Maggie Bee

Сторінки (2/102):  « 1 2 »

Ми діти в дорослих тілах…

Ми  діти  в  дорослих  тілах.
І  час  для  нас  не  обмеження.
Складнощі  в  простих  речах  -
Це  буде  тому  підтвердження.

Все  складається  часто  не  так
Як  хотілось  тобі.  І  утрачено
Незліченної  вічності  час,
Бо  та  вічність  була  примарою.

І  ти  будеш  вічно  молодим.
Гадав  так,  але  не  зберіг
Запал  той,  і  тепер  один.
Один  на  завтра  чи  на  вік?

Усе  котиться  тепер  в  нікуди.
Немаю  я  сили  спинити.
Я  не  буду  такою  завжди.
Недостатньо  тому  що  хотіти.

Де  дитинство  моє  тепер?
Де  шукати,  у  кого  запитувать?
Я  більш  не  пригадую  вже
Навіть  днів  безтурботних,  щасливих.

Де  та  радість  мого  життя?
Чи  була  взагалі,  не  пригадую...
Я  шукаю,  але  все  дарма.
Я  не  вірю,  що  все  уже  втрачено.

16  березня  2019  р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2019


Запретное желание

Однажды,  при  встрече,  мы  прикоснёмся  взглядами.
И  будем  молча  беседовать  о  неизвестном.
Я  буду  чувствовать  тебя,  твою  душу  рядом.
Так  близко,  что,  кажется,  даже  бесконечно.

Ты  будешь  видеть  все  мои  тайные  чувства,
Ведь  душу  выверну  пред  тобой  наизнанку.
Все  это  доходит  уже  до  безумия.
На  самом  же  деле  все  это  ничего  не  значит.

Однажды,  при  встрече,  тебя  не  задену  и  словом.
Не  потревожу  своим  прикосновением.
Лишь  взглядом  буду  рисовать  узоры
На  твоей  тёмной  душе  и  на  теле.

А  будет  ли  встреча  с  тобою  когда-то?
Смогу  ли  я  выдержать  это  давление?
Ведь  видеть  и  чувствовать  тебя  рядом...
Боюсь,  что  на  это  не  хватит  терпенья.

Хочу  разорвать  тебя  я  на  части.
И,  обезумев,  от  страсти...  погибнуть.
Полностью  быть  (навсегда!)  в  твоей  власти.
Что  бы  с  тобою  кайф  жизни  постигнуть.

10  декабря  2018г

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826388
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.02.2019


Мысли в слух

Я  ребенок,  которого  силой  заставили  повзрослеть.
Мне  24,  а  я  хочу  быть  той  же  4-х  летней  девочкой.
Потому  что  тогда  краски  были  ярче.
Потому  что  тогда  жить  хотелось.
Когда  то  раньше  наша  жизнь  была  устроена  по  другому.
Мы  не  страдали  от  депрессии.
Я  не  хочу  больше  этого  слышать.
Я  хочу  вернутся  в  детство  и  строить  домик  из  подушек.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808647
рубрика: Інше, Лирика любви
дата поступления 02.10.2018


the meeting

your  beautiful  soul  flies  in  the  sky
my  ugly  soul  imprisoned  in  the  body
and  they  will  not  meet  in  any  way
so  my  ugly  dirty  soul  is  crying

every  word  is  like  an  arrow  in  the  head
crawling  thoughts  worms  wander  in  my  brain
gradually  comes  to  a  single  method
the  meeting  will  take  place  in  heaven  today

©Maggie  Be  28.07.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802968
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 13.08.2018


ОДНАЖДЫ

Однажды  вдруг  ты  вспомнишь,
Но  не  кому  будет  сказать.
Однажды  ты  почувствуешь,
Но  тогда  уже  будет  плевать.

Когда  то  всё  измениться.
Дверь  издаст  тогда  скрип.
Сейчас  в  это  даже  не  верится.
Но  всё  изменяется  в  миг.

Однажды  я  приду  к  тебе.
И  даже  не  буду  звонить.
Я  просто  открою  дверь.
Ты  только  не  дай  мне  уйти.

©Maggie  Be

30.06.2018  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798267
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.07.2018


1, 2, 4…

Один,  два,  чотири...
Я  щось  пропустив?
Можливо.
Із  списку  виходиш  ти?
Обійми,  цілунки,  прощання...
Я  знов  пропускаю...
Востаннє.
Мені  цього  не  віднайти.
Учора  і  завтра...
Не  квапся!
Я  не  пропускаю.
Достатньо!
Закінчим  на  цьому  сюжет.
Моє  і  твоє...
Більш  нічого.
Я  знову  стою
На  порозі
Пора  вже  іти.  І  це  все.

©Maggie  Be

16.05.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2018


The bees

In  my  head  lives  a  bee.
And  she  will  surely  bite  me
If  i  think  about  you.

In  my  head  there  lives  a  second  bee.
And  she's  also  biting  me.
Not  letting  forget  about  you.

Two  bees  want  different  things.
I  will  be  bitten  today  both.
For  one  reason.  It's  you.

I  do  not  hurt  anymore.
Although  this  was  not  before.
But  i  must  tell  them  "thank  you".

©Maggie  Be

27.04.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791179
рубрика: Поезія, Очерк
дата поступления 10.05.2018


В мыслях о тебе растворяюсь

Только  о  тебе  и  думаю
Каждый  день.  Без  конца.
Даже  когда  сплю.  Особенно.

Ты  не  знаешь,  что  я  чувствую
Внутри  меня  пустота.
Как  же  ее  заполнить  мне?

Я  не  знаю,  о  чем  думал  ты
Что  чуствовал  в  тот  миг,
Когда  уходил  не  прощаясь.

Боюсь,  понять  слишком  сложно  мне
Чем  обидел  тебя  наш  мир...
В  мыслях  о  тебе  растворяюсь.

Если  б  могла  я  спасти,
Взять  бы  за  руку  тебя
И  не  дать  сделать  шаг  в  отчаяньи.

И  сказать  тебе  "живи!",
"Просто  живи,  прошу  тебя"...
"Для  меня  это  очень  важно"!

©Maggie  Be
7  мая  2018г

P.S.  Не  проходит  ни  одного  дня,  что  бы  я  не  вспомнила  о  тебе...  Не  проходит  ни  одного  дня,  что  бы  я  не  грустила  по  тебе...  Не  проходит  ни  одного  дня,  что  бы  моё  сердце  не  разрывалось  на  части...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790718
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 07.05.2018


Коли…

Коли  закінчиться  час,
Якого  не  існує,
Коли  пройдуть  всі  війни,
Які  не  мають  сенсу  -
Тоді  збагнеш,
Кого  кому  бракує.
Тоді  ти  скажеш,
Але  буде  пізно.
Як  стихне  вітер  -
Вийди  на  подвір'я.
Почуєш  тишу.
Ніхто  більш  не  озветься.
А  ти  не  вірив,
Що  все  колись  скінчиться.
А  ти  не  вірив
Що  все  колись  минає...

©Maggie  Be

11  червня  2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2018


МОЖНА В ТЕБЕ ЗАКОХАТИСЬ?

Можна  в  тебе  закохатись?
Хочу  в  тебе  запитати.
Дуже  страшно  розкривати
Всі  таємні  почуття,
Ко́трі  відчуваю  я.

Тебе  можна  полюбити?
Так,  непросто  зрозуміти,
Так  же  важко  пояснити
Всі  тяжкі  мої  думки,
Що  летять  на  перегонки́.

Можна  тебе  розгадати?
Душу  твою  розпитати,
Щоб  могла  вона  сказати,
Що  робити  мені  можна,
А  що  ти  робити  хочеш.

Можна  в  тебе  закохатись?
Дуже  страшно  запитати,
Так  же  важко  промовчати,
Не  сказавши  ті  слова,
Що  придумала  сама.

©Maggie  Be

3  квітня  2011  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2018


Вместе преодолеть

Серые  будни
Падают  листьям
И  холодом  зимним
Дуют  в  окно.
А  твои  руки
Замерзшую  кожу
Греют  в  записках
Безграмотных,  но...
Хоть  нам  тяжело
Будет  завтра.  Сегодня.
Главное  вместе
Все  преодолеть.
Посмотри  в  окно!
Как  светит  нам  солнце,
Как  носиться  ветер,
Какой  ясный  день...
Это  все  пустяки  -
Эти  грустные  лица,
Холодные  стены...
Эта  вся  суета
Не  стоит  того,
Чтобы  нам  розводится,
Что  бы  в  наших  сердцах
Спряталась  пустота.

©Maggie  Be  

13.02.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786104
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.04.2018


Скорбь

Мне  трудно...
Мне  до  сих  пор  ужас,  как  трудно
Вспоминать  о  Тебе  в  прошлом  времени.
Я  не  могу  забыть.
Не  могу  забыть  на  секунду,  
Даже  на  долю  мгновения.
Эта  скорбь
Разьедает  меня  изнутри,
Мою  душу  и  сердце  беспощадно.
Я  тону.
И  меня  не  спасти
От  этого  жуткого  ада.

©Maggie  Be  

04.04.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785976
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 04.04.2018


Такий жорстокий світ…

Такий  жорстокий  світ...
І  час  летить  невпинно,
Його  тонка  ріка́
Всеж  пересохне  тут.
Вона  пропа́де  там,
Де  сльози  пролили́ся,
Де  крик  здійнявся  ввись
Од  відчаю  й  страху.
Такий  шалений  світ...
І  ми  такі  ж  шалені.
Ми  здіймемось  увись,
Як  крик  страшних  тортур,
І  там  ми  оживем,
Де  слід  свій  залишили,
Де  крапелька  журби
Лишилась  від  ріки.
Такий  сп'янілий  світ...
Сп'янілі  наші  душі.
Вже  без  ознак  життя
Замріяні  летять,
Летять  на  крик  зими,
Який  весну  розрушив,
Який  лишив  свій  слід
На  цвинтарі  проклять.
Мій  божевільний  світ...
Цілує  на  прощання
Загублену  весну,
Розтоплені  думки,
Вони  воскреснуть  там,
Де  ми  і  не  шукали,
Там,  де  ховали  ми
Таємні  всі  гріхи.
Мій  одинокий  світ...
Без  тебе  одинокий,
Забутий  назавжди.
Страшний  без  тебе  він.
Його  згадаєш  ти,
Як  стане  одиноко
На  клаптику  життя
Останнім,  без  душі.

©Maggie  Be

31.01.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785883
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.04.2018


Я часто думаю про смерть…

Я  часто  думаю  про  смерть.
Занадто  часто.
Так  не  треба.
Я  часто  думаю  про  те,
Але  давно  вже
Не  про  тебе...
В  моїй  душі  мете  зима,
Хоча  весна
Давно  настала.
Але  тебе  у  ній  нема.
Що  було,  те
Давно  пропало...

©Maggie  Be

14  березня  2011  р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785010
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.03.2018


ХОЛОДНА КАЗКА

Скорботний  подих  пустоти.
Він  тихий,  ніжний  і  прозорий,
Такий  прекрасний,  невідомий,
Який,  як  все  нема  мети.

Холодна  шибка.  Мої  сльози
Такі  ж  холодні.  І  кому
Вони  потрібні?  І  тому
Вони  зігріть  її  не  в  змозі.

Нещира  посмішка  в  устах.
Нещиро  скалить  зуби  сонце.
Своє  кохання  стріла.  Що  це?
Його  стрічала  вже  у  снах.

Холодне  серденько  не  гріє.
Пусті  холодні  очі  в'януть.
В  душі  нічого  вже  не  маю,
І  в  моїх  скронях  вітер  виє.

Пекуча  сіль  у  моїх  ранах.
За  пазухою  -  сніг  холодний.
У  моїм  серці  -  біль  бездонний.
Мій  сум  везе  мене  на  санях.

Під  шум  величної  печалі
Із  криком  радості  помчали.
Що  згубить  він  мене  -  не  знала
Й  йому  свою  душу  віддала.

©Maggie  Be

13.01.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2018


ЦІЛУНОК СМЕРТІ

Коли  цілунок  смерті
Відчуєш  на  губах,
Тоді  ти  враз  злякаєшся
Кривавих  сліз  в  очах.
Пізніше  зрозумієш  ти,
Що  долі  не  минеш.
З  усим  оцим  ти  змиришся  
І  із  життя  підеш.

20.10.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2018


СТРАХ

Подивись  в  мої  очі  -
Ти  побачиш  там  смерть.
Поцілуй  мої  губи  -
Ти  відчуєш  враз  страх.
Не  тому,  що  ти  щойно
Дивився  на  смерть.
А  тому,  що  вона
Була  в  моїх  очах.

31.10.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2018


Хлопці не плачуть

Не  плач,
Бо  потім  я  заплачу.
Тим  паче
Тобі  не  стане  краще.
Ховай.
Я  не  сховаю  більше.
Шукай.
Хоча  чому  й  навіщо?
Пізнай.
Я  не  пізнаю  більше.
Цей  страх
Страшний,  як  ніщо  інше.

©Maggie  Be

29.07.2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2018


МІЙ ЛЮБИЙ ПСИХ

У  новий  день,
У  новий  рік
Зустріть  тебе
Не  хочу.  Ні.
Вже  досить
З  мене
Тих  думок,
Які  сховада
Під  замок.
У  новий  день,
У  новий  час
Світильник
Мого  світу
Згас.
У  новий  вечір,
Нову  ніч
Скажу  "люблю",
Та  не  тобі.
Піду  туди,
Уздовж  думок.
Мій  телефон
Давно  замовк.
І  приведуть
Мене  туди,
Де  вже  давно
Чекаєш  ти.
У  новий  день,
У  новий  рік
Я  хочу  буть
З  тобою.  Мій!
У  новий  день,
У  новий  час
Я  дам  тобі
Останній  шанс.
Я  подарую
Тобі  день,
Я  подарую
Тобі  ніч,
І  зрозумію,
Що  тепер
Ти  будеш  мій,
Навіки  мій.
І  ти  вже  знаєш  -
Не  засну,
Поки  ти  поруч.
Не  сумуй.
А  ліпше  знову
Заспівай
"Гра  почалась".
Не  відставай.
Я  буду  слухать
І  курить,
А  ти  всміхатись
І  тремтіть.
Холодний  піт.
Сухі  вуста.
Мій  любий  Кіт.
"Я  так  устал...".
Нічого.  Трохи
Відпочинь.
І  будем  знову
На  коні.
І  знов  підем
Блукать  в  світи
Самотніх  вулиць.
Назавжди.
І  будеш  знов
Мені  співать,
А  я  лаве
Для  нас  збирать
В  твій  капелюх.
І  де  ж  той  сніг?
Давно  потух
Шалений  сміх.
В  моїх  очах
Бринить  сльза,
Бо  ти  не  мій,
Я  -  не  твоя.
Тебе  люблю.
А  ти?  Ніщо
Не  зможе  вибить
З  тебе.  Знов
Замкнули  коло.
Закипів
Твій  чай.
Я  трохи...
Залишив
Мене  саму
Серед  думок
Тих  божевільних.
Це  урок.
Урок  життя
Буде  мені,
Маленькій
Дівчинці
Сумній.
А  вранці
Знову  на  метро.
Цілую  в  скроню.
Капюшон.
З-під  нього  очі
Трохи  злі.
Пасмо  волосся.
При  мені
Лишиться  пам"ять
Про  ту  ніч,
Що  зруйнувала
Інший  світ.
Я  буду  голосно
Кричать
Посеред  парку.
Просто  жах!
Щоб  ти  почув
За  кілометр.
Щоб  не  забув
Мене.  Тепер
Я  буду  тут,
Ти  будеш  там.
Тепер  забудь,
Забуду  й  я.
Я  спробую,
Так  само  й  ти.
Перефарбовую
Думки.
Тримай  за  руку
Не  мене,
Бо  Він  мене
Тримає  вже.
Тамуй  цілунок,
Що  мені
Ти  призначав.
Мій  любий
Псих!
Забудь.  Забудь.
Не  треба  вже.
Прости.  Іди.
Так  треба.  Все.
 
