| Сторінки (12/1122): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Звернула погляд на вечірнє небо,–
Зірок розсипались там міріади.
До всіяного золотом безмежжя
Душа злетіла й там уже зосталась.
Чим довше я дивилася на зорі,
Тим більше впевненості набувала,
Що нiби тi зiрки ось зовсім поруч,
Напевне, я б рукою їх дістала.
Як мала я такий незвичний настрiй,
Мені бувало болiсно дивитись,
Як падає зоря; я сподівалась,
Що та зоря не вмерла ще й не зникла.
Що спалахне вона десь в іншім мiсцi…
Але ж не відбулось, не спалахнула,
Лиш слід її ще мить продовжив тліти
На небесах холодних і похмурих…
Серпнева ніч… небес шатро темніє,
Засіяне сріблястими зірками,
Що падають, зриваючись із місця,
Й лишають по собі лиш слід яскравий…
30.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2024
Синіє небо…Сонце золоте
Блискучі бризки розсипає всюди.
Вода струмочком стежкою пливе,
Підстрибує і весело танцює.
Пишається залитий сонцем гай,
Весь у блискучих краплях, як в намисті.
Густішою стіною сплівся лан,
Дух цвіту вже пустило з себе жито.
Волошки сяють між його стеблом,
Мов світять неба голубі лампадки.
Сріблястим в небі блиснула крилом
І обізвалася весела пташка.
Зоріє звіробій, гуде бджола…
Світ Божими розкошами милує:
З одного боку кольористий гай,
А з іншого – хлібів лавини буйні…
Стихаючи, за ланом гомонів
Страшенний грім і десь собі полинув,
Буркочучи як добрий строгий дід…
Довкілля посміхалося невинно…
18.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2024
Під бризками дощу шумить трава,
На дереві сирі листки плюскочуть…
Ковтає, захлинаючись, земля
Дощу потоки, що з небес хлюпочуть.
Вологи просять в хмар німі лани:
«Полийте, промочіть жагучу душу», –
І хмара щедро сіяла на них,
Не жалуючи і великодушно.
Похмуро й темно, сумно аж мені…
Та ось раптово розтяло щось хмару,
Мов зблиснули лозини вогняні,
І затремтіли в світлі тім примари.
Торохнуло і покотилось щось,
Услід шибки і посуд задзвеніли,
І знову темно, тільки сіє дощ…
Потроху стало за вікном видніти…
16.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024
Так тихо, і нудно, і спека пекельна...
Вже ні́куди далі – ось трапиться щось.
За лісом десь грім обізвався далеко.
Зітхнув легко й радісно буйний садок.
Маленькі шибки забриніли у хаті,
Що розташувалась в розкішнім садку.
І вітру поривчаста хвиля валами
Пішла, засвистіла, неначе бурун.
Розгніване щось насувалося й грізне,
Ураз потемніло, і пил підняло,
І гримнуло ближче, і загуркотіло,
Звалив на поміст наче дерево хтось.
Відлуння громів покотилося в небі.
Вщух вітер. Листочками зашелестів
Густий дощ і рівний. Зчинилась на небі
Гурко́тнява – й кидала паркам свій гнів,
Дерева ламала й калічила віття,
Трощила усе, що було на шляху.
Відлунням розкочувавсь гук у повітрі
Й губився над хмарами десь уверху.
І сіялись тихо з-під гуркоту того
На листя прив’яле й пониклу траву
Холодні дрібненькі, як вранішні роси,
Із темної хмари краплини дощу…
14.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024
Якщо думки наповнені любов’ю, –
Любові повне улаштовують життя.
Це значить, що морально ти готова
Коханого заради, щось таке вчинять,
Аби життя змінити на хороше.
Також перетворити здатна лиш любов
В привабливу палітру кольорову
Саме життя твоє за будь-яких умов.
І найчастіш любов нас надихає
До неймовірних дій у різних областях,
Дій, на які із запалом кохання
Пробуджується відчайдушність у серцях.
10.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2024
Глибокі роздуми суттєво допоможуть
Прозорливість свого зростити серця,
Навчитись слухати його тихенький голос,
Від хитрощів різнити інтелекту.
Спливуть із серця глибини знання правдиві
І неймовірне почуття любові.
Це справжнє почуття дарує позитиви,
Натхнення й розширяє горизонти.
Любов світ кожного з нас наповняє змістом.
А приголомшлива любові сила
Підштовхує до змін навколишнього світу,
Його удосконалювати вміло.
Людину змінюють ці почуття сердечні,
Небачені таланти відкривають,
Допомагають здійснювати дивні речі
Так легко, як, здається, й не буває.
Завжди любов корисне і прекрасне творить,
І не руйнує, а будує вічне.
Важливим у житті є почуття любові.
Свята любов – рушійна сила світу.
07.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2024
Ще місяця ріжок блідий
На землю поглядав,
А сонця промінь золотий
Гаї вже осявав.
Новому дню хвали пісні
Лунали звідусіль,
Співали півні голосні
Й маленькі горобці.
А у небесній синизні
Веселі гомінкі
Звучали ластівок пісні,
Розбуджуючи світ.
Свіженький вітерець дмухнув,
Прогнав ранкові сни.
На сході обрій спалахнув
І день благословив.
04.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
Стоїть початку серпня чарівна пора,
Коли недовгі ночі й дуже теплі,
І спекотою дихає природа вся
Та ароматом груш і яблук перших.
Здавалося, що навіть неба бірюза
Від сонця променистого поблякла,
Немов від світла вицвіла блакить ясна
До блідо-голубого, наче згасла…
Усі ми цілий рік чекаємо тепла
Солодкого, спекотливого літа;
В цей оксамитний місяць настає пора,
Коли воно немов уже дозріло.
Ще сяє сонечко ласкаве в небесах,
Та все частіш його ховають хмари,
Це літо лагідне завершує свій шлях,
І скоро осінь в край наш завітає.
02.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
Когось, можливо, не вражає красота природи,
Не надихає радісна мелодія дощу,
Ні сонця промені, що чудно сяють ранком в росах,
Ані пташиний стоголосий щебет у ліску.
І душу не торкає шепіт вітру таємничий,
Ні грозової громовиці спалах в небесах,
Поважні неквапливі танці срібляних сніжинок,
Ані розкішно-чарівне цвітіння у садах.
О! Як багато дивини існує у природі!
Красу творінь Господніх рахувати не берусь.
Пробачте, що люблю понад усе оті красоти
У повсякденному житті й нікуди не спішу.
Смакую кожну мить життя, бо швидко час спливає,
І щастя може іншою стежиною пройти.
Від горя різні політичні ігри не спасають,
Лише відволікають від любові до краси.
Пробачте, що любов моя не наділяє щастям…
Але, як кожен з нас любов поселить у душі,
Життя він зможе зрозуміти набагато краще,
І швидко шлях легкий знайде до виконання мрій.
03.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
Життя, – як подорож навколосвітня.
У плаванні тривалому, що жде мене,
Я мрії не забуду заповітні,
Душі дитини не втрачатиму ніде.
Натхненням існування мрії стануть,
Від них залежатиме смак мого життя
І запах кожного мого світанку.
З своїми мріями ітиму в майбуття.
На тім шляху любов свою зустріну,
Відчую з нею свіжий подих весняний.
Те почуття в житті найважливіше,
І створене для того, щоб ділитись ним.
Найкращий спогад випливає з мрії,
Утіленої разом. А самотність – сад,
Душа в якому мирна і спокійна
Без певних радощів, азарту і принад…
Найкращий спогад випливає з мрії,
29.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
Як із глибин душі тихенький чуєш зов
Брехні, образи, заздрості, користі,
То грішний помисел народжується знов,
Калічить душу й серце сумовиті.
Терпіння, доброта, довіра і любов, –
Це протилежні почуття гріховним,
І створюють в житті лише вони комфорт,
Із ними кожна мить утіхи повна.
28.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024
Добро і зло не ходять разом, –
В них протилежні полюси,
Як зло поселиш в серце часом,
Утіхи для душі не жди.
Те зло – великий гріх для тебе.
Молися, щоб Господь простив,
Зло більше не пускай у серце,
Любов у ньому посели.
Інакше Бог не схоче чути
Натхненних молитов твоїх,
Нестимеш біди і спокути
І за нещирість, і за гріх.
Відвернеться Господь від тебе,
І трьох майбутніх поколінь.
Благополуччя ж їх залежить
Від чистоти думок твоїх.
27.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024
Коли душа на крилах радості літає,
Який же дивовижний той її політ!
Вона любов і світло в себе убирає,
І виливає їх на те, що є довкіл,
Формує дивно атмосферу неповторну
Навколо себе – щастя, ніжності й краси.
Насичується серце і росте красою,
Воно співати хоче й втіху всім нести.
Мелодія пісень несе натхнення й радість
Усякому зустрічному в поточнім дні.
Усе скороминуще і суєтне слабне
Із висоти польоту щасної душі.
А Вищий Світ стає проникливим і ближчим,
І Серце від цієї близькості тремтить
І від Любові, що дарує Світ Найвищий,
Та обіймає Несказанним і Значним,
Відроджуючи в Серці, що було раніше
Ще до народження закладено туди,
І може проявитись зараз в повній мірі,–
Святий Найвищої Любові поводир.
16.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
Самотність – це той монстр, холодний і безжальний,
Кого в уяві створюємо ми самі.
Самотності нема! Працюють міріади
Навколо нас яскравих радісних творінь,
Утіху й допомогу несучи. Послухай!
Насправді суще все підтримує тебе
Й допомагає, що в реальності існує,
Енергії бадьорості й любові шле.
Лиш придивись! Відкинь самотності поня́ття!
Прийди у парк, відчуй там дерево твоє,
І обійми, й пошли йому любов і ласку
Свого серденька, й розкажи йому про все,
Що радує або твою тривожить Душу.
