Терен

Сторінки (2/159):  « 1 2 »

Базарні етюди

Хто,  панове,  люди  ці?
Потенційні  покупці!
Та  радіємо  дарма-
В  них  потенції  нема.

             *  *  *
Шановні  друзі,  що  за  вік
Де  все  міняється  моментом?
От  був  базарний  чоловік
І  раптом  ...  став  інтелігентом.

           *  *  *
Спиніться,  шановний,  вгамуйтесь,  схолоньте:
Хтось  знову  згорів  на  базарному  фронті.
Недоспані  ночі,  натруджені  днини
Все  їли  і  ...  з'їли  базарну  людину.

От  був  чоловік  і  нема  чоловіка.
А  клятий  базар  не  примовк,  а  базіка.
Лиш  тільки  тривога  снується  повсюди,
В  серця  западає  базарному  люду...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308611
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 23.01.2012


Вітаю!

На  площі  десь,  в  ялини  верховітті,
Дванадцятий  вже  рік  тисячоліття
Змахнув  крильми,  розчуливши  сердечка,
І  звив  у  думах  кожного  гніздечко.

В  гніздечках  тих  з'являються  обнови,
Бо  завітало  ще  й  Різдво  Христове,
Надіями  наповнивши  до  краю:
На  щастя,  на  здоров'я,  на  розмаї.

Отож  вітаю  вас  із  НОвим  роком!
Бажаю,  щоб  Дракон  не  був  жорстоким,
А  пестив  вас  і  очі  милував,
Щоб  з  ваших  мрій  бувальщину  кував!

Щоб  ви  в  дива  повірили  оце
І  кожному  він  зніс  ...  яйце-райце,
Щоб  вистачило  вам  снаги  і  хисту
Розбудувати  поетичне  місто!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307648
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.01.2012


Самогубці

На  уламок  первісний
Самогубці  пливуть:
В  океані  їм  тісно
І  нестерпно,  мабуть.

Ув  одчаю  фонтанах
Закипає:  Ганьба!!!
Засинають  титани,
Їх  колише  журба.

Йде  кривава  "тусовка"
Кашалотів  сумних.
Ліс,  реліктовим  вовком,
Завиває  по  них.

Все  на  острів  первісний
Самогубці  пливуть:
В  океані  їм  тісно  -
В  них  украли  ...  майбуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2011


* * *

Як  відмикали  небо  журавлі  
 Й  сади  зелені  золотили  коси,
 До  вулика  продерлися  джмелі,
 А  їм  на  поміч  заспішили  оси.

 На  соти  люто  рвалася  орда:
 Позаду  оси,  а  джмелі  -  сперЕду!
 Ненаситці,  у  них  одна  біда  -
 Ніколи  не  буває  вдосталь  меду!

 Проте  не  знали  (треба  було  знать,
 То  оминули  б  їх  бджолині  жала):
 Хто  працьовитий  -  вміє  й  воювать,
 На  зброю  перековуючи  рала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2011


* * *

Туман  у  вибалку  заліг.
На  сон  склепивши  добрі  очі,
Прожитий  день  майнув  за  ріг
Нової  росяної  ночі.

Усе  довкола  зацвіло
І  злота,  й  срібла  кольорами,
Узявся  місяць  за  весло,
Поплив,  кермуючи  вітрами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278465
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.09.2011


Джерело

Село  розмаєм  зацвіло,
 Коли  знайшли  ми  джерело,
 Припали  спраглими  устами.
 У  нім  вода  була  жива,
 Ота  -  що  серце  напува,
 Та  -  що  доводить  до  нестями.

 Коштовний  посуд  ми  взяли,
 Водиці  вповні  налили  -
 Така  вода  завжди  потрібна.
 І  мандрувала  по  світах
 У  наших  стомлених  руках
 Наснаги  повна  -  чаша  срібна.

 Тоді  хурделиця  мела,
 Як  чаша  тріщину  дала,
 За  мить  -  не  стало  в  ній  водиці.
 Розпалось  срібло  на  шматки
 І  вкрали  райдужні  думки
 Розпуки  хмари  сіролиці.

 Немов  додому  журавлі,
 В  село  помчали,  до  землі,
 Що  воду  нам  подарувала.
 А  в  джерелі  її  нема,
 Бо  й  тут  напасниця  -  зима
 Усе  в  морози  закувала.

 Роздмухав,  серденько,  вогонь,
 Теплом  замучених  долонь
 Торкнувсь  морозяної  криці.
 А  мо'  хоч  краплю  розтоплю,
 З  тобою,  рідна,  розділю
 Живлющу  крапельку  водиці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2011


Нісенітниця

Давно  вже  не  козак:
Абориген,  злочинець  -
Сідає  в  автозак
Останній  українець.

На  серці  біль  і  срам:
Мовчав  же,  (Й  був  у  КУНі?!)
Як  похмелявся  хам
Із  черепа  красуні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277993
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.08.2011


Емігрант

На  кривавих  пам'яті  шаблюках
Запеклась  не  віддана  любов.
Чужозем'я  кинуло  на  муки  -
Не  уникнув  ти  його  оков.

Тільки  спогад  зберігаєш  свято
В  пустоті  змертвілого  єства,
Та  щодня  повторюєш  затято
Пісні  материнської  слова.

І  одчаєм  повнишся  моментом,
(То  у    серці  стратили  святе)
Як  твої  нащадки,  вже  з  акцентом,
Проспівають  материнське  те...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274815
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.08.2011


Секс і революція

Кажуть,  нерішучі  революції
Схожі  не  на  секс,  а  на  полюції.
Й  "сексуальний"  маємо  урок:
Маскувавсь  під  Перця...  Огірок.
В  результаті  -  "сексуальна"  кваша:
Вже  повсюди...  перці,  та  -  не  наші.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2011


Полісянці на ювілей

Вона  не  стомиться  кувать...
От  знов  -  десяток  накувала.
І  повні  келихи  стоять,
А  на  столі:  і  хліб,  і  сало.

Літа  ж  по  пам'яті  бредуть,
Ключем  курличуть  журавлиним
І  вже  село  (із  незабуть)
Троянди  сипле  і  жоржини.

Отож  дозвольте  і  мені
Віддати  Вам  свою  пошану.
Хай  завше  буде  на  коні
Ваш  муж:  єдиний  і  коханий.

Здоров'я  пригоршні  нехай
Дарують  Вам  долоні  Бога!
І  на  землі  хай  буде  рай,
І  з  Неба  щедра  допомога!

Нехай  древлянщина  свята
І  Вас  шанує,  і  родину.
Отож  до  дна  -  за  ті  літа,
Що  так  курличуть  журавлино!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272786
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.07.2011


Землякові - сонетяреві

Вітаю!-  знову  Майстрові  сонету
 Я  похвалою  вуха  полощу.
 Немов  таріль  вкраїнського  борщу,
 Мені  сонет,-  скажу  вам  по  секрету.

 Знов  серце  в  мелодійності  тенета
 Потрапить  і  захочу  часнику,
 До  нього,  ще  й  пампушок  для  смаку,
 Із  диво-печі  земляка  -  поета.

 Отож  працюйте,  друже,  всеньку  ніч,
 Дрівцят  натхнення  підкидайте  в  піч,
 Щоб  вранці  знов  -  до  столу  свіжа  страва.

 А  ми  серцями  будем  куштувать,
 Й  рецепта  станем  файного  прохать
 У  кухаря  -  знавця  своєї  справи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272578
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 29.07.2011


Літній вечір

Копицями  сіна  їжачиться  луг,
Сюртук  одягає  з  отави,
А  сонце,  натомлений  літа  пастух,
В  рожевій  зникає  заграві.

Позаду  клубочиться  темряви  тінь,
Собою  півнеба  зайнявши.
Й  могутня  пітьма  завойовує  синь,
За  обрій,  сердешну,  погнавши.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269888
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.07.2011


"Політичний мультик"

На  політичному  мінорі
Диявольський  мажор:
І  співаки  ті  ж  самі  в  хорі,
І  сатаніє  хор.

Соліст  кумедним  ликом  Шрека
Маскує  зле  нутро:
Не  можуть  взирити  ж  далеко
Одарка  чи  Петро.

А  як  зберуться  всі  докупи
"Тє  баби  й  мужики",
Всміхнеться  Шрек  пихато  й  тупо
І...  кине  мідяки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2011


Не зрадь!

Це  у  твоєму  гарному  обличчі,
У  водоспаді  променистих  кіс
Призначення  ми  бачим  героїчне:
Месії  шлях,  що  тернами  поріс.

Корона,  що  лягає  короваєм
І  голос,  хоч  і  зморений,  палкий
Майбутнє  українцям  обіцяють,
Толочать  безнадій  полин  гіркий.

Хоча  стомились  губи,  серце  й  руки,
І  потонули  думи  у  журбі,
Це  твій  народ  зове  тебе  на  муки,
Вкраїнську  д'Арк,  побачивши  в  тобі.

За  тебе  ладен  кожен  помолитись
І  встати  проти  нечисті  громадь.
Тобою  прагне  Небо  прихилитись,
Лишень  благаєм:  "Юленько,  не  зрадь!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269386
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.07.2011


Похорон

Чом  поспішає  люд,мов  на  парад,
Очима  проводжає  кавалькаду?
То  "дуба  дав"  місцевий  казнокрад,
Не  поділивши  зі  столичним  владу.

-Подайте,  Христа  ради,  хоч  на  хліб,-
Ридають  жебраки,неначе  плакси.
Дешеві  квіти  сиплються  на  гріб,
У  відповідь  надіючись  на...бакси.

А  гріб  пливе:сиреною  мента,
Здалось,  на  ньому  виє  позолота.
І  глипає  на  розкіш  біднота,
Роззявивши  від  здивування  рота.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265755
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.06.2011


Про "відмінну оцінку"

*  *  *
Що  робити,  люба  нене,
Чи  збирать  валізи?
Бо  давно  уже  на  мене
Вчитель  мій  не  лізе!

Все  тягну  у  ліжку  руку,
Хочу  "одиницю"!
Знов  -  оказія,падлюка
Не  лапне  й  за  цицю...  

         *  *  *
Жінку  кохану  обридло  будити,
Дуже  не  хоче  до  школи  ходити.
Прагну  поставити  їй  "одиницю",
Та  на  заняття  не  йде  молодиця.
І  неможливо,я  знаю  це  точно,
Ту  "одиницю"  поставить  заочно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265639
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.06.2011


Останній бунт

Коли  життя  справлятиме  обжинки,
Впаде  на  застигаюче  чоло
Сльоза  уже  немолодої  жінки,
Дорожчої  якої  не  було.