©Maggie  Be
01.01.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2018


Ти дуже близько і далеко…

Ти  дуже  близько  і  далеко
Водночас.  Так  далеко  і,
Твоя  душа  така  далека
Моїй  сумній  душі.
Ти  дуже  близько,  бо  до  тебе
Всього  лиш  Всесвіт  перейти.
Всього  лиш  небо,  думок  небо,
Котре  горить  в  огні.
До  тебе  вічність,  цілу  вічність
В  ніщо  й  нікуди  йти.
На  сам  кінець,  у  безкінечність
Бо  тільки  там  є  ти.

©Maggie  Be

12.09.2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780621
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.03.2018


ВЛАСНА ДРАМА

Хвилина,  і  тебе  більше  нема.
Куди  зникаєш,  мов  багряне  сонце?
Насичене  розважливістю  дня.
Яке  я  споглядаю  без  емоцій.

Хвилина,  й  все  йде  шкереберть!
Одна  хвилина,  цього  досить.
На  самоті  в  кімнаті  я  тепер.
А  вітер  хай  мої  думки  розносить.

Ввірвався  у  вікно,  то  й  що?
Нехай  сніжинки  сипле  на  підлогу.
Сьогодні  вечір  буде  без  розмов.
Немає  сенсу  роздувать  тривогу.

Одна  хвилина  й  ти  пішов.
Не  піднімусь,  щоби  закрити  двері.
Нехай,  що  в  дім  зайде  мороз.
Я  буду  думати  про  тебе.

Серед  кімнати,  дивлячись  в  вікно
У  сутінках,  в  вечірніх  барвах.
Все  буде,  як  в  плаксивому  кіно.
Такий  сюжет  моєї  драми.

©Maggie  Be

03.03.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780083
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.03.2018


А серце досі б'ється

Убите  серце  досі  ниє.
Душа  моя  над  ним  рида.
Холодними  слізьми  укриє
Й  безжально  обпече  вона.
Твої  безодні  очі,
Які  чомусь  сумують
Знов  бачити  я  хочу.
Тому  я  їх  малюю...
Божественний  твій  образ
Весь  час  у  думках  бачу,
Але  ти  так  далеко  -  
Саме  тому  я  плачу.
Пекельні  свої  муки
У  цих  рядках  пишу.
Можливо,  ці  листи
Колись  тобі  лишу...
Забуть  тебе  не  можу,
Тому  що  я  не  хочу.
Бо  просто  тебе  люблю
Й  сумую  часто  вночі.
Усе  життя  без  тебе
Накрилося  зимою,
І  кожна  мить  солодка
Була  б,  якби  з  тобою.
А  серце  досі  б'ється.
А  серце  досі  скаче.
Воно  весь  час  у  грудях
Лиш  за  тобою  плаче.
Твоя  усмішка  ніжна
Для  мене  сонцем  сяє.
Бо  ти  -  моє  кохання,
Яке  я  так  чекаю.

©Maggie  Be

13.11.2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2018


Missing/Зникла Переклад пісні Amy Lee (Evanescenсe)

Пробач  мене,  прошу  тебе,  будь  ласка!..
Але  я  більш  не  повернусь  в  наш  дім.
Можливо,  якось,  скажеш  ти  наранок:
"Невже  когось  не  вистача  мені?"...
Я  знаю,  ти  не  будеш  перейматись,
Уже  давно  про  мене  ти  забув.
Моя  відсутність  нічого  вже  не  варта.
Тобі  байдужа  я,  байдужа  і  любов.
Невже  для  тебе  я  нічого  вже  не  значу?
Скажи,  хіба  когось  невистача
В  твоєму  світі,  де  життя  давно  не  варте,
Щоби  за  ним  гірка  скотилася  сльоза.
Невже,  скажи,  сумуєш  ти  за  мною?
Навіть  при  тому,  чим  пожертвувала  я
Заради  тебе  -  не  страждатимеш  до  болю.
Не  зараз.  Хай  душа  моя  блука.
Але  я  ладна,  лиш  заради  того,
Померти,  щоб  дізнатись,  що  кохаєш.
Така  самотня  я  без  когось,
Котрий  не  любить,  не  страждає.
Будь  ласка,  я  прошу  тебе,  пробач  лиш,
Але  я  не  вернуся  більш  назад.
Я  навіть  знаю,  що  ти  зараз  робиш  -
Кричиш  у  тиші  і  тремтиш  ще  й  як:
"Невже      когось      мені      бракує?!!!!
Невже      сумую      я      за      кимсь?!!!!....".
Коли      я      вже      стікаю      кров'ю,
Її,      повір,      вже      не    спинить.
Я      буду      помирать      і      знатиму:
Тобі      на      це      все      наплювать.
І,      навіть,      лиш    для    того    спатиму,
Щоби      у      снах      тебе      стрічать.
Але      прокинусь      я      сама      собі,
З      собою      тут      на      самоті.
Тобі      мене      не      бракуватиме.
Цього  ти  не  відчуєш...    Ні.

©Maggie  Be

2011  р.

Я  зробила  цей  переклад  7  років  тому,  користуючись  одним  лиш  словником  
і  власною  уявою,  з  натхненням  прослуховуючи  улюблені  композиції  Evanescenсe.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777545
рубрика: Поезія, Поэтические переводы
дата поступления 17.02.2018


ОСІННІЙ ВАЛЬС

Осінній  вальс.
Танок  блаженний.
Самотній  вальс
Листків  чумленних.

Останній  вальс.
П'янкий  цілунок.
"То  був  не  я..."
Твій  порятунок
В  собі  таїть
Чужий  дзвінок.
Та  телефон
Давно  замовк.

Наш  перший  вальс.
І  він  останній.
Був  не  для  нас
І  без  кохання.
Ти  говорив  мені  слова,
Які  у  серці  я  ховала.
Але  душі  у  них  нема.
Принаймі,  я  її  не  взнала.

Чому  виходить  так,  не  знаю.
Нехай,  що  вогник  наший  згас.
На  все  життя  запам'ятаю
Наш  божевільний  палкий  вальс.

©Maggie  Be

02.09.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2018


Огонёк вдали

Душа  болит,  а  мысли  бродят
С  виска  к  виску  по  голове.
И  выхода  там  не  находят.
Отчаянье  царит  во  тьме.

И  робкий  шаг  босой  ногою,
Но  приближает  ли  к  рассвету?
Нет,  мы  не  встретимся  с  тобою.
И  я  не  получу  ответы

На  все  вопросы,  что  так  сильно
Терзают  душу  уж  давно.
Но  мне  ведь  так  необходимо
Увидеть  то,  что  не  дано.

И  на  обратном  краю  мира.
С  той  стороны,  где  только  мрак
Царит,  и  дышит  холод  в  спину.
Хранишь  ты  свет  в  своих  руках

На  случай,  если  я  дойду.
Босая  и  легко  одета.
И  не  боясь  ступать  по  льду,
Едва  ли  вздрогну  я  от  ветра.

Увидев  огонёк  вдали,
Который  дарит  мне  надежду
В  той  пустоте  тебя  найти.
Я  побегу  туда,  конечно.

Пусть  будет  с  нами  так,  однажды...
Я  еле  слышно  подойду.
И,  приближаясь  с  шагом  каждым,
Тебя  во  тьме  слепой  найду.

Возьму  тебя  за  руку  нежно.
Ты  выронишь  свой  огонёк.
Звездой  он  станет  в  нашем  небе,
Ведь  ты  теперь  не  одинок.

©Maggie  Be

15.02.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777209
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.02.2018


Нежность

Хочешь,  встанем  завтра  рано
И  пойдем  гулять  на  мост?..
Может,  вовсе  и  не  ляжем  -
Будем  слушать  песню  грез.
Смотришь  вниз  -  сверкают  волны,
Я  раскину  руки  -  и
Вижу  солнца  лучик  томный.
Первый  лучик,  нежный  блик.
Ты  держи  меня  покрепче,
Я  прижмусь  к    тебе  на  миг.
И  увижу  безконечность
В  чувственных  глазах  твоих.
Ветер  сказку  тихо  шепчет.
Манит  вдаль  с  собой  уйти,
Обними  меня  за  плечи
И  не  дай  сойти  с  пути.

©Maggie  Be  

5  февраля  2018  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775296
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.02.2018


НОСТАЛЬГІЯ

Я  так  люблю  на  самоті
Під  музику  попити  чаю.
А  ще,  позгадувать,  як  ми
З  тобою  десь  колись  гуляли.
Я  так  люблю  на  самоті
Придумати  майбутне.  Мило,
Щоб  все  було,  як  уві  сні.
І  ми  були  такі  ж  щасливі.
Я  так  люблю  на  самоті
Ввімкнути  ностальгію  знову.
Ні.  Я  не  люблю  на  самоті.
Я  хочу  буть  завжди  з  тобою.

©Maggie  Be  

6  жовтня  2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2018


Не так то просто отпустить…

Не  так  то  просто  отпустить...
Когда  так  хочется  быть  рядом.
Сейчас,  тогда  и  навсегда.

Я  не  могу  себе  простить,
Что  не  спасла  тебя.  И  правда,
Не  встретимся  мы  никогда.

Увы.  Не  перестану  теперь  думать...
Лишь  о  тебе  мои  стихи...
И  мои  мысли.  Очень  трудно
Мне  с  этим  жить.  Хочу  уйти...

Я  каждый  день  отчаянно  пытаюсь
Найти  ту  нить,  способную  держать
Мое  сознание  по  эту  сторону  стены.

И  с  этой  пыткой,  в  крике  надрываясь,
Себя,  боюсь,  мне  больше  не  сдержать.
Как  не  сдержал  себя  однажды  ты.

©Maggie  Be  

20.01.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772420
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 20.01.2018


"ПРИЗЫВ К ОРУЖИЮ" (перевод стиха Chester Bennington "A CALL TO ARMS")

Один  лишь  способ  победить  в  войне  -
С  безжалостным  миром  смирится.
Неважно,  суть  -  снутри  или  извне.
Насилие  никак  не  прекратится.
И  смертный  хлеб,  он  будет  смертным.
У  нас  же  выбор  есть  всегда.
И  слёз  твоих  не  остановит  мир  заветный.
Но  слёзы  все  таки  имеют  голоса.
Не  согласится  с  этим  можешь  ты  теперь.
Но,  длинные  вопросы  для  ответов.
Закрой  свои  глаза,  они  не  знали  света.
Военные  машины,  как  болезнь.
Как  паразит,  что  душу  разъедает.
И  ничего  он  не  оставит,  кроме  могил.
Тем,  кто  и  дальше  лишь  копает.
Тем,  кого  увы  нам  не  спасти.
Пусть  это  будет  призыв  к  оружию.
Нам  нужно  упасть  в  друг  друга,  однажды.
Пусть  это  будет  призыв  к  оружию,
Чтоб  защитить  другого  и  каждого.

превод  на  русский  язык  ©Maggie  Be

28.12.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768529
рубрика: Поезія, Поэтические переводы
дата поступления 28.12.2017


Канатоходец

И,  как  отчаянный  канатоходец,
Я  продолжаю  идти  к  своей  цели.
У  меня  нет  права  на  промах.
Я  двигаюсь  вперед.  Неужели?
Тонкая  нить  под  моими  ногами.
Я  балансирую  между  правдой  и  ложью,
Которая  накапливалась  годами.
Пусть  кажется,  что  это  не  возможно!
Пусть  все  думают,  что  это  иллюзия.
Пускай  считают,  что  всё  не  по  правде.
Но  раз  мой  мир  уже  разрушен,
Пусть  это  будет  последним  парадом!

©Maggie  Be

27.12.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768312
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 27.12.2017


Не питай

Не  питай  мене,  що  зі  мною.
Не  питай,  бо  пояснень  нема.
Зрозуміти  не  можу  так  просто,
Чом  в  душі  моїй  знову  зима.

Я  заплуталась  в  своїх  бажаннях.
Я  заплуталась  у  почуттях.
І  для  чого  мені  ці  страждання?
Ті,  що  вигадала  сама...

Я  не  можу  буть  просто  щасливою.
Не  виходить  у  мене  так  жить.
Хоч  було  так  завжди  та,  можливо
Перекреслить  усе  одна  мить.

І  та  нитка  душевна  порветься.
Й  вільна  стану  я  назавжди
Від  тягот  цих.  На  мене  не  сердься,
Коли  я  пропаду  в  нікуди.

©Maggie  Be

27.12.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768308
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.12.2017


Малюнки й фотографії…

Малюнки  й  фотографії
Це  свідома  візуалізація
Нашої  пам'яті.
Аби  ми  могли  згадувать.
Хоча  важливе  не  забувається
І  в  сум'ятті.
Записки,  повідомлення,  листи
Це  все  лише  нагадування
Навколишньому  світу
Що  я  є.  Що  я  живий.
Це  все  лишень  підтвердження
Незавершеного  циклу,
Який  пройде  кожен  із  нас.
Не  залежно  від  його  бажання.
Від  народження  до  смерті.
У  кожного  відведений  свій  час
На  його  проходження.
Вирішуй,  як  його  провести.
©Maggie  Be

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2017


IMPOSSIBLE

Do  you  sleep?
You  see  beautiful  dreams.
Because  you  fell  asleep  for  ever.
I  want  you  back.
In  this  battle  i  suffer  defeat.
It  is  impossible  to  forget  now.
Never  possible.
It  is  impossible  to  strike  out
Forever  from  my  memory.
It  is  impossible
Every  f  u  c  k  i  n  g  morning,  wake  up
And  remember,
Because  the  time  has  stopped  for  me.

Посвящается  Честеру  Беннингтону.  Автор  рисунка  тоже  я.

©Maggie  Be

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754701
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 10.10.2017


Talk to me with music

Talk  to  me  with  music.
Do  not  say:  "I  do  not  feel  anymore!"
My  feelings  have  consequences,
Which  have  been  never  before.

Talk  to  me  today  and  always.
Because  it  matters  to  me.
I  hear  your  beautiful  voice.
It's  my  envision,  but  I  see.

©Maggie  Be

12.09.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750349
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 12.09.2017


_____________

Я  хочу  писать  так,  как  будто  ты  это  увидишь.
Я  хочу  говорить  так,  как  будто  ты  это  услышишь.
Я  хочу  чувствовать  так,  как  будто  это  все  на  самом  деле.
Иначе  земля  исчезнет  с  под  моих  ног.
И  она  уйдет,  когда  я  опомнюсь.
Но  будет  уже  поздно.
Слишком  поздно.

