| Сторінки (20/1977): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
ты пришёл иссушив стакан.. половина моя-тебе мало?
чёрный плащ тянулся со сна, и гляделся как-то устало..
на пороге застыл твой стон.. мне так его не хватало
промолчала, хотела сказать, мой гость, дорогой..
начало, умчится не спросит, прощу, вагон пустой
и аллейка примет меня опять, уступит свою скамейку..
и снова прольются дожди и волосы под снегопадом
не надо, прошу, говорить, давай помолчим, не надо..
цветы в опустевшую ночь цветут голубым виноградом
войди в этот дивный сад, оставив себя в награду..
на несколько сотен секунд умру замерев на мгновение
дорого стоит мне.. ливень.. туман твой.. терпение..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2014
як тебе забути? пам'ятаю
хіба можна все ось так і так?
звикнутися з думкою збираюся
ти не плач, хвостатий мій, звіряк
я вас поєднаю, твої очі крила і...
та схоче він, охоче, думаю,
не любить він гопак... українець
з западного сходу хіба справа в тім?
не треба в воду, я тебе цілунком
я росою першою зеленою травою
підемо гуляти .. тут і там... хай там що
хай крики, тарарам...
я тебе в минулому кохала
думаєш у цьому я віддам?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2014
як не вийду з дому, зустрічаюся
з песиком сусідським, ой, як лається
пазурі як гострить точить очі,
а сусіда гавком відгукається
у віконце жіночці всміхається...
мабуть, загуляти знову хоче
як їй пояснити, що то ночі
ночі тягнуть кеди і мобільний
вільний пес собачий і цивільний...
хоче вийти з хати на подвір'я
пошукати бісове сузір'я
як їй пояснити, що то пес?
сяє підмаскований кохається
з легким паром і "ошейником в руке"
рано вранці тишком пробирається
і над ліжком гнівом прикидається
-йди, шукай, собаку "в кабаке"
і попробуй научи її ума,
тю, один я, і її нема))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2014
Счастье моё в кармашке
линия просто шик!
хочешь вдохнуть ромашку?
выйди на первый снег!
видишь кружат метелью
иволги где-то там
будет ещё веселье
прочь уйдёт пустота...
сегодня душа-подкова
в любви чистоты красота
ещё распахнутся оковы
и двое на тройке летя
лягут стихами на белый
на тот невесомый лист
напишут историю мелом...
сбудется всё... кружись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2013
Вижу чёрных птиц
в стае, но без лиц
ключик поверни
выброси тот шприц
к дереву спиной
боль сними рукой
я не пожалею,
показалось...
я ушла другой,
ветренной шальной
я люблю поэта,
мне осталось
написать свой стих
с искренней мольбой
скольким идиотам улыбалась,
уходи не стой,
я храню внутри
земляной оскал
не снимай свой фрак
я голодный зверь
был неравный брак
твой окончен бой...
слабою была
божий мотылёк
утварь, божья птица,
а теперь я кто?
сломленный паром
раненая женщина
волчица...
ты не подходи, лучше отойди
нет у нас финала,
обольститься
можешь без меня
я иду вперёд
я без задних ног
лапы на снегу
окровавлен след
вяленной тропой
всё, окончен бой
не снимай свой фрак
сердце на груди
оставляю знак
оставляю иглы на пути...
ты меня здесь брось
знаю, не дурак
было время было уходи...
сумасшедшего люблю, понимаешь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2013
ты меня целовал...
банально украдкой сладко
дверь мою отворял
я скрипела хрипела редко
волны ветром ласкал
никогда не глядел на соседку
у причала вокзал
и глаза сокрушали метко
ты оставил мне грусть
я дышала вернусь
прошептал наклонясь
и бросил в небо монетку
монетка упала в море
никто не знает какой стороной...
но мы счастье никому не отдадим
будем вместе в радости и в горе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2013
моя Поезіє!
Ти серця мого струни
вогнем привольним зігрівала ніби трунком...
я задля Тебе!
я ставала струнко
і змінювала образ стиль життя...
Тобі я вірність берегла
Тебе любила
кохала пестила лілеяла творила
Єдина блідолиця кароока
Ти дарувала крила журавля
журавкою за обрій я летіла
крихти збирала як могла як вміла
Тобі я вдячна... Богові... Глибоко...
і кроком легким наступаю
ненароком...
прагнучи більшого - бо Я тепер Твоя..
тримай же і надалі, Течія...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469353
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2013
вечерний Киев манит манит манит
шарами голубого декабря
Подолом Сагайдачный душу ранит
копытом бьет огни горят не зря
Андреевский сияет куполами
архитектурный укрепляет светом мост
зеленые ресницы кружевами
звоном хрустальным пишет свежий тост
прощальными ушедшими слогами
тяжел был год, согласен, был непрост!
И каждый раз входя без брода в реку
мы отправляем провожаем в путь
и в новом мы желаем человеку
истины злата, совести, чтоб суть
не позволяла своему и греку
на Киев на вечерний ... КИЕВ будь!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2013
не помогает сладкий кофе
и не спасает крепкий чай
декабрь тоже корчит профи
снежинок нет как не скучай
легко сказать взять и поверить
Верка вон в отпуск, нет, в Берлин
а Надька стерва сиськи в гольфик
и поскакала, не один, а жабка Любка
душит душит, а чё ей, муж то -господин
под новый старый сушит сушит
постель Ангелу, ёлы-палы!
куда пойти кому поплакать
в жилетку чтоли заглянуть
не помогает, ну ка хватит!
нытьё под праздник - всё к нулю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2013
закупорено всё... пьяный штопор
разводило... одну на двоих)
ни провайдер и даже не сталкер
ухажорит обеих... притих)
ненадолго, осталось кальку
пододвинуть, откуда лих
инвистиции... подкатили
блеском манят зовут в облака
эх, вы, девочки,что так застыли?
и не скажет язык "пока"
белый бантик, в руке табакерка
образ львицы на пальце брюлик
так сияет, вот бы глаза...
позавидовал сам бы Рюрик)
оценил бы... где ты Гроза???
не сыскать тебя в снегопадах
не увидеть слеза слеза...
скатилась упала... скамейка
плачет, слышу, ты слышишь ор?
показалось кричали дети...
наливает ещё злодейке
сам не пьёт... нельзя... сутенёр...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2013
Не приходи вночи не мучай меня стихами
Мой Король!
В твоём зимнем саду
Я могла бы стать и цунами
И влачить спокойно узду
Отвлекаясь всё время налево
Фавориткой могла бы быть
Согревая собой королевой
Стены в картинах твоих
Выгорали бы в кромках нитки
Оставляя молочный коктейль
На кухне могла быть бандиткой
Мой Король!
Я яичницу утром могу
Я умею гладить виски
Я носки даже штопать умею
Только умер бы ты от тоски...
Если я превращусь в рабыню
На все вомнадцать лет
Ты искать будешь ночь и поныне
Я ведь тоже не знаю ответ
Ты Король! Властелин! Ты фигура!
На ладони моей яркий свет
Я могла бы, конечно, и дурой
Так ведь дур не желают в обед
Пожелай, загадай в день желаний
Под Сочельник зажги свечу
И явится звёздный мальчик
С подковой в правой руке
Конфетка с фОльгой, что значит?
Сьеш скорее, я так хочу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013
Це через тебе сьогодні
впала і ледве встала
постіль безмежно ніжна
мурахи малюють на спині
ні, ми обоє винні
хіба я тобі відмовляла?
прийшов переміг і зник
усе як завжди як звик
шлейфом торкнувся кристалів
губок моїх, скільки балів
поставити маєш перший
за вулканічну пристрасть
магію творчості, кралі
привід шукають, причину
я... я дорогий мій мужчина,
не визнаю я міні
твій аромат кохаю
розум останній втрачаю
це через нього кусаюсь
каюсь... ну що ти, молюся
не сердься, я ще навчуся
охати і помирати
ніби втрачати силу
тілом в душі свідомість
і... щоб осипався іній
закінчи свою місію
спокусник мій, Baldessarini...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013
я згадала сьогодні як разом
ми звалилися з тої гори
сніг кружляв і над нами падав
ти торкнувся моєї ноги)
я дикунка була) я не вміла
грати ролі чи амплуа ...
це я зараз лише зрозуміла
що бувають і справжні дива)
запросити хотіла б у гості
в тебе ж діти, родина, сім'я
пам'ять-чорт,обломити б їй кості
замість неї моя струна)))
відбринчала? облом, агу
мені б впасти б отак, на снігу
я б забула де та голова
снігу мало) снігу нема
так, мій друже,не та зима...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2013
моє серце тебе відшукало
мені більшого щастя не треба
я спалила усе і по спаленому
йду торкаючись твого неба
воно сіре змарніле захмарене
у пітьмі на підносі пігулки...
я прийду... я дійду... я примарою
залишилося дев'ять провулків...
Хто будує так???
Ці інститути...
Де повіями роки втрачаються
Щоб прокинутись голою з турком!
Я не в білому, чуєш коханих рій...
А насправді сексом займаються...
Я безкрила літати зі звуком
Тільки бекасу в світі дозволено...
Посміхнись... Я цілую... Дай руку
мій..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2013
то й що, що зима, що холод
трюмо два стільці і лід
ми замкнені бранці у коло
ми разом зробили хід
конем
дзеркала тримають сволок
і пальці твої там де піт
скотився цілуючи лоно
як справжній мисливець кіт
ілюзія шелесту крона
в очах небезпечна зона
в очах небезпечний похід
по стегнам мого Аполону
відкрився безмежний простір
полум'ям білий світ вкрився
зеленню гострою кригою
вислизнув з рук менестрель
тільки було і чутно
Ще хочу, ще, Ммануель!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2013
вранішнє сонце червоне червоне
губною помадкою з присмаком ванілі
білячим хвостиком з древнього лісу
хижою птахою атакуючи пальцем
закривавлює на вустах моїх
запах ночі...
різнотрав'я померлого листя повертає на круги своя...
своя ніби тут і чужа я
не кожен вдивляючись в очі
бачить промінь того поцілунку
розпластаного між небом скляного повітря...
Усе добре - у тому світлі
краса троянди вже скоро
оживиться... росою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2013
а помнишь? дышала в спину, вспотевшая ото сна
осколки летели мимо, а, помнишь? плыла весна
ливнями напролёт, не выходя из дома
мы пили сливовый кампот, смеялись до изнемогона
никто не искал ответ и слов не бросал на ветер
на кой нам считать все сто лет, зачем нам чужие стоны?
а помнишь? как ты дышал - тихо и без сомнений
немела рука в руке от сладких прикосновений
и замирало всё дождь оживлял барабанить
не уставал на песке пейзажи впуская в душу
дышалось нам очень легко, взирая на мокрую сушу
никто и подумать не смог никто не посмел бы изранить
за моей... за твоей... спиной... дыхание - это любовь
любовь не сумеет, нет, на части любовь не чеканит...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2013
сприймай мене хочеш мідною
поганою нехорошою
змією об'єкту бідного
на кулі або на горошині
зови мене хочеш скелею
дріб'язком чи попільничкою
та не тряси гілля моє
вепром над годівничкою
їж мої вени в корені
крові там не зосталося
злизуй гарячі крапельки
з осені вище голені
востаннє запий подякую
за шлях мій благий до оленів.
Там, де я сама...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2013
хмари розгнівались листя скрутилось
гори задихали ніч забуття...
до тебе йду сніжною кригою
камінь омити кисенем водяним
покровом щебету злагоди- втіхою
зустрів і в мантію сховав життя
птахи безкрилої мрії крилатої
обрій за обрієм переспів віхоли
запах живиці руки засмаглої
бурштином місяцю повного повного
злизав туман очей вію від інею
і відпустив "лети" мандруй за мантрами
співай оспівуй світ колами ранками
вертай моє крило дзеркала мого лик
де за порогами... до твого ганку я
де ж ти поділася? ранок... де я?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2013
Не треба мені жертви подаяння
Я здалеку дивлюся - як Творець
Підходить тихо не ламає звуки
Півонії під голову вінець...
Не треба... Мене брати й лікувати
Не вигідно,я вмію без катів
Лекцію трюків готувати,
Мені не треба,вас турбує гріх?
А чи любов моя безмірна і безмежна?
То лиш моє, а ваше покарання
Копійка на ремонт камінчик хрест
Я кланятись не вмію покаяння
Не ви мене,) спалили б мали честь
Я душу,Я не маю, Я заслання
Посланниця невидимих небес...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2013
Я залишаюсь...
Грію руки вовною стрижених овець
коловоротом страхи муки
закрити б очі - хай їм грець...
Вітер з полону повернувся
а під ногами тріс та тріск
кричить малеча пахнуть руки
тане повітря тиск і віск зтікає
соком над свічею
обгарок бідний догора
застиг обід в горло вечеря
без тебе любий не пішла...
Зосталась я... У тому храмі
не чую кроків там тебе
відмолюю уже сім років
подруга просить Коктебель...
Чарівна посмішка і гроти
з фіранок листя опада
Люблю шепочу одинокий
а ти не чуєш - от біда...
Скільки зосталось тих хвилинок?
Скільки напишу ще віршів?
Летіть лелеки - мої роки
Я не боюсь Вас! Чорта з два...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2013
Мене так забагато в твому серці
Крижинками азалія в руці
Судинним кровотоком набігає
І тягне аж здригаються мерці
Оскомою верхівку пробивають
До зелені густої,а в кінці
В кінці тунелю світло промайнуло
Підшлунок озивається виттям
Дороги всі куди не глянь до мене
Не хочу називатись каяттям
Хочу у страві залишити присмак перцю
Прожилкою промінчик перехрестя
Помнож і хай помножиться життя
Де стук як відгук -де твоє серцебиття
Чуєш, як тікає час? Тиха година... Спочинь
Можеш підлити вазони...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465975
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2013
Снимая белое манто сплетая руки кружевами
Давай станцуем... Голубями...