Відчуєш конче розуміння і тепло
У відповідь і вірного набудеш друга,
Коли енергіями обійме Воно.
Довірити йому ти зможеш всякі біди.
Є всюди на Землі і у Світах Господь!
Тече Життя Єдине в кожному створінні,
Підтримуючи й наповняючи його
Любов'ю й світлом. Йди в Життя, що поруч тебе,
Що поряд із тобою в кожнім сірім дні.
Відчуй і пульс, і рух Життя, його перебіг, –
Відкриється твій Шлях, твоя мета в житті!
13.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
Різдвя́на чарівна́ і таємни́ча ніч,
Коли спустилося на Землю Світло.
Для нас щось незбагненне сталося тоді, –
Тепло відчули в серці люди світу.
Надію хто утратив – той її набув;
Самотній – відродився для любові;
Шукає хто – той вийшов у далеку путь;
Умить все стало на Землі в обнові.
На Землю людству Жертвою прийшов Господь
В мить погляду, що здатен бачить серцем.
Спаситель знав і розумів цілком того,
Кому приніс Він цю найбільшу Жертву.
І знав також, яка тривала і тяжка
Для нього буде ця земна дорога,
Але любов сповняла Серце неземна
До людства й співчування їхній долі.
І вибір Богом зроблений найвищий був
Без сумніву й затверджений у Серці,
Неначе на граніті вічності черкнув, –
Надію людству освітив і стежку.
Господь приніс надію Шляху надбання,
Який до витоків народ спрямує,
Початків мудрості і вічного життя, –
Любов і вічність Світло подарує.
09.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
Росою милости Твоєї, Боже мій,
Омий, очисти душу й укріпи її,
Твоєю силою продовж часи земні,
Згадай мене в любові до людей Твоїх.
Не залишай самотню у часи біди,
В недолі і спокусах не покинь, прошу,
Молитися Тобі, мій Господи, навчи
Й виконувати кожну заповідь твою.
Спасителю мій! Господи, прийди, зціли,
Твоїм спасінням завітай в життя моє,
Тобі подяку щиру від душі прийми,
Дай благодать вустами славити Тебе.
Щоб обраних Твоїх побачити життя,
Втішатись радощами і блаженством їх,
Очисти душу, Боже, щирим каяттям,
Благослови Закони славити Твої.
01.07.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
Моя душа відчула дотик ніжний…
Затрепетала в серці солодко струна…
Збентежена, розчулена, невтішна
Скотилася з очей непрошена сльоза.
Мов заворожена, душа тремтіла,
І хвилюванням охопило все єство,
Відрадні в тишу линули надії…
Та тільки почуття те гаснуть почало…
Буває, спомин, мов крилом, навіє
У душу давню молоду палку любов,
Вона від того дивно потепліє,
І раптом серце солодко заб’ється знов…
26.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
Усяке зло завжди вертається назад…
Ми можемо не бачити й не розуміти
Від наших вчинків негативний результат.
Та саме ми і наші необачні дії
Є джерелом напастей всіх і різних бід.
Зло володіє тисячами різних масок,
Коли до нас воно приходить раптом в дім
Під маскою хвороб в сім’ї, проблем у справах,
Розпочинаєм скаржитися на талан
Й не думаємо – ми творці своєї долі.
Господь випробування посилає нам
В надії, що упораємось ми поволі,
Відна́йдемо те світло, що в душі у нас,
Й нарешті принесемо Господу офіру
Без приневолення з молитвою, в той час
Свобідні від усяких політичних ігор…
25.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
Бракує музики мотивам наших вчинків,
Словам – тактовності, і міри – почуттям,
Душі – гармонії без жодної хмаринки…
Слова – не головне, бо ж головне – душа.
А щоб душа була здоровою, потрібно
Хорошу музику нам слухати щодня, –
Нас музика поєднує з далеким світом.
Дар Божий – мелодійність звуків чарівна!
І музика, і виконавця геніальність, –
Натхненням світом ця мелодія летить,
Душа сприймає звуки щастя надзвичайні…
Перо й рояль… душа, знаряддя і листки…
Два світу генії – мистецтво і таланти, –
Космічним простором повінчані були…
Історія сумна криштального кохання
Над світом розсипалась бісером дрібним…
Історія сумна криштального кохання
Пересудом людей знеславлена була…
Лише рядки і ноти, й музика все знали
Про їхні почуття й безвихідну печаль…
24.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024
Як в серці мирно – це дзвеняча радість,
Напрочуд промениста і спокійна.
Оберігати в мене є бажання
Цю чистоту невинну і безгрішну
Від дій нечемних зовнішнього світу,
І одночасно – це, як щось незламне,
Залишиться і радісним, і світлим,
І вистоїть за будь-яких обставин.
У серці спокій…Стан цей дивовижний
Мене у сильну й мудру обертає,
Бо серцем я розпочинаю жити
Й глибини неозорі відкриваю,
Як дозволяю серцю зрозуміти
Й в цілому значення всього відчути,
Яке приховане було раніше
Заслоною роздратувань і муки.
У серці мир і неймовірний спокій,
Безтрепетний напрочуд, променистий.
Втекли самозвеличення й вагомість,
А з миром в серці так чудесно жити!
22.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024
У серці спокій - дивний і чудовий стан.
Якась судина виникла всередині немов,
Яку не зачіпає метушня пуста,
Її тривожить тільки радість, красота й любов.
Я рухаюсь, приймаю низку постанов,
Виконую ті рішення, та серденька мого
Це не торкає – відсторонене воно
Від суєти всієї, й серця силами свого
До неба тягнеться і до єднання з ним.
Здавалося б – так, як раніше, я дивлюсь на все,
Що є навколо, тільки серця глибини
Воно не зачіпає, в ньому радість лиш живе.
І саме радість та дає йому життя,
Безтрепетний душевний спокій, серця тихий рай,
Любові і краси найвище сприйняття.
В колисці щастя – в серденьку зростає благодать.
21.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024
Дивлюсь як річка плавно й величаво
Нестримні води вдалину несе свої,
Дивлюся серцем, серцем відчуваю,
Що кожна крапля, кожна складова її
Приватну інформацію тримає:
Ось упустив своє хтось горе у ріку,
Вона його без протидій приймає,
Звільняє душу від тяжких страждань і мук;
А ось від щастя хтось радів, сміявся –
Наповнилась цією радістю й вона;
На березі хтось міркувати взявся –
Сприйняла в себе всі його думки вода.
Й Ріка Життя в собі все уміщає –
Усяку думку, дію, кожен серця рух.
Потрібно дуже чуйно розібратись,
Щоб нести тільки радість, щастя й чистоту,
Любов безгрішну й променисте світло,
Які ввіллються тихо у Ріку Життя,
Вона ж, прийнявши їх в свої глибіні,
Все подарує іншим страдницьким серцям.
18.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024
Який же мальовничий присмерк літній,
Як небо не обтяжують хмарки!
Розкішна м'якість звуків, барв і ліній, –
Природа зупинилась на спочи́н
Від денних метушіння і напруги,
Неговірким учасником яких
Доводилось їй неминуче бути,
Бо зроджений оточенням порив
Не може ніжні струни не торкнути.
Природа поглинає той порив
Енергій навісних і безрозсудних
І прагне врівноваження тих сил,
Щоб у довкілля знову повернути
Гармонію любові і краси.
Як і життя, природа – тихий, мудрий
Суспільства вартовий і помічник.
16.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024
Ніч…Тиша… Я дивлюся в небо осяйне,
З зорею серцем говорю безмовно,
І зірка шанобливо слухає мене,
Вбираючи усі слова любові,
Які я виливаю з серденька свого.
І в мить якусь зненацька я відчула,
Як зірка променем взяла мене в полон.
Коли до серця ніжно доторкнулась,
Опанували серце радість і любов.
У відповідь душа пізнала втіхи,
По серцю наче вал гарячих хвиль пройшов, –
Лунав у ньому гімн любові вічний.
Себе частинкою Єдиного Життя
Я усвідомила у цьому світі,
Й зв'язок міцний з існуючим довкіл буттям,
І зрозуміла, тут я не самі́тна.
Співзвучне все, що є реально навкруги,
І з радістю, і з хвилею любові.
Адже любов – священний ключ до таємниць
І форм матерії світобудови…
15.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024
Відкрите серце відбивається в очах,
Назустріч почуттів випліскуючи гаму.
Очей тих погляд схожий з поглядом малят –
Такий наївний, нескінченно безпорадний
Щодо суворості тяжких турбот в житті.
Але здається це лише на погляд перший,
Бо безпорадність та – це їхній оберіг.
Таке запланували Вищі Сили – Всесвіт.
Зворушливо оберігається воно,
Те серце, Світла Силами любов'ю скрите.
І нескінченно шкода, що з роками знов
Втрачається безмежна щирість і відкритість,
І віра в добре, світле, вічне та в красу.
А як в житті пройти усі випробування,–
До віри і любові повертає путь,
Знаходить серце шлях до істинного щастя.
15.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2024
Цитуєм часто ми: "Краса врятує світ".
А як замислитися, зупинитись,
Уважно озирнутися на виднокіл?
Адже там так сердечно і відкрито
Дарує нам природа дивну цю красу :
Надію світлу й радощі світанку,
Величчя заходу і співчуття дощу,
Значимість в сяйві зоряних серпанків,
Незміряну в промінні сонечка любов.
Красу потрібно лиш пустити в серце.
Вона життя насправді змінить у того,
Хто зрозумів її, і злився з нею.
І кожен сірий день буденний, незначний
Осяється природною красою,
Єднанням з нею нерушимим і міцним,
Шляхом до досконалості й любові!
14.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2024
Докірливо дзвенів церковний дзвін,
А згодом стих і став помірним,
І звук приглушений почувся в нім, –
То крапельки дощу шуміли.
На волі тихий літній дощик лив,
І ударяв об дах будови,
А на обличчі кілька крапелин
Дрімоти знищили основи.
