Стелла

Сторінки (1/57):  « 1»

І якщо хочеш чесно

І  якщо  хочеш  чесно,  то  я  б  зібрала  валізи
Щоб  з  тобою  гайнути  кудись,  де  не  треба  візи
Щоб  сьогодні  і  завтра,  і  навіть  через  сорок  років
Ти  йшов  поруч  зі  мною  і  непришвидчував  кроків

І  якщо  хочеш  чесно,  то  я  б  готувала  сніданки
Прасувала  твій  одяг,  виконувала  забаганки
Тільки  б  знати  напевно,  що  я  тобі  дійсно  потрібна
Може  трішки  цинічна,  але  до  ідеалу  подібна

І  якщо  хочеш  чесно,  то  я  готова  блукати
Океанами  і  країнами,  тільки  б  дійсно  знати
Що  готовий  зібрати  валізи  і  гайнути  зі  мною
І  сьогодні,  і  завтра,  і  навіть  цією  весною

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2015


І це ще один лист

І  це  ще  один  лист,  і  це  ще  одна  капля  зневіри
І  я  йду  десь  далеко..  Сама...  Забуваючи  мрії
Розбиваючи  знову  все  те,  що  складалось  з  довіри
Хоча  знаю  -  це  нереально  безглузді  дії

І  це  ще  один  лист,  і  це  ще  одна  згадка  про  зиму
Де  були  колись  ті,  кого  щиро  я  так  любила
Хто  крізь  відстань  і  час  загасити  хотів  незгасиму
Ту,  яка  задля  вас  всю  себе  загубила,  згубила.

І  це  ще  один  лист,  і  це  ще  одна  мить  незбагненна
Бо  один  зайвий  крок  не  туди  -  півжиття  погубив
Та  залишилась  мрія,  одна,  саме  та  -  незнищенна
Яку  хтось  так  натхненно  мені  залишити  хотів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2015


Говорити про дрібниці, неначе це щось важливе

Говорити  про  дрібниці,  неначе  це  щось  важливе
І  тратити  масу  часу  на  те,  щоб  спинитись
Мовчати,  роками  мовчати  про  неможливе
Від  спогадів  боронитись  і  відівчатись

Говорити  про  вічне,  неначе  це  змінить  фініш
І  тратити  масу  часу,  щоб  все  забути
Мовчати...  мовчати  так  сильно,  немов  це  розкіш
Нікому  не  відавати,  тримати  ці  атрибути

Говорити  про  все,  що  спадає  на  думку  -  це  так  чудово
І  не  тратити  масу  часу  на  те,  щоб  змінитись
Не  мовчати  ,  заговорити  про  неможливе,  зовсім  раптово
Перестати  нарешті  бундючитись  і  біситись

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2014


Рік по тому

Календар
Вісімнадцяте  серпня
Дорога
Рік  по  тому,  ти  знаєш  скучаю
Просто  якось  згадалось  й  на  серці  тривога
Ні,  ти  не  думай,  не  буде  відчаю..

Годинник
Двадцять  по  восьмій
Темніє
Рік  по  тому,  чекаю  дзвінка
Хтось  навколо  сміється,  радіє.
Скажи,  то  ти,  іроніє?

Стакан  води
Слова  і  записник
Вже  більш  ніж  рік  пройшов,  ти  уявляєш?
Не  йди  із  снів,  прошу  ,  мій  захисник!
Побудь  хоч  тут,  ти  ж  так  багато  знаєш.

Календар
Трішки  більше  ніж  літо
Думки
Я  б  сказала,  що  люблю,  та  просто...
Я  протягую  руку  і  не  відчуваю  твоєї  руки
Холодно...  Страшно..  І  пусто...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2014


якби ця історія…

Якби  ця  історія  склалася  б  дещо  по-іншому
Я  б  зараз,  напевно,  писала  б  тобі  повідомлення
А  потім  отримала  відповідь,  дещо  по  -  іронічнішому
Але  ця  іронія  -  рідне  моє  відзеркалення

Якби  ця  історія  набула  важливішого  змісту
Ми  б  ніколи  не  перестали  спілкуватися  -  це  безглуздо
Я  б  тобі  дуже  часто  дзвонила,  абстракціоністу,  ідеалісту
Я  б  тебе  дуже  сильно  любила  -  це  ж  не  безглуздо?

Якби  ця  історія  так  стрімко  не  розламалася
Я  б  гуляла  з  тобою  під  зірковим  небом
Якби  ж  я  тоді  так  довго  не  вагалася
Любити  тебе  було  б  моїм  життєвим  кредом

Якби  ти  зараз  в  моєму  житті  з'явився
Я  б  ніколи  більше  тебе  не  відпустила
Коли  ти  тоді  здався,  ти  помилився
Хоча  ні,  це  я  помилилась,  що  більше  тебе  не  чекала

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2014


Просто, одного разу, закриваючи двері

Просто,  одного  разу,  закриваючи  двері
Кладеш  ключі  під  килим  і  не  повертаєшся  
Йдеш  вже  по  темному,  пустому  сквері
І  в  виборі  своєму  більше  не  колихаєшся

Просто,  одного  разу,  правда  проявляється
І  тебе  окидає  жаром  від  того,  що  прояснилося
І  всі  ці  люди,  навколо,  були  праві  виявляється
А  на  тобі  одразу  все  відбилося....відбилося

Просто,  одного  разу,  хочеться  втікати
Бігти,  котитися  ,  аби  подалі  з  реальності
А  в  твоїй  сумці,  ключів  ще  два  дублікати
І  приходиться  повертатись  до  ілюзорності

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2014


Попрощатися з мрією.

Попрощатися  з  мрією,  викинути  на  узбіччя
Хай  комусь  іншому  яскраво  вона  запалає
Хай  хтось  інший,  пройшовши  крізь  біди  та  потойбіччя
Підбере  її  ,  й  хай  вона  його  надихає

Попрощатися  з  мрією,  так  багато  вона  зруйнувала
Взяла  віру  й  надію,  й  нещадно  їх  потоптала
Я  її  відаю,  нехай  інший  її  зберігає
Хай  вона  його  заполонить,  хай  окриляє

Попрощатися  з  мрією,  я  її  не  втілила
Ні  в  життя,  ні  у  сон,  ні  в  момент
Хтось  відав  мені  мрію,а  я  її  полюбила
Й  зараз  я  її  ділю,  неначе  сегмент

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2014


Не говорити…

Не  говорити..  Ніколи  до  тебе  в  житі  не  говорити
Тікати,  мовчати,  ховатись  від  тебе  подалі
Докорити...За  спробу  тобі  щось  сказати  -  себе  докорити
Від  тих  помилок  тікати  ,  крутити  педалі

Не  шукати..  Ніколи  тебе  не  шукати
Повірити  в  те,  що  щасливий,  щасливий  назавжди
Блукати..  По  стежках  ,  колишніх  дорогах  -  вже  не  блукати
Внушити  у  себе  ,  що  спогади  ці  -  це  абсурди

Забути..  Нехай  не  сьогодні,  а  завтра  тебе  забути
А  завтра,  коли  ж  воно  вже  настане  те  завтра?
Я  тихо  стараюсь  чим  швидче  його  здобути!
І  вірити  я  стараюсь,  що  все  це  правда...

