Виктория Sweet

Сторінки (1/3):  « 1»

Хто я…

Холодні  руки  знову  тримають  мене  перед  касовим  апаратом,звіряючи  штрих-ход...Знову  смітник,непотрібні  розмови,дикі  усмішки,адже  для  нього  я  непотрібний  продукт...  
Вчора  йому  не  подобався  мій  смак  і  запах,сьогодні  я  не  входжу  в  рамки  його  етикету,проте  завтра  він  знову  буде  насолоджуватися  мною,скептично  усміхаючись...Він  мимоволі  торкається  руками...Поцілунок...Та  ні  лише  дотик  губ...Він  смакує  мною,а  потім  спльовує...  
Проте  усе  йде  за  планом...Вранці  він  мене  знову  викине,мовляв,назавжди...Ізнову  я  лечу  обличчям  в  асфальт...Гіркість,самотність,страх...  
Для  друзів  він  каже,що  я-його  звичка...Я  з  ним  лише  тоді,коли    йому  гірко,або  коли  у  нього  проблеми...Бо  я  його  ліки...  
P.S  .Минув  рік...  Я  сьогодні  його  бачила...Він  пройшов  мимо  мене,ніби  не  помітив...Він  віддав  перевагу  іншій,мовляв  –це  якісніша  марка...А  я  стою  і  згадую,як  нещодавно  він  ніс  мене  до  касового  апарату  і  я  божеволіла  у  його  руках...Хоча  знала,що  я  для  нього  лише  пляшка  «Оболонь.Світле.»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234044
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.01.2011


///

Банальний  подих  поневіреного  вітру...
Пластмасові  обличчя  викликають  страх...
 А  все  життя,немов  у  кінофільмах...
 Де  всі  вирують  у  своїх  думках...
І  знов  не  розумію,де  реальність...
 Буденність  змішує  усі  мої  думки...
 І  холерично-зимній,  млявий  настрій
Підштовхує  мене  у  «нікуди»...

Це  злам  особи...свого  роду  -  пошук  слабших
Зі  сторони  життєвої  снаги
Що  заважає  і  блукає  в  смислах  наших
І  не  дає  пройти  крізь  береги

Де  вічні  пастки,  де  мораль  покрита
І  оповита  вітами  надій
Які  лише  заманюють  в  \"корито\"
Мов  тих  свиней,  що  більш  не  стануть  в  бій

Тому  до  всього  слід  чинити  роздум
\"Сім  раз  відмірь  -  один  відріж\"  гласить
Народна  мудрість...не  дарма  голодним
Добро  простіш  ніж  багачам  творить!́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2011


А що далі?

Блукає  біль  у  пошуках  пітьми  
І  не  знайти  йому  вагомої  відради,  
А  знав  би  той,  хто  дав  йому  пораду,  
Як  важко  те,  про  що  забув  знов  віднайти.  

Піти...?  А  може  просто  зупинитись,  стати...?  
Під  впливом  відчаю  підрахувати  втрати,  
І  не  зважаючи  на  перешкоди  зацвісти.?  
Але  не  так  як  там,  коли  було  все  мертве  
Не  так  щоб  знов  хотілось  усе  стерти...  
Отой  прихід  так  званий...  без  сваволі  
А  може  знову  ж,  -  подарунок  долі  ?  
Гм...цікаво...як  же  ж  буде  далі,  
По  ту  та  іншу  сторони  медалі  ...!?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2011