Мандрівник

Сторінки (10/927):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Під три чорти

[i]Я  маю  владу  над  словом
та  не  завжди
й  коли  здіймаються  духом,
наче  пташки,
мої  повітряні  рядки
чимдуж  до  неба,
гукаю  :
-  Агов,  стривайте,
ви  так  потрібні  на  папері,
щоби  складати  пазли
сюжетів  між  людьми...-
У  відповідь  хіба  крильми
тріпочуться  ілюзії  стерильні  -
не  слухають  господаря  вони...
Ну  і  летіть  собі  під  три  чорти.
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841650
рубрика: Вірші, Жартівливі вірші
дата поступления 12.07.2019


Усе повториться знов

[i]І  хай  мине  хоч  тисячу  літ
усе  повториться  знов  :
хмар  бентежний  привіт
та  чиясь  наче  моя  любов.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841635
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.07.2019


Навіщо сняться сни ?

[i]Навіщо  сняться  сни,
коли  реальність  зовсім  інша  ?
Аби  на  хвильку  із  імли
до  нас  прийшло  щось  вище  більше.

А  ми  прокинемося  вранці,
по  справах  підемо  в  буденність.
І  тільки  погляд  на  фіранці
ховав  у  пелені  сакральність.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841600
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.07.2019


Паперові кулі

[i]Мої  паперові  кулі
розмірами  в  слово,
прудкі  на  чуття.
Не  бійтеся,  люди,
вони  не  стріляють,
вони  латають
прогалини  буття.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840846
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 04.07.2019


Жаби

[i]В  болоті  людському  квакали  жаби  ;
інші  душили  подібних  до  себе.
Й  котрі  душили  навіть  не  знали,
що  до  них  підкрадається  бусьок.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840845
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 04.07.2019


Заряджайся позитивом

[i]Мерехтять  новини  негативом  -
хоч  бери  і  все  виключай.
Заряджайся  позитивом  -
в  небо  позирай.
Навіть  грім  не  так  страшний
й  темна  хмара  ще  не  вирок.
Найгірше,  коли  ближній
в  ролі  блискавок.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840710
рубрика: Вірші, Іронічні вірші
дата поступления 03.07.2019


Матрос

[i]Мені  би  стріху,  
щоб  була  нормальна,
щоб  не  текла,
але  поезія  -  сестра
чомусь  розплакалася...
підкладаю  відра  
для  сліз...
витираю  шваброю  підлогу,  
як  матрос  у  людській  стихії.[/i]

 




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840707
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.07.2019


Галузка

[i]Дивлюсь  на  галузку  крізь  сонце,
поряд  річка  шумить.
Ось  воно  віконце  -  
там,  де  щастя  мить.

Й  вітер  молодечий  
відтінків  додає,
й  пташка  десь  щебече,
і  радісно  стає.

Ба...  захотілось  знову  жити
наперекір  усяким  бідам,
та  легко  фіксувати  
фрагменти  літа.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840183
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.06.2019


Погляд небесний

[i]Всередині  -  пустеля,
зверху  -  всевидяча  стеля.

Відчуваю  погляд  небесний  на  собі,
шукаю  слова  з-за  душевної  скрині,
а  вони  розпорошені  наче  піщини
серед  розбурханої  днини.

Й  між  людей  усе  більше  проблеми,
хіба  що  писати  гіркі  поеми
одному,  як  завжди,  -  кувати  крицю...
Щоби  із  неї  мов  з  черпака
пити  водицю  джерельного  марева.

Дайте  хмари  дощу,
стражденному  ![/i]


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839744
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 23.06.2019


На березі моря

[i]Хочу  жити  
на  березі  моря
у  твоїх  очах.
Та  знов  передали  
штормове  попередження  :
грози,  шквали,  буревії,  -
як  заперечення  
моменту  романтики
людського  буття...
Піду  в  рятувальники  -
така,  значить,  доля
триматись  парасолі  
наших  чуттів.
Шукаю  закапелка
серед  стихії,
де  простір  мутніє,
вітри  шаленіють
і  дивно  щось  зріє...
У  хвилях  прозорості  слів
зійшла  веселка  !
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839403
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2019


ВІРШІ

[b]В[/b]еликі  пустощі
[b]І[/b]ронічних  дітей.
[b]Р[/b]икошетом  на  папері
[b]Ш[/b]евелюри  снів
[b]І[/b]люзорно  зачешуться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838935
рубрика: Вірші, Акровірші
дата поступления 16.06.2019


Ода язику

[i]Язику  мій,  що  без  кісток,
тобі  балакати  не  ліньки
(  не  міхи  ж  бо  носити  )
аби  щось  мудре,  добре,
або  смішне  й  не  тільки...
Розкажи,  як  було  важко
тілу  від  боля́чок,    
від  свербля́чок  алергії
на  життя  -  різного  роду
прищиків  буття...
як  гоїлись  рани
від  інших  слів-бинтів.
Та  не  мовчи,  поговори,
якщо  треба,  попліткуй  -
лишень  голос  не  зірви.
І  стане  знову  легше
неприкаяній  душі.[/i]



 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838787
рубрика: Вірші, Ода
дата поступления 14.06.2019


Луг

[i]Занадто  галасу  довкола
і  думка  шкандибає  квола,  
бажання  вислизає  з  рук.
Воно  біжить  собі  у  луг
ген  за  дримбою  -  лозою
понад  флейтою  -  рікою,
чи  травою  розписною,
ще  й  дзвіночками  -  пташками
та  повітрям  запашним,
де  багато  свіжих  рим.
Туди  хмару,  наче  звістку,
вітер  прижене  із  міста.
Скаже,  що  я  буду  звісно...
зовсім  скоро,  як  той  заєць,
що  знаходить  свій  окраєць.
Тільки  справи  дороблю,
й  телефони  виключу  :
"  Абонент  знаходиться  у  лузі  недосяжності,
передзвоніть  будь  -  ласка  пізніше  !  "[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838227
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.06.2019


Тополиний пух

[i]І  знову  літо,  
         тополиний  пух
                                       в  повітрі  
                                                   витанцьовує  грайливо.
О,  ні,  
           я  не  осліп
                                         і  не  забув  про  диво.
                                                   Бо  кожен  мій  життєвий  рух
як  той  маленький  парашут,
           що  неквапливо,  несміливо
                                       кудись  летить  назустріч  суєті,
                                                   пригодам,  різним  негараздам...
Пухнастий
                               білий
                                               карапуз
                                                                       завів  
                                                                                     мене  
                                                                                                     в  дитячі  
                                                                                                                               мандри.[/i]                                                        

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837698
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.06.2019


Корч

[i]Забутий  Богом  і  людьми,
в  пустелі  сохнув  корч.
Йому  хотілося  води,
а  ще  столітній  дощ.

Що  впаде  якось  ізгори
на  зморшки  його  давні.
Але  мовчи,  не  говори,
бо  важко  там  насправді.

Та  якщо  хоч  -  допоможи.
Проси  сердечно  щемно  чисто  !
Молитву  зливи  прошепчи,
аби  брязнуло  намисто...

В  середовищі  обставин
свіжим  напоєм  небесним,
хто  застряг  серед  прогалин
у  житті  стражденнім.
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837543
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 04.06.2019


Боси

[i]В  когось  завдання  доволі  просте  -
угодити  навколишнім  босам.
Хтось  підкориться,  інший  сягне  
заобрійних  дум  альбатроса.

Бо  тут  на  Землі  той  має  рацію,
у  кого  є  більше  прав.
І  легко  зійти  на  ситуацію  :
не  Пан,  а  майже  пропав.

Й  давно  розподілені  ролі
та  шанси  малі  як  завжди.
А  може  досить  їдкої  солі,
цукром  іскриться  вершина  мети.

Пірнай  до  лона  власного  вітру,
мов  громадянської  оборони.
Розлий  фантазій  світлу  палітру...

