

Може,  скажеш  колись,  що  любив  мене  донестями,
Та  між  нами  немає  нічого  —  ні  правди,  ні  віри.
Всю  минулу  любов  розмалюєш  простими  кистями
І  розкажеш  мені,  що  немає...  немає  довіри.

Ну  немає  і  що?  (десь  між  груди  затислася  рана)
Все  згоріло  дотла,  не  лишилося  більше  нічого,
Та  чи  винна  душа,  що  я  стала  для  тебе  незвана,
Що  крім  тебе  мені  не  хотілось  ніщо  і  нікого.

А  тепер,  що  тепер?  Ледве  щось  —  й  на  вокзал!
Бігти  швидше  від  себе,  щоб  не  чулися  кроки...

Та  колись  він  розкаже,  що  зовсім  мене  не  знав,
Що  любив...  тільки  я  відвернусь,  
зберігаючи  спокій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2013


Спасибі, що люблю

Я  дякую  небесам,  що  подарували  мені  твою  любов,
За  відчуття  невимовного  щастя,  спокою  і  блаженства.
І  ти  у  моїм  житті  як  повітря,  вода,  ти  –  вогонь…
Найкраще  втілення  мого  божевільного  мистецтва.

Ти  ховаєш  мене  у  закамарки  своїх  потаємних  бажань,
Оберігаєш  від  смутку  й  даруєш  серцю  рожеву  райдугу.
І  я  потроху  забуваю  про  минуле  –  мені  його  тепер  не  жаль,
Тільки  зараз  відчуваю  –  живу,  а  на  решта  не  звертаю  увагу.

Тобою  пропахло  моє  тіло  до  кожної  тоненької  нитки,
І  я  щоранку  відчуваю  присмак  твоїх  солодких  цілунків  –
Душа  розквітає,  мов  подаровані  тобою  маргаритки.
Знаєш,  просто  голова  обертом  від  наших  стосунків.

Я  дихаю  тобою,  живу  і  від  кохання  просто  їду  з  глузду,
Та  й  інколи  здається,  що  все  це  не  реальність,  що  я  сплю.
Із  насолодою  смакую  кожну  мить,  немов  улюблену  робусту.
Я  буду  зАвжди  поруч…  Спасибі,  що  так  віддано  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2013


Спрага любові

–  Подивись,  як  тепер  розцвіла  наша  вулиця,
Мов  й  не  було  ніколи  тих  зимових  оков.
Ти  шепочеш  мені:  "Залишуся  з  тобою,  розумнице,
Тільки  варто  повірити  в  чисту  любов".

–  Подивись,  за  вікном  сяє  сонце  до  вечора,
А  вночі  повертатися  тепло  додому  з  тобою.
(тільки  жаль,  що  розлукою  доля  простелиться,
Бо  твоє  почуття  знов  загине  чужою  зимою).

—  Подивись,  твоє  серце  на  волю  ще  проситься
Так,  неначе  й  не  було  звабливих  ночей...
–  (Та  як  би  ти  лиш  знав,  що  сумного  й  не  хочеться,
Тільки  сльози  зимою,  мов  лід,  миготять  із  очей.

Знову  я  за  тобою  стою  і  пуста,  і  роздіта,
Ти,  прикривши  своїм  піджаком  мене,  знов
Лиш  шепочеш:  "Ти  по-справжньому  станеш  зігрітою,
Коли  вперше  повіриш  в  чисту  і  справжню  любов".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2013


Любові забагато не буває…

Надлишок  хороших  днів  з  тобою  не  буває  -
Ти  годуєш  мене  порціями  шаленого  щастя.
Усе,  що  пов’язане  з  тобою  мене  надихає,
І  я,  мов  ангел,  в  сяйво  неба  одяглася.

Ти  цілуєш  блаженно-ніжно  моє  передпліччя
(і  я  не  вмію  описувати  достеменно  емоції),
Та  до  мурашок  на  тілі  обожнюю  твоє  обличчя,
Всі  думки  мої  про  тебе  вульгарні  і  такі  пророчі.

Ти  той,  з  ким  хочу  прокидатися  щоранку,
Дивитись  в  очі  і  розуміти  тебе  без  слів,
А  нам  завжди  є  про  що  говорити  і  до  світанку,
Щоб  від  втоми  заснути  і  марити  до  чортиків.

Ми  з  тобою  божевільно-ненаситні  до  любові  -
Від  неї  шалено  б’ється  те,  що  ліворуч...

І  бАйдуже,  де  я  буду  -  аби  лиш  з  тобою,
Аби  лиш  в  коханні  навіки  залишитись  поруч.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2013


Тому, що так здається…

Мені  здається,  що  я  вже  не  та.
Старію  -  я  в  хорошім  сенсі  слова!
Душа  моя  і  плаче,  і  співає,  як  одна,
Й  таке  нове  здається  все  знайомим.

Мені  здається  -  я  втомилась  гратись.
Я  жити  хочу  легко  -  по-людськи!
Та  я  не  знаю,  що  тобі  сказати,
Коли  так  дивишся  на  мене  з  висоти.
--------------------------------------
Здається,  я  тебе  забула...
Та  це  лише  здається  -  я  це  знаю.
Бо  я  б  без  тебе  в  пеклі  потонула,
А  так  живу  щаслива  серед  раю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2013


Коли тебе не було поруч…

В  самотніх  днях,  коли  тебе  не  було  поруч,
Моя  душа  зривалася  з  глухих  тенет.
Усе  навколо  одягало  свій  печальний  обруч
І  затягало  в  моїх  грудях  все  міцніш  корсет.

Я  задихалась  від  нестачі  твого  запаху  мигдалю...
(І  все  якось  зрадливо  ішов  від  мене  дощ).
Я  не  задумувалась  навіть,  які  між  нами  далі,
Та  все  душили  горло  морок  серед  пекучих  гроз.

Мені  не  зрозумілий  той  стан  був.  Так  –  до  тебе,
Відчувши  твій  вогонь  горіла,  не  згасала,  мов  свіча.
Я  знаю,  що  тепер  на  світі  нічого  вже  не  треба,
Крім  того,  щоб  упевнитись,  що  я  навік  твоя.

Із  крайнощів  у  крайнощі  впадати  не  хотілось  –
Я  вірила,  що  в  серці  у  тебе  я  живу...

Та  скільки  тих,  які  теплом  твоїм  зігрілись?
Та  скільки  ж  тих,  кому  ти  говорив:  "Люблю".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2013


Крізь відстань

Відстань  не  має  значення,
Коли  твій  образ  у  моїй  душі.
Звісно,  все  вимагає  покращення,
Та  головне,  що  я  також  живу  в  тобі.

Відгомін  неба  у  твоїх  очах,
А  у  моїх  тендітне  лине  літо  -
І  ти  приходиш  знов  до  мене  в  снах,
Щоб  вкотре  від  розлуки  обігріти.

Промінням  сонця  я  торкаюся  тебе
На  віддалі  незвіданих  чекань.

Твою  печаль  невидимо  мій  голос  огорне,
Щоб  ти  забув  той  відчай  від  прощань.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2013


