| Сторінки (2/140): | « | 1 2 | » |
От щось у нас черствіє
з болем, з віком.
Свята наївність, тиха, золота.
Лишився ніби тим же чоловіком,
а віра в казку все-таки не та.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2015
А я як я, з відтінками тривоги.
А ти як ти, у сутінках розлук.
Підступно в'ється коброю дорога
між рук.
А я як я, із присмаком печалі.
А ти як ти, у легкому плащі.
Давно з тобою нас не довінчали
дощі.
А я як я, з вологими очима.
А ти як ти, з теплом в очах. Ще мить -
і ця весна, небачена, нестримна,
згорить.
травень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2015
Прощай, прощай її, прощай.
Грій уві сні тендітні руки.
Щоб не накликати розлуку,
щоб не накликати печаль.
Милуй, милуй її, милуй…
Стискай в обіймах на світанку.
Її м’які, пастельні ранки
чудними барвами малюй.
Чекай, чекай її, чекай…
З весняним вітром, з першим цвітом.
П’янким, солодким, пряним літом…
як спраглий дотик до виска.
Неси, неси її, неси
в малюнок родимок на тілі,
ще нерозгадану й несмілу,
на піку ніжності й краси.
Прощай, прощай її, прощай.
Грій уві сні тендітні руки.
Щоб не накликати розлуку,
щоб не накликати печаль.
Прощай, прощай її, прощай.
січень, 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2015
Що є любов, ота могутня сила,
яку кляли й здіймали до небес,
злі язики, тоді як двох носило,
допоки раптом ранок не воскрес?
Що є любов, ота любов безмірна,
розхристана, дарована вікам,
коли вона йому до смерті вірна,
як таїна весільним рушникам?
Що є любов, ота проста покута,
коли німіють руки і слова?
Коли вона, відспівана й забута,
в його триклятій пам’яті жива...
листопад, 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2014
[i]Пам'яті Героя Сергія Цимбала[/i]
[i]Де кров текла козацькая, трава зеленіє. (Тарас Шевченко)[/i]
Просто один із тих, хто поліг на сході*,
(скромне життя, як сотні таких життів),
він в материнській пам’яті буде – гордість,
туга, яку не втиснути в жменьку слів.
Просто один із сотень, розп’ятих світом,
тих, хто платив життям за гріхи вождів,
він для малого сина – як проблиск світла
в коловороті схожих квапливих днів.
Просто солдат для сотень живих і грішних,
що одягнуться тепло і пом’януть.
Він для дружини – тиха, печальна ніжність,
роду її козацького справжня суть.
Просто один із тих, хто пішов зарано,
тих, непокірних духом, чия весна
гнівом тонкої жінки над краєм тане,
де в попелищах сивіє твердь земна.
жовтень, 2014
_________________________________
* Схід України, війна 2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2014
Я чекала на тебе довго так. Сотні днів.
Рушники вишивала вдосвіта повесні.
І молила за тебе Господа ще тоді,
як вінки на Купала жевріли на воді.
Я так довго у тебе вірила. Сотні днів.
Що мене ти в’юнкою стежкою досі вів
до вершин, неземних, нескорених, крізь ліси.
Де тонкий одягнеш на шию разок роси.
Де опорою стане тіло твоє і Дух,
де ти – батько, наставник, відданий, вірний друг.
Де горітиме осінь. Змінить її зима.
Де крім сивого неба свідків у нас нема.
вересень, 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2014
Поснули свічі, криє тиша
троянд опалі пелюстки.
Ще душу літепло колише,
ще дотик рідної руки
зникати з пам'яті і з тіла
так непристойно не спішить.
Розніжена і розімліла
зітхає мить...
червень, 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2014
Я безсила спинити найменше нехитре зло
на крутому шляху, де на все Твоя воля, та
в споконвічній молитві схиляю своє чоло
за усміхнені щиро дитячі тонкі вуста.
червень, 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2014
А жизнь такая, что «брат на брата»,
что мать, седея, в окошке ждет.
Детей растить бы, да вот солдаты
увозят души на эшафот.
Они сплетаются поневоле
в одну святую слепую рать
в бескрайнем, черном, как ворон, поле
– в веках агонией воскресать.
Редеют травы, гноятся раны
на исхудавших плечах Земли.
И согревает в степи курганы
лишь Богородицы светлый лик.*
Вождей стяжательство в коем веке
проворно прячет могучий след
всечеловечности человека
в подол безумия горьких лет.
А жизнь такая, что «брат на брата»,
что мать, седея, в окошке ждет.
Детей растить бы, да вот… солдаты
увозят души на эшафот.
16-17 апреля 2014
________________________________
* Икона Божией Матери «Знамение» – одна из наиболее почитаемых русским народом икон. Традиционно перед иконой Пресвятой Богородицы «Знамение» молятся об избавлении от междоусобной брани, во время бедствия и нашествия врагов… о примирении враждующих, о прекращении бедствий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2014
Дочь сопит в кроватке - обнимаю, плачу.
Нету в мире чище родника.
Дети - это правда, данная на сдачу
за труды, хранимые в веках.
Дочь сопит в кроватке. Накануне утром
топая, рыдала в два ручья:
папа недопонял, хоть, конечно, мудрый,
и словами ранил без ружья.
Папа недообнял, где-то недопонял,
папа просто, видимо, устал.
Нас, увы, не учат целовать ладони
в тягостный безумия накал.
Нас, увы, не учат целовать ладони
самых близких. И пока те спят,
мечемся, как воры в приступе агонии,
грешные от темечка до пят.
Дочь сопит в кроватке - обнимаю, плачу.
Нету в мире чище родника.
Дети - это вера, данная на сдачу
за труды, живущие в веках.
март 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2014
Из тех дорог, что стлались под ногами,
из тех стихов, что грели у окна,
я выбрала однажды участь мамы
и до сих пор той участи верна.
январь, 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2014
Слезы ребенка выше отцовских слез,
горше нужды, удушливей пустоты.
Ибо Господь с ним нежность однажды внес
в мир, где стоим на паперти я и ты.
Слезы дитя ни выплакать, ни сглотнуть,
вечно горчат виною на языке.
Теплится детским взглядом наивным суть
всякой мозоли на пожилой руке.
Всякая часть огрубевшей в миру души,
как в молоке, размякает, где колыбель
в полночь сжимает тени-карандаши
и на стене выводит свою пастель.
Слезы ребенка выше отцовских слов,
выше канонов, правды и суеты.
Ибо дитя – есть Вечность, от крови кровь,
тех, что, увы, на паперти, «я и ты».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463117
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2013
Не смотри так, милая, не смотри –
обрастаю пламенем изнутри.
Старый кот зевает наш… Баю-бай.
Засыпай, родимая, засыпай.
Ты гони, хорошая, грусть сию
от себя, а я тебе… я спою
на ночь да вполголоса у окна.
Чтоб к утру нам грезилась все весна.
Яблони невестами вновь цвели,
шелестели юбками у земли,
наполнялись силами, а пока –
пусть витают сны твои в облаках.
Ты храни дитя, Господь, ты храни
от сомнений тягостных, от родни,
от родни завистливой, от греха.
Дай ей в пору, Господи, отдыхать
ото благ, от горестей, от забот,
где сопит медлительный старый кот,
у кроватки крохотной у окна,
над которой – солнышко да весна.
ноябрь, 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2013
Дождь колотит в окна и воет в ночь.
Спать бы да не маяться у огня.
Сны, увы, недетские видит дочь,
утащила с вафелькой у меня.
Накануне вечности подошла,
обнимая на ночь, просить конфет,
как-то незаметно и унесла
сны, в которых детства то вовсе нет.
Вот теперь и маемся с ней одни,
никого не жалуя, не браня.
А над нами Небо считает дни,
ото зла от всякого нас храня.
октябрь, 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2013
Богом данная женщина – девственный запах сирени.
Беспокойного взгляда немой полукрик, полустон
и дрожащие в платьице тонком худые колени
у причала застывших во времени ласковых жен.
Богом данная женщина – августа бархатный вечер.
Опрокинутый наземь в смятении праведный гнев
на пороге единственной несостоявшейся встречи,
у свечи незажженной в распахнутом настежь окне.
Богом данная женщина – сила потрепанных истин.
Боль животного мира за право нетленное – быть.
Богом данная женщина – медью звенящие листья.
На запястье у Вечности грубая красная нить.
Богом данная женщина – в дочери грустной улыбке,
колкой памяти об уходящей неслышно зиме.
Богом данная женщина – скерцо танцующей скрипки,
беззаветно цветущее эхом сирени во тьме.
01.09.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2013
А вечер сегодня пьяным*
шатаясь пришел домой.