Розвіялися хмари, дощ пройшов,
І сонце золотим промінням
В блакиті чистій засіяло знов
І подивилося у вікна.
Навколо тиша… і здалось мені,
Що між подій цього́ дня трудних
І нинішнім моментом в напівсні
Пролинула доба марудна…
12.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
Любов – неначе зірка, що зірвалась з неба,
Яскраво сяяла лиш мить якусь і згасла,
То Всесвіт ніжним променем відкрив нам двері
У невідомий світ, де нас чекало щастя.
І на межі двох душ, немов зійшлись стихії,
Зіткнулись почуття: жаркий вогонь палючий
Й весня́ної гірської річки половіддя,
Чи вітру свіжість й сонячне тепло жагуче.
Коли кохання переповнювало груди,
Хіба ми думали, що станемо байдужі,
Пройдемо повз, як зовсім незнайомі люди,
І не торкне нічого почуття минулі.
Туман розсіявся, розтанув на світанку
Тодішнього, минулого давно кохання,
Але десь глибоко в душі протест лунає,
І небо реагує грозами й дощами.
А поряд у цей час так затишно й спокійно,
Цвітуть сади, квітками землю прикрашають,
І солов’ї співають дзвінко й мелодійно,
І небеса веселкою благословляють.
Та на межі двох душ коловорот бурхливий –
Дві пристрасті перемінились на байдужі,
Погас надії слід, – придумали, можливо,
Оманливу прихильність сиротливі душі…
11.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
Надзвичайно сильним ураганом
Увірвався ти у спокій мій,
Дах зірвав і викинув негайно,
Душу вирвав, швиргонув до ніг
І в багно топтав, топтав її…
Серце ти також розбив безжально
На дрібненькі друзки, наче скло,
І, здається, знищив; наостанок,
Як помітка власності – тавро,
Всі шматочки серця обпекло…
Важко серце по шматочку скласти,
Кропітка робота, довгий труд, –
Вичищу й на місце вставлю пазли,
Як докупи друзки всі зберу,
Витримаю все й перетерплю!
В місці з’єднання шматочків грубі
Все ще залишаються рубці,
І коли торкнеться їх минуле,
Знов пронизує нестерпний біль –
Стародення невиразний слід…
10.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
Показується все в калейдоскопі мрій,
Що у своїм житті могла б я мати.
Моя фантазія – це елемент подій,
Важливий у житті і вельми хвальний.
Блукати вільно і придумувати світ
Завжди моїй уяві є можливість;
Так створює найменший рух і думки біг
Картини й образи людей мінливі.
Потрібно мріяти, щоб рухатись вперед,
Реальними свої робити мрії
І не боятися відкинути старе,
Йти правильним шляхом крізь буревії.
04. 06. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
Життя наповнюють зникаючі моменти,
Які не віднайти й не пережити знов.
Хоч жалять невипра́вні біди і проблеми,
Але тримаємося за життя силком.
Втрачається усе, коли надію втратим.
Любові ради не втрачатиму її,
Плекатиму, бо складно і самій кохати,
Ну, а коханою щоб бути – ще складніш.
Знайти кохання й не боротися за нього,
Й не ризикнути втратити усе в житті,
Аби підтримати живий вогонь любові, –
Вона серйозною не буде в сприйнятті.
Тому життя й коханих треба обіймати,
Щоби нізащо в світі не утратить їх .
І не боятися в житті ані кохати,
Ні втратити усе заради лад своїх.
Життя бо повне гіркоти, хвороб, страждання,
Але, я впевнена, щаслива буду в нім,
Щодня ставатиме сильніш моє кохання,
І будуть прикрощі всілякі не страшні.
Так може здатись, ніби виходу немає,
Але я дуже добре знаю – все стерплю!
Коли у мене ви́грають, я не програю, –
Поразка буде лиш коли я відступлю.
27. 05. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2024
Весною пахне так незвично і томливо…
Сади стоять, немов огорнуті в туман,
Такі святкові, і привітні, і красиві,
І точиться від них медовий аромат.
Струмує дивовижне сяйво від палітри
І обіцяє насолоду від тепла.
А скільки почуття, і благодаті, й світла
Турботливо весна в красу цю уплела!
Немов застигла перламутрова картина,
А квіти витончені, ніжні і крихкі,
І милуватись ними хочеться невпинно, –
В думках відразу постають щасливі дні.
Сама весна нас щедро ніжністю вінчає
І переповнює цнотливістю серця,
Й таким прекрасним почуттям нас огортає,
Немов Любові дар безсмертного Творця.
08. 05. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2024
. ДНІПРО У ЛІТНЮ НІЧ
(За повістю «Страшна помста» М. Гоголя
в перекладі Івана Сенченка)
У теплу літню ніч Дніпро – одне із див,
Коли все засинає: і людина,
І звір, і птах, – а величаво Бог один
І небо й землю озирає пильно.
Поважно Бог стрясає царствений фелон,
Від ризи сиплються зірки і світять,
Палахкотять над світом і усі гуртом
Відображаються в Дніпровій тіні.
У лоні темному тримає всіх Дніпро,
І жодна не втече, хіба що згасне.
І ліс у зграях спочиваючих ворон,
І древні гори, що вже руйнувались,
Хоча б своєю тінню довгою прикрить
Дніпрові води намагались – марно!
Нічого не змогло б ріку цю притінить, –
Синіє і розливом ходить плавним.
Як серед ночі, так і серед сяйва дня,
Удалину Дніпро за стільки видний,
За скільки бачити красу цю можу я, –
Сіяє стрічка й промениться дивно.
В холодні ночі горнеться до берегів,
Несе свої блакитні води чисті,
Як полиски дамаських лез стальних клинків,
Спалахує й виблискує сріблисто.
Спокійна й уповільнена в Дніпрі вода,
Заснула наче і не ворухнеться,
Дніпро – ріка чудова, навіть і в той час!
Подібної у світі не знайдеться!
Як в небі сині хмари горами підуть, –
До кореня хитається ліс темний,
Дуби тріщать, і громовиці страшно б’ють,
Освічуючи світ, – Дніпро скажений!
Об берег б'ються хвилі й котяться важкі;
Між хвилями на березі чорніють
Пні обгорілі й камені тверді гірські, –
Старий Дніпро їх миє й шаленіє.
Вдаряючись об гори, водяні вали
Пливуть назад зі стогоном і блиском,
Ридають і тужливо схлипують вони,
Неначе мати за єдиним сином.
03. 05. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024
Вишиваю я долю свою
По канві на тоненькій тканині,
По чарунках ретельно сную
Нитку жовту, червону та синю.
Зрідка й чорна прожилкою йде,
І коричневу видно, й зелена
На яскравім малюнку впаде, –
Оживляє узор мій окремо.
Як і вишивка, доля мені
У подіях лягла кольорами,–
То босоніж біжу по стерні,
То шовкові затоптую трави.
Тут важливо відраду знайти,
Зрозуміти, що серцю приємне,
Не зважати цілком на плітки
І збирати щасливі моменти.
Щастя – різноколірний стібок, –
То яскравим хай буде з них кожен!
Поряд з близькими – в серці любов,
І здолати всі біди я зможу!
01. 05. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024
Пройшов холодний вітер жвавим танцем,
В низини сиві опустилися тумани,
На сході сором’язливим рум’янцем
У небесах прозорі спалахнули хмари.
Світила денного ядро криваве
Тендітна хмарка неквапливо відкривала,
Ясне проміння сонце розсипало,
Сади й будівлі ніжним світлом огортало.
Люблю я крізь вікна прозору шибку
Картиною світанку розважати погляд;
Люблю спостерігати, як у тиші
Бадьоро зустрічають ранок люди поряд.
Ранкова зірочка остання гасне,
А сонце в роздумі на землю поглядає, –
Відливом пурпуровим сяють парки,
І день новий мрійливі далі відкриває…
29. 04. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2024
Стояв похмурий вечір ранньої весни,
Дрібненький дощ мрячив, немов крізь сито,
І по долині слався валом сизих хвиль, –
Імлою далину широку вкрито.
Здригалась часто сива хмара дощова,
Вогонь червоно-жовтий вивергала,
Котила грім з розгоном в хмурих небесах,
І гнівним блиском хмари розтинала.
Бувало, зрідка сильний вітер лиш на мить
Розшарпає туманисту заслону, –
І заблищить в долині смужечка ріки,
На берегах видніють плями чорні.
Сідало сонце десь далеко за ліси,
Проглянуло між хмари на хвилину,
Його останній промінь землю освітив
Й за обрій тихо в темряву полинув…
27. 04. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2024
Весняний сонячний устав світанок,
Край неба східний злегка посвітлів,
Рожевим зарум’янився серпанком.
Туман молочний у долину сів.
Високі білі хмари у блакиті
Розмили і розвіяли вітри.
Промінням сонечка сади залиті,
Весняний цвіт повсюди майорить.
Спів солов’їний розриває тишу,
Травичка срібну струшує росу,
Врізноманітнювало співи птичі
Кування сивих голосних зозуль.
У білім шумовинні мріють вишні,
А персики в рожевому вбранні,
В траві тюльпани червоніють пишні
Й всміхаються фіалки весняні.
26. 04. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024
Фіалковий весняний теплий вечір
Лишає дивний смуток у душі.
Утомлений південний вітер пестить
Рослинок ранній оксамитний цвіт.
Тріпоче маревом пітьма над світом,
Незримо опускається туман,
Лиш сяйво дня сховалося за лісом,
І зарум’янились окрайки хмар.
Блідий у небесах пливе півмісяць,
Цілує срібну стрічечку ріки,
А я цілющим дихаю повітрям
Допоки не з’являються зірки.
Ось засіяла стразом зірка перша,
Пригнічену оздобила блакить,
Та в напівтемряві весняний вечір
Незрозумілий смуток залишив…
10 04. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024
Едельвейс – це вірності й любові квітка,
Наче музика звучить його ім’я.