Твоей голубкой стану я
Захочешь стану небом
А под ногами... Не земля...
Никто там не был не был
Мир в голубятне - мир иной...
Жара без Солнца - берег- зной
Твоё желанье... Я твоя...
Аккорд и тело на покой...
Бывает счастье - огого...
Люби, люби меня в Танго
Голубем крыльями глазами
Меня касайся глубоко
Рисуй штрихами обвяжи
Не отпускай держи цепями
В последний раз как бы... Давно
Как будто первый раз над нами
Волна изверженной тропы
Волнуй тревожь кружи кружи
Как белый пух над облаками
Танцуем Танго - не Танго
Не отпускай, убей разлуку
В последний раз, целуя руку
Меняя пластику стопами...
Прошу, держи меня, держи
Срывая платье кружевами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465527
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2013
я здесь.. зачерпни пятернёю
не бойся испей - серебро
в горах источник рекою
главное в жизни - добро
мираж мой для ног перила
я птицей орлом воспарила
лошадью в ней твоя сила
сапог твой пришпоренный
плеть в небо окно отрыла
я здесь.. а ты там.. не успеть?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2013
Я перестала ждать, бояться, в платочек веру собирать
Строить улыбку насмехаться, я перестала доверять
На минном поле шаг налево глаза направо, право врать
Самообманом утешаться и лгать и лгать и гладить гладь
Против противно гадко зыбко не скользко только на краю
Глазам любимым, если драться, я знаю ты в моём бою
На светлом одре под распятием стена стенанием свистит
Таксист приезджий непонятный он третий лишний не сердит
Третью минуту на дороге он дочке в рупор свой кричит
Она не слышит воет ветер луна обратной стороной
Хочет одеться ищет платье платье с каёмкой непростой
Простой захочет здесь остаться остыть в постели ёлки ели
Закружат скоро карусели и выйдет праздник на показ
Я не люблю я наслаждаться, всё, надоело пишу печатай
Твой Заказ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2013
Я свободна... А Вы?
Душу свою отпустила
На средиземье вод
Воздух в груди -ответ
Дар голубых небес
В сердце расцвёл букет
Лилии и белила
Я сорвала печать
Мило теперь - всё мило
Лев у ворот в рассвет
Лапой очистил паркет
Ночь разделил и в сон
Мать отдала свой закон
Ныла метелью ныла
Заколебала мозги
Веру в утробе тряхала
Дочь полюбила вдруг
Дочь отдалась нахалу
Треснули все тиски
Лёд незамёрзший круг
Не удержал невесту
Пламя ушло из рук
Всё как всегда...---неуместно
Я свободна... Увы...
Что же так тесно??? Тесно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2013
Не дай бог попасть вам под меня
в час помилования моей беспомощности
слабости и безразсудства
моего светлого имени
отчества и колебаний лихорадочных
желаний агонных
ночей сумрачных в часы боли и потери крови
под сердцем моим
остриё библейского завета
давит на жилу голубым откровением
солнца ясного
безтелесного
обесформенного
брызгами межпланетными
ЛЮБОВЬ
жестокое колебание
на блюде в меню
первый тост
"не говори на русском
поставь между нами мост"
хрустальной
прихлопну туфелькой
звоном защекочу
больше тебя мне надо
меньше тебя не хочу
снег на асфальте тает...
Нет! Нет! Нет! Кричу!
На мокром озябшем теле
Имя твоё... Смолчу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2013
Дай руку, погадаю, Жозефина
колечко не там носишь, за Афина
мечтают, голубые острова...
рядом с тобой, я не воровка
Катерина...
и денег мне твоих Мария Роз
на блюдечке, цыганским апельсином
златую нить в серёдке крепкий трос
глаза твои и кровь густа туманна,
состаришься, дурёха, твой матрос
уйдёт, чтобы вернуться в те места
откуда безвозвратно дни- неделью
постель чиста.. по ангельски чиста..
смешно, до опупения, параллелью
запачкает твой цикл фреску-дом
и выпрыгнет латынью тело с клетки
сигналами рисунки напролёт...
не ищещь?! не ищи! без сожаления
в стиле НЕОн Баро КО с изумлением
связующим звеном сама найдёт...
ТВОЯ ЛЮБОВЬ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2013
Я напишу Тебе стиш
мелким серебряным шрифтом
на шоколадной фольге
между площадкой и лифтом..
не уезджай, постой! волос сними с подлобия..
скажешь "вернусь и тишь нарушу сегодня сегодня
и заколдую с утра,
сворую и заколдую
ласковым, самым- любя
любя и чуть-чуть ревнуя
срублю твой последний камыш
с вод голубых очумелых
ты меня слышишь? спишь?
сон распущу зацелую локон
спелых волос с запахом кислой корки
мне бы добраться, лишь
до глубины той норки...
Ты напиши мне стиш
в той тишине полночной
рисуй на спине, услышь!
Шрифтом с наклоном.. Сочным...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2013
Скучаю! Без слов твоих дерзких
безоблачность поутру
съедает остывший завтрак
вспоминая молитву в уме
о тебе...
Заброшу! Рюкзак за затылок
невидимый отчий дом
грустит над ковылью ветер
уснули его подружки
белесые голяком
стесняя прижавшись к опушке
ждут северных ярых коней
ватрушки разносят аромью санки
сырные палочки, душки ждут
прогибая осанки-девки холодные
ивы... над прудами...
воздух сгущает мысли
о тебе...
Опрокину! Глоток молочный
у ног твоих рыжая кошка
разбавит в камине свет
выключи... всё готово...
Жду! Пироги на обед! Подпись
и дата... третье сентября...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463850
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2013
Драма - то третій вугол
Драма - то п'ятий кут
Ти не помреш, до речі
За літом завжди тужить дощ...
Я так далеко, любий!
Я біля нього!Чорт!
Турбується ріже троянди
Висаджує, там де тин!
Ненавиджу біле повітря!
Ненавиджу той я дім!
Кохати бажання померло
Та, головне, у тім...
Мені твоя посмішка треба
Пристрасть твоя і любов
До бога, землі... а очі...
А очі... Зажди... У небо...
До світла до рук...
Дозволь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2013
ты не тревожься, милый мальчик
решилось всё давным давно..
ячейка-ум-струна-сигнальчик
снимают платье- не кино..
а я люблю дышу глотаю
тебя по каплям - берегу
спускаюсь медленно и таю
в руках твоих веретено
принцесса цирка Аригатто
уста в уста миндальный бриз
ты обнимай сильней богато
целуй колени пей на бис
в пылу корнями необъятно
две ветки в вазе.. собрались..
чтобы наполнить другом друга
светом волнением теплом
ты не тревожься, милый.. свято
я обогрею.. мне дано..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2013
Привіт! Або... Доброї ночі! Моя "Добродетель", мій боже!
З хлібцями)) ніяких рострат, декілька зернят і ти ситий... а я?! постою,
не турбуйся, дійшла? дійшла... до ручки, тепер читай, і слухай мою сповідь, без посередників. Орест правий, тій Валі немає часу втрачати зір, перебираючи ті прислівники, а Єгор, Єгор хай краще малює щасливі очі батьків. Чому не дивишся у вічі? Хіба ж я прийшла без запрошення?
Твої двері, справжній лабіринт)) надіюсь вихід покажеш, постараюсь не сердити. Так, що... Місяць, цілий місяць боротьби з собою і що я маю?
Ну, не змогла я його віддати, проявила багато егоїзму, перебила усей кришталь, так, дорогий, можна було продати- і купити білет чоловіку у інший світ.Цілий місяць нервів, коливань, змагань- і я, я тепер не вихователь і не дружина... Директор! Директор, навіть, не садочку, дитячого будинку) Смішно? Мені не дуже. Твоя берегиня сімейного вогню спалила усі сірники, а на чортову матір мені той ліс з тими трояндами без нього? Мої хороми... Однокімнатна квартира з чотирма стінами. Стіни мовчазні, не сміються з мене і не тримають більш мої ноги, нема часу мені на те висіння, та й Орест прибігає рідко.Годує коней, твоїх, ти за що їх так любиш? Що тобі ще віддати, я віддам, що? парфум? ти що хочеш щоб я вмерла у першій маршрутці? я ж тепер не маю ні водія, ні... о, боже! дай хоч сльозинку, що ж це за сповідь без сліз?А, пам'ятаєш як я плакала дитиною в кущах, коли боялась грому, а дім був так далеко, пам'ятаєш як ти позбавив мене того страху, вдячна, так, вдячна... Ого! У тебе тут є мобільний зв'язок,це він! чуєш? це він? ти не проти?
-Твоя! Ні, не вдома, коли буду? Не знаю, це залежить від того, коли він мене відпустить, хто хто... царь небесний, та мені не сміху... Чекай ////////
Вибило, то в тебе теж бувають глюки? Прискор мою сповідь, поверни мене швидше до нього, я не хочу більш говорити, я хочу мовчати.
Мовчки спустив з рук як мале дитя на землю. Холод, який тут холод, не дивлячись на нічні тумани холод. Мовчить, мовчить мобільний, цвітуть за вікном кактуси, злітає останнє листя. Музика, мені потрібна музика, може блюз, може він заховає мене і зігріє.Блукаю, пустими вуличками, зпітнілі руки заплямили усі дороги, де ж той вихід? Не знайду? Знайду, я не здамся на півдорозі життя, те що він не поїхав з країни і є початком того кінця.. Якщо чоловік хоче тебе залишити, треба його опередити, а его крикне увесь голос. Не вмію я змирятись, не навчили)Самотність-то шлях до самовдосконалення, не хочу більш ускладнень. Мій шлях простий-отримати сперматозоїди Ореста банковим процесом. А потім... Потім я буду жити... Жити так як бажає моя душа, без ускладнень... Біля тих оченят, вони будуть найкращі))
Привіт! Привіт, мій єдиний! Що я хочу? Хочу пережити цю осінь нестерпну, між двома подушками рожевого кольору з думками біля будинку зі злитками. Допоможеш? Чому невеселий?
-Діано! Діано! Пішли у ресторан?
-Куди? У ресторан!))Не сміши мене, у тебе криза, а ти до ресторану... Оце людина, ти що голодний?
-Так, я голодний, як вовк! Я дурію без твоїх плечей...
-То схилися до мене.
-Ні, я хочу дивитись на тебе
-О, так! Пробач, я ж забула, що ти не можеш мене торкатись.
-Не можу, бо ти нестерпна, але я хочу дивитись в твої очі і говорити з ними, з ними можу і хочу, ходім.
Коли ти пригаєш з маршрутки у маршрутку, занурюючись у шарф,щоб не вдихати нічого чужого, час рухається заторможеною черепахою, та, коли ти розслаблений розстібаєш верхній гудзик пальто...у дорогому і теплому автомобілі- він перетворються на стрілу Робін Гуда... Я би перебирала ті зернята попелюшкою, щоби потім потанцювати з тим красенем, але колесо фортуни зробить все це за нас, не спитавши думки присутніх. Скільки я втратила, багацько, але я вдячна,чуєш, мій боже! я вдячна, що цей місяць скінчився і я знову бачу ці небесні океани, веди мене, дай насолодитись тими хвилинами.
Двері відчинив хлопчина.
-Проходьте! Ось Ваш стіл!
Шовкова біла скатертина, шовкові маленькі квіти, шовкові стрічки на чорних стільцях... трохи лячно, не хочу стрічок, з тих пір як Орест залишився на тій фазенді, вони мене лякають, а ось, нещодавно, одна сім'я всиновлювала одного хлопчика, і та стрічка, голуба, трохи первернула мої нутрощі...
-Я заховаю їх!
-Хочеш я заплету їх у твої коси.
-Ні! Не хочу!
-Ти боїшся мене?
-З чого б це!
-Ді, я купив наручники...
-То радій, бо я сплю на дивані)))
-То ж ненадовго?
-Що ненадовго?
-А ти що подумала?
-Здогадайся!
-Шампанського!
Очі не відпускали очей, вони кохались, скажені звірі, справжні дикуни, пронизували один одного без жодних доторків, насолода поглядів. Секунда в секунді, оргазм за оргазмом. Вхід. Вихід. Зойк за зойком. Покарання- за помилування. Прощення- прощання. Зустріч- і... нестримне бажання колихало повітря магнітним полум'ям. Обоє згадали театральну сцену, на якій вона молила залишитись біля неї, а він гордо, непідступно мовчки робив висновки, і знову, вона, на колінах, біля нього, готова розцілувати кожен клаптик тої матерії над головою- і він, стримуючи, тримав її руки... Ні, це, неможливо! Неможливо... Знову і знову... Квіти без роси, без блиску в очах- мертві квіти, чому ж так ворушать, шкребучи клаптик тої матерії.
-Пробач! Пробач, мене, Діано! Я не можу без тебе! Повернись!
-Навіщо?
-Я люблю!
-То й що! Я теж люблю. Немає користі в любові! І правди ні в чого немає. Будеш моїм коханцем? Я дозволю тобі-----------
-Цссс! Не смій! Я сам візьму, я візьму моє, бо то є моє----------
-То ми знову посваримось?
-Пробач!
-За що?
-За те, що відпустив... за те, що відпустив... у цей хижий світ...
-Я пристосувалась, я...
-Поцілуй мене! Будь ласка, поцілуй мене... я хочу тебе, хочу без усіляких тормозів, з різними іграми, пестощами, не роби з мене грішника, я не відступлюсь.
-Ми розлучені, Оресте, ти забув, що місяць тому, ти приволік мене у РАГс і примусив підписати ті папери, пам'ятаєш?
-Виходь за мене!
