Анка

Сторінки (1/47):  « 1»

Мечтать не вредно…

Так  хочется  хоть  на  недельку
Забыть  о  всех,  напиться  в  стельку,  
и  отключить  свой  телефон,  
и  поменять  весь  мир  кругом.
Или  домой  к  себе  уйти,
Закрыть  все  двери  на  замки,
И  лечь  спокойно  на  кровать,
Чтоб  хоть  недельку  там  поспать.
Или  послать  подальше  тех,  
Кому  ты  нужен  для  потех,
Кто  выгоду  свою  храня,
Обгадит  за  углом  тебя.
Иль  убежать  от  тех  друзей,
Которые  похуже  змей,  -  
Что  косточки  твои  «промоют»
И  зависть  за  улыбкой  скроют.
Или  уехать  далеко,
Где  будет  просто  и  легко,
Где,  позабыв  о  суете,
Не  вспомнишь  о  своей  судьбе.


Так  хочется  хоть  на  недельку:
Забыть  о  всех!  Напиться  в  стельку!  
И  отключить  свой  телефон!  
И  поменять  весь  мир  кругом!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378028
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.11.2012


Татові до річниці

Рідненький  татку!  Як  ти  там?
Чи  бачиш  донечку  із  неба?
Чи  віриш  ти  моїм  словам
що  не  страждаю  я  без  тебе?
Як  віриш  -  я  прошу:  не  вір.
Не  вір,  що  біль  уже  не  гострий.
Як  чуєш  ти  гучний  мій  спів  -  
то  знай:  в  душі  усе  не  просто.
Усе  кричить  і  плаче  в  ній,
рве  на  шматки,  горить  миттєво,
лиш  голос,  що  лунає  (твій),
рятує  і  відносить  в  небо.

Мій  милий  татку!  Я  молю:
Будь  поряд!  Будь  в  моєму  серці!
В  цей  день  на  цвинтарі  стою:
не  на  могилі,  а  на  герці...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2011


До встречи!

Как  я  люблю,  хотя  не  знаю,
когла  увидимся  с  тобой.
Об  этой  встречи  я  мечтаю  -  
она  назначена  судьбой.
Но  до  тех  пор  -  тебе  звоню  я,
пишу  недрогнувшей  рукой,
и  ожидаю  поцелуя
в  каждый  час  и  в  миг  любой.
Но  пока  тебя  не  вижу,
мой  самый  милый,  дорогой,  -  
момент  встречи  я  предвижу  -  
она  назначена  судьбой!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259234
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.05.2011


зимові думки

коли  завмерло  все  навколо
і  припинилося  життя,
припорошило  світ  довкола  -  
це  знов  вернулася  зима.
зима  в  душі?  чи,  може,  в  серці?
а,  може,  просто  за  вікном.
можливо,  в  нас  вона  -  на  герці?
чи  в  кожній  хаті  за  столом.
зима.  усе  принишкло  поруч.
та  за  зимою  йде  весна.
і  в  душу,  в  серце  і  до  двору
відродження  несе  вона.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2011


ВЕРНЫЙ ПЁС

Расскажу  Вам  историю  о  верном  псе,
Который  возник  весной  во  дворе.
Он  был  уже  взрослый,  лет  этак  пять.
О  как  же  охота  вернуть  время  вспять!
Ведь  был  он  молод,  силён  и  красив,
И  верно  он  мне  все  семь  лет  прослужил.
Но  вот,  незаметно,  он  поседел,
И  в  лунную  ночь  песнь  последнюю  спел.
Глаза  посинели  –  не  видел  он  свет,
И  вдруг  поняла  -    он,  наверное,  слеп.
Не  знала,  что  делать,  ведь  пёс  выручал:
Не  раз  и  не  два  меня  он  спасал.

И  днем,  когда  дождик  падал  устало,
Чувство  возникло,  что  я  сильно  устала,
Захотелось  завыть,  залаять,  упасть,
Закрыть  навсегда  свою  верную  пасть,  -  
Вот  странно:  я  чувствую  верного  пса.
И  к  будке  его  я  быстро  пошла.
Но  где-то  пропал,  сгинул  в  дожде.
И  стала  искать  его  я  везде.
Долго  искала,  но  всё  же  нашла,
И  к  верному  псу  неспеша  подошла:
От  дома  ушел  далеко  и  упал.
Что  буду  искать  он,  наверное,  знал.
Глаза  уж  закрыты.  Лежит  он  в  грязи.
Погладила  шерстку,  провела  по  груди.
И  дрогнули  веки  –  глаза  он  открыл,
Понюхал,  узнал  –  и  протяжно  завыл.
И  слёзы  вдруг  ослепили  глаза.
На  шерсть  его  капнула  горя  слеза.
Случилось  вдруг  чудо  -  он  слово  сказал:
«Ты  знаешь,  хозяйка,  я  не  просто  упал.
Специально  из  нашего  дома  ушёл,
Чтоб  не  видела  смерть,  ведь  всё  ясно  без  слов.
Я  стал  стар  и  ослеп,  и  сил  больше  нет.
Хочу  увидеть  небесный  я  свет.
Спасибо  за  всё  –  ты  друг  для  меня.
После  смерти  я  буду  помнить  тебя.
Ты  лишь  позови  –  и  я  буду  с  тобой,
Почувствуешь  всё  как  той  первой  весной.
Извини,  но  пора  мне  идти,
Чтоб  судьбу  свою  в  небе  тоже  найти»,  -  
Сказал,  и  закрыл  навеки  глаза.
Последняя  с  глаз  скотилась  слеза.
Вздыматься  грудь  перестала  –  увы.
В  сердце  моём  останешься  ты.