Едельвейс – це сяюча альпійська зірка,
Не росте, на жаль, в садах і на полях,
Та й побачити його не кожен зможе.
Любить сонце і у горах він росте
Близько сніжного холодного покрову, –
Там вбирає він проміння золоте.
Едельвейс – це скель високих квітка срібна.
Досить ніжна і зворушлива краса!
Безліч складено легенд про нього різних, –
Стародавній епос досі не згаса.
Свідчать нам народні міфи і легенди:
Чарівний цвіт зможе бачити лиш той,
Хто у серці має чисту, кришталеву,
Як роса світанку, віддану любов.
Мало бути сильним, мало бути спритним,
Щоби на вершину вилізти гори.
Щиро і жертовно треба тут любити,
Відданим коханій бути мусиш ти.
05 04. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
В саду осінній вітер свище,
Гуде і стугонить в дротах,
Брунатне обриває листя
І смутком сіє у квітках.
Німіє сад і засинає,
Його печальний криє тон,
Але надія не вмирає –
Прийде весна, пробудить сон.
Розквітне і зазеленіє
Зігрітий весняним теплом
Садок, що сумно так чорніє,
І подарує радість знов!
27. 03. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
Мене причарував весняний сад,
Як сталося – сама не знаю,
Коли я серед весняних принад,
Здається, що душа співає.
Куди не глянь, на що не подивись, –
Усюди чую, як розмова
В садочку нестихаюче шумить,–
Все сповнене краси й любові.
Уже тихенько дихає весна,
З любов’ю сонце гріє землю,
Й рослинка проростає молода, –
З любов’ю стелить свіжу зелень.
Родючий ґрунт з любов’ю віддає
Рослинам життєдайні соки,
З любов’ю у листочки сік пливе, –
Співучим струменить потоком.
З любов’ю сяє перлами блакить,
І вітер підганяє хмари,
Проміння сонця сяйвом золотим
Краї з любов’ю обливає.
Такого у природі не знайти,
Що би не дихало любов’ю,
Її я в серці хочу зберегти
І ніжністю прибрати долю.
26. 03. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
Як часто ходить сум зі мною поруч,
В журбі минають навіть світлі дні
І довгі зоряні безсонні ночі…
Але я вдячна, Господи, Тобі!
За дні важкі, за гніт тяжкий у грудях,
І що не все так легко у житті,
І за очищення складне і тру́дне,
За все я вдячна, Господи, Тобі!
За всі пролиті сльози і зусилля,
Які мені прикласти довелось,
За темряву суцільну й зорі зниклі,
Й благий кінець подій життя мого.
Спасибі, Господи, за друзів добрих,
За всіх людей, що стріла у житті,
І що мене Ти змусив усвідомить, –
Без Тебе я безсила, наче тінь.
Спасибі, що Ти змусив зрозуміти:
Твоя лиш сила зможе помогти.
Тобі я вдячна за важкі події,
В них зрозуміла – незбагненний Ти.
Тебе потрібно пізнавати краще.
Спасибі, Боже, за погані дні,
Життя змінили їхні негаразди
Й зробили ще значимішим мій світ.
18. 03. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
Як на світанку очі відкриваю,
«Це – особливий день», – собі кажу,
Хвилину кожну в серці заховаю
І там її назавжди збережу.
Щодня хвилина кожна, кожен подих
Мені безцінним подарунком є.
Хоч партією не тією, може,
І виявилося життя моє.
Невиправдані, може, сподівання,
Та можу танцювати і тепер,
І насолоджуватися дарами,
Допоки дух живий іще не вмер.
Я зараз намагаюсь усвідомить,
Почати цінувати мить життя.
Та іноді гармонії так довго,
Буває, не приходить відчуття.
Буває й навпаки: краса нагряне,
Розгорне раптом лоно чарівне,
Вчарує погляд видом незрівняним,
Як запізнілим снігом упаде.
17. 03. 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2024
Щаслива, коли прокидаюся вранці
І разом із сонцем заходжу в свій сад, –
Тюльпани вкриваються ніжним рум’янцем,
Шафранів медовий пливе аромат.
Я до пелюсто́к оксамитних торкаюсь,–
Роса світанкова холодна, як лід …
А щастя близенько, воно проростає
Крізь трави духмяні в ранковій росі.
Блищать діамантами росяні трави,
За вітром розноситься запах п’янкий,
І мружаться очі сіянням яскравим,
Що б’є з-під смушкової шапки хмарин.
То сонце проміння своє золотаве
Розси́пало всюди, де не подивись.
Зовуть ароматами квіти й трави,
П'янкий день, духмяний над садом завис.
У вітах квітучих вітри ще дрімають,
На квіти й траву я крізь сльози дивлюсь,
Туди, де холодним пахким ароматом
Любистку і м'яти змагається дух.
І я вже неначе й сама розчинилась
У тих запашистих природи медах,
У млості солодкій, у пахощах дивних,
Які нам щороку дарує весна.
16.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2024
Буває, зрине завтра пречудове
На кінчику сьогоднішнього дня.
Нехай сьогодні й множаться скорботи,
Та милість втішить радістю Твоя.
Омиєш Ти росою всепрощення,
Спасеш, очистиш душу, Боже мій!
І наче серце джерела торкнеться,
Воскреснуть дивні почуття мої.
Наповниться хвилина кожна щастям,
І стане кращим мій душевний стан,
Покаже гарні акварелі завтра,
Блакиттю засіяють небеса.
Загляне сонечко ясне у вікна,
І серце переповнить благодать,
Здіймуться вихором красиві мрії,
Полине в небо щастя синій птах …
07.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
* * *
Ісусе, утіхо єдина,
Безцінна моя благодать,
Ти – радість моя неділима,
Дитиночко люба, не плач!
Обкутаю в ніжність Хлопчину
І щастям укрию Дитя.
Не плач, моя люба дитино,
В сльозинках повіки стуляй,
Ісусе, утіхо єдина,
Безцінна моя благодать!
Обкутаю в ніжність Хлопчину
І щастям укрию Дитя.
04.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
Далечина пейзаж сховала за туманом,
А поблизу прозоре озеро води,
Не потривожене осінніми вітрами,
Й такі стоять понурі навкруги сади!
Хоча подекуди ще золотяться крони,
На берегах зелені острівці трави,
Та основна картина непривітно-чорна,
Й лежать між валунами тліючі листки.
Молочно-сизе небо низько опустилось,
Відбилося в спокійнім дзеркалі води,
І голі стовбури до нього нахилились,
Зображенням на біле полотно лягли.
А на галявині в траві чекає столик
Тих, що прибудуть на природі відпочить…
Яка велична пишнота гаїв навколо!
Як любо від такої дивної краси!
17.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024
Небесний океан обарвлюється синню,
По закутках роїться мла густа,
А я задумливо дивлюсь на цю картину
І мрію, щоб далеко десь, отам,
Де горизонт потух і вкрився темнотою,
Враз засіяло місто золоте
Й нежданою і небувалою красою
Густі тумани розігнало геть,
Неначе феєрверк, своєю яснотою…
04.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024
Прекрасна осені згасаюча пора!
Вона – митець неперевершений природи!
І на своїй палітрі чарівній вона
Таку багату гаму барв знаходить,
Що розмаїто грає кожна п'ядь землі
І збуджує в душі моїй прекрасний настрій,
Який пливе із серця піснею без слів!
В пориві почуттів світ хочеться обняти....
21.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024
Ніч стелить тишу й просить засинати,
Небесне світло млою обплела…
Вогонь свічі ледь жевріє в кімнаті –
Маленький символ світла і тепла.
Свіча горить, і полум’я тремтливе
Знімає втому, і образи, й злість,
Душевна рівновага в душу лине,
Проблеми й негаразди гублять слід.
Погасла свічка, тільки кінчик ґнота
Метнув червону іскру в темноту,
Страшенний чад розливши по кімнаті,
Думок недобрих знищив гіркоту.
Погасла свічка … Я – молитві вірна,
В ній дякую за співчуття й любов,
За те, що полум’я свічі горіло рівно,
Що молитви мої почув Господь.
Дим-чад розвіявся і щез в кімнаті,
Лиш запах воску згадку залишив:
Свічі вогонь, як символ благодаті,
На душу має чудодійний вплив.
08.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024
Тобі в Сіоні подоба́є пісня, Боже,
Підносяться Тобі в Єрусалимі молитви.
Помежи них почуй мою молитву Отче, –
До Тебе Одного́ приходять всі про щось просить.
Тяжких провин багато – нас перемагають,
Але усі очистиш беззаконня наші Ти.
Блаженний той, кого приймають, обирають,
Щоби його в святих дворах Господніх поселить,
Наситимось добром Твого́ святого храму.
У слові праведний, у правосудді Дивний Ти,
Нас вислухай, Спасителю і Боже Правий,
Надіє всіх кінців землі і далечин морських.
Ти Той, що силою Своєю ставиш гори,
Могутністю утихомирюєш бурхливість вод,
І шуми хвиль морських, і повстання́ народів,
І устрашиться від знамень Твоїх увесь народ.
Ти землю напуваєш з рі́чок повноводних,
Тебе звеличує світанку й вечора краса,
Примножуєш Ти й дбаєш про землі щедроти,
Вирощуєш від неї хліб, бо так впорядкував.
Її ти поїш борозни, рівняєш груди,
Пом’якшуєш дощами й прикрашаєш в дивоцвіт.
Благословиш вінець трудів Ти Всемогутній, –
Врожаєм щедрим сповняться поля й сади Твої.
Зеленою травою вкриється пустеля,
І посміхнеться радісно узгір’я з висоти;
Наповнюються вмить отарами поділля,
І стиглою пшеницею вкриваються лани.
