Андрій Хархут

Сторінки (1/1):  « 1»

Те, що всиредині

Сторицею  вертаються  діла
І  те  натхнення  що  дала  мені  в  подарок
Моя  тверда  як  камінь  самота
Венулося  у  вигляді    ремарок
І  лиш  спіткнувши  ногу  об  асвальт
Я  починав  уважніше  ходити
 Притягучи  досвід  ,  як  магніт
гіркий,  болючий  досвід  вчив  як  жити.
А  час  біжить  і  кожен  Божий  день
Живу  по  суті  так  як  і  жиється
І  лиш  утемряі  знурившись  в  той    шлях
За  втраченим  жакуєш,  в  груди  бєшся
І  хочеться  прийшло  щоб  каяття
За  те  що  я  роблю..куди  кочуся
Та  повість  не  написана  ще  вся
Надіюсь  я  на  краще  ще  змінюся...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2011