| Сторінки (5/447): | « | 1 2 3 4 5 | » |
В твоїх примарних снах, я знайшов тебе,
Віддзеркалення надії і жагучого кохання,
Я мандрівник, який з дороги не верне,
І принесе шматочок ніжного бажання.
Ми з тобою заснули в епосі Ренесансу,
Це час, нашого абстрактного романсу,
Так це час переживань і міцних ілюзій,
Це час коли ми відкриваєм таємні шлюзи.
Богиня таємниці і чарівної інтриги,
Про тебе залюбки написав би книгу,
Однак словами всього не передаш,
Це неймовірно надскладний вантаж..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310351
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2012
Час відміряно уламками подій,
Життя це сукупність послідовних дій,
А ти все далі, так пливеш за течією вслід,
Перетворюєш усе навколо на колючий дріт.
Так закрита від усього, панорама бою,
Закутана у сарафан з брехливою журбою,
Віриш у психологічні штуки і поняття,
Нема у тебе колишнього завзяття.
Неперспективність тебе звичайно не лякає,
Я і мої почуття, нічого значення немає,
Відштовхуєш людей, а для виправдання,
Говориш, «таким смачніше буде, твоє кохання»,
Смачнішим? Та невже, що справді?
Не схоже, що це відповідає правді,
Кохають тільки непокірних?
А як щодо елементарно вірних?!
Забудь усе, що було і нетреба,
Викликати божевільних з мого неба…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2012
Біль проникає в тебе силоміць,
Випробовує всіх нас на міць,
Серця сталь гартується роками,
І впевненість в собі шліфується думками.
На вулиці температура мінус сорок,
І тебе поволі огортає морок,
Не прагнеш відшукати свою Елладу,
А хочеш тільки нереальну владу.
Сама тікаєш, лишаючи сліди пророчі,
Забуваєш все, своє єство жіноче,
Так довго бігати, просто неможливо,
Ти сама у себе забираєш власне диво…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2012
Тактика згуртована у синтезі віддачі,
Завдання - як конспект опорний,
Чекаю лиш продовження задачі,
Все пішло, як мелодія мінорна.
Визначаю я дослідження об’єкт,
Перевіряю що це за суб’єкт,
Роблю об’єктивно розрахунок,
І продовжую рахунок.
Вартість, маса і ціна,
Щось незвичне, це вже новина,
Формулюю чітко результат,
І віддаю висновки в прокат…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2012
Твій он – лайн притих раптово,
Це поклики нон – стоп в пустоту,
Твоя фотографія давно не нова,
І викликає болісну нудоту.
Час комунікації вживу,
Знижує свою тривалість,
Це сни мої – це наяву,
Буревієм віє ніжна радість.
Це любов у дискомфорті, план – коннект,
Чи інформативно збуджений проспект,
Кібер – простір причарував нескладно,
Диспропорція почалась, ще й так докладно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2012
Ти цінова дискримінація,
Пуста байдужа прокламація,
На твій рахунок вніс я депозит,
Це мій ввічливий тобі візит.
На наших біржах, росте ажіотаж,
Показники ефективності ростуть,
І я домальовую останній шарж,
Мене міліардером не назвуть.
Ти вийшла поза межі конкуренції,
І мовчки змінюєш тенденції,
Ще трішки і я позбавлюсь болю,
На тебе піду інвестиційною війною
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2012
А сонце знову розкрило очі,
А ти ще не сказала, що ти хочеш,
Прагнеш стрибнути і доторкнутись неба,
Або обійняти тихо зорю вогненну.
Ховаєш себе, за справами буденними,
Серця ритм ти ізолюєш,
Час тратиш на даремне,
І свою картину знову не малюєш.
Забуваючи хто ти насправді є,
Що чуже, а що твоє,
Розподіл фальші у прогресі,
А ти одна, у власному регресі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2012
Без заперечень, світ жорстокий,
І має правила свої,
Але ти теж, доволі є високий,
І стоїш на рідній ти землі.
Життя вгризається нещадно,
Старається спотворити усе навколо,
Але ти сильних є - нащадок,
І твоя фортеця у формі кола.
Круг довірених тобі людей,
І їх любов - це панацея,
І це краще від загострених мечей,
І добре коли поруч є кохана фея…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2012
Твоїх претензій пагубний процент,
Залишив слід в експерименті болю,
Мій супротив це момент,
Коли вирішую свою я долю.
І погляд виповзає із глибин,
І вже не шкода тих хвилин,
Що носять щастя на руках,
Я забув усе, і лишив у твоїх снах.
Порізатись думками, так лагідно – до крові,
Забувати значення старі, і відкривати нові,
Я стану правдою у цьому хаосі доріг,
Я тут, я сам собі є оберіг…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2012
Привіт, розкажеш щось нове,
Чи просто посміємося разом,
Налякай, базікай щось страшне,
А може з криком, попрацюєм над оргазмом?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2012
І прийдуть роздуми мої,
Повільно, як і дощ осінній,
Я сон залишив на вікні,
На ньому картину намалює іній.
Варіативність шліфується в сучасне,
Життя - це прототип контрастний,
Що як незламне - поламати,
І як продавши душу, її подарувати.
Кожен з нас, свою вбиває нетерпимість,
Зі страхом боремся завжди,
Клубки розгортуєм – це павутинність,
Від притоки відпливають вже човни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2012
А що як ти це імплантант,
А я лиш звичайний дилетанат,
Перетворюєм життя у щось незвичне,
І пробуєм зробити крок у вічне.
Тебе бере лише меланхолія,
А мене по тобі ностальгія,
Я пішов і зник, десь – там далеко,
Полетів у вирій, як лелека.
А ти нічого не сказавши,
Пройшлась на пальчиках, бігом,
Ти прагнула пройти усе, й не впавши,
Як сонцесяйний сніг цей за вікном…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2012
Я бачу навколо безлюдний простір,
Бачу гармонію серед долонь,
Моє життя це невеличкий острів,
В яких серця завмирає вогонь.
Бачу тебе одну на самоті,
Чую слова, що вже не ті,
У них нема нестримного бажання,
А відчувається лише вагання.
Ми непідвладні тій стихії,
Що мої, знищила всі мрії,
Душі з’єднаю меридіаном,
Над прозорим океаном.
Ми дві прямі і паралелі,
Ми разом йшли наперекір,
Ми непереможні і веселі,
Про нас цей недвозначний твір…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2012
В чужих обіймах, засинає листопад,
Твій просторовий вимір - прірва,
Повернення немає, і назад
Обернешся, то голову відірве.
Розчиняючи тихенько двері,
Слова неписані, застигли на папері,
В твій дощ увірвалась спека,
Не дотримуючись правил етикету.
Масштаб моїх розгорнутих освідчень,
На жаль, припадає лиш на січень,
Епілепсія страху у твоїх скронях,
Ти біль ховаєш в своїх долонях…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2012
Всі шляхи ведуть у Трінідад,
Де край казкових ельфів і дріад,
Де час мина, поволі та яксраво,
Де фантазія бігає на каву.
Під крилом вічнозелених хащ,
Казки розгорнені на мріях,
Тут дух, що змінює тебе краще,
Тут сон завмер на твоїх віях.
Проміння сонця з веселкою тут дружить,
І мавки танці в лісі кружать,
Десь поруч загубилась ти,
Серед цієї фантастичної краси…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2012
І лезо вітру - розриває страх,
Відчуття непередбачені мотивом,
Від тебе в когось їде дах,
А ти вважаєш це небесним дивом.
Між нами темний простір, як у ліфті,
Коли ти запускаєш в мене нігті,
Імпровізація переходить в завтра,
Я помічаю, де власне правда.
Навантажень не витримує реактор,
Ти - як вирішальний у цьому фактор,
Переживання це надії корпус,
А я усе перетворюю на фокус…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2012
Коли дивишся їй у вічі, то без різниці,
Вода фарбована, чи чиста із криниці,
Чи побачиш землю, втративши свій зір,
Чи ти людина, чи просто зайвий звір.
У душі тішишся каліцтвом,
Відчуваєш себе неначе в клітці,
Все на п’єдестал поклавши,
Бачиш як згорає кохання наше.
В теплій крові ти скупайся,
Обіймам ніченьки віддайся,
Іди назустріч неньці – долі,
Ти мене втрачаєш, правда це поволі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308298
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2012
Апріорі, я не той герой якого ти шукала,
я той хто з радістю вандала,
зруйнує світ в якому ти не прагнеш жити,
я той хто любить враз кудись спішити.
Створюючи речі, які не дуже актуальні,
інколи каверзні, однак точно небанальні,
якщо не хочеш бути ти зі мною,
то будеш за пекельною стіною.
Вар`ятка ти безглузда пустомеля,
в твоїй душі залишиться пустеля,
наповниться лиш горем ця оаза,
я пережив а далі вже наступна фаза...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2012
Налаштовую на тебе свій серцешукач,
Тримаю його подалі від переробки,
Можливо я вдалий шукач,
Однак остерігаюсь підробки.
Серце вибухами рве на шматки,
Пульсуючи кров заганяє у вени,
Роблю все менші ковтки,
Відчуваю хвилю тепла, ну як на мене.