І  на  душі  підніметься  повстання,
Аж  затремтить  холодний  смерті  грець.
Бо  серце  захлинеться  від  кохання,
Забувши,що  його  хазяїн-мрець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2011


Набат серця

(Дві  строфи  народові  від  нерозумного  сина)

Так  повелося  ще  з  часів  Дажбога:
Спочатку-  бій,таланить-перемога!
Народе,що  робити  нам  з  тобою,
Здається,  відбирають  право  бою?!..

...В  ярмо  одвічне  знову  запряглось,
На  шию  посадивши  фарисеїв.
Невже  колись  Богданові  здалось,
Що  ти-Народ,  збіговисько  лакеїв?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264266
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.06.2011


З думою про хліб

Вітаю  я  тебе,  жовтавий  океан,
Радію  колосочкам  сонцеликим.
І  чимось  рідним  для  душі,  великим
Мені  здається  злотокосий  лан.

Читаю  на  стерні  святі  рядки-думки,
Які  дощем  не  змить  найбільшим  хмарам.
Тяжкій,  почесній  праці  хлібодара
Хвалу  співають  житні  колоски.

Знайомий  струмінь  знов  вдаряє  у  лице,
Мов  найцінніший  скарб  беру  хлібину:
Зі  вдячністю  звертаюсь  до  людини,
Що  дарувала  світу  диво  це.

Як  завше,  батьку  мій,  крокуєш  по  ріллі,
Старієш  ти,  вже  час  кромсає  скроні,
Та  пахнуть  хлібом  втомлені  долоні
І  полем  перемиті  мозолі.

Ідеш,  мов  не  було  безсоних  праці  діб,
Розорюєш  і  сієш,  і  збираєш,
Встаєш  із  сонцем,  пізно  ти  лягаєш,
З  величним  в  серці,  з  думою  про  хліб.

1980

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2011


Кує зозуленька

(Пам'яті  брата,що  трагічно  загинув  на  27-му  році  життя  присвячується)

Кує  зозуленька,над  Церемом  кує.
Односельчанам  супокою  не  дає.
Літа  із  радості  й  журби  несуть  рої...
Та  не  твої.

От  знову  сонце  над  Тернівкою  встає.
І  до  обійстя  твого  промінь  дістає,
Золотить  посмішкою  далі  голубі-
Та  не  тобі.

Вже  й  тепле  літечко  розмаєм  зацвіло,
Скропило  дощиком,  до  тебе  забрело.
А  у  зіницях  кам'яних  твоїх-зима...
Тебе  нема.

Наш  любий  братику,знов  завітали  ми
До  врат  твоєї  потойбічної  тюрми.
Твоя  зозуленька  в  живих  серцях  кує.
Ти,  рідний,-  є!

(Церем-ріка  в  Новоград-Волинському  р-ні
Тернівка-моє  рідне  село.)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263767
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.06.2011


Вечір

Дивак  червонолобий  у  сірому  картузі
За  обрій  поспішає  на  ночівку,  
Перлинами  лягають  сріблясті  роси  в  лузі
І  вечір  дню  розв'язує  шнурівки.

Немов  дитя  мале  його  вкладає  спати:
Під  купол  зорепадний,  під  загадковий  дах.
І  день,  набігавшись,  лягає  спочивати
Із  променем  останнім  на  устах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263708
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.06.2011


Класика сердець

(Поетам  від  Бога  сайту  і  не  тільки  присвячується)

Буває,серед  безлічі  томів
Знайдеш  її-  у  товстому,  забуту,
Без  звичних  золотистих  атрибутів
І  пишного  сплетіння  кольорів.

Тай  вже  ту  непомітність-  не  забуть,
Вона  назавше  щирим  другом  стане,
Бо  там  слова,мов  зіллячко  на  рани,-
Поважна  мудрість,  витончена  суть.

На  світі  мало  класиків  живих,
Нерідко  визнають  посмертно  їх
Невдячні  люди.  Хай  же  йому  грець!

А  десь  у  нетрях  кожного  єства
Лишають  слід  нев'янучий  слова.
То-  незабутнє:  класика  сердець!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263645
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 06.06.2011


Доросла "філософія"

Шановний,слухай:  ти-  якої  "масті"?
Бо  казуси  на  цьому  світі  часті:
Все  вистріляв,собі  лишив  патрона,
За  спиною  ж-  уздрів  хамелеона.

Живий  іще,завдячуючи  Музі,
І  знов,здається,в  колі  вірних  друзів.
Одначе,розсудивши  все  тверезо,
Позаду  відчуваю  гостре  лезо...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263616
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.06.2011


Блуд

Наче  гриф  голубку  в  пазурах,
Він  тримав  її  тендітне  тіло.
Вся  у  веселкових  кольорах,
Поступово  дівчина  марніла.

І  глузливо  місяць,на  біду
Людям  посилаючи  полуду,
Наготу  окреслював  бліду...
Не  буває  іншої  у  блуду!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263339
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.06.2011


Четверта школа

Маленьких  дівчинку  й  хлоп'ят
(Життя  ж-по  колу)
Колись  приводив  я  до  врат  
В  четверту  школу.

Вони  співали  стільки    літ
Знаннями  соло.
І  вже  й  молодший  йде  у  світ
З  цієї  школи.

Дзвіночка  звуки  голосні
І  гам  довкола...
Ти  стала  рідною  й  мені,
Четверта  школо!

Ви,  діти,  трішечки  сумні,
Бо  радість-квола.
Не  раз  пришле  ще  позивні
Четверта  школа.

І  час  попросить:Повернись
З-за  виднокола!
Як  завітає  в  сни  колись
Четверта  школа.

Мережить  щастя  най  шляхи
Для  вас  довкола
Й  приходять  ваші  дітлахи
В  четверту  школу.

Підносим  келихи  вина
І,дружним  колом,
Ми  їх  осушимо  до  дна
За  нашу  школу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2011


Грибочки

Недалечко  на  пеньочку
Примостилися  грибочки
І,  під  пісеньку  ліску,
Закрутилися  в  танку.

-Гей,  лісовички  маленькі,
Вас  чекають  тут  опеньки:
Скільки  вгодно  для  душі
Рвуться  в  плетені  коші!

Та  навіщо  вам  ті  білі,
Море  ось  опеньок  ціле.
Так  і  дивляться  на  вас,
Просять:  Позбирайте  нас,

Будьте  добрими,маленькі,
У  коші  беріть  опеньки.
До  чого  ж  вони  смачні-
Ці  грибочки  запашні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263094
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.06.2011


Дитяча "філософія"

Вони:покусаний  і  бита
В  кутку  на  килимі  ридають.
Не  можуть  чогось  поділити,
Проблеми  бійкою  рішають.

Малий  махає  кулачками-
Вони  міцненькі  у  хлоп'ятка.
Й  отримав  відповідь  зубами,
Бо  ті-  гостренькі  у  дівчатка.

Та  за  якусь  уже  хвилину
Переболіли  їхні  вавки
І  десь  у  ляльці  чи  машині
Вони  зарили  томагавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2011


Україна

Рідний  край  розправив  плечі,
Посадив  на  них  малечу,
Дітворі  казки  шепоче
І  дивами  повнить  очі.

Он  вітри,немов  гінці,
Прудко  мчать  в  усі  кінці,
Річка  дзеркалом  сріблиться,
Щоб  земля  могла  напиться,

Ліс  шумить,немов  живий-
Батьківщини  вартовий,
Гори  зирять  у  долини-
Все  це  -наша  Україна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262702
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 31.05.2011


Вісточка з Сибіру

У  Тернівку  телеграму
Вибив  Бодя  із  Тюмені:
-Тут  свиней  немає,мамо,
Лиш  ведмеді  та  олені.

Тут-ні  саду,ані  ниви,
Не  послухав,  мамо,  татка:
Цілий  день  ходжу  щасливий,
Як  насниться  поросятко!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262700
рубрика: Поезія,
дата поступления 31.05.2011


Пори року

З  гірки  ринуть  на  санчатках
Любі  хлопчики  й  дівчатка.
Щедро  зимонька  для  всіх
Наче  сніг,  жбурляє  сміх.

І  весна  для  них  цікава,
У  морях  кульбаб  жовтавих
Ловлять  славні  пустунці
Теплі  сонця  промінці.

Ось  без  мір  зраділи  діти,
Привіталось  з  ними  літо:
В  ліс  ,  на  річку  повело,
Різнобарв'ям  розцвіло.

Посіріла  неба  просинь,
Завітала  в  гості  осінь,
Повно  ласощів  довкола
І  в  обійми  кличе  школа.

Рік  старий  за  рогом  зник,
Поспішає  Новий  рік:
Знову  дітям  світ  широкий
Відкривають  пори  року.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262501
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.05.2011


Диво

Кошлате  диво  -  як  ведмідь
З  барлогу  хмари  виповзає:
То  в  злото  вбране,  то  у  мідь
В  блакиті  неба  заглибає.

Пітьму,  як  пряника,  гризе
Од  краю  світу  і  до  краю,
А  людям  радощі  везе
І  їх  же  спекою  карає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262331
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.05.2011


Стражденний

Дивилася  доля  ув  очі  людині,
Казала:  Стривай,  чоловіче!
Чом  руки  твої  опустилися  нині
І  серце  нікуди  не  кличе?

Чом  очі  твої  затягнуло  туманом,
У  морок  стрибнули  надії,
А  одяг  останній  зірвали  обманом
Заброди  якісь,  лиходії?

Та  й  голий,  увесь  у  прищах  і  болячках,
Забув  ти  про  думи  хороші,
А  кров  ту,  яку  ще  зберіг  у  "заначках",
Нещадно  висмоктують  воші.

Все  чухаєш,  голосно  крекчеш  од  муки,
Буває  -  уб'єш  паразита.
Та  врешті  опустиш  знесилено  руки,
Бо  тіло  давно  вже  немите.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262329
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.05.2011


Злива

В  день  липневий  на  черіні  літа
Причамріли  від  спекоти  квіти.
-Гостра  в  нас  у  дощику  потреба,-
На  коліна  впали  перед  небом.

І  тоді  гримуча  блискавиця
Вдарила  по  хмарах  сіролицих,
Зашуміло  небо,завелося,
Над  лугами  сріблом  пролилося.

Довго-довго  шаленіла  злива,
Райдуга  всміхнулась  соромливо,
Під  веселих  цвіркунів  цимбали
Квіти  вдячно  небу  закивали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262155
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.05.2011


Орач

Хоч  не  горнулась  доля,
Сіяла  лихо  й  плач,
У  чорнолісся  клапоть  поля
Відвоював  орач.

В  Бога  благав  удачі,
Чисті  плекав  думки
І,Вернидуб  казковий  наче,
Все  корчував  пеньки.

Скиба  думок  на  скибу-
Вже  й  зеленіє  лан.
Тільки  ж  чому  немає  хліба,
Лише  цвіте  бур'ян?!