8  сентября  2017  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749832
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 08.09.2017


Между миром и вечностью

Подняв  голову  к  небесам,
Я  увижу  там  твой  взгляд.
Не  важно,  что  мы  сделаем.
Время  не  вернуть  назад.

Время  катится  вперед.
Каждый  день  тяжелее  прежнего.
Я  не  знаю,  как  ты  себя  смог
Разделить  между  миром  и  вечностью.

В  мое  сердце  вонзил  нож.
Вынув  его,  разрежу  на  части.
Теперь  с  этим  буду  жить,  ну  и  что.
Изменить  это  не  в  моей  власти.

8  сентября  2017  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749829
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.09.2017


Dear Chester Bennington

Не  вбивай  мене  дощ,  не  вбивай.
Не  души  мене  сум,  не  души.
Не  чіпай  мене  біль,  не  чіпай.
І  скорбота,  в  покої  лиши.

Кожен  ранок,  як  сонце  встає,
Відкриваю  своє  я  вікно.
І  в  нім  бачу  я  тільки  тебе.
І  почую  твій  глос  я  знов.

Не  чіпай  мене  вітер,  чекай!
Якщо  зможеш,  його  поверни.
Як  не  зможеш,  то  і  нехай.
Тоді  спогади  мої  зітри...

Як  же  боляче  згадувать  знов,
Що  тебе  більш  нема  назавжди.
Коли  бачу  твій  образ,  немов.
Як  раніше  усе.  Але  ні!

Як  мені  свою  біль  побороть?
Як  про  тебе  не  думать,  скажи?
Та  не  можу  зробити  я  крок
Лиш  до  тебе,  бо  й  так  на  межі.

І  навіщо  зробив  це  з  собою?
Не  вкладається  у  голові...
Цього  зрозуміть  я  не  зможу
Мабуть,  ніколи  у  житті.

І  не  можу  я  тугу  розвіять.
Хоч  пройшов  уже  деякий  час.
Я  не  можу  і  досі  повірить,
Що  твій  вогник  назавжди  погас.

P.S.  Безмежно  сумую  за  тобою,  дорогий  Честер.  Не  перестаю  захоплюватися  тобою  навіть  тепер,  коли  тебе  більше  немає.  Десять  років  ти  і  твоя  музика,  твій  голос,  супроводжували  моє  життя.  Я  вдячна  тобі  за  це.  Ти  будеш  вічно  жити  в  моєму  серці.


Автор  малюнка  також  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749026
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.09.2017


На відстані

В  цей  вечір  ми  будемо  слухати  шепіт  зірок.
Ми  будем  по  різні  кінці  земної  кулі.
І  почуєм  й  побачимо  їх  одинаково.
Нехай,  я  не  можу  зробити  до  тебе  один  лише  крок.
Прислуха́йся  до  них,  і  тоді  ти  почуєш:
"Відстань  не  має  ніякого  значення!.."

Важливо  сьогодні  для  мене  тільки  одне.
Я  не  хочу,  щоб  знав  про  це  хтось.  Але  ж  як  приховати?
Ти  зможеш  читать  ці  рядки  між  зірок:
"Для  мене  важливо  лиш  те,  що  ти  є!.."
А  більше  тобі  про  це  все  і  не  треба  знати.
Та  сьогодні  у  нас  ціле  небо  і  зорі  на  двох.

16  серпня  2017р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2017


О прошлом

Так  трудно  избежать  неизбежного.
Невозможно  избавится  прошлого.
Я  люблю  тебя  ведь,  по-прежнему.
Кажется...  заброшенным
Мир,  в  котором  я  выросла  девочкой,
Мир,  в  котором  я  выросла  женщиной.
Мир,  который  исчез.  И  теперь
Появился  мир  новый  без  прелестей.
Он  утратил  мечты  и  иллюзии.
Он  утратил  надежды  напрасные.
Может  быть,  это  и  к  лучшему.
А  может  и  нет,  а  угадывать
Желания  нет.  Вряд  ли  будет.
Но  я  расскажу  по  секрету:
Мне  совсем  ведь  не  было  трудно
Любить,  не  получая  ответа.

25  мая  2017  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735008
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 25.05.2017


КОШКА

Маленькая  кошка
О  чем  то  там  мечтала,
Грелась  на  окошке,
Медленно  зевала.
И  вот  она  вдруг  вспомнила,
Что  как-то  обещала
Прийти  сегодня  вовремя
К  Котейке  на  свиданье.
С  окошка  она  спрыгнула
И  даже  не  чесалась.
И  кошечка  так  быстренько
Вдруг  засобиралась.
И  мерит  она  бантики
И  ободки  на  шею,
Мурлыкает,  любуется
Красотой  своею.
И  коготки  почистила,
И  шубку  распушила,
И  надушилась  рыбкою.
Одела  все,  что  было.
И  так  устала  кошечка,
Пока,  лишь,  собиралась.
Осталось  ведь  немножечко.
Так  сладко  потянулась
И...  клубочком  вновь  свернулась,
Прищурив  мило  глазки.
"Пускай  там  ждет  Котейка,
А  я  тут  буду  спатки".
И  маленькая  Кошечка
Уснула  на  подушке.
Котейка  ждет,  волнуется
О  своей  подружке.
Целый  вечер  ждал  ее,
А  она  лишь  спала.
И  проснулась  Кошечка
Очень-очень  рано.
Вспомнила  Котеечьку  -
Вышла  на  аллейку,
Села  на  скамеечку.
Дальше  ждет  Котейку.
Час  сидит,  другой  сидит  -
Нету  друга  рядом.
Вот  он  бежит  по  улице
Весь  грязный,  но  с  цветами.
Ведь  всю  ночь  искал  ее,
Шастал  он  дворами.
Заглядывал  в  мусорки.
Даже  дрался  с  псами.
Стало  стыдно  Кошечке
За  свою  проделку,
Больше  не  опаздывает
На  свидание  к  Котейке!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734479
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.05.2017


Соскучилась

В  тот  час,  когда  тебя  нету  рядом,
Любой  напиток  кажется  ядом,
Вкуснейшие  блюда  просто  без  вкуса,
Веселье  умерло,  пришло  время  грусти.

В  тот  час,  когда  тебя  рядом  нету
Тьма  поглотила,  нет  места  свету.
Музыка  ноты  по  стенам  бросает,
В  тот  час,  когда  тебя  мне  не  хватает.

Воздух  в  вакуум  вмиг  превратился,
Процессор  в  компьютере  вдруг  запылился.
Сердце  в  груди  замолчало  без  боли  -
Мое  сердце  стучит  только  рядом  с  тобою.

Бессмысленной  жизнь  моя  без  тебя  стала.
Без  тебя  места  мне  в  комнате  мало.
Дни  все  мелькают,  проходит  все  мимо
В  тот  час,  когда  я  не  рядом  с  любимым.

19  апреля  2013  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733305
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.05.2017


Лови свої щасливі миті

В  середині  мене  наче  щось  застрягло.
Невиплеснуті  емоціі,  неспалені  й  непрожиті.
Мені  себе  в  собі  так  мало.
Доводиться  змінюватись,  й  не  факт,  що  на  краще.
Біжи,  втікай  нестримно,  дико...
Живи!  Не  зупиняйся,  бо  далі  буде  важче.
Лови  свої  щасливі  миті.
Лови  їх  швидше,  поки  пізно  ще  не  стало.
Поки  є  час.  Він  тане  на  гарячому  граніті.
Все  рівно,  завтра  ми  будем  згадувати
Із  тим  солодкуватим  смутком
Своє  "сьогодні".  От  побачиш.

24  квітня  2017  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730313
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.04.2017


Під мостом лежить моє кохання

Під  мостом  лежить  моє  кохання
Замордоване,  зацьковане  собаками.
Коли  ж  ми  бачилися  з  ним  востаннє?
На  жаль,  того  я  вже  і  не  пригадую.
Хмільне,  якось  по  вулицям  плелося,
Притримуючись  з  ліхтарем  за  руки.
Мені  тоді  навіть  здалося,
Що  то  все  не  серйозно  і  від  скуки.
Хто  бачив  з  вас  моє  кохання?
Може  хоч  ви  його  стрічали?
Ви  не  знайомі?  Так  печально...
Виходить,  й  я  його  не  знала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2016


Холодно

Тут  холодно.
Я  маю  на  увазі  всі
Різноманітності  цього
Небагатогранного  слова.
Холодно.
Ти  не  запитуй  краще,  бо,
Доведеться  пояснювать
Те,  чого  розповідать  не  можна.
Тут  справді  холодно.
Не  знаю,  як  ти  можеш
Продовжувать  тут  існувати.
Безперечно  холодно.
Треба  зав"язувать  тугіше
Й  з  собою  брать  свої  думки.
І  свої  мрії  теж.  Нести
Туди  їх,  де  вже  не  буде
Нам  з  тобою  так
Холодно.
Я  не  закінчила.  Пішли.
Треба  скоріше.  Не  забудь.
Візьми  найголовніше.
Бо  тут  холодно.
Занадто  холодно  для  мене.
Холодні  стіни  і  слова,
Холодний  погляд...  не  про  те
Сказать  хотіла,  не  змогла.
Мені  тут  холодно  з  тобою.
Захолоділи  почуття.
Твоя  любов  така  ж  холодна,
Як  металева  ця  труба.
Я  замерзаю  тут.  І  губи
Уже  не  зможуть  цілувать.
Занадто  холодно,  щоб  руки
Змогли  хоч  трохи  обіймать.
Нам  треба  йти,  поки  не  стали
І  ми  холодними,  як  дим.
Ти  знаєш,  нам,  я  не  сказала,
Йти  в  різні  сторони.  Прости.  

13  листопада  2016  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2016


БЕЗМЯТЕЖНОСТЬ - ИСЦЕЛЕНИЕ РАЗУМА

Безмятежность  -  исцеление  разума.
Кто  поспорит?  Не  буду  и  спрашивать...
Кто  докажет?  Вопрос  такой:  надо  ли?
Все  так  просто.  Достаточно  знания.

Кто  захочет  -  встанет  и  выйдет.
Вас  никто  ведь  не  держит.  Вы  -  личности.
Но  тот,  кто  все  это  примет  -
Ваше  право,  делайте  выводы.

Каждый  знает,  дорога  тернистая.
Будь  ты  мал,  ли  велик  -  одинаково.
Если  идешь  по  пути  истины  -
Попадешь  во  врата  своего  разума.

Никто  не  знает  лучше  тебя,
Твои  проблемы,  твои  страхи,  твое  горе.
Никто  не  скажет  точнее,  чем  ты,
В  чем  причина,  как  решить,  чего  это  стоит.
 
Жизнь  -  страница  из  книги.  Ты  -  автор.
И  тебе  ведь  писать  в  ней  чернилами.
И  ты  вправе  решать  по  азарту,
Или  сделать  расчеты  простые.

Это  все.  Дальше  вы  знаете.
Вы  увидели  свет  в  окне  башни.
С  позволения  вашего  удаляюсь  я.
Предстоит  и  мне  путь  до  бескрайности.  

3  июня  2013  г

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447086
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.09.2013


Я мешкаю на власній хмаринці…

Я  мешкаю  на  власній  хмаринці,
Далеко  від  людей  і  нудного  суспільства.
Я  зустріну  тебе  на  небесній  зупинці.
Там  не  має  жорстоких  речей  і  насильства.
Ти  стопатимеш  кожен  маленький  кораблик,
Побудований  з  мрій  й  безтурботних  ілюзій.
А  я  тебе  тисячі  років  шукала
І  нарешті  знайшла,  але  знов  оминула.
Ти  услід  мені  будеш  скорботно  дивиться.
Ти  чекав  мене  також  там  же  роками,
І  знов  одинокий  там  залишився
Край  дороги  із  заплаканими  очами.
Пролечу  я  так  тихо  і  не  озирнуся,
Хоч  страждатиму  довго  без  тебе,  коханий.
Я  не  знаю  чому,  але  має  так  бути,
І  я  знову  на  нове  коло  вертаюсь.
Я  так  сильно  боюсь,  що  якось  не  буде
Тебе  на  старому  зустрічей  місці,
Бо  ти  про  мене  вже  забудеш,
А  я  пролечу  й  розіб"юся  на  місці.
І  так  воно  й  далі  роками  літаю,
А  ти  безнадійно  стоїш  край  дороги.
Чому  я  роблю  так,  сама  лиш  не  знаю,
Але  і  спинитися  також  не  можу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2012


Лист віртуальному другу

Терпкий  смак  м"яти  в  мене  на  вустах.
Солодкий  погляд  твій  вбиває.
А  пам"ятаєш,  ти  писав
Мені  листи?  Не  пам"ятаєш?
Нехай  і  так.  Усе  минулось.
Хай  буде  все  як  і  було.
І  наші  ті  безсонні  ночі,
За  монітором  часу  плин.
Я  повернути  час  так  хочу
І  написать:  "Скучаю...".  Лиш
Тепер  занадто  пізно  думать,
Занадто  пізно  забувать
Свій  простір  неймовірних  буднів.
Лишилось  все  давно  у  снах.
Холоне  моя  чашка  чаю.
Погляну  знов  на  монітор.
Ти  приїзди,  тебе  чекаю,
Чекаю  я  тебе  давно!
Ти  був  зі  мною  поруч  в  смутку,
Коли  я  плакала  перед  компом.
Цього  ніколи  не  забуду.
Я  посміхнуся  тобі  знов,
Хоча  цього  ти  не  побачиш,
Але  ти  знаєш  на  перед,
Що  я  уже  тепер  не  плачу,
І  посміхнешся  мені  теж))
Ти  не  повіриш,  ти  став  другом,
Найближчим  другом  у  житті.
Я  вже  ніколи  не  забуду
Скільки  для  мене  зробив  ти.
Для  мене  став  ти  другим  братом,
В  якомусь  плані  був  взірцем.
Я  тобі  дуже  сильно  вдячна.
Не  забувай  мене  тепер))
Я  буду  знов  тобі  писати  
Ці  найбезглуздіші  листи,
Й  насмілюсь  тебе  попрохати:
Знайди  хвилинку,  напиши!)
Колись  тебе  я  всеж  зустріну
І  міцно-міцно  обійму.
Я  хочу  щоб  ти  знав,  що  щиро
Тебе  люблю  я  і  ціню:)*
Люблю  як  друга,  зрозуміло,
Як  брата  старшого.  Тепер
Мене  втішати  не  потрібно
Тому  що  не  сумую  вже.
Тебе  я  попрошу  ще  дещо:
Скоріше,  сонце,  приїзжай!)
Ми  живемо  не  так  далеко...
Ну  все.  Цілую  в  ніс.  Бувай:)**

P.S.  Сподіваюсь,  ти  прочитаєш  цього  листа  і  зрозумієш,  що  він  написаний  саме  для  тебе)))

