Юкраїнський_Алхімік

Сторінки (1/12):  « 1»

Аромат солоного моря…

Аромат  солоного  моря,  
Він  так  б'є,так  ніжить  в  душі.
Я  йду!  Най  люди  говорять,
Бо  так  до  вподоби  мені.

Прості  затьмарені  очі
Зводять  свій  погляд  у  вись.
Я  йду!  Хоч  залишитися  хочу,
Я  йду!  Щоб  мрії  збулись.

Кипить  серце  жаром  таким  злючим,
Жалкує  серце,бо  немає  весни
Прийшло  кохання,пройшло  кохання
В  ньому  немає  іншої  сторони.

І  вся  суть  в  тому,напевно,мій  друже,
Що  життя-це  рух...кудись,  в  небуття.
І  ми  йдемо,часто  міняючи  маршрути,
Часто  просячи  більшого  ніж  можемо  втримати  в  руках.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2012


***

Пишу  для  чого  й  сам  не  знаю,
Просто  тривожить  душу  біль
Чіпає  струни,в  душі  волає
Голос  не  покірних  моїх  мрій.

Вони  кличуть,вони  здійснитись  хочуть
І  мучить  голову  черговий  план,
Пустелю  в  голові  однією  думкою  зносять
І  будують  цих  думок  аж  цілий  лан.

Жити  треба  для  здійснення  мрій,
Щасливий  той,хто  має  мету,
Хто  йде,воздвижуючи  дух  старих  надій,
Хто  падаючи  встає,не  полишаючи  ціль  о  ту.  

Кому  солодкий  шлях,
А  не  сам  пункт  зупинки,
Кому  дано  ощасливити  вас
Розвіяти  над  вами  всі  злі  хмаринки.

О,  саме  вони  щасливі...
О,  саме  їм  дано  радіти...
Вони  для  себе  щастя  відкрили,
Змогли  смисл  життя  зрозуміти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2011


Люди замовчіть…моя черга говорити…

Люди  замовчіть...
Моя  черга  говорити
Ви  вже  все  сказали...
Тепер  моя  черга  вчити.

Всі  такі  розумні,
Всі  так  все  знають,
Що  таке  свято..що  таке  будні.
І  всіх  вони  навчають.

Бо  прочитали  одне  слово
І  вже  все,вони  весь  світ  осяйнули,
І  роблять  з  себе  мудреців,
Кажуть,що  вони  мудріші  люди.

Знають,що  не  можна,
А  що  треба.
Може  досить  ці  ролі  грати,
Ролі  пророків  з  неба.

Нема  в  світі  нічого  неможливого,
А  вони  кажуть  це  неможливо,
А  коли  це  дійсно  стається,
Кажуть:  "А  ми  казали,що  буде  диво!"

Ей  люди  замовчіть,моя  черга  говорити
Вже  мене  дістали,скільки  можна  вже  мене  вчити.

Скільки  вже  вам  можна  теревените,
Замовчіть  трошки,..послухайте...
може  щось  підчепите.

І  вже  будете  мати  про  що  говорити,
Вже  будете  пліткувати,вже  будете  вчити.
Не  розуміючи,якого  завдаєте  болю,
Хватить  люди...замовчіть...тепер  я  говорю.

Я  не  розумію  для  чого  люди  вигадали
Інтернет,телебачення,газети.
Зробили  б  краще  лавочки,дали  людям  по  пачці  сямушок,
І  були  б  в  мас-медіа  ще  кручі  сюжети.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2011


Ще не придумав=) )

Життя  гонка...життя  змагання...
Тому  забагато  програвши,скорених  коханням.
Скільки  поранених  у  серце,безжально,без  потіх,
Вони  кохаючи  страждають,чому?Який  їх  гріх?
Що  за  провина?Чому  їм  дано  так  страждати,
Ей  агов  там  на  небесах,не  заставляйте  мене  матюкатись.
Ей  амуре,в  тебе  що  стріл  мало?
Попадаєш  у  одного,а  на  іншу  не  стало.
І  він  ходить,він  не  знає  чого  дальше  чекати,
Він  вже  життя  проклинає,ось  так  то  амуре-кате.
Він  уже  в  полоні,він  уже  не  належить  собі
Дивлячись  на  її  долоні  серце  його  тане  у  холоді
Ця  іскорка  секундного  погляду  на  нього
Запалює  великий  вогонь,вогонь  творящий  велике  слово,
Слово  ніжності  слово,яке  всі  добре  знають,
Слово  безмежного  почуття...слово  кохаю...

                                                                     це  тільки  перший  куплет,планую  написати  
                                                                                                           продовження

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2011


. . ♥. ♥. ♥. .

Її  погляд  казковий,  який  дарує  казку,
Її  дотик  ніжний,її  чарівні  вуста.
Вона  найласкавіша  ласка
І  найкрасивіша  краса.)

Ви  думаєте,ви  зустрічали  щастя,
Ви  думаєте,ви  бачили  красу.
Хе-ее!  Ви  у  вічі  їй  загляньте
І  зрозумієте  до  чого  я  веду.

