Дотепник

Сторінки (1/4):  « 1»

Якщо ми це все відчуваємо і пам'ятаємо, то ми кохаємо…

Ми  засліпленні  їх  поглядами.  Згадайте  ці  очі:блакитні,  сині,  зелені,  карі,  чорні.  Згадайте  їх  відтінки:  кольору  неба,  солодкої  ванілі,  соковитої  трави,  ніжного  вітру.  Для  вас  колір  особливий,  він  свій,  рідний.  Можливо,  комусь  пощастило  більше-бачити  і  мріяти  одночасно  про  два  кольори:сірий  і  карий,  блакитний  і  зелений,  синювато-жовтий  однієї  людини.  Згадайте  ці  очі,  що  є  відзеркаленням  душі,  у  кожного  лише  одна  сліпа  пляма,  адже  не  можна  повністю  побачити  людину  зовні.  Згадайте  ці  очі  -  вони  підкажуть  про  минуле,  дадуть  здогатку  про  майбутнє,  прищеплять  вашу  долю  до  себе.
Ми  зачаровані  їх  запахом.  Згадайте  ці  аромати:  стиглої  груші,  весняного  бузку,  очерету,  щойно  зірваних  ягід  малини,  лісової  тиші,  зливи,  зів'ялого  листя,  колосся  пшениці.  Помічаєте,  що  не  можете  відірватися  від  цих  запахів.  Розумієте,  що  без  них  життя  втрачає  сенс,  губиться  у  просторі    і  пропадає.
Ми  прислухаємся  до  кожного  їх  звуку.  Згадайте  ці  нотки:  сміху,  вдиху,  видиху,  плачу,  божевілля,  радості,  стримання,  мовчання,  гри  фортепіано,  стуку  серця,  відбиття  такту  пальцями.  Ви  слухали  б  це  вічно,  це  було  б  вашим  власним  радіоприймачем  усюди,    куди  б  не  завели  доріжки  щастя.
Ми  здригаємось  при  кожному  їх  дотику.  Згадайте  ці  відчуття  дотику:кінчиків  пальців,  соковитих  губ,  мочки  вуха,  шиї,  плеча,  ніг,  носика.  Так  би  притиснутися  і  не  відпускати  ніколи,  ні  за  яких  обставин.  Ці  дотики  не  розірвати,  не  пропилити,  ні  пропалити.  Вони  вже  встигли  стати  частиною  вашого  тіла.
Ми  обожніємо  їх  смак.  Згадайте  цей  присмак  солонуватої  шкіри,  солодких  губ,  кислинок  на  щоках,  трохи  гіркості  на  підборідку.  Ці  смаки,  у  порівняні  зі  іншими  самками  -  витвір  кулінарства.  Ви  тратили  кожну  хвилину  дарма,  не  покуштувавши  їх.
Якщо  ми  це  все  відчуваємо  і  пам'ятаємо,  то  ми  кохаємо.  Якщо  ж  ні-  вам  одночасно  і  пощастило,так  як  не  відчувати  це  все-це  спокій,  і  так  само  одночасно  не  пощастило,  бо  що  таке  спокій  в  самотності?  Бачити  лише  свої  очі,  відчувати  лише  свій  запах,  слухати  лише  звуки  свого  серця,  а  на  смак  і  зовсім  не  куштувати.  Ми  любимо  самотність,  але  не  самотність  серця.  Згадайте  ці  ритми,  стукіт,  що  ідуть  поряд  і  б'ються  в  унісон...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225022
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.11.2010


Ти знаєш

Ти  знаєш  як  боляче  дома  самому?
Коли  все  навколо  розсіяв  туман
Лишатись  у  мокрій  печері  одному
Ти  знаєш  як  тихо  і  мертво  там

Хтось  пішов,  а  місто  то  дише
І  ти  дихай,  не  падай  униз
Кохання  і  дружба  тебе  не  полише
Він  був...це  був  лиш  каприз

Старі  могутні  будівлі
Гуляй  біля  них  і  радій
Навіть  маленький  колібрі
Не  покладає  надій

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2010


Я хочу упасти

Я  хочу  упасти    
Із  неба  щаслива  
Не  бачити  цього-  
Як  туга  журлива    
Роздирає  душу  
Не  дає  мені  покою  
Я  знаю.  я  мушу  
Я,  бути  за  стіною  

Ми  завтра  вернемся  
У  світ  свого  щастя  
Так  розвернемся  
спиною  до  нещастя  
Друзі  зі  мною  
Я  добре  це  знаю  
Що  буде  з  тобою  
І  гадки  не  маю  

Якщо  підеш  до  сонця  
Воно  запалить  рани  
Немає  віконця  
Лиш  старі,  тихі  храми  
Я  бачу  у  серці  
Що  буде  зі  мною  
Не  знаю  як  далі  
Прожити  з  тобою

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2010


Ти один

Захлинешся  ти  від  болю  
Заколишиться  трава  
Це  треба  вже  питати  долю  
Чому  вона  сумна  

Ти  скоро  місяць  пробачиш  
Він  тобі  не  світив  
Нічого  крім  горя  не  бачиш  
Як  би  ти  не  молив  

Ти  сам  один,ти  назавжди  
Покинутий  росою  
Ти  на  наче  дим,ти  наче  звір  
Роздерся  вже  від  болю  

Так  боляче,як  хтось  стає  
Зрадником  кохання  
Бери  плече,як  хтось  дає  
І  має  він  бажання  

Ти  вже  один,не  повернеш  
Чар  жаги  кохання  
Ти  вже  один,не  завернеш  
Чиєсь  палке  бажання  

Ти  вже  один  
Змирися  з  цим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2010