08.12.12

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2012


Слова не мають значення…

Слова  не  мають  значення,
Коли  й  так  розумієш
В  моїм  житті  призначення
Своє.  Його  не  зміниш.
Ніщо  не  має  значення,
Коли  когось  кохаєш
По-справжньому.  Розказуєш,
Що  сам  про  те  не  знаєш.
Гарячі  руки  бачили,
А  очі  відчували,
Як  душі  наші  схвачувались
І  умлівали  з  нами.
Холодний  вітер  зближував
Тіла,  що  й  так  горіли.
І  ми  ставали  ближчими.
Як  так,  не  розумію...
Те  світле  почуття  в  долонях
Несу  тобі.  Лиш  втримати  б.
Хай  сонце  б"є  мені  у  скроні,
А  вітер  підганяє  в  спину.
Я  принесу.  І  зрозумієш  ти,
Що  хтіла  я  тобі  сказать.
Без  слів.  Лиш  погляд  мій  розмірено
Ти  зможеш  легко  прочитать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2012


КОЛИ ДО ГУБ ТВОЇХ…

коли  до  губ  твоїх
торкнуся  на  світанні
я  прошепчу  тобі
як  я  тебе  люблю
коли  відкриєш  очі
і  мене  побачиш
посміхнешся  ти
а  я  тобі  скажу
милий  мій  коханий
любий  мій  рідний
я  не  хотіла
порушить  твій  сон
бо  ти  так  мило
мруживсь  і  вії
лиш  мерехтіли
над  твоїм  чолом
легко  гойдалось
пасмо  золотаве
а  я  розглядала
тебе  як  ти  спиш
ти  такий  милий
тебе  я  кохаю
понад  усе
чому  ти  мовчиш?
а  ти  посміхнешся
мені  знову  ніжно
і  скажеш  що  слухаєш
мої  слова
і  скажеш  що  любиш
мене  так  безмежно
а  я  пригорнусь
до  грудей  твоїх  так
щоб  можна  почути
стукіт  серденька
і  задрімаю
на  твоїм  плечі
а  ти  мені  скажеш
моя  маленька
знов  закуняла
ще  трохи  поспи
і  ти  поцілуєш  мене
ніжно  в  скроню
чарівний  присниться
мені  гарний  сон
як  ми  на  хмаринці
літаєм  з  тобою
тобі  розповім
як  прокинусь  я  знов
і  скажу  я  не  хочу
щоб  ти  кудись  йшов
і  будеш  так  довго
лежати  зі  мною
мене  цілувать
й  говорить  про  любов...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2012


ВЖЕ ЖОВТЕНЬ

Вже  жовтень,
А  жити  ще  так  хочеться.
Легкий  безлад
На  голові.
Втім,  і  в  голові  також.
Вже  жовтень,
А  я  й  не  заморочуюсь,
Що  буде  з  нами  завтра.
Листочок  у  вікні
Тихенько  пролітає.
Це  Осінь  стукає
Мені  у  шибку.
Прийшла  розбудити
Моє  сумління.
А  я  послухаю  
Її  уважно.  Швидко
Збагну,  що  вона
Хотіла  сказати.
Розбити  б  лиш  ту  шибку
В  дрібні,  дрібненькі  скалки.
Сказати:  "я  не  хотіла..."
Буде  пізно,
Коли  вона  пораниться.
І  сліз  буде  не  видно,
Не  буде  чутно  плачу.
Вона  тоді  не  скаже.
Вона  мені  пробачить,
Бо  так  було  в  нас  завжди.
Вже  жовтень,
А  я  ще  мрію
Зустріть  її  на  підвіконні.
Можливо,  ти  мені  не  віриш,
Я  бачила  її  учора.
Вона  тримала  у  долоні
Те,  що  приносить  мені  радість  -
Осінні  барви:  жовті  і  червоні,
Навіюють  осінній  запах.
Вже  жовтень.
Так  минуло  швидко
Бабене  літо  кольорове.
А  я  іще  ніяк  не  звикну,
Що  я  вже  не  ходжу  до  школи.
Все  згадую  минулі  роки
Маленьких  втіх,  веселих  буднів.
Немовби  досі  чую  кроки
Позаспиною...  Так,  як  було
Воно  тепер  уже  не  буде...
А  я  так  хочу,  хоч  не  мить
Туди  вернутись.  Безпритульна
Моя  осіння  мрія  лиш.
Вже  жовтень,
А  небо  синє-синє
І  хмарки  білі  і  пухкі.
Вже  жовтень,
А  я  ще  хочу  жити.
Тепер  щаслива  я.  Мені
Так  хочеться  побачить  Осінь,
Цілком  відчуть  її  в  собі.

5  жовтня  2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2012


КОРОЛЕВА

кололева  без  тебе  сходить  на  небо  слави
дивиться  з  гори.  де  ви?  так  треба
позирає  на  всіх.  мружить  очі  лукаво
тепер  вона  входить  в  екстаз
вона  знає  для  чого  усі  ті  розмови
вона  чує  і  знову  вигадує  щось
щоби  знову  не  прийти  додому
щоб  дурів  ти  за  чашкою  кави  в  той  час
коли  вона  знає  про  твої  бажання
про  твої  страждання  й  нестримний  психоз
вона  позвонить  тобі  востаннє
й  промовить  ніби  не  в  серйоз:
"ти  ж  знаєш  як  я  тебе  сильно  кохаю"
не  вірив  би  ти  їй.  безглуздо  то  всьо
королева  знає  що  вона  робить
королева  знає.  ти  дурень.  однак
вона  не  здогадується.  видалив  номер
і  викреслив  з  списку  знайомих.  ось  так

3  липня  2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2012


УПАЛА В КАЛЮЖУ…

упала  в  калюжу.  страх
обличчям  в  багнюку.  безсилля
мене  вбиває.  так
моральне  лиш  насилля
і  лезом  по  венах.  біль
і  вузол  на  шиї  то  сором
а  ти  мене  розбив
і  розтоптав  докором
по  венам  ллється  дим
в  легені  кров  проступила
а  ти  мене  залишив
із  своїм  сумлінням.  не  в  силі
виткати  ті  рядки
що  тобі  недоговорила
й  лишити  б  тобі  навіки
у  пам"яті.  оборонила
тебе  від  своїх  почуттів
когось  від  ницого  жарту
нехай.  сама  розберусь
ти  думав  що  це  фатум
нехай  усе  як  і  є
нехай.  не  твої  це  хвороби
хоч  я  втомилась  вже
але  іще  постою
за  свою  правду  і
за  своє  щастя.  може
а  ти  ОСТАННІЙ  псих
який  був  в  моїй  долі

14  червня  2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2012


АНАЛОГ ЕЛІКСИРУ ЩАСТЯ

не  дивися  на  мене  з-під  лоба
ти  прекрасно  все  сам  розумієш
кохання  для  мене  хвороба
яку  як  не  як  вже  не  сцілиш
можеш  думать  що  я  ігнорую
можеш  думать  що  тебе  терзаю
це  так  я  тебе  лікую
почекай  не  все  відразу
ти  приймеш  мої  пігулки
перша  ревність  друга  образи
третя  буде  пізніше  розлука
я  боюся  хвороба  заразна
ти  лікуйся  від  мене  скоріше
і  подумай  чи  це  тобі  треба
бо  далі  буде  гірше
почнеться  звикання  до  мене
четверта  буде  отрута
аналог  еліксиру  щастя
вона  розв'яже  пута
і  ти  зрозумієш  на  що
тобі  я  слова  говорила
тобі  подавала  знаки
але  я  помилку  зробила
і  стала  така  ж  пропаща
я  випила  ту  міктуру
що  треба  було  тобі  дати
і  так  воно  все  повернулось
не  можу  тепер  розв'язати
не  маю  рецепту  від  тебе
не  маю  вже  трав  всі  зачахли
тепер  закохалась  так  треба
мені  вже  нема  що  втрачати

14  травня  2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348752
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.07.2012


ПАРАФІН

парафінова  фея
в  обіймах  морфея
спитай  мене  де  я
забий  мої  двері
промовчи  все  зухвало
повітря  замало
давно  все  пропало
і  в  душу  запало
відкрий  мої  вікна
увінчані  вічно
пов'яли  всі  свічі
хто  ж  їх  покалічив
дави  мою  душу
гної  моє  тіло
хоч  так  і  невміло
але  я  все  ж  мушу
відкрить  свої  очі
зламать  свої  стіни
хоч  із  парафіну
але  все  ж  хороші
розбити  свій  морок
отримати  щастя
не  знаю  лиш  нащо
із  темних  коробок
розкинути  крила
порізать  повітря
розвіять  по  вітру
як  чорні  вітрила
жбурнути  в  обличчя
й  сказати  ти  лишній
покинути  лихо
залишить  на  втіху
розбиті  надії
загублені  мрії
убиті  світанком
які  під  серпанком
ведуть  знов  до  тебе
на  зоряне  небо
я  гляну  на  себе
я  знаю  не  треба
нема  в  цьому  сенсу
ти  знаєш  не  сердься
я  буду  з  тобою
твоя  я  без  бою
розбита  на  двоє
не  маю  спокою
не  маю  кохання
лиш  маюсь  в  останнє
в  останнє  дивлюся
не  фоні  дискусій
на  фоніі  ілюзій
я  більше  не  злюся

16  травня  2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2012


Ми сиділи на лавці в парку…

Ми  сиділи  на  лавці  в  парку,
І  над  нами  кружляло  кохання.
Викладали  долю  свою,
Наче  пазлами  по  асвальту.
Жовтокоса  осінь-сестра
Нас  звела  непомітно  з  тобою,
І  моя  довга  й  тяжка  журба
Підкорилась  любові  без  бою.
Я  дивилась  у  очі  твої
Наче  в  зеркало.  Так  спокійно
Мені  поруч  з  тобою.  Не  йди!
Ті  хвилини  з  тобою  безцінні.
Тихо  мліла  холодна  рука
У  твоїх  гарячих  долонях,
І  злетіла  на  крилах  душа
В  небо  щастя,  повите  любов"ю.
Тріпотіло  серденько  моє,
Ти  його  заспокоїв  цілунком.
Я  не  вірю,  що  все  те  пройде
Нечітким  ледь  помітним  малюнком.

29  вересня  2011  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2011


Ой ген-ген за полем доля…

Ой  ген-ген  за  полем  доля,
Десь  за  виднокраєм...
Сидить  дівка  серед  поля,
Ридає  без  краю.
І  рида  вона,  сердешна,
Нема  їй  покою.
Проклинає  день  прийдешній,
Не  боїться  Бога.
В  тузі  в  неї  дні  минають,
Пропадають  ночі.
Думки  серце  розпинають,
Розривають  мозок.
Тужить  дівка  чорноброва
За  своїм  коханим,
Вже  чека  його  півроку,
А  його  немає.
Десь  пішов  за  Батьківщину
Голови  ламати.
"Не  вернувся,  знач'  загинув..."
А  що  ще  гадати?
"Десь  поліг  в  нерівнім  бою
За  свою  Вкраїну...",
Проміняв  свою  він  долю
І  свою  дівчину
На  незнану  ніким  славу,
Ніким  не  почуту.
А  за  ним  вона  вмирає.
Як  же  тепер  бути?
В  далину  вона  погляне  -
Все  чека  на  нього,
Козака  її  немає,
А  вона  -  у  воду.
"Краще  й  мені  не  ходити
По  землі  без  нього,
Бо  не  хочу  я  любити
Більше  вже  нікого!".
Та  й  втопилася  дівчина
Чорноброва,  гарна,
І  себе  вона  згубила,
Виявилось,  марно:
Був  живий  її  коханий,
Та  десь  забарився,
Повернувсь  -  її  немає,
Трохи  запізнився.
І  нема  тії  дівчини,
Ніхто  й  не  згадає,
А  козак  собі  і  далі
П'є  та  лиш  гуляє.

10  листопада  2011р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2011


ЙОГО УБИЛИ

Його  убили.
Повели
Сторожі  смерті
Назавжди.
Його  нестало
І  тепер
Побачить  пекло.
Та  невже?
Його  убили
Позавчора...
Промчалось  вітром
По  околах.
Його  убили.
Розтоптали
Клубок  життя
Й  нитки  порвали.
Його  нестало...
Так  нестримно
Вона  кричала...
Хто  їй  винен???!!!
Його  убили.
Закопали
Й,  мабуть,  надгробка
Ще  немає...
Така  сира,
Ще  зовсім  свіжа
Лежить  земелька
На  могилі.
Покладеш  квіти.
Підведешся.
Й  далеко  підеш.
Не  вернешся.
А  він  лишиться
Там  лежати
І  цілу  вічність
Дожидати,
І  він  чекати
Завше  буде
На  твої  очі,
Твої  руки...
А  їх  другий
Хтось,  може,  баче,
Зовсім  чужий,
Але  неначе
Ти  його  знала
Цілу  вічність,
Та  не  сказала,
Не  стерпіла...
Його  убили
Так  безжально.
Кому  лишили
Стареньку  маму?!!
Тепер  самотня,
Скорбна,  сива...
Забута,  світу
Неважлива...
Хто  провіда,
Приголубить?
Як  дожити  віку?
Сумно...
Його  убили.
Не  шкодують:
"Він  був  скотина...".
Хто  ж  з  нас  люди????!!!!!
Ще  молодим
Його  убили,
Але,  скажіть,
Кому  лишили
Його  дітей????
Дочку  і  сина??
Маленький  носик,
Очки  сині...
А  що  ж  їм  скаже
Тепер  мати?
Що  на  війні
Загинув  тато?
А  що  їм  скаже
Тепер  ненька?
Що  він  пілот?..
Вже  не  маленькі...
Все  розуміють,
Чому  в  скорботі,
Чому  рида
Вона  що  ночі...
Його  убили.
Та  хто  скаже:
Завішо  вбили?!!
Покарали?
Завішо,  люди?!!!
Так  болюче
Згадать  ту  ніч
Страшну,  жагучу.
Вона  убила.
Та  навіщо?
Його  любила,
Але  лишня
Вона  була
В  його  житті,
Та  не  змогла
Пробачить.  Ні.
Пробачить  те,
Що  він  казав,
Із  нею  був,
Її  кохав...
Але  чомусь
Від  неї  втік.
Злякавсь,  пішов.
Забув  навік.
Та  через  роки
Повернувсь
Й  сказав  їй:
"Я  іще  люблю...".
Вона  йому:
"І  я."  -  в  отвіт
І  йому  в  серце
Вткнула  ніж.
"Іще  люблю...
Та  що  ж  сказать?
Люби,  а  я
Не  хочу  так...".
Його  убили,
Повели
Сторожі  смерті
Назавжди.
Його  убили,
Повели...
А  може  він
Те  заслужив???

21.04.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2011


Я сьогодні дивилась в вікно…

Я  сьогодні  дивилась  в  вікно,
Як  верталась  додому,  з  вагона,
Споглядала  надворі  кіно,
Перехожі  були  в  нім  актори.
Сіра  маса  і  купа  гримас.
Як  твій  погляд  у  ній  не  згубити?
Без  кольору  і  без  прикрас,
Без  сонця  ясного,  без  квітів...
Учора      капав      дощ.
Та  що  там  капав...    Ливень!
А      я      питала:      що    ж?
Та    що    ж    мені    робити?
Я      втратила      тебе,
Коли      ти    був      зі      мною.
Тебе    не      хочу      вже,
Для    мене    ти    був    вчора...

