Володимир Вакуленко-К.

Сторінки (1/12):  « 1»

Перечитуючи Сергія Жадана

Я  відчуваю
Постійний  біоритм  
Моїх  віршів,
Які  упевнено
Борознять
Думки  плугом
І  безкорисно
Перетворюють  їх
В  приманливі  теми.
І  тоді  я  не  відчуваю
Свинець  на
Порепаних  вустах
Занедбаного  міста.
Я  відшуковую
Знайомі  будинки
Мого  створеного  
Світу.
Шаркотить  вогонь
Містичних  неузгоджень,
Та  я  прямую  
Крізь  нього.
Мєнтовський  вітер
Свище  запитаннячком:
«Нафік  тобі  це  потрібно?»
Та  я,  мабуть,  поет,
Мені  трандєц
Як  поїбати!
Кому  яке  діло,
Що  моя  найдивніша  і
Найкоханіша
Дівчина
ПОЕЗІЯ!
Я  живу  і
Просинаюсь
З  цим  найкоштовнішим
 Неперевершеним  Ім’ям!
22.07.2006  рік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=19881
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.09.2006


ЦИНКОВИЙ БОЄЦЬ

Його
Пластиліновий                                                
Протез  
Руки                                                      
Розмовляє  
Німими
Жестами
Мовою  хакі.
В  акваріумі
Неповнолітніх
Безпричальних
Таланів
Загниваючий
Сморід  жахів,
Бородаті  
Слимаки
Човгають  
Автоматами
По  нагрудних
Кишенях
Колишніх  
Пострілів.
Шкода,  
Що  зірки
Намертво  
Склеїли
Терпкий  цинк
Потойбічним  
Баговинням.
Закармазинив  
Прострелений  солдат
На  поранених  
Небесах.
Його  земля
Померла  далеко
Ще  до  материнського
Страждання.
За  п’ятнадцять  
Копійок
Тепер  їй
Не  малюють
Еліпси  на  гривні  –
 День  проштрикнули
Виделкою
І  проковтнули  
Зарано,
Бо  ці  бої  не  встигають
Батьки  запивати
Слізьми…
04.09.2006  рік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=19878
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.09.2006


ПОРА!!!

Помаранчеве  сонце
Встає  на  сході
На  єдине
Небо
В  обійми
Білb[  хмар,
І  все  це
Досконало
Ладить
Поміж  собою.
А  над  усім  цім,
Ніби  надгризені
Глечики
Тусується  окремо
Суспільство,
Яке  не  може  дійти  
Згоди…
Гей,  то  чи  не  пора
Нам  подивитися
Нагору
І  нарешті
Обгледіти
Як  все  там  яскраво
Відбувається?
25.07.2006  рік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=19877
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.09.2006


ВЕРЛІБР ДОЛІ

Якби  все  б  починалося  з  табула  раси,
А  не  з  того  сліпоокого  цуценяти
Яке  втопили,  де  бульби  часу
Роздрібнюють  круги,  
Розчавлюють  принади
Долі  нерозумної  –  
Вона  не  знає  що  діється
Вона  обіймає  тебе  наймання,
Вона  чекає  відповіді
Та  запитання  аж  піниться:
Чому  не  зараз?
Чому  не  моя?
Волосся  вітру  посивіло  і  опадає
Падолистом  серед  весни,
На  випалені  вуста.
І  кожен  день  неоправдані
Краплі  ковтає,
А  на  порозі  замерзає  самота  –
Згорнулася  в  клубок.
Посиніли  квіти  –
Пелюстки  жадібно
Шукають  відродження.
Набридає  весь  час
Життю  хворіти,
Бо  хочеться  бути  оправданим
На  справжнє  ім’я  помноженим.
                 19.04.06  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=13733
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.04.2006