Остання сповідь

Я  десятки  разів  ховався  від  життя,  наповнюючи  келих  міцним  коньяком,  просто  зникав  на  кілька  миттєвостей,  здавалося  б,  вічності.  Я  більше  не  міг  думати  про  той  час,  коли  був  щасливим  і  все,  що  мені  залишалось  чи  лише  хотілось  –  закритись  у  своїй  порожній  квартирі  і  зникнути…  зникнути  кудись  у  невідоме,  де  я  б  міг  відчути  себе  вільним  від  життя,  проблем,  людей  і  врешті  самого  себе.  
Мій  мозок  переповнюють  спогади,  я  не  вмію  боротись  з  ними,  тому  все,  що  хочеться,  то  випити  до  безтями  улюбленого  коньяку  (єдине  щастя  в  такі  моменти)  і  забути  все.  
Я  зовсім  не  вмію  керувати  своєю  долею,  боротись  за  своє  (можливо  навіть  заслужене  спробами,  терпінням,  жагою  до  перемоги)  життя,  але  я  дійсно  відчуваю,  що  втомився.  Мені  остогидли  щоденні  турботи,  дружина,  діти,  скавуління  собаки  сусідів  та  й  самі  ж  сусіди  набридли!
Я  обмінюю  здоровий  глузд  на  безкінечну  відразу  до  самого  життя.  Мені  тут  надто  пусто,  щоб  затриматись  надовго.  Я  пустий…  
«Кохана,  я  хочу  від  тебе  піти.  Ні,  не  тому,  що  більше  не  люблю  тебе,  якраз  навпаки...  Зі  мною  ти  нещасна,  ти  мучишся  від  однієї  лиш  думки  про  мене.  Я  не  хочу,  щоб  бачила  мене  таким  безпорадним  і  не  придатним  до  життя.  Я  хочу  вберегти  тебе  і  наших  дітей  від  цих  мук  і  страждань…  
З  самого  початку  нашого  знайомства,  в  той  день  коли  я  побачив  тебе  усміхнену  і  мокру  серед  вулиці  у  дощову  погоду,  я  сказав  собі,  що  зроблю  тебе  щасливою,  що  саме  ти  будеш  моєю  дружиною,  коханкою  і  всім  моїм  життям.  Я  від  самого  початку  плекав  віру  і  надію  в  тебе,  що  зможу  зробити  тебе  найщасливішою  моєю  принцесою.  
Я  сподіваюсь,  що  так  і  було…  але  вибач,  що  не  до  кінця,  пробач  мене  за  ті  сльози,  що  довелось  пролити  тобі  із-за  моєї  недбалості.  
Ти  знаєш,  яким  я  був  розгільдяєм…  Як  не  задумуючись  про  ціну  життя  я  мчав  у  своїй  машині  назустріч  вітру.  Ти  завжди  мені  говорила:  «Любий,  будь  обережним»,  та  відпускала  мене  в  полон  доріг,  бо  знала,  що  це  для  мене  надважливо.  
І  ти  мені  важлива.  Кохана,  я  так  тебе  люблю…  я  так  люблю  тебе,  що  готовий  піти…  назавжди.  
Бо  хто  я  тепер?  Шматок  м’яса,  який  навіть  не  здатен  сказати  тобі  як  сильно  ти  потрібна  мені,  як  мені  шкода,  що  я  більше  не  можу  носити  тебе  на  руках,  готувати  сніданки,  цілувати  тебе,  обіймати…  Я  більше  нічого  не  в  стані  зробити…  Я  паралізований,  хворий,  я  ніхто.  Я  не  здатен  більше  робити  тебе  щасливою  і  це  найбільше  моє  покарання.  
Чорт  забирай,  я  навіть  не  в  стані  сказати  тобі  про  це.  І  вся  ця  сповідь  тільки  у  моїх  ганебних  і  нікчемних  думках.  Пробач  мене,  зіронько  моя  єдина.  Я  кохаю  тебе,  та  моє  серце  більше  не  може  терпіти  твій  біль  через  мене.  Ти  будеш  щаслива.  Я  знаю…  А  діти…  Діти  справляться  теж,  у  них  свої  сім’ї.  Прости  мене,  життя  моє,  моя  принцесо».  

Я  десятки  разів  ховався  від  життя.  Я  більше  не  думаю  про  той  час,  коли  був  щасливим.  Я  зникаю,  зникаю  кудись  у  невідоме,  де  відчуваю  себе  вільним…  вільним  від  життя,  проблем,  людей  і  врешті  самого  себе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2013


Не (довіра)

Коли  за  вікном  ховається  ніч,
А  ранок  торкається  твоїх  плечей  -
З  думок  відкидається  холод  і  сум,
Вмирає  чомусь  серед  сотень  речей.

Коли  замикається  коло  зневіри
І  оплески  линуть  в  твоїй  голові  -
Ти  думаєш,  якби  це  краще  зробити,
Щоб  знов  непомітно  збрехати  мені.

Коли  відкривається  навстіж  душа  -
Тремтять  твої  губи  зі  смаком  полИну,
Та  ти  обіймаєш,  як  завше,  ласкаво,
Щоб  знов  цілувала  твою  голу  спину.

Коли  вже  без  тебе  немає  повітря  -
Наситиш  ти  душу  мою  лиш  словами...

Втрачаю  себе  і  у  тебе  довіру...
Скажи  мені  правду:  "Що  є  між  нами?"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2013


Новий світ

Чути  тебе  у  своїх  недоспіваних  ночах.
Вірити  в  те,  що  колись  було  недосяжним.
Побачити  світ  очима  химерної  жінки
І  йти  у  майбутнє  примхливо  і  так  поважно.

Здолати  своє  наболіле  і  те,  що  тривожить.
Зізнатись  в  гріхах  і  чутись  на  новій  хвилі.
Зустріти  кохання  розумне  до  кінчиків  пальців
І  жити  щасливо  -  не  завтра  й  колись,  а  віднині.

Буденність  забути  і  вірити  щОдень  у  свято.
Розсипати  підлість  чужу,  розмінявши  на  гідність.
Відчути  тебе  через  відстань  в  собі  й  біля  себе
І  аж  до  кінця  чи  до  смерті  зберегти  тобі  вірність.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2013


Життя на двох

Ти  кожен  мій  день  випиваєш  до  дна,
Наповнюєш  душу  терпким  ароматом.
Я  впевнено  скажу,  що  тільки  твоя...
Й  люблю  я  твій  голос  із  запахом  м’яти.

Усе,  що  було  неприємно  крихким,
Пройшло...  Відболіло,  бо  в  мене  є  ти!
З  тобою  життя  видається  легким,
Наповнене  щастям  й  людської  краси.

Ти  голос  в  мені  і  моя  доброта.
А  серед  людей  ми  з  тобою  удвох  -
Смакую  твої  лиш  солодкі  вуста
Й  між  нами  немає  ні  часу,  епох...

Ти  все,  що  в  мені  є  безцінно  святим.
Блаженством  душа  оповита  з  тобою.

Й  нехай  все  на  світі  побуде  німим  -
Ми  зігріємо  небо  своєю  любов’ю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2013


Пообіцяй мені…

Пообіцяй  мені,  що  будеш  теплим  ранком
Частувати  поцілунками  своїми  до  сніданку,
Смакувати  каву  тільки  з  моїх  уст
І  балувати  часом  дозою  таких  легких  розпуст.

Пообіцяй  мені,  що  цілуватимеш  невпинно
Всі  наші  спільні  дні  і  ночі,  всі  хвилини.
Й  коли  я  пригорнусь  до  твого  серця  -
Так  ніжно  прошепочеш:  "Ти  моя  принцеса".

Пообіцяй,  що  зігріватимеш  холодні  руки,
Коли  простуджуся  від  нетривалої  розлуки,
Й  коли  в  очах  моїх  побачиш  сльози,
Ти  скажеш,  що  усе  ми  пережити  в  змозі!

Пообіцяй  мені...
а  втім,  не  обіцяй  нічого  -
Лиш  пригорни  до  себе  міцно
як  ніхто  й  нікого...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2013


Щастя

Хіба  можливо  пояснити  щастя,
Коли  мене  тримаєш  ти  за  руку,
Коли  так  хочеться  тебе  украсти
І  злитися  єдиним  соло-звуком.

Хіба  можливо  пояснити  щастя,
Коли  ти  дивишся  мені  у  вічі,
Коли  душі  моїй  стаєш  причастям
І  все  здається  дивно  вічним.

Хіба  можливо  пояснити  щастя,
Коли  вустами  ти  торкаєшся  щоки,
Коли  цілуєш  ти  моє  зап’ястя...
Коли  не  Ти  і  Я,  а  тільки  разом  МИ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2013


У світі аморальних цінностей

Я  живу  у  світі  аморальних  цінностей.
Я  живу  у  світі  без  затишку,  тепла  і  добра.
Я  живу  у  світі,  де  зневажають  батьків,
вбивають  дітей  і  шаленіють  від  алкоголю.
Я  живу  у  світі  повний  безладу  і  хаосу.
Я  живу  у  світі,  де  секс  важливіший  
ніж  любов,  почуття  чи  емоції.
Я  живу  у  світі,  де  брехня  перевершує  істину.
Я  живу  у  світі  самозакоханих  душ.
Я  живу  у  світі,  де  переповнює  заздрість.
Я  живу  у  світі  повний  цинізму,  
нігілізму  та  егоїзму.

Я  живу  в  аморальному  світі.
Я  живу  у  світі  протилежному
світу,  що  живе  в  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423308
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.05.2013


Хто ти

Ах,  чорт  забирай,  у  тобі  багато  правди  -
І  все  ніби  просто,  та  час  зупинився.
Я  зовсім  не  знаю,  хто  ти  мені  насправді,
Як  швидко  у  серці  моїм  опинився.

А  може,  то  тільки  надмірна  свобода,
Якої  напитись  удосталь  не  можу?
І  знову  у  снах  розлітаюсь,  а  шкода,
Бо  тільки  в  тобі  я  свій  спокій  знаходжу.

Ти  скажеш:  "Дурненька,  ну  нащо  це  треба?",
А  я  просто  знаю  -  все  буде  гаразд!
І  вкотре...  я  вкотре  звертаюсь  до  неба,
Усе  відкидаю  із  серця  -  немає  образ...

Ти  йди!  Йди  назавжди,  а  я  залишусь.
(я  більше  не  вірю  у  цифри  й  казки).

Я  поруч,  ти  чуєш,  я  не  відвернусь
І  стану  для  тебе  ковтком  самоти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2013


Невловимий

Мені  стає  страшно,  коли  ти  від  мене  йдеш.
Дивитись  тобі  услід  -  тортури  моїй  душі.
Просто  чеканню  на  "все  ще  буде"  немає  меж,
І  так  рахувати  хвилини,  години  чи  дні...

