Паша Броский

Сторінки (1/15):  « 1»

Паша Броський на ATLAS WEEKEND, 30 червня

О  18-й  годині,  artstage

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739092
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 24.06.2017


Вона варить каву (дівчина-бариста)

Дівчина-бариста

Горнятко  вулиць  вечір  сутінками  сповнив.  
Вона  варить  каву,  осіння,  стомлена,  сонна...  
Кава  грає  відтінками  смаку  столикими.  
Бариста  за  фахом,  
Художниця  за  покликанням..  

Й  було  відчуття,  що  диво  ось-ось  і  станеться,  
І  тіні  вечірні  з'являлись,  мов  привид  Станіса...  
-  Чекайте  хвилинку,  кава  ще  трошки  й  звариться...  
У  ній  уся  суть,  у  ній  уся  мудрість  Варіса...  

Кава  -  це  вірші  поетів  у  стані  рідкому,  
Кава  -  це  в  почуттях  замість  крапки  -  кома,  
Людина  без  кави,  мов  Курт  Кобейн  без  конверсів..  
Кава  -  це  магія,  
Кав'ярні  -  маленькі  Гоґвортси..  

Ти  входиш  до  неї  смиренно,  мов  грішник  до  храму,  
Просиш,  як  покаяння,  міцного,  мов  сталь,  еспрессо  
І  дудлиш  його  до  останнього  міліграма,  
Замість  молитви  -  чорна  ранкова  месса..  

Замість  молитви  -  очі,  лагідні  і  знайомі,  
Замість  кадила  -  чашка,  замість  свічок  -  цукерки,  
Замість  хрестів  -  кориця,  турка  -  замість  ікони,  
Запах  її  парфюмів  -  ніжно-солодко-терпкий..  

І  висне  над  головами  спокуса,  мов  меч  Дамоклів,  
І  висне  свідомість,  наче  старий  процесор,  
І  зорі  спостерігають  нас  крізь  біноклі,  
Вони  усе  знають  ліпше,  ніж  Ванга  та  Мессінг..  

І  світло  дарують,  далекі  такі  й  молочні...  
Шкода,  що  не  можна  їх  замість  вершків  у  мокко..  
А  може  і  можна,  якби  ми  були  молодші,  
Якби  час  не  вкрив  наші  душі  буденності  мохом..  

Якби  був  не  Київ,  а  був  би,  наприклад,  Гоґсмід,  
Якби  все  було,  мов  у  казці  дитячій,  просто..  
Якби  я  був  Гаррі,  а  ти,  ну  приміром,  Джині,  
Якби  ми  знайшли  лампадку  з  чарівним  джином,  
Якби  всі  проблеми  зникали  велінням  щуки,  
Якби  враз  всі  війни  і  катаклізми  вщухли...  
Ще  сотні  ''якби'',  що  серце  шрамують  лезом...  
Бариста  за  фахом,  
У  душі  поетеса..  

Туман-чародій  затягнув  щільно  небо  димкою,  
Злива  дурна  вкрила  місто  плащем-невидимкою,  
Один  помах  палички  —  день  перевтілився  в  спомин.  
Вона  варить  каву,  осіння,  стомлена,  сонна..  

©  Паша  Броський

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2017


Купи себе счастье


Купи  себе  счастье  -  счастье  стоит  недорого:
Несколько  милых  фраз,  брошенных  невзначай,
Идти  без  зонта  с  любимой  по  мокрому  городу,
Под  песню  "Поплачь  о  нём"  в  исполнении  "Чайф".

Когда  осень  орудует  кистью  и  акварелями,
Малюет  оранжевый  сплин  на  холстах  наших  душ,
И  глупое  чувство,  как  будто  выпал  из  времени,
И  ты  идешь  молча,  смотрясь  в  отражения  луж.

А  листья  рабами  в  ноги  трепетно  падают,
Целуя  кроссовок  заляпанных  язычки.
В  такие  моменты  хочется  стать  императором,
В  такие  моменты  ты  -  император  почти..

Купи  себе  счастье  -  оптом  купи  или  в  розницу,
В  лизинг  возьми  или  в  кредит  под  процент,
И  пусть  неудачники  в  злобе  завистливо  косятся  -
Это  совсем  неважно,  неважно  совсем.

Отпускается  счастье  везде  и  по  разной  стоимости,
Но  только  не  всем,  а  владельцам  чистых  сердец,
Помни  -  счастье  это  в  согласии  жить  по  совести  и..
Ты  -  покупатель,  посредник  и  продавец..