ПРОВІНЦІЯ

Позолочені  дощі
Скаляться
Фальшивими  
Імператорами
Обіцянок.
Карбовані
Скупі  крихти
Видзьобують
Здичавілі
Поля.
Заводи  
Посміхаються
Роздрібнено  
І  розкрадено
До  цеглини.
 Діти  освоюють  
Безкультурно
Порнографічні  ази
Ще  з  дитсадків.
Фаталісти
Здирають  
Нержавіючі
Пляшки
З  пам’ятних
Стендів.
В  надвечір’я
Пухнуть
Голодуючі,
Непотрібні  мухи.
А  на  їдких
Променях
Ластівки
Розкльовують
Мерців  мороку.
Біля  провінційного
Вогню
Стогне
Колишній
Монумент  
Колгоспника  –
Він  не  в  силі
Злизати  пил
З  десятирічного
Спокою  серпа.
Завше  буде
Революція,
А  на  окремій
Ниві  зростатимуть
Модерні  хрести
Алкоголічного  
Розпачу.
Посадіть
На  могилах
Марихуану,
Щоб  хоч  глюки
Поцілували
Очі  забутих  сел.
     06.09.2006  рік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=12084
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.09.2006


Роздуми після прочитання книги Харківської поетеси Алі Борщової

Хтось  постарів  за  кілька  днів  -
           Він  бачив  кольорові  щасливі  сни
           Востаннє  у  дитинстві...
                     Аля  Борщова

Для  віку  день  -  лиш  плями  в  білизні
На  лоні  світостворення  в  балансі.
За  млою  тінь  невинна  у  човні
Шукає  світло...  На  невічній  трасі

Життя  спиняє  мить  -  чуже  авто,
А  та  шаленну  швидкість  набирає.
Ми  там  усі  -  НЕВИДИМЕ  НІХТО,
Над  нами  хмари  голови  хитають.

Таможня  літ  шикує  прожиття  -
Одним  творцям  довічне  довголіття.
Працює  Бруд,  всі  кошти  на  взуття,
Але  податки  збільшені  в  Лахміття.

Поетам  біль,  добробут  упирям
Узгоджено  зі  дня  писання  біблій,
А  щастя  краплі  продались  морям  -
Живуть  митці  ,  як  праведні  колібрі.

Рукопис  мрій,  пергаменти  творінь
Для  всього  й  всіх  -  за  всіх  тяжба  печалі...
О,  Господи!  Та  скільки  ж  тих  терпінь,
Чому  юрбою  не  вивчаються  скрижалі?
         22.02.2006  рік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11923
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2006


Ореол ПРАВДИ

Затишити  хід?!  Ні  зусиль,  ні  бажання  –
Не  вперше  знаходять  вразливу  п'яту.
Надівайте  олжі  діадему  мовчання,
А  я  ореол    собі  Правди  знайду!
Не  боюся  сконати,  страшуся  зарано,
Бути  треба  для  того,  щоб  в  пам'яті  жить!
І  витягую  з  Правди  тягуче  сопрано,
Та  брехні  баритон  налаштовує  кліть!
Брехолюбці  шукають  кліше  безнадійно  –
Медом  пробують  звабити  святість  чеснот.
З  ратоборцями  Істина  ходить  постійно  –
Розбивають  до  цегли  бездітність  висот.
Чи  не  варто  зробити    м'якуш  із  черствого?  -
Криводушні  у  Зради  сконають  за  мить...
В  лабіринті  із  Душ  метвотиння  убоге
На  юдинім  древі  в  останнє  сичить!  
           21.02.2004  рік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11782
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.09.2006


Версія на 66 сонет Вільяма Шекспіра

Tired  with  all  these,  for  restful  death  I  cry,..  
       William  Shakespeare

 
Гукаю  смерть,    стоголосом  луни
Гойдають  гори,  кидають  каміння.
Убивчий  подих,  зло  від  сивини
Вдягло  надію  й  віру  в  нетерпіння!

Клеймо  на  дурнів  тиснуть:  "Мудреці"
А  розум  вкинуто  несамовито  в  прірву.
Світ  бачений  очами  тих  сліпців,
Які  не  мають  права  на  довіру.

Таланти  в  занепаді,  бездарність  у  вінках
Цнотливість  світу  згублена  до  крові.
Убивство  вже  прописане  в  очах
І  нелюбов  до  ближнього  в  "любові".