Певно  забув  єдине-
Сім'я  спалить  в  огні,
Щоби  не  гнуть  даремно  спину
В  полі  тім  день  при  дні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261983
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.05.2011


Будяк і Троянда (лірично-байкова відповідь на байку пана Бороди "Троянда і Будяк)

(Любов-зла:  полюбиш  і  козла)

Здивування  в  квітнику:  Це  ж  як
До  Троянди  пригорнувсь  Будяк?
І  Хазяїн  мовив  на  веранді,
Що  Будяк  не  рівня  все  ж  Троянді!

У  сердеги  доля  нелегка-
Видерли  з  корінням  Будяка.
Той  Троянду  обійняв  востаннє
І...  зізнавсь  красуні  у  коханні:

Бо  Троянда-більше  не  палала,
Платочку  зронила  і...зів'яла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261963
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 27.05.2011


Тридцять

Утричі  старші-як  тоді  були.
Підтоптані  уже,хоча  й  не  літні:
І  на  обличчя  борозни  лягли,
І  руки  в  мозолях,а  не  тендітні.

У  когось  діти  вже  випускники,
Онуків  хтось  навчився  колисати...
Як  швидко  вміють  бігати  роки
І  як  їх,  клятих,  хочеш  наздогнати!

Спинити  одчайдушних  на  скаку.
-Вгамуйтеся...-їм  тихо  шепотіти
І  в  школу  повернутись  гомінку,
І  поцілунку  першому  радіти.

Сьогодні  тридцять,  як  іконостас,
Нас  на  молитву  юності  зібрали.
Тож  вип'єм,  однокласники,  за  нас,
Щоб  те  родинне  в  душах  не  зів'яло!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2011


Афоризми

***
Небо  -  як  поле  дике,
Череди  хмар  на  сині,
Тільки  ж  його  довіку
Не  розорать  людині.

***
Любіть  людей,  любіть  це  сонце  й  небо,
Та  світ  любить  розпочинайте  -  з  себе!
Якщо  ж  таки  не  навчені  любити  -
Навіщо  жити?

***
Я  жив,  я  падав,  я  молився,
Підводився  і  знов  хилився.
Немов  дитя  мале  ходити
Учивсь,  не  падаючи,  жити.

***
Як  Моська  гавкне,  то  дарма  -
Слонові  -  гавкання  байдуже.
Коли  ж  збереться  "мосьок"  тьма  -
Йому  болить...  і  часом  дуже.

***
На  обірваному  житті
Увірвалась  знову  повість:
Несли  воїна  на  щиті,
А  той  щит  називали  -  совість!


***
На  вогнищі  суєтного  буття
Завжди  про  когось  пам'ять  дотліває.
Воно  цікаве  -  це  людське  життя:
У  цього  -  вічність,  того  ж  -  в  мить  немає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260365
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 18.05.2011


Дикун

Дикуном  виглядає  дуб
З  тротуарних  цупких  обіймів.
Посірів  од  задуми  чуб,
Камінь  душу,  здається,  вийме.

Жолудь,  наче  сльоза,  впаде,
Бо  ж  ніяк  не  зрости  на  бруці.
І  в  минувшину  дуб  піде
На  догоду  своїй  розпуці.

У  старезний  порине  ліс,
Стане  знову  малим  дубочком.
Там  колись  він  щасливо  зріс,
Там  же,  поруч,  дуби  гурточком.

Красень-батько  шелесне  десь,
Лісового  розбудить  звіра...
Та  загублено  рід  увесь:
Вся  ж  бо  мудрість  людська  -  сокира.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2011


Десь, за дверима…

Десь,  за  дверима  міськвиконкому
Міста,що  люди  райцентром  зовуть,
Вулиці  чистив  мер  без  утоми
Звітом  своїм-удесяте  мабуть.

В  нього  від  звіту  настрій  хороший.
-Вистачить  всім:і  собі,і  "братві"!
А  за  вікном...  сіяли  гроші
Мерові  друзі-хмарки  снігові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260103
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.05.2011


Луна

Cміх  затих,  не  чути  сміху,
Причаїлось  в  лісі  лихо,
Скоромовками  говорить,
Що  не  скажеш-все  повторить.

У  гущавині  блукає
І  гаркавить,  і  лякає.
Мо'  розбійники  в  бору
Оточили  дітвору?

На  галяві:"Ох!"  та  "Ах!"
Між  дітей  завівся  страх.
Вже  малятам  не  до  втіхи,
Зовсім  поряд  бродить  лихо.

Раптом  Танечка  мала,
Наче  бджілка  загула:
-Друзі!  Нічого  боятись!
Це-  луна.Ходімо  гратись!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260090
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.05.2011


Таратут, або Вовин сон

***
Де  лужок  крилом  зеленим
Землю-матінку  прикрив,
Проживав  чаклун  скажений,
Комашиний  люд  морив.

Наповзав,  немов  хмареча,
Ставив  пастки  там  і  тут
І  творив  криваві  речі
Всюдисущий  Таратут.

Луг  здригався  од  наруги,
Потерпав  від  кривд  і  бід,
Мандрував  щоденно  лугом
Товстопуз-комахоїд.

Полонені  тріпотіли,
Втрапивши  йому  до  рук
І,  терзаючи  щосили,
Бідолах  ковтав  павук.

Лугове  принишкло  царство,
Поховались  всі  й  сидять.
Їх  на  страхи  і  митарства
Приріка  жорстокий  тать.

***
В  ліжечку  дріма  хлопчина,
Ротик  бантиком  зігнув,
Сон  його  у  казку  вкинув,
Чарів  вітром  повійнув.

Сниться  Вовику  малому:
На  лужку  гуляє  він,
Крихітний,  неначе  гномик,
Заблукав  серед  рослин.

В  хащах  дзвоників  й  ромашки,
Борозни  здолавши  рів,
Одинокого  мурашку
Наш  герой  малий  уздрів.

Зиркнув  злякано  мураха,
Загукав:  Чому  ти  тут?
Стережися,  бідолахо,
Поруч  бродить  Таратут.

Попадеш  у  сіть  до  нього,
(Як  спіймався  жук-сусід)
То  зжере  тебе  живого
Товстопуз-комахоїд.

Тож  давай  поквапся  дуже
Тут  лишатись  -  прямо  жах!
Знайдемо  рятунок,  друже,
В  родичів  моїх  -  мурах.

***
Нічка  землю  огорнула,
(Спочиває  всюди  все)
Срібла  краплями  дихнула,
Свіжість  росяну  несе.

Дзеленкоче  синій  дзвоник,
Луговий  скликає  люд:
Носить  Вову  славний  коник,
Воєвода  Вова  тут.

Стрій  муштрує  комашиний,
Войовничий  в  хлопця  вид,
Служить  списом  бадилина:
Стережись,  комахоїд!

Начувайся,  Таратуте,
І  пощади  не  проси
Не  страшні  тенета-пута  -
Ми  їх  знищимо  усі.

І,  як  тільки  день  сувоєм
На  лужок  зелений  ліг,
Наш  звитяжець  у  двобої
Павучиська  переміг!

***
Росами  блука  хлопчина,
Нишпорить  посеред  трав:
Де  ж  те  військо  комашине,
Що  вночі  він  муштрував?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260007
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.05.2011


Про народ і…тварин.

Хоча  у  народу  вродило  не  густо,
Козли  до  нього  залізли  в  капусту.
І,  хоч  небагато  тієї  капусти,
В  кишенях  козлиних-  ніяк  не  пусто.

Тут  сірі  вовки  налетіли  і  гордо:
Одних  за  горло,  а  іншим-  у  морду.
І,  щоби  не  стало  в  кишенях  вже  пусто,
Козли  вовкам  уділили  капусти.

Така  вже  вона,  іронія  зла-
Годуємо  вовка  і...  козла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259993
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.05.2011


Розпеленаю душу

Розпеленаю  душу,здавалося  б,мізерну,
Нехай  нап'ється  неба  і  сонця,і  вітрів.
Й  посіє  сонце  в  ній  добра  й  любові  зерна,
А  небо  скропить  щедрий  той  засів.

Кривавити  так  тяжко,мій  Боже,ноги  босі.
Куди  не  подивлюся-  осколки,бите  скло.
Ой,скільки  ж  мук  мені  стерпіти  довелося,
А  скільки  їх  ще  Небо  відвело!

Натомлений,  чвалаю.  Росте  душа  зраділа,
Дощами  слів  промита,  настроєна  на  лад,
Щоб  на  краю  життя  стояти  захмеліло,
Сміливо  озираючись  назад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259818
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.05.2011


Мої роздуми ліричні - про "потуги" поетичні

Вірші  написані  "від  себе"  прошу  до  мене  не  клеїти.
Таких  віршів  маю  -  добру  третину.


"Піїтам"  (яких  -  хоч  "греблю  гати")

***
Про  що  я  думаю,  про  що?
-Нещасне  бідкалось  ніщо.
І  раде  тим  уже  було:
Що  думати  воно  могло.

***
Перо  я  знову  мучу  здуру  -
Поповнюю  макулатуру:
Перо  все  рипає:  Рип-рип!
А  строфи  глипають:  Глип-глип.

Й  думки  у  строф  отих  одні:
Чого  настільки  ми  дурні?

***
Клята  муза  викидала  "коники".
Кожен  "коник"  мав  якийсь  горбок.
Й  виростали  рими  -  ополоники
У  кумедних  строф'яних  жабок.

***
Якби  з  могили  піднялась  ти,  Лесю,
Побачила  б:  як,  наче  кат-ординець,
Найкращу  з  мов  арканить  у  словеса
Нащадок  -  недолугий  українець.

***
Дифіранб  готую  знову:
-В  тебе,  друже,  вірш  чудовий.
Ставлю  п'ять,  тобі  привіт
Й  дифірамба  жду  в  отвіт.

***
Он  рубає  хтось  з  плеча:
-Де  ж  це  думка  читача?
Бо  вибагливий  цей  люд  
Нам  усім  -  єдиний  суд



Поетам  (яких  не  так  уже  й  багато)

***
Буває  на  серці  обиду  ношу,
А  ви  усе  робите  гірше  й  гірше.
Шановні  панове,  вас  попрошу:
-Не  вчіть  мене  писати  вірші.

Для  цього  -  отрута,  для  того  -  вино.
Та  можна  і  пити,  і  не  пити...
Творити  для  мене  Богом  дано,
Тож  вам  не  дано  мене  учити.

***
Яка  ж  це  мука,  бути  як  непросто
У  нації  своєї  діагностом:
Трудитись  і  тремтіти  щохвилини,
А  раптом  вирок  -  ракова  пухлина.

***
Як  жалить  глум,  аж  душу  виверта!
Ненавиджу...  Хай  Бог  мені  пробачить.
Вродивсь  поетом,  а  в  мені  -  шута
Биндюжне  панство  захотіло  бачить.