07.07.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269842
рубрика: Інше, Iнтимна лірика
дата поступления 12.07.2011


Хмаринка й Котик

У  небі  Хмарка  пустувала,
Весела,  райдужно  сміялась,
І  з  буйним  Вітерцем  кружляла,
І  Сонця  променем  вмивалась.
І  ось,  одного  разу  Хмарка
Летіла  дуже-дуже  низько,
І  в  свіжих  вогниках  світанку
Кота  зустріла  серед  хмизу.
Вона  йому  враз  посміхнулась,
А  він  дрімав  і  очки  мружив.
Коточок  той  їй  приглянувся,
Але  вона  йому  не  дуже.
Точніш,  її  він  не  помітив,
Лиш  чхнув  і  на  вікно  поліз,
А  нашу  Хмарку  поніс  Вітер,
І  покотив  у  верболіз.
Вона  до  нього  прилітала,
Він  не  любив  її  присутність,
Хоч  як  вона  йому  шептала  -
Їй  у  отвіт  він  лиш  насупивсь.
Бо  він,  Котяка,  любить  Сонце,
Йому  близьке  його  тепло.
Він  виглядає  у  віконце  -
Вона  чекає  там  давно.
На  неї  був  той  Кіт  сердитий,
Вона  пухка,  прозора,  біла,
Завадить  Сонечку  світити.
Сама  його  зігріть  не  вміла.
І  милувалася  ночами
Вона  його  хвилястим  вусом
Допоки  ще  лиш  не  світало  -
Нажаль,  тоді  вона  йти  мусить.
І  поміж  зірок  колихала
Кота  біленького  малого,
На  нього  падала  туманом,
Хоча  він  не  любив  вологу.
Але  коли  зима  настала
Він  не  сидів  більш  на  віконці,
Від  холоду  він  заховався,
Бо  більш  не  гріло  його  Сонце.
За  ним  Хмаринка  сумувала,
Хотіла  була  лиш  заплакать,
Але  на  землю  снігом  впала,
Сніжинкой  на  котячих  лапках.
Згадав  Коток  свою  Хмаринку,
Яка  все  літо  докучала,
І  вибі  лише  на  хвилинку
Побачиться  -  її  не  стало.
Він  нявкнув  тихо  їй:  "Та  де  ж  ти?
Хмаринко,  люба,  де  ж  ти  зникла?".
Повсюду  лиш  тяжкі  замети
Й  струнка  сосна  в  снігу  поникла.
Її  шукав  він,  бігав,  скільки  сили
В  сердешного  Коточка  було.
"На  кого  ж  ти  мене  лишила?!".
Забрьохав  свою  білу  шубку.
Але  почув  він  ніжний  шепіт:
"Я  тут,  коханий,  поряд,  любий!.."  -
Виблискувало  на  деревах,
Вона  була  тепер  повсюди.
Нарешті  Котик  посміхнувся.
Шептала  Хмарочка  на  вушко:
"Завжди  тебе  кохати  буду...",
А  він  лишився  непорушний.
Застиг  його  стекляний  погляд
На  тій  Сніжиночці,  котра
Зуміла  нишком  приворожить
Малого  білого  Кота.

08.06.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2011


МАГНІТ

Твій  погляд  -  то  магніт,
Твої  рядки  -  розп'яття,
Розп'яття  у  душі,
Слова  твої  -  багаття.
Я  посміхнусь  тобі,
Тебе  цим  причарую,
Так,  як  чаруєш  ти,
Та,  краще,  промовчу  я...

18.04.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2011


ДЗВІНОК

Я  хочу  так,  щоб  ти  любив...
Мене  любив.  Але  не  буде...
Не  буде,  так,  як  увісні,
Бо  мене  твій  дзвінок  розбудить.
А  я  спитаю:  "Що  хотів?".
Ти      мені      скажеш:
"Та    ну    хто    зна...".
Та  словом  ти  цим  залишив
У  моїй  пам'яті  морози...

18.04.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2011


СВІТАНОК

Дочекайся  сходу  сонця.
Дочекайся,  не  засни,
І  заглянь  в  своє  віконце  -
Це  і  є  кінець  весни.
Подивись  на  сонце  ясне.
Подивись  і  усміхнись.
Ти  ж  поглянь  як  гарно  й  красно.
Мов  край  неба  загорівсь.
Ще  надворі  тихо  дуже.
Мабуть,  сплять  усі  навколо.
Ти  ж  поглянь,  як  гарно,  друже,
Сонце  світить  світанково.
Тож  посидь  собі  тихенько.
Не  промов  із  вуст  ти  слів,
І  прислухайся  гарненько
В  жайворонків  дзвінкий  спів.

13.04.2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2011


Такий чудовий…

Такий  чудовий,
Незвичайний,
Незнайомий,
Дуже  гарний...
Твої  очі
Дуже  дивні
І  до  себе
Тягнуть  сильно...
Ця  усмішка
Просто  чудо,
Та,  між    іншим,
Я  не  буду
Залишати
В  серці  рану  -
Заросте
Вже  незабаром.
Тебе  бачу  -
Усміхнуся,
Так,  неначе
Ти  невкурсі...
Мене  бачиш  -
Посміхнешся
І  побачиш,
Як  трясеться
Моє  серце
У  долонях.
Не  спішу...
Хоча,  поволі
Я  несу
Його  до  тебе...
Ти  зажди,
Не  все,  як  треба...
Посміхнися
Біля  краю
Наших  зустріч.
Помираю.
Так  щемить
Душа  у  мене.
Залиши
Усе  як  небуть...
Подивись:
Я  не  сміюся.
Оглянись!
Я  не  вернуся...
У  очах
Я  бачу  небо,
У  твоїх.
Усе  як  треба.
Ти  в  моїх
Побачиш  пекло...
Не  для  всіх,
А  лиш  для  тебе
Погляд  мій
Вогнем  пала...
Точки  опору
Нема.
Підкосились
В  мене  ноги...
Незважай
На  ці  тривоги.
Я  піду,
Та  не  вернуся,
В  цю  весну
Я  вже  змінюся...
Щоб  ти  знав,
А  я  не  знала,
Щоб  кохав,
Я  -  не  сказала,
Щоб  хотів
Летіть  у  небо,
А  упав
У  моє  пекло,
Щоб  горів,
А  я  гасила,
Щоб  летів
На  рваних  крилах...
Як  тобі
Сказати  все  це?
Як  почуєш?
Як  озвешся?
Посумуй
Сьогодні  вранці,
Я  пішла..
Не  прийду  завтра...
Тижднів  два,
А,  може,  хто  зна
Я  чекаиму
На  когось...
Погляд  твій
Поза  вуалью
Назавжди
Запам'ятаю...

05.02.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254487
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.04.2011


Вона була сумна…

Вона  була  сумна,
Коли  на  її  душу
Упала  вагота
Страшна  і  не  порушна.
Вона  була  не  там,
Де  ми  були  учора,
Але  печаль  все  та  ж,
Все  та  ж  і  буде  знову.
Вона  жила  як  ми,
Але  для  неї  скінчено
Відтоді  назавжди,
Й  відтоді  вже  не  змінено,
Та  й  ми  були  не  там,
Коли  на  її  шию
Спустилася  петля.
Пітьмою  нас  накриє,
І  трісне  від  жалю
Те  серце  і  розіб'ється
Впаде  в  душу  мою
І,  може,  там  зігріється,
І  може  я  сцілю,
І  будеш  ти  оплакувать
Мою  печаль-змію,
Але  мене  не  згадувать...

19.04.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2011


Я ТВОЯ МРІЯ

Я    твоя    мрія,
Я    твоє    сонце,
Я  твоє  щастя,
Відкрий  лише  очі.
Я    твоя    зірка,
Що  пада  в  безодню
Блаженного  сміху
Тільки  з  тобою.
Я  і  твій  місяць  -
В  вікно  заглядаю,
Цілую  у  скроню
Й  миттєво  зникаю.
Я  твоя  радість,
Що  поза  хмарками
В  небі  блукає,
Тебе  дожидає...
Я  твоя  ніжність,
На  вії  схилилась,
Та  лиш  тобі  я
Тільки  наснилась...

16.04.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2011


З'ЇЖ МОЄ СЕРЦЕ

З'їж  моє  серце  на  сніданок.
Воно  смачне.  Я  запевняю.
В  вікно  тобі  всміхнеться  ранок.
Я  прошепчу:  тебе  кохаю!

З'їж  моє  серце  за  обідом.
Ще  соковите,  повне  крові.
Любов'ю  чистою  налите.
Такою  щирою  любов'ю.

З'їж  моє  серце  на  вечерю.
І  крихти  з  нього  ковтай  жадно.
З'їж  моє  серце.  І  тепер  я
Уся  цілком  тобі  підвладна.

13.11.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2011


Десь майорить у далині…

Десь  майорить  у  далині
Твій  погляд  щирий,  та  мені
До  нього  доступу  немає.
Чи  може  є?  Уже  не  знаю.
Хто  мені  скаже:  так  чи  ні?
Десь  тріпотять  на  вітрі  крила,
Які  сама  собі  зробила,
Та  ти  відняв  у  мене  їх.
Тепер  лунає  десь  твій  сміх,
Твій  голос...  вщент  мене  розбили.
Я  спочиваю  серед  них  -
Яскравих,  щирих,  золотих,
Які  мені  мій  світ  відкрили
І  щиро  сповнюють  вітрила
Вітрами  щастя  і  утіх.

21.12.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2011


МОЄМУ ЛЮБОМУ КОТИКУ

Я  сильно  так  тебе  любила
І  ти  мене  також  любив.
Чому  так  все?  Не  розумію.
І  де  мені  набратись  сил
Щоб  пережить  болючу  втрату?
Ну  як  мені  без  тебе  жить?
Ми  попрощаємося  завтра.
Так  хочеться  лиш  розбудить.
Ти  наче  спиш.  І  очі  мружиш.
Спокійно  так  собі  лежиш.
Я  пожалію  тебе,  любий,
Але  нажаль  востаннє  лиш.
Ти  мій  миленький,  мій  хороший,
Сіренький  котик  любий  мій,
Тебе  я  наостанок  прошу:
Приходь  частіше  в  мої  сни.
З  тобою  стрінемось  там  знову
Такі  щасливі,  як  колись.
Ти  посміхнешся,  наче  вдома
У  нас  ти  вдома  знов  з'явивсь.
І  ми  обнімемось,  як  рідні.
Я  поцілую  тебе  в  ніс.
Ти  мій  хороший  котик,  бідний.
Чому  ж  покинув  мене  ти?
Я  пам'ятати  тебе  буду,
І  ти  мене  не  забувай.
Сумую  за  тобою,  любий.
Надіюсь  ти  потрапив  в  Рай.

14.04.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253819
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.04.2011


А ти крадешся під вікном…

А  ти  крадешся  під  вікном.
Та  хто  ж  ти,  вічний  мій  прихильник?
І  твої  кроки  знову  й  знов...
Цей  стукіт  тихий.  Я  не  вмію
Шукать  в  тумані  погляд  твій
І  вогник  сигарети  бачить
У  тьмі  безодній.  Зрозумій.
І  що,  скажи,  для  тебе  значу?
Якщо  ти  любиш  -  підійди
Й  скажи  мені  це  прямо  в  вічі.
Якщо  не  любиш  -  то  іди
І  не  вертайся,  а  я  вічно
На  тебе  буду  в  тьмі  чекать.
В  якій  тебе  знайти  не  вміла.
І  з  кимось  буть.  Тебе  кохать
Своїм  серденьком  вже  знімілим.
Для  чого  все  це?  Поясни.
Для  чого  наші  всі  страждання?
Більш  не  приходь  до  мене  в  сни.
А  я  уб'ю  наше  кохання.

27.11.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2011


Це найстрашніша казка…

Це  найстрашніша  казка
Минулої  весни.
Це  не  твоя  поразка
Забутої  краси.
Розруха  без  сумління.
Кохання  без  проклять.
Повішене  терпіння
І  цвинтар  без  розп'ять.
Засмучена  усмішка
На  янгола  вустах.
І  чорно-біла  кішка
У  нього  на  руках.
Розтріпане  убрання,
Порізане  крило.
Заплакане  чекання.
Загублене  вино.
Химерні  мертві  квіти.
Порізана  рука.
Вони  такі  тендітні,
А  він  кудись  тіка.
То  усміхнися  ще  раз,
Мій  янголе  весни.
Я  знаю,  що  не  треба.
Мої  жахливі  сни
Такі  пусті  без  тебе,
Мій  янголе,  візьми
Мене  туди,  на  небо,
І  вже  тоді  -  лети.
Я  хочу  теж  літати.
Так  хочу  жить  щасливо.
Кохання,  сліз  не  знати.
Й  тебе  не  знать,  мій  милий!..

20.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2011


ОСТАННІЙ ВАЛЬС

-  Я  так  не  хочу  залишитись  в  своєму  домі  пустоти.  Я  хочу  вмерти.  Й  не  шукайте  на  дні  думок  мої  кістки.  Це  так  огидно  –  забувати  на  схилах  правди  ваший  гріх.  Мені  обридло  посилати  свої  долоні  в  теплий  сніг.  Я  так  забув  про  тебе  вчора,  що  просто  тихо  влігся  спать.  Бо  ти  була  бридка  потвора.  Я  не  люблю  тебе.  Отак…  Я  загубив  свою  дорогу  до  дому  рідного  на  час,  і  зупинивсь  біля  порогу  тебе,  невірної.  В  очах  я  не  знайшов  дубленну  правду.  Вона  лежить  вже  у  труні.  Я  дам  тобі  одну  пораду:  не  говори  нічого.  Ні!  Я  не  зненавидів  тебе.  Я  просто  плюнув  у  кохання,  яке  я  відчував.  Ніде  ти  не  відчуєш  його,  правда.  Ти  сука  рідкісна,  та  біль  у  моїм  серці  нестерпимий.  У  серці  і  в  моїй  душі.  Твоя  душа  –  то  блювотиння!
     -  Ти  не  правий,  моє  кохання!
     -  Та  що  ти  знаєш?  Чим  живеш?
     -  Я  знаю,  що  тебе  кохаю!
     -  Страждаєш?  Любиш?  Та  невже?  Тебе  повісить  на  гілляці  сухій  на  смітнику…
     -  Це  гріх!..
     -  Я  не  нашлю  тобі  прокляття  –  за  мене  зробить  милість  Біг.
     -  Чому  не  віриш  ти  мені?  Чому  не  хочеш  зрозуміти?
     -  Та  як  же  вірить?  Як,  скажи?  І  як  же  можна  так  посміти  любить  когось,  клястись  мені,  клястись,  божиться  у  коханні?  Його  ж  ім’я  шептать  вві  сні.  Я  вб’ю  тебе,  щоб  не  шукала  ти  щастя  на  моїй  землі,  на  моїм  тілі,  на  диханні…  Щоб  не  могла  убить  мій  біль  твоя  усмішка,  бо  я  знаю:  вона  –  фальшивка,  як  і  ти,  як  ти,  як  він  й  твоє  кохання.  Та  він  тебе  і  не  любив!  Чого  ридаєш?!
     -  Це  не  правда!  Та  краще  б  ти  мене  убив,  ніж  мучить…  мучить!!!
     -  То  я  тут  кат?  То  я  паскуда?  Я  украв  твою  любов  і  тішусь,  як  ти  шукаєш  пустоту  у  моїм  серці?
     -  Це  не  смішно!
     -  А  що,  скажи,  тут  говорить?
     -  Не  знаю,  серденько,  не  знаю…
     -  Та  я  ненавиджу  тебе!
     -  Ідіть  до  чорта  всі!  Повішусь!  Втоплюсь!..
     -  Поставлю  хрест  і  затанцюю  там  ламбаду!
     -  В  такому  разі…  буду  рада…

                                                               *
     -  О,  Боже!  Нащо  ж  я  сказав,  чого  не  думав,  не  гадав?  Чого  не  треба…  Забував,  яка  вона  чудесна,  ніжна.  Яка  красива.  Нехай,  грішна.  Нехай  не  любить…  Нехай  так.  Навіщо  ж  з  нею  я  отак?  Тепер  її  не  повернути…  Навіки  більше  не  забути…

                                                             *
     -  Яка  я  наволоч,  собака!  Ну  як  же  можна  більше?  Правда  на  його  боці.  Як  же  буть?  Спитать  у  милого?  Вернуть  усе  не  можна  буде  завтра…  Піду  до  нього.  Буду  рада  дізнатись  правду  і  як  жить.  Почути  правду  хоч  на  мить.

