Самотня душа

Сторінки (1/5):  « 1»

Лист (2 частина)

Мабуть,я  божевільна...Втекла  від  тебе  на  інший  кінець  світу,за  тисячі  кілометрів,за  океан...Та  спогади  не  дають  спокою!Залишаючись  одна,я  постійно  думаю  про  тебе,і  знаєш,дихати  стає  так  важко,ніби  всередині  щось  душить  мене,і  я  задихаюсь...вдома,в  офісі,навіть  на  вулиці  -  усюди.Я  кинула  палити...тепер  цигарки  заміняє  кава...вже  третє  горнятко  за  сьогодні...Цікаво,як  ти?Яка  погода  за  твоїм  вікном:сонячна,або  знову  ллє  ненависний  дощ?З  ким  ти  прокидаєшся?Хто  готує  тобі  сніданок?Кого  цілуєш  на  прощання,йдучи  на  роботу?Мабуть,ти  щасливий...Ні,ти  точно  щасливий,ти  заслуговуєш  на  щастя!Знаєш,я  стільки  раз  набирала  твій  номер,але  так  і  не  наважилась  натиснути  "виклик"...бо  зовсім  не  маю  права  лізти  у  твою  душу,цікавитись  твоїм  життя.Можливо,ти  вже  давно  забув  мене,наше  кохання...Якось  дивно.Не  бачивши  тебе  більше  року,знищивши  всі  твої  фото,я  пам'ятаю  кожен  міліметр  твого  тіла,усі  відтінки  кольору  твоїх  очей,твій  голос...Тебе  складно  забути,ні  -  неможливо...Та  я  намагаюсь,намагаюсь  кожного  дня,кожної  секунди  свого  життя,незважаючи  на  біль  і  страх.Знаєш,тут,посеред  спекотного  літа,веселощів,в  компанії  друзів,  я  все  одно  самотня.Інколи  мені  здається,що  самотність  -  це  мій  діагноз,мій  вирок...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268872
рубрика: Проза, Присвячення
дата поступления 06.07.2011


За мить уже не йтимуть снігопади

За  мить  уже  не  йтимуть  снігопади,
Й  мороз  не  буде  малювати  на  вікні.
Холодний  вітер  перестане  лютувати.
Ну  ось  прийшла  пора  прощатись  і  зимі.

Прощай,зима!Мабуть,не  буду  сумувати!
Вже  так  обридли  мертві  подихи  твої.
Тай  нових  зустрічей  не  схочу  я  шукати.
Між  нами  враз  спалю  усі  дороги  та  мости.

Такі,як  ти  не  вміють  відпускати...
Той  страх  ще,певно,довго  житиме  в  мені
І  знов  залишиться  молитись  і  чекати
Що  біль  піде,що  він  розтане  у  весні!

Усі  якось  навчились  вибачати...
То  й  зможу  я  колись  пробачити  тобі
Ці  дні  безумств  -  твої  нещадні  жарти,
Вони  згубили  все,що  ще  жило  в  душі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246198
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.03.2011


Ти знов прийшов до мене уві сні

Ти  знов  прийшов  до  мене  уві  сні,
Так  сумно  дивлячись  у  синє  небо,
Ти  говорив  про  відчай,страх  і  біль,
Просив,щоб  я  жила,жила  без  тебе.
В  твоїх  очах  цвіла  весна...
В  душі  -  вже  панувало  тепле  літо
Осінньою  була  тут  тільки  я
І  той  ненависний,холодний  вітер.
Твій  голос  знову  повертав  буття,
Той  сенс,що  втратила  давно  й  навіки.
Самотня,  я  незграбна  і  слабка,
Без  тебе  ще  ніяк  не  вмію  жити
Ти  знов  прийшов  до  мене  уві  сні
Чужий,та  ще  такий,до  болю,рідний.
Мабуть,забув  про  ті  солодкі  ночі  й  дні,
Їх  щедро  дарував  нам  ніжний  квітень.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2011


