Vereneya

Сторінки (1/6):  « 1»

не вмію

Не  смію,
не  вмію,
не  можу  тебе  відпустити.
Стриножу,
припну,
прив’яжу,
причарую.
і  плачу,
і  знову  лютую,
і  б’юсь  до  стіни  головою
а  потім...
а,
д  і  д  ь  к  о    з  тобою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2011


Відпусти

Призабудеться  все.  Це  також.
Призагубиться  в  снах.  Промине.
Я  хотіла  б  сказати:  «Пусти!»
Але  ти  –  не  тримаєш  мене.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2011


пахне ладаном

там  де  вони
там  завжди  пахне  ладаном
вона
як  дим
а  він
як  сон
вони  живуть  у  світі  листопадовім
у  них  немає
стін
дверей
вікон
вони  живуть
і  вірять  одне  одному
і  зайвими
бувають  всі  слова
бо  він
як  дощ  над  спраглою  безоднею
вона
як  сильна  і  жива  вода

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2011


не знаю

фрагменти  снів
уривки  слів
затерті  образи
обра́зи
біль
самотність
радість
сміх
перемогти
відбутися
забути
сьогодні  боляче
сьогодні
перший  сніг

сьогодні
завтра
без  кінця  для  вічності
і  без  емоцій
для  чужих  облич

облиш
я  сплю
не  потребую  щирості
це  мій  важкий
це  особливий  гріх
перед  тобою
перед  світом
перед  мамою
і  перед  дзеркалом
в  якому
я
не  я

А  ХТО
не  знаю

знову  буду  п’яною
і  не  нагадуйте  мені
моє  ім’я

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2011


йди…

знаєш
вікно
що  виглядало  тебе
крізь  мене
розбилось
двері  давно  затерпли
при
при
при
йди
тільки  обережно
нехай  жодна  з  твоїх  тіней
не  зачепиться
за  клямку

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2011


semper idem

він  повернувся
коли  відцвітали  сніги
він  повернувся
лежав  на  уламках
розбитих  дзеркал

а  вона
ходила  по  стелі
а  потім  знайшла  коралі
ті
що  згубила
до  першого
снігу
і  довго  на  них
гойдалась
почепивши  на  його  руку

і  волосся  її  сміялося
з  нього
і  ворушилось
і  висмоктувало  силу

вона  знала
що  тепер  не  відпустить

пила  повільно
і  вперто  його

потім
вони  шукали  йому  могилу
і  не  було  місця

а  тільки  на  дорозі
до  її  раю
він  збагнув
що  тут
тут
залишиться  навіки

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2011