И шея его обманом
пропитана, и тесьмой
укрыта от лишних взглядов,
тесемкой из бледных рук.
Сегодня ему не надо
лукавых хмельных подруг.
Сегодня ему не к спеху.
Сегодня ему не жаль.
И легким прозрачным смехом
с плеча соскользнула шаль.
Касаясь ресниц едва ли,
в истоме дрожала тень.
Бесстыдно слова срывались
к подножью холодных стен.
Сплетались теченья судеб
черемухой у реки,
где юность, смущаясь, будет
пускать по воде венки.**
И гасли, робея, свечи,
духами и мглой дыша.
Был пьяным и пылким вечер…
спала в изголовье шаль.
июль, 2013
_____________________________
* Пьяным – здесь: в состоянии экстаза, самозабвения.
** Девичье гадание в составе весенне-летней обрядности.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2013
[i]Дочери[/i]
Я просила девочку у реки,
распуская волосы по плечам.
Я просила девочку вопреки
взглядам пламенеющим и речам.
Я просила девочку у земли,
наливное яблочко в сентябре.
Чтобы корни мирно ее росли,
я просила девочку на заре.
Я просила девочку не дыша,
устремляя к небу и труд, и взор.
На висках измотанная душа
рисовала вычурный все узор.
С волосами темными, как смола,
я просила девочку у огня,
как лазурь – смиренную. А пришла
– вовсе непохожая на меня.
июль, 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2013
[i]Татьяне Яровицыной[/i]
С глазами – небесной глади, слегка приоткрыв уста,
спасенья ли, шутки ради, в чем теплится красота,
искала, внимая миру, в разливах колоколов,
и песнях античной лиры, и звоне чужих оков.
В молитвах, летящих к Богу, сквозь войны и плачь детей.
В свободных степных дорогах и горстке благих вестей.
В бездонном колодце ласки в отцовской святой земле.
И мудрости русской сказки, у ворона на крыле
хранившейся в вихре будней, несущей сквозь будни свет.
Во взгляде, что безрассудно бросает во тьме поэт.
В разгульных раскатах грома и бренности бытия
искала… пока у дома искала ее семья.
С глазами – небесной глади, слегка приоткрыв уста,
лучей собирая пряди, в чем теплится красота –
дивилась, внимая миру. И дочери сон храня,
под сводом седой квартиры лишь строки могла ронять.
июль, 2013
Татьяна Яровицына - поэтесса, от стихов которой на душе становится светлее
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=5201
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434252
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431829
http://www.stihi.ru/2013/05/09/3066
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435746
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.07.2013
Оставь мою жизнь, мой грех,
четыре мои угла,
надежды и нежность тех,
с которыми я была.
Оставь мои руки, пусть
продрогну в грядущем дне.
И память, и кровь, и грусть,
сроднившиеся во мне.
Мой тонкий прозрачный век,
где будущность так хлипка.
И влажные складки век,
простуженные слегка.
Оставь… Опустив глаза,
души доброту храня,
спиною, как ни сказать…,
коснись, не задев меня.
июнь, 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2013
А мама говорила: «Не предай!
Не отрекись, однажды став обетом.
И постоянства алые рассветы,
и постоянства кроткие рассветы
не прогадай.»
А мама говорила: «Не ходи –
куда сползает вечер серой тенью.
И береги ослабленные звенья,
и береги изношенные звенья
с теплом в груди.»
А мама говорила сквозь века
у колыбели глупенькой спросонок.
И голос плыл, волнителен и тонок,
и голос плыл, пленителен и тонок,
на облаках.
май, 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2013
Не вір мені,
вір мені,
вір мені,
вір мені,
вір…
коли вже несила чекати,
коли я – босоніж до хати
з кишенями, повними зір.
Не руш мене,
руш мене,
руш мене,
руш мене,
руш…
коли умиваємось зрання,
коли я скидаю убрання
зі спраглих сполоханих душ.
Не клич мене,
клич мене,
клич мене,
клич мене,
клич…
коли я, засліплена, бродом
ступаю від роду до роду
і не помічаю облич.
Облиш мене,
лиш мене,
лиш мене,
лиш мене,
лиш…
у маренні зви до скорботи,
прощай до півноˊчі в суботу.
І слухай опівночі тиш.
Не вір мені,
вір мені,
вір мені,
вір мені,
вір…
коли, як дитина на руки,
тягнуся з безодні розлуки,
у ситцевій сукенці з дір.
Не вір мені,
вір мені,
вір мені,
вір мені,
вір…
травень, 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2013
Раскаянности дрожь уходит с дымом.
Мы врем и возвращаемся к любимым,
с обломками споткнувшейся души
и чей-то сжав в руке нательный крестик,
из пресного подсоленного теста,
кого уже нельзя назвать чужим.
Переступив порог родного дома,
где потолки застыли невесомо
и дышат Небом строгим вдалеке,
целуем сыновей, целуем дочек,
в карманах прячем корки глупых строчек
и крошим в недосказанной тоске.
Изнашивая год за годом зимы,
мы тихо возвращаемся к любимым,
садимся к ним на краешек души.
И свечечку сжимаем, на коленях,
о здравии в церквушке в Воскресенье*
того, кому не стать уже чужим.
______________________
* Прощёное воскресенье
май, 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2013
На двор снизошла весна.
Она во дворе одна
гуляла как не жена,
в спине – нараспашку дверь.
Внутри были сын и дочь.
И годы скользили прочь
ворами по водосточ-
ных трубах сплошных потерь.
У ног ее терлась тень
сердцами согретых стен,
которые нынче – тлен,
и жгла за собой мосты.
А тот, что назвал женой
однажды, все пил вино
в заброшенном казино
и с кем-то там был на «ты».
В рубашке в горох из льна
во дворике, где весна,
роняя остатки сна,
она воскресала в пять.
А тот, что искал покой
то с третьей, то со второй,
с молитвой о ней одной
привычно ложился спать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2013
«Не ной! – говорил ей папа, сжигая двойки
с тетрадками, дневниками и парой бантов. –
Чего тебе надо? Есть огород да койка.
Живи. Просыпайся, радуйся, кушай манты.»
«Не ной! – осекли сокурсники. – Пусть тот дядька,
наивно идущий с мелом, идет подальше!
Вот, что тебе надо? Что ты нудишь, как Надька?
Пылятся года, и нечего вспомнить даже!»
«Не ной! – говорила бабушка. – Нам бы ваши
проблемы, когда мы мох и кору жевали.
Чего тебе надо? Женитесь, сына Пашей,
как выносишь, назовете, а девку – Галей.»
«Не ной! – муж срывал на кухне привычно глотку, –
а молча подлей мне супу. Устал сегодня!
Чего тебе вечно надо?! Держи-ка сотку,
купи себе свитер, этот, поди, немодный.»
«Не ной! – утешал любовник. – Не рви так душу.
Ты сильная, только нужно расставить точки.
Ну, что тебе надо? Бусы, ромашки, суши?
Я к ночи приеду. К лету поедем в Сочи.»
Она засыпала в полночь у колыбели.
Срывая не то ирисы, не то ириски,
по-детски брела неслышно к своей постели,
вслепую тянула руки к родным и близким.
А лето кружилось, пачкалось и желтело.
Варила бульоны, глупо роняя строчки.
Изгибом улыбки молча кончалось тело,
в изгибе улыбки память хранила дочка.
март, 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416444
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2013
Искал саму кротость,
чтобы – надежный тыл
спине, за которой
как за глухой стеной.
Чтоб пряди, заботы,
пряжа, да ужин стыл.
Чтоб из дому ссоры
к ночи, а в ночь – покой.
Чтоб счастье простое,
как и у сотен баб,
земных, от которых
ждут сыновей и хлеб.
Ходила босой и
пачкала свой хиджаб.
С молитвой от хвори
кутала ноги в плед.
Да счастие это
жмет и трещит по швам.
Не баба, видать, как
сотни. Иной удел!
Пою на рассвете,
слезы по рукавам.
Запястья к лицу так
плотно.
Не разглядел…
березень, 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2013
Слова – наче ртуть по підлозі (що ними марили).
І двері дубові у спільне з тобою майбутнє
зачинені глухо, безсонням і сном захмарені.
… і я під дверима, незаймана і незабутня.
березень, 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2013
Ми різні, наче полум’я і м’ята.
Вона проста, весела, говірка,
у витонченій сукенці, нем’ятій,
із келихами хмелю у руках.
Вона десь підіграє, десь підмаже,
десь посміхнеться у потрібний час,
яку сорочку одягти, підкаже,
і як тобі несолодко без «вас».
Вона складе ціну, захопить з тилу,
підкаже «вірний» напрямок – лети!
А я німа, беззахисна й безсила
перед розлогим голосом мети.
А я готую зілля, чищу лати.