Ти вже десь близько, ось – тут,
Поруч невинності невласний статут,
Очі зустрілись, поглядом так враз і раптово,
Вимикаю його, я бачу що ти вже готова…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2012
Твоя відсутність дихає в обличчя,
і відбувається це на межі сторіччя,
часу нашої щирості й кохання,
коли бажання перетворюєм в зітхання.
Перейшла всі ти межі,
і панує всюди крах,
руйнуються надійні вежі,
і не летить вже вище птах.
І я не хочу повертатись,
в те місце що зветься Раєм,
і тебе любити намагатись,
тепер це місце назване Сараєм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2012
Загортаємо думки у темний фоліант,
За оказії виграємо грант,
Душа радіє, за дрібнички,
Золото ховаєм до скарбнички.
Рецептури щастя продає нам кулінар,
Це щастя, розбите задзеркаллям хмар,
Ще трішки і ми усі святі,
Побажаю вам хорошого путі.
Ви забуваєте, ким ви були,
І якої накоїли біди,
Здоровий глузд, це знову вже примара,
І вдячна темрява насилає чари…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2012
Ми всі одинакові, але в кожного своя історія...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2012
Коли твій погляд – об’єктивом,
Чому вважаю тебе дивом?
Чому ціную і радію щиро,
Для чого це, й чому ти МИЛА?
Звичайно прагну розуміння,
Я ж осліп, і процес прозріння,
Прийде побачиш, принесе він світло,
Ти гниєш поволі, а не розквітла.
Чому повинен я старатись,
Й на пекельні муки віддаватись,
Не бачу я взаємної віддачі,
Чекай, тепер моя подача.
Відносини склались, у нерівноцінність,
Запаси почуттів втрачають міцність...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307717
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2012
Пошук пристрастей, процес безмежний,
Однак якщо, не будеш обережний,
Згориш у полум’ї емоцій,
Свідомість втратиш від надмірних порцій.
Почуття зобов`язуть нас бути демократами,
І весь непотріб, опиниться за гратами,
Без повноцінності, життя це просто фарс,
Земля дедалі схожа на планету Марс.
Ми лиш субстанції від’ємні,
Які загубились у світах,
Ми забуваєм відчуття приємні,
Коли ти вільний наче птах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2012
Різні форми об`єктивності,
не втрачають портативності,
займають зручні пози,
чекають порцію моєї прози.
Що значить "Я живу в реалі",
хлопче, чи ти не загубився на вокзалі?
пошук істин це процес відвертий,
коли рахуєш не секунди, а тільки метри.
Ніколи не питай мене - хто я,
не запитуй чи поезія це зброя,
залишиться лиш те, у що ти віриш,
я знаю мене ти перевіриш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2012
Чорнило зла, суцільно чорне,
піступність і брехня - потворне,
сонце серцю - протипоказ,
і фальш найкращий цьому доказ.
Кожен подих, він як спазм,
твій погляд - імітуючий оргазм,
брехня це індикатор порожнечі,
вона привносить ворожнечу.
"Довіряти треба людям" - ця фраза,
не більше ніж проста образа,
збережи частинку свого тіла,
і буде все як ти хотіла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307409
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2012
Серце комбінантна складова,
яку ранять лиш слова,
я вірю в край безлихий,
там грає вітер тихий.
Шепче мелодію кохання,
в неї вкладає смак бажання,
бажання бути поруч,
і без різниці - зліва чи праворуч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2012
Життя не камерні концерти,
любов - це крок відвертий,
ти забула що є головне,
якщо необережна то все мине.
Постріл думок - в твої очі,
що шепче серце, воно пророче,
слова то підступна зрада,
брехня це підлості естрада.
Голову підійму, і полечу як птах,
піду з тобою по слідах,
ти взяла мене в кредит,
чекай суду справедливого вердикт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2012
Вертаються лиш ті - що прагнуть звершень,
лишаються лиш ті - що жалять шершнем,
вертаються всі, просто варто забажати,
із серця, трішки розпачу віджати...
Я не вірю долі, а собі теж небагато,
я один, є лише мама й тато...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306799
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2012
Я в полоні вересневих мрій,
вже все сказав, і все убив,
золотом розчавлених надій,
вином я воду перелив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2012
Псевдо - вираз твоїх емоцій,
це десяток надлишкових порцій,
мого лишнього скаженства,
це час, час нашого блаженства...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2012
Не збрешеш гарно, ні не збрешеш,
не загорнеш, у згорток фраз,
правду в очі ти не вернеш,
і піде хвиля вищих фаз.
На девять днів - терпець урветься,
а брехня, вона знайдеться,
погляд вверх - вище неба,
я там де мені треба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2012
Весна на вулиці цвіте,
десь знов співають хмари,
але без неї - все не те,
про що молив, і чим я марив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2012
Багато бачили, багато перейшли ми,
людей, вулиць та подій,
час - цей субєкт, він невмолимий,
життя краде, як лиходій.
В моєму просторі - лиш ТИ і Я,
в моїй галактиці - одна зоря,
горить вона міріадами зірок,
і зробив я останній крок.
І дочекався. На мій континент,
ввійшла чарівно ТИ,
я твій прихований агент,
у світлі невимовної краси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2012
Кожен день чую я молитви,
та невиразні звуки битви,
коли твій ворог - це ти сам,
коли ти кажеж, себе я не віддам.
Не віддам себе, злу та непокорі,
я буду криголамом у замерзлім морі,
що замерзло від образ,
від холодних і банальних фраз.
Лише збережу твоє тепло,
блаженний дар твоєї крові,
лише на мить покинуло нас зло,
і все їй завдяки - твоїй любові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2012
Повагу до людини не може, нічого замінити, навіть кохання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2012
Для дівчат юність - золотий вік, а для хлопців залізний...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2012
Вона: весельчак)
Вона:улибнувся понімаєшлі)
Він: ти теж комедіатка)
Вона: та ну)ет ти комедіантищщщееее
Він: Та мені до тебе далеко, як козі до неба)
Вона: та багато кому до неба далеко, а ти ще козу приписав
Він: Ні коза прописана в діда на селі, а ти бачу прописалася на моїй сторніці)))
Вона: та ну нэ
Він: Та як ні, однозначно ТАК…Ти ще скажи що ти не любиш пончиків?
Він: На мою думку ти просто ЕГОїстка і взагалі НЕдужеНОРМАЛЬНа дівчинКа!!!
Отак - то!
Вона: йомайо а при чому тут пончики о ужас
Він: Ти памятаєш, коли я просив щоб ти мене пригостила то ти всі зжерла, ще трішки і напевно подавилася від жадності, кажу ти ЕГОЇСТКА при чому з Великої Букви!!!
Вона: а ну да ну да було дело,пончіки були смачнющі не хотіла ділитись:)навіщо ділитись якщо можна зїсти самій)хааааааааааааааа
Він: Блін я тоді був голодний що ППЦ, а ти ЖАДІНА!!!
Вона: та ти тож жадне оселедец весь зїв коли в Ромки тусили піпец ну я була зла,схаванути всьо але я ж не згадую, а ти тут сочініл мені разклад жестокий)
Він: Ти Диктаторша,я не згадую вже про той кефірчик, ще було просто ВАФЛІ!
Вона: вафлі, шоколад, зефір і прчиє сладості
Він: та наприклад банановий коктейль, напівзасушені кальмари, і то вино що недопили вчора!
Вона: чьо за безпредел жратви стіки лишилось?чому не доїли бляха та тож самий кайф лишився треба було зїсти
Він: Ну бачиш просто ти тоді всіх неймовірно вразила тим фокусом...І так що ми просто забули про хавчік, а він такий смакотинський був ех нелегка наша доля(((
А я тоді міг поправитись, все через тебе!
Убю!
Вона: гггг)))було діло , нащо тобі поправлятись тобі і так не плохо
Він: ну в мене це стратегічна мета, після кожного закусону чи перекусу на крайняк перекуру чи запивону, поправляись хоча би на кількаднадцять КІЛОджоулів...
Розкажи мені про тарганів, які сміливо тирять у людей хавчік...
Сочіні небіліцу!!!
Вона: тарганчіки просто круті,а вощщее є
корисні поради: "Якщо вас дістали таргани не зневіряйтеся! Заведіть у себе клопів і скажіть їм, що таргани називають їх краснопузими недоносками і хочуть приватизовувати їх диван. А тарганам скажіть, що клопи називають їх особами вусатої національності, яким місце тільки під раковиною. Ну, а далі - совок і віник для добивання рененых"
Він: ха-ха)))
маладца
Це ніби так звана Титанічна Битва шкідників на мікро-рівні...
І все одно ти ОЧплахая девочка, це мені скзала твоя мамка!
Вона: та це битва,жестока між двома кланами
Вона: плохая? я ж кажу може бути)
Він: От, бач сама призналася і навіть не треба мамі дзвонити!!!
Він:
Та це були два клани:
1. Клан недоносків - клопів, які дають люлей тарганам
2. Тріо бандуристів - або військо падонків - тарганів!
Вона: ненадо звонити)
Він:НУ дивись, я то я здатені на більшу підлість!
