Устинов

Сторінки (1/2):  « 1»

Якби колись сказала ти мені…

Якби  колись  сказала  ти  мені,
Що  будемо  ми  разом  наче  в  сні,
Тобі  нізащо  не  повірив  б  я,  
Бо  ти  була  для  мене  мрія…

Якби  колись  сказала  вголос    ти,
Що  створені  природою  для  нашого  кохання  ми,
Нізащо  б  не  повірив  цим  словам,
Хоча  за  це  своє  життя  б  віддав…

Та  хочеш  вір,  а  хочеш-ні,
Але  відверті  ці  вірші
Пишу  для  тебе,  дарю  лише  тобі…

Нехай  не  бачиш  серця  болю,
Але  я  дякую,  що  Бог  створив  тебе  такою…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2010


Без назви

Ky-ky,  skazala  bykawka  vzobrawvis  ewe  na  odin  zelenkiu  listo4ek.  Ky-ky,  otkliknylos  gde-to  daleko  v  ygolkax  etogo  zelenogo  mira.  Bykawka  bula  dovolna  :  ewe  odnim  listo4kom  vuwe,  ewe  odnim  etapom  menwe  i  vse  radi  togo,4tobu  but  k  neu  poblije.  Krome  togo,  bykawka  tak  lubila  ee  mir,  4to  mogla  4asami  slywat  kak  zvy4at  rosinki  na  ee  listikax.  Poetomy  daje  samoe  malenkoe  pytewestvie  po  ee  ygolkam  bulo  samum  bolwim  ydovolstviem  dla  bykawki.
 Ky-ky,  prodoljala  nasekomka  svou  nelegkiu  pyt...  A  v  golove  y  nee  probegali  vospominania  o  samux  teplux  momentax  ee  jizni:  ee  pervuu  tepluu  mauskiu  dojdik,  silnuu  ujnuu  veter,4to  mog  daje  jyka-olena  napygat,a  ne  to,4to  malenkoe  sozdanie,  pervue  dni  iunya,kogda  vse  na4inaet  cvesti...  Momentu  eti  buli  teplumi  yje  potomy,4to  oni  buli  vmeste.  Ved  daje  ujnuu  veter-sila4  ne  smog  pomewat  im  nauti  dryg  dryga.  
Ky-ky!  Bykawka  po4yxala  svoe  pravoe  kruluwko  i  podymala  kak  xorowo,4to  vse  vot  tak!  Y  nee  est  ya,a  y  mena  ona!  Tak  xorowo  but  dorogim  dla  kogo-to  i  dorojit  kem-to.  A  glypue  p4elu  zra  smeyalis  govora,  4to  takogo  ne  buvaet.  Eto  y  nix  ne  buvaet,  a  y  nas  eto  est-razmuwlyala  bykawka.  Y  nas  est  daje  bolwe-nikak  ne  moglo  ostanovitsa  malenkoe  sozdanie-ved  mu  takie  poxojie...i  raznue;  no  tem  ne  menee,  mu  mojem  but  takimi  kakie  mu  est,  bez  vsyakogo  pritvorstva  i  dvyli4iya.  A  eto  tak  vajno,4tobu  but  s4astlivumi...  

Tyt  bykawka  podymala  o  svoem  podarke:  a  ponravitsa  li  on  eu?!  Ona  somnevalas  v  etom,  ved  podarok  dla  nee  doljen  but  osobennum,  takim  je  osobennum,  kak  i  ona.  A  y  nego  tolko  pesnya,  i  ito  bez  gitaru...Ya  bydy  o4en  staratsa,4tobu  eu  to4no  ponravilos-rewila  ona!

Nejno  perebirau  svoimi  moxnatumi  nojkami,  bojya  korovka  vzobralas  na  samuu  verx,  na  ogromnyu  romawky,  4to  tak  napominala  solnuwko,  svoeu  yarkou  seredinkou.  Dobroe  ytro,Solnuwko!  Romawka  prosnylas.  S  dnem  rojdeniya  teba-  veselo  zamaxala  bykawka  svoimi  payatnistumi  kruluwkami.Dobroe  ytro,  Medvejenok,-nejno  otvetil  cveto4ek...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208283
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 29.08.2010