Мені – дітей виношувать, пісні,
ростить їм крила, вчити їх здіймати.
Босоніж розквітати навесні.
Не мій талан – із шиком по тавернах
низати хтиві погляди в разки.
Натомість – вперто дертися крізь терни,
стелити спільні ніжністю роки.
Ми різні, наче полум’я і м'ята.
А шлях тобі – широкий, та один!
Не проживеш зі мною на дві хати,
хоч і на тебе схожим буде син.
березень, 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2013
І що ти є, навіщо і для чого,
вже виріши для себе, адже час
– одвічна неосягнута дорога,
комусь – по серпантину аж до Бога,
комусь – не відійти і від порога.
Та, як ішли, усе ж спитають з нас.
березень,2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2013
Не буде про нас легенди,
яка – від батьків до внуків,
яка зігріває руки
родинним простим теплом.
І нашої доньки гени
розчиняться в небі звуком,
порожнім, безликим звуком.
Нахмуривши ледь чоло,
не вийде з писклявим згортком
стара медсестра з палати
напутні слова низати
разками на рукавах.
Березовим справжнім соком
не стомиться частувати
внуча неслухняне мати,
твоя чи моя в жнива*.
Не справдиться і півслова
про пряні п’янкі сніданки,
про дотики спозаранку
і ситцеві теплі дні.
І стихне з роками мова.
Чекатиму я на ганку
родину (і ти), фіранку
відсунувши, навесні.
______________________________
* Березові «жнива»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2013
Друзі, скоро відбудеться наш спільний з Юлією Холод вечір, як каже Юлія, "стрептиз душ"... Буде гаряче, емоційно, насичено!
Атмосферу довершить поп-панк коллектив Poli Light, який уже кілька років радує місцеву богему своїми хітами.
Чекаємо на вас 18 лютого в столичному клубі "Sorry Бабушка", вул. Дмитрівська, 18/24, о 18:30.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2013
Я устала, о Боже, от гнета мирской суеты,
ошалевшего ритма и тягостной гонки по кругу.
От родных и далеких, с которыми все же на «ты».
От того, к кому шла, и того, кому вверила руку.
Я устала, о Боже, неужто все ждать – мой удел,
сумасшествия ради, простого минутного чуда,
когда небо и свечи и нежность, и все ниоткуда?
Много дел…
Прикоснись ко мне, Боже, улыбками сонных детей,
простотой и надежностью терпких полночных объятий.
Чтобы жаждой дышать наполнялось уставшее платье.
... И согрей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2013
Мы радуги в небе, папа, коснемся сами!
Твоими надеждами полнятся наши дни.
Пожалуйста, папа, сделай счастливой маму!
Тогда в этом мире точно не будем одни.
01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2013
Пусть зима, и стою над Пропастью,
и колени дрожат на льду.
Я на время расстанусь с кротостью
и платок кружевной найду.
И накинув, побуду девочкой,
у январской слепой стены,
на веку, на коротком девичьем
тонкой прядью степной Весны.
2013 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2013
С папой рисовали радугу во сне.
На ресницах плакал прошлогодний снег.
Находил ботинки, варежки, глаза.
Прилипал, пытаясь что-то рассказать.
Обжигая щеки, таял на бегу…
Мы тонули с папой до утра в снегу!
А потом проснулись, врозь, за сотни миль.
… И скулил под елкой аэромобиль.
Приходили гости, целовали в лоб…
Лишь грустила мама, глядя на сугроб
за окном, в который падали, смеясь,
папа и сынишка, возрастом, как я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389831
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.01.2013
По комнате полночи босиком.
Обетов вездесущие границы…
Ну, где ты, нежность, что тебе не спится?
Тайком
вдыхая небо, крылья береги,
не обнажай в неистовости плечи.
Пусть горячее кровь и дышат свечи…
Беги
в смиренье дней, где теплится очаг,
и стынет ужин, и постель не смята,
там руки пахнут верою и мятой.
Кричать
порой лишь только хочется в ночи.
Обетов вездесущие границы…
Ну, где ты, нежность, что тебе не спится?!
Молчи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2012
Январским утром кровь холодела…
Решил жениться! Да много ль дела!
Налил немножко, жалея печень.
Составив список, расправил плечи!
Поставил рюмку, не так и страшно.
… И первой в списке моргала Даша.
Глаза большие! Но сверлит взглядом.
(Ты с другом в баню. А эта – рядом!)
Такое счастье, да нафиг надо!
Вторая в списке дрожала Катя,
как тонкий стебель в коротком платье.
Ты с ней на лыжах… Да с ветерочком!
(…глядишь – а рядом одни носочки…)
Что ж, цифрой ниже томилась Ксюша.
Ее то будет приятно слушать!
Да только долго, к тому же, часто.
Скорей, и Ксюша – чужое счастье.
А дальше в списке жила Ирина.
Уж и хозяйка! (а как перина…)
За ней – Камилла, Илона, Вера.
Олеся бегает с бультерьером.
Десятой – Рита… (у Риты парень.)
Марина кажется слишком старой.
У Жени – скулы, у Тани – челка!
Мирося! Очень по вкусу телка…
Но глуповата и чуть ленива.
Какую штампом-то осчастливить?
… Томилась печень, грозясь – наружу,
все дом не убран, не стынет ужин,
никто не «пилит», нет рыжей челки,
никто не любит, не смотрит колко.
Лысеет список.
Да мало толку…
Спасибо за вдохновение Тане Яровицыной http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303065, Надежде Симоненко http://www.stihi.ru/2012/01/24/3349
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2012
Что глаголы, бутоны в снегу, кольцо,
в шелестящем пакетике за спиной...
И в истоме сгорающее лицо,
и привычно любимое мной вино?
Что немые касания в темноте
и свобода дорогою за окном?
Мы убогою тянемся тенью тех,
кто весной упивается перед сном.
Кто луну неприлично макает в чай,
чтоб в неистовой неге стонала ночь.
Кто не видит сосуда и склона край!
… и у Бога в смирении просит дочь…
Что уютный и ровный законный быт,
куличи да носки потеплее впрок?
Если запах ладоней родных забыт.
Если нежность споткнулась о наш порог...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2012
(мамі)
Вишивала зірками й дірами.
Юлія Холод
Під серцем носила з вірою.
Світанки чеканням міряла.
Сорочку зірками й дірами
стривожено гаптувала.
На долю дзвінку, усміхнену!
У старості – мати втіхою…
Колиску в морози сміхом і
долонями зігрівала.
Слова молитвами танули,
на тім’я лягали манною…
Роки постаріли й канули
під хустку тернову вмить.
Душа загубилась в осені.
Онуки по хаті – босими,
в сорочках, розшитих росами…
і серце за всіх болить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2012
Торкайтесь жінки до щему ніжно,
немов беззахисна і безгрішна,
разом спокуслива і дитинна.
Сама лиш віра – її провина!
Торкайтесь жінки до щему ніжно...
Торкайтесь жінки тривожно й тихо.
Не накликайте на неї лихо.
Вона у муках дарує сина.
Сама надія – її провина!
Торкайтесь жінки тривожно й тихо...
Торкайтесь жінки з теплом, як Долі.
Щоб їй покора – миліша волі.
Вона з’явилась на світ для того,
щоб з чоловіком пізнати Бога!
Торкайтесь жінки з теплом, як Долі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379850
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2012
Слякоть, зонты, пакеты…
Люди в тоску одеты,
комкая сигареты,
жались спиной к спине.
Кто был магнат, кто – плотник,
спорили неохотно,
сколько углов за сотню
строить, а сколько нет.
Кто-то поверил в Будду,
был и сторонник Вуду,
некто прослыл иудой
(кто-то рискнул судить!)
Люди, как на вокзале,
медленно прибывали.
Каясь, врачи «спасали»,
тех, кто не «смел» родить.
Очередь в даль сочилась,
дура в толпе влюбилась,
прыгнула и разбилась.
А на другом конце
дети искали маму,
терлись о стены Храма,
гаснущими глазами
на городском лице.
К вечеру багровело
Небо, что не у дела.
Очередь не редела.
Двигались, кто как мог.
Все из добротной глины,
(правда, сорвавши спины)
веруя во едино:
там, за пределом, – Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2012
- Здравствуй, милая, тихо дышишь…
Я вернулся. Прости, апрель
уж буянит давно на крыше,
обнаживши свою свирель.
Как ты, милая, на рассвете
в этом платьице хороша.
Так прозрачна, что насквозь светит
обескровленная душа.
- Растеряла, любимый, нежность
от насмешек седой зимы.
Обняла бы тебя, как преж… но
мои руки давно немы.
Износились до дыр вуали
нарисованных теплых встреч.
И откроют теперь едва ли
простоту обнаженных плеч.