Щастя  таке  безіменне  на  дотик  чи  смак  -
З  тобою  у  відчай  (здається)  не  впасти  мені,
А  ти  тільки  йдеш,  в  голові  залишивши  бардак,
Й  думки  не  зібрати  докупи  у  цій  тишині.

Я  приречена  бути  з  тобою,  як  власний  маяк,
У  тіні  недоспаних  вІршів  бути  світлом  єдиним.

Чекати  від  неба  найкращий  для  долі  час-знак,
Щоб  ти  хоч  на  мить  не  був  таким  невловимим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2013


Найкраще, що маєш

У  пошуках  божевільного  настрою,
У  пізнанні  самого  себе,
У  незвіданості  дивних  речей
Шукаєш  дорогу,  що  кудись  веде.

Прислухавшись  до  шуму  дерев
І  побачивши  мамині  очі,
Починаєш  цінувати  життя
Й  берегти  всі  недоспані  ночі.

В  забутті  незбагненної  долі,
Пригорнувши  до  серця  дитину,
Відступає  поволі  самотність  -
Бережеш  кожну  мить  і  хвилину.

Серед  натовпу  сірих  сердець
Не  важливо  як  довго  блукаєш!
Просто  все  таки  любиш  життя,
Бо  воно  -  це  найкраще  що  маєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2013


Музикант

Він  –  музикант,  у  нього  велике  серце,
Обожнює  каву,  та  п’є  чомусь  віскі  і  ром.
Він  пише  про  дощ  й  про  вітер,  про  холод,
Про  долю,  життя,  і  квіти...  часОм.

Йому  б  хотілось  справжнього  кохання  –
Такого  теплого,  щоб  пробирало  до  кісток,
Такого,  щоб  довіку,  щоб  більше  не  дивився  
У  сторону  таких  чужих  йому  жінок...

Знов  не  дає  заснути  самотність  така  клята.  
Він  п’є  свій  віскі  з  льодом  і  грає  на  гітарі!
Ось  збіглися  фанатки  і  аплодують...  "Браво!".
(Ну  звісно,  він  ж  на  сцені  і  бути  мав  в  ударі).

І  знов  після  концерту  його  вітають  друзі.
(Та  й  я  люблю  ти  знаєш  усі  твої  пісні),
Але  ж  ніхто  не  знає,  що  у  нього  в  серці
Але  ж  ніхто  й  не  знає,  як  гірко  у  його  душі.

Він  знов  прийде  додому  з  порожнім  гаманцем,
І  до  безтями  питиме  бридливий  алкоголь.
Він  так  по-особливому  забуде  про  кохання,
Щоб  вранці  знов  палити  в  очах  своїх  вогонь.

Він  думає  про  неї  зАвжди  (теплО  в  її  долонях),
Про  те,  як  п’яним  засинав  у  неї  на  руках,
Як  злилася  за  це  вона  на  нього  безпорадно,
І  як  щодня  він  падав  в  її  дурман-очах...

Та  він  її  любив,  хоч  часом  й  без  уваги  -
У  всіх  його  піснях  Вона,  як  вічна  правда!
Хоча  даремно,  любий,  ніщо  тепер  не  вічне,
Як  та  твоя  любов,  що  лиш  дарує  зраду...

Та  він  –  музикант,  у  нього  велике  серце,
Обожнює  каву,  та  п’є  чомусь  віскі  і  ром.
Він  пише  про  дощ  й  про  вітер,  про  холод,
Про  долю,  життя,  і  квіти...  часОм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2013


Тендітне літо - ти

Ти  незрівнянно  тендітне  літо,
Що  палить  мене  із  серЕдини.
Не  вмію  кудись  почуття  це  подіти,
Тому  залишаю  як  є  -  злетами.

І  руки  твої,  і  теплі  долоні
Заводять  свідомість  мою  до  життя.
Я  навіки  застигла  у  твоєму  полоні.
І  ти  мені  спокій,  моє  укриття.

Я  в  снах  малювала  тебе  бажанням,
Торкалась  вустами  до  твоїх  повік.

Ти  став  мені,  чуєш,  щасливим  коханням,
І  тим,  кому  скажу:  "Ти  мій  чоловік".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414351
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2013


Душа — вокзал

Твоя  душа  нагадує  вокзал
Покритий  пеленою  смутку.
І  ти  там  пан  або  пропав,
А  може,  і  нема  там  порятунку.

Ти  простягаєш  свою  руку
Й  жадно  милостині  просиш!
А  в  відповідь  не  чуєш  й  звуку
Та  терпеливо  все,  усе  це  зносиш.

Ти  пам’ятаєш  як  колись  було,
І  всіх  людей  не  раз  згадаєш,  -
Та  просто  серце  плаче  все  одно
І  ти  цю  біль,  як  дар,  приймаєш.

Ти  витираєш  гіркі  сльози
І  йдеш  вперед,  не  озирнувшись.
Й  нехай  не  вщухли  у  тобі  морози
Щораз  з-за  когось  спотикнувшись.

----------------------------------

Душа  моя  —  ти  спрагла  правди
(Далеко  ти  й  сама  не  ідеал),

Та  хто  прийде,  чи  піде  знати  б,
Хоч  ти  й  бездонна,  мов  вокзал.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013


Без зайвого болю

Прошу  не  питай,  як  я  жити  навчилась
Без  тебе  й  без  теплих  обіймів  жаданих,
Без  наших  з  тобою  спогадів  рваних,
І  як  я  у  рай  самотня  спустилась...

Я  віри  не  знаю  у  твоїх  словах  пустих.
В  мені,  наче  камінь  зірвався  з  плечей,
Й  шукаючи  спокій  з-поміж  твоїх  речей
Сльозами  стирала  тебе  із  думок  німих.

Я  сни  розівчилася  майже  читати  свої,
А  ночі  безсонні  спасінням  єдиним  булИ,
Бо  в  мене  в  кімнаті  лиш  зорі  тоді  жилИ
І  рани  гоїли  в  порожній  такій  душі.

А,  знаєш,  тепер  я  зуміла  пробачити  долю
За  те,  що  навмисне  мене  розлюбив  колись.
І  більше  не  можу  сказати  тобі:  "Залишись",
Бо  жити  навчилась  без  тебе...
(без  зайвого  болю).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2013


Прощаюсь з минулим

Я  сьогодні  прощаюсь  з  минулим.
Не  залишилось  більше  тих  ран,
І  обмотане  серце  чорним  вуалем
Вже  знімає  із  себе  болючий  капкан.

Я  із  пляшки  нап’юся  текіли,
Розгорну  свою  пам’ять  і  знаєш,
Не  заплачу  й  на  мить  -  відболіло.
Ти  у  серці  моєму  поволі  вмираєш.

Я  не  стану  сміятись  від  щастя,
Чи  дзвонити  подружкам  й  жалітись!
Одягну  лиш  своє  найгарніше  я  плаття,
Самотою  своєю  щоб  врешті  зігрітись.

І  ти,  знаєш,  в  душі  вже  немає  жалЮ  -
У  мені  почуття  всі  з  тобою  поснули!

Я  від  щастя  текіли  ще  і  ще  пригублю,
Бо  сьогодні  прощаюсь  назавжди  
із  минулим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404203
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2013


В полоні самоти

Підкрадаючись    в    душу    твою    навмання
Я    метеликом    линула    в    теплі    обійми.
Витираючи    сльози    блаженна    весна
Відпускала    мене    у    розбещені    війни.

У    руках    самоти    поруч,    там,    біля    серця,
твої    кроки    відчую,    мов    ковток    почуттів.
Може,    трохи    ще,    чуєш,    і    душа    розірветься,
І    блукатиме    там,    де    лиш    солод    вітрів!

Я    не    можу    не    чути    голос    твій    у    думках
(та    й    у    снах    ти    приходиш    і    шепочеш:    "люблю").
Я    крихка    порцеляна    лиш    у    твоїх    руках,
Ніжний    дотик    долонь    хоч    на    мить    пригублю.

На    вустах    твоїх    смуток,    на    моїх    –    пустота,
І    блаженство    від    спокою    в    наших    очах.
Може,    й    справді    я    стала    вже    далеко    не    та,
Бо    давно    не    шукаю    сентиментів    в    словах.

Я    не    знаю    навмисно,    чи    так    зрештою    сталось,
Що    довіра    до    нас,    наче    попіл,    затліла...

Просто    знаєш,    я    вперше    марно    так    закохалась.
Просто    знаєш,    я    вперше    на    кохання    хворіла...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2013


Зимно

Звичайний  день,  нічого  особливого.
Все  як  завжди  -  то  кава,  то  книжки.
От  тільки  серце  вимагає  неможливого
Й  тебе,  що  так  й  не  зміг  прийти...

В  такі  моменти  у  моєму  домі  зимно,
Не  зігріває  ані  светр,  ані  плед.
Куди  себе  подіти  я  не  знаю...  дивно
Як  важко  вирватись  з  сумних  тенет.