-ХХХХХХ, на горі))) серед диких птахів і звірів.
-Вийдеш?
-Я хочу жити серед людей, хочу спати і взувати босоніжки)
-То то була не твоя мрія? Я не вгадав... Чорт, от дурень! Ти думаєш мені одному те все потрібно? Я хотів, щоб дитина росла на свіжому повітрі, серед природи, я хотів, щоб ти народила генія,бо тільки там він може народитись...
-Досить! Досить! Ти непереможений... Ти фахівець своїх справ--------
-Я боявся,на той час ти не мала бути моєю дружиною, а тепер...
-То ти програв мене?
-Поїхали звідси!
Ніч, завжди випускала свої липкі щупальця чорними павучками. Накрило,чорними віями він роздирав мій одяг, чи можна назвати це коханням? Хто зна... Хто зна...
Боже! А ти знаєш, що то воно за любов без правил?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462418
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.11.2013
плач ,Софіє, голоси
збери свої сльози в хустину
йди до рідного порогу і..
і розкидай те рване, нарване
твоїм криком.. збуди пробуди..
немає болю без голосіння.. вий
куревом туману вий на місяць,
хай впаде він на твою голову сяєвом
того серпанку, ореолом хай сховає сивину..
замалюй заховай від сусідів мрамором хай стане
обличчя твоє непохитне, плач, піднявши уверх намисто
впаде в чужі долоні
твоя сльоза чиста чиста
як світло дня у твоєму полоні..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461871
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2013
Колиска.. під ногами матері
земля
твоя і моя
рідна споріднена мовна
розхристай мої ноги
вклади груду знань
замов панахиду цноті..
виведи з тунелю звірів напівоголених
залиш одну схожу.. тіло
без скверни без болю без нарікань
омий у тарілі ті краплі поту,
що з кров'ю поєднані
милістю не клич, зови по імені
страхами жахами минулим
в одвірок впусти свіжий вітер
оВій, відкрий майбутньому діти..
куди подіти сотні думок
холодних нестерпних з тобою пов'язаних
мохом припалим зеленим камінням
колиска.. колишеться дошка змагань..
це просто, отвіть, чи то є творіння???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2013
скольких женщин твои руки обнимали
сколько ярости влачил ты на устах...
крыльев нет, их спрятали вуали
тебе льстили признавались... ах ах ах
обними меня прощаю твои муки
отпускаю с миром города
видишь в небе нелюбимых их разлуки
пресмыкающих, не наша в том беда
я люблю такого принимаю
обещаю не тревожить дуб и стол
обещаю подбивать,, локтём)) подушки
обещаю... целоваться перед сном
хочешь утром?) просыпаться ... я сумею
только ты... не стань любви рабом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2013
не обижай её покаты плечи
не могут устремиться к высоте
у изголовья догорают свечи
медовым отражением в литье
прости меня за то, что на колени
её упали слёзы - не мои
я накормить могла тебя сливовым...
вареньем, но не стану, в декабре
как пахнут сливы просто заглядение
цветы порхают в каждом мотыльке
моей любви порывы и сомнения
и страхи, что другая... что в руке
пером щекотно нежностью
сонеты...
не описать всё то, чем так прерывисто...
дышу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2013
он не боялся жёлтых роз,
и не считал их веником...
многие пророчили им разлуку,/не розам/
забывая о том, что пророки все в прошлом,
а прошлое -только в чистых одеждах.
никто никогда не скажет-он был таким подлецом,
жаль... умер... хороший был человек...
при жизни его умертвили, вернее он сам уходил...
зачем ему бред говорящих?
он выращивал розы, никто ведь не видел сил,
приходящих к нему из... оттуда...
он приносил ей розы без шипов,
он не боялся жёлтый цвет...
он боялся её поранить-её горячие руки...
сжимали стебли, линий, она не ощущала колючки
стали её ремеслом - украшать комнату
стало любимым занятием...
он знал её блеск любви, он скрещивал красный и белый
но всегда получался жёлтый
гибриды все умирали, не принимали земли,
а он соединял, соединял при лунном свете эти рваные лепестки,
и лишь однажды, глядя на Луну, он понял и перестал бояться...
он не боялся жёлтых роз
а он неустанно трудилась и вскоре их дом
преобразился в бесподобный сад злого Гения
и принцессы по имени Покахонтас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2013
Корабль собрал снаряжение
в путь далёкий отправился дух
ты железом уздил смирение
я в белом хитоне... ведьма...
языком плавлю речи, слух
наречием режу вены
реки топлю в вине
на шаг чую запах гиены
отменный имею нюх...
мне по боку взгляды арены
я там, где хочу... вернусь
зачем приклоняю колено?
грохочет внутри...
поднять парусами грусть
ты ждёшь? не жди... я не Тая
снегами ресницы взметая
на веки твои... приснюсь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2013
ветер уснул ненадолго
руки, берёзу обвив, устали
невинно упали на косы взмолив...
прости меня белая, проседь,
не я для тебя придумал
я долг по старинке исполнил
не я тебя умертвил... прости
я так долго летаю
бездомным бродягой псом
никто меня не ласкает
никто меня, погубил,
мещанства тянулись глыбы
я в гневе тогда я злюсь,
тогда вот и ваши наряды срываю
виновен не я, моя грусть...
мне песнь подносили к утробе
стучали летело копьё
я клоуном стал, я в уроде
искал и томил лицо,
никто не прислушался боле
разбойник кричали, злодей
разрушил всё в огороде
любви им в бокалы налей,
дождь! меня... я до нитки
прости меня, слышишь, берёзка
я стан твой безумно люблю
я плачу, когда твои слёзки
рубят, чтоб смыть свой шлак
назови, позови, если хочешь
сам признаюсь, дурак...
что это?! буря позвала
не трону, тебя, дорогая, я...
я лишь оставлю знак...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2013
если бы это небо умело висеть на нёбе,
если бы эти звёзды своим остриём пороли
желчь ненасытную в пузе,
спели бы ярче рябины дамы держали бы в узе
хворост и пряник белый, кормящие город и храмы
будуары и дома поющих воскрешали бы мёртвых бессильем
возвращая им новую жизнь
над облаками ясными овцы траву жевали бы
взглядом холодным пристальным
цепь на себе...насилием... в стаде прожить то легче
пастух и тот поёт песни,чтоб заманить русалку
в поле нехожены ноженьки
хижины в поле малые
вор и собака трезвые вместе бросают палку,
а в колесе восьмёрочка, туго шина подкачена
время уходит помалечку
сколько его потрачено...
если бы это небо умело хотя бы молчать
я бы услышала... голоса тех,что там,херувимов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2013
маскарад..
я тебя повстречала случайно,
ты был в чёрном плаще, а потом...
через час я увидела знак, тот, что был на плече
как у женщины той, с киноплёнки
ты спросил, я сказала "Алёнкой,
не зови, у меня в голове тогда в стаде гуляют бурёнки"
ты смеялся так громко
коснулся волос
и вдруг стал невидимкой в белом,
я искала опять среди лилий и роз
отыскала где брег, охмелелый
ты был в маске другой
собирал капли рос
и вокруг рисовал ярким мелом
потом стал мотыльком с голубым огоньком
освещал мне дорогу в цунами
я увидела след что на млечном пути
звёзды ярче сияли и телом
я закрыла тебя..
я подумала тень,
и укуталась в лень,
ты орлом тогда взял меня в когти
и... куда-то унёс
целовал пудрил нос
и кружились вокруг незабудки
эта ночь этот миг это пенье как крик
я кричала, все думали утки...
ты сидел на лугу пальцы прятали хвост
ты смеяться не мог,
ты смотрел на меня
ты сказал- я такой
это правда моя... или шутка?
ПРОДОЛЖЕНИЕ.. СНА ИЛИ ШУТКИ?
Вам интересно как я просыпаюсь? )))
В обьятих.. Без них я не живу..
За ночь ушедшую пред Богом только каюсь
И снова за своё.. Да, да, люблю
Шепчу ему на ушко, он взлетает
И повторяет в сотый в тыщный раз..
САМОЙ ПРЕКРАСНОЙ! С ДОБРЫМ УТРОМ, ЛЮБИМАЯ!
САМАЯ ПРЕКРАСНАЯ ПРОСНУЛАСЬ С ТОЙ НОГИ И ШЛЁТ ВАМ
УЛЫБКИ...
СПАСИБО, ЗОЛОТЦЕ! У МЕНЯ СРАЗУ РАСЦВЕЛО ЧТО-ТО НА ДУШЕ..
ЭТО НЕЗАБУДКИ
ФИАЛКИ
РОМАШКИ
ХРИЗАНТЕМЫ
РОЗЫ
ЛИЛИИ
РАССВЕТЫ
ТУМАНЫ
ЗАКАТЫ
АПРЕЛИ
ИЮНИ
ЛЮБВИ ПАРОСТЬЯ
ЯГОДЫ
АГАТЫ
НЕ УГАДАЛА))
У ЭТОГО ЦВЕТКА ИНОЕ ИМЯ
В НЁМ ЕСТЬ ЧАСТИЧКА ТВОЕЙ ПРЕКРАСНОЙ И НЕЖНОЙ ДУШИ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2013
Оголтелые сучья
сбросили наземь лист
дворник влево махнул
зажигатель) под осени писк
мишка в пепел подул
и укрылся под мхом с головою
в лесу..
птиц не слышно в саду
не поют не кричат не бушуют
и в море
волны берег снуют
говорящим конём
подымаются ввысь
ищут в облаке рысь
рысь гуляет вздыхая на воле
под осенний мотив
где хрусталь на ниве
всё качает лучами вечер
ты зовёшь и бегу я навстречу
отдыхают поля
саксофон трубочист
как красиво какие простроры!
паутинка блестит
о любви говорит
нет прекрасней её, тянет в горы
магнит.. земля
под ногами копыт
лето кануло - брось монетку в эфир
и молочный зефир
растворится и мысленно бури..
далеко до зимы
пока губы мои
на губы твои
льют тепло с ароматом глазури..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2013
Я ховаю те небо.. сіре
я ховаю той млявий день
від тебе.. щоб сонце сіло
на більце твоє одиноке..
прислухайся, вії акордом
лоскотом твоїм тілом
рухають крильми, сокіл
у вир вилітає сміло
залишає домівку серце
у кігтях несе проти вітру
зриває опорою дверці
і очі живцем підіймає
щоб бачити все як "тітри"
стрічай його синій острів
стрічайте пухнасті хвилі
я відведу той постріл
у пустку сірого неба..
недовго зосталась миля
зосталась остання ніша
і застібка де душа..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2013
я сегодня... не дам тебе спать)
брошу в стирку твою подушку
пусть умоется пёрышек гладь
выходи, не ленись, на опушку
там волшебник раскроет наш зонт
рёбра-спицы у нашей скамейки
солдафонами выдвинут фронт
поцелуями вокруг шейки)) свет!!!
включите! врубите нам фон
не палите сигары шубейки
пахнут дымом корицей грозой?
не солидно курить канарейки
сон грядущий всплакнули росой
давай забудем о них,
я прозой хочу лечь на грудь
и сильно к тебе прижаться,
хочу чтобы обнял меня и
всё было так... и никак не иначе
я капризна сегодня сейчас,
может быть это просто мигрень,
а может ласки желает душа,
полнолуния вроди бы нет,
ты прекрасен, такой, не спеша,
клён без листьев) карман-ни шиша,
а на что нам игольная тень?
мы разгоним тоску печаль
до утра мы уснём, ну, конечно же уснём)
не всю же ночь будут стираться подушки)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2013
Я верю в твою любовь...
Спешу, мои крылья ответом
этой незримой порой
укроют тебя- под ветром
тихая тихая ночь...
лилии спят в пруду
шёлковый лист обесточь
нежным ликующим светом
согреют твою ладонь
и отведут... у арки
встретишь земную блажь
искренний взгляд татарки
ты береги как страж
образ её нежаркий
читай по устам нараспах
губы горят - фиалки
пеплом сжимают грудь
вторят гурьбой дежавю
две нити одна лишь суть
одна дарит мир и солнце
другая закат и зарю
две нити в одном оконце
любви две в одном краю...
на краю...
у самой у самой бездны
с тобой лишь тебе говорю
Я верю в твою любовь...
Под Богом Боготворю...
И слышу Твою я Песню...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2013
В полуоткрытой книге
Под лампы свет горящей
Сокрыты тайны мира
Души твоей кричащей
Уходишь, не прощаясь
Целуя нежно руки
Приходишь, улыбаясь
И снова на поруки
Ложится стёбом имя
Ну вот, в окошке утро
На крыльях шелестящих
Как поступаешь мудро
О, сердце, не остынь...
Закрой от боли уши
Страница, как полынь
О, души, наши души...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2013
Мой дом на горе
Над горою раздолье птицам
У подножия луг
И красивых деревьев лица
В саду... Как в раю...
Счастье... Пою...
С вами хочу поделиться...
Горстью земли
Родимой любимой крупицей
Доброй ночи, мой Друг!
Спи Спокойным... И пусть...
В этом синяя синяя мир принесёт
В клювике... Пусть приснится...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2013
-Бросил! Бросил опять! Скотина!
Вот, гляди, бросил под ноги мой пеньюар!
Дверью хлопнул, закрылся по- детски, картинок
насмотрелся, падлюка! Блондинок!
подавай ему блюдце фанфар!
Посмотри на меня, подружка...
девяносто, сто пять, шестьдесят(
я под глазки натыкала, кожно
меня глючило скрючило ножны
мне болели скрипели свистели
а он бросил мне ключ от тунели
шубку-норку, шарпей, магазин
и салон, тот что так осторожно
шьёт и парит чужие мосты...
не молчи, поддержи, дорогая!
подскажи как вернуть его в семь?
