Володя з Тополівки

Сторінки (1/44):  « 1»

Наївся туманів

Наївся  туманів  як  мила  дурний
Розпатлані  з  досвітку  сни  догорають  в  каль"яні
Я  сам  їх  ще  з  вечора  дер  на  бинди
Але  ж  бо  були  такі  кольорові!
І  як  це  сказати?  Ніби  трішки  духм"яні?
Якісь  образи  нові  ведуть  до  мети
В  країни  казкові
Ти  хочеш  спитати  -  я  п"яний?  Та  нє
Ти  пойми:  наші  сварки  почті  побутові
Я  лазив  в  "інеті"  -  таки  не  знайшов
Таких  гарних  як  ти.  І  ти  знаєш  -  толкову
Спіноза  чи  Ман,  чи  Конфуцій,  чи  хто?
Я  просто  мужик  в  кашемірнім  пальто
І  я  стану  героєм!  Якщо  ти  мені
Того  жезла  до  рук  припаяєш
Мій  подвиг  для  тебе  -  це  подих  в  вікно
Ми  пересварилися  вчора  чого?
                                                                 Ми  не  знаєм...
І  я  свої  сни  подер  на  бинди
І  ти  після  вчора  зализуєш  рани
Ми  так  дуже  хотіли  дочекатись  весни
Ти  віриш  -  чи  нє?
                                         Я  сьогодні  не  п"яний

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2015


Паперові сни реальності…Алці

Вийди  в  ранці  в  садок  -  там  дозріли  вже  наші  клубніки
Я  вночі,  поки  спала,  це  все  тобі  домалював
І  роси  на  листки...
Я  розставив  риски  і  просив  безтолкового  нашого  Ніка
Поки  спиш  щоб  він  тоже  ще  трошки  поспав
І  тебе  в  намальовані  мною  клубніки  пустив
Я  просив  -  день  настав
І  заварений  чай
У  тій  кружці,  що  ти  в  нюю  грієш  долоніІ  
І  розломаний  мною  для  мене  цей  спечений  хліб
Я  свій  осад  відстою,  я  язви  тобою  загою
Я  візьму  тебе  в  руки,  ти  мене  на  поруки
І  за  те,  що  ти  потім  полюбиш  мене  -  я  простив.
В  паперовім  садку  -  паперові  черешні
То  чого  ж  на  губах  їхній  сік  як  реальна  запечена  кров?
Я  терплю:  ти  проснешся  І  я  тебе  знову  притисну  нарешті
Я  вкусив?  Ти  не  бійся.  Це  просто  черешні
Я  любив?  Я  любив!  Я  так  больно  зробити  не  міг
А  фінал?  До  фіналу  нам  сорок  п"ять  років
Твоїх  сліз  і  пробачень.  Моїх  сліз  і  пробачень.  А  як?
В  нас  на  блендері  збито
Нашу  сіль,  біль  і  страх  -  всьо  під  током
Сірі  люди  назвали  кохання  пороком
А  я  домалював...
І  десь  в  мене  в  кишках  дійсно  дуже  глибоко
Б"ється  жилка:  а  справді  моя?  А  моя!
І  не  важно  хто  зверху
І  зовсім  не  важно  що  деколи  боком
Цей  акваріум  мій
І  сюди  підселяти  нікого  я  не  дозволяв.
Вже  заварений  чай  і  цукру  як  любиш
Я  сьогодні  не  віриш?  Пів  ложечки  не  добрехав
Ти  в  мене  зараз  проснешся
І  я  тебе  знову  притисну  нарешті
Я  одужую  -  чуєш?
За  вікном  шелестять  паперові  черешні
Ти  проснись,  посміхнись
                           Я  сьогодні  щось  вічне  пізнав

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558389
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2015


Голос з унітазу

Сиджу  сука  плачу  за  долю  свою  собачу
Я  плачу  сиджу  -  а  нащо?
А  що  нам  робити  лишилось  ледащим?
Хто  робить  -  той  має.  Хсо  любить  -  той  знає
А  я  як  горох  при  дорозі
Чи  ї..бут,  чи  потопчат,  чи  до  грунту  прижмут
Я  ж  навіть  сказати  словами  не  взмозі...
Я  льотчиком  хтів.  І  моя  заплакана  мама
Хотіли  -  зробили  -  ростили  -  а  виросло  я
З  "довгим  ху...м.  Я  буду  робити  так  само?
Не  поет,  не  пожарнік
Ай  я  би  пішов  за  пороги
Та  там  "гради"  пезд..ють
Там  окремо  в  Героїв  і  руки  і  ноги
Я  тут  посиджу.  Попишу  вірші  в  туалєті
Ти  приспи  "мужика"  бо  в  нього  "ісканія  еті"
                                                                                                       Пока...
А  завтра  я  знов  куплю  пива
Хотіли  -  любили  -  зробили  -  ростили  -
                                 реаліті-шоу.  На  живо
Я  не  понімаю
стільки  праці  в  сміття.  Підріс  організм
Жере  і  ї..бе  і  бухає  ледаще  -  А  ДЛЯ?

Сьогодні  бухаю  а  завтра  до  церкви
Мій  шлях  за  пороги
Пацани  ви  приймете?
Зробіть  мужиком  бо  так  тяжко  -  їй-богу
Бо  пора,  бо  прийшло
Бо  завтра  вже  буде  завтра
Щось  дійшло?  Щось  дійшло
Пора  завершати  "куплєти"  нарешті.

Вчора  Скрябіна  вбили
Щось  робиться.  Хтось  у  моїй  Україні
Ці  могили  намножив  і  мій  шлях  за  пороги
Бо  хто  як  не  я  за  моїх  Героїв
Вас  гарно  в  рядочок  положить?
Я  УКР!  В  мене  прапори  два!
Пшениця  і  небо  для  моїх  дітей  на  одному
На  другому  кров  і  земля
І  я  не  віддам  їх  нікому
Пацани!  потримайтесь!
Ще  чуть!  ще  чуть-чуть  я  Вас  прошу
Додай  мені,  Боже,  до  віри  ще  сили
Занадто  вже  довго  ми  миру  просили
Я  зі  світлом  в  душі  і  в  серці  з  Тобою
Міняю  калаш  на  зошит

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2015


На антресолях

Як  "однорукі  бандити"  в  рядочок  стоят  -  конфіскат
Так  старенький  Їжак  нікому  мабудь  не  потрібний
Припорошений  пилом,  на  китайську  ігрушку  подібний
Лиш  деколи  очі  від  темного  пива  горят
Лиш  деколи  точиться  сок,  як  обніме  березу
І  то  лиш  весною,  і  то  лиш  коли  він  тверезий
І  то  лиш  коли  не  два  раза  підряд
Щось  знов  заскиміло,  і  це  навіть  Нік  не  залиже
Мені  б  твою  силу,  мені  б  твої  токи
То  б  Алка!  Я  б  вижив!
Коліна  трясуться  -  накиньте  попону  на  крижі
Відміряні  кроки,  розставлені  крапки
А  чогось  з  кожним  роком  я  ніби  не  з  вами  -  а  мижи
Вам  нанесені  мною  розпатлані  рани  мене  усе  більше  болят  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2015


В метрі…

Ай  дай  нахаркаю  хоть  щось  до  свого  зошита
Добав  до  мого  терміна  ще  25  хвилин
Дорога  -  жесть  "Осокорки  -  Св"ятошино"
Не  треба  сука  лізти  через  тин

