Volodymyr Viktor

Сторінки (1/16):  « 1»

Бабочка

Вот  две  бабочки  летят.
Рассказать  тебе  хотят,
Что  вчера  ещё  в  траве
Были  гусеницы  две.
Но  из  гусениц  ленивых
Превратились  вдруг  в  красивых
Пёстрых  маленьких  принцесс.
На  лугу  полно  чудес!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747275
рубрика: Поезія, Детские стихи
дата поступления 22.08.2017


Щасливі не заздрять

Щасливі  не  заздрять  і  зла  не  бажають
Вони,  наче  діти,  що  кривди  не  знають  
В  душі  тільки  сонце  й  бажання  співати
Про  щастя  своє  на  весь  голос    кричати
І  бути  лиш  поруч,  з  обійм  не  пускати
Кохану,  жадану,  її  цілувати
І  пестити  ніжно,  і  палко  кохати
Злобливе  забути  і  всім  все  прощати

Бо  ти  –  моє  щастя,  я  точно  це  знаю
Усе  що  хотів  від  життя  зараз  маю
І  зла  не  тримаю,  і  заздрить  не  можу
За  все  тобі  дякую  любий  мій  Боже

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2013


Циклічно влаштований всесвіт

Циклічно  влаштований  всесвіт

Про  граблі  забув  –  розплата

Я  знов  підіймаю  планку

Душа  ще  змордує  ката

А  очі  шукають  чарку

І  хочу  весь  час  курити

Не  легко  з  тобою  бути

Без  тебе  –  так  важко  жити

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2011


если б только знала

ах,  если  б  только  знала
как  хочется  тебя  поцеловать
прижать  к  себе
увидеть  взгляд  голодный,  жадный
и  больше  никуда  не  отпускать
но  холодны  слова  и  время  вечно  нету
так  просто  потерять,  чего  ты  не  имел
но...  всё  же,  помню,  как  приятно  было
а  ты...  прекрасна  как  восход
и  я  его  смотрел

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261062
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.05.2011


люблю тебя уже давно

люблю  тебя  уже  давно
но  с  каждым  днём  всё  лучше  понимаю
как  сильно  я  тебя  люблю
и,  как  цветок  без  солнца,  без  тебя  я  умираю

я  не  могу  не  думать  о  тебе
не  вспоминать  твою  улыбку,  голос
твои  уста  и  сладкий  поцелуй
твой  самый  нежный,  тонкий,  русый  волос

ты  так  прекрасна,  что  прекрасен  грех
прекрасно  всё,  что  связано  с  тобою
и  я  хочу  от  жизни  одного
чтоб  ты  была  моей...
моей  женой,  любовью  и  судьбою

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248247
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.03.2011


смешно, только страшно (а где же мыло?)

Вот  крючок  и  верёвка  с  петлёй.  А  где  же  мыло?  
Говоришь  –  *мы  чужие*.  А  я  улыбаюсь  мило.
Не  смеюсь  я.  Ну  что  ты,  ей-Богу  -  дурак  наверно.
Не  серьёзный  –  я  знаю.  Сдавать  что-то  начал  –  нервы.  

Да  и  нервов  уж  нет.  Их  лукавый  порвал,  играясь.
Пел  смешно  (только  страшно)  икая  и  заикаясь.
К-к-кровоточит  д-душа?  Т-ты  не  бзди  –  излечим.
Ж-ж-жгут  на  шею.  Всего-то  делов.  П-п-привет  Вечность.

Нежных  глаз  глубина.  Красивая  грудь.  Плечи.
Кровоточит  ещё  душа,  но  время  лечит.
Просто...  верил,  любил.  Оказалось  –  не  надо  было.
Подарю  ей  на  память,  крючок  и  верёвку  с  петлёй.
А  где  же  мыло?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247271
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.03.2011


ручей

В  одном  ущелье  жил  себе  ручей
Весёлый,  быстрый,  звонкий  и  свободный
Смеялся,  пел  и  радовался  он
Прозрачный,  чистый  и  всегда  холодный
Весёлой  свежестью  он  жажду  утолял
Журчаньем  нежным  всем  дарил  надежды
Беспечных  нимф  он  в  брызги  одевал
Когда  в  него  бросались  без  одежды
Он  жил  как  пел,  а  пел  он,  как  любил
Ни  капли  не  тая  он  открывал  объятья
Тем  кто  к  нему  лишь  в  гости  заходил
Оставить  тела  грязь,  чтоб  снова  облачиться  в  платья
Он  был  собой,  таким  какой  он  есть
Но  вот  однажды  утром,  лишь  светало
Он  речку  повстречал  и  полюбил
Но  слившись  с  нею,  вдруг  ручья  не  стало

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246949
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.03.2011