Ты прости меня, милый, слышишь…
Ты вернулся. Да вот, апрель
уж буянит давно на крыше,
в серенады вплетает трель…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2012
В молочного цвета платье в дешевом туре
оставив за кров и тряпки одну свободу,
(была бы, конечно, умной – жила бы дурой!)
она восхваляла род и терпела роды.
А, верно, была бы умной – имела б счастье
не ведая куполов, преклонять колени.
Господь дуракам и детям воздал участье,
и те, и другие в глупости – во спасенье!
Была бы в потемках умной – давать обеты
не стала бы спозаранку да спотыкаясь.
Душа до последних судорог брызжет светом,
пустые слова в молчание облекая.
По кругу слова заветом да обрученьем
сползают по телу наземь легко и хмуро.
В молочного цвета платье скорбит смиренье.
Была бы, конечно, умной – жила бы дурой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2012
Ребенок рос, как и все,
Вселенским ядром семьи,
гулял, лепетал, летал
невинно под потолком.
Купаться привык в росе,
тепло отдавать своим.
По нежности их читал
приподнятым уголком
в молочной глазури рта.
Полвечности в кулачках
хранил до прихода сна
и, кутаясь, отпускал.
За окнами – высота,
качавшая облака,
дремала склонясь одна
на шпилях небритых скал.
Он был, как и все, одет
в могущество рук отца,
по четным и выходным,
в дороге и бутиках.
Пока мать ждала ответ
бегущих из-под венца
на склоне своей весны
в поношенных башмаках.
Ребенок рос, как и все,
Вселенским ядром семьи.
(Обители всех начал,
той гавани, что тиха.)
Глаза поднимал в росе,
и верил – придут свои.
Зашторят осколки скал
в полвечности от греха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2012
До фантомной боли надоело
содержанство пошлости и хамства,
где матюг и пьянство без предела
называют частью Христианства.
Где плюют на узы и обеты,
приручив, однажды, да оставят.
Материнской свечечкой согреты,
разлагают, лгут, гниют и травят.
Где в цене – моральное увечье,
а цена уходит в поднебесье.
Где себе подобных искалечив,
лечат от бесплодия и стресса.
Крестятся на выходе из Лавры.
Крестятся, припомнив стон Беслана.
Нерожденным снятся птерозавры,
недалеким – скудные карманы.
До фантомной боли надоело
совершенство алчности и дури.
Беспредел, стирающий пределы
обреченной нацией культуры.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2012
За окнами листья капают в города,
и значит, они прощаются навсегда.
А дети по паркам прыгают – чехарда,
звенит непрерывно желтым салютом смеха.
А я не к веселью солонку разбила вдре…
Споткнувшись некстати в тесной сырой хандре.
Другие спешат кого-то собой согреть,
и я… обнимаю крепче остатки эха.
Другие бегут по кругу без права сметь
терять, отставать, хандрить и курить, реветь,
им некогда спать, им надо к концу успеть
работы, посадки (высадки), ночи, лета.
А я допиваю медленно горький чай.
Они второпях бросают мне: «Ты кончай!».
Они далеки от попыток моих зачать.
И я далека, ибо слишком стою одета.
Промозглые спички. Пытаюсь добыть огонь.
Знобит. Отдает в виски колокольный звон.
И мне бы к нему, от него, за него, но он…
Застыл на стене клочками бумаги ветхой.
За окнами листья капают в города,
и значит, они прощаются навсегда.
А дети по паркам прыгают – чехарда,
звенит непрерывно желтым салютом смеха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2012
— А как это — приручить?
— Это давно забытое понятие, — объяснил Лис. — Оно означает: создать узы.
- Пожалуйста... нарисуй мне барашка!
(Антуан де Сент-Экзюпери)
Барашки из дыма, столица, ночь, фонари.
Стоянки-дворы с хроническим кашлем, гаммы
асфальтных полотен. Когда-то Экзюпери
в века уронил – чего не объять словами.
В Эдем по наклонной, и тут не бывает «впредь».
Слепые дома, в искусственном корчась свете,
ласкают родным, да непрочным своим «согреть».
За окнами в каждом сказками грезят дети.
Презрительным тоном уснувший вахтер ворчит.
И снова очаг на плечи ложится грузом.
Зверенышу проще, он верует – приручить –
равно без оков и обетов построить узы.
А жизнь, как и небо, над темечком все дрожит.
Намеренно прячет тропы хмельного ралли.
Любить, по Преданию, - то же, что и - служить.
Предание, правда, в вечности потеряли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012
Ухожу на свою войну,
где не будет ни в грязь, ни ниц.
Где женой назовут жену,
не сжимая в руках синиц.
Не спросив, поднимут с колен,
отряхнут и протянут хлеб.
Где исходит тепло от стен,
даже если те стены – хлев.
Где в окопе – спиной к спине –
не подкосит дурной исход.
А на печке, да в тишине,
полукругом растет живот.
Где усталость уходит в ночь,
ощущая родной порог.
С милосердием, как на дочь,
из-под вышивки смотрит Бог.
Где величие – в простоте.
А уют – то же, что – ютить.
Где ни этих родных, ни тех
не бросают на полпути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361377
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2012
Я до мозга костей брюнетка,
в деловом и домашнем стиле.
Не накрашенной и без шпилек,
я храню непокорный нрав.
Инкрустируй огнями клетку,
устилай океаном мили,
а постель – лепестками лилий
– и окажешься ты неправ.
Я могу быть, конечно, рыжей.
У камина кутить с бокалом,
обжигая беспечно алым
слабым отблеском на губах.
И могу я прослыть бесстыжей,
и пластичной под одеялом,
с неподдельных эмоций шквалом,
разбивающим в пух и прах.
А еще я могу шатенкой
пропадать под покровом ночи,
без зазрения пряча очи
в простоту и наивность лет.
А потом у семейной стенки
молча внутренне кровоточить,
отсевая иных и прочих,
скромно кутаясь в колкий плед.
Я искусно сыграю роли,
от Маруси до Маты Хари.
Вышиванку сменив на сари,
я одерну угрюмый быт.
Я брюнетка! До острой боли.
И танцуя однажды в паре,
пока корчиться жизнь в пожаре,
НЕ ПОЗВОЛЮ СЕБЯ ЗАБЫТЬ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2012
Время тянется чередой подуставших дней,
ловко путая карты, глотая подчас бурбон.
Отпечаток остывшей тени еще родней,
все сильней отдает в виски колокольный звон.
Одноглазый ночной киоск провожает до
вечно сонной и злой вахтерши – глухой двери,
обещает когда-то с ним посетить Бордо,
но по плану – в кармане мятый билет в Париж.
А внутри – пустота, размножается и поет,
обнажая архивы памяти и души,
разобрав захламленный узкий сплошной пролет,
между тем, что испито, и тем, что осталось жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2012
Кольца и дороги в мире все по кругу.
Как бы не плутали, приведут к концу.
Я без предрассудков. Посмотри на руку –
ни стереть, ни выжечь золота пыльцу.
Впилась словно в кожу, и уже не может
от нее по жизни не остаться след.
Кто кого осудит, кто кому поможет.
Да не всяк благим есть праведный обет!
Перевал. Сбрось стремя, оглянись на время –
не унять заката, в небо брызжет медь.
Не расправишь плечи, не оставив бремя!
Не познаешь вкуса, если не посметь.
К черту пересуды! Вечными не будут.
Пылью придорожной сядут у копыт.
Слышишь, все по кругу.
Просто дай мне руку.
Вне колец и стука. Пока небо спит!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2012
А мне под ноги небо темным льняным платком
опустилось, рисуя вечную глубину.
Возвращаюсь сегодня в светлый, уютный дом,
где нектарные стены помнят меня одну.
Где играют ночные бабочки на окне
паутинный, потертый временем летний джаз.
Возвращаюсь сегодня, чтобы наедине,
в полумраке коснуться робко глазами глаз.
Чтобы в полночь пролить нечаянно лунный свет
на тугих простыней узоры и побледнеть.
Накрывая платком условности стран и лет,
рассыпая с карманов гордость, открыто сметь…
Танцевать босиком, улыбаться, дрожать, дышать,
растворяясь в ладонях нежностью и тоской…
Возвращаюсь сегодня в дом, где хранит душа
глубину, простоту, смирение и покой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2012
Лепили меня мастера от корки до корки.
Точеной серебряной ложечкой грызли мякоть.
Макали и в мед, и в похоть мои курсоры.
Кто тряпкой, кто кожей стирали с лица мне слякоть.
Тянули из вены жидкость восполнить «снифтер».
На выдержку смаковали, на сортность, крепость.
И если чего не хватало на ощупь снизу –
без скальпеля, по живому срезали сверху.