В  мені  зима  та  холод,  і  думки  водою.
Слова  твої  випльовую  віршами...
А  сльози?  Сльози  на  вустах  росою
Розчиняться,  мов  почуття  між  нами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2013


Ти йдеш…

Я  більше  не  стану  писати  віршів  -
У  них  забагато  не  потрібної  води.
І  так  наддостатньо  присвячені  тобі.
Все,  що  потрібно  тепер  -  кудись  утекти.

Твій  альтруїзм  мені  аж  до  серця
Пробився,  проник  і  виліз  назовні!
І  я  заразилась  також...  здається  -
Так  важко  вибратись  удвох  із  безодні.

Яка  різниця  як  тепер  я  жити  буду!
Тобі  на  груди  давлять  мої  справи  -
Я  ж  з  нервів  перебила  всю  твою  посуду,
А  ти  кричав,  що  це  не  залікує  рани!

Не  залікує  рани,  але  ж  легше  стало
(Моя  свідомість  розліталась  на  шматки)  -
Присутності  твоєї  так  не  вистачало...
Від  почуттів  у  горлі  лишились  лиш  комки.
---------------------------------------------------

Я  більше  не  стану  писати  віршів  -
Забуду  про  нас,  забудеш  і  ти...
Не  треба  мені  бездонних  тих  слів,
Бо  все,  що  потрібно  -  кудись  утекти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2013


"Пригадайте мене на Різдво"

Навпроти  мене  сидять  бабусі.  І  я  от  раптом,  оцінивши  їх  поглядом,  задумалась,  якою  ж  я  буду  старенькою    –  як  виглядатиму.  Та  чи  доживу  до  цього?  Ну,  принаймні,  маю  надію.  
Зараз  у  мене  в  наушниках  звучить  пісня  про  ілюзію.  «Не  малюй  ілюзій!».  Але  чомусь  саме  зараз  в  мене  вони  і  прокинулись.  
Уявляю  себе  бабусею  зі  вставними  зубками  (можливо  то  навіть  протези),    зморщена  шкіра,  акуратно  підстрижені  нігті,  сиве  (як  дим)  волосся,    обвислі  груди  і  таке  ж  тату  у  формі  метелика,  яке  нагадуватиме  мені  про  мою  божевільну,  насичену  всілякими  подіями  молодість.  
Напевно,  в  старості  все,  що  потрібно,  то  це  згадувати.  Пригадувати  перше  кохання,  перший  поцілунок,  школу,  вищі  навчальні  заклади,  гулянки  з  друзями,  першу  роботу  і  так  далі…  і  не  тільки  усе  перше,  а  згадувати  просто  Все.  І  коли,  й  справді,  задуматись  про  старість,  то  починаєш  розуміти,  чому  всі  старенькі  такі  озлоблені  і  рідко  посміхаються  –  їм  просто  страшно.  Усе  бурхливе  життя  пройшло,  а  попереду?  А  що  попереду?  Рахувати  дні  і  ночі  до  того  дня,  коли  ти  просто  зникнеш  з  лиця  землі!  Страх  в  очах,  що  про  них  так  і  ніхто  не  згадає  за  сімейною  вечерею,  наприклад,  на  Різдво.  Їм  просто  страшно…  Саме  тому  вони  зляться.  Це,  свого  роду,  захисна  реакція,  а  в  деяких  випадках  просто  злість  за  те,  що  все  пройшло.  І  я  злюсь,  коли  хороше  минає    і  я  розумію,  що  цих  моментів  не  повернути.
Проте  моя  злість  миттєва,  бо  в  мене  попереду  прекрасне  життя.  Просто  ТАК    вірю,  що    в  мене  буде  багато  дітей,  внуків,  втричі  більше  правнуків  і  обов’язково  хоч  один  з  них  пригадає  мене  на  Різдво.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382985
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.12.2012


"Чорна" любов

Ти  за  склом  моїх  дивних  ілюзій,
Температура  думок  сповзає  на  нуль.
А  я  іду  по  своїй  чорній  смузі  -
Від  тебе  в  спину  тільки  сотня  куль.

Заплакати,  чи  розсміятись  зразу!
(відвівши  погляд  в  синю  височінь)
Я  вища  любий  за  усі  твої  образи,
З  моїх  думок  вже  зникла  твоя  тінь.

Ти  дивишся  услід,  як  йду  поважно  -
А  за  спиною...  тільки  сльози  й  сором!
І  так  завжди  було...  чи  переважно,
Що  ти  встеляв  дорогу  тільки  болем.

Ми  так  влаштовані  -  окремо  бути.
Так  хтось,  до  нас,  це  вирішив  незмінно.

І  тільки  серцю  дякую,  що  не  дано  забути
Ту  ніжність,  що  була...
та  й  буде  неодмінно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2012


Навіки…

Ти  дивишся  на  світ  крізь  марево  дощу  і  ночі,
Крізь  чорні  окуляри  закохуєшся  в  світ.
По  закутках  душі  шукатимеш  вуста  жіночі,
Які  лякливо  цілував  неначе  дивоцвіт.

Кругом  одна  зневіра  і  сльози  у  пустих  очах.
Ти,  як  завжди,  шепочеш  її  ім’я  з  любов’ю
(порівнюєш  себе  із  сотнею  чужих  невдах
і  омиваєш  серце  так  жадібно  з  нудьгою).

Вона  тебе  любила  ще  вчора,  наче  небо,
І  морем  доторкалась  до  спраглих  уст  твоїх,
А  ти  тепер  самотній  і  неба...  вже  не  треба,
Вона  ніколи  більше  не  переступить  твій  поріг.

Безвихідь,  біль  і  розпач  в’їдаються  у  душу
(не  допоможуть  більше  снодійним  лікарі)...

Він  прошепоче  тільки:  "Я  з  нею  бути  мушу..."
Й  заплакані  закривши  очі  шукатиме  її  
у  вічній  тишині...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2012


Здаюсь…

Я  руки  свої  опускаю:  тебе  вже  не  зміниш.
Мої  почуття  ціниш  вартістю  рівну  нулю.
Яке  мені  діло,  що  ти  у  ніщо  вже  не  віриш?
Яке  мені  діло,  кому  ти  шепочеш:  люблю?

Не  винен  ніхто,  що  моЇ  не  кохаєш  ти  очі,
І  швидше  за  все,  я  із  пам’яті  швидко  піду...
Яка  вже  різниця,  з  ким  ти  воскресаєш  щоночі?
Я  пазли  із  нашого  раю  уже  не  складу...

Ну  ось,  я  готова  прощатись  -  простіше  так  буде.
З  таким  недостатком  любові...  востаннє  помру.

Яке  мені  діло,  для  кого  ти  будеш  усім  і  усюди?
Яке  мені  діло,  кому  ти  шепочеш:  люблю?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2012


Тільки разом

Коли  я  згадую  і  думаю  про  тебе  -
Мені  б  хотілось,  щоб  ти  усміхнувся,
Накрив  мене  тепленьким  пледом
Й  до  вуст  моїх  своїми  доторкнувся.

Мені  б  хотілось  відчувати  твої  руки,
До  серця  доторкатись,  мов  до  скронь  -
І  так  з  тобою  аж  до  ранку  бути,
Підтримати  в  душі  твоїй  живий  вогонь.

Мені  б  хотілось  вранці  і  тебе,  і  кави.
І  з  ароматом  тим  пробути  до  зорі
До  того  часу,  поки  вирішиш  всі  справи,
Й  коли  прийдеш  і  посміхнешся  знов  мені.

Мені  б  хотілось,  щоби  поруч  завжди  був
В  моїм  житті,  зі  мною,  біля  мене...
Щоб  серце  на  замок  міцний  замкнув,
Бо  в  ньому  буду  тільки  я,
А  я  —  ніхто  без  тебе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2012


Ти щастя — вічне

Ти  скоро,  милий,  повернешся.
Ти  зовсім  скоро  будеш  тут  -
Й  в  мені  відлунням  відзоветься
Любов,  яка  проллється  з  вуст.

Ти  скоро,  милий,  повернешся.
Ти  зовсім  скоро  пригорнеш  мене  -
Й  ласкавим  поглядом  ти  усміхнешся,
І  подихом  торкнеш  моє  плече.

Ти  скоро,  милий,  повернешся.
Ти  зовсім  скоро  зазирнеш  у  вічі  -
В  моєму  серці  ніжність  сколихнеться,
І  ми  відчуєм  -  щастя  вічне.

Ти  скоро,  милий,  повернешся.
Ти  зовсім  скоро  душу  зацілуєш  -
І  (як  колись)  життям  моїм  назвешся,
І  рани  від  розлуки  залікуєш.

Ти  скоро,  милий,  повернешся.
Ти  зовсім  скоро  будеш  тут!

До  мене  ангелом  лиш  пригорнешся
Й  для  нас  і  дні,  і  ночі  
дивом  зацвітуть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2012


Пусто

Відкинуті  сумніви  драм  та  ілюзій,
Позбавлена  волі  самотність  німа.
Порожні  кімнати  вже  більше  не  друзі  -
Згоріло  прощання...  любові  нема.