Вона: клани цікаві досить ми знаєм про їх існування копець ет тайна в яку ми посвячені ууууууууууууууу
Вона: якщо на більшу тоді краще не треба ні дзвонити ні робити підлість будь хорошим
Він:
ага усьо зберігаєм тишу в ефірі а то нас розкусять))))
боже так збоку почитати ми просто здуріли
йой, мені напевно має бути стидно
а прo тебе я взагалі мовчу)))
Вона:тиша нужна для того щоб псьо скрилось в тьомном царстве секрета)
Він: не можу бути хорошим це антиприродньо до моєї сутності
памятаєш твого Тузіка, що я з ним витворяв, нвіть твоя сестричка зауважила що мені ветеринаром не можна бути!
Він: ага ілі в светлом царстве разума)
Вона: так тож підходить
Він:ну ок)))хватає а то ппц)))
Вона: хорош договорілися
Він: ага)))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2012
З мого власного розуміння людина яка зациклена на собі, одержима постійною, очевидною пристрастю, до того, щоб виглядати центральною, незамінною фігурою в будь-якій справі, хай чого б вона стосувалася...(це якщо взяти по максиму)... Мінімальний ж характер проявляється у визначеності, егоцентризму, та цілеспрямованості...
Тоді винакає питання бути зацикленим на собі в мінімальній формі, це швидше добре чи погано???
Де та грань, між двома ланками???
І взагалі, що на вашу думку означає бути зацикленим на собі??? І в чому недоліки і позитив???
Пишіть...(якщо вам не страшно)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2012
Рано - вранці, сонце встало,
з новим днем нас привітало,
через скло тобі співа,
прокидайся вже мала.
Та не хочеш просинатись,
одягатись і вмиватись,
сон міцно взяв тебе у руки,
й не відпускає на поруки.
Час іде, а ти розплющиш очі,
і відійдеш від цієї ночі,
усміхнешся ти привітно,
новий день і ти розквітла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2012
Підшкірним дотиком руки,
я відчуваю наступ темноти,
ти прийшла, і я пропав,
викинув всі сумніви, що мав.
Краси чарівної твоя ін`єкція,
це закодована проекція,
маршрут невидимий залежності,
це - єднання наших протилежностей.
Ти потрібна, як п`янке вино,
невичерпний запас кохання,
коли я зніму кімоно,
відчуєш силу нашого бажання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305104
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2012
Сонце - це перфоменс світла,
а ти - та яка розквітла,
ми танцювали - там на небесах,
і ловили сніг в ванільних снах.
Поруч з тобою - я думками,
а розлука - та що виє вже вовками,
ти побачила - що я простий, реальний,
і звичайно - я не ідеальний.
Для тебе світ мій був чужий,
і без тебе він уже пустий,
не намагайся повернути все,
життя тобі вже іншого несе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2012
У цьому беземоційному світі,
так не вистачає вогню справжніх почуттів…
А що як підійти до емоцій як до потреби… Ви скажете, ти що хлопче здурів, як може ЕМОЦІЯ бути ПОТРЕБОЮ??? Я вам, відповім ви пильніше придивіться на світ, і на оточення в якому ви живете… Західний дух конкуренції і людської байдужості панує, люди закриваються в собі, формуючи непрохідні хащі і велетенські барикади, за які пускають буквально кількох людей… якщо поталанить. Так, саме так, ми замикаємось в собі боячись болю чи розчарувань, ми починаємо жити по принципу «моя хата скраю…», та що починаємо ми вже давно по ньому живемо. Також ще одна народна мудрість «ніби» стає на захист «ніж бути з ким попало, краще бути одному».
Той хто має найменшу причетність до економіки, знає такого мудрагелика як Абрама Маслоу, і його піраміду потреб, так от на вищих рівнях там потребою являється самореалізація, комунікація, потреба в дружбі…. От і скажіть мені що дружба, спілкування, чи втілення у життя своїх планів не пов’язані з емоціями, вони просто ПРОСЯКНУТІ ними… Емоції завжди тісно пов’язані, з тими чи іншими потребами людини. Цей зв'язок виражається у в тому, що емоція певним чином «обслуговує» ту чи іншу потребу, пробуджуючи активну діяльність для її задоволення. Почуття міцно пов’язані з потребами, оскільки вони представляють собою безпосередню шкалу вимірювання явища за позитивними чи негативними критеріями, а також власних дій для задоволення особистих потреб. Звідси можна зробити висновок, що потреба – це закріплена в нас програма біологічної та психологічної життєздатності, яка в випадку ускладнення її реалізації сигналізує певним ЕМОЦІЙНИМ стресом…
Який вихід з ситуації, як зробити власний світ більш емоційно глибшим??? Ну варто обережно і виважено довіряти близьким, і варто пам’ятати що СПРАВЖНЕ перевіряється тиском часу та складнощів, які виникають у житті… Особисто я доволі недавно пережив повний і абсолютний КРАХ відносин які були достатньо серйозні… Це мене примусило певний час закритись у собі, однак пізніше я почав відчувати ПОТРЕБУ, емоційний голод… Ми ж не звірі, у яких є тільки інстинкти… І я пішов напролом… І от зараз я можу сказати що я щасливий, в мене є те чого я хотів… Однак не забуваймо, що стосунки і взагалі все в першу чергу потребує РОБОТИ і в тому числі РОБОТИ над собою, як кажуть якщо хочеш щоб тебе любили працюй над собою, якщо хочеш щоб ненавиділи, валяй дурня…
Отже всім вам емоцій, почуттів та відчуттів, і працюйте над собою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2012
Мені не потрібно нереальних речей,
Бо серце радіє в барвистих малюнках.
Ховаю лиш смуток серед блакитних очей,
А ілюзію негативу залишу в лаштунках.
Мені не потрібні брехливі слова,
Щоб втікати від звуків сопрано.
Не від них болить моя голова,
А через те, що мучають серцеві рани.
Мені не потрібно казок і балад,
Де тіні шукають виправдань стежку,
Хай серце не б’ється вже в лад,
А я віднайшов твою загублу сережку.
А те, що вартує Всесвіту мого
Дотики сонця і крики утопій,
Блаженство секунд вилитих в чашку німого,
І вічно потрібний рідкісний спокій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2012
Складне кохання
Ти пішов і я одна,
лише бринить сумна струна,
немає радості в житті,
лишилась ти на самоті.
Чому ж пішов, не попрошався,
мене не втримав, та й зламався,
для чого тоді кохав мене,
якщо ж ти знав, що усе мине.
Приспів
Складне кохання,
вічні прощання,
непотрібні фрази,
гіркі ці образи.
Оманливі проблеми,
фальшиві дилеми,
твоє вагання,
це складне кохання.
Процес знецінення честі,
у брудному цьому маніфесті,
відсутність почуттів - анестезія,
якщо забув усе, це амнезія.
Горіла кров, усе пройшло,
забуття тебе віднайшло,
сказав "У нас складне кохання"
тоді моє це прощавання.
Приспів
І вже нічого не хвилює,
вона картину домалює,
попрощається й піде,
щось хороше вона знайде.
Хоч кохання і складне,
не забуде вона тебе...
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304436
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 05.01.2012
Від початку до кінця,
із реалій в небуття,
усе одномоментне в тому числі
і наше життя…
Можливо ця оповідочка, заставить одразу вас подумати що це якась банальність яка написана заради тексту, і щоб зайняти певний об’єм. Однак можу вас запевнити що це не так. Ця історія базується на реальних подіях, від часу формування незалежності до сьогодення. Якщо говорити про економічне зростання, то воно було тільки з 2000 по 2004 роки. Народ говорить що немає господаря в країні, але забуває що він якраз і є цим господарем. Такі тенденції як хабарництво, беззаконня та корупцію, можливо викорінити однак треба як говориться попрацювати над собою. Починати завжди слід із себе. Це так званий ліричний відступ…
Життя того хлопчини почалося взимку 90-го. Матір розказувала що зима була по-справжньому холодною, тому він напевне так любить холод бо він просто до нього адаптований. Влітку говорить, що він хоче повернути зиму, а вони на нього дивляться як на не дуже нормального. В ті часи коли валився СССР нічого не лишалось, усе зникало та розкрадалось. Але попри усі руйнівні процеси він вижив. Адаптація цей незмінний процес, допоміг йому вижити та розуміти цей світ. Ще змалечку він абстрактно дивився на речі, коли хтось неоднозначно проявляв якусь реакцію на певний об’єкт, то його це абсолютно не хвилювало. Йому повезло бо з періодичністю в 2 роки у нього появилися два брати. Одним словом «гоп-компанія».
Реальність пішла по невипробуваній стежині. Садочок, яслі. Далі молодша, середня і зрештою старша група. Запам’ятався один інцидент з блискучими гирьками для зважування їжі, він привласнив їх собі на певний час і через це розігрався певний скандал, як садочку так і вдома. Мама говорила «нормальні дітки так не роблять», а де вони мамо «ці нормальні дітки», покажи мені їх. Поняття норми дуже індивідуальне і водночас й суспільне. Норма це те що притаманне більшості. Одразу можна було зрозуміти що він поза цією більшістю, і ніколи не прагнув туди попасти. Його не спокушали привілегії. Не скажу що він ріс «білою вороною», але все ж таки оточуючі відчували що він інший, що він відрізняється.
Дитинство пройшло весело й яскраво, за вікно з четвертого поверху летіли його улюблені іграшки, і мотивом того за ствердженням дорослих був його власний, ще дитячий егоїзм.