Я  впруся  в  двері,  в  ті  що  відчиняються
Наплачусь  в  незаслиняне  плече
Наплакався.  А  все  одно  пече
Відсапався:  -  і  знов  "Осокорки  -  Св"тошино"
За  мною  слід  кровавий  потече...
По  рельсах...Лиш  антенки  штрих-пунктирами
Недосконалий  в  поїзді  зв"язок
А  в  голові  лиш  фраза  -  ніби  ток
"Не  притуляйся,  падло,  бо  відчинемся"
Підступний  холод  лізе  до  кишок
Та  страх  пройде  і  потяг  вредний  спинеться
Драбина  чарівна  думки  зупинить  ці
Й  тонелем  білим  в  небо  поведе
І  я  ж  побачу  світло?  Там  ти  де?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2015


така в цьому році коляда

Дуже  файна  зірка  встала
В  петнадцятім  році
Христос  в  яслах
А  ти  Боже  на  чиєму  боці?
Ми  зробили  кутю  з  медом  -
А  вона  солона
Чи  з  сльозами  чи  з  кровою
Чи  може  з  земльою?
Може  Боже  Тобі  смішно?
Що  ми  чорноземи
Своїм  м"ясом  придобрили
Кому  цього  треба?
Путіну?  Чи  жидам?
Чи  може  калікам?
Що  живуть  по  Європам...
Хто  накукурікав?
А  ти  Господе  проснися  -  
Христоса  послухай
На  Вкраїну  подивися  -
Ми  корчимся  в  муках
Наші  діди  в  війнах  мерли
Подай  злидням  руку
Наші  Діди...Наші  діти
Тепер  сиротіють
Бо  знов  "гради  над  Донбасом
Дикі  вітри  віють
Сидять  хлопці  у  наметах
В  снігових  заметах
Над  вертепом  зі  рка  встала  -
Христосе,  то  де  ти?
Хлопці  мруть,  а  діти  плачуть
По  містам  і  селам
Якась  в  мене  в  цьому  році
     колядка  не  весела

Ви  господарі  не  смійтесь
Що  співав  не  складно
Ви  килимами  хоч  накрийтесь
                   А  мені  чось  в  падло

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549572
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2015


Пацанам…

Заплпкали  хмари  два  хлопці  з  "Айдару"  лежат
Їм  скучно?  Їм  нудо?  Чого  на  ріллі  мерзлій  сплят
А  спати  не  хтіли  вони  боронили  цю  мерзлу  ріллю
Від  "старшого  брата"
А  бо  за  Донбас  і  за  УКРАІНУ-ЗА  ЗЕМЛЮ  СВОЮ
І  спати  не  хтілось,  
І  жити  хотілось-а  як?
Як  завтра  під  ранок  до  дочки  і  мами  прийдуть  і  "пацан"  і  "земляк"?
І  всьо  ніби  прото  -  непрошені  гості!
УКРАІНЦІ  Їх  СЛАВУ  ПОЙМУТЬ
А  смерть?  Їхня  смерть  і  на  моїх  руках
Бо  я  тута  їм  блін  і  сплю
Я  Віддам!  Трошки  ЇхньоЇ  смерті
На  руки  і  душі  і  вам.
                                 Хоть  чуть-чуть




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2014


мому сонцю моїй Алці

Три  краплі  весни  надави  із  сосни
І  накапай  в  свій  чай  зелений
Ти  придумай,  що  я  вже  приїхав
І  себе  притисни
                                   До  мене
Ти  подмухай  на  руки
Любов  не  живе  у  холодних  долонях
Він  до  тебе  простукав  а  я  залишився
                                 На  зимнім  пероні
Дикий  край.  Дикі  люди
Намотані  сни  на  руку
Я  заплутався  в  шарфі.  Москву  їсть  туман-
                                 Він  до  тебе  простукав
Аби  ніч  згризла  день.
А  совість-глибоко  в  кармані
Мені  би  ..водкі..чи  ..піва..-
Та  нагодував  телефон  на  останні
Мені  би  пива  й  горілки.  І  рибу  руками
Я  б  витер  лице  до  снігу
Мені  би  крила  чи  ніж.  Чи  в  ребра  чи  між
То  я  б  долетів  чи  доїхав
А  ти  закутайся  в  ковдру
Грій  руки  до  чаю  і  думай  про  мене
Я  сьогодні  наївний  -  ти  вже  вибачай
День  народження  Мами  -  я  дурний  і  шалений

       Як  їхав  -  спішив.  Я  не  залишив
                                                 Кілька  слів,  поцілунок,  і...
                                                                                                                       Пробач

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2014


Природо-знавство…

І  знову  осінь  підставляє  ліву  щоку:-
"Ай  дайте  доспівати  їм  пісень...
                                                                       Цим  листям...
Їм  хоча  би  день
(В  цім  році  хоч  метеорологи  нівроку)-
Ця  пісня  їх  вам  ще  не  раз  присниться
І  тінь  мереживом  на  лицях,
                                                                       І  запах...
І  запах  тих  густих,  покручених  вишень..."

Та  вже  мороз  рівняє  шанси
Він  не  чекає-  він  бездушний
Холодної  зими  слуга  слухняний
Вже  до  оскоми  соснам  соки  сушить
Вбиває  листя,  від  своєї  влади  п"яний
І  трупи  падають  на  мерзлий  грунт  до  моїх  ніг
Їх  скоро,  скоро  похоронить  сніг...
Вже  майже  до  кінця  добіг
Листопадовий  танець  полум"яний

Зима...
Зима  керує  балом  мудро
І  я  вже  дихаю  на  повні  груди  груднем
І  все  завмерло  у  гармонії  і  ліні...
Все  чисте  і  стерильне,  але  з  кожним  днем
                                                                                               Коротші  тіні.
Потроху  забуваються  пісні  різдв"яні
Вона  була  така  прекрасна  у  ві  сні  -
                                                                                               Моя  природа...

Та  знов  бушують  вітри,  знов  повстання
                                                                       Зима  в  агонії
Весна  зажерливо  блакитний  сніг  зжирає
Під  поглядом  жорстким  сніжинки  корчаться  і  тають
Дерева  чавкають,  сосуть  холодну  кров-
Де  не  копнеш,  у  них  кругом  коріння
Все  чорне  й  мокре.
І  ось  вже  на  палітру  чорно-сірих  ліній  знов
Із  гною  лізуть  перші  білі  плями  пелюсток
На  сцену  вийшли  нові  покоління
Бездумно  п"ють  коктейлі  вітамінні
І  вже  землі  не  видно  з-під  квіток...

Наївні  квіти  віддаються  бджолам
Так  чесно,  так  відверто...
Та  вже  й  вони  неначе  гумкою  підтерті
В  бутонах  зародилося  нове  життя
Інстинкт  незайманість  відтяв
Бо  це  все  для!..  Насилу  літо!
Я  в  шортах!  Сонце  сушить!
Все  чотко!  А  природа?
Природа  не  нарушить.  Цикл.
Квіток  і  бджіл  продукти  -  це  овочіі  фрукти
                                                                                     Я  наляв!
Таки  за  осінь.Зніми  носки  і  тоже  ноги  в  воду
Лови  мої  віски  губами
Я  з  ними  в  ритмі  досі...  
                                                             І  ПРИРОДА!  