ты же видишь как я страдаю
без него я никак не мигаю
ну какого я цвета скажи?
- Подымись! Я тебя презираю!
Ты в салоне торчишь целый день
пудришь носик мозги побрекушки
умываешся бреешся куришь
думаешь киска-ириска-марсель!
А мужик твой пришёл ко мне трезвый
забери, ведь мой дом не бардель!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2013
ты отверг меня, помнишь? забыл?!
а теперь? что теперь с головою?
я ушла и твой ключик остыл
окунулася в мир и струною
зазвенела, теперь не твоя...
не твоя я, чужая невеста
да, он будет меня целовать
и пусть ужин наш будет пресным
вместо лампочек две свечи
колокольчики синью июля
ты забудь, мне сказать прости
а за что? что скажи нечесно?
промолчишь, как всегда промолчишь
и напьёшься- бутылка рома
будет лучшей тебе женой
уберёт всё очистит дома...
уходи, я чужая чужая теперь
ты же запер, ты помнишь слёзы
дура дурой... слепая дрожь
под дождём не пасутся козы...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2013
ты не подумай, что мы одиноки
просто позволь войти
я разстелю печали на окнах
ты бросишь их в камин
ты не подумай, что мы далёки
просто дай руку мне
линии сердца жизни и лёгких
видишь их свет в уме
мы не жестоки, ты не подумай
там, где молчат нас нет?
что ты, мой ангел, милый хороший
сколько с тобой нам лет
ты не подумай и даже не вздумай
мечта ведь не лоботряс
тихое эхо плещет в ладошки
искренний свет не погас
занавес брошен белою тушью
блеском у ваших глаз
я на плече твоём патою рюшью
думаю пробил наш час...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2013
шефу зараз не до мене
в нього свято, в нього гості
не наляє мені рюмку
не зачепить мої кості...
ой, шефе, шефе
де твоя совість?
секретарка ходить боса
по чужій підлозі
та я встану, я прокинусь
і раненько вранці
заварю вам чашку чаю
мохіто в сметанці
і закрутять знову мізки
вчорашні прибульці
кому газ, а іншим кисень
комусь " дайте" мурці
я не нявкатиму більше
побажаю неба, та і світла
щоб на таці блискіт сонця
хіба ще щось треба???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2013
та визнаю(
і не смійся наді мною...
я вигадала тебе, і сміх твій неіснуючий-
це лише моя підсвідомість... нудьгує
голод -це пустеля)
ото вона і блукає,
хіба розум не знає, що у пустелі не існує пнів?
уявне життя...
хочеш ягідку?
долюби
докохай
до лілей
відведи підозру
не в силі спізнілі фарби
до неба схилили погляд
а справжні залишили жінку дитинку
й галопом у нарди
як добре, що ти несправжній,
що ти мене не залишиш,
а я не можу прогнати
бо люблю усі шухлядки
в яких тобі відчиняла віконця до тої сині
і в очі твої заглядала...
видерла той листочок, що люди прозвали фото
і тихо за вітром скотчем
до тебе я залипала
ніхто із присутніх не бачив,
і я... раділа від того
що серце мене не слуха
втлумачити хтіла, все марно
примарою ти приходиш
любов'ю цілуєш в рани
рубців і на сонці не бачу
мізки тепер стали телячі
так і кажуть ті, в окулярах
що я вже не дерево-'лка
а справжня дур'ха- т'лка...
поверни мене будь ласка до вітрини
докохай і поверни,
бо якось мені недобре, чуєш?
прошу, почуй!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2013
его услуги были бесценны...
он называл себя мужем на час...
сегодня он был со мной дольше...
мы гуляли парком, разбрасывали и до того разбросанные листья,
а когда мои ноги устали, он вызвал такси и мы ещё долго кружились
по городу...
водитель долго молчал, а потом не выдержал и спросил
-вы молодожёны?
-да!!! без замедления ответил он и заглянул в мои глаза...
в глазах моих было безмятежное спокойствие, в моём доме не зависала ни одна розетка и обувь всегда стояла на месте...
а ещё я была уверенна в нём... это такое непередаваемое ощущение...
домой никто не хотел, а что если мы поедем ко мне? вдруг вырвалось у него...
и мы поехали...
его маленький домик с раскрытыми настежь ставнями выглядел сказочно...
у него золотые руки, подумала я, стоя в его коридоре... на меня смотрел огромный бурый медведь с гладкой и мягкой шёрсткой и как-будто подмигивая приглашал войти...
как давно никто не снимал мне обувь, снова промелькнула приятная мысль, он поставил мою ногу себе на коленко и легонечко проводил своими тёплыми руками по моим икрам, я улыбнулась...
в комнате было очень светло... белый комод, белый диван, белые фиалки...
много, очень много белых фиалок...
-я не знала, что ты любишь фиалки.
-не так, чтобы очень, они просто напоминают мне одного дорогого мне человека, а так... у меня есть вкусный чай, будешь?
-с крендельками?
-и с ними тоже...
он усадил меня в уютное кресло, укутал пледом, включил лёгкую музыку и улетел... да, да, именно улетел, я видела его крылья)))
через некоторое мгновение он появился на пороге, держа в руках огромные ветви винограда...
-я буду о тебе заботиться, начну с синего) и он поднёс ягодку к моему рту... нечаянно я зацепила губами его палец и он... он растерялся, а потом засвистел чайник.
Чай был действительно вкусный, я словно окунулась в детство, я рассматривала его висок и пальцы, для меня это очень важно, одна линия могла изменить весь ход моих мыслей. Он заметил как я на него смотрю и сказал
-Что-то не так?
-Нет, нет, всё хорошо... а, ты давно живёшь один? я ничего о тебе не знаю, расскажи себе...
-Я не один, у меня есть ты.
-Но я, я даже не знаю, что тебе ответить
-А ты не отвечай, просто пей чай и думай о хорошем.
-У тебя есть дети?
-Нет, у меня их нет, мне двадцать девять, кстати у меня послезавтра
день варенья, приглашаю, я не люблю этих разных праздневств, но если ты придёшь, я буду счастлив.
-Я приду, а кто ещё придёт?
-Никто, только ты, только ты.
-А почему так грустно?
Музыка это смысл жизни, это единственная вещь, которая вычёркивает всё лишнее.Мне вдруг захотелось ласки, его руки убирали чашки
и ни о чём другом думать не смели.
Я притворилась, я закрыла глаза и уснула, не совсем крепким сном,
но открывать глаза мне не хотелось. Он укутывал меня как маленькую девочку, потом поцеловал в носик и удалился. Разве я пришла сюда спать? завертелось у меня в голове, я открыла глаза и увидела белые розы...
Всё-таки я уснула, он стелил мне постель -белоснежную, потом подошёл ко мне и шепнул
-Спи, спи моя хорошая.
-Я люблю спать голой, произнесла я вслух, и тогда... тогда его руки понеслись по сугробам, закоулкам, выметая всё всё из уголков моего одения..
Постель скрипела, вернее скрипела кровать от двух, как назвать их? да ладно, об этом потом.. Он был львом, очень мало говорил и много делал..
Я много слышала о сексе, много читала, много видела и мало чувствовала, но не сегодня, сегодня я была в полёте и самое интересное, что мне хотелось продолжения... и он продолжал продолжал, меняя позы движений, он мало говорил... и так много делал...
Вся злость у женщин находится там, между ног, в самом укромном местечке. Я не была злой, но в тот момент я ощущала как мой дух и душа и разум благодарят его за то, что он уложил её на эти чёртовы лопатки, что было после?
Всегда очень важен момент -не перейти грань... не захватить чужое пространство и не присвоить свободу партнёра.
Человек, привыкший жить без жены столько лет врядли захочет после первого акта перейти из роли мужа на час в роль затаянувшуюся...
Я не тянула, кот- свободное животное, а львы, львы одиноки.. также как и львицы...
-Не надо слов, у тебя очень вкусный чай, и размер твой размер) как извилины на лбу, что тебе подарить в твой День Рождения?
-Что подарить?))) У меня есть время на раздумие?
-Сколько угодно... Только не думай очень долго... это вредит здоровью,
мы же не вредители...
В моей комнате меркнет свет
Я рисую в окошке мелом
Дремлет кошка за стенкой сосед
На столе розы в платье белом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454156
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 12.10.2013
я.. этих всяких муЗчин остерегаюсь,
не иду у них на поводу
каждый раз домой я возвращаюсь
сплю в зелёной ряске на лугу
одна..
опять судьба распорядилась
увела с очками ни гу-гу..
я.. пред ним.. я даже изменилась
чесн слово, иногда, да, лгу..
растрепаю потрепаю нервы
убеждаясь каждый сотый раз
образ проявляет личность стервы
ну зачем такая, мне на раз?
говорят- ты будешь самой первой
и бросают тутже, тотчас час..
всё, теперь истерить перестану
губы в вазелине замочу
и умою ручки порцеляной
я шучу?! всегда, всегда шучу..
оттого тормашками макушка
оттого мне холод лезет в ушко
оттого муЗчины ни гу-гу..
мой жилет пайетками украшен
глазик не моргает кипятком
обливать не стану я ромашек
соберу засыплю берег-дом..
приходи, мальчишка, я такая
я тебе такого расскажу
рыбьим смехом чешуёй сверкая
только без короны, чтоб путём
мы разговорились поязвили
раночки друг дружке, чтоб омыли
чтобы не заметила я труса и..
и без трёпа, что богиня там какая-то
или, как у поэтов Муза, придёшь?
я спрячу облик той..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2013
Дочекався... Минуло літо
спочивати у гай пішло
нам, з тобою, треба радіти
що не збулося - загуло
за степами за кучугурами
за листочками скрегіт в минулому
зустрічай виноробом підгір'я
потекло по сузір'ям тепло
то не бабине, дідове зілля
то отрута отрута довкілля
мого тіла палаюча кров
роз'ятрила, навіщо любов?
павутинням солоним повітрям
по щоці твоя ніжна долонь
зупинилась на березі вітром
та полонь вже, полонь полонь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2013
я ухожу, любимый, холодеет душа и сердце
ничего не изменится после... слышишь хлопает ветер дверцей...
я ухожу, мой верный, в зимнюю долгую осень
миг мой желанный умер волосы прячутся в проседь...
я ухожу, желанный, так не дождавшись встречи
пусть нас не встретит пламя и бог пусть укроет плечи...
я ухожу, мой нежный, имя твоё обнимая
нет, мне не надо больше июня и даже мая...
я ухожу, прощаещь? держишь?! нет, отпускаешь
в том краю помнить буду
не забуду мечтаний и грусти
белый снег
белый пух
белый лёд
веет кружится печалит
светлой небесной пылью я ухожу, мой красивый
плачу слеза обжигает пряник средь горла стоит
нет, я тебя не теряю - облик мне твой говорит
там, нам не быть, как прежде, к чёрту пусть всё улетит...
в зимний сад, где мы встретились под белогрудой ивой
неба нам было мало... встреча во сне... бывало
было ли нам до зимы???
было ли нам до края???
видишь как лист кружит...
любовь нам за всё простит...
я ухожу, осудят???
то ли ещё будет.........................
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2013
если нет ограничения ---
яблоки становятся невкусными...
пойдём со мной, я открыл безымянный остров
в галерее живущих скал
я смотрел за тобой, я умею...
я не раз тебя открывал)
не нахал , пойми не умею
в королевстве кривых зеркал
строить рожицы, чародеи))
в натуре таких не видал
бабку Ёжку на курьих ножках
и Кощея солёные рожки
растревожили весь квартал)))
ну, пойдём же, пойдём скорее
дождик спит,и таксист...умчал
хочешь я у тебя заночую
на лавке посплю, мне вокзал
стал роднее всех, и ворчу я
и улыбку в степной оскал
мы подпилим соседские ножки
чтоб, случайно, муж не наехал
на осень твою и вокал...
я зову тебя, зимняя вишня
обогрей, я немножко устал...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453235
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2013
в порівнянні і світ миліший,
між вогнями душа літає
обери її... обираєш,
лускотиння блесною в очі
ніж і кров, а любов як схоче
і без ласки, та поміж очі
непомилує- покарає...
обери її- обираєш
тіло вбране валькірії погляд
обладунки лягли на хмару
серед мертвих тебе і грішних
відшукала господню кару
ти залиш мене по вечері
одягнися і йди по Chery,
по черешні, я думала вишні
а то двері, стальні двоніжні
зачини їх сотай повітря,
до останньої соломини
відчуй подих терпкий і ніжний
каченята пливуть до млину
у орнаменті човен сніжний
не торкаючись глиб осі
відпускають твої каруселі
не усі... лише ті, в колесі
обери її... поки в листі
прагне світла цибата осінь
не затримуй видихуй літо
коливанням відкрий шассі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2013
///////////
///////////
///////////
///////////
Дзеркальне відображення
/Орест та Діана Гобої
Де ж він? Ще ніколи так довго не чекала. Вже й не знаю, що робити?
Справжнє свято... Білі комірці)) Хто це вигадав їх так крохмалити? Ненавиджу накрохмалену постіль) Ой, куди це мене несе? Треба розважитись, може він забув про ті еклєри. Ну от, оцей прямує до мого столика, Діано, зміни міну свого обличчя, бо він тут впаде, краще дивись на листя за вікном, як кружляє, скільки життів у тих метеликів? Різнокольорові, кружляйте, кружляйте у тій охрі, бо скоро налетять білі і засліплять вам очі своїм блиском комірців.
-Зайнято, зайнято, тут сидить мій чоловік, ідіть геть, я не збираюсь з вами знайомитись.
-Діано! Що це з тобою? Ось, тримай, це та пов'язка, пам'ятаєш? Ти така була смішна у тому листі) де твій блиск? Де твої очі, я хочу ще раз пережити той момент, я хочу згадати.. Ти стаєш така)
-Яка?! Ти більш не любиш мене?