                                                             *
     -  Ну,  здрастуй,  милий!  Я  так  хочу…
     -  Ти  хто  така?  Чого  ти  хочеш?
     -  …ти  мене  любиш?..
     -  Я  не  знаю…
     -  А  полюбив  би?
     -  Ні.
     -  Не  правда!
     -  Та  хто  ти?  Я  ж  тебе  не  знаю,  уперше  бачу  й…  не  кохаю.
     -  Ну  що  ж,  пробач  й  прости…  Я  маю…  швидше  утікти…  від  тебе…  любий  мій…  Я  маю…
     -  Чудна  якась.  І  що  це  з  нею?  Якась  чумленна.  Мов  не  п’яна,  а  меле,  наче  навіжена…

                                                             *
     -  Ну  що  ж…  Тепер  вже  точно  час.  Моя  петля!  Ця  наша  зустріч  мені  ввижалася  дві  ночі.  І  снилась  часто.  Так,  вже  час.  Привіт  вам!  Просто  я  не  щас…
     На  шиї  вузол  затягнувсь.  Упав  стілець  під  вальс  з  петлею.  І  тільки  Він  враз  стрепенувсь,  немов  відчув  свою  кохану,  побачив…  і  побіг  туди.
Та  вже  було  занадто  пізно.  Важко  він  переніс  ту  втрату,  смерть  і  похорон  свойого  щастя.

                                                             *
     На  той  момент  прийшов  і  Другий  –  відчув  провину  і  страждав.  Він  був  схвильований,  понурий,  бо  знав  –  її  життя  украв.
     -  Очами  стрівсь  з  її  коханим.  Відразу  ж  зрозумів  –  це  він.  Відчув  відразу,  що  я  маю  розповісти  йому.  Наспіх  сказав  йому  лиш  пару  слів.  Тремтіли  руки…  Не  зумів  сказати  більше  в  хвилі  плачу.  Я  так  любив  її!  Пробачив  їй  навіть  нелюбов  і  все…  усе  на  світі  я…  Та  де  мені  її  тепер  знайти?  І  як  тепер  же  повернути?  О,  Боже,  більше  не  забути  мені  і  більше  не  знайти!  Як  підійшли  ми  до  труни,  мені  сказав,  що  дуже  гарна.  Я  не  чекав  від  нього  правди,  та  він  відчув  свою  вину  і  теж  тепер  не  міг  заснуть.  Він  говорив  мені  невпинно…  Я  знав  –  її  вже  не  вернуть.  Проговорився  ненароком,  що  він  її  раніше  знав.  Я  настороживсь.  Іще  трохи  –  він  на  плечі  моїм  ридав.  Я  його  слухав,  мов  байдуже,  але,  тоді,  коли  дізнавсь,  що  він  її  любив  колись  так  дуже,  так  дуже  сильно.  Я  спитав…  Ні,  не  спитав  –  я  просто  крикнув!  Проридав:  "Для  чого  ж  ти  тоді  збрехав?  Ти  їй  збрехав.  Своїй  коханій.  Ти  щастя  вкрав.  Життя  убив.  Та  ти  ж  її,  паскуда,  вбив!"...
     -  Я  справді…  справді  не  хотів…

                                                           *
     Після  жорстокої,  тяжкої,  кровавої  і  затяжної  між  хлопцями  війни,  вони  усе  ж  так  схаменулись.  Обнялись,  плакали,  заснули.  На  ранок  хтось  комусь  шепнув:
     -  Давай  помремо  разом?..
     Знов  у  її  хаті  танцювали  шалений  вальс,  пекельний  вальс  дві  тіні  на  вогкій  стіні.  Два  тіла  гойдались.  Дві  долі.  Свої  життя  вони  лишень  віддали  лиш  одній  любові,  одній  коханій.  Так,  одній!

                                                         *
     Холодний  світ.  Самотній  стукіт  у  твоїм  серці  на  весні.  Останній  вальс  танцюйте,  люди,  який  танцюють  раз  в  житті.  Тяжка  печаль.  Важкий  серпанок.  Він  тягне  голову  в  пісок.  І  він  же  манить  тихо  палець  натиснуть  швидше  на  курок.  Невтомні  очі  удивлялись  так  пильно-пильно  у  пітьму.  І  там  тебе  лише  шукали,  а  не  загублену  весну.  Солодкі  сльози  губи  вкрили  –  і  ти  згадав  свій  перший  сніг.  Але  вони  його  згубили,  а  ти  його  знайти  не  зміг.


09.05.2010

                                 ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ  МОЄМУ  ПЕРШОМУ  КОХАННЮ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252938
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 10.04.2011


ДО НАСТУПНОЇ ВЕСНИ

Вона  була  звичайна,  але  не  така,  як  всі.  Інакша.  В  її  погляді  ясніло  щось  таке,  що  не  було  дано  іншим.  Цей  погляд.  Її  особливий  погляд,  який  проймає  душу.  Чому  це  сталося  саме  з  нею?  Важко  сказати…  але  я  знаю  те,  що  тільки  вона  була  здатна  кохати.  Кохати  так,  щоб  віддати  душу  за  коханого.
     Холодна  сльоза.  Її  коротка  стежка  залишає  слід  не  тільки  на  обличчі,  а  й  у  заглибинах  молодої  пам'яті.  Така  коротка,  але,  здається,  триває  вічність.  Холодний  дотик.  Але  чому  ж  холодний?  Немов,  учора  ви  кохали  один  одного?  Що  ж  сталося  тепер?  Мовчання…  Воно  проймає  душу  не  гірше,  ніж  удар  в  спину.  Що  ж  тепер?
     -  Не  знаю…
     І  я  не  знаю,  як  можна  жити  тепер  далі,  маючи  в  душах  вакуум.
     -  Не  можу…  Не  можу  пробачить  твою  холодність!
     -  Я  й  досі  люблю  тебе…
     -  Твоє  кохання  захололо  з  часом!..
     -  В  той  час,  як  я  була  одна!
     -  Не  правда!  Я  завжди  був  поруч…
     -  Не  сміши…
     Та  годі  вам!  Уже  не  витримую  споглядати,  як  руйнуються  такі  стосунки!..
     -  Які  не  мали  майбутнього…
     -  В  твоїй  лиш  уяві…
     Скрипнули  двері,  і  вони  не  бачилися  більше  ніколи.  Вона  бігла.  Бігла,  не  знаючи  куди.  Бігла,  не  знаючи  від  кого.  Від  мене,  від  нього,  чи  від  себе.  Холодний  подих.  Не  менш  холодний,  як  її  серце,  та  все  ж  зігріває  повітря.  Хоча  б  повітря,  утворюючи  пару.
     -  Де  я?..
     Це  я  у  тебе  маю  запитати.  Навіщо  ми  тут?
     -  …
     Справді,  ми  опинилися  у  дуже  дивному  місці  –  на  старому  цвинтарі,  цвинтарі  без  розп'ять,  а  тільки  з  якимись  химерними  деревами  поміж  могил.
     -  Страшно…
     Куди  ти?
     І  вона  зникла  у  вечірній  млі.  Задзвенів  телефон,  порушивши  гармонію  осінньої  фієсти.
     -  Алло…
     -  Кохана,  де  ти?  Я  не  можу  тебе  знайти…  Ледь  додзвонився…  Ти  зникаєш  в  мережі…  Де  ти?
     -  Не  знаю…
     Її  стомлена  голова  поволі  опускалась  на  землю,  точніше,  під  землю,  бо  там,  де  вона  упала,  була  розрита  могила.
     -  Кохана,  де  ти?
     Та  у  відповідь  він  почув  лиш  мовчання,  бо  солодкий  сон  зморив  тендітне  тіло.  Ворони  кружляли  над  нею,  закликаючи  до  відпочинку:
                   -  Спи,  голубонько,засни,
                       До  наступної  весни.
                       Ми  співаємо  тобі:
                       Засипай  скоріш  в  землі.
                       Спи,  голубко,  засинай,
                       Хай  тобі  насниться  рай!
                       До  наступної  весни  –
                       Спи,  голубонько,  засни…
     Вона  не  була  така,  як  інші,  така  як  і  всі.  Вона  була  інакша.  А  він…  Ну  що  ж  сказать  про  нього?..  А  він  шукає  її  й  досі.  Можливо…  Можливо  й  знайде…  до  наступної  весни…

14.03.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252691
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 09.04.2011


ВСТАНЬ ЖЕ НЕНЬКО-УКРАЇНО!

Встань  же  ненько-Україно!
З  свого  сну  прокинся.
Встань  із  своєї  могили  -
На  світ  подивися!
Де  ж  твої  сини-герої?
Дітей  в  тебе  не  мало.
Лиш  продали  вони  волю.
А  кому?  Кому  продали?!
Віддали  вони  бездумно
Україну  в  брудні  руки.
Як  же  сумно!  Як  же  сумно!
Наче  серце  клюють  круки!
Де  ви  совість  свою  діли?
Гордість  де  сховали?
Як  же  ви  отак  посміли?
Своїми  ж  руками
Запродали  батька-матір,
Розтерзали  Батьківщину,
Як  загоїть  тепер  рану
На  серденьку  України?
Добрі  люди,  скаменіться!
Прозрійте  нарешті
Ми  ж  країни  ції  діти
Як  же  її  не  любити?
Славний  український  люде!
Звільнись  від  туману,
Що  розвіяний  повсюди  -  
Й  Україна  знову  встане!

18.02.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2011


А що я скажу вже тобі?. .

А  що  я  скажу  вже  тобі?
Та  нічого.
А  що  ти  почуєш  від  мене?
Нащо
Ти  мою  весну,
Що  цвіла  ще  учора
Зім'яв,  розтоптав,
Задушив  і  забув?
Ти  прийдеш  до  мене  сьогодні.
Навіщо?
Сказати  мені,
Що  усі  мої  сни
Зітруться  із  пам'яті  скоро...
Ти  лишній
У  всіх  моїх  снах
І  у  моїм  житті.
Що  ще  я  почую  від  тебе?
Нічого.
А,  може,  так  краще,
А,  може  -  і  ні.
Та  більше  мені  вже  не  треба
За  когось
Молитись,  прощати
І  щиро  любить.
"Привіт"  -  не  скажу  я  тобі
Вже  ніколи,
А  тільки  шепну  на  останок:
"Прощай".
Не  зміг  донести  ти
Моєї  любові
До  краю  життя,
До  останнього  сна...

06.02.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2011


ОСТАННЯ ХВИЛИНА ЗАБУТОЇ СВІТОМ

Вона  була  одинока.  Надто  одинока.  Єдиною  особою,  яку  вона  справді  любила,  була  її  кішка  Венера.  Їй  завжди  було  сумно.  Сумно  до  змертвілості,  до  страшенної  ненависті  до  всього  навкруги.
     -  Ніколи  не  дивись  у  вікно!  –  кричали  їй  вечірні  передзвони,  від  яких  втрачаєш  душу  і  хочеш  заховатись  під  ковдру  з  головою.
     І  вона  з  острахом  відходила  подалі  від  відчиненого  нею  вікна,  у  яке  мляво  заглядала  осінь,  не  зважаючи,  що  на  календарі  було  вже  шосте  лютого.  Просто  ніщо  не  могло  змиритися  з  тим,  що  настала  зима,  а  особливо  її  свідомість.
     -  Забудь  про  мене!  –  миготів  у  її  очах  його  невловимий  погляд.
     -  Забудь  про  мене!  –  луною  відгукувались  десь  у  кінці  коридорів  її  мозку  ті  страшні  слова.
     -  Не  забуду!  –  шепотіли  змучені  спрагою  вуста.
     Одна.  Одна  на  одинці.  Одна  на  одинці  з  одниною.  Страшні  слова  породжували  глухі  передзвони.  Породжували  невтримну  пустоту,  заполоняючи  її  тим  невгамовним:
     -  …забудь!..
     Нова  трагедія.  Забута  мелодія  старої  філософії.  Страшно.  Страшно  зізнатись  самій  собі…
     -  Ні!..
     Розбита  чашка.  Остання  кава.  Минула  трагедія  втрачає  суттєвість,  коли  кожна  ніч  безцінна.
     -Це  так  безглуздо.
     Справді,  так  безглуздо  вважати,  що  він  її  любив.  Хай  навіть  він  лишив…    кохання  незавершеною  думку.  Душа  не  плаче.  Вона  просто  захлинається  у  своєму  розпачі.  Тиша.  Знов  тиша  заполонила  її  простір,  а  пустота  –  серце.
     -  Тук-тук,  тук-тук,  тук-тук,  тук-тук...  -  його  ледь  помітний  шепіт  пронизував  скроні.
     Холодне  ліжко.  Вічно  холодне  ліжко  з  такою  ж  холодною  ковдрою,  яка  не  здатна  заховати  від  подиху  зими,  що  миттєво  залишає  срібний  дотик  на  вікнах.
     -  Венера.  Твої  блакитні  очі…  Втім,  неважливо.  Ходи  до  мене.  Чого  ти  хочеш?
     Моргає  оком.  Лізе  до  обличчя,  згодом  –  кусає  за  вухо.  Так  і  люди.  Перший  погляд  зачіпає  душу.  Усмішка,  дотик  долоні  -  збиває  з  ніг.  Поцілунок  -  зводить  на  небеса.  Удар  –  і  все  розбилось,  розбилось  вщент.  Втім,  як  і  мрії,  як  і  бажання,  як  і  печаль.  Дотягтися  б  хоч  кінчиком  пальця  до  фінішу,  і  можна  було  б  починати  нове  коло.  Але  не  так.  Не  так,  як  хотілось  би.  Не  так,  як  гадаєш,  коли  задмухуєш  свічки  чи  коли  ловиш  долонями  душі  зірку,  в  надії  не  обпекти  свою  свідомість.  Усе  не  так,  як  він  обіцяв,  бо  то  було  раніше,  а  зараз  наступило  вчора.
   -  Забуду…  -  несподівано  від  самої  себе  вирвалось,  та  було  вже  надто  пізно,  бо  краплини  сліз  вже  змішалися  з  насичено  солоною  багряницею,  зафарбувавшись  у  її  пекельний  колір.  Пізно  згадувати,  пробачать  і  забувати.  Не  так.  Не  так  як  у  кіно.  Happy  and  пропустив  свій  вихід  на  сцені  театру  її  історії.  Смачно.  Мабуть  смачно  повечеряла  Венера  того  вечора.  Котячий  інстинкт  незрозумілості  перекреслив  усі  дружні  почуття  відданості  до  хазяїна.
     -  Мррррр!..  –  без  упину  шепотом  кричали  вуста,  збагачені  жаданою  вологою.
     Вона  всміхнулась  вранішньому  сонцю,  що  ненароком  кинуло  свій  перший  промінь  на  натюрморт,  поруч  з  яким  і  вмивалась  Венера,  розтираючи  по  біленькій  мордочці  кров  разом  зі  слізьми,  які,  чи  то  від  суму,  чи  то  від  задоволення  все  падали  з  її  блакитних  очей.