Дивися  -  втікають  ворони,
дивися  -  рвуться  кордони
й  шукають  наступного  злії  патрони.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837216
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 01.06.2019


Пару десятків літ

[i]Пару  десятків  літ  
у  кращому  випадку...
щоб  відчинити  ранки  
ключиком  таланту
і  проявити  сутінки
вічної  загадки  буття.
Й  допоки  фертик  не  прийшов,
пора  ставати  під  вінець
із  долею  капризною.
Зі  справ  робити  холодець,
узявши  пам"ять  сердець
за  основу  трапези.
Бо  час  завжди  поспішає,
навіть  не  запитає  :
-  А  як  Ти  тут  поживаєш,
чого  переживаєш,
на  що  надієшся  іще,
може  маєш  щось  гірке  ?  -
Та  живий  усе  про  живе,
щоб  солодке,  щоб  смачне,
щоб  космічне,  щоб  тривке.
Пару  десятків  літ
розлились  вином  по  столі,
оргазмом  стекли  до  стерні.
Та  вже  скривився  пенсіонер
від  болячок,  від  химер,
смерти  легкої  просить.
-  Досить,  досить,  досить,  -
гупнуло  щось  ненароком.
Пару  десятків  літ
стерлись  у  ступі  макогоном
на  кухні  Вічності.

[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837025
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 30.05.2019


Дуже важко-надто важко

       [i]Сидів  біля  компа,  слухав  Боба  Ділана.  В  інтернеті  обіцяли  шалені  прибутки,  в  новинах  поміж  сумними  подіями  підбадьорювали  :  "  Все  буде  добре  !".  Та  я  знав,  що  насправді  справи  кепські.  Колега,  який  працював  у  Польщі,  кликав  мене  по  скайпу  на  працю,  мовляв  :  
       -  Місце  є,  Тебе  візьмуть,  треба  тільки  важко  працювати,  дуже  важко,  надто  важко...
       -  Легкого  хліба  не  буває,  -  подумав  я,  продовжуючи  зводити  кінці  з  кінцями,  а  вони  все  розв'язувалися  і  плуталися  якимись  химерними  кривими  долі.  В'язальник  з  мене  ще  той,  доречі.  Такого  на    ткацьку  фабрику  не  візьмуть.
         -  Дуже  важко-надто  важко,  дуже  важко-надто  важко,  -  продовжувало  гупати  в  моїй  голові,  наче  молот  в  польській  накувальні...[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837022
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.05.2019


Дощ - бард

[i]я  розчулюся  дощу
звідкіля  беруться  сльози  
сестри  по  нещастю
від  душевної  грози...

а  в  нього  є  таких  подібних
мабуть  цілий  мільярд  
різних  і  багатослівних,
що  заграв  неначе  бард...

весело,  спонтанно,  філігранно
на  бруківці  ще  й  чуприні
і  забув  за  балаганом
як  пекло  мені  усередині...[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836241
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.05.2019


Текли сльози мовчки

[i]Текли  сльози  мовчки
по  обличчю  долівоньки.
Немов  втікали  доньки,
щоб  заміж  вийти  швидше,  
аби  за  кого  :
хай  чужого,  не  близького,
виношуючи  долю  
по  краю  прірви.
Їм  дихали  війни
гримасами  болю...
та  й  захотілося  на  волю
до  власного  дому,
де  мати  ткала  рушники,
а  замість  пекла  сірники
до  печі  підносили  руки.
І  грілися  в  теплі  розлуки
далекі  марева  пригод.

Ніхто  не  знає  наперед
у  що  заплутається  серце.
Похлюпує  озерце  
невиплаканих  днів
біля  лугу  за  селом...
й  носова  хустинка  
як  похмуре  небо.[/i]



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835704
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.05.2019


Ода кріслу

-  Присядь  у  крісло,  -
благають  ноги.
Спочинь  на  трішки,
бо  грізно  місцями.

Ніжки  тримають,
час  почекає,
інші  не  знають,
як  добре  буває.

Хай  не  директор,
а  проста  людина.
Сиди  спокійно,
ще  рання  година.

В  залі,  квартирі,
десь  на  роботі,
легко  на  спині
дрімати  поволі.

Важко  вставати,
може  не  треба
себе  відривати
від  спокою  неба.

Чи  то  космонавт
у  Тобі  збудився,
чи  то  на  раут
сам  напросився.

Присядь  у  крісло...
лягай  до  ліжка.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835613
рубрика: Вірші, Ода
дата поступления 15.05.2019


Все або нічого

-Все  або  нічого,  -
гартує,  карбує  єство,
наче  крупова  сталь.
Віра  не  любить  слабкого,
у  житті  немає  простого.
А  я  себе  ущипну,
чи  ще  живу,  чи  ще  терплю,
а  може  сплю  від  кроку  до  прірви.
Й  порожнечу  зірву  
сполохом  дужим.
Навколишнім  байдужі
твої  жалі  -  спотикання...
Та  на  полі  після  
програних  битв,
укотре    перебитих  крил,
коли  немає  сил  
(лиш  запал  очей  
відрадний,  азартний)
в  бинтах  -  сподіваннях
нутрує  думка-набат  :
-  Все  або  нічого...
все  або  нічого...
 






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835588
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 15.05.2019


Дощить

Д[i]ощить-дощить-дощить-дощить  !
І  небо  вже  немов  пожежний
гасить-гасить-гасить-гасить
людську  агресію  необережно.

То  певно  кара  вища  за  гріхи  -
природи  око  всюдисуще.
-Дощить-дощить-дощить-дощить...  -
сумної  вісті  дріботять  із  суші.

[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834748
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 07.05.2019


Чотири жуки

[i]під  мою  шкіру  залізли  чотири  жуки
з  грамплатівки...ось  так  повзком  у  мізки...
давно  це  було...відтоді  хворію-млію  
на  меланхолію...коли  тривожно  й  щось  не  так
піде  у  мене  шкереберть...і  знову  заскрипить  вініл
старий...і  круговерть  по  тілу  піде  водночас...
від  їхніх  звуків  вус-гітар
я  відлітаю  вище  хмар  немов  Ікар...
She  loves  you,  yeah,  yeah,  yeah,  yeah...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834706
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.05.2019


Сезон дощів

Сезон  дощів,  заварю  більше  чаю,
щоб  бути  в  тонусі  із  небом  -
таким  же  беспросвітно-темним,
чи  то  заплаканим  і  щемним,
аж  вириває  серце  із  грудей  -
не  дано  мені  пізнати  світ  оцей  :
загадкою  захмарений,
калюжами  розбавлений,
бульками  танцюючий
у  дзеркалі  кривому.
Шукаю  обнову  
поглядом  ясним.
Дайте  помпу  мерщій,
дайте  ліхтарик  замість  зірок,
дайте  чоботи  гумові,
парасолю  й  плащ...
я  Вам  сонце  принесу.    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834643
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.05.2019


Йди ти

життя  :  від  клопоту  до  клопоту,
мерщій  вдягати  чоботи,
й  латати  в  трясовині
прогалини,  що  не  віднині
навалились  на  людину...
-  гину,  гину,  гину,  гину...  -
тихо  стугонить  душа,
-  ша,  ша,  ша,  ша,  ша...
йди  ти,  йди  ти,  йди  ти,  йди...  -
котилося  відлуння  ізгори...
укотре  піднімаюся  і  йду.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834577
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 05.05.2019


Хлюп - хлюп, хлюп - хлюп, хлюп - хлюп…

Хлюп  -  хлюп,  хлюп  -  хлюп,  хлюп  -  хлюп...

Про  що  ти  шумиш  моя  річко,
кому  виливаєш  срібні  вірші  ?
Я  умиюсь  в  тобі  звично,
торкнувшись  прозоро  душі.

О,  як  звабливо-щемливо  хлюпочеш,
ласкаєш  мов  наречена  коханого.
І  врешті  замурзаний  хлопець
очиситься  від  світу  порочного.

Й  корабликом  думками  пливу,
бо  втомився  ходити  по  стерні.
Може  краще  воно  на  плаву
бути,  чим  унизу  на  поверхні.      

Хлюп  -  хлюп,  хлюп  -  хлюп,  хлюп  -  хлюп...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834552
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.05.2019


Завивистий маршрут

Життя  біжить  мов  стрічка  із  фейсбуку,
неначе  бистра  річка  поміж  берегами.
Та  Хтось  веде  мене  згори  за  руку
убрід  понад  крутими  течіями.

І  дивляться  услід  мені  поразки,
ще  й  мрії  нездійсненні  тут  як  тут.
Складаю  вірші,  щоб  торкнутись  казки,
бо  надто  вже  завивистий  маршрут.