Лишь  тогда  поняла,  почему  умирать
Верные  псы  не  дома  хотят.
Ведь  уходят,  еле  проходя  тот  путь,
Что  даёт  им  возможность  навеки  уснуть.
Это  дружба,  любовь  и  верность,  друзья.
По  другому  для  друга  сделать  нельзя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236826
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 25.01.2011


Блакитні очі

іду  я  по  полю,  схиливши  голову  низько,
знайома  стежина  -  ось  хата  вже  близько,
а  ноги  все  тонуть  і  тонуть  в  зеленому  морі  природи  -  
давно  я  не  бачила  цеї  прекрасної  вроди.
але  всі  думки  лише  у  збіднілій  хатині,
мені  де  добре  було,  тоді  ще  маленькій  дитині,
де  люба  бабуся  любила  і  про  мене  дбала
та  доки  подорослішаю  довго  чекала.
бабусині  очі  блакитні,  як  небо  безхмарне,
осяяли  світ  цей,  я  впевнена,  зовсім  не  марно.
вони  сумували,  раділи  і  плакали  часом,
любовю  керуючись,  цим  невмираючим  гаслом.

а  зморшки,  що  вкрили  рідне  обличчя  і  руки,
дитячому  серцю  приносили  сум  лиш  і  муки.
а  та  сивина,  що  кожної  миті  зявлялась  -  
в  дитячій  душі  тривожним  мотивом  озвалась.

старіла  бабуся,  і  йшли  роки  за  роками
та  раптом  стала  безжальна  природа  між  нами.
бабусі  нема.  вона  стала  незайманим  полем,
а  точніше,  моїм  незміреним  горем.
вона  стала  всією  моєю  душею,
моїми  думками,  печаллю  моєю  всією.

і  зараз,  ідучи  стежиною  в  полі,
й  не  знаючи,  що  вже  чекати  від  долі,
я  згадую  час,  коли  я  була  ще  малою,
який  був  єдиною  безжурною  порою.
та  коли  гляну  в  небо  я  безмежне  -  
бачу  очі,  та  їм  усе  належне,
я  бачу  мудрість,  теплоту  та  щирість,
там  є  любов,  там  віра  є  і  вірність.

і  в  небі  я  побачу  бабусю  свою  милу,
і  посмішку  її,  таку  щасливу  й  щиру...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235378
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2011


осмислення життя

хто  каже,  що  життя  погане,
той  глибоко  не  загляда,
бо  кольори  навкруг  яскраві,
вони  наповнюють  життя.
спочатку,  ніби,  зрозуміло,
що  трапилось  і  що  чека,
бо  серце  часто  так  боліло.
та  доля  не  така  проста.
раптово  не  бува  нічого.
для  всього  є  своя  мета.
багато  в  світі  є  простого,  
але  й  складного  вистача.
тому  потрібно  зрозуміти,
чого  бажає  все  ж  душа.
тоді  ми  зможемо  змінити,
що  буде,  те,  що  нас  чека.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234214
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2011


20 РОКІВ

20  років  вже  пройшло
із  дня  моєї  смерті,
та  я  тоді  не  знала  ще,
що  довелось  померти.
і  зараз  вже  знайшла  нагоду
згадати  про  минуле.
ненавиджу  свою  природу  -  
чому  усе  забуте?
і  серце  вирвате  з  грудей,
душа  -  в  полоні  ночі.
ще  скільки  бачити  смертей?
куди  дівати  очі?
і  як  загоїти  страждання?
як  притупити  горе?
куди  подіти  всі  вагання?
як  висушить  сліз  море?
а  почалось  усе  давно:
аж  20  років  тому.
воно  мене  тоді  знайшло.
страждання.  то  вже  доля...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234211
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2011


жизненные цели

как  много  в  жизни  сделать  надо:
создать  свой  дом,  детей,  семью,
чтоб  в  старости  была  отрада,
чтоб  сказать:  "не  зря  живу!"
но  в  погоне  за  всем  этим
о  главном  забываем  мы:
как  прекрасно  на  рассвете,
как  были  счастливы  детьми.
и  позабыв  в  пути  запреты
играем  гранями  судьбы  -  
уже  никто  не  ждёт  карету
и  не  создает  любви...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233973
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.01.2011


в ожидании встречи

как  я  люблю,  хотя  не  знаю,
когда  увидимся  с  тобой.
об  этой  встрече  я  мечтаю  -  
она  назначена  судьбой.
но  до  тех  пор  -  тебе  звоню  я,
пишу  недрогнувшей  рукой,
и  ожидаю  поцелуя
в  каждый  час  и  в  миг  любой.
но  пока  тебя  не  вижу,
мой  самый  милый,  дорогой,  -  
момент  встречи  я  предвижу  -  
так  сильно  быть  хочу  с  тобой!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233972
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.01.2011


УЧИТЕЛЮ НА СВЯТО

я  Вас  вітаю  з  святом!  -  
це  не  лише  штамповані  слова,
а  голос  серця,  що  лунає  всюди,
минають  роки,  і  життя  мина,
й  від  долі  нам  вже  не  втекти  нікуди.
я  у  Вас  пробачення  прошу
за  те,  що  не  така,  як  Ви  чекали,
як  Ви  людини  я  вже  не  знайду
і  хочу,  щоб  про  це  Ви  добре  знали!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2011


МАМЕ

мамочка  родная!
ты  ушла  давно.
как  же  без  тебя  я?
очень  тяжело.
время  же  не  лечит  -  
научила  жизнь.
зажигаю  свечи
по  тебе.  аминь.
и  к  тебе  я  еду
могилку  повидать.
кину  там  монетку,
чтоб  побывать  опять.
ведь  самая  родная,
ты  самая  моя.
повсюду  я  узнаю
где  спит  душа  твоя.
"До  встречи!"  -  говорю  я.
когда-нибудь  пойму
куда  ушла,  родная,  -  
везде  тебя  найду!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233171
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.01.2011


вопросы  те  же,  но  ответ
меняется  всё  время.
и  кто  прольет  надежды  свет  
и  снимет  это  бремя?
ведь  так  охота  точно  знать,
что  будет  и  что  было,
что  неохота  сознавать,
что  время  уж  уплыло.