небрежный поцелуй

небрежно,  как  в  последний  раз,  целуешь
зачем?  я  знаю,  больше  не  ревнуешь.
не  хочешь,  не  грустишь,  не  плачешь
а  раньше  было  всё  совсем  иначе
мы  были  вместе.  вместе  умирали
страдали  как  в  аду  и  взглядом  прожигали
при  каждой  встрече,  словно  звери  выли
и  так  любили...  Боже...  как  любили...
теперь  не  буду.  знаю.  бесполезно.
других  я  буду  целовать  небрежно
а    ты...  не  зная  бед,  душою  отдыхая
в  покое  проживёшь...  любовь  лишь  вспоминая

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246941
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.03.2011


моя Батьківщина

Маленьке,    гарне    місто    Козеле́ць
Колись    здавалось    всесвітом    безмежним
І    я    маленький    був,    і    так    його    любив
Безхитрісно,-    як    і    любить    належно

А    в    дзвони    так    хотілось    задзвонить
Що    на    дзвінниці    нашого    собору
Так    мріялось,-    як    зможу    це    зробить
То    зразу    підросту    аж    на    пів    метра    вгору

Так  день    за    днем    під    дзвони    я    зростав
Там    вперше    покохав  і  одружився
То    був    мій    рай,    я  там  щасливий    був
А  на    Покорщині    синок    мій    народився

Та    вийшло    так,    що    я    залишив    рай
Не    втримала    мене    і    Україна
Але    в    Козельці    друзі    і    рідня
І    там    Батьки,    а    значить    -    Батьківщина

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246733
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.03.2011


мне есть что вспомнить

хочу  тебя...  нарисовать  слезами
и  ветром  звонким  в  волосах  твоих  пропеть
но  знаю  точно  –  я  тебя  теряю
в  глаза  твои  мне  больше  не  смотреть
не  целовать  шальной  изгиб  хмельного  тела
и  нежный  атлас  кожи  позабыть
так  дико  только  ты  любить  умела
объятьями  хотела  задушить
ты  поцелуем  разрывала  душу
но  нежный  шёпот  вновь  её  лечил
беги,  Мышонок.  нам  так  будет  лучше
мне  есть  что  вспомнить.  я  тебя  любил

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246732
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.03.2011


Чоловікам для щастя треба зовсім не багато

Чоловікам  для  щастя  треба  зовсім  не  багато
кохана  поруч  щоб  була,  дитина,  друзі
і  кілометрів  за  100,  щоб  мама  й  тато
здорові  щоб  усі  були,  матеріально  незалежні
ми  заслуговуєм  на  це  -  ми  ж  не  дурні,  не  лежні
але  чомусь,  чоловіки  кидаючи  родини
світ  за  очі  прямують  з  рідної  країни
щоб  трохи  згодом,  через  рік,  чи  два
попрацювавши  засучивши  рукава
додому  в  дзьобику  грошей  припхати...
 але!!!  батьки  старіють,  й  страшно  в  жінки  запитати
чи  тут  ніхто  із  мене  не  сміється?
""""ти  гроші  заробляв?!  -  ТО  МОЛОДЕЦЬ!!!!
а  жінці  тут  не  йметься
аж  гай  шумить,  аж  простирадло  рветься
ТИ  Й  ДАЛІ  ЇДЬ!!!""""
побачиш  це  у  сні  -  і  сердце  обірветься
і  спати  вже  не  можеш,  а  в  думках  лиш  злість  і  запитання
НАВІЩО  ТАК  ВИПРОБУВАТЬ  КОХАННЯ?!?!
ці  заробітки  для  сім"ї  ціною  можуть  стати
тому,  якщо  зібрався  їхати,  -  зважай!
це  все,  що  я  хотів  сказати

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246566
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2011


я знаю, що вже все це було

я  знаю,  що  вже  все  це  бу́ло
жагою  сповнений  солодкий  вир  подій
і  сердце  пам"ятає  –  не  забуло
як  розбивається  за  мить  кришталь  надій
як  мрії  розлітаються  на  друзки
душа  черствіє  і  нема  вогню  в  очах
а  сердце,  що  горіло  і  любило
наповнив  біль  і  сум,  страждання  й  страх
---------------------------------------------
напівсвідомо  ми  «когось»  шукаєм
знайдем  і  тішимось,  що  знову  не  самі
але  той  «хтось»  душі  не  зігріває
тому,  як  і  раніше,  залишаємось  в  лайні
---------------------------------------------
любов  –  то  дар,  а  не  винагорода
комусь  на  вічність,  а  комусь  на  мить
любов  жорстока,  як  сама  природа
але  чомусь  не  можу  не  любить

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2011


гірка настоянка

любов  -  гірка  настоянка.  хто  куштував  той  знає
не  випив  -  не  зхмелів,  а  випив,  то  пропав
і  пити  буду  знову,  хоч  похмілля  знаю
від  того  дурману,  що  душу  розірвав
----------------------------------------------
залежність  від  кохання  -  то  душі  розплата
за  жідібність  до  ласк,  до  пестощів  і  слів
але  любов  лише  тоді  крилата
якщо  її  ніхто  у  клітку  не  закрив