Ще в дитинстві над його ліжечком висіла цікава іграшка, вона являла собою абетку з висячими різнокольоровими буквами, це напевно видумки педагогів трансформовані у промисловий продукт. Кумедно, але це помогло йому подальше в школі. Рідня а особливо його бабуся старанно готувала його до школи, вчила читати, писати та й іншим премудростям.
І ось 1 вересня, як за банальною фразою «Перший раз у перший клас», почалася його так звана навчальна епопея. Перші п’ять класів пролетіли здавалося б миттю. Вчився на відмінно, старанно брав участь у художній самодіяльності. Ще б пак, батьки самі педагоги, і його досягненням ніхто не дивувався, усі сприймали це як належне. Може вже й від того моменту він не шукав собі визнання, старався особливо не виділятись.
Він за період свого навчання поміняв 5 шкіл. Це як не як показник змінності характеру та поведінки. В 8 класі він не захотів здавати екзамени які б мали бути у 9-тому, тому батьки перевели його в іншу школу де їх не було. Як на диво вчив аж 3 мови: у 1-му класі іспанську, до 5 німецьку (ще досить пір пам’ятає старезні підручники, які практично розвалювались в його дитячих руках), а вже з 6 англійську тому не дивно що по суті якихось фундаментальних знань не набув ні з одної іноземної. Любив трішки прогулювати уроки, як і всі діти, правда в нього оте «трішки» бувало по 3-4 місяці, відпочинку.
Батьки як і всі, хвилювалися щоб у дитини не було вільного часу займали його усіляким то задавали нестандартні завдання, то давали читати цікавенну книженцію, з дитинства його підсадили на цей наркотик. Навіть тепер у більш – менш зрілому віці він не покидає цю звичку. А чи ви знаєте що рівень книголюбів в нашій країні конкретно падає вниз, зараз в основному користуються попитом романи, детективи та інша поліграфічна продукція.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304423
рубрика: Проза, Поетична мініатюра
дата поступления 05.01.2012
Мій кожен день - ідея,
життя моє, воно як лотерея,
не схоже на крисиву казку,
варіант один: перемога чи поразка.
Іду туди, куди не знаю сам,
мою любов, лише тобі віддам,
барвистий блиск очей блакитних,
лишає шрами, які немиловидні.
Кожен день, боротьба з собою,
пройшли часи, коли годували гноєм,
настав новий період, період ЕРИ,
що порве все зло, як ножиці - паперу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2011
А що ми насправді знаємо про світ,
і про себе в ньому…
Як пилинку жене вітер, так недосвідченою людиною грають природні речі, під владою яких перебуває всесвіт. Наша цивілізація ще не вийшла з середньої стадії свого розвитку. Ми вже не тварини, бо не керуємось лише інстинктом, але ще не заслуговуємо цілком на назву людини, бо розум повністю не домінує. Тварина не відповідає за свої вчинки, її озброїла природа, вона від народження підкоряється її законам, не знаючи, що перебуває під їхнім захистом. Людина занадто віддалилась від тварин, вона здобула силу волі, і тому її інстинкти ослабли, однак сила волі ще набула того розвитку, щоб повністю замінити інстинкти.
Єдине, чим може потішити себе людина тим, що еволюція не припиняється, і очевидно що людина не вічно вагатиметься між добром і злом. Коли це змагання між силою волі і інстинктами завершиться і глибоке пізнання світу приведе до цілковитої перемоги – тоді зникне людська нестабільність…
Отож перейдем до суті…
Вона приїхала у чуже місто в пошуках кращої долі, де жила її рідна сестра. Завітавши до неї, і її глибоко вразила відверта бідність, яка панувала вдома у сестри. Обдерті стіни, їжа яка може лише частково вгамувати голод, і умови неначе надворі не 21 століття, а доісторичні часи. Почавши пошуки роботи, вона блукала по місту, голодна і холодна, їй не вдавалось знайти нічого підходящого…
Раптово її поглядом зустрів добре вдягнений чоловік, він запросив її поїсти, накормив і дав притулок. Так почалась розвиватися історія потреби у матеріальних цінностях з боку дівчини, і фізіологічних з його боку, такий собі примітивний бартер. Однак це переросло у щось більше ніж інстинктивне, до потреби домішались почуття.
Він їй казав як тільки прийде час, коли він назбирає достатню суму коштів то одружиться на ній, вона сприйняла це як напівправду…
Час ішов, вона краще вдягалась, їла і трішки розумово розвивалась… Їй ставало дуже самотньо одній в великій пустій квартирі… І він одного разу познайомив її з своїм другом, який по усім критеріям був кращим за нього.
Він був багатшим, розумнішим та мав вищий соціальний статус. Як, і всім жінкам їй властива матриця порівняння, вона поступово почала їх порівнювати, і їй здавалось що їй краще буде з його другом.
Вони почались таємно зустрічатись, і у кожній їх зустрічі було щось невловиме, інтимне, ТЕ що хвилювало її. Вона не відзначалася красномовністю і ніколи не вміла висловлювати своїх думок плавно і послідовно. Вона була людиною почуття, саме воно панувало над нею, глибоке і непереможне. Ось і почався рушити той базис емоцій які вона відчувала до того хто підняв її з багнюки…
Слова, це пустий нічого не вартий звук… Люди взагалі переоцінюють їх значення, піддаючись ілюзії, ніби розмови приводять до істотних наслідків. А тим часом, як правило, переконують зовсім не слова, а те що за ними ховається, справжні рушійні сили – почуття й бажання. І серце прислухається лише тоді, коли слова перестають йому заважати. Розмовляючи з НИМ, вона вслухалась не в слова, а в те, що таїлося за ними. Яка промовиста зовнішність. Розмова яка точилась в цей час, була акомпанентом до того що між ним відбувалось…
Дізнавшись про зраду, він практично без усіх скандалів, тільки пояснив що його друг далеко не той за кого себе видає, однак вона йому не вірила. Тоді він забрав свої речі, та й зник безслідно…
Його друг радий, що конкурент зник, певний час упадав біля неї, це тривало кілька тижнів… А потім, одного чудового дня сказав : «Ну все, погрались і хватить». І нічого не пояснивши він теж пішов з її життя. Вона почувала себе обдуреною, злилась сама на себе, шукала їх обох, плакала… Однак час летів, а кварплата наближалась, вона потроху почала спродувати усе нажите майно, але тих коштів їй не вистачало і за якийсь місяць вона знову опинилась на вулиці…
Шановні жінки, поза сумнівом багато є таких чоловіків які поступають так з вами… Однак таке питання, де ваша прозорливість, де ваша така славетна інтуїція чи просто жіноча логіка де??? Ви ретельно обирайте претендентів на вашу руку й серце, не довіряйте до кінця, будьте розсудливими та обережними. Вам наприклад просто побачити якийсь красивий одяг серед його скупчення, тоді чому ви не можете справді зробити правильний вибір cтосовно чоловіків?!
Все залежить від вас… Тому робіть висновки і дійте… І пам’ятайте щире кохання перевіряється часом, та на ділі, коли ваш обранець буде вас підтримувати у всіх критичних ситуаціях…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2011
Все життя в пошуках тої єдиної, придивляючись до кожної відшукуєш ЇЇ.
Налаштовуєш свій серцешукач на її хвилю...
Це та яку не хвилює думка інших, та яка може порвати усе заради НАС пройти воду і вогонь, горизонти непізнанного та яка не боїться смерті оскільки знає що вона неминуча, та яка пізнає зі мною СУТЬ свого існування, суть ефорії в її правдивому образі, та яка здатна на самопожертву, та яка не задає дурних питань.
Вона не живе подвійними стандартами, говорить те що наспавді в її голові, спілкування з нею легке, вона розуміє тебе з пів-слова, запальна, здатна розпалити багаття кохання та пристрасті за невидиму мить...
Та яка не обмежує своє бачення шаблонними стереотипами, це та яка читає книгу життя поміж рядків, та яка перша бачить світанок, та яка любить каву без цукру, та яка сміється з зовсім несмішних речей, така собі напівбожевільна.
Вона сильна, впевнена в собі, яка розуміє мене ЦІЛКОМ, не париться над моїми збоченими жартами, гонить зі мною над світом і їй насрати на всіх крім нас, є тільки МИ.
Поперед нею біжить сонячне проміння...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297554
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 03.12.2011
Так, я цинік. Моя власна ейфорія - творчість, мої цілі - кар'єра і гроші! Жінки? Я даю їм мало, але отримую від них все, що мені потрібне. Я не одружуюся і не страждаю (це у минулому), Я ПРОСТО КОРИСТУЮСЯ і продовжую свій шлях, Я ВІЛЬНИЙ!!!
Хочу бути чесним і відразу попередити вас про силу жінок! ПРОЧИТАТИ ЩОСЬ, стати розумним і "вертіти" жінками МАЙЖЕ НЕМОЖЛИВО. Ще раз про жіночу СИЛУ.
Я попав в лапи до ТАКОЇ КРАСУНІ, що поводився ЯК ЯГНЯ довгі місяці! Потім я знайшов в собі сили (і засоби ) з нею розлучитися, не вважайте, що жінки - це прості істоти, що грають по правилах!!!