***
От  знов  у  думах  по  коліна
Загруз,  не  вилізти  ніяк.
І  знов  гортаю  томик  Ліни,
Що  наче  в  мороці  маяк!

То  мій  взірець,  -  скажу  відверто
-Мій  неприступний  Еверест.
До  скелі  мудрістю  припертий,
Я  виголошую  протест

І  б'юсь,  мов  альпініст  -  невдаха,
Грудьми  об  твердь  могутніх  скель.
А  наді  мною  -  хмара  дахом
І  унизу  вирує  сель...

Десь  там  за  хмарами  -  вершина!
Не  оступись!  -  щепоче  я.
За  що  чіплятись  далі,  Ліно!
О  Недосяжносте  моя!

***
От  якось  надумав  проситись  у  члени,
Стояти  з  піднятою  головою.
Тавро  зірвати  аборигена
І  враз  вознестися  над  юрбою!

Та  чом  це  слово  моє  німіє?
Здається,  зрадив  собі  і  нації.
Я,  друзі,  зраджувати  не  вмію.
Отож  лишаюсь  ...  у  резервації.


Геніям  (котрих  на  жаль  немає,  бо,  щоби  бути,  їм  треба...  вмерти)

***
Я  -  все  ж  поет  і  буду  ним  завжди.
Хотіли  б  того  ви,  чи  не  хотіли:
На  цій  землі  залишаться  сліди,
Не  знищить  котрі  і...  моя  могила.

***
Приходив  я,  зостатись  на  віки!
Така  чудова  доленька  моя:
Кохатися  у  мові  залюбки,
Не  одягати  шкіру  холуя.

Шелепне,  що  належав  до  невдах,
Мізки  поколупавши,  жирний  "лох".
Та  заперечить  з  Неба  долі  птах,
Що  я  помер,  а  не  свинею  здох.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259783
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.05.2011


Цвіте бузок

Цвіте  бузок  у  Творчості  саду,
Ворота  відкриваючи  для  літа.
Я  щось  шукаю  серед  сього  цвіту,
Надіюсь,  може  щастя  тут  знайду
І...проковтну

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2011


В колисці

Сурми  відбій.  Бо,  друже  мій,
Життєву  вичерпано  драму.
Лежиш  безпомічний  такий,
Мов  немовля-одне,  без  мами.
І  колискову  небуття
Насвистує  тобі  життя.

Уже  завершується  гра,
Отож  поквапся  за  лаштунки.
Це  так-прийшла  твоя  пора,
Ти  звів  із  долею  рахунки.
І  колискову  небуття
Наспівує  тобі  життя.

І  от  останній  епізод.
Останні  квіти,  поцілунки,
Аплодисменти,гам,народ.
Тебе  запхнули  за  лаштунки,
І  у  колисці  небуття
Заснули:ти  й  твоє  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259451
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.05.2011


Боровик

Край  дороги  голосує  боровик,
Що  у  кошику  сидіть  поважно  звик.
Гарно  вмоститься  і  вирушить  у  путь,
А  його...  на  сковорідку  покладуть.

Заволає  тоді  красень:"Ой,  біда!"
Обпече  йому  боки  сковорода.
Та  й  поважність  десь  подінеться  умить,
І  за  лісом  в  нього  серце  защемить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259442
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.05.2011


Білченятко

Заблукало  в  листі  білченятко,
Котяться  сльозинки  з  оченяток,
Все  стрибає  з  гілочки  на  гілку,
Жалісливо  кличе  маму-білку.

З-під  куща  озвалось  зайченятко:
-Чом  ти  плачеш,  любе  білченятко?
-Та  з  домівки  завше  я  тікало,
А  тепер,  сердешне,  заблукало.

Шлях  додому  б  тільки  відшукати,
То  не  стану  більше  я  тікати...
Підморгнуло  сонце  з-за  хмаринки,
Позбирало  променем  сльозинки,

Освітило  білочці  доріжку
До  дупла.  Задріботіли  ніжки.
І  мале,  щасливе  до  нестями,
Кинулось  в  обійми  білки-мами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259312
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 13.05.2011


Варнаки

На  плечі  варнакАм  присіли  долі
І  запитали  в  бунтарів  сердито:
-Що  обираєм:  чи  голодну  волю,
Чи  все  ж  таки,  сердеги,  рабство  сите?

І  словом  рубонув  один  щосили
(Упала  в  долі  голова  відтята):
-З  тобою  разом  ляжу  до  могили,
Не  можу  я  себе  перекувати.

А  другий  опустився  на  коліна,
Слугою  став  у  замку  на  погості,
Все  догоджав,  дивився  в  очі  псино
І  обгризав  зі  столу  пана  кості,

Служив  і  пану,  й  пановому  сину,
Терпів  побої:  кості  ж  гриз  на  славу,
А  захирів,  його,  немов  скотину,
Пани  згнивати  кинули  в  канаву.

Рабу  ж  на  плечі  знов  присіла  доля
І  запитала,  зовсім  не  сердито:
-Гей,  ти,  що  не  обрав  голодну  волю,
То  як  тобі,  сердешний,  рабство  сите?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259200
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.05.2011


Щем дитинства (сирітського)

(До  45-и  річччя  Новоград-Волинської  школи-інтернату)

Сорок  п'ять,  сорок  п'ять...  То  вже  майже  піввіку.
Добрих  спогадів  щем  і  дитинства  хмелі
Це  ж  мені,  посивілому  вже  чоловіку,
Ти  -  як  батькова  хата  на  рідній  землі.

Ми  всі  кликати  звикли  тебе  інтернатом,
Та  з  тобою  в  душі  проживем  до  кінця
Поспішаєм  сюди,  мов  до  матінки  й  тата,
І  стривожено  гупають  наші  серця.

От  зібралися  знов,  бо  твоя  ми  родина
І  по-своєму,  певно:  і  сестри,  й  брати.
Це  ж  із  кожного  з  нас  ти  плекав  тут  -  людину,
Випускав  нас,  пташат,  у  життєві  світи.

Доземний  же  уклін  для  твоїх  коридорів,
Для  крислатих  каштанів  і  чистих  кімнат.
Й  хоч  тут  хлюпа  ріка  із  сирітського  горя,
Ти  дитинством  у  думах  проріс  -  інтернат!

Сорок  п'ять,  сорок  п'ять...  То  вже  майже  піввіку.
Добрих  спогадів  щем,  ностальгії  хмелі.
Бо  ж  мені,  посивілому  вже  чоловіку,
Ти  -  як  батькова  хата  на  рідній  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259193
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.05.2011


Дощ

Забрьоханий  день,  забрьоханий.
І  дощ,наче  гість  непроханий,
Настирливо  в  шибки  стукає,
Погрозливе  щось  вигукує.

А  хмара  за  ним  волочиться,
Їй  скрізь  зазирнути  хочеться,
Дихнуть  грозовою  силою,
Із  сірої  стати...  білою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259020
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.05.2011


Будні

Лягає  вечір
Землі  на  плечі,
А  там  на  ганок
Виходить  ранок.
І  день  охоче
Примружить  очі,
Напевно,  знає:
Життя  минає.

Життя  минає,
Душа  ридає,
Чомусь  від  суму
Волають  думи.
Прикрили  вії
Рожеві  мрії.
І  дні  ,мов  судні,
Зчерствілі  будні.

Зчерствілі  будні
Набридли  трУдні.
Куди  течете
І  що  несете?
Кому  це  треба-
Тікать  від  себе?
Не  дорікаю:
Себе  шукаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2011


Лихо

Підступне  лихо,  ой  -  підступне!
Бува,  лишень  ногою  тупне
І  вже  сіріє  день  від  нього,
І  вже  кривулиться  дорога:
В  потилицю  жорстоко  диха
Неждане,  проклятуще  лихо.

Втекти  бажаєш.  Ноги  -  ватні,
Лещата  лиха  акуратні
Додолу  хилять  добру  долю,
Полонять  думи,  гнітять  волю.
Зігнуло  лихо  раз  і  вдруге
І  -  ти  не  витримав  наруги,

Упав...  Втекти  ж  не  стало  сили:
І  страх,  й  недоля  -  повалили.
Нестачило  сердезі  духу
Вхопити  лихо  те  за  вухо,
Піднять  на  глум  потвору  дику
І...  зацідити  їй  у  пику!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258768
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.05.2011


Маестро душі

Я  б  співав  тобі  дифірамби,
Мій  палкий  найдорожчий  друже!
Ти  байдужості  зносиш  дамби,
Щось  у  серці  хвилюєш  дуже.

Ти-сопілка  моя  вербова,
Що  озвалась  в  мені-оркестром.
Диригуєш  ти  ним  чудово,
Незрівнянний  душі  маестро.

Я  до  рідних  грудей  торкнуся,
Пригортаюсь  до  них,жаданих.
П'ю  любов  твою  й  не  нап'юся,
Шаленіють  уста...Кохана!

Сподівань  ти  і  мрій  криниця,
Пахнеш  серця  мого  весною.
Моя  дівчинко  білолиця,
Я  щасливий,що  ти-зі  мною!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2011


Лелече гніздо

Почорніле  й  розгалужене,
Одиноке  і  застуджене,
Ти  -  на  дубі  за  вікном.
Над  тобою  хмара  стелиться,
Закликаючи  хурделицю,
Сіє  снігом,  мов  зерном.

Завиває  вітер-дядечко,
Сад  старий  іде  вприсядочку
Під  його  могутній  рев.
Ти  ж  за  стовбура  чіпляєшся
Й  невідомо  як  тримаєшся
Між  оголених  дерев.

Зимній  день  гуде  розлючено,
Ти  ж  вслухаєшся  засмучено
В  посивілу  далину,
В  добрі  спогади  пірнаючи
І,  напевно,  закликаючи  
На  гостиноньку  весну.

Десь  за  горами  високими,
За  морями  срібноокими,
На  далекій  чужині
Ходять,  спокою  не  маючи,
Все  на  північ  поглядаючи,
Твої  буслики  сумні.

Потерпи,  сердешне,  трішечки,
Й  сонце,  ця  тепліні  діжечка,
Прожене  твою  біду.
Білокрилих  зустрічатимеш
І  озвешся  лелечатами
У  зеленому  саду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258514
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.05.2011


Страхіття (роздуми про геноцид і холокост)

(Кожна  нація  має  право  на  існування.  Не  буває  "обраних"  народів,  всі  вони  рівні  один  перед  одним  і,  я  впевнений,  -  перед  Всевишнім.  Кожен  народ  має  право  на  шматок  земної  суші,  котрий  з  гордістю  і  любов'ю  називається  ним  -    Батьківщиною.  Якщо  представник  іншої  нації  проживає  на  території,  що  належить  не  його  народові,  він  зобов'язаний  з  повагою  і  шаною  ставитися  до  народу  на  території  якого  проживає,  при  цьому  маючи  повне  право  пам'ятати  хто  він  і  звідкіля.  Якщо  ж  чужинець  починає  претендувати  на  верховенство  в  країні,  що  дала  йому  притулок,  його  необхідно  зупиняти.  Мені  здається,  що  аргументи  подані  вище  -  аксіома  міжнаціональних  стосунків.  Ніколи  не  був  і  не  являюсь  антисемітом  чи  людиноненависником.  Анатолій  Терен

                     СТРАХІТТЯ
*    *    *
Ненароджені  діти  від  твого  і  мого  кохання.
Лише  відчай  і  біль  оченята  їх  шлють  голубі.
Простягаю  для  тебе  скориночки  крихти  останні
І  останнє  "люблю"  шепочу  ледве  чутно  тобі.