Бо  її  погляд  несе  чарівність,
Він,наче  лабіринт,по  якому  ти  блука
І  не  можеш  ніяк  вийти,не  тому  що  виходу  нема,
А  тому  що  сам  не  хочеш,не  хоче  цього  твоя  душа.

Ти  блукаєш  милуючись  красою,
Красою  її  карих  очей,
Які  манять  за  собою
І  ти  вже  блукаєш  багато  ночей.

Її  очі  забирають  в  полон,
Вони  чарують,запалюють  в  серцях  вогонь
І  не  один  вже  вогник  горить,
І  не  один  вже  ночами  не  спить.

А  ви  бачили  її  вуста,
Ви  відчували,які  вони  солодкі,
О-о-о  це  те  від  чого  шаленію  я,
Спробувавши  лише  один  раз  на  дотик.

А  її  ручки  які  манять  ніжністю  і  теплотою,
Дотик  їхній  розтопить  найтвердіший  лід,
Вони,як  сонячні  промені  –  зігрівають  зимою,
А  літом  дарують  ласку  і  сміх.

Голос…її  голос…який  він  чарівний,
Промовивши  лише  одне  слово,
Вона  створює  казку
Твоїх  мрій.

Ось  таке  є  чудо-чарівне,
Ось  таке  чудо-карооке,
Яке  милує  мене  день  за  днем,
І  чинить  в  душі  моїй  не  спокій.

Я  не  втомлюся  їй  казати  "Люблю",
Скоріш  ВОНА  втомиться  казати  "Я  теж",
Ну  що  я  з  собою  зроблю,
Я  ЛЮБЛЮ♥  і  цьому  немає  меж.  ♥♥♥

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2011


ВпЕрЕд!!

Я  бачу  сльози  сховані  на  твоїх  скронях,
Я  бачу  як  в  тебе  міцно  стиснені  долоні,
Я  бачу  твою  волю,волю  до  перемоги,
Але  ти  здався  і  навіть  не  просиш  допомоги.

І  не  задумуєшся  над  тим,
Що  ще  один  крок  міг  бути  переможним.
І  ти  програв,і  не  кому  не  будь,
А  самому  собі,ось  в  чому  тут  суть.

Ти  піддався…ти  здався…
Я  вже  бачу  твої  мокрі  вії.
Ти  плачеш,незважаючи  на  те,
Що  в  твоїй  голові:  «Скрий  їх!»

Просто  ти  хочеш  показати,що  ти  сильний,
Що  для  тебе  ця  поразка  –  не  великий  знак,
Що  ти  вже  від  своєї  мети  вільний,
Але  насправді  в  голові:  «Як  же  так!
Чому  я  підкорити  це  зміг?»  -
І  ти  сидиш  картаючи  себе,
Не  замічаючи  ніяких  потіх,
Але  насправді  не  мало  тебе  зупинено  це.
Ти  маєш  іти  вперед,
Бо  це  не  «gameover»,
Це  проста  пауза,
Яку  ж  і  ти  сам  поставим.

Іти  вперед  до  здійснення  своїх  мрій,
І  чим  більше  спотикань,
Тим  більше  щастя.  ПОВІР!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260998
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.05.2011


Пробач…прощай. .

Пробач...прощай...
Так  тривати  більше  не  може,
Якщо  хочеш  все  забудь,якщо  хочеш  пам'ятай,
Наша  інтрига  ні  на  що  несхожа.

Най,сміються  і  бідняк,і  вельможа,
Все  уже  сказано,зроблено,
На  це  була  воля  Божа
І  це  уже  давно  у  думках  оброблено.

Це  все  уже  минуло,
Це  все  уже  не  майорить,
Але  це  все  таки  колись  було,
І  ми  за  для  цього  хотіли  жить.

Я  не  знаю  чи  було  у  нас  кохання,
Я  не  знаю  чи  у  серцях  наших  існувало,
Але  воно  перетворилось  у  розчарування,
І  болем,і  печалю  стало.

І  ці  рани  розпливлися,як  ріки,
І  це  для  когось  уже  забути,
І  я  б  уже  забув  та  тільки  -
Спогад  не  може  у  голові  заснути.

Бо  таке  не  забувається,
Бо  це  один  з  періодів  життя,
Але  все  рівно  для  нас,
Щораз  ставати  світліше  буття.

Ці  слова  сповнені  болем  і  печалю,
І  їх  тяжко  казать  мені,
Але  ти  знай  що  я  їх  пішу  не  для  піару,
Я  просто  кажу  все  що  є  в  моїй  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2011


Полоса…

Я  живу,я  усміхаюсь  тобі,
Мені  легко,легко  на  душі.
Мій  третій  подих  був  зайвим,
Не  той  поверх,залишився  незайманим.

І  знову  починається  пісня  моя,
Полоса  невдач,білої  нема.

Я  впаду,падаю  знову
І  відчуваю,навколо  себе  якесь  тут  шоу.
І  знову,і  знову  
Полоса  невдач,білої  нема.