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2014


*****

Не  зовсім  вмер,не  зовсім  жив,  не  зовсім  провинився
Кудись  летів,  кудись  валив,  на  щось  насрав
                                                                                     Аж  потім  подивився
Назад.  Ай  бл..я!  Та  це  ж  не  я  -  я  ж  так  не  можу!
Я  ж  був  Казей,  потом  Еней,  тепер  Морозов?
Яке  ж  це  падло  напускає  вроки  на  всі  боки,  Боже?
Які  пороки  заставляють  суть  забути?
Десь  напаскудити  й  заснути?
Й  чекати  тихо  в  ліву  руку  ртуть  як  дозу...
Від  правди  мутить,  чи  від  вина?
Чи  в  цьому  винна  мексиканська  кухня?
Я  вчора  так  багато  усього  напоглинав  
А  сьодні  би  продерти  кисляки  і  пива  б  хоч  пів  кухля!
Пробачте  Їжака!  Пустіть  в  тролейбус  без  грошей  -
Я  тут  транзитом.  На  Вашім  рейсі...
Пойміть,  така  фігня,  бо  тільки  що  лишень  розбіглась  свита.
Що  шпага,  що  пальто  лишились  десь  в  чиїхось  будуарах
Повірите,  мій  милий  контролер,  -  я  б  Вас  обняв  -
Та  Вам  лиш  гривня  двадцять  п"ять  -
Моїх  обіймів  Вам  мабудь  буде  замало...
Ментів  не  треба!  -  Ви  б  вікно  -  те  що  до  неба
Залишили  привідкритим
Ай  я  б  махнув!  Я  б  полетів!  Та  діти!!!
Я  перед  ними  до  кінця  ще  невідмитий
Моя  душа  чогось  зробилася  липка,  як  сажа
Що  не  самий  сильний,  добрий  і  розумний  
Я  мабуть  їм  теж,  колись  потом,  таки  розкажу...
                                                                                                     Чи  самі  поймуть...
                                                                                                             Чи  хтось  підкаже...

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2014


Від дебатів до дебатів

Сніжинки  сумно  падають  в  вікні
Оплакуючи  свою  гірку  долю
Заплутавшись  в  сухому  бур"яні
До  завтра  в  небуття  зійдуть  з  водою

До  ранку  злиже,  вип"є  їх  земля
Насичуючи  свою  чорну  душу
Зригне  болотом,  плюне  чорним  плюшем
На  капці...  Це  до  чого  я?

Ага,  згадав...  Хотілось  про  сніжинки...
Про  їх  заблудші  душі  в  бур"янах
Там  за  вікном  так  холодно  і  сумно
Там  за  вікном  сніжинок  так  багато
Спішать  розтанути  бездумно
Між  бур"нів,  цинічних  і  пихатих

Мороз  -  цілитель  видно  їх  забув
Щось  перетерши  з  хвилями  Гольфстриму
Потом  згадав,  опам"ятався,  та  не  стримав
Перечепившись  за  облізлі  гори  Криму
Чи  загуляв,чи  забухав,чи  до  нової  дачі  завернув

Про  них  згадає  матінка-зима?
Кому  вони,  сніжинки  нафіг  треба?
У  неї,  мами,  блін,  свої  потреби
За  нею  плачуть  і  Брюссель,  і  Колима...

Про  них  згадає  Юний  бахур  -  вітер?
В  чистих  руках  передрилює  в  місце  мрій?
Не  може.  Руки  вп"ялись  в  вісь  з  трьох  літер
Не  відпускають.  -  Я  не  крав!-  кричить:  -  Це  мій!!!

Почали  танути  від  вітру  ніжні  душі...
Першопричина  сотворіння  кришталю
Як  не  морозів,  то  хоть  заморозків,  стужі
Не  стужі  -  то  було  би  круто  дуже
"Хоть  как  бы  абы,  лиж  бы  КаПыУ!"-

Ці  злидні  добре  вміють  торгуватись
За  двоє  виборів  вони  продали  стільки  голосів
Що  навіть  аферисту  Бушу  вс...тись
А  в  мене,  як  в  поета,  не  хватає  слів

Та  нова  зірка  стала  над  вертепом
І  нова  Рада  править  нам  закон
Пахан  Великий  йде  донецьким  степом
І  знов  запахло  сімдесятирічним  склепом
І  знов  почувся  скрип  коліс  "ворон"

Запахло  м"ясом,  вже  не  до  Морозу
А  хтось  ще  вміло  черкнув  сірника
Хтось  третій  сорт,  "бандери"  -  злидні  голі
Ахтось  нас  "пазбавляет  языка"
Хтось  за  свободу  -  хто?  "Да  мы  вас  кормим"
Хтось  за  історію  -  та  ж  всі  ми  козаки!
Хтось  хоче  мову  -  ми  порвем  вам  морди
Хтось  хоче  слова  -  пий  і  не  пе...ди!

Той  був  провладний,  гарний  і  нарядний
Цей  був  облесний,  гордий,  дужже  чесний
Найшла  коса  на  камінь  -  хто  кого?
Та  чуби  репнули...Пройшли  дебати  бурно
Той  править,  цей  керує  на  місцях
Все  слава  Богу:  чинно  і  культурно
Народ  щасливий  -  всім  забили  цв"ях
Чуть  нище  крижів.Рижий  вже  не  встане
Як  це  не  рай,  то  скоро  рай  настане
Та  знову,  традиційно  на  костях...
                     .  .  .
Бандери  мирно  пашуть  на  Європу
Москву  і  близлежачі  регіони
Від  злиднів  і  нужди  Господь  бороне
Від  неприємностів  менталітет  рятує  жопу
Та  вже  розлетілись  на  пошуки  "ворони"
Скриплять  колесами...(за  свої  адіоми
Я  дякую  горбатому  Езопу)

Кацаби,  що  продались  москалям
Чи  москалі,  що  лижуть  зад  кацабам
За  цю  термінологію  звиняйте
Я  не  філолог  і  не  політолог,  не  арбітр
Я  був  і  там,  і  там  -  кругом  солоний  вітер
І  тут  і  там  -  Здаров!  а  не  Саплям!
І  в  них  чекають  тата  вдома  діти

Вони  виходять  гордо  з  прохідних
Вихаркуючи  з  кров"ю  клапті  сажі
Бо  він  казав  -  за  них  кістками  ляже!
Бо  він  поклявся:  він  один  із  них
А  то  що  в  грудях  хрип  це  просто  пісня!
Перечепилася  через  засохші  гланди
А  там,  південніше  уже  ідуть  шаланди:
Війна  за  шельф  між  нами  й  москалями
Татари  вже  забули  смак  баланди
Цей  теж  "  Атэц"  як  той,  що  був  з  вусами...  

                         .  .  .
Я  сніг  лизнув  -  а  він  якийсь  солоний
Та  вірю  я  що  ті  сніжинки  безтолкові
Таки  навчаться  шикуватися  в  колони
І  буде  день,  і  буде  їжа
Ібуде  пісня  від  Донця  до  Буга!  Єдина
І  з  нами  Господь  Бог  і  Україна
І  українців  Бог  бороне!
                                                         пр.        2008р
                                                                       


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2014


У моїй руці

У  моїй  руці  пальці  невмілі  ламають  прості  олівці
Осінь  ворожить  -  кидає  на  вітер  кленові  листки
Я  знайду  лікарів,які  вправлять  мені  мої  пульси  в  віски
                                                                                                                                   Зимою...
Я  попрошу  пробачення  в  кружок  за  те,  що  я  все  допиваю  до  дна
                                                                                                                                                             З  тобою...
А  зараз  я  знаю,  що  ти  десь  далеко  одна
Я  розмовляю  до  болю  із  мною  придуманою,
                                                         В  світлі  тона  розфарбованою
                                                                                                                                   Стіною
А  ти,  як  я  зможу  сьогодні  заснути,  я  прошу  -  ти  тільки  приснись
Пожалій.  Ще  чуть-чуть  і  зима
І  тоді  лікарі  у  стерильних  палатах  мене  реставрують  із  гною
І  знову,  і  знову  в  нас  буде  потом  і  колись
Хтось  дуже  сміливий  до  мене  твій  ток  приєднав.
До  грані  останього  хрипу  з  гортані
Доводить  ця  дивна  покручена  гра
Простий  олівець  не  відтворить  графітом  аспекти  добра
І  я  розумію,  що  в  цьому  не  винні  ні  ти,  ні  стіна
І  в  цьому  напевне  наш  сенс,  наша  ціль  і  вина
Горіти  до  смерти  у  цім  мижи  мною  й  тобою          
                                                                                                                         Двобою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2014


заспівай…

Заспівай  но  мені  ритуальних  пісень
Не  сварися  на  мене  тепер
В  мене  св"ято  сьогодні  -  рівно  місяць  і  день
                                                                                           Як  я  вмер...
На  натільнім  хресті  вийшла  кров
На  зап"ястях  і  босих  ногах
Рівно  місяць  і  день  яке  я  вмер,  а  потом
Появилися  біль,  жаль  і  страх...