Якщо ви хочете перемогти їх, як мінімум - грайте БЕЗ ПРАВИЛ. Раніше я не розумів вираження "Любов - це війна". Але це так мільйон раз!!! У жінок відмінне чуття, прекрасна інтуїція, часто вони знають чоловіків "від і до", і повірте, вони пустять в хід ВСІ СВОЇ МОЖЛИВОСТІ не замислюючись, щоб отримати від вас ВСЕ, ЩО ЇМ ТРЕБА.
Основна їхня зброя це хитрість, двозначність та потакання чоловічому ЕГО! У будь-якому випадку, не живіть ілюзіями - швидше запасіться йодом і пластиром, щоб змащувати рани ВІД КРАСИВИХ НІГТІВ ;))) Моя особиста аптечка завжди напоготові.
А навіщо вони нам потрібні, ці жінки?! - крикне емоційний читач.
"Щоб трахати їх", - скаже наймолодший відвідувач.
"Щоб прати і готувати", - скаже "просунутий", втомлений від життя чоловік.
"У жінках є енергія, без якої нам БУВАЄ ДУЖЕ ПОГАНО", - скаже хтось, схожий на мене.
Точно!!! Я згоден зі всіма, і давайте обговоримо все по порядку.
ДЛЯ СЕКСУ є хороші повії (якщо у вас міцний презерватив, щоб не померти(через п'ять років від СНІДУ). Якщо вам потрібний ЛИШЕ СЕКС, і у вас в кишені є щомісячні $100-200, то навіщо вам щось ще? Враженнями ділиться мій знайомий: "Я зняв повію за $50 - кайф! Дівча нічого з себе "не будує", виконує всі мої бажання, збуджувати її не треба.
ЩОБ ПРАТИ І ГОТУВАТИ – елементарно можна найняти хатню робітницю і ВСІ проблеми вирішені.
ЖІНОЧА ЕНЕРГІЯ БЕЗ ЯКОЇ НАМ ПОГАНО - це основна проблема! "Так, в мені є Янь, дайте ж мені Інь, інакше мене "розплющить!". І ось тут-то ми і вступаємо на слизьку доріжку, йдучи по якій, ми витрачаємо КУПУ ГРОШЕЙ, а деякі навіть женяться (25%, втім, вельми вдало). Отримати енергію і при цьому віддати МАЛО своєї, дати мало свого усвідомлення - це і є та "дорога по лезу бритви", яку я намагаюся визначити. Вам повинно бути добре з вашою пані принаймні велику частину проведеного разом часу!
Чого ж хочуть від нас більшість жінок?
Грошей, грошей, грошей. Розваг, розваг. Величезну кількість уваги (життєвій енергії) і далеко не завжди сексу. Заміжжя, звичайно, - або ж прописки :))
Гроші. Багато грошей. Це властиво всім жінкам (інстинкт продовження роду, виховання дітей - чи можна виростити дитину БЕЗ ГРОШЕЙ? )
Запитуєте про жінок, для яких гроші нічого не означають? Ну передбачимо, це молода дівчинка, в якої ще не вивітрилась романтика з макітри, а дорослі жінки прагматичні і раціональні, щодо відбору претендентів.
У маркетингу є такий прийом - підвищення вартості торгівельної марки. Я не знаю великих віртуозів цього підходу, ніж жінки!
Кожну з них можна розцінювати як бренд, який конкурує з усіма, жіночий світ в такому плані жорстокіший навіть через той факт, що чоловіків менше (за даними Держкомстату жінок в Україні більше на 3,7 млн. чол. за 2010 рік). Отже вони ведуть боротьбу, за достойних.
Так, що робіть власні висновки! І не забувайте це лише суб’єктивна точка зору, і не сприймайте цей текст близько до серця! АВЕ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297527
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.12.2011
Вона гріла руку в його кишені
Лише те тепло справді гріє,
яке є взаємним…
Її надзвичайний пафос, приємно гармоніював з його далеко не приземленою наглістю. Вона його любила, напевне. Розуміння поняття «любити» їй не відкрилось так, як йому. З його позиції це означало в першу чергу відповідальність і обов’язок, а все інше другорядне, для неї ж навпаки емоції і почуття були дорожчі.
Вона любила тепло, і коли замерзала в руки, то грілася в його кишенях. Інколи рука намацувала там різні речі, закінчуючи від монет до салфеток. Йому теж було приємно відчувати її руку… Повернувшись до неї, і пильно придивляючись в її очі, він бачив неприховану радість яка перекликалась з його внутрішнім станом, який теж був позитивним.
Їх почуття вбивала не так велика різниця у віці, а різниця в переконаннях. Він з свого боку був цілеспрямований, вона навпаки невизначена особа. Він любив холод, вона тепло. Світогляд значно відрізнявся, її реакції були нестандартними навіть в самих шаблонних ситуаціях. Його це спочатку приємно бентежило, а вона просто не звертала уваги, а потім це переросло у джерело дилем, які були напівіронічними, і у критичні моменти набували курйозного характеру.
Хоч він теж далеко не ідеал, дилетант – провокатор, на ній він випробовував безпощадні прийоми психології, які базувалися на ВЗАГАЛІ нетипових речах, і її це відверто нервувало. Та, і його позиція інколи була занадто прямолінійною, і він не погоджувався з нею, навіть в дрібницях.
Його поняття допомоги, вона трактувала як намагання розбігтись, або прояви нелюдської байдужості. Вона топила розчарування у компанії друзів, однак це допомагало лише на деякий час, і картина була такою як розбавляти оковиту пивом. Він ж навпаки писав, слухав улюблену музику і лишався емоційно стабільним за будь – яких умов, оскільки сам себе так виховав.
Між ними точилась кулуарна боротьба, з явними несмачними і трішки приперченими ексцесами. Проблема була у так званому «конфлікті інтересів», або «суб’єктивному» факторі. Кажуть, цей світ залежить від того, з якої точки зору на нього дивитись. До слова, ці точки зору в них були досить різнобічні.
Так доля поєднала двох різних людей, але вона все одно любила гріти руку в його кишені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296156
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2011
ПЕРФЕКТОРІЙ
Ми лише одиниці матерії,
які загубилися у просторі…
Місто… Місто яке бачило все, розвиток цивілізації, горе війни і крах людських надій. Засновники міста назвали його Перфекторій, що мало б означати, що місто є втіленням всього найкращого. Колись це було так, а зараз воно населене напів – дикими ангелами, які щодня омивають його бруківку кров’ю та слізьми. Це місто містичного перетворення добра на абсолютне зло… Місто яке пізнало суть, суть свого існування… Будинки і архітектурні утворення вночі оживали, і вселяли нелюдський страх, страх який заковував серця, як лід – воду.
Раніше, коли сонечко своїм промінням пробігало по зеленим вулицям, було чути дитячий сміх, і скрип гойдалок. Час коли місто було просякнуто позитивом, і безпечною ненав’язливістю. Люди вітались одне з одним, водії ввічливо пропускали пішоходів, продавці не обманювали покупців… одним словом проявлялась ЛЮДЯНІСТЬ.
Однак, все змінюється, навіть найкращі речі радикально переорієнтовуються у найгірші. У місто прийшов західний дух конкуренції, коли кожен думає лише за себе, і де виживає найсильніший. В центрі почалися появлятися банки, фінансові установи та кредитні спілки, а магазини та аптеки почали ховатися по закуткам.
Постійні пробки, проблеми з постачанням різних видів комунальних послуг, одним словом воно перетворювалося в мегаполіс. Процес МЕГАурбанізації був безповоротній. Місто було приречене перетворитись на смітник, на якому лежать розтоптані мрії, дитячі наївні сподівання і віра у кращі часи…
А тепер тут хаос і гармидер, це хитромудре плетиво контролює усе. Видно обличчя людей, яким надоїли проблиски сонця через хмари смогу. Цілих будинків практично немає, вони залишились лише у передмісті. Руйнація торкнулась всього, вже не почути зранку крики двірників, та звуки сміттєвозів. Відсутній шепіт ліфтів, немає відлуння води яка радісно пробігала по трубах з веселим дзюрчанням.
І на питання дітей які вижили у ці складні часи: «Чому так погано жити?», батьки лише знизували плечима, і відповідали: «Не знаю». А причина захована глибоко, у елементарній людській зажерливості. Ми забули, що ми лише гості на цій планеті, і якщо будем агресивно використовувати природні ресурси і забруднювати території, рано чи пізно це віддасться, і точно не добром. Однак люди жили за принципом, як казав Луї (французький король) «– А після мене, хоч потоп». Ми забули, що за все треба платити, що за гріхи одного покоління, заплатить інше…
І тепер коли людство перейшло «точку неповернення», стоячи і дивлячись на спустошену землю, ми починаєм задумуватись, що матеріальний достаток чи якісь блага це далеко не головне - а головне мирно і ефективно співіснувати з тими речами які для тебе створив Творець…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2011
Сфера людських комунікацій,
подалі від звичних нам прострацій,
що варте наше спілкування,
лиш тим, що вискаже бажання.
Мовленнєві парадигми, непрості банальні фрази,
слова то - ліки, то - образа,
словом можна вбити, ще й як просто,
життя складна штука, у ній все жорстко.
Варто володіти словом адекватно,
процес розмови перетворити в апаратний,
режим он - лайн, і ти - в ефірі,
люди балакають неначе звірі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2011
Хто вірить в еталони,
наївний і банальний,
все життя для нього макарони,
хоч інколи живе спонтанно.