-Чорт! До чого тут кохання? Не змушуй мене нервувати.. Я не той, зрозумій, я скоро поїду, мені треба, мені треба залишити цю країну, не знаю, не знаю коли повернусь, знаєш, що таке досьє? досьє в цій Україні? Не знаєш?! Правильно!Навіщо тобі?! Ти замовила шоколад?
-Так!Він схолов, як і ти.. Випий краще віскі, а то... ти бачив який ти зараз? бачив! ото і добре, а моє досьє? моє ти забереш з собою? чи залишиш у лісі? загреби його між листям, щоб ніхто, ніхто не міг навесні розібрати, що то за.. що це я? о, боже! я не хочу, я не хочу без тебе..
-Заспокойся, все буде добре, я повернусь, ти ж дочекаєшся мене?
Обіцяй мені, що ти це я, і що ніхто, ніколи не залізе під твою спідницю. Поклянись мені!
-Не можна, не можна давати клятви, я обіцяю, обіцяю!
-Діано! Одне слово -клянусь, і я напою тебе шоколадом..Ти ж знаєш як я люблю вірність!
-Клянусь!
-Ти найкраща! Чуєш, найкраща!
Мій ковтик розіллявся і потік по шиї до білої білизни, Орест підхопив його напівдорозі і почав злизувати, офіціант дивився спіймав мій погляд, засмутився і швидким моторолером підбіг
-Може вам щось потрібно?
Орест не відволікався, він ростібав верхній гудзик мої сорочки і малював пальцем круги, я хотіла щось сказати, та мій чоловік закрив мені рот гарячим подихом, очі були навіжені.
-Оресте, що ти робиш? На на всі дивляться?
-То й що? Це моя кав'ярня і ти моя! Шампанського!Принеси шампанського, без льоду, теплого, бо моя дружина змерзла, Діано! Чому у тебе такі холодні пальці?
Він кусав мої пальці, через те, що він спав десь там, у мене всередині все завмирало, я соромилась, почувалась якось некомфортно, але я довіряла йому, він був якийсь не такий, я подумала, що я не знаю ні його дум, ні його душу, я лише відчувала його дике бажання володіти мною, зараз отут, серед цього люду, він ніби кричав диким звіром, що окрім нього ніхто не поцілує ці пальці, я була... ким я була? я не знаю,
а потім він взяв той шоколад і підніс до мого рота.
Я була у його сітях, однією рукою він тримав моє волосся, іншою тримав келих... чорт, він знову розіллявся і потік, гарячий ковтик шоколаду, розтанув десь там унизу, між ногами розгоралось багаття, очі проростали туманом. В залі почали замовляти шоколад...
Орест на мить зупинився і зробив ковтик..
-Ді! Моя сорочка! Швидше, швидше, лови хвилю!
-Дурненький! Ну що ти робиш? Поїхали звідси, ти навіжений) і дикун) так так, ти такий!
Він нічого не сказав, притяг моє обличчя до себе і я... я божеволіла, я злизала той напій, його рука тримала мою руку і повільним рухом з'їжджала десь вниз, до його кишень,я сховала очі у нього на грудях, в цю секунду принесли шампанське.
-Ось, ваше шампанське! Пробачте, ще щось?
Орест підняв мою голову, подивився на мене і запитав
-Ще щось? Чого ти ще бажаєш?
Я знала, що сказати, я знала, що він хотів почути-тебе... мої губи не рухались, в голові відбувався мотлох, скажена пристрасть керувала всим, сиділа на троні і замовляла, ось це! ні, ось, це! ми не грали, ми ловили миті кохання, то воно... Офіціант тримався на висоті.
Я мала позбутись того сорому, мала відчути себе безневинним новонародженим дитям, отже, я нікому не винна, я в обіймах коханої людини.
-Може він піде, шепнула я чоловіку...
-Може, ти підеш, і він посміхнувся, тою посмішкою, нарешті, він посміхнувся, за ту посмішку... я полоскотала його сідниці, обійняла і ненормально скочила до нього на руки...
-Цілуй, цілуй мене, цілуй, коханий, я клянусь,я клянусь тобі, я чекатиму, чекатиму тебе, я нікому не дозволю залізти під ту спідницю,
я розумію як тобі зараз, кляті гроші, я розумію, я все розумію.
Він цілував, цілував, цілував мої вії, цілував мої щічки, він тонув у моєму волоссі і нам було байдуже, чи хтось дихає, чи ковтає шампанське...
Я знала одне, я вивільнялась, я ставала вільна у любові до нього, я знала, що саме така любов жила у серці мого дикуна. Мене не турбували думки інших, я не жила похіттю, я насолоджуваль свобою думки, довірою чоловіка і то було найважливіше у ту мить, я зрозуміла-він мій вчитель, він моя воля, він моє дитя, моє єство. Моє. Моє.
-Ді, а знаєш, я зовсім не хочу дітей!
-Ну, що ти! Я подарую тобі сина! Обов'язково подарую! Я зможу!
Він ховав моє тіло, його теплий піджак пах усіми порами року. Його руки.. Я була захищена. Я була.
-Я щаслива!Чуєш, я щаслива, все буде добре! Я зроблю все так, як ти хочеш. Я вбережу.. Я молитиму бога, він поверне тебе якнайшвидше, я ще хочу пркататись з тобою на конях у зимовім лісі, я ще хочу, зав'яжи мені ту пов'язку, я хочу згадати..
Пальці заплутувались у моєму волоссі, він сояв наді мною, моє дихання прискорилось я.. я доторкнулась до його... я маю звільнитись, я доторкнулась до його члена одним пальцем і все завертілось у танці..
Мене запрошено. Я в обіймах. Музика нас тримала на підлозі, але душі дикими голубами порхали десь дуже високо. Я малювала під ногами листя і перносилась у ту далеку, здавалось, забуту нами осінь.
Ми ще такі юні, скоро він зніме пов'язку і загляне у ті очі, вони мають бути такими як тоді, а якщо ні?! якщо в них буде щось не так? що тоді?
По тілу пробігли мурашки.
Я піймала, я піймала його тоді, чи вийде знову?
-Покажи, покажи мені свої очі, покажи, о, так, це вони, це мої, мої, нічого не змінилось, я не ображу тебе, ніколи, клянусь! Дай губки, моя
моя осінь, хочеш додому?
-Ні, я хочу в театр... Підемо?
-Зараз?
-Так!
-Підемо!
О, боже, тримай для нас два квитки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452596
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.10.2013
її гріло каміння..
усюди..
змійовик зігрівав пишні груди
і зап'ястки тоненькі..
від напасті
від ока нещирого люду
їй стелили доріжки
дарували усмішки
позаочі шепталися блудом.
її шийка зігріта
і від того кобітам
все здавалася синім
червонесенька нитка
обвивалась рубіном
її гріло уміння
благодать і терпіння
і любов його рук зігрівала
а найбільш поцілунки
у ту шийку до лунки, все низами
де шум водоспаду
під камінням
у губи...
очищали від бруду..
о, ті руки камінні
той степ, тупіт коней
той шлях невгамовний
та любов невимовна
не пізнає душевного спаду
захистить замалює-святе покоління
камінь кольору яблук
цвіт кульбаби в саду листопаду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2013
якої б форми не набув твій образ
і скільки б філіжанок ти за день
я відчуваю кількістю щетинок
і в голові бренить те дзень-дзелень
отож, фіранку я залишу вітру
хай він її холодить хай на пень
усядеться хай він її макітру
бо нас чекають там я тих пісень
ти жінці не неси свою довіру
вона зламати може всі ключі
вона одягне образ тої віри
а зватись може іншою вночі
я чую як скриплять твої підошви
я бачу як ти сушиш мізк "тюлень"
я відчуваю відчуваю твою ношу
мені б іще відчути хто ти вдень
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2013
змочи мої губи.. надією
жовтаву пір'їну підбий
поклади біля себе.. дровиною
піч протопи надлий залишок
дай котові вусами поцілуй
чорні дугою брови.. вію зі щічки
подуй, лежачи не здувається)
пальчиком доторкнись
вересень посміхається
жовтень злетів увись
пензлі у фей заточені
сад не один втомивсь
сукні шовками позлочені
клени крокують кудись
велич усю запрошено
нині тут карнавал..
музика стиль оголошено
клаптики крутяться в шквал
всюди літають мрії
пальці у пальчиках мліють
бал! то є справжній бал!
он, притаїлись художники
їх нова тайна зове
поети чиркаються ношею
муза у танці веде
багаті і ще бідніші
скинули мить із лиця
чекають чекають порошею
нема тому танцю кінця
змочи мої губи.. надією
осінь! веди до вінця..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2013
у кавовій гущі у царстві мареновім
двоє пліч о пліч.. боби
в винному тілі кольору темного
сон накликають .. доби
не відчувають.. очі затулені
світлом зажмурені олені слухають трек
в царстві щаленому звуки маренові
кольору ночі смерек..
вивчають культуру погляди настрої
північ і південь лелек..
де вони сховані? ягідки Мелені
вишні гарячих аспект?
у піднебессі морем засолені
спектром оголені, без..
під листями шелесту
повного галасу в світі
зеленому двоє кохаються
в кавовій гущі у царстві мареновім
зорі збирають бажанням вдоволені
не схожі на людство цілуються
бавляться щічки кривавляться
зрілістю діляться дощем умиваються
сіють на землю процес..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2013
я звір.
лиш біля тебе
стаю я схожий на людину
я звір
земля і небо
і я прошу
стань поруч мене хочу мати
ні, не коханку
так, дружину.
наворожили очі чорні
померла мати
стало тихо
і гул той так ворушить душу
що я не можу
я не мушу
я вільний звір
карлючок знаків
мені не треба
хочу слово
тебе чекаю я і Краків
ходи зі мною-
не готова
коли ж той день настане клятий?
коли відчую я розмову
і в хаті скрипне моя скрипка
чи голос ввірветься струною
я почеплю тобі колиску
я колихатиму, зимою
ти обігріта будеш сонцем
зостанься, люба, бог з тобою
а моя матка, матка боска
скажена тиша
звук гобою
де правда чиста
краде пані
збиває ноги під травою
я звір у світі
із намиста
стаю таким лише з тобою
і бачу зорі пломенисто..
чи може.. може я..
Лукойє..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2013
постучала соседка в окошко
-слушай,шельма, давай выходи
к нам сегодня красивый приехал
из далёкой какой-то страны
поселился вон в том окошке))
а ещё, без неё, без жены.
хватит спать, притворилась и хватит
в муравейнике холод какой
а он прыг и в твоей кровати
он устроит тебе покой))
ну-ка глаз подотри, во лентяйка
ты чулок поскорей натяни
он мужик простой, а хозяйкой
научу, будет будет прок
заскучала совсем, тут с вами
ни кастрюли ни хлеба, ухи
ну давай же, быстрее ногами
шевелись, ну проснись, же, срок
поджимает, на лавке старушки
говорят, что тебе, таво,
говорят,что медведь на ушко
тебе в детстве, но я не верю
вот поспорила, ты его...
ну пожалуйста, на помадку
не хватает....... идёт. Оо!
ладно, спи, я сама..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2013
день сегодня какой-то светлый
за мной дети бегут гурьбой
по осеннему ветер тёплый
закружил над моей головой
приглашает зовёт и манит
призадумалась) вдруг,обманет?
ну и пусть, и махнула рукой
побежала и смех каруселью
ноги свежестью пахнут листвой
ты влюбилась? спросил прохожий
я в ответ лишь кивком- о-йо-йой
а он бросил своё одеяло,
что тащил несомненно с женой
ковыляя несмело вяло
тоже вспять за детьми.. за тобой
я глазами тебя провожала
что рыдать я смеялась молчала
потом вспомнила крикнула - МОЙ!
есть у осени этой начало
возрождение есть и покой
дождик капнул и у причала
ты вернёшься, я верю домой..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2013
в холодных стенах рождаются дети
их первый крик объявляет войну
и с первых дней готовят сети
те, у которых всю жизнь в плену
но, нет прекрасней
тех глазок ясных
и ожиданий тех трудодней
кому-то горем, кому-то счастьем
пуговки цвета синих полей
тех незабудок радуг-анюток
корней-алёнок в пруду зелёном
возьми скорей, напиток жучий
ты самый лучший, возьми гитару
сыграй на тучах, прошу, скорей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450907
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2013
и казалось.. будто она
расцветала в букете агатом
и летела летела летела
походкой свободной обратно
как будто жила во сне..
у аппарата..
поэзия
философия математики
без любви
только там за гранью
северной прыткой ланью
слышишь, любимый шаги?
это шумит прибой
звуки скорбящие
тени молящие
я как и ты на одной
не устоять?)))
плюс минус пять
сердце граница
ты единица
я единичный тот 0*
в руке перо
выстрел в зеро
звёзды летят в наряде
фонтаны сверкают в параде
ангелы-веды..
туман Андромеды
омут победы
страсть поглотила ль обман?
чувство?
эмоция?
вечер без стронция
каждый из нас был пьян
кротостью
нежностью
смелостью.. прежняя
берег твой - мой океан
солью посыпало
капельки свежие..
вспыхнули новой волной
осень их вскрикнула
пальчиком /цсссссс/ пикнула
он и она и туман...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2013
застреліть і мене разом з нею
її куля застрягла в мені
не шукатиму більш ворожею
мої крила як очі сумні
розтеклося вино по венах
небо гримнуло - то людська кров!
білі ріки коханням шаленим
погубили втоптали любов
залишився один наодинці
вдень не бачить не чує не п'є
білим пір'ям замащує синці
а вночі павутиння снує
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013
не фальшивь!
назови моё имя с улыбкой неземной на лице
с чувством благородного происхождения
ложь поселилась в маске
добродетель..