Так  сталось..  І  я  вже  немаю  чого  сказати
Лиш  погляди  ті  ,  що  секундні,  ще  щось  повідають
Поглянеш,  а  погляд  так  важко  на  тобі  тримати
І  ніби  ті  сотні  навколо,  таки  щось  знають

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2013


швидко і ніжно в минуле

Інколи  хочеться  швидко  і  ніжно  в  минуле
Кликнути  гучно  й  окутатись  в  нього,  як  в  сон
Хочеться  зникнути  в  ньому,  воно  не  забуле
Тихо  рукою  торкнутись  до  вже  "  непотрібних"  персон

Інколи  хочеться  бігти  в  холодні  місцини,
Де  зовсім  недавно  горів  незабутній  вогонь,
Де  хтось  так  шалено  твоєї  чекав  біганини
Й  коли  падав  дощ,  відкривав  над  тобою  зонт

Інколи  хочеться  жити  одним  лиш  днем,
Де  щастя  було,  можливо,  лише  хвилину
Та  хай  роками  я  буду  жити  груднем
Лиш  би  не  бачити  чужою  жодну  рідну  людину

А  я  так  страшено  хочу  туди  повернутись
Сказати,  що  дуже  швидко  зміниться  все
А  можу  лише  на  деякий  час  відімкнутись
Блукати  в  минулому,  де  уже  все  чуже

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2013


Ви сумували за людиною, що для вас чужа?

Ви  сумували  за  людиною,  що  для  вас  чужа?
Вас  рвало  на  частини  і  рвалась  душа?
Коли  поглядом  проводжають  в  останній  раз
А  після  цього  згадують  тривалий  час

Вас  забувала  людина  ,  яка  для  вас  дорога?
Був  час,  коли  вас  не  покидала  тривога?
Коли  повертаєшся  в  минуле  з  дня  у  день
І  так  проходить  кожен  тиждень.

Ви  бачились  з  людиною,  що  давно  пішла?
Вона  дивившись  в  землю  повз  вас  пройшла?
Коли  хочеться  зникнути  з  цих  світів
І  більше  не  слати  нікчемних  привітів.

Ви  знаєте  як  це,  коли  не  вистачає  головного?
Коли  маючи  сотні  інших,  хочеться  бачити  одного?
Коли  у  тебе  і  друзі,  й  кохана  людина
А  без  одного  чужого  гниє  середина..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2013


Віджени цей відчай

Віджени  цей  відчай,  викинь  його  з  серця.
Лагідно  і  щиро  відкрий  щастю  дверці
Забувай  минуле,  не  сумуй  про  вчора
Бо  ти  виглядаєш  так,  неначе  хвора

Вбий  в  собі  негоду,  підпали  те  горе
Збери  зараз  речі  і  поїдь  на  море
Відпочинь  від  болі,  поділися  щастям
Починай  нарешті  прощатись  з  напастям

Досить  сумувати,  час  не  пробачає
Коли  ти  ридаєш,  то  він  не  чекає
Віджени  цей  відчай,  дай  здійснитись  мрії
Пам*ятай  ,  здійсняться  всі  твої  надії



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455235
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2013


Осінь. .

Ця  осінь  безжально  вчепилась  у  груди
Рве  душу  й  спускає  усе  нанівець
А  люди  ховаються  у  свої  буди
Неначе  пророкують  самотній  кінець

Ця  осінь  впустила  у  душу  холод
І  інколи  хочеться  чаю  і  теплих  розмов
Натомість  отримую  чашку  кави  і  лютий  холод
А  замість  розмов  -  словник,  для  вчення  мов

Ця  осінь  все  ж  змусила  засумувати  
За  тими,  хто  був  дорожче  життя
Змусила  часто  у  руки  фотографії  брати
Людей,  що  вже  й  не  пам*ятають  твого  буття

Ця  осінь  ще  на  початку  розбила  надії
Жорстоко  загнала  у  самий  кут
Своїми  дощами  тихенько  украла  мрії
ВтоОптавши  усі  почуття  в  бруд

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2013


Ще вчора ( засумувала)

Ще  вчора  не  мала  я  сили  сказати  "прощай"
Сьогодні  я  можу  лиш  щастя  тобі  побажати
Люби  її  сильно,  цілуй  божевільно  і  оберігай
Так  вийшло  і  вона  зуміла  тебе  покохати

Ще  вчора  я  дійсно  жаліла  про  те,  що  пішла
Сьогодні  я  навіть  трішечки  цьому  радію
Тепер  ти  щасливий,  у  тебе  кохана  вона..
Й  гадаю  ти  дуже  швидко  здійсниш  свою  мрію.

Ще  вчора  просила  тебе  я  допомогти
Та  що  ж  це  таке?  Було  це  далеко  не  вчора
Вважала  тебе  я  другом,  а  ти  любив
А  я  тоді  дійсно  була,  неначе  хвора.

Ще  вчора  я  легко  могла  почати  розмову
А  зараз  такої  можливості  навіть  нема
І  в  цьому  вірші  я  вчуваю  веселу  вимову
І  не  важливо,  що  її  тут  нема

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2013


Рідним (присвята)

Вже,  кажуть,  зробила  я  крок  у  доросле  життя
Та  ще  так  дитячо,  наївно  я  вірю  у  диво
Цим  світлим  рокам  не  прийде  забуття
І  навіть  коли  на  шляху  моїм  стане  вже  сиво

І  школу  закінчила  й  встигла  вже  трішки  пройти
Та  ще  у  негодах  до  тата,  в  сльозах  я  тікаю
І  мамі  розказую,  як  важко  буває  іти
Й  при  слові  лікарня  я  інколи  важко  зітхаю

І  страхи  дитячі  вертають  мене  у  роки
Коли  я,  як  зараз,  так  страшно  боялася  грому
І  як  ображаюсь,  то  руки  у  мене  в  боки
І  хату  ,буває,  приводжу  я  до  розгрому

Вже,  кажуть,  пройшли  безтурботні  роки
Та  я  з  усмішкою  до  них  ще  не  раз  повернуся
Я  з  сестрою  своєю  постараюсь  в  два  кроки  іти
І  додому  прийшовши  завжди  буду  кликать  "Бабуся"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2013


якось. .