Життя в житті, і це не казка,
якщо програв, то це поразка,
емоцій сильних асамблея,
і квітне в серці... орхідея.
Вся суть лиш у тому,
щоб подолати лють та втому,
не відкривати серце злу,
а просто вірити у доброту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2011
Емоцій злива, вже без перебою,
твоє життя війна і за війною,
не все так просто, як тобі здається,
не роби все так, як заманеться.
Не нищ людей яких ти любиш,
бо можливо, їх ти вже загубиш,
парадокс зусиль - єдина сила волі,
ше трохи і ти не зчуєш болі.
Постійні барикади й перепони,
чужі відмазки й власні заборони,
життя не гра в одні ворота,
подумай, а вже потім відкривай ти рота...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2011
Перший крок і перше слово,
не злякає вже нікого,
мій друг - ініціатива,
лиш прояви ії, і поруч тебе диво.
Мої проблеми - власний базис,
рай в душі - спокою оаза,
перепони лише мене шліфують,
лінь мою вони руйнують.
Відкинь усе що непотрібне,
шукай себе на МЕГАрівнях,
свідомість чиста - це "поразка",
це життя твого "фіаско"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2011
Сьогодні знов скажу тобі привіт,
і ти таємно ввійдеш, в мій неясний світ,
поглядом твоїм, розбиваються думки,
грім емоцій, і йти куди???
Назад не можу повернути,
кохання є, його не обманути,
тисячі фіалок розпустились знову,
щоб розкрити нашу змову.
Коли тебе побачив я пропав,
що робити далі, я не знав,
підсвідомий вираз мого тепла,
прагну, щоб зберегти його змогла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2011
Жили раніше, все без варіацій,
все просто - шлях координацій,
належить нам, і лиш тобі,
одна лиш мить - і все в вогні.
А ти лиш очі закривала,
і нічого не хотіла чути,
моя любов - це покривало,
вона була - є - і буде.
Коли я йшов, то ти мовчала,
можливо потім закричала,
незнані фрази та слова,
казала, що боліла голова.
А я лиш вірив більш нічого,
і говорив, що ти і більш нікого,
не хочу я вже бачить,
не розуміла, що це значить.
А значить це - що тебе кохаю,
серця з`єднати я бажаю,
а тебе лиш огортає холод,
а мене емоцій голод.
Банальності знищені одразу,
вже нарешті чую, що зараза,
не ображаюся на тебе я,
і руйнується МОЯ земля.
Фундамент почуттів стає болючим,
а серце - це потік колючий,
у нас було це все,
однак партію не розіграли,
що це життя не нам несе,
лиш немунуче ми програли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2011
Лише правдива пристрасть,
серця стукіт видасть,
можливо, десь там злива,
нехай це неважливо.
Важливо, те що у тобі,
що ТИ одна на всій землі,
радію я, коли ти поруч,
хоч зліва, хоч праворуч.
Невловимий шепіт твоїх фраз,
проника до серця, лиш на раз,
дивлюсь на тебе й розумію,
що тебе любить отак я вмію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2011
Що наслідком, цього є витікання,
пекельний розпач чи страждання,
життя шукає інший варіант,
і твої акції купує інший комерсант.
Дорога хитрості і болю,
той звук, що забира в неволю,
невинність наших днів і муки,
це все безтактність нашої розлуки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2011
Ти така одна, ось тут,
Ти серця мого статут,
Незаперечна дія твоїх чар,
Підіймає аж до хмар.
Серце рветься на частинки,
в голові кохання ці картинки,
тепло мене огортає,
від думки, що вона його кохає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281717
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2011
Коли сонце своїм промінням зранку розсіває хмаринки, якраз в ту мить виходиш ти. Природа лагідно усміхається тобі, вітер шепоче на вухо ніжну мелодію, і дерева погойдучись підспувують йому. Серце наповнене чимось легким та безтурботним. Ти це та САМА людина. На диво це справді так. Намагаючись віднайти на питання відповідь чому все так є, я не розумію причин. Однак серце та підсвідомість чітко вказує напрям до ТЕБЕ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281716
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2011
Йшла осінь, така собі звична пора року однак у місті Лева, вона виявилась не дуже такою позитивною як від неї очікували. Холодні ранки заставляли ПІПЛІВ швиденько забігати у переповнені маршрутки, та грітись теплом інших людей. Ця історія відбувалась саме у цей період часу…
Коли бачиш перед собою «блікання» курсора, отої наївної чорненької рисочки мимоволі хочеться описувати оцей процес «блікання», такий занудний і нестерпний, однак комп’ютер, ця напіврозумна тварюка цього ніяк вкумекати не хоче, це ж елементарне паскудство…
Осінь. Що приносить нам ця «чудесна» пора, для сільських мешканців це трудова ЕРА, вони йдуть в бій озброюючись лопатами та іншими причандалами для забезпечення власних статків і щоб на зиму було щось їсти. Для міщан це холодний, неприємний період,тим паче ГРИП легко схопити, на тлі 2-ої чи 3-ої хвилі світового економічного колапсу, ця осінь не віщувала нічого хорошого. Багнюка під ногами весело співає своє брудну мелодію, і як на диво рівними частинами бруду кидається на одяг і взуття львів’ян. Це ще добре що немає серйозного похолодання, а то б почалась тенденція до «сракопадства»:) Так і хочеться закутатись у щось тепленьке і нікуди не вилазити із хати, дивитися фільм і пити гарячий чайок чи кавусю.
Отже перейдем до суті…
Не можна сказати що їхні відносини, були ідеальними однак взаємне тепло якось по-особливому огортало їхні серця. Конфлікти, це теж прогрес, як не як. Вона знала, його досить довго, щоб вивчити основні фразочки якими він кидається, та безпардонні і нічим необргунтовані звички, ну хіба що вони нормальні тільки для нього. Хіба можна вриватись в вбиральню, коли вона там і лякати її ледве не до напівсмерті, або говорити що усі коти і собачки (яких вона дуже любить), це просто планети і галактики усіляких паразитів які ще з часів Вавилону осіли на цій землі і ніяк їх не викуриш звідси, і отой зелений нашийничок так само помагає від бліх, як парасолька проти урагану. Сміх та й годі. Але не зважаючи на все це вона його, щиро і віддано любила.
Все відбувалось по визначеним етапам і не дуже, він казав що її дійсно кохає, і робив правильні кроки на шляху до її серця. І ось-ось вона була готова віддати йому ключик, як йому треба було їхати по роботі, у відрядження.
Це її знервувало, настільки що цілий день не говорила з ним, і не відповідала на СМС і дзвінки. Пам’ятає як він схвильований з ошалілим виразом обличчя, та букетом троянд, ввірвався до неї щоб попрохати вибачення. Вона сказала що це не його вина, оскільки це лише загартує їхні відносини. Він сів біля неї взяв її долоні в свої великі руки, та лагідно прошепотів «дурненька, я тільки твій, і все, не хвилюйся».
Вона пішла в вбиральню,а він склавши долоні човником, пішов за нею, і з словами «Люба попісяй, мені на ручки», раптово засміявся, безумовно жарт був нестандартний. Вечір пролетів швидко, кілька приємних секунд і все ЗАКІНЧИЛОСЬ. Як вона не любить прощатися, це виводить її з себе, це неначе перетворюєшся на вовкулаку і починаєш вити на молодика (це повний місяць, для тих хто не знає).
Далі минав час, здається усього два тижні але, це ДВА тижні без НЬОГО.
Вона вже і вишивала і намагалася сконцентруватися на роботі, як одного прекрасного дня пролунав радісний дзвоник телефону, і почула його теплий голос який повідомляв що він скоро приїде.
Ось і вокзал (добиратись електричками, значно дешевше). І він виліз з великим багажем i побачив її. Її волосся розвівалось на вітрі, легкими пасмами падаючи на обличчя, вона примружила свої карі оченята, оскільки неочікувала такої агресії від вересневого вітру. Одяг без усяких прирікань сидів на ній ідеально, а каблучки тільки візуально вирівнювали її ніжки. Одним словом НУ ДУЖЕ симпатична дівчинка.
Вона когось чекала, і з нетерпінням облизувала і легенько покусувала свої пухлі як свіжоспечена булочка Губки. Вона знала що сьогодні особливий день, коли вона нарешті побачить Його після тривалої перерви у стосунках.
Його погляд пронизав її, і пройшов крізь неї як ніж у масло. Вона зніяковіла, оскільки знала його думки, жести, міміка й слова говорили, що він її хоче, при чому НЕГАЙНО ТУТ і ЗАРАЗ. Подумки прокрутила в голові собі ефектну сценку, з усілякими викрутасами. Але їй хотілося ніжності нехай навіть мінімальної. Він узяв її за руку, при чому трішки сильніше ніж зазвичай, це говорило про внутрішню напругу. Вона не знала з чого почати розмову, мовчки очікуючи що він заговорить перший. Він почав по стандарту, розповів що дорога була складною і ті курси підвищення кваліфікації, по своїй сутності повна лажа.
Вона зрозуміла що він зараз після такого навантаження та розчарування він дещо дестабілізований, і щоб мотивувати його на певні дії вона грайливо, з явним пристрасним підтекстом сіла йому на коліна, і почала пильно вдивлятьсь в його очі.