И каждый вносил, старался, с упреком лепту.
Томили камчой, заботою окружали.
Совали в стесненный кокон и ждали к лету
росток Артемиды в крылышках от Кавалли.
И я родилась. Не из кокона, не из пены.
Нагая прошлась сквозь пальцы, слюну, оскалы.
Вдали багровели кровью еще колени,
вблизи – на румянце ямочки проступали.
Меня мастера лепили, да все из глины,
а я оказалась с глиной несовместима.
Сквозила душа под кожею паутиной,
незыблема, совершенна, неосквернима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2012
Друзі, відбулася презентація нашої спільної з поетесою Юлією Холод збірки "НІЧОГО БІЛЬШЕ". До неї увійшло більше 140 творів українською та російською мовами.
Частинку презентації можна переглянути тут:
http://www.youtube.com/watch?v=2gOUGqB9CPg&feature=channel&list=UL
http://www.youtube.com/watch?v=Mdvk6nv-MgQ&feature=channel&list=UL
http://www.youtube.com/watch?v=U69MmAtHVQ0&feature=related
http://www.youtube.com/watch?v=6ZbTBDv7Wz0&feature=relmfu
http://www.youtube.com/watch?v=tlszjApjzUM&feature=related
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2012
Робко пенился вечер в хрустальном бокале,
отражаясь ревниво в игривых глазах.
Где-то в небо под крики голы забивали,
их сердито в подол собирала гроза.
В суматохе трамвайной искали по лужам
люди звезды каким-то особым путем,
наступали, роняли, никто им не нужен
был во тьме сероглазой, и до, и потом.
Вечер пенился робко, одергивал тени
и, теснясь, заслонял кутерьму за окном.
И в тиши, в полумраке белели колени
под хранящим столетья дубовым столом.
Аромат наполнял души, стены, тарелки,
теплый, терпкий, родной, словом, не передать…
Разливался, струясь по артериям редким,
не сравнимым ни с чем вкусом счастья… и вспять
протекали слова, силуэты мгновений,
лица, тропы, Земля замедляла свой бег…
чтоб согрелся, уснул на прозрачных коленях,
вне скитаний и мира, простой человек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2012
Миленькая девочка в полусне
потеряла голову по весне.
Загадала принца, да без коня,
а у принца – молодость да родня.
Не спешатся молодца под венец
отдавать сестричка все да отец.
«У него ни колышка, ни двора –
по миру рассыплется детвора.»
Не лихой был молодец,
не герой –
и обрек он девушку
на покой.
А она с обиды-то и легла.
Что аборт! Обыденные дела.
И скорбело Небушко по весне
и прощало девочку в полусне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2012
Ночь. Стихли машины, шаги, угрызенья,
и даже гроза прекратила войну.
В каком-то потерянном миге виденьем
очнулась на вечность и взмыла …ко дну.
Открытые плечи, и руки небрежно
коснулись забытых и спутанных слов.
В бокалах помедлила девственно нежность,
страшась окунуться в отчаянный зной.
Блуждающих взглядов косые улыбки
тепло мотыльками струились к окну.
Паркет деревянный выскальзывал зыбким
шершавым холодным песком из-под ног.
И плавилась кожа от прикосновений,
по капле свечою сгорала душа…
Она растворялась прозрачным виденьем
в объятиях крепких, чуть слышно дыша.
Очнулась.
Открытые окна и плечи…
и руки, небрежно ласкавшие тень,
в каком-то несбыточном и быстротечном,
потерянном миге насвистывал день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2012
МУЖЧИНА. Ведь слово какое!
В нем – твердь вековая Земли.
В нем доблести силы покорно
Весну берегут до зари.
В нем – детские руки на шее
кольцом, и под люстрой полет.
В нем – тело под вечер немеет,
душа только не устает.
В нем пламя взмывает ответом
на каждый ниспосланный миг.
В нем – «все мы, конечно, в ответе
за близких, родных и других».
В нем – нежность и твердь вековая,
как благовест, свыше звучит.
Достойно его по призванью
лишь ЖЕНЩИНА в мире хранит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340782
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.05.2012
Друзі, виходить у світ наша збірка «Нічого більше» (Автори: Діана Сушко, Юлія Холод) :)
Цим ми завдячуємо, в першу чергу, Вам, Вашій увазі і теплим словам, відгукам..
Ми ДУЖЕ ВДЯЧНІ всім, хто нас підтримував і підтримує!!
Зараз ми з Юлею організовуємо авторський вечір, де будемо читати ми, наші спеціальні гості – відомі і цікаві, неординарні сучасні поети; в музичній частині - “Poli Light” в стилі поп-панк.
Ми Вас запрошуємо)
Ми будемо Всім дуже раді і щиро віримо, що Ви зможете прийти. Вечір буде живим і цікавим!
клуб "Прайм", вул. Кудрявський спуск 5-Б, Київ
www.prime.in.ua
7 червня о 18.30
http://vk.com/event39068211
Дуже Вас чекаємо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2012
Творческий вечер Юлии Холод и Дианы Сушко. В рамках программы презентация сборника "Нічого більше...", поэтические чтения авторов, а также специальные гости:
Евгения Бильченко
Паша Броский
Дмитрий Барзилович
Poli Light (рок-группа)
Искренне верим, что заложенный в наших стихах мощный заряд доброты, терпения, оптимизма и жажды жизни, мы передадим всем и каждому.
ВХОД СВОБОДНЫЙ
клуб "Прайм", ул. Кудрявский спуск 5-Б, Киев
7 июня в 18:30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2012
Ну, вот что она в нем нашла? Не герой, ведь, и не эстет.
И на собственное бабло не закладывал лазарет.
И косячил, как все, как мог.
И по кубикам – минибог,
с огрубевшим до тверди лбом,
за которым – ни дуб, ни дом
не возвысится сквозь века.
Как Ершовского дурака,
возвела в ранг царя-отца:
как целует, так крестится.
И ни сына он ей, ни дочь
не задумался превозмочь.
Только пыльные облака
позади,
да пресыщенная рука
на груди.
Ну, вот что она в нем нашла?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2012
Все мы кутим на грани, слововладельцы.
Кто выдыхает солнце, кто – мечет солью.
Миру земному от нас никуда не деться –
мы обрастим эпоху его же болью…
Я далеко не мастер. Словами Шварца,
только учусь, ступая на чет и нечет.
Мне во век не коснуться чужих простраций!
Я полыхаю в собственном тленном небе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336444
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.05.2012
Кілька років писала елегію
і з чорнилом ковтала образи.
Готувала на травах стратегії,
нерозчинні в нічному джазі.
Малювала піском, і тінями
рук тонкі візерунки химерні
запліталися у осінньому
ультра-блюзі украй відверто.
Розчинялась, як сон, в банальності,
захлиналась пекучим гнітом…
Засушилася до формальності
і понеслась життям над Світом.
Кілька років шляху розтрачено,
поцілунками не пройнятих.
Кілька сотень обійм пробачено,
їм нема кого вже чекати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2012
А ведь во мне не в натяжку струны
и не в лучах иконы.
Я не умею гадать на рунах,
не покоряю дюны.
Я не ропщу на дешевость мира,
падкость к деньгам и власти.
Не обжигаю слюной трактира,
с гарью хлебнувши страсти.
И я, скорее, плоха как воин,
не отстою победы.
Но среди тихих моих достоинств,
самое важное из достойных, -
матерью быть и ведать…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2012
Навіть сьогодні, в добу інформації,
рівності статей, емансипації,
вічною цінністю скроплюють націю –
дівчинку в зародку втиснути в жінку.
Наче святою водою оброблені,
вторимо класикам шлюбу безоднею –
за чоловіком плестись неозорими
далями, німо збиваючись в пінку.
І комсомолки, спортсменки, гламурниці
йдуть косяками шукати фритюрниці,
хто в епіцентр, хто – на ринок, не журяться.
Теплий сніданок – на піч й до каміну!
Діти умиті і напрасовані,
рибки накормлені, кіт зацілований,
душі близьких і тіла ремонтовані.
Можна нову починати сторінку.
Двадцять дев’яту, наприклад, зсутулившись,
де чоловік діловими загулами
замість троянд засипає прищурено.
…й іншу викохує, бавлячи, жінку.
І юридично підкована модниця,
із карапузом, дво́ма червонцями,
а за плечима – двома червоними,
кришить опівночі черствішу грінку.
Учила мама мене стабільності,
самодостатності, самостійності.
І попри досі НЕвтрачені цінності,
не поспішати ростити дитинку.
Я не почула (в добу інформації,
рівності статей, емансипації,
скроплена вічною цінністю нації).
Донечку зараз не втискую в жінку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332716
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2012
Я на колінах, розпусно довго.