и  нету  больше  ничего,  
что  призывает  к  жизни.
не  высказать  уж  мне  всего.
и  не  озвучить  мысли...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232987
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.01.2011


ПРИЗЫВ

братья-словяне!  как  больно  сейчас...
были  когда-то  дружны  мы.
знаю,  что  скоро  настанет  тот  час,
когда  снова  станем  родными.
ведь  ничего  нету  в  мире  страшней,
чем  отказаться  от  брата.
но  всё  же  надеюсь:  мы  станем  мудрей
и  будем  мы  вместе  ребята!
и  как  не  клянем  мы  прежний  режим,
признайтесь  в  душе  для  себя  вы:
этот  режим  человеку  служил,
не  шёл  он  к  богатству  и  славе.
пускай  он  отжил  своё!  ну  и  пусть!
как  крысам  зачем  убегать  нам?
и  где-то  взялись  сожаленье  и  грусть.
зачем  же  раздор  нам,  словянам?
и  если  не  будем  мы  больше  одним
единым  и  целым  народом,
тогда  мы  отступим,  уступим  другим,
забудем  мы  предков  истоки.
братья-словяне!  надеюсь  на  вас  -  
хотите,  чтоб  были  дружны  мы?
так  решайтесь  прямо  сейчас  -  
и  будем  мы  снова  родными!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232976
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 05.01.2011


Долгожданная встреча

тебя  искала  я  повсюду
и  в  летний  дождь,  и  в  заметель.
сны  про  тебя  я  не  забуду
и  станешь  явью  ты  моей.
я  годы  прожила,  не  зная,
ища  тебя  среди  людей,
всегда  ждала,  была  одна  я,
тянулось  время  медленней.
и  уж  на  встречу  не  надеясь,
надежду  в  грязь  втоптав  ногой,
я  с  одиночеством  смирилась...
тогда  лишь  встретилась  с  Тобой!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232044
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.12.2010


ПОГЛЯД НА ЖИТТЯ

ЖИТТЯ  ПРЕКРАСНЕ.  ХТО  НЕ  ЗГОДЕН?
ВОНО  ЯК  ШТОРМ  -  БУРХЛИВЕ  І  СТРІМКЕ,
І  ПЛАНЕТИ  ЖИТЕЛЬ  ЖОДЕН
НЕ  ЗАПЕРЕЧИТЬ  ТВЕРДЖЕННЯ  ГУЧНЕ.
ХОЧА  І  СПЕРЕЧАЮТЬСЯ  БАГАТО,
БО  ЗАВЖДИ  ДУМКИ  РІЗНІ  Є.
ТА  ЧИ  ВСТАНОВЛЮВАТИ  ВАРТО
ПРАВИЛО  ДЛЯ  ВСІХ  ОДНЕ?
ТА  ВСЕ  Ж  ДЛЯ  МЕНЕ  -  ВСЕ  ЧУДОВО.
ЖИТТЯ  ЦІКАВЕ.  ДАЛІ  БУДЕ  ЩО?
І  ДОЛІ  НАШОЇ  БУДОВУ
МИ  ВИЗНАЧАЄМ.  ЧИ  НЕ  ЗГОДЕН  ХТО?

І  НЕХАЙ  ЖИТТЯ  ПРОХОДИТЬ.
В  КІНЦІ  ЙОГО  ОЦІНИМ  МИ.
ХОЧ  ІНОДІ  І  ПЕРЕПОНИ  ЗВОДИТЬ,  -  
ЛИШ  ПІСЛЯ  НИХ  СТАЄМО  МИ  ЛЮДЬМИ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2010


НАВЧАННЮ ПРИСВЯЧУЮ

за  мить  роки  ці  пролетіли.
і  так  життя  все  пробіжить.
за  цей  час  ми  всі  зуміли
змужніти.  вирости.  дружить.
спочатку  важко  було  дуже,  
та  від  цього  кров  кипить,
адже  нікому  не  байдуже  
з  якою  ціллю  далі  жить.
дітьми  були  ми  ще  малими,
коли  на  перший  курс  прийшли,
тоді  всі  дні  для  нас  страшними,  
незрозумілими  були.
і  до  присяги  все  злилося:
розводи,  берци,  стройова,
та  всім  прийняти  це  вдалося,  
бо  вибір  це  на  все  життя.
всіляке  у  житті  буває,
і  в  нас  траплялося  усе,  -  
в  казармі  кожного  спіткає
щось  радісне  і  щось  гірке.
брехать  не  буду:  сміх  і  сльози,
і  сварки  іноді  були.
та  сказати  кожен  зможе:
життєву  силу  тут  знайшли.
а  другий  курс...  чудові  згадки.
вже  волі  трохи  здобули,
і  з  лекцій  почали  тікати  -  
щасливі  то  часи  були.
так  швидко  роки  пролетіли,
уже  на  третім  курсі  ми,
світогляд  трішечки  змінили,
відчули,  що  знання  зросли.
та  й  подорослішали  трохи.
і  пару  дехто  тут  знайшов.
і  маєм  вже,  нарешті,  змогу
єдину  тут  знайти  любов.
та  час  летить,  немов  на  крилах.
і  вже  останній  рік  у  нас.
і  десь  взялась  незнана  сила
забути  біль  старих  образ.
усе  пригадується  зараз:
падіння,  злети,  щастя,  крах.
та  це  уже  забута  справа,
бо  мудрість  світиться  в  очах.
думки  серйозні,  бо  майбутнє  -  
це  лиш  творіння  наших  рук.
і  не  забудем  незабутнє.
відчуєм  смуток  від  розлук.

за  мить  роки  ці  пролетіли.
і  так  життя  все  пробіжить.
за  цей  час  ми  всі  зуміли
Змужніти.  Вирости.  Дружить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2010


КАК ЖАЛЬ…

КАК  ЖАЛЬ,  ЧТО  НЕТ  ТЕПЛА.

     КАК  ЖАЛЬ,  ЧТО  НЕТ  ЛЮБВИ.

           КАК  ЖАЛЬ,  ЧТО  Я  ОДНА.