Байдужість  по  серцю  лезом  майнула.
Відкриті  всі  рани,  та  вже  не  болять.
Сьогодні  про  тебе  я  й,  справді,  забула,
От  тільки  ще  мрії  у  серці  шиплять.

Не  той  біль,  не  голос  і  ти  не  такий,
Не  я  і  не  інша  кохатиме  знову!

Я  вкотре  стираю  невдалі  прощальні  рядки
І  просто  забуду  прощальну  розмову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2012


Все, що НЕ…

Пісня,    яку    не    почую,
Місто,    в    яке    не    приїду.
Ти,    що    не    станеш    ближчим.
Й    діалог,    що    не    буде
потрібним.

Все,    що    в    мені    є    байдужим
Фрази,    які    не    сказала.
Те,    що    важливе    й    не    дуже...
Пробач    мене,    Вічність.
Часу    замало.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2012


Не зупиняй

Не  зупиняй  мене,  коли  насмілюся  піти
(в  мені  відваги  вже  не  так  й  багато).
За  руку  не  тримай,  бо  вже  не  зберегти
любов,  яку  зуміли  тільки  болем  обійняти.

Я  чорний  шарф  знімаю  свій  й...  пальто  -
Піду  на  кухню  (й  в  закутках  кімнати)
Я  питиму  до  дна  за  нас  гірке  вино!
Й  навчуся  спогади  про  тебе  відганяти.

Я  вип’ю  ще  і...  більше  -  до  безтями,
Допоки  образ  твій  не  зникне  із  думок,
З  твоїх  листів  залишаться  лиш  плями,
Із  твоїх  слів  посиплеться  дрібний  пісок!..
---------------------------------------------------
А  дощ  все  йде  і  випробовує  терпіння.
Закривши  очі,  розлітаюсь  на  шматки.
Бо  що  тепер?  -  Тепер  лише  сльота  осіння,
Гірке  вино  і  непрочитані  
закинуті  книжки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2012


Втрата

І  все  ж  таки  найгірше,  коли  втрачаєш  віру,
Коли  в  душі  вселилася  розлука  й  пустота.
Із  відчаю  ховаєш  ти  серце  наболіле,
Бо  не  чекаєш  більше,  що  ще  зайде  вона.

Ти  сліпо  заховаєшся  від  світу  у  кутку  -
Така  тобі  болюча  хвилина  й  кожна  мить!
Сміливо  випиваєш  терпкого  коньяку,
І  гучно  у  кімнаті  лиш  скрипка  зазвучить.

Ти  ляжеш  на  підлозі  і  бачитимеш  стелю  -
В  уяві  намалюєш  коханої  портрет.
Твоя  душа  нагадує  тепер  лише  пустелю,
Без  неї  тобі  важко  зірватись  з  тих  тенет.

І  спогади  блукають  по  закутках  душі,
Бринять  солоні  сльози  в  мужчини  по  щоках.

І  байдуже...  так  байдуже  до  світу,  метушні,
Коли  вона  без  тебе...  
вже  янгол  в  небесах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2012


І безнадійно розчиняюсь…

Чи  все  в  душі  моїй  тобі  святим  здається?
Чи  ти  прийдеш  і  скажеш  знову  -  прощавай?
Прощай,  любов  моя,  на  мить  (так  іноді  стається,
Що  серцю  більш  не  милий  той  розмай).

Я  вимикаю  світло,  тьмяніють  ліхтарі.
В  моїх  думках  нещасних  вже  вицвіло  життя!
Я  вкотре  почуваюсь  померлою  в  тобі,
І  квітами  бридливими  схиляється  душа...

Плечей  твоїх  надійних  (принаймі,  я  так  знаю)
Беззахисно  й  невидимо  торкнуся  в  тишині  -
Я  без  тепла  твого  повільно  знемагаю
І  безнадійно  розчиняюсь  у  власній  самоті.

Ти  не  обіймеш  більше,  бо  так  уже  втомився
Сприймати  біль  мою,  як  сенс  життя...  пустого.

Все  ж  дякую  тобі,  що  ти  не  залишився,
Що  легко  так  відрікся  від  відчаю  простого...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2012


Насниться львівська осінь

Тобі,  мабуть,  насниться  завтра  осінь  -
Холодний  день  і  ніч  в  твоїй  душі,
Й  розчинена  роса  в  моїм  волоссі,
І  біль  залишений  в  ряснім  дощі.

Тобі,  мабуть,  насниться  завтра  осінь  -
Пожовкле  листя  й  сірі  ліхтарі...
Як  зникнути  хотів  у  безголоссі
В  моєму  світі,  що  присвячений  тобі.

Тобі,  мабуть,  насниться  завтра  осінь  -
Такий  сумний,  невимушений  день,
Й  замерзлі  почуття  чужих  відносин,
І  щось  пусте  у  поглядах  людей.

Тобі,  мабуть,  насниться  завтра  осінь...
І  як  приїдеш  знов  ти  у  свій  дім.
Я  прошепочу:  "Милий,  залишись  назовсім,
Бо  за  тобою  плаче  рідний  Львів"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2012


Схожий на диво

З    кожним    моїм    поцілунком
Втрачаєш    суттєві    слова.
Вважаєш    мене    подарунком    -
Дарунком    свого    життя.

Лелієш    мене    до    нестями,
Читаєш    загадкою    очі    мої,
Й    своїми    крихкими    чуттями
Розбудиш    бажання    живі.

Не    тілом    торкнешся    -    душею,
Ввійшовши    в    довіру    сміливо.
Сьогодні    я    стану    твоєю!..
Бо    надто    ти    схожий
на    диво.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2012


Проти вітру

Проти  вітру  летіти,  не  відчути  дощу.
Серед  мрій  і  думок  відшукати  тебе.
Присвятити  любов  невідомо  кому  -
І  забути...  забути...  
лиш  забути  усе.

Полетіти  у  даль,  у  незвідану  ніч.
Обікрасти  твої  почуття  та  надії,
І  одною  залишитись  там  -  потойбіч,
Де  мене  не  знайдуть  
твої  очі-повії...

Прокидатись  удосвіта  й  пити  росу.
На  долонях  тобі  простягнути  любов.
Припинити  молитись  за  душевну  красу
Й  захотіти  звільнитись
із  болючих  оков.

Не  зважати  на  небо  і  на  світ  зокрема!
Й  не  відчути  як  дихає  день  нам  у  груди.
Лиш  сказати  тобі  про  любов  жартома...
І  забути  на  мить,  що  навколо
є  люди.

Й  проти  вітру  летіти,  не  відчути  дощу.
Серед  мрій  і  думок  відшукати  тебе.
Присвятити  любов  невідомо  кому
І  забути...  забути...  
лиш  забути  усе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2012


Чужий

Я  навпомацки  знову  пишу  свої  віршІ,
Намагаюсь  тебе  зримувати  з  життям,
Називаю  долею  тебе  і  тільки  тоді
Ми  стаємо  частиною  любовних  драм.

Ти  не  приходиш  коли  сумно-темно  -
Душа  наповняється  їдкими  сльозами.
(та  й  ти  обіймаєш  іншу  зараз,  напевно)
А  для  мене  зорі  світять  ліхтарями!

Замкнене  коло  -  ти  не  вірний  мій  друг,
Ти  і  не  ворог  (я,  зрештою,  тАкож).
Втомилась  сприймати  тебе  лиш  на  слух
І  фразу  твою  не  люблю:  буде  все  -  якось.

І  навіть  не  знаю,  чи  варто  тобі  вибачати
За  біль,  за  відсутність,  за  голос  хрипкий...

Я  видерла  з  горла  хворі  тобою  цитати...
Та  ти,  як  і  завше,  лишаєшся  просто  чужий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2012


Я б тобі пригодилась

Я  б,  напевно,  тобі  пригодилась  в  житті,
Я  б  любила  тебе,  як  ніхто  не  любив.
Ми  би  тішились  нашій  невинній  простоті,
Бо  кожен  з  нас  свою  самотність  пережив.

Я  б,  напевно,  тобі  пригодилась  в  дорозі,
Дарувала  б  надію,  як  зневіра  прийде,
Та  любити  з  тобою  ми  зараз  не  взмозі  -
Не  чекає  нас  щастя  з  тобою  ніде...

Я  б,  напевно,  тобі  пригодилась  в  оселі,
Цілувала  би  рани  твої  на  душі,
Малювала  б  на  стінах  тебе  аквареллю...
Від  негоди  б  ховала,  від  холодних  дощів.

Я  б,  напевно,  тобі  пригодилась  в  пустелі,
Втамувала  би  спрагу  твою  і  печаль,
Ми  назавжди  були  би  з  тобою  веселі...
Та  не  віримо  в  казку  обоє,  на  жаль.

Я  б,  напевно,  тобі  пригодилась  в  житті,
Я  б  любила  тебе,  як  ніхто  не  любив!