Уже  гупа  у  двері  кістлява  страшною  косою,
Уже  вічності  просить  розтерзане  серце  з  грудей.
Та  до  уст  нахилюсь,  поділюся  любові  росою,
Це  ж  бо  тільки  любов  ще  на  світі  тримає  людей...


*    *    *    
...Послухай  схилену  траву
Й  страхіття  взнаєш  неймовірне:
Тут  німець  бив  колись  жидву,
А  та  -  на  бойню  йшла  покірно.

Стовбичив  зверху  поліцай,
А  свіжий  жид  лягав  до  ями.
В  очах  сердешного  одчай
І  зводить  ноги  дрижаками.

Вмостивсь  під  лиховісне  "gut"
Між  трупів,  що  ставали  гноєм.
Й  подумалось,  що  вперше,  тут
Він  місцем  помінявся  з  ґоєм.


*    *    *
Усе  вище,  вище  й  вище
Над  жидівським  кладовИщем
Сходить  сонце:  сонне,  мутне...
Їм  здавалось  -  шестикутне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258512
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.05.2011


Пітьма

На  очі  дню,що  погибає,
Вже  сонячний  мідяк  лягає
І  поглинає  все  пітьма,
А  у  пітьми  очей  нема.

Нема  очей,душі  немає,
Хоча  й  міцненько  обіймає.
Бува,для  когось  витче  долю,
І  доля  та-зі  сліз  і  болю.

На  світі  ж,певно,кожен  знає:
Незрячим  щастя  не  буває.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258464
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2011


На мінному полі

("Штрафників"-на  мінне  поле,розміновувати  тілами.
Таке  траплялось  під  час  другої  світової.)

Команду  чекати  на  мінному  полі,
Де  голос  комбата  насвистує  долю.
Журилась  тополя,мов  змучена  мати,-
На  смертному  полі  стояли  солдати.

-Вперед!-аж  до  п'ят  дрижаками  проткнуло.
І  кілька  хлоп'ят  вмить  у  вічність  пірнули.
Позаду,повсюди-заслон  автоматний.
Приречені  люди,вперед-помирати!

Безжально  воронки  солдатів  ковтають,
Нові  похоронки  ридання  збирають.
Мов  чорні  ворони-зловісники  долі-
Листи  похоронні-із  мінного  поля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258460
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.05.2011


Про псів

Пес  із  людей  задумався:чому
Він  на  ЛЮДИНУ  не  проходить  проби?
Чого  дано  лиш  гаркати  йому,
Хоч  має  він  людинячу  подобу?

Й  за  лоба  "мисль"  куснула,мов  оса:
-Якщо  я  тільки  гавкаю  і  злюся-
То  заведу  породистого  пса
І  в  нього  благородства  наберуся...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258242
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 07.05.2011


На полюванні

Затравлений  погляд  спинився  на  вбивці,
Ці  очі  стражденні  благають:"Не  ріж!!!"
Та,сповнений  древнім  азартом  мисливця,
В  скривавлене  тіло  він  всаджує  ніж.

Вже  згодом  зникає  забита  тварина,
Освіжена  тушка  тріщить  на  вогні,
Згасає  хижацька  натура  людини,
Звільняючи  місце  інстинктам  свині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2011


За грибами

Он  під  кущем  маленьким  світлофором
Червоне  підосичник  запалив,
За  ним  лисички  жовторотим  хором
Співають  дивну  пісеньку,  без  слів.

Випурхує  з  суничної  завіси
Ще  й  зграйка  сироїжок-кокотух,
А  мухомор  нагадує  гульвісу,
На  очі  злі  нап'явши  капелюх.

Дарунки  обіцяючи  багаті,
Пробуджуючи  росяні  стежки,
Луна  ввірвалась  під  зелені  шати  -
На  полювання  вийшли  грибники.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258066
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.05.2011


Купальська ніч

Де  вінки  волошкові  цілували  воду
І  вогні  купальські  шугонули  в  ніч,
Повінчались  радощі,  молодість  і  врода,
Й  не  зімкнула  ніченька  зоресяйних  віч.

Там  дорога  стелиться  стрічкою  широкою,
Їй  кивають  весело  журавлі  криниць.
Вибалок  зав'юнився  зморшкою  глибокою,
Все  собі  тікаючи  від  п'янких  зірниць.

Пугач  ріже  темряву  поглядом,  мов  скалкою:
Духів  злих  відлякує  мудрий  жартівник
Й  миттю  зачарований  ніжними  русалками,
З  жабуриння  мокрого  виліз  Водяник.

Тихо  ліс  поскрипує,  папороть  ховаючи,  -
Не  дає  спокою  нам  чудодійний  цвіт!
Все  горить  тихесенько,    щастя  розсіваючи,
Певно,  бору  сивому  додаючи  літ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258063
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.05.2011


Трансплантант

Про  майбутнє  наснився  сон:
Де  природа  -  лишень  причуда,
Де  поставлено  все  на  кон,
Де  вже  -  роботи,  а  не  люди.

Опинивсь  коло  пекла  врат:
Де  не  бачать  і  де  не  чують.
Там  затиснуто  все  в  "квадрат"
І  "обранці  богів"  панують.

Я  в  кайданках  міцних  лежу,
А  мій  мозок,  разом  з  талантом
Направляються  за  ...  межу,
Бо  вважаюся  трансплантантом.

Вже  поділений  я  увесь:
Тому  -  серце,  а  цьому  -  нирки.
І  отут,  зовсім  поруч  десь,
Вовкулакою  вічність  зирка.

Що  залишиться,  наче  хмиз,
У  непотріб  "обранець"  кине...
Взяв  ...  і  руку  собі  відгриз,
Щоб  довести,  що  я  -  ЛЮДИНА!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257780
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.05.2011


Гріхи

Подивилось  сонце  розгублено
(Краще  бачити  б  не  довелось),
Як  життя,лиш  тільки  пригублене,
На  траву  вином  пролилось.

Помирав  він  дниною  гожою,
Молоком  піна  на  устах.
Волею  людською,не  Божою
В  небеса  зринав,наче  птах.

Небуття  нагрянуло  хмарою-
В  ній  земний  розтанув  талан.
І  ставало  тіло  примарою,
ЗагортАлось  в  смерті  туман.

А  в  повітрі  мжичками-кулями
Пролітали  нові  жахИ.
І  комусь  життя  чиєсь  муляло.
І  творили  люди  гріхи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257768
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.05.2011


Арміє Українська

Там,  у  дрімучій  глибині  віків,
Твоє  святе  ховається  коріння,
Прошите  дзвоном  ратищ  і  щитів
Та  скріплене  князівським  повелінням.

Плач  Ярославен  чути  на  зорі...
Бо  ж  від  Путивля  до  Карпат  відрогів:
Повсюду  сплять  твої  богатирі  -
Держави  давньоруської  залога.

Над  ними  бродять  шелести  дібров,
Вітчизни  голос  ллється  солов'їно,
Їх  дух  навали  нечисті  зборов,
І  виплекав  матусю-Україну.

...Чумацький  шлях  запалює  зірки,
Човнів  золотить  відчайдушні  зграйки.
Ідуть  в  похід  на  Кафу  козаки,
Дніпрові  хвилі  колисають  чайки.

В  ярмі  десь  стогнуть  сестри  і  брати
І  кожен  за  свободу  буде  вдячний.
Міцній,  козацька  сило,  і  рости,
Тебе  ж  очолив  славний  Сагайдачний.

Світ  за  очі  тікає  польський  пан.
Горить  Вкраїна  правдою  живою,
Твоя  то  гордість,  мудрий  наш  Богдан
До  волі  шлях  торує  булавою.

Та  не  судилось  воленьки,  землі,
Сміється  в  очі  доля,  як  дурепа:
Вітчизну  поділили  москалі,
В  борні  зламавши  лицаря  Мазепу.

Розверзлись  небеса  в  дощі  рясні,
То  мати-Україна  заридала,
Бо  ж  попелом  ставали  курені
І  Січ,  оплот  останній,  розтоптали.

Століттями  ти  в  думах  і  серцях
Закутого  народу  проблукала,
Стояла  обеліском  на  мерцях,
Клубки  одчаю  зболено  ковтала.

Та  все  ж  прийшла  та  зоряна  пора,
Коли  ганебно  впали  царські  мури.
Й  знамена  Сагайдачного  Петра
Вели  на  битву  вояків  Петлюри.

На  луках  кров  червона,  мов  роса,
І  ллє  її  якесь  мурло  грузинське.
То  більшовизму  клятого  коса
Вбиває  в  українцях  українське.

Та  ні,  не  вибить,  віра  в  них  живе
Вони  усі  -  то  армія  повстанська.
Хай  міць  твоя  всі  пута  розірве
Й  розвіє  прахом  задуми  поганські.

Оплотом  волі,  сили  і  добра,
Стоїш  велично,  арміє,  однині
Ти  по  обидві  сторони  Дніпра
І  вірно  служиш  неньці-Україні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257564
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 04.05.2011


У Долині Смерті

З  пекучим  сонцем  обнялись,
В  пісках  киплячих  піднялись
Величним  маревом  пустелі,
Якихось  мертвяків  оселі.

Суворі  сфінкси  -  сіре  груддя,
Царів  обличчя  і  погруддя.
Стоять:  черстві  і  напівстерті,
Все  сіють  жах  в  Долині  Смерті.

Навіщо  мертвим  ті  вершини,
Що  ген  підносяться  з  долини?
Для  слави,  гордощів  чи  виду
Шугнули  в  небо  піраміди?

Тутанхамон,  Яхмос,  Рамзес...
Хтось  мудрий,  хтось  -  із  неотес.
З  них  кожен  до  небес  збирався,
А  вище  всіх  Хеопс  дістався.

Старались  вознестись  -  дарма,
Стоять  гробниці...  Їх  -  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257528
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.05.2011


Про прізвище Кізяк

По  місту  ходить  чутка,  ще  й  яка,
Що  ніби  Лось  з'явився  з  Кізяка!
А  поруч  розростаються  чутки,
Що  з  Кізяків  -  уже  й  Тимощуки!