Я  не  був  з  тобою...
Я  здався  без  бою...
І  залишився  з  собою...

Наодинці  поговорю  з  тіню  своєю
І  залишуся  знов  і  знову  з  полосою  тією.

Але  я  все  рівно  живу,надіюсь  на  краще
Ну  получається  як  завжди:
Я  починаю  нову  дорогу,
Змінюю  все,але  шпортаюсь  за  пороги.

Я  шукаю  свій  новий  стимул,
Але  знаходжу  нічого  окрім  диму,
Диму  що  залишився  від  тієї  удачі,
За  якою  люди  так  часто  плачуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2011


Хто ЛЮБИТЬ…ВІРИТЬ…НАДІЄТЬСЯ

Хто  любить  той  пробаче,
Хто  вірить  той  знайде,
Хто  надіється  той  ще  не  плаче,
Лиш  питає  постійно:"Де,де,де?"

Хто  вірить  той  переможе,
Хто  любить  пройде  крізь  все,
Хто  надіється  той  іншому  поможе,
І  на  подіум  слави  його  піднесе.

Хто  любить  тому  байдуже,
Ким  та  особа  є,
Хто  вірить  той  йде  вперед  знаючи,
Що  при  кожному  падіння,допомога  буде.

Йому  прийдуть  на  допомогу
Надія  і  любов.
І  вони  пройдуть  разом  цю  дорогу,
Пройдуть,щоб  піти  дальше  знов-і-знов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260711
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.05.2011


Безкраю мандрівник…

Дощ...гроза...
Серед  сірої  маси  видніє  тінь  моя.
Нема  нікого...для  мене  нікого  нема,
Я  вже  давно  мертвий,але  душа  жива.

Я  вмер  для  всіх  -безкраю  мандрівник...
Йду  туди,а  що  там  не  знаю
І  вже  помалу  з  серця  біль  зник,
І  я  вже  себе  не  картаю.

А  для  чого  мучити  себе  
Й  так  нічого  не  вернеш...
Не  вернеш  того  що  було,
Але  повірте  було  все.

І  забави,і  кохання,
І  дитячій  щирий  сміх
Все  було,неначе  в  раю...
Але  я  в  раю  втриматись  не  зміг...

Тепер  іду  з  краю  в  край,
Веде  моя  стежинка  жалібна
В  жорстоку,хмуру,темну  даль,
Де,напевно,що  життя  нема...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260690
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.05.2011


Кавалєр=)

Вранці  я  спросоння  заглядав  у  вікно,
Та  побачив  таку  красуню,
Що  аж  упав  і  гримнувся  в  чоло.
Вона  неначе  летіла,
Так  по  вулиці  плавно  йшла,
І  в  мене  з'явилися  крила,
І  чомусь  хотіла  літати  душа.
Та  я  за  нею  йшов  аж  до  її  хати,
А  там  побачив  красиву  галявину,
Та  я  вирішив  трошки  по  мріяти,по  спати.
І  так  замріявся  трошки  я,
Що  не  замітив  як  матуся  з  палицею  підійшла.
Закричала:"Ти  ледащо,вже  до  роботи"  
Я  схопився  і  побіг  через  плоти.
І  я  через  якісь  пліт  перелізав,
Та  зачепився  і  штани  розірвав.
Але  все  рівно  напівголий  побіг  я  до  хати,
І  наштовхнувся  на  ту  дівчину  яку  хотів  причарувати,
Вона  як  закричала:"Ай  я  яй"
Я  схопився  і  побіг  далі,
А  вона  так  почала  сміятись,
Що  соловей  з  моєї  вишні  втік  у  гай.
І  тепер  я  знову  про  неї  мрію,
На  городі  з  сапкою  в  руках,
Я  ні  прощу  не  жалію,
Головне,що  нікому  не  знесло  дах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260540
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 19.05.2011


Бестрашний світ

Скажіть  мені  будь-ласка
Чи  є  правда  на  світі,
Чи  лише  брехня,
Якою  заповнюються  наші  серця.

Відповідь,я  буду  довго  шукати,
Бо  правду  ніхто  не  може  сказати.
Деякі  люди  не  знають  хто  вона  така,
Бо  всюди  нечисть,злоба,мара.

Брешуть  на  кожному  кроці
Обманюють,вбивають  усі  на  злому  боці.
І  всі  Бога  забули,
А  ніхто  не  згадає  потоп  який  увійшов  у  минуле.

Ніхто  не  боїться  Божої  кари,
Крадуть,не  мають  до  старших  поваги.
Одним  словом  люди  безстрашні  стали,
За  гроші  рідну  матір  б  продали.

Люди,одумайтесь,озерніться
На  себе  шарлатанів  подивіться.
Скажіть  на  що  вам  ці  гроші,виникає  у  них  потреба,
Поживете  та  й  помрете,а  там  їх  не  треба.

Там  потрібне  добро,
А  не  скоєне  тобою  зло.
І  грошима  ти  вхід  у  рай  не  купиш,
І  так  за  якісь  гроші  ти  себе  погубиш.    ́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260539
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 19.05.2011