Земля вся торжествує, і кожен відчуває,
Як радісно і сонячно у нього на душі,
Неначе за плечима крила виростають
І хочеться співати Богу похвали пісні.
07.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024
Ненависть не припинить ворожнечі
Й ніколи мир у світ не приведе, –
Життя пройде в холодній порожнечі,
А край лише любов їй покладе.
Бо кращого рятунку не існує
На світі всьому, ніж любов палка!
Ненависть – гірша злішої акули,
Жадо́ба – руйнівніш за ураган.
Коли звільняти винних від провини,
Проще́нням виявляти благодать,
То можна із тюрми провин звільнити
Й себе – для щастя, радості й добра.
Ви над будь-ким не зможете знущатись
Так, щоб себе при цьому не гнобить.
Учіться винуватцям гріх прощати
І намагайтесь швидше це робить.
09.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024
У веселкові барви одягнуло літо
Задумливий, притихлий, потемнілий сад,
Втішають погляд різнокольорові квіти,
П’янить їх ніжний неповторний аромат.
Відкриті, вмиті росами, прості й привітні,
Прекрасні айстри диво-зорями горять
Й, такі привабливі в ранковому промінні,
Вгамовують мій смуток, серце веселять.
Але нагадують, що час нестримно лине,–
Про осінь ніжна айстра з вітром гомонить,
Коли проміння сонця гріє айстр стеблини,
А ранок росами рясними студенить.
Скінчилось літо; завиває вітер в кронах,
І сипле хмуре небо проливним дощем,
Печально квіти хилять до землі корони,
Гніздиться у душі тривог осінніх щем.
Трагедія цих гарних квітів серце ранить,
Бо неможливо айстрам тим допомогти,
Що сад тендітними квітками прикрашали,
Але без волі й сонця жити не могли.
Цвіли садові айстри й лиш добра чекали,
Розкішні квіти повні радості життя,
Майбутнє їхнє перед ними поставало
Лише у веселкових барвах і тонах.
Вражали айстри оксамитною красою, –
Добірні, досконалі, свіжі, чарівні.
Сміялись, плакали, раділи між собою
Синички милі й сумували горобці.
Тендітні квіти айстри – ніжні і вразливі,
Вони, так як і люди, мають почуття.
Але то – мрії, дійсність часто невмолима.
Вражає душу ця трагедія життя.
З реальністю зіткнулись квітів мрії світлі:
Кого глухим залишить цей безсилля біль?
Адже допомогти нічим не можна квітам,
Що так невчасно розгорнули дивоцвіт.
На жаль, тим їхнім мріям, не дано здійснитись, –
Потрібна сила і велика мужність тут,
Щоби таке розчарування пережити.
Та де ту силу й мужність квіточкам здобуть?
Вони красивим цвітом землю прикрашали,
Але без волі й сонця жити не змогли.
Мабуть, тому трагічно так їх доля склалась:
Це їхнього життя обставин збіг страшний!
Ще мить якась надії, сили й віри трохи,
І диво-айстри порятовані були б!
Але життя буває ча́сто так жорстоке,
І не лише до квітів, а й до нас самих.
Життя квіток подібне до життя людського,
В якому прагнуть щастя й спокою одні,
А інші ж, навпаки, — борні та дій охочі,
Лиш айстри марять про ясні весняні дні.
Вночі розквітли диво-айстри передчасно,
А на світанку дощ холодний їх зустрів.
Барвисті квіти похилилися й зачахли,
Над ними вдень сіяло сонце в вишині…
Сіяло сонце віри в до́брі й світлі зміни,
Яких не дочекались люди й диво-цвіт,
В несправедливості продовжували скніти,
Життя ж торжествувало сповнене надій!
Але, мов сяйво дня ввібрало жаль і смуток,
Людська душа чекала дива перемог,
За ними воля й сонце в небі чистім буде
І радісне життя у щасті й без тривог.
Квітки загинули, не дочекавшись сонця…
Та, незважаючи на смерть і горе втрат,
Здобудуть люди волю й радість перемоги
І у борні полеглих будуть пам’ятать.
03.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
Пролинув швидко надворі молочний день;
Укутали пухкі біленькі хмари небо, –
Вони пливли і наче й не пливли ніде,
Від спеки денної білястим стало небо.
Ховалося поволі сонце золоте
За вікових дерев розкішне верховіття.
В кімнаті сутінки гніздилися уже,
Став небосхил – немов полудою укритий.
Я бачу озеро з кімнати крізь вікно;
Від місячного сяйва в нім вода сріблиться.
Вгорі над головою високо пливло,
Не поспішаючи, тендітне хмаровиння.
Та видно білувате дно у час такий,
Бо в озері вода гладенька і прозора,
І як вузькі довгенькі стебла осоки
Погойдує легенько вітру ніжний подих.
І борсаються, наче риба у траві, –
Заплуталися мрії і думки незримо,
А за вікном погожа лебедина ніч
Сплітає темряву спокійно й неквапливо.
29.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
Квітують рясно чорнобривці,
Космеї, айстри, нагідки,
У задумі замовкли птиці,
А вітер теплий і легкий
Так ніжно стан мій обіймає –
Здається, поруч милий мій,
Бо ніжність рук твоїх, коханий,
Немов тепло липневих днів…
28.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
Черешні плід стає рум’яним,
Бузку розкішний цвіт змарнів…
Тепло обійм твоїх, коханий,
Як ніжність перших літніх днів…
Зачарувалася красою,
Думки мереживо плетуть,
Бо я сумую за тобою,
Хоча і гарно, й тепло тут.
Повітря чисте наді мною,
А я на весняні́й межі
До слова притуляю слово,
Рятуючись, пишу вірші.
У них міняю сум на радість,
У них наплачусь від душі.
Можливо, я колись дізнаюсь:
Когось розрадили вірші.
26.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
Весняна ніч! Ніч пахощів бузкових!
У небі срібний серпик місяця пливе,
А у моїм саду невипадково
Співає лунко й невгамовно соловей.
Гойдаються бузку розквітлі віти,
Плетуть у небесах мереживо зірки,
І про кохання щось шепоче вітер
Відчутний ледве, вогкий, теплий і слабкий.
Весняна ніч – бентежна і духмяна!
Здається, казка у моїм садку живе:
Цвітуть бузок, нарциси і тюльпани,
І почуття таке невинне і святе.
Картина ця мені тривожить душу, –
Ніч, повна звуків, – промениста й чарівна!
Торкає магія чарівні струни,
І серце наповняє почуттям весна.
22.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
На далекім краю́́ небосхилу
Сіра хмара повільно встає,
І підгонять вітри грізну силу,
Що дощами на землю проллє.
Ось набігла сіренька хмарина
І зронила краплиночки сліз,
Та поніс її вітер на крилах
В далину за синіючий ліс.
Мало встигла лишити краплинок
Хмара спраглій вологи землі,
Гуркотіння глухе іще лине,
А дощу загубився вже й слід.
Не розмилась природи палітра,
Не розмокли дороги й стежки,
І не капає з мокрого віття,
Бо сухі у рослинок листки.
Тільки свіжим і чистим повітрям
Стало дихати легше мені,
Насолоджуюсь спокоєм світу
У розкошах його й тишині.
21.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
Поріддя моє золоте! Без бича і спонуки
Ішли на Майдан і батьки, і їх діти й онуки.
Ніякої кари вони, ані стра́ху не знали,
А з власної волі свободу і правду шукали.
Вирішувать мали проблеми свого покоління.
Усі його справи відкрито робили й сумлінно,
Бо дуже хотілося змін в Україні великих.
То хто ж, окрім вас, оті зміни повинен робити?
Тепер незалежна і вільна у нас Україна,
Та все-таки треба і далі міняти країну.
В слабкій малосильній державі –
ми сильне суспільство,–
Творити добро кожен має на власному місці.
Усі політичні та економічні проблеми
Ґрунтуються не випадково на висновках певних,
Духовних, моральних. Як хочеш
світ іншим зробити,
Себе самого й власні цінності треба змінити.
13.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
День захмарений погас, і ночі мла
В небі стелить темно-сірий полиск, –
За садочком, наче привид, виплива
Тьмяний місяць серед хмар прозорих…
Це мені у душу присмуток вселя.
Там далеко місяць в сяйві сходить,
Там безкрайні мальовничі небеса,
Зорі у блакиті хороводять…
Там повітря вечорове спочива.
В пошуках утіхи сон мій бродить
Поміж хвиль піни́стих сизуватих хмар,
Де сіяння розсівають зорі…
Бляклий місяць крізь хмарини позира.
Сон нічний у небі заблудився,
Човником своїм легким снує між хмар
Там, де щойно місяць засвітився…
Неба волею витає смуток мій.
Думоньки мої далекозорі!
Мабуть, не діждусь я слави ваших днів,
Що засяють сонечком ранковим!
Зрідка видно трепетне сіяння зір…
А душа і плаче, і сумує,
Та поволі думи полоняє ніч,
В забутті пестливо сон цілує…
Місяць розсіває сяйво врізнобіч,
Часом гордо зорі блиск дарують…
06-12.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Згасав захмарений сумливий день,
Його змінив імлистий темний вечір,
Розвіялись вночі хмарки лишень,
Промінням місяць освітив далекість,
Та веселіш не стало на душі…
О, як же Місяць від Землі далеко!
Безмежним небо бачиться мені,–
В млі відтінити горизонт нелегко.
Неначе рухаються зорі там,
Чи дія та лише мені здається…
В повітрі спокій, вітерцю нема,
Заснути в сяйві зірок не вдається…
І місяць, потьмянілий і блідий,
Подекуди між хмарами видніє,
А під його проміннячком завжди
Чомусь безсоння мною володіє,
І смутно на душі, як в небесах.
А думка дивиться вперед далеко.
В безмірнім просторі спливає час.
Чи встигну віднайти до щастя стежку?
Здається, ніби зорі миготять…
Душевний стан у мене елегійний.