Бо  надто  забагато  є  проблем,
але  ж  казали  :"  Маєм  те,  що  маєм  ".
А  може  все  якось  переживем,
й  допливем  до  бухти,  котра  зветься  раєм.  






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834067
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 01.05.2019


Мрію лиш не забирайте

[i]Дотики  тиші,  емоції  часу,
пам'яті  брили  на  відстані  літ.
Все.  що  побачив  -  не  розпізнав,
все,  що  надбав  -  не  склав  воєдино.

Й  не  було  нікого,  щоб  підказав,
як  правильно  жити...от  і  попав
десь  в  молоко,  або  пальцем  у  небо,  
зітхаючи  важко  про  себе.

А  інші  без  промаху  начебто  били,
а  декого  вічність  давно  вже  підбила.
Чого  не  робиться  -  мабуть  на  краще,  -
мрію  лиш  не  забирайте.[/i]





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833951
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 30.04.2019


Наступний, на старт

[i]Не  озирайся  назад  -  все,  
що  Ти  бачив  не  більше  за  сон  :
хороший  сюжет  для  драми  Тарковського.
Попереду  день  ще  невпізнаний  дзень
і  як  політ  Ціолковського.

Штовхає  щосили  кудись  удаль
космос  думок  -  ризикований  простір.
Та  серце  у  п"ятах  почувається  добре
від  хаосу  хромосу,  гомосу,  голосу
вищого  розуму  :  "  Наступний,  на  старт  !  "[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832794
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 15.04.2019


До дня Поезії

[i]День  за  днем  минає  життя,
Рік  за  роком  до  забуття.
Тиша  у  тиші  -  мучить  самотність,
Миша  на  миші  -  підгризає  кур"йозність.
Крапля  до  краплі  -  сльоза  чи  вода  ?
Ненависть  до  злості  -  вибухне  війна.
Але  серце  до  серця  й  воскресне  кохання.
Зірка  до  зірки  -  людські  сподівання,
Квітка  до  квітки  і  знову  весна...
Коли  душа-сирітка,  з"явиться  вона  -  Поезія  ![/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830784
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 28.03.2019


Із записника Мандрівника

[i]          Скільки  Вас  -  невизнаних  геніїв  у  пошуку  нового  творіння  ?  Та  скласти  сценарій  власної  долі  є,  здається,  найважчим.  Спонтанний  перебіг  подій  за  вікном  не  гарантує  безпеки  нікому.  Й  вірити  в  себе,  коли  безнадійні  сюжети,  це  -  щастя.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830074
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.03.2019


Поет

[i]Поет  -  дивак  із  невлаштованим  життям.
Шукає  правди,  хоч  її  давно  немає,
а  також  чесність  у  собі  картає,
бо  народився  не  таким  як  всі.

Поет  -  бунтар  за  будь  -  якого  ладу,
й  збирач  людських  пороків  на  папері.
Йому  повітря  мало  тут...Відкрийте  двері.
Хай  піде  він  за  новими  віршами
по  краю  ризиковано  та  без  страхівки...
Аби  слова  знайти  -  набої  для  гвинтівки.

Усіх  шанувальників  поетичного  слова  вітаю  із  міжнародним  Днем  Поезії.  Бажаю  високого  польоту  музи  і  вдалого  приземлення  її  у  вірші.

[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829893
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 21.03.2019


Немає завтра, немає вчора

[i]Немає  завтра,  немає  вчора,
є  тільки  мить  неповторна,
є  тільки  зараз  і  вже.
Прожити  б  її  ненайгірше,
прожити  б  її  якнайкраще,
щоби  не  було  навколо  біди
та  вистачало  сили  йти
у  світлі  далі  догори
по  канату  чесноти
аж  до  вершини  доброти...
Там,  де  раніше  мели  сніги,
посипалися  намистини,
як  миті  -  діаманти  чистоти...
Коби  -  коби,  якби  -  якби...[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829760
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 20.03.2019


Миті весни

[i]У    коренях  -  віра,  у  серці  -  любов.
Під  небом  надія  повернеться  знов
Дощами  родючими  на  свіжі  грунти...
Які  ж  бо  співучі  є  миті  весни  !
Яка  ж  бо  летюча  є  моя  душа  !
(Коли  зимою  біля  батареї
Тепла  шукала  наче  феї,
Бо  не  могла  зігрітися  ніяк  -
Серед  людей  та  все  чужак.)
Я  відпускаю  нарешті  пташа,
А  сам  йду  поратися  садом  буття.
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829595
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.03.2019


Синій вітер, зелені сни

[i]Синій  вітер,  зелені  сни,

іще  один  метр  до  царства  весни.

Зоряні  айстри  у  небі  душі

під  ними  хмари,  сірі  дощі.

Й  совість  мокне  на  протязі  літ,

а  мрія  сохне  як  первоцвіт.
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828630
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.03.2019


Конфуз звичайний

[i]Під  хмарами  таємними  
серед  людей  розгніваних
в  будинку  паперовому
готую  страви  слів...
Тук-  тук...Хто  там  ?
Шкода...То  знову
мрія  не  моя,
а  лиш  конфуз  звичайний,
ситуативний  і  повчальний.
І  добре,  що  хоч  не  фатальний,
і  щастя,  що  іще  живу  :
ковтаю  слину  -  облизня,
бо  наварилася  дурня.
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828410
рубрика: Вірші, Іронічні вірші
дата поступления 09.03.2019


Сонце ріже хмару

[i]Сонце  ріже  хмару,
Пісня  гоїть  рану.
Роки  просять  час  :
"  Не  втікай  від  нас..."[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828016
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 06.03.2019


Музика води

[i]Люблю  я  дощ  :  кап-кап,  кап-кап,
як  роздавався  з  неба  храп.
Й  мені  не  треба  десь  ходити.
А  просто  полежати  в  ліжку
та  слухать  музику  води
звабливо,  тонко,  ніжно
через  вікно,  через  кіно
природи  саундтреків...
І  прохолоди  волокно
закриє  мою  спеку.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827802
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.03.2019


Впаду чи полечу

[i]Темна  як  ніч,  світла  мов  день,
Моя  думка  шукає  пісень
Серед  неритмічних  навколишніх  звуків
і  загадкових  невпізнаних  духів.

Крила  -  волі,  крику  -  вітру,
та  Господнього  повітря.
Й  неба  невгамовній  пташці,
щоб  душа  злетіла  власне.

Скільки  мелодій  випустив  час,
скільки  акордів  заховано  в  нас  ?
Знову  пускаюся  у  порожнечу,
Знову  не  знаю  :  впаду  ́чи  поле́чу  ?[/i]



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827779
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.03.2019


Передвесняне

[i]Мовчи,  мовчи  моя  журбо,
а  краще  відчини  вікно.
Й  замов  собі  гальбу  
свіжого  міцного  
сонця  золотого.
Шапку  скинь,
поглянь  у  синь...
І  тягни,  тягни  до  дна,
не  рахуй  ти  градуса,
бо  в  радості  немає  меж,
і  промінню  немає  кінця...
Та  й  розболілася  
зірвиголова.
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827204
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.02.2019


Не треба слів багато

[i]Не  треба  слів  багато,  досить  пару,
щоб  тільки  гріли  ніжним  паром,
щоб  сяяли  як  діамант.
Й  летіли  небом  наче  бант,
котрий  тримається  за  соломину.
А  ми  чомусь  сповзаємо  до  плину
немов  у  трясовину  справ,
забувши  ближнього  підтримать
всього  лишень  простим  природнім
душевним  реченням  сьогодні.
І  цього  буде  досить  і  не  мало,
аби  життя  чиєсь  піднеслося,  не  впало...
Не  треба  слів  багато,  досить  пару.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827153
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.02.2019


Нести свій хрест

[i]Нести  свій  хрест,  
як  абсолютний  тест
на  віру  і  надію...
Я  все  стерплю,  усе  зумію,  -
під  ним  кажу  усоте.
Та  знов  устану  вкотре
в  молитві  на  устах
після  падінь-розчарувань...
Ніхто  не  допоможе,
кому  яка  справа  до  мене...
У  кожного  також  проблеми,
у  кожного  власні  хрести.
Мені  ж  бо  треба  знову  йти,
як  альпіністу  до  мети...
Десь  на  крутих  під"йомах
видніється  моя  Голгофа.