Ми  би  тішились  нашій  невинній  простоті  -
Тільки  б  свою  самостність  ти  загубив...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2012


З тобою…

Ти  знаєш,  з  тобою  мріяти  приємно,
Роздувати  по  венах  спільну  весну,
Шепотіти  на  вушко  (майже  таємно)
Про  тихий  світанок  лякливий  з  півсну.

Ти  знаєш,  приємно  з  тобою  мовчати,
І  дихати  вільно,  розвіявши  ніч,
І  твій  аромат  із  запахом  м’яти
Відчувати  в  легенях  своїх  зусебіч.

Ти  знаєш,  на  зорі  приємно  дивитись,
Коли  ти  вустами  торкаєшся  рук,
Беззахисним  сонцем  на  плечі  схилитись
Зливатись  з  тобою  в  солодкий  мед-звук.

Ти  знаєш,  приємно  прокинутись  знову
І  погляд  твій  ніжний  на  собі  відчути,
Й  подумати  просто:  "Не  в  світі  чудному  -
Я  в  твоїх  очах  тільки  прагну  тонути..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2012


Моя відьмо

В  моїй  кімнаті  зараз  ніч
(за  вікнами  живе  світанок),
Ми  залишились  віч-на-віч!
І  ти  торкнувсь  мене  вустами.

Солодкий  присмак  цигарок
І  подих  твій  кавово-ніжний...
Роблю  на  зустріч  тільки  крок  -
Сплітаємось  у  танець  грішний.

Цілуєш  ти  вуста  лякливі,
Банально  прошепочеш,  що  твоя,
Й  не  на  одну  з  тобою  ми  годину  -
Замовимо  на  вічність  почуття!
__________________________________

А  вранці  знову  у  обіймах
Ти  шепотітимеш:  "Не  йди..."
І  просто  скажеш:  "Моя  відьмо,
Тебе  кохатиму  завжди..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2012


Твоє "не кохаю"…

Липкими  думками  ти  ниєш  в  мені,
Роздираєш  на  горе  твоє  "не  кохаю".
І  я  біля  тебе  (немов  в  чужині)
Туманом  холодним  повільно  зникаю.

Спалив  нелюбов’ю  ти  крила-вірші!
Прикрив  голе  тіло  шматочками  неба.
Не  стало  тепер  ні  краплини  душі  -
Тієї,  що  жила...  бо  так  було  треба.

Невільно  вселилась  в  мені  пустота,
Така  що  до  крику,  до  відчаю,  болю!
Запечена  кров  на  медових  вустах,
Бо  досі  хворію  й  живу  лиш  тобою...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2012


Перегоріла

І  вже  не  усвідомлюю  так  небо,
Як  спосіб  розвіяти  свої  думки,
Й  не  так  вже  дивлюся  на  тебе,
Й  не  зустрічаюсь  залюбки...

Я  звикла  вірити  і  мріяти,  напевно,
А  ти  ламаєш  крила  на  льоту.
Для  тебе  втратила  себе  даремно,  -
А  ти  прирік  мене  на  пустоту...

Я  задихаюсь,  чуєш,  у  твоїх  обіймах.
Бракує  дихання  -  на  волю  відпусти!
Програли  ми  в  любовних  війнах...
Для  тебе  я  не  зможу  вже  цвісти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2012


Розлюбила - просто навзаєм

І  нас  з  тобою  по  суті  вже  нічого  й  не  об’єднує.
Хіба  що,  окрім  спогадів  спільних,  напевно...
Бо  я  і  досі  не  впевнена,  чи  пам’ятаєш  ще  про  мене,
Чи  я  ілюзії  вкотре  розвиваю  про  нас  -  даремно.

І  я,  можливо,  тебе  розлюбила,  так  просто  -  навзаєм,
Щоб  ти,  проходячи  мимо,  часом  не  зазирнув  у  вічі  -
Інакше  я  починаю  розгублюватись  і  говорити  дурниці,
Знову  прокидаються  бажанная  залишитись  з  тобою  навічно.

Я  розумію,  що  наші  шанси  на  "разом"  дорівнюють  нулю,
Та  моя  підсвідомість  ще  має  віру,  що  ти  повернешся!
Мої  холодні  ночі  голодні  на  почуття  і  твою  правду.
Але  навіщо?  Ти  ж  все  одно  вкотре  від  любові  відрічешся.

Просто  серце  досі  відмовляється  вірити,  що  ти  не  зі  мною.
Та  я  сама  навчилася  жити  й  радіти  без  тебе  вже...  майже.
І  ось-ось  я  від  щастя,  повір,    в  обличчя  тобі  розсміюсь.
А  як  мої  справи?..  То  вже  вітер  сам  нехай  розкаже.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2012


Ми перестали римуватись…

Помітив?  -  Ми  перестали  римуватись,
І  холодно  стало  якось  у  нашій  душі.
Напевно...  можливо..  пора  розставатись
Й  забути  про  очі  заплакані  і  пусті...

Помітив?  -  Нам  нема  про  що  говорити.
Наше  мовчання  роз’їлось,  як  дим,  по  кімнаті,
Бо  ти,  як  завжди,  починаєш  палити,
Як  дивлюсь  на  тебе  заплакано  і  винувато.

Помітив?  -  Мені  й  сорочка  вже  твоя  не  личить.
Та  ти  і  досі  жадібно  цілуєш  вуста  навмисно,
Щоб  ненароком  жити  без  тебе  я  не  навчилась,
Бо  ти  ще  не  вмієш  без  мене...  стаєш  беззахисним.

Помітив,  як  жаль  пробирається  в  серце?
Слова  зголоднілі  на  правду  і  досі  мовчать.
Немає  для  "нас",  бо  "ми"  вже  не  маємо  сенсу...
Бачиш,  від  хвилювання  і  руки  наші  тремтять.

Бо  ти  помітив?  -  Ми  перестали  римуватись,
І  холодно  стало  якось  у  твоїй  душі.
Напевно...  можливо..  пора  розставатись
Й  забути  про  очі  заплакані  і  пусті...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2012


В хвилини смутку

В  хвилини  смутку  є  жахлива  мить,
Яка  приходить  наче  тінь  -  нізвідки.
І  ніби  серце  за  тобою  більше  не  болить,
Та  й  спогади  приходять  тільки  зрідка.

І  в  нас  тепер  усе  не  на  місцях  -
Один  від  одного  скриваємось  навмисне.
Спливає  біль  по  закровавлених  рубцях  -
Без  тебе,  знаєш,  серце  стало  беззахисним.

Чи  ти  прийдеш  до  мене  в  ті  хвилини  -
В  жахливу  мить,  коли  приходить  смуток?
Коли  дивлюсь  на  стелю,  наче  на  картини...

Та  чи  врятуєш  ти  мене  від  власних  пусток?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2012


Та, що танцює під дощем

За  вікнами  дощ,  за  вікнами  щастя!
І  літо  у  розпалі  нових  надій.
Я  знаю,  що  день  мій  сьогодні  удасться,
І  стане  багатим  на  безліч  подій.

За  вікнами  дощик  рясний  і  тепленький.
Добро  проростає  у  моїй  душі  -
Пройдусь  під  дощем  й  бабусі  старенькій
Всміхнуся  ласкаво  на  сумління  її.
-----------------------------------------

І  стукає  серце  у  ритмі  з  грайливим  дощем
Стікають  по  віях  краплини  святі!
Я  боса  співаю  й  танцюю  з  легким  вітерцем.

Люблю  донестями  
ці  миті  в  своєму  житті!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2012


Сумно. мій друже

Сумно,  мій  друже,  сумно.
Я  більше  тебе  не  побачу.
І  як  мені  б  важко  не  було,
Я  не  прийду  на  останнє  побачення!

Сумно.  мій  друже,  сумно.
Як  швидко  любов  промайнула...
Зі  сторони  твоєї  нерозумно
Питати  наївно,  чому  я  тебе  забула.

Сумно,  мій  друже,  сумно.
Нерви  крихкі  роз’їдав  навмання.
Ти  й  втратив  мене  бездумно  -
Набридла  твоя  мовчазна  маячня.

Сумно,  мій  друже,  сумно.
Ще  й  досі  до  тебе  горнусь,
Тепла  твого  прагну  безумно...
Та  втрачати  тебе  я  вже  не  боюсь.

Сумно,  мій  друже,  сумно  -
Та  це  вже  й  не  має  значення!

Бо  як  мені  б  важко  не  було,
Я  не  прийду  на  останнє  побачення.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2012


Сьогодні будеш небом

Сьогодні  будеш  мені  повітрям  -  жадібно  дихатиму  тобою...
Питиму  до  дна  любов  і  ніжність,  і  твій  відчай  заспокою.
Будь  мені  сьогодні  небом,  тим,  що  дихаю  й  живу  -
Просто  будь  зі  мною  поруч  в  цю  негоду  дощову.

Постираємо  на  склі  всі  узори  від  сльози  й  невдачі.
А  давай  з  тобою  зараз  викидати  не  потрібні  речі?
Намалюємо  на  стінах  квіти,  сонце...  музику  і  вітер  -
Наш  маленький  рай,  який  назавжди  буде  душу  гріти.