                 КАК  ЖАЛЬ,  ЧТО  ТЫ  ОДИН...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231644
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.12.2010


ВСІМ ДО НОВОГО РОКУ!

НОВИЙ  РІК  ВЖЕ  НА  ПОРОЗІ.
ПІДСУМКИ  ПІДБИТЬ  ПОРА.
І  НА  ЦІЙ  НЕХАЙ  ДОРОЗІ
НЕ  СПИНИТЬ  ВАС  ГІРКА  ЖУРБА.
НЕХАЙ  ЗГАДАЄТЬСЯ  ПРИЄМНЕ,
ГІРКЕ  -  В  МИНУЛЕ  ВІДСТУПА.
І  ЗРОЗУМІЙТЕ:  НЕ  ДАРЕМНО
ВСІЛЯКЕ  НАС  В  ЖИТТІ  СПІТКА.
ЛИШ  ТРЕБА  МАТЬ  МЕТУ  ТА  МРІЮ,
ЯКІ  НАСНАГИ  ДОДАЮТЬ,
ТОДІ  ДОСЯГНУТЕ  ЗІГРІЄ
І  НЕГАРАЗДИ  ВІДІЙДУТЬ.
ТОМУ  ХАЙ  НОВИЙ  РІК  ДИВУЄ,
ДАРУЄ  ЩАСТЯ  ВІДЧУТТЯ.
ХАЙ  ГОЛОС  СЕРЦЯ  КОЖЕН  ЧУЄ,
ЩАСТЯМ  НАПОВНЮЄ  ЖИТТЯ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2010


ЛЮБОВЬ

Я  ЗНАЮ  СЛОВО,  ИЗВЕСТНОЕ  ВСЕМ,
Я  ЗНАЮ  МИР,  НЕ  ПОХОЖИЙ  НА  НАШ.
Я  В  НЕБЕ  ЛЕТАЮ,  ЦЕЛУЯ  ЗВЕЗДУ,
Я  ВИЖУ  ВБЛИЗИ  ГОЛУБУЮ  ЛУНУ.
Я  ЗНАЮ  ТО  ЧУВСТВО,  ЧТО  СИЛЫ  ДАЁТ,
ЧТО  МИР  ИЗМЕНЯЕТ,  И  ПЕСНИ  ПОЁТ.
Я  ЗНАЮ  ТУ  МАГИЮ  СОЛНЦА  И  ГЛАЗ,
ЧТО  ВСЕМ  НАМ  ДАЁТ  В  ИТОГЕ  ЭКСТАЗ.
И  ТУТ  Я  СЛЫШУ  БАРАБАННУЮ  ДРОБЬ
И  СЛОВО,  ЧТО  СЕРДЦЕ  РОЖДАЕТ:  "ЛЮБОВЬ".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231502
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.12.2010


БАТЬКИ

МАМА,  ТАТО  -  МОЄ  ЩАСТЯ.
ВИ  НАДІЯ  І  НЕНАСТЯ.
ВИ  ЛЮБОВ  І  ВІРА  ЩИРА,
ВИ  ДАЄТЕ  МЕНІ  КРИЛА.
ПОПІД  НЕБОМ  Я  ЛІТАЮ
І  ПРО  ВАС  ДУМКИ  ГАДАЮ:
ЧИ  НА  НЕБІ,  ЧИ  В  ЗЕМЛІ,
ЧИ  В  ПОВІТРІ,  ВИ,  БАТЬКИ?

ВИ  ЗАВЖДИ  В  ДУМКАХ  МОЇХ:
ОПАДАЄТЕ,  ЯК  СНІГ,
ВИ  ЛЛЄТЕСЬ  ДОЩА  ПОТОКОМ,
НАБЛИЖАЄТЕСЬ  ЛЬДА  КРОКОМ.
ВИ  ПРИХОДИТЕ  ДО  МЕНЕ
І  У  СНІ,  Й  В  ДУМКАХ  ЩАСЛИВИХ.
ВИ  ЗАВЖДИ  У  МЕНЕ  В  СЕРЦІ,
ВИ  В  ДУШІ  МОЇЙ.  НА  ГЕРЦІ.
ВИ  В  МЕНІ  В  НІМІЙ  ПОШАНІ  -  
ВИ  ДУШІ  МОЄЇ  ГРАНІ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231497
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.12.2010


гучна пісня

утрьох  ми  пісні  учора  співали,
такого  ще  успіху  в  нас  не  бувало:
із  вікон  лунає  нам  "Браво!"  і  "Біс!",
і  яйця  летять  із  вікон  униз!
і  ллється  вода  із  якоїсь  кімнати  -  
комусь  не  давали,  можливо,  ми  спати.
однак  не  завадить  таланту  миттєвість  -  
і  знову  пісень  лунає  шаленість.

а  вранці  яєчні  шкорлупки  збирали,
і  потім  у  ящик  під  скло  ми  їх  клали,
бо  це  ж  є  дарунок!  найвища  оцінка!
і  всі  ці  дари  забрала  Маринка!
і  рішення  всі  ми  прийняли  утрьох,
що  брати  на  співи  потрібно  сачок,
щоб  все,  що  летить  -  не  пропало  даремно,
"в  хозяйстві  згодиться"  -  ми  знали  напевно.

коли  залунає  над  Києвом  спів  -  
це  група  "Іічко"  співає  вам  всім!