 [/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826499
рубрика: Вірші, Духовна поезія
дата поступления 22.02.2019


В цьому світі щось не так

-  В  цьому  світі  щось  не  так,  -
бурмотів  під  ніс  простак
у  пилюці-безнадії
по  дорозі,  що  стерніє.

Як  кобзар  знаходив  струни
серед  дроту,  що  не  вкрали
на  металобрухт  історій.
Бо  давно  вже  мораторій

І  на  совість,  і  на  чесність,
й  на  порядність,  і  на  єдність.
Й  гірка  пам"ять  -  темна  мітка...
Старість  то  не  пенсія,  не  тітка.

Коли  сивий  від  війни,
коли  друзі  відійшли
в  кращі,  мабуть  що  світи.
А  комусь  ще  йти  і  йти...

Наче  старець  з  коштуром  -
віри-правди  стовбуром  
проти  вітру  десь  у  снах  ...

В  цьому  світі  все  не  так...
В  цьому  світі  все  не  так...
В  цьому  світі  все  не  так...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825977
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 18.02.2019


Балакун

[i]Немов  Людина  із  бульвару  Капуцинів
знімала  дивний  фільм  на  кіноплівку,
де  головний  герой  не  зірка,
а  просто  в  епізоді  якось  був.

Маленька  роль  великого  невдахи
і  сценки  вічної  до  скону  суєти.
Мені  запам"яталися  сюжети
найбільше  із  хорошими  людьми.

А  режисер  задумав  свій  сценарій,
щоб  я  боровся  тут  як  гладіатор.
Та  не  побачив,  що  у  тій  оправі
сидить  дивак  -  словесний  аплікатор.

І  знову  день  заводить  свій  двигун,
і  знову  попадаю  в  сонця  об"єктив.
Нарешті...  Хоч  для  себе  випросив
звичайний  вірш,  бо  хто  я  -  балакун  ?
[/i]






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825465
рубрика: Вірші, Іронічні вірші
дата поступления 14.02.2019


Настрій " осінь "

[i]Настрій  "осінь",
дощів  сумбур,
кафе  -  каламбур
гудить  як  оси...
Та  місць  немає
і  я  в  тумані-диму
стою  на  краю,
меланхолію  п"ю
днями-ковтками
потроху  щороку,
не  маючи  сили-
духу  змінити
настрій  "осінь".[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825389
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.02.2019


Зимове сонячне

[i]Сонце  виглянуло  хвацько
серед  зим  як  лампа  щастя.
На  шнурі  вічних  поривань
розвішу  мрії  посушити...
А,  значить,  знову  буду  жити
на  зло  всім  хмарам-ворогам.
І  стане  навіть  гаряче,
і  зарум"яниця  лице
блідого  існування.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824346
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.02.2019


Стрибок

Життя  -  суцільна  бігова  доріжка,
й  стрибок  у  невідомість  дня.
І  хай  чиєсь  ім"я  
не  буде  в  переможцях,
і  хай  чиясь  посадка  
не  із  піску  м"якого...
І  піде  шкереберть  
сунь  головою  
з-під  ніг  земля
від  тої  штовханини,
чи  від  рутини-павутини,
коли  летиш  у  прірву  навмання,
не  знаючи  куди,  для  чого...
Зустріти  б  тільки  друзів  по  команді...
А  ми  ще  позмагаєиося  вкотре,
як  ті  спортсмени
в  іграх  Олімпійських...
Бо  участь  в  ньому  то  -  святе,
а  перемога  то  -  таке...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824343
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 06.02.2019


Близнюк

[i]Ходить  близнюк  далеко  від  мене
з  очима  подібними,  одягом  схожий.
Той  невідомий  перехожий  блукає,
шукає,  дума́є  як  я...
Нам  не  зустрітися  в  мільйоні  доріг,
не  прочитати  свіжі  вірші  -
й  тиняється  світом  половина  мене...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824120
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.02.2019


Я не знаю, де мій дім

[i]Я  не  знаю,  де  мій  дім...
Може  в  лузі  веснянім,
може  в  небі  голубім,
може  в  запаху  твоїм...
Я  не  знаю,  де  мій  дім.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823845
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.02.2019


Наодинці зі словом

[i]Я  знов  наодинці  зі  словом.
Я  знову  рентгенівський  промінь,
щоби  лишень  просвітити
світ  невідомий  навколо...

Щоби  лишень  зрозуміти
дещицю  земного  буття  -
епізод  у  знімок  зловити...
І  віршем  його  проявити.
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823670
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.02.2019


Дихає слово

[i]Дихає  слово  у  вірші

наче  людина  жива,

наче  Землею  трава

піднімається  навесні.

Буквами  сенсу  буття

щоб  зеленіти-пишніти

та  воєдино  збирати

роси  щемні  забуття.

І  підніматись  над  глиною-

рутиною  глевкою,  

де  скатертиною  білою

мрії  складались  горою.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823608
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.02.2019


Справи кепські

[i]Чи  то  живу,  чи  не  живу,
Чи  просто  десь  собі  літаю  ?
Гоню  ́за  вітром  тятиву
шалених  мрій  по  небокраю.

Химерні  сутінки  внизу  -
аеродроми  Дивних  Душ.
Сигнал  притих,  йду  на  грозу,
а  може  краще  теплий  душ...
(О,  паралельний  світлий  путь)

Із  метеорів  тих  фантазій,
що  не  торкнулися  Землі...
Та  затряслися  до  екстазу
справи  кепські  в  полині.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823068
рубрика: Вірші, Іронічні вірші
дата поступления 28.01.2019


Зима не лікується

[i]Зима  не  лікується...
У  чаї  бурульки...
На  душі  заметілі...
Раптові  думки,
як  сніг  на  голову,
що  випав  невчасно...
Прибираю,  намагаюсь  
топити  їх  травнем  Мрій...
Даремно...Покашлюю...
Відходять  мокроти  образ...
Навіть  сонця  пігулка
не  помагає...
Зашкалює  градус  
напруги  циклону  
Людських  Холодів...
Зима  не  лікується...
 
[/i]


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822893
рубрика: Вірші, Нарис
дата поступления 26.01.2019


Коридори вічних сходинок

[i]Похмурість  сірих  будинків
і  ясність  кімнат  просвітління,
а  поміж  ними  захекані  думи
коридорами  вічних  сходинок.

Кожного  дня  альпіністом
за  чимось  новим  невідомим
донизу,  нагору  чи  навпаки
по  щастя  далеке  фантомне

Відправляюся  -  мотаюся
круговертями  доріг...
І  де  ж  вона  ота  вершина,
на  якому  поверсі  мрій  ?
[/i]


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822651
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.01.2019


Змерклося перед дощем

[i]Змерклося  перед  дощем,
виходи  на  волю  щем
полоскатися  у  краплях  -
сльозах  Господа.

А  я  тримався  сонця  
мов  природи  охоронця,
та  самотнього  у  полі
наздогнала  хмара.

Вже  нарешті  накрапає,
чуєш,  суме,  як  зітхає
небо  із  душею...
Чи  то  море  Неспокою
вийшло  з  берега.

[/i]

 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821785
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.01.2019


Сон це

   [i]Сонце  потай  шепнуло  :
-  Сон  це,  очі  закрий  і  не  журись.
 Ранок  подбає  про  тебе...  [/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821629
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.01.2019


Дивна стрічка днів

[i]Дивна  стрічка  днів
куди  мене  ведеш  :
до  якого  часу,
до  котрих  світів  ?

По  горбах,  долинах,
хащах  непролазних,
де  немає  правди,
де  лиха  година.

Викрутасами  зумисно
не  даєш  спочину.
Знов  кидаю  сили
на  трафунки  звичні.