Залишив  слід  зубів  на  червоім  соску  
Як  пішов  -  свої  коми  підтер
Я  писав  свої  вірші  на  вічнім  піску
Я  ніколи  не  думав,  що  буде  потом
А  потому  я  просто  помер...

Ти  про  мене  погано  тепер  не  кажи
Ліпши  прсто  змовчати:  "Ну  шо  ж?
Перед  тим  як  померти  -  він  якось  ніби  жив,
Перед  ним  ніби  жили  також..."

В  св"то  довгих  одеж  ти  за  руки  візьми
Моїх  двох  безтолкових  дітей
Десь  є  кам"яний  хрест  -їх  туда  приведи
по  дорозі  навчи
       Їх  співати  цих  дивниих  пісень.
         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2014


Навзрид заплакали лелеки

Навзрид  заплпкали  лелеки  -  вже  весна
Пора  летіти  в  землі  дикі  і  далекі
Пора  з  теплом  прощатись  -  на  Україні  лід  розтав
І  строяться  ключі
                             І  тягне  їх  инстинкт  до  свої  Мекки
І  знов  в  полоні  вітру  дзвенять  як  струни  жили
І  рвуться  м"язи  від  напруги  
А  хвилі  шепчуть  -  ви  достатньо    вже  в  Раю  прожили
А  хвилям  дивно  -  вам  потрібні  ці  потуги?
Молодші  впали  б  якби  старші  стрій  не  сторожили
Вони  долетіли  
Построять  гнізда  на  згорілих  хатах
На  непідрізаних  грушках  патлатих
Життя  їм  вернеться  на  їм  звичайні  круги...
Їм.  Ми  ж  бідні  і  дурні  чекаєм  з  неба  манни
І  лежачи  удома  на  диванах
Спостерігаєм,  як  там  мерзнуть  на  майданах
Голодні  люди  від  Донця  до  Буга
Нам,  холуям,збиратися  зарано
Нема  кальсон,не  відпросилися  з  роботи
А  ще  кредити,  злидні,  діти...  І  їхати?
А  я  б  поїхав!  Але  шо  ти?  
Та  ми  ж  за  них!  
Але  пока  що  дома  почекаєм
Пока  ті  на  майданах  догнивають...

Прийшов  момент,  що  навіть  день  один
Нас  ділить  хто  гівно  а  хто  громадянин

Я  на  стару  тополю  колесо  прибив
Нехай  лелеки  знову  прилітають
Пройдуть  роки  і  мої  діти  підростуть  і  запитають
Як  тату  ТИ  той  грудень  пережив


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2013


Морозить…

Морозить.  Сніжинки  за  шиворот
Піднятий  комір  пальто  -  тепло  не  спасе
Написане  в  тамбурі  під  перекури  ессе  
Чогось  получилось  якесь  ніби  трошки  на  виворіть

Я  так  прагнув  в  дорогу,  і  дякую  Бо"  між  тостами  рванув
Ускочив  в  вагон  -  паровоз  свої  кишки  продув
І  я  не  заснув  поки  слово:"вагоновожата"  не  виговорив
Не  треба  мене  обіжати  за  то  шо  я  лох
Лиш  в  поїзд  вселіть  і  не  виганяйте  на  вигоні
Пойміть  -  Тополівський  Володя  -  якщо  лиш  дозволять  -  напише  за  двох
Дайте  збити  на  пол,  і  попіл,  і  Ви  мені
Навішані  штампи  пекучим  тавром
Чи  точним  ударом  в  передсердя  кайлом
Чи  поглядом  очів  відвертих  теплом  -
                                                                                         А  виведіть
Я  постіль  не  брав  -  бо  смислу  нема  -  відісплюся  потом
І  докурена  знов  папіроса  до  тла  не  додала  тепла
мене  ніч  не  пройме  -  бо  вона  за  вікном
І  поки  я  їду  незайманість  Вашу  хтось  може  займе
Хтось  можливо  пойме  
Вашу  душу  і  кров  відчує  як  я.І  нутром.
А  я  своє"  відлітав.
Я  поліз  на  своє  бокове  і  накрився  пальтом
Сірий  ранок  мені  немитий  перон  і  будун  принесе
А  Ви,  якщо  зможете,  то  дочитайте  це  дике  ессе.
Там  між  цим  всім  гівном  є  мої  почуття,
Ви  котресь  собі  виберіть...                                                                                                            

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2013


Я вірша дописав…

Я  вірша  дописав...
А  кому  похвалитись?  Собі?
А  кому  це  ціково,  крім  тих,  що  живуть  на  дзвіницях
Я  ходив  і  шукав  розуміння  в  їх  воскових  лицях
 Я  чекав  розуміння  в  їх  ясних  зіницях
Лиш  потом  зрозумів:
Я  як  слон  у  ляльковій  крамниці  -
                     
                     А  на  мене  дивляться  лише  недбало  пришиті  ГУДЗИКИ!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2013


Зі сну…

Зі  сну  думки  завились  у  спіралі
Чи  від  роси,  чи  від  солодкого  туману
Чи  від  із  вечора  недовідспіваних  пісень
Відкрились  очі  -  ще  чуть-чуть  і  день
Ай  мама!  Не  буди!  Я  зараз  встану...
Але  будильник  задзвенів  по  жилах  током
Як  в  морду  зимної  води  -  пора  старий  до  праці.
Як  був  малим-мене  ніхто  так  не  будив.Жорстоко.

Тепер  своє  кіно.Інтерпретації  проходять  боком
І  дзеркало  пускає  вже  не  зайців,
Не  відкриває  шлях  чудним  фантазіям
А  лиш  показує  сумну  життя  реальність...
І  я  щось  хочу  пояснити  їм  на  пальцях
Своїм  картавим  язиком,  невмілим  словом.
Всім  цим  бездушним  людям,  що  навкруг
Чого  ж  навколо  мене  з  кожним,  кожним  роком  
Круг  вужчає.  Це  не  петля?  Ай  бля!

Я  так  почав  писати,  як  би  бухав  три  дні  з  пророками
Я  б  так  хотів  би  замішати  глину  мижи  пальцями
Та  все  ж  не  вийде  вже  нічого  путнього
Бо  ми  давно  вже  не  шукаєм  суть
А  лиш  пливем  між  грошовими  блін  потоками
Колотим  олово  і  ртуть...А  толку!Толку!
Боже  !  Дай  заснути!

Хай  зайчики  присняться  на  стіні
І  я  в  зелених  шортах,  в  будьоновці,  
На  бабчинім  льоху,  керую  полком.

       P.S.Передостання  папіроса  догорає...
       Будильник  вже  наведений  чекає:
       Бо  в  нього  ціль:мене  підняти  і  змішати.
                                                                                       З  буднями

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2013


****

22:25...
     Ти  десь  спиш,  а  я  роблю  собі  сумну  папіросу
     Вітер  небо  колише...Їде  криша
     Від  того  що  ти  там  сама...
     Сама?  Я  в  історії  цій  два  абзаци  пустими  залишу
     Я  у  вітра  попрошу  
     Щоби  він  їх  не  перелистав

     І  як  в  моїм  натільнім  хресті  живе  правосуддя
     Ці  невмілі  рядки  я  забуду,  якщо  дорахую  до  ста
     І  нестримний  азарт  
     Заповзти  під  надгробки  голодного  грудня
     Я  багато  хотів  -  та  я  навіть  не  дорозказав
     Як  гарячі  піски  прилипають  до  мокрих  підошвів
     На  прекрасні  куски  перетворим  немиті  миски
     Не  для  нас  ешафоти  будують  у  центрі  базарної  площі
     Не  про  нас  в  хрестоматіях  пишуть
     Наші  душі  згорять  і  не  лишуть
     За  собою  балади,  романи,  казки...
     
