| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
На майдані у столиці, революція іде.
Померанчевий вожака, агітацію веде.
Всіх бандитів у в’язницю, уривається терпець.
Такі речі для народа - насолода, хай їм грець.
Дуже спільно виглядала, группа у вожакі,
сьогодення демократи, вчора комунякі.
А вожака запевняє, люди не хвилюйтесь,
я за все відповідаю, так що не турбуйтесь.
А народ радіє, боже, невжеш дочекались,
мабуть, справжні патріоти, за справу узялись.
Обіцяють, що бандитів, кинуть всіх за грати
Що покращення в житті, люди будуть мати
Демократ це не бандит і не комуніст
Він народ душей кохає, справжній гуманіст
За народ життя покладе, потенційний узник
Якщо треба поміняє навіть вам підгузник
Бабця з дідом, на майдані онуку питають
Буде краще, якщо владу, знову поміняють?
А онука ще маленький і с трудом балака
Демократ це як цукерок, комуняка-кака.
Різні люди вигукали речі на трибуні
І здавалось краще буде в майбутній комуні
Та не так щоб забагато знадобилось часу
Щоб дізнатись хто насправді колихав ту массу.
Валерій Свідзінський 6. 04. 2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264960
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.06.2011
Більш семідесяти років, що до СеРеСеРу,
комуняка-фахівець, здобував карьєру.
Якщо, ти є, керівник в щоки дуй що мочі,
а начальству, по собачі, зазирай у очі.
От тоді начальник скаже, справжній ти оратор.
Вийде гарний хлопче с тебе, держадміністратор.
Головне, не суперечь, тому хто керує.
Швидко все передбачай що ему бракує.
Раптом, зникла, зруйнувалась ця Радянська Влада.
Зачесала потилицю фахівців громада.
Так , негайно, треба стати, першим за кермо.
Щоб народ не встиг, тим часом, скинути ярмо.
А щоб нам, зручніше було, людом керувати,
треба все майно, негайно, приватизувати.
Ну, а як, до нашій Влади прийдуть інші люди,
ми, як справжні фахівці, будемо повсюди.
Валерій Свідзінський. 13. 12. 2008.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251680
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 04.04.2011
Про свободу слова люблять, слухати селяни,
вчасно в п’ятницю, блакитні, вмикають екрани.
Аж не як не зрозуміють, ну про що там йдеться.
Краще буде, каже Галя, мені так, здається.
Та Микола заперечив, витаращів очі.
Що ти дура розумієш, мозок твій дівочий.
Бачиш що вони малюють, назва цьому графік.
Від сьогодня більше грошей, дає наркотрафік.
Зворушилась, загуділа всіх селян громада,
аж почервоніла в Галі, на губах помада.
Що це? Графік, наркотрафік? Де овес, пшениця?
Усміхнувся їм Микола. Люди це дурниця.
Щоб нам заробити грошей, шість нулів із гаком,
власну землю, цього року, ми засіім маком.
Із коноплі ми оліі будем виробляти,
і залишки, теж до речі, можна продавати.
Тут дільничний вигукає. Треба розібратись.
Як це шість нулів із гаком? Як це може статись?
Таких грошей вам і в мріях, неможливо мати.
Таки гроші можуть мати, тілько депутати.
Розгубилися селяни. Що же нам робити?
Як же людям на селі, можна далі жити.
Виявляється таке, що без допомоги,
Залишається нам тільки протянути ноги.
Валерій Свідзінський. 04. 04. 2008.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251679
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 04.04.2011