луна  гучно  й  дзвінко  мелодія  ця  -  
на  наші  три  члена  всього  два  яйця!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2010


ДРУЗЬЯ

кружится  под  ногами  лёд.
коньки  скользят  назад-вперёд.
и  ты  несёшся  вдоль  катка,
и  мало  воздуха  глотка.
веселье,  счастье,  дружба,  смех.
мы  веселимся  без  помех.
и  жизнь  окрасилась  в  тона  -  
и  стала  яркою  она.
на  льду  ушли  ненависть,  страх,  -  
сейчас  не  в  разных  мы  мирах.
мы  стали  дружными  на  миг  -  
успеха  каждый  здесь  достиг.
ну  а  потом?  потом  опять
повернём  мы  время  вспять,
и  буде,  может,  навсегда
мы  снова  Верные  Друзья!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231067
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.12.2010


крила

мені  приснився  сон:
я  крилами  махаю
і  де  вони  взялись,
чомусь  прекрасно  знаю.
ось  пролітаю  зірку,
чомусь  знайому  сильно.
завмерла  я  на  хвильку
і  придивилась  пильно.
та,  мабуть,  це  примара  -  
чомусь  зоря  прозора,
можливо,  це  лиш  хмара,
що  хоче  бути  морем.
і  далі  я  летіла,
не  знаючи  дороги,  -  
побачити  хотіла
своєї  долі  кроки.
та,  мабуть,  не  судилось  -  
лиш  темрява  навколо,  -  
мені  колись  це  снилось,
мабуть,  іду  по  колу.
та  скоро  вже  прокинусь
і  крила  в  мене  зникнуть,
забуду  те,  що  снилось,  -  
до  снів  таких  не  звикнуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230659
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.12.2010


перед Новим роком

цей  рік  уже  прожито  нами.  
потрібно  підсумки  зробить.
та  як  сказати  все  словами?
для  цього  треба  час  спинить.
усе  потрібно  пригадати:
падіння,  злети,  щастя,  крах...
і  серед  цього  ще  впізнати
те,  що  лишається  в  думках.
оце  і  буде  рік  прожитий,
це  результат  усіх  надій.
хай  часу  нам  вже  не  спинити,
але  є  місце  ще  для  мрій.

тому  нехай  проходять  роки,
лиш  треба  знать,  чому  живеш.
хай  різні  в  долі  є  дороги,
але  -  одну  ти  обереш!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2010


ЗОРІ

Я  БАЧУ  В  НЕБІ  ЗОРІ.
ВОНИ  -  ЦЕ  СПРАВЖНЄ  ДИВО.
НЕНАЧЕ  В  ЧОРНІМ  МОРІ  -
У  КОСМОСІ  -  КРАСИВО.
ЯК  ГАРНО.  Я  НЕ  ЗНАЮ
ЗВІДКІЛЬ  ТАКЕ  БЕРЕТЬСЯ.
ВВІ  СНІ  Я  ТАМ  ЛІТАЮ.
ТАМ  ДОЛЯ  МО"  ЗНАЙДЕТЬСЯ?
ТА  МРІЯТИ  НЕ  ГРІШНО.
Я  ХОЧУ  МАТИ  КРИЛА,
ЛІТАТИ  ЩОБ  УСПІШНО,
ЩОБ  ДОЛЯ  БУЛА  МИЛА.
МОЖЛИВО,  ТАК  І  БУДЕ.
ЧИ  ДОВГО  ЩЕ  ЧЕКАТИ?
ТА  СОН  Я  НЕ  ЗАБУДУ
І  БУДУ  В  НІМ  ЛІТАТИ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2010


ОТЦУ

УШЁЛ  ТЫ  НАВСЕГДА,
И  ЖАЛЬ,  ЧТО  НЕ  УВИЖУ
РОДНЫЕ  Я  ГЛАЗА  
И  ГОЛОС  НЕ  УСЛЫШУ.
ТЫ  БЫЛ  МОИМ  ОТЦОМ
И  БУДЕШЬ  ИМ  ВОВЕКИ.
НАШ  ДОМ  БЫЛ  НАМ  ДВОРЦОМ,
НО  ТЫ  ЗАСНУЛ  НАВЕКИ.
И  ПУСТЬ  ТЫ  НЕ  СО  МНОЙ,  -  
Я  ВИЖУ  ЛИШЬ  ТВОЙ  ОБРАЗ,
И  Я  ПРОШУ  С  МОЛЬБОЙ,
ЧТОБ  СЛЫШАЛ  ТЫ  МОЙ  ГОЛОС.
В  ОТВЕТ  ЛИШЬ  ТИШИНА,
ЧТО  КАК  ВЕЛЕНЬЕ  СВЫШЕ.
Я  ЗНАЮ,  ЧТО  СМЕШНА,
НО  ГОЛОС  МОЙ  ВСЁ  ТИШЕ.
И  ПУСТЬ  ВЕСЬ  МИР  ПАДЁТ,
НО  ТЫ  ВСЁ  БУДЕШЬ  РЯДОМ.
МОЯ  ПУСТЬ  ЖИЗНЬ  УЙДЁТ  -  
НО  ВСТРЕТИМСЯ  МЫ  ВЗГЛЯДОМ.

УШЁЛ  ТЫ  НАВСЕГДА,  -  
НО  ЗНАЮ,  ЧТО  УВИЖУ
РОДНЫЕ  Я  ГЛАЗА
И  ГОЛОС  ТВОЙ  УСЛЫШУ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230412
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.12.2010


НА ВИБІР

мистецтво  виникає  з  почуттів,
що  ніби  промінь,  ніби  світло  сонця.
а  почуття...  вони  живуть  в  душі.
вони  виходять  з  серця,  як  з  віконця.
як  хочеться  нам  щастя  і  тепла.
і  музику  кохання  хочем  чути,
щоб  мелодія  в  душі  була,
яку  ніколи  нам  вже  не  забути.

*********************

все  чувства  выражатся  в  исскустве.
они  -  как  луч,  как  тёплый  свет  луны.
душа  полна.    в  ней  обитают  чувства.
и  что  с  ней  будет  -  знаем  только  мы.  
как  хочется  нам  счастья  и  тепла.
и  музыку  любви  хотим  мы  слышать,
хотим,  чтоб  жизнь  была  полна
мелодий,  что  играют  свыше.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2010


СПОГАД

вуста  торкнулися  чола.
і  тиха  колискова.
і  ніжність  в  голосі  була.
і  тихий  шепіт  долі.
ти  показала  щось  мені  -  
любов  занадто  сильну,
в  очах  твоїх  могла  знайти
її  завжди  спокійно.
і  тихий  голос,  як  струна,
що  долю  визначає,
у  серці  і  в  душі  луна,
і  з  часом  не  стихає.