Відірваний  шматок  болить  в  Душі,
Сконав  би  -  не  дають  товариші!
14.08.2003  рік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11607
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.09.2006


Межа поміж двома світами

Для  героев  -  Рай,
   Ад  для  дураков!
   Я  таков  как  есть!
         Маргарита  Пушкина

І  хто  подумав,  що  ослаблась  безпека  -
Я  маю  міць,  не  кожному  знайти!
В  руці  синиця  більша,  ніж  лелека,
Чи  треба  більше?  Час  перемогти
І  витягнути  стяг  тривкої  сили  –
Зламаю  скелі,  камінь  розкушу...
Я  все  прощаю,  бо  шліфую  крила  -
Мій  Ангел  Тіні  встановив  межу.
                   12.02.2006  рік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11543
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.09.2006


Так жаль дитинство

Здесь  даже  первый  номер
Глядит  как  загнанный  зверь  
Но  если  ты  стал  для  мира  как  прах
Бойся  проси  и  верь
         К.  Кинчев

 За  мить  дитинство  ніби  схоронили
І  відспівали  радощі  замріяні  попи,
На  кораблі  надій  –  розірвані  вітрила
Печаль  вкривалась  саваном  тяжби!

Так,  вирок  дійсності  жорстоко  і  тривало
Шепоче  знову:  "Бійся,  вір,  проси!"
І  збіднився!  Емоцій  тут    замало  -
Дорослих  привидів  тут  грубі  голоси.

І  більш  нічого,  лиш  життя  втікає
З  порожніх  мрій,  на  віртуальну  гидь.
Самотня  мла  серед  ночі  блукає
І  давнішня  смола  в  Душі  чадить.

Звикайте,  пийте,  солодіть  гіркоти,
Кривляйтесь,  корчиться  міфічні  образи!
Так  жаль  дитинство,  і  в  своїм  болоті
Не  можу  вийти  з  монотонної  лози.
             12.02.2006  рік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11371
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.09.2006


ХАРКОВЕ МІЙ

Харкове  мій,
Зголоднілою  пикою
Скажених
Псів,
Розгризаєш  
Запитаннями:
«Де  ти  і  звідки?»
По-«понятіях»
Відмороження  очей
Лізеш  у  кишеню
Доскрібаючи  
Останній  нал.
Тобі  сьогодні  зле
Після  паленої
Горілки,
Твої  машини
Зачмерили  
Тебе  ще  
З  ранку,
А  перші  раби
Зорі  чавучили  
Брущатку  валізами.
Ти  крізь  мене
Розпліскуєш  свій
слизький  піт,
Бо  ти  вже  уторопав
Напевно,
Що  я  став  дитиною
Бруківки
Яка  мене  поважає.
Я  не  повинен  був  
Народитися
В  хуртовині  брехні  –
Моя  земля  там,
Де  я  повинен  ще
ВОСКРЕСНУТИ!
27.07.2006  рік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11082
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.09.2006


Пустельний вітер

Завиває  містраль,  сипле  дикий  пісок,        
Воля-воленька  Душу  тривожить.                                    
Незнайомі  мелодії  давніх  думок                                    
Світ  незнаний  і  мрійний  обожнять!                                                            Завиває  містраль  і  пустельний  танок                        
Полохливо  тупцюють  бархани,                                                      
   І  зникає  за  мить  босоногий  мій  крок                        
Та  мені  ще  зникати  зарано.
Завиває  містраль,  серце  звужує  путь,
Я  в  міражну  вдивляюсь  пустелю.
Шепчуть  губи  вітрів:  не  забудь,  не  за-бу-дь!
А  кого?  Я  не  бачу  крізь  скелі.
Завиває  містраль,  поміж  Сцілл  і  Харибд
Беневесто  летить  в  мертве  місто                                                                      Я  прямую  туди,  там  пилюка  століть,                  
Але  там  щось  моє,  особисте!
Завиває  містраль,  теше  камінь  рудий
Ті  уламки  летять  мені  в  спину.
Тридцять  перший  іде,  але  ніби  старий  –
Свіжий  роздум  на  місці  заклинив.
Завиває  містраль,  мій  подрібнює  сон  –
Скрізь  азалія  в  померках  в’яне.
Асфоделі  цвітуть,  забуття  їх  полон…
Вік-містраль  держить  серце  в  обмані...            20.02.2004  рік.  
                                                                                     
Примітки:  Містраль(чіл.)-  пустельний  
                                                               вітер
Сцілла  і  Харібда(з  гр.)-міфологічні  шестиголові  потвориська
Беневесто(італ.)-  попутній  вітер
Асфоделі(з  міф.)-  квіти  забуття

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10722
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2007