Якось  страшно  так  стало  стояти,
Краще  впасти,летіти,розбитись
Краще  зовсім  нічого  не  знати
Просто  краще  пропасти,згубитись

Якось  боляче  стало  ходити
Краще  впасти,повзти  і  лежати
Колись  сильно  хотілось  любити
Зараз  зовсім  не  хочу  кохати

Якось  так,  по-собі,  ну  незнаю
Вже  немає  ні  слова  в  запасі
Я  тихенько,самотньо  зникаю
в  синьо-жовтій,  темненькій  рубасі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2013


Друзям. Пам*ятайте

Я  пам"ятаю  від  початку  до  кінця
Коли  рука  в  руці,  плече  в  плече,  і  горе  ділим  разом
Я  пам"ятаю  від  початку  й  до  кінця
Коли  після  дзвінка  було  підтримку  чути  зразу

Я  вам  присвячу  в  цім  вірші  уся  себе
Нехай  в  житті  у  вас  усе  складеться
Та  інколи  ви  згадуйте  й  мене
Бо  спогади  -  це  те,  що  збережеться

Я  пам"ятаю  ті  прекрасні  вечора
Коли  наш  час  не  йшов,  а  біг  в  розмовах  й  жартах
Я  пам"ятаю  ті  прекрасні  вечори
Дружба  навік  ,  пророкували  карти

Та  час  пройшов,  розкинуло  усіх
І  більше  не  в  чеканні  світлих  митей
Так  жаль,  не  віднайти  вже  тих  доріг
Які  до  вас  вели,  шляхи  вже  збиті

Я  дякую  усім  вам,  що  були
Що  в  серці  місце  мали  і  для  мене
І  скільки  б  не  вертались  ви  сюди
Давайте  звісточку  маленьку  і  про  себе

Я  вам  присвячу  в  цім  вірші  усю  себе
Останій  раз  Я  ВАМ  себе  присвячу
І  щоби  не  ставалось  в  далині
І  ви  для  мене,  й  я  для  вас  ..щось  значу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2013


самотність…

В  цей  вечір  самотність  закутала  в  свої  плечі
І  в  цій  тишині  навіть  крику  не  було  чути
Та  я  й  не  кричала,  в  мені  сили  нема..доречі
Всі  так  марно  "старались"  мене  не  забути

В  цей  вечір  самотність  поклялась  мене  не  лишати
Не  вірити  їй    ні  одної  причини  нема
Чи  надовго  вона  прийшла  захотілося  взнати
Та  вона  у  мовчанні,  мов  таємницю  трима

В  цей  вечір  самотність  спастись  мені  помагала
Я  їй  в  тишині  про  життя  своє  повіда
Той  голос  в  мені  так  хотів,  щоб  я  закричала
Та  було  це  все  дарма..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380049
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2012


я так хотіла…

Я  так  далеко  втікти  хотіла
Та  навіть  вийти  з  хати  не  було  сил
Я  всередині  душі,чесне  слово,дуріла
На  дурість  зверху  хтось  сипав  пил

Я  так  хотіла  втікти  на  трішки
Та  хтось  сказав.,що  це  просто  гра
Сказав,що  дасть  на  дорогу  фішки
І  насміхався  :  "Папа,  дурна"

Я  так  хотіла  втікти  від  болю
А  він  вчепився  в  моє  життя
Я  навіть  брала  у  руки  зброю
А  він  сміявся,  немов  дитя

Я  так  від  себе  втікти  хотіла
І  щоб  назад  не  було  дороги
Я  в  середині  душі  горіла
Та  не  втікла,  не  позбулась  тривоги

Я  так  хотіла...далеко..на  трішки
Але  життя  -  це  не  просто  фішка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2012


і ніхто. . але ти

І  ніхто  не  спитає  чи  біль  з  середини  з'їдає,
І  ніхто  не  повірить,  що  дійсно  настільки  болить
І  ніхто  не  побачить,  що  людина  зникає
І  ніхто  не  врятує  серце,  яке  вже  горить.

Це  проблеми  твої,  не  потрібен  нікому  ти
І  хоч  сплався,згори,втопися  ніхто  не  замітить
Через  біль  починаєш  кричати  "Люди  -  козли!"
Але  їхню  природу  ніхто  уже  не  відмінить.

Підведись!  Не  гори!  Зосередь  всю  силу  в  собі
І  повір  тобі  вдасться  пройти  перешколи
І  коли  хтось  попросить  спасти,  не  закрийся  в  собі
Люди-  покидьки,але  ти  не  завдай  їм  шкоди

І  коли  ніхто  не  спитає,то  ти  спитай
І  коли  не  врятує  ніхто,  то  врятуєш  ти
Так..  проблеми  не  твої,  та  допомагай
Люди  покидьки,  але  ти  їх  врятуй  від  біди

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2012


Кожен з тих. .

Кожен  з  тих,хто  тепер  пішов  -  це  частина  тебе
Кoжен  з  тих  кого  знайшов,загубивши  себе
Зараз  там  десь  сидять,  каву  п'ють
Пам'ятай  ти  для  них  ніхто,  просто  ти  їх  забудь

Кожен  з  них  був  для  тебе  всім  -  цілий  світ
Кожен  з  них  на  зорі  прийшов,  а  пішов  в  обід
Ті  кого  підіймав  коли  були  в  біді
Там  сидять,каву  п'ють,не  потрібні  навіть  собі

Кожен  з  тих  кого  ти  любив  -  ненавидять  тебе
Не  потрібен  ти  більше  їм,  не  травмуй  себе
Бо  це  тільки  початок  життя,ще  десяток  прийде
Але  кожен  хто  буде  усім  неодмінно  втече.

Кожен  з  тих  хто  від  тебе  пішов  -  це  частина  життя
Та  ти  не  кричи,не  ридай,  не  рятує  ниття
Вони  зараз  самотні  сидять,  каву  п'ють
Пам'ятай  ти  для  них  ніхто,  просто  ти  їх  забудь

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2012


На вулиці

На  вулиці  дощ,  в  очах  враз  потемніло
І  разом  із  ним  так  захотілось  піти
Туди  де  можна  любити  трішки  невміло
Туди  де  нічого  не  передбачає  біди

На  вулиці  дощ,  а  в  серці  щемить  і  тисне
Зараз  зірветься  і  разом  з  ним  потече
Людина  буває  по  справжньому  кисне
Коли  все  навколо  пече

На  вулиці  дощ,  і  я  з  ним  тихенько  стікаю
По  шумній  дорозі  і  враз  зупинюсь
Залишусь  на  трішки,  бо  дійсно  цей  дощ  я  кохаю
На  трішки  -  це  мало,  назавжди  я  тут  залишусь

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2012


у вічність

Сім  хвилин  життя  відібрала  втома
Спокою  немає  навіть  вдома
Шість  хвилин  життя  загубилось  зранку
Сили  жить  нема,  навіть  на  світанку
П*ять  хвилин  життя  роздуми  забрали
Це  ось  так  вони  мене  кожен  день  карали
Тай  хвилинок  три  життя  не  знайду,  напевно
Бо  у  пошуки  я  йду  коли  темно
І  останіх  дві  хвилини  скоро  так  стікають
Ось  і  ще  один  мій  день  у  вічність  забирають

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2012


Присвячується.