©  Паша  Броский

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490128
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.04.2014


Коли я помру

Коли    я    помру,    світ    понурливо    зниза    плечима,
Мовляв,    так    буває,    й    прозорий,    мов    слідство    дощ,
Рясним    зорепадом    пройде,    мов    журба    без    причини,
І    змиє    людського    бруду    наліплену    товщ...

Коли    я    помру,    затанцюють    розлогі    дерева,
Скидаючи    листя,    -    відвертий    осінній    стриптиз.
І    підлітки    засумують    із    бутлями    "revo",
І    скажуть    тихенько:    "Як    же    він    нам    осто**зд..."

Коли    я    помру,    вітерець    захитає    антени,
Мов    жито    у    полі,    і    сірого    неба    сум
Підніметься    хвилею    з    Києва    й    до    зони    Шенгену,
Збиваючи    перехожих    із    ніг    наобум...

Коли    я    помру,    буде    купа    свічок    на    "ВКонтакті",
І    тільки    мене    вже    ніколи    не    буде    "он-лайн",
Коли    я    помру,    то    поставлять    усіх    перед    фактом,
А    після    відкриється    безліч    відвертих    тайн...

І    статки    мої    перейдуть    до    когось    у    спадщину.
Втішаю    себе,    що    смерть    -    це    одне    із    чуд.
Я    знаю,    що    темрява    -    те,    що    не    можна    побачити,
Я    знаю,    що    тиша    -    це    те,    що    не    можна    почуть...

©    Паша    Броський    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489054
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.03.2014


Ребенку срочно нужна помощь

Ребенку  срочно  нужна  помощь:
Ребенок  вырос  -  и  не  в  курсе,
Что  если  он  не  туп,  как  овощ,
То  он  не  входит  в  нашу  тусу..

Что  миром  правят  ложь  и  бабки,
Что  церковь  -  это  тоже  бизнес,
Что  вкус  греха  настолько  сладкий,
Что  тяжело  остановиться..

Что  "дерьмократия"  -  для  лОхов,
Что  телевизор  -  зомбоящик,
Что  интернет  -  это  болото,
Родился  и  не  в  курсе  мальчик...

Что  каждый  хвалит  свою  секту,
Что  каждый  думает,  что  умный,
Что  рок  шмаляет  очень  метко,
Как  террорист  по  нашим  шхунам..

Что  город  -  каменные  дебри,
Где  выживает  самый  наглый,
Что  мы  конаем  в  этом  дерби,
Мы  не  волшебники,  а  маглы..

Что  в  тех,  кто  хочет  быть  собою,
В  тех  пулями  летят  насмешки,
Кухонно-бытовые  войны,
И  спешка..  спешка..  спешка..  спешка..

Что  курс  души  упал  до  пола,
Скупает  дьявол  за  бесценок,
Наверно  Бог  был  на  приколе,
Когда  писал  этот  бестселлер...

Что  вежливость  -  пустое  слово,
Что  покалечено  искусство,
Чужую  боль,  как  миску  с  пловом,
Смакуют  люди,  людям  вкусно..

Хотя,  возможно,  в  курсе  мальчик,
Молчит,  не  подавая  виду,
В  глазах,  которые  он  прячет,
Порой  читается  обида..

Он  смотрит  на  будильник  в  полночь,
Но  пропасть  в  сердце  не  измерить...
Ребенку  срочно  нужна  помощь!

Но  почему  он  дальше  верит?

©  Паша  Броский

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488632
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 27.03.2014


Одягни мене на голе тіло

Одягни  мене  на  голе  тіло,
Мов  свою  улюблену  сорочку,
Щоби  серце  враз  зацокотіло,
Щоби  жаром  запашіли  мочки..

Одягни  мене  на  голу  душу,
Мов  свого  улюбленого  вірша,
Я  з  тобою  просто  бути  вирішив  -
Я  тобі  у  тім  зізнатись  мушу..

Одягни,  я  буду  тобі  впору,
Наче  для  тебе  спеціально  зшитий,
Стильний  костюм  для  будь-якої  пОри,
А  не  продукт  для  масового  вжитку..

Доглядай,  прасуй  мене  і  пЕри,
Струшуй  пил,  знімай  з  мене  ворсинки,
І  носи  постійно,  без  перерви,
Мов  плаття,  що  підкреслює  родзинки.

Й  одягай,  коли  лягаєш  спати,
Ти  в  мені  красива  і  бажана,
Стану  я  м'яким,  немов  із  вати,
Мов  твоя  улюблена  піжама..