А за плечима самі дороги.
Зніяковіле багряне небо,
твоє «не варто», моє «не треба».
Думки-питання,
слова-сюжети.
Німі вагання,
автопортрети.
Порожні склянки
розкуті речі.
І обіцянки,
і голі плечі…
А за плечима…багряне небо.
От, таки треба було, все ж.
Треба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2012
Шосе… Не пишеться, не йметься.
А швидкість душить спазмом в горлі.
Крізь сірі вікна ранок вдерся
і розповсюдився поволі
як метастаз на сновидіння.
Жбурнув реальністю в обличчя –
ми підібрали наспіх тіні,
в прихожій склали на поличці.
І перед виходом по чашці
зігрітого в долонях чаю.
Сухе «до зустрічі» на пляшці
в нічному смітті догорає.
Колючий дотик «щоки-губи»
крізь решето химерне часу
холодне олово розгубить,
просіє до тонкого фарсу.
І все ж, не пишеться, не йметься.
І швидкість душить спазмом в горлі.
Солодким поглядом озерця
терпкого чаю повноводять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2012
Крила докупи.
Руки в молитві.
Занадто скупо.
До болю прикро.
Відверті ночі,
аж до сніданку.
Підталі очі.
Роззуті ранки.
Розкуті вірші.
Дорога, небо.
Нічого більше!
А і не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2012
Ось… Від мене на пам’ять скромний візьми дарунок.
Він не має ціни. Я його в молитвах до Небес
гаптувала ночами смАком твоїх цілунків
і теплом, у якому дотик руки воскрес.
Я вплітала у нього кавово-карий погляд
і джерельно-дзвінкий, розмаїтий, веселий сміх.
Теплим вітром плекала лЕгкий прозорий подих…
І трусила поверх рум’янець з невинних втіх.
Я творила його із ніжності, самобутньо,
ненароком вкрапляла гілочки полину.
А сьогоднішній ранок для мене став незабутнім.
І віднині спокійно нам уже не заснуть.
Ось… Від мене на пам'ять скромний тобі дарунок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2012
Майже звикла вдихати повітря, сповнене попелу.
Не кашляти, не душитися, не нарікати.
Та й одержимою стала, напевне, зопалу.
Втративши пильність, незмінно втрапиш за грати.
Майже звикла не лікувати безсоння.
Як антидот – о першій наступний різновид чаю.
Пишу епітафію стислу собі босоніж,
та кожен світанок невпинно її стирає.
Майже… так, що трохи не вистачає до чого-небудь,
трохи менше якоїсь напівсталої міри.
І, по суті, нічого більше уже й не треба,
тільки вдосвіта строки, чомусь, вигорають пунктиром…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2012
На піку весни, вдихаючи повінь цвітіння,
цілуємо Небо, і сліпнемо, й тонемо в ньому.
Ковтаємо сон за рецептом, аби не схопити прозріння,
до дна випиваємо ночі хмільної втоми.
На піку весни занімілі у ласках душі
знімають тіла, оголивши свої глибини.
У світлому таїнстві, з піни торкнувшись суші,
натхнення і віри повна, росте людина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2012
Я давно не тамую спрагу в твоїх обіймах.
Розімлілими нервами блискавки дна шукають.
Ти мені ейфорію вранці колов підшкірно.
Розраховував так, щоб на вечір до тла зникала.
Я давно не гаптую простір хисткими снами.
Замовкає асфальтне олово в глибі ночі.
Розчиняються слідом бляклі віконні рами
і холодною стрічкою Небо чумне лоскочуть.
Я в обіймах твоїх давно не тамую спрагу.
Отруїлась на волі – шаную і клітку з міді.
Так прокинувся пізно ранок під статним Раєм
і зневоженим хрипом земного просив довголіття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2012
У каждого счастье разное:
чье в море резвиться радостно,
чье пишет портреты маслом.
А то от любви угасло.
Другое – в научном мире
задорно плетет сатиру.
А третье, с огнем играя,
фортуну благословляет.
Чье – миру людей открыто,
чье в поиске, Богом забытом.
Чье прячет с рассветом снасти
- у каждого разное счастье.
А наше вот просит сладости,
грозясь кулачком на радостях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2012
(Нет большей ценности, чем жизнь, которую Вы можете дать)
Ребята, хотела сегодня создать
невзрачное обьявленице.
Вы знаете, как на ручонках держать
пятичасового младенца?
Дрожа от усталости, скомканный гном,
скорее всего без имени,
(родные черты непроглядны ведь в нем),
усердно укутан назойливым сном,
на глазки, нос/рот неделим еще.
А знаете, как накормить без речей,
узнать, где болит, когда жарко?
Успеть среди груды бессонных ночей
к Восходу за солнцем в подарок?
И что значит жить, почему, для чего…
Постигнув увесистость смысла,
не мыслить и вдоха без вдоха его,
разгадывать счастье по числам…
Не знаете…
Ценности более нет, чем жизнь, озаренная Вами.
И впитанный в детстве от мамы обет
той жизни зажечь и прославить рассвет
и небо ей стлать под ногами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2012
Раскатистым едким комом
весна подступает к горлу.
Мир робко выходит из комы
ванильных иллюзий полон.
Последние хлопья тают
в истоме касаний нежных.
Глотает с весной, глотает
остатки шагов небрежных.
И в жизнь распахнув ресницы,
мольбой разразясь, как громом,
ничуть не боясь возвратиться,
Мир робко выходит из комы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2012
У нас на стіні годинник старий з пружиною,
розкраює час на початок і небуття.
Я стала для нього заочно тобі дружиною.
Прокралась вперед на століття, в наступне життя.
Прокралась навшпиньки, злодійкою і оманою.
Без дозволу, підпису, свідків, фатину, вінчань.
Босоніж, наосліп, розсипавшись з Неба манною
на вічний, хиткий, безнадійно живий причал.
Я стала заочно тобі, поза час, дружиною.
Душа віддалась… ні обручок, ні прісних «так».
У нас на стіні годинник старий з пружиною,
розкраює Вічність і тихо зітхає в такт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2012
Думаєш, відлітали, поколе й стихне?
Кілька неділь… А, може, таки століть?!
Я помолюсь за плечима, як завжди, стиха
- ти озирнешся дотиком мимохіть.
Надто зневірені, їдко обпечені душі,
в мокрих бинтах, не спішать до чужих долонь.
Ти щось давно заніміле в мені порушив.
Щось, що тепер пульсує в районі скронь.
Я помолюсь за обох (в мене досить віри!).
Хай Небеса прозріння несуть – не гріх!
Щоб не з покори, остраху, тлінних втіх…
Але в прощенні, зціленні і довірі
щоб ти себе і мене воскресити зміг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318887
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2012
… і не сумуйте за тим, що втрачено.
Воно насправді було лиш кроком
у щастя, Кимось для нас призначене,
незриме в попелі для пророків.
… і не тривожте чеканням помисли.
Усе приходить до болю вчасно.
Із оксамиту очима повними,
які ніколи уже не гаснуть.
…і не розмінюйтесь на тлумачення.
Шукайте фарби, малюйте щастя!
Ви не жалкуйте за всім утраченим.
Це як очищення до Причастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2012
А что ты, дорогая, так грустна?
Сегодня, знаешь, очень уж прохладно, а я гуляю в скверике одна.
Как мимо проходящая Весна,
что к Марту не спешит, шагаю жадно.
А что ты, дорогая, как дитя?
Так я забыла попросту одеться.
Вот и открыто на ладони сердце,
под дождик, в унисон, звучит шутя…
А что ты, дорогая, неправа?
Я потеряла ключ зимой у входа,
а, видишь, вот какая непогода…
Меня сглотнула все таки молва.
Рисую ветра кистью, что жива…
Да только не обманешь ведь природу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2012
Давай забудемо ролі свої на день!
Змиємо грим, знімемо маски, костюми,
вперто залишимо десь на поличці, під сумом.
І наберемо повітря до тріску легень!
Давай продамо наш час за дванадцять годин турботи,
ніжності, ласки в дотиках, поглядах, снах…
Ти не доїдеш, звернеш під мостом, на роботу,
я - відважусь зробити назустріч змах.
Давай сценарій пустимо за водою!
Прокинемось разом
на іншому боці Землі.
Вдихнем океан, відчуємо сонце Азії,
вкрадемо на фото вдосвіта кораблі.
Розчинимось в небі м’якою, легкою ходою…
А потім, під вечір – назад у свої тіла.
У власні світи необхідності і повсякдення,
де порізно кава, де радість несемо в жменях.
… і кожен про себе змо́вчить, що жив, жила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317223
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2012
Обычный вечер. Усталый, взвинченный
с работы в двери вползает муж.