Рясніє  дощ,  як  із  відра  поллється
Вона  стоїть  сама  і  не  здається
До  ниточки  промокла,  та  стоїть
Вона  так  ненавидить  весь  цей  світ

Тепер  все  рівно  так  як  має  бути
Душі  у  цей  холодний  день  не  чути
Емоціям  приходить  теж  кінець
Учора  мала  йти  вже  під  вінець

Та  смерть  прийшла  лише  за  дві  хвилини
Вона  ще  рада,  а  в  очах  родини
Видніється  той  біль  і  співчуття
"Уже  немає  доню  твого  молодця"

Схилась,  впала,  тільки  сліз  нема
Маленьку  донечку  очікує  вона
Ще  лише  вчора  було  щастя  чути
"Кохана,  трьом  тепер  нам  бути"

Рясніє  дощ,як  із  відра  поллється
Ну  звідки  таке  горе  все  береться?
А  в  голові  лиш  голос  співчуття
"О,доню,ти  тепер  без  молодця"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2012


Тепер все по-іншому

Тепер  все  по-іншом,  момент  як  казка
Але  на  мені  жорстокої  брехні  маска
Я  так  привикла  жити  лиш  моментами
Неначи  все  життя  буду  кометами.
     Тепер  все  по-іншому,  та  тепло  не  гріє
     Хтось  скаже  "невдаха,відчути  не  вміє"
     Та  все  відчуваю,  відвикла  від  того
     Лиш  не  хватає  спокою  отого
"Тепер  все  по-іншому"  -    коханий  говорить
Своїм  "Я  з  тобою"  на  кусочки  дробить
Я  хочу  вернутись  в  чотири  стіни
Бо  тут  все  змінилось,  вбивають  "ВОНИ"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2012


зовсім інше

А  все  так  змінилось,  аж  страшно  стояти
Якби  я  раніше  могла  про  це  знати
Якби  я  раніше  знала,  що  впаду
Я  ,напевно,  попросила  б  у  ближніх  пораду

А  все  так  змінилось,  я  йти  вже  не  можу
Я  навіть  на  спусках  ледве  схожу
Ніхто  не  чекає,  нікому  не  треба
А  в  мене  в  підтримці  велика  потреба

А  все  так  змінилось,  минуле  чіпляє
Воно  про  теперішнє  нічого  не  знає
У  нас  є  сьогодні,  а  завтра  немає
У  нас  є  сьогодні,  а  вчора  чіпляє....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2012


А, можливо. .

А,  можливо,  спасибі  варто  сказати
Тим,  хто  лишився  стояти  зі  мною
Можливо,  лише  тепер  повина  була  взнати
Хто  вирішив  залишити  мене  сиротою.

А,  можливо,  подякувати  треба  людям
Які  пішли,  знищивши  свою  вагомість
Слова  прощання  передали  слугам
Залишивши  спогади  на  томість

А,  можливо,  треба  почекати
Поки  все,  що  треба  лишиться  з  роками
Не  всі  "наші  рідні"  вміють  кохати
Не  всі  здатні  слідити  за  словами

А,  можливо,  спасибі  скажу  собі
Лиш  за  те,  що  пробачила  всім  і  все
Що  змогла  поміняти  мене  в  мені
Що  дякую  навіть  тим,  хто  зрадив  мене.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2012


Білет. . літак. . лети.

Ну  ось  і  все,  білет  вже  на  руках
Це  те  ,що  було  вічно  в  моїх  снах
Та  тут  мене  щось  зупиняє,
А  раптом  ТАМ  на  мене  не  чекають?
     А  раптом  -  це  ілюзія  і  мрія,
     А  раптом  я  вертатися  не  смію?
     А  може  я  придумала  усе?
     А  може  там  забули  вже  мене?
Ну  ось  і  все,  посадка  почалася.
І  ніби  мрія  моя  вже  збулася.
Та    розпач  все  ж  не  покидає
Може  він  усе  краще  за  мене  знає?
     І  якось  на  душі  стає  так  пусто,
     Хоча  хвилину  тому  було  густо.
     Я  так  боюсь,  що  ТАМ  все  ж  не  чекають
     Я  так  боюсь,  що  ТАМ  вже  не  кохають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2012


Годинка. . друга…

Годинка,  друга  -  нерухома  точка  зникла
І  вже  нема  куди  дивитись  і  мовчати
До  тої  невідомості  вже  звикла
Вже  загубила  все  й  нема  чого  втрачати.

На  допомогу  вже  не  кличу  друзів,
Спасає  тільки  ручка  й  білий  лист
В  мені  злітається  з  десяток  музів
Й  до  писанини  тоді  маю  хист

Я  й  болю  вже  не  відчуваю,  але  пишу
А  те  що  пишу  значить  ще  болить
Буває  всі  думки  по  десять  раз  запишу
Бо  більш  немаю  що  робить  й  для  чого  жить

Цікаво  так  буває,  до  болю  як  звикаєш
І  в  темності  втонула  вже  давно
Та  попри  ту  незгоду  ,  ще  сильно  так  кохає
На  себе  навплювати,  всеодно

Отак  буває  втратиш,  оту  цікавість  жити
Але  живеш,  бо  молоденька  ще
А  хочеться  так  сильно  оте  життя  любити
І  віриш,  що  біда  мине

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345195
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2012


Час не йде. .

Час  не  йде,  він  не  має  ніг.
Час  стоїть,  це  проходимо  ми.
Обманути  час    гарно  зміг
Триста  двадцять  пятий  день  зими

Час  не  йде,  він  фантазію  робить
Кожних  надцять  годин  це  брехня
Костомахи  так  сильно  роздробить
Час  не  йде,йдемо  ми  -  це  журба

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2012


Ностальгія за домом. .

Годиник  гучно  цикотить,  виказує  тривогу.
Сердечко  тяжко  стукотить,шукає  допомогу.
В  чеканні  пролітають  дні,  і  місяці,  й  години.
Найбільше  зараз  хочеться  вернутись  до  родини.

І  день  за  днем,  і  ніч  за  ніччю  шукаю  порятунку
Мені  б  додому  повернутись,  це  було  б  подарунком.
Кілометри  страшно  ранять,не  дають  заснути.
Про  життя  без  документів  мені  не  забути.

Кілометри  поверніть  все,  що  ви  забрали.
Знали  б  скільки  горя  ви  мені  завдали
Знали  б  скільки  рідних  там  мене  чекають.
Знали  б...То  ,  напевно,  мене  не  забрали  б.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2012


кажуть надія вмирає остання…

Кажуть  надія  вмирає  остання,
Моя  ожила  десятки  раз.
Кожного  дня  йде  нікчемне  змагання,
З  тисячу  непотрібних  фраз.

Кажуть  надія  вселяється  в  серце,
Й  може  роками  прожити  там.
Та  коли  виростає  велике  деревце,
Сум  йде  по  прожитим  з  нею  рокам.

Кажуть  надія  допоможе  здійснитись,
Сотні  самих  бажаних  мрій.
Та  людина  може  помилитись,
Коли  не  приложить  до  цього  дій.