та  сон  вже  зморює  мене.
мені  лише  чотири.
матуся  в  сні  мене  знайде  -  
у  неї  ж  стільки  сили!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2010


небо і ми

небо  -  це  одвічний  свідок  
людських  бездумних  помилок,
і  зіткане  воно  з  тоненьких
легких  пірїночок-ниток.
літає  в  небі  птах-сновида.
думок  людських  там  магістраль.
та  поселилась  в  небі  кривда,
та  сковує  легка  печаль.
там  поселилися,  напевно,
безсмертя  й  смерть,  добро  і  зло.
і  думка  є  в  нас  недаремна,
що  небо  -  це  душі  гніздо:
там  є  і  щастя,  є  і  горе,
там  є  життєве  джерело,
і  там  достатньо  всюди  волі  -  
колись  там  все  життя  було.

і  лиш  вві  сні  ми  там,  на  небі,
там  видно,  що  було  і  є,
й  зусиль  ніяких  нам  не  треба,  
щоб  зрозуміть  життя  своє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2010


Герой

Прошёл  войну  и  выжил.
Он  выиграл,  но  проигравшим  вышел.
Остался  жив,  но  умерла  душа
и  погрузился  в  ад  он  не  спеша.
Вся  радость,  солнце,  смех
прошли,  как  сквозь  него,
он  умер  без  помех,
хоть  не  узнал  всего.
И  он  героем  в  смерти  стал,
хоть  вкус  победы  не  узнал.
Душа  к  покою  воспарила  -  
и  боль  на  миг  её  пронзила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225413
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.11.2010


Письмо

тебе  пишу.  ведь  ты  не  знаешь,
что  в  сердце  ты  моём  давно.
и  обо  мне  ты  не  мечтаешь.
и  это  не  прочтёшь  письмо.
но  всё  равно  хочу  сознаться,
что  с  первой  встречи  поняла:
в  тебе  мне  век  не  разобраться,
что  не  полюбишь  ты  меня.
и  год  за  годом  проносила
я  это  чувство  сквозь  года,
и  оно  не  омрачило
дружбу,  что  нас  с  тобой  свела.
но,  может,  как-то  я  осмелюсь
и  о  любви  тебе  скажу.
в  твоём  тепле  лишь  миг  погреюсь
и  не  прощаясь  я  уйду...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225036
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.11.2010


Хто зрозуміє?

коли  у  небі  спалахнули  іскри
згадала  я  про  свято  всіх  часів,
яке  єдине.  що  існує  дійсно,
бо  витвір  це  мільйонів  голосів.
це  жертва  усього  народу.
життів  мільйони.  океани  сліз.
отримали  криваву  ми  свободу.
а  далі  -  вітер  боживіль  поніс.
чи  варта  перемога  всіх  страждань?
чи  варта  смерть  свободи  і  натхнення?
чи  можна  вбити  інших  без  вагань?
чи,  може,  краще  показать  смирення?
хто  відповість  на  всі  питання  ці,
той  осягне  усе,  що  є  у  світі,
той  зрозуміє,  де  слова  пусті,
 а  де  -  короткі  і  життям  побиті...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225035
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.11.2010


НЕПОГОДА

ПУСКАЙ  ВОКРУГ  ЛИШЬ  НЕПОГОДА,
И  СЕРЫЙ  ДОЖДЬ  ИДЁТ  С  УТРА,
НО  СКОРО  ТУЧИ  НЕБОСВОДА
РАЗВЕЕТ  ЯСНАЯ  ПОРА.
И  ДОЖДЬ  ЗАКОНЧИТСЯ  ВНЕЗАПНО,
РАЗДВИНЕТ  СУМРАК  СОЛНЦА  ЛУЧ.
И  НА  ДУШЕ  СТАНЕТ  ОТРАДНО  -  
НЕ  БУДЕТ  ВИДНО  СЕРЫХ  ТУЧ.

ВОТ  ТАК  И  В  ЖИЗНИ:  НЕПОГОДА
БЫВАЕТ  ЧАСТО  НА  ДУШЕ,
НО  ДОБРАЯ  КО  ВСЕМ  ПРИРОДА
СНИМЕТ  С  ДУШИ  ТОСКИ  КЛИШЕ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224769
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.11.2010


ДО РОКОВИН

вже  рік  минув,  а  ніби  все  життя.
усе  пройшло,  минуло,  ніби  подих.
залишилось  в  душі  лиш  каяття,
та,  мабуть,  ще  гіркий,  болючий  спомин.
минув  вже  рік.  і  сліз  уже  нема.
немає  навіть  розпачу  й  зневіри.
лиш  залишились  смуток  і  журба,
та,  мабуть,  ще  печалі  понад  міру.
її  нема.  залишилась  лиш  память,
яка  вже  не  така  чітка  й  ясна.
й  хоч  про  її  відвагу  добре  знають,
та  думка  всеодно  завжди  гірка.
і  доки  ми  живем  -  живе  вона  між  нами,
вона  сумує,  плаче  і  кричить,
і  високо  ширяє  над  думками,
і  спокою  чекає  кожну  мить.

минув  лиш  рік.  а  скільки  ж  буде  років!..
і  по  щоці  ще  скотиться  гірка  сльоза,
і  зробить  кожен  з  нас  ще  безліч  кроків,
і  буде  в  кожного  в  душі  своя  гроза.

бабусі  вже  нема,  але  вона  зі  мною.
хоч  і  померла  -  всеодно  жива.
й  покрилося  моє  життя  імлою.
і  на  могилі  поросла  трава...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2010


МАМА

ТИ  СТВОРИЛА  МЕНЕ  ІЗ  ЗЕМЛІ  І  ВОДИ,
І  ЗЄДНАЛИСЬ  В  МЕНІ  НАДОВГО  ВОНИ.
ТИ  ВДИХНУЛА  ПОВІТРЯ  У  МЕРТВУ  БРОНЮ
І  РУКАМИ  СТВОРИЛА  ТИ  ДУШУ  МОЮ.