Ми  наповнимо  кімнату  почуттями  й  ароматом  кави.
Це  повітря  дивне  жадібно  вдихатимем  ковтками!

Тільки  будь  мені  сьогодні  небом,  тим,  що  дихаю  й  живу  -
Просто  будь  зі  мною  поруч  в  цю  негоду  дощову...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2012


Без причини, без логіки, без моралі

Напевне,  пам’ять  зрадила  й  не  відпускає…
Скільки  людей  —  пусті  обличчя,  холодний  погляд,  злі  голоси…  і  обман,  нікому  не  потрібний  обман.  А  найгірше  те,  що  обманюють  себе  ж,  свою  душу,  серце,  свою  голодну  свідомість.
Я,  здається,  божеволію  повільно.  Повільно…  Чорт  забирай,  в  мене  повільно  зносить  дах,  а  час  іде,  іде  швидко,  безупинно.
На  пероні  прощаються.  Сльози…  знову  цей  біль,    і  такий  же  порожній.  Лише  бачу  усміхнене  янголя,  яке  з  такою  щирістю  розганяє  диких,  голодних,  обшарпаних  вокзальних  голубів.  І,  знаєте,  тепло  від  цієї  наївної  ще,  дитячої  посмішки.
Відвертаю  погляд  зовсім  в  іншу  сторону,  а  там  мужик  риється  у  смітнику  (певно  бомж)  шукає  хоч  якось  гнилого  порятунку.
Навіть  не  знаю,  точніше  знаю,  але  не  можу  пояснити,  що  відчуваю  саме  в  цей  момент.
Впадаю  в  ступор,  просто  м’яко  кажучи  втикаю,  втикаю  на  бідного  голодного  і,  певно,  навіть  замерзлого  бомжа.  Господи,  а  в  нього  такі  добрі  очі,  наповнені  чи  то  сліз,  чи  то  вже  водка  просочується  крізь  очі.
І  тут  мене  перебивають:
— Як  пройти  на  другий  перон?
— Прямо  і  праворуч.  –  відповідаю  я.
А  потім  мене  наче  током  гримнуло.  Дивлюсь  і  бачу  перед  собою  бабусю,  що  міцно  притисла  до  грудей  пухнастого  цуцика.  І  я  тепер  не  знаю  хто  з  нас  щасливіший:  я  –    самотня  істота,  що    має  сім’ю  (проте  наголошую!  Самотня!  То  в  мене  душа  така),  деяких  друзів,  бабло,  щоб  місяць  вижити  і  навіть  купити  собі  якісь  шмотки;  чи  бабуся,  у  якої,  судячи  з  її  вигляду,  лише  квиток  в  одну  сторону  і  ні  копійки  у  порваних  кишенях  ,  проте  із  вдячним  цуциком  у  руках  і  її  теплим  поглядом…
І  тут  стоп…  треба  змінити  тему,  бо  заплачу.  Чесне  слово  заплачу.  Але  ж  я  зараза  сильна  особистість  дурна  поетка  і  плакати  мені  не  личить  аж  ніяк  (так  ще  тато  мене  вчив  –  не  плакати!)
Щось  знаєте  зголодніла:  чи  то  від  стресу,  чи  тому,  що  та  клята  дієта  мене  таки  доконає.  Я,  як  і  всі  смертні  дівки,  хочу  ході  ноги,  плоский  живіт  і  сексі  дупу.
Аааа…  все  в  дупу:
— Дві  булочки,  будь  ласка,  з  повидлом  і  три  в  одному  (напиток  такий).
— 5,75.
— Дякую.
Ох,  і  з  апетитом  товчу  ті  булки  і  тут,  як  на  зло,  чи  то  на  щастя  телефонний  дзвінок  перериває  мій  ритуал  порушення  дієти.
— Малявка  привіт  –  то  дзвонить  моя  падруга,  вона  мене  любить,  тому  каже,  що  я  малявка,  то  так  з  любові;  а  ще  тому,  що  я  мала  ростом.
— Здрастує,  дєтка  моя,  які  плани?
— Вино,  піво,  а?  А  то  в  мене  депресуха…
І  я,  як  вірна  подруга,  не  кину  її  в  такому  стані.  Кажу,  зустрінемось  там  то  й  там  (не  скажу  де,  бо  то  ніби  секрет)  через  30  хв.
Раптом,  очунявшись  після  дзвінка,  розумію,  що  я  вдома,  а  той,  прости  Господи,  дибільний  вокзал  мені  тільки  наснився.  І  з  чого  б  це?  Нє  із-вєс-тно…
Ну,  карочє,  як  я  то  люблю  казати…  все  паніка  –  30  хв.  А  марафет?  Ото  я  провтикала!  Ну  і  нічого.  Намазала  лице  тональним  кремом,  припудрила  носик  і  в  улюблену  кафешку  до  коханої  подруги.
Зустрілись.  Чмоки-чмоки,  а  вона  плаче.
Ааааааа….  Хелп  мі  і  моє  серце!  Йду  замовляти.  Ну  і  карочє    зжерли  ми  2  піцци  і  не  повірите,  але  випили  2  пляшки  червоно  вина  FB.
А  ми  собі  як  вип.’єм,  то  такі  трохи  дурненькі,  та  й  по  приколу  пошвендяли  в  найближчий  готель  спитати  ціну  за  нічку.
Кажуть:  350  грн.
Ми:  Багато.
І  щипаючи  один  одного  за  дупу,  вийшли  з  того  "дешевого"  готелю,  але  кайф  було  подивитись  на  дибільні  і  вкрай  здивовані  пики  тих  адмінів,  які  зовсім  не  тямлять  (втім  як  і  я)  у  своєму  готельному  бізнесі.
Ну  і  карочє,  нам  було  весело.  Депресухи  як  і  не  було!
Почимчикували  ми  додому  п’яні  і  щасливі,  що  ми  є  одна  в  одної.
-------------------------------------------------------------------------------------------
І  я  зовсім  не  знаю  моралі  цього  вище  написано,  але  знаю  напене,  що  дружбу  варто  цінувати.  Вона  —  любов,  яка  лікує  від  різних  зараз.
А  вокзал?  Не  знаю  до  чого  тут  той  вокзал,  голуби,  діти  і  бомж,  і  ще  бабуся,  але  поверніться  навкруг,  озирніться!  Все,  що  з  нами  відбувається  –  щастя!  Навіть  моя  самотня  душа.  Просто  цілуйте  життя  по  сантиметру.
Дякую  за  увагу!

14.12.2011  р.  14:35  год,  електричка  Львів  —  Лавочне

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345523
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.06.2012


Намалюй теплий дощ

На  зап’ясті  моєму  намалюй  теплий  дощ.
Залиши  подих  неба  і  долоні  цілуй.
Постирай  дивні  звуки  від  всіх  зайвих  підошв,
І  валізи  у  щастя  ти  зі  мною  спакуй.

Відчуваєш,  як  дихає  день  нам  у  груди,
І  повільно  стихає  спогад  вічних  розрад?
А  давай  забувати,  що  навколо  є  люди,
А  давай  цілуватись  під  рясний  зорепад?

Ми  мовчанням  своїм  розмальовуєм  долю  -
Віддались  почуттям  (ночі  ніжної)  прянощ.

Без  вагання,  без  відчаю  і  без  контролю
На  моєму  зап’ясті  намалюй  теплий  дощ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2012


Не розуміючи

Босоніж  проходжу  по  спогадах  про  нас,
Малюючи  на  піску  ноти  нашого  бажання.
Друже,  скажи  мені  куди  загубився  час,
І  на  майбутнє  зникли  наші  сподівання?

Ми  заклопотані  всім,  та  по  суті  й  нічим!
І  якось  не  так  мені  без  тебе  опівночі  -
Заварюю  каву  на  двох,  вдихаю  сигаретний  дим,
Уява  малює  твій  силует...  та  втомлені  мої  очі.

В  чугунній  ванні  вода  нагадає  про  море...
Осторонь...  все  осторонь!  Спогади  по  підлозі  -
Розірвані  навпіл  фото.  Затемні  в  кімнаті  штори!
Не  розумієш  мене..  я  просто  без  тебе  не  в  змозі.

Не  в  змозі  мислити  тверезо  й  не  думати  про  нас  -
Босоніж  проходжу  по  спогагадах  про  кохання...

Друже,  скажи  мені  куди  загубився  час?
Чому  на  майбутнє  зникли  наші  сподівання?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2012


Ти — десь там

І  день  собі  як  день  -  й  нічого  особливого.
Ніщо  й  не  віщувало  вулиці  омивати  зливами.
Обіцяли  синоптики  хорошу  погоду,  таку,  що  до  спеки,
Та  це  й,  напевно,  байдуже  -  ти  все  одно  далеко...

Ти  —  десь  там,  розглядаєш,  подароване  мною,  фото,
І  сидиш  від  усіх  осторонь,  прогуляєш  свою  роботу.
Я  —  відчайдушно  намагаюсь  до  тебе  додзвонитись,
Щоб  голос  твій  почути,  звуками  з  тобою  злитись.