Думки одна за одною летять
У марення досвітні неспокійні.
А місяць світить… Там, де хмар нема,
Його у темнім небі добре видно.
Зірки також виблискують між хмар
І горді тим, що сяють людству мирно.
06-12.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
А знаєш, як мені тепліє на душі
Від слів твоїх, простих і співчутливих,
Тоді у череді моїх понурих днів
Сіяє сонце у лиху годину.
Стихає серця плач, і зменшується біль,
І хочеться тепло дарити іншим,
Що десь існують у реальнім міражі,
Хоч і далекі – задушевні й рідні.
Я відчуваю впевненість таку в собі
І вірю в те, що я комусь потрібна.
Адже була в такій розпуці, далебі, –
Та врятувала теплоти хвилина.
А як приємно другу дарувать тепло!
Які важливі розуміння миті,
Коли турботи світло до душі текло,
Від співчуття й уваги променилось…
Життя спинити хочу божевільний біг,
Слова мої усмішкою зігріті,
Прошу, не треба сумувати в самоті,
Моя людино незнайома, рідна…
10.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Щоб у піжмурки пограти,
Треба разом всім зібратись, –
Буде гру один вести,
Й рахувать до десяти,
Відвернувшись до стіни,
Щоб сховались інші з них.
Рахувати неквапливо,
Поховатися щоб встигли,
Потім, як шукати йти,
Голосно всіх сповістить:
«Раз -два-три-чотири-п'ять,
Я іду всіх вас шукать».
Ті гравці, які ховались
І ведучим відшукались,
Мчали з ним навперегін
До стіни, де вівся лік,
Щоб, торкнувшись до стіни,
Вимовить: «за себе» – вмить.
Як гравець торкне скоріше
Ту стіну, то він звільнився,
І за правилами гри
Визнають, що не знайшли.
Як ведучий перш торкне
Стінку, то зловивсь гравець.
Як ведучий відшукає
Всіх гравців, хто в жмурки грає,
То наступну гру веде
Той, що першим він знайде,
Як нікого не знайшов , –
Сам ведучим буде знов.
03.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Соловейко – невтомний співець
Про весняну красу і кохання,
І рулад неповторних знавець,
Сизокрилий пташок незрівнянний.
З вікон чути, як тьохкає в вербах
Під цвірчання малих горобців
І пронизливий ластівок щебет…
Долітав зрідка й півнячий спів;
Соловеєчко – добрий митець,
Голос має м'якенький і чистий;
В нього дзьобик – олівчика чверть, –
Горло мало не рветься від пісні.
Соловейко сміється і плаче,
Захлинається в пристраснім співі,
Лірним звукам своїм довіряє
Біль, скорботу любові і ніжність.
Місяць ніченьку злегка колише
Під заливисту трель солов’я.
Це до сутінок ночі утішно
Він для тебе, коханий, співа…
30. 06. 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Найбільше бажання – це жити,
Тут жити, на рідній землі,
На хмари у небі дивитись,
На сяйво зірок угорі;
Цвітінням садів милуватись
І пити повітря нектар,
У мріях казкових літати
До сонечка – вище від хмар.
Присутньою хочеться бути
На благословенній землі,
Чиюсь неприємність збагнути
І вірити в сни чарівні.
Так хочеться жити й чекати
Весняних рясненьких дощів,
І ластівок спів біля хати,
Й пожовклих осінніх садів;
Всміхатися всім перехожим
І вірити щиро в добро,
А також у промисел Божий,
Що в душу ллє світло й тепло.
12.05.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
Микола Огарьов
* * *
В вечірніх сутінках долина
За річкою погідливо синіла,
Троянди пахощі й жасмину
В саду твоєму злегка духмяніли,
Лунали трелі солов’їні
Закохано в кущах на узбережжі.
Томився почуттям несмілим,
Збентежений стояв я біля тебе.
Уста від повноти диха́ння
Лишилися німі й зніяковілі,
А серце прагнуло призна́ння,
І потиску руки рука хотіла.
Нехай цей сон життя змінило
Тривогою строкатості гучною,
Запам’ятались незрадливо
І образ – тихою красою,
І сад, і вечір, і спіткання,
І чарівне́ блаженство десь у крові,
І серця жар і завмирання –
Всі пристрасні мелодії любові.
27.04.2018
(з російської)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
З молитвою простою на устах
Щораз ми зустрічаємо світанки:
Наш Отче, що живеш на небесах,
Хай святиться Ім’я Твоє серцями!
І Царство хай прийде Твоє до нас,
Твоя хай буде воля поміж нами
На цій землі, як там, на небесах;
Пошли сьогодні нам наш хліб нагальний
І всі провини наші нам прости,
Як ми прощаєм винуватцям нашим;
Нас у спокусу, Боже, не введи
І визволи нас із тенет лукавих!
Прости й очисти, Боже, наші душі,
Твоє бо Царство – всемогутнє й славне, –
Отця, і Сина, і Святого Духа
І нині, і повсякчас, і назавше…
З молитвою цією на устах
Прощаємося з днем, що погасає, –
Спокійна і захищена душа,
І наше серце радість відчуває…
15.04.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
Крізь диво-листопад прилинь у мрії,
Коли самотньо й сумно так мені,
В долоню упади листком осіннім,
Що серце так терпким смаком п’янить.
Зненацька зазирни в моє віконце,
Нечутно променем щоки торкнись
Ще теплого і лагідного сонця,
Яке буває тільки восени.
І запроси на танець падолисту
У золотаву залу запашну
Послухати мотив сухого листя,
Що береже осінню таїну.
Прилинь у мрії щастям неймовірним,
Де пахне жовте листя серед трав,
Таке сумне, красиве і привітне, –
Щоб радістю напитись я могла…
30.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
Чи снилось те мені, чи то було насправді:
Кружляла у саду янтарна заметіль,
І вітер пустував із листям золотавим,
Душа сповнялася блаженством від утіх,
Моє раділо серце, ніжність огортала…
Сюжет короткий… дні осінні розтавали,
І літо заблукало серед верховіть,
Там, де птахів грайливо крила коливались
І де блакиттю променився небозвід,
Моє кружляло щастя з листям золотавим…
Картини днів отих пливли переді мною.
Там стежку покривало листя воскове́,
Своїми пахощами вабило й красою,
Немов насичувало радістю мене,
І серце сповнювало почуттям любові…
26.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Повільно так іде до нас весна.
Вже перший місяць березень спливає, –
Біліє снігом за вікном зима,
З країв південних птах не прилітає.
То й добре, що неспішно линуть дні,
Для наших здійснення бажань і вчинків
Хай линуть дні щасливі чи сумні, –
Життя сплітає різні візерунки.
Неспішно справи можемо вести,
Спокійно спілкуватись для утіхи,
Події розглядати і думки,
Усе, що сталося, нехитро й тихо.
Хоч і повільно йде до нас весна,
Але ж вона прийде обов’язково!
Повстане, зазвучить її струна!
Життя заграє знову веселково!
26.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Навіть як в своє призначення не віриш,
Мусиш все ж трудитись на стезі своїй.
В сутності, не випадково ми зустрілись, –
Перст це Божий – незалежний хід подій.
Я тепер з тобою завжди буду поруч,
І тоді, коли життя твоє стійке
Раптом похитне ударом лютим доля,
Збіг обставин, чи приречення святе.
Я не залишу тебе в хворобі й злиднях,
Шлях здолаєм вкупі в щасті чи в біді.
У думках присутня буду, і у мріях,
Не пройду по долі, наче буревій.
І яка б гірка нас не спіткала доля, –
Найдорожчий ти за все в житті мені.
Обійму і прожену твій сум і горе, –
В погляді засяють радості вогні.
17.02.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
Я бачу, як згасає день, і неба синь темніє,
І мерехтливі срібні зорі осявають ніч,
Як прокидається світанок, і блакить ясніє,
І одягає дивовижною красою світ.
У сяйві весняно́го дня дере́ва зеленіють,
І прикрашає килим трав барвистих квітів цвіт.
Шумить для нас з тобою про кохання теплий вітер,
Торкає серце, наче струни, дивовижний світ.
Такі красиві сяють в небесах веселки барви,
Хмарки́ своєю білістю благословляють дні,
І на обличчях у людей усмішка тепла грає…
Я думаю: який прекрасний дивовижний світ!
Я чую, як в садах лунають ніжні переливи –
Птахі́в різноманітних гомінкий веселий спів.
Вони насправді кажуть: я тебе кохаю, милий!
З тобою хочу пізнавати дивовижний світ!
Я відчуваю, як торкає ніжно тіло вітер.
Проміння сонячне дарує теплоту мені,
І духмяніють нагідок та чорнобривців квіти…
Я думаю: який прекрасний дивовижний світ!
04.02.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
Зима дрібненьким снігом сіє.
Закрили небо сиві хмари.
В саду дерева голі мріють.
Над обрієм висять тумани.
Сніжинки падають на землю,
І килимом пухнатим ніжним
Вкривають і дахи в оселях,
Й паркани, і стежки, і віти.
Люблю я крізь вікно дивитись
На тихий танець снігопаду,
Легкий покірний рух сніжинок,
Картину срібно-білу саду.
Люблю, як сонця перший промінь
Блискучим сяйвом відіб’ється,
І заіскриться сніжне поле,
І весело душі торкнеться.
У затишку, в теплі кімнати,
Коли крізь шибку споглядаю
Зими криштально-срібні шати,
Тепло й красу весни згадаю.
Згадаю миті вечорові,
Співучі солов’їні трелі
І місячні весняні ночі,
І аромати, й акварелі…
А надворі зима панує,
Темніє небо, день згасає,
До сну гілки дерев готує,
Дбайливо снігом укриває…
29.01.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024
Коли забулося село у тихім сні,
Надворі вітер бився чорним птахом,
Було самотньо так і холодно мені,
І до зірниці пізньої не спалось.