Падаю,  встаю,  стрибаю
від  такого  темпу...
То  у  сміх,  то  в  сльози
Емоційно  поринаю.[/i]



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821032
рубрика: Вірші, Іронічні вірші
дата поступления 12.01.2019


Щось людське загубилось у нас

[i]Щось  людське  загубилось  у  нас.
Мабуть  треба  в  перший  клас
знову  вчитися  писати,  
рахувати  і  читати
Букваря  Прекрасних  істин  :
чесності  і  доброти,
щирості  і  простоти,
та  відкритості  легкої.
Щоби  цінності  моральні,
як  знання  найбільш  поважні,
залишилися  назавжди  
у  дорозі  непростій...
Певно  я  ще  мрійник  той,
і  слова  мої  даремні,
старомодні,  надто  кволі,
опираються  на  коштурах,
бо  живий  якийсь  Добряк,
на  якому  тримається  світ.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821023
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 11.01.2019


Я живу немов у сні

[i]Я  живу  немов  у  сні,
довіряю  лиш  весні,
а  пізні  сови  чось  не  сплять,
їм  певно  хочеться  літать
над  прірвою  моїх  думок...
Не  натискай  лишень  курок.
У  темному  квадраті  Малевича
згубилися  сліди  Андруховича.
І  лампа  сонця  для  турбот,
коли  наступний  вже  банкрот,
коли  коловорот  хвороб,
як  практикуючий  прораб
на  велетенському  заводі
по  крихкій  своїй  природі
план  давати  спонукає
й  забирає,  затягає
в  танець  марева  зірок,
і  тишею  озветься  крок  -  
Його  немає  уже  з  нами...
А  я  ще  борюся  зі  снами
до  знемоги,  до  безтями,
як  дні  відлітали  птахами,
як  ночі  намарно  шукали
щастя  у  місяці  слів...
Я  живу  немов  у  сні,
довіряю  лиш  весні...[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820891
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 10.01.2019


Шоколадне небо

[i]Небо  шоколадне  угорі,
в  ньому  зорі  мов  горішки.
Мені  би  виспатися  трішки
по  нічній  пісній  порі.

А  я  не  сплю,  а  я  ковтаю
десерти  солодкі  смачні.
Такі,  що  аж  зайшовся  у  слині  
світанок  як  позлітка  раю.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820252
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.01.2019


А небо сьогодні розкішне

[i]А  небо  сьогодні  розкішне  ;
по  ньому  повзають  кішки,
вівці,  коні,  лисички...
І  я  не  позбавлений  звички

Бачити  у  мареві  рідне,
безмежне,  різноманітне.
Так  тягне  якимось  магнітом
підійматися  над  світом.

Хоч  на  хвильку  безрозсудну,
не  піддаючись  осуду
важкого  тяжіння  Землі,  -
пропаду  в  легкій  імлі.

Та  залишу  координати  :
там,  де  хмари  бентежно  патлаті,
там,  де  коси  чесали  веселки,
там  обличчя  сховають  серпанки.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820244
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.01.2019


Мишоловка

[i]Я  слухаю  тишу,  
як  шкрябає  миша  -
думка  в  моїй  голові,
шукаючи  сиру  :
якоїсь  поживи
у  закапелках  Землі.

Та  темно  тут,
хоч  світло  дня  рікою
розлилось  досхочу...
Ой  !  Прищемило  лапку
мишоловкою  людською...
І  я  уже  кричу  ![/i]




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819012
рубрика: Вірші, Іронічні вірші
дата поступления 26.12.2018


Біла зима, чорні ворони

[i]Біла  зима,  чорні  ворони,
сиві  думки  та  сірі  дні.
Де  ви  мрії  мої  кольорові,
де  надії  оті  золоті  ?

Зблідли  міста,  поля  і  діброви,
а  люди  як  іскри  гасли  в  імлі.
Де  ви  мрії  мої  кольорові,
де  надії  оті  золоті  ?

Кожен  веслує  у  темному  морі
хвилями  часу  до  раю  -  Землі.
Де  ви  мрії  мої  кольорові,
де  надії  оті  золоті  ?

Хоч  би  сонця  промінь  чудовий
правдою  з  неба  всміхнувся  мені...
О,  тоді  б  ожили  кольорові
і  надії,  і  мрії  ясні.  [/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818283
рубрика: Вірші, Нарис
дата поступления 20.12.2018


Древо життя

[i]Древо  життя...
І  листя  наче  лиця  
такі  різноманітні
й  чимось  все  ж  подібні  :
зелені  юні  молоді,
чи  пожовтілі  давні,
красиві,  фальшиві,  не  дуже.
І  були  там  мої  друзі,
яких  тепер  майже  нема...
Та  невже  прийшла  зима...
О,  ні  це  тільки  сон  -
яскравий  білий  фон.
А  я  мов  сніговик,
до  холоду  звик.
На  лобі  діряве  ведро  
від  сенсу-локшини  сито.
По  пояс  у  снігу,
спершись  на  мітлу
із  прутів  древа  життя,
чекаю  весни  забуття...






 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818008
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 18.12.2018


Падає слово на Землю

[i]Падає  слово  на  Землю  
Снігом  делікатно,
Щоби  Всесвіт  специфічно
відпочив.  І  недаремно

Всі  поети  -  Миколаї,
Що  везуть  у  торбі  диво  -
Свіжовитканого  миру
Для  дорослих  та  малечі.

Вже  летять  пухнасті  зорі,
Витанцьовують  мов  пави,
Аби  лиш  вистачило  пари
Підняти  мрії  безпризорні

Не  на  папір,  а  до  життя,
Бо  що  простій  людині  треба  ?
Звичайних  радостей  до  неба
Без  агресивного  тертя...

Хрускіт  рими  під  ногами
Дзвониками  збудять  коні.
Лихо  щезне  на  морозі,  
Оживуть  ясні  примари  !

Падає  слово  на  Землю...

Падає  слово  на  Землю...

Падає  слово  на  Землю...
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816234
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.12.2018


Колюче манто

[i]Осінь  у  драповім  пальто.
Надто  колюче  манто,
й  гудзики  у  позолоті  -  листки,
розсипаються  в  друзки  
розчавлені  мрії-зірки,  -
геть  зів"ялі  пелюстки...
Дайте  опору  -  хоча  б  тростину,
щоб  не  впасти  в  сірій  днині
по  розхристаних  дорогах,
де  не  видно  зовсім  Бога,
й  щастя  -  сонця  лотерея...
Знов  себе  питаю  :
-  Де  я  ?  -
-  Там,  де  сни  лягли  туманом,  -
гомоніла  строга  пані.
 
[/i]



   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814413
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 19.11.2018


Поетичний птах

[i]Птах  мій  поетичний
очима  кольору  неба
з  пір"ям  химерної  мрії
в  багатій  уяві  леліє  ;
і  пірнає,  і  злітає,  і  сягає
вище  хмар  немов  Ікар,
але  Феніксом  щоразу
в  дім  затишний  повертався.

Я  Тобі  пшениці  дам  -
рим  до  віршів  із  руки...
Й  знов  лети,  лети,  лети
ген  за  обрій  до  розмаю,
де  краса  не  вигорає,
на  відміну  від  реалій,  -
щедрий  Космос  для  душі.

А  у  нас  вже  скоро  вечір,
Ти  присядь  мені  на  плечі.
Усю  нічку  проворкуєм
про  нові  пригоди  музи.

[/i]


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814010
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.11.2018


Оптимістичне

[i]Нам  би  смиренності  квітної  в  душі
вилити  піснею  шелесту  трав,
мрійно  забутись  хоч  би  на  трішки
у  ручаях  неповторних  октав.

Нам  би  тривоги  по  вітру  пустити
полем  широким  ловити  гав.
І  тихенько  собі  прояснити  -
хмари  не  смуток,  й  ніхто  не  програв.

Нам  би  почати  жити  спочатку
просто,  легко  без  помилок...
Замість  того,  щоб  ганить  помарку,
палець  звести  непоступливим  "  ок  ".[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813704
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 13.11.2018


Позлітка

[i]Осінь,  туга,  медитація,
сірість  неба,  абстракція,
і  лимон  у  чаї  мов  зірка...
А  життя  лишень  позлітка
чогось  темного  крихкого  :
може  сенсу  варівкого,
що  ламається  в  друзки,
та  поскрипують  думки...
І  рипить  вже  перший  сніг
по  чорних  контурах  землі,
як  радість,  хоч  би  не  остання.
[/i]
 
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813679
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2018


Не коли мене, людино

[i]Не  коли  мене,  людино,
в  тобі  є  чимало  зла.
Краще  голками  перину
виший  з  пір"ячка  добра.

Що  розкидане  навколо,
ліньки  комусь  позбирати.
Не  коли  мене,  людино,
в  цьому  світі  забагато

ситуацій  "  форс-мажор"
Тут  ще  й  твоя  сіль  на  рану  -
той  ще  болісний  укол.
Я  сильнішим  врешті  стану...