Здається,  скоро  поведеться  так:
Хто  б  ти  не  був,  а  як  копнеш  -  Кізяк.
Якщо  ж  в  роду  немає  Кізяків,
То  ти  -  не  з  українських  козаків!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257322
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 03.05.2011


Лісова революція

***
Заховавшись  у  печері,
Лис  нашіптував  Пантері:
-Все  набридло  традиційне,
Треба  щось  революційне

В  лісі  рідному  творити,
Десь  корито  спільне  збити.
Як  творці  того  корита  -
Наче  в  маслі  будем  жити.

В  лісове  підкинем  братство
Лозунг  славний:  "Геть  багатство!",
Зайця  зі  Слоном  зрівняєм,
Хижаків  повиганяєм.

І  вже  згодом,  всім  на  диво,
Станем  правити  щасливо,
Керувати,  суд  вершити,
Краще  хАпати  з  корита.

Нумо  з  чогось  починати  .
Лева  вбити,  чи  прогнати.
Все  пропустим  через  клізму
Лісового  комунізму!


***
Бір  шумить,  життя  вирує  -
Лис  з  Пантерою  керують,
Лісове  піднявши  братство,
Сунуть  нищити  багатство.

Ллється  всюди  кров  червона,
Карка  голосно  ворона,
Кумачем  все  оповите
Й  лає  лозунгом  корита.

Згодом  сила  кумачева
Захопила  лігво  Лева.
З  глузду  всі  зійшли  неначе  -
Революція  ж  звіряча.


***
Он  на  з'їзді  звірів  група,
Лис  й  Пантера  (завше  вкупі),
Їм  доводять  постанови
Й  проголошують  промови.

-Поживем  в  новому  ладі,
Оберем  звірині  ради,
Вкаже  ж  путь  вам  в  зелен-листі
Мудра  спілка  "щосьбиз'їстів".

Я  ж  бо  Лис,  не  Лев,  не  цар,  -
Генеральний  секретар
Славної  тієї  спілки  -
Лис  співає  мов  сопілка.


***
Ліс  притих,  повсюди  братство
І  добили  вже  багатство.
Десь  поділось  кляте  панство,
Скрізь  пролетарі  й  селянство.

Зникли  класи,  рівні  раси
І  панують  звіра  маси,
Тільки  тяжко  поділити
Все  зі  спільного  корита.

Біля  нього  ніде  сісти,
Скрізь  Гієни  -  "щосьбиз'їсти",
А  за  ними  зубоскали
Примостилися,  Шакали.

Не  ховаються  Пантера  з  Лисом
У  брудній  печері,
А  сидять  вождями,  ситі,
Всім  керуючи  в  кориті.

Ласий  шмат  Вовк  жерти  став,
Заєць  щось  там  пропищав.
Та  негоже  так  робити  -
Й  зайця  кинули  в  корито.

Там,  нещасного,  братки
Розірвали  на  шматки.
До  корита,  мов  таран,
Пробивається  Баран.

Не  добіг,  напівдороги
Обламали  йому  роги:
Щоб,  нахабного,  провчити,
Теж  закинули  в  корито.

Невдоволений  Верблюд,
Повели  його  на  суд.
Повезло,  зібравши  лахи,
Втік  він,  щоб  не  дати  маху:

Краще  вже  в  пустелі  жити,
Чим  чекати  щось  з  корита.
Тут  колючка  тільки  є
Та  знайдеш  щось  -  те  твоє.

Он  Бобри-будівники
Й  горбоносі  Їжаки,
Склавши  похапцем  валізи
В  інше  місце  ладять  візи.

Лише  тим,  хто  зціпив  зуби
Й  опустив  додолу  чуба.
Попадають,  хоч  і  рідко:
"Щосьбиз'їстівські"  об'їдки.


***
Шмат  Ведмідь  вхопив  невдало,
Аж  корито  затріщало.
Жерли  з  нього  всі  завзято.
Згодом  стали  вже  лизати.

Все  в  дірках  воно  спустіло,
Його  врешті  розвалили.
Зажурились  "щосьбиз'їсти"
Вміють,  бачте,  тільки  їсти,

Сплять  і  сниться  сита  влада,
У  звірині  пнуться  ради:
Щоб  закон  новий  створити
І  корита  власні  збити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257321
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 03.05.2011


Імена

Заплакана  земля  втирає  сонцем  сльози,
Граніту  моноліт  вбирає  його  блиск.
Та  сиплються  дощем  тюльпани  і  мімози,
Мов  пам'яті  шматки,  на  чорний  обеліск.

І  підкосились  враз  вже  немічні  коліна,
І  материнський  зойк  прорізав  тиші  мить,
А  зболені  уста  ім'я  шепочуть  сина,
Що  на  гранітнім  тлі  золочено  горить.

Скількох  вже  матерів  сини  не  дочекались,
Вже  сироти  вони,  самотні  імена.
Солоні  краплі  сліз  на  камені  зостались  -
Любові  матерів  застигла  сивина.

1980р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2011


Маки

Внучка  дивиться  з  любов'ю
На  червоний  лан.
Поливав  тут  маки  кров'ю
Дід  її  Іван.

Все  збігала  крівця  діда
В  росяні  жита,
Й  досі  править  панахиду
Нива  золота.

І  гаптує  без  утоми
Той  кривавий  слід.
Тільки  ж  їй  одній  відомо,
Де  дрімає  дід...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257240
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 02.05.2011


Ніч

Приповзла  відьмою  ніч,
Блискавицями  огризнулася.
І  дощу  бойовий  клич
По  принишклих  несеться  вулицях,

Відбива  барабанний  дріб
І  вологу  в  атаку  кидає,
По  деревах  дрижак  заскріб,
Захлинулась  земля  обидою.

Та  негода  для  нас  -  пусте,
Ми  в  обіймах  гарячих  мліємо.
І  запалюємо  святе,
І  палаємо,  а  не  тліємо.

Заспокойся,  жорстока  ніч,
Замилуйся  кохання  чарами!
Міріади  зіркових  свіч
Хай  отримають  верх  над  хмарами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2011


Про наготу

"Факты"  -  чудова  газета:
Теми  цікаві,  сюжети.
От  на  останній  сторінці  
В  циці  впираєшся  жінці.

І  закидає  уява
В  Лондон,  Париж  чи  Варшаву,
Дякуєш  "Фактам"  та  долі:
Циці  ж  розкішні  і...  голі!

То  ж  без  жіночої  вроди  -
Й  "Факты"  не  зроблять  погоди!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257079
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 01.05.2011


Стомився дощ

Стомився  дощ  і  раптом  зник,
Розтав  у  райдужних  воротях.
Й  промінчик  сонця  в  злат-чоботях
З'явився,наче  чарівник.

Та  й  враз  напоєна  земля
Новими  барвами  заграла
І  діамантами  у  травах
Вже  не  нахваляться  поля.

Закучерявлені  хмарки
З  небес  поглядують  зухвало,
А  стріли  блискавок  пропали
Й  не  крають  світу  на  шматки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256905
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.04.2011


Спокута

Руйнувалися  мрії-будинки  картонні.
Вже  тривога  пливе  у  збентежені  сни.
Іменний  револьвер  погляда  з  підвіконня,
Пропікають  до  серця,чогось,ордени...

А  приходять  зі  снів  золотаві  погони,
-За  Вітчизну  й  царя!-ніби  чується  десь.
Це  вже  потім:безглуздя  провалля  червоне,
Заплямована  совість,загублена  честь.

Запізнілих  думок  різношерста  ватага
Не  приносить  тобі  супокою  тепер,
Лиш  захаркала  кров'ю  забута  присяга,
Нагадавши  на  хвильку,що  ти-офіцер!

Всі  дороги  земні,наче  канули  в  воду,
Залишилась  одна,певно,надто  тяжка.
Рубонуло,мов  шабля,ти-ворог  народу!
І  здригнувсь  револьвер,і...упала  рука.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2011


Недопита

Наче  пляшка  вина  недопита,
Ти,брудними  руками  відкрита,
В  почуттєвій  гнилечі  лежиш-
Вже  приваблива,покидькам  лиш.

Ти  від  жінки  зосталася  тінню,
Стала  похоті  блудним  сплетінням.
Гордовиті  зів'янули  груди-
Їх  замацали  всякі  паскуди.

Ти  тепер-для  підстилки  ганчірка,
На  тобі  лиш  відшукують...дірку.
Де  ж  природна  твоя  непорочність?
Чом  в  розпусті  втопила  жіночність?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2011


Братові

Там  де  зелені  очерети
У  небо  стрілами  пішли,
В  життя  укинуті  дуплетом,
Колись  ми,братику,росли:
Ти-моряком,а  я-поетом.

Отам  навчилися  кохати.
Туманів  теплим  молоком
Нас  напувала  ніч,як  мати.
І  за  штурвалом,й  за  рядком-
Смак  ночі  не  забути,брате.

Вже  літ  насотано  моток...
По  хвилях-ти,а  я-у  думах:
Давно  блукаємо,браток,
І  бережем  в  сердечних  трюмах
Той  очеретяний  куток.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256751
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2011


Бентежний сонет

Мов  каганець  надія  чахне.
На  півдні  десь  ордою  пахне.
Зі  сходу  ж  сатанинським  строєм
На  Київ-град  ідуть  "ковбої".

Поналітали  чорні  круки,
То  ж  гострять  козаки  шаблюки.
І  так  боїться  заридати
Над  кимось  з  них  Вкраїна-мати.

Це  вже  було:  на  серці  лід
І  знов  бентежать  мій  нарід
Тривоги  дзвони.

Червона  ставка  на  кону:
Й  хоч  тільки  грають  у  війну  -
Та  кров  холоне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256593
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.04.2011


За дротом

На  поворотах  кида  ешелон,
Несе  кудись  він  молодість  ув'язнену.
То  в  кліть  з  різноманітних  заборон
Потрапив  я,  розхристаний  піжон,
Законом,  наче  ременем,  пов'язаний.

Минулому  немає  вороття.
Та  й  нікому  вже,  Боже,  відіслати
Моє,  таке  спізніле,  каяття  -
Бо  десь  лежить  розтоптане  життя
І  за  наругу  вимага  розплати.

З  надією  в  майбутнє  подивлюсь
Туди,  за  дріт  колючий  ешелону,
Та,  впавши  на  коліна,  помолюсь
І  наболілим  з  Богом  поділюсь:
Його,  дрімуче,  витягну  зі  схрону

Мерзенного  проклятого  єства,
Де,  окрім  бруду,  не  знайти  нічого.
А  може  в  нім,  найглибше  десь,  бува  -
Жаринка  чогось  доброго  жива.
Її  вхоплю  і  понесу  до  Бога!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2011


Село

Нечасто,  літньої  пори
Гуркочуть  в  полі  трактори.
Їх  змусити  гурчать  непросто
В  давно  розтягнутих  колгоспах.