     Ми  простий  симбіоз  з  чистих  мрій  і  банальної  похоті  плоті
     Добрий  Бог  веселився,  мабудь
     Коли  нашу  слюну  міксанув
     Ми  відтоді  безумно  пливемо  в  цім  коловороті
     Тидесь  спиш...  Я  погладжу  весну  проти  шерсті  і  тоже  засну...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2012


На сонячнім боці землі

На  сонячнім  боці  Землі
       Живе  десь  моя  любов
       Я  кличу  тебе  знов  і  знов
       Ти  чуєш  мене  чи  ні?

       Приходить,  проходить  дощ
       Приносять  дитячі  сни  
       Із  сонячної  сторони
                                                   теплі  вітри...                                          
       Якщо  я  десь  тут  то  хто  ж
       Як  зможеш  мені  поясни
       Кидає  до  твоїх  ніг  
       мереживо  з  снів  і  весни
                                                   і  квіти?  
       Якщо  ти  десь  там  -  то  де  ж?
       З  яких  телефонних  мереж
       Я  взнав  про  любов  і  світло?
       Пройде  прохолодний  дощ
       і  можливо  я  теж
       Відігріюся  таки  також
       І  навчусь  відділяти  свій  яд  від  слюни
       І  відтисну  добро  на  палітру...
       А  ні  -  переступлю  високий  поріг
       Мені  не  потрібно  шукати  доріг
       Закину  у  торбу  що  здобув  і  зберіг
       І  піду  проти  теплого  вітру

       Чи  дійду,  чи  знайду  -  і  не  в  цьому  ж  бо  суть
                                                                                                       а  в  процесі
       Ти  на  сонячнім  боці  в  теплі  і  добрі
       А  я  йду  в  тумані  по  крижі  в  багні
       Щось  пишу  по  п"яні,  і  L&M  догорів
       І  хотілось  кудись  -  та  закон  не  велів
       Іти  поперек  похоронних  процесій...

       Там  на  сонячнім  боці  землі
       Живе  десь  моя  любов
       Я  кличу  когось  знов  і  знов
       І  сльози  як  кров,  і  кров  ніби  ртуть
       І  шлях  кудись  в  даль  -  а  потім  в  спіраль
       А  потім  завис.  В  петлі
       І  кроки  глибокі  на  рихлій  землі
       І  слід  мій  графіту  на  білій  стіні
       Зуміють  затерти  як  тінь  на  стіклі
       Безполі  крилаті  арбітри

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2012


Зворотній відлік

Мої  руки  натомлені  -  я  ними  давно  так  не  крав
         Заморений  працею  -  в  Очах  злипається  слиз
         Дорога  моя  так  звивається  довго  і  нудно
         мижи  барахлом  і  добром  і  змарнованих  буднів
         Лиши  мені  шанс  догребти  в  точку  "Б"  на  карниз
         Скажи  їм  потом  шо  на  їхні  вінки  я  нас..в...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377632
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2012


Колискова моєї доці

До  маленької  Машулі
     Прилетіли  дві  зозулі,
     Прилетіли  тай  присіли
     Тай  Машулі  розповіли:

     -"У  далекому  садочку
     у  зеленому  гайочку  
     Ніч  плете  з  роси  світанки
     Там  живе  козак  Іванко

   Чорнобровий  і  румяний
   в  нього  коник  деревяний
   В  нього  шабля  із  лозини  
   В  нього  кулі  з  горобини

   Він  веселий  і  завзятий
   Він  сміливий  і  затятий
   Він  щодня  сидить  на  тині
   Пасе  гуси  у  долині

 Як  пройде  років  багато
 Як  приїде  з  війни  тато
 Сніг  насипе  на  Покрови
 Ваня  купить  сані  нові

 Як  не  купить  ,то  змайструе
 Гарних  коней  нагодуе
 Через  гори,через  річки  
 Буде  їхать  до  Марічки

 Буде  їхать  ,тай  журитись
 В  срібне  люстерко  дивитись
 Може  я  козак  не  гарний
 Може  я  приїхав  марно

 Бо  казали  добрі  люде
 Що  мені  недобре  буде
 В  Маші  в  косах  гарні  стрічки
 Щоки  в  Маші,  як  клубнічки

 Очі  в  Маші  ,як  мигдалі
 Губи  красні,як  коралі
 А,як  Маша  засміеться
 Всім  квіткам  світанок  сниться"

 Дві  зозулі  пролітали  
 Це  все  Маші  розказали:
 -"Маша  спи,життя  ,як  казка
 Маша,засинай  ,будь-ласка".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376845
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.11.2012


На правду помножені дні…

На  правду  помножені  дні
       Тікають  в  пітьму  навзрид
                                                 По  діагоналі
       Я  знову  вві  сні  спотів  -
       Наснилося  море  мені
                                                   В  печалі
       А  зорі  висять  навкруг
                             З  перекошеним  ротом
       І  хтось  повернув  мій  круг
                             На  пів  оборота
       І  я  вже  давно  іду
       Ногами  по  своїй  тіні
       Не  ми  починали  війну
       Не  нам  смакувати  війни
       Він  тоже  мабудь  пристав
                             За  дві  тисячі  років
       Та  хто  ж  в  Нього  прийме  Хреста?
                             Хто  з  нас  без  пороків?
       Дві  тисячі  років-тонн
                             А  слів!  Скільки  слів  про  віру!
       А  я  тільки  бачив  сон.  
                             Лиш  сон,  я  в  свій  сон  повірив
       Я  тоже  боюся  як  б"ють
                           Я  тоже  як  можу  ховаюсь  від  стресу
       Ти  в  мене  повір  хоть  чуть-чуть
                       Дозволь  недостойному  Хреста  понести

         Сказав  і  злякався...  Спітніла  рука
         Та  позаду  мільйон  безтолкових  арбітрів
         Вони  пожаліють.  Потом.  А  пока
         Натренованим  жестом  сплітають  вінка
                                                                                   Із  глоду-терену
                                   Ай  як  хочуть  надіти  !

         А  на  правду  помножені  дні
         Летять  попри  мене  
                                                         по  діагоналі
                                                                     
         Стільки  вчинків,  віршів  і  слів  
                                                                       непотрібних...
         Я  зробив  і  сказав,  ане  вдів
         Твою  сумку,  хітон  і  сандалі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2012


Хоча в моiх очах живе цинiзм…

Хоча  в  моiх  очах  живе  цинiзм
     А  в  твоiх  поселилося  призрiння
     До  мене,  але  в  мерехтливих  тiнях
     засохших  слiз  ослиз  наш  егоiзм

     I  нашi  сварки  тягнуться  давно
     В  боях  несем  приблизно  однаковi  втрати
     Та  щось  менi  вже  надоiло  воювати
     Десь  в  мене  був  мольберт  й  старе  вино

     Хоч  я  не  лiрик  i  не  пейзажист
     Та  темно-синiй  бархат  неба
     Попробую  намалювати  лиш  для  тебе
     Хай  оживить  олiя  мертвий  лист

     Я  так  давно  вже  пензля  не  тримав
     Та  капну  на  палiтру  трошки  ночi
     Лише  для  тебе,  i  якщо  захочеш
     Добавлю  в  фарби  терпкий  запах  трав

     Добавлю  в  фарби  яблуневий  цвiт
     Хай  м"ята  i  весна  тобi  лоскочуть  нiздрi
     Вiд  келиха  вина  я  вiдiрвусь,  якщо  не  пiзно
     Тебе  вернути  через  призму  лiт

     Я  можу  навiть  тиждень  не  курити
     I  навiть  цей  малюнок  подарую
     Тобi.  Тебе  на  ньому  домалюю
     Якщо  ти  знов  навчиш  мене  любити

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2012


I знов менi дорога сниться…

I  знов  менi  дорога  сниться
       Вiд  поту-слiз  липка  подушка
       Менi  тут  душно,  сум  в  зiницях
       На  сiм  на  буса  до  Галушка!

