Алексаa

Сторінки (1/10):  « 1»

Арифметика відносин

Пожовкле  листя  на  душі,
І  серце  терпить  присмак  рози.
Всі  непрочитані  вірші,
І  весь  розгублений  сенс  прози...

Чому  слова  такі  гіркі,
Коли  звучать  із  вуст  людини?
Чому  відносини  ламкі,
Коли  вважаєш,  що  єдина?

Все  криється  під  словом  "ми"  -
Життя,  любов,  розлука,  сльози...
Чому  між  нами,  між  людьми,
Завжди  ростуть  колючі  рози?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2011


Молода старість…

Нестримна  молодість  старить...І  сидиш  на  зігнутих  колінах  і  думаєш,  а  чи  від  молодості  тобі  так  важко?  Чи  просто  розлючена  стареча  рука  думки  тебе  хоче  втягнути  у  міцні  обійми...І  так  важко  дихати...Ніби  задихаєшся  не  ти,  а  та,  твоя  частинка  легені,  що  от-от  викашляється  співами  молодості...Ти  подивишся  на  неї,  вже  закритими  очима,  і  вона  тобі  здасться  дуже  короткою,  маленькою  і  сухою...  Невже  ти,  та  твоя  стара  молодість,  нічого  не  розуміє?  Не  розуміє,  що  буде  час  і  закриються  твої  легені,  і  не  буде  видно  подихів,  не  чути  рухів  твоєї  грудної  клітки...  Клітки,  в  якій  лежить  душа.  Лежить,  немов  ув"язнена...  Коли  вона  прокинеться?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250723
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 31.03.2011


Невже ти спиш…?

Розмахом  повік  -  ти  прокинешся,  і  очі,  кольору  перламутрового  диму,  втягнуться  у  світ.  Ти  глибоко  заглянеш  у  цей  світ,  що  міститься  за  прозорим  склом  старого  вікна,  який  ніколи  не  відкривається...І  вмить,  зіниці  твого  ока  починають  зменшуватися...І  тунель  глибокої  душі  тоншає  і  вмить  -  закривається...Ти  не  бачиш...Ти  більш  ніколи  не  відчуєш  холодне  скло  старого  вікна,  погляд  світу...  Невже  ти  спиш?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250721
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 31.03.2011


Розбите життя…

І  зжав  вуста  -  вона  терпіла,
Рукою  помагаючи  триматись.
Це  все  не  те,  чого  хотіла,
Це  все,  чого  треба  боятись.

Русяві  коси  посивіли,
Біленькі  руки  вже  тремтять.
А  він  лежить.  Лежить  без  сили,
Навкруг  уламки  лиш  горять...

Його  та  швидкість  поглинула,
І  та  дорога,  той  асфальт,
Та  й  обережність  призабула;
І  все  струни  життя  болять.

Вона  трималася  за  нього,
Вона  довірила  життя.
Та  смерть  взяла  лише  одного,
Аварія,  що  забира  життя.

І  чути  пульс,  і  тиск  кохання...
Невже  життя  секунди  є?
Та  ні...  Це  все  востаннє,
Це  попіл  долі  розтає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2011


Не сказане, лишилось несказанним…

Твої  вуста  я  бачу  крізь  тумани,
Я  чую,  ніби  подихи  твої.
Не  сказане,  лишилось  несказанним,
І  все  пробач...Пробач  слова  мої.

Ти  біла  сіль,  що  пригортає  рану,
Гарячий  ніж,  що  водить  по  руках
І  теплий  біль.  Від  нього  я  розтану.
Пробач..  Твоєю  буду  тільки  в  снах.

І  та  вуздечка,  що  ми  разом  в"язали,
Недоплелась,  та  й  зовсім  порвана.
Ти  придивись,  які  ми  зараз  стали,
Не  то  любов,  а  й  дружба  знищена...  ́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2011


Я лиш людина, не поет…

Я  лиш  людина,  не  поет,
Мої  вірші  -  це  лист  бумаги...
Є  чим  писати...Все!...Дует,
Що  так  співа  задля  розваги.

Відкрий  вірші,  почуй  ту  ноту.
Почуй  все  те,  що  відчуваю  Я...
Ту  радість,  і  ту  скорботу,
Про  що  співа  душа  моя...

Та  не  дивуйсь,  що  лист  пустує,
Там  є  вірші,  ти  лиш  поглянь!
Моє  перо  в  серцях  малює
Не  відчуваєш?  Так  заглянь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2010


І знову дощ…

І  знову  дощ...Він  приховає  сльози...
І  знову  дощ...Загоїть  рани...
А  по  щоці  ідуть  морози,
Здавалось,  й  плакати  ще  рано...

І  ось  зупинка...Ти  уходиш...
Сльоза...Сльоза..Прощатись  час...
У  мокрий  потяг  ти  заходиш,
Який  ось-ось  розлучить  нас..

Стою...Не  холодно  й  не  жарко,
І  дощ  уже  не  помічаю...
Хоча  і  знаю  -  змокла  палко,
Холодне  й  вогке  відчуваю...

І  дощ,  не  дощ,-  уже  всерівно,
Лише  в  очах  потягу  край...
Цей  день  згадатимемо  вірно,
Ці  сльози  неба  відчувай...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2010


А знаєте, що значить "жити"?

А  знаєте,  що  значить  "жити"?
І  просто  бачити  віки?
Чи  можете  мені  Ви  пояснити?
Бо  я  все  бачу  навпаки...

Я  бачу,  як  живуть  нещасні,
Як  просять  допомоги  бідняки...
І  це  є  "жити"?  Де  це  щастя?
Хіба  що,  зовсім  навпаки...

А  знаєте,  що  є  "кохати"?
І  особистість,  і  буття?
Чи  можете  мені  Ви  показати?
Що  є  "кохання"  без  життя?

Я  бачу,  як  народ  не  любить,
Ані  природу,  ні  життя.
Звичайно,  так...Він  себе  згубить,
Полине  в  темне  забуття...

А  знаєте,  що  значить  "бути"?
Так,  просто  "бути",  от  і  все...
Людиною  стати  не  забути,
Й  добро  творити  попри  все...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2010


* * *

Поезія  -  це  слово  від  душі,
І  серця  поклик,  що  ледве-ледве  стогне...
Вирують  різні  сонячні  вірші
І  небезпечно  ти  палаєш,  вогне...
Ти  розпалив  весь  біль  поету,
І  боляче  йому  писать...
Що  далі?  Як  же  без  сюжету?
Куди  цей  біль  тепер  сховать?
Чому  вірші  такі  сумні?
Чому  ти  пишеш  не  про  мене?
Чому  рядки  холодні  та  одні?
Та  знаю,  все  це  не  для  мене...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2010


Іскра кохання

Спочатку  гАряче  це  полум"я  горить,
Безмежного  кохання  чути  ноти,
Слова  любові  в  серці  заболить  -  
Ти  відчуваєш  Райські  повороти...

Та  ледве  впала  іскра  із  вогня
На  руку  білолицеї  розлуки
Та  розізлилась  і  взяла,
Зробила  чорно-сірі  муки...

Згора  кохання,  почина  диміти,
Не  залиша  і  сліду,  що  було...
І  рветься  іскра,  хоче  жити,
В  повітря  попіл  піднесло...

А  в  серці  рана  кров"ю  обтікає,
І  до  нестями  боляче  терпіти...
Ця  біль  ніколи  не  зникає,
Хоча  і  знаєш,  треба  жити...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219742
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.11.2010