огонь внутри а сверху.. смешные краски
смешай..
сыграй в моей жизни самую главную роль
втиснись в тело черным платьем в белый горошек
или наоборот.. корсетом сожми, а соль?
джазом войдёт в аорту..
создай женщину.. сотвори
в глазах твоих Скарлетт О'Хара
лицемерь..
измерь моё тело в странах
напряжением - сущая пытка
скрытый ум и волна океана
на подмостке казённой любви
не бывает нетрезвый пьяно
начуди..
разыграй..
разлюби..
двалюби..
трилюби..
бесконечно до самообмана
двигай любовь Гомеровским морем
и я вспомню, что значит жить..
и я подлинно с верой рьяной
поднесу её в небеса
я сыграю.. на чувство.. я стану..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013
Більш нема..
Більш нема еротичних сюжетів
Я ховаю твою копну
Хочу бачить яка ти в береті
І кохати таку.. одну..
/Орест Г./
Скучила. Так, скучила. Літо позаду, а я таки ні разу вас не взула, мої хороші, мої різнокольорові шпилечки. Та ви не сумуйте, час прискорився, не встигнеш дійти до туфельок, як вже потрібні чобітки. О, так, сьогодні я взую вас, мої білесенькі черевички,скільки ж вам років...... ого, та ви вже маєте досвід, знаю знаю про що ви подумали),та ту сорочку, та в мене є інша, ще гарніша,вона вам теж припаде до душі, а ви, що похнюпились? Тепер я приходитиму до вас частіше, буду підбирати вам шарфи, сумочки, браслетики.. Скоро скоро ви відчуєте себе потрібними, це так важливо знати, що ти комусь потрібен. А, давайте відчинимо скриньки, що це Орест поховав своє взуття? Хай дихають, хоч і тою пилюкою) я й про вас не забуду, та й вам не буде так сумно. У жіночому колективі без чоловіка можна померти від суму, це їм без нас.. а що? то я вас залишу, пішли, біленькі, у мене свято, зустріч з минулим, маю мало часу, та я встигну.
-Оресте! Ти яку хочеш сорочку?
-Білу!
-То ми йдемо до ресторану?
-Діано! Мені не до сміху!
-О,так! Ти ж за кермом!
І він хоче білу. Коли люди одягаються в біле світ стає світлим, тоді янголи співають радісних пісень і посилають на землю благодать.
А господь від того веселого шуму прикрашає свою бороду квітами, різнокольоровими, а джмелі починають кружляти над тими квітами, створюючт такий галас, що у того бога починає боліти душа і він плаче, плаче справжнісінькими слізьми, а потім сходить веселка, та в таку пору року не кожен на землі бачить ту веселку, бо вона трохи схована.. під хмарами, та, навіть ті, хто її не бачить відчувають щось дивне, дива не зникають, вони йдуть крізь прощелини, залазять в комірчики, лягають на ковдру і малюють сни. Сни- це чудова штука.
Люблю прасувати білі сорочки.
Поки Орест допиває каву, я на хвильку, завію той аромат у книгарню.
І не дивіться так на мене.. Вас перечитати, як казала моя мати-не поле перейти, краще скажіть спасибі, вдихайте, вдихайте,улітку так кава не пахне,бо улітку у мого чоловіка інші думки, а сьогодні, про що він думає сьогодні? Звідки мені знати? Уже третю ніч він спить десь там.. то біля камина умовстився котиком, добре, що серед ночі
я накинула на нього ту ковдру, ще й полінячка була одненька, а то би шмигав носиком) осінь, а вчора він заснув біля тєліка, прямо у креслі..він втомився, отож думки його.. розвійте їх тут, між білими рядками ваших п'єс. Мені пора, скоро почну вас читати, привиди небесні))
-Оресте! Будь ласка, поверни трюмо дзеркало, я хочу бачити, що там коїться у тих очах.
-То дивись у мої!
-Дуже весело!
От і все... Та чогось ще бракує? Аромату, звичайно його. Хочеться щось таке, не шлейфове, тут, лише біля шийки.
О, так, це він..
О, боже, який же він гарний.. Жаль, що ми по різні сторони, жаль, та ще дві години я буду дивитись як він тримає кермо, поглядає соколиним поглядом у ті дзеркала, як перключає передачі.. жаль..
Місто вирує. Як у вулику, а жоржини, майорять, яка краса..
А он і Єгор! Підріс! Підріс мій хлопчик! Окреп! Ще мить і я побачу ці оченята!
-Оресте! По...... Бувай! Хорошої тобі днини..
-Ді, я тобі не казав?
-Що?
-Ти дуже гарна!
-Не казав..
-А ти не дуже задивляйся на того хлопчика, бо..
то ми йдемо до ресторану?
-Ні! Давай у ту кафешку) хочу гарячого шоколаду з еклєрами!)
-----фа-фа...
Боже! Що це з ним?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449003
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.09.2013
пробач, ти можеш піти..
маю прескверний характер
дратує мене весна
ні, не ревнива, осінь,
засіла десь у мені,
за це її теж не люблю
особливо коли під дощ,
знущаються тротуари
листям торкаючись ніг
туман підіймаючи в хмари
важелем..
де, ті дороги, скажи..
я йду неприскореним кроком
я падаю, ненароком..
завжди переношу дати,
тебе маю- справжню спокусу
дні народження день смерті Іісуса
воскресіння день перший й останню
роблю відлік в чеканні на ту любов
безцеремонну
в гармонії звуку
в танці пташиної мови
в келихах срібного звону
не треба про серця...
ми добре знаємо як працюють ці реактиви
без дози калію та йодомарину
цілуй на прощання, чи як.. цілуй куликом, розмарином
пахне сорочка .. твоя
ноги підкошує небо
що це за примхи? долоні- дольками мандарину
як це у тебе виходить?
крутиться голова.. ні, я благаю, йтиме
сонатами дрібнить калину
вересень.. грає.. у кров
навіщо підлив ароматів?
ніби у твому квадраті
житиму вічно і знов
березнем і весною
лишень одним тобою
поруч нікого.. ти я
клич мене, чуєш, кличем..
грай на струні двобоєм..
поки не стала чужою
поки іще нічия..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2013
в этом сезоне модно:
очень!!! найти себя
быть собой это - роскошь
женственность - красота!
если не хмурить брови,
разве слегка прижать
сияние северной крови
глаз бирюзу сковать
будто бы там слезинка
держит твою кровать
хрусталью звеня уходит
тёплого лета план
несётся пружинно тигра
ванильный держа наряд
ролики дух сороковых
женщина- все твердят,
а ты сохрани невинность
кожицы гладкую прядь
одень на себя "жизнь прекрасна"
станешь тогда опасной
Ролексом стрелкой флюидом
она обернулась - прекрасно!
он развернулся - гидом
новую дверь разукрась..
в этом рокерском тоне
тушью гуашью вуалью
закоси этот взгляд раскосый
губы оставь, чтоб в масть
к дереву ногти-не когти
ладошкой своей, чтоб всласть
ему прикасаться было
цвету его к твоему..
чтобы вдруг если ножкой
чтобы он чувствовал власть
над осенью этим сезоном..
чтобы в лесу том пропасть..
да так... чтобы долго искали,
те, кто не любит страсть..
средь белого осеннего дня
этот сезон укрась..
золотом..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2013
Привет! Голубая Лагуна!
Не снятся красивые сны?
А ты зачерпни у медведя
Сияние лунной весны
Колыбелью из трав росою
Россыпь звёздную пыль
И обратится ночка
В яркий костёр Десны
Я напишу послание
Другом тебя назову
Ну, зачем нам другое призвание?
Льстить зачем нам? творить? позову?
Я не смогу.. Ты же знаешь
Как я люблю Грозу..
За то что без слов понимаешь..
За это.. Благодарю..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2013
Машка,Мишутка,Марыська...
Марья Мария Ремарк...
Осенью пахнет, зелень
Не отпускает свой парк...
И не говори, что жестока
Да, я прощаюсь, лечу
Пришлю тебе рифму с Востока
На площадь гитаристу-трубачу...
Ты её раскинь узлы в сторонку
Голос одолей печаль-воронку
Она будет слушать будет слушать
На условия твои раскроет рот...
Белые манжеты приготовит
Завтрак сладкий скажет мой пилот,
Это потому что я другая...
Это потому что с года в год
Писем начиркала не мигая
Светофором галочки тряхая
Лиственница строгости джек-пот...
Кто она тебе? Колёса Рая?
Да, и ты, казалось, ты не тот...
Женские Бермуды... С островами...
Не увидит...В клетчатом узоре
И не говори что я жестока
Я хотела малость... лишь любить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2013
она входила в жизнь программистом
окунала ноги в холодное море длиной меридиана
текла по венам Моцартом Шубертом Листом
высекала углы напрочь рисовала круги камешками
вдыхала воздух чайкой парила под облаками
влюблялась всё больше себя не жалея
вынимала бревно из глаза и опять омывала
опять целовала берег ложилась в него цепями
гвоздила холодные руки и камни её жалели
и тело её согревали дали заоблачных мыслей
и путались под ногами маленькие рыбёшки
и щекотили икры всё чаще своими губами
любила шёпотом чистым бросала монеты пламя
и возвращалась снова временем под клыками
искала белья остатки в тучки их собирала
и снова строчила строчкой и этого было ей мало
и этого было ей мало... она собирала проростки
в море солёном алым цветом цвели погосты
и плавилось море медузы клеили ночь её лентой
глаза укрывали пеплом обкуривали словами
она же ту ночь любила в день превращала скалы
скалились Блендамедом ей не нужны причалы
она входила в жизнь программистом по горло
и файлы летели лучисто птицами и лучами...
вот так как сегодня... свечами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2013
у північному полюсі тепло
дідуган кинув лапоть у грубку
і у мізках затупало вепрем
капітан! поверни свою шлюбку
я не буду! я більше не буду!
загравати до дикого сходу
по коліна в тобі... постелюся
розцілуй закохай мою вроду,
бо вже скоро ті груди упадуть
груші гупнули, чуєш в саду
а бо гірше якщо їх украдуть
в землю втиснуть, ой, пропадуть...
я сумую, так що тепер з того
ти далеко, а я осьде, тут...
задивляюся на... зорепади
загадай, бо не ті дні ідуть,
наступають колючим ритмом
в стерню миляться й голова
так болить, аж на очі намисто...
закінчились,коханий, жнива...
але ж я, приховала земельки
трохи зовсім на пригоршню літ
щоб троянду туди іскристу,
щоби тріскали дрова і лід
став водою живою у слід
пахнуть руки твої, гою гою
колисай мене, дай новий хід
очам своїм дай же волю,
то не я кажу, то-каже дід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2013
главой первой частью тринадцатой
там, на той же остановке
стоя под зонтом зажав перо в стакане
принято решение:
главу четырнадцать
пятнадцать
шестнадцать и семнадцать
оставить за кулисами, так как
ну очень уж личностно...
P/S: король на троне - правит королева
а в зале шум, который день подряд
поп-корн хрустит, как будто телом дева
проводит над главами свой обряд
танец нелепый шумный до предела
один не выдержал, встал, тихо и всё бросил
ушёл налево, бабы чё творят, и, пусть
твердят, что осень паразитка, сменила облик
девственный наряд на дерево в дневное время смело
укутала берёзку, говорят... там на диване
дремлет чья-то кошка, голоднааааааая, хозяин
говорят, ушёл из дома, правда ль, понарошку?
но дни скажу вам, просто дни летят...
летят утки в далёкой усадьбе
пьёт поэт беспросветную муть
всё для музы себя согревает
больше некому - жёны все жуть
жизнь мокает и капом в тетрадку
проливает неистовый свет
день по дню свою кисть промывает
своих вольных неоновых лет
а в округе гоняются люди...
кто за мячиком, кто на турнир
есть такие, в законе прелюдий...
ой, пока, у меня там гарнир,
скоро муж придёт, во заболталась)))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2013
мне без тебя нельзя
врата закрылись в рай
узенькая стезя
милый любимый край
листья твоих берёз
шпаги по телу слёз
не сосчитать не сосчитать
небо, прошу, не плач
горечи день уйдёт
влюбится твой палач
в хор поднебесье возьмёт
узнает он прыг и скач
ночь мне светлее дня
им не понять им не понять
листьев не дай подмять
боль лишь свинцом унять
ты мой единственный прежний
дай же обнять дай же обнять
глаз твоих бездны НЕЖНОСТЬ
мне без тебя нельзя
дождь мой осенняя свежесть
ты... лишь мои мечты
я... омут твоей тропы
мы... танец любви неизбежность...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447662
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.09.2013
хочеться елементарного...
розкрити парасольку пальцем твоїм
натиснути на курок
здригнутися почути як співає
впевнений голос твій, я крок
страху страхіття відчуваю
пробач за все, не винна я що змок...
що голос застудив ,що помирає
струна моя серед білявочок-ляльок
ходжу і хочеться елементарного...
поговорити, хоч би їз ріднею...
запитати як їм воно живеться?
чи потертись рукавом об рукав
перевірити ритм твого стуку
впевнитись в тих мегагерцях
шурхотінням плащу від дощу
заховати обличчя під тою ж парасолькою
поцілуватись, торкнутись холодної щоки
покататись у тролейбусі під номером 15,
є такий у нашому місці-кінцева гідропарк,
там змерзнути і повернутись Додому
закрити парасольку і двері пальцем твоїм
і нікого нікого не чекати
відключити мобільний і ноут
і мізки теж відключити і нирнути
під теплу теплу ковдру і заснути
елементарно...
під стук твого серця і крапель
що просяться слізно вмовляючи
голосом ніжним у вирій шмагнути
відкрити безмежий чарівний світ
під назвою "спокій"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2013
я стану сонцем місяцем зорею
дотепних слів забуду шалу мить
зігрію небо ляжу на алею
гарячим променем блакить
сховай...