       I  далi,  далi,  ноги  знайдуть
       Де  дощ  цiлуeться  iз  небом
       Лише  вiдхекатися  дайте
       Лише  вiдсапатися  треба

       Iз  кожним,  кожним  впертим  кроком
       Все  ближче  зустрiч  з  горизонтом
       Оглянутись  хотiв  -  високо
       Веде  дорога  аж  за  контур

       Землi,  де  небо  дощ  цiлуе
       За  себе  зовсiм  не  боюся
       Я  може  зможу  йти  з  пророком
       Не  в  ногу  -  ззаду  поплетуся

       Нiвроку  роки  вже  дозволять
       До  нього  вже  "на  ти"  звертатись
       Високо.  Ноги  больно  колять  
       Зiрки.  Кровою  розписатись

       За  мною  скоене  не  важко
       Не  важно:  грiшний,  бiдний,  босий
       Як  пригорщу  iзюму  в  бражку
       З  собою  запах  Ваших  косей

       За  витвiр  вiтрiв  сльозiв  лiтри
       За  мною  вмрiяну  надiю
       Мене  пробачте:я  не  смiю
       Вас  розмастити  по  палiтрi

       Пустiть  -  мене  вже  там  чекають
       Принаймнi  я  iм  там  не  лишнiй
       Там  з  небом  дощ  про  мене  знають
       Там  небо  дощ,  як  сльози  злиже

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2012


на крилах

На  крилах  любові  залЕтим  високо  -  але  не  далеко,  я  знаю
       Я  пишу  ночами  якісь  дурні  вірші,  ногами  в  росі...
       А  ти  десь  по  пляжах,  по  паті,  під  током,
       Ти  мрієш  про  море  і  лиш  подарунків  чекаєш
       А  я  залипаю,  як  муха  в  тенетах,
       Як  жаба  у  кринці  в  холоднім  слизькім  молоці
                             Якщо  це  кохання  -  то  дякую  Бо\"  я  його  дочекався
                             Якщо  провидіння  -  то  Ти  не  мене,  Ти  її  проведи
                             Якщо  тест  на  мудрість  -  то  я  би  не  здав  -  бо  я  не  старався
                             А  заповідь  Твою  Ти  сам  написав  і  Сам  її  руку  поклав  в  мою  руку
                             То  ж  Сам  заступись,  відведи...
       Ми  знов  зізвонились,  пробачили  позавчорашні  образи
       Зітхнули  з  полегшенням  -  з  кожного  тонни  вини
       І  знов  в  різні  боки:  ти  в  своє  море,  зітхання,  загари  і  пляжі
       А  я  в  свої  роси  і  сосни,  під  свої  зірки,  у  свої  долини...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2012


Я поки ще міцно тримаю тебе

Я  поки  ще  міцно  тримаю  тебе  у  зажатій  руці
     Ти  ж  рвешся  у  небо  до  своЇх  ключів  журавлинних
     Так  довго  шукав  ту  єдину  синицю  серед  горобців
     Ночами  ходив  по  перлинах  в  інстинктах  тваринних

     Часами  доказував:  лиш  не  за  крони  дерев
     За  кронами  космос  -  ти  там  не  знайдеш  суцвітть  горобинних
     Хотів  аби  краще...  Та  лінія  крові  бере  за  живе
     Я  горблюсь  над  теплим  гніздом,
                                                                         Я  стелю  під  ноги  коври  і  під  плечі  перини
     Ти  ж  дивишся  зверхньо  на  мої  рубці:  -  \\\"Невже  заживе  ?\\\"
     Доволі  не  складно  шукати  у  комусь  причини

     А  я  так  боявся,  а  осінь  прийшла  й  заніміла  рука
     Пока  ти  ще  в  мене  -  не  помниш,  що  час  відлітати
     Та  я  вже  губами  відчув  як  інстинкти  товчуться  у  твоЇх  вісках
     І  голод  в  зелених  очах...
     І  дикі  вітри  за  вікном  не  дають  тобі  спати

     І  ріжуться,  ріжуться  крила  в  тендітних  плечах
     Вже  запах  роси  у  повітрі  -  а  мені  би  хоча  б  дописати!

                                                 .  .  .  .  .

     Сиджу  котрий  день  на  веранді  -  кілішок  в  руці...
     В  диму  папірос  і  випарах  винних
                                                                     Розкладаю  як  в  шахах  на  правих  і  виних
     І  ловить  жорстокий  мороз  сльозу  у  полон  на  щоці
     Чекаю  початку  кінця?  
                                                                     Чи  шелесту  крил.  Журавлинних.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2012


Дивився в очі…

Дивився  в  очі  -  папіроса  тліла  ,  тліла
           Так  говорили  довго  про  дітей  і  про  життя
           Пусти  ж  нарешті  до  свого  п"янкого  тіла
           Відкинь  пасмо,  замри  -  я  б  весь  наступний  день  відтяв
           Чи  рік,  чи  руку  -  я  б  не  торгувався  
           Лишень  замри  -  лиш  ми  і  червень  і  вино
           Простукав  поЇзд  -  комарі  -  гроза  -  кошлаті  зарості
           Ще  лиш  хвилинку  потерпи-  замри,  відкинь  пасмо

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2012


слова на вітер

Я  бездумно  кидаю  на  вітер  слова  -  ти  плачеш
       Ти  плачеш.  А  потім  з  холодним  натхненням
       Мене  дор1заєш  таки  без  ножа
       Вертається  хвиля  в1д  берега  в  хвилю  -    
                                                                             А  як  же  іначе?
       І  я  знову  цю  ніч,  як  наступну  без  сна  пролежав
       І  чиясь  невміла  рука  розкине  колись  на  удачу
       І  я  сонце  побачу,  і  може  із  часом  пробачу
       Себе,  що  так  люблю  себе.
                                                                             Що  курок  не  дожав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2012


Ти дав мені віру…

Ти  дав  мені  Віру,  а  потім  Любов
               А  потім  лишив  на  сім  світі  
               Якось  животіти  із  цим  всім  добром  
               Між  люде,  і  злидні,  і  діти  ...
   
               Допіру  я  поняв  -  мені  під  ребром
               Скимить-животіє  питання:  
               Я  це  все  пізнав,  пережив  і  забув
               З  харчами,  роками,  добром,  барахлом  -
               Замішав:  щось  задув  -  щось  лишив  на  потом  -
               
               Бездарно  прожив,  безтолково  слова
                                                                                     в  якійсь  вірші  ложив  ...
               Ти  дав  мені  Віру,  а  потім  Любов  
               Ти  б  тільки  сказав  -  і  печать  приложив  -  
                                     Чи  пулю  в  вісок  ,                                              
                                                               Чи  щокою  до  слив...                                                                                                                                                      
                 Я  б  і  те,  що  було,  взяв  до  рук  своїх  знов
Я  б  вдихнув  в  них  тепло  -  ай  як  я  б  дорожив!

 Та  я  просто  гравець  в  твоїх  нардах...  -ти  б  мені  пояснив                              
                                                                                               Якщо      ця  надія    остання,  То  я  б  просто  заснув...Чи  би  просто  дожив,я  б  не  рвав  собі  жил.Якщо  марно...  