Петро  в  горлянку  влив  пального,
Запріг  у  плуг  коня  міцного,
Сталева  заревла  звірина,
НесУчи  в  поле  селянина.

І  хоч  посоловіли  очі  -
Та  навики  в  Петра  робочі:
На  груди  взявши  ще  чарчину  -
Розоре  лану  половину.

Семен  на  возі  розвалився
(Зі  змієм,  бачите,  побився  -
Ввігнав  по  пояс  змій  в  солому),
Та  коні  знають  шлях  додому.

А  там  Федора  з  макогоном
Вдубасить  по  плечах  з  розгону.
Семену-бідоласі  всуне
Ще  й  ночувать  закриє  в  клуні.

Он  група  пошуку  чвалає.
Явдоха  діточок  повчає:
"Понишпорте  під  тином  дуже...".
Ті  щось  знаходять  у  калюжі,

І,  вже  гуртом,  вони  завзято
Витягують  з  грязюки  тата,
Волочать,  взявши  попід  руки,
Сього  цінителя  багнюки.

Димлять  хатини  серед  літа,
І  потихеньку,  літр  за  літром,
До  бутлів  капа  "божа  кара"  -
Єдина  втіха  хлібодара.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256412
рубрика: Поезія,
дата поступления 27.04.2011


Душа

Не  дошкуляв  вогонь  пустелі,
І  непокоїлась  душа:
-  Я  ж  так  далеко  від  оселі
Розстріляний  із  "калаша".

За  що  ти  вбив  мене?  Одначе,
Ти  ж  нетутешній,  руський,  наш!
-  Я  не  хотів  сього,  земляче.  -
В  пісок  потупився  "калаш".

Душа  ж  майнула  в  ту  оселю,
(Не  заважала  вже  війна)
Де  дітки:  всміхнені,  веселі
І  заклопотана  жона.

"Жахливий  сон!  Щось,  певно,  сталось?"
-  Тривога  з  серця  доліта.
"У  тебе  мужа  не  зосталось",  -
Незримо  цілував  уста...

А  далі  -  хрест,  одчаю  хмари,
І  нарікання,  й  співчуття...
Й  хрусткі  ненависні  долЯри
За  чоловікове  життя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2011


Думи на кладовищі

Хрести,  граніт...  Затія  марна,
Навіщо  все  це  людям  тим,
Яких  взяла  судьба  примарна,
Покривши  мороком  густим?

Вони  зірвались  в  коловерті,
Проваллям  вічності  пішли.
Навіщо  пам'ять  після  смерті?  -
Живі  одвіту  не  знайшли.

І  не  знайдуть,  бо  з  того  світу
Не  дочекатись  звісток  їм.
Потрібні  ці  хрести  і  плити
Не  мертвим,  скорше,..  а  живим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2011


Цвіт нації

За  те,  що  йшли  на  грізні  мури
Режимів,  брали  їх  на  злам
І  рвали  ланцюги  цензури,
Відважні,  я  вклоняюсь  вам!

Брехня,  мов  хмара  чорна,  суне.
З  вас  жоден  спокою  не  бачив,
Газети  били  і  трибуни
Картеччю  підлих  звинувачень.

Не  вистачало  часто  сили,
І  кидали  "ієзуїти"
Вас,  майже  всіх,  в  нутро  могили,  -  
На  ній  не  в'янутимуть  квіти.

Вас  добрим  згадували  словом
В  бюрократичній  коловерті,
Знімали  тавра  і  окови,
Вас  визнавали...  після  смерті.

Ви  правди  зерна,  дух  свободи,
Людської  гідності  перлини
В  собі  плекали  для  народу.
Ви  -  цвіт  моєї  України!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256125
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.04.2011


Про відверте

*  *  *

Там,  де  в  обнімку  з  небом  тополі,
Був  я  з  тобою  в  тісному  колі:
В  тісному  колі  зваби  і  втіхи,
В  тісному  колі  щастя  і  лиха.

В  гріх  ми  пірнули,  наче  у  річку:
Пестив  я  персів  п'янкі  полунички,
У  наготі  полоскався  до  ранку,
Грався  з  тобою  у  забавлянки...


*  *  *

Коли  топтало  кляте  лихо
Прекрасні  наші  почуття,
Ти  щось  зашепотіла  тихо,
Мені  рятуючи  життя.

Розпуки  й  зради  перехрестя
Ми,  не  помітивши,  пройшли.
У  тебе  ж  так  багато  честі!
І  небагато  так...  хули.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2011


Про еліту

(З  низькосортного  зерна
врожаю  не  буває...)


Пусте  колосся,  мИршаве  якесь...
А  скільки  поту  в  нього  перелито!
Гірка  задума  і  голодний  днесь:
Нема  еліти.

Трибуна.  Жмут  із  чуба  полетів.
Здалось,  гризуться  свині  за  корито.
Народе  мій,  ти  сам  цього  хотів  -
Нема  еліти!

Еліту  їм  вдалося  порішить.
Вцілілих  ще  -  стараються  добити.
Питання  -  як  тут  вижити?  -  стоїть.
Але  ж  -  нема  еліти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255924
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.04.2011


Амулет щастя (рожевий спогад)

Коралові  рифи  і  води  прозорі.
Корали  -  рожеві,  а  води  -  у  зорях.
Вагання  там  зайві  і  зайві  скафандри:
В  життєвому  морі  я  плив  Іхтіандром.

Неначе  потрапив  до  райського  саду:
Повсюди  краса,  а  довкола  принади.
І  там  не  було  ні  тривог,  ані  горя  -
В  чудовім  куточку  життєвого  моря.

Це  зверху  десь,  бурі  на  нім  вирували,
Вони  і  мене,  Іхтіандра,  чекали.
Чекали  та  лагідно  й  тихо  просили
У  райськім  садку  набиратися  сили.

А  серце  шепнуло  мені  по  секрету:
-Юначе,  на  щастя  знайди  амулета.
Й  уздрів  я  її:  і  найпершу,  й  останню  -
Перлину  у  мушлі  із  мОго  кохання!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2011


Тридцять три

Голова  опустилася  руса
Й  ніби  чую  я  голос  згори,
Бо  ж  мені,  як  для  тебе,  Ісусе,
Проспівало  життя  тридцять  три.

А  ще  й  досі  стою  на  розпутті
І  не  в  силах  до  тями  прийти,
Вже  стомився  розшукувать  сутнє
Та  й  не  вірю,  що  зможу  знайти.

Зве  на  суд  мене  долі  Голгофа,
Щось  запитує  совість  мою,
Я  ж  розгублено  плутаюсь  в  строфах
І  надіями  мрії  кую.

Сірих  днів  спопеливши  лавину
І  вершин  не  спромігшись  скорить,
Я  вимолюю  в  Божого  Сина
Незвичайну  просвітлення  мить.

Я  її  не  віддам  за  дукати  -
Пережитого  то  каяття.
Стану  долю  нещадно  ламати
І  у  віршах  писати  життя!

1997р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2011


Дружині-критику

На  копальні  гарних  слів
Золото  шукаю.
Грудочку  знайти  зумів  -
Спокою  ж  не  маю.

Заблукав  у  гущі  мрій
І  розчухав  лоба:
Бо  приймає  критик  мій
Тільки  вищу  пробу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255628
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 23.04.2011


Помаранчевий спогад

Наш  любий  Києве!  До  тебе,
Як  на  паломництво,  ідуть,
Світліє  над  тобою  небо,
І  серце  нації,  й  майбуть.

І  все,  чого  давно  не  чути,  -
В  Софійських  дзвонах  ожива.
Гримить  майдан:  Вкраїні  бути!
Дрижить  по  норах  вся  "братва".

Тріщать  мішки.  Тремтять  іуди,
А  "примоскалені"  -  мовчать...
Ми  є  Народ!  Ми  справді  -  Люди!
Нам  гідності  не  позичать!

Колиска  наша  -  то  Свобода,
А  пісня  -  шум  Дніпрових  вод.
Із  Днем  народження,  народе!
Ми  вже  -  не  натовп.  Ми  -  народ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255623
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.04.2011


В холоди

Дощ  невпинно  по  вулицях  човгає,
Відбиває  осінні  рядки.
Чом  здаєшся  ти,  осене,  довгою?
Чом  у  сумові  топиш  думки?

Он  земля  під  тобою  розхристана,
Мов  заклякла  в  чеканні  біди,
В  покривало  закутавшись  листяне,
Жде  наругу  зими  -  холоди.

Заскучавши  за  дниною  гожою,
Попід  лісом  завмерло  село:
Сіре  небо  димками  загоджує,
Повернути  благає  тепло.

Та  не  чуєш  ти,  осене,  докорів,
Тчеш  завіси  з  пітьми  і  води
І    твердИми  рішучими  кроками
Все  мандруєш  кудись...  в  холоди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255481
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.04.2011


Цяцьковані світи

З  дитинства  сон  в  цяцьковані  світи
Мене  повів  казковими  стежками.
Торкались  чуба  теплі  руки  мами
І  всі  шляхи  стелились  килимками:
Що  я  й  не  знав,  яким  мені  піти!

Не  виберу  яким  мені  піти.
А  може,  цим,  де  змій  червонобокий
Собі  зникає,  зовсім  не  жорстокий,
Тікаючи  за  обрій  синьоокий.
Щасти  тобі,  мій  змієчку,  щасти!

Не  виберу,  яким  мені  піти.
А  може  тим,  де  чуть  моторів  гуки,
Повз  вітряка,  що  чорні  крила-руки
Здійма  і  запитає,  мов  онука:
-Куди  ж  це,  синку,  чимчикуєш  ти?

Не  виберу,  яким  мені  піти.
Де?  На  якому  дівчина  вродлива
Мене  чекає:  ніжна,  соромлива?
Моя  русалко:  гожа  і  цнотлива,
Це  ж  на  якому  причаїлась  ти?

І  вибрав  я,  яким  мені  піти.
Там  дні  мене  чекали  многотрудні,
Любові  жар  і  лиховістя  студні,
Озерця  свят  і  море  сірих  буднів.
Втонули  в  них  цяцьковані  світи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255464
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2011


Двоє

Кудись  за  хмари  неземні
Помчали  знову  наші  друзі.
На  полі  бою  ми  -  одні
Ще  спротив  чинимо  нарузі.

Старенький  наш  кохання  щит,
Все  вірно  служить  нам  з  тобою,
Не  тріскає  од  списів  літ
І  не  іржавиться  журбою.

Колись  один  із  нас  впаде
В  життя  зі  смертю  вічнім  герці,
А  другий  вмить  за  ним  піде,
Не  витримавши  болю  в  серці,

Кудись  за  хмари  неземні,
Де  нас  чекають  наші  друзі...
На  полі  ж  бою  ми  -  одні
Ще  спротив  чинимо  нарузі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2011


Видіння

На  білому  коні,
(Лиш  мить  одна  майнула)
Наснилося  мені  -
Поринув  у  минуле.