Наливаєш  улюблену  свою  текілу  і  запалюєш  сигару...
Кажеш  мені:  "Мала,  випий.  Забудь  про  свої  хмари.
Вмостися  зручно  на  своєму  кріслі...  але  не  важливо.
Просто  сядь  і  пиши  мені  листи...  Мала,  сміливо!".


Знаєш,  любий,  мене  розібрала  втома  до  серця  самого!
Я  нарешті  відважусь  -  я  залишаю  тебе  одного...
Сиди  надалі  осторонь  й  дивись  на  подароване  мною  фото.
Я  без  тебе  щаслива!  а  ти  дивись...  дивись...
Й  прогулюй  свою  роботу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2012


У серці навічно

Надати  дивного  змісту  віршам.
Прикувати  очі  свої  до  неба.
Прошептати:  "...за  любов  усе  віддам."
Певно,  зараз  саме  цього  треба!

Страшно  прокидатись  на  світанку,
Не  відчувши  подиху  твого  й  тепла,
І  безтямно  вірити    (аж  до  останку),
Що  сьогодні  буду  я  твоя.

Я  тобі  байдужа,  як  та  стеля,
Що  замінює  мені  без  тебе  світ.
Як  порожня  і  глуха  моя  оселя,
Як  прийти  до  мене  ти  не  зміг!

Відчайдушно...  тихо  у  душі...
Я  для  тебе  вже  не  буду  надкохана.

Лиш  присвячую  тобі  свої  вірші,
Бо  тебе  у  серці  я  навічно
поховала...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2012


Лише пригадую

Пригадую  з  посмішкою  наше  мовчання.
Ні,  спогади  більше  не  душать  мене!
Скажу  лише  -  прощай  на  твоє  привітання,
Бо  моє  почуття  до  тебе  промине.

Не  клич  мене  за  собою,  бо  я  не  прийду.
З  любові  нашої  лиш  відлуння  зосталось.
Нарешті  спокій  у  душі  своїй  я  віднайду  -
Немає  більше  нас...  вибач  -  так  склалось.

Чи  винен  в  цьому  ти  чи,  може,  час?  -  не  знаю.
(Та  це  й,  напевно,  більше  не  важливо).

А  знаєш,  я  у  снах  тебе  ще  досі  зустрічаю,
Й  цілую...  і  цілую,  наче  вперше  
не  сміливо...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2012


Не йди

Залишити  все,  як  було  тепер  не  під  силу
Ні  мені,  ні  тобі  -  для  нас  все  змінилось.
Ти  осторонь  стоїш  і  куриш  свої  сигари,
А  враження  таке,  що  ми  ніколи  й  не  знались!

Кидаєш  свій  погляд  десь  в  синє  небо,  безкрає  
(і  хто  ми  з  тобою  зараз  ніхто  напевне  не  знає).
Твій  хрестик  на  грудях  яскраво  сяє  від  проміння,
Відблискує  в  очі,  а  я  задихаюсь  від  твого  куріння.

У  моїй  голові  відлуння  віршів  тобі  на  прощання,
А  ти  все  куриш  й  куриш,  не  зважаєш  на  мої  зітхання.
Я  лювлю  на  повні  груди  запах  твого  гарного  тіла
Й  кидаю  на  останок  погляд  дикий,  бо  сама  так  захотіла.

Ти  -  докуривши  нарешті  ту  кляту,  з  запахом  меду,  сигару,
З  такою  дивною  в  очах  твоїх  любов’ю,  взяв  свою  гітару!

А  я,  не  витримавши  болі,  десь  біля  серця,  хотіла  піти,
Та  раптом  почула  з  уст  твоїх  пісню  Скай  і  Гайтани:  
"Не  йди!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2012


Коли ти будеш тут

Коли-небудь,  коли  ти  будеш  тут,
Навчуся  я  не  сумувати  про  минуле.
Із  втомлених  плечей  всі  гори  відпадуть,
І  все  навколо  здасться  -  промайнуло!

Коли-небудь,  постукаєш  в  мою  оселю,
(Або  ввійдеш  без  стуку,  знає  ж  хто?)
Я  вірю,  що  замінить  врешті  небо  стелю,
А  розлучити  нас  не  зможе  вже  ніхто.

Коли-небудь,  мов  вперше,  буду  я  твоя,
Торкнешся  боязливо  до  зап'ястя  -
О  Боже,  як  засвітиться  моя  душа
Від  божевільного  такого  щастя!

Й  мені  здається,  що  близький  цей  час,
Як  наші  почуття,  мов  квіти  зацвітуть?

-  Я  все  віддам  за  терпеливих  Нас.

Коли-небудь,  коли  ти  будеш  тут.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2012


Нема почуттів

Нам  не  залишилось  більше  нічого,  повір!
(здається  мені  -  ми  ось-ось  розсміємось)
Свої  речі  збираю  поміж  наших  зневір  -
Ми  розстаємось,
Ми  розстаємось.

Що  ти!  Ми  були  сьогодні  близькі  -
Ні,  не  від  того,  що  нікуди  дітись,
Просто  від  тої  зневіри  у  нашій  душі  
Не  відвертітись,
Не  відвертітись.

Не  обіймай  мене  (ти  ж  любити  не  зміг!).
Як  хочу  я  зараз,  щоб  ти  посміхнувся!
Щоб  провівши  мене  за  поріг
Не  озирнувся,
Не  озирнувся.

Лиш  не  осуджуй  мене,  не  повертайся  ти  знов!
(Я  не  забуду  щирий  твій  сміх).
Та  не  пишу  я  зараз  про  почуття  чи  любов  -
Просто  нема  їх,
Просто  нема  їх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2012


Твоя остання роль

Лякливий  спокій  аж  до  серця  підкрадався.
Ти  був  далеко,  десь  між  зорями  і  небом!
Та  так  безтямно  і  так  легко  здогадався,
Що  жадібно  тебе  чекала  і  солодила  медом.

Любила...  Догорала  свіча  на  підвіконні.
(До  біса  все,  до  чорта,  ти  зовсім  не  герой!)
Схилялася  роса  і  падала  в  мої  долоні  -
Ти  відіграв,  напевно,  свою  важливу  роль.

Пора  тепер  прощатись?  Ну  добре,  прощавай.
Іди,  зникай,  згубися  назавжди  між  людей!
Признаюсь,  де  був  ти,  то  був  у  світі  рай,
Але  тепер  не  треба...  зникай  з  моїх  очей.


Любила...  Догорала  свіча  на  підвіконні.
(До  біса  все,  до  чорта,  ти  зовсім  не  герой!)

І  падали  й  схилялись  зірки  в  мої  долоні  -
У  Всесвіті  моєму  свою  зіграв  ти  роль...

...свою  останню  роль...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2012


Подалі від серця

Покладу  тебе  подалі  я  від  свого  серця  -
Не  підходь  так  близько,  не  торкайсь  його.
Ти  і  так  до  нього  боляче  мені  уперся.
Самолюбства  чистого  не  зачіпай  свого...

Зовсім  розівчився  ти  когось  любити.
Ну,  а  я  тобі  не  вчитель,  бо  сама  не  вмію.
Нам  лишається  з  тобою  лиш  ілюзію  створити.
Наше  спільне  щастя?  -  Ти  і  так  розвієш.

Покладаєшся  на  кого  ти  в  житті  своєму?
Все  тебе  рятує  музика  й  твоя  гітара.
Заховаєш  від  усіх  ти  душу  несцілиму,
Знов  прийдеш  до  мене,  коли  в  серці  рана.

Лиш  тримайсь  подалі  ти  від  мого  серця  -
Не  підходь  так  близько,  не  торкайсь  його.
Ти  і  так  до  нього  боляче  мені  уперся.
Самолюбства  чистого  не  зачіпай  свого...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2012


Заміняю тебе

Заміняю  тебе  на  тисячі  незвіданих  днів.
На  спокій  новий,  й  не  стану  тепер  вагатися.
Спасибі  тобі,  що  сильною  зробити  мене  зумів,
А  значить,  прийшла  нам  пора  розпрощатися.

Спасибі,  що  не  був  зі  мною  у  гіркій  печалі  -
Такій  безпросвітний,  без  сенсу  посміхатися!
Спасибі  за  усе,  й  за  зустрічі  такі  невдалі,
Прийшла  нам  з  тобою  пора  розпрощатися.

Спасибі  за  страх  мій,  за  біль,  за  тривогу!
(і  треба  ж  так  марно  було  закохатися?).
Й  не  ту  вже  цінуй  і  вже  не  молися  ти  Богу  -
Прийшла  нам  з  тобою  пора  розпрощатися.

Спасибі,  що  кращим  не  став  (чи  ще  будеш?).
Тепер  я  готова  з  думками  всіма  зібратися...

Спасибі  тобі!  Та  більше  мене  не  хвилюєш,
А  значить,  прийшла  нам  пора  розпрощатися.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2012