В обіймах темряви у мріях і думках
Бродила я, не знаючи дороги,
В становищі такому лиш твоя вина!
Твоя вина – мій біль, мої тривоги.
Який жорстокий біль, як боляче мені!
Спливає час, та рани не лікує, –
Любов померла,.. і не втриматись від сліз, –
Приніс на крилах чорний птах розлуку.
Розбилася на дріб’язок моя любов…
Ти світлом був – тепер його немає.
Змирилась з долею… Відколи ти пішов,
Над головою чорний птах кружляє …
12.01.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024
Мороз на склі малює мертві квіти…
На підвіконні цикламен розцвів,
І тягнуться його живі суцвіття
За скло в холодні шати зимові ́.
Мороз лютує, аж скрипить надворі, –
Замерзла гола без снігів земля,
Закуті у кришталь Дніпрові води,
Укрились білим інеєм поля.
Морозний вітер прошиває тіло,
Лице, і руки, й пальці леденить,
Вдягає сірий виднокіл у біле,
Повітря, начебто струна, дзвенить.
Узорами закрив мороз віконця
З химерних кришталевих квіточок.
За поволокою сховалось сонце,
І огорнуло день туманне волокно…
А квіти до морозного малюнку
Так хочуть доторкнутися теплом,
Але від їх палкого поцілунку
Сльозами рос творіння й потекло…
11.01.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
Хай сніг прикрасить землю білим пухом,
Збудує замки кришталевії зима,
В святкові дні – Різдво Христа Ісуса,
І в Рік Новий, і в свято Хрещення Христа
Хай кожному вона дарує чудо,
Яке хто в мріях і надіях попросив,
Нас з вами в дійстві цьому не забуде
У світі радості, любові і краси.
24.12.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
ЗИМА ПРИЙШЛА
Кружляє в білім вальсі сніжна заметіль,
Здається, що прозорі линуть хмари.
Я зі сніжинками танцюю в забутті, –
Мене в полон взяли зимові чари.
Полями білими мелодія пливе,
Їй в такт сад тихо вітами гойдає,
Летять сніжинки у безмежжя снігове,
А вітер про кохання їм співає.
Зима прийшла! Ось перший сніг на землю впав!
Який же день ошатний і красивий!
Хоча горобчик у саду засумував
Й незвично люди по хатах принишкли.
Стежки ледь видно на зимових килимах.
Як гарно сніговий покров іскриться!
Тут поєдналось все: і музика, й слова, –
Немов зима радіє й веселиться.
21.12.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
Різдво – не просто надзвичайний день,
Коли пахтить ялинковий єлей,
Коли колядка весело звучить
З бажанням щирості і теплоти,
В цей день ми відхиляєм безнадії,
Малюєм казку мріями своїми
І, взявши клаптик із свого життя,
Ісусу віддаємо майбуття.
Різдво – це не лише святковий день.
Тоді Господь торкається сердець,
Що вміють щиро вірити й чекати,
В житті навчились Богу довіряти.
Господь лишив нам дар з прадавніх днів
Народженням предивним на Землі:
Можливість Божу благодать приймати,
У щасті жити і не сумувати.
20.12.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
На вечірнім небі сяє місяць,
В темній сині зорі мерехтять...
Осінь пролетіла непомітно,
Скоро-скоро з’явиться зима.
Остигають дощові калюжі,
І марніють шати золоті…
Я сумую за тобою дуже,
Як броджу стежками в самоті.
Мокрі і з баюрами дороги
У вечірнім світлі ліхтарів
Відбивають дивину природи,
Місяць, розсип променистих зір.
Падає проміннячко на землю
І освітлює вечірню темноту.
Я, здається, високо у небі
Серед крон зажурених ходжу.
Линуть швидко вечори осінні,
І картини гаснуть чарівні,
Туманіють місяць і сузір’я,
Проганяє ніч думки сумні…
18.12.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2024
(за Валерієм Малишевим)
Дивлюсь на Тебе і милуюсь щогодини, –
Непередавана Твоя краса!
Напевне, як і зовнішність Твоя вродлива,
Така ж прекрасна і Твоя душа.
І особистої душевної скорботи
В Твоїх очах таїться глибина.
Неначе Ангел, – тиха, чиста Ти й пригожа,
Як жінка, – ніжна, скромна й чарівна.
Хай на землі ні різне зло, ані скорботи
Твою не заплямують чистоту!
Хай кожен, хто Тебе побачить, славить Бога,
За те, що Він створив таку Красу!
24.11.2017
(з російської)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2024
Пролетіло, закі́нчилось літо,
Швидко линуть і осені дні:
Якось листя за ніч пожовтіло,
І на ранок картини сумні
Золотавим заграли відтінком.
Вальс янтарний над світом полинув, –
Закружляла листків заметіль
І торкнула поривом бурхливим
Душу ангельську на самоті,
Запросила на танець грайливий.
І вона в хороводі кружляла
Із кленовим осіннім листком.
Мудрі клени гілками гойдали,
Шепотіли мені про любов,
Трави килимом жовтим встеляли.
Знає осінь, час скоро настане,
Мов на крилах злечу до зірок;
Там немає журби і страждання,
Тільки чиста і ніжна любов…
Друже, вибач за все на прощання…
22.11.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2024
Закі́́́нчилося, пролетіло літо,
Минають швидко і осінні дні:
За ніч одну дерева пожовтіли, –
Сіяв уранці сад і пломенів.
Та невдоволена красою осінь,
Щодня вмиває і пере дощем,
Шматує вітром шати безголосі,
Картате листя на траву кладе.
Хоча і хмарно, й вітряно, і сиро,
Але картина сіра ця й хмурна
По-своєму утішлива й красива
В бурштинових осінніх кольорах.
Мені так жаль, що осені минущі,
І ця, як інші, також промайне.
Вбираю барви осені жагуче,
Бо скоро ця краса її мине...
Як хочеться цю гарну пору року
Затримати хоча б на день один,
Хоч і мінлива в осені погода,
Не хочеться прощатись назавжди.
Зима настане – будемо їй раді
Так само, як і будь-якій порі,
Бо кожен час по-своєму прекрасний,
Краса – своя у кожної пори.
Але так, сумно з осінню прощатись,
Хоча після зими, весни і літа
Нам подарує осінь знов принади, –
Заграє в листі золотим відтінком.
18.11.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2024
Смеркає … і крізь яблуневі віти
У чистім небі світить зіронька ясна,
Вона сяйливе посилає світло,
Така далека і казково-чарівна.
Найперша зіронька у чистім небі!
Її яскраве сяйво бачу в висоті!
Проміння зоряне торкає землю,
Чарує вродою мій погляд в темноті.
Щовечора я з нею розмовляю
І через неї друзям теплий шлю привіт,
Думки таємні в небо посилаю,
Душі палкі молитви довіряю їй…
Надії й мрії душу зігрівають, –
Вона надіями і мріями живе.
Здійсниться все, що в зіроньки благаю,
Надія радістю і щастям оживе!
06.11.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2024
Гуляти я в осінній гай ходила
І враженнями з вами поділюсь, –
Мелодія осіння полонила,
Лишила у душі осінній блюз.
Люблю в осінньому гаю збирати
Барвисте листя клена у букет
І запашні вдихати аромати,
Які дарує осені сюжет.
Впиваюся прощальною красою
І слухаю сухого листя шум,
Що покриває землю пеленою
І береже осінніх звуків таїну.
Ви слухали, як гарно дзвонить листям
Тополя у осінньому гайку,
Коли відбірні барви золотисті
Дарує осінь кожному листку?
Ви бачили, як ніжно сонця промінь
Торкає позолочені листки?
Вони неначе грають, як тріпочуть,
Осінньої мелодії рядки.
Як шепче мелодійно під ногами
Той золотистий килим запашний!
Святкова осінь і казково-гарна, –
Землі куточок кожен –
чарівний.
18.10.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2024
Який прекрасний день оцей!
В душі зоріє світло щастя!
Бажаю благ для всіх людей,
Щоб завжди мали гарний настрій!
Всім зичу найсвітліших днів,
І щоб життя було зігріте
Від найніжніших почуттів
Любові, доброти і втіхи!
10.10.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
Сьогодні осінь сонечком всміхнулась,
Повітря свіже лине звідусіль.
Тепло і літо швидко промайнули,
Настав нахмурений сезон дощів.
Але який же ранок цей прекрасний,–
Сіяє світло щастя у душі!
Я маю цілий день хороший настрій, –
Мене осінній промінець зігрів.
І навіть вітер листям не колише,
Напевне, десь гуляє у полях.
Захоплено вслухається у тишу
В томлінні й спокої душа моя.
Блукають зрідка в небі сизі хмари,
А в серці – благодать до сліз!
Я забрела у гай немов із марень, –
Яка красива панорама скрізь!
09.10.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
Іду своїм шляхо́м спокійно серед гаму й метушні
І пам’ятаю світ отой, що може бути в тишині.
Живу, собі не зраджуючи, як лише можливо,
Із добрим теплим ставленням до кожної людини.
Свої переконання м’яко і прозоро говорю,
Спокійно вислуховую, увагу іншим надаю,
Хай навіть неосвічені й тонкий не мають розум, –
У них своя історія, пригоди і прогнози.
Стараюсь уникати агресивних гомінких людей:
Вони псують мій настрій. Не порівнюю ні з ким себе, –
Ще ненароком обернусь в пихату і нікчемну, –
Завжди є хтось, хто більший аніж я чи менший мене.
Радію щиро замислам новим так само, як тому,
Що вже зробила і увагу приділяю ремеслу,
Яким би скромним не було і трохи біднуватим –
Коштовність це порівняно із будь-яким заняттям.
Високих ідеалів прагне досягти хтось із людей, –
Життя усюди повне героїчних вчинків повсякдень.
А я обачна буду в справах, – повен світ обману,
Але до доброчесності сліпою я не стану.