А  коли  прокинешся  в  світанок,
Така  ніжна,  гарна,  милолиця,
Надягай  мене  й  виходить  на  ґанок,
Мов  свою  улюблену  спідницю..

І  пірнай  у  прірву  злого  міста,
І  лети,  усміхнена  й  щаслива..
І  носи  на  серці  мов  намисто..

Одягни  мене  на  голе  тіло..

©  Паша  Броський

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2014


Якби ми не зустрілися

от  уяви  -  якби  ми  не  зустрілися,
не  бУло  б  ні  образ,  ні  сцен,  ні  ревнощів,
а  був  би  тихий  біль,  печаль  і  певно,  що
нам  би  лишалось  чухати  потилицю...

от  уяви  -  якщо  би  я  не  вилився
дощем  зухвалим  враз  тобі  на  голову
зненацька,  і  мов  сонечко  на  вилицях,
рум'янець  не  зійшов  над  світом  мороку...

от  уяви  -  банальна  математика,
дві  параллелі  не  перетинаються,
по  різні  боки  прірв,  мов  два  лунатика,
заснути  хочем  -  та  не  засинається...

отак  буває,  ходим  одинокими,
розкидані  по  світу,  наче  пазли,  ми
під  прапорами,  гімнами  і  гаслами,
душа  мов  камінь  обростає  мохами...

заручники  простої  випадковості,
от  уяви  -  якби  ми  не  зустрілися,
я  би  помер  тоді  у  муках  совісті,
немов  бандит  від  кулі  Брюса  Вілліса...

от  уяви  -  якби  ми  не  зустрілися...
не  уявляєш?  то  не  брак  фантазії.
ми  не  разом  -  ото  була  б  оказія,
що  в  голові  би  просто  не  вмістилася...

©  Паша  Броський  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2013


Побут


Ну  скільки  того  Сонця  і  зірок,
Хіба  їх  видно,  сидячи  в  багнюці?
Коли  на  автоматі  кожен  крок,
Як  мало...  уявить  собі  боюся...

Неначе  сом,  на  саме-саме  дно,
Затягує,  "опасная  трясіна",
І  все  життя  -  немов  німе  кіно,
І  бог  жорстоко  нас  у  небі  синім...

Немов  маріонеток  смик-смик-смик,
Безжалісний,  мов  з  хробаками  когут,
І  ти  згораєш,  мов  запалений  сірник  -
Із-за  тертя  об  остогидлий  побут...

©  Паша  Броський

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427258
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.05.2013


І знову ніч

Помирає  день  і  знову  ніч
Накриває  простирадлом  світ.
І  думки,  з  якими  віч-на-віч,
Заганяють  у  холодний  піт...

Місто  засинає  у  пітьмі
І  очима  стомлених  аптек
Споглядає,  як  в  твоїй  душі
Гаснуть  ясні  промені  комет...

Взявши  хутко  за  руку  тебе,
В  чорні  неосяжнії  світи,  
Твій  Морфей  ізнов  тебе  веде,
І  за  ним  ізнов  прямуєш  ти...

По  дорозі  мороку  й  пустель,
Іноді  тамуючи  жагу,
Долаючи  вогонь  і  твЕрді  стель,
Вертаючи  життю  його  вагу...

Й  п’єш  оте  життя,  немов  з  долонь.
Досхочу,  і  більше  не  кортить.
І  вщухає  у  очах  вогонь,
А  з  вогнем  разом  вщухаєш  ти...

©  Паша  Броський

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2013


Плин часу

лякає  часу  плин  безповоротністю,
життя  -  війна,  і  ми  на  полі  бою,
ми  боїмося  більше,  ніж  самотності,
зостатись  наодинці  із  собою...

©  Паша  Броський

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422744
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.05.2013


Розлетілося навпіл серце

Розлетілося  навпіл  сердце,
Пропороло,  мов  лезом,  душу,
Та  байдуже  мені  усе  це,
Я  любив  тебе  тоді  дуже...

Але  знай,  все  тепер  інакше,
Але  знай,  я  тепер  інакший,
Хоч  розбіглось  кохання  наше,
Від  твоєї  брудної  фальші...

Розлетілись  птахи  далеко,
І  серця  повкривала  крига,
Не  сидять  на  стовпах  лелеки,
І  горланити  тягне  криком...

Тихим  криком,  зОвсім  не  чУтним,
Тихим  криком,  ледь-ледь  помітним,
Поламалося  наше  чудо,
І  розлуки  квітки  розквітли...

Все  тому,  що  тікають  люди,
Наостанок  плюючи  в  душі,
Все  тому,  що  морози  люті
З  плином  часу  все  дужчі  і  дужчі...