я стану тінню озером надії
втоплю в думках мені вже не болить
той стогін твій косматі твої мрії
мовчки цілуй розірви жалю, цить
мовчатиму...
я стану... встану я спіймаю крила
поверну журавлиною в краї
де нас нема де осінь мені мила
листи писатиме де інший близ раї
кохай...
я зможу я знесу я підіймуся
вже чую чую постріл помолюся
чужинець йде до п'яток припадає
хай вцілить хай застрелить... оминає
мене...
на іншу він полює... іздаля
на мої руки скоса поглядає
поляни квітів в кошики вкладає
пір'я поскубує - не треба "вуаля"
вбий ти...
і хай моя любов не обірветься
воскресне хай під поглядом земля...
я стану сонцем місяцем до серця
до твого... застелю усі поля...
сяйвом духовним покликом життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2013
На моём покрывале сирень расцвела ярким ярким кустом звездопада
Веткой лёгкой прикрыла мне голень виски и к губам стебельковым ядом
Устремилась забилась прижала хвостом словно кистью мазком-угадом
Пухом... Белым...Ночным... Белоснежным... Конём... Унесла мотыльком снегопада
Все наброски без лжи что простым грифелём рисовал там живя водопадом
Омывал мои плечи коснулся руки снег кружился кружился и падал
На моё покрывало легло две души ветвь сирени другая отрада
Ты моя голубятня дыши не дыши наказание моё и награда...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2013
первый осколок упал
рассыпал опалы у дверцы
первым листиком сна
обогрел моё камено сердце
второй, тот что слева, внутри
якорем тянет надбит
трещины вдоль реки
толи ещё, встряхнётся
одень шоколадный жакет
и трубочку захвати
вдруг упадёшь на макет
а вдруг подмигнёт улыбнётся
солнце в бокале твоём
третью едой заедают
сьешь виноградную горсть
аленький мой убывает
камешек,что сапфир
солнечный меньший пень
вот потому то и день
всем за калоши вливает
улыбнись, я тебе помогу
надо, сама разобью
те, что не тают не тают...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2013
-Ти прийшла?
-Так.
-Чому?
-Я не можу без тебе спати.
-Тобі холодно?
-Ні, мені погано.
-Я чекав на тебе, лягай, я зігрію тебе.Тут не дуже комфортно,зате тепло.
-Поцілуй мене.
-Поцілую, а якщо коні почнуть реготати? Ти не будеш пручатися,чи знову мені прийдеться шукати в оці соломинку?
-Не буду, а якщо вони мовчатимуть? Що тоді?
-От тоді... Тоді я тебе роздягну... І закидаю сіном... Бачиш скільки його тут, все ж таки є відповідальні люди, треба йому віддячити,добрий сусіда.Мати стільки свого клопоту і так відгодувати наших коней)
-Ти п'яний? )))
-Ні, я добрий, я дуже добрий, і скажи кому це треба? Нікому, не встигнеш і оком моргнути з тою слабинкою доброти,як тебе в мить хтось захоче проковтнути.
-Ти не хочеш на роботу?
-Не хочу, хочу бути тут, у цій конюшні, пити, і насолоджуватись ароматами сухого сіна.
-Сухого? Сіна? Без мене?
-Тихше,тихше, Діанко! Раз прийшла, поводься чемно, не порушуй арію цвіркунів...
-Де ти їх чуєш? Вони позамерзали і поховалися, та й де та тиша,чуєш як дощ витанцьовує на криші?
-То ти прийшла в дощ? Бідні мої кишені) Там лише вино, будеш?
-Хіба що з твого язичка...
-Бууудеш, я так давно хочу тебе напоїти,розумні люди кажуть-не втрачай часу на пізнання головного мозку людини, пий з ним стільки, поки не зрозумієш, що досить...
-А потім? Що потім?
-А потім,Ді, наші внуки будуть читати твої листи і казатимуть, яке ж кохання! Як же він її любив! А вона, а вона так прагнула його цілунку, що заради цього кинула олівець, і прибігла вночі у стайню, де він цілюсіньку ніч чекав, ти ж не будеш перекручувати час, вже майже світанок.
-Який світанок!? Лише пів на четверту...
-Що, правда? А мені здалося, що то сонце присвітило мені в око)))
а це ти, принесла годинник... заховай його подалі, я не випущу тебе звідси... довго довго...
-Дай я тебе поцілую.
-Тихо,тихо, коней розбудиш...
-То, може ми в дім?
-Е,ні, у м'якому ліжку і я можу))
-Оресте, я ж потім не вийду на люди, ти ж добре знаєш яка в мене шкіра, від цієї соломи... вона ж колюча і гостра як осока...
-Я принесу щось для тебе, чекай мене тут, окєй?
-Окєй...
Півгодини, півгодини нести щось, а за чим він пішов, ого, стільки пляшок... він і справді тут мав затриматись. Привіт,Гроза!Як ви тут були без нас? А ти, Чорнобривчик! Ти не ображав її? Бачу, бачу,
розбуджу розбуджу, хто з вас тут спить? Які у вас очиська! І про що ви увесь час думаєте? А оці оберти, таке враження, що ваші очі і тут і там... Ну де ж він так довго? От треба було відразу тягнути ковдру.
-Діано, Діано, вставай швиденько, ходімо я тобі щось покажу, та швидше, бо все прогавиш.
-Та не тягни так мене, я вже встаю встаю...
-Бог ти мій!Що це? Що це за чудасія? Оресте, це що сон?
-Який сон! Це лебеді, лебеді!
-Звідки вони?
-А мені по чім знати? Хіба ми не разом приїхали? Оце то краса, цілий ставочок, поглянь які вони гарнющі! Ми будемо щасливі, ми будемо, інакше вони не забрели б сюди, цікаво, коли вони позлітались, треба поїхати до сусіда і роспитати, що це тут коїлось...
-Мені холодно, а чому вони не відлетіли?
-Вони так вирішили, не увесь час же їм збивати крила, їм набридло, а тут затишно, оце то чудова ніч, дай дай поцілуююююююююю.
-Побігли краще до коней, а на цих завтра надивимось, завтра під парасолькою...
Хто розстелив постіль? Хіба це важливо...
Тук. тук-тук. Тук. тук-тук. Тук. тук тук тук . Кап кап кап...
Пахнуть коси твої, аромати
Розігнали шалений двобій
Я на тобі малюю палати
Розливаю по стежці дух мрій
Я тобою надихатись зможу
Може завтра, а може потім
Ти до мене горнися, мій боже
Цей дарунок, це здійснення дій
Режисерської тверді рукою
Наші ролі P/S ти можеш
І я можу й кажу, о, ти мій
Відмовлятися було негоже
Від Любові у Вірі Надій...
Кожен клаптик твоєї клітини
Я омию своїм язиком
Подаруй коливання хвилини
А що потім? Розіллємо ром
Повбиваємо злючок мікробів
Зверху поки, а потім в утробі
Ми підпалимо дах у коморці
Розгойдаємо землю в добі
Розіграємо місяцем сонце
Ти для мене, а я на тобі
Прошепочу я хочу я хочу
Спати в щасті на твоїй щоці...
Ранок ранок голодні холодні
Два перевертні боки в рядні
Причесалися листями модні
І почався їх день уві млі...
Боже, боже! Де твої очі???
-
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446850
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.09.2013
вернись до мене, я ще жити хочу
ще хочу здути з коміра виття
і розтебнути й впасти з головою
тобі на плечі сльози забуття
очі закриють вії залоскочуть
вересом- квітом... вересом- життя...
життя життя життя
цікава штука, он осінь нахилила
стан тривожний прийшла без стуку
обігрітись хоче волосся змокле
пензлі розтеклися фарби барвисті
на моєму платті квітує літо
на краєчку поли до низу тягне
до пуття до ладу до верхівки
плоду чашу малює осінь
схоже як і я... я жінка я не осінь
я не вкраду ні тіло твоє краплею душі
струною зачепи я з місця зрушу
на меблі впаду дзеркалом вдивлюся
у образ твій згорнуся колобком
долоні заховаю дзвін примушу
шовковим листячком на заході вогонь
твоє серденько коливати дужче дужче
вернись до мене, вчуй, я ще жива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2013
взує він перші туфлі, бантик вона одягне
і полетять соколи вулички перших мрій
очі відчинять і впустять бісики рівний крій
у третьому ряді парта за косу її потягне...
недарма усе недарма матір накриє рядна
радісним тим прохолодним буде той перший день
вересень! дощик напевно краплями черевик
плигне в калюжу й сорочка покаже вушка язик
і засміється хвиля і намалює вітраж
на вікнах таких великих зібрано екіпаж
дорослі, усі на беріг, швиденько,луна дзвінок
то юнги штурвал приймають, у серце щемить гудок
та музика маршом гімном під прапором хто веде???
вчителю! перший учитель! колір очей не згас...
будьте нам радістю, миттю, будьте, чарівні... в час!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2013
ти такий теплий, аж занадто під цим дощем
я млію від пальців і злості... кусаю губи і ковдру
ховаю під тілом твоїм погляд жаги і бажання
і руки в сплетінні танцю штовхають солодкий горіх
над нами і головами ми стрибнули в піднебесся
у моросі змили думку, ту, що на двох, що гріх
кохатися до світанку, потім іще потягнути
у ящірки довгий хвіст
скинути і повторити запам'ятати хист...
ти такий теплий сьогодні губи твої як вата
теплих солодких днів
соком налиті сливи пахнуть
як пахнуть охоче хочу зірвати ношу
панчохи під три чорти
стеля у візерунках прошу коханий прошу
тримай, доведи доведи до тої
чарівної гілки, де найсмачніші, де ковшик
соки зіллє смакоти... ти.. ти найтепліший світи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2013
Їсти будеш?
-Ні, не буду, у мене ще три дні відпустки, і не чіпай мене. Так, так, я довго думав і прийшов до висновку. Ти давно хтіла спробувати на смак свободу - будь ласка, відсьогодні я сплю, де завгодно, тільки сам. Ти вільна, можеш іти на всі чотири сторони, ти можеш залишитись у цьому будинку і щоб не думала, що я такий вже поганий, я можу відвозити тебе на роботу, та й забирати. А коли може десь затримаюсь, то це зробить водій. Є ще один підпунктик- я можу купити тобі квартиру у місті і тоді ти, насправді відчуєш що воно таке готувати смішні сніданки. Мовчи, у тебе ще буде час зі мною поговорити, та не зараз, бо зараз немає сенсу, я у тій довгій дорозі багато чого докумекав, ти, як і решта жінок - мазохістки, які ховаються за гарними очима, прикриваючи брудні думки за шматтям одягу. І як я раніше не міг збагнути? які діти? Що ти з ними будеш робити? І в постілі, в постілі скажу тобі, ти така собі, звичайнісінька ш...ндра, я втомився знімати зірки, засяй, засяй сама, якщо зможеш... А я, мені цього більш не треба...
-Добре, добре, замовкни, я все зрозуміла, я давно це все розуміла, там, на тому піску, він все ж таки йде за планом, о, боже, навіщо тобі ці відсотки? І як мені далі жити? Кричати? Вити?
- Це вже без мене... Я досить довго витирав тобі сльози... І не чіпай ці келихи, чорт візьми, не чіпай...........///////////// Крах, я ж просив не чіпати, принеси мені новий келих, чуєш, принеси!!!
-Я тобі не служниця! Сам візьми! І для мене теж прихопи, втопимо цей будинок з моїми останніми слізьми...
-То я тобі маю принести???
Зачини двері, або я... зачиню... І ще, у тебе є час, я хочу зрозуміти,що для тебе значить, те справжнє кохання, може тоді й вип'ємо..............
Ніч, холодна серпнева ніч, чи я маю до тебе прохання? Ні, не маю, маю багато часу, за те й вдячна. Ніч, холодна серпнева ніч, запроси мене на побачення, і не йди на його підвіконня, хай він спить, не чіпляй його думи, я піду звідси трохи пізніше, бо зараз не можу, бог переплутав двері, для кого відкрив ті ворота? Не знаю й не хочу знати. Я спати? Де ж ти, мій батьку? Навіщо скажи допустив? Чому не прийшов у сон? Не попередив чому? Я немічна? Знаю, знаю, сама я караю, чуєш? І навіщо оті плоди? збирала у літнім саду?
Батьку, ти що сам прийшов? Хто тебе відпустив, тебе ж давно не пускає до мене той сивий бог. Сідай, хочеш, що? Дай погляну, дай же спитаю, а, давай просто згадаємо час, той, дитячий, чи може минулий, ти гарний такий, просто жах, і він, тільки, тільки, не буду.
Я щаслива,, о, так, у сльозах мої очі такі як у тебе, розкажи мені що небудь, не мовчи,як ти там, не знаю і де твій дім? тобі добре там? добре?, а мама? вона поруч, скажи, ваш дім, він суцільний? суцільний як небо? Що тикажеш таке? Чому? Ви не разом? Хіба можливо? Ти ж кохання тут заробив, в тебе була у цьому потреба.
Про себе? Я що, ніщо, пам'ятаєш як ти наснився, як по лісі таскав мене, як свистали навкруги звірі, і як кров на обличчі моїм від тих тьохів, від того листя, я благала тебе, відпусти, а ти ж батько мій, -ні, не злися, заспокоював так мене, обтирав те обличчя руками, до будиночку як привів, пам'ятаєш? і я згадала, потім вклав у трояндовий цвіт, всю закутав пелюстками днями й наказав-ти його лиш люби, тепер будні стали між нами...