Товстий  панцер  черепахи
виріс  в  мене  за  роки,
а  під  ним,  як  небораки,
сльози  крадькома  ішли.

[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812210
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 01.11.2018


Не Ванга

[i]Не  Ванга  я,  то  ж,  повторюся
за  звичкою  в  годині  "  help  "  :
як  би  то  знати  наперед,
де  упаду  і  де  спіткнуся.

Тоді  б  усі  подушки  світу
покидав  уздовж  лінії  життя,
та  вже  не  має  вороття.
І  знов  конфуз,  і  знов  скрипіти

почали  нерви...Але  цить.
Укотре  взяти  себе  в  руки,
щоб  з  того  горя  вигукнути  :
-  Гляди,  яка  прекрасна  мить  ![/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811151
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 24.10.2018


Тонка занадто шкіра у поета

       [i]Тонка  занадто  шкіра  у  поета...  Як  шкаралупа  яєчна,  під  якою  яскравий  жовток  -  його  сонячна  душа,  яку  намагається  зварити  матеріальний  світ  у  котлі  споживацтва...
       Або  як  ранковий  густий  серпанок,  котрий  невдовзі  розвіється,  щоб  уся  колючість  -  несправедливість  дня    тихо  стугоніла  по  тілу  голками  -  вібраціями  безпорадних  слів.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811125
рубрика: Вірші, Нарис
дата поступления 24.10.2018


Практикуючий пілот

[i]Підморгнуло  небо  відблиском  печалі,
потягнулись  думи  у  в  осінню  вись,
птахами  кордони  подолали
там,  де  сни  мої  були  колись.

Там  над  димарями  хат  низеньких
весь  туман  розвіявся  в  моменті,
там  душа  замріяна  навшпиньках
гомоніла  як  у  журавлиній  ленті.

Бо  не  маю  місця  я  серед  людей,
то  ж,  зробився  практикуючим  пілотом,
щоб  на  смак  пізнати  Всесвіт  цей,
і  навесні  приземлитися  поетом.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810986
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 23.10.2018


Жартома чи то серйозно

[i]Жартома  чи  то  серйозно  -
все  на  світі  несерйозно,
як  із  цирку  вдалий  трюк,
мильна  бульбашка  :  пук-пук.
Лусне  потім  ну  і  що,
хто  про  нас  якесь  бо  слово
кине  літ  хоча  б  за  сто  ?
От  і  я  також  про  то...
Час  такий,  він  не  зіває  :
заспокоїть,  покартає,
й  тлінністю  згорить  колись.
То  ж  танцюй  та  веселись
хай  крізь  сльози,  хай  на  мить,
хай  нарешті  відболить.
Поки  є  ще  в  грудях  пар,
будь  мов  сонце  вище  хмар  -
клопотів  людських,  турбот,
і  тоді  життя  -  джекпот
у  щасливій  лотереї...
В  тобі  Всесвіту  стихія
саме  зараз,  саме  тут  -
вже  не  гумор,  але  суть.
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810976
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 23.10.2018


Упало літо бабине

[i]Упало  літо  бабине  сонливе

на  мою  давню  осінню  хандру.

Наче  добра  няня  з  дитинства

павутинами  -  спицями  зв"яже

теплий  светрик  надії  міцної

до  крихкої  душі  -  меланхолії.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808358
рубрика: Вірші, Білий вірш
дата поступления 30.09.2018


Чудовий концерт

[i]Послухаю  дощ  :
як  давню  платівку,
затертий  вініл,
улюблену  пісню.

А  треки  мов  роки
скрипіли  не  в  такт,
й  заїки  на  них  -
проблеми  насушні.

Та  ще  фанатію
від  звуків  тріскучих...
Чудовий  концерт  :
"  Злива  сьогодні  !  "

Чекатиму  знову  
гастролей  хмаринок,
щоб  бути  присутнім
на  святі  життя.
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807632
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.09.2018


Оказія

[i]Оказія  сталась  -
я  народився.
Щоби  страждання  
відчути  на  зуб.
І  щастя  шукати  
посеред  зір,
долати  бар"єри  -
вершини  гір,
допоки  здоров"я  
іще  дозволяє.
А  час  (  він  такий  )
не  запитає.
Чому  я  тут,
що  переживаю,
чи  справді  жив,
чи  може  виживав  
в  турботах,  казусах,
проблемах  -  майже  хобі  ?
І  чи  до  старості  дожив,
бо  там  ще  гірше,
кажуть  старі  люди.
Та  зрештою  пропав
у  вічності  солодкій.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807422
рубрика: Вірші, Іронічні вірші
дата поступления 22.09.2018


Листя - сердечка

[i]Осінь  -  сестричка.
Листя  -  сердечка
зігріють  землю.
І  світло  до  щему  
очам  клопотання.
Чи  може  кохання
самої  природи
стане  в  пригоді,
хто  ще  самотній.
Хапаю  емоцій
серед  еволюцій
братика  -  часу.
Для  вази  понесу
букети  любові
візерункові...
Тепло  ́по  кімнаті
у  результаті.
Спокій  на  душі,
пледом  дощі
мене  заколишуть.


[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807368
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.09.2018


Ти у мене є

[i]Ти  у  ме́не  є,  
і  це  -  найголовніше  !
Сонечко  встає,  
як  задивляєшся  пильніше
на  оту  маленьку  постать
з-під  хмар  світу  пелени...
Мабуть,  твій  небесний  погляд
ще  тримає  тут  мене́.  [/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806888
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2018


Осіння павутина

[i]Сонце  осіннє,  мов  лампа  в  кімнаті,
лагідно  сліпить  сенс  дилетантський.
Метелик  останній  чи  привид  надії
шугнув  попри  мене  як  гонщик  заправський.

Його  не  догнати  уже  та  й  навіщо
час  поспішати  -  одна  сміховинність.
Стою  в  павутині  думок  наче  Ніцше,
і  листом  пожовклим  дивлюся  у  вічність.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806671
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.09.2018


Заносить кудись до поезії

[i]Часу  ріка  -  стрімка  течія.
Сенсу  по  груди  набрало  води.
З  останніх  сил  кудись  гребти.
У  галасі  літ  знайти  б  тільки  брід.
Не  можу...Заносить
(  де  світло  ледь  же́врить  )
кудись  до  поезії.  Ковтаю  ілюзії,
і  дихаю  легше,  і  плаваю  наче.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805792
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.09.2018


Пам"яті Василя Стуса

[i]В  обійми  вічності  впаду  :
простіть  мене,  коли  не  так
я  жив,  а  жив  як  міг.
Старався  бути  простим  чесним,
але  кому  воно  потрібно
хіба  що  совісті  моїй.
Вона  знаходилась  осібно
від  хитрого  оточення
реалій  середовища.
Й  плоди  збирав  із  того  саду,
хоча  гіркі  були  вони,
бо  правда  завжди  у  осаді,
і  зло  постійно  на  коні.
Гарцює  так,  аж  дух  спирає
в  долині  сліз  та  боротьби,
під  пресом  якось  виживати.
Та  годі  стільки  нарікати,
пора  красу  ось  тут  шукати
серед  каміння  і  людей  :
зручненьких  масок  театральних,
одвічної  посухи  доброти,
де  гідність  не  здавалась  вкотре
попри  усі  колючі  дроти...
Усе  ж  недарма  я  родився,
ба,  мабуть,  все  таки  згодився,  -
криницю  викопав  зі  слова.
Й  приліг  спочити  врешті
на  траву  Господню  мирну  ![/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805497
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 04.09.2018


Задавнене

[i]Початок  вересня,  журливий  дощ
умиє  літа  щедру  скатертину.
І  лист  вже  деякий  пожовк
від  часу,  що  спорудить  гільйотину.

Урізавши  кожнісінькому  лік,
бо  хто  ми  тут,  незвані  гості  ?
Прожити  б  тільки  чесно  вік,
ковтаючи  гірко́ти,  як  ліки  ́по  ложці.

А  на  десерт  хай  буде  він  :
плаксивий,  майже  алкогольний...
Уже  мовчу,  лиш  крапель  передзвін
порушить  спокій  прикордонний.