Кажуть  надія  здійсняє  бажання,
Та  важко  коли  не  можеш  допомогти.
Коли  залишається  лише  чекання,
І  в  тому  чеканні  проводиш  роки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344560
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2012


Коли…

Коли  вдивляєшся  в  глибину  хвиль  -  все  здається  зручнішим
Коли  знаєш,  що  ти  не  один  -  все  здається  простішим
Коли  щиро  обніме  хтось,  то  на  мить  стане  легше
Коли  весело  ти  живеш  -  розчарувань  менше

А  коли  навпаки  все,  стає  трішки  сумно
Коли  між  людей  ти  один,  стає  дурно
Коли  ілюзією  ти  живеш,  все  розбивається
Коли  в  депресії  роки,  то  ти  ламаєшся

А  ти  вдихни  життя  нове,  забудь  про  перешкоди
Повір  страждання  і  депресії  не  входили  до  моди
Коли  вдихнеш  життя  нове,  то  стане  все  прекрасно
Живи,  кохай,  радій  -  це  надзвичайно  класно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2012


кілометри.

За  сотні  кіломентрів    я  благаю
Ну  поверніть  мене  до  мого  раю
Мені  тяжко  жити  тут  і  так
Я  втратила  вже  навіть  їжі  смак

А  кожен  хоче  втішити  «ще  потерпи
А  ні  то  ситуацію  зміни,
Бо  сильна  ти,  повернешся  вже  скоро
І  заживеш  ти  дуже  гарно  й  ново»

А  мені  тяжко,  кілометри  стерли
Всі  ті  прекрасні  й  гарні  перли
Що  були  до,  в  яких  я  жила
А  в  кілометрах  утопила

А  серце  рветься  лиш  додому,
Про  це  я  кожен  день  завожу  мову.
Та  трішечки  подумавши  стихаю
Повернусь  дуже  скоро  –точно  знаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2012


Розмова.

- Привіт,  радий  знов  про  тебе  чути.
Скажу  чесно    ще  не  встиг  забути.
Кожен  день  про  тебе  думаю,  чекаю,
Що  повернешся,  як  бачиш  точно  знаю.

-  Повернуся?  Впевнений?  Даремно!
Я  по  свої  речі,  й  зараз  йду  ,  бо  темно.
Ні  проводити  не  вартно,  не  проси,
Й  куртку  мою  з  вішака  зніми.

-    Дорогенька,  мила  моя,    я  попрошу
Не  йди,  поможи  зняти  важку  ношу.
Так  я  винен,  ти  пробач  мене
Не  зможеш  ти  без  мене,  не  губи  себе.

-  Винен  кажеш,  просиш  вибачити,  а  чи  треба?
Це  лише  така  собі  на  словах  потреба.
Хочеш  знати?  Вибачила  і  давно.
Ой  ,  не  пропонуй  своє  вино.

-  Добре,  ну  як  хочеш,  йди  собі
Хочеш  точно  знати?  НЕ  потрібна  ти  мені
Мені  й  без  тебе  весело  живеться,
Вечером  дівок  вся  хата  набереться

-  Що  ж  ,  я  рада,  попрощались  значить.
Ти  не  думай,  очі  мої  вже  не  плачуть.
Щастя  я  тобі  бажаю,  ти  найкращий.
Двері  зачини,  а  ще  удачі.

Двері  зачинилися,  вона  пішла
А  у  цьому  вина  його  вдача.
Бо  йому  завжди  були  важніш
Кулаки  і  друзі,  і  гулянки  й  дача.

-  О  кохана,  мила,  повернись!
Ну  згадай,  що  було  в  нас  колись.
Вибач,  винен  я,  що  не  цінив
І  любов  твою  в  багнюці  утопив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2012


Хто завжди поруч був - пішов…. .

Стою  між  безліччю  людей  –  сама.
Хто  руку  помочі  давав  –  нема.
Хто  завжди  поруч  був  –  пішов.
Напевно,  когось  кращого  знайшов.

А  люди  в  швидкості  проносяться  кудись,
А  ти  сама  собі  по  склоності  котись.
І  добре  буде  якщо  знизу  зловить  хтось,
Обніме,  поцілує  і  порадить  щось

А  покищо  тримаюсь  і  тримаю  все,
Що  завжди  є  і  в  пам*ять  «моє».
Бо  людям  послані  випробування  лиш  ті
Які  пройти  змушені  вони  самі.

Немає  сили  далі  йти  й  немає  зупинитись
У  цьому  житті  ясно  все  і  кожен  може  помилитись
Хто  завжди  поруч  був  –  пішов.
Напевно,  когось  кращого  знайшов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2012


не прочитаєш. .

Цей  вірш  не  потрапить  до  тебе,
хоча  присвяти  ти  мої  завжди  читаєш.
Цей  вірш  напишу  швидше  я  для  себе,
Хоча  вони  усі  для  тебе,й  ти  це  знаєш.

Я  так  багато  хочу  написати,
Та  як  листок  беру  у  руки  –  забуваю.
Звикла  всі  рядки  по  десять  раз  читати,
А  як  читаю,  фото  на  столі  твоє  я  маю.

Склянка  вина,  і  ще  одина  у  поміч,
І  вже  не  в  силі  ручку  я  тримати.
Для  тебе  я  ,  як  сама  краща  здобич,
А  я  не  можу  ,  як  колись  кохати.

Я  раз    у  раз  життя  своє  тобі  дарую,
А  ти  його  схопивши  в  сейф  кидаєш.
А  я  тобі  лише  добро  вінчую,
А  ти  таких  з  десяток  певно  маєш.

І  знову  повертаюсь  до  початку,
Цей  вірш  ніколи  ти  не  прочитаєш.
Його  залишу  я  на  згадку,
Про  свою  вірність,  про  яку  ти  добре  знаєш!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2012


через місяць буде життя) )

А  через  місяць,  рівно  в  двадцять  дві  нуль  сім
Твій  телефон  замиготить  моїм    «скучаю».
Ти  з  радості  розповісиш  усім,
Що  повертаюсь  я  на  днях,  білет  вже  маю.

А  через  місяць,  рівно  в  сім  нуль  дві
Закрию  за  собою  остогидлі  двері.
Ти  напишеш  радісно  мені,
«я  вже  чекаю  на  порозі  нашої  оселі»

А  через  місяць,  рівно  в  одинадцять  двадцять  три
В  обійми  я  твої  на  крилах  заженуся.
А  спогади  болючі  про  розлуку  ти  зітри,
Щоби  навіки  будь  з  тобою  –  помолюся.