Не  від  того,  що  ніч  на  очі,
І  пітьма  огортає  зОвсім,
Відчуття  -  ніби  здох  тамагочі,
А  тобі  8  років,  і  осінь...

Листям  жовтим  летить  на  стріхи,
Золотим  простирадлом  стелить,
Дуже  дивно,  коли  для  втіхи
Почуттями  жбурляють  в  стелю...

Й  не  від  того  в  душі  відраза,
що  коханню  сказали:  досить!
а  від  того,  що  сук  п*драсних,
отаких  от,  як  ти,  Земля  носить...

©  Паша  Броський

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2013


Про дурних

У  світі  немає  злагоди,
І  тоне  він  в  озері  мороку,
І  щоби  зовсім  не  засахнути,
Нам  часто  бракує  пороху...

Бо  люди  бувають  різними,
Бо  дивляться  в  різні  сторони,
Бо  мудрі  шукають  істину,
А  дУрні  шукають  ворога...

І  так  історично  склалося,
Без  сорому,  совісті  й  жалості,
Мов  люди  печерні  за  хутрами,
Дурні  полюють  за  мудрими...

©  Паша  Броський

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421417
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.04.2013


Чому чоловіки козли?

чому  чоловіки  козли,
пацанчики,  мужлани,  "дяді",
яку  тут  відповідь  даси?
мабуть,  тому,  що  баби  -  бл*ді...

а  баби  -  бл*ді  від  чого?
і  як  вони  такими  стали?
мабуть,  не  було  би  того,
не  будь  ті  мужики  козлами...

але  буває  "жизнь"  така,
що  жіночка,  майбутня  матір,
буває  гірша  від  козла,
ну,  а  мужик  -  бл*діше  бл*ді...

і  як  тут  буть,  і  що  робить?
коли  кругом,  як  в  пеклі  Цербер,
як  же  змінити  прикрий  світ?
все  просто...  починай  із  себе...  

©  Паша  Броський

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420827
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.04.2013


Розв’язки доріг

Розв’язки  доріг,  та  думки  не  дійдуть  розв’язки,
В  дорогах  автівки,  в  автівках  -  очі  сумні,
Ніч  мовчки  йде  містом,  мов  озером  ряска,
І  всі  ми  разом,  та  самі  собі  самі...

Навіщо  ти  палиш?  Що  справді  від  цього  легше?
Ніяка  отрута  не  спинить  душевний  щем,
Не  слухай  "Мінздрав",  "Мінздрав"  безсоромно  бреше,
І  довбані  ЗМІ  розбивають  святині  вщент...

Чого  ти  сумуєш?  Хіба  я  давав  тобі  привід?
Розходяться  люди,  немов  розвідні  мости,
І  стільки  вар’ятів,  і  ти  серед  них,  мов  привид,
І  стільки  розлук,  що  без  них  вже  не  можеш  ти...

Твої  цигарки  лоскочуться  присмаком  м’ятним,
І  зорі  на  небі  висять,  мов  на  гілці  Іуда,
А  знаєш,  є  люди-наркотик  -  не  можна,  а  тягне,
І  люди,  мов  тортик,  солодкі,  але  вже  нудить...

І  знаєш,  від  цього  усього  зовсім  не  смішно,
І  знаєш,  гризе,  мов  собака,  сумління  вперте,
У  серці  закладена  бомба  й  до  вибуху  зовсім  трішки,
І  все  що  ти  хочеш  -  це  тупо  лягти  і  вмерти...

©  Паша  Броський

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2013


Если дома висит картина

Если  дома  висит  картина,  
А  на  улице  мелкий  дождик,  
Если  ты  волосатый  детина,  
То  не  значит  что  ты  художник...  

Если  любишь  букашек  мучить,  
Если  к  мухе  с  газетой  тянет,  
Что-то  ищешь  в  навозной  куче,  
То  не  значит  что  ты  ботаник...  

Если  любишь  царапать  спину,  
Если  похоть  в  глазах  искрится,  
Если  любишь  ты  сильно,  сильно,  
То  не  значит  что  ты  тигрица...  

Если  дома  стоят  иконы,  
С  грязных  стен  теплый  взгляд  бросая,  
Если  честь  ты  блюла  исконно,  
То  не  значит  что  ты  святая...  

Но  уж  если  не  зная  меры,  
Сам  устал  от  своих  же  придумок,  
Если  в  пекло  ломишся  первый  
Сто  процентов  что  ты  придурок...

©  Паша  Броский

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224583
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.11.2010