І  роз"ятряться  вкотре  давні  рани,  
слизькі  шляхи  по  викрутасах  долі.
Усе  підслухали  мої  віконні  рами,
та  й  просльозились  мимоволі.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805488
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 04.09.2018


Вмирає час

[i]Вмирає  час,  
а  ми  іще  живі.
Й  над  обрієм  прикрас
застигли  у  журбі

чиїсь  прекрасні  очі,
кого  не  має  з  нами.
А  ми  іще  живі,
і  нам  іще  долати

мандрівки  небезпечні
в  долині  неспокою...
Як  хмари  -  душі  гречні
вмивалися  сльозою.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804568
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2018


Муха

[i]Муха  чкурнула  до  хати,
як  нав"язлива  думка.
Та  й  давай  надокучати  -
в  шибки  битись  лунко.

Може  то  й  не  напасть,
а  ідей  розвідник...
Хоч  компанія  якась,
і  я  вже  не  самітник.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803681
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.08.2018


Варить

[i]Вари́ть,  нестерпно  так  вари́ть,
як  хмари  поскладались  ладно.
Ще  мить,  напевно  загримить,
і  піде  дощик  благодатний...

На  Землю,  що  майже  іскрить
спекотним  тілом  безпорадно.
А  небо  збрую  нагострить,  -
стріляти  буде  наче  з  танку.

Ховайся,  хто  живий  іще
кудись  до  хати,  чи  у  погріб.
Бо  вже  ватаги  блискавиць
почали  затяжні  гастролі.

За  ними  злива  затягла,
по  даху  вальсували  ноти...
Аж  радість  вийшла  з  берега́.
повітрям  свіжим  прохолодним.
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803221
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.08.2018


Діамантові хмари

[i]Діамантові  хмари  в  бурштиновім  сяйві,

неначе  пелюстки  розкрили  барви.

Й  волошкові  очі  тягнулися  вгору

до  поля  квітучого,  ніби  додому,

десь  на  родючі  фантазій  краї.

Скільки  відтінків  радості  

є  у  небесній  мозаїці  !

Стільки  ж  проблем  тут  по  Землі...




[/i]


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803062
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 14.08.2018


Нажива та вигода

[i]Ми  всі  учасники  параду
під  назвою  "  Нажива  та  виго́да  "
А  що  залишимо  позаду,
коли  прийде  непрохана  негода...

Кому  потрібні  будуть  папірці,
що  називаються  грошима  ?
Як  піде  морок  по  Землі,
й  останній  праведник  дверима

так  грюкне,  аж  здригнеться  совість.
Раніше  спала  -  жодної  мороки.
І  напишеться  космічна  повість
про  людей,  котрих  вбили  пороки.
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802841
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 12.08.2018


Озеро небесне

[i]Озеро  моє  лю́бе  небесне,  
хмари  -  хвильки  інтересні.
В  них  умию  від  реалій  очі,
і  підсушуся  на  призьбі  ночі.

Дуже  легко  там  пірнати,
й  тут  на  суші  засмагати
берегом  крихкої  надії,
чи  нездійсненної  мрії...

Що  ж,  до  завтрашніх  побачень  -
лазурових  свіжих  марень.
Знов  чекатиму  як  риба
полоскань  живильних  неба.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802770
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.08.2018


Не поспішайте так, автомобілі

[i]Куди  ви  поспішаєте,  автомобілі,
по  сивих,  геть  заплутаних  шляхах  ?
Немов  кінець  приходить  світу  в  тілі,
що  вже  судомить  какофоном  у  вухах...

Позабували  люди,  що  таке  ходити,
бо  є  колеса,  газ  -  педаль,  кермо.
А  пішоходам  якось  би  вціліти,
і  матінці  -  природі  зайве  те  ярмо.

Вона  заледве  по  довкіллі
усе  ще  дихає,  аж  тут  на  всіх  парах
автівки  мчаться  як  оскаженілі...
Й  до  неба  зробить  хтось  невдалий  мах.

Не  поспішайте  так,  автомобілі...[/i]


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802199
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 07.08.2018


Співай, пташко, співай

[i]Співай,  пташко,  співай
та  й  на  всі  голоси,
і  мене  звеселяй
у  химерні  часи...

Поки  коти  не  підкрались,
поки  лихо  не  торкнулось
десь  капканом  у  траві...
Бо  жива  іще  потреба
твого  дзвоника  -  намиста
одягнуть  довкола  шиї
непривітної  Землі.

А  я  також  тут,  як  і  ти,  
недалеко  від  біди.
Кожен  день,  немов  останній...
То  ж  давай  уже  від  рання,  
не  чекаючи  суботи,
повінчаємося  в  пісні  назавжди,  -
Господи  благослови  !

Співай,  пташко,  співай
та  й  на  всі  голоси,
і  мене  звеселяй  
у  непевні  часи...
 

[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801300
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 30.07.2018


А я засну зненацька в дощ

[i]А  я  засну  зненацька  в  дощ,
краплини  ті  ще  сонні  мухи,
немов  колискою  із  лоз,
візьмуть  мене  та  й  на  поруки.

І  кинуть  через  літа  до  колиби,
де  заховаюсь  від  батьків.
В  ромашках  марева  садиби
хлопчатко  радість  собі  плів...

Із  павутини  безтурботних,
як  сонце,  променів  -  деньків.
Пора  вставати,  але  жодних
на  те  не  було  стимулів.

Бо  вже  давно  негода  у  полон
взяла  життя  доросле  і  не  йметься.
Хіба  що  пам"яті  сухий  кокон
хропінням  солодким  озветься.[/i]




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801284
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 30.07.2018


Пароплав

[i]Вже  перший  півень  кукурікав,
аби  збудити  новий  день.
І  розіллє́ться  той  мов  рі́ка
світанком  бадьорих  пісень...

Що  візьмуть  сутність  наповняти
дзвінкими  барвами  життя,
та  будуть  хвилями  іскрити,
аж  ночі  зрушиться  плита.

Й  побіжить  у  даль  безмежну
глибока  стрімка  течія.
Мені  би  стати  обережним,
щоб  на  плаву  утримався...

Щоб  хоч  якусь  малу  рибину
із  його  виру  упіймав.
І  наближав  вечірню  долину
Рожевих  Мрій  як  пароплав.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801057
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.07.2018


Літо із приймачем

Літо  із  приймачем...
Заряджається  від  посмішки  сонця,
чи  то  від  шуму  дощу  
у  благодатну  пору...
В  діапазоні  пташиних  мелодій
так  легко  крутити  ручку  життя...
Й  ловити  хвилі  блаженства,
допоки  серце  як  батарейка
живиться  настроєм  простору...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800687
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 25.07.2018


Грали хмари у футбол

[i]На  небесному  газоні  
хмари  грали  сонцем
у  футбол  гарячий.
Гра  була  азартна,
я  на  трохи  запізнився,
бо  вже  дощ  пішов
на  емоціях  від  спорту.
Аж  птахи,  котрим  видніше,
щебетали  десь  із  верху  :
матч  закінчився  внічию,  -
дружба  перемогла...
Там  пенальті  мало  бути,
замість  того  склався  вірш.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800673
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 25.07.2018


Мовчання

[i]Моє  мовчання  -  тиша  світу,
така  співзвучно  досконала
умиротворена  краса.
Неначе  вся  Земля  заснула
спокійним  пелюстковим  сном.
Лиш  чути  як  пісок  із  часу
щось  висипає  для  блаженства.
То  -  певно  дощ  котрий  із  ранку
ледь  чутно  нотки  підхопив
у  спів  пташиний  перелив,
й  рікою  розійшовся  в  тілі...
Чи  може  вітру  легкий  подих
мені  щось  весело  шептав,
як  я  на  призьбі  позіхав
і  думав,  що  усе  гаразд.
Десь  щезли  всі  автомобілі,
спинились  справи  наболілі.
Немає  ріжучого  слова  :
новин,  пліток,  печалі,  зла.
Є  тільки  сутність  мовчазна,
лиш  серце  б"ється  наче  дятел.
І  я  мов  дерево  стою
десь  осторонь  людей,  -
кремезне,  мудре,  незворушне.

[/i]

 





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799870
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 19.07.2018


Зоряна сієста

[i]Життя  -  не  цукерка,  не  мед  і  не  пряник,
воно  лиш  повітря  серпанковий  шалик.
Мантію  темну  на  когось  зодягне,
та  за  собою  у  невість  потягне.

І  щастя  примари  набили  мозолі,
і  слина  устами  текла  мимоволі.
А  в  лісі  небесному  ягоди  -  зорі
чиїмись  сльозами  котилися  в  нори
солодких  бажань  людських  нездійсненних[/i].