Не гратимусь у дружбу і собою буду я завжди,
Цинізму у любові ліквідую будь-які сліди;
Порівняно з пригніченням й розчаруванням повним
Любов так само невмируща, як трава шовкова.
Приймаю з добрим серцем, що дораджують мені роки,
Прощаюсь вдячно з юністю, життя гортаю сторінки.
Дух зміцнюю на випадок раптового нещастя.
Собі в ілюзіях і мріях не шукаю щастя.
Страхів багато виникає від утоми й самоти, –
Дитя я Всесвіту не менше, ніж дерева і зірки , –
Не розслабляюсь, а корюсь здоровій дисципліні,
Я маю повне право тут перебувати нині.
Незрозумілим буде хай чи очевидним це мені,
Та відбувається усе, й живе, як і повинен, світ.
Я буду жити з Богом у душі у цьому світі,
Як не сприймала б, якби я Його не розуміла.
Про що би я не мріяла і чим би не займалась я,
Мир зберігатиму в душі в цій шумній метушні життя, –
І з мріями розбитими, й з підступністю всією –
Прекрасний світ, і я любитиму його душею.
03.10.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2024
Здається часом – неможливо жити,
Бо все життя в стражданнях і незгодах,
Перестаєш в безвір’ї дорожити
Життям – безцінним подарунком Бога.
Яким би нелегким було життя,
І як би нас воно не придавило,
Знай, що не дасть Господь тобі Хреста,
Щоб донести його забракло сили.
Поглянь, на цвинтарі могил багато,
Де кожен із померлих все б віддав,
Щоби могильний хрест свій поміняти
На нелегкий, та вільний твій тягар.
28.09.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2024
Мені приснилося сьогодні справжнє диво!
На землю чарівний проллявся дощ з небес.
Людині кожній він подарував краплину,
Малу краплину щастя. Чудо із чудес!
Із краплею усі по-різному вчинили:
Комусь вона надії сяєвом була,
А хтось уваги не звернув на ті краплини,
Тому що він, подібно сонцю, сяяв сам.
Ця крапля світла у чиїсь душі замерзла,
Неначе сяючий зробилась діамант.
Єдиної надії світло не померкне,
Краплина у душі розтане – прийде час.
Комусь цей чарівний маленький подарунок
Щасливий радісний світанок запалив,
Десь до життя єдина крапля повернула
Маленький паросток в посушливі часи...
Цей дощ приніс добро для кожної людини,
І довго сяяла веселка в небесах,
Як дощ ущух, – розвіялись усі хмарини,
І не лише у небі, а іще й в серцях.
Такий предивний сон, що після нього хочу
Я вірити, що добрим, світлим стане світ...
Зове нас мить ота чудова і пророчить:
Збудуємо життя казкових наших мрій!
27.09.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
Ледь чутно опадає листя,
Вкриваючи траву багрянцем.
Тихенько в кронах вітер свище,
І листопад квітчає ранок.
Зірниця в небі над дахами
Ще зашарітися не встигла,
Упала паморозь на трави
Й різноколірне пале листя.
Схід у права свої ступає,
Згасають зірочки сріблисті,
Під інеєм трава дрімає,
І памороззю вкрите листя.
Мете його по всіх стежинах,
Немов двірник, (так всюди чисто),
Гульвіса-вітер безупинно.
І знову там лягає листя…
На сході ледве червоніє, –
День буде сонячний, іскристий,
І до обіду потепліє,
Шепоче, падаючи, листя…
Із неба синява струмує,
Поволі тане ніч імлиста…
Стою і крізь вікно милуюсь
Осіннім ранком падолисту.
27.09.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
Пам’яті Людмили Миколаївни Чапельської присвячується
Жаль, що хороші люди помирають рано
І так раптово обривається життя,
Немов до них приходить ангел злий незваний
І без пояснень зупиняє їм серця.
Вони розтрачують енергію життєву,
Свої емоції і сили на людей,
Всіх добротою зігріваючи своєю
І теплим світлом ясно сяючих очей.
Усім допомогти, підтримати бажають…
І ти жила і працювала для людей,
Але небесні ангели тебе забрали,
Так рано спокій притулили до грудей.
Напевне, в небі ангелів не вистачає,
Як в нашім світі білих ніжних лебедиць,
Бо не даремно ж з світу цього забирає
Господь людей таких хороших, як і ти.
05.09.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
Шумливий водоспад – краси стихія!
З гірських уступів рвучкий спад води,
Скажено буруни б’ють по камінню,
Оббризкують зелені береги.
Не можу осягнути таємниці
Прекрасних і живих природних барв!
Захоплено дивлюсь на шати пишні, –
Цей водоспад мене причарував!
У шумі вод я чую ніжну пісню, –
Гірських русалок дивовижний спів, –
І відчуваю, як люблю творіння,
Видовища природи чарівні!
01.09.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
Під пісню вітру весняного
Ми танцювали вальс удвох,
На площі не було нікого,
Лиш ти і я, й дрібненький дощ.
В твоїх обіймах благородних
Світ дивних сповнений сприйнять:
Цей вальс під музику природи,
Обійми рук… серцебиття…
Лиш ти і я, і пісня вальсу,
Що чарувала нас обох, –
Хвилини непідвладні часу…
Нас об’єднав весняний дощ…
Лиш ти і я, й наш вальс весняний
Під пісню вітру і дощу…
У пам’яті той вальс спонтанний
Звучить, допоки я живу…
27. 08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024
Смеркає…Вечір навіває смуток,
І якось злякано пітьма тремтить,
Тихенький вітер листячком ворушить,
Туман прозорий в низині висить.
Рожевий захід заховавсь за лісом,
Рум’янцем вкрилися окрайці хмар,
Сріблиться в потемнілім небі місяць,
І сріблом тим сіяє водна гладь…
Над річкою таке повітря пряне!
Стою, чекаю першої зорі,
Що заблищить у небі полум’яно
І збудить дивний смуток у душі…
22. 08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024
Моя Україна – це мова співуча,
З полотнища жовто-блакитного стяг,
І сонце у чистому небі блискуче,
Колосяться, спіють у полі жита.
Моя Україна – це люди щасливі,
І посмішка сяє у всіх на устах,
Вдоволена долею кожна родина,
Зелені заквітчані села й міста.
Від Сяну до Дону моя Україна, –
Це вільний Донбас, Буковина і Крим.
Моя Україна – велика, єдина,
В ній житимуть щастя, кохання і мир.
І буде в країні свій День Перемоги,
Коли окупанта остання нога
Покине простори землі дорогої
І мир запанує у всіх областях.
Тоді незалежною стане Вкраїна
Змальована в мріях, бажаннях і снах,
Цілком Незалежна Соборна Єдина,
І вільною буде Вкраїнська земля.
17. 08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
Погасли ліхтарів вогні,
Село заснуло… Глупа ніч…
Здається, тільки я не сплю,
І небеса крізь вікна шлють
Притлумлені і чарівні
Свої промінчики мені.
У супокої вітер стих,
І листячко не шелестить,
І гілка за моїм вікном
Охоплена спокійним сном.
У тихім затишку нічнім
Не спить годинник на стіні,
Поцокує, рахує час
Життя для кожного із нас…
13.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
Ледь помітний подих вітру, –
Світанкова свіжість лине,
Рухання легке повітря
Доторкається росини.
А вона тремтить на гілці,
Як алмаз коштовний сяє.
Шум глибокий чути в лісі,
Дзвінко пташечка співає.
Розсипає свіжість ранок,
Радість, щастя і надії,
Нового життя дихання, –
Дощ у сонечка в обіймах
Залишає срібні роси
Всюди й створює проблему,
Бо не знаю – дощ чи сльози
На лиці горять моєму?
09.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
(Під враженням від пісні «НІЧ» Вадима Лащука)
День сти́шився і неквапли́во згасає,
Нічна прохолода обкутує нас,
Вже й місяць сріблястий самотньо гуляє
По небі в казковий і тихий цей час.
Зірки спалахнули й чарують красою,
Їх срібне шептання й тонкий передзвін
Оточують нас і зовуть за собою
Кудись в таємничу густу далечінь.
Ми будемо разом стрічати світанок,
Допоки не зблідне нічний горизонт.
Довкола повітря вологе під ранок,
Мелодія хвиль і нагрітий пісок.
Нас ніч огортає, дарує нам спокій,
Вкриває серпанком небесних світил.
Ми в цілому світі одні серед ночі,
Для себе її збережем назавжди.
08.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
Пливуть повільно в небі сірі хмари,
І чути гуркіт грому із усіх кінців,
Пташки в саду між листям поховались,
Не цвірінчать, сидять тихенько горобці.
Не відчувається, не видно вітру,
Як в лазні парить і задуха через край.
Як важко дихати таким повітрям!
Завмерло листячко і не шепоче гай…
Блакить усю закрили сірі хмари.
Вдивляюся у їх легкий повільний плин
І сторінки душі перегортаю,
Будую мріями палаци із хмарин.
Вдихаючи розжарене повітря
І терпкість неповторних і прекрасних днів,
Закохуюся в хмари ще сильніше,
В небесної блакиті таємничий світ.
07.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Сутінки нічні поглинули кімнату,
Лиш крізь шибку ледве мріє неба сіризна.
Тиша затопила місячну сонату,
Цілковита і така бентежно-мовчазна.
Світ увесь, немов завішений вуаллю, –
Не тремтить серпанок чорний, що встелила ніч,
Кволе світло струменить під ліхтарями,
І таке блаженство після денних потрясінь!
Безгоміння й тиші почуття щасливе
Викликають спокій у збентеженій душі,
А притлумлене небесне світло тихе, –
Неземну свободу від турбот і метушні.
Зупинилася у трепетнім мовчанні,
В захваті дивуюся цим спокоєм нічним,
У короткі миті ночі споглядання
Вражена гармонією неба і землі.
03.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023