ТИ  ІЗ  КАМЕНЮ  ВИБИЛА  СЕРЦЕ  СЛІПЕ,
ЯКЕ  СПОКОЮ  В  СВІТІ  ПОВІК  НЕ  ЗНАЙДЕ.
ТИ  ЗЛІПИЛА  МІЙ  РОЗУМ  ІЗ  ГЛИНИ  Й  ПІСКУ,
ЩО  КОЛИСЬ-ТАКИ  ЗНАЙДЕ  ВЕЛИКУ  БІДУ.

ТИ  ДАЛА  МЕНІ  ГОЛОС  БЕЗСМЕТРНОГО  ПТАХА,
ЩО  МІЦНІЄ  Й  ГУЧНІША  ПІД  ПОДИХОМ  СТРАХУ.
ТИ  СТВОРИЛА  МЕНЕ  ДЛЯ  ЯКОЇСЬ  МЕТИ,
ДО  ЯКОЇ  МЕНІ  ВСЕ  ЖИТТЯ  ЩЕ  ІТИ.

ТИ  НЕ  МАЄШ  ІМЯ,  АЛЕ  МАЄШ  ТИ  СИЛУ,
ХОЧА  ДОВГО  ВЖЕ,  МАМО,  СПОЧИВАЄШ  В  МОГИЛІ.
ТИ  СТВОРИЛА  МЕНЕ  І  МОЄ  МАЙБУТТЯ,
І  ЗА  МЕНЕ  СВОЄ  ВІДДІЛА  ТИ  ЖИТТЯ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2010


Очі

чому  сумні  у  тебе  очі?
чому  на  дні  у  них  печаль?
чому  в  зимові  довгі  ночі
весь  час  вдивляєшся  у  даль?
нема  в  очах  твоїх  надії,
немає  в  них  життя  вогню,
вони  не  бачать  навіть  мрію
і  гублять  молодість  свою.
чому  сумні  у  тебе  очі,  -
про  це  вже  знаєш  тільки  ти.
можливо,  очі  ці  -  пророчі,
чи  перебачили  біди...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223321
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.11.2010


ЩО ТРЕБА?

Минає  час.  Ідуть  роки.
З’являються  нові  гріхи.
І  з  кожним  роком  все  ясніше,  -  
Що  «зараз»  треба,  не  «пізніше».  –  
Що  треба  зараз  жить  на  повну,
Щоб  мати  щастя  неповторне.
Що  треба  брати  від  життя
Не  «проти»,  а  завжди  лиш  «за».
Що  треба  щастя  упіймати
І  міцно  кожну  мить  тримати.
Що  завжди  треба  далі  йти,
Щоб  досягти  колись  мети.
Не  треба  думати  багато.
Душі  потрібно  завжди  свято.
І  серце  щоб  не  сумувало,
А  радісні  пісні  співало.
Тому  потрібно  всіх  навчити,
Як  жити,  вірити,  любити,
Як  радісно  на  світ  дивитись  –  
Цьому  не  треба  довго  вчитись!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223154
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2010


ТЕБЕ

Как  я  люблю  тебя.  Но  всё  же
Сказать  об  этом  не  могу.
И  страх,  и  сожаленье  тоже
Бередят  душеньку  мою.
Не  знаю,  почему  решила
сейчас  об  этом  расказать,
ведь  и  раньше  я  любила,  -
но  тебе  ли  это  знать?..
И  чувство  нежности,  стремленья
В  сердечке  маленьком  кипят.
И  не  могу  я,  к  сожаленью,
Повернуть  всё  время  вспять.
С  тобою  долго  мы,  друг  милый,
Плечо  к  плечу  по  жизни  шли.
Не  смогла  сказать:  «Любимый!».
И  годы  быстро  так  прошли.
Разашлись  теперь  дороги.
Вряд  ли  сблизятся  пути.
Преподносит  жизнь  уроки.
Без  тебя  судьба  идти.
Вряд  ли  встретимся  мы  вскоре.
Вряд  ли  я  судьбу  найду.
Но  в  жизни  нашей  бурном  море
Сохраню  свою  мечту.
И  никогда  я  не  забуду
Первую  любовь  свою.
И  долго  очень  помнить  буду
Тебя,  кого  всегда  я  жду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223151
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.11.2010


СПОГЛЯДАННЯ

Як  добре  бути  поза  часом.
І  відчувати  подих  змін.
З  природою  відкинуть  разом
Могутність  непорушних  стін.
І  бачить  дивовижні  речі,
Які  не  завжди  бачить  світ.
І  розпрямити  гордо  плечі,
Коли  своїх  дійдеш  воріт.
А  по  дорозі  помічати
Блакитність  неба,  сіль  землі.
І  ніколи  не  втрачати
Дух,  що  породжує  пісні.
Тож  треба  жити  неповторно,
Щоб  не  дарма  втрачати  час.
І  буде  кожна  мить  коштовна.
І  спогадом  спливе  не  раз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222998
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2010


СОН

У  очі  ти  мої  дивилась,
І  так  незвично  це  було.
Я  знала,  що  це  лиш  наснилось,
Однак  у  серці  все  цвіло.
У  сні  хворіла  дуже  тяжко,
І  як  з’явилась  я  –  ти  враз
На  мене  подивилась  важко
І  пояснила  без  прикрас,
Що  скоро  вже  тебе  не  буде,
Що  я  залишуся  одна,
Що  я  тебе  колись  забуду,  -  
Таким  вже  наше  є  життя.
Однак  я  знала  –  не  забути,
Та  знала,  що  не  дам  піти.
Мені  ніколи  не  збагнути,
Чому  це  мала  бути  ти…
Я  підняла  тебе  за  плечі,
Дала  наснаги  далі  жить.
Очі  засяяли  старечі,  -  
Вві  сні  вдалося  все  змінить.