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799820
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 18.07.2018


Стовп життя

[i]Давить  стовп  життя  на  мене,
ще  тримаюся...Та  вмить  
розійдуся  я  рікою,
щоб  іржа  взялась  нарешті
по  шорсткій  поверхні  тверді
тих  нав"язливих  ідей,
що  суспільство  продукує
майже  щохвилини,
аби  взяти  під  контроль
у  свої  лещата  душу...
Що  ж  бо  коїться  на  суші,
особистості  кінець  ?
Та  думки  мої  хвилясті  -
струмені  веселі  чисті,
будуть  той  тягар  ігристо
у  прозорих  ручаях
роз"їдати  геть  до  тла  -
навантаження  буття,
як  вода,  що  камінь  точить.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799737
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 18.07.2018


Майже автобіографічне ( Школа, або струс головного мозку )

[i]          -  Та  не  хочу  я  в  ту  школу.  невже  не  можна  привести  додому  няньку,  котра  вміє  читати,  писати,  рахувати,  і  мені  з  радістю  цим  поділиться.  А  решту  мій  розум  сам  доглупає,  до  чого  я  маю  хист,  -  переконував  я  маму,  котра  щось  теревенила,  як  мені  буде  важко  у  житті,  коли  залишуся  малограмотний.  Можна  подумати,  коли  заб"ють  мою  бідолашну  голову  усіляким  хитромудрим  непотрібом,  я  враз  просвітлію...Дурня  то  все.  
         Життя  дається  тільки  раз,  та  повинно  бути  однією  яскравою  миттю,  як  весняний  промінь  серед  людських  зим.  І  насолоджуватися  ним  -  моя  прерогатива.  А  що  ж  суспільство  робить  ?  Бере  ту  нещасну  дитину  у  свої  ціпкі  лещата  і  виховує  покірних  солдатиків,  котрі  будуть  виконувати  усілякі  його  примхи  та  капризи.  А  я  не  хочу,  я  хочу  бути  самим  собою  (  не  начальником,  щоб  керувати  кимось,  тим  паче  підлеглим,  аби  підкоритися,  бо  так  того  вимагає  життя).    А  може  я  є  восьме  диво  світу,  унікальне  та  неповторне.  Не  заважайте  йому  розвиватися...
       -  Ану  марш  до  школи,  теж  мені  Мартен  Лютер  Кінг  знайшовся,  -  вже  без  жарту  нагримав  на  мене  батько.  
         -  Гаразд,  я  піду,  але  знайте,  що  за  100  літ  жодних  шкіл  не  буде...Кожна  дитина  буде  виховуватися  індивідуально,  і  вчителів  надоїдливих  також  не  буде.  Замість  них  будуть  комп"ютери  -  няньки.  Все  пояснять,  розкажуть,  допоможуть.  Та  й  міністерства  освіти  не  буде  з  його  незрозумілими  функціями.  
             І  ці  діти  майбутнього  створять  новий  набагато  якісніший  світ  без  воєн,  без  корупції,  без  агресії.  Кожен  буде  прищеплений  так  званими  уроками  щастя,  котрі  будуть  успішно  прив"язані  в  процесі  загального  розвитку  дітлаха  на  тих  же  комп"ютерах  -  няньках.  Адже  головне  їх  завдання  -  зробити  щасливими  кожну  маленьку  особистість.  
           Але  це  буде  пізніше.  Наразі  мені  поставлене  надто  складне  завдання.  10  літ  займатися  казна  чим  на  чиюсь  догоду.
           І  ось  перед  мною  просторе  приміщення.  Навколо  мене  метушаться  такі  ж  неуки.  як  я.  На  портретах  висять  якісь  зарозумілі  дядьки.  Один  із  них  у  кепці  з  хитрим  чи  то  лукавим  поглядом.  Від  такого  мабуть  годі  щось  чекати  чогось  доброго...  
           Спробую  сісти  за  парту.  Ой,  чому  так  гризе  ?  Це  не  в  колисці  тобі  гойдатися...  Завидую  білою  заздрістю  фінським  діточкам.  Їм  дозволено  вільно  сидіти  на  коврику  в  зручному  положенню.  
           А  хто  це  прийшов  до  нас  ?  Вчителька...Ну,  справжня  богиня.  Скільки  пишності  у  погляді.  Вона  все  знає  на  відміну  від  мене.  Починає  щось  говорити  та  ще  й  оцінки  обіцяє  ставити  пізніше.  За  що  така  кара  ?  І  які  ще  домашні  завдання  додому  розв"язувати  ?  Це  вже  диктатура.  не  знаю  правда  чого...  Пролетаріату  ?  Та  ні...Здається  над  особистістю.  
           Замість  того,  щоб  провести  найкращі  роки  життя  у  мультиках,  іграх  на  свіжому  повітрі,  медитаціях  на  лоні  природи  зі  своїми  метеликами  у  голові  ті  бонзи  -  вчителі  будуть  щось  втовкмачувати  у  мою  свідомість  незрозумілі  формули  з  математики  (  сам  чорт  собі  хребет  поломить  від  них  ),  чи  хімічні  реакції  по  хімії  (  все  одно  колись  усе  зірветься  ),  чи  лабораторні  досліди  з  фізики  (а  хіба  я  Енштейн,  чи  Ом  ?),  чи  запліднення  личинок  з  біології  (  сама  природа  єства  все  розкаже  і  покаже  ).
           Це  все  для  "  зубрил  "  та  "  ботанів  ".  Життя  набагато  простіше  і  водночас  складніше  за  будь  -  які  сухі  теореми  чи  рівняння.Той  умовний  невідомий  ікс,  або  ігрек  можна  шукати  ціле  життя,  і  не  знайти  ніколи.  А  жити  якось  треба.  Більшість  з  нас  в  майбутньому  розлетяться  по  світі  на  заробітки  виконувати  прості  чорнові  роботи,  де  не  треба  мати  багато  розуму,  -  головне  фізичну  силу,  витривалість  і  кмітливість.  Хто  ж  надумає  поступати  у  ВУЗ,  йому  скажуть  :  "  Забудьте,  що  вас  вчили  у  школі,  тут  буде  все  по  -  іншому..."
           І  чому  так  мало  уроків  фізкультури  ?  В  дорослому  житті  здоров"я  буде  відігравати  чи  найголовнішу  роль.  А  де  уроки  футболу  ?  Подивіться,  наша  збірна  ніяк  не  може  стати  чемпіоном  світу,  клуби  так  і  не  здобули  жодного  разу  Кубок  Європейських  Чемпіонів.  А  все  починається  з  малого,  з  тренувань  у  спортивних  гуртках  та  занять  на  уроках  футболу.
           А  чому  на  уроках  співів  не  має  гітар  ?  І  чому  такий  убогий  репертуар  пісень.  Хто  ж  тоді  у  майбутньому  буде  оспівувати  усю  недосконалість  буття.  Кожному  варто  було  б  роздати  по  гітарі.  Обов"язково  відкриються  нові  Боби  Ділани  чи  Джоани  Баєз.  
           Про  історію  та  літературу  краще  промовчу,  бо  можу  не  стриматися.
           Агов,  хлопці.  І  навіщо  один  одному  обличчя  бити  після  уроків,  воно  ще  пригодиться  для  поцілунків  з  дівчатами.  Особливо  вперті  забіяки  могли  би  записатися  в  боксерський  кружок    (  якби  він  був  )  та  в  майбутньому  заробляти  пристройні  гроші.  Майк  Тайсон  підтвердить,  що  це  є  дуже  прибуткова  справа.
           Ну  нарешті  перерва.  Можна  перерватися  на  спокійний  сон.  Все  ж  таки  дитина,  як  не  як.  Сховаюся  я  під  кремезним  деревом,  що  гіллям  заглядає  до  нашого  класу,  ніби  промовляючи  :  "    Кидайте  ті  нікчемні  справи,  і  гайда  у  двір  водити  веселі  хороводи  довкола  мене...А  й  справді  дістала  вже  ця  надумана  сер"йозність...  Рівняння,  формули,  якісь  товсті  книги....Тьфу...Заснути  б  з  нудьги  під  цим  самим  деревом  аж  до  випускного...[/i].

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799498
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2018