Треба було б бути останнім дурнем, щоб не зрозуміти цього погляду.
Короткий діалог, говорив сам за себе:
«То куди їдем до тебе чи до мене» - сказав він.
«Як зазвичай, до тебе» - відповіла вона.
Дорога виявилась як на диво без корків, тому доїхали всього за 20 хвилин. Маршрутка зупинялась практично біля його будинку. Вечоріло, і будинки почали здаватися столітніми монстрами, які вилізли на полювання за отакими закоханими парочками. Світло ліхтарів, розливалось барвистими плямами, по ще мокрому і подекуди брудному асфальту. Вона мовчки обійняла його, бо трішки змерзла, а він сприйняв цей жест як те що їй уривається терпець.
Його квартира була на третьому поверсі, вона з задоволенням відчинила знайомі двері, з квартири віяло запахом давно немитих вікон і дешевого освіжувача. Зайшовши у теплу атмосферу, він зняв з її плечей курточку, та пішов на кухню ставити каву, одночасно витягуючи з верхньої полички, добре молдавське вино. «Одне одному не завадить», подумав він.
Тим часом вона роздяглась до спідньої білизни, і з певним нетерпінням чекала його в ліжку. Слова були зайвими, оскільки всі рухи були автоматичними, однак не позбавленими кохання та ніжності. На кухні загрюкав кришкою чайник, заваривши міцну робусту він налив у фужери вино, та запропонував у ролі закусочки шоколадні цукерки. Після невеличкого і епатажного перекусу, він перейшов до дій. Поцілунок був дикий, таке враження неначе він збирається її покусати. Ніби самі по собі речі впали на землю, і тіла сплутались у пристрасному клубку. Це була мить ейфорії, анабіозу який чомусь не був холодним а навпаки робився таким гарячим. Свідками цих подій лише залишалися казкові персонажі дивних химерних картин, які висіли на стінах квартири. Не знати скільки тривав цей екстаз, може кілька миттєвостей чи цілу вічність, однак вони були задоволені повністю.
Вона сказала – «Почастіше б так»
«Поживем, побачим, все залежить від твоєї поведінки», невдало пожартував він.
У відповідь вона трішки зневажливо хмикнула, і обняла його… це була мить того щастя, якого в житті лічені хвилини і вона захотіла якнайкраще насолодитися нею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2011
Віра та що незрадлива,
перекида місток до твого дива,
фундамент твій, і ця основа,
будується під впливом слова.
Слово Боже,
ні на що не схоже,
воно несе лиш правду і любов,
твоє серце запалає знов.
Віра те що нас єднає,
щиро жити вона допомагає,
з нею в серці, ти завжди сильніше,
та починаєш жити вірніше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2011
Мені не хватає твого тепла,
а ти говориш, що не важливо,
прагну щб покохати змогла,
і вірю в це, це ж можливо.
Хочу бути поряд з тобою,
це як зустріч зими з весною,
з полумя в лід, і так до світанку,
сонце освітить краплинки щоранку.
Не вистачає тебе й твоїх словечок,
що склались у римі сердечок,
що можу сказати, тебе не хватає,
бути одному, серце лякає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279486
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2011
Мене очікує музей,
неперевершених твоїх ідей,
як вкрасти в сонця світло,
як зробити, щоб усе навколо квітло?
Головна ідея та, що жити варто,
і доводити себе до гарту,
йти всупереч неправді й обману,
не вірити, що каша манна.
Зараз впаде із небес,
нема таких чудес,
все досягнеш сам, повір,
і сонце спуститься із гір...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2011
Побліднілi листя вікна,
заростають прозорою водою,
у води немає ні смерті, ні дна,
я прощаюся з тобою.
Жменька тепла, після зими,
неприменшує моєї вини,
донесу пять хвилин до світанку,
гарячі опіки небесного ранку.
Це все, що залишиться після мене,
докажу, що жив недаремне,
з нами память сидить коло столу,
десь рука піднімає чарку по колу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2011
Знаєш, напевно буде банально сказати таку затерту фразу "Я тебе кохаю".
А якщо я скажу що ти цунамі у моєму серці, яке змиває усі бар`єри, що ти вулкан який готовий вибухнути кожну мить, настільки сильний в ньому заряд емоцій...
Ти для мене неначе шепіт вітру і його обійми, музика тиші і німого мовчання.
Ти це пульсація мого серця, яке шалено б`ється коли ти поруч.
В твоїх очах відбиваються небеса і неважливо, що вони в тебе не блакитні.
Коли плачеш то дощик дає мені про це знати, великим і рясним дощем, і коли ж навпаки радієш на небі появляється веселка... і я розумію що все добре)
В твоїх очах все моє життя, без тебе воно здається пусткою, пустелею і мене охоплює безнадія.
Ти доторк всесвіту, чарівна галактика, яка тоне в мерехтінні зірок. І ці зірки це твої очі,а їх тепло, це тепло твого серця.
Все своє життя я чекав на тебе, таку неповторну.
З тобою зникають невидимі грати, і відчуття власної сили наповнює мене.
Хочу ніколи не відпускати з обіймів, і навіть в вбиральню:)
Ти це крики лебедя який розпачливо кличе свою подругу. Причарувала мене як Клондайк.
Ти світовий запас мого кахання, з яким ніколи не хочу розлучатися.
Мої думки тільки про тебе, мої сни наповнені твоїм ароматом, а твої поцілунки це неповторний екстаз...
Твій аромат це запах свіжоскошеної трави, таємничий шепіт троянд які розпустилися зранку.
Ти, це сонечко яке своїм промінням зігріває мене і мій шлях.
Ти нереальна, фантастична, коктейль краси і мого божевілля. Я від тебе фанатію і не можу жити.
Ти перетворюєш мене з одного агрегатного стану в інший, з полумя в лід.
Ти плаваєш по моїм капілярам, аортам і венам, ти в мені... І мої почуття не зникнуть.
По суті, ти одна на все життя. Я був незрячим а з тобою я прозрів.
Твоє розуміння, як і твоя зовнішність, виводить мене з себе, це подібно до того коли діша покидає тіло.
Твоя неординарність, краще за 500-річне вино, оскільки хміль штурмує не мозок, а серце...
Мені інколи здається що в мене роздвоєння, а навіть і розтроєння особистості і я просто галімий шизофрен. Цікаво чи ти покохаєш такого навіженого психа як я?
Бо мені здається що ти безкрилий ангел, який здатен літати, і саме цей факт є причиною мого божевілля...хіба це реально літати без крил?
Ти білий лебідь в оправі смутку, дзенькіт бокалів вина, ти це усмішка місяця опівночі. Ти це плескіт хвиль, ти це мозаїка веселки, яка щойно вискочила на небо щоб подивитися на тебе.
І що головне я над тобою не маю влади, ти неоціненна. Сумініваюсь що хтось в світі наважиться провести твою оцінку, навіть якщо такий знайдеться то він точно хамло.
Ти це повітря, ніби і є ти його відчуваєш, але без будь-якої матеріальної форми, і запах цього повітря рве мене на шматки і кличе до тебе...
Ти це звуки флейти, яка виспівує пісню кохання, ти це клавіші фортепіано, які вічно сперечаються між собою, яку мелодію заграти:)
Зрештою ти ти смак вранішьої кави, яка бадьорить мій організм, і в той самий час ти це заспокійливий зелений чайок, який стримує мене...
Одним словом ти це ВСЕ... (ну принаймні для мене)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278879
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.09.2011
Прагну вічно відповідь знайти,
куди піти і що робити,
як шлях нелегкий цей пройти,
кому вірити, а когось й любити.
Я той, хто істину шукає,
себе в руках тримає,
любить гуляти під дощем,
ловити серцем, цей приємний щем.
Хтось говорить невгамовний я,
я ж відповім, це моє життя,
не пхайся в нього, бо не варто,
гратись у детективні жарти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2011
Слова несказані, не є світанком,
а на серці заживають ранки,
й душа моя горить напалмом,
жорстоким і нестримним залпом.
Чому нищиш так усе раптово,
вірю в те що загадкова,
надзвичайна й фантастична,
проте й одразу ти психічна.
Сварки нідо чого, ти повір,
зло, як лютий звір,
його пускаю на папір,
воно живе, і до цих пір...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2011
В ночі ці холодні,
прорветься зло, як із безодні,
кров тихенько цебенить,
твоя душа, вона тремтить.
І пропаде твоє безсоння,
немов сидиш на підвіконні,
той вечір так уже далеко,
і стає раптово легко.
Дні гортаю, неначе книгу,
соце промінням обпече,
море льоду й море снігу,
і я кладу руку на плече...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2011
Я вертаюсь, знову і ще разочок)
Таємний вечір, небо багрянисте,
іду я сам і ти також сама,
твоє волосся шовковисте,
а на дворі уже зима.
Проблема: це зустріч, чи розлука?
ось ця осіння надвечірня мить,
нестерпна і невимовна мука,
коли серце так бринить.
Прямує час до снігової баби,
невпинність часу не спинити нам,
Іде зима. Минуть осінні зваби,
і все це зветься коротко - життям...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2011
Відійшли у вечір буревії,
й мої усі тендітні мрії,
життя не склалось, так буває,
щастя горе проклинає.