...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2012


На ту вагу

На  ту  вагу  \"Добра  і  Зла\"
                   Куди  я  планомірно  підкидав  
                   Десь  грам  десь  два:
                   Десь  дав  десь  вкрав  
                   Когось  судив,  когось  пробачив  
                   Комусь  віддячив  злом  на  добро
                   Комусь  на  здачу  Віддав  свої  сніданок  і  тепло...
                                                                                 Я    випадково  наступив...
                   Розбив,  на  ноль  помножив,  розпиз*дячив!
                   
                   Всі  десіть  заповідей  в  купу!  в  блендер!  
                   А  потім  заліпив  під  себе,  і  розклав  по  полкам  
                   Знайомі  кажуть:-  \"гарно  наче\"
                   Чого  ж  тоді  з  просоння  вию  вовком?
                   Чого  ж  тоді  коли  нап\'юся  плачу?  
                   
                   А  все  одно  мені  тебе  як  кисень  треба  
                   А  нашо?  Й  сам  не  знаю  толком  
                   Мені,  поету  мало  неба?  
                   Мене,  естета  мало  било  током?  
                                                                                 
                                                                               А  запах!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355733
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2012


А я так хтів дожити до весни

А  я  так  хтів  дожити  до  весни
               А  роки,  як  та  піна  в  кружці  -  тають,тають...
               Якийсь  пророк  мені  в  дешевім  барі  пояснив  
               Що  Янголи  -  буває  так  -  також  у  вирій  відлітають...

                 А  я  ж  так  хтів,  так  хтів  в  весну  і  в  світ
                 А  впхав  в  тепло  усі  чотири  лапи  
                 Впхав  і  прилип.  А  мій  пророк  таки  не  пояснив  
                 Чи  я  туди  як  слід  а  чи  в  послід  тоді  потрапив  

                 Де  плюс  -  де  мінус?  
                 Де  тепло  -  де  світло?
                 Де  Heapi-and,  хай  навіть  чорно-білий
                 Я  ж  за  добро,  але  це  дуже  підло
                 Коли  не  знаєш,  що  арбітри  відлетіли...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2012


В "Сонце"

Впусти  мене  у  шепіт  пальців  твоїх  зимних  рук
       Навчи  мене  заснути  в  ритмі  твого  серця
       вкючи  в  мій  телефон  свою  стандартну  музику
       Скажи,  коли  кінчаєш:-"Я  в  Раю"...
       І  я  заради  тебе  переверну  світ  навколішки
       Себе  згною,  відтворюсь  з  попілу
       Почну  любити  світло:  -
       Не  лампочку,  не  свічку  а  зорю...
       Пойму  тебе  по  дотику,по  бархату  тонкої  шкіри
       Навчуся  плакати  коли  дарую  проліски
       Подивлюсь  в  очі  і  сприйму  твої  слова  на  віру
       До  ніг  притулюся  і  тихо  догорю
                                                                         
                                                               В  парах  ефіру

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2011


навпроти каміна…

Навпроти  камІн  горить...
           Я  навпроти  камІна  сиджу  третІй  час...
           Вже  восьма  цигарка,  а  воно  все  болить-
           Ай  зараз  менІ  б  напас...
         
           Ай  зараз  менІ  би  друзІв  моїх
           Або  би  мою  любов...
           А  я  б  показав  їм  мене  де  болить
           А  вона  би  пробачила  знов

           А  вони  б  засміялись-життя  не  втече-
           Не  в  твоЇх  роках  врічуть
           А  мОя  б  любов  -  обличчям  в  плече
           І  свого  тепла  -  чуть-чуть
   
           А  я  б  відігрівся  -  чого  мені  тра?
           Набігався,  знаю  мороз
           Та  хата  пуста,  камін  і  хандра...
           Я  бачу  дорогу  до  Бога  лиш  через  цироз...
 
           Ісльози  течуть  як  ртуть
           -Тяжкі  і  блистять...
           Ці  всі  патики  в  каміні  мабуть
           До  попіла  сивого  тоже,  як  я,  догорять.

                             
                                                   Шаленні  думки  -  в  віски
                                                   Як  юна  радистка  ключом
                                                   Я  б  душу  загрів  -  а  з  ким?
                                                   Я  сам  собі  -  палачом  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2011


на серці оскома…

на  серці  оскома  вже  років  чотири  поспіль  
а  гроші  -  ой  гвавт!  як  вітер  -  хоч  смійся,  хоч  плач
колись  так  любив  коли  пахнуть  дощем  твої  коси  
реальне  життя  як  по  крижах  батіг  чи  пернач  

любили  зірки,  прислухались,  що  кажуть  берези  
кидала  вінок  через  себе,  сміялась  тоді  
ловили  дівки,  сподівались  їм  тоже  повЕзе
так  бігом  постаріти  їм  теж  пощастить,  як  тобі...

я  чогось  не  догнав,  де  у  цьому  реаліті-шоу
між  прозою  й  фарсом  проходить  незрима  межа
вже  й  коні  загнав,  вже  б  пішки  до  Нього  дойшов  би
щоб  знайти  сценариста,що  ріже  нас  так  без  ножа

знайти  і  спитати:у  чому  велика  Брат  правда?
у  тому  що  я  тут  в  багні  сподіваюсь  на  щастя  і  рай?
ти  дав  нам  життя  -  то  хоч  якось  дожити  нам  дав  би
а  чим  слинити  так,  то  те,  що  нам  дав  -  забирай

я  не  богохульствую,  лиш  не  люблю  сценаристів  
я  не  філософствою,  просто  у  мене  хандра
я  чекав  по  сценарію  все  на  фарфоровій  мисці
а  приносять  частинами  й  лиють  в  корито  з  відра...

та  ми  дочекаєм  фіналу  цієї  програми
як  не  вперших  ролях  -  то  в  партері,  а  досидимо
я  зумів  прочитати  на  кістях  його  анаграми  
хоч  слідів  на  воді,  як  пішов  не  лишив  босий  БОГ...

я  конів  пустив  веселитись  на  травах  зелених...
і  коси  твої  вже  пахнуть  комусь,  як  колись...
доволі  давно  не  говорят  берези  до  мене
допили  вино,  долюбили,  доспали,  
як  хтіли  прожили,  як  вміли  зіграли  -  
                                                                                                         змирись...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2010


*

Така  необачна  моя  платонічна  любов  
 Я  знов  закохався  в  далекі  окраїни  неба
 Не  міряв-  на  виріст  хапнув  собі  крила
                                                         і  в  них  стрімголов  
 У  вирій  -до  Нього-але  ж  органічні  потреби
 Мене  як  магніти  до  грунту  притягують  знов
 
 Коханням  засушенні  гланди  вином  запиваю
 Запиваю...  Лікуюсь  потом  кон'яком,
 І  збіркою  Блока  і  чайом  із  медом
 І  пледом  кусючим,
 І  таю  під  поглядом  твоїм  засмученим,
 І  мучимо,  мучимо  ми  при  свічках  свої  "Я"-а  потом...

 Я  знову  на  себе  ті  крила  чужі  приміряю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2010


*

ти  нігтем  зачепила  за  струну  у  моїм  серці.Чуєш  звук  віолончелі?
Зламався  камертон  на  двоє...  Від  тих  тужавих  звуків...
Дійшли  вони  до  неба  і  вернувшись,захлинулись  у  моїм  
спраглім  горлі  хрипом  та  тріщину  пустили  в  старому  хрусталі
твого  бокалу.  Я  знов  невдало  сьогодні  подивився  в  твої  очі.
Для  тебе  цього  мало  -  для  мене  -  досить  щоб  до  тла  згоріти.
А  і  не  жалко:понесе  у  слід  за  звуком  в  небо  попіл  дикий  вітер.
Ти  злишся:  він  тобі  скуйовдив  коси  -  пробач  його,  він  не  хотів

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2010


до дому?