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2011


don't lie

oh,  please,  don't  lie.  I  know  what  you  want
you  tried  destroy  my  life,  and  all  this  shit  for  funny
do  you  remember  what  you  told  before?
«you  is  my  life.  don't  disappear  honey»
but  now  you  like  ice  -  so  cold,  so  hard
don't  care  anything,  like  nice  but  spoiled  child
of  course,  I  love  you,  wont  you  and  all  rest
but  can't  believe  you  anymore
and  life  this  make  me  tired

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2011


мабуть стомився

мабуть  стомився,  чи  старію.  хочеться  покою
а  доля,  як  мале  дитятко,  грається  все  мною
не  знає  де  мене  приткнути  і  куди  подіти
я  так  стомився  наодинці  сам  з  собою  жити
хвилина  слабості,  а  вічність,  як  у  битві
тільки  Господь  почує  біль  в  моїй  молитві
для  інших  кремінь,  непробитна  криця
і  кров  палка,  густа,  а  не  якась  водиця
---------------------------------------------------
пробачте  люди,  сам  собі  не  пробачаю
я  сам  цього  хотів  і  далі  в  пошуках  блукаю
тому  що  змушений  але  не  раб  –  це  мо́я  доля
Господь  мені  суддя,  моя  коханка  -  воля

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246102
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.03.2011


мені цього замало

достойно  вдома  можна  й  бідним  жити
та  мені  цього  замало
мої  батьки,  в  свій  час,  також,  не  дуже  добре  спали
коли  я  ще  малям  по  вулиці  ганяв.
дитинство  й  юність,  все  було  як  сон,  тому  що  все  я  мав
тепер  і  в  мене  син  росте,  тому  і  маю  дбати
про  іграшки,  і  що  вдягти,    та  й  попоїсти  треба  дати
аби  не  гірше  ніж  у  інших  ріс,  щоб  насолоджувавсь  життям
за  це  не  тільки  силу  і  здоров"я,  а  й  життя  віддам
то  я  ж  і  дбаю...  та  не  можу  зрозуміти
як  можуть  наші  владарі  так  гарно  жити
і  добре  їсти,  і  спокійно  спати
коли  народ  по  закордонам  їде  працювати
щоб  мінімально  забезпечити  родину
а  може  й  народити  ще  одну  дитину
щоб  довше  чути  в  хаті  безтурботний  рідний  сміх
але  такі  думки,  при  наших  заробітках  вдома,  -  гріх
чим  кращі  нас  датчани  і  англійці
французи,  італійці,  німці
що  можуть  вдома  жити  і  достатньо  заробляти
у  цих  людей  є  привід  владу  поважати
а  ми...  дурні,  терплячі  й  бідні
живем  як  в  приказці...  що  все  мине
були  б  цибуля,  хліб  та  сало
ми  звикли  бідно  жити,
та  мені  цього  замало

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2011


той хто не був

той  хто  не  був,  не  знає,-  а  як  то  жить  на  чужині?
без  жінки,  без  дитини,  без  батьків,  рідні
без  друзів,  що  в  тісне  кільце  роками  формувались
а  ти  поїхав  сам,  і  всі  вони  далеко  десь  зостались
щоб  грошей  зароблять  не  заважали
щоб  ти  копійці  ціну  знав,  щоб  м’язи  працювали
якщо  твій  мозок  працювати  не  хотів  на  Батьківщині
нехай  тепер  ця  лінь  із  потом  витікає  з  тебе
і  біжить  по  спині  до  того  місця  де  талан  ти  свій  сховав
лиш  народитись  дав,  і  глибоко  запхав
щоб  в  душу  він  тобі  не  встиг  запасти,  бо  так  батьки  навчили
що  брехать  -  то  зле,  і  ти  не  вмієш  красти
тому  не  станеш  можновладним  депутатом
для  того  особливий  хист    (зв’язки  і  гроші)  треба  мати
ти  ж  за  роботу  вдома  стільки  получав
що  може  й  правильно  зробив,  що  глибоко  запхав.
і  так,  і  ні...  але  листи  писати,  то  дуже  тяжко.
важко  передати,  як  ти  сумуєш  без  своєї  мови
тому  і  не  жалієш  грошей  на  розмови
щоб  подзвонити  рідним,  і  дружині
і  наче  легкий  вітерець  тебе  підхоплює
але  тоді,  по  спині,  гадюкою,  вірьовкою  жорсткою
до  горла  підповзаі  сум.
 і  душить,  з  силою  такою
що  з  чоловіка  може  видушить  сльозу
і  гне  тебе,  як  лютий  буревій  лозу...  але  не  зломить
бо  в  тобі  є  криця  -  любов
глибока  й  чиста,  як  криниця
як  небо  України  навесні
і  ти  щасливий...  бо  сьогодні    знов
синочка  будеш  пестити    і  цілувати...
та  лише  у  сні

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2011