Криза може й недалеко,
десь у небі, де лелека,
підступно й тихо наступає,
все хороше, вона ламає.
Однак сердець єднання,
це волі щире намагання,
поставити усе на ноги,
і не збитись з власної дороги...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2011
Зроби правильний крок,
він приведе до зірок,
шлях правильний обери,
і по ньому ти іди.
Ми дві краплини у цьому океані,
ти мій айсберг, а я титанік,
я впізнаю тебе, одну із мільйона,
ти мій еталон еталона.
Напрямок вірний, і можеж піти,
щастя в житті віднайти,
адже це лише важливо,
зроби свій крок, крок до дива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2011
Життя іде, і гра відкрита,
дорога істини, вона закрита,
війна війну, веде до бою,
десь місце там, тобі Герою.
Брехливі вуста, чаруючі очі,
немислимі дні, недоспані ночі,
чиясь перемога, не знати напевне,
життя без поразок, буває даремне.
Бють барабани, кличуть звитяжно,
грає веселка, вона так відважна,
сьогодні, твоя перемога,
зніметься з серця облога...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2011
Я люблю тебе, напевно,
моє серце бється недаремно,
і твої карі очі,
сняться мені кожної ночі.
Я люблю тебе,
а ти не бачиш мене,
на перехресті, твій шлях не лежить,
і від цього моє серце дрижить.
Любов без взаємності,
позбавляє серце приємності,
безликий вітер наївності,
і в почуттях немає рівності...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2011
МБМ
Мочилово Безнадійного Морпеха
Мій больовий поріг...
Ну він схожий на пиріг...
Такий справжній і смачненький...
Його гамать треба потихеньку...
Не варто думати щоразу,
що я похожий на заразу,
а це далеко вже не так,
сказав вчорашній це бідняк.
Біль це біль,
кров так схожа на ваніль,
Якщо ж захочеш пиріжок,
то зробиш ще один ШажоК...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2011
Люди у яких емоційна платформа стосунків взаємна, в житті повязані наче невидимим ланцюгом... Топлять одного - тонуть обоє... Вирішив наказати близьку людину, обовязково будеш наказаний і ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2011
Сьогодні танцювали під дощем,
a моїх грудях був солодкий щем,
це був вальс у ритмі танго,
швидкий, неначе це - солодке манго.
Рухи пристрасні й швиденькі,
обєднують вони нас потихеньку,
обіймаю я тебе поволі,
і серце моє уже на волі.
Можливо танцювати я мастак,
і через це не одинак,
ще довго буду танцювати,
тебе помалу малювати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2011
Дивні дні самотності,
потрібний період в житті,
не зачіпає серця підводності,
і час летить сам по собі.
Тільки не вийде радіти,
в ці дні чудові,
не будеш тихо сидіти,
і дивитись на стіни мармурові.
Свій розум і душу,
очистити варто,
полетіти я мушу,
і це далеко не жарти.
Заважати їм не хочеться,
де ще будуть одні,
вірую в вас, самотності,
незамінні дні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2011
Я думав світ належить нам,
що кохання і мир, це суть,
однак любов я не віддам,
тебе кохаю я, мабуть.
Чому страждаємо завжди,
чому віримо у неземнe,
чому вони, для чого ми,
все одно усе мине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2011
Сильний звинувачує себе, а слабкий обставини...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2011
Хоч, сказати такого не буває,
а що мене тоді вбиває,
все у тебе по стандарту,
і немає місця для мого жарту.
Приношу певний дисбаланс,
у твій новенький, цей романс,
не треба жити так закрито,
твою карту ще не бито.
Озирнись довкола, і відчуй,
сонця рани намалюй,
знищи всі свої ідеї,
не цвітуть вже орхідеї...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2011
В сімейних конфліктах, слабкий характер нідо чого, вся справа в слабкості позиції. Жінка завжди може сказати "Неподобається, йди", а чоловік такої можливості по суті позбавлений...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273306
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2011
Любові потрібна таємниця, а прямолінійність знищує її...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2011
Надлишок привілегій, як і нестача прав однаково розбещують людину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2011
В нашому житті багато переваг, однає є і недоліки. Найстрашніший з них - життя занадто коротке...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2011
Коли тебе нема, я мрець,
і вже читає панахиду святий отець,
без тебе не живу, а так існую,
дорогою до пекла я прямую.
Припустім я наприклад канібал,
ласкаво запрошую тебе на бал,
зїм тебе усю й одразу,
напевно думаєш що я зараза?
Насправді ні, точніш не дуже,
можливо я гадюка, а може й вужик,
і все одну тебе отак люблю,
що все на світі я втоплю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2011
Кохання математика,
це сукупності чисел таємна прагматика,
корінь тут невизначається,
і навіть калькулятор поламається.
Любов це сукупність теорем,
одвічних питань, одвічних проблем,
і щоб відповідь знайти,
треба перейти на "ти".
Тут недіють шаблони й стандарти,
бо усе поставлено на карту,
якщо неправий, то це кінець,
навіть не старайся, відчайдушний молодець.
Коли визначиш дискримінант,
тобто емоцій небесний диктант,
розрахуєш інтеграли і похідні,
тоді проведеш із нею, щасливі дні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2011
Студент - це хто людина?
у розумі якої день - у - день,
трудиться машина,
і зубрить він як останній пень.
Вгризається в граніт науки,
інколи кусає,
і щоб побороть ці муки,
вночі тихенько засинає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2011
Той, хто допоміг хоча би одній-єдиній людині, жив не даремно. Варто віддавати вього себе, без залишку, всі свої сили - до останнього. Кожна жертва є оправданою, навіть брехня якщо вона приносить щастя іншим, вона стає важливішою за правду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2011
Один, ніколи я не буду,
і тебе нізащо не забуду,
тому, що ти в моєму серці,
і вже відкрились потаємні дверці.
Я ніколи не заплачу,
навіть якщо тебе не бачу,
усмішку ти мені подарувала,
і назавжди мене причарувала.
Десь там вогонь згорів,
серед океанів і морів,
тебе немає біля мене,
і від цього ріжу вени...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2011
Пристрасть ламає забори, рве перепони, і з тою самою рішучістю розносить на шматки стіни твого світу, крокує по чужим кісткам, і її недаремно називають сліпою.
Сліпа то сліпа, зате те що потрібно бачить прекрасно. Це загадкове почуття із маси людей досить точно вибарає САМЕ ТУ людину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2011
Як дізнатись любиш ти чи ні?
серце моє вогнем обпікає,
коли ж признаєшся мені,
бо час іде, летить, минає.
Коли наважижся сказати так,
щоб воєдино злились почуття,
повір мені я не дурак,
і чую серця каяття.
Люблю тебе, ти просто зрозумій,
сприйми це як належне,
не треба цих ілюзій і надій,
агресія, любові протилежна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2011
Деякі люди в імя справедливості прагнуть збагатитися за рахунок інших, щоб отримати щось собі, нібито через те що їм потрібніше. Можливо і потрібніше, однак і іншим треба. І як визначити кому це важливіше??? Хто голосніше це потребує?! Боюсь, при такій постановці питання, всі блага будуть отримувати не самі видатні, а самі горласті люди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271560
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2011
В точній науці - математиці існує закон великих чисел. Видно, що в нашій буденній реальності він практично безпомилково спрацьовує. Кожному вболівальнику відомо, що навіть дуже хороший воротар може випадково пропустити мяч. Але якщо підряд пропущено десять легких мячів, то видно річ не у випадку а у воротареві...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271307
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 21.07.2011
Коли стаєш ти із постелі,
то не зводиш погляду із стелі,
подумки обіцяєш щось не робити точно,
це останній раз, це остаточно.
Однак брехня завдає удару,
і шле тебе на люту кару,
а правда чим то краще?
бо скаже, що ти ледащо.
І не виправишся ти нізащо,
ну хіба, або хіба що,
та чи змінишся насправді,
і життя попливе по правді.
Потече привдивою рікою,
і лиш тоді розминешся із бідою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2011
Коли ти хвора чи хворієш,
і думаєш, що втратила надію,
і ти зробила все що вмієш,
щоб зберегти свою тендітну мрію.
Повір, хвороба миттю пропаде,
і це нещастя омине,
і станеш знову на ноги,
відчувши приємний холод підлоги.
Все буде у тебе прекрасно,
сонечко світить ТАК ясно,
будеш як квітка цвісти,
і з них віночки плести...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271014
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2011
Ти моє натхнення,
серця мого откровення,
божеволію від тебе я,
і ось нарешті ти моя.
Думки твої і поцілунки,
це долі щирі подарунки,
коли ти поруч, я літаю,
на сторінках, ось тут і з краю.
Тобі рядки ці присвятив,
за тебе Господа молив,
нехай тебе він збереже,
і більш нічого, це лише...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2011
Пройшов дощик, як звичайно,
після кохання, лиш біль негайно,
загляда мені в обличчя,
маю надію ти покличеш.
Де ти коли очі мої хворіють,
де твої губи, які цілувати так уміють,
дощ дороги порозмивав,
і в твоєму серці побував.
Я не можу чути брехню коло вуха,
я їх затуляю, я не слуха,
я не зупиняю серця кров,
в твоїх долонях вогонь немов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2011