Жена - типичная, истерична,
но при фигурке и гармоничная,
хранит в молчании тишь да глушь.
И по накатанному сценарию
(душ, ужин, эгоцентричный фильм)
им отпускает обиды старые
очаг, что Небом досель храним.
А дальше (смысла нет пересказывать)
перетекают из ночи в день
два тела, взглядами несогласные,
хоть не такие уже и разные,
и даже нужные, неопасные
друг другу в чем-то и кое-где.
Родись они, у суда застывшие,
хоть веком позже, пускай, одним.
Стояли б молча (Ведь все же может быть!)
у входа в некий спецмагазин.
После работы он, она усталая,
с ребенком, вьющимся в две руки,
прошлись по списку б, глазами впалыми:
шампунь, косметика, два журнала,
средство от вредности и тоски.
С корзинкой полною
искали б волнами
свободный кассовый монитор,
и как-то встретили б всегда довольного
коллегу с жидкостью «Антиссор».
(Он им успешно предохраняется от разногласий, СМИ-новостей,
ему давно уже так привычнее с любимой вместе растить детей.)
В отделе чувств бы друзья окликнули.
Огромный выбор вон там какой!
Чай от упреков, фасован стиками,
аромапалочки «стресс/покой».
Для слишком черствых пластырь сочувствия:
клеишь под мышку – и весь обмяк.
А грубым – нежности и спокойствия
эспандер втискивают в кулак.
Остывшим страсти флакон советуют,
хватает месяца, так, на два.
Вкус потерявшие к жизни требуют
экстрим-хранителей цвета неба,
чтобы кружилась впрямь голова.
Кому-то взгляда неповторимого,
кому – объятий, чтоб таял лед.
И все неброшенные, любимые!
Сейчас все это необъяснимо, но…
может, в будущем повезет.
Чтоб каждый вечер с улыбкой нежною
домой спешил возвращаться муж.
Жена ждала с нетерпеньем встречи бы.
…и диалога родимых душ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2012
Господь, які ми наївно-юні
в свої шістнадцять і двадцять п’ять.
Іще живемо чужим відлунням,
високовольтні, багатострунні,
в надії згодом життя ввібрать.
А, поміж тим, воно – ось, реальне,
сьогодні, зараз, піском з долонь!
Багаті тим, що ховає пам’ять,
скелет штатива стяв філігранно…
А потім – Вічності у полон.
Цінуйте, люди! Спішіть пожити,
собою сповнюйте кожну мить.
І народитися, й народити!
В усіх відношеннях. Час біжить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2012
Какая, помилуй, уж тут любовь?
И как вообще в это можно верить?
Два года потасканных рифм и слов,
последних маршруток, чужих углов,
согретых касаниями артерий.
Банальные пачки от сигарет
с искомканным легким, чернее ночи.
Как в старом семейном – «и лунный свет…»,
постыдно ласкавший коробку конфет,
и ставивший ими же многоточие.
Наивность – избитый удел глупцов,
в невзрачной обертке, пропитанной верой.
Они это скопом зовут «любовь»,
страдая бессонницей, худобой,
и жаждут испить, ощутить, проверить.
Итог, загорелый и деловой,
в конечном всегда пунктуален свете.
Не в белом, у церкви, и не с тобой.
Не в комнатке с мебелью вразнобой,
не плачу в исчезнувшие рассветы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2012
Забери мене в своє життя, єдиною.
Я його вуаллю устелю, святинею.
Я роститиму твоїх дітей, своїх, наших.
А коли хворітимеш, годуватиму кашкою.
Забери мене в своє життя, мамою,
для сердець, які є, які будуть…самих-самих.
З твоїми очима, моїм поглядом,
які не дають спокою,
кричать, бігають, обіймають… нас за шию руками.
Забери мене в своє життя, вічністю.
Я його розмалюю, додам комічності,
щоб текло довше. Я наповню келихи сонцем, а стіни – теплом.
На колись спроектованих тобою поличках знову буде фотоальбом.
Я розставлю квіти
по всіх кутках,
щоб було легко і світло. А ти… ти нестимеш мене в руках,
щоби просто жити.
Як шкода, що ти щасливий один, за сотні кілометрів, десь у квартирі з Ехо ночуєш.
А я днями ковтаю своє життя, не в силах сказати тобі в очі…
«Забери мене, чуєш…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2012
Забудь мене, чуєш?! Я непокірна!
В клітці не житиму.
Тихим струмочком високогірним
повінь родитиму.
Сонцем розжареним душу розпалю,
ніжність розхлюпаю…
А коли зрадиш, вмию безжально
зливою-рутою.
Та якщо душу мою тоненьку
втримаєш…
в пригорщі море, небо у жменьці –
синіми.
М’якість волосся до щік проміння
ласками,
щастя на віка спраглим цілунком
заспаним…
Забудь мене, чуєш?! Надто примхлива!
…мрійниця.
Зі мною ж – навіки!
І нехай очі світяться…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2012
(Рабам алкогольної індустрії присвячується)
Із розмаху із присвистом ще один день на сміттЯ.
Скільки там їх відведено?!
Сотні, мільйони, … рокИ?
- Гей, товаришу, що там у тебе, у Вас?
- Довголіття!
- Вітчизняне, без браку?!
- Ображаєте! Дай-но розв’яжу мішки…
- О, і справді! Нічогеньке таке, здорове… Стій! А що то за вм’ятина там, де заплата, така?
- Ну то хлопці, даруйте, було ж, Бог послав, здоров’я. А там всяко по юності… Що вже судить батрака.
- Ну, тут, як не крути, а що брак – то вже інша мова. Хоч не хоч, а без торгу, давай, знімай півціни!
- Та то ж як?! За малим не ціла корова!
- Ну, а як ти хотів? Сам же бачиш, грішив! А його як нове вже у тебе ніхто й не візьме. Ти подумай, бо часу у нас дарма!
- Ех! Що Вам скажеш! Давайте, бісові діти! Дві монети, та золотом, у рукав.
І побрів, зігнувшись, інеєм густо вкритий.
Посинілий на радощах морщив з осміху ніс.
Оборудку з дружками спішив, спотикався обмити.
І на зустріч йому розступався безсило ліс.
Покупці, онімілі, стояли ще мить. Ні звуку…
- Що поробиш, ходімо! У нього своя голова.
Пошукаємо ще! Та й люта ж зима! На руку!
Цього року у нас на славу вдались жнива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2012
Якими ти дорогами носив
мої роки, що вкрав у мене Вічність?
І я, всесильна, що не мала сил
в буденному розгледіти трагічне,
якими я шукала вівтаря
стежками, заримованими в кригу?
Вони сьогодні полум’ям горять,
покраяні обіймами відлиги.
Якими молитвами до Небес
я втрапила в твою захриплу душу?
Навіщо вкотре ти в мені воскрес
і сни мої блаженні не порушив?
Підняв, торкнувся і не осушив,
як срібну чашу в кам’яних палатах.
Допий або навіки залиши!
Бо гіркотою починаю грати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2012
Я так від усього стомилася.
Хочу на мить постаріти,
щоб сидіти у кріслі-качалці,
закутавшись у плед, і гріти
вічно холодні руки…
Щоб кожна маленька таємниця, яка ще не розкрилася,
більше мене не хвилювала.
Щоб не було уже ані любові, ні розлуки.
Тільки спокій і невагомість
якась у просторі.
Тоді, може, нарешті я б відпочила
від розуміння, що весь цей час
залишалася гостею.
Оскільки, було б уже не страшно
чогось не встигнути, когось не обійняти…
Не треба було би бігти кудись, не запізнюватися,
пояснювати, кричати…
Лишалося б тільки розуміння того,
що всі ми колись розчинимось
у повітрі, з нашими амбіціями,
діяннями і пошуками.
Що ми не повинні розсипатися ілюзіями,
щоб не розчаровуватись і не черствіти з роками.
Аби потім не ставало в певний момент
так погано.
І не хотілося старіти…
думками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2012
А я так люблю свою затишну домівку, маленьку нірку…
Ми тут танцювали і кілька століть назад нам кричали «гірко».
У нас тут і перші крики, і перші кроки.
Ми двоє кохали, і днями ставали роки.
На нашій, в три кроки, кухні сміялись гості.
В екстазі плавився лід, червоніли борщі зі злості.
Потопи вмивали новенький блискучий кахель.
І вічно скрипіли двері в триклятій шафі.
Нам кілька століть назад тут кричали «гірко».
І двоє упертих в любові шукали мірку.
Нехай потихеньку у нас розрослись хороми –
незрима нірка назавжди у душах домом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2012
Ну от як ми тепер,
і куди уже далі гірше?
Ти обожнюєш секс –
я ночами блукаю в віршах.