06.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252271
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 07.04.2011


МЕРТВЕ КОХАННЯ

"Коханий,  любий  я  благаю,
Лиш  дай  ти  відповідь  мені,
Бо  я  без  тебе  помираю
У  тихій,  мертвій  цій  пітьмі.
Бо  зараз  я  живцем  згораю
В  любові  пристраснім  вогні.
В  твоїх  очах  я  потопаю,
Немов  у  морі.  Вже  на  дні.
На  дні  страждань,  на  дні  розлуки,
На  дні  безсонних  тих  ночей,
На  тому  дні  страшної  муки.
Як  важко  без  твоїх  очей!
Чи  мене  ти  любиш?
Ти  відповідь  на  це  питання.
Як  ні  -  ти  цим  мене  погубиш,
То  бачиш  ти  мене  в  останнє!"
Шептала  ці  слова  безсило
Своєму  мертвому  коханню.
"Навіщо  ж  я  його  убила?"
Вона  ридала  до  світання.
Наранок  і  себе  згубила.
За  ними  хтось  іще  потуже.
Ну  що  ж,  вона  його  любила,
Та  він  її  чомусь  не  дуже.

02.02.2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2011


ПОЛАМАНЕ СЕРЦЕ

Поламане  серце,
Хвора  душа.
Я  смерть  свою  бачу
На  лезі  ножа.
Вода  блищала
У  вікні.
Я  знов  кричала
Увісні.
Трагічний  сміх.
Душі  печаль.
Серпневий  сніг,
Тебе  покину  я,  нажаль...

20.08.2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252040
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.04.2011


НА ВЕЖІ ВБИТОГО КОХАННЯ

Нікому  не  потрібні  почуття
В  цей  час,  але  життя  минає.
Нікому  не  потрібні  почуття.
В  цей  час  ніхто  нікого  не  кохає.
Любов  жила  десятки  років  тому,
Але  померла  вже  давно.
Цього  не  треба  вже  нікому.
Вона  воскресне  у  кіно.
Воскресне  в  пісні,  у  рядках
Старої  книги  про  кохання.
Я  віднайду  її  у  снах.
Кому  віддам  іще  -  не  знаю.
Це  все  ілюзія.  Це  сон.
Це  моя  мрія  про  прекрасне.
І  як  любить  тебе  й  нащо?
Врятуй  душу  мою  нещасну!
Відкрий  мені  свій  сенс  життя,
В  якому  місця  для  кохання
Нема  навіки.  Почуття
Для  тебе  мить.  Я  не  кохаю
Того,  хто  відчувать  не  вміє.
У  вас  у  всіх  нема  душі!!!
У  почуття  тепер  не  вірю...
Убий  всі  спогади.  Лиши
Свій  погляд  лагідний  у  скронях,
Що  не  забуть  мені  ніколи.
Тепло  незриме  у  долонях,
Яке  згасатиме  поволі.
Ти  загубив  свою  усмішку.
Ту  щиру  посмішку.  А  я
Її  собі  сховала  нишком.
Та  ве  одно  я  не  твоя,
Хоч  я  кажу  тобі  "люблю"  -
У  моїх  грудях  ватри  попіл.
Ти  віддаєш  мені  свою,
А  я  боюсь,  що  її  знову
Своїм  нещастям  спопелю.
Візми  назад  своє  кохання.
Бо  я  його  знов  розітну.
І  де  шукать  мені,  не  знаю
Свій  справжній  подих  пустоти,
Свій  щирий  погляд  прощавання.
Мені  його  вже  не  знайти
На  вежі  вбитого  кохання.
На  вежі  вбитого  кохання
Мене  не  зломить  дикий  вітер.
Я  кинусь  в  прірву  без  вагання,
Щоб  знову  птахою  злетіти.

21.01.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2011


ЗУСТРІЧ

Коли  зустрінемось  ми  через  роки,
Я  упізнаю  твої  кроки,
І  знов  згадаємо  усе,
А  ти  впізнаєш  знов  мене.
Як  випадково  мене  стрінеш,
Тихенько  поглядом  обіймеш,
А  я  лиш  очі  опущу,
Та  все  ж  нічого  не  скажу.
Здригнусь  від  дотику  долоні
І  відведу  її  поволі,
А  ти  у  очі  ніжно  глянеш
І  теж  нічого  не  розкажеш.
Стоять  так  мовчки  довго  будем,
І  вже  ніколи  не  забудем
Останню  зустріч  нашу,  любий.
Завжди  тебе  кохати  буду.
Хоч  слово  підібрать  не  вміла,
Та  все  ж  сказать  тобі  посміла:
-  Я  все  жття  тебе  люблю.
-  А  я  -  для  тебе  лиш  живу...
-  Та  нам  не  можна  бути  вдвох,
Бо  ти  чужий  навіщось  бог.
-  Ти  не  моя  лиш  королева...
-  Не  треба,  любий...  -  Так,  не  треба.
Пробач,  кохана,  що  люблю  я,
І  моє  серденько  сумує
Завжди,  завжди  лиш  за  тобою.
І  я  хворію  лиш  одною
До  тебе  щирою  любов'ю.
-  То  забери  ж  мене  з  собою!
-  Не  можу,  люба.  Я  не  можу.
І  знов  від  тебе  я  відходжу.
Прямую  далі.  Дощ  хлюпоче.
Він  знає,  зна,  чого  я  хочу.
Мої  думки  завжди  з  тобою.
Я  чую  постріл  за  спиною.
О  що  це?  Що  це?  Ні,  коханий!
Тобі  з  життя  іти  зарано!
Для  чого  все  це?  Треба  жити.
Не  знаю  нащо.  Так,  ми  квити,
Бо  ти  одружений  з  другою.
Та  що  робить  я  мала  з  горя?
І  вийшла  заміж  не  за  тебе.
Тепер  вже  згадувать  не  треба,
Що  ти  мене  колись  любив.
Навіщо  ж  ти  себе  убив?
Та  я  ж  люблю  тебе,  мій  дурню!
І  як  тепер  я  жити  буду
Із  думкою:  тебе  нема?
Тепер  я  вб'ю  себе  сама.
-  Пробач!  -  І  крок  зроблю  в  нікуди.
Вже  все  одно,  що  скажуть  люди.
Навіщо  все  це  -  я  не  знаю,
Та  знай,  що  я  тебе  кохаю...

08.12.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2011


Ходила лугами, лісами, полями…

Ходила  лугами,  лісами,  полями,
Шукала  єдиного  тільки  тебе.
Ходила,  блукала,  шукала,  ридала:
"Скажи,  я  благаю,  ховаєшся  де!?".
І  зоряні  очі  світили,  мов  місяць,
Й  тією  стежиною  йшла  я  кудись.
Була  божевільна  тоді  я,  можливо.
Куди  ж  мене  зорі  оті  привели?
Снігами  колючими,  росами  ніжними
І  сонцем  палючим,  гарячим  піском,
Холодними  буйними  сильними  вітрами
Валила  природа  із  ніг,  мов  кийком.
Та  стоптані  ніженьки,  втомлені  очі,
Руки  роздерті,  порвана  душа  -
Йду,  неважливі  мені  дні  і  очі,
Йду  я  до  тебе  по  лезу  ножа.
І  знаю:  прийду  я  колись  і  побачу,
Що  ти  бездоганний,    реальний  і  мій,
Чарівний,  але  лиш  чомусь  ти  незрячий,
Глухий  мій  коханий  і  навіть  німий.
Такий  ти  вже  є.  І  то  не  важливо,
Бо  ти  неймовірний  і  трохи  чудний,
Бо  я  тебе  справді  люблю  дуже  сильно,
І  ти  мене  любиш  всім  серцем  сліпим.
На  вежі  стоїмо  з  тобою,  як  круки,
Розгорнемо  крила  -  і  внебо  злетим!
Тепер  ми  щасливі  і  вільні,  послухай
Тебе  я  насправді  знайшла  й  ми  живі!

03.04.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2011


ФАТА ІЗ ПАВУТИНИ

Фата  із  павутини,
А  сукня  з  мішковини.
Оце  -  моє  весілля
У  цілковитій  тьмі.
І  їдем  ми  з  тобою
Із  свахою-журбою
Вінчатись  в  домовині
На  мертвому  коні.
Мій  наречений  -  смуток.
І  смерть  у  подарунок
Несуть  незвані  гості,
Палаючі  в  вогні.
І  я  враз  запалала.
Про  те,  що  я  кохала,
Напевне,  вже  ніколи
Я  не  скажу  тобі.

04.02.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251413
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.04.2011


Вище хмар і сонця…

Вище  хмар  і  сонця
Ми  з  тобой  злетіли  б,
Та  якби  ж  ми  знали
І  кохати  вміли.
Вище  Евересту
Ти  мене  підняв  би,
Та  якби  ж  насправді
Ти  мене  кохав  би.
На  веселці  в  небі
Ніжно  обіймав  би.
Та  кому  це  треба?
Я  не  плачу,  правда.
Я  тебе  любила  б
Все  життя  і  довше
Якби  захотіла,
Та,  нажаль,  не  можу.
Та  тепер  ми  в  прірві
Нашої  розлуки.
Я  у  це  не  вірю
І  ламаю  руки,
Бо  важкі  кайдани
Мене  не  пускають.
Падали  зірками,
Приземлились  -  камнем.
Я  тебе  кохаю
І  кохати  буду.
Ти  мене  -  не  знаю.
Падаю  в  нікуди.
Кришталеве  серце
Твоє  вщент  розбилось,
А  моє  не  б'ється.
Що  робить  лишилось?
Бо  воно  із  камню  -
Не  горить,  не  б'ється.
Я  тепер  не  знаю.
Ти,  прошу,  не  сердься.
Я  тебе  любила
І  в  цей  час  кохаю.
Серце  не  розбила  -
Ти  розбити  маєш.
Не  люби  -  і  трісне
Камінь,  і  кохання
Я  уб'ю  навмисне.
Це  не  вихід,  знаю.
Тож  усе  життя  я
В  вічній  тьмі  блукаю
Тільки  через  те,  що
Я  тебе  кохаю.
Чорною  вдовою
Незаміжня  стала.
Хоч  живий  коханий,
Я  його  віддала
У  страшніші  руки,
Ніж  віддала  б  смерті.
Плачу  я  з  розлуки,
Хоч  мені  не  треба.
Я  без  тебе  в'яну.
Я  без  тебе  сохну.
Без  вина  я  п'яна.
Та  коли  ж  я  здохну?!!!

01.01.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2011


ButterflyGirl

Мене  усе  житя  обманують
І  я  живу  у  пустоті
Сердець  бездонних
Ваших  вакуумів,
Лишилась  я  насамоті.
Їм  наплювать  на  мене.
Так  уже
Чомусь  складається  життя.
А  мені  байдуже,
Так  байдуже,
Що  плачу  безупину  я.
Я  загорнуся  в  свою  мантію,
У  кокон  -
Мій  новенький  дім.
Тепер  я  буду  лише  лялечка,
Та  вам  байдуже,  втім.
Я  пережду  цей  час,
Страждатиму
З  собою  я  насамоті,
А  ви  про  мене  і  не  згадуйте
Ніколи  більше  у  житті.
Прийде  пора  моя  -
Розвалиться
Моя  хатинка  і
Тоненькі  крилонька
Розправляться.
Тепер  -  нависоті!
Тепер  оновлена,  барвистая
Кружляю  між  квіток.
Для  мене  головне  лиш  витоять.
Сьогодні  вистоять.  
Лиш  крок,
Маленький  порух  -
Все  розкришиться
І  рухне  мрія  там  моя,
Та  не  багато  вже  залишилось
І  сильна  ще  душа  моя.

30.03.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250653
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.03.2011


Я НАВЧУСЯ ЖИТИ БЕЗ ТЕБЕ!!!

Не  чіпай  мого  божевілля.
Не  чіпай.  Це  все  не  для  тебе.
Ти  мені  більш  не  потрібен!
Залиш  мене  в  спокій.  Не  треба!
Не  дивися  мені  більш  у  очі.
Не  дивись.  І  не  згадуй  про  мене.
Не  шукай  мого  погляду  в  ночі.
Я  навчуся  жити  без  тебе!!!!!!!!!!!!!!!!!

17.11.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250644
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.03.2011


РОЗТОПТАНІ МРІЇ

Розтоптані  мрії.
Розтоптане  життя.
Скоріше  б  вже  здохнуть
І  впасти  в  небуття.
Забуте  кохання.
Задушені  сльози.
Страшне  це  зізнання.
Страшніше  за  грози.
Яке  ще  кохання?
Сміючись,  питають,
А  що  це  питання,
Вони  лиш  не  знають
Задали  востаннє
До  мене,  придурки.
А  тут  вже  до  рання
Будуть  лиш  окурки...
Ну  що,  вдовольнились?
Ну  що  ж,  пошукайте.
Облом.  Ви  спізнились.
Ну  все.  Прощавайте...