Вітер  заплутався  в  дроті-плаче  на  взрид
навпроти  вікно  в  позолоті
на  підвіконнику  свічка  горит
в  хаті  напевне  тепленько
з  коміна  дим
і  вийшов  здається  раненько
як  вийшов  ще  був  молодим

і  ніби  протоптана  стежка
по  ній  вже  ішли
і  ніби  шукав.але  деж  ти...
попробуй  знайди

узбіччя  в  глибоких  заметах.
в  них  стигнуть  тіла.
таких  же  бездарних  поетів
кому  не  додали  тепла

кому  не  поставили  свічки
в  замерзлім  вікні
пливу  проти  течії  річки
я  з  ними  чи  ні?

а  вітер  заплутався  в  дроті
душу  рве  на  куски
навпроти  вікно  в  позолоті
я  змерз  і  зморився  -  пусти

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2010


Я не контракт підписував з Ієговою

Я  не  контракт  підписував  з  Ієговою  
не  заробляв  у  нього  трудодні
йому  кінець  на  хресті  -  Богу  -  Богове
а  мій  під  хрестом  в  теплому  багні
 
я  не  торкався  до  сліпих  своїми  пальцями
не  зцілював  прокажених  й  калік
не  лазив  із  невдячними  засранцями  
в  степах,містах,  пустелях  з  року  в  рік

я  не  мішав  в  пилюці  злиднів  з  кілометрами
я  не  втішав  невдах,злодіїв  і  повій
я  для  голодних  не  ламав  хліби  на  четверо
для  спраглих  не  зронив  й  ковтка  надій

я  народився  й  тупо  розмножаюся
мій  шлях  -  іскра  в  великому  вогні
я  сам  -  ніхто,  я  сам  себе  стидаюся
із  мене  для  майбутнІх  добрий  гнІй

І  саме  страшне  те,  що  я  це  знаю
і  саме  дивне  те,  що  з  цим  живу
п"ю  каву,курю  "честер",позІхаю
диван-базар-вокзал-хатина  скраю
я  протрезвію,подобрію  і  прозрію
та  все  одно  Його  не  здожену

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209372
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.09.2010


знову дощ

знову  дощ  І  туман,я  не  знаю
коли  мІй  корабель  вІдпливае
знову  мову  мою  ображають
з  дому  Їду  -  я  грошей  не  маю
знову  я  якби  знову  напився
знову  я  -  знав  би  Бог  би  -  повІрив
в  змову  з  ним,я  не  там  народився
і  не  тут  мені  жити,завірив
бюрократ  вже  мої  документи
банки  карти  валізи  і  візи
серед  сотень  імен  ти
затавруй  моє  ім"я  залізом
залижи  свіжий  шрам  диким  вітром
далі  жий,аби  було  кайфово
та  хоч  деколи  згадуй:  під  світером
десь  є  шрам,що  залиишений  Вовою

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2010


заплакав вазон

заплакав  вазон.  Буде  дощ
закриються  в  хатІ  строкатІ  фІранки
поженуться  вІтри  в  галопи  пІдранки
поженуть  кульки  в  глиб  спустошених  площ

сховатись  не  вспІв.ПІдловила  гроза
не  дала  дІйти  би  хоча  б  до  зупинки
голодний,  та  нІч  притупила  Інстинкти
вернутися  хочу  додому  назад

вернувся  -  та  хтось  вже  фІранки  завІшав
бояться  грози  чи  вІтрІв  чи  мене
не  бІйтесь  -  це  все  одночасно  мине  
як  смужки  графІту  з  ескІза  Моне
я  площІ  вночІ  в  чиЇсь  образи  рІжу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2010


В моїй запльованій душі

В  моїй  запльваній  душі
порийся  як  хірург  двома  руками
поки  язик  затерп  від  анаші
не  крикну,  не  покличу  мами
від  болю,  як  зачепиш  за  живе
засунеш  нігті  трошки  далі,  ніж  потрібно
від  молю  -  запече  час  -  заживе
у  бочці  дьогтю  ложка  меду  срібна...
на  фоні  битовухи  як  ескіз
політ  -  падіння  сна-насіння  кульбабаби
чим  з  низу  в  верх,  то  краще  з  верху  в  низ  
чим  аби-як,  то  може  ліжби-аби
чи  так,  чи  сяк,а  все  ж  тобі  видніш
бо  ти  сьогодні  в  статусі  хірурга
я  сам  тобі  вручив  іржавий  ніж
 що  несподобалось  -  то  розмахнись  -  відріж
промий,  заший,  та  прошу  лиш  ніжніш
я  ж  виріс  на  рок-клубі  з  Оренбурга
я  тоже  плакав,  як  загинув  Вітя  Цой
я  ж  тоже  капав  чуть  "Десни"  в  дешеву  каву
замерзлі  лапи  десь  водив  тупим  кінцьом
бо  гострий  терп  в  перечутті  отрави
і  як  не  дивно,  але  знову  дві  прямі
десь  перетнуться,поламавши  аксіоми
і  я  сиджу  з  тобою  сьодні  вдома
у  теплій  хаті,на  мякій  кроваті
вплітаю  в  ніч  кошлату  мрії  кострубаті
й  чекаю  на  схід  сонця  у  вікні

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209212
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.09.2010


В Маріуполі

В  полудни  під  старим  горіхом
знайду  собі  непевну  тінь
верету  на  траву  постелю
зажмурю  очі  і  закурю-
мені  читати  навіть  лінь

в  мереживі  старих  жерделів
біленька  хата  з  саману,
верету  на  траву  постелю,
приляжу,  у  клубки  зав'яжу
думки  із  хмарами  й  засну

це  вже  було,  чи  має  бути
у  цім  житті,  чи  лиш  в  думках?
солодким  запахом  отрути
димить  цигарка  у  руках...

південе  сонце  через  листя  
пускає  зайців  на  лице
черешні  в  металевій  мисці,
листок  кульбаби  сохне  в  книжці,
через  пороки  зимних  років
зажмурюсь  -  і  побаче  це...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209206
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.09.2010


Аліні…

Ти  мене  знаєш  найбільше  у  цьому  житті  
Розріж  мене  в  пазли  ,розкидай  по  світі
А  ті,  хто  підберуть,  відмиють  з  болота,
Зберуть  елементи  окремі  з  моїх  почуттів
Складуть  у  конверти,відправлять  по  пошті  тобі
Бо  ти  лиш  одна  їх  зумієш  зібрати  на  дотик

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2010


я йшов долинами…

я  йшов  долинами...
зачерпував  молочний  шлях.  На  пригорщі.
думки  з  зірками  плелись  у  мутні  спіралі...
я  так  колись  хотів  летіти  чим  подалі  
а  зараз  за  сто  метрів  бачу  свою  хату  
таких  багато...Як  я  підстаркуватих  метрів
на  грані  Rock-n-roolу;-оди,-прози,-приципи  життя,а  далі-
війна  між  павуками  й  мухами
за  складені  в  кутки  пусті  мольберти
непевними  від  алкоголю  рухами  
я  пробував  ненамальоване  підтерти

тепер  я  йду  долинами
молочний  шлях  мішаю  під  ногами
з  торішньою  травою  й  слиною
до  хати  метрів  сто  і  може  винні  ми  
що  всі  замішані  коми  стають  блінами
чи  попередні  всі  твої  стоять  помижи  нами
чи  всі  мої  -  з  вогньом,смолою  й  вилами...
я  так  хотів  до  Нього  і  до  мами
а  йду  долинами...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208717
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.08.2010