Там,  лицарем  струнким
Зодягненим  у  лати,
Я  став,  та  ще  й  таким,
Що  вмів  перемагати!

В  турнірі  переміг.
На  втіху  привереді,
Ще  й  руку  владну  зміг
Поцілувати    леді.

А  згодом  леді  та,
Що  мрією  здалася,
Невинна  і  свята
Для  мене  віддалася.

Од  щастя  занеміг,
Снаги  просив  у  Бога
Їй  кидати  до  ніг
Кохання  й  перемоги.

Та  зник  бентежний  сон,
В  туманах  леді  мила.
І  доля,  в  унісон
Зі  мною,  затужила.

Дістав  життя  альбом
За  пам'яті  диваном:
Я  хочу  буть  рабом,
А  доля  робить...  паном.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2011


Дружині

(Частинкою  твоєю  прагну  стати,
Згубитись  в  рук  тремтливому  гіллі,
Бо  ти  -  це  все,  ти,  рідна,  -  так  багато,
Що  більше  -  не  буває  на  землі!)


Пише  червень  різнотрав'ям
Перші  літа  сторінки.
То  на  них  тебе  кохав  я:
Ніжно,  тепло,  залюбки.

То  на  росах,  на  медвяних,
Що  вмивали  вечори,
Народилося:  "Кохана!"  -
Мрія  юної  пори.

В  казку  мрія  виростала,
Ув  очей  живлющий  цвіт,
В  них,  здавалось,  відкривала
Ти  для  мене  цілий  світ.

Я  єством  туди  поринув.
На  п'яніючих  устах
Народилося:  "Дружина!"  -
Кароокий  диво  -  птах.

П'ю  і  п'ю  кохання  трунок
Та  наснагу  з  губенят
Ти  ж  несеш  мені  в  дарунок
Жовторотих  пташенят.

Я  на  них  не  надивлюся,
Десь  в  захмеленім  мені
Народилося:  "Матуся!".
Знов  примчали  теплі  дні,

Літо,  плетене  розмаєм,
Пише  свіжі  сторінки,
А  я  все  тебе  кохаю:
Ніжно,  тепло,  залюбки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2011


Іду до Вас

Іду  до  Вас,  немов  на  гільйотИну.
На  лезах  уст  моя,  здалося,  кров.
Бо  серцем  відчуваю,  що  загину,
Під  Ваше  "Ні!"  підставивши  любов.

Те  "Ні!"  страшить  своїм  холодним  блиском,
От-от  зірветься,  і  тоді  мені
Святим  не  насолоджуватись  зиском,
А  ниций  блуд  шукать  на  стороні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2011


Лист до гетьмана

Богдане!  Славний  чоловіче!
Хоча  ти  й  розпочав  "руїну",
Але  відкрив  народу  вічі,
Коли  "пархатило"  Вкраїну!

Це  ти  підняв  його  на  ляха,
Дружив  з  татарами  для  виду,
У  кліті  бився,  наче  птаха,
Печінку  виклювавши  жиду.

А  кліть  роздерли  супостати,
Тебе  вхопивши  за  грудину,
Ти  москалю  назвався  братом,
Щоб  нас  зібрати  воєдино.

І  Бог  почув  твої  молитви,
Згнила,  зотліла  сіть  недолі,
А  воля  -  добрий  Божий  витвір,
Уже  гуляє  в  Дикім  Полі!

В  минуле  канули  ординці
І  ляхи,  й  інші  страховидла,
І  ми  вже  справді  -  українці,
А  не  ясир  якийсь  чи  бидло.

І  вже  нема,  Богдане,  кліті,
Вона  втонула  в  нашім  горі,
А  стяг,  що  викупався  в  житі,
Вже  викупавсь  і  в  синім  морі.

Проте  в  серцях  снує  тривога,
Як  подароване  не  втратить!?
Бо  швидко  ми  забули  Бога
І  Україну  -  знов  "пархатить"!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254915
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.04.2011


Пам'яті поета

(Пам'яті  мого  друга  В.  Б.  Грабовського,  поета  з  міста  Житомира,  що  виріс
 у  поліському  селі  Вірівці,  присвячується)


У  Вірівці.

У  Вірівці,  в  поліській  глушині,
Де  досі  на  плотах  дрімають  глеки,
Давним-давно  в  старенькому  рядні
Принесли  нам  Грабовського  лелеки.

І  він  зростав,немов  розлогий  граб,
Все  шелестів  довкола  поетично,
Хмелів  частенько  од  дівочих  зваб,
Ішов  на  них  в  атаки  героїчно.

Та  й  от  прийшла  та  радісна  пора,
Коли  в  полон  взяла  поета  зваба:
З'явилась  Рая  і,немов  кора,
Уже  назавше  приросла  до  Граба.

Ой,як  тоді  той  Граб  зашелестів!
І  хоч  ніхто  в  неволі  не  співає,
Та  він  небес  дістатись  захотів
І  зорі  сипонуть  під  ноги  Раї...


*    *    *

...Ти  над  поліським  краєм  десь,
Витаєш,друже,час  увесь,
Бо  смерть  тебе  вхопила  в  клешні
З-під  віт  квітучої  черешні.
І  навесні  здавалось,наче
Ота  черешня  цвітом  плаче.

Окроплена  сльозами-квітом,
Дорога  відкривалась  літу.
Й  поміж  крутими  берегами
Ти  пропливав  разом  із  нами,
Бо  серед  Тетерева  плину
Гойдались  строфи  Валентина.

А  осінь  залягла  над  містом,
Ти  припадав  пожовклим  листом
До  його  вулиць  і  будинків,
Ти  з  ними  грався,мов  дитинка,
І  довго  ще  радів  потому,
Що  повертався  знов  додому.

Зима  настала.У  відлигу
Ти  сипонув  у  лиця  снігом,
Природу  освіжив  і  думи,
А  на  прощання  жмуток  суму
У  вічі  кинув:  карі  й  сині.
Ми  з  ним  живемо  і  донині,

Твою  продовжуючи  справу,
Повір,  не  мріючи  про  славу,
Черпаємо  снагу  й  натхнення.
Ти  ж  дав  на  це  благословення,
А  свіжа  книга  вийде  з  друку  -  
Невидимо  потиснеш  руку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254866
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.04.2011


Аристократ

(Поетам  від  Бога  з  цього  сайту  і  не  тільки,  присвячується)

Я,  певно,  народивсь  аристократом.
Бо,  бачите,  поетом  народивсь.
І  побут  був  моїм  щоденним  катом,
І  наді  мною  люд  сліпий  глумивсь.

Мені  пихато  руки  подавали
Й  мою  ж,  бувало,  злякано  трясли,
Моїм  народом  обрані  міняли  -
Оті,  що  чорту  совість  продали.

Чвалав  життям,  тягнув  свій  віз  міщанський,
Під  щедре  улюлюкання  базік.
Тож  в  небеса  зринав  мій  погляд  панський
І  мовою  все  тішився  язик.

Витав  далеко:  у  раю  і  в  пеклі.
Щоби  збагнути  це  життя  земне,
Я  строфи  на  баталії  запеклі
Відправив  у  приземлене  турне.

І  йшли  вони  веселою  ходою,
У  черстві  душі  прокладали  шлях,
Лилися  в  добрі  свіжою  водою,
Щасливих  напували  і  невдах.

Багатий  Україною  -  не  златом,
Й  тією,  що  кохати  не  стомивсь,
Я  українським  був  аристократом,
Тому,  що  я  поетом  народивсь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254566
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2011


Передсмертне

***
Усе  життя  служив  для  тіла.
Тепер  для  духу  послужу!
Та  ти,  відчувши  владу  й  силу,
Мене  вже  кличеш  за  межу.

Вже  краєш  гострим  лезом  ночі
Життєві  далі  голубі.
Дивлюсь  до  тебе,  смерте,  в  очі:
-Ну,  як  не  совісно  тобі!


Сталактит
Що  за  думка,  мов  сталактит,
У  печері,  де  небуття?
Я  у  долі  прошу  в  кредит
Хоч  годинку,  хоч  мить  життя.

Осідає  додолу  пил
На  дорозі  моїй  курній.
Ну,  позич  хоч  краплину  сил,
Щоб  ступити  ще  крок  по  ній!

За  гнуздечку  судьбу  ловлю,
Мов  коня  зупиняю  "Стій!".
Боже,  як  я  життя  люблю!
Це  ж  найбільший  набуток  мій!

Та  чому  ж  це  тьмяніє  світ?
Потьмяніла  і  доля  з  ним
І  шепоче  мені  в  одвіт:
-Віддавати  не  маєш  чим!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254565
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.04.2011


Тернівка (Рідному селу)

(Тернівко  -  наснага  жагуча,
Тут  терни  і  ті  не  колючі,
В  життя  ти  вручила  путівку,
Омріяна  ненько  -  Тернівко)

Рушником  під  ноги  стелиться  дорога,
Мчать  кудись  за  обрій  ворони  тривоги,
І  вітряк  неначе  крилами  киває,
З  радості  ти  плачеш,  сина  зустрічаєш.

В  казку  материнську  між  беріз  сховаюсь,
Чом  я  завше  з  неї  сили  напиваюсь?
А  думки  в  минуле  спогадом  пірнають
Й  мов  літа  поснулі  знов  розпочинають.

В  зелені  живлющій  раптом  розчинюся,
На  коліна  стану,  до  землі  вклонюся.
Бо  ж  ведуть  до  тебе  всі  мої  мандрівки
Ти  -  як  сонце  й  небо,  матінко-Тернівко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2011


Паперові забави

Кораблик  блукає  в  струмочку
На  радість  Євгенку-синочку,
В  обіймах  цупких  гілочок
Заплутавсь  малий  літачок.

Мов  краплі  дитячої  мрії,
Регочуть  фарбовані  змії
З  безхмарних  блакитних  небес  -
І  кличуть  в  країну  чудес.

Ганяє  за  ними  хлопчина
Цілісінький  день,  без  упину,
Найперші  торують  доріжки
У  світі  великому  ніжки.

Спіткнувшись,  утявшись  добряче,
Воно,  синьооке  -  заплаче.
Та  плач  той  в  секунду  розвіє
Політ  паперового  змія.

Кораблик  у  річці  розтане
І  мріє  він  стать  капітаном,
Акул  не  боятись,  китів,
Відкрити  свій  острів  скарбів.

Он  хвиля  стрімка  і  легка
Зірвала  з  гілок  літачка.
Й,  милуючись  його  польотом,
Вже  хоче  він  стати  пілотом.

До  чого  прості  і  чудові
Забави  його  паперові...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254464
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2011