Ти шукаєш краси в ресторанних напіввідварах
і купуєш броню зі знижками, майже даром.
Я ж літаю над світом у пір’ї і без комфорту,
хоча зовсім не проти ходити у стильних шортах.
Тільки, прикро, вони не личать мені, в ганчір’ї.
І тускніють, не ймуться, плачуть від них сузір’я.
Я світами, розхристана, рію, шукаю правди.
Ти яєчню на вечір грієш, не терпиш зради.
Ну от як ми тепер покривалом зігрієм душі?
В тобі сон уже вмер – а я свого боюсь і рушить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2012
Візьми у мрію за руку. Лячно?
Шибки розмалюй щастям…
А я тобі вранці босоніж
каву на кухні…
Смачно?
В сніданок, як до Причастя.
І очі навіки в тепло… в душу!
Аби не крила рутина.
А ти ночами
вкутаєш,
мусиш,
щоби не мерзла в спину.
Візьми у Небо за руку. Зможу?
Я, мабуть, тому й літаю!
А потім –
кава,
паркет босоніж…
Тихше! Мовчи, я знаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309784
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2012
… привіт.
Стільки часу, а все не змінилось,
тільки стало, чомусь, ріднішим.
Та ж цікавість в очах теплилась,
та ж зима з рубцювання тріщин…
- … привіт.
Ми сьогодні в слова півпартії
чи у дотики, на сміливість?
Снігопад, подивись, в азарті
кружним шляхом веде глумливо.
- Привіт!
- Можна, я почну, тобто перший хід…
Я наважуся, ти не проти?
- Що ж, давай, вперед! Оминай лиш лід
і уважно на поворотах.
- Закрий очі, розслабся! Не мружся так!
Я повільно, шукаю ніжність.
- Ти дивись по боках! Он під снігом знак.
Потім буде зовсім не смішно.
- Перестань! Я ж уважно. Краще поглянь
на дерева, авто, будинки –
сонно мріють під шаллю зими діянь.
Їх не квапить, як нас, годинник.
- Їх, можливо, не квапить, а нам вже час.
Повертай, там нема проїзду.
- Зупини, якщо сплутаю гальма й газ!
Не подумай, я не навмисне.
- Молодець! Наполегливість, як завжди,
домішала до страху й ласки…
- Прощавай! Вже пора. Он і ніч сліди
замітає в зимову казку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2012
(Тихо. Обоим уже не до споров.
Каждый умолк, губу закусив.
Нынче не просто домашняя ссора,
Нынче конец отношений. Разрыв.
Эдуард Асадов)
Ошибка, уже, не ошибка,
никто не думал о том.
Каким-то уж очень зыбким
был пол и огромным дом.
Из Вечности вышло утро,
ударив морозом в балкон.
В прихожей на вешалке куртка,
одна, согревала сон.
Смотрели цветные фото,
как прежде, на парапет,
но взгляд омрачало что-то
из кромки совместных лет.
Тускнели с рассветом стены,
куда-то росли потолки.
От страха зябли колени
без тени родной руки.
Ошибка, уже, не ошибка,
с кого спросить... Лишь цена.
Когда и полшага – зыбко,
когда умерла весна.
* Не могу вставить эпиграф согласно орфографии, поэтому он в скобках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2012
Мне просто очень страшно улыбнуться,
глазами обнажив обитель душ.
Уснув однажды, больше не проснуться.
(Когда во все пределы желчь да глушь.)
Мне просто очень страшно даже руку
вложить в твою сквозь призму этих лет.
Я внемлю снежным улицам и звукам,
хмельному эхо звонкого «привет».
И тихо растворяюсь в зимнем небе,
в суровом скрипе льда и тормозов.
Ищу себя в тебе порой. А мне бы
застенчиво читать рассветный сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2012
Почнемо кавою ранок?!
Та скільки того життя.
Розтратили на обмани,
пориви і каяття
уже немало усмішок,
обіймів, солодких слів.
І дотиків вічно ніжних, без дозволу уві сні.
З минулим, уже, до речі, зі збитими коліньми,
не буде відчутним вечір
з життя однієї зими.
Зате снігопад бальзамом
затягне на певний час,
можливо, оті обмани, пориви і каяття.
Почнемо кавою ранок?!
Ну, скільки тієї зими!
Незмінно прийде світанок…
А в ньому уже не ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2012
Прагматикам би згодилась, якби міркувала числами.
Не рік, не два розвивала математичне мислення.
Читала закони й кодекси, стандарти і нормативи.
Не шкандибала з совістю в розрі́з у прерогативі
вибору. Переконливо зрощувала сюжети
обліку споконвічно розмінно́ї монети.
І все те у мозок вбивалося і мало законну силу.
Ночами тільки не спалося, все їсти душа просила.
До чогось тяглась неозначено, а я їй: «Авто, ганчір’я…
Послухай, усе оплачено!»
Дивлюсь, а вона – в сузір’ях.
Ми, гості, мабуть, приходимо, чи з вірою, чи без віри,
вже з ролями, щоб Заплатами латати Небесні діри.
А я, у суть не посвячена, дробилась і розривалась.
(Під руки йшла до призначення і кожен крок сумнівалась.)
Тепер починаю заново шукати у всьому смислу.
Згодилася б, вже ж, прагматикам, якби міркувала стисло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2012
Получила сегодня пощечину,
вроде, боли пока не чувствую.
На лице ни следа – заочно все.
А изнанка сидит безмолвствует.
Получают же всë со смыслом,
по заслугам или по числам.
Кто-то раз, кто уж не впервые.
И в итоге ведь все живые.
Я подумала, поругалась,
в коньяке утопила жалость.
А потом посмотрела в небо
и спросила его: «А мне бы
не мешало самой внимания,
человечности, сострадания?
Я, святая, ведь также грешная,
не один раз другим отвесила.»
Теперь вижу вот, все прощается,
но к истокам-то возвращается,
по другому, возможно, руслу.
А мы «лепим» и так всем грустно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2012
Я давно уже повзрослела,
и проблемы со мною тоже.
Что на ужин и все ль успела.
Что сегодня тревожит мужа.
Чем занять подуставший вечер,
как соврать, чтобы не обидеть.
Где бы время расправить плечи
и очки – алым мир увидеть.
Не рисую давно сюжеты
на вспотевших от счастья окнах.
Только память рождает лето,
норовит под дождем помокнуть.
«Безрассудно в объятья неба…»
- проскользнет, как минуты слабость.
Льет за окнами вновь. Ах, мне бы
отмотать этот фильм на малость.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306223
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2012
Затамованим подихом, ніжно
я лягала в твої долоні.
Поцілунком святим і грішним
опускалась тобі на скроні.
Розливалась теплом по тілу,
огортала любов’ю душу.
Від тривог і негоди гріла
біля серця, щоб сон не рушить.
Чаклувала щасливу долю.
І щоб спрагу утамувати –
знов до тебе неслась, на волю!
А ти взяв і поставив грати.
(Вірю, ти не подумав, милий, що так швидко почну згасати.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2012
Я майже не розмовляю,
а скоро у нас річниця.
Щоранку печиво з чаєм
і наспіх якась дурниця,
бездумно в повітря кинута –
і двері перед очима.
Не рідна і не покинута,
з оголеними плечима
блукаю по сонних вулицях,
по скверах і по зупинках,
а поруч пари цілуються,
не мають і дня спочинку.
А ми з тобою не в гуморі: по шлюбу скоро поминки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2012
(епіграф - Любові храм усюди, поки в душах... Бережіть його.)
В маленькій тісній квартирі просторо, немов у Храмі.
Торкнутись могли б і Неба, якби не віконні рами.
Босоніж блискучим паркетом – до кухні кумедні тури,
там вранці – Львівська кав’ярня, в традиціях кращих культури,
удень запах Кримського Сонця, із динями і нектарином,
а ввечері – Луцька тратторія, просякнута розмарином.
А потім - назад у спальню (вона б розказала багато…).
І знову (без телевізора!) розмови, газети,… свято.
І вся ця шалена розкіш квартирки у передмісті
зростала, неслась, крутилась, неначе у благовісті!
Та якось ураз спинилась – і згіркло у каві Небо.
І золото розтопилось у звадах, кому що треба.
У душах стало затемно, на вікнах блиснули грати.
І львівську пусту кав’ярню не варто було тримати.
- Яка чудова квартирка! А скільки за неї хочете?
- Ви знаєте, небагато. Любові Вам напророчити.
Любові, яку ми втратили.
* Тратторія - в Італії заклад громадського харчування з сімейною затишною атмосферою, де подають готові страви. Відзначаються простотою в обслуговуванні та обстановці.
** Благовіст - дзвін перед початком церковної служби.
*** Звада - незгода, ворожнеча, сварка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2012