І  прокидатись  я  не  хочу,
Бо  там,  у  сні,  ти  ще  жива.
Та  вже  нічого  не  відстрочу  –  
І  відкриваю  очі  я…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2010


МИТЬ

Життя  летить  нестримно  швидко.
Усе  минає.  Час  сплива.
І  помічаєш  дуже  рідко,
Яка  навколо  є  краса.
Та  не  потрібно  поспішати,
Не  треба  бігти  і  летіть.
Адже  повинен  кожен  знати,
Що  цінна  у  житті  лиш  мить.
Цю  мить  потрібно  пам’ятати,
Заради  неї  тільки  жить.
Хоч  треба  ще  її  впіймати,
Бо  дуже  швидко  час  летить.
Вона  поєднує  минуле
І  наше  з  Вами  майбуття.
І  ціллю  є,  щоб  ми  збагнули,
Що  мить  –  це  все  наше  життя.

Тож  оціни  в  житті  миттєвість,
Постійно  нею  лиш  живи.
І  зрозумій  життя  шаленість,  -  
На  цьому  все  в  житті  твори.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222716
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.11.2010


ВЫБОР

Как  сделать  верный  выбор?  –
Подскажи!  -  никто  не  знает.
Нагроможденья  разных  мифов
На  разум  наш  всегда  влияют.
А  как  откинуть  всё?  Решить,
Считая  свой  лишь  личный  опыт?
Ведь  с  этим  нам  придётся  жить,
А  прошлое  никто  нам  не  воротит.
Не  зная  –  куда  свернуть,  куда  пойти,
Спроси  у  разума  подсказку.
А  если  он  молчит,  найти
Ответ  лишь  в  сердце  можна,  веря  в  сказку…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222714
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.11.2010


ПИТАННЯ

У  мене  є  питання,
що  мучить  вже  роки:
чому  дев"яте  травня
святкують  вже  не  всі?
Чому  у  світі  жаху,
терору  і  вогню
не  висловим  повагу
тим,  хто  поліг  в  бою?
Чому  ми  не  вшануєм
ще  досі  тих  живих,
які  здійснили  подвиг
заради  нас  усіх?
Чому  коротка  пам"ять?  -  
Забули  вже  усе.
Старі  пісні  лиш  славлять.
Байдуже.  Це  пусте.
Як  боляче  дивитись:
старесенькі  бійці
ідуть,  щоб  вшанувати
полеглих  на  війні.
Вони  -  це  ветерани,
герої-трударі.
Вони  -  це  наші  рани,
забуті  та  старі.
Ідуть  уже  з  ціпками,
схилившись,  як  верба.
Старечими  руками  
не  втримати  й  АК.
Але  в  очах  відвага.
В  них  є  вогонь  життя.
В  них  -  невтамовна  спрага
до  світла  і  тепла.
Вже  скоро  їх  не  буде  -  
їх  менше  кожен  рік.
Чи  можем  ми  забути
їх  подвиг  -  це  вже  гріх.
Адже  це  справжнє  свято,
з  сльозами  на  очах,
таких  свят  небагато.
Вони  живуть  в  віках!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222547
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 16.11.2010


СПОГАДИ МОГО БАТЬКА

Ви  бачили  криваві  ріки?
Чи  вмирали,  може,  сотні  раз?
Чи  снились  Вам  колись  каліки?
Як  ні  -  помилував  Господь  всіх  Вас...

Не  знаю,  чом  все  почалося,
та  опинивсь  я  на  чужій  війні.
Про  перемогу  зовсім  там  не  йшлося:
загинуть  -  вижить...  Ви  це  знали?  Ні?
Афганістан.  Звучить  як  вирок  суду.
Як  найжорстокіше  із  покарань.
І  цю  війну  ніхто  вже  не  забуде.
І  ще  завдасть  вона  тяжких  страждань.

Посмертні  нагороди  матерям.
Почесні  грамоти.  І  цинкові  гроби.
І  прилетить  відомий  всім  "тюльпан".
І  будуть  на  могилах  в  Них  зірки.

Спливають  в  думці  бойові  товариші...
Таких,  повірте  Ви  мені,  у  Вас  не  буде.
Вони  перевірялись  в  бойовім  вогні,
і  жоден  з  нас  про  це  вже  не  забуде.
Ми  закривали  один  одного  спиною.
Та  куль  не  спиниш  -  це  земний  закон.
І  собирали  мертвих  після  бою.
І  поминали  взятих  у  полон.

І  кожен,  хто  в  Афгані  вижив  -  
той  вже  нормально  не  живе,
бо  смерть  у  очі  він  побачив,  -  
лиш  з  нами  ця  війна  помре...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222545
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 16.11.2010


Миг жизни

как  интересна  наша  жизнь!
она  тревожна,  радостна  и  зла.
и  есть  ли  в  ней  какой-то  смысл?
но  это  я,  наверно,  зря...
ведь  жизнь  нам  дарит  разные  моменты,
которые,  как  фильма  киноленты,
мелькают,  превращаясь  в  пыль,
и  завлекают  в  бешаный  кадриль.
лишь  миг  приносит  нам  усладу.
лишь  он  дарует  нам  награду.
в  итоге:  наша  жизнь  -  лишь  миг,
победы  с  пораженьем  крик.́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221485
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.11.2010


Жизнь

закурить  бы  сигарету  -  
вот  сейчас  чего  хочу,
и  кинуть  на  судьбу  монету,
чтоб  знать  -  куда,  зачем  спешу.
я  много  сделала  ошибок,
но  всё  исправить  не  смогла.
и  не  дарила  я  улыбок,
чтоб  фальшь  в  них,  как  цветы,  цвела.
и  много  в  жизни  повидала:
любовь,  разлуку,  горе,  страх,
но  хуже  смерти  я  не  знала
ни  в  этом,  ни  в  других  мирах.
и  потому  я  верю  свято
лишь  в  жизнь  -  
она  для  всех  судья.
она  покажет  результаты:
что  стоишь  в  ней  и  ты,  и  я!́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221484
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.11.2010