Не торкайся моєї руки, заспокоюсь сам вже доросла, і навіщо оті замки, що ключі підібрати не просто. Ти вже краще іди, іди, чи у тебе, у тебе відпустка? Знаєш, батьку, я віру в любов, об'єднати колись хотіла, а тепер, тепер праця знов, мені біль усі ноги збила...
Ти іди, ти не чув як кричав? А куди? Усі боки вільні, і нащо мені воля та? Я під серцем її носила, а він хоче дізнатися ще... Чи кохання в душі поселилось. Та я вирву його з живцем, бо кохання, то і сваволя, і у щлюбі тримати усе - неможливо, якщо недоля посміється тобі у лице і обірве тебе на півслові. Онде бачиш, куди пішов? Поніс келихи кобилиці, а я мушу тримати усе, усередині тої зіниці. Йти до нього? Ти що здурів? Він же знову до мене гаркне, ніби вовк у нім поселивсь, я ж Діана, я ж не вівчарка... Та не горда я зовсім ні, хіба можна мені гордувати? Що я маю- все у багні, скажи як мені скуштувати того плоду, без зміїв отих, розкажи мені, любий тату... Розкажи мені хоч уві сні я у хвильку мигну і спати буду доти, поки не прийдеш, поки постіль ще гріє тіло, якщо ні, тоді сам забереш усе те, що лишила надія, десь подівся, от так завжди, коли треба ніколи немає, я горю я вже вся уві сні, наснись мені...
Боже, благаю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446073
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.08.2013
приляг на мои колени,
я холод ладонью сниму
с глаз твоих нежно-синих
пёрышком обниму
и прошепчу "я ночью,
больше тебя люблю"
просто никто не слышит
кроме небесных птиц
ангел мой сильный
сильный чистильщик
на краю, даже у бездны
стоя, поймает тебя и найду
точку, что болью ноет
пальчиком пригублю
тайны тебе открою
обогрею огнём лю-лю
пели когда-то, помнишь
мальчик мой, спи усни
я над твоей головою
чудо сейчас сотворю
что же ты солнцем проснулся?
веки зачем открыл?
пальцы зачем целуешь?
кто тебя так учил?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445575
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.08.2013
ко мне сегодня с интересом бывший приехал
-вот, гляди, на новом джипе, мерседесом
вчера добил последний порт, -
в недоуменьи, -что, мне смеха, хватает,
как и тех грузил, тебе ли чтоли, я потеха?
сходи, будь добр в магазин...
Наш магазин, на тротуаре, пешком всего-то шаг один...
Завёл моторчик и в ударе, торцом заехал,
сьёжил тмин... а хлеб без тмина, - тоже хлеб...
вода без хлора-тот же камень...
и вытекает новый блин - где взять огня
огня нет с нами, а во дворе - живёт собака
сосед купил... развесил звуками орнамент
и на телеге подкатил - привет, хозяин,
я тут махом, пока ты гдето там... работал
твою я жёнку подкрутил, что ты хороший,
но нет толку, оставил бабу, я один,
давай-ка выпьем в тихомолку о том о сём поговорим
что тратить время, а ий, богу...
бывший завёлся- ты мне чё, рога наставил?
или хочешь? ты не баранься, я её...
катал катилой, глянь, какая, и ждёт меня
её теряю? нет, мол, фин, я пить с тобой,
не собираюсь... и флягу вынул... пьёт коньяк
сосед пьёт водку не моргая...
а я... не пью... мне всё не так...
я тип за розами... пошла я...
и пахнет всюду амиак, его не слышу я слепая?
а вот и дерево, мой знак, и он длёкий, я родная...
а те пусть хлюпают...
в любви я для другого... рождена я...
и пусть всё будет впереди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2013
я иду в магазин.. не по детски хочу одеться
холодает)) так резко им, эй, на крыше, вы чё, куда деться?
я иду в магазин.. барахло теребит барахолка,
мне б обувку сменить.. так топырщится лакова чёлка
подметают газеты ночные не светятся днём?
не хватает електрики.. взять бы стразууу иии ссапогом..
осень.. ты приходишь непрошенной гостью в салон,
я бы тоже не против украсить собой тротуары
да власами пройтись голубятню сшибнуть потолком
осень.. осень.. недаром недаром..
я иду в магазин, ну зачем -то свернула к бульвару..
здравствуй,Пушкин! один, по плечу ему те пивовары
он бы выпил за осень, за смену изменчивых мин
жаль, не пью я, прости меня, осень!
и ты меня слышишь прости, я устала писать мемуары
я бы лучше носочек, один, потом, левый,один
я бы в шейку один, пронеслись поскредли ягуары..
эта осень, мой друг, на тринадцатой жду остановку
там в твою и мою.. головою и правой честь..
там для нас приготовлены Шары..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2013
Я в сон увірвався Ріком
Котом диким дерся кудись
Щоби принести ліки
Щоби зцілити вись...
Украсти збагнути й до віку
Кохати тебе, Діано!
Нелегко, без твого дурману
Не хочу й не вмію більш жить
Усюди тріпочуть ліани
Як не ховайсь не крадись
Я чую тебе, Діано!
Швидше пірнаю глибше
Відпущу?! Ага)) Повернись ...
Дай своє тіло тремтяче
Дай розігріти кров
З тобою стаю незрячим
І нетерплячим знов...
А ти заховала зорі,
Думаєш так мине?))
В радості чи непокорі
Бажаю лишень тебе
Кохати, зв'яжу зап'ястки
До більця й до синіх хмар
Будеш моя навіки
Маревом тих примар
Я украду твій спокій
Залишу себе любить
Чуєш, як б'ють копитця
Вершник ніколи не спить
Гойдає свої перепони
Тростину тримає в руці
Вітер під ним й той стогне
Що це ти вся уві млі...
Я розжену тумани
Стегон твоїх торкнусь
Немає між нами омани
Де б я не був - вернусь
До тебе, моя Діано!
Сонце руде моє
Крихітка, моє небо
Повінь моє маля,
Як тебе боги терплять?
Як тебе носить земля))
Як умиває ранком
Срібло далеких рос
Я постелю тобі постіль
Білий духмяний покос
Вирву з твого волосся
І намалюю дива
Світла моя бентежна,
Де тебе ноги носять?
Коли мені голова
Долею ниву підносить
І місяць летить й булава
Вплітає пряму крива
Серпень вересень просить
Зібрати у торбу жнива,
А дощ неслухняний, досить
Піниться й сткає в стелю
Я хочу Додому, в оселю
Де ми зустрічали світанки
Мансардові гупали ранки
І ти, моя ніжна,Діано!
Гаптувала мережками дріт
Колючки ті треба змінити
Ліс то, не Беверлі Стріт)
Бачу, я бачу вроду
Ось твій з'явивсь силует
Дивлюся на тебе як в воду
І хочу домашній амлет...
І карасів на тарілці
В сметанковому соусі... Лет
Крісло, диван, табурет...
На ньому зупинимо погляд
Люблю коли ти босоніжки
Скидаєш із нього в букет
У залі світяться хмари
Знову знову трикляті примари
Привиділось море-міраж,
Де ти сховалась у хвилях?
У мене вже скоро мандраж
Пройдеться вже й зуби сціпив
Жахливе моє чекання
Тобі ж в голові татуаж...
Нарешті зійшло мовчання
Прірва зникла з мереж
Птахою повернулась
В обійми до мене, до веж
Знаєш, у цій перукарні
Можна книги писати
Назву придумали "вест)"
Люблю Цілую Кохаю
З повагою твій Орест...
Боже! Що він тут понаписував? Оце то пОчерк!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445287
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.08.2013
Куди вона піде? Далі...
Шукати у просторі світ
Роздасть діточкам медалі
Розтопить на грудях лід...
Тримають її повіки...
Кохання в руках чоловіка
І перстень ... На дзеркалі слід
Відбиток очей крил політ...
Здалося минулося стерлось
Відчув відмолив і змовк
У терні вони у терні
Ті, що закохані, вдвох
Силу безсиллям вбити
Хіба що лиш може САМ БОГ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2013
любовь любовь -как страшны ваши стоны..
один ревнует, а иной гнобит и гномом
смотрит, то ли в нос целует, толь всё о ней
о правилах твердит сном безтелесным))
похоть качает лестью говорит кто любит?
я по пальцам сосчитаю.. как много инея
ты инеем любим..мурашками по коже
поцелуем утром в постели жизненный мотив
поднимет поглощая в зево тайны.. любовь
не пой на ухо скучны песни хрипом твоим
ты страсть мою не трожь)) она пусть тень твоя
пусть монолитом крестом на сердце на моём твой нож
кинжал, что чище, хрусталём сияет.. о, как блаженно!
земля, что под ногами, блажь, о, блаж..
наш столик.. мы в кафешке.. мы смеёмся..
мы куралесим залежи внутри.. как скатерть день
и крем-брюле на месяц каллории -так что там впереди?
двенадцать стульев? месяцев? героев?
апостолы - охранники любви..
над твоей черноволосой прядью
и главою..
иди любимый, душу береди..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444921
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.08.2013
тебя со мною нет.. и душу разрывает
уголь подсвечник и зовёт во мрак,
чтоб страстью, нелюбовью помолиться
забыть всю ложь и с губ твоих напиться
на берегу одеть суровый фрак
и перепрыгнуть чистые страницы запрячь,
прошу всю истинность в колпак
всё тленно всё уходит время бродит
как дева скоро сменит ей гопак
стрелки станцуют циферблатом
зарой свой клад и пусть земля снесёт
ржавое тело грудь, дай оборот
и засияет золотом алмазом
и станет мир коварнее помазан
миртом холодным тысячью оков
я своё сердце в проруби имею
я глушь люблю взлетаю мотыльком
владею пением птиц, но не имею
ту, главную, Цезареву волну
и клетки не имею, только прутья
впиваются под горлышко- тону
ведь всё равно понять я не сумею
язык твой рваный ,а, срывать броню
не стоит, ты же воин, ты чудесный
и у чудес твоих я вся в плену
главой одинадцать.. срываю ветку
в тесто.. опара.. значит скоро.. весна..
не беспокой и я не потревожу..
полночный свет..
и потому..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444911
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.08.2013
мой Ангел нелепой былью
король приоткрыл свою дверь
мне бы.. ну что ты, крылья
ты береги их, вовек..
вспыхнула краска на солнце
мать отворила калитку
и указательным пальцем-
ты, не моя, фавориткой
не я тебе имя, апрель
сам расцветал по закону
ты не смотри, его стоны
зов его в полночь луны
вмешайся дотронься пальцем
растегни ты же любишь рубахи
белого цвета плахи
будут тебя терзать женщины
доводы в платья не дай себя
наряжать
с лица своего улыбку -не прячь
это сила твоя в нём, только он..
зачатием может и провожать
тело чешуйка-рыбкой..
плыви, моя дочь,
а прощать!!!
в девятом пробелы..
увенчана голова..
цветом шиповника.. мелом..
любовь, как обычно права..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444191
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.08.2013
я посиджу біля вас, зовсім трішки
поки сонце за гору зійде,
там, удома, у тому кампі
остогидло, повірте, триде))
он мій друг, ми обоє хрущами
залетіли, куди? під Ірпінь))
краще б марили чіками й пнями
захтілося дурню пісень))
я веселий, я дуже веселий
пляшка пива, Бердичівське,п'ю
це ж то краще, ніж там десь забити
і прогнати, о, ту пургу
під Одесою я у підвалі по пів року
не бачив світ, а їм що? їм давай магістралі
ой, туман, подивіться як ліг,
мов овечка, що гнеться додолу
все шукаючи ту траву, хочте я вам цікаву казку
правда є в ній, всі бабки відтіль
переконаний в цьому, бо лавки
у селі моїм жнуть фітіль, а мій.....
батько, мій батько втопився,
на рибалці вище колін я зайшов у те,
кляте болото, і кажу собі стій, сину стій..
для чого живу? -не знаю, матір жаль
зараз буде кричати, оту землю згадає
й під хату кине горщик, а я- підійму..
скільки зможу підійму й до хати
ту істерику пригублю..
з вами тихо так і спокійно
ніби статися мається щось
я не хочу, не хочу потрійно,
а ви вмієте зранку? щоб дощ
стукав стукав от так як це серце
ви, повірте, я маю його..
клята пляшка, оце то перцем
по живому зашили його,
ви що швачка?
йо-ма-йо..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2013
остановим давай мгновение
на минуточку, мне ль понять?
твои мысли касание взгляды
омут трение не унять.. а.. не надо,
давай оставим зелень дуба иглу сосны
видишь небо какое над нами?
ни зубца ни гадюки пилы..
только пыль вместо луж клубнями
всё для птичек.. где же они?
кувыркаются, голубями притворились
ненадолго, -нам до весны..
один шаг.. одна линия.. нитью
и душа.. ты прости, мою душу, прости
меня нет, только там.. я прытью
вновь зжигаю.. горят мосты
подымаются гребнем и литью
кашалотным брызгом в тосты..
замаячили.. вот и она
ни какая- нибудь сегодня
настоящая буря-волна
седьмая..
глава в поиске.. мгновение..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444070
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.08.2013
отпускаю, прости, отпускаю
не знаю смогу ли, не знаю..
как дальше? смогла -дожить
дотянула, безмолвием - таю..
межигорской долиной свет
столик твой переполнен.. маем
и глаза, что в тумане.. Кэт
я напротив, я всё понимаю
не ищу я, поверь, ответ..
все ответы как ночь листаю
а, знаешь, люблю я букет..
только губы твои - отпускаю
до утра отпущу нет нет нет..
пять минут между нами лица
перевалы ограды столица
и плоды, завтра будет пица,
и закрутит меня.. жернова
на груди, а под грудью птица
ты услышишь услышишь слова
отпустить хочу,не проститься
дубль пятый.. та же глава..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443563
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.08.2013