Лист

Знаєш,єдиний  слухач  сповідей  моє  душі  -  золота  рибка  в  акваріумі  -  твій  подарунок.Я  зовсім  не  змінилась:як  і  колись  ні  з  ким  не  ділюсь  своїми  проблемами,переживаннями,нікого  не  впускаю  в  душу.Ти  був  правий,я  дійсно  боюсь  здатись  слабкою  та  вразливою.Зараз  це  стало  моєю  власною  формою  шизофренії  -  жити  наодинці  з  собою,не  потребуючи  більше  нікого.Єдиним,хто  якось  міг  мене  вилікувати,був  ти.Але  ти  пішов...Пам'ятаєш,як  змушував  мене  вивертати  тобі  душу,казав,що  мені  одразу  полегшає?Ти  був  єдиним,кому  я  довірилась,єдиним,хто  знав  про  мій  страх  перед  майбутнім.Лише  тобі  я  розказала,що,мабуть,обрала  не  ту  професію,що  більше  немає  сил  займатись  тим,що  не  до-душі.Твоя  відповідь  змінила  моє  життя  назавжди.Знаєш,багатьом  досі  здається  безглуздим  той  мій  вибір,ніхто,чуєш,ніхто  не  розумів  мене  так  як  ти.Та  я  ні  про  що  не  шкодую,ти  навчив  мене  жити,так  як    того  хотіла  я  ,а  не  так,як  хотіли  за  мене  інші.
Моє  життя  вже  не  було  тривіальним,нудним,я  перестала  брехати  собі,ти  зумів  змінити  мене.
Самотніми  вечорами  часто  згадую  дні,які  провела  з  тобою:наш  Новий  рік  -  ми  вдвох  у  тому  затишному  будиночку  із  білим  каміном,далеко  від  галасливого  міста;мій  день  народження,ти  здійснив  мою  заповітну  мрію  -  я  побачила  Амстердам,а  ще  подарував  той  букет  із  203  білих  тюльпанів  -  моїх  улюблених  квітів.Та  будь-який  інший  день  з  тобою  не  був  анітрохи  гіршим.Пам'ятаєш,як  всі  казали,що  ти  згубив  мене,віддалив  від  близьких.Вони  були  праві,коли  ти  був  поруч  -  у  мене  було  все.
Знаєш,в  той  день,коли  ти  пішов  від  мене  ,моє  життя  в  раю  закінчилось.Я  в  останнє  вдихнула  твій  аромат,глянула  в  твої  щирі  очі,щоб  саме  таким  тебе  і  запам'ятати,бо  знала,що  більше  не  зустрінемось.А  далі  були  безсонні  ночі,істерики,крики,розпач.Коли  зрозуміла,що  треба  жити  далі,то  змінила  квартиру,яка  так  нагадувала  про  тебе,спалила  всі  фото,де  був  ти,змінила  парфуми,які  ти  так  любив,навіть  почала  палити.І  знаєш,я  знову  стала  такою  як  колись,я  знову  захворіла,але  вже  нікому  не  дозволю  себе  вилікувати.Певно,мені  судилось  жити  з  цією  хворобою.Тепер  до  неї  додалось  ускладнення  при  лікуванні  -  кохання  до  тебе,непоборне,безкрає  кохання.Пишучи  тобі  цей  лист,який  може  і  не  дійде  до  тебе,я  зрозуміла,що,якби  мала  вибір,то  незважаючи  на  все,хотіла  б,щоб  ти  зустрівся  мені  в  житті.Бо,хоч  і  не  надовго,але  ти  дав  мені  відчути,що  таке  справжнє  кохання,заради  якого,ми  всі  повинні  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231942
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.12.2010


Привет

Привет.Ну  как  дела?…Банальное  начало  
Прошел  уж  год…Опять  весна  
Но  знай,что  я  другой  не  стала  
Все  так  же  слушаю  дожди  
Гуляю  в  тишине  одна  
Я  о  любви  сжигаю  все  мечты  
И  прячу  от  прохожих  взгляд  
Боюсь,они  увидят  пустоту  
И  слезы,что  живут  в  моих  глазах  
Сейчас  я  просто  лишь  хочу  
Идти  вперед,а  не  смотреть  назад  
Больше  не  слушать  глупые  слова  
«Забудь!Из  сердца  выброси  его  
Все  это  была  только  лишь  игра  
Игра  ,а  не  правдивая  любовь»  
Да  что  я  о  себе?А  ты  ?  
Улыбка  та  же,прежний  взгляд  
Огонь  в  глазах,его  я  обожала  
Знаешь,всегда  хотела,чтобы  он  не  гас  
Я  по  нему  всегда-всегда  скучала  
Так  странно…Ведь  год  прошел  
А  у  тебя  та  самая  прическа  
Ну  что  сказать?Я  промолчу,но  знай  
Ты  изменился  только  лишь  немножко  
Что  у  тебя  в  душе,я  спрашивать  не  стану  
Теперь  с  тобой  мы  даже  не  друзья  
Да  и  зачем  тревожить  не  излечившееся  раны  
Зачем  в  глаза  тебе  я  буду  врать:  
«Что  все  неплохо,что  тебя  забыла»  
Хотя  услышать  это  будешь  рад  
А  я  ведь  никого  так  сильно  не  любила  
Но  знаю  :время  то  я  не  верну  назад

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207354
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.08.2010