29.08.2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250328
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.03.2011


Мої слова тепер не змінять уже нічого…

Мої  слова  тепер  не  змінять
Уже  нічого.  І  сльоза
Моя  життя  не  перемінить
Уже  ніколи.  Догора
Мій  каганець.  Потухне  скоро.
І  в  мене  теж  немає  сил
Щоб  із  колін  піднятись  знову.
Тож  я  лишуся  тут  із  ним.
Із  своїм  сумом,  своїм  страхом
Перед  бажанням  вбить  свій  біль.
Я  вдовольнюсь  лиш  щастя  крахом,
Який  мені  мій  біль  лишив.
Я  вп'яте  олівця  ламаю,
І  вп'ятдесятий  раз  сльоза
Свій  слід  на  аркуші  лишає.
Мене  мій  сум  не  залиша.
І  знову  в  дзеркало  погляну.
Розмажу  фарбу  по  лиці.
І  розітру  свою  помаду,
Що  не  подобалась  тобі.
Життя  давно  не  має  сенсу.
Не  має  змісту.  Не  один
Вже  день  і  рік  серце  не  б'ється.
Вже  не  сумую  я  за  ним.
Я  вже  не  здатна  сумувати,
А  ти  -  не  здатний  вже  любить.
І  я  тебе  тепер  кохати
Також  не  здатна.  Треба  вбить
Любов-падлюку.  Вона  винна
У  нашім  болі  старих  ран,
У  нашім  горі,  нашій  втісі.
Вона  вже  нe  потрібна  нам.
І  той  граніт  вже  не  пробити.
Той,  у  якому  моє  серце
На  віки  вічнії  закрите.
Мене  у  кому  вводить  все  це.
Душевну  кому.  Сутеніє
У  моїм  світі  пустоти.
Моя  душа  вже  ціпеніє
В  долонях  болю  й  самоти.
Твій  страх  вбива  моє  бажання,
Твоє  бажання  -  вбива  страх.
Той  страх,  який  в  собі  ховаю,
Та  ти  все  взнаєш  по  очах.
Я  по  губах  твоїх  читаю,
Бо  вже  не  чую  я  нічого.
Тремтливий  погляд:  "Я  кохаю!"  -
Й  мені  не  треба  більш  нічого.
Цей  траур  сірий.
Твої  руки.  Мої  очі.  Чорні  губи.
Те  життя,  яке  не  вміли
Ми  прожить,  та  вже  й  не  будем.
Те  життя,  яке  конали,
Те  життя,  яке  забули,
Те  життя,  яке  не  знали,
Та  вже  й  знати  ми  не  будем.
Я  тебе  люблю,  мій  милий.
Все  моє  -  усе  для  тебе.
Та  з  тобою  я  не  вільна,
А  без  тебе  -  мене  в  небо
Не  пуска  ланцюг  короткий.
Він  важкий.  Це  моє  горе.
Поринаю  в  сон  солодкий
Й  сонна  падаю  у  море.
Незакінчена  вистава  -
Це  мій  світ,  моє  кохання.
Більш  її  я  не  поставлю.
Вона  перша  і  остання.
Твої  очі  в  зорях,  в  небі
І  у  смішка  твоя  в  сонці.
Твої  руки  в  соснах,  в  вербах.
Твої  кроки  у  віконце
Я  побачу.  І  твій  голос
Соловейком  вечорами,
Мов  ячменю  тихий  колос,
Мені  любо  так  лунає
Його  пісня,  його  шепіт.
На  яву,  чи  тільки  в  мрії.
Відчуваю  серця  трепіт.
Я  в  усе  оце  не  вірю.
Я  люблю  тебе,  мій  милий.
Й  ти  люби  мене,  коханий.
Знаю,  може  ти  й  не  віриш,
Та  раніше  я  не  знала,
Що  таке  життя  і  щастя,
Що  таке  розлука-мука,
Що  таке  печаль,  нещастя.
Та  тепер  тобі  у  руки
Віддаю  своє  я  серце,
Віддаю  свою  я  душу.
Хай  воно  для  тебе  б'ється,
Бо  я  буть  з  тобою  мушу.

04.01.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2011


Мені житя сплело міцну петлю…

Мені  життя  сплело  міцну  петлю,
Моє  життя  мене  ж  ущент  розбило,
Порвало,  як  найтоншу  з  всіх  струну,
Котра  найяскравіше  всіх  дзвеніла.

Кришталь  душі  давно  розбивсь,
Давно  порізані  канати,
Лиш  на  яких  тримавсь  мій  вік,
Та  не  помітили  ви  втрати.

Я  засміюся  вам  у  слід,
Хай  вітер  підганяє  крила,
Мені  не  можна  у  ваш  світ,
У  свій  же  -  я  вас  не  пустила.

07.12.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250199
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.03.2011


Коли ти сядеш на могилі…

Коли  ти  сядеш  на  могилі,
Моїй  могилі,  лиш  не  плач.
Прошу  тебе,  не  плач,  мій  милий.
Сумуй,  але  не  плач,  не  плач.
Коли  принесеш  мені  квіти,
Я  їх  побачу  -  не  візьму,
Лиш  помилуюсь.  Ти  зі  мною
Послухай  трохи  тишину.
У  мороці,  що  цвинтар  віє,
У  сяйві  місяця  і  зір
Тобі  явитись  я  зумію
Це  я,  коханий,  лиш  повір.
Ти  обійми  мене  щосили.
Прошу,  пробач  мене  за  те,
Що  я,  дурна,  отак  посміла
Померти  і  без  тебе  вже.
Люблю  тебе,  люблю,  мій  милий,
І  щоб  нам  більше  не  страждать
З  тобою  ляжемо  в  могилу.
І  смерті  нас  не  роз'єднать.

12.04.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2011


ПАСТКА

Я  більше  не  люблю
Тебе.  Я  не  кохаю.
Навіщо  ж  я  брешу
Тобі  й  собі?  Не  знаю.
А  ти  мене  кохаєш?
Відкрий  всі  почуття.
Чи  любиш,  чи  не  знаєш.
Мовчить  душа  твоя.
Мені  без  тебе  сумно.
Без  тебе  -  чи  без  нього.
Я  знаю,  що  бездумно
До  тебе  знову  дзвоню.
І  хочу  там  почути
Його.  І  ніжний  дотик
Не  твій  -  його  відчути.
Пробач  мені,  мій  котик.
В  тобі  завжди  вбачала
Його  слова  і  очі.
Та  тільки  от  не  знала
Чого  насправді  хочу.
Тепер  серденько  ниє
І  плаче  від  страждання.
Моя  сльоза  не  змиє
Мого  й  твого  кохання.
А  він  мене  кохає?
А  він  за  мною  плаче?
Ти  знаєш?  Я  не  знаю.
І  більше  не  побачу
Тебе  і  твого  брата.
Убий  мене,  кохання!!!
І  де  ж  мені  узяти
Терпіння  на  чекання
На  нашу  зустріч  спільну,
Щоб  розібратись  в  всьому.
Тоді  я  буду  вільна.
Тобі...  Йому  одному
Скажу  я  правду  щиру
Про  те,  кого  кохаю.
Ця  пастка  є  без  сиру
Чому  у  вас,  не  знаю...

27.11.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249972
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.03.2011


Недопустимі почуття…

Недопустимі  почуття
Ліміт  на  щастя,  на  кохання
І  заборона  на  життя.
Є  вільним  лиш  розчарування.

І  кожен  день,  мов  фраз  закони,
І  кожне  слово,  як  в  кіно.
Ці  безкінечні  перегони,
Які  тривають  так  давно.

У  кожній  постаті  обман,
У  кожнім  погляді  і  слові.
І  кожен  сумнів,  він  не  сам.
І,  навіть,  у  твоїй  любові.

Чекай  удару  зі  спини,
Та  не  дивись  у  зуби  смерті.
У  цьому  винні  лиш  вони  -
Твої  думки  й  слова  протерті.

Всміхнись  у  темноту  сердець,
І  хоч  усмішка  та  нещира
У  очі  не  дивись,  проте
І  я  цього  сама  не  вміла.

Не  зачіпай  рукою  світла
І  до  вершин  тягтись  не  треба.
Лиш  плюй  на  них.  Ти  не  тендітна
Моя  душа.  Лиш  знай:  так  треба.

Щоб  заховать  своє  нещастя.
Щоб  заховать  свої  страждання.
Щоб  не  лишать  йому  прокляття,
А  лиш  подарувать  кохання.

Щоб  залишить  собі  надію.
Щоб  сльози  на  смітник  віднести.
Я  бути  сильною  не  вмію,
Та  знаю...  знаю  лиш  що  треба.

06.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249971
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.03.2011


ПРО КОТА

Як  я  ненавиджу  життя.
Безслідно  сірі  дні  минають.
До  божевілля  це  буття
Мене  доводить.  Я  не  знаю
Чому  я  втратила  цікавість
До  всього  в  світі  назавжди.
Де  я  поділа  свою  радість?
Відправити  свої  листи
Ніяк  не  можу,  кому  хочу.
Огидний  світ.  Огидний  світ.
Помру  я  скоро.  Це  пророчу
У  повній  впевненості.  Кіт
Мене  один  лиш  зрозуміє,
Бо  тільки  він  так  знає  те,
Як  знать  того  ніхто  не  вміє,
І  чудно  хвостиком  мете.

13.01.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249589
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.03.2011


Ну що ж тепер сказать тобі?

Ну  що  ж  тепер  сказать  тобі?
Ну  що  ж  сказать?  Так,  я  безсила
Дать  порятунок  у  журбі,
Коли  твої  згоріли  крила.
Ну  що  ж  ти  скажеш  вже  мені?
Ну  що  промовиш?  Як  учора
Сьогодні  дивишся  ти  знову...
У  очі  дивишся  мені.
Я  не  скажу  тобі  ні  слова,
Бо  вже  не  маю,  що  сказать.
Така  от  мовчазна  розмова,
Як  срібний  крик  німих  розп'ять.

05.05.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248946
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.03.2011


УКРАЇНО

Моє  серце  -  Україно,
Я  у  Тебе  щиро  вірю!
Хмари  в  небі  розійдуться  -
Твої  крила  повернуться.
Ще  співа  душа  шалена,
Кров  жива  у  Твоїх  венах.
Україно,  моє  серце
Лиш  Тобі  й  для  Тебе  б'ється.
Батьківщино,  Моя  Земле,
Я  не  можу  жить  без  Тебе!
Ці  степи  й  поля  безкраї  -
Кращих  їх  мені  немає.
Київ,  Ворскла  і  Карпати  -
Де  прекрасніших  шукати?
Рідна  пісня,  рідна  мова...
О,  яка  ж  вона  чудова!
Хоч  Твоя  душа  роздерта,
Знаю  я,  що  Ти  безсмертна.
Бо  в  ярмі  нас  всіх  не  втримать  -
Паростки  усе  ж  ростимуть.
Не  відвертай  мою  любов
Тобі  повторюю  я  знов.
Та  як  мені  Тобі  сказати,
Свій  біль  у  серці  описати?
Моє  життя  є  кольорове
З  Тобою,  мов  воно  казкове.
Без  Тебе  -  сіре,  непотрібне,
Тож  я  не  залишуся  бідна.
Моє  багатство  -  моя  мова,
Запас  віршів,  пісень  чудових
Про  Тебе,  Земле,  і  про  волю,
Кохання  щире.  Як  ніколи
З  Тобою  буду  я  щаслива,
Якби  Ти  все  ж  мене  любила.
Я  поважаю  всіх,  хто  любить
Тебе  всім  серцем,  хто  пробудить
У  інших  щире  почуття
До  Тебе,  Ненько.  В  майбуття
Ми  йдем  безстрашно  і  щасливо
І  браму  Раю  все  ж  відкриєм.

22.02.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2011


Твоє кохання сорок п'ятого калібру

Твоє  кохання  сорок  п'ятого  калібру.
Ти  розумієш  все  не  так  як  я,  і  ми
Уже  напевне  всеж  не  будемо  щасливі.
Нам  дуже  складно  розв'язать  морські  вузли,
Які  самі  ми  поміж  нами  нав'язали.
Так  буде  боляче  їх  розітнуть  ножем.
Що  з  них  поллється  кров,  як  з  вен  тоді  не  знали
І  від  своїх  же  рук,  коханий,  ми  помрем...

18.08.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247996
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.03.2011


Не бійся прозрінь…

Не  бійся  прозрінь,
І  хоч  вони  гострі,
Впадуть  вони  в  пам'ять
Стражданням  сліпим.
Згадай  увісні
Того,  кого  хочеш,
Того,  кого  любиш
Всім  серцем  своїм.
Дивися  у  очі,
Коли  розмовляєш,
Тоді  ти  побачиш
Всю  душу,  думки.
Скажи,  те,  що  хочеш,
Від  кого  чекаєш
Ти  щирого  слова
Всім  серцем  німим.

17.03.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2011


Вернись, любов моя, вернись!

Вернись,  любов  моя,  вернись!
Забуте  почуття,  прокиньсь!
Прокиньтесь  сльози  прощавання!
Згадаю  вас  сьогодні  я,
Коли  я  стала  не  твоя
Й  поцілувала  на  прощання...
Убийте  мене  у  цей  час
Самотні  крики  хворих  фраз  -
Зронили  вас  востаннє.
Та  біль  у  серці  всеж  мине,
І  позабудеш  ти  мене.
Усе  життя  отак  спливає.
В  образах,  смутку  і  журбі.
Тепер  не  зрідка  в  самоті.
У  пустотливому  чеканні.
Навколо  мене  три  стіни.
Четверта  -  брама  в  нікуди.
Без  сліз,  без  слів  і  без  кохання...

09.06.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247534
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.03.2011


Ізо[льда]

О,  розтопи  мій  біль,
Палке,  всесильне  Сонце!
О,  розітни  мій  біль,
Мій  смуток  розтопи...
Усе  холодне  скрізь.
Чому,  скажи?  На  що  це?
Чого  не  доторкнусь  -
Замерзне  назавжди.
Усе  льодяне  від
Моїх  холодних  пальців,
Від  мого  погляду
Крижане,  як  і  Ти.
Своє  проміння  мов
До  мене  посилаєш,
Торкнеться  лиш  мене  -
Розтане,  наче  дим.
Коханого  свого
До  себе  приманила.
Солодким  голосом
Ось  тільки  мовив  він:
"Як  я  люблю  тебе!"
Те  серце,  що  горіло  -
В  моїх  тонких  руках
Замерзло  навіки...

18.11.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247366
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.03.2011


Хворий Музикант

А  ти  стоїш  і  мокнеш  під  дощем,
В  тумані  розгубивши  свої  ноти.
І  не  задумуєшся  ще
Чому  твої  пісні  -  пісні  скорботи.
В  твоїй  душі  панує  сум  і  плач,
В  твоїх  очах  вогонь  палає,
А  у  моїй  душі  живе  палач.
Чому  він  злий  такий  -  сама  не  знаю.
Твій  голос,  ніби  цинкова  струна.
Такий  прекрасний,  та  хвилює.
В  юрбі  людей  сама-одна
У  серці  чорний  дощ  малюю.
Уламки  серця,  мов  картини
Летять  дорогами  кудись.
Але  проїхали  машини...
Та  де  ж  ти  дівся?  Повернись!

07.02.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2011


Коли вернусь я на щиті…

Коли  вернусь  я  на  щиті,
Із  бою  слів,  мовчань  і  горя
В  якому  билась  в  самоті
І  не  знайшла  свого  героя,
Мій  меч  зі  мною  поклади.
Той  меч,  яким  я  шлях  рубала.
І  не  жалкуючи,  спали.
Та  знай,  що  я  тебе  кохала.
Вогонь,  вогонь,  вогонь,  навколо!
Вогонь  кохання?  -  Ні,  печалі.
Ми  ще  побачимось?  -  Не  скоро.
Але  коли?  -  Нажаль  не  знаю.
Так,  я  програла  в  цій  війні,
Та  билася  я  не  з  тобою.
О  де  ти  був,  скажи  мені?
Чому  пішов  із  поля  бою?
Як  міг  ти  кинути  мене
У  вирішальний  бій...  з  собою?
Я  не  пробачу  тобі  вже...
Я  не  пробачу  вже  ніколи!..
І  вибачень  мені  не  треба.
Ніколи!..  Чуєш?..  Тільки  знай
У  пеклі  буду  я  без  тебе,
З  тобою  ж  моє  пекло  -  рай...

19.01.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247142
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.03.2011


КОХАНОМУ

У  морі  сліз  втопилась  би.
Це  сльози  щастя,  так,  без  горя
Мені  жилося,  та  якби
Жила,  лишень,  якби  з  тобою.
Я  хочу  вмерти  і  в  цей  час
В  устах  своїх  тримать  усмішку,
І  відблиск  щастя  у  очах
Тебе  в  цей  час  зігріє  трішки.

16.03.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246940
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.03.2011