А  зараз  місяць  ще  без  тебе  буду  жить,
Та  ні  на  день  про  тебе  не  забуду.
Коханий  знай  –  любила  і  буду  любить
А  зараз  почекай  ще  трішки,  скоро  буду!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2012


просто виплеск…типу прози

важко  знаходитись  в  4  стінах  тривалий  час.
важко  сидіти  на  одному  місці  півтора  місяці
важко  коли  все,  що  тебе  оточує  -  це  диван,  стіл  і  комп*ютер
важко  коли  люди  яких  ти  важав  найкращими  зраджують
важко  коли,  ще  місяць  тому  в  тебе  були  друзі  ,а  тепер  тільки  сліди
важкко  коли  ти  далеко,  а  тобі  пишуть  тільки  для  того,  щоб  ти  дав  пораду
важко  коли  кохана  людина  ігнорує,  робить  дурниці,звинувачує  тебе  в  помилках  причому  своїх,  а  потім  ще  каже  ,що  ти  змінився
важко  коли  ти  сильно  сумуєш,а  цього  ніхто  не  розуміє
важко  коли  ніхто  не  може  підтримати  і  обняти
важко  коли  ти  пишеш,  пишеш,пише  до  болю  в  голові
важко  нічого  не  їсти
важко  нічого  не  пити
важко  не  спати
важко  вислуховувати  крики  кожного  дня
важко  коли  важко
важко  мріяти
важко  так  жити
важко  розуміти,  що  люди  які  були  для  тебе  всім  прекрасно  обходяться  без  тебе
важко  розуміти,  що  всі  про  тебе  забули
важка  відстань
важко  брати  телефон  в  руки  і  кожного  разу  переконуватись,  що  там  немає  смс
важко  коли  ти  далеко  далеко  а  розпач  близько
важко  коли  розумієш  ,що  все  чим  ти  жив  до,  всі  хто  був  з  тобою,  підтримував  -  це  просто  ілюзія,  яка  зникла  через  час,  кілометри...важко  коли  тебе  лишають  ті  хто  є  твоїм  життям.  важко  бути  самій  на  чужині,  просто  важко  попрощатися  з  тим,  що  багато  років  тебе  гріло

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340891
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.05.2012


ніч

Дванадцята  ночі  –  сижу  склавши  руки.
Годиник  ледь-ледь  цикотить.
Думки  пожирають,накликують  муки,
Голова  від  безсоння  гудить

Ось  перша  година,  кукушка  збісилась,
щосили  кричить  і  кричить.
Коханий  говорить:  «Ти  сильно  змінилась!»
В  самого    ж  вже  мозок  кипить.

Вже  третя  скрикнула,  поспала  годинку.
Навколо  чотири  стіни  –  я  сама.
Скажіть  ,  будь-ласка,  ви  зустрічали  людину,
Яка  ще  досі  морально  жива?

Четверта...  На  мить  хоча  б  задрімати,
Побачити  б  віщий  сон.
Не  смішно  !  Я  й  справді  хочу  знати
Коли  я  ступлю  на  трон

Ось  п*ята  настала,  вже  ранок  ступає.
У  хаті  почався  рух,
Моє  друге  я  досі  незнає
Як  віднайти  щастя  звук

Шоста  година,  депресія  молить
Про  краплю  спочинку,  й  сама
Почала  гадати  ,  де  сон  мій  бродить?
Підсвідомість  шепнула  :  «Розбудить  весна»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2012


вона хотіла. .

Вона  хотіла  себе  загубити.
Між  безліччю  втомлених  лиць.
Вона  так  сильно  хотіла  любити,
І  щоб  не  лише  кілька  мить.

Вона  хотіла  чимдуж  утікати,
Від  цих  ненависних  міст.
Вона  реально  хотіла  знати,
Про  свій  життєвийй  ріст

Вона  так  хотіла  назавжди  поїхати,
І  більш  не  вертатись  сюди.
А  вдалося  тільки  з  розуму  з*їхати  
І  мрій  не  лишилось,згоріли  вони

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2012


Самотність…

Чотири  стіни,  форточка,  німе  повітря
А  в  голові  рояться  сотні  дум
Біля  мене  якесь  чорне  вістря
Яке  тільки  наганяє  сум

12  годин  для  роздумів,  12  для  сну
 Перетен  мережі  здоров*я
Та  якось  переживу

Диван  і  тумба,  чотири  крісла
Це  забагато  –  бо  я  сама
А  для  самотності  замало  місця
І  заберає  мене  вона

Сніданок  –  яблуко,  вечеря  –  тільки  чай
Я  на  межі  тупого  зриву
Думки  шепочуть  «тільки  не  скучай»
А  я  чекаю  хоч  якогось  дива

Я  відкриваю  очі  від  підлого  дзвінка
Я  думаю  коханий,  та  ні  це  знов  вона
Самотність  наздогнала  і  знову  їдуть  в  хід
Оці  чотири  крісла,  диван  і  чорний  дріт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2012


Але назавжди посланий вже гріх із неба……

А  на  горі,  лиш  погляд  вверх  і  крок  вперед  –ти  впав
Летиш,життя  проноситься  за  декілька  хвилин
Колись  про  те,що  люди  не  літають  книгу  мав
А    зараз  розумієш,це  брехня  -  як  те  ,що  не  гіркий  полин

І  ніби  трохи  вже  прожив,  і  спогадів  вагон
Здається  навіть  не  на  дні,а  на  роки
Та  доля  жарт  підкинула  і  це  не  сон
За  ті  секуднди  все  життя  переживеш  усе  таки

А  унизу  видніється  мякий  матрас
І  тисячі  людей  кричать  болючим  криком
А  в  голові  надія  про  останній  шанс
І  у  тобі    лиш  сила  закричати  виском

Це  все  таки  лише  хвилини  дві  життя
І  лиш  в  лікарні  розумієш  «жити  треба»
А  те  що  було  до  –  така  дурня,
Але  назавжди  посланий  вже  гріх  із  неба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2012


А кажуть хочеться втікти - втікай….

А  кажуть  хочеться  втікти  -  втікай
а  хочеться  піти  -  не  озирайся
Ти  на  увазі  весь  час  май,
За  те,  шо  непотрібно  -  не  змагайся

Коли  так  хочеться  заплакати  -  заплач
Від  болю  гинучи,  забудь  про  втрати
Ці  підлі  покидьки  програють  мач,
А  ти  будеш  щасливим  -  мусиш  знати

Коли  на  серці  щастя  -  посміхнись,
До  бід  усіх  спиною  повернися
І  якщо  раптом  гірше  стане  -  схаменись,
і  ще  сто  раз  ти  щиро  усміхнися

З  тобою  по  житті  сотні  людей,
Та  лише  одиниці  роль  відігравати  будуть
На  перехресті  самих  гірших  лих
Вони  з  тобою  неодмінно  будуть

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2012


хм.

Кажуть  :  "Коханій  людині  можна  пробачити  все,  та  чи  залишиться  вона  після  цього  коханою?".  Напевно,  я  забагато  тобі  пробачала.  Напевно,ти  привик  і  причиняючи  мені  біль  вкотре  знав  -  пробачу.  Я  пробачала  все  -  від  гаряча  сказаних  слів  до  зрад,брехні.    Я  закривала  очі  на  твої  вчинки  і  надіялась,  що  щось  все  таки  зміниться.  "Щось"  -  змінилось!
Як  багато  раз  я  чула  від  друзів  фразу  "та  як  таке  можна  терпіти".  Як  багато  раз  я  чула  від  тебе  "та  посли  мене".  Ти  привик  крутити  мене  в  своїх  руках,  як  ляльку.  
Знаєш...а  з  нас  могли  б  вийти  чудові  друзі.  Серйозно,  якби  не  ця  дурновата  любов,  то  ми  б  могли  бути  друзями.  Подруга  з  мене,  напевно,  краща  ніж  дівчина.  Це  могло  б  бути,але  все  було  не  так.  Я  вивчила  на  пам*ять  весь  твій  розклад:  днів,дзвінків,  фраз.  Ти  завжди  знав,  як  мене  заспокоїти  і  як  рознервувати.
Я  незнала  і  незнаю  одного..  Ти  завжди  кажеш  своїм  друзям  правду?  Якщо  так,  поясни,  як  можна  7  місяців  брехати?  Тут  то  мені  ,  напевно,  дякувати  треба,  що  не  3  роки,  а  лише  7  нікчемних  місяців.  Деколи  твої  очі  були  настільки  щирими,  палкими,теплими.  я  тонула,  горіла..  Ти  себе  запрограмував?  На  цю  "щирість"?  Навчи  мене,  я  також  хочу  себе  запрограмувати.  Це  було  б  класно.  Я  й  справді  хочу  навчитись.  Я  ще  й  можу  почати  кричати  і  тупати  ногами,  як  якась  вередлива  дитина,  але  ні  не  почну.
Знаєш,  милий,  я  певно  себе  допила,  як  ти  кожного  ранку  допиваєш  каву.  Знаєш,  милий,  на  дні  певно  щось  таки  залишилось.  Кажуть:  "Коханій  людині  можна  пробачити  все..."  Я  тобі  пробачила,  а  тепер  ти  мені  пробач.  Я  й  справді  незнаю  чи  можу  тепер  називати  тебе  коханим..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315571
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.02.2012


Напевно. .

Напевно  так  буває  з  кожним,
Коли  лиш  слово,  й  зразу  впав.
Таке  буває  після  того,
Коли  в  собі  розбитий  світ  тримав

І  нічия  рука  не  взмозі  підіймати
І  ти  лежиш,  від  болю  гинучи  у  тьмі.
Тоді  і  справді  нікого  не  хочеться  знати,
Нікого  не  підпустивши  відкриєшся  собі.

І  час  пройде,залічить  рани,поверне  сили,
Постороє  новий  світ  і  заживеш.
Та  після  сотої  розбитої  людини,
Поправді  вже  й  нічого  не  вернеш

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2012


такі ясні ці дні….

Такі  ясні  ці  дні,а  на  очах  все  сльози
Не  дивно  це  чомусь,  адже  в  душі  морози
І  серце  так  кричить,що  вуха  закладає
воно  уже  давно,  свій  біль  отак"  ховає"

Такий  прекрасний  день,а  мені  все  немиле
Гармонію  свою,  ми  в  світі  загубили
Здається  разом  ми,  та  серце  в  щерть  від  болю
Нехочу  я,нехочу.  не  відпускай  на  волю

Кохаю  я  тебе,  і  знаю  про  взаємність
Але  чому,в  якийсь  момент  ми  втратили  всю  теплість?
Чому  без  тебе  я  -життя  не  представляю?
І  що  хто  б  не  казав,по  правді  я  кохаю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2011


Напевно сталось так тому

Напевно  сталось  так  тому,  що  так  і  треба
І  хватить  плакати,кричати,  наше  небо
Згоріло  в  світі  нових  нічних  див.
А  як  на  мене,  дощ,  ще  десять  ночей  тому  лив.

Напевно  пройде  час  і  стане  краще,
небуде  більше  болі,  фальші,  але  нащо,
все  будувати  стільки  часу,  щоб  звалити?
а  потім  серце  в  пральні  довго-довго  мити

Вже  не  болить,лише  страшна  байдужість
Кричить  "ну  де  ж  та  твоя  мужність"
А  я  слабка,  мені  потрібна  лише  сила
Та  сила,яку  у  мене  забирав  ти  щиро.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2011


І знову світлий день, зміняє темну ніч

І  знову  світлий  день,зміняє  темну  ніч,
І  вже  нічого  нам  тепер  не  треба
Хтось  скаже,  це  життя,неначи  чорна  річ
А  інший  заперечить,  бо  воно  як  небо

І  кожен  ранок  хтось  встає  дарма,
а  інший  з  радістю  на  зелень  гляне.
Хтось  скаже,що  його  збудить  весна
А  інший  вислухавши  тихо  встане.

Комусь  болить  і  він  не  знає  як  вестись,
а  інший  радий,що  прийшла  така  година.
Один  подумає:  "пройде  колись",
а  другий  тяжко  скаже:  "це  моя  провина".

І  кожен  з  нас  такий,як  є
І  іншого  по  правді  не  потрібно
І  кожен  скаже:  "  Це  життя  МОЄ",
І  ці  слова  сприйняти  треба  гідно!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2011


Чому ж ти не забудеш? Виною весна?

Ти  для  мене  як  рай  на  землі,
І  часто  тебе  не  хватає  мені.
Ти  скажеш  дурна  я,  забути  пора,
Чому  ж  ти  не  забудеш?  Виною  весна?

Ми  бачимось  рідко,  можливо,  так  треба
Та  без  тебе  не  хочу  й  не  треба  мені  неба
Болить  та  ниє,  пульсує,  рветься
На  волю  хоче,  та  тяжко  б*ється

Воно  й  не  забуде,йому  не  дається
Серденько  маленьке,усім  так  здається
Ти  скажеш  дурна  я,забути  пора
Чому  ж  ти  не  забудеш?  Виною  весна?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2011


Я пробачу тобі, я завжди і всім пробачаю

Я  пробачу  тобі,  я  завжди  і  всім  пробачаю
Пройде  трохи  часу,  й  запрошу  на  чашечку  чаю
Ми  сядем  за  столик  й  почнемо  дурненьку  розмову
Я  вперше  попрошу  про  "нас"  не  заводити  мову

Ми  трішки  посидим,  Ти  не  підводячи  очі  спитаєш
Чому  так  буває,  тебе  не  кохають,а  ти  так    кохаєш
Я  зразу  пойму,  навіщо  ти  все  це  питаєш
І  тихо  відповім,що  і  сам  все  прекрасно  знаєш

Ти  візьмеш  всі  речі  і  швидко  зберешся  додому
Призначеш  зустріч  і  попросиш  прийти  на  розмову
Я  скажу,що  часу  немаю,  що  все  це  безглуздо,ти  ж  знаєш
Ти  легко  всміхнешся  і  скажеш,що  номер  мій  маєш

Я  пробачу  тобі,  я  завжди  і  всім  пробачаю
Це  звичка  моя  -  і  я  рада,що  я  її  маю
Та  пробачити  просто,не  значить  вернути  минуле
я  не  хочу  тепер  згадувати  про  забуле

Я  не  прийду  на  зустріч  і  не  буду  чути  розмови
Ти  все  зрозумієш  й  підеш  самотньо  додому
Не  раз  озернешся  в  надії  на  нову  розмову
Та  ні  це  кінець,  повторюєш  знову  і  знову.

Ти  пробачиш  мені,  ти  мені  завжди  пробачаєш
Тепер  уже  ти  запросиш  на  чашечку  чаю
Останій  раз  прийду  я,  і  вже  попрощаюсь
Скажу,щоб  пробачив  все,  що  я  також  помиляюсь..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2011


Емоції

Щаслива?  -так,  не  буду  ж  я  брехати
Щаслива?  -  так,  привикла  щастя  мати
Щаслива?  -  так,  не  треба  сумувати
Щаслива?  -  так,  повинні  всі  це  знати

Ти  любиш?  -  так,  і  люблю  дуже  сильно
Ти  любиш?  -  так,  ти  придивися  пильно
Ти  любиш?  -  так,  в  мені  любов  іскриться
Ти  любиш?  -  так,  вважай,  бо  задимиться

Ти  мрієш?  -  так,  це  інколи  корисно
Ти  мрієш?  -  так,  а  інколи  й  навмисно
Ти  мрієш?  -  так,  це  ж  кожен  часто  робить
Ти  мрієш?  -  так,  а  інколи  й  реальність  дробить

Щаслива,  люблю,  мрію  -  це  ж  прекрасно
Це  все  одразу  відчувати  дуже  класно
Щаслива,  люблю,  мрію  -  це  ж  чудово
Повторюю  собі  це  знову,  й  знову

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2011


Мені всерівно якось стало.

Мені  всерівно  якось  стало,
на  всі  слова,  і  вчинки,  і  похвали.
Хвилює  все  це  мене  зараз  мало
І  не  боюся  рвати  я  корали.

Колись  любила,думала,хотіла
Постійно  снився  і  не  хотів  йти
Від  погляду  твого  я  швидко  мліла
і  світу  справжнього  я  не  змогла  знайти.

Тепер  мені  всерівно,  чесне  слово
Прошу  повір,  повір,повір
Кричиш  "навіщо  мені  твоя  мова"
А  я  у  відповідь  лише  повір

Мені  всерівно  якось  стало
На  всі  слова,  і  вчинки,  і  похвали.
Тепер  лише  вона  тебе  кохає.
Й  як  я  колись,  постійно    жде  похвали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2011


Присвята. .

Вечір.  Вулиця.  Мороз.  Сніг
Все  побіліло.  Гарно,  напевно.  Вона  стояла  посеред  засніженої  вулиці  і  думала.  Сама  не  знаючи  про  що.  З  наушників  улюблена  пісня,  кругом  діти,  бігають,  граються.  Вони  прекрасні.  Маленькі  і  хороші  так  і  віє  теплом.
Вона  усміхалась.  Стояла  непорушно,  люди  дивилися  скоса,  але  нічого  не  говорили.  Мовчали,  а  могли..могли  щось  сказати...Та  навіщо?  їй  це  не  було  потрібно.  Вона  стояла  і  чекала  друзів,  які  по  неясній  причині  запізнювались.  Біля  неї  зупинилася  маленька  дівчинка  і  завела  розмову.
 -  Привіт.  А  як  тебе  звати?  Не  хочеш  зі  мною  погратись?
 -  Привіт)  Я  Катя.  Ой  я  би  з  радістю,  ну  давай.  Тебе  покатати  на  саночках?
 Дівчинку  побачила  мама,  насварила,  що  та  розмовляє  з  чужими  і  забрала.  А  вона  і  далі  стояла  посередині  вулиці.  В  останнє...  
З  рогу  виїхала  машина,  несподівано,  в  таку  метіль  це  було  дивно..  А  вона  так  хотіла  жити,  так  хотіла..  ще  така  молода,  завжди  усміхнена...
Збоків  тіки  лунали  крики  перехожих,  серени  швидкої,  міліції.  Перелякані  крики  дітей..  Вона  в  останнє  відкрила  очі,  подивилася  на  сніг  який  падав  на  неї,  промовила  слово  "якби"  і  померла...  А  вона  так  не  хотіла  помирати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225503
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.11.2010


. Але й про смерть не забувайте.

І  ніч,  і  день  -  це  все  проходить
Ось  і  життя  колись  пройде
І  кожен  з  нас  по  лезі  бродить
І  кожен  з  нас  колись  піде

Хтось  просто  так,  через  роки
Хтось  захворіє  ,  хтось  загине
Життя  хороше,  все  ж  таки
Але  усі  ми  колись  згинем

Тому  шануйте,  те  що  є
Любіть  усіх,  допамагайте
Для  щастя  в  всіх  усе  просте
Але  й  про  смерть  не  забувайте

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2010


Для всіх так буде краще…

Цей  поїзд  завезе  у  нікуди
Туди  де  боляче  мені  і  сумно
Кричу,  бішусь  :  "не  хочу  я  туди"
А  у  відповідь  лиш  чую  "нерозумно"

Ніхто  не  зрозуміє  й  не  пойме
Ніхто  й  не  хоче  цього  розуміти
Не  забирайте,  прошу,  ви  мене
Я  ж  маю  сама  цього  захотіти

Випробування  це  я  не  пройду
Я  знов  не  зможу  все  це  пережити
Я  виходу    ніколи  не  знайду
А  ви  ж  все  хочете  мене  закрити

Я  прошу  вас  лишіть  усе  як  є
Ви  ж  знаєте  для  всіх  так  буде  краще
Я  вам  відам  усе  що  є  моє
Нажміть  стоп-кран...для  всіх  так  буде  краще...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2010


Забути почуття, убити мрії…

Забути  почуття,  убити  мрії
Піти  туди  де  вічно  є  зима
Тримати  тут  мене  уже  не  смієш
У  тебе  є  тепер  лише  вона


Я  плакати  не  буду  -  це  безглуздо
Я  жити  буду  так  як  і  жила
А  на  душі  і  знову  й  знову  пусто  
Любов  моя,  така  ж  як  і  була


Я  просто  розвернусь  і  піду  далі
Я  сильна,  зможу  пережити  все
я  знов  надіну  маску  і  жити  буду  далі
а  ти  повернешсЯ,  бо  ж  любиш  лиш  мене

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2010


Навіщо.

Навіщо  гратись  в  ворогів
Коли  і  так  ми  ними  стали
Навіщо  ти  тоді  блистів
Коли  й  нічого  ми  немали
Навіщо  ти  сказав  піди
Коли  тепер  того  не  хочеш
Чому  ти  не  сказав  прийди
Коли  тепер  ти  цього  хочеш
Чому  сказала  не  люблю
і  до  тепер  я  не  вгадаю
Люблю..кохаю  і  піду